Реферат на тему:
РУХ НЕБЕСНИХ ТІЛ.
БОРОТЬБА ЗА НАУКОВИЙ СВІТОГЛЯД
Правильне розуміння спостережуваних небесних явищ формувалося віками. Ви знаєте про зародження астрономії в Стародавньому Єгипті й Китаї, про пізніші досягнення давньогрецьких учених, спостереження жерців і про їхні хибні уявлення про природу, про використання ними своїх знань для власної вигоди. Жерці також створили й астрологію — псевдовчення про вплив планет на характер і долю людей та народів і про вигадану можливість пророкувати долю за розміщенням планет.
Відома вам і геоцентрична система світу, розроблена в II ст. н. е. давньогрецьким ученим Клавдіем Птолемеєм. Він у центрі світу «поставив» хоч і кулясту, але нерухому Землю, навколо якої оберталися всі інші світила (мал. 1).
Мал. 1. Система світу за Птоломеєм
Видимий петлеподібний рух планет Птолемей пояснював поєднанням двох рівномірних колових рухів: рухом самої планети по малому колу і обертанням центра цього кола навколо Землі. Однак з нагромадженням даних спостережень про рух планет теорія Пто-лемея потребувала дедалі більших ускладнень, що робили їїгроміздкою і неправдоподібною. Очевидна штучність системи, яка все більше ускладнювалася, і відсутність достатньої узгодженості між теорією і спостереженнями вимагали її заміни. Це й зробив у XVI ст. великий польський учений Міколай Коперник (1473— 1543).
Коперник відкинув догматичне твердження про нерухомість Землі, яке століттями володіло розумом людей. Поставивши Землю серед рядових планет, він показав, що вона, займаючи третє місце від Сонця, нарівні з усіма іншими планетами рухається в просторі навколо Сонця і, крім того, обертається навколо своєї осі. Коперник сміливо доводив, що саме обертанням Землі та її обертанням навколо Сонця можна правильно пояснити відомі на той час небесні явища й петлеподібний рух планет (див. мал. 2).
Мал.2. При спостереженні із Землі
проекція планети на небо описує петлю
Ця революція в астрономії і світогляді, зумовлена геліоцентричною теорією Коперника, як зазначив Ф. Енгельс, звільнила дослідження природи від релігії.
Г а л і л е о Г а л і л е й (1564—1642), який одним з перших спрямував телескоп на небо, правильно вважав свої відкриття підтвердженням теорії Коперника. Так, учений відкрив фази у Венери. Він установив, що така їх зміна можлива лише в тому разі, якщо Венера обертається навколо Сонця, а не навколо Землі. На Місяці Галілей виявив гори й виміряв їх висоту. З'ясувалося, що між Землею і небесними тілами немає принципової відмінності; наприклад, гори, подібні до земних, існували й на небесному тілі. І ставало легше повірити, що Земля — це тільки одне з таких тіл.
У планети Юпітер Галілей відкрив чотири супутники. Тхне обертання навколо Юпітера спростувало уявлення про те, що лише Земля знаходиться в центрі обертання. На Сонці Галілей виявив плями і за їх переміщенням зробив висновок, що воно обертається навколо своєї осі. Існування плям на Сонці, яке вважалося символом «небесної чистоти», також спростовувало ідею про нібито принципову відмінність між земним і небесним.
Молочний Шлях у полі зору телескопа виявився скупченням безлічі слабких зір. Всесвіт постав перед людиною як щось незрівнянно грандіозніше, ніж маленький світ, який начебто обертається навколо Землі, за уявленнями Арістотеля, Птолемея і середньовічних церковників. Церква, як ви знаєте з курсів історії й фізики, розправилася з Джордано Бруно (1548— 1600), який зробив сміливі філософські висновки з відкриття Коперника. Наполегливу боротьбу проти церковників за право поширювати справжні знання про будову Всесвіту вів М. В. Ломоносов (1711 —1765). У дотепній і привабливій віршовано-сатиричній формі він висміював мракобісів.
Розкріпачення людської думки, відмова сліпо йти за обмеженими догматами церкви, заклик до сміливого матеріалістичного вивчення природи — ось головний, загальнолюдський підсумок боротьби Коперника, Бруно і Галілея за науковий світогляд.
|
