Реферат: Психологічні основи навчання іноземної мови у початковій школі

.

Визнання наддержавному рійні доцільності запровадження Іноземної мови у початковій школі змушує замислитись, над завданням раннього шкільного навчання цього предмета і можливостями їх реалізації.

Як відомо, сучасні нормативні матеріали орієнтують вчителів на формування в учнів певного рівня іншомовної комунікативної компетенції, тобто здатності спілкува­тися іноземною мовою на міжкультурному рівні. На початковому ступені (відтепер це 2-4 класи загальноос­вітньої школи) мають бути закладені основи комуніка­тивної компетенції, необхідні й достатні для їх подаль­шого розвитку в курсі вивчення іноземної мови в середній школі.

Аналіз спеціальної літератури, доповнений надбаннями позитивного педагогічного досвіду та досвіду авторів, переконує в тому, що початок раннього вивчення інозем­ної мови містить у собі вагомі психологічні передумови для оволодіння молодшими школярами основами елементарної комунікативної компетенції.

Найважливішими, на мані погляд, є такі чинники: вікові психофізіологічні й психічні характеристики учнів; досвід дітей у рідній мові; відчуття ними новизни пред­мета; наявність в учнів досить сильної мотивації, зумовленої співпаданням н мови з періодом інтенсивної соціалізації учнів початко­вих класів; потенційні можливості предмета для успіш­ного розв'язання головних завдань початкової школи: стимуляції пізнавальної мотивації дітей, максимальної соціалізації кожної дитини, розвитку її особистості, підготовки до діалогу культу

Перевагою молодших школярів є також потенційно великі можливості довготривалої пам'яті. Так, спостере­ження показують: за умови стимулювання властивої для цього віку ігрової або пізнавальної мотивації діти досить легко й міцно запам'ятовують не тільки окремі слова або словосполучення, але й мовні кліше, фрази, мікродіалоги, римівки, віршики, пісеньки.

Протягом тривалого часу, особливо у, 60-70 роках, раннє шкільне навчання англійської мови базувалося значною мірою на імітації мовленнєвих зразків. Між тим дослідниками раннього навчання англійської мови переконливо доведено, що Імітація не є основним прийомом

оволодіння англійською мовою в дитинстві. Більшвирішальну роль відіграють процеси мовних узагальнень і так звані металінгвістичні здібності, тобто здатність гнучко і на абстрактному рівні засвоювати мову, помічати її відмінності від явищ рідної мови, свідомо оперувати нею. Результати експериментів М.І.Зорандія, О.Й.Негневицької, дослідників США, Канади та інших країн свідчать про підвищення рівня розвитку вер­бального інтелекту сучасних дошкільнят. І цей фактор, на думку психологів, зокрема О.О.Леонтьєва, є одним із важливих аргументів на користь запровадження іноземної мови у початковій школі.

Головними чинниками цього феномена молодшого шкільного віку вважають підвищення освітнього й ма­теріального рівня сучасного суспільства, розширення можливостей засобів масової інформації, появу ефектив­них інформаційних технологій, а також прискорення фізичного розвитку (тобто акселерацію) сучасних дітей, функціональні можливості яких відповідають тим, котрі 40-50 років тому були властиві особам, старшим на 1-2 роки.

Загальновідомо, що одне з головних психолого-дидактичних завдань початкової школи полягає у створенні ситуації соціального розвитку дитини (в термінології Л.С.Виготського). Важливу психологічну передумову соціалізації молодших школярів становлять їхні особистісні характеристики: безпосередність, довірлива підлег­лість авторитету вчителя, яскрава емоційність, реактив­ність, вразливість до новизни, естетичне ставлення до довкілля, допитливість, широта інтересі», сугестивність, розвинута уява. Брак життєвого досвіду, знань у дітей цього віку часто-густо компенсується бурхливим фанта­зуванням. Фантазія ж, як це доведено психологами і дидактами, прискорює творчий процес у десятки разів.

