НОВЕ В ПЕДАГОГІЦІ
Активний тип навчання передбачає застосування методів, що стимулюють пізнавальну активність і самостійність учнів. Основними методами цього навчання є: самостійна робота, проблемні і творчі завдання. Питання учня до вчителя і навпаки, що розвивають творче мислення.
Сутність інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умов постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання, де вчитель і учень є рівноправними суб’єктами навчання. Вчитель є рівноправними суб’єктами навчання. Вчитель виступає в ролі організатора, лідера групи.
Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, спільне розв’язання проблем.
Коли ж до роботи залучається слухова і зорова пам’ять, збільшується шанс задовольнити потреби різних учнів, чий спосіб сприйняття матеріалу може суттєво відрізнятися. Проте активізації лише зорової або слухової пам’яті недостатньо. Понад 24000 років тому Конфуцій наголошував:
Те, що я чую, я забуваю,
Те, що я бачу, а пам’ятаю,
Те, що я роблю, я розумію.
Дещо змінивши слова видатного китайського філософа, можна сформулювати кредо інтерактивного навчання:
Те, що я чую, я забуваю.
Те, що я бачу й чую, я трохи пам’ятаю.
Те, що я чую, бачу й обговорюю, я починаю розуміти.
Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю -
я набуває знань і навичок.
Коли я передаю знання іншим,
стаю майстром.
Пояснення, демонстрація самі по собі ніколи не дадуть справжніх, стійких знань. Цього можна лише досягти за допомогою активного (інтерактивного) навчання.
Щоб подолати ускладнення в застосуванні інтерактивних технологій і перетворити слабкі боки їх на сильні, треба пам’ятати:
Інтерактивні технології потребують певної зміни всього життя класу, а також значної кількості часу для підготовки як учнів, так і педагога. Починайте з поступового використання цих технологій.
Краще ретельно підготувати кілька інтерактивних занять у навчальному році, ніж часто проводити похапцем підготовлені “ігри”.
Використовуйте спочатку прості інтерактивні технології: роботу в парах, у малих групах мозковий штурм.
На одному занятті можна використовувати одну-дві інтерактивні вправи, а не цілий калейдоскоп їх.
Мотивувати учнів до вивчення теми шляхом добору найцікавіших випадків, проблем; оголошувати очікувані результати.
Використання інтерактивних технологій уможливлює фахове вдосконалення, спрямовує на навчання разом із учнями.
Форми організації інтерактивного навчання
У сучасній педагогіці вирізняють чотири форми навчальної діяльності учнів:
1. Парну (робота учня з педагогом чи однолітком один на одного).
Фронтальну (учитель навчає одночасно групу учнів або весь клас).
3. Групову або кооперативну (всі учні активно навчають один одного).
4. Індивідуальну (самостійну) роботу учня.
Інтерактивне навчання використовують в разі застосування фронтальної й кооперативної форми організації навчальної діяльності учнів передбачає навчання однією людиною групи учнів або цільового класу. Всі учні в кожен момент часу завданням із подальшим контролем результатів.
Кооперативна форма навчальної діяльності учнів – це найскладніша, дуже специфічна форма організації навчальної діяльності учнів.
За кооперативної форми організації навчальної діяльності учнів провідну роль відіграє спілкування і взаємодія учнів один з одним. Продуктивною кооперативна робота може бути лише тоді, коли склад груп постійно змінюється і кожен учень так чи інакше спілкується з усіма іншими учнями. Можна виокремити такі ознаки колективної роботи:
1. Наявність у всіх її учасників спільної мети.
2. Поділ праці, функцій і обов’язків.
3. Співпраця і товариська взаємодопомога.
4. Суспільно корисна діяльність усіх і кожного зокрема.
5. Обсяг роботи, що її виконала група, завжди більший за обсяг роботи, виконаної кожним її членом чи часткою групи зокрема.
Кооперативне навчання сприяє активному засвоєнню матеріалу. Спільні дії у малих, обговорення матеріалу з іншими, навчання один одного дають можливість краще зрозуміти, опанувати матеріал.
Чому інтерактивне навчання можна розглядати як сукупність технологій .
Технологія інтерактивного навчання – це така організація навчального процесу, за якої неможлива неучасть у процесі пізнання: або кожен учень має конкретне завдання, за виконання якого він має публічно відзвітуватися, або від його діяльності залежить якість виконання поставленого перед групою завдання.
