В.Ю. Пестушко, Г.Ш. Уварова

Київ

«Генеза»

2010

Ви стал и помітно дор ослішим и, а кол о ваш их інтер есів – ширшим і глибш им. Одн ак раз ом із вам и дор ослішим і глибш им став і дов ко лишній світ, зок ре ма і світ ге ог рафії!

По гор тай те підруч ник, який ви за раз три маєте в ру ках, і ви по ба чи те, що йо го сторінки на пов нені до рос ли ми тур бо та ми про на гальні проб ле ми сь о го ден ня. На зміну крас но мов ним опи сам прийшл и аналітичні огл яд и, на зміну прог ул янк ам «у прир од у» – копітка пра ця зі ста тис тич ни ми ма теріала ми, а не за бутні вра ження від кра сот довкілля зміни ли ся на неп ри хо ва не за не по коєння та тур бо ту про їхнє збе ре жен ня.

Як відрізняєтьс я житт я дор осл их від дит ин с тва, так сам о різн ить ся підруч ник, який ви щой но взя ли в ру ки, від сво їх по пе ред ників. І річ не ли ше в по яві іншої наз ви курсу – «Еко номічна і соціаль на ге ог рафія світу». Річ у тім, що цей під руч ник до по мо же вам трим ат и рук у на пульсі найв ажл ивіших викл иків суспільн ог о житт я – екон оміки, нау к и, глоб альн их пробл ем.

Утім навіть тим, хто завд як и поп ер еднім курс ам гео гр афії добре підго ту вав ся до сприй нят тя но вих знань, од ра зу не лег ко бу де прон икн ут и в суть пит ань, які вивч ає «Екон омічна і соціальн а ге ог рафія світу». То му, при га дав ши прислів’я «Пов то рен ня – основа навчання», ско рис тай те ся Всту пом і ще раз пов торіть і закріпіть на буті раніше знан ня. Йдеть ся на сам пе ред про пред мет соціаль но5еко номічної ге ог рафії, дже ре ла ге ог рафічних знань, ме то ди ге ог рафічних досліджень. Крім то го, для вас відкри ють ся нові іме на се ред ви дат них уче них еко номге ог рафів.

Увесь інший мат еріал підручн ик а розб ит ий на два розділи. У пер шо му да но за галь ну еко номіко5ге ог рафічну ха рак те рис ти ку світу. Тут ви змож ет е зазирнут и у своєрідне дзерк ал о політичн ої си ту ації – політич ну кар ту світу, відкрив ши для се бе різно маніття форм дер жав но го правління і дер жав но го уст рою. Ви та кож змо же те зро зуміти проб ле ми на ро до на се лен ня світу, усвідо ми ти, наскіль ки ба га те людство на при родні ре сур си, і дізна ти ся про загальні закономірності світового господарства. Наприкінці першого розділу вам надається можливість збагнути всю серйоз-

-

-

-

вальні руб ри ки, як5от: «Прог ноз», «Проб ле ма», «Ге ог рафія куль тури», «Нау к а ствер дж ує», «Істор ичн а довідка», «Провідні підприємства», «Ре алії сь о го ден ня», «Ук раїна і світ», «Цікаві фак ти». Ра зом з ілюст ра тив ним, у то му числі і кар тог рафічним ма теріалом та До дат ка ми, ці руб ри ки пок ли кані полег ши ти опа ну ван ня кур су еко номічної та соціаль ної ге ог рафії світу.

Прак тичні ж зав дан ня і прак тичні ро бо ти, що зап ро по но вані у тексті підруч ни ка, ма ють спри я ти роз вит ку і закріплен ню у вас важливих прак тич них на ви чок.

От же, все не обхідне для чер го вої ге ог рафічної по до рожі при готов ан е. В дор ог у! І успіхів вам!

Автори

Пред мет еко номічної і соціаль ної ге ог рафії світу . З по пе реднь о го кур-

Тер ит оріальн а орг анізація суспільства – це прост ор ов а орг анізація життя люд ей, що включ ає розміщенн я нас ел енн я і госп од ар с тва, а так ож їхні прост ор ові комбінації, поєднанн я за певн им и зак он ам и на певній те ри торії. Та кою те ри торією в курсі ге ог рафії 9-го кла су бу ло об ра но Укр аїну. Теп ер у фок усі наш ої уваг и буд е увесь світ, уся план ет а заг ал ом, а так ож окр емі держ ав и (країни) або їхні част ин и.

Предм ет ом вивч енн я екон омічної і соціальн ої гео гр афії світу є тер иторіаль на ор ганізація суспільства в міждер жав но му масш табі, а та кож у різних країнах, район ах і місцев ост ях.

Те ри торіаль на ор ганізація суспільства – ду же містке по нят тя, що включ ає розміщенн я нас ел енн я відносн о прир одн ог о сер ед ов ищ а і вик орис тан ня йо го ре сурсів, підприємств ма теріаль но го ви роб ни цт ва й не виробн ич ої сфер и, різних типів суспільн о5тер ит оріальн их сист ем (вир обн ичих, обс лу го ву ван ня на се лен ня, рек ре аційних то що), які фун кціону ють на певній те ри торії. З ог ля ду на це, слід заз на чи ти, що у наш час виз наєть ся не обхідність са ме те ри торіаль но го підхо ду до пла ну ван ня госпо да р ства. Ад же те ри торія як особ ли вий тип прос то ро во го уг ру по ван ня ре сурсів нині стає ціннішою за влас не ре чо винні ре сур си – ко рисні ко пали ни, зе мельні і водні ре сур си то що.

Та ка дум ка ґрун туєть ся на то му, що май же будь5які ре сур си так чи інакш е можн а замінит и або, прин аймні, комп енс ув ат и їхню втрат у. Тим ча сом те ри торія – ре сурс ви че рп ний і невіднов лю ва ний, йо го нічим не

⁶ мож на заміни ти. До то го ж, те ри торія – це ще й аре на жит тя лю дей з їхніми соціаль ни ми, куль тур ни ми, національ ни ми і ду хов ни ми інте ре са ми, потр еб ам и тощ о.

Ос нов на ме та еко номічної і соціаль ної ге ог рафії – по шук спо собів підвищ енн я прод укт ивн ості суспільн ої праці на осн ові раціональн ог о вик ор ист анн я тер ит орії і розміщенн я вир обн иц тв а та нас ел енн я.

Джер ел а гео гр афічних знань. Вам уже відо мо, що є дже ре ла пер вин ної і втор инн ої гео гр афічної інформ ації. Раз ом вон и заб езп еч ую ть повн оцінні ге ог рафічні знан ня.

Перв инні джер ел а суспільн огео гр афічних знань пов’язані з суспільно5гео гр афічним и польо в им и дослідженн ям и, кол и об’єкти вивч аю тьс я прямо на місцев ості завд як и безп ос ер едньо м у знайом с тву з ним и, завдяки спост ереж енн ям , інструм ент альн им вимірюв анн ям , а та кож опитув анн ю , анк ет ув анн ю тощ о. Це зазв ич ай дослідженн я окр ем их госп одарств і під при ємств (сільсь ко гос по дарсь ких, про мис ло вих, будівель них, рекр еа ційних тощ о), а так ож нас ел ен их пунктів і місць зос ер ед ж енн я вир обн иц тв а й інфрас тр укт ур и (сук упн ості спор уд і служб, що заб езп ечую ть функц іонув анн я гал уз ей вир обн иц тв а та умов життєдіяльн ості сус пільс тва).

Пер вин ним дже ре лом суспіль но5ге ог рафічних знань мо же та кож бу ти польо в е спеціальн е (тем ат ичн е) карт огр аф ув анн я досліджув ан ої тер иторії – фак тич но го ви ко рис тан ня зе мель, роз се лен ня на се лен ня, рівнів техн ог енн ог о нав ант аж енн я на тер ит орію, її екол огічног о стан у і т. д. Для пот реб та ко го кар тог ра фу ван ня як ос но ву заз ви чай ви ко рис то ву ють топ огр афічні карт и або ж план и земл ек ор ист ув анн я чи зем ельн о5госп одарсь ко го уст рою адміністра тив но5те ри торіаль них оди ниць, ок ре мих госп од арств, міст.

Перв инні джер ел а зазв ич ай заб езп еч ую ть суспільн о5гео гр афічні знання про власн у держ ав у, адж е не так част о дослідник ам вип ад ає наг од а здійснит и нео бхідні польо ві дослідженн я за корд он ом. Том у осн овн им и джер ел ам и суспільн о5гео гр афічних знань про світ є втор инні джер ел а.

Втор инні джер ел а суспільн огео гр афічних знань – це такі, що доб уті і певн им чин ом упор ядк ов ані іншим и дослідник ам и. Клас ичн им прикл адом є різном анітні літе ра турні дже ре ла – істо рич на, ге ог рафічна, при ро доохор онн а літер ат ур а.

Нині завд як и Інтер не ту існує можл ивість не вих од яч и з власн ої оселі «відвіду ва ти» найбільші бібліоте ки світу. Се ред та ких зак ладів – бібліоте ка Конг ре су США, Німець ка національ на еко номічна бібліоте ка, Російсь ка національн а бібліотек а, Національн а бібліотек а Укр аїни ім. В.І. Вернадськ ог о тощ о.

Для на бут тя знань у га лузі соціаль ної і еко номічної ге ог рафії ду же важл иві різном анітні джер ел а, що містять упор ядк ов ан у стат ист ичн у інформ ацію. В Укр аїні так ими джер ел ам и є орг ан и держ авн ог о упр ав ління – обл асні й районні держ авні адміністрації, а так ож держ авні упр авлінські структ ур и – екол огічної безп ек и та прир одн их рес урсів, санітарно5епідеміологічної служб и, водн ог о госп од ар с тва, лісов ог о госп од ар с тва, залізничн ог о й водн ог о трансп орт у, електр о5 й газ оп ост ач анн я та ін.

§1. Предмет соціальноекономічної географії світу...

Важливі ге ог рафічні дані нерідко містять ся та кож у місцев их орг ан ах влад и – обл асн их, районн их, міськ их, сел ищн их, сільськ их рад ах тощ о. Так сам о кор исн им и част о вия вл яю тьс я ок ремі підприємства, гос по да рства, уст ан ов и з їхньо ю опер ат ивн о5обліков ою та звітно5стат ист ичн ою 7 інформ ацією.

