| Юрій Аврамович.
Перше семінарське заняття. Перша півпара – контрольна робота (1 питання), далі – обговорення питань на стор. 4-5 програми.
(скипд)
Чому ж не вдалося асимілювати ці цивілізації? А тому, що вони були чи є носіями дуже давньої і високої культури, власної традиції освіти, передачі інформації від покоління до покоління.
Отже специфіка курсу педагогіки в Інституті Міжнародних Відносин полягає не у вивченні всіх основ, законів педагогіки, а в ознайомленні студентів з тією особливою функцією педагогічних наук у суспільстві, що забезпечує оцю передачу знань, навичок, традицій від покоління до покоління. Крім цього ми ознайомимося із аспектами міжнародного співробітництва в галузі освіти. Специфічним є також і те, що разом з психологією, філософією (разом з етикою, естетикою і т.д.) , педагогіка закладає основи гуманітарної освіти, отже це є необхідним в даному вузі.
Предметом педагогіки є навчально-виховний процес, а також система освіти. Об'єктом педагогіки виступає не сама людина, як така, а свідомість людини.
Ми вже говорили про існування тоталітарної педагогіки і демократичної педагогіки. Ці дві течії по різному трактують поняття. Розглянемо, наприклад, визначення особистості.
- Згідно радянської тоталітарної педагогіки: Особистість
– це людина, яка усвідомлює суспільно-значущі завдання, що стоять перед нею, і реалізовує ці завдання. Інакше кажучи, особистістю можна було б назвати тільки ту особу, яка під червоними прапорами, усвідомлюючи високу відповідальність за суспільство, підпорядковує себе суспільству.
- Демократична педагогіка вважає: Особистість
– це усвідомлення людиною її прав, усвідомлення прав інших людей і прагнення до максимальної реалізації своїх можливостей
Суб'єктами педагогічної діяльності
(в суспільних науках – це те, що приймає участь у процесі, а не лише відчувають його вплив) вважаються ті, хто виконує педагогічні функції у суспільстві, і з другого боку ті, хто здобувають певні знання в системі освіти.
Педагогіка – це є фундаментальна суспільна галузева наука.
- Фундаментальна наука
– є базою для розвитку інших наук (наприклад, математика, фізика, філософія тощо).
Специфічна риса педагогіки як фундаментальної науки полягає втому, що вона є основою основ всіх наук, тому що саме вона забезпечує розвиток наукових знань про те, як нагромаджувати знання і передавати її від покоління до покоління.
Педагогіка торкається сфери людських взаємин, займається вивченням впливу людини на людину в суспільному контексті, відповідно до чого вона є наукою суспільною.
Методологія суспільних наук визначає два типи серед структури наукових знань: науки галузеві і науки профільні. До галузевих ми відносимо такі науки, які в свою чергу поділяються на різні конкретні наукові напрямки (тобто наука, яка поділяється на інші науки). Профільна наука – спеціалізований науковий напрямок, що вивчає один конкретний напрямок.
Педагогіка є галузевою тому, що має власну галузеву структуру і складається з різних педагогічних наук.
Структура педагогічних наук.
Ми розглянемо структуру згідно з західною структурою, наголошуючи лише на відмінностях. Причина в тому, що з часом західна педагогіка витіснить вітчизняну через те, що той кшталт педагогіки, що існує в нашому суспільстві виглядає як просто слова, нічим не підкріплені.
1) Загальна педагогіка
– наука, яка вивчає основні закономірності здійснення навчально-виховної діяльності і функціонування освіти.
2) Вікова педагогіка
– це педагогічна наука, яка вивчає особливості здійснення навчально-виховної діяльності з урахуванням вікових особливостей людини. Тут можна також навести також таку науку, як андрагогіка – педагогіка дорослих.
3) Історія педагогіки
– наука, що вивчає минуле педагогіки і відбирає той досвід, що може бути використаний в наш час.
4) Порівняльна педагогіка
– вивчає особливості здійснення педагогічної діяльності в різних країнах з метою визначення позитивного педагогічного досвіду для вітчизняної системи освіти.
5) Дидактика
– це теорія навчання.
6) Теорія виховання
.
7) Соціальна педагогіка
.
8) Спеціальна педагогіка
.
Декотрі з цих наук вже стали галузевими. Так наприклад дидактика поділяється на дидактику загальну
і дидактику галузеву
. Загальна дидактика вивчає основні закономірності здійснення навчальної діяльності, а галузева дидактика в свою чергу вивчає особливості здійснення навчальної діяльності в конкретних умовах (соціальних, вікових). Галузева дидактика поділяється ще на дві науки – галузева дидактика (часто називають галузева дидактика №2) і методика викладання. Галузева дидактика 2 вивчає особливості здійснення навчальної діяльності в конкретному соціальному середовищі. Методика викладання вивчає основні закономірності та особливості здійснення навчальної діяльності в умовах вивчення конкретного навчального предмету (тобто методика викладання фізики, методика викладання політології тощо).
Соціальна педагогіка
– це галузева педагогічна наука, яка вивчає особливості здійснення навчально-виховної діяльності в соціально-стандартному середовищі. Але це не є найголовнішою рисою. Соціальна педагогіка вивчає вплив соціального середовища на ефективність навчальної діяльності.
До педагогіки соціальної відносяться:
1) педагогіка праці
– вивчає здійснення навчально-виховної діяльності в умовах виробничих відносин;
2) педафтологія
– вивчає особливості формування особистості вчителя-викладача;
3) професійна педагогіка
(в західній педагогіці як підрозділ соціальної педагогіки, у нас – окрема наука).
Спеціальна педагогіка
– галузева педагогічна наука, яка вивчає особливості здійснення навчально-виховної діяльності в соціально-нестандартному середовищі.
- Соціально-стандартне середовище
– це та частина суспільства, соціальні інтереси якої узгоджуються з соціальними інтересами решти суспільства, і поширення якої не несе в собі загрози суспільство в цілому. Соціально-нестандартне середовище є антиподом до соціально-стандартного.
Наприклад, студентство – специфічне соціальне середовище, але його поширення не несе небезпеки для суспільства, отже це є соціально-стандартне середовище. В'язні – специфічне середовище, інтереси якого не співпадають з інтересами решти, поширення якого є небезпечним, отже це є соціально-нестандартне середовище.
Спеціальна педагогіка підрозділяється на такі науки:
1) олігофренопедагогіка
– здійснення навчально-виховної діяльності в середовищі розумово-відсталих людей;
2) тифлопедагогіка
– здійснення навчально-виховної діяльності у середовищі людей з порушенням зору;
3) сурдопедагогіка
– здійснення навчально-виховної діяльності у середовищі людей з порушенням слуху
4) логопедагогіка
– здійснення навчально-виховної діяльності у середовищі людей з порушенням вимови;
5) дефектологія
– вивчає особливості впливу різних фізичних та психічних вад на навчально-виховний процес;
6) пенітенціарна педагогіка
– здійснення навчально-виховної діяльності у середовищі в'язнів (порушення волі).
7) ресоціалізаційна педагогіка
– вивчає закономірності здійснення навчально-виховної діяльності з метою соціальної адаптації людей, які відбули покарання або таких, які перенесли тривалі хвороби;
8) ревалідаційна педагогіка
– це педагогічна наука, яка вивчає особливості здійснення навчально-виховної діяльності в середовищі фізично або психічно ослаблених людей (не хворих, а саме ослаблених!);
9) педагогіка превентивна
– це педагогічна наука, яка вивчає особливості здійснення навчально-виховної діяльності з метою запобігання вчинення суспільно-небезпечних дій.
Пункти 1-4 та 6 в нашій педагогіці відноситься до дефектології.
|
