Реферат: Формы и системы оплаты труда

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЧЕРКАСЬКИЙ ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ ПЕРЕПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ

К О Н Т Р О Л Ь Н А Р О Б О Т А

по дисципліні « ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВ »

Слухач:Сидоркевич Дмитро Іванович

Спеціальність, група: ЗФ – 02

Керівник:

Ядченко Т.О.

Результат, дата:

Реєстраційний номер, дата:

м. Черкаси

2001 р.

З М І С Т

1.1. Форми та системи оплати праці.

1.2. Розрахунок середньої заробітньої плати

2. Задача

3. Розрахувати та розподілити чистий прибуток підприємства.

Література

1.1. Форми та системи оплати праці.

Оплата праці (заробітна плата) – грошовий вираз вартості і ціни робочої сили, який виступає у формі будь-якого заробітку, виплаченого власником підприємства працівникові за виконану роботу.

Заробітна плата працівника незалежно від виду підприємства визначається його особистим трудовим вкладом, залежить від кінцевих результатів роботи підприємства, регулюється податками і максимальними розмірами не обмежується.

Як соціально-економічна категорія заробітна плата служить основним засобом задоволення особистих потреб працюючих, економічним важелем, що стимулює розвиток суспільного виробництва, ріст продуктивності праці, скорочення витрат на виробництво, засобом перерозподілу кадрів по галузях народного господарства.

Основними видами заробітної плати є номінальна і реальна

заробітна плата. Перша з них означає суму грошей, яку отримують працівники за свою працю. Друга- засвідчує кількість товарів і послуг, які працівник може придбати за зароблену суму грошей. Реальна заробітна плата знаходиться в певному співвідношенні із номінальною:

I _нзп

I_рзп =

I_ц

де I_рзп - індекс реальної заробітної плати, визначений за певний період;

I_нзп - індекс номінальної заробітної плати за цей же період;

I_ц - індекс цін, обчислений за період.

Оплата праці складається з основної заробітної плати і додаткової оплати праці, які знаходяться, приблизно, у співвідношенні: 70% -основна заробітна плата, 30% - додаткова.

Основна заробітна плата працівника визначається тарифними ставками, посадовими окладами, відрядними розцінками, а також доплатами у розмірах, встановлених чинним законодавством. Її розмір залежить від результатів роботи самого працівника.

Величина додаткової заробітної плати визначається кінцевими результатами діяльності підприємства і виступає у формі премій, винагород, заохочувальних виплат, а також доплат у розмірах, що перевищують встановлені чинним законодавством.

Основними функціями заробітної плати є:

• відтворювальна (заробітна плата забезпечує нормальне відтворення робочої сили відповідної кваліфікації);

• стимулююча (оплата праці спонукає працівників до ефективних дій на робочих місцях).

Ріст заробітної плати може бути абсолютним і відносним. Якщо заробітна плата - це та частина суспільного продукту, яку одержують працівники і непрацюючі члени їх сімей у грошовій формі для задоволення матеріальних і духовних потреб, то абсолютний ріст передбачає абсолютне збільшення цієї частини, а відносний - ріст тієї частини, яка припадає на кожного працюючого.

Державна політика оплати праці реалізується через механізм її регулювання, а саме через встановлення мінімального рівня заробітної плати, рівня оподаткування доходів працівників, міжгалузевих співвідношень в оплаті праці, умов і розмірів оплати праці в бюджетних організаціях та інш.

Основою організаці заробітної плати на підприємствах є тарифна система . яка містить такі елементи:

1) тарифну сітку;

2) тарифні ставки;

3) тарифно-кваліфікаційні довідники;

4) схеми посадових окладів.

Тарифна сітка є сукупністю кваліфікаційних розрядів і відповідних їм тарифних коефіцієнтів.

В Україні в 1993 році затверджено Єдину тарифну сітку оплати праці робітників, службовців, спеціалістів, керівників за загальними (наскрізними) професіями та посадами, що забезпечує єдині умови оплати праці цих категорій працівників незалежно від галузей

виробництва. Тарифна сітка містить 15 тарифних розрядів з діапазоном тарифних коефіцієнтів від 1 до 4,1.

Розміртарифної ставки першого розряду визначається на рівні встановленого державою мінімального розміру заробітної плати, нижче якого не може проводитись оплата за фактично виконану працівником норму праці.

