Міністерство освіти України

Київський Національний Економічний Університет

Кафедра Педагогіки та психології

Звіт

про

проходження педагогічної практики

студента 7 групи

4 курсу Фінансово-економічного факультету

спеціальності 0104

Вертелецького Д.Б

КИЇВ –1998

Календарний план педагогічної практики

студента 4-го курсу

фінансово - економічного факультету КДНУ

спеціальності 0104 групи № 7

Вертелецького Дениса Борисовича

на період з з 23 лютого по 11 березня 1998 року.

Студент - практикант __________________________________

(підпис)

Розділ 1 Загальна характеристика бази практики.

Мною була проведена практика в Ірпінській середній школі № 17 Київської області з 23 лютого по 11 березня 1998 року. В школі навчається 1500 чоловік і працює 41 вчитель. В кожному класі навчається, в середньому, 25 - 30 чоловік. Школа має три поверхи.

Кабінети в школі розділені по предметному признаку, т.б. кабінети фізики, хімії, математики і т.д. Кожен з кабінетів має необхідне обладнання в залежності від спеціалізації, різною апаратурою, методичною літературою та засобами наочності.

Для проведення занять по трудовому навчанню в школі обладнана спеціальна столярно-механічна майстерня для хлопчиків та швейна майстерня для проведення занять у дівчат.

Заняття по фізичній культурі проводяться у спортивному залі, який знаходиться на першому поверсі школи. Тут після занять працюють спортивні секції по футболу, баскетболу та волейболу .

Для забезпечення учнів та вчителів необхідною літературою на третьому поверсі школи працює бібліотека.

Також школа обладнана столовою де учні мають змогу харчуватися. Через те що місто Ірпінь належить до 4 категорії зони що постраждала в наслідок катастрофи на ЧАЕС то харчування в столовій для учнів всіх класів безкоштовне , всі витрати оплачує Чорнобильський фонд. Їдальня знаходиться на першому поверсі.

В після урочний час в школі працюють кружки та секції різних напрямків: музикальні, літературні, спортивні і т. п., керівниками яких є штатні вчителі.

Для покращання рівня викладання в школі проводяться “відкриті уроки”, які відвідуються колегами-вчителями. Колеги надають оцінку проведеному заняттю, відмічаються позитивні та негативні аспекти, надаються рекомендації що до покращання методики викладання. Педагогічний колектив школи постійно втілює новаторські ідеї в області форм навчання: читання факультативів та спецкурсів по додатковим дисциплінам і т.д., серед учнів, кожний рік, проводяться олімпіади та конкурси. Учні школи неодноразово ставали призерами олімпіад обласного та республіканського рівнів.

На мою думку, в школі створена хороша база для навчання дітей і для формування їх, як особистостей.

Розділ 2 Загальна характеристика відвіданих занять.

“Економічна географія” викладається в 9 класах двічі на тиждень: у понеділок та вівторок.

Перед тим, як спробувати себе в ролі вчителя, я відвідав два заняття з дисципліни “Економічна географія” в 9-Б класі (в класі навчається 29 учнів).

На першому занятті 23 лютого вчитель географії Майборода Василь Гнатович пояснював учням тему « Паливно – енергетичний комплекс ». Основою викладення даної теми є стандартна схема за якою проходить розгляд всіх тем даного курсу економічної географії. Структура схеми наступна :

1. Визначення

2. Значення

3. Структура

4. Міжгалузеві зв‘язкі

5. Принципи розміщення

6. Інтенсифікація

7. Проблеми та шляхи вивчення

Викладаючи пп.4-5 теми вчитель використовував схеми.

Для п4 схема виглядала наступним чином: по колу були розташовані всі галузі ПЕК і при наявності зв‘язку від одної галузі до іншої йшла стрілка з написом активів які здійснюють рух. Для п. 5 в центрі схеми знаходився ПЕК , а по колу – галузі господарства , зв’язки також показувались стрілками. Особливістю застосування схем було те що вони не були заготовлені до початку уроку, а малювалися вчителем під час пояснення . Тобто вчитель визначав певний зв’язок і малював об’єктів і суб’єктів зв’язку . Такий метод сприяє зоровому запам‘ятовуванню учнями матеріалу.

Протягом уроку у дітей виникало багато цікавих запитань стосовно теми і вчитель дуже зрозуміло пояснював їх. В кінці уроку Василь Гнатович задав домашнє завдання: учням потрібно було детально ознайомитись з матеріалом лекції, також учням було запропоновано додаткова література з даної теми для більш детального ознайомлення. Після цього вчитель перевірив присутність у класі.

На другому уроці, у вівторок 24 лютого, в класі були присутні 25 чоловік, два відсутні по хворобі.

На початку 2 заняття вчитель запитав чи є у учнів завдання по викладених темах ( Машинобудування , Хімічна промисловість, ПЕК) .Декілька учнів завдали питання і вчитель на них дав вичерпні відповіді. На це було витрачено 5 хвилин . Потім учитель повідомив учнів що зараз буде проведено блиц-контрольну роботу. Це було певною несподіванкою але як це не дивно учні сприйняли це повідомлення досить спокійно, дістали свої зошити для контрольних робіт і приготувалися до написання.

Контрольне завдання складалося з двох частин:

1. Перелік з 12 питань сформульованих таким чином , щоб відповіді були лаконічними і не займали у учнів забагато часу . У цьому блоці необхідно відповісти на 10 будь-яких питань з 12.

2. Кожному учню давались дві галузі які необхідно було порівняти між собою , виділити особливості та закономірності розвитку.

Оцінка за контрольну роботу виставлялася наступним чином

Для отримання оцінки 5 учень повинен зробити правильні відповіді на 8 та більше питань 1 блоку та повністю виконати умови 2 частини завдання . Якщо учень правильно відповів на 8 та більше питань 1 блоку та повністю виконав умови 2 частини завдання, допустивши зробивши при цьому незначні неточності у 2 блоці контрольної роботи то виставляється оцінка 4.Оцінка 3 виставляється якщо :

1. учень повністю виконав 1 частину роботи ( 8 правильних відповідей як мінімум )та допустив значні помилки у викладенні 2 частини контрольної роботи

2. Учень відповів правильно не менше як на 5 питань першого блоку та допустив незначні неточності при викладенні питання 2 блоку.

3. Учень відповів правильно відповів на 10 питань 1 блоку або бездоганно виконав умови 2 частини завдання.

На роздачу завдань та орг. момент було витрачено 5 хвилин.

Контрольна продовжувалась 30 хвилин.

Коли учні здали свої завдання вчитель провів перевірку присутності , на цьому заняття закінчилось.

Розділ 3 Описання проведених занять.

3.1 Перше заняття:

Перше заняття мені довелося провести не за тим планом що я намітив . Справа у тому що я прийшов на заняття до школи на 1 годину раніше ніж було необхідно, а коли це з’ясував то вирішив почекати у приміщенні школи до початку мого уроку.

Через 5 хвилин після початку уроку до мене підійшли учені 10 класу , товариші мого брата Олександра який навчається у цій школі і попросили провести у них урок географії( вони знали що я проходжу педпрактику ) бо їх вчитель захворів. Я погодився.

Зайшовши до класу я привітався з учнями , представився їм , пояснив причину мого приходу. З’ясувалося , що на минулому занятті учням було завдано підготувати реферати по країнах Азії. В цих рефератах було необхідно охарактеризувати певну країну, визначити особливості та напрямки розвитку . Система підготовки рефератів набула значного розвитку при викладені економічної географії в 10 класі. Це викликано ти , що на географію в 10 класі виділяється лише 1 година на тиждень і вчитель сам не може викласти весь обсяг матеріали. Тому учні самостійно готують матеріали у роблять доповіді , а інші учні що є слухачами занотовують необхідний матеріал.

З‘ясувавши це я запропонував почати виступи за бажанням , учні погодилися. Вони виходили, доповідали , якщо вони щось забували або помилялися я задавав додаткові питання і вони виправлялися. Наприкінці кожного виступу я робив узагальнення та доповнював доповіді учні виходячи зі знань отриманих в Університеті , учні занотовували ці данні.

За урок встигли виступити 7 учнів і один реферат лишився нерозглянутим через брак часу, його було потім здану вчителю.

