Реферат: Влияние на человека опасных вредных факторов производственной среды

Задача 1. Влияние на человека опасных и вредных факторов производственной среды.

Характеристика опасных и вредных факторов производства

Трудовой процесс осуществляется в определенных условиях производственной среды, которые характеризуются совокупностью элементов и факторов материально-производственной среды, которые влияют на трудоспособность и состояние здоровья человека в процессе работы. Производственная среда , и факторы трудового процесса составляют в совокупности условия работы.

На здоровье человека, его жизнеспособность и жизнедеятельность большое влияние имеют опасные и вредные факторы. Опасность — это следствие такого действия некоторых факторов на человека, которая при их несоответствии физиологическим характеристикам человека предопределяет феномен самой опасности. Опасный фактор — это действие на человека, что в определенных условиях приводит к травме, а в отдельных случаях — к внезапному ухудшению здоровья или к смерти. Вредный фактор — это фактор действия на человека, который в определенных условиях приводит к заболеваниям илиd снижения трудоспособности. К визначаючих признакам опасных и вредных факторов относятся: возможность непосредственного отрицательного действия на организм человека; осложнение нормального функционирования органов человека; возможность нарушения нормального состояния элементов производственного процесса, в результате которого могут возникнуть аварии, взрывы, пожара, травмы.

Материальными носителями вредных и опасных факторов есть объекты, которые формируют трудовой процесс и которые входят у него, а также общежизненные факторы окружающей среды; предметы работы; средства работы (машины, станки, инструменты, сооружения, помещение, земля, пути, каналы и т.п.); продукты работы; технология, операции, действия; природно-климатическая среда (гроза, наводнение, атмосферные осадки, солнечная активность, физические параметры атмосферы и т. г.); флора, фауна, люди.

Опасные и вредные факторы за влиянием на человека делятся на трех группы:

• активные,

• страдательно-активные,

• пассивные.

К активным принадлежат факторы, которые могут повлиять на человека благодаря своей энергии. Они делятся на такие подгруппы:

1. механические факторы, которые характеризуются кинетической и потенциальной энергией и механическим влиянием на человека. К ним належат: кинетическая энергия С подвижных элементов, которые оборачиваются, потенциальная энергия; шум; вибрация; ускорение; гравитационное тяготение; невесомость; статическое напряжение; дым, туман, пылища в воздухе; аномальное барометрическое давление и прочие;

2. термические факторы, которые характеризуются тепловой энергией и аномальной температурой. К ним належат: температура нагретых и охлажденных предметов и поверхностей, температура открытого огня и пожара, температура химических реакций и других источников. К этой группе належат также аномальные микроклиматические параметры, такая как влажность, температура и движимость воздуха, которые приводят к нарушению терморегуляции организма;

3. электрические факторы: электрический ток, статический электрический заряд, электрическое поле, аномальная ионизация воздуха;

4. электромагнитные факторы: радиоволны, видимый свет, ультрафиолетовые и инфракрасные лучи, ионизирующие излучения, магнитные поля;

5. химические факторы: едкие, отравляющие, вогне-вибухонебезпечні вещества, а также нарушение естественного газового ста воздух, наличие вредных примесей в воздухе;

6. биологические факторы: опасные свойства микро- и макроорганизмов, продукты жизнедеятельности людей и других биологических объектов;

7. психофизиологические: стресс, усталость, неудобная вне и прочие.

К страдательно-активной группе належат факторы, которые активизируются за счет энергии, носителями которой есть человек или оснащение: острые недвижимые предметы, маленький коэффициент трения, неравенство поверхности, по которой перемещается человек и машина, а также наклон и подъем.

К пассивным принадлежат те факторы, которые влияют опосредствованно: опасные свойства, которые связанные с коррозией материалов, накипью, недостаточной прочностью конструкций, повышенными погрузками на механизмы и машины и прочее. Формой проявления этих факторов есть разрушение, взрывы и прочие виды аварий.

Факторы характеризуются потенциалом, качеством, временами существование или действия на человека, вероятностью появления, масштабами зоны действия.

Из позиции гигиены работы и производственной санитарии среди химических факторов необходимо выделить вещества с гостронаправленим механизмом действия, за концентрацией которых в воздухе должен быть обеспеченный контроль с сигнализацией на превышение ГДК. В списках ГДК рядом с величиной норматива стоит литера «О».

Химические вещества, которые могут находиться в воздухе рабочей зоны разделяют на:

• аллергены, которые способные вызвать аллергические заболевания в производственных условиях (в списках ГДК рядом с величиной их норматива стоит литера «А»);

• канцерогены, которые способные вызвать злокачественное перерождение тканей (в списках ГДК рядом с величиной их норматива стоит литера «К»);

• в форме аерозолю (пыли) преимущественно фіброгенної действия (в списках ГДК стоит литера «Ф»).

В группе вредных производственных факторов биологической природы есть подгруппа микроорганизмов и продуктов их жизнедеятельности. Опасность их обусловлена сенсибілізуючою способностью (рядом с ГДК стоит литера «А»).

Итак, факторы производственной среды качественно разнородные, поскольку часть из них созданная человеком и они отсутствуют среди факторов окружающей естественной среды. К ним належат, во-первых, искусственно синтезированные химические вещества, продукты микробного синтеза, искусственное освещение.

Во-вторых, отдельные факторы производственной сферы представляют собой агенты естественного происхождения, интенсивность действия которых в условиях производства приобрела новых качеств. Это, например, инфракрасное излучение от расплавленного металла, шум, который генерирует оснащение или функционирующая вентиляция, повышенное барометрическое давление (водолазные работы), ионизирующее излучение (работы по производству, использование и утилизаци радиоактивных веществ и материалов), электрическое и магнитное поле в промышленных условиях.

В-третьих, факторы производственной среды действуют на организм работников в очень сложных комбинациях между собою и факторами трудового процесса, который обусловлен, в первую очередь, особенностями технологического процесса и характером трудовых операций, которые выполняются.

Интенсивность действия факторов производственной среды во время рабочего изменения значительно колеблется даже в беспрерывному, тем более периодическом технологическом процессе. В особенности выраженная динамичность производственной среды в так называемых «импульсных» технологиях.

