Реферат: Бюджетна ситема України

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЧЕРКАСЬКИЙ ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ

ФАКУЛЬТЕТ ПЕРЕПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ

К О Н Т Р О Л Ь Н А Р О Б О Т А

по дисципліні « БЮДЖЕТНА СИСТЕМА »

Варіант № 6

Слухач: Сидоркевич Дмитро Іванович

Спеціальність, група: ЗФ – 02 ( фінанси )

Керівник: Косенков Іван Тимофійович

Результат, дата:

Реєстраційний номер, дата:

м. Черкаси

2001 р.

З М І С Т

1. Дати визначення с посиланням на офіційні джерела – касовому виконанню Державного бюджету України - 3

2. Механізм складання, затвердження і виконання місцевих бюджетів

- 5

3. Пропозиції щодо поповнення місцевого бюджету з відповідними розрахунками, та шляхи зміцнення фінансової бази органів місцевого самоврядування - 7

Література - 12

1. Дати визначення с посиланням на офіційні джерела – касовому виконанню Державного бюджету України .

Четвертою ланкою бюджетного процесу є виконання бюджетiв. Касове виконання Державного бюджету здiйснюється через установи Нацiонального банку України, Державного експортно-iмпортного банку України, Акцiонерно-комерцiйного агропромислового банку "Україна", Акцiонерно-комерцiйного банку соцiального розвитку "Укрсоцбанк", Українського акцiонерно-промислово-iнвсстицiйного банку "Промiнвестбанк". Названi банки здiйснюють касове виконання державних позабюджетних фондiв, крiм Пенсiйного, який обслуговує Акцiонерно-комерцiйний банк "Аваль".

Ранiше, до створення Державного Казначейства, розпорядником бюджетних коштiв (перераховувало їх) було Управлiння по виконанню Державного бюджету Мiнiстерства фiнансiв України. Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 31 липня 1995 року за № 590 створено Державне Казначейство та одночасно лiквiдовано Управлiння по виконанню Державного бюджету та Головне управлiння обслуговування державного зовнiшнього боргу Мiнiстерства фiнансiв України. Цiєю ж Постановою затверджено Положення про Державне Казначейство. Згiдно з Положенням, Державне Казначейство:

- органiзовує виконання Державного бюджету i здiйснює вiдповiдний контроль за цим;

- здiйснює управлiння наявними коштами Державного бюджету, в тому числi в iноземнiй валютi, та коштами державних позабюджетних фондiв у межах видаткiв, що установленi на вiдповiдний перiод;

- здiйснює фiнансування видаткiв Державного бюджету;

- веде облiк касового виконання Державного бюджету, складає звiтнiсть про стан виконання Державного та зведеного бюджетiв;

- здiйснює управлiння державним внутрiшнiм та зовнiшнiм боргом вiдповiдно до чинного законодавства;

- розподiляє мiж Державним бюджетом, бюджетом Автономноi Республiки Крим, областей, мiст Киiва i Севастополя вiдрахування вiд загальнодержавних податкiв, зборiв i обов'язкових платежiв за нормативами, затвердженими Верховною Радою України;

- здiйснює контроль за надходженням i використанням коштiв державних позабюджетних коштiв.

У разi, коли в ходi виконання бюджету рiвень дефiциту бюджету перевищує встановлений або виникає значне зниження надходжень вiд доходних джерел, Верховна Рада України, Верховна Рада Автономноi Республiки Крим, мiсцевi ради народних депутатiв за пропозицiєю Кабiнету Мiнiстрiв України та вiдповiдних виконавчих органiв або державних адмiнiстрацiй приймають рiшення про запровадження пропорцiйного скорочення затверджених бюджетних видаткiв щомiсячно по всiх статтях бюджету (крiм статей, якi визначить вiдповiдна рада) до кiнця бюджетного року. Пропорцiйне скорочення може бути запроваджено також тодi, коли в ходi виконання бюджету його дефiцит не зменшується i, отже, фiнансування передбачених бюджетних заходiв стає неможливим.

Якщо Верховна Рада не прийме рiшення про скорочення видаткiв бюджету при зростаючому дефiцитi, то Президент України має право зупинити або скоротити фiнансування окремих видаткiв, вiдповiдним чином попередивши про це Верховну Раду України.

