МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ДЕРЖАВНА ФІНАНСОВА АКАДЕМІЯ

ОПОДАТКУВАННЯ В УКРАЇНІ

НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

Рекомендовано

Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів

Київ

«Центр учбової літератури» 2010

ББК 65.261.4я73 УДК 336.2.027(075.8)

О-61

Гриф надано

Міністерством освіти і науки України (Лист № 14/18-Г-1848 від 16.07.2008)

Рецензенти:

Косарчук В. П. — директор Департаменту масово-роз’яснювальної роботи та звернень громадян Державної податкової адміністрації України;

Шинкаренко С. В. — кандидат економічних наук, голова Державної податкової адміністрації України у Дніпропетровській області;

Сазонець І. Л. — доктор економічних наук, професор, декан факультету міжнародної економіки Дніпропетровського національного університету.

Дєєва Н. М., Редіна Н. І., Дулік Т. О. та ін.

О-61 Оподаткування в Україні: Навч. посіб. / За ред. Н. І. Редіної. — К.: Центр учбової літератури, 2009. — 544 с.

ISBN 978-966-364-846-0.

У навчальному посібнику розглянуто основи оподаткування й адміністрування податків в Україні, сутність та види прямого і непрямого оподаткування, порядок нарахування й сплати окремих видів податків та обов’язкових платежів відповідно до чинного податкового законодавства, а також відповідальність платників за його порушення.

Посібник призначений для студентів, аспірантів, викладачів навчальних закладів економічного профілю, працівників органів податкової служби та фахівців, які застосовують норми чинного податкового законодавства у практичній роботі, а також широкого кола читачів, що цікавляться питаннями оподаткування.

ББК 65.261.4я73 УДК 336.2.027(075.8)

ISBN 978-966-364-846-0 © Дєєва Н. М., Редіна Н. І., Дулік Т. О.

та ін., 2009

© Центр учбової літератури, 2009

ПЕРЕДМОВА......................................................................................................... 10

ВСТУП................................................................................................................. 12

ЧАСТИНА І. ОСНОВИ ОПОДАТКУВАННЯ

ТЕМА 1. ПЕРЕДУМОВИ ВИНИКНЕННЯ ТА ГЕНЕЗИС ПОДАТКІВ.................. 14

1.1 Економічні передумови виникнення і розвитку податків......................................... 14

1.1 Еволюція податкової системи у країнах світу.......................................................... 15

1.1 Податкова система в Україні, основні етапи її становлення................................... 18

Ключові терміни і поняття.................................................................................. 33

Питання для самоконтролю знань....................................................................... 33

Навчальні завдання.......................................................................................... 34

Тестові завдання.............................................................................................. 35

ТЕМА 2. ЕКОНОМІЧНА ПРИРОДА І СУСПІЛЬНЕ ПРИЗНАЧЕННЯ

ПОДАТКІВ.............................................................................................. 36

2.1. Еволюція поглядів видатних науковців минулих століть на сутність і

необхідність податків.......................................................................................................... ³⁶

2.2. Призначення і роль податків. Економічна сутність та об'єктивні ознаки податків........ 39

2.3. Функції податків. Співвідношення функцій податків.................................................. 46

Ключові терміни і поняття.................................................................................. 47

Питання для самоконтролю знань....................................................................... 47

Навчальні завдання.......................................................................................... 48

Тестові завдання.............................................................................................. 49

ТЕМА 3. ТЕРМІНОЛОГІЯ ОПОДАТКУВАННЯ ТА ОСНОВНІ ЕЛЕМЕНТИ

ПОДАТКУ.......................................................................................................... 50

3.1. Термінологія оподаткування....................................................................................... 50

3.2. Елементи податку....................................................................................................... 51

Ключові терміни і поняття.................................................................................. 56

Питання для самоконтролю знань....................................................................... 56

Навчальні завдання.......................................................................................... 56

Тестові завдання.............................................................................................. 57

ТЕМА 4. КЛАСИФІКАЦІЯ ПОДАТКІВ................................................................... 59

4.1. Поняття та значення класифікації податків............................................................... 60

4.2. Класифікація податків за характерними ознаками.................................................... 61

4.3. Види прямих та непрямих податків........................................................................... 65

4.4. Переваги і недоліки прямих та непрямих податків, їх місце в податковій системі...... 67

Ключові терміни і поняття.................................................................................. 70

Питання для самоконтролю знань....................................................................... 70

Навчальні завдання.......................................................................................... 70

Тестові завдання...............................................................................................