Нині внаслідок інформаційного вибуху пік здатності до творчої уяви, фантазії змістився до 8- 10 років, і раннєшкільне навчання англійської мови співпадає з найспри­ятливішим періодом для розкриття творчого потенціалу особистості учня, для його соціалізації. Однак за умов загальноосвітньої школи при виборі початку запро­вадження цього предмета слід вважати на весь комплекс психологічних факторів.

Звернемось до праць дослідників дитячої психології Л .С.Виготського, І.О. Зимньої, О.Н.Леонтьєва, Д.Б.Ельконіна, Ж.Піаже. Аналіз їх досліджень вказує на наявність, прямої залежності успішності раннього вивчення англійської мови від рівня комунікативного розвитку дитини в рідній мові.

Поняття «комунікативний розвиток у рідній мові», за визначенням І.О. Зимної, слід розглядати як складне багато аспектне явище, що включає: обсяг словника ди­тини її рідній мові; рівень засвоєння мовних правил; рі­вень володіння усними формами спілкування, показни­ками чого слугують уміння дитини свідомо будувати зв'язне висловлювання, адекватно реагувати па репліки співрозмовника, висловлювати своє ставлення до почу­того; рівень володіння технікою читання, показником чого є теми читання; рівень сформованості навичок письма; рівень розвитку психічних функцій дитини: ста­лості уваги, сприйняття, запам'ятовування, чутливості фонематичного та інтонаційного слуху, обсягу слухової короткочасної і довготривалої пам'яті, функціонування механізмів мислення, втому числі й рефлексії (здатності до міркувань, аналізу класні їх думок, почуті»); рівень сформованості пізнавальних інтересів; загальний кру­гозір учнів.

Комунікативний розвій оку рідній мові правомірно розглядати ц загальному контексті соціалізації кожної дитини, тобто з точки зору сформованості вмінь спілку­вання з ровесниками, дорослими, а також з позиції загальної ситуації розвитку дитини. Рівень комунікатив­ного розвитку дітей в рідній мові можна визначити за допомогою спеціальних прогностичних тестів. Голошиї функція цих тестів полягає в тому, щоб дати певний прогноз успішності у засвоєнні іноземної мови на основі визначення рівня оволодіння механізмами певного виду мовленнєвої діяльності а рідній мові. Наприклад, аудитивних механізмів, механізмів техніки читання.

Методологію цього підходу зумовлює обгрунтоване психологами положення про правомірність вивчення характеру функціонування психічних процесів на мате­ріалі будь-якої знакової системи. Багаторічний досвід про ведення прогностичних тестів на початку вивчення учнями англійської мови свідчить про те, що найбільшадекватно відображують сформованість механізми: комунікативного розвитку дитини 6-8 років в усному мовленні рідною мовою такі об’єкти тестування:

• комунікативна виразність мовлення як покажчик сформованості фонематичного та інтонаційного слуху;

• ритм як компонент мовленнєвого слуху і найсуттєвіший компонент просодії;

• обсій довготривалої пам'яті;

• обсяг слухової короткочасної пам'яті, тобто здатність утримувати основну інформацію упродовж процесу слуханим;

• якість слухової мовленнєвої уваги, тісно пов’язаної з мнемічними процесами;

• уміння свідомо будувати або відтворювати зв’язне висловлювання рідною мовою на основі прослуханої Інформації.

Узагальнення результатів прогностичного тестування механізмів усного мовлення, здійснюваного вітчизняними дослідниками н різні роки (О.Б.Метььолкіна 1996; О.О. Коло мінова 1999; Н.Є. Жирнеко 2000), вказують па достат­ній рівень комунікативного розвитку дітей 6-8 років урідній мові. При цьому зафіксовано, що діти цього віку активно прагнуть до вивчення англійської мови. Чому жпочаток вивчені англійської мови у загальноосвітній школіприпадає не па перший, а на другі ні клас?