Ко рис ни ми є та кож нау к ов одослідні та про ектні зак ла ди й ор га ні зації, що на ко пи чу ють фон до ву інфор мацію та нау кові й про ектні роз роб ки за своїм профілем. Цікав у суспільн о5гео гр афічну інформ ацію мож уть мат и й гро мадські ор ганізації та ру хи – ет но куль турні, кон фесійні, політичні (партійні), проф есійні і т. д.

Що до інфор мації про різні дер жа ви, регіони або за га лом про світ, то вон а є на сайт ах Орг анізації Об’єднан их Націй, Світов ої орг анізації торгівлі, Орг анізації екон омічног о співробітництв а і розв итк у, Всес вітн ьої тур истичн ої орг анізації та інших відом их міжнар одн их орг анізацій.

Практичне завдання

Зайдіть на сайт Ор ганізації Об’єдна них Націй (http://www.un.org/ru/) і, озн айом ивш ись з ним, визн ачт е, яка сам е інформ ація ООН мож е погл иб ити ваші знанн я в гал узі суспільн ої гео гр афії.

В окр ем их вип адк ах для доп овн енн я суспільн о5гео гр афічних знань можн а кор ист ув ат ис я експ ертним и оцінкам и різних сит уа цій – соціально5екон омічних, дем огр афічних, етн ок ульт урн их, політичн их, екологічних, які над аю тьс я відом им и та авт ор ит етн им и спеціалістам и зі значн им досвідом відповідних досліджень.

УЗАГАЛЬНЕННЯ

ò Пред ме том вив чен ня еко номічної і соціаль ної ге ог рафії світу є те ри то ріа ль на орг анізація суспільства в міждерж авн ом у масшт абі і в різних країнах, районах і місце вос тях.

ò Джер ел а суспільн о#гео гр афічних знань є перв инні (рез ульт ат и власн их пол ьо вих досліджень) і втор инні (доб уті в стат ист ичн их, фонд ов их, відомч их та інших уст ан ов ах).

Ключові терміни і поняття

ò те ри торіаль на ор ганізація суспільства ò пер винні і вто ринні дже ре ла суспіль но5ге ог ра фіч них знань ò

САМОПЕРЕВІРКА

-

-

-

-

вірне знан ня. У ць о му разі ос новні ре зуль та ти вже дослідже но го об’єкта пе ре но сять на всі інші ана логічні об’єкти. Успішно ви ко рис то вують і давній порівняльн огео гр афічний мет од , зокр ем а у прост ор ов их дос лід женнях політи ко5ге ог рафічних явищ і про цесів.

На у ка стве рд жує

Накл ад аю ч и карт и одн а на одн у, здоб ув аю ть нові знання. Нак ла дан ням політич них карт на кліма тичні, ге о мор фо логічні, мінераль них ре сурсів, ґрунтів, рос лин ності, еко номічні ви яв ля ють певні господ арські, соціальн оекон омічні та політичні зал ежн ості й зак он омірності. Так, англійськ ий учен ий П. Тейл ор так им мет од ом довів, що політичні центр и світу зос ер едж ені у сер едніх шир от ах Північної півкулі, у країнах з вол ог им клімат ом і баг ат их на вугілля.

Помітне місце се ред за галь но на у ко вих ме тодів посідає істор ичн ий мет од , що дає змог у вивч ат и дин аміку і тенд енції соціальн о5екон омічного розв итк у.

У суспільній ге ог рафії ко рис ту ють ся та кож за галь но на у ко вим бал ансо вим ме то дом , ко ли, зістав ля ю чи пев ні ком по ненти, визначають повну відповідність, співвідношення між ними. Так, напр икл ад, част о розгл яд ають бал анс и прир одн их рес урсів, нас ел енн я та труд ов их рес урсів, пал ив а, електр ое н ергії, прод ов ольс тва, вант аж оп от оків, вир обн иц тв а і спож иванн я, приб утків і вид атків. Більш спеціальн им є мет од міжгал уз ев их бал ансів, за яким аналізую ть рух тих чи тих рес урсів між гал уз ям и і між регіонам и. Такі дослідженн я, де є числ енні кількісні пок азн ик и, потр ебу ють мат ем ат ичн их мет одів обр обк и дан их.

Для одерж анн я опер ат ивн их дан их нерідко заст ос ов ую ть аер ом ет од и , космічні мет од и з комп’ютерн им деш ифр ув анн ям здоб ут ої інформ ації. Для суспільн о5гео гр афічних узаг альн ень так ож вик ор ист ов ую ть комп ’ютер и, за доп ом ог ою яких створ юю ть інформ аційні баз и дан их з под аль-

§2. Методи досліджень соціальноекономічної географії...

шою мет ою їх обр обк и, аналізу та інтерпр ет ації. У практ иці суспільн о5гео гр афічних досліджень шир ок о заст ос ов ую ть мет од и мод ел юв анн я (заміщен ня ре аль но го об’єкта чи про це су йо го спро ще ним ана ло гом, мо дел лю), у то му числі ма те ма тич но го та комп’ютер но го, а та кож прогн озув анн я суспільн о5гео гр афічних подій і явищ.

Карт огр афічний мет од , що здавн а є трад иційним у гео гр афії, нині наб ув нов ог о пошт овх у до розв итк у завд як и ГІС5техн ол огіям. Адж е теп ер зчи ту ван ня і аналіз карт мож на ви ко ну ва ти в ав то ма тич них ре жи мах. До тог о ж для соціальн о5екон омічної гео гр афії, що част о опер ує дос ить дин амічним и хар акт ер ист ик ам и, надзв ич айн о важл ив им є часова узгодженість ГІС. Адж е, на відміну від звич айн ої гео гр афічної карт и, ГІС – акт ивн а баг ат оф ункціональн а баз а дан их, яка мож е постійно доп овн юв атис я і оновл юв ат ис я.

Вид атні екон омгео гр аф и світу. Вам уже відомі сла ветні іме на вітчизнян их учен их екон омгео гр афів. Прот е суч асн а суспільн а гео гр афія формув ал ас я завд як и вчен им різних часів і нар одів.

Перші на у кові нап ря ми в ца рині соціаль ної та еко номічної ге ог рафії сфор му ва ли ся уп ро довж ХVІІІ ст. Са ме тоді в пра цях німець ких ге ог рафів Г. Ахенв ал я і А.Ф. Бюшінга бул о обґрунт ов ан о нов ий напр ям ок у гео гр афії – кам ер альн а стат ист ик а. Назв а «кам ер альн а стат ист ик а» (від лат. status – стан, ста но ви ще; дер жа ва) мо же бу ти пе рек ла де на як «опи со ве держ ав озн ав с тво». У підручн ик ах із кам ер альн ої стат ист ик и опис ув ал ися те ри торії дер жав, адміністра тив ний устрій, держав ний апа рат уп равління, га лузі гос по да р ства, фінан си, бюд жет і навіть збройні си ли та зовнішні зв’яз ки. Все це суп ро вод жу ва ло ся всіля ки ми відо мос тя ми, цифр ов им и довідкам и. Власн е, це бул и екон омічна, політичн а й військ ова гео гр афії, звед ені в єдиній навч альній дисц ипліні.

У першій пол ов ині ХІХ ст. І. Тюн ен (1783–1850) за по чат ку вав но вий напр ям ок в екон омічній гео гр афії. Він уперш е вик ор ист ав мод ель прос то ро во го мо де лю ван ня, зас то су вав ши її до вирішен ня конк рет но го завданн я щод о розміщенн я сільськ ог осп од арськ ог о вир обн иц тв а. За цією мо дел лю, існує цент раль не місто, нав ко ло яко го і розміщу ють ся сільські гос по да р ства. За леж но від відстані до рин ку зміню ють ся спосіб ви ко ристан ня землі й сис те ма сільсь ко го гос по дарюван ня. Ме тод досліджен ня, який зап ро по ну вав уче ний, дав помітний на у ко вий пош товх. Са ме зав дя ки І. Тюн ен у нині вивч аю ть так звані кільц еві приміські зон и, що утв ор юють ся нав ко ло ве ли ких міст.

На по чат ку ХХ ст. з’яви ла ся пра ця фран цузь ко го ге ог ра фа П. Віда ля де ла Бланш а (1845–1918) «Гео гр афія люд ин и як част ин а гео гр афії життя», яка зап очатк ув ал а форм ув анн я школ и гео гр афії люд ин и у Франції (мал. 1). Гол овну уваг у в ній приділен о хар акт ерн им особл ив ост ям при- с то су ван ня жит тя лю дей до своєрідних умов ге ог рафічно го се ре до ви ща, ре алі за ції місце вих при род них мож ли вос тей гос по да р ства у про цесі історич но го роз вит ку ок ре мих те ри торій.

Нап рикінці XIX – на по чат ку XX ст. закл ад аю тьс я підвал ин и міжнаціональ них і національ них на у ко вих шкіл. Се ред їхніх зас нов ників і німецьк ий гео гр аф Ф. Рат цель (1844–1904) – фунд ат ор антр оп ог ео г р аф ії. У своїй «Ант ро по ге ог рафії» він уза галь нив дані про роз се лен ня людства, ха рак тер по селень, гос по дарсь кої діяль ності й по бу ту на се лен ня у зв’яз ку з відмінност ям и навк ол ишньо г о гео гр афічног о сер ед ов ищ а.

особл ив ості політичн ої історії різних держав, їхні прот иріччя й конф лікти.

країнозн ав с тва. Йом у нал еж ить баг ат от омн а прац я «Нов а всесвітня гео - г р афія. Земл я і люд и». Це бул а перш а в історії гео гр афії прац я, де вміщезокрем а, є розділи, присв яч ені Укр аїні.

«штан дор та» (з німецьк. – місце по ло жен ня). За цією те орією, розмі щення про мис ло вості виз на ча ють три гру пи чин ників – вит ра ти на транс порт, орієнтація на ро бо чу си лу і на на се лені пунк ти, щоб ви ко рис та ти пе ре ваги ви роб ни чої та соціаль ної інфра ст рук ту ри.