У своiй дiяльностi i Верховна Рада України, i вiдповiднi мiсцевi ради часто приймають такi рiшення, якi зумовлюють скорочення надходжень або збiльшення видаткiв по нижчестоячих бюджетах бюджетноi системи. У таких випадках вони повиннi передбачити джерела iх покриття. Тобто у разi, коли рада вищого рiвня або ii виконавчий орган у межах своii компетенцii приймаi рiшення, яке зумовлюi зменшення доходiв або збiльшення видаткiв бюджетiв нижчого рiвня, то кошти, необхiднi для збалансування мiнiмального бюджету нижчого рiвня, мають компенсуватися тим органом, який прийняв рiшення, за рахунок коштiв його бюджету або коштiв, передбачених для цього Законом. Слiд зазначити, що при визначеннi нестачi коштiв у бюджетi нижчого рiвня не враховуiться вiльний залишок коштiв цього бюджету, який створився на початок поточного бюджетного року i який не було використано до моменту прийняття даного рiшення.

Рiшення вищих органiв впади, якi тягнуть за собою зменшення дохiдноi бази або збiльшення видаткiв бюджетiв нижчого рiвня, можуть бути не прийнятi до виконання, якщо вони не забезпеченi вiдповiдними бюджетними коштами. Якщо в ходi виконання бюджету вищий або нижчий орган влади чи управлiння приймає рiшення з питань, що не входять до його компетенцiї, i це завдає збиткiв бюджету нижчого чи вищого рiвня, то вiдшкодування цих збиткiв провадиться тим органом влади, який приймав рiшення, за рахунок коштiв його бюджету. Виконання Державного бюджету провадиться за розписом доходiв i видадкiв з поквартальним розподiлом, що складаiться Мiнiстерством фiнансiв відповідно до показникiв цього бюджету. Аналогiчно складаються фiнансовими управлiннями розписи доходiв i видаткiв з поквартальним розподiлом бюджетiв мiсцевих рад.

Усi бюджети бюджетноi системи України виконуються по видатках у тих пропорцiях щодо загальноi суми видаткiв бюджетiв, якi затвердженi вiдповiдно Верховною Радою України i мiсцевими радами. Контроль за пропорцiйним фiнансуванням здiйснюiться щоквартально.

Фiнансування видаткiв з Резервного фонду Кабiнету Мiнiстрiв здiйснюiться за постановою Кабiнету Мiнiстрiв вiдповiдно до обгрунтувань iх необхiдностi та екологiчноi ефективностi.

Виконання бюджетiв Автономноi Республiки Крим чи мiсцевого органу влади провадиться Урядом Республiки чи виконавчим органом, тобто саме вони забезпечують надходження до бюджету всiх передбачених бюджетом доходiв та ефективне витрачення бюджетних коштiв.

При тимчасових розривах у виконаннi доходiв або необхiдностi збiльшення видаткiв бюджетiв виконавчi органи входять з клопотанням до вищих фiнансових органiв про надання позички на покриття тимчасових касових розривiв, при цьому вони подають також гарантiйнi зобов'язання щодо погашення позичок в обумовленi строки в межах поточного бюджетного року. У разi необхiдностi внесення змiн щодо доходiв i видаткiв вiдповiдних бюджетiв державнi адмiнiстрацii та виконавчi органи мiсцевих рад можуть в межах наданих iм законом прав вносити змiни. Внесення змiн, уточнень та доповнень до бюджетiв протягом бюджетного року здiйснюiться в порядку, передбаченому Законом для затвердження вiдповiдних бюджетiв.

Вiльний залишок коштiв бюджету, що утворився на початок поточного бюджетного року, доходи бюджету, одержанi додатково при виконаннi бюджету, суми перевищення доходiв над видатками, що утворюються в результатi збiльшення надходжень до бюджету, а також економiя у видатках - тобто будь-якi вiльнi бюджетнi кошти - вилученню не пiдлягають. Рiшення про використання цих коштiв приймаi вiдповiдний орган державноi адмiнiстрацii, виконавчоi влади або мiсцевого самоврядування з наступним затвердженням цих рішень вiдповiдними радами.

Завершальною, п'ятою ланкою бюджетного процесу i складання i затвердження звiту про виконання Державного бюджету, бюджету Автономноi Республiки Крим та бюджетiв мiсцевих рад народних депутатiв.