з

ТЕМА 5. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПОБУДОВИ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ

ДЕРЖАВИ..................................................................................... 73

5.1. Наукові основи побудови податкової системи. Поняття податкової системи і

вимоги до неї....................................................................................................................... 74

5.2. Структурна побудова податкової системи. Чинники, що визначають структуру

податкової системи............................................................................................................. ⁸⁰

5.3. Принципи оподаткування........................................................................................... 83

Ключові терміни і поняття.................................................................................. 85

Питання для самоконтролю знань...................................................................... 85

Навчальні завдання.......................................................................................... 85

Тестові завдання.............................................................................................. 86

ТЕМА 6. ПОДАТКОВА ПОЛІТИКА ДЕРЖАВИ................................................... 87

6.1. Поняття податкової політики та її напрями............................................................... 87

6.2. Фактори, що визначають напрями і характер податкової політики. Аксіоми та

принципи податкової політики........................................................................................... ⁹²

6.3. Суть податкового регулювання ринку........................................................................ 97

Ключові терміни і поняття.................................................................................. 99

Питання для самоконтролю знань...................................................................... 99

Навчальні завдання.......................................................................................... 99

Тестові завдання.............................................................................................. 100

ТЕМА 7. МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ВИМІРУ ПОДАТКОВОГО

НАВАНТАЖЕННЯ ТА ШЛЯХИ ЙОГО ОПТИМІЗАЦІЇ......................... 101

7.1. Теоретико-методологічні засади визначення рівня податкового

навантаження...................................................................................................................... ¹⁰²

7.2. Показники рівня податкового навантаження на економіку та доходи юридичних

і фізичних осіб..................................................................................................................... ¹⁰⁷

7.3. Поняття та процедура оптимізації оподаткування. Принципи оптимального

оподаткування..................................................................................................................... ¹¹⁵

Ключові терміни і поняття.................................................................................. 118

Питання для самоконтролю знань....................................................................... 118

Навчальні завдання.......................................................................................... 118

Тестові завдання.............................................................................................. 119

ТЕМА 8. СИСТЕМА ОПОДАТКУВАННЯ У КРАЇНАХ РИНКОВОЇ

ЕКОНОМІКИ........................................................................................... 120

8.1. Загальні риси системи оподаткування у країнах ринкової економіки..................... 121

8.2. Структура податків та динаміка їх частки у ВВП у країнах ринкової 122

економіки.............................................................................................................................

8.3. Основні тенденції функціонування та розвитку податкових систем у провідних 125

країнах світу.........................................................................................................................

Ключові терміни і поняття.................................................................................. 125

Питання для самоконтролю знань....................................................................... 126

Навчальні завдання.......................................................................................... 126

Тестові завдання.............................................................................................. 127

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ДО ЧАСТИНИ І ............................................... 128

ТЕМА 1. ОСНОВИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ ТА ПРІОРИТЕТИ ПОДАТКОВОЇ ПОЛІТИКИ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ РОЗВИТКУ ДЕРЖАВИ....................................................................... ¹³²

1.1. Основні тенденції становлення податкової системи України........................... 132

1.2. Сучасна податкова політика держави та принципи функціонування податкової

системи України, їх реалізація.............................................................................. 146

1.3. Напрями реформування податкової системи України.................................... 152

Ключові терміни і поняття............................................................................... 170

Питання для самоконтролю знань.................................................................... 170

Навчальні завдання....................................................................................... 171

Тестові завдання........................................................................................... 172

ТЕМА 2. ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ.

АДМІНІСТРУВАННЯ ПОДАТКІВ.......................................................... ₁₇₅

2.1. Податкова служба держави, склад податкової служби України............................... 175

2.2. Функції органів державної податкової служби............................................... 176

2.3. Основи та організація податкової роботи..................................................... 177

2.4. Облік платників і надходжень податків........................................................ 181

2.5. Відповідальність платників за своєчасність і правильність розрахунків з

бюджетом і за подання декларацій................................................................... 189

Ключові терміни і поняття................................................................................ 199

Питання для самоконтролю знань.................................................................... 200

Навчальні завдання........................................................................................ 200

Тестові завдання............................................................................................ 202

ТЕМА 3. ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ.................................................... 204

3.1. Сутність податку на додану вартість........................................................... 205

3.2. Елементи податку на додану вартість: платники,

об'єкт оподаткування, ставки........................................................................... 206

3.3. Пільги за податком на додану вартість........................................................ 213

3.4. Порядок обчислення податку на додану вартість. Облік податку у платників........ 216

3.5. Строки сплати податку на додану вартість і подання декларацій.................... 224

Ключові терміни і поняття............................................................................... 226

Питання для самоконтролю знань.................................................................... 226

Актуальні питання........................................................................................... 226

Навчальні завдання........................................................................................ 231

Тестові завдання............................................................................................ 235

ТЕМА 4. АКЦИЗНИЙ ЗБІР.............................................................................. 236

4.1. Акцизний збір як форма специфічних акцизів............................................... 237

4.2. Платники акцизного збору, об'єкт оподаткування, ставки............................... 239

4.3. Методика розрахунку сум акцизного збору.................................................. 244

4.4. Пільги з акцизного збору........................................................................... 247

Ключові терміни і поняття............................................................................... 249

Питання для самоконтролю знань.................................................................... 249

Навчальні завдання....................................................................................... 249