У першій пол ов ині ХХ ст. німецьк ий гео гр аф В. Крист алл ер (1893– 1969) вис ун ув «тео рію центр альн их місць», яка помітно вплин ул а на под альш ий розв ит ок екон омічної гео гр афії (мал. 2). Він створ ив мод ель тер ит орії, яка ще нед ост атньо зас ел ен а і, аналізую ч и зак он омірності взаємног о розт аш ув анн я нас ел ен их пунктів, нам аг авс я визн ач ит и гол овн е місце розт аш ув анн я майб утньо г о центр альн ог о міста.

У 19505х ро ках у зв’яз ку з роз вит ком об чис лю валь ної техніки і на ко пичен ням ба га то го фак тич но го ма теріалу в еко номічній ге ог рафії ви ник ла школ а прост ор ов ог о аналізу. Предст авн ик и цієї школ и розр обл ял и тео рії, які ма ли до по мог ти з’ясу ва ти за ко номірності у розміщенні підприємств і на се ле них пунктів, а та кож у фор му ванні транс по рт них ме реж.

Найяс кр авішим предст авн ик ом школ и прост ор ов ог о аналізу є вид атний німецьк ий екон оміст і гео гр аф А. Льо ш (1906–1945). У своїй ос нов ній праці «Ге ог рафічне розміщен ня гос по да р ства» він зап ро по ну вав но ву тео рію (конц епцію екон омічног о ландш афт у) розміщенн я вир обн иц тв а і те ри торіаль ної ор ганізації про мис ло вості в умо вах рин ко вої еко номіки. Факт ичн о це бул а мод ель тер ит оріальн ої сам оо рг анізації суспільства і йог о екон омічног о житт я.

§2. Методи досліджень соціальноекономічної географії...

Ідеї В. Крист алл ер а і А. Льо ш а роз ви вав У. Ай зард (1919) – амер иканськ ий екон оміст і гео гр аф. Мет ою гео гр афії Айз ард вваж ав аналіз тер ит оріальн ог о розп оділу соціальн о5екон омічних явищ для вия вл енн я за конів їхнь о го роз вит ку. Він зап ро по ну вав інтег раль ну те ри торіаль ну 11 мод ель соціальн о5екон омічног о житт я суспільства, сук упність склад ов их елем ентів якої визн ач ає так зван ий екон омічний ландш афт тер ит орії.

Сер ед вид атн их предст авн иків школ и прост ор ов ог о аналізу бул и так ож учені5тео р ет ик и – амер ик анськ ий гео гр аф В. Бунг е (1928) і британ сь кий ге ог раф П. Хагг ет (1933) (мал. 3). Амер ик анськ ий гео гр аф Е. Тейф (1921–2001) зро бив ве ли кий вне сок у ге ог рафію транс пор ту.

Сер ед найвідоміших пост ат ей соціальн ої і екон омічної гео гр афії ос тан нь о го періоду слід та кож наз ва ти аме ри кансь ких ге ог рафів Р. Хар тшор на (1899–1992) і Е. Ульм ан а (1912–1976), а так ож шведськ ог о гео гр аф а Т. Хаг ер с транд а (1916–2004).

Р. Хартш орн є зас нов ни ком по ведінко вої ге ог рафії. Він вивчав тра диції і зви чаї на се лен ня різних те ри торій, по ведінку їх меш канців. Вва жав їх тісно взаємо пов’яза ни ми з інши ми при род ни ми і соціаль но5еко номічними явищ ам и, хар акт ерн им и для тієї чи іншої тер ит орії. Зроб ив значн ий вне сок у роз ви ток те орії політич ної і куль тур ної ге ог рафії.

Е. Уль ман – один із зас нов ників су час ної ге ог рафії транс пор ту. Т. Хаге рстранд відо мий як ав тор те орії прос то ро вої ди фузії інно вацій, тоб то поширення но вов ве день, но вих явищ.

Практичне завдання

За дод атк ов им и джер ел ам и підгот уйт е кор отк у доп овідь (2–3 хв) про вид атног о екон омгео гр аф а світу (за виб ор ом) на тем у «Нау к ові дор обк и вчен ог о».

УЗАГАЛЬНЕННЯ

ò Суспіль на ге ог рафія ко рис туєть ся за галь но на у ко ви ми і га лу зе ви ми ме то да ми досліджень.

ò Гол овні нау к ові напр ямк и в цар ині соціальн ої та екон омічної гео гр афії світу по ча ли фор му ва ти ся з ХVІІІ ст.

Ключові терміни і поняття

òмет од и досліджень: спогл яд анн я, спост ер еж енн я, аналізу, істор ичний, бал анс ов ий, мат ем ат ичн ий, аер ом ет од, космічний, мод ел юв анн я, прогн озув анн я, карт огр афічний ò

САМОПЕРЕВІРКА

Част о політичні події сприч ин юю ть у тих чи інших країнах світу нав іть зміну форм держ авн ог о пр авління та їхньо г о адміністрат ивно5тер ит оріальн ог о устр ою. Под ек уд и внутрішньо держ авні зміни настільк и вия вл яю тьс я серйозн им и, що нещ од авн о єдині і, здав алос я б, неп ор ушні держ ав и розп ад аю тьс я на окр емі тер ит орії, кожн а з яких зая вл яє своє прав о на політичн у сам ос тійн ість. І ось уже міняю тьс я усталені корд он и, вид озмінюю тьс я обр ис и країн і держ ав... Своєрідні підсум ки політич них про цесів на дає політич на кар та, яка, на че дзер ка ло політич ної си ту ації, відоб ра жає різні те риторії, країни, дер жа ви, а та кож розк ри ває їхню фор му п рав ління і дер жав но го уст рою.

ПОЛІТИЧНА КАРТА СВІТУ

Географічна розминка

При га дай те, як поділя ють ге ог рафічні кар ти за змістом. На ведіть прик ла ди те ма тич них карт.

Етап и форм ув анн я політичн ої карт и світу . Політичн а карт а – це гео г рафічна кар та, на якій відоб ра же но те ри торіаль но5політич ний поділ світу, ма те риків або ок ре мих регіонів (див. форзац). Су час на політич на кар та світу фор му ва лася пос ту по во, в ході істо рич но го роз вит ку.

На че у ка лей дос копі прос то ру та ча су, на п’яти кон тинен тах пла не ти вин ик ал и, зрост ал и і процвітали черг ові тер ит оріальн о5політичні утв орен ня. Пли нув час, і во ни роз па да ли ся і зни ка ли з політич ної аре ни, да ючи уче ним ма теріал для на у ко во го аналізу про це су дер жа вот во рен ня. Форм ув анн я політичн ої карт и світу вивч ає одн а з гілок суспільн ої гео - гр афії, окр ем а нау к а – політичн а гео гр афія .

§3. Політична карта світу

Мал. 4. Етапи формування політичної карти світу

Фор му ван ня політич ної кар ти світу налічує декіль ка ти ся чоліть. У ць о му проц есі визн ач аю ть чот ир и етап и: стар од авній, сер едньо вічний, нов ий і новітній (мал. 4).

Новітній етап поділяють на три періоди. Визн ач альн им и подіями першого періоду (1914–1939 pp.) бул и розп ад Австро5Угорськ ої імперії і по я ва на політичній карті світу гру пи но вих не за леж них країн. Зок ре ма, на політичній карті Європ и з’явил ись такі держ ав и, як Австрія, Угорщ ин а, Поль ща, Че хос ло вач чи на, Фінляндія, Лит ва, на ко рот кий час Ук раїнсь ка Нар одн а Респ убліка та ін. Заг ал ом в 1939 р. бул а 71 сув ер енн а країна.

До то го ж у цей період ут во ри ла ся ве ли чез на дер жа ва з ко ма ндно5адміністрат ивн им тип ом екон оміки – СРСР і світ розк ол овс я на дві си с те ми за іде о логічним прин ци пом.

Хар акт ерн ою озн ак ою другого періоду новітньо г о етап у у форм уванні політичн ої карт и світу (після закінченн я Друг ої світов ої війни і до поч атк у 19905х років) є крах кол оніальн ої сист ем и. Дес ятк и країн Афр ик и, Азії, Лат инськ ої Амер ик и упр од овж цьо г о періоду прог ол ос или нез ал ежність, визв ол ивш ись з5під кол оніальн ог о гніту. Особл ив о рез ульт ат ивн им вия в ив ся 1960 p. – «рік Афр ик и», кол и на політичній карті Чорн ог о конт ин ент у з’явил ис я дес ятк и сув ер енн их країн.

шо вані вод но час у двох час ти нах світу: Ту реч чи на – в Азії та Європі, Єгипет – в Афр иці та Азії, Росія – в Азії та Європі.

Нез ал ежн о від свог о розт аш ув анн я, усі держ ав и є повн оцінним и суб’єкта ми міжна род но го пра ва. При ць о му де які дер жа ви про дов жу ють визн ав ат и глав ою держ ав и прав ит ел я іншої держ ав и, з якою вон а пов’язана кол оніальн им мин ул им. Прикл ад ам и є кол ишні домініони Вел ик ої Брит анії (англ. dominion – во лодіння, вла да – Канада, Австралія тощо), де гла вою фор маль но виз наєть ся бри тансь кий мо нарх. Нині во ни вхо дять до скла ду Бри тан сь кої Співдруж ності Націй. Так са мо фор маль но во лодіють князівством Анд орр а дві інші європ ейські держ ав и – Франція та Іспанія (так зван ий конд омініум , від лат. – сумісне вол одіння). Реа льн у ж влад у в Анд оррі має глав а її уряд у.

Практичне завдання

За політичн ою карт ою світу (див. форзац) визн ачт е найбл ижчі до Укр аїни дер жа ви кож ної з час тин світу.

Країна – зас ел ен а тер ит орія з визн ач ен им и корд он ам и, що в політико5гео гр афічном у віднош енні мож е мат и держ авн ий сув ер енітет або бут и зал ежн ою від інших держ ав. Отж е, країною є будь5яка держ ав а. Водн оч ас, да ле ко не кож на країна має пра во на зи ва ти ся дер жа вою. Вва жаєть ся, що заг ал ом у світі нині налічую ть близьк о 250 країн.