Тарифні ставки інших розрядів С_рі - визначаються множенням тарифної ставки першого розряду (С_{р I} ) на тарифний коефіцієнт відповідного тарифного розряду (К_i ):

С_рі = С_{р I} х К_i ,грн.

Середній тарифний коефіцієнт (Ксер) визначається як середньозважена величина добутку чисельності погодинників певного розряду і відповідного тарифного коефіцієнта або добутку трудомісткості робіт по певному розряду і відповідного тарифного коефіцієнта для відрядників (див. далі).

Середній тарифний розряд (Рсер) обчислюється за формулою:

Рсер=+Рменш

де Кменш, Кбільш – відповідно менший і більший із двох тарифних коефіцієнтів;

Рменш - менший із двох суміжних тарифних розрядів.

Тарифно-кваліфікаційні довідники містять систему цензів, яким повинні відповідати робітники певної професії і кваліфікації.

Система посадових окладів передбачає віднесення працівників до певної групи оплати праці на підставі відповідних характеристик.

Підприємства самостійно встановлюють форми, системи і розміри оплати праці, а державні тарифні ставки можуть служити орієнтиром в процесі організації оплати праці.

На підприємствах найчастіше використовують дві форми оплати праці: погодинну і відрядну.

Погодинна форма передбачає оплату праці в залежності від відпрацьованого часу і рівня кваліфікації. Ця форма має такі системи:

1. Пряма погодинна. Заробіток при цій системі (Зп.пог) обчислюється:

3п.пог =Фміс Сг, грн.

Де Фміс - фактично відпрацьований за місяць час, год/міс;

Сг - годинна тарифна ставка по розряду робітника, грн.

2. Погодинно-преміальна система, при якій заробіток (Зп.прем) обчислюється:

Зп.прем = Зтар + Д , грн.

де 3п.прем - сума заробітку, нарахованого за прямою погодинною системою оплати праці

Д - сума преміальних доплат за досягнення певнихякісних аби кількісних показників, грн.

Сума доплат визначається із залежності :

Д = , грн.

3. Система посадових окладів є різновидом погодинно-преміальної системи. За цією системою оплачуються працівники, робота якихмає стабільний характер.

Відрядна форма передбачає залежність суми заробітку від кількості виготовлених виробів або обсягу виконаних робіт за певний проміжок часу.

Відрядна форма має такі системи:

1. Пряма відрядна. Заробіток (Зп.відр) при цьому обчислюється з.і формулою:

Зп.відр =

де Рі, - відрядний розцінок за виготовлення одного виробу і-го виду, грн/шт;

Nфі - фактична кількість виробів і-го виду, виготовлених робітником за певний час (найчастіше місяць), шт;

n - кількість виді виробів.

Рі = Тшт х Сг , грн.

де Тшт - час на виготовлення одного виробу і-го виду, год.

2. Відрядно-преміальна. Сума заробітку (Зв.прем) при цій системі визначається із залежності

Зв.прем = Зтар.в + Дв , грн.

де 3тар.в - тарифний заробіток робітника при прямій відряднії системі оплати праці, грн;

Дв - сума преміальних доплат, яка обчислюється за формулою:

Дв = Зтар.в

деПі, -процент доплат за виконання плану;

Пг- процент доплат за кожен процент перевиконання плану;

Ппп- процент перевиконання плану, який можна знайти :

Ппп =

де Nф, N пп , - відповідно фактичний і запланований обсяг випуску продукції за місяць, шт/міс.

3. Відрядно-прогресивна. Заробітна плата (Зв.прог.) обчислюється за формулою :

3в.прог.= NвбPзв + (Nф-Nвб) Pпідв , грн.

де Nвб - вихідна база для нарахування доплат (встановлюється на рівні 110 - 115% N пп ), шт/міс;

Pзв - звичайний розцінок за один виріб, грн/шт;

Pпідв- підвищений розцінок за один виріб, грн/шт.

P підв = P зв ( 1 + )

Процент росту розцінку визначається зі шкали в залежності від проценту перевиконання вихідної бази. Така шкала розробляється і затверджується підприємствами самостійно.

4. Непряма відрядна. Використовується при оплаті праці допоміжних робітників і підсобників.

