ПОДАТКОВА СИСТЕМА НІМЕЧЧИНИ, ФРАНЦІЇ, ШВЕЦІЇ ТА США
ВСТУП
Сьогодні спостерігається підвищений інтерес науковців, громадянськості до питань побудови ефективної податкової системи. У ході широких дискусій висуваються найрізноманітніші напрямки її реформування, часто без необхідної в таких випадках глибокої аргументації. Незважаючи на те, що в українській фінансовій науці приділяється належна увага теоретичним і практичним аспектам податкових реформ, розробці науковців не завжди находять відображення у законопроектах, податковому законодавстві й діях уряду. Неврахування досвіду податкового регулювання у розвинутих країнах світу, на мій погляд, остання причина негараздів податкової системи в Україні, але поважна причина. Наша країна, якщо вона хоче стати розвиненою повинна вивчати досвід податкового регулювання у розвинутих країнах світу таких як: Німеччина, Франція, Швеція та США.
Незважаючи на специфічні особливості економіки і традиції кожної з вище перелічених країн в системі реформування податків в цих країнах установлені практично спільні риси побудови податкової системи: діють приблизно ті ж самі види прямих і непрямих податків.
СИСТЕМА ОПОДАТКУВАННЯ У ФРАНЦІЇ.
Особливості оподаткування у Франції пов’язані з історичним розвитком політичної системи й економіки країни. Податкова система відрізняє, насамперед, системність на широкій законодавчій основі, яка базується на положенні про те, що всі заходи щодо оподаткування перебувають у компетенції парламенту.
Податки у Франції становлять близько 90% дохідної бази централізованого бюджету. Переважаючим податком за сумою надходжень є непрямі, і у першу чергу – ПДВ.
З 1982 року у Франції активно проводиться політика децентралізації, що полягає в розширенні прав місцевих органів місцевого самоврядування і в галузі благоустрою, професійної підготовки кадрів, екології тощо.
ПДВ є провідною ланкою бюджетної системи Франції, яка, як відомо, стала в 1954 році батьківщиною ПДВ.
Сплата податку залежить від характеру угоди. Ставка ПДВ не пов’язана з ціною товару. Об’єктом оподаткування є продажні ціна товару або послуги.
Операції, пов’язані з зовнішнім ринком, від ПДВ звільнено.
Основна ставка податку – 18,6%. Підвищена ставка (22%) застосовується до деяких видів товарів. (автомобілі, алкоголь, парфумерія, тощо).
Від сплати податку звільняються:
- державні установи, діяльність яких пов’язана з виконанням адміністративних, соціальних, виховних, спортивних функцій;
- сільськогосподарське виробництво;
- деякі вільні професії: приватна викладацька діяльність, приватні лікарі.
Одним із податків на споживання є акцизи, деякі з яких стягуються на користь державі, інші перераховуються до бюджетів місцевих органів управління.
До підакцизних товарів відносять алкогольні напої, тютюнові вироби, сірники, запальнички, дорогоцінні метали, цукор і кондитерські вироби, пиво тощо.
Поряд і з ПДВ податок на компанії відносяться до податків, що дають найбільше надходжень до державного бюджету. Об’єктом оподаткування є чистий прибуток. Цей податок сплачується п’ять разів на рік.
До податків на споживання слід віднести і мита. Основне завдання мита – охорона внутрішнього ринку.
Найважливіше місце в групі прибуткових податків Франції займає прибутковий податок з фізичних осіб, що стягується що року з доходу. Цей податок має прогресивний характер і ставку від 0% до 56,8%.
Великі доходи приносять бюджету Франції податки на власність.
Отже, коротко розглянувши основні податки Франції, можна відмітити особливості та недоліки.
Особливість полягає в тому, що на відміну від інших країн, у Франції існує суворий поділ податків, що надходять до бюджетів.
Також перевагою є те, що основна ставка ПДВ 18,6%. Це порівняно мала ставка проти інших країн і, все одно, бюджет має найбільші надходження від цього виду податків.
Ще однією перевагою є те, що у Франції не оподатковуються доходи, що не перевищують 18140 франків.
Основні недоліки податкової системи:
- наявність численних перехідних видів податків;
- нераціональна структура.
ПОДАТКОВА СИСТЕМА В НІМЕЧЧИНІ.
При утворені в 1871 році Германської імперії установлення всіх основних прямих податків залишилося прерогативою держави, що її складали. Імперії було передано право встановлювати лише мито і податки на предмети споживання.
У грудні 1919 році почалася найбільша податкова реформа, в результаті якої одержала право стягування податків і управління ними.
Всього у Німеччині нараховується близько 50 видів податків. Деякі з них я розгляну.
Надходження прибуткового податку до бюджету становить близько 40% суми доходів. Оподаткування прибутковим податком підлягають різні доходи. Максимальна ставка прибуткового податку становить 50%.
Майновим податком оподатковується майно фізичних та юридичних осіб в тому числі і на землю. Ставки майнового податку складають: 0,5% (для фізичних осіб) та 0,6% (для юридичних осіб).
Земельним податком оподатковуються земельні ділянки підприємств, лісове господарство, тощо. Ставка податку коливається від 0,6% до 3,1%.
ПДВ було введено в 1973 році. Його питома вага в доході бюджету становить близько 28%. Загальна ставка ПДВ складає 15%.
З регулюванням економічних процесів у Франції пов’язано особливість німецького податкового законодавства: згідно з діючим законом про програмування економіки підприємство або група підприємств, що виявили бажання брати участь в реалізації економічної політики уряду, одержують в галузі оподаткування певні пільги.