Наприкінці уроку були відмічені відсутні. З 30 учнів відсутніми були 3 особи.

3.2 Друге заняття

На другому занятті, яке відбулося одразу після першого , я виклав лекцію на тему «Тваринництво». За пропозицією вчителя щоб не ламати процесу навчання при підготовці лекції я користувався вже згаданою схемою викладення матеріалу.

1. Визначення галузі

2. Значення галузі

3. Структура галузі

4. Внутрішньогалузеві зв’язки

5. Міжгалузеві звязки

6. Принципи розміщення галузі

7. Інтенсифікація галузі

8. Проблеми та шляхи вирішення

Мета моєї теми: З ясувати суть тваринництва як галузі сільського господарства і економіки взагалі, визначити і зрозуміти економічну необхідність інтенсифікації тваринництва. Засвоїти призначення тваринництва. Ознайомитися із засобами та можливостями інтенсифікації тваринництва як галузі сільського господарства.

Завдання:

- на підставі викладеної лекції розкрити питання, які стосуються економічної необхідності інтенсивного розвитку тваринництва, його принципів.

- на базі вивченого та закріпленого матеріалу провести контрольну роботу.

Лекція.

Тема : Тваринництво

1. Визначення

галузь господарства яка займається розведенням тварин

2. Значення

З початку поточного тисячоліття значення с/г і тваринництва дещо зменшилось, віддаючи свої позиції промисловості. Але зараз коли все більшу увагу приділяють екологічним питанням, питанням чистої с/г продукції у виграші опинилися країни які зробили одну із своїх спеціалізацій – с/г. Сьогодні екологічно-чиста с/г продукція коштує дуже великі гроші на світовому ринку і тому країни які мають відповідне інтенсивне сільське господарство займають дуже важливі позиції на світовій арені. В умовах розвитку великих міст ( мегаполісів ) дуже велика роль приділяється галузям тваринництва які безперебійно на протязі всього року можуть у великих обсягах постачати високоякісні продукти харчування цим гігантським містам ( йдеться на сам перед про птахівництво ) . Високо інтенсивне екологічно чисте тваринництво не тільки дозволяє зайняти зараз лідируючі положення як у рамках регіональних економічних угрупувань і у всьому світі але й забезпечити здоровими продуктами харчування власне населення , що є основою продовження нації.

3. Структура

Тваринництво

Скотарство

Свинар-ство

Вівчар-ство

Розведен-ня коней

Рибаль-ство

Птахів-ництво

Вузько

спеціа-лізовані підгалузі

Мясне

Молочне

М‘ясо-молочне

Бджільництво

Хутрове

господарство

Розведення верблюдів

Оленярство

Скотарство

Налічується 1,3 – 1,5 млрд голів худоби

Скотарство дає 1/3 всього м’яса та майже все молоко

Найбільші виробник яловичини ( США, Австралія ,ФР, Нова Зеландія )

Найбільше стадо в Індії приблизно 270 млн голів , але воно непродуктивне( релігійні забобони)

Направлення скотарства – молочне м’ясне і м‘ясомолочне

Молочне – країни з сочними пасовищами Зх Європа, а також поблизу великих міст

М’ясне - - в посушливих районах степів, напівпустель ( США , Австралія )

Молочно-м’ясне – в лісостепових зонах при наявності соковитих кормів,

Свинарство

Приблизно 0,8 млрд голів

Дає 2/5 м’ясної продукції

Свинарство тяжіє до густозаселених регіонів, великих промислових міст та районів вирощування картоплі та буряка

Значна частина поголів’я свиней розміщена в Китаї та країнах СНД ( приблизна Ѕ)

Вівчарство

Налічується 1,2 млрд

Тяжіє до районів природних пасовищ

Основний регіон – Австралія та Нова Зеландія

В найбільш посушливих районах розповсюджене товкоруне та напівтонкоруне вівчарство

В останній час переважає розведення овець мясо-вовняного напрямку

Розведення коней

За поголів’ям 1 місце країни Пн та Пд Америки

Основне виробництво розміщене в районах природних пасовищ

Птахівництво

Розміщене навколо всіх великих міст а також в регіонах вирощування зернових культур

Рибальство

Ѕ світового вилову риби приходиться на Японію , СНД, Китай ,США, Чіл і , Перу

Виділяють 3 Зони вилову ( Північна , Тропічна та Південна ) Основна зона – північна

По Океанах :

Тихий – 56 %

Атлантичний – 38 %

Індійський – 6 %

Вузькоспеціалізовані підгалузі :

Оленярство ( ПН Євразії , північ Пн Америки )

Розведення верблюдів ( в великих пустелях та напівпустелях )

Хутрове господарство ( Пн Росії та Канади )

Бджільництво ( країни степу лісостепу , передгірські райони )

4. Особливості

• Головна галузь с/г в розвинених країнах і другорядна в раїнах що розвиваються

• Менша залежність від кліматичних умов

• Земля не являється основним засобом виробництва , а лише впливає на характер виробництва

• Менш ніж в рослинництві виражена сезонність

• Основою розвитку є сировинна(кормова) база

5. Інтенсифікація

Інтенсифікація тваринництва це шлях його розвитку при якому за основу береться залучення таких технологій які б забезпечили зростання обсягів виробництва не за рахунок розширення кількості тварин а за рахунок зростання якісних характеристик порід тварин у стаді.

Інтенсивно тваринництво розвивається в більшості кап країн , воно засноване на польовому кормовиробництві та культурних пасовищах. Виділяють 3 регіони інтенсивного тваринництва :

1. Країни центральної частини Зх Європи ( спеціалізація на молочно-м’ясному та молочному скотарстві, розведені свиней та птахівництві)

2. Країни Пн Америки

3. Австралія та Нова Зеландія ( спеціалізація пасовищне вовняне та м‘ясово-вовняне вівчарство , розведення КРХ м’ясного направлення.

В країнах , що розвиваються тваринництво в більшості випадків є екстенсивним ( зростання виробництва – за рахунок збільшення поголів’я та пасовищ)

Інтенсифікація тваринництва забезпечує ефективне використання пасовищ, кормових ресурсів, виробничих потужностей. В кінцевому випадку інтенсивне тваринництво це основа продуктивного сільського господарства, тому що дає основну частину продукції цієї галузі.

Після викладення лекції я рекомендував учням літературу за якою можна прочитати додаткові матеріали за темою.

Домашнім завданням для учнів була підготовка до контрольної роботи та самостійний розгляд питання «Проблеми тваринництва та шляхи їх вирішення» .Також учням було запропоновано накреслити схему за якою б визначалися звязки тваринництва з іншими галузями економіки.

Література:

1. В.Ю. Пестушко В.О. Сасихов Г.Є. Уварова «Географія світу»,Київ РВЦ «Проза» 1997

2. О.О. Бейдик М.М. Падун «Геграфія»,Київ «Либідь»,1996

3.3 Третє заняття.

На другому занятті після вирішення організаційних питань ( на це було витрачено 5 хвилин ) було проведене вибіркове опитування учнів.

Питання до розгляду :

1. Значення тваринництва як галузі сільського господарства в економіці держави та світу

2. Міжгалузеві зв’язки тваринництва з іншими галузями економіки

3. Значення інтенсифікації тваринництва

4. Проблеми тваринництва та шляхи їх вирішення

Кількість опитаних склала 4 учня , кожному учню було виділено 3 хвилини. Для викладення останнього питання було викликано учня лише серед бажаючих. Це пов’язано з тим що питання було задане на самостійний розгляд і було досить важким , час на його викладення склав 6 хвилин. За викладення першого питання учень отримав оцінку чотири бали ( деяка непослідовність у викладенні питання), за викладення другого питання учениця отримала п’ять балів ( схема зв’язків була чітко відтворена на дошці , був показаний рух товарів між галузями, та визначені особливості цього руху ), за 3 питання учениця отримала п’ять балів бали ( грунтовна відповідь із застосуванням прикладів що не були наведені під час лекції), за четверте питання яке було задано на самостійний розгляд учень отримав п’ять балів ( за ініціативу і творчий підхід ).Після викладення цього питання я зробив узагальнення і дещо добавив до сказаного доповідачем.