Кооперативне навчання – це форма організації навчання у малих групах, об’єднаних спільною метою. Зарубіжні дослідження кооперативного, конкурентного й індивідуального навчання доводять, що співробітництво зумовлює:
а) вищий рівень досягнень і більшу продуктивність;
б) панування турботливіших, чуйніших і відданіших взаємин;
с) міцніше психологічне здоров’я дітей, соціальну компетентність і самоповагу.
Найважливіші елементи кооперативного навчання: позитивна взаємозалежність, особистісна взаємодія, індивідуальна і групові підзвітність, розвиток навичок міжособистісного спілкування та спілкування у невеликих групах. Оптимальною вважають групу з 3-6 осіб. Групи з 2 осіб (пара) забезпечують високий рівень обміну інформацією і низький рівень розбіжності думок. Розбіжності думок складніше подолати у групах з парною кількістю членів. Найчастіше пару і групову роботу проводять на етапі застосування знань. Це може відбуватися одразу після викладу вчителем нового матеріалу, на початку нового уроку замість опитування. На спеціальному уроці, або бути частиною повторювально-узагальнюючого уроку.
Робота в парах (обличчям до обличчя, один – удвох – усі разом). Думати, працювати в парі, обмінюватися думками.
Магічні дрібнички
Учнів об’єднують у пари чи групи, а не розподіляють. Не треба говорити “правильна відповідь чи неправильна”, варто допомогти опанувати інформацію і прийняти власне рішення. Рішення учнів треба сприймати серйозно, треба слідувати за тим, щоб ніхто не залишився поз групою.
Як працювати в парах є різновидом роботи в малих групах. Ця форма роботи вможливлює набуття вміння і навичок співпраці, активного слухання, висловлювання, переконання, вироблення спільного рішення. Роботу в парі варто організувати так:
1. Разом прочитайте надане завдання й інформацію стосовно його виконання.
2. Визначте, хто говоритиме першим.
3. Викладіть свої думки та погляди на проблему по черзі.
4. Дійдіть спільної думки.
5. Визначте, хто представлятиме результати роботи класу, підготуйтеся до презентації.
Для ефективного спілкування у парах необхідно зважати на кілька моментів.
Зверніть увагу на:
- мову тіла: сідайте обличчям до того, з ким говорите, нахиляйтеся вперед, установіть контакт очима;
- допомагайте співрозмовнику говорити, використовуючи звуки та жести заохочення: кивок головою, доброзичлива посмішка, слова “так-так”;
- в разі потреби ставте уточнюючі запитання, які допомагають прояснити ситуацію, уточнити дещо з уже відомого. Наприклад: “Ти справді маєш на увазі, що ...?”
“Чи правильно я зрозуміла, що....?
- висловлюйтеся чітко, по суті справи, наведіть приклади, пояснюйте свої думки.
Запам’ятайте, чого не слід роботи під час активного слухання:
- Давати поради.
- Змінювати тему розмови.
- Давати оцінки особі, котра говорить.
- Переривати.
- Розповідати про власний досвід.
Як працювати в малих групах.
Робота в малих групах сприятиме набуття навичок спілкування та співпраці. Після того як учитель об’єднав вас у малі групи і ви отримали завдання, ваша група за короткий час (3-5 хв.) має виконати це завдання й представити результати своєї групи.
Швидко розподіліть ролі в групі. Оберіть головуючого, посередника, секретаря, доповідача.
Головуючий (спікер):
- зачитує завдання групи;
- організовує порядок виконання;
- пропонує учасником групи висловитися по черзі;
- заохочує групу до роботи;
- за згодою групи визначає доповідача.
Секретар:
- коротко й розбірливо веде запроси результатів своєї групи;
- як член групи він має бути готовим висловити думку групи під час підбиття підсумків або допомогти доповідачеві.
Посередник:
- стежить за часом;
- заохочує групу до роботи.
Доповідач:
Як організувати роботу
1. Об’єднати учнів у пари, визначте, хто з них висловлюватиметься першим і запропонуйте обговорити свої ідеї один з одним. Визначте час для обговорення. По завершенні часу на обговорення кожна пара представляє результати роботи, обмінюється своїми ідеями та аргументами з усім класом.
Ротаційні трійки
Об’єднання учнів у трійки. Розмістіть трійки так, що кожна з них бачила трійку праворуч і трійку ліворуч. Поставте кожній однакове запитання. Кожен у трійці має відповісти на це запитання по черзі. Після короткого обговорення запропонуйте учасникам розрахуватися від 1 до 2. Учні з №1 переходять через дві трійки проти годинникової стрічки. Учні з №0 залишаються на місці й є постійними членами трійки. Результатом буде зовсім нова трійка. Трійки можна змінювати стільки, скільки у вас є питань.