Влияние факторов производственной среды на здоровье работников

Факторы материально-производственной среды весомо влияют на состояние здоровья работников, хотя в каждом конкретном случае это влияние на уровень здоровья очень сложный. Тем более, что влияние производственного окружения на организм человека, в особенности сегодня, осуществляется на фоне ухудшения качества окружающей среды — загрязнение атмосферного воздуха, питьевой воды и продуктов питания, неправильного образа жизни, вредных привычек (злоупотребление спиртными напитками, тютюнопаління, наркомания и др.).

По данным Всемирной организации здравоохранения, почти 50% всех факторов, которые отрицательно влияют на здоровье населения, зависят от образа жизни, до 20-25% — в состоянии окружающего (в том числе производственного) среды, до 15-20% — в наследственности и приблизительно до 10% — в деятельности органов и учреждений здравоохранения (рисунок 1).

Известно, что предприятия, в основных, сосредоточенные в больших городах и на работников может отрицательно влиять комплекс факторов современного города. Большие города характеризуются собственным микроклиматом, преимущественно более теплым. Современные промышленные предприятия воображают собою комплекс производств, любое из которых отличается своим специфическим «спектром» шкідливостей. Отдельные производства, цеха и участка, которые расположенные на одном промышленной площадке, даже при соблюдении ее зонування и необходимого расстояния между заводскими сооружениями, своим спектром шкідливостей перекрывают (накладу-ються на) вредности соседних производств (участков, цехов), из-за чего работники данного производства в той или другой мере могут натыкаться на действие совокупности техногенных и естественных факторов как собственного, так и соседнего производств. Более всего этим факторам поддаются лица, которые обслуживают производственное оборудование, или работают просто неба. их организм испытает действие не только всего комплекса профессиональных шкідливостей, но и метеорологических условий, которые колеблются. В то же время, как правило, в первую очередь учитывается действие основного (отрицательного) фактора производственной среды.

Более четко этот фактор реализуется в форме профессиональных заболеваний — патологических состояний человека, которые обусловленные работой и связанные с чрезмерным напряжением организма или неблагоприятным влиянием вредных производственных факторов.

По мере внедрения новых видов энергии, новых материалов и технологий, замены устаревшего оборудования и технологических процессов, одни профессиональные хвороби исчезают или частота их весомо снижается (например, туговухість клепальщиков), другие, наоборот, начинают преобладать (например, пневмоконіози електрозварювальників, хронические интоксикации у работников химического производства).

Мал. 1. Связь причинно-следственных показателей и факторов влияния на состояние здоровья работника.

Влияние производственных факторов не ограничивается лишь их ролью как Іьричини профессиональных или производственное обусловленных заболеваний. Выявлено, что лица, которые контактируют с токсичными веществами, частіше болеют общими болезнями (гриппом, воспалениями верхних дыхательных Путей и легких, разладами органов пищеварение), что эти заболевания проходят в них более тяжелое, процесс выздоровления идет повільніше, частіше случаются рецедиви хронических заболеваний, у этих лиц повільніше заживляются послеоперационные раны и частіше регистрируются обострение болезни. По данным медосмотров, люди, которые работают с химическими веществами, независимо от их происхождения, выдвигают жалобы на усталость, раздражительность, бессонница, придавленное расположение духа, волнение, отсутствие аппетита, боли в суставах, мышцах. Они плохо переносят как Жару, так и холод, их бесит шум и поведение окружения, хотя к работе с ними они на это не реагировали.

Действие ряда факторов производственной среды может привести к повреждениям — нарушение анатомической целостности или функции организма человека, вызвать дискомфортные или экстремальные условия в трудовой деятельности работников.

Вот почему проблема повышения безопасности жизнедеятельности человека Досідає главное место в стратегии выживания человечества. С этой целью в Украине в 1993 г., впервые среди стран СНГ, был принятый Закон «О стороне работы», разработанная «Национальная программа улучшения состояния безопасности, гигиены работы и производственной среды на 1996-2000 года».

Экстремальные условия в трудовой деятельности человека

Конкретные условия деятельности существенным образом влияют на психические и жизненно важные функции организма человека. Если влияние факторов (с учетом их взаимодействия) в конкретных условиях деятельности такому, при котором обеспечивается нормальное осуществление психических и жизненно важных функций организма, не возникает высокого напряжения компенсаторных систем организма и удачно выполняется заданная трудовая деятельность, то такие условия могут быть определенных как благоприятные, а в наилучших случаях — как оптимальные. Если в силу Ідо факторов возникает высокое напряжение компенсаторных систем организма, то такие условия определяются как неблагоприятные, или дискомфортные, а при выраженном неблагоприятном эффекте — как экстремальные. Максимальная экстремальность условий характеризуется предельно переносимими значениями одного или нескольких факторов среды, при которых ограниченное время психические и жизненно важные функции організма сохраняются на равные, что забеапечує минимум деятельности В этом случае одной из главных, а иногда и единой целью деятельности становится поддержка жизни, ее спасание.

При проектировании рабочих мест сложных систем, которые предназначенные, как правило, для работы в особых условиях, предельно переносимі величины факторов служит основой для расчета средств и методов защиты и спасание в аварийных ситуациях.

Пребывание работника в экстремальных условиях для выполнения необходимой (через особенности технологического процесса, возникновение сбоев в производстве и т.ін.) деятельности предполагается при проектировании объектов на основе учета возможных предельно допустимых величин факторов. При этом продолжительность пребывания определяется особенностями вредного действия факторов на состояние здоровья человека, возможностями использования защитных средств и их эффективностью, сложностью деятельности и т.ін.

Однако человек может быть связана с необходимостью осуществления деятельности в экстремальных условиях не только эпизодически (аварии, неполадки, особенности технологического процесса), но и постоянно, в силу специфики профессии. Факторы экстремальных условий, кроме непосредственного отрицательного влияния на организм человека, могут вызвать повышенное психическое напряжение, которое связанное с чувством страха, переживанием опасности и т.ін.

Механизм действия на работника температурного фактора среды. Влияние температурного фактора окружающей среды на человека обусловлен наличием функциональных систем терморегуляции и изготовлением тепловой энергии в организме, постоянным тепловым обменом організма с окружающей средой, целенаправленным использованием человеком в своей повседневной жизни и деятельности средств регуляции теплообмена. Температура внутренней среды человека, как известно, поддерживается на равному близко 37°С. Суточные колебания температуры, как правило, не превышают 0,5°С. Отклонение температуры тела человека за границы низшее 25 и высшее 43'С несовместимые с жизнью. При температуре высшее 43°С начинается денатурация белка. При температуре низшее 25°С интенсивность обменных процессов, прежде всего в нервных клетках, снижается к незворотнього уровню. Сохранение и дальнейшее восстановление жизненно важных функций при более низких температурах тела возможное лишь с помощью специальных мероприятий.