Заробіток підсобника ( Знв.підс ) можна обчислити із залежності :

Знв.підс = N фі Рнві , грн.

де Nфі - фактично виготовлена кількість продукції і-тим робітником за зміну, піт/зміну;

Рнві і- непрямий відрядний розцінок при обслуговуванні і-го робітника, грн/шт;

n- кількість основних робітників, що обслуговуються одним підсобником, чол.

Рнві =

деСзм - змінна тарифна ставка підсобника, грн/зміну;

Nпл.і – плановий випуск продукції і-им робітником, шт/зміну.

Заробіток допоміжного робітника (Знв.доп.) обчислюється за формулою:

Знв.доп = Тф Сг Квн. , грн.

де Тф - фактично відпрацьований допоміжним робітником час. год/міс;

Сг - годинна тарифна ставка допомііжного робітника, грн/год;

Квн. -середній коефіцієнт виконання норм на дільниці, яку обслуговує допоміжний робітник.

5. Колективна система оплати праці (бригадна).

При використанні цієї системи спочатку розраховується заробіток всієї бригади (3бр ) як при прямій відрядній системі, використовуючи бригадний розцінок. Потім цей заробіток розподіляється між членами бригади одним із таких методів:

1) Метод година-коефіцієнтів. Використовується тоді, коли всі члени бригади працюютв в однакових умовах.

Розподіл бригадного заробітку згаданим методом проводиться в такій послідовності:

а) визначають загальну кількість годино-коефіцієнтів (Г-Кбр ), відпрацьованих бригадою, за формулою: Г – Кбр. = Тфі Кі

де Тфі, - фактична кількість годин відпрацьована і-тим робітником, год/міс;

Кі – тарифний коефіцієнт по розряду і-го робітника;

т - кількість членів бригади, чол.

б) знаходять суму бригадного заробітку, що припадає на один годино- коефіцієнт ( 3_1г-к ):

3_1г-к = , грн.

в) заробіток і-го робітника (члена бригади) (3і ) обчислюють:

Зі=Т_фі К_і З_{1 г-к} ,грн.

2) Метод коефіцієнту виконання норм. Використовується за умови, що члени бригади працюють в різних умовах.

Послідовність розподілу бригадного заробітку така:

а) визначають заробіток бригади у випадку стопроцентного виконання норм виробітку ( 3_бр100% ) за формулою:

З _бр100% .=ТфіСгі, грн. де Сгі - годинна тарифна ставка і-го робітника, грн/год;

б) знаходять коефіцієнт виконання норм ( Квн ):

Квн =

в) заробітну плату і-го робітника обчислюють:

3і = Тфі Сгі Квн

6. Акордна система. Передбачає встановлення розцінку незаодиницю виконаної роботи, а відразу на весь обсяг робіт із встановленням строку його виконання.

В умовах становлення ринкових відносин на багатьох підприємствах знайшла використання безтарифна система оплати праці. Фактична заробітна плата кожного працівника підприємства є часткою у фонді оплати праці всього колективу або колективу окремого підрозділу і залежить від кваліфікаційного рівня працівника (К ), коефіцієнта трудової участі (КТУ ) і фактично відпрацьованого часу (Тф ).

Кваліфікаційний рівень (бКл) встановлюється всім членам трудового колективу в залежності від виконуваних функцій, рівня кваліфікації.

КТУтеж виставляється всім працівникам і затверджується Радою трудового колективу.

Розрахунок заробітної плати при використанні безтарифної системи проводиться в такій послідовності:

1. Визначається кількість балів (Бі), зароблена кожним і-им працівникам (або групою працівників одного рівня) :

Бі=КТфКТУ ,

де Тф - відпрацьована кількість людино-днів працівниками одного рівня або кількість днів, відпрацьована одним робітником.

2. Визначається загальна сума балів (Бсум ), зароблена всіма працівниками підприємства або підрозділу:

Бсум =

де: m - кількість груп одинакових кваліфікаційних рівнів або чисельність працівників.

3. Визначається доля d фонду оплати праці(ФОП), що припадає на один бал:

d =

4. Обчислюється заробітна плата і-го працівника (Зі ):

Зі = d Бі

Контрактна система оплати праці грунтується на заключенні договору між роботодавцем і виконавцем, в якому обумовлюються режим та умови праці, права і обов'язки сторін, рівень оплати праці та інше. Договір може оплачувати час знаходження виконавця на підприємстві, фірмі (погодинна оплата праці) або конкретне виконане завдання (відрядна оплата).