Звiт про виконання Державного бюджету складаi Мiнiстерство фiнансiв України, а по нижчих бюджетах бюджетноi системи це роблять вiдповiднi фiнансовi органи. До звiту про виконання Державного бюджету України та iнших бюджетiв в обов'язковому порядку додаєтеся пояснювальна записка щодо всiх вiдхилень вiд затвердженого бюджету як по доходах, так i видатках. Доповiдь по звiту про виконання Державного бюджету на засiданнi Верховної Ради робить Мiнiстр фiнансiв України. По звiту приймаiться постанова про його затвердження. З доповiддю по звiту про виконання бюджетiв Автономноi Республiки Крим та областей, мiст, районiв виступають керiвники вiдповiдних фiнансових органiв. Пiсля обговорення вiдповiднi ради приймають рiшення про затвердження звiтiв про виконання вiдповiдних бюджетiв.

Усi бюджети України, вiд Державного до сiльського, i самостiйними, а в сукупностi складають зведений бюджет України. Звiт про його виконання робить Мiнiстерство фiнансiв України на пiдставi звiтiв про виконання бюджетiв Автономноi Республiки Крим, областей, мiст Киiва i Севастополя.

Зведений звiт надсилаiться до Верховноi Ради України. Затвердженi радами бюджети всiх рiвнiв пiдлягають опублiкуванню. Публiкуються i звiти про виконання бюджетiв.

2. Механізм складання, затвердження і виконання місцевих бюджетів.

Бюджетний процес починається з аналiзу звiтних даних по виконанню Державного та м i сцевих бюджет i в за попередн i роки, з виявлення тенденцiй у виконаннi дохiдноi i видатковоi частин бюджету. Детально аналiзуються надходження по окремих податках, визначаються збiльшення чи зменшення доходiв по кожному виду податкiв, iх вплив на виконання доходiв бюджетiв рiзних ланок бюджетної системи. Аналогiчно аналiзується виконання видатковоi частини як Державного, так i мiсцевих бюджетiв.

Органiзацiя бюджетного процесу здiйснюється вiдповiдно до Закону про бюджетну систему України, рiшень Верховноi Ради Автономноi Республiки Крим і мiсцевих рад народних депутатiв та iх виконавчих органiв.

Реалiзацiя законодавчих i нормативних актiв по бюджетних повноваженнях вiдповiдних рад вiдбувається шляхом складання, розгляду, затвердження і виконання бюджетiв усiх ланок бюджетноi системи. Чiтко регламентований нормативними актами цей порядок має назву бюджетного процесу.

У бюджетному процесi задiяно багато суспiльних вiдносин, що регулюються вiдповiдними законодавчими та нормативними актами i якi через них набувають форми бюджетних вiдносин.

Бюджетний процес вiд початку складання проекту бюджету i до затвердження звiту про виконання бюджету проходить пiд контролем Верховноi Ради України і мiсцевих органiв влади. Це дисциплiнує всi органи управлiння, якi виконують бюджети вiдповiдних рiвнiв.

Розглядаючи законодавчi i нормативнi акти, якi регламентують бюджетний процес, в останньому можна видiлити такi етапи:

- складання проекту бюджету;

- розгляд бюджету;

- затвердження бюджету;

- виконання бюджету;

- складання, розгляд i затвердження звiту про виконання бюджету.

Складанню бюджету передує забезпечення вiдповiдними даними бюджетiв рiзних рiвнiв. Кабiнет Мiнiстрiв України доводить до мiсцевих рад народних депутатiв та iх виконавчих органiв iнструктивнi листи про особливостi складання розрахункiв до проектiв бюджетiв на наступний бюджетний рiк.Вiдповiдно виконавчi органи Автономноi Республiки Крим, областей у встановлений iх радами строк доводять до мiсцевих рад народних депутатiв нижчого рiвня та iх виконавчих органiв вiдповiднi вказiвки щодо розробки проектiв бюджетiв. Практика роботи останнiх рокiв показала, що мiсцевi органи влади не можуть збалансувати своi доходи з нормативами мiнiмальних внескiв через те, що iхня дохiдна база дуже мала, тому вони потребують вiдрахувань вiд загальнодержавних доходiв до мiсцевих бюджетiв, - вони направляють до Кабiнету Мiнiстрiв України розрахунки щодо обгрунтуванням нормативiв вiдрахувань вiд доходiв, розмiрiв дотацiй, данi про змiни складу об'єктiв, що пiдлягають бюджетному фiнансуванню. Мiнiмально необхiднi видатки обчислюються за єдиними фiнансовими нормами та нормативами, при цьому враховуються iндекси iнфляцii та фiнансовi можливостi держави.