Тепловая энергия в организме вырабатывается в основному (на 95%) за счет протекания сложных биохимических реакций, в которых исходным сырьем являются вещества которые находятся в пищи. В комфортных условиях, при отсутствии физической погрузки, для нормального осуществления жизненно важных функций в организме человека должно вырабатываться 1700-1800 ккал на пору, или приблизительно 73 ккал/ч. (1 ккал=4,1868 • 10³ Дж). Эти так называемые основные энергозатраты организма взрослого человека средних лет. Они не могут быть низшие без нарушения нормальной жизнедеятельности организма.

Выработанное в организме тепло должно быть выделен извне. Большую часть тепловой энергии человек тратит при осуществлении трудовой деятельности. Работа, при которой энергозатраты организма составляют не большее 2500 ккал оценивается как легкая. Работа с энергозатратами организма близко 5000 ккал на пору является очень трудной. Для нормальной теплопродукции организм человека должен быть обеспечен и пищей, калорийность которой в суточном рационе приблизительно на 20% перекрывает затраты организма.

Комфорт температурных условий оценивается здоровым человеком в зависимости от условий микроклимата (температура окружающей среды, интенсивность тепловой и холодной радиации, влажность, скорость движения и давления воздух) и интенсивности работы Кроме того, ощущение тепловой комфортности существенным образом зависит от климатических условий, свойств одежды человека и его физиологии.

Экстремальные по тепловому режиму условия приводят, если не принимаются защитные мероприятия, к перегреванию илиd переохлаждения организма.

При тепловом влиянии большой интенсивности возникают болевые ощущения, ухудшается общее самочувствие, снижается трудоспособность вообще. При тепловом повреждении кожаного покрова — ожога, в зависимости от его тяжести могут проявляться різносторон-ні разлады в деятельности жизненно-важных функциональных систем организма, даже к шоку иd смерти.

Общее продолжительное перегревание приводит на фоне возрастающего спада трудоспособности к трудности при выполнении физического и умственного труда При этом замедляются внимание, координация уверенных движений, процесс обдумывания ситуации и принятие решение, увеличивается время сенсомоторних реакций.

Возникают болезненные симптомы одышки, перебои в работе сердца, шум в ушах, умопомрачение. Без принятия мероприятий защиты происходит не только срыл деятельности, но и серьезный разлад здоровья с потерей сознания и нарушением функций жизненно важных систем организма (так называемый «тепловой удар»). Общий разлад деятельности и здоровье человека происходит и в результате так называемого «солнечного удара», что возникает при влиянии прямых солнечных лучей на незащищенную главу человека. Это связан с свойством инфракрасного солнечного излучения проникать у ткани главного мозга, визиваючи эффект перегревания.

Местное действие холода может разносторонне влиять на организм человека, в зависимости от продолжительности охлаждения и глубины охвата тканей той или другой части тела.

Глубокое местное переохлаждение может закончиться обморожением частей тела (чаще всего концовок) с незворотніми нарушениями тканей, включая костную.

Общее влияние холода, в зависимости от его силы и продолжительност, может вызвать переохлаждение организма, которое сначала проявляется в вялости, потом возникает чувства усталости, апатия, начинается озноб и дремотное состояние, иногда с видением ейфорічного характера. Если не. употребляются защитные мероприятия человек впадает в глубокий, подобный наркотическому сон, с следующим угнетением дыхательной и сердечной деятельности и прогрессирующим снижением внутренней температуры тела. Как показывает медицинская практика, если внутренняя температура тела снизилась низшее 20(С, то восстановление жизненных функций почти невозможное.

При катастрофах на море переохлаждения становиться непосредственной причиной гибели значительной части пострадавших. Время, на протяжении которого человек сохраняет сознание и возможность двигаться при температуре воды близко 5(С, редко превышает 30 минут.

Мероприятия защиты от переохлаждения в производственных условиях предусматривают создание защитных сооружений от ветра на открытых площадках, обогревание производственных помещений, конструирование рабочей одежды с достаточным тепловым сопротивлением. Большое значение имеет также адаптация человека к пребыванию в условиях низких температур.

Экстремальные условия могут возникать за счет снижения или значительного увеличения содержимого кисня и (или) повышение содержимого углекислого газа в воздухе

Содержимое кислорода низшее 15% при нормальном атмосферном давлении не может обеспечить жизни даже при максимуме деятельности дыхательной системы. Но и 100% содержимое кислорода при нормальном давлении также выступает как экстремальный фактор.

Особую группу заключают экстремальные условия, которые получаются за счет действия вредных газовых примесей воздух. Это могут быть загрязнение компонентами тех веществ, которые используются или возникают в технологическом процессе, входят в состав жег и оборудование. Такими являются пары технических жидкостей, горюче-смазочных веществ, топлива, аккумуляторные газы, угарный газ, озон и др. (то есть продукты сгорания и электризаци); аммиак, сероводород, др. (продукты, которые выделяются при биохимических реакциях); вещества, которые выделяются из некоторых синтетических материалов, которые используются в машиностроении, строительстве и др.

Действие вредных газовых примесей на организм человека может привести к трудных соматичних повреждениям, и к психическим разладам, которые зависит от отравляющего агента. Могут властвовать и депрессия, и эйфория, и агрессивность, и т.ін. Часто появляются боли в разных органах, сильная головная боль, сложности в восприятии и мышлении.

Выраженное отравляющее действие многих примесей происходит при очень маленьком содержимом их в воздухе, которым дышит человек.

Экстремальные условия, которые связанные с действием звука, света и других факторов. Акустическая среда есть важным компонентом в общей среде бытия: человек существует в мире звуков. Параметры акустической среды могут существенным образом определять и общее состояние человека, и его трудоспособность, и успешность, деятельности, в особенности тогда, если необходимо работать с звуковыми сигналами, воссоздавать язык другого человека.

Экстремальные условия в акустической среде создаются в основном при приближении звукового давления к болевого порогу, или при таких уровнях шума, которые усложняют восприятие звуковых сигналов. Болевой порог звукового давления составляет приблизительно 130 дб. Одна уже при 100 дб шум вызовет общую усталость, снижает трудоспособность и качество работы, а при 110-120 дб действует гнетюче. При равные шума 110 дб невозможное непосредственное общение.