Проблема

На політичній карті світу існую ть країни, які не визн ані більшістю інших дер жав як не за лежні дер жа ви. Прик ла дом не виз на них дер жав є Абх азія (част ин а Грузії), Нагірнокар аб аськ а Респ убліка (част ин а Азербайдж ан у), Придністров’я (част ин а Молд ов и), Тур ецьк а Респ убліка Північног о Кіпру (част ин а Кіпру) тощ о. Так сам о існую ть тер ит орії з не виз на че ним ста ту сом, як5от Па лес ти на (част ко во оку по ва на Ізраїлем), Західна Сах ар а (окуп ов ан а Мар окк о).

§3. Політична карта світу

Ста тус країн ма ють та кож зал ежні країни і тер ит орії , кож на з яких пе ре бу ває під політич ним чи війсь ко вим конт ро лем однієї із су ве рен них держ ав. Сер ед так их, зокр ем а, колонії – країни, позб авл ені держ авн ої сам остійності і політичн ої та екон омічної своб од и. Кол онії мож уть мат и 17 різний ста тус, нап рик лад: за морсь ка те ри торія, як5от Гібрал тар у Ве ли кої Бри танії, за морсь кий де пар та мент (регіон), як5от фран цузь ка Гвіана, або авт он омн ий регіон – Фар ерські остр ов и Данії.

До за леж них країн на ле жать і протекторати – країни, що заз ви чай виз на ють над со бою су ве ренітет пев ної дер жа ви у міжна род них відно синах, але зберігаю ть нез ал ежність у внутрішніх справ ах. Нині подібною фор мою міждер жав них відно син є «віль но асоційо ва на дер жа ва», як5от Пу ер то5Рико, що за ле жить від США, то що.

Ок ре мий спе цифічний вид те ри торій (ак ва торій) виділе но відповідно до норм міжна род но го пра ва на Землі – це во ди відкри то го мо ря. Ок ре мий стат ус має і так зван а морськ а екон омічна зон а, що прил яг ає до корд онів сух од ол у держ ав и, яка має вихід до мор я. Це акв ат орія на відстань 200 миль (пон ад 370 км) від узб ер ежж я і на глиб ин у 500 метрів шельф у мат ер ик овог о схил у. Відповідно до конв енції з морс ьк ог о прав а 1982 р. у зазн ач ених ме жах ак ва торії дер жа ви ма ють су ве рен не пра во на еко номічну діяльність – про мис ло вий ви лов ри би, розвідку і роз роб ку при род них рес урсів тощ о.

Особ ли вий ста тус має Ан та рк ти да, міжна род но5пра во вий ре жим якої визн ан о дог ов ор ом від 1 жовтн я 1959 р. Згідно з ним, дан ий конт ин ент є нейт раль ним, деміліта ри зо ва ним, де за бо ро не на будь5яка війсь ко ва та гос по дарсь ка діяльність, а та кож політичні поділи те ри торії. Єди ним дозвол ен им видом діяльн ості є нау к ов о5пош ук ов а роб от а. Приг ад аємо, Укр аїна так ож має там нау к ов о5дослідну станцію «Акад емік Верн адс ьк ий».

УЗАГАЛЬНЕННЯ

ò Політич на кар та – це ге ог рафічна кар та, на якій відоб ра же но те ри торіально#політичн ий поділ світу, мат ер иків або окр ем их регіонів.

ò Про цес фор му ван ня су час ної політич ної кар ти світу три ва лий і налічує чо тири ета пи: ста ро давній, се реднь овічний, но вий і новітній.

ò Го лов ни ми об’єкта ми політич ної кар ти світу є дер жа ви, країни, те ри торії.

Ключові терміни і поняття

ò політичн а карт а ò держ ав а ò країна ò тер ит орія ò домініон ò конд ом ін іум ò нев изн ан а держ ав а ò зал ежн а країна ò кол онія ò прот ек- т ор ат ò

САМОПЕРЕВІРКА

-

єди ної конс ти туції, єди но го керівно го цент ру, єди но го гро ма дя н ства та єди ної дер жав ної мо ви. Унітар на фор ма уст рою з’яви ла ся знач но раніше, і сам е вон а теп ер прит ам анн а, зокр ем а, більш ості держ ав Європ и, Лат инськ ої Амер ик и і Афр ик и. За конст ит уцією Укр аїна так ож є уні тар ною.

Складн а за устр оєм держ ав а хар акт ер из уєтьс я ная вністю держ авн их утв ор ень, які маю ть певн у юрид ичн у і політичн у сам остійність. На сьо годні фак тич но єди ним предс тав ни ком та кої фор ми дер жав но го уст рою зал иш ил ась федерація (від лат. foederatio – сою з).

У фед ер ат ивн их держ ав ах озн ак и держ авн ог о утв ор енн я прит ам анні і держ аві, і її суб’єктам (респ ублікам, штат ам, земл ям, кант он ам тощ о). У фед ер ат ивній держ аві пор яд з єдин им и (фед ер альн им и) зак он ам и та орг ан ам и влад и існую ть і зак он и та орг ан и влад и суб’єктів фед ер ації. Прот е вон и, так би мов ит и, «друг ог о пор ядк у». Для відстою в анн я інтер ес ів суб’єктів фед ер ації у більш ості фед ер ат ивн их держ ав вищ ий зак он од авч ий орг ан склад аєтьс я з двох пал ат, одн а з яких заб езп еч ує предст авн иц тв о так их суб’єктів. Так им и є, напр икл ад, функції Сен ат у в Конгр есі США.

Істо рич на довідка

Про кон фе де рацію як форму державного устрою. Інкол и сер ед форм держ авн ог о устр ою наз ив аю ть конф ед ер ацію (від лат. соnfoederatio – сою зн ий дог овір) – об’єднанн я сув ер енн их держ ав, створ ен е для заб езп еч енн я спільн их інтер есів. На відміну від федерації, пра во вою ос но вою кон фе де рації є не конс ти туція, а до говір. У конф ед ер ації нем ає єдин ог о гром ад ян с тва і єдин их збройн их сил. У мин ул ом у конф ед ер аціями бул и, напр икл ад, Конф ед ер ація Нідерландів (1579–1795 рр.) і США (форм альн о з 1776–1787, факт ичн о до 60х років XIX ст.), Гер мансь кий Со юз (1815–1866 рр.) і АвстроУгор щи на (до 1918 р.) тощ о. Ост анн я конф ед ер ація суч асн ості – Швейц арськ а Конфе де рація, яка, поп ри та ку офіційну наз ву, за своїм уст роєм є фе дерацією (з 1848 р.).

Фор ми дер жав но го правління. Форм а правління – це орг анізація

За респ убліканськ ої форм и правління , що є найп ош ир енішою у світі, вищ а влад а в держ аві нал еж ить обр ан им на визн ач ен ий термін предст авницьк им орг ан ам. Так ими орг ан ам и є парл ам ент, яком у нал еж ить зак он одавч а влад а, і уряд, що має вик он авч у влад у. Глав а респ убліки – през идент – та кож оби раєть ся на виз на че ний термін.

Зал ежн о від розп оділу повн ов аж ень між парл ам ент ом і през ид ент ом розрізняю ть респ убліку: през ид ен тськ у, парл ам ен тськ у, през ид ен тсько5пар ла ме нтсь ку.

У през ид ентській респ убліці глав а держ ав и, яког о обир ає нар од, є водн оч ас і глав ою уряд у. Отж е, він має дуж е вел икі повн ов аж енн я, приз на чає та звіль няє членів уря ду на влас ний роз суд. Од нак він не мо же розп уст ит и парл ам ент, а парл ам ент не мож е висл ов ит и нед овіру урядові. Сер ед през ид ен тськ их респ ублік, зокр ем а, Росія, США, Браз илія, Єгип ет, ПАР, Уганд а та ін.

У парл ам ентській респ убліці роль през ид ент а значн о менш а, верх овен с тво має парл ам ент. Сам е парл ам ент обир ає през ид ент а, яком у він звітує. Так сам о більшість парл ам ент у форм ує уряд, в рук ах яког о й зо се ред же на вла да. При ць о му пре зи дент має пра во роз пус ти ти пар ламент. Та ка фор ма правління по ши ри ла ся у євро пейсь ких (Греція, -

-

- дя), оз на чає, що вла да цілком або част ко во зо се ред же на у ру ках од ноосібног о глав и держ ав и – мон арх а. Зазв ич ай влад а мон арх а є довічною і пер ед аєтьс я у спад ок нащ адк ам.

Арабс ьк их Емірат ах мон арх и обираю тьс я (сер ед прав ит елів5спадкоємців) на п’ятир ічний термін.

Розрізняю ть кільк а різнов идів мон архії – конст ит уційна, абс ол ютна, те ок ра тич на. Най по ши реніша у

реа льн а зак он од авч а влад а нал ежить парл ам ент у, а вик он авч а – уряд у. Сам же мон арх зазв ич ай має цер ем оніальн е знач енн я, тобт о цар ює, але, по суті, не прав ить. Прикл ад ам и

Ре алії сь о го ден ня

Влад а мон арх а. На відміну від де я ких інших су то сим волічних мо нархів, нап рик лад, ко ро ле ва Ве ли кої Бри танії Єли за ве та II (мал. 6), що посідає трон вже пон ад 50 років, мож е реа льн о вплив ат и на політичн е жит тя дер жа ви. Во на має пра во скли ка ти та роз пус ка ти пар ла мент, мож е призн ач ат и прем’єрміністра, затв ер дж ув ат и зак он и, дар ув ат и наг ор од и, прог ол ош ув ат и пом ил ув анн я.

На суч асній політичній карті ще збер егл ос я кільк а аб со лют них мо нархій , де уряд та інші орг ан и влад и відповідальні лиш е пер ед мон арх ом, як гол ов ою держ ав и, а парл ам ент у взаг алі нем ає або він є дор адч им орг ан ом.

Прик ла да ми є Ка тар, Бру ней, ОАЕ, Оман.

§4. Форми адміністративнотериторіального устрою...

Різно ви дом аб со лют ної мо нархії є те ок ра тич на мо нархія, де гла ва дер жа ви є вод но час гла вою церк ви. До ць о го ти пу мо нархій на ле жать дві дер жа ви – Ва ти кан (гла ва усіх ка то ликів – Па па Римсь кий) і Са удівсь ка

Аравія (глав а – кор оль, що має тит ул «зберігач а свящ енн их ісламськ их 21 меч ет ей»).