Перед проведенням контрольної роботи учням були роздані картки які містили завдання. Контрольна робота складалась з двох можливих варіантів , кожен учень мав сам обрати для себе будь-який:

1. тест з 12 питань

2. творча робота на тему «Необхідність та шляхи запровадження інтенсифікації тваринництва на Україні».

Відмінність цих варіантів полягала у їх складності. Відповідною була і система оцінювання:

По першому Варіанту максимальна оцінка - чотири бали за правильно названі 11 будь-яких відповідей, оцінка три бали виставлялася за 6 вірних відповідей , оцінка два бали виставлялася якщо учень відповів правильно менш ніж на 6 питань

По другому варіанту максимальна оцінка складала п’ять балів за грунтовну логічно викладену відповідь яка відповідала суті питання, оцінка чотири виставлялася при наявності незначної кількості помилок щодо суті питання, оцінка три взагалі по даному питанню планувалася лише у тому випадку коли учень по суті не відповів на поставлене питання і треба зауважити жодного такого випадку не було.

З 25 присутніх учнів 15 обрали другий варіант ( з них 10 отримали оцінки п’ять балів решта чотири бали ) і десять учнів обрали 1 варіант ( дев’ять учнів отримали оцінку чотири бали і один учень отримав оцінку три бали ). Результати проведеної контрольної роботи та опитування засвідчили що клас в цілому добре засвоїв тему «тваринництво».

Питання тесту

1. Тваринництво це -_______________________________________________

2. Види скотарства:

а) м’ясне, хутрове, молочне;

б) м’ясне, молочне, інтенсивне;

в) м’ясне, молочне, м’ясо-молочне;

г)правильної відповіді немає.

3. Скотарство м’ясного напрямку розміщується переважно в районах:

а) пустель

б) напівпустель

в) лісостепів

г) степів

д)правильної відповіді немає.

4.Інтенсивний шлях розвитку тваринництва існує у країнах:

а)Китай

б)США

в)Голландія

г)країни центральної Африки.

д) Австралія

е) правильної відповіді немає.

5.Яка з підгалузей тваринництва тяжіє у розміщенні до великих міст

а)М’ясне скотарство

б)Бджільництво

в) Вівчарство

г)Молочне скотарство

д) правильної відповіді немає.

6. Зв’язок між підгалузями тваринництва:

а) існує і є дуже сильним

б) не існує взагалі

в) існує але є не сильним і у більшості випадків умовним.

7.За обсягами виробництва лідируючими є наступні підгалузі тваринництва:

а)Скотарство

б)Птахівництво

в)Вівчарство

г)Верблюдярство

д)бджільництво

8. Принцип розміщення свинарства:

а) густозаселені райони

б) порти та портові міста

в) райони з великими пасовищами

г) райони вирощування картоплі

9. В капіталістичних країнах тваринництво є :

а) основною галуззю сільського господарства

б) другорядною галуззю сільського господарства

в) виступає на рівні з рослинництвом

г) правильної відповіді немає

10. На вилові риби спеціалізуються такі країни :

а) Чілі

б) Німеччина

в) США

г) Австрія

д) Японія

е) Росія

11. Основним океаном за виловом риби є

а) Індійський

б) Атлантичний

в) Тихий

г) Північний Льодовитий

12. До вузькоспеціалізованих підгалузей тваринництва відносяться

а)Оленярство

б)Птахівництво

в)Розведення верблюдів

г)Хутрове господарство

д)молочне скотарство

е)Бджільництво

Розділ 4 Індивідуальна характеристика учня.

4.1 Опитування

1.Загальні відомості.

Вертелецький Олександр Борисович народився 12 лютого 1984 року в м. Київі .Зараз навчається в Ірпінській середній школі № 2 в 9–б класі.

Батько: Вертелецький Борис Олександрович народився у 1945 в селі Талалаївка Чернігівської області. Має вищу технічну освіту , закінчив Київський автодорожній інститут. Працює головою правління акціонерного товариства «Тракт».

Мати: Вертелецька Лідія Михайлівна народилась у 1951 році в місті Зеленокумську Ставропольського краю, закінчила Іркуцький лісотехнічний технікум, працює інженером-економістом у акціонерному товаристві Київавтотранссервіс.

2. Чи переїздила Ваша сім’я на нове місце життя?

Батько і мати побралися у селищі Рудногірськ Іркуцької області , потім у 1982 році вони з старшим братом переїхали до Києва , потім у 1984 після мого народження вони оселилися у м.Ірпені. Після цього наша родина більше не переїздила.

3. В яких суспільно молодших організаціях Ви були? Які доручення виконували?

Староста класу.

4. Чи доводилось Вам виступати на радіо, телебаченні, на зборах?

Ні.

5. Приймали участь в якихось виставках, оглядах, конкурсах, спортивних змаганнях?

Я другий рік відвідую секцію з волейболу .На цей час я приймав участь у багатьох змаганнях українських юнацьких змаганнях з волейболу в тому числі чемпіонаті України з волейболу 1998 року для гравців 1983-1984 року народження де наша команда посіла 7 місце.

6. Назвіть шкільні предмети в різних класах, які Вам подобалися і подобаються.

Алгебра , геометрія, фізика, фізична культура.

7. Чим Ви захоплюєтесь?

Комп’ютер

8. Назвіть Ваші улюблені літературні твори, фільми, театральні вистави.

Книга – «Час не чекає»- Джек Лондон, фільм – Майор Пейн, вистава - Тев‘є Тевель

9. Коли Ви були у музеях, на виставах?

Доволі часто конкретні дати не пригадую, останній раз - місяць тому на виставі у театрі ім. Івана Франка на виставі Майстер і Маргарита. 10.Чи були Ви в походах?

Ні.

11.Коли і чим Ви довго хворіли?

........................................................

12. Назвіть ініціали людей з якими Ви підтримуєте стосунки.

Д.Б, Б.А., Л.М., В.С., В.Я.,

Вони старше мене .

13. Які періоди життя Ви вважаєте за щасливі і навпаки?

Важко відповісти.

14. Які факти Вашого життя Ви вважаєте за події?

Для мене кожен факт – подія , взагалі – питання дещо безглузде.

15.Ваші прогнози на майбутнє.

Хочу прожити цікаве змістовне життя

4. 2 Хронологічна таблиця особистого розвитку.

Прізвище, ім’я та по-батькові: Вертелецький Олександр Борисович

Дата складання таблиці: 1 березня 1998р.

4.3 Дослідження психологічного віку.

Респонденту був запропонований тест на дослідження його психологічного віку в якому необхідно відмітити ступіь насиченості його життя ( що минуло і майбутнього за прогнозами )подіями.

Результати тесту :

Загальна сума балів 129.

На минулі П’ятирічки припадає 23 балів.

Показник суб’єктивної реалізованості життя 23/129= 0,18.

Психологічний вік респондента : 0,12 * 90 = 16.

Психологічний вік респондента виявився більшим ніж хронологічний, а це свідчить про те що респондент випереджає своїх однолітків за психологічним розвитком ( це є результатом спілкування з старшим братом та старшими товаришами на спортивній секції). Але незважаючи на це респондент виявився життєрадісною і оптимістичною людиною.

4.4 Лист відповідей по опитувальнику КОН.

Вертелецький Олександр Борисович 14 років

Дата опитувань: 1 березня 1998 р.

Дешифратор

Комунікативні здібності: Кк = К1+К3

К1= 8 К3= 10 Кк = 18

Коефіцієнт комунікативних здібностей: Ккз = 18/20 = 0,9

Організаторські здібності: Ко = К2+К4

К2 = 7 К4 = 9 Ко = 7+9 =16

Коефіцієнт організаторських здібностей :

Коз = 16/20 = 0,8

Звіряючи отримані коефіцієнти зі шкальними оцінками можна підвести підсумок:

по комунікативним здібностям шкальна оцінка - 5

по організаторським здібностям шкальна оцінка - 4

Можна зробити висновок, що респондент має високий рівень організаторських здібностей, не вагається в нових умовах, швидко знаходить друзів, має прояв ініціативи у спілкуванні, здатен приймати самостійні рішення. Якщо до цього ще й додати те, що шкальна оцінка комунікативних здібностей респондента = 5, то можна ще сказати, що такі люди віддають перевагу у важливій справі прийняттю самостійного рішення, відстоюють свою думку. На мою, думку класу пощастило з таким старостою.