В проектировании рабочих мест необходимо исходить из того, что недопустимый уровень шума достигает высшее 80 дб и он нуждается в использование средств индивидуальной защиты работников.

Защитные мероприятия предусматривают создание звукоизоляции производственных помещений, использование звукопоглинаючих материалов и индивидуальных средств защиты (заглушки для ушей, наушники и т.п.).

Экстремальные условия, которые возникают за счет факторов освещенности в производственных помещениях, связанные с функциями зрения.

При оценке светового влияния учитывается прежде всего сила светлая, что измеряется в канделах (кд); световой поток (лм); яркость (кд/м²); освещенность (лк).

Низкое освещение усложняет распознавание деталей, снижает способность распознавания цветов. Работа в таких условиях приводит к развитию усталости, появления ошибок. В производственных помещениях уровни общей освещенности должны быть в границах от 100 до 500 лк и высшее (в зависимости от характера работы). Если же человек работает с светящимися сигналами маленькой яркости, то равные освещенности должны быть снижены в и 0-2 0 раз.

Недостаточность ультрафиолетового излучения вызовет кт так называемого «светового голодания». Ультрафиолетовая недос-гість у взрослых людей проявляется в снижении трудоспособности и їі болезням, у детей она может быть причиной развития рахіта. профилактики ультрафиолетовой недостаточности предусматривают специальные процедуры ультрафиолетового облучения или введения ультрафиолетового компонента в световой поток, который формируется в помещениях разными источниками освещения.

Излишек ультрафиолетового облучения может также привести к трудным разладам здоровья и трудоспособност у работников. В производственных условиях избыточное ультрафиолетовое облучение возникает при дуговой электросварке, при работе ртутно-кварцевих и электроплавильных печей.

Ультрафиолетовое поражение організма может проявляться симптомами общей интоксикации, или местного поражения. Симптомы общей интоксикации обусловленные денатурацией белка, чрезмерным образованием активных веществ. К числу таких обменных симптомов можно отнести повышенную втомлюваність с явлениями возбуждения и раздраженност, головная боль, плохое самочувствие.

Симптомы местного повреждения возникают в кожаных покровах и в органе зрения. Чрезмерное ультрафиолетовое облучение кожаных покровов визиває дерматит, который сопровождается набрякністю, болевыми ощущениями, изжогой, зудом. Все это может существенно усложнить выполнение работы или привести к срыву ее выполнения.

При поражении глаз (електроофтальмія) наблюдаются интенсивное слезотечение, режущая боль в глазах, ощущение постороннего тела, снижение четкости зрения и светобоязнь. Эти явления начинаются не более поздний чем через 4-5 часов после облучения, и могут привести к полному срыву деятельности зрения.

В естественных условиях поражения кожаных покровов ультрафиолетовыми лучами чаще всего наблюдается при нарушении режима облучение солнцем. Большая вероятность поражения глаз существует в условиях высокогорья.

Мероприятия защиты от влияния ультрафиолетового облучения сводятся к использованию очков, защитных масок, использованию рабочей одежды, что максимально закрыл являются кожаные покровы.

Развитие радиолокации, радиосвязи, термической обработки металлов и т. .ін. грунтується на получении и использовании переменного тока высокой, ультра- и сверхвысокой частоты.

Интенсивное влияние ВЧ-, УВЧ-, Нвч-випромінювань на человека ведет к снижению трудоспособности При этом наблюдаются функциональные разлады нервной и сердечно-сосудистой систем, изменение структурного и биохимического состава крови, гиперфункция щитовидной железы.

Защита от ВЧ-, УВЧ-, и НВЧ-випромінювань предусматривает создание надежной экранизации.

В ряде случаев экстремальные условия связаны с влиянием радиоактивного излучения.

Задача 2. На объекте в следствие взрыва разрушенная обвалованная емкость с сірководородом, скорость ветра 3 м/с. Определить время уражаючої действия розлившогося сірководороду.

Решение

1. По таблице 10.5 [2] находим что время впечатляющего действия сірководородом при скорости ветра 1 м/с равняется 19.

2. Знаходимо поправочний коефіціент для швидкості вітру 3 м/с, який дорівнює 0,55.

3. Время впечатляющего действия сірководороду составляет 190,55=10,45 часов.

Задача 3. Какую дозу радиации получат рабочие в дома с K_ПОСЛ=5, если работа начнется через t_П = 2 часа после взрыва, продолжительность работы t_Р = 5 часов, P₁=100 Г/ч.

Решение

Для расчета воспользуемся зпрощеною формулой

1. Определим уровень радиации в начале работы: P_П = P₁ = 100 Г/ч.

2. Рассчитаем время окончания робрти относительно взрыва: t_К = t_П + t_Р = 2+5 = 7 ч.

3. Определим уровень радиации на конец работы: P_К=P₁/K_{t k}=100/10,33=9,68 Г/ч.

4. Находим средний уровень радиации ССР=(P_П+P_К)/2=(100+9,68)/2=54,84 Г.

5. Определим дозу облучения за время работы Р·ч

Вывод: Доза облучения (54,84), которую получат рабочие в цеха за установленное время, большее предельно допустимого при однократному облученні (50). Работать в таких условиях, без влияния на здоровье рабочих, нельзя.

Можно также решить эту задачу воспользовавшись прибавлением 23.

То есть доза которую получат рабочие составляет 96,4 Г·год, что перевищуе допустимую.

Литература

1. Защита объектов народного хозяйства от оружия массового поражения: Справочник / Г. П. Демиденко, Е. П. Кузьменко и др. Под ред. Г. П. Демиденко. – 2-е издание перераб. и доп. – К.: Вышая школа, 1989.–287 с.

2. Миценко І. М. Забезпечення життєдіяльності людини в навколишньому середовищі. – Кіровоград, 1998.–292 с.

Завдання 1. Вплив на людину небезпечних і шкідливих факторів виробничого середовища.

Характеристика небезпечних і шкідливих факторів виробництва

Трудовий процес здійснюється в певних умовах виробничого середовища, що характеризуються сукупністю елементів та факторів матеріально-виробничого середовища, які впливають на працездатність та стан здоров'я людини в процесі праці. Виробниче середовище , і фактори трудового процесу становлять в сукупності умови праці.