Крім двох ос нов них форм правління, ще розрізня ють такі спе цифічні форм и правління, як Брит анськ а Співдружність і Джам ахірія.

Бри тансь ка Співдружність – фор ма правління, що по ши рюєть ся на тер ит орію пон ад дес ятк а держ ав, кол ишніх домініонів Вел ик ої Брит анії (Австралія, Кан ад а, Нов а Зел андія, Пап уа5Нов а Гвінея, Тувалу, Антигуа і Барбуда, Барбадос, Беліз, Гренада, Ямайк а та ін.). Форм альн о глав ою дер жа ви у кожній з цих країн є бри тансь кий мо нарх. На місцях йо го функції ви ко нує ге не рал5гу бер на тор, яко го приз на чає мо нарх за по данням уряд у країни з її гром ад ян. Одн ак дійсним керівник ом у країнах Співдружн ості є прем’єр5міністр, що очол ює уряд. Ці країни мають також і свій парламент. Меш канці цих дер жав є гро ма дя на ми своїх країн, а не піддан им и брит анськ ог о мон арх а.

Джам ах ірія (арабськ ою – нар од овл адд я) є особл ив ою формою державного правління і предс т авл ен а у єдиній країні світу – Лівії. Тут офіційно скас ов ан о уряд, парл ам ент, ліквідов ан о політичні партії. Верх овн им ор га ном вла ди є За галь ний на род ний конг рес, який оби раєть ся один раз на рік. Є так ож постійно діючі виб орні нар одні збор и і комітет и, що об’єдну ють усе до рос ле на се лен ня за те ри торіаль ним прин ци пом і наділені пра вом за ко но дав чої ініціати ви.

УЗАГАЛЬНЕННЯ

ò Розрізня ють дві го ловні фор ми дер жав но го уст рою – прос ту (унітар ну) і склад ну (фе де ра тив ну).

ò Розрізня ють такі фор ми правління: рес публіка (президентська, парламентська, президентсько-парламентська), мон архія (конституційна, абсолютна, теократична), Брит анськ а Співдружність і Джам ахірія.

Ключові терміни і поняття

ò унітарн а держ ав а ò фе де рація ò конф ед ер ація ò респ убліка (през иден тс ьк а, парл ам ен тськ а, през ид ен тськ о5парл ам ен тськ а) ò мо нархія (конст ит уційна, абс ол ютн а, теократична) ò Брит анськ а Співдружність

ò Джа ма хірія ò

САМОПЕРЕВІРКА

-

по се редньо – шля хом во ле ви яв лен ня у про це ду рах ви борів чи ре фе рендумів і опо се ред ко ва но – че рез предс тав ни цт во у ви бор чих ор га нах, у том у числі парл ам енті.

Осн овн им и принц ип ам и дем окр атії є верх ов ен с тво зак он у, рівнопр авність гром ад ян, зах ищ еність їхніх прав і своб од тощ о. Сам е том у дем окр а тич ну дер жа ву іноді на зи ва ють пра во вою дер жа вою.

Нині де мок ра тична сис те ма п равління ха рак терна для біль шості країн світу. При чо му де мок ра тичність політич но го ре жи му мо же втілю ва ти ся у різних, не тільк и респ убліканськ их форм ах держ авн ог о правління. Приміром, цілком дем окр ат ичн им и вваж аю тьс я парл ам ент ські мон архії в Швеції і Нідерл анд ах, у Вел икій Брит анії і Японії тощ о.

Авт ор ит ар изм (від лат. autoritas – вла да, вплив) – сис те ма політично го во ло да рю ван ня, що ха рак те ри зуєть ся зо се ред жен ням аб со лют ної чи знач ної біль шості вла ди в ру ках однієї осо би або об ме же ної гру пи осіб. Ав то ри тар на сис те ма є про ти леж ною де мок ратії. Ад же за умов ав тори таризм у політичні прав а і своб од и гром ад ян та політичн их орг ан із ац ій помітно обм еж ені або зовсім скас ов ані.

Опор ою авт ор ит арн ог о реж им у є сил ові структ ур и влад и – армія, кар альн і орг ан и. Особл ив о яскр ав о це помітно у крайніх проя в ах авт ор ит ар изм у, кол и він наб ув ає озн ак військ ов ої дикт ат ур и (лат. dictatura – нео бм еж ен а влад а), або хунт и (назв а дикт ат ур и в іспан ом овн их країнах). У мин ул ом у та ке трап ля ло ся у ряді країн Аф ри ки, Азії, Ла тинсь кої Аме ри ки.

Заг ал ом авт ор ит арні політичні сист ем и дуж е пош ир ені в історії людства. Нині вон и прит ам анні пер ед усім абс ол ютн им мон архіям.

Авт ор ит арн им є прям е през ид ен тськ е пр авління, заст ос ув анн я якого в надз ви чай них си ту аціях (стихійне ли хо, тех но ген на аварія, соціальні за во ру шен ня то що) пе ред ба чає за ко но да в ство ба гать ох країн світу. Прот е авт ор ит арн их озн ак мож е наб ут и будь5яка форма держ авного пр авління, якщ о якась із гілок влад и – зак он од авч а чи вик он авч а (чи през ид ент) – пер еб ер е на себ е функції та повн ов аж енн я інших.

§5. Політичні та економічні системи країн...

То таліта ризм (від лат. totalis – увесь, цілий, повн ий) – це політичн а сис те ма, якій при та ман ний пов ний (то талітар ний) конт роль над усіма сфе ра ми суспіль но го жит тя. То талітар на сис те ма ігно рує конс ти туційні прав а і своб од и гром ад ян і жорст ок о пер еслідує тих, хто нам аг аєтьс я ви- с ту па ти про ти неї. Ха рак тер ним та кож є на сад жен ня куль ту вож дя – «бать ка на родів і учи те ля». Са ме та ка політич на сис те ма па ну ва ла в Ук раїні під час пер еб ув анн я її у складі СРСР, до здоб утт я нез ал ежн ості.

Еко номічні сис те ми країн. Екон омічна сист ем а є спос об ом екон омічног о житт я, це спосіб вед енн я екон оміки. Розрізняю ть дві осн овні економічні сист ем и: ринк ов у і план ов у. Крім тог о, у баг атьо х країнах світу спост ерігаєтьс я пер ехідна екон омічна сист ем а – від план ов ої екон оміки до ринк ов ої.

За умов рин ко вої еко номіки обмін то ва ра ми та пос лу га ми, а та кож ціни на них за ле жать від по пи ту і про по зиції. Влас не, місце зустрічі по пи ту і про по зиції і на зи ва ють рин ком. Ос но ву рин ко вої еко номіки станов ить конк ур енція. Хар акт ерн им и озн ак ам и ринк ов ої екон оміки є приват на власність, сво бо да підприємницт ва, осо бис тий інте рес.

Про те і рин ко ва еко номіка має не доліки, як5от: соціаль на нерівність, нес табільність еко номічно го роз вит ку то що. То му нині за пев них умов визн аєтьс я можл ив им втруч анн я у ринк ов е госп од ар с тво з бок у держ ав и.

План ов а екон оміка , на прот ив аг у ринк овій, нехт ує своб од ою підп риємницьк ої діяльн ості. Гол овн у роль відіграє держ ав а, яка, вол одіючи тов арам и і посл уг ам и, а так ож рес урс ам и для їхньо г о вир обн иц тв а, розп оділяє їх чер ез держ авн у торгівлю. За умов план ов ої екон оміки штучн о обм еж уютьс я дох од и і нем ає або слаб о вир аж ен ий особ ист ий інтер ес. Водн оч ас планов а екон оміка рег ул ює безр обіття і заб езп еч ує мінімальн ий рівень житт я.

Тип ол огія держ ав. Ти по логія – це груп ув анн я країн за певн им критерієм. Не обхідність ти по логії ви ни кає (у зв’яз ку з вирішен ням те о ре тичних і практ ичн их завд ань) чер ез вел ик у різном анітність країн світу. Вам уже відо мо, що дер жа ви різнять ся за фор ма ми дер жав но го уст рою і правління. Так са мо во ни не од на кові за ге ог рафічним по ло жен ням, пло щею і фор мою те ри торії, національ ним скла дом і мо ва ми, ма ють різну кількість нас ел енн я і прир одн их рес урсів тощ о (мал. 7, 8).

щею країн світу тю населення країн світу

об ся гу кінце вих то варів і пос луг, ви роб ле них і ре алізо ва них за один рік тіль ки національ ни ми ви роб ни ка ми як на те ри торії влас ної країни, так і за її ме жа ми.

Близькі за ВВП країни мо жуть ду же відрізня ти ся за рівнем еко номічно го роз вит ку (мал. 9), зок ре ма че рез різну чи сельність на се лен ня. Том у під час тип ол огії вик ор ист ов ую ть ще й пок азн ик сер едньо д уш ов ог о дох од у за рік.

Зва жа ю чи на такі оз на ки, виділя ють три ос новні ти пи країн су час но го світу.

1. Екон омічно розв ин уті країни . Вон и відрізняю тьс я найв ищ им рівнем доб ро бу ту на се лен ня. До хо ди на ду шу на се лен ня ста нов лять 20–50 тис. дол. США. Втім, ця груп а є нео дн орідною.

Високий рівень дох одів на 1 мешк анц я маю ть гол овні країни , або так зва на Ве ли ка сімка. Це – США, Японія, Німеч чи на, Франція, Ве ли ка Бри танія, Італія, Ка нада. Крім того, високий рівень доходів мають такі країни, як Нідер лан ди, Бельгія, Швеція, Швей царія, Фінляндія, Норвегія, Данія, Австрія та дея кі інші європ ейські держ ав и. Вони належать до 20 розвинутих країн світу. Іноді окр ем о розгл яд аю ть країни «пер ес еленськ ог о тип у» – Австралію, Нов у Зел андію, Ізраїль, Південн о5Афр икансь ку Рес публіку. Усі вони вирізня ють ся знач ни ми по зи тив ни ми економічним и зруш енн ям и.

2. Країни пе рехідно го ти пу еко номіки – кол ишні соціалістичні країни, що пер еб уд ов ую ть національн у екон оміку відповідно до ринк ов их зас ад. Нині до таких країн належить більшість колишніх республік Югославії та країн СНД. Країни Центр альн ої Європ и (Слов енія, Угорщ ина, Поль ща, Чехія, Сло вач чи на) та країни Балтії (Ес тонія, Латвія і Литва) завершили перехідний етап розвитку і визнані країнами з ринковою економікою.