Відповідь на це запитання дає аналіз функціональної готовності дітей шести років до школи взагалі і до вивчення іноземної мови, зокрема. Так, з практики відомо, то більшість дітей, які вступають до загальноосвітньої Інколи, не мають досвіду дошкільного вивчення інозем­ної мови. З перших днів перед ними постають складні завдання: 1) адаптація до шкільного життя: 2) оволодіння прийомами навчальної діяльності, 3) соціалізація в дитячому колективі.

За цих умов вивчення англійської мови ( додатковим навантаженням, яке може відбитися на здоров’ї дітей.. Адже шість років - це період інтенсивного психічного і фізичного розвитку дитини. Порівняно з семирічними дітьми, шестилытки мають менш зрілу кору головного моз­ку, серцево-судинну систему, опорно-руховий апарат. У цілому незавершеність розвитку основних органні і сис­тем шестирічної дитини підвищує чутливість її організму до дії несприятливих факторів. І цеп чинник може при­звести до формування різних відхилень та захворювань.

Зважимо ще на один фактор: па труднощі оволодіння навчальною діяльністю. За даними О.Я.Савченко, Н.Ф.Тализіної та іших учених ефективність навчальної діяльності учнів початкових класів значною мірою залежить від оволодіння ними загальнонавчальними вміннями, передусім загальнопізнавальними як ком­понентами навчальних умінь. Але практика свідчить, що значна частіша першокласників, котрі приходять до школи, не вміють виділяти ознаки предметі її. знаходити серед них подібні й відмінні Перший навчальний рік дає дітям змогу ознайомитись з основними ознаками предметів, як-от: колір, розмір, форма, матеріал, смак, якості людей, тварин. Вони навчаються стисло описувати відомі предмети, оволодівають прийомами їх порівняння, зістав­лення, узагальнення істотних ознак і відкидання неіс­тотних. Під впливом навчання у першому класі словник дитини поступово збагачується новими пшдяттями.

Отже на початку вивчення англійської мови це має полегшити вчителям реалізацію одного із завдань сучас­ної програми - організацію практики учнів в оперуванні різноманітними поняттями (наприклад: якість, час, трива­лість, місцезнаходження, дім, їжа, здоров'я тощо) та пев­ними мовними функціями як категоріями поведінки.

Навчання у першому класі, таким чином, створюєналежну функціональну і пропедевтичну основу для зустрічі дитини з англійською мовоюв наступному, другому класі. Воно сприяє її загальному мовному розвитку, набуттю навичок і вмінь навчальної діяльності, соціаль­ній та соціально-психологічній орієнтації в дитячому колективі і взагалі в людському суспільстві.

Проаналізовані фактори підтверджують слушність запровадження англійської мови, починаючи з другого кла­су загальноосвітньої школи. У цьому віці у дітей краще розвинені пам'ять, особливо слухова короткочасна, слу­хова увага, здатність до імітації, наслідування, мисленнєві й пізнавальні процеси, рефлексія, творча уява. В уч­нів другого класу сформувалися навички свідомого опе­рування рідною мовою, загальнонавчальні вміння і, на підміну від першокласників, вони володіють більшим колом понять, якими оперують на уроках.

Зрослі інтелектуальні можливості учнів 2-го класу створюють належне підґрунтя для сприйняття і засвоєннясоціокультурної інформації, якою повинен бути насичений зміст навчання англійської мови, якщо останнє дійсно

спрямоване на оволодіння учнями міжкультурним іншо­мовним спілкуванням.

Наше анкетування 420 молодших школярів показує, що дітям цього віку подобається англійська мова. Воші бажають познайомитись з життям країни, мову якої вони вивчають, з її народом та його духовними цінностями, що пов'язані зі світом дитини. Передусім спрацьовує фактор новизни предмета і соціокультурної інформації, закладеної в ньому. На думку фізіологів, зустрічаючись з новизною, мозок людини "дивується". Внаслідок цього активізується величезна кількість нервових елементів, включаються зв'язки між різними ділянками мозку, збільшується обсяг пізнавальне корисної інформації, що надходить через очі, вуха, інші сенсорні входи і засвоюється учнем. Отже новизна предметного змісту соціокультурної інформації є вагомим чинником інтенсифікації навчального процесу і підсилення розумового розвитку дитини.