На здоров'я людини, її життєздатність і життєдіяльність вели­кий вплив мають небезпечні і шкідливі фактори. Небезпека — це на­слідок такої дії деяких факторів на людину, яка при їх невідповідності фізіологічним характеристикам людини зумовлює феномен самої небезпеки. Небезпечний фактор — це дія на людину, що в певних умовах призводить до травми, а в окремих випадках — до раптового погіршення здоров'я або до смерті. Шкідливий фактор — це фактор дії на людину, який в певних умовах призводить до захворювань або зниження працездатності. До визначаючих ознак небезпечних і шкідливих факторів відносяться: можливість безпосередньої негативної дії на організм людини; ускладнення нормального функціонування органів людини; можливість порушення нормального стану елементів виробничого процесу, в результаті якого можуть виникнути аварії, вибухи, пожежі, травми.

Матеріальними носіями шкідливих і небезпечних факторів є об'єкти, що формують трудовий процес і які входять в нього, а також загальножиттєві фактори оточуючого середовища; предмети праці; засоби праці (машини, верстати, інструменти, споруди, приміщення, земля, шляхи, канали і т. п.); продукти праці; технологія, операції, дії; природно-кліматичне середовище (гроза, повінь, атмосферні опади, сонячна активність, фізичні параметри атмосфери і т. п.); флора, фауна, люди.

Небезпечні і шкідливі фактори за впливом на людину поділяються на три групи:

• активні,

• пасивно-активні,

• пасивні.

До активних належать фактори, що можуть вплинути на людину завдяки своїй енергії. Вони діляться на такі підгрупи:

1. механічні фактори, що характеризуються кінетичною і потенціальною енергією і механічним впливом на людину. До них належать: кінетична енергія С рухомих елементів, що обертаються, потенціальна енергія; шум; вібрація; прискорення; гравітаційне тяжіння; невагомість; статичне на­пруження; дим, туман, пилюка в повітрі; аномальний барометричний тиск та інші;

2. термічні фактори, що характеризуються тепловою енергією та аномальною температурою. До них належать: температу­ра нагрітих і охолоджених предметів і поверхонь, температура від­критого вогню і пожежі, температура хімічних реакцій і інших дже­рел. До цієї групи належать також аномальні мікрокліматичні пара­метри, такі як вологість, температура і рухомість повітря, що призво­дять до порушення терморегуляції організму;

3. електричні фактори: електричний струм, статичний електричний заряд, електричне поле, аномальна іонізація повітря;

4. електромагнітні фактори: радіохвилі, видиме світло, ультрафіолетові та інфрачервоні промені, іонізуючі ви­промінювання, магнітні поля;

5. хімічні фактори: їдкі, отруйні, вогне-вибухонебезпечні речовини, а також порушення природного газово­го стану повітря, наявність шкідливих домішок у повітрі;

6. біологічні фактори: небезпечні властивості мікро- і макроорганізмів, продукти життєдіяльності людей і інших біологічних об'єктів;

7. психофізіоло­гічні: стрес, втома, незручна поза та інші.

До пасивно-активної групи належать фактори, що активізують­ся за рахунок енергії, носіями якої є людина або обладнання: гострі нерухомі предмети, малий коефіцієнт тертя, нерівність поверхні, по якій переміщується людина і машина, а також нахил і підйом.

До пасивних належать ті фактори, які впливають опосередкова­но: небезпечні властивості, що пов'язані з корозією матеріалів, наки­пом, недостатньою міцністю конструкцій, підвищеними навантаження­ми на механізми і машини та інше. Формою прояву цих факторів є руйнування, вибухи та інші види аварій.

Фактори характеризуються потенціалом, якістю, часом існуван­ня або дії на людину, імовірністю появи, масштабами зони дії.

З позиції гігієни праці і виробничої санітарії серед хімічних фак­торів необхідно виділити речовини з гостронаправленим механізмом дії, за концентрацією яких в повітрі повинен бути забезпечений конт­роль із сигналізацією на перевищення ГДК. У списках ГДК поряд з величиною нормативу стоїть літера «О».

Хімічні речовини, які можуть знаходитися в повітрі робочої зони поділяють на:

• алергени, які спроможні викликати алергічні за­хворювання в виробничих умовах (у списках ГДК поряд з величиною їх нормативу стоїть літера «А»);

• канцерогени, які спроможні виклика­ти злоякісне переродження тканин (у списках ГДК поряд з величиною їх нормативу стоїть літера «К»);

• в формі аерозолю (пилу) переважно фіброгенної дії (у списках ГДК стоїть літера «Ф»).

У групі шкідливих виробничих факторів біологічної природи є підгрупа мікроорганізмів та продуктів їх життєдіяльності. Небезпеч­ність їх обумовлена сенсибілізуючою здатністю (поряд з ГДК стоїть літера «А»).

Отже, фактори виробничою середовища якісно різнорідні, ос­кільки частина з них створена людиною і вони відсутні серед факто­рів навколишнього природного середовища. До них належать, по-перше, штучно синтезовані хімічні речовини, продукти мікробного синтезу, штучне освітлення.

По-друге, окремі фактори виробничої сфери являють собою агенти природного походження, інтенсивність дії яких в умовах ви­робництва набула нових якостей. Це, наприклад, інфрачервоне випро­мінювання від розплавленого металу, шум, який генерує обладнання чи функціонуюча вентиляція, підвищений барометричний тиск (водо­лазні роботи), іонізуюче випромінювання (роботи з виробництва, вико­ристання та утилізації радіоактивних речовин і матеріалів), електрич­не та магнітне поле в промислових умовах.

По-третє, фактори виробничого середовища діють на організм працівників у дуже складних комбінаціях між собою та факторами трудового процесу, що обумовлено, в першу чергу, особливостями технологічного процесу та характером трудових операцій, що викону­ються.

Інтенсивність дії факторів виробничого середовища під час робо­чої зміни значно коливається навіть у безперервному, тим більше пе­ріодичному технологічному процесі. Особливо виражена динамічність виробничого середовища в так званих «імпульсних» технологіях.

Вплив факторів виробничого середовища на здоров'я працівників

Фактори матеріально-виробничого середовища вагомо вплива­ють на стан здоров'я працівників, хоча в кожному конкретному випад­ку цей вплив на рівень здоров'я дуже складний. Тим більше, що вплив виробничого оточення на організм людини, особливо сьогодні, здійс­нюється на фоні погіршення якості навколишнього середовища — забруднення атмосферного повітря, питної води та продуктів харчу­вання, неправильного способу життя, шкідливих звичок (зловживання спиртними напоями, тютюнопаління, наркоманія та ін.).