4.5 Аналіз обмежень.

Сильні сторони: розуміння управлінської праці, здатність керувати, присутні навички вирішення проблем, чіткі особистісні цілі, творчий підхід до праці, вміння впливати на оточуючих.

Обмеження: - певна відсутність налаштованості на нові ситуацій;

- нездатність повною мірою використовувати свій час, енергію, вміння, нездатність впоратися зі стресами сучасного життя;

- невміння сприяти розвитку і підвищенню ефективності робочих груп.

4.6 Повна характеристика учня.

Вертелецький Олександр Борисович народився 12 лютого 1984 року в м. Києві. Зараз навчається в Ірпінській СШ № 17 в 9 - Б класі. Сашко вже рік виконує обов‘язки старости класу. Також хлопець два роки займається волейболом у спортивній школі, досяг у цьому значних успіхів, приймає участь у шкільних змаганнях з волейболу , виступає за шкільну збірну команду з футболу та волейболу.

В молодших класах Олександру подобалися такі предмети: математика, фізична культура. Зараз йому подобаються алгебра, геометрія, іноземна мова, фізика, Фізкультура. Респондент дуже комунікабельна людина, підтримує дружні стосунки з багатьма дітьми в класі, вміло використовує свої організаторські та комунікативні здібності. За даними вчителів та власними спостереженнями йому дуже подобається виконувати обов‘язки старости та вирішувати питання які з’являються на його шляху з цього приводу.

Сашко читає не багато в основному те що рекомендує старший брат та шкільна програма з літератури, основний час він проводить за комп‘ютером та на тренуваннях. Також значна увага приділяється підготовці шкільних завдань. Особливістю респондента є дещо байдуже ставлення до навчання . Це проявляється у тому що іноді він може засвоювати матеріал на відмінно , читати додаткову літературу , а інколи коли йому все набридає він може зовсім не вчити уроки , щоб потім в короткі строки швидко наздоганяти пропущене. Судячи з поведених тестів і бесід Сашко дуже оптимістично відноситься до життя , випробовування сприймає спокійно і розсудливо. При життєвих невдачах – не сумує і продовжує йти до поставленої мети. Олександра поважають його друзі в школі та на спортивній секції, для значного кола людей він є лідером. Хлопчику притаманно вміння впливати на оточуючих, до рішення багатьох питань він підходить творче, у спілкуванні з людьми Олександр проявляє себе з позитивної сторони. В майбутньому для того, йому слід уважніше віднестись до таких аспектів, як раціональне використання часу і власної енергії, розробка власної стратегії, йому необхідно навчитися дещо впорядковувати своє життя та розширювати свої можливості.

Міністерство освіти України

Київський національний економічний університет

Кафедра психології та педагогіки.

ЗВІТ ЗА ПРОГРАМОЮ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ

Студента IV курсу

фінансово-економічного факультету

спеціальності фінанси і кредит

групи №5

Іщука В.М.

Керівник практики від бази практики:

Нужний В.Д.

Керівник практики від університету:

Ковальчун Г.О.

м.Київ-1998

План звіту по педагогічній практиці у школі № 243

Розділ І

1.1. Аналіз організації учбової програми у школі № 243

1.2. Аналіз відвіданих уроків.

1.3. Аналіз проведених уроків

Розділ ІІ Психологічне дослідження

а) особливості спілкування у класі

б) актуалізації особистості за Маслоу

Відгук

Розділ І

1.1. Аналіз організації учбової програми у школі №243

Практику проходив в київській середній школі №243. Ця школа була створена в 1984 році. На даний момент школа складається з таких блоків:

1. Молодша школа (1-4 класи). Перший клас засновано на базі дитячого дитсадку. Це зроблено з метою введення поступового переходу від умов дитсадка до школи. Прийом учнів здійснюється на основі співбесіди, яка допомагає виявити рівень знань малюка, його психологічні особливості. При подальшому навчанні періодично проводиться тестування знань учнів. За результатами тестування учнів формуються класи різних рівнів успішності навчання. Так, учні з найвищими досягненнями направляються в клас "А", з трохи нижчим рівнем – "Б", і так далі. Додатково до програми, яка існувала раніше в останні роки учні навчаються хореографії, ін.

2.Середня школа (4-9 класи). Зберігається поділ класів за рівнем знань, як і в попередньому блоці. Примітним є те, що учнів вже з п'ятого класу починають навчати двом іноземним мовам: англійській та іспанській мові. Але ця практика розпочалась недавно, до цього викладалась лише англійська мова.

3. Старша школа (10-11класи). Прийом до старшої школи проводиться на основі співбесіди. Існує дві спеціалізації навчання – математична та історична. Кожній спеціалізації відповідає клас. Математична спеціалізація передбачає поглиблене вивчення математики, фізики, програмування. Історична передбачає поглиблене вивчення історії. Цей розподіл був зроблений умовно, реально дирекція школи розділила всіх випускників 9-х класів на сильних та слабких. В школі відсутній інформаційний клас і тому учням треба їздити до Навчально-виробничого комп'ютерного центру Подільського району. В перший рік навчання вони вивчають там мову програмування, а наступного року вивчають пакети прикладних програм. Після закінчення вони виконують випускну роботу, здають іспит та, в разі успішного складання іспиту, отримують свідотство користувача ЕВТ.

Економічна дисципліна «Основи економіки» вивчається лише в 11 класі. Викладач цієї дисципліни Нужний Валерій Дмитрійович. Дисципліна розрахована на 30 академічних годин, тобто 1 заняття в неділю.

В школі є і проблеми. З одного боку є проблема підбору вчителів. Адміністрація школи намагається створити сприятливе оточення для навчання і розвитку особистості учнів, але не всі вчителі можуть створити сприятливий настрій для навчання на своїх уроках ( за першу чверть в 11 класах змінилося п'ять викладачів англійської мови). А з іншого боку існує нестача кваліфікованого педагогічного персоналу, особливо викладачів економіки.

Ще одною проблемою є різні здібності до навчання у учнів, це пов'язано з психологічними особливостями кожної людини. Проблема вирішується розподіленням учнів по класах з різним рівнем знань і здібностей до навчання (у молодшій і середній школі), періодичного тестування результатів навчання (у всіх класах школи кожну чверть учні повинні скласти іспити).

Характеристики сучасного учня обумовлені сучасним оточуючим середовищем. Сучасний світ швидко змінюється і учню необхідно швидко пристосовуватися до цих змін. Ще один фактор, що формує характеристики сучасного учня – це акселерація (швидке, порівняно з нормами, фізіологічне дорослішання дитини). Таким чином сучасний учень має такі характеристики: часто просліджується дисбаланс між фізіологічним і психологічним віком учня, підвищена активність, можливість швидко пристосовуватися до нових умов існування. Наслідком цих характеристик є психологічне напруження, де-яка агресивність, максималізм в оцінках. Психологічне напруження тут часто гаситься через спілкування з друзями, тобто дуже висока роль групи, до якої входить учень.

Навчання в школі проводиться здебільшого з застосуванням класно-урочної системи. Але вчителі намагаються як можна частіше застосовувати активні методи навчання (особливо при викладанні економіки).

1.2. Аналіз відвіданих уроків « Основи економіки» .

Перший урок був відвіданий 20 січня 1998 року – 11 клас. Викладач: Нужний Валерій Дмитрович, назва предмету: "Основа економіки", предмет вивчається другу чверть, до цього економічні предмети класом не вивчалися. Тема уроку: "Сутність бюджетної системи». Мета уроку: пояснити, що таке бюджет, його структура, дефіцит бюджету, навчити давати характеристику дохідній та витратній частині бюджету. Урок пройшов в чотири етапи:

1. розповідь вчителя про те, що таке бюджет, дефіцит бюджету, дохідна та витратна частини бюджету і яка між ними різниця;

2. опитування з використанням легких питань;

3. завдання учням першого варіанту записати в зошит статті доходів, які вони знають, а другого – статті витрат (після запису всі по черзі прочитали те, що вони написали).

