Реферат: Соціальний захист населення в умовах ринкової економіки

Міністерство Освіти і Науки України

Чернівецький політехнічний технікум

Реферат на тему:

”Соціальний захист населення в умовах ринкової економіки”

Виконала:

студентка 531 групи

Паламарик Наталія

Перевірила:

Факас М.Е.

Чернівці 2006

1. Основні причини необхідності соціального захисту населення

Соціальний захист – дуже складна проблема. Вона не відбиває прямих інтересів приватних власників, підприємців. Соціальним захистом може керувати суспільство в особі спеціальних державних органів, профспілок, громадських організацій, споживчих товариств. Без відповідної уваги до соціального захисту в суспільстві виникатиме соціальна напруженість.

В умовах адміністративно-командної системи, панування монополії державної власності добробут людей найбільше залежав від розподільчої політики держави: регулювалась заробітна плата, встановлювалась верхня межа її, проводився курс на стабілізацію цін, тарифів, здійснювались перерозподільчі операції для утримання нерентабельних підприємств за рахунок тих, які добре працювали.

Ринкова економіка усуває соціальний комфорт у вигляді широкої спини держави, яка захищає робоче місце і певну частку засобів існування незалежно від ставлення людини до праці, до її результатів.

2. Державна служба зайнятості

Для реалізації політики зайнятості населення і забезпечення громадян відповідних гарантій на всій території України створена державна служба зайнятості. Її діяльністю керують Міністерство праці України і органи місцевої влади.

Державна служба зайнятості здійснює такі обов’язки і права:

• аналізує і прогнозує попит і пропозицію на робочу силу, інформує населення і державні органи управління про стан ринку праці;
• консультує громадян, власників підприємств, установ і організацій або уповноважені ними органи, які звертаються до служби зайнятості, про можливість одержання роботи і забезпечення робочою силою;
• веде облік вільних місць і громадян, які звертаються з питань працевлаштування;
• надає допомогу громадянам у підборі роботи і власникам підприємств, установ, організацій або уповноваженим ними органам у підборі працівників;
• організує при необхідності професійну підготовку і перепідготовку громадян у системі служби зайнятості або направляє їх в інші навчальні заклади, що здійснюють підготовку і перепідготовку працівників, сприяє підприємствам у розвитку і визначенні змісту курсів навчання і перенавчання;
• надає послуги з працевлаштування і професійної орієнтації працівникам, що звільняються і незайнятому населенню;
• реєструє безробітних і надає їм в межах своєї компетенції допомогу, в тому числі грошову;
• бере участь у підготовці перспективних і поточних державної й територіальних програм зайнятості та заходів щодо соціального захисту різних груп населення від безробіття.

У реалізації державної політики зайнятості беруть участь також підприємства, установи і організації незалежно від форм власності. Вони зобов’язані дотримуватись законодавства про працю, а також професійне перенавчання тих, хто підлягає звільненню з виробництва; працевлаштувати осіб, які потребують соціального захисту і неспроможні на однакових умовах конкурувати на ринку праці.

3. Індексація доходів населення

Вільні ціни впливають на рух реальної заробітної плати, тобто на кількість і якість життєвих засобів, які може придбати працівник за грошову заробітну плату.

Для соціального захисту населення потрібна індексація доходів. Вона являє собою автоматичне коригування величини грошових доходів фізичних осіб з бюджетних джерел, заробітної плати за місцем роботи, а також грошових заощаджень фізичних осіб у вигляді вкладень в установи державної кредитно-фінансової системи і облігації державних позик з метою часткового відшкодування втрат, пов’язаних зі зростанням цін.

Індексація грошових доходів має здійснюватись залежно від індексу споживчих цін.

Проте чим вищий ступінь індексації, тим важче боротись з інфляцією. Це пояснюється тим, що купівельна спроможність населення залишається досить значною. Отже, і ціни на товари будуть зростати. Треба мати на увазі, що підвищення цін відбувається не тільки під впливом попиту на товари і послуги, а й тому, що зростають витрати виробництва.

Індексація доходів , безумовно, потрібна всім верстам населення. Але форми і розміри її не можуть бути для всіх однаковими. Інакше розрив між доходами різних груп населення збільшуватиметься.

Індексація доходів повинна бути частковою не лише тому, що вона визначається лише в певній пропорції по відношенню до індексу цін, а й тому, що доходи різних груп населення зростають неоднаково.

Для індексації доходів треба правильно визначити індексацію цін на послуги і споживчі товари, набір благ і послуг, так званого споживчого кошика, споживчий бюджет.