Система участі у прибутках передбачає розподіл певної частини прибутку підприємства між ного працівниками. Такий розподіл може проводитись у формі грошових виплат або розповсюдження акцій між працівниками підприємства. Впровадження такої системи викликане тим, що існуючі системи оплати праці не викликають у працівників реальної зацікавленості у значних загальних результатах роботи підприємства. А справедливий і зрозумілий для всіх розподіл частини прибутку між власником підприємства, адміністрацією, спеціалістами і робітниками створює умови для хорошого психологічного клімату в колективі і процвітання підприємства.

Виплати з прибутків залежать від рівня витрат на виробництво, цін, фінансового стану підприємства. Їх розміри визначаються окремою угодою між відповідними сторонами (при укладанні тарифних угод).

Системи участі у прибутках диференціюються на систему оцінки заслуг, систему преміальних виплат, систему колективного стимулювання, систему участі у прибутках в залежності від продуктивності та інш.

Загальний фонд оплати праці підприємства складається із фондів тарифної заробітної плати погодинників і відрядників і цілого ряду доплат, тому планування фонду оплати праці починають з розрахунку саме фондів тарифної оплати праці.

Фонд тарифної заробітної плати погодинників (Фт.пог ) обчислюється за формулою:

Фт.пог = Фді С₁ і Ксер.і , грн.

де Чі - чисельність погодинників, що працюють в і-тих умовах праці (нормальних, шкідливих, особливо шкідливих), чол:

Фді - дійсний фонд часу роботи одного погодинника при і-тих умовах праці, год/рік;

С_1і - годинна тарифна ставка погодинника першого розряду при і-тих умовах праці, грн/год;

Ксер.і – середній тарифний коефіцієнт погодинників при і-тих умовах праці, який визначається:

Ксер.і = К j

де Чj - чисельність погодинників j-го розряду, чол ;

К j - тарифний коефіцієнт j-го розряду.

Ф онд тарифної заробітної плати відрядників (Фт.відр) визначається за формулою:

Фт.відр = С₁ і К¹ сер.і , грн.

де Ті, - сумарна трудомісткість робіт при і-тих умовах праці, н-год/рік;

С₁ і - годинна тарифна ставка відрядника першого розряду при і-их умовах праці, грн/год;

К'сер.і – середній тарифний коефіцієнт відрядників при і-их умовах праці, який обчислюється:

К'сер.і =

де Т j - трудомісткість робіт по j-му розряду, н-год.

Просумувавши фонди тарифної заробітної плати погодинників і відрядників і доплати по преміальних системах, одержують фонд основної заробітної плати. Додавши до цього фонду інші види доплат, одержують годинний, денний, місячний і річний фонди оплати праці.

Оплата пособий по временной нетрудоспособности осуществляется на основании листов нетрудоспособности исходя из среднего заработка за два предшествующих месяца по болезни.

Оплата за время выполнения общественных и государственных обязанностей и некоторые другие определяются из расчета среднего заработка последних двух календарных месяцев работы; для проработавших на предприятии менее двух месяцев - из расчета среднего заработка за фактически отработанное время. Заработная плата за время отпуска рассчитывается исходя из среднего заработка.

Оплата дней отпуск осуществляется согласно рассчитанному среднему дневному заработку. Средний дневной заработок определяется исходя из двенадцати последних месяцев работы, предшествующих уходу в отпуск. Полученный совокупный заработок делится на 12 месяцев и получают среднемесячный заработок работника. Среднемесячный заработок делится на 25,4 (среднемесячное количество рабочих дней) в результате получают среднедневной заработок работника. Среднедневной заработок умножается на количество дней отпуска и получается сумма оплаты ежегодного отпуска.

1.2. Розрахунок середньої заробітньої плати

Методика начислений по средней заработной плате приведена в постановлении Кабинета Министров Украины от 8.02.1995 г. № 100 «Порядок начисления средней заработной платы» , действие которого распространяется на предприятия , учреждения и организации всех форм собственности. Указанный порядок применяется не только при начислении средней заработной платы за время начисления основных и дополнительных отпусков ( или компенсаций за неиспользованный отпуск ), но и для оплаты льготных часов подростков, оплате перерывов в работе матерей и других случаях, когда в соответствии с действующим законодательством выплаты производятся по средней заработной плате.