Для складання проекту мiсцевих бюджетiв рiзних рiвнiв Кабiнет Мiнiстрiв України доводить до мiсцевих органiв влади i управлiння такi показники:

- нормативи (відсотки) вiдрахувань вiд регульованих доходiв та сум контингентiв цих доходiв;

- розмiри дотацiй i субвенцiй, якi передбачається надати з Державного бюджету за цiльовим призначенням;

- перелiк видаткiв, якi передбачається передати з Державного бюджету на фiнансування з мiсцевих бюджетiв.

Аналогiчнi показники доводять виконавчi органи вищого рiвня органам влади та управлiння нижчого рiвня. Складанню проектiв бюджету передує розробка основних програмних макроекономiчних показникiв економiчного i соцiального розвитку України на плановий рiк, зокрема щодо обсягу валового внутрiшнього продукту, зведеного балансу фiнансових ресурсiв, балансу доходiв i витрат населення, платiжного балансу, валютного плану.

Складання проекту Державного бюджету має бути пiдпорядкованим принципу, що Державний бюджет забезпечує необхiдними коштами фiнансування заходiв економiчного розвитку держави. Через нього здiйснюється перерозподiл частини фiнансових ресурсiв мiж адмiнiстративно-територiальними одиницями задля вирiвнювання їх фiнансового стану i належного забезпечення. Верховна Рада України не пiзнiше 15 червня поточного року розробляє і надсилає Президентовi України спецiальну постанову (бюджетну резолюцiю) про основнi напрями бюджетноi полiтики на наступний рiк. Кабінет Міністрів України організує складання проекту Державного бюджету відповідно до тих засад державного регулювання економічного i соціального розвитку України на плановий рік, які визначені у бюджетній резолюції.

Попередній проект зведеного бюджету України складає Міністерство фінансів на основі прогнозних макроекономічних показників економічного i соціального розвитку України на плановий рік i доводить відповідні прогнозні показники до міністерств, відомств та інших органів державної влади, які розглядають ці показники i в двотижневий термін подають Міністерству фінансів пропозиції з вiдповiдними розрахунками i обгрунтуваннями. Мiнiстерство фiнансiв пiсля розгляду пропозицiй готує проекти зведеного та Державного бюджетiв України і подає iх на розгляд Кабiнету Мiнiстрiв разом з викладом питань, якi не вдалося узгодити з мiнiстерствами i вiдомствами. Кабiнет Мiнiстрiв розглядає на своєму засiданнi проекти зведеного і Державного бюджетiв, приймає остаточне рiшення щодо проекту закону про Державний бюджет України i подає останнiй на розгляд Президентовi України, котрий розглядає його i, в разi згоди, вносить до Верховноi Ради України.

До проекту Закону додаються: основнi прогнознi макропоказники економiчного і соцiального розвитку України на плановий рiк, зведений баланс фiнансових ресурсiв України, основнi напрями бюджетноi i податковоi полiтики, пропозицii по взаємовiдносинах з бюджетами бюджетноi системи, обсяги централiзованих капiтальних вкладень з розрахунками i обгрунтуваннями по окремих позицiях i загальнi показники зведеного бюджету України. Крiм того, до проекту Закону про Державний бюджет України додаються необхiднi iнформацiйнi матерiали. Аналогiчнi етапи проходить процес складання проектiв бюджетiв мiсцевих органiв влади.

Другою ланкою бюджетного процесу i розгляд Верховною Радою проекту Закону про Державний бюджет України. З доповiддю про проект Закону виступає Мiнiстр фiнансiв. Проект Державного бюджету до винесення його на пленарне засiдання Верховної Ради розглядається в ii постiйних комiсiях. Верховна Рада затверджує:

- граничний розмiр дефiциту Державного бюджету та джерела його покриття;

- суми доходiв Державного бюджету вiдповiдно до бюджетноi класифiкацii;

- суми видаткiв Державного бюджету щодо кожного розпорядника коштiв вiдповiдно до бюджетноi класифiкацii;

- суми дотацiй, субвенцiй та розмiри вiдрахувань вiд регульованих доходiв до бюджетiв Автономноi Республiки Крим, областей, мiст Києва i Севастополя;

- розмiр оборотноi касовоi готiвки Державного бюджету.