4. Захист споживачів в умовах ринкової економіки

В Україні прийнято закон ”Про захист прав споживачів”. Згідно з ним усі споживачі на території України при придбанні або використанні продукції для задоволення своїх потреб мають право на державний захист своїх інтересів; гарантований рівень споживання; належну якість продукції, торгового та інших видів обслуговування; безпеку продукції; достовірну інформацію про кількість, якість і асортимент продукції; відшкодування збитків, завданих продукцією невідповідної якості; усунення шкоди, що виникла від небезпечної для життя і здоров′я людей продукції; звернення до суду та інших уповноважених державних органів для захисту порушених прав; об’єднання в товариства, союзи та інші громадські формування.

Законодавством України визначені права споживача у сфері торгового та інших видів обслуговування:

· Визначається принцип однаковості прав усіх громадян на задоволення їхніх потреб у сфері торгового та інших видів обслуговування. Це означає заборону будь-яких переваг, прямих чи непрямих обмежень прав споживачів.

· Споживач має право на вільний вибір товарів і послуг у зручний для нього час. Продавець зобов’язаний всемірно сприяти споживачу у вільгому виборі товарів і послуг.

· Забороняється примушувати споживача до придбання товарів і послуг неналежної якості або непотрібного йому асортименту.

· Продавець зобов’язаний надати споживачу достовірну і наочну інформацію про найменування і належність свого підприємства.

· Споживач має право на перевірку якості, комплектності, міри, маси і ціни товарів, демонстрацію їхніх властивостей, а також навчання безпечному і правильному користуванню ними. Продавець зобов’язаний у цих випадках надавати йому контрольно-вимірювальні прилади, документи про ціну товарів, а при необхідності - сприяти проведенню експертизи товарів.

· При порушенні прав споживача на підприємствах сфери торгового та інших видів обслуговування продавець і персонал цих підприємств несуть відповідальність згідно з законодавством.

У законодавстві про захист прав споживачів передбачені випадки розв’язання питань у судовому порядку, а також правила визнання умов договорів недійсними, якщо вони обмежують права покупців.

Допомога з тимчасової непрацездатності (лікарняні)

Розмір виплати : Залежно від страхового стажу у відсотках від середньоденної зарплати(доходу): 60% - стаж до 5 років; 80% - від 5 – до 8 років; 100% - понад 8 років, а також чорнобильцям 1-4 категорій; одному з батьків або особі, що їх замінює та доглядає хвору дитину-чорнобильця віком до 14 років; ветеранам війни та особам, на яких поширюється Закон про ветеранів війни; особам, віднесеним до жертв нацистських переслідувань.

Допомога по вагітності та пологах

Розмір виплати: 100% середньої зарплати незалежно від страхового стажу.

Допомога при народженні дитини

Розмір виплати: У сумі кратній 22,6 прожиткового мінімуму для дітей до 6 років, встановленого на день народження дитини. На 2006 рік – 8500 грн. Одноразова виплата – 3400 грн., решта – щомісячно протягом 12 місяців по 425 грн.

Допомога по догляду за дитиною до 3-х років

Розмір виплати : На 2006 рік: мінімальний розмір – 114 грн. на місяць. Підвищений – різниця між 50% прожиткового мінімуму для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців.

Допомога на поховання

Розмір виплати: На 2006 рік – 1200 грн.

Виплати із Фонду страхування від нещасного випадку

Розмір виплат:

1. 100% втраченої середньої зарплати за робочі дні згідно з графіком роботи, що припадають на дні тимчасової непрацездатності.

2. Визначається із розрахунку середньої зарплати постраждалого за кожний відсоток втрати професійної працездатності, але не вище за 4- кратний розмір граничної суми зарплати, з якої сплачують внески до Фонду, на момент настання права на виплату.

3. Визначають як частину середньомісячної зарплати постраждалого перед настанням страхового випадку, яку розраховують, враховуючи ступінь втрати професійної працездатності.

4. Розмір залежить від стажу роботи до настання інвалідності та групи інвалідності.

5. Кожний, хто має право на цю виплату, одержить рівну частину від суми середньомісячної зарплати застрахованої особи.

6. Встановлюється в судовому порядку.

7. Зарплата зберігається на рівні середньомісячної, що виплачується до настання страхового випадку.

8. У розмірі середньомісячного заробітку. Перші 14 днів оплачуються за рахунок підприємства, починаючи з 15 дня – за рахунок коштів Фонду.

9. Розмір допомоги сім'ї має бути не менше за 5-річну зарплату постраждалого і, крім того, не менше за річний заробіток постраждалого на кожну особу, яка знаходилася на його утриманні, а також на його дитину, яка народилась не пізніше 10 місяців після смерті застрахованої особи.

Використана література:

1. А.С.Гальчинський, П.С.Єщенко, Ю.І.Палкін – „Основи економічної теорії” 1995р.

2. Всеукраїнська професійна бухгалтерська газета „Все про бухгалтерський облік” 2006р.