Все первичные документы по учету труда и заработной платы в установленные сроки сдаются в бухгалтерию.

Заработная плата работникам за первую половину месяца выдается в виде аванса, рассчитанного исходя из данных табеля о проработанном времени и тарифной ставки. Сумма авансов затем удерживается из заработной платы работников, рассчитанной по итогам месяца.

В расчетные ведомости включаются все выплаты, входящие в фонд заработной платы, и отдельные, не входящие в него, если они включаются в среднюю заработную плату и облагается подоходным налогом.

Не включаются в расчетно-платежные ведомости выплаты , не входящие в фонд заработной платы и заработной платы работников, при подсчете их средних размеров; единовременные пособия и суточные, пенсии по старости, единовременная помощь. Эти суммы выплачиваются отдельно по платежным ведомостям ( т.ф. № Т-53 ) или расходным кассовым ордерам ( ф. № КО-2).

По определению начисленных сумм заработной платы бухгалтерия производит отражение удержания из заработной платы. Разница между начисленной суммой заработной платы и удержанием по каждому работнику составит сумму к выдаче.

Общая сумма, причитающаяся к выдаче, составляет переходную сумму расчетов по заработной плате, которая погашается в следующем месяце путем выдачи ее наличными или депонирования невостребованной суммы.

Заработная плата работникам, согласно коллективному договору, может выдаваться один или два раза в месяц. За первую половину месяца выдается аванс, за вторую - производится полный расчет за месяц.

Денежные средства для выплаты заработной платы получают предприятия по чеку расчетного счета банка.

Выдача заработной платы производится по платежным ведомостям (ф.№Т-53). В ведомости указывается табельный номер, фамилия, имя, отчество работающего и сумма, подлежащая выдаче на руки.

2. Задача

В цеху планується виробити за рік 200 тис. продукції. Загальна вартість на початок планового року основних виробничих фондів 90000 тис. грн. Структура вартості основних виробничих фондів наведені в табл. 2.1.

Таблиця 2.1.

Чисельність працюючих 100 чол. Ціна однієї тони продукції 39,8 грн. Собівартість – 32,5 грн. Визначити :

1). Структуру основних виробничих фондів на кінець року, і її зміни в порівнянні з початком року ;

2). Суму амортизаційних відрахувань на повне відновлення основних виробничих фондів за наступний за плановим рік ( згідно ЗУ “Про оподаткування прибутку підприємств” ) ;

3). Показники стану динаміки та єфективності використання основних виробничих фондів.

В таблиці 2.1 наведені структура основних виробничих фондів на початок і на кінець року, а також рух основних виробничих фондів за рік.

На початок року загальна вартість основних виробничих фондів становить 90000 тис г-рн. В структурі основних виробничих фондів питома вага будинків на початок року складає 33,8%, на кінець року - 33,3% (їх вартість на протязі року не змінилась і становить 30420 тис. грн.). Питома вага споруд на початок року - 14,8%, на кінець року 14,6% (вартість на протязі року не змінилась і становить 13320 тис. грн.); питома вага передавальних пристроїв на початок року - 5,5%, на кінець року - 5,4% (вартість і на початок і на кінець року - 4950 тис. грн.); питома вага вимірювальних приладів та обладнання на початок року складає 2,3% (вартість 2070 тис. грн.), на кінець року - 2,26% ( 2070 тис. гри.), питома вага і вартість транспортних засобів і виробничого та господарською інвентарю на протязі року не змінились і складають відповідно 0,2% або 180 тис. грн. для транспортних засобів і 0,5% або 450 тис. грн. для виробничого та господарського інвентарю ( питома вага 0,19 % і 0,49 % відповідно на кінець року)