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, майже 50% усіх факторів, що негативно впливають на здоров'я населення, зале­жать від способу життя, до 20-25% — у стані навколишнього (в тому числі виробничого) середовища, до 15-20% — у спадковості і приблиз­но до 10% — у діяльності органів та установ охорони здоров'я (малюнок 1).

Відомо, що підприємства, в основному, зосереджені у великих містах і на працівників може негативно впливати комплекс факторів сучасного міста. Великі міста характеризуються власним мікрокліма­том, переважно більш теплим. Сучасні промислові підприємства уяв­ляють собою комплекс виробництв, кожне з яких відрізняється своїм специфічним «спектром» шкідливостей. Окремі виробництва, цехи та ділянки, які розташовані на одному промисловому майданчику, навіть при дотриманні його зонування та необхідної відстані між заводськи­ми спорудами, своїм спектром шкідливостей перекривають (накладу-ються на) шкідливості сусідніх виробництв (ділянок, цехів), через що працівники даного виробництва в тій чи іншій мірі можуть наражати­ся на дію сукупності техногенних та природних факторів як власного, так і сусіднього виробництв. Найбільше цим факторам піддаються осо­би, які обслуговують виробниче устаткування, або працюють просто неба. їх організм зазнає дії не лише всього комплексу професійних шкідливостей, але й метеорологічних умов, що коливаються. В той же час, як правило, в першу чергу враховується дія основного (негатив­ного) фактора виробничого середовища.

Більш чітко цей фактор реалізується у формі професійних за­хворювань — патологічних станів людини, що обумовлені роботою і пов'язані з надмірним напруженням організму чи несприятливим впливом шкідливих виробничих факторів.

В міру впровадження нових видів енергії, нових матеріалів та технологій, заміни застарілого обладнання та технологічних процесів, одні професійні хвороби зникають або частота їх вагомо знижується (наприклад, туговухість клепальників), інші, навпаки, починають пе­реважати (наприклад, пневмоконіози електрозварювальників, хроніч­ні інтоксикації у працівників хімічного виробництва).

Мал. 1. Зв'язок причинно-наслідкових показників та факторів впливу на стан здоров'я працівника.

Вплив виробничих факторів не обмежується лише їх роллю як ІЬричини професійних чи виробниче зумовлених захворювань. Виявле­но, що особи, які контактують з токсичними речовинами, частіше хво­ріють загальними хворобами (грипом, запаленнями верхніх дихальних Шляхів та легенів, розладами органів травлення), що ці захворювання проходять у них важче, процес одужання йде повільніше, частіше трапляються рецедиви хронічних захворювань, у цих осіб повільніше загоюються післяопераційні рани та частіше реєструються загострен­ня хвороби. За даними медоглядів, люди, які працюють з хімічними речовинами, незалежно від їх походження, висувають скарги на вто­му, дратівливість, безсоння, пригнічений настрій, хвилювання, відсут­ність апетиту, болю в суглобах, м'язах. Вони погано переносять як Спеку, так і холод, їх дратує шум і поведінка оточення, хоча до роботи з ними вони на це не реагували.

Дія ряду факторів виробничого середовища може призвести до пошкоджень — порушення анатомічної цілісності чи функції організ­му людини, викликати дискомфортні або екстремальні умови в тру­довій діяльності працівників.

Ось чому проблема підвищення безпеки життєдіяльності людини Досідає головне місце у стратегії виживання людства. З цією метою в Україні в 1993 р., вперше серед країн СНД, був прийнятий Закон «Про сторону праці», розроблена «Національна програма поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 1996-2000 роки».

Екстремальні умови в трудовій діяльності людини

Конкретні умови діяльності істотно впливають на психічні та життєво важливі функції організму людини. Якщо вплив факторів (з врахуванням їх взаємодії) в конкретних умовах діяльності такий, при якому забезпечується нормальне здійснення психічних та життєво важливих функцій організму, не виникає високого напруження ком­пенсаторних систем організму і вдало виконується задана трудова діяльність, то такі умови можуть бути визначені як сприятливі, а в найкращих випадках — як оптимальні. Коли в силу Ідо факторів виникає високе напруження компенсаторних систем організму, то такі умови визначаються як несприятливі, або дискомфортні, а при вираженому несприятливому ефекті — як екстремальні. Максимальна екстремальність умов характеризується гранично переносимими значеннями одного або декількох факторів середовища, при яких обмежений час психіч­ні та життєво важливі функції організма зберігаються на рівні, що забеапечує мінімум діяльності В цьому випадку однією з головних, а інколи і єдиною метою діяльності стає підтримка життя, його рятування.

При проектуванні робочих місць складних систем, що призначе­ні, як правило, для роботи в особливих умовах, гранично переносимі величини факторів є основою для розрахунку засобів та методів за­хисту та рятування в аварійних ситуаціях.

Перебування працівника в екстремальних умовах для виконання необхідної (через особливості технологічного процесу, виникнення збоїв у виробництві і т. ін.) діяльності передбачається при проектуван­ні об'єктів на основі врахування можливих гранично допустимих ве­личин факторів. При цьому тривалість перебування визначається особливостями шкідливої дії факторів на стан здоров'я людини, мож­ливостями використання захисних засобів і їх ефективністю, склад­ністю діяльності і т. ін.

Однак людина може бути пов'язана з необхідністю здійснення діяльності в екстремальних умовах не тільки епізодично (аварії, непо­ладки, особливості технологічного процесу), але і постійно, в силу спе­цифіки професії. Фактори екстремальних умов, окрім безпосередньо­го негативного впливу на організм людини, можуть викликати підви­щене психічне напруження, яке пов'язане з почуттям страху, пере­живанням небезпеки і т. ін.

Механізм дії на працівника температурного фактора середови­ща. Вплив температурного фактора навколишнього середовища на людину обумовлено наявністю функціональних систем терморегуляції та виробленням теплової енергії в організмі, постійним тепловим об­міном організма з навколишнім середовищем, цілеспрямованим вико­ристанням людиною в своєму повсякденному житті і діяльності засо­бів регуляції теплообміну. Температура внутрішнього середовища лю­дини, як відомо, підтримується на рівні близько 37°С. Добові коливан­ня температури, як правило, не перевищують 0,5°С. Відхилення тем­ператури тіла людини за межі нижче 25 і вище 43'С несумісні з жит­тям. При температурі вище 43°С починається денатурація білка. При температурі нижче 25°С інтенсивність обмінних процесів, перш за все в нервових клітинах, знижується до незворотнього рівня. Збереження і подальше відновлення життєво важливих функцій при більш низь­ких температурах тіла можливе лише за допомогою спеціальних заходів.