Свого часу психологами було переконливо доведено, що так зване "механічне заучування" не с незаперечною особливістю молодшого шкільного віку. Воно з'явля­ється лише тоді, коли учні не оволоділи прийомами осмисленого запам'ятовування матеріалу.

Дослідне навчання показує: насичення предметного змісту уроку іноземної мови соціокультурною інформа­цією стимулює пізнавально-комунікативну мотивацію уміння, активізуючи тим самим розумові здібності учнів, зокрема операції аналізу, синтезу, уявного планування, рефлексії. Активізація мислення посилює роботу уваги, пам'яті.

Важливим при цьому є й емоційний фактор, бо повно­цінне формування соціокультурної компетенції школярів пов'язане за звичай із застосуванням автентичних матері­алів: елементів фольклору, аудіозаписів діалогів у вико­нанні зразкових дикторів, фрагментів автентичних мульт­фільмів тощо. В молодших класах досить широко вико­ристовують малі форми дитячого іншомовного фольклору: римівки, лічилки, скоромовки, пісеньки тощо. Ці "малень­кі шедеври", за образним визначенням дослідників, є важ­ливим компонентом дитячої субкультури країн, мова яких вивчається, їх виразність і музичність завжди захоплює молодших школярів і викликає в них почуття великої естетичної насолоди, а також почуття співпричетності до іншого народу, яке досягається без особливих зусиль.

Поясненням цього феномена є ще одна вікова особливість. молодших школярів, помічена психологами й мето­дистами: відсутність упереджень, негативних стерео­типів щодо інших народів та їх країн. На відміну від дорослих і підлітків, діти внутрішньо схильні до міжкультурної комунікації. Психологічно вони готові виступати посередниками в руйнуванні культурних бар'єрів. З ог­ляду на цей фактор випливає двоєдине завдання навчан­ня іноземної мови в початкових класах: формувати куль­турну толерантність учнів і створювати адекватні умови для набуття ними певного рівня міжкультурної іншо­мовної компетенції.

Формуючись як особистість в оточенні сучасного багатомовного і міжкультурного простору, молодший школяр з достатнім розумінням сприймає інформацію про норми поведінки і культуру мовлення. Тому навчання етикету носіїв виучуваної мови, па що вчителів орієнтує і нова Програма, має для учнів молодшого шкільного віку не тільки пізнавально-комунікативне, але й велике виховне значення. Підтвердимо це положення прикла­дами правил поведінки, які пропонуються учням другого класу на початку вивчення англійської мови.

Запам'ятаємо такі правила поведінки.

• Однолітків, друзів, рідних можна вітати словами: Неllо. Ні.

• Жест піднятої руки долонею від себе, легка посмішка посилюють слова привітання Ні або Неllо.

• За сучасним етикетом першим вітається молодший зі старшим, учень з учителем, дитина з дорослим.

• При знайомстві з однолітками привітно усміхнись, при­вітайся, назви себе. Наприклад:

- Неllо! l’m Oksana.

- Ні! l’m Taras.

Доцільність раннього навчання англійського етикету підтверджується даними експериментів американських дослідників, якими доведено, що діти дуже рано, почина­ючи з чотирьох років, здатні розрізнювати соціолінгвіс­тичні нюанси мовлення. При їх відтворенні в ході ситуа­тивної взаємодії вони досягають: максимальної точності на фонологічному рівні, меншої - на лексичному і ще меншої - на морфолого-синтаксичному рівні.

З огляду на цей соціолінгвістичний фактор вагомості набувають наступні методичні і психологічні, завдання раннього шкільного навчання англійськоїмови: цілеспря­моване формування вимовної культури говоріння як од­нієї з важливих передумов свідомого використання мов­леннєвої прагматики; застосування автентичних аудитивних матеріалів; моделювання ситуацій, спроможних стимулювати комунікативну мотивацію учнів та адекват­не використання ними засвоєних мовних засобів у ході ситуативної взаємодії.