Тобто, платники податків Німеччини у скрутній або спірній ситуації можуть користуватися послугами податкових консультантів, роль яких можуть виконувати адвокати.
Також перевагою є те, що турбуючись про збереження навколишнього середовища, в Німеччині ввели особливий екологічний податок.
Основні недоліки податкової системи Німеччини:
- недуже раціональна структура;
- завищені податкові ставки.
ПОДАТКОВА СИСТЕМА
До початку 90-х років у Швеції було встановлено досить високі ставки податків , внаслідок чого знизились темпи економічного піднесення , зменшилась конкуренто-здатність швецьких товарів на світовому ринку, скоротилось надходження інвестицій
У зв’язку з цим було вжито серйозних заходів щодо до зниження податкових ставок : у першу чергу , ПДВ І податок на споживання
Вищим органом влади у сфері встановлення податків у Швеції є парламент
Основними видами податків на сьогодні у Швеції є прибутковий податок з громадян і компаній, податок на майно, ПДВ акцизи і збори
Податком на прибуток компаній обкладаються акціонерні товариства, кооперативи й іноземні компанії Сума податку на прибуток складає 28%
Податком на додану вартість обкладаються операції з продажу товарів і послуг , здійснювані в комерційних цілях на території Швеції Стандартна ставка ПДВ становить 25%
Резиденти Швеції підлягають обкладанню податком за всіма доходами з усіх джерел як у Швеції так і за її межами
Платежі на соціальне страхування проводяться наймачами у порядку нарахувань на з/п .Розмір таких платежів – 33% від суми всіх виплат працівникам.
Гербові і збори передбачено при реєстрації різного види угод та операцій.
Національне податкове управління розробляє загальні вказівки з виконання й інтерпретації податкових законів. Діючи у рамках цього управління юридичний комітет може видавати , в основному за запитами платників податків.
Особливістю реформи податкової системи Швеції є те , що ефективна податкова система разом з іншими ринковими механізмами відіграє позитивну роль у стимулюванні виробництва та інвестиційної діяльності , сприяє створенню рівних економічних умов для здорової конкуренції підприємств , фірм та корпорацій , втіленню соціально-економічних програм , спрямованих на забезпечення стабільності держави , підвищення життєвого рівня населення та економічного розвитку .
ПОДАТКОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ США
В США податкова політика як інструмент антициклічного регулювання активно використовується з кінця 30-х років нашого століття.
У 50-60 роках у США склалося доскональна система оподаткування особистих і корпоративних доходів , як достатньою мірою могла виконувати регулюючі функції.
Процес розвитку податкового регулювання у США з кінця 40-х років і донині пройшов чотири етапи .
В 1963 році відбулася податкова реформа, яке передбачало поетапне скорочення особистих податків , а також знижувався в середньому на 10% Рівень оподаткування корпорацій .Загальна сума зменшення податкових вилучень у 1964-1965 роках становила близько 25 млрд.$.
Отже , ця податкова реформа мала вплив , тому що зниження податків мало значну стимулюючу дію на економіку.
Дію негативного часового етапу при проведенні податкової політики можна прослідкувати на прикладі скасування у вересні – листопаді 1966 року 7% інвестиційного податкового кредиту.
Податкова реформа ,затверджена “ Актом про податки для економічного розвитку “ 1981 року , стала центральнім заходом першого уряду Р. Рейгана . Прийнятий закон передбачав такі зміни: скорочення ставок прибуткового податку на 5% , також знижувалась прогресивність шкали , та інше . Ця реформа певною мірою виправдала надії адміністрації . Після незначного спаду у 1982 році (21%ВНП) намітилася тенденція до економічного зростання у 1983 , 1984 , 1985 роках.
Важливим досягненням 90-х років стало значне зниження процентних ставок .
Отже , проведенні реформи засвідчили , що податкова політика не має вирішального впливу на економічне зростання . Але зменшення податкового навантаження супроводжується загостренням проблеми державного боргу.
ВИСНОВОК.
Отже розглянувши податкову систему різних країн , їх реформи та принципи , можна сказати , що у системі оподаткування кожної окремої країни є свої особливості , які можна і потрібно переймати , використовуючи накопичений досвід . Адже будувати податкову систему самостійно дуже важко . тому я вважаю , що дуже доцільно використовувати досвід інших країн ; детально розглянути реформи , що були проведені та концепції їх проведення . Тобто повинно вчитися на помилках інших країн.
Сьогодні , коли вже минуло 9 років після проголошення незалежності України , наші науковці та фахівці підбивають певні підсумки та розглядають шляхи подальшого розвитку податкової системи України, спираючись на накопичений досвід інших країн.
Список використаної літератури:
1) “ Вісник податкової служби України” №30 серпень 1999 року . О. Нідзельська: “ Податкова система в Німеччині “ (с. 46).
2) “ Вісник податкової служби України “ №33 . вересень 1999 року О. Нідзельська : “ Система оподаткування у Франції” (с. 66).
3) “ Вісник податкової служби України “ № 4, січень 2000 року О . Нідзельська “ Податкова система Швеції “ (с. 58).
4) “ Фінанси України “ № 12 , грудень 1996 року О. М. Олійник : “ Реформа податкової системи” (с. 80).
5) “ Фінанси України “№3 , березень 2000 року Вдовиченко М. І. “ Податкове регулювання : досвід США і його використання “ (с.59).
|