Теплова енергія в організмі виробляється в основному (на 95%) за рахунок протікання складних біохімічних реакцій, в яких вихідною сировиною є речовини які знаходяться в їжі. В комфортних умовах, при відсутності фізичного навантаження, для нормального здійснення життєво важливих функцій в організмі людини повинно вироблятися 1700-1800 ккал на добу, або приблизно 73 ккал/год. (1 ккал=4,1868 • 10³ Дж). Це так звані основні енерговитрати організму дорослої людини середніх років. Вони не можуть бути нижчі без по­рушення нормальної життєдіяльності організму.

Вироблене в організмі тепло повинно бути виділено зовні. Біль­шу частину теплової енергії людина витрачає при здійсненні трудової діяльності. Робота, при якій енерговитрати організму складають не більше 2500 ккал оцінюється як легка. Робота з енерговитратами організму близько 5000 ккал на добу являється дуже важкою. Для нормальної теплопродукції організм людини повинен бути забезпечений і їжею, калорійність якої в добовому раціоні приблизно на 20% перекриває витрати організму.

Комфорт температурних умов оцінюється здоровою людиною в залежності від умов мікроклімату (температура навколишнього середовища, інтенсивність теплової і холодної радіації, вологість, швидкість руху і тиску повітря) і інтенсивності праці Крім того, відчуття теплової комфортності істотно залежить від кліматичних умов, властивостей одягу людини і її фізіології.

Екстремальні по тепловому режиму умови приводять, якщо не приймаються захисні заходи, до перегрівання або переохолодження організму.

При тепловому впливі великої інтенсивності виникають больові відчуття, погіршується загальне самопочуття, знижується працездат­ність взагалі. При тепловому пошкодженні шкіряного покрову — опі­ку, в залежності від його важкості можуть проявлятися різносторон-ні розлади в діяльності життєво-важливих функціональних систем організму, навіть до шоку і смерті.

Загальне тривале перегрівання приводить на фоні зростаючого спаду працездатності до труднощів при виконанні фізичної та розу­мової праці При цьому уповільнюються увага, координація впевнених рухів, процес обмірковування ситуації і прийняття рішення, збіль­шується час сенсомоторних реакцій.

Виникають хворобливі симптоми задишки, перебої в роботі серця, шум у вухах, запаморочення. Без прийняття заходів захисту відбувається не тільки зрив діяльності, але й серйозний розлад здо­ров'я з втратою свідомості і порушенням функцій життєво важливих систем організму (так званий «тепловий удар»). Загальний розлад ді­яльності та здоров'я людини відбувається і в результаті так званого «сонячного удару», що виникає при впливі прямих сонячних променів на незахищену голову людини. Це пов'язано з властивістю інфрачер­воного сонячного випромінювання проникати в тканини головного моз­ку, визиваючи ефект перегрівання.

Місцева дія холоду може різносторонньо впливати на організм людини, в залежності від тривалості охолодження і глибини охоплен­ня тканин тієї чи іншої частини тіла.

Глибоке місцеве переохолодження може закінчитися обморожен­ням частин тіла (частіше всього кінцівок) з незворотніми порушення­ми тканин, включаючи кісткову.

Загальний вплив холоду, в залежності від його сили і тривалос­ті, може викликати переохолодження організму, яке спочатку прояв­ляється в в'ялості, потім виникає почуття втоми, апатія, починається озноб та дрімотний стан, інколи з видінням ейфорічного характеру. Якщо не. вживаються захисні заходи людина впадає в глибокий, по­дібний наркотичному сон, з наступним пригніченням дихальної і сер­цевої діяльності і прогресуючим зниженням внутрішньої температури тіла. Як показує медична практика, якщо внутрішня температура ті­ла знизилась нижче 20С, то відновлення життєвих функцій майже неможливе.

При катастрофах на морі переохолодження становиться безпо­середньою причиною загибелі значної частини потерпілих. Час, на протязі якого людина зберігає свідомість і можливість рухатися при температурі води близько 5С, рідко перевищує 30 хвилин.

Заходи захисту від переохолодження в виробничих умовах передбачають створення захисних споруд від вітру на відкритих майданчиках, обігрівання виробничих приміщень, конструювання робочого одягу з достатнім тепловим опором. Велике значення має та­кож адаптація людини до перебування в умовах низьких температур.

Екстремальні умови можуть виникати за рахунок зниження або значного збільшення вмісту кисня та (або) підвищення вмісту вугле­кислого газу в повітрі

Вміст кисню нижче 15% при нормальному атмосферному тиску не може забезпечити життя навіть при максимумі діяльності дихаль­ної системи. Але і 100% вміст кисню при нормальному тиску також виступає як екстремальний фактор.

Особливу групу складають екстремальні умови, що утворюють­ся за рахунок дії шкідливих газових домішок повітря. Це можуть бу­ти забруднення компонентами тих речовин, які використовуються або виникають в технологічному процесі, входять до складу палив та устаткування. Такими є пари технічних рідин, паливно-мастильних речовин, палива, акумуляторні гази, чадний газ, озон і ін. (тобто про­дукти згоряння та електризації); аміак, сірководень, ін. (продукти, що виділяються при біохімічних реакціях); речовини, що виділяються з деяких синтетичних матеріалів, які використовуються в машинобуду­ванні, будівництві і ін.

Дія шкідливих газових домішок на організм людини може при­звести до важких соматичних пошкоджень, і до психічних розладів, що залежить від отруйного агента. Можуть панувати і депресія, і ей­форія, і агресивність, і т. ін. Часто з'являються болі в різних органах, сильний головний біль, складності в сприйнятті та мисленні.

Виражена отруйна дія багатьох домішок відбувається при дуже малому вмісті їх в повітрі, яким дише людина.

Екстремальні умови, що пов'язані з дією звука, світла і інших факторів. Акустичне середовище є важливим компонентом в загаль­ному середовищі буття: людина існує в світі звуків. Параметри акус­тичного середовища можуть істотно визначати і загальний стан люди­ни, і її працездатність, і успішність, діяльності, особливо тоді, коли не­обхідно працювати з звуковими сигналами, відтворювати мову іншої людини.