3. Країни, що розв ив аю тьс я, – ду же стро ка та та не од норідна гру па. Ад же країни тут знач но відрізня ють ся од на від од ної за еко номічним Заз ви чай ще розрізня ють найм енш розв ин уті країни , що ма ють низь-

Анг ол а, Ефіопія, Сом алі, Суд ан, Танз анія та ін. Сер ед азійськ их країн найменш розвинутими є Аф ганістан, Банг ла деш, Не пал, М’ян ма то що, у Лат инській Амер иці – Гаїті.

Не ве ли ку, але спе цифічну гру пу країн да но го ти пу ста нов лять соціалістичні країни – Кор ейськ а Народн о5Дем окр ат ичн а Респ убліка, Куб а, Кит ай і В’єтнам. Вон и дотр им ую тьс я центр алізов ан о кер ов ан ої екон оміки, але водн оч ас запр ов адж ую ть в екон оміку ринк ов ий мех анізм.

Проблема

У су часній соціаль но5еко номічній ге ог рафії не існує ус та ле ної ти по логії країн світу за рівнем соціальн о5екон омічног о розв итк у. Усі запр оп он овані тип ол огії є умовн им и, оскільк и покл ад ені в осн ов у будь5якої з них крит ерії обир аю тьс я здебільш ог о на розс уд авт ор а. Тим час ом ті чи інші тип ол огії нео бхідні для аналізу та порівнянн я соціальн о5екон омічног о роз вит ку країн. І пев ну ти по логію оби ра ють за леж но від зав дань, що ставл ятьс я під час вивч енн я та дослідженн я країни. Запропонуйте власну типологію країн світу.

Практичне завдання

Знайдіть і по кажіть на політичній карті світу країни, що на ле жать до різних типів за рівнем соціальн о5екон омічног о розв итк у.

МІЖНАРОДНІ ОРГАНІЗАЦІЇ

Географічна розминка

При га дай те, у яких міжна род них ор ганізаціях бе ре участь Ук раїна.

У су час но му світі, де жодні при родні кор до ни не є пе реш ко дою для спілку ван ня між на ро да ми і са моізо ляція будь5якої країни во че видь є для неї шкідли вою, важ ли ве місце посіда ють різні фор ми міжна род но го співробітницт ва. Однією з та ких форм є міжнар одні орг анізації – об’єднан ня дер жав або національ них гро мад, у тому числі не у ря до во го ха ракте ру, для до сяг нен ня за галь них цілей у політиці, еко номіці, соціальній сфері, нау ці, культ урі тощ о. Міжнар одн а орг ан ізація створ юєтьс я на підставі угод и її учасн иків. При цьо м у діяльність кожн ої міжнар одн ої орг анізації регл ам ент уєтьс я її стат ут ом.

Існу ють за галь но політичні і спе ціальні міжна родні ор ганізації.

Заг альн оп олітичні міжнар одні орг ан ізації. Орг анізація Об’єднан их Нац ій (ООН) – це унікальн а орг анізація нез ал ежн их країн, які об’єднали ся в ім’я за галь но го ми ру і соціаль но го прог ре су (мал. 10). Офіційною да тою на род жен ня Ор ганізації є 24 жовт ня 1945 ро ку, а її зас нов ни ка ми

вва жаєть ся 51 кра ї на, у то му числі й Ук раїна. На кін ець 2008 р. кількість країн5членів ООН дос ягл а 192.

Орг анізація Об’єднан их Націй не є світо- ²⁷ вим уря дом і не вста нов лює за ко ни. Во на на дає мож ли вості для вре гу лю ван ня міжнародн их конфліктів і вир обл енн я страт егій з пи тань, які сто су ють ся кож но го з нас. ООН пер еслідує чот ир и гол овні цілі: підтримк а ми ру та без пе ки на пла неті; роз ви ток дружніх стос унків між країнам и; співпрац я у вирішенні міжнар одн их пробл ем і заб езп е- Мал. 10. Прапор ООН ченні пов аг и прав люд ин и; узг одж ення дій різних країн. Зар ад и дос ягн енн я цих цілей співробітнич аю ть дес ятк и ро дин них ор ганізацій, які ра зом ут во рю ють сис те му ООН.

Практичне завдання

Зайдіть на сайт ООН http://www.un.org/ru/aboutun/structure/ і, оз найомивш ись з ним, визн ачт е, які спеціалізов ані уст ан ов и та пов’язані з нею ор га ни ут во рю ють ор ганізаційну струк туру ООН.

Ре алії сь о го ден ня

ООН до по ма гає біжен цям і го ло ду ю чим. Уст ан ов и ООН з надзв ич айн ої доп ом ог и над аю ть доп ом ог у більш як 23 млн біженців і пе реміще них осіб, за без пе чу ю чи їхній за хист. Всесвітня про до воль ча прог ра ма – провідна ор ганізація ООН, що відповідає за про до воль чу доп ом ог у, відправл яє пон ад 5 млн тонн прод ов ольс тва на рік, заб езп еч уюч и прод укт ам и харч ув анн я прибл изн о 113 млн осіб у 80 країнах світу.

Ра да Євро пи (РЄ) – найд авніша в Європі міжнар одн а політичн а орг анізація, ство ре на 1949 р. (мал. 11). Ор га ни РЄ пе ре бу ва ють у фран цузь кому місті Страс бурзі, на кор доні Франції і Німеч чи ни, як сим вол при миренн я двох країн.

Ос нов ною ме тою РЄ є роз бу до ва єди ної Євро пи, що ґрун туєть ся на принц ип ах своб од и, дем окр атії, зах ист у прав люд ин и і верх ов ен с тва зак он у. Діяльність її спрям ов ан а нас амп ер ед на заб езп еч енн я і зах ист прав люд ин и, чи то цивільних, політичних, екон омічних, соціальних або куль турних пра в. От же, діяльність РЄ охоп лює всі сфе ри жит тя лю ди ни. Прот е екон омічним и і військ ов о5політичн им и пит анн ям и ця орг анізація не опікуєть ся. З 1995 р. Ук раїна та кож є чле ном Рад и Європ и, що нині об’єднує 46 держ ав.

Од ним із найз начніших до сяг нень Ра ди Європ и є розр обк а та прий н ятт я Європ ейської конв енції про зах ист прав люд ин и і осн овних своб од. Конв енція встан овл ює невід’ємні прав а і своб од и для кожн ог о і зоб ов ’яз ує держав и гар ант ув ат и ці прав а кожній люд ині. Гол овн а відм інн ість Конв енції від інших міжнар одн их дог ов орів у гал узі прав люд ин и –

Мал. 11. існув анн я мех анізму зах ист у зазн ач ен их прав. _{Пра пор Ра ди Євро пи}

-

-

-

-

-

кий пар ла мент ви ко нує здебіль шо го кон сультат ивні функції. Він не має прав а внос ит и власні за ко ноп ро ек ти. Вод но час ра зом з Ра дою Європи бе ре участь у за ко но дав чо му проц есі чер ез числ енні проц ед ур и: спільн ог о ух ва лен ня рішень, співпраці, уз год жен ня тощ о. До тог о ж Європ ейськ ий парл ам ент ра зом з Ра дою Євро пи ух ва лює річний бюджет і контр ол ює йог о вик он анн я. Повн ов аженн я Європ ейськ ог о парл ам ент у постійно розш ир юю тьс я, прот е вони все ще менші, ніж у національн их зак он од авч их орг анів більш ості держ ав.

Співдружність Нез ал ежн их Держ ав

^{Мал. 12.} (СНД) – міждерж авн е об’єднанн я більш ості

Лог от ип і зал засідань кол ишніх респ ублік Рад янськ ог о Сою з у.

Євро пар ла мен ту

Офіційне місце пер еб ув анн я орг анів СНД – Мінськ. Це об’єднан ня бу ло ут во ре не на п ри-

кінці 1991 р. Білор усс ю, Росією та Укр аїною, кол и предст авн ик и цих трь ох рес публік СРСР виз на ли не мож ливість по даль шо го існу ван ня че рез гли бо ку політич ну кри зу єди ної дер жа ви – СРСР. Од нак, з ва жа ю чи на істор ичн у спільність нар одів, зая в ил и про прагн енн я розв ив ат и співро біт ницт во в політичній, еко номічній, куль турній та інших сфе рах на осн ові взаємног о визн анн я і пов аг и держ авн ог о сув ер енітет у.

Нез аб ар ом кількість членів СНД зросл а до дван адц ят и (кол ишніх рес публік СРСР). Од нак ідеї, зак ла дені в ос но ву діяль ності цієї орг анізації, не бул и реа лізов ані пов ною мірою. Чер ез суттєві розбіжності між окр ем им и держ ав ам и5учасн иц ям и всер ед ині СНД мал и місце і нині трив аю ть проц ес и под альш ог о розх одж енн я. Кер ую ч ись прав ом будь5якої держ ав и вийт и з орг анізації у будь5який час і на власн ий розсуд, про такі наміри в 2008 р. зая в ил а Грузія.

Спеціальні міжна родні ор ганізації . Од на з найвідоміших і найвпли-

29 вовіших орг анізацій так ог о хар акт ер у – це Європ ейськ ий Сою з (ЄС) . Він був утв ор ен ий 1993 р. і нині налічує 27 країн.

ЄС є унікальн им міжнар одн им утв ор енн ям, яке поєднує озн ак и міжнар одн ої орг анізації і держ ав и. Сою з має повн ов аж енн я на участь у міжнар одн их віднос ин ах і відіграє в них вел ик у роль. Країни ЄС зоб ов’язали ся про во ди ти спіль ний курс у сфері зовнішньої політи ки і без пе ки, ос нов них нап рямів внутрішньої еко номічної політи ки, ко ор ди ну ва ти політик у в пит анн ях охор он и довкілля, бор отьб и зі злоч инністю та ін.