Зменшення питомої ваги будинків на 0,5%, споруд на 0,2%, передавальних пристроїв на 0,1%, вимірювальних приладів і обладнання на 0,04%, транспортних засобів на 0,01% та інвентарю на 0,01 % на кінець року викликано тим, що на кінець року збільшилась питома вага силових машин та обладнання на 0,45% і робочих машин і обладнання на 0,36%. На початок року питома вага силових машин і обладнання складала 14,7% (13230 тис. грн.), на протязі року було введено в дію основних засобів цього виду на суму 1500 тис. грн., виведено з експлуатації - на суму 900 тис. грн., і на кінець року вартість силових машин і обладнання становить 13830 тис. грн., що дорівнює 15,15% загальної вартості основних виробничих фондів на кінець року. Питома вага робочих машин і обладнання на початок року становить 28,2% (25380 тис. грн.), за рік введено робочих машин і обладнання на суму 2400 тис. грн., виведено - на суму 1700 тис. грн., і на кінець року вартість робочих машин становить 26080 тис. грн., питома вага на кінець року становить 28,56 %.

Загальна вартість основних виробничих фондів на кінець року становить 91 300 тис. грн.

2. 2. Визначення суми амортизаційних відрахувань на повне відновлення основних виробничих фондів на наступний рік.

Для виробничих цілей, а також для цілей оподаткування при розрахунку оподатковуваного прибутку використовується метод нарахування сум амортизаційних відрахувань, визначений статтею 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97 р. № 283/97-ВР).

Згідно цього метода розрахунок амортизаційних відрахувань ведеться за трьома групами основних засобів. Відповідно до п.8.2.2 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" основні фонди розділяються за такими групами:

група 1 - будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування);

гррупа 2 - автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, включаючи електронно-обчислювальні машини,інші машини для автоматичного оброблення інформації, інформаційні системи, телефони, мікрофони та рації, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них;

група 3 - будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1 і 2.

Норми амортизаційних відрахувань становлять: для 1 групи - 5% річних, для2 групи — 25% річних, для 3 групи - 15% річних.

Суми амортизаційних відрахувань звітного періоду визначаються шляхом застосування норм амортизації, вказаних вище, до балансової вартості груп основних фондів на початок звітного періоду.

А_м = Н_ам х Б _(а) х Т

де Н_ам - норма амортизації відповідної групи

Б_{( а)} - балансова вартість групи на початок звітного періоду

Т - період

Б_(а) = Б_(а-1) + П _(а-1) – В_(а-1) – А_(а-1)

де Б_(а) - балансова вартість групи на початок звітного періоду;

Б_{(а- 1 )} - балансова -вартість групи на початок періоду, що передував звітному;

П_{(а- 1 )} - сума витрат, понесених та придбання основних фондів, здійснення капітального ремонту реконструкцій, модернізацій та інших поліпшень основних фондів протягом періоду, що передував звітному;

В_{(а -1)} – сума вивсоених з експлуатації основних фондів протягом періоду, що передував звітному;

А_{(а- 1 )} – сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у періоді, що передував звітному.

Розіб’ємо наші основні засоби (табл. 2.1) по групах:

Визначимо суму амортизаційних відрахувань по кожній групі основних засобів:

А_{м (2001)} = Н_ам х Б_(01.01.2001) х Т

Б_(01.01.2001) = Б_{( 01.01 .2000)} + П₍₂₀₀₀₎ - В₍₂₀₀₀₎ - Ам ₍₂₀₀₀₎

А _{м (2000)} ⁼ Н_ам х Б _{(0 1 . 01.2000)} х Т

це можна записати однією формулою :

А_{м ( 2001)} = Н_ам х (Б_{(01. 01.2000)} + П₍₂₀₀₀₎ - В₍₂₀₀₀₎ - (Н_ам х Б_{( 01.01.2000)} х Т)) х Т

1. Сума амортизаційних відрахувань по І групі основних засобів

А_м(2001) = 5% х (48690 - 5% х 48590 х 1) х 1 = 2 313,025 тис. гри.

2. Сума амортизаційних відрахувань по II групі основних засобів

А_{м (2001)} = 25% х (2 250 - 25% х 2250 х 1) х 1 = 421,875 тис. грн.

3. Сума амортизаційних відрахувань по III групі основних засобів

А_{м (2001)} = 15% х (40 360- 15% х 39 060 х 1) х 1 = 5 175,15 тис. грн.

2. 3. Визначення показників стану, динаміки, забезпечення та ефективності використання основних виробничих фондів

2.3.1. Показники те хнічного стану основних фондів

Коефіцієнт зносу основних фондів :

К зносу===0,097 або 9,7 %.