В сучасних НМК, підручниках, посібниках, як відо­мо, реалізуються різні засоби раннього шкільного нав­чання англійського спілкування, зокрема: 1) моделюван­ня життєвих ситуацій спілкування дітей з носіями мови, насамперед з їхніми іншомовними ровесниками; 2) моде­лювання мовленнєвої взаємодії тварин, а також людей з тваринами в ситуаціях з казковим сюжетом.

Багаторічне спостереження, доповнене результатами дослідного навчання, показує: моделювання життєвих ситуації спілкування з носіями мови (іншомовними ро­весниками, їхніми батьками, вчителями, представниками побутової сфери тощо) має значний потенціал для забез­печення адекватного засвоєння соціокультурної інфор­мації, передусім етикету; для зіставлення дітьми своїх інтересів, поглядів, потреб, уподобань тощо з такими ж особистісними проявами іншомовних ровесників у стандартних ситуаціях, що моделюються; для створення соціальної ситуації розвитку дитини, яка в реальному житті виникає у процесі її спілкування з дорослими і взаємодії з ровесниками, в якій виховується, розвивається і змінюється сама дитина та її самооцінка, що стає більш обгрунтованою, рефлективною, диференційованою, завдяки чому дитина починає усвідомлювати власне "я", свої інтереси, мотиви поведінки тощо.

У так званому "анімалістичному" підході ситуативні можливості міжкультурного спілкування обмежені. Хоча тваринам надаються деякі людські якості і стереотипи поведінки (хитра лисичка, боягузливий заєць, гордий олень), тварини, однак, не є представниками певної мовної культури, носіями духовності певного народу. Уявне спілкування тварин (або дітей з тваринами) як система3 звужує можливості адекватного сприйняття і мотивованої активізації реалій іншомовної культури. Воно неспроможне повною мірою забезпечити діалог культур і в мовному відношенні не г вмотивованим. У дітей, наприклад, виникає запитання: чому звірі розмов­ляють англійською? Певний успіх анімалістичного під­ходу у дошкільнят не означає, що даний підхід імпонує молодшим школярам. Ось думка вчителів-експериментаторів: "Діти подорослішали, вони не хочуть більше грати в зайчиків".

За нашими даними, домінуючою діяльністю ідеєю раннього навчання англійської мови, яка співпадає із завданнями формування соціокультурної компетенції молодших школярів, є ідея передусім познайомитись з англомовним ровесником, його повсякденним життям, інтересами, іграми, захопленнями, стереотипами пове­дінки, а через призму сприйняття англійського (амери­канського тощо) ровесника - і з країною, представником якої він є. Тому головним принципом моделювання ситу­ацій іншомовного спілкування па початковому етапі має бути принцип опори на діалог культур. Його реалізації сприяють такі типи ситуацій навчально-трудової, сімейно-побутової та соціально-культурної сфер спілкування: ситуації-аналоги потенційного спілку вашім дітей з носі­ями мови; ситуації з казковим сюжетом на літературно-країнознавчій основі; ситуації з казковим сюжетом, які моделюють взаємодію улюблених персонажів мульт­фільмів, кінофільмів дітей України і країн, мова яких вивчається; ситуації - уяві її подорожі до визначних місць іншомовних країн, наприклад, до Лондона, до Лондон­ського зоопарку, до Діснейленду тощо; ситуації, пов'я­зані з обговоренням отриманих знань про національні реалії іншої культури, наприклад, про реалії шкільного життя, родинні свята, грошові одиниці, реалії масової культури; довкілля; засоби комунікації тощо.

Спеціальним дослідженням доведено, що раннє шкільне навчання англійської мови як засобу міжкуль­турного спілкування є ефективним інструментом стиму­ляції пізнання, розкриття творчого потенціалу особистос­ті учня і посилення гуманізації початкової освіти.