До Державного бюджету включаються також доходи i видатки цiльових загальнодержавних фондiв; вони затверджуються по кожному фонду окремо. Є це i третьою ланкою бюджетного процесу. Слiд вiдзначити, що Закон забороняє витрачати кошти Пенсiйного фонду на iншi цiлi, крiм передбачених положенням про цей фонд.

Поточнi витрати iнших цiльових загальнодержавних фондiв (Чорнобильського, зайнятостi) затверджуються Верховною Радою України в межах доходiв цих фондiв, однак видатки з цих фондiв, якi спрямовуються на розвиток даних фондiв, можуть бути скороченi й направленi на фiнансування iнших статтей Державного бюджету.

Затвердження республiканського бюджету Автономноi Республiки Крим та мiсцевих бюджетiв провадиться за поданням вiдповiдних органiв виконавчої влади Верховною Радою Автономноi Республiки Крим та мiсцевими радами народних депутатiв. У разi, коли Верховна Рада Автономної Республiки Крим чи мiсцева рада народних депутатiв не затвердить свiй бюджет до 30 грудня року, що передує тому, на який складено бюджет, то набувають чинностi тi показники бюджету, якi поданi на затвердження Урядом Автономноi Республiки Крим чи виконавчим органом рад народних депутатiв або вiдповiдною державною адмiнiстрацiєю.

3. Пропозиції щодо поповнення місцевого бюджету з відповідними розрахунками, та шляхи зміцнення фінансової бази органів місцевого самоврядування.

Бюджет - це план утворення і використання фінансових ресурсів для забезпечення функцій, які здійснюються органами державної влади України, органами влади Автономної Республіки Крим та місцевими Радами народних депутатів.

1)ЗАКОН УКРАЇНИ Про бюджетну систему України (ст.1)

м. Київ, 5 грудня 1990 року N 512-XII ( 512-12 )

Бюджет місцевого самоврядування (місцевий бюджет) - план утворення і використання фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення функцій та повноважень місцевого самоврядування.

3) ЗАКОН УКРАЇНИ Про місцеве самоврядування в Україні (ст.1)

м. Київ, 21 травня 1997 року N 280/97-ВР ( 280/97-ВР )

Органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з цим Законом та законом про бюджетну систему.

Районні та обласні ради затверджують районні та обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних та культурних програм, контролюють їх виконання.

Складання і виконання районних і обласних бюджетів здійснюють відповідні державні адміністрації згідно з цим Законом та законом про бюджетну систему.

Самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону.

Втручання державних органів у процес складання,затвердження і виконання місцевих бюджетів не допускається, за винятком випадків, передбачених цим та іншими законами.

Участь держави у формуванні доходів місцевих бюджетів

Держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб. У випадках, коли доходи від закріплених за місцевими бюджетами загальнодержавних податків та зборів перевищують мінімальний розмір місцевого бюджету, держава вилучає із місцевого бюджету до державного бюджету частину надлишку в порядку, встановленому законом про державний бюджет.

Мінімальні розміри місцевих бюджетів визначаються на основі нормативів бюджетної забезпеченості на одного жителя з урахуванням економічного, соціального, природного та екологічного стану відповідних територій виходячи з рівня мінімальних соціальних потреб, встановленого законом.

Доходи місцевих бюджетів

Доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок власних, визначених законом, джерел та закріплених у встановленому законом порядку загальнодержавних податків, зборів та інших обов'язкових платежів. Доходи місцевих бюджетів районних у містах рад (у разі їх створення) формуються відповідно до обсягу повноважень, що визначаються відповідними міськими радами. Порядок зарахування доходів до місцевих бюджетів визначається законом про бюджетну систему та іншими законами. У доходній частині місцевого бюджету окремо виділяються доходи, необхідні для виконання власних повноважень, і доходи, необхідні для забезпечення виконання делегованих законом повноважень органів виконавчої влади. Місцевий бюджет поділяється на поточний бюджет і бюджет розвитку. Доходи бюджету розвитку формуються за рахунок частини податкових надходжень, коштів, залучених від розміщення місцевих позик, а також інвестиційних субсидій з інших бюджетів. Кошти державного бюджету, що передаються у вигляді дотацій, субвенцій, розподіляються обласними радами між районними бюджетами і бюджетами міст обласного значення у розмірах, необхідних для формування доходних частин не нижче мінімальних розмірів місцевих бюджетів, визначених законом, а також використовуються для фінансування з обласного бюджету спільних проектів територіальних громад. Кошти обласного бюджету, передані державою у вигляді дотацій, субвенцій, зараховуються до районних бюджетів і розподіляються районними радами між місцевими бюджетами у розмірах, необхідних для формування доходних частин не нижче мінімальних розмірів місцевих бюджетів, визначених законом, а також використовуються для фінансування з районного бюджету спільних проектів територіальних громад.