Під час уроку викладач гарно володів класом – склалася доброзичлива атмосфера, коли увага учнів перемикалася на своїх однолітків (це інколи траплялося), викладач швидко це виправляв. Увага учнів приверталася конкретними завданнями, постійним, але доброзичливим, контролем при виконанні цих завдань. Ставлення до всіх учнів однакове, але викладач змушений був приділяти більше уваги учням, поведінка яких була більш активна, ніж у інших. Стиль поведінки вчителя не агресивний, спокійний, коректний, що до поведінки учнів – жорсткий. Зовнішній вигляд – приємний, міміка і жести – дещо стримані, мова коректна і проста (з використанням термінів і оборотів, що зрозумілі учням). Урок проходив в чистому, охайному приміщенні з не нав'язливими кольорами стін, гарним освітленням, великими дошками. Результат заняття – учні зрозуміли і запам'ятали поняття бюджет, його структуру, дефіцит бюджету, навчилися давати характеристику дохідній та витратній частині бюджету , зрозуміли різницю між ними і навчилися відрізняти їх. Інформація отримана на уроці учнями повинна залишитися в їх середньостроковій пам'яті. Склалося враження, що на уроці не втрачено ні одної хвилини – все відбувалося швидко і точно розраховано.

Другий урок був відвіданий 20 січня 1998 року – 11 клас. Викладач: Нужний Валерій Дмитрович, назва предмету: "Основи економіки", предмет вивчається другу чверть, до цього економічні предмети класом не вивчалися. Тема уроку: "Економічний зміст податкової системи". Мета уроку: закріпити в пам'яті поняття податки, вміти давати характеристику основним видам податків, що існують в Україні, навчити відрізняти прямі податки та непрямі. Урок пройшов в два етапи:

1. розповідь вчителя про те, що таке податки, основні елементи податкової системи та підходи встановлення податкових ставок, була дана загальна характеристика прямих та непрямих податків;

2. гра: викладач розбив учнів на невеличкі команди по 3-4 учня, кожній команді даються два види прямих податків: земельний та податок на майно. Необхідно самим визначити елементи податків: суб'єкт податків, об'єкт податків, джерело податків, ставку податків. Далі свої приклади по черзі розповідаються командами і виграє та, яка правильно розробила та визначила конкретні елементи податків. Мета гри: з'ясувати вірно чи ні учні зрозуміли значення кожного елементу податків, закріпити вивчений матеріал.

Під час уроку викладач гарно володів класом – склалася доброзичлива атмосфера (на при кінці уроку – ігрова атмосфера). Увага учнів приверталася конкретними завданнями, постійним, але доброзичливим, контролем при виконанні цих завдань. Стиль поведінки вчителя не агресивний, спокійний, коректний, що до поведінки учнів – жорсткий. Зовнішній вигляд – приємний, міміка і жести – дещо стримані, мова коректна і проста (з використанням термінів і оборотів, що зрозумілі учням). Урок проходив в чистому, охайному приміщенні з не нав'язливими кольорами стін, гарним освітленням. Результат заняття – учні надовго запам'ятали поняття податки, її основні елементи, навчилися відрізняти прямі податки та непрямі (інформація отримана на уроці учнями повинна залишитися в їх довгостроковій пам'яті). Час проведення окремих заходів гарно розрахований.

Аналіз проведенних занять з курсу «Основи економіки».

Перший урок був проведений 28 січня 1998 року – 11-А клас (присутні 32 учня). Назва предмету: "Економіка». Тема уроку: "Основні поняття та терміни бюджетної системи" (тема була визначена вчителькою 11 класу з економіки). Мета уроку: «З'ясувати, що учні пам'ятають з вивченого матеріалу і нагадати те, що вони забули". Урок був проведений у формі бесіди з елементами опитування.

Перші десять хвилин урок вести було важко – я хвилювався, а учні вели себе дещо насторожено. Потім це минулося. На протязі уроку учням були задані різноманітні запитання з пройденого ними матеріалу. В разі виявлення питання, що учні не пам'ятають, ці питання обговорювалися і, як правило, учні самі знаходили вірну відповідь, як що цього не відбувалося, то на питання відповідав я сам. Ситуацією на уроці я володів, це проявлялося в увазі (інколи учні були неуважні, але я привертав увагу шляхом запитань, постукувань ручкою по парті і ін.), постійній участі в обговоренні питань декількох учнів (від трьох – чотирьох до приблизно п'ятнадцяти учнів). Діти прагнули говорити і отримували таку можливість, хоча виникали проблеми з тим, що вони часто хотіли відповідати одночасно і це виливалося в гул і шум. Такі проблеми вирішувалися наданням права говорити учням по черзі. Виникали проблеми хронологічного плану уроку – спочатку на обговорення запитань витрачалось менше часу, ніж було заплановано, але потім учні розговорилися і витрачали більше часу на відповідь. В результаті три з запланованих сімнадцяти питань зосталися необговореними (що таке місцеві податки і збори та загальнодержавні податки), але я вважаю, що це не вплинуло на якість уроку. На уроці були обговорені такі розділи з попереднього навчання: бюджет, його структура, дефіцит бюджету, характеристика дохідної та витратної частині бюджету, податки, характеристика основних видів податків, що існують в Україні.

Другий урок був проведений 28 січня 1998 року –11 Б клас (присутні 32 учня). Назва предмету: "Основи економіки". Тема уроку: "Основні терміни та поняття бюджетної та податкової системи". Мета уроку: "Активізувати знання учнів з економіки". Урок був проведений у формі гри. Перед початком гри у учнів були зібрані зошити з записами з попередніх періодів навчання. Учні були поділені на шість мінігруп по п'ять-шість чоловік. Кожна мінігрупа повинна була придумати по п'ять запитань з матеріалу, що вивчався раніше. На це завдання мінігрупам були виділені 10 хвилин. Подальші правила гри такі: кожна мінігрупа повинна задати по одному (заготовленому) запитанню своїм суперникам. За коректно задане запитання (коли мінігрупа сама може на нього відповісти вірно) мінігрупа отримує один бал. За вірну відповідь мінігрупа отримує один бал. Як що питання задане надто складне, то питання знімається (один бал отримує команда, яка має відповідати, а команда, яка задала питання не отримує нічого). На обдумування відповіді команді давалося півхвилини (роль наглядача часу була покладена на одного з учнів). Коли команди не могли самі повністю розібратися у відповіді, то залучалися бажаючі допомогти (бали за допомогу не давалися, але була можливість довести, що якась команда не права). Фактично учні самі доводили свою правоту або неправоту. Моя роль була в тому, щоб надавати слово черговому учню і записувати бали. Виникали проблеми з дисципліною – спірні питання захоплювали дітей і вони намагалися говорити всі одразу, тому доводилося дещо заспокоювати їх (постукуванням по парті, закликами до тиші). Спори продовжувалися навіть на перерві – учні часто задавали питання, які не вивчалися раніше (десь почули або прочитали). Ще проблема – інколи учні задавали питання на які я сам не міг точно відповісти. І остання проблема – залишилося два запитання, які не встигли задати (можливість такого випадку обговорювалася завчасно з вчителем класу і він погодився в цьому разі сам завершити гру на наступному занятті). На протязі гри учні втратили приблизно 15% балів. Результатом уроку стало якісне відновлення знань з тем «Сутність бюджетної системи» та "Економічний зміст податкової системи ", що були набуті раніше.

Таким чином для удосконалення навичок навчання учнів мені необхідно навчитися перш за все:

1. більш якісно контролювати дисципліну в класі. Цього можна досягти використовуючи прийоми викладача Нужного – надання конкретних практичних завдань, постійний контроль за виконанням цих завдань, чітке розмежування ролі вчителя і учня (я намагався не тиснути на учнів, дати їм більше свободи, як виявилося це не спрацювало), недопущення відхилення від теми заняття;

2. необхідно бути більш жорстким стосовно виконання хронологічного плану уроку і навчитися точніше розраховувати цей план.

Висновки.