Тестові завдання........................................................................................... 251

ТЕМА 5. МИТО............................................................................................... 252

5.1. Митні платежі та їх роль в економічній політиці держави................................ 252

5.2. Платники, ставки мита, об'єкт оподаткування.............................................. 253

5.3. Порядок сплати мита................................................................................ 258

Ключові терміни і поняття............................................................................... 258

Питання для самоконтролю знань.................................................................... 258

Навчальні завдання........................................................................................ 259

Тестові завдання............................................................................................ 260

ТЕМА 6. ПОДАТОК НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВ........................................... 261

6.1. Податок на прибуток підприємств як форма корпоративного прибуткового

оподаткування................................................................................................ 261

6.2. Елементи податку на прибуток................................................................... 263

Ключові терміни і поняття................................................................................ 281

Питання для самоконтролю знань..................................................................... 281

Навчальні завдання........................................................................................ 282

Тестові завдання............................................................................................ 284

ТЕМА 7. ПОДАТОК З ДОХОДІВ ФІЗИЧНИХ ОСІБ.............................................. 285

7.1. Основи та термінологія податку з доходів фізичних осіб................................. 286

7.2. Види доходів і категорії платників податку з доходів фізичних осіб. Об'єкт

оподаткування та порядок його визначення....................................................... 287

7.3. Ставки податку з доходів фізичних осіб....................................................... 293

7.4. Податкові соціальні пільги для платників податку з доходів фізичних осіб........ 294

7.5. Право платника податку з доходів фізичних осіб на податковий кредит............ 298

7.6. Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку з доходів

фізичних осіб..................................................................................... 301

Актуальні питання оподаткування доходів фізичних осіб....................................... 304

Ключові терміни і поняття................................................................................ 316

Питання для самоконтролю знань..................................................................... 316

Навчальні завдання........................................................................................ 317

Тестові завдання............................................................................................ 320

ТЕМА 8. СПРОЩЕНА СИСТЕМА ОПОДАТКУВАННЯ......................................... 322

8.1. Оподаткування доходів від підприємницької діяльності. Альтернативні системи

оподаткування суб'єктів малого бізнесу................................................ 323

8.2. Єдиний податок та його основні елементи. Особливості застосування спрощеної системи оподаткування юридичними та фізичними особами - суб'єктами

329

підприємницької діяльності..............................................................

8.3. Фіксований сільськогосподарський податок, його специфіка як форми спрощення

оподаткування сільгоспвиробників....................................................................... 336

Ключові терміни і поняття................................................................................ 343

Питання для самоконтролю знань.................................................................... 343

Навчальні завдання........................................................................................ 345

Тестові завдання............................................................................................ 347

ТЕМА 9. ПЛАТА ЗА РЕСУРСИ......................................................................... 350

9.1. Плата за землю........................................................................................ 350

9.2. Плата за спеціальне використання прісних водних ресурсів........................... 357

9.3. Плата за користування надрами................................................................. 360

9.4. Плата за спеціальне використання лісових ресурсів....................................... 361

Ключові терміни і поняття................................................................................ 364

Питання для самоконтролю знань.................................................................... 364

Навчальні завдання........................................................................................ 364

Тестові завдання............................................................................................ 366

ТЕМА 10. ІНШІ ПОДАТКИ ТА ОБОВ’ЯЗКОВІ ПЛАТЕЖІ ...................................... 368

10.1. Податок з власників транспортних засобів................................................... 368

10.2. Місцеві податки і збори............................................................................ 375

10.3. Інші обов'язкові платежі........................................................................... 378

Ключові терміни і поняття................................................................................ 386

Питання для самоконтролю знань..................................................................... 387

Навчальні завдання........................................................................................ 387

Тестові завдання............................................................................................ 389

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ДО ЧАСТИНИ ІІ........................................... 391

ТЕМА 1. ДЕРЖАВНІ ЦІЛЬОВІ ФОНДИ ЯК СКЛАДОВА ЧАСТИНА ДЕРЖАВНИХ

ФІНАНСІВ.................................................................................... ³⁹⁶

1.1. Визначення та характеристика державних цільових фондів, їх

класифікація............................................................................................... 396

1.2. Необхідність створення та принципи функціонування державних цільових

фондів....................................................................................................... 399

1.3. Світовий досвід створення та функціонування окремих державних цільових

фондів....................................................................................................... 400

Ключові терміни і поняття............................................................................. 404

Питання для самоконтролю знань................................................................. 404

Навчальні завдання..................................................................................... 404

Тестові завдання......................................................................................... 405

ТЕМА 2. СИСТЕМА ФОНДІВ ДЕРЖАВНОГО ПЕНСІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ... 406

2.1. Структура системи пенсійного забезпечення в Україні................................ 406

2.2. Завдання та функції Пенсійного фонду..................................................... 407

2.3. Джерела формування доходів Пенсійного фонду....................................... 410

2.4. Склад видатків Пