Реферат з економічної географії
Чад
Столиця:
|
Нджамена
|
Фізична карта
|
Площа:
|
1 284 000 км2
|
|
Населення:
|
8 707 078 чол.
|
Офіційна мова:
|
французька
|
Релігія:
|
іслам, 60% населення – мусульмани, 35% - анімісти,
5% - християни
|
Форма правління:
Грошова одиниця:
|
республіка
африканський франк
|
Природні ресурси:
|
1. Водні ресурси
:
|
Річки
: Шарі, Аук, Логон
Озеро
: Чад
|
2. Ґрунти
: пісчані та кам’янисті
|
3. Корисні копалини
: кам’яне вугілля, кам’яна сіль, природна сода, боксити, залізна руда, вольфрам, уран, олов’яні руди
|
Населення:
|
На території держави проживають 8 707 078 чол.(2001 р.); араби (26,1% всього нас.), сара (21,9%), багірмі, тубу, мубі , хауса, маса та ін.
|
Промисловість
:
1. Текстильна
промисловість –
Шкірні, бавовняноочисні, взуттєві підприємства
2. Харчова
промисловість –
Масло-молочні, м’ясні, пивоваренні, цукрові, борошномельні, рисоочисні підприємства
3. Видобувна
промисловість –
Видобування кам’яного вугілля, вольфрамових, уранових, олов’яних руд
|
Сільське господарство:
Тваринництво
: Велика рогата худоба, кози, свині, вівці, верблюди, свійські птиці, риба.
Рослинництво
:
Просо, сорго, арахіс, рис, кукурудза, тютюн, кассава, пшениця, цукровий очерет, бавовник, фінікова пальма.
|
Обробна промисловість
|
|
|
Текстильна
|
|
Шкіряна і взуттєва
|
|
Харчова
|
|
|
Видобувна промисловість
|
|
Кам’яного вугілля
|
|
Олов’яні руди
|
Сільське господарство
|
|
Вольфрамової руди
|
|
Уранові руди
|
Коренеплоди, зернові та технічні культури, пасовищне тваринництво
|
|
Зернові і бобові культури, тваринництво
|
|
Кочове та напівкочове тваринництво
|
|
Не використовувані чи мало використовувані землі
|
Експорт
: вивозять бавовну, м’ясо, шкіри, живу худобу, рибу тощо.
Імпорт
: ввозять машини та устаткування, нафтопродукти, будівельні матеріали, хімічні товари, продовольство.
ЦІКАВЕ.
Чад здавна слугував місцем, де відбувалися контакти народів Північної Африки, Сахари і Судану, носіїв різних культур і релігій. Тому етнічний склад населення цієї досить великої країни (21 місце у світі) відрізняється надзвичайною строкатістю. Тут представлені мови семи груп великих мовних родин (ніло-сахарської, семіто-хамітської і нігеро-кордофанської).
Іслам широко розповсюджений серед народів пустель – арабів-бедуїнів, туарегів і фульбе, що займаються кочовим скотарством. Вони розводять верблюдів і велику рогату худобу. Основними заняттями хауса є торгівля і землеробство. Вадаі – хлібороби, що домоглися великих успіхів в техніці штучного зрошення. Як добриво вони використовують гній худоби. Канебу займаються переважно тваринництвом. Тубу ведуть кочовий спосіб життя в посушливих східних і північних районах.
Немусульманське населення живе в більш густонаселеному поясі саванових рідколісь. Тут сама численна етнічна група – сара, основним заняттям якої є рибальство і землеробство. У тих же районах настільки ж дисперсно розміщені хлібороби хакка. Після появи в Центральній Африці високоврожайних зернових культур з Нового Світу хакка протягом чотирьох століть поступово переміщалися в райони з більш вологим кліматом, де вони могли вирощувати ці культури, витісняючи відтіля корінне населення мисливців і збирачів.
|