Проходження педагогічної практики дало можливість ознайомитися з роботою шкільного навчального закладу, вивчати досвід вчителів, спробувати себе в ролі вчителя. З цієї інформації можна зробити такі висновки:

1. В школи існують деякі проблеми, які адміністрація вирішує дуже повільно, але які можна вирішити – слабка забезпеченість технічними засобами наочності, мала кількість зв'язків з ВУЗами і іншими організаціями, як можна використати в навчанні.

2. В школі працюють досвідчені вчителі, досвід який корисно використати для розвитку власних викладацьких навичок, зокрема це досвід привертання уваги, дотримання дисципліни, хронологічне планування уроків і виконання цих планів.

3. Педагогічна практика виявилася дуже корисною для мене в плані розвитку організаторських здібностей, навичок навчати, виявлення недоліків в керуванні колективом і в теоретичних знаннях, хоча два проведених уроки – це дуже мало для глибокого вивчення недоліків і переваг власних навичок навчати інших людей.

4. З усього, що я дізнався під час проходження педагогічної практики можу сказати, що використання активних методів навчання більш ефективне для засвоєння та повторення матеріалу. На мій погляд, порівнюючи два активних метода навчання більш вдалим та ефективним виявився другий — гра. Але проведення гри на уроках потребує вміння тримати аудиторію.

Розділ ІІ

2.1. Психологічне дослідження

а) особливості спілкування у класі

Мета:

- вивчити особливості взаємовідносин учнів у класному колективі;

- сформувати вміння використовувати методику «Роль вчителя в дослідженні особливостей спілкування у класі, товариськість учнів та керівництво спілкуванням». Та аналізувати отримані результати;

- визначити рівень близькості у спілкуванні між членами класу та товариськості як характерологічної риси особистості.

Дослідження проходило у два етапи:

1. Коротка бесіда з учнями про значення спілкування у житті та про різні ступені близькості спілкування.

2. Проведення дослідження.

Результати дослідження оформлені в таблиці № 1.

Таблиця 1

де:

SKT- суб'єктивний коефіцієнт товариськості, який розраховується за формулою:

О

М - середній показник товариськості у групі

В залежності від співвідношення показників ОКТ, SКТ та М можна розподілити учнів на п'ять підгруп за критерієм активності у спілкуванні:

1. Показники ОКТ та SКТ вищі за середній (М) - Соловей, Панкевич та Лобода. У таких осіб нема труднощів у спілкуванні, вони легко встановлюють контакти з іншими членами групи, тому вони легко можуть виконувати різні доручення. Ці характеристики були помітні ще на першому моєму відвідуванні цього класу. Лобода Андрій перший підійшов до мене на перерві після уроку та розпочав розмову.

Соловей Тетяна є лідером серед дівчат своєї групи та водночас займає посаду старости класу. При проведенні гри вона зайняла роль капітана своєї команди. Це відповідає загальній характеристиці цієї групи.

2. Показник SКТ вищий за середній (М), а показник ОКТ - нищий. До цієї групи належать Клименко, Кукалець, Літвінов, Мацепа та Ярошенко. Це особи активні у спілкуванні, але не користуються взаємністю, тобто вони не прагнуть до контактів, але однокласники з якихось причин не обирають їх у партнери. Вони добре виконують термінові, але не дуже важливі доручення. Кукальцю Вові було доручено підготувати дошку до заняття, він швидко та з великим задоволенням виконав це доручення. Володимір також активно приймав участь у проведенні гри, обговорення питань.

3. Показник SКТ нищий або дорівнює середньому (М), а показник ОКТ - вищий за середній. До цієї групи належать такі учні: Алексієнко, Башинська, Демчук, Олійник, Пискун, Пристайко та Швець. Такі особи відрізняються товариськістю, але дещо стримані у спілкуванні з іншими людьми. Вони схильні відповідати взаємністю, але самі не ініціюють дружніх стосунків. Проаналізувати таку групу дуже важко. На мій погляд, Демчук Володимир є найбільш яскравим представником цієї групи. Він охоче приєднується до розмови зі своїми друзями, але якщо з'являється нова людина (хтось з іншого класу), то він починає вести себе стримано.

4. Показники ОКТ, SКТ та М приблизно однакові у Боргуленко, Бугрової, Калейник, Полулях, Шевеля та Штака. Ця група характеризується помірною товариськістю. Такі особи не дуже яскраво демонструють своє ставлення до однокласників, не схильні до розгалуження контактів, їм більше подобається спілкування з обмеженим колом осіб.

5. Показники ОКТ та SКТ менші за середній (М). До цієї групи належить лише Гордиєнко. Він дуже замкнута людина (при тестуванні він визначив лише 3 друга та 4 товариша). На уроках він теж веде себе пасивно не бере участі у обговорюванні питань та проведенні гри.

Залучати його до проведення гри можливо було лише даючи йому окреме питання та схвалювати його відповідь, але це схвалення повинно бути об'єктивне.

Висновок:

За допомогою методики «Роль вчителя в дослідженні особливостей спілкування у класі, товариськість учнів та керівництво спілкуванням» я вивчив особливості взаємовідносин учнів у класному колективі, визначив рівень близькості у спілкуванні між членами класу та товариськості як характерологічної риси особистості й проаналізував отримані результати.

б) актуалізації особистості за Маслоу

Мета:

- навчитися користуватися опитувальником «Самоактуалізаційний тест»;

- вивчити риси своєї особистості, тобто рівень самоактуалізації за допомогою опитувальника «Самоактуалізаційний тест»;

- проаналізувати отриману характеристику та зробити відповідний висновок.

Обробка результатів:

1. Орієнтування в часі - 13.5 90%

2. Цінності - 12.0 80%

3. Погляд на природу людини - 6.0 40%

4. Потреба в пізнанні - 7.5 50%

5. Креативність - 12.0 80%

6. Автономність - 8.0 53%

7. Спонтанність - 10.0 67%

8. Саморозуміння - 7.5 50%

9. Аутосимпатія - 10.0 67%

10. Контактність - 6.0 40%

11. Гнучкість в спілкуванні - 9.0 60%

Аналізуючи отриманні результати можна побачити, що найбільший процент я набрав по шкалі орієнтування в часі, креативність та цінності (80-90%). Найменший процент відповідає шкалі контактність та погляд на природу людини і станове лише 40%. Всі інші показники займають середнє положення.

Характеристика отриманих показників:

1.Шкала орієнтацій характеризує те, що я не намагаюсь відкласти своє життя на «потім», а прагну отримати насолоду та задоволення сучасним моментом.

2.Шкала цінностей вказує на те, що я прагну до гармонійності, чесних відношень з людьми, не намагаюсь маніпулювати їми в своїх інтересах.

3. Погляд на природу людини. Рівень балів, які я набрав складає лише 40%.Цей показник вказує на ступінь довіри до інших людей, доброзичливість та чесність. На мій погляд, такий незначний рівень, який я отримав обумовлений настроєм та суперечкою, яка відбулася недавно. Взагалі, я би охарактеризував цей рівень вище середнього.

4. Потреба в пізнанні. Лозунг мого життя сам по собі може охарактеризувати моє ставлення до бажання пізнавати щось нове та цінити те, що є. Цей лозунг виглядає так: «Проживи день так, щоб його запам'ятати».

5. Креативність характеризує прагнення до творчості, до творчого підходу до життя. В мене цей показник становить 80%, тобто я прагну весь час створити щось нове, цікаве, щоб прикрасити життя.

6. Автономність. Показник автономності характеризує автономність людини, її незалежність та свободу. Рівень цього показника в мене не дуже високий, хоча на мій погляд, він повинен бути вищий. Мені треба намагатися розвивати ці характеристики. Я вже зробив багато на цьому шляху. Раніше я дуже була залежна від поглядів та думок інших людей, але зараз я став більш незалежним та вільним у виборі.

7. Спонтанність. З одного боку це дуже гарна характеристика , а з іншого мені дуже важко було на початку навчання в університеті планувати свій день, так як я дуже часто приймав спонтанні рішення, тим самим змінював свій графік. Зараз я просто залишаю годину чи більше у розпорядку дня на спонтанні рішення.

