реферат
на тему:
1. Ластоногі і щитовидні ссавці.
2. Мавпи. Як вищий клас ссавців.
3. Ссавці і екологія навколишнього середовища.
4. Тваринний світ і екологія навколишнього середовища.
Ссавці, що мешкають у водоймах, переважно морських, передні кінцівки перетворені на ласти, задніх немає, є рудимент тазового поясу. Хвіст складається з товстої шкіри, м'язів і жиру, в ньому немає хребців і розташований він горизонтально. Вушної раковини немає. Товстий підшкірний шар жиру захищає тварину від переохолодження. Шерстяний покрив повністю редукований. Кити здатні створювати звуки високої частоти (ультразвуки), які, відбиваючись від підводних предметів, потрапляють до органів слуху і дають змогу тваринам орієнтуватись у повній темряві глибоко під водою, а також спілкуватись між собою.
Зубасті кити (дельфіни, кашалоти) мають багато зубів однакової форми; живляться рибою, великими головоногими молюсками тощо. Беззубі кити (синій кит, гренландський та ін.) не мають зубів. З верхньої щелепи в них звисають рогові пластинки — китовий вус. Кит набирає воду до ротової порожнини і випорскує її через ці «вуса». При цьому затримується їжа (переважно планктонні ракоподібні), яку кит язиком спрямовує в глотку. Китоподібних нещодавно добували заради жиру та інших цінних речовин; зараз їх промисел заборонений, а більшість видів занесено до Міжнародної та регіональних Червоних книг.
Ряд ластоногі: характеристика, представники.
Виключно морські тварини; більшу частину життя вони проводять у воді, на сушу виходять лише в період розмноження. Кінцівки перетворились на ласти, хвіст короткий; зуби погано диференційовані. Є товстий шар підшкірного жиру; вушні раковини відсутні або погано розвинені. Живляться рибою, молюсками та іншими морськими тваринами. Серед них є цінні хутрові звірі (морський котик); у різних морях широко розповсюджені тюлені. Поблизу чорноморських берегів мешкає занесений до «Червоної книги України» тюлень-монах. Найбільші з ластоногих — арктичні моржі, що досягають 4 м завдовжки і маси 1,5 т.
Ряд примати: характеристика, представники.
У приматів дуже розвинені великі півкулі головного мозку з численними звивинами. Пальці замість кігтів несуть плескаті нігті. Лицьова частина черепа збудована так, що очі спрямовані вперед для визначення відстані до предметів. Це наслідок первинного способу життя на деревах і необхідно для стрибків з гілки на гілку. Грудних сосків одна пара; великий палець кінцівок протиставлений іншим (пристосування для хапання).
Широконосі мавпи водяться в Південній Америці. У них є широка перетинка між носовими отворами, хвіст завжди довгий і здатний чіплятися за гілки. Представники: мавпа-павук, ігрунки.
Вузьконосі мавпи поширені в Африці й тропічній Азії. Носова перетинка в них вузька, хвіст не чіпкий або його зовсім немає. Поділяються на мартишкових та людиноподібних.
Мартишкові мають сідничні мозолі (рогові потовщення сідничних півкуль) та защічні мішки, де зберігають їжу — горіхи тощо. Це мартишки, макаки павіани, мандрили.
Людиноподібні мавпи мають дуже розвинену кору великих півкуль. Сідничні мозолі, защічні мішки і хвіст у них відсутні. Шимпанзе та горили водяться в Африці, гібони та орангутани — в Азії.
ОХОРОНА ФАУНИ
Вирішення проблеми покращення екологічного стану біосфери вимагає нового підходу до тваринного світу — фауни. Нині налічується близько 2 млн видів тварин.
Руйнування людиною місць мешкання тварин (біотопів), як і рослин, стає надто небезпечним. Сьогодні під загрозою знищення знаходиться вже близько 600 видів птахів і 120 видів ссавців, багато риб, земноводних, молюсків, комах. А за останні тисячі років, на Землі зникло понад 100 видів звірів, 140 видів птахів. У всіх куточках Землі на всіх континентах нині загострюється проблема знищення місць існування, тварин. Найактуальнішою вона є для, волого- тропічних лісів, але вже відомо багато районів в інших зонах, які за станом тваринного світу можна назвати районами екологічного лиха.
Нині вони — тисячами гинуть у каналах зрошення, на колючих дротах огорож, трубах нафтопроводів, що тягнуться за сотні кілометрів.
Скорочуються ареали слонів і носорогів в Африці. Великої шкоди тваринам завдають не лише антропогенні забруднення та пожежі, але й бурхлива активність, браконьєрів (за останні роки ціна на слонові бивні зросла в десять разів, на ріг носорога — в 21 раз), які за рік вбивають від 65 до 75 тис. слонів (Танзанія, Кенія, Замбія, Заїр, Конго, Судан).
Є великі регіони Світового океану, де останнім, часом через деградацію середовища й хижацький вилов риб майже повністю зникли 25 видів найбільш цінних промислових риб, де щорічно знищують до 250 тис. особин фінів, сотні тисяч акул, а кити давно знаходяться під загрозою вимирання.
Річки й річечки Тюмені забруднені нафтою так, що вся риба давно вимерла . Азовське море, колись найбагатше в світі рибою, нині перезабруднене, його екосистема на грані повної деградації.
У 1988 р. через забруднення нафтопродуктами в Північному морі загинуло близько 3 тис. тюленів (усього їх там 75 тис.). А скільки тисяч птахів, риби загинуло після аварій танкерів-нафтовозів у океанах! Все скрутніше диким тваринам і в наших краях.
Тому останні десятиріччя під тиском передових науковців та громадськості питанням охорони тварин і рослин почали приділяти більше уваги.
Дуже важливу роль у охороні диких тварин могли б відіграти мисливські господарства, якби сотні тисяч їх членів-мисливців суворо дотримуватися правил.
Але, на жаль, у всьому світі ще процвітає браконьєрство.
Таке ж становище характерне й для України. через велику щільність населення тут ще в ХVІ ст. були винищені кулани, в ХVІІІ-ХІХ ст. - сайгаки, тури, тарпани, степові орли, дрофи, олені. Дуже рідкими стали лебеді, летючі миші, корсаки, соколи, деякі види раків і риб.
1981 р. в Україні було прийнято Закон «Про охорону й використання тваринного світу», який передбачає збереження середовища мешкання тварин, умов розмноження й шляхів міграції під час виконання різних робіт. Над питанням охорони тварин нині активно працюють фахівці в кількох науково-дослідних установах АН України, галузевих інститутах, вузах. В Україну були завезені зубр, лань, муфлон, кеклик, деякі види риб і птахів, переселенні зайці, косулі, олені (в райони, де дичини не було), взяті під охорону мурашники, бджоли-опилювачі.
З метою контролю за рідкісними й вимираючими видами тварин, як уже згадувалося, в нас як і в усьому світі, видається Червона книга.
У Міжнародну Червону книгу включено 292 види й підвиди савці, 341- птахів, 36 – земноводних, 119 видів плазунів.
Серед найважливіших заходів, щодо охорони тварин слід назвати такі: по-перше, виховання природоохоронної свідомості у людей з дитинства до похилого віку всіма можливими сучасними засобами; по-друге - найсуворіша боротьба з браконьєрством, посилення інспекторського контролю в лісах, степах, на водоймах і річках; по-третє — допомога звірям: підгодівля їх у скрутні періоди, охорона від епідемій і антропогенних забруднень, розселення в зручних для існування місцях, контроль за кількістю хижаків.
|