Видатки місцевих бюджетів

Видатки, які здійснюються органами місцевого самоврядування на потреби територіальних громад, їх розмір і цільове спрямування визначаються місцевими бюджетами цих громад;

видатки, пов'язані із здійсненням районними, обласними радами заходів щодо забезпечення спільних інтересів територіальних громад, - відповідними районними та обласними бюджетами.

Сільські, селищні, міські, районні в містах (у разі їх створення) ради та їх виконавчі органи самостійно розпоряджаються коштами відповідних місцевих бюджетів, визначають напрями їх використання.

Районні, обласні бюджети виконують місцеві державні адміністрації в цілях і обсягах, що затверджуються відповідними радами.

У видатковій частині місцевих бюджетів окремо передбачаються видатки поточного бюджету і видатки бюджету розвитку. Кошти поточного бюджету спрямовуються на фінансування установ і закладів, що утримуються за рахунок бюджетних асигнувань, і не належать до бюджету розвитку. Кошти бюджету розвитку спрямовуються на реалізацію програм соціально-економічного розвитку відповідної території, пов'язаних із здійсненням інвестиційної та інноваційної діяльності, а також на фінансування субвенцій та інших видатків, пов'язаних з розширеним відтворенням. Видатки місцевих бюджетів поділяються на дві частини:

видатки, пов'язані з виконанням власних повноважень місцевого самоврядування, і видатки, пов'язані з виконанням делегованих законом повноважень органів виконавчої влади.

Використання вільних бюджетних коштів

Доходи, додатково одержані в процесі виконання місцевих бюджетів, суми перевищення доходів над видатками, що утворилися в результаті збільшення надходжень до бюджету чи економії у видатках, вилученню не підлягають, крім випадків, передбачених законом. Рішення про використання таких коштів приймається відповідною радою.

Збалансування доходів і видатків місцевих бюджетів

Місцеві бюджети мають бути достатніми для забезпечення виконання органами місцевого самоврядування наданих їм законом повноважень та забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб.

При забезпеченні збалансування доходів і видатків місцевих бюджетів не враховуються вільні залишки бюджетних коштів, порядок використання яких передбачено статтею 65 цього Закону.

У разі коли вичерпано можливості збалансування доходів і видатків місцевих бюджетів і при цьому не забезпечується покриття видатків, необхідних для здійснення органами місцевого самоврядування наданих їм законом повноважень та забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб, держава забезпечує збалансування місцевих бюджетів шляхом передачі необхідних коштів до відповідних місцевих бюджетів у вигляді дотацій, субвенцій, субсидій відповідно до закону.

Позабюджетні кошти місцевого самоврядування

Органи місцевого самоврядування можуть мати позабюджетні цільові (у тому числі валютні) кошти.

Ці кошти перебувають на спеціальних рахунках в установах банків.

Порядок формування та використання позабюджетних цільових (у тому числі валютних) коштів місцевого самоврядування визначаються положеннями про ці кошти, що затверджуються відповідною радою.

Місцеві податки і збори

Органи місцевого самоврядування відповідно до закону можуть встановлювати місцеві податки і збори. Місцеві податки і збори зараховуються до відповідних місцевих бюджетів.

За рішенням зборів громадян за місцем їх проживання можуть запроваджуватися місцеві збори на засадах добровільного самооподаткування.

Участь органів місцевого самоврядування у фінансово -кредитних відносинах

Рада або за її рішенням інші органи місцевого самоврядування відповідно до законодавства можуть випускати місцеві позики, лотереї та цінні папери, отримувати позички з інших бюджетів на покриття тимчасових касових розривів з їх погашенням до кінця бюджетного року, а також отримувати кредити в банківських установах.

Органи місцевого самоврядування можуть у межах законодавства створювати комунальні банки та інші фінансово-кредитні установи, виступати гарантами кредитів підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, розміщувати належні їм кошти в банках інших суб'єктів права власності, отримувати відсотки від їх доходів відповідно до закону із зарахуванням їх до доходної частини відповідного місцевого бюджету.