Два-чотири – всі разом
Ще один варіант кооперативного навчання, що є похідним від парної роботи. Поставте учням питання для обговорення 1-2 хв. для обдумування. Об’єднання у пари і попр. обговорення своєї ідеї. Визначте час на вислуховування кожного в парі й на спільне обговорення. Об’єднання пари у четвірки і попросіть попереднього обговорення досягнуті рішення щодо поставленої проблеми.
Карусель
Розставте стільці у два кола. Учні, які сидять у внутрішньому колі, розташовані спиною до центру, а ті, як сидять у зовнішньому – обличчям до нього. Внутрішнє коло нерухоме, зовнішнє – рухливе. За сигналом ведучого всі його учасники пересуваються на один стілець праворуч і опиняються перед новим партнером. Мета – пройти все коло, виконуючи поставлене завдання.
Учасники внутрішнього кола є прихильниками однієї точки зору. А зовнішньої протилежної. Триває обмін думками. Учні фіксують у своїх записничках усе, що повідомляє протилежна сторона. За сигналом ведучого відбувається зміна партнерів, дискусія триває. До кінця коло учні, як правило, вже відточують свою систему аргументів.
Робота в малих групах – доцільно ви користувати для розв’язання складних проблем, що потребують колективного обговорення.
Об’єднати учнів у групи, запропонуйте їм сісти по групах, члени групи мають добре бачити одне одного, повідомте про ролі: спікер зачитує завдання визначає доповідача, секретар – веде записи, під час підбиття підсумків допомагає спікеру, посередник – стежить за часом, заохочує до роботи групу, доповідач – чітко висловлює думку групи, доповідає про результати роботи.
Діалог – сутність полягає в спільному пошукові групами узгодженого рішення. Клас об’єднується у 5-6 робочих груп і групу експертів із сильних учнів. Групи отримують 5-10 хв. для виконання завдання. Експерти складають свій варіант виконаного завдання, стежить за робото груп і контролює час.
По завершенні роботи представників від кожного робочої групи на дошці роблять підсумковий запис. Доповідачі від груп роблять повідомлення. Експерти фіксують спільні погляди, пропонують узагальнену відповідь на завдання.
“Синтез думок”. Після об’єднання в групи і виконання завдань учні не роблять записів на дошці, а передають свій варіант іншим групам. Ті доповнюють його своїми думками, підкреслюють те, із чим не погоджуються. Експерти зіставляють написане з власним варіантом, роблять загальний звіт, який обговорює весь клас.
“Спільний проект”. Завдання. Які отримують групи мають різний зміст і висвітлюють проблему з різних боків. По завершенні роботи кожна група звітує і записує на дошці певні положення. Представники груп складають спільний проект, який рецензує й доповнює група експертів.
“Пошук інформації”. Для груп розробляються запитання. Відповіді на які можна знайти в різних джерелах інформації: роздатковий матеріал, довідкові видання, доступна інформація на комп’ютері, атерфакти (пам’ятки матер. культури), прилади.
Коло ідей – мета є розв’язання гострих суперечливих питань. Коли малі групи завершили роботу над завдання. Кожна з них по черзі озвучує лише один аспект обговорюваної проблеми. Вчитель по колу запитує всі групи по черзі, поки вичерпаються ідеї, цей метод є ефективним у разі розв’язання проблемних питань.
Магічні дрібнички: користуйтесь великими аркушами і маркерами. Червоний – знак підвищеної уваги, чорний колів використовують тоді, коли те, що ви пишете, є неприємним, небажаним.
Акваріум – форма діяльності в малих групах.
Об’єднання учнів у груп по 4-6 учасників, познайомити їх із завданням. Одна з груп сідає в центрі класу. Ця група отримує завдання для проведення групової дискусії: прочитавши завдання вголос: обговоріть його в групі за 3-5 хв. дійдіть спільного рішення.
Поки діюча група займає місце в центрі, учитель знайомить решту класу із завданням і нагадує правила дискусій в малих групах. Учні, які перебувають у зовнішньому колі, слухають. Не втручаючись у перебіг обговорення. По завершення відведеного для дискусії часу група повертається на свої місця, а учитель ставить класу запитання: Чи погоджуєтесь ви з думкою групи? Чи була ця думка достатньо аргументованою, доведеною? Який з аргументів ви вважаєте найпереконливішим?
Бесіда триває 203 хв. Після цього місце в “Акваріумі” займає інша група, котра обговорює наступну ситуацію. В кінці вчитель підбиває підсумки уроку або одговорюють роботу однієї із груп.
|