Ам(2000)=5% х 48690 х 1 + 25% х 2250 х 1 + 15% х 39060 х 1 =

= 2434,5 + 562,5 + 5859 = 8 856 тис. грн.; С_{овф на к інець року} = 91300 тис. грн.

Коефіціент придатності :

К придат = 1 – К зносу = 1 – 0,097 = 0,903 або 90,3 % -

технічний стан ОВФ добрий.

2.3.2 Показники динаміки основних фондів

Коефіціент оновлення основних фондів:

К оновл = = = 0,043 або 4%.

Коефіціент вибуття основних фондів:

К виб = = = = 0,029 або 3%.

Коефіціент приросту основних фондів:

К приросту = = = 0,014 або 1%.

2.3.3 Показники забезпеченості основними фондами

Фондоємкість : ФЕ = = = 11,3 (грн. / грн.)

_{овф за рік} = С_{овф на початок року} + С_{введених ОВФ за рік} х Т _{(кількість повних місяців роботи)} / 12-

- С_{вибувших ОВФ за рік} х Т _{(кількість повних місяців роботи)} / 12 = 90 000 +

+ (700х10 + 800х3 + 1300х6 + 1100х2)/12 – (900х11 +1200х6 + 500х5) / 12 =

= 90 000 + 1616,7 – 1633,3 = 89 983,4 тис. грн.

ВД = Ціна х Q = 39,8 грн. Х 200 тис. т = 7960 тис. грн.

Фондоозбро єність :

ФВ = _{ОВФ за рік} = = 899,9 (тис. грн. / чол.)

На кожного працюючого на підприємстві припадає основних виробничих фондів на суму 899,9 тис. грн.

Фондоозброєність технічна :

ФВт= _{ОВФ за рік III гр.} == = 390,4 ( тис. грн./ чол.)

2.3.4. Показники єфиктивності використання основних фондів

Фондовіддача:

ФО = = = 0,088 ( грн. / грн. )

На кожну вкладену гривну отримуємо 8 коп. прибутку.

Рентабельність ОВФ:

R = х 100% = х 100% = х 100% = х 100% = 1,6 %

3. Розрахувати та розподілити чистий прибуток підприємства.

Розрахувати та розподілити чистий прибуток підприємства на прикладі свого підприємства. Вказати від діяльності підприємства та форму власності. Якщо виручка від реалізації продукції основного виробництва (доходів від робіт або послуг ) склада. 90 000 тис. грн. за рік.

Розрахуємо чистий прибуток підприємства, яке здійснює торгівельну діяльність (форма власності підприємства - колективна, організаційно-правова форма - товариство з обмеженою відповідальністю). Розглянемо на умовному числовому прикладі заповнення форми № 2 "Звіт про фінансові результати" цим підприємством.

тис. грн.

В рядку 010 "Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)" відображений загальний доход (виручка) від реалізації товарів (без вирахування податку на додану вартість).

В рядку 015 "Податок на додану вартість" відображено суму податку на додану вартість, яка була включена до складу доходу (виручки) від реалізації товарів, показаного в рядку 010.

Показник рядка 035 "Чистий доход (виручка) від реалізації продук ції (товарів, робіт, послуг)" визначається шляхом віднімання із суми доходу (виручки) від реалізації товарів, відображеної в рядку 010, суми податку на додану вартість, відображеної в рядку 015 (90000,0 - 15000,0=75000,0 тис. грн).

В рядку 040 "Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)" відображена собівартість реалізованим товарів.

"Валовий прибуток" (рядок 050) розрахований як різниця між чистим доходом від реалізації товарів, відображеної в рядку 035, і собівартістю. реалізованих товарів, показаною в рядку 040 (75000,0 - 45000.0 = 30000,0 тис. грн.).

В рядку 060 "Інші операційні доходи" показаний доход від оренди майна.

В рядку 070 "Адміністративні витрати" відображені загально-господарські витрати, які виникли протягом звітного періоду в процесі операційної діяльності підприємства в зв'язку з його управлінням і обслуговуванням (загальні корпоративні витрати (витрати на проведення річних зюорів, представницькі витрати тощо), витрати на службові відрядження і утримання апарату управління, витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського користування (амортизація, ремонт, опалення, освітлення тощо), витрати на зв'язок, амортизація необоротних активів загальногосподарського використання, податки, збори та інші передбачені законодавством обов'язкові платежі, плата за послуги банку).