Екстремальні умови в акустичному середовищі створюються в основному при наближенні звукового тиску до больового порогу, або при таких рівнях шуму, що ускладнюють сприйняття звукових сигналів. Больовий поріг звукового тиску складає приблизно 130 дБ. Одна вже при 100 дБ шум викликає загальну втому, знижує праце­здатність і якість роботи, а при 110-120 дБ діє гнетюче. При рівні шума 110 дБ неможливе безпосереднє спілкування.

В проектуванні робочих місць необхідно виходити з того, що не­допустимий рівень шуму сягає вище 80 дБ і він потребує використан­ня засобів індивідуального захисту працівників.

Захисні заходи передбачають створення звукоізоляції виробни­чих приміщень, використання звукопоглинаючих матеріалів і індиві­дуальних засобів захисту (заглушки для вух, навушники і т. п.).

Екстремальні умови, що виникають за рахунок факторів освітле­ності в виробничих приміщеннях, пов'язані з функціями зору.

При оцінці світлового впливу враховується перш за все сила світ­ла, що вимірюється в канделах (кд); світловий потік (лм); яскравість (кд/м²); освітленість (лк).

Низьке освітлення ускладнює розпізнавання деталей, знижує здатність розпізнавання кольорів. Робота в таких умовах призводить до розвитку втоми, появи помилок. В виробничих приміщеннях рівні загальної освітленості повинні бути в межах від 100 до 500 лк і вище (в залежності від характера роботи). Якщо ж людина працює зі світ­ними сигналами малої яскравості, то рівні освітленості повинні бути знижені в і 0-2 0 разів.

Недостатність ультрафіолетового випромінювання викликає кт так званого «світлового голодування». Ультрафіолетова недос-гість у дорослих людей проявляється в зниженні працездатності і їі хворобам, у дітей вона може бути причиною розвитку рахіта. профілактики ультрафіолетової недостатності передбачають спеціальні процедури ультрафіолетового опромінення або введення ультрафіолетового компонента в світловий потік, що формується в приміщеннях різними джерелами освітлення.

Надлишок ультрафіолетового опромінення може також привести до важких розладів здоров'я і працездатності у працівників. У вироб­ничих умовах надлишкове ультрафіолетове опромінення виникає при дуговому електрозварюванні, при роботі ртутно-кварцевих та елек­троплавильних печей.

Ультрафіолетове ураження організма може проявлятися сим­птомами загальної інтоксикації, або місцевого ураження. Симптоми загальної інтоксикації обумовлені денатурацією білка, надмірним ут­воренням активних речовин. До числа таких обмінних симптомів мож­на віднести підвищену втомлюваність з явищами збудження і роздра­тованості, головний біль, погане самопочуття.

Симптоми місцевого пошкодження виникають в шкіряних по­кровах та в органі зору. Надмірне ультрафіолетове опромінення шкі­ряних покровів визиває дерматит, що супроводжується набрякністю, больовими відчуттями, печією, сверблячкою. Все це може суттєво ус­кладнити виконання роботи або призвести до зриву її виконання.

При ураженні очей (електроофтальмія) спостерігаються інтен­сивна сльозотеча, ріжучий біль в очах, відчуття стороннього тіла, зни­ження чіткості зору та світлобоязнь. Ці явища починаються не пізні­ше ніж через 4-5 годин після опромінення, і можуть призвести до пов­ного зриву діяльності зору.

В природних умовах ураження шкіряних покровів ультрафіоле­товими променями частіше всього спостерігається при порушенні режиму опромінення сонцем. Велика імовірність ураження очей існує в умовах високогір'я.

Заходи захисту від впливу ультрафіолетового опромінення зво­дяться до використання окулярів, захисних масок, використанню ро­бочого одягу, що максимально закрив є шкіряні покрови.

Розвиток радіолокації, радіозв'язку, термічної обробки металів і т. .ін. грунтується на отриманні та використанні перемінного струму високої, ультра- і надвисокої частоти.

Інтенсивний вплив ВЧ-, УВЧ-, НВЧ-випромінювань на людину веде до зниження працездатності При цьому спостерігаються функці­ональні розлади нервової та серцево-судинної систем, зміна структур­ного та біохімічного складу крові, гіперфункція щитовидної залози.

Захист від ВЧ-, УВЧ-, та НВЧ-випромінювань передбачає ство­рення надійної екранізації.

В ряді випадків екстремальні умови пов'язані з впливом радіоак­тивного випромінювання.

Завдання 2. На об’єкті в наслідок вибуху зруйнована обвалована ємність з сірководородом, швидкість вітру 3 м/с. Визначити час уражаючої дії розлившогося сірководороду.

Розв’язання

1. По таблиці 10.5 [2] знаходимо що час вражаючої дії сірководородом при швидкості вітру 1 м/с дорівнює 19.

2. Знаходимо поправочний коефіціент для швидкості вітру 3 м/с, який дорівнює 0,55.

3. Час вражаючої дії сірководороду становить 190,55=10,45 годин.

Завдання 3. Яку дозу радіації отримають робочі в будинку з K_ПОСЛ=5, якщо робота почнеться через t_П = 2 години після вибуху, тривалість роботи t_Р = 5 годин, P₁=100 Р/год.

Розв’язання

Для розрахунку скористаємось зпрощеною формулою

1. Визначимо рівень радіації на початку роботи: P_П = P₁ = 100 Р/год.

2. Розрахуємо час закінчення робрти відносно вибуху: t_К = t_П + t_Р = 2+5 = 7 год.

3. Визначимо рівень радіації на кінець роботи: P_К=P₁/K_{t k}=100/10,33=9,68 Р/год.

4. Знаходимо середній рівень радіації P_СР=(P_П+P_К)/2=(100+9,68)/2=54,84 Р.

5. Визначимо дозу опромінення за час роботи Р·год

Висновок: Доза опромінення (54,84), яку отримають робочі у цеху за установлений час, більше гранично припустимого при однократному облученні (50). Працювати в таких умовах, без впливу на здоров’я робочих, не можна.

Можна також розв’язати цю задачу скориставшись додатком 23.

Тоб-то доза яку отримають робітники становить 96,4 Р·год, що перевищуе допустиму.

Література

1. Защита объектов народного хозяйства от оружия массового поражения: Справочник / Г. П. Демиденко, Е. П. Кузьменко и др. Под ред. Г. П. Демиденко. – 2-е издание перераб. и доп. – К.: Вышая школа, 1989.–287 с.

2. Миценко І. М. Забезпечення життєдіяльності людини в навколишньому середовищі. – Кіровоград, 1998.–292 с.