Гол овн ою мет ою Європ ейськ ог о Сою з у є створ енн я «Європ и без корд онів», де бу ло б усу не но всі пе реш ко ди на шля ху віль но го пе ре су ван ня лю дей, капітал у, тов арів і посл уг. З 1999 р. (у готівков их розр ах унк ах з 2002 р.) введен а єдин а вал ют а – євро (за вин ятк ом Вел ик ої Брит анії і Данії). Отж е, це од но час но політич ний, еко номічний і ва лют ний со юз.

Укр аїна і світ

Парт не р ство з ЄС. 1 бе рез ня 1998 р. на бу ла чин ності Уго да про парт не р ство та співробітницт во між ЄС та Ук раїною. 30 груд ня 2005 р. на бу ло чин ності рішен ня ЄС на да ти Ук раїні ста тус країни з рин ко вою еко номікою. На сь о годні роз ши ре ний ЄС є найбіль шим зовнішнь о тор говель ним парт не ром Ук раїни.

Орг анізація Північноа тл ант ичн ог о дог ов ор у (НАТ О) . На сьо г одні вон а є найкр ащ е орг анізов ан ою та дієвою міжур яд ов ою міжнар одн ою ор ганізацією у сфері обо ро ни, без пе ки та політи ки. До говір, що оз на ме нував ут во рен ня НА ТО, був ук ла де ний 1949 р. де сять ма євро пейсь ки ми та двом а північноа м ер ик анськ им и нез ал ежн им и країнам и, які взял и на се бе зо бов’язан ня що до за без пе чен ня взаємної обо ро ни. Нині чле на ми НА ТО є 28 країн. Штаб5квар ти ра НА ТО пе ре бу ває в Брюс селі.

На поч атк у XXI ст. пер ед НАТ О пост ав цілий компл екс страт егічних цілей і завд ань, які док орінно відрізняю тьс я від кол ишніх, зокр ем а под олан ня наслідків поділу Євро пи за часів «хол одн ої війни», зміцненн я дем окр атії в країнах Центр альн ої та Східної Європ и. Йдетьс я про бор оть бу зі зброєю ма со во го зни щен ня і те ро риз мом. Го лов ною ме тою НА ТО є зах ист своб од и і безп ек и всіх її членів політичн им и й військ ов им и зас об ами відповідно до Стат ут у ООН.

Нині діяльність НАТ О, яка здійснює політик у «відкрит их двер ей», де далі роз ши рюєть ся. Во на охоп лює співпра цю і з дер жа ва ми, які не входять до склад у цієї орг анізації, у том у числі й з Укр аїною.

Укр аїна і світ

Парт не р ство з НА ТО. По чи на ю чи з 1994 р. на ша дер жа ва бе ре ак тив ну участь у прог рамі «Парт не р ство за ра ди ми ру» (ПЗМ), в рам ках якої укр аїнські військ ові бул и зал уч ені до кільк ох дес ятків спільн их із країнам ичлен ам и і партн ер ам и НАТ О мир отв орч их навч ань як на тер иторії наш ої країни, так і за корд он ом.

У своїх взаємовідно си нах з НА ТО Ук раїна по до ла ла шлях від Хартії про особл ив е партн ер с тво (1997 р.) чер ез План дій (2002 р.) до Інтенс и2009 р. з підго тов ки Ук раїни до на бут тя член ства в НА ТО. Тоді ж було підписано Декларацію про доповнення Хартії про особливе партнерство між Україною та НАТО.

Зменш енн я гол од у та жебр ац тв а бул о назв ан е на спеціальній сесії Ге не раль ної Асамб леї ООН в 2000 р. однією з вось ми цілей по точ но го тис яч оліття. З огл яд у на це, особл ив у роль посідає Прод ов ольч а і сільськ о- гос по дарсь ка ор ганізація Об’єдна них Націй (ФАО) . Це є міжу ря до ва міжнар одн а орг анізація, спеціалізов ан а уст ан ов а ООН (мал. 13). Вон а бу ла зас но ва на 1945 р. із штаб5квар ти рою в Римі. Го лов ни ми ціля ми ФАО є збір, вив чен ня і по ши рен ня інфор мації з пи тань хар чу ван ня, про до вольства, сільськ ог о госп од ар с тва, сприя нн я поліпшенн ю вир обн иц тв а і збут у про до воль ства та ін.

З ме тою за побіган ня за го ст рен ню проб ле ми го ло ду на пла неті ФАО на ма гаєть ся пе ред ба чи ти надз ви чайні си ту ації у сфері про до воль ства. За до по мо гою знімків із су пут ників, поль о вих досліджень та офіційних да них про вро жайність і за па си продо воль ства співробітни ки ФАО контро лю ють по пит і про по зицію що до про до воль чих про дуктів на світо во му ринк у. У разі наст анн я надзв ич айних си ту ацій ФАО до по ма гає сільським меш кан цям відно ви ти ви роб ництв о прод уктів харч ув анн я.

Се ред міжу ря до вих міжна род них орг анізацій дос ить відом ою у світі є Ор ганізація Об’єдна них Націй з пит ань освіти, нау к и і культ ур и (ЮНЕС КО ) . Це спеціалізо ва на ус танов а ООН, яка нині об’єднує 192 кра-

Мал. 14. Зал засідань і лог от ип їни. Во на ви ник ла 1945 р., штаб5кварЮНЕС КО ти ра пе ре бу ває в Па рижі (мал. 14).

ЮНЕС КО здійснює досліджен ня в га лузі освіти, на у ки і куль ту ри, сприяє прос ув анн ю, пер ед ачі та обміну знанн ям и, здійснює обмін спеціалізо ва ною інфор мацією то що. Од нак зав дан ня цієї ор ганізації не обм еж ую тьс я публікацією нау к ов их відкриттів. Розв ив аю ч и співпрац ю 31 між держ ав ам и в гал узі освіти, нау к и і культ ур и, ЮНЕСК О прагн е до дос ягн енн я вищ ої мет и – заб езп еч енн я мир у і міжнар одн ої безп ек и, дот р иманн я прав люд ин и, взаємної пош ан и люд ей і нар одів.

Ге ог рафія куль ту ри

Як рят ув ал и Нубійські храм и. У Єгипті, зок ре ма в Нубійській пус телі, є безліч давніх храмів і пам’ят ників. З будівницт вом Асу ансь кої греблі на річці Ніл ці пам’ятн ик и, що налічую ть 5000 років, опин ил ис я під загр оз ою зат опл енн я. У 1960 р. ЮНЕСК О розг орн ул а міжнар одн у кампанію про ти їхнь о го зни щен ня. Про те вря ту ва ти пам’ят ни ки мож на бу ло ли ше од ним спо со бом – ви вез ти із зо ни за топ лен ня і вста но ви ти на ви що му місці. Са ме так і вчи ни ли. Запрошені ЮНЕС КО міжна родні експерт и розрізал и пам’ятн ик и на част ин и, а потім зан ов о зібрал и в безп ечном у місці. На цей грандіозн ий прое кт бул о витр ач ен о 20 років тяжк ої праці.

До 2008 р. ООН включ ил а до свог о списк у об’єктів світов ої спадщ ин и пон ад 850 культ урн их, прир одн их та прир одн о5культ урн их об’єктів. З огл яд у на вел ик у цінність цих пам’яток для всіх люд ей, їх вваж аю ть заг альн им надб анн ям людства. ЮНЕСК О доп ом огл а зах ист ит и баг ат о так их пам’яток у пон ад 80 країнах світу.

Практичне завдання

За картою атласу з’ясуйте, які країни входять до складу СНД, НАТО, ЄС.

УЗАГАЛЬНЕННЯ

ò Міжнародні організації – об’єднання держав або національних громад, у тому числі неурядового характеру, для досягнення загальних цілей у різних сферах життя суспільства.

ò Існують загальнополітичні і спеціальні міжнародні організації.

Ключові терміни і поняття

ò загальнополітичні міжнародні організації ò спеціальні міжн ар одн і орг ан ізації ò ООН ò РЄ ò ЄП ò СНД ò НАТО ò ЄС ò ФАО ò ЮНЕСКО ò

САМОПЕРЕВІРКА

32 Òeìà 2..

НАСЕЛЕННЯ

1 СВIТУ

Люди є головним багатством будь5якої країни. Утім і в планет арному масштабі основною «дійовою особою» є саме людина. Адже все, що відбувається, виробляється і здійснюється на Землі, зрештою, оцінюється через придатність або непридатність, корисність чи некорисність, безпеку або небезпеку як для кожної окремої людини, так і для всього населення світу. Насамперед населення визначає можливості і масштаби діяльності кожної окремої держави у багатьох сферах виробництва, науки і культури. Ось чому така велика увага приділяється дослідженню найрізноманітніших характеристик населення: чисельності населення та її динаміці, статево-віковому складу і сімейному стану, рівню освіти й зайнятості, расовому й етнічному складу тощо.

Головні ознаки (характеристики) населення світу визначаються демографічним процесом – безперервними змінами в ході природного та механічного руху населення. Зважаючи на різноманіття наслідків такого процесу, населення вивчають різні науки. Демографія досліджує закономірності відтворення населення й окремих його груп шляхом аналізу природного руху і змін статево5вікової, шлюбної та сімейної структур. Наука етнографія вивчає побутові й культурні особливості життя народів. А географія населення спрямовує свою увагу на особливості розміщення населення і поселень на земній кулі залежно від природних особливостей та суспільних умов його існування.

КІЛЬКІСТЬ НАСЕЛЕННЯ.

ПРИРОДНИЙ І МЕХАНІЧНИЙ РУХ.

СТАТЕВО-ВІКОВИЙ СКЛАД НАСЕЛЕННЯ

Географічна розминка

Пригадайте, що є міграцією.

Поясніть, чим імміграція відрізняється від еміграції.

Кількість населення. Сукупність людей, які проживають на певній території, становить її населення. Зрозуміло, що чисельність населення світу не є постійною величиною і щороку змінюється (мал. 15). Головним джерелом інформації про такі зміни є переписи, які здійснюють регулярно у більшості країн через кожні 10 років. Завдяки їм відомо, що на сьогоднішній день чисельність населення світу становить 6,8 млрд осіб.

Загалом чисельність населення світу постійно збільшується. Однак темпи зростання не завжди були однаковими. Свого піку вони досягли в період 1965–1970 рр. Тоді після здобуття політичної незалежності більшість країн Азії, Африки та Латинської Америки отримали доступ до медичного забезпечення, завдяки чому рівень смертності у них зменшився вдвічі.