В рядку 080 "Затрати на збут" відображені загальногосподарські виграти, які виникли протягом звітного періоду в процесі операційної діяльності підприємства, пов'язаної з реалізацією (збутом) товарів (витрати на пакувальні матеріали, ремонт тари, оплату праці та комісійні винагороди торговим агентам і працівникам підрозділів, які забезпечують збут, витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом, витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, пов'язаних із збутом товарів (амортизація, ремонт, опалення, освітлення тощо), витрати на транспортування товарів відповідно до умов договору поставки товару, витрати на гарантійний ремонт і обслуговування, інші витрати, пов'язані із збутом).

"Фінансові результати від операційної діяльності: прибуток або збиток" (рядок 100) визначені як алгебраїчна сума показників' валового прибутку (рядок 050), іншого операційного доходу (рядок 060), адміністративних витрат (рядок 070), витрат на збут (рядок 080) та інших операційних витрат (рядок 090) (30000,0 + 100,0 - 300,0 - 500,0 = 29300,0 тис. грн.).

Рядок 120 "Інші фінансові доходи" містить суму отриманих відсотків за облігаціями.

В рядку 140 "Фінансові витрати" відображені витрати, пов'язані зі сплатою відсотків за користування кредитами банку.

В рядку 160 "Інші затрати" показані витрати, пов'язані з ліквідацією (розбиранням, демонтажем) необоротних активів.

"Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування" (рядок 170) визначаються як алгебраїчна сума таких показників: прибуток від операційної діяльності (рядок 100), доход від участі в капіталі (рядок 110), інші фінансові доході (рядок 120), інші доходи (рядок 130), фінансові витрати (рядок 140), втрати від участі в капіталі (рядок 150) та інші витрати (160) (29300,0 - 50,0 = 29250,0 тис. грн.).

В рядку 180 "Податок на прибуток від звичайної діяльності" відображено суму податку на прибуток.

Рядок 190 "Фінансові результати від звичайної діяльності: прибуток, збиток" визначається як різницяміж сумою прибутку від звичайної діяльності до оподаткування (рядок 170) і сумою податків на прибуток (рядок 180) (29250,0 - 8775,0 = 20475,0 тис. грн.).

"Чистий прибуток «бо збиток " (рядок 220 або 225) розраховується як алгебраїчна сума прибутку (або збитку) від звичайної діяльності і надзвичайного прибутку, надзвичайного збитку (рядок 200 або 205) і податків з надзвичайного прибутку (210). В нашому випадку значення рядка 220 дорівнює значенню рядка 190.

В нашому випадку (виходячи з наявних даних) формулу розрахунку чистого прибутку можна записати:

Чистий прибуток =

Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - Податок на додану вартість — Собівартість реалізованоїпродукції (товарів, робіт, послуг) + Інші операційні доходи —Адміністративні витрати — Затрати на збут + Інші фінансові доходи -Фінансові витрати - Інші витрати - Податок на прибуток = 20475,0 тис. грн.

Чистий прибуток розподілено по фондам і затверджено загальними зборами засновників товариства з обмеженою відповідальністю в таких розмірах:

- фонд розвитку - 70% - 14332,5тис. грн.

- резервний фонд – 5% - 1023,75 тис. грн.

- фонд матеріального стимулювання — 10% - 2047,5 тис. грн.

- фонд дивідендів - 15 % - 3071,25 тис. грн.

Література:

1. Бойчик І.Н. Хорив П.С. «Економіка піприємств» Львів 1998 р.;

2. Покропивний «Економіка піприємств» в 2-х томах Київ 1995 р.;

3. «Экономика предприятия» Грузиков В.Г. Москва 1998 г.;

4. Зайцев К.Л. «Экономика промышленного предприятия» Москва 1996г.;

5. «Экономика предприятия» под редакцией Волкова О.И. Москва 1997 г.;

6. Шмалян Г. «Основы и проблемы экономики предприятия» М. 1996 г.;

7. Ткаченко А.П. – курс лекций в метод кабинете.

8. Піддірюгіна «Фінанси підприємств» Київ 1998 р.