У зв’язку з зростанням чисельності населення у містах України , а разом з цим зростанням кількості автотранспорту , постало питання про слабкість дорожньої інфраструктури міст України . Особливо гостро постає це питання в “старих” містах , в центральних частинах , яких дуже ускладнен рух автотранспорту , не кажучи вже про місця парковки транспортних засобів.

Дуже часто ми може спостерігати картину коли “невдало“ припарковані авто заважають пересуватися іншому транспорту ,а то і зовсім блокують проїзджу частину вулиці . Це призводить до автомобільних пробок , наслідком яких бувають повне або часткове припинення руху транспорту в окрему районі міста , а якщо це трапились на маршрутах руху громадського транспорту, то наслідки цього збою рядові громадяни можуть ощутити на собі в будь-якому районі міста. Тому питання паркування автотранспорту в місцях зручних для цього стоїть дуже гостро.

Одним з можливих варіантів вирішення цієї проблеми може стати платні автостоянки , як приватні так і державні. У першому варіанті ( приватні автостоянки ) підприємці безпосередньо купують патент на право займатися цим свого роду бізнесом , узгоджуючи доцільність розміщення автостоянки в тому або іншому районі міста з місцевою владою , і кожного місяця сплачують окрему своєчасно оговорену платню до місцевого бюджету.

У другому варіанті ( державні автостоянки ) усі кошти зароблені при паркуванні автомобілів йдуть на поповнення місцевого бюджету , а вже з нього на розвиток дорожньої інфраструктури міста.

Розрахунок :

Чисельність населення міста складає 315 тис. чол. Власниками власного авто є кожний десятий , тобто 31,5 тис. автомобілів у місті. Нехай кожний п`ятидесятий скористується за день послугами парковок – 630 авто.

В місті 4 платних автостоянки з пропускною спроможністю за годину 30 автомобілів за 8 роб. год. в день пропускають через себе 960 авто. Загруженість стоянок від максимальної складає 66%. 1 година знаходження автомобілю на стоянці в центральній частині міста 0,5 грн. Якщо при середніх розрахунках прийняти що кожен автомобіль знаходиться на стоянці

1 год. то : 630 * 0,5 грн. = 315 грн. за день.

315 грн.* 30 днів = 9450 грн. за місяць.

Нехай на кожній парковці працює 4 парковщики з з/пл 150 грн. в місяць.

Тоді на 4 парковках 16 парковщиків отримують за місяць 2400 грн. з\пл.

Доход за місяць складає 9450-2400=7050 грн.

Нехай витрати на утримання керуючих та контролюючих органів , та на внутрішні потреби працюючих ( екіпіровка ) складають на місяць 1000 грн.

Прибуток складає 6050 грн. За відрахуванням усіх податків сума чистого прибутку складає приблизно 3000 грн. на місяць, або 36000 грн. на рік.

Висновок : це звичайно приблизні розрахунки , але зважаючи на те ,що кількость авто на наших дорогах постійно зростає , стан дорожного покриття на багатьох вулицях нашого міста залишає бажати кращого , небезпечна аварійна ситуація на вулицях нашого міста постійно загрожує життю наших співгромадян , та і сам той факт , що хоча невелика сума коштів , але всеж поповнить місцевий бюджет , говорить про те , що ідея з платними автостоянками заслуговує на увагу.

Література:

1. Василик О.Д. “Державні фінанси України” – К.: Вища школа – 1997 – 383с.

2. ЗУ “Про державний бюджет” – 22 січня 1998 р. Урядовий курьер;

3. ЗУ “Про оподаткування прибутку підприємств” – 12 червня 1997 р. Урядовий курьер;

4. ЗУ “Про місцеве самоврядування в Україні” УК – 14 червня 1997р. Урядовий курьер;

5. ЗУ “Про систему оподаткування” - березень 1998 р., Діло ;

6. Єпіфанова А.О., Сало І.В., Д’яконов І.І. “Бюджет і фінансова політика України”- К.: Наукова думка, 1997 – 304с.;

7. Моісеєнко В.В. “Формування місцевих бюджетів в умовах ринкових відносин” /Фінанси України – 1996 – № 11;

8. Указ президента України “Про Державне казначейство України” /Урядовий кур’ єр – 1995 - № 68-69/;

9. Базидевич В., Василенко Л. “Як поновити бюджет та роздуми про податкову систему на Україні” / Бізнес – 1994 - №15/.