Завдяки передусім країнам, що розвиваються, темпи зростання населення у світі у середині ХХ ст. сягали 2 % на рік. Як наслідок, менш ніж за 40 років, з 1960 по 1999

р., чисельність населення планети зросла вдвічі, а восени 1999 р. перетнула позначку 6 млрд. Це явище стрімкого зростання чисельності населення земної кулі дістало назву «демографічного вибуху» .

Проте у 19905ті роки почала простежуватися тенденція зростання смертності, здебільшого у розвинутих країнах. Як наслідок, темпи зростання населення світу почали неухильно скорочуватися. У нинішній період (2005–2010 рр.) ці темпи становлять приблизно 1,2 % на рік і чисельність населення світу щорічно збільшується приблизно на 79 млн Мал. 16. Темпи зростання осіб (мал. 16). Це означає, що через чисельності населення світу, %

кожні 12 місяців населення Землі

зростає більш як на одну «Францію», «Велику Британію» чи «Італію», або на один «Єгипет» чи дві «Аргентини».

Практичне завдання

За малюнком 16 і Додатком визначте і подальші перспективи щодо темпів зростання чисельності населення світу.

Європа у цьому прирості не бере участі, оскільки тут він є нині від’єм ним (населення Європи зменшується на 1 млн осіб щорічно). Левова частка приросту населення світу припадає на найменш розвинуті регіони, передусім на країни Азії та Африки. Втім, як передбачається, у подальшому, в 2045– 2050 рр., темпи приросту населення навіть у цих частинах світу суттєво знизяться і загалом у світі становитимуть лише 0,3–0,4 % на рік (мал. 16).

Природний рух. Чисельність населення світу зростає завдяки тому, що на Землі постійно змінюються покоління людей унаслідок природного руху населення, або його відтворення. Відтворення (природний рух) населення – це зміна чисельності і складу населення внаслідок народжуваності і смертності, без урахування механічного переміщення. Відтворення населення визначає розміри природного приросту.

Природний приріст – це різниця між народжуваністю та смертністю (обчислюється на 1000 жителів на рік). Він буває додатним у разі перевищення народжуваності над смертністю і від’ємним, коли смертність більша від народжуваності, або нульовим, коли ці показники мають однакове значення (мал. 17).

Зазвичай у світі виділяють два типи відтворення населення .

Для першого типу характерні порівняно невисокі показники народжуваності, смертності й природного приросту, що становить менш як 2 особи на 1000 жителів. Подекуди рівень народжуваності нижчий за той, який необхідний для простого відтворення населення. Так, в Україні та Росії природний приріст становить відповідно –6 і –5 осіб на 1000 жителів.

Перший тип відтворення населення характерний для більшості країн Європи, Північної Америки і деяких інших регіонів світу. Тут відбувається прискорене старіння населення, коли у віковій структурі переважає населення старших вікових груп.

Прогноз

У період 2009–2050 рр. чисельність населення в 45 розвинутих країнах, за прогнозами, зменшиться. Наприклад, у Росії чисельність населення зменшиться на 33 млн осіб, в Японії – на 25 млн осіб, в Україні – на 15 млн осіб, у Німеччині – на 8,4 млн осіб, а в Польщі – на 7,7 млн осіб.

Другий тип властивий країнам Азії, Африки й Латинської Америки, для структури населення яких характерна висока частка молодших вікових груп. Адже тут порівняно високі показники народжуваності, стабільні (часто низькі) показники смертності та високий природний приріст, що перевищує 12 осіб на 1000 жителів.

Найбільший у світі природний приріст населення спостерігається в африканській Уганді та азійському Ємені, де він перевищує 35 осіб на 1000 жителів. У десятках країн, що розвиваються, і чимало з яких належать до найменш розвинутих країн, на одну жінку припадає понад четверо дітей.

У глобальному масштабі однією з найважливіших демографічних змін, що відбулися, є майже повсюдне скорочення народжуваності – з п’яти дітей на жінку в період 1965–1970 рр. до менш ніж три дитини на жінку у 2005–2010 рр.

Механічний рух. На чисельність населення держав, його структуру та інші характеристики впливає не лише природний, а й механічний рух населення. Пригадайте, такий рух, тобто переміщення людей по території, зумовлений зміною постійного місця проживання та пошуку роботи, ще називають міграцією (від лат. мigratio – переходжу, переселяюсь). Основними причинами міграцій є пошук роботи (мал. 18), політичні

утиски людей у своїй країні, релігійні та інші гуманітарні причини.

Міграції можуть різнитися за багатьма ознаками. Вам уже відомо з курсу географії України, що всі міграційні переміщення поділяються на зовнішню і внутрішню міграції. Так само ви маєте пам’ятати, що у зовнішній міграції розрізняють еміграцію (від лат. emigro – виселяюсь) та імміграцію (від лат. immigrans – той, що заселяється).

Внутрішня міграція позначається тільки на кількості жителів у різних регіонах однієї країни. Тим часом зовнішня міграція може впливати на загальну чисельність населення країни.

Кількість міжнародних мігрантів зростає. У 2005 р. їх було 192 млн, а в 2010 р., імовірно, збільшиться до 210 млн. Проте, як і раніше, міжнародні мігранти становитимуть лише 3 % від загальної чисельності населення світу.

Мал. 18. Частка робочихіммігрантів серед загального населення деяких країн

-

-

-

розвинуті країни стали відкритішими з точки зору допуску мігрантів до роботи там, де відчувається брак робочої сили. У 2005 р. майже половина розвинутих держав заявила про своє бажання залучати більшу кількість висококваліфікованих робочих5іммігрантів (мал. 18).

Статево#віковий склад населення. Віковий склад населення неоднаковий у різних країнах світу. В країнах, що розвиваються, загалом проживає більше літніх людей, ніж в економічно розвинутих країнах. Однак якщо порівняти частку літніх людей у загальній чисельності населення країн, то спостерігається протилежна ситуація. Так, у більш розвинутих країнах на частку літніх людей припадає 21 % (мал. 19, 20). Водночас, у менш розвинутих країнах частка літніх людей помітно менша і становить 9 %.

Серед окремих регіонів світу найбільше літніх людей у Європі – 22 %. Приблизно удвічі менше людей цієї вікової категорії в Азії, Латинській Америці та у Карибському басейні – 10 %. Ще менше літніх людей в Африці, де їх частка становить тільки 5 %.

У більшості країн і регіонів світу тривалість життя збільшується. За прогнозами, вона перевищуватиме 76 років у розвинутих державах і 65 років у країнах, що розвиваються. У найменш розвинутих країнах, дві третини з яких зазнають серйозного негативного впливу епідемії ВІЛ/ СНІДу, середній показник очікуваної тривалості життя становить лише близько 55 років.

Реалії сьогодення

Контрасти тривалості життя. Найбільша середня тривалість життя населення в Андоррі – 83,5 року. Понад 80 років у середньому триває життя населення також у СанМарино і в Сінгапурі (81,7 року), в Японії (81,3 року), в Австралії, Швейцарії та Швеції (80,5 року), в Ісландії (80,3 року), Канаді (80,2 року). Найменша тривалість життя у таких африканських країнах як Свазіленд (32,6 року) і Ботсвана (33,7 року). В Україні тривалість життя населення становить 68 років.

У глобальному масштабі очікувана тривалість життя після настання

605річного віку збільшилася з 15 років у 1950–1955 рр. до 20 років у 2005–2010 рр., а в 2045–2050 рр. цей показник досягне 23 років. Отже, люди літнього віку продовжують старіти, і очікується, що частка осіб у віці 80 років або старше, яка нині становить 1,5 % загальної чисельності населення у світі, в 2050 р. дорівнюватиме 4,4 %.

Найбільше літніх людей, як і нині, буде в Європі – 35 % в 2050 р. В Азії, Латинській Америці та Карибському басейні літні люди на той час становитимуть 24 % загальної чисельності населення. Найменше літніх людей буде в майбутньому в Африці – лише 10 % населення.

Статевий склад населення світу характеризується незначним переважанням чоловіків над жінками. На 100 жінок припадає приблизно 102 чоловіки. Однак у найбільш працездатному віці – від 15 до 49 років – жінок, навпаки, дещо більше – 52 %. До того ж тривалість життя жінок вища, ніж тривалість життя чоловіків – 70 проти 65 років. Оскільки очікувана тривалість життя жінок, особливо у старшому віці, вища, ніж у чоловіків, більшість літніх людей становлять жінки. Так, у віковій групі 60 років і старше на кожних 100 жінок припадає 82 чоловіки.

Демографічна політика держав. Демографічна політика – це система адміністративних, економічних, пропагандистських та інших заходів, які здійснюються державою з метою

врегулювання передусім народжува- ^{Мал. 20. Частка населення віком}

понад 65 років у деяких країнах ності. В країнах з першим типом відсвіту творення населення державні заходи спрямовані на збільшення народжу-

ваності та природного приросту, а в країнах з другим типом, навпаки, на скорочення. Так, у багатьох європейських країнах (ФРН, Нідерланди, Швеція тощо) запроваджують грошові субсидії, певні міри соціального захисту та стимулювання, інші заходи соціально5економічного характеру для підтримки сімей і жінок, які мають дітей. А в Китаї, навпаки, державного значення набула політика стримування народжуваності.

-

-

-

-

-

УЗАГАЛЬНЕННЯ

ò Чисельність населення світу становить 6,8 млрд осіб і темпи його зростання сягають 1,2 % щорічно.

ò У більшості країн Європи і Північної Америки, для яких характерний перший тип відтворення населення, переважає населення старших вікових груп. ò У країнах Азії, Африки та Латинської Америки, для яких властивий другий тип відтворення населення, висока частка молодших вікових груп.

ò Кількість міжнародних мігрантів зростає, найбільше їх очікується в Європі, а серед країн – у США.

ò Зменшення розміру сімей і зростання тривалості життя зумовлює процес старіння населення в усьому світі.

Ключові терміни і поняття

ò кількість населення ò відтворення ò типи відтворення населення ò прир одний рух населення ò природний приріст ò механічний рух населення ò міграція ò еміграція ò імміграція ò статево5віковий склад населення ò міграційна політика ò демографічна політика ò

САМОПЕРЕВІРКА