8. Саморозуміння. Цей показник, як і попередній, тісно пов'язано з показником автономність. Він вказує на рівень психологічного захисту від думки «ззовні», орієнтування на власні бажання та потреби. Як я вже і казав раніше, я прагну збільшити свою незалежність.

9. Аутосимпатія. Цей показник становить 67% та вказує на сприйняття самого себе як особистість та слугує джерелом стійкої та адекватної оцінки самого себе.

10. Контактність. За даними тестування рівень цього показника нижче середнього. Це може бути пояснено дуже високим навантаженням, що спричинило мабуть у всіх студентів виникненню бажання відпочити на одинці без будь-якого спілкування.

11. Гнучкість в спілкуванні. Шкала гнучкості в спілкуванні вказує на наявність або відсутність соціальних стереотипів, здібність до адекватного самовиразу. Середній рівень цього показника можна інтерпретувати як, з одного боку, наявність високої оцінки особистого спілкування, а з іншого боку --- схильність до використання стратегії маніпулювання людьми.

Висновок: Самоактулізація для мене ще не є в достатній мірі образом життя, я лише намагаюсь зробити її такою. Здається, що це мені вдається.

Міністерство освіти України

Київський національний економічний університет

Кафедра психології та педагогіки.

ЗВІТ ЗА ПРОГРАМОЮ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ

Студентки IV курсу

фінансово-економічного факультету

спеціальності фінанси і кредит

групи №

Керівник практики від бази практики:

Керівник практики від університету:

Музичко Л.В.

м.Київ-1998

План звіту по педагогічній практиці у школі № 216

Розділ І

1.1. Аналіз організації учбової програми у школі № 216

1.2. Аналіз відвіданих уроків.

1.3. Аналіз проведених уроків

Розділ ІІ Психологічне дослідження

а) особливості спілкування у класі

б) актуалізації особистості за Маслоу

Відгук

Розділ І

1.1. Аналіз організації учбової програми у школі №

Практику проходила в київській середній школі №216. Ця школа була створена в 1978 році. На даний момент школа складається з таких блоків:

1. Молодша школа (1-4 класи). Перший клас засновано на базі дитячого дитсадку. Це зроблено з метою введення поступового переходу від умов дитсадка до школи. Прийом учнів здійснюється на основі співбесіди, яка допомагає виявити рівень знань малюка, його психологічні особливості. При подальшому навчанні періодично проводиться тестування знань учнів. За результатами тестування учнів формуються класи різних рівнів успішності навчання. Так, учні з найвищими досягненнями направляються в клас "А", з трохи нижчим рівнем – "Б", і так далі. Додатково до програми, яка існувала раніше в останні роки учні навчаються хореографії, ін.

2.Середня школа (4-9 класи). Зберігається поділ класів за рівнем знань, як і в попередньому блоці. Примітним є те, що учнів вже з п'ятого класу починають навчати двом іноземним мовам: англійській та іспанській мові. Але ця практика розпочалась недавно, до цього викладалась лише англійська мова.

3. Старша школа (10-11класи). Прийом до старшої школи проводиться на основі співбесіди. Існує дві спеціалізації навчання – математична та історична. Кожній спеціалізації відповідає клас. Математична спеціалізація передбачає поглиблене вивчення математики, фізики, програмування. Історична передбачає поглиблене вивчення історії. Цей розподіл був зроблений умовно, реально дирекція школи розділила всіх випускників 9-х класів на сильних та слабких. В школі відсутній інформаційний клас і тому учням треба їздити до Навчально-виробничого комп'ютерного центру Мінського району. В перший рік навчання вони вивчають там мову програмування, а наступного року вивчають пакети прикладних програм. Після закінчення вони виконують випускну роботу, здають іспит та, в разі успішного складання іспиту, отримують свідотство користувача ЕВТ.

Економічна дисципліна «Основи економіки» вивчається лише в 11 класі. Викладач цієї дисципліни Малахова Аліфтина Михайлівна. Дисципліна розрахована на 30 академічних годин, тобто 1 заняття в неділю.

В школі є і проблеми. З одного боку є проблема підбору вчителів. Адміністрація школи намагається створити сприятливе оточення для навчання і розвитку особистості учнів, але не всі вчителі можуть створити сприятливий настрій для навчання на своїх уроках ( за першу чверть в 11 класах змінилося п'ять викладачів англійської мови). А з іншого боку існує нестача кваліфікованого педагогічного персоналу, особливо викладачів економіки.

Ще одною проблемою є різні здібності до навчання у учнів, це пов'язано з психологічними особливостями кожної людини. Проблема вирішується розподіленням учнів по класах з різним рівнем знань і здібностей до навчання (у молодшій і середній школі), періодичного тестування результатів навчання (у всіх класах школи кожну чверть учні повинні скласти іспити).

Характеристики сучасного учня обумовлені сучасним оточуючим середовищем. Сучасний світ швидко змінюється і учню необхідно швидко пристосовуватися до цих змін. Ще один фактор, що формує характеристики сучасного учня – це акселерація (швидке, порівняно з нормами, фізіологічне дорослішання дитини). Таким чином сучасний учень має такі характеристики: часто просліджується дисбаланс між фізіологічним і психологічним віком учня, підвищена активність, можливість швидко пристосовуватися до нових умов існування. Наслідком цих характеристик є психологічне напруження, де-яка агресивність, максималізм в оцінках. Психологічне напруження тут часто гаситься через спілкування з друзями, тобто дуже висока роль групи, до якої входить учень.

Навчання в школі проводиться здебільшого з застосуванням класно-урочної системи. Але вчителі намагаються як можна частіше застосовувати активні методи навчання (особливо при викладанні економіки).

1.2. Аналіз відвіданих уроків « Основи економіки» .

Перший урок був відвіданий 20 січня 1998 року – 11 клас. Викладач: Малахова Аліфтина Михайлівна, назва предмету: "Основа економіки", предмет вивчається другу чверть, до цього економічні предмети класом не вивчалися. Тема уроку: "Сутність бюджетної системи». Мета уроку: пояснити, що таке бюджет, його структура, дефіцит бюджету, навчити давати характеристику дохідній та витратній частині бюджету. Урок пройшов в чотири етапи:

1. розповідь вчительки про те, що таке бюджет, дефіцит бюджету, дохідна та витратна частини бюджету і яка між ними різниця;

2. опитування з використанням легких питань;

3. завдання учням першого варіанту записати в зошит статті доходів, які вони знають, а другого – статті витрат (після запису всі по черзі прочитали те, що вони написали).

Під час уроку викладач гарно володіла класом – склалася доброзичлива атмосфера, коли увага учнів перемикалася на своїх однолітків (це інколи траплялося), викладач швидко це виправляв. Увага учнів приверталася конкретними завданнями, постійним, але доброзичливим, контролем при виконанні цих завдань. Ставлення до всіх учнів однакове, але викладач змушена була приділяти більше уваги учням, поведінка яких була більш активна, ніж у інших. Стиль поведінки вчителя не агресивний, спокійний, коректний, що до поведінки учнів – жорсткий. Зовнішній вигляд – приємний, міміка і жести – дещо стримані, мова коректна і проста (з використанням термінів і оборотів, що зрозумілі учням). Урок проходив в чистому, охайному приміщенні з не нав'язливими кольорами стін, гарним освітленням, великими дошками. Результат заняття – учні зрозуміли і запам'ятали поняття бюджет, його структуру, дефіцит бюджету, навчилися давати характеристику дохідній та витратній частині бюджету , зрозуміли різницю між ними і навчилися відрізняти їх. Інформація отримана на уроці учнями повинна залишитися в їх середньостроковій пам'яті. Склалося враження, що на уроці не втрачено ні одної хвилини – все відбувалося швидко і точно розраховано.

Другий урок був відвіданий 20 січня 1998 року – 11 клас. Викладач: Малахова Аліфтина Михайлівна, назва предмету: "Основи економіки", предмет вивчається другу чверть, до цього економічні предмети класом не вивчалися. Тема уроку: "Економічний зміст податкової системи". Мета уроку: закріпити в пам'яті поняття податки, вміти давати характеристику основним видам податків, що існують в Україні, навчити відрізняти прямі податки та непрямі. Урок пройшов в два етапи:

1. розповідь вчительки про те, що таке податки, основні елементи податкової системи та підходи встановлення податкових ставок, була дана загальна характеристика прямих та непрямих податків;

2. гра: викладач розбив учнів на невеличкі команди по 3-4 учня, кожній команді даються два види прямих податків: земельний та податок на майно. Необхідно самим визначити елементи податків: суб'єкт податків, об'єкт податків, джерело податків, ставку податків. Далі свої приклади по черзі розповідаються командами і виграє та, яка правильно розробила та визначила конкретні елементи податків. Мета гри: з'ясувати вірно чи ні учні зрозуміли значення кожного елементу податків, закріпити вивчений матеріал.

Під час уроку викладач гарно володіла класом – склалася доброзичлива атмосфера (на при кінці уроку – ігрова атмосфера). Увага учнів приверталася конкретними завданнями, постійним, але доброзичливим, контролем при виконанні цих завдань. Стиль поведінки вчителя не агресивний, спокійний, коректний, що до поведінки учнів – жорсткий. Зовнішній вигляд – приємний, міміка і жести – дещо стримані, мова коректна і проста (з використанням термінів і оборотів, що зрозумілі учням). Урок проходив в чистому, охайному приміщенні з не нав'язливими кольорами стін, гарним освітленням. Результат заняття – учні надовго запам'ятали поняття податки, її основні елементи, навчилися відрізняти прямі податки та непрямі (інформація отримана на уроці учнями повинна залишитися в їх довгостроковій пам'яті). Час проведення окремих заходів гарно розрахований.

Аналіз проведенних занять з курсу «Основи економіки».

Перший урок був проведений 28 січня 1998 року – 11-А клас (присутні 32 учня). Назва предмету: "Економіка». Тема уроку: "Основні поняття та терміни бюджетної системи" (тема була визначена вчителькою 11 класу з економіки). Мета уроку: «З'ясувати, що учні пам'ятають з вивченого матеріалу і нагадати те, що вони забули". Урок був проведений у формі бесіди з елементами опитування.

Перші десять хвилин урок вести було важко – я хвилювалася, а учні вели себе дещо насторожено. Потім це минулося. На протязі уроку учням були задані різноманітні запитання з пройденого ними матеріалу. В разі виявлення питання, що учні не пам'ятають, ці питання обговорювалися і, як правило, учні самі знаходили вірну відповідь, як що цього не відбувалося, то на питання відповідала я сама. Ситуацією на уроці я володіла, це проявлялося в увазі (інколи учні були неуважні, але я привертала увагу шляхом запитань, постукувань ручкою по парті і ін.), постійній участі в обговоренні питань декількох учнів (від трьох – чотирьох до приблизно п'ятнадцяти учнів). Діти прагнули говорити і отримували таку можливість, хоча виникали проблеми з тим, що вони часто хтіли відповідати одночасно і це виливалося в гул і шум. Такі проблеми вирішувалися наданням права говорити учням по черзі. Виникали проблеми хронологічного плану уроку – спочатку на обговорення запитань витрачалось менше часу, ніж було заплановано, але потім учні розговорилися і витрачали більше часу на відповідь. В результаті три з запланованих сімнадцяти питань зосталися необговореними (що таке місцеві податки і збори та загальнодержавні податки), але я вважаю, що це не вплинуло на якість уроку. На уроці були обговорені такі розділи з попереднього навчання: бюджет, його структура, дефіцит бюджету, характеристика дохідної та витратної частині бюджету, податки, характеристика основних видів податків, що існують в Україні.

Другий урок був проведений 28 січня 1998 року –11 Б клас (присутні 32 учня). Назва предмету: "Основи економіки". Тема уроку: "Основні терміни та поняття бюджетної та податкової системи". Мета уроку: "Активізувати знання учнів з економіки". Урок був проведений у формі гри. Перед початком гри у учнів були зібрані зошити з записами з попередніх періодів навчання. Учні були поділені на шість мінігруп по п'ять-шість чоловік. Кожна мінігрупа повинна була придумати по п'ять запитань з матеріалу, що вивчався раніше. На це завдання мінігрупам були виділені 10 хвилин. Подальші правила гри такі: кожна мінігрупа повинна задати по одному (заготовленому) запитанню своїм суперникам. За коректно задане запитання (коли мінігрупа сама може на нього відповісти вірно) мінігрупа отримує один бал. За вірну відповідь мінігрупа отримує один бал. Як що питання задане надто складне, то питання знімається (один бал отримує команда, яка має відповідати, а команда, яка задала питання не отримує нічого). На обдумування відповіді команді давалося півхвилини (роль наглядача часу була покладена на одного з учнів). Коли команди не могли самі повністю розібратися у відповіді, то залучалися бажаючі допомогти (бали за допомогу не давалися, але була можливість довести, що якась команда не права). Фактично учні самі доводили свою правоту або неправоту. Моя роль була в тому, щоб надавати слово черговому учню і записувати бали. Виникали проблеми з дисципліною – спірні питання захоплювали дітей і вони намагалися говорити всі одразу, тому доводилося дещо заспокоювати їх (постукуванням по парті, закликами до тиші). Спори продовжувалися навіть на перерві – учні часто задавали питання, які не вивчалися раніше (десь почули або прочитали). Ще проблема – інколи учні задавали питання на які я сама не могла точно відповісти. І остання проблема – залишилося два запитання, які не встигли задати (можливість такого випадку обговорювалася завчасно з вчителькою класу і вона погодилася в цьому разі сама завершити гру на наступному занятті). На протязі гри учні втратили приблизно 15% балів. Результатом уроку стало якісне відновлення знань з тем «Сутність бюджетної системи» та "Економічний зміст податкової системи ", що були набуті раніше.

Таким чином для удосконалення навичок навчання учнів мені необхідно навчитися перш за все:

1. більш якісно контролювати дисципліну в класі. Цього можна досягти використовуючи прийоми викладача Малахової – надання конкретних практичних завдань, постійний контроль за виконанням цих завдань, чітке розмежування ролі вчителя і учня (я намагалася не тиснути на учнів, дати їм більше свободи, як виявилося це не спрацювало), недопущення відхилення від теми заняття;

2. необхідно бути більш жорсткою стосовно виконання хронологічного плану уроку і навчитися точніше розраховувати цей план.

Висновки.

Проходження педагогічної практики дало можливість ознайомитися з роботою шкільного навчального закладу, вивчати досвід вчителів, спробувати себе в ролі вчителя. З цієї інформації можна зробити такі висновки:

1. В школи існують деякі проблеми, які адміністрація вирішує дуже повільно, але які можна вирішити – слабка забезпеченість технічними засобами наочності, мала кількість зв'язків з ВУЗами і іншими організаціями, як можна використати в навчанні.

2. В школі працюють досвідчені вчителі, досвід який корисно використати для розвитку власних викладацьких навичок, зокрема це досвід привертання уваги, дотримання дисципліни, хронологічне планування уроків і виконання цих планів.

3. Педагогічна практика виявилася дуже корисною для мене в плані розвитку організаторських здібностей, навичок навчати, виявлення недоліків в керуванні колективом і в теоретичних знаннях, хоча два проведених уроки – це дуже мало для глибокого вивчення недоліків і переваг власних навичок навчати інших людей.

4. З усього, що я взнала під час проходження педагогічної практики можу сказати, що використання активних методів навчання більш ефективне для засвоєння та повторення матеріалу. На мій погляд, порівнюючи два активних метода навчання більш вдалим та ефективним виявився другий — гра. Але проведення гри на уроках потребує вміння тримати аудиторію.

Розділ ІІ

2.1. Психологічне дослідження

а) особливості спілкування у класі

Мета:

- вивчити особливості взаємовідносин учнів у класному колективі;

- сформувати вміння використовувати методику «Роль вчителя в дослідженні особливостей спілкування у класі, товариськість учнів та керівництво спілкуванням». Та аналізувати отримані результати;

- визначити рівень близькості у спілкуванні між членами класу та товариськості як характерологічної риси особистості.

Дослідження проходило у два етапи:

1. Коротка бесіда з учнями про значення спілкування у житті та про різні ступені близькості спілкування.

2. Проведення дослідження.

Результати дослідження оформлені в таблиці № 1.

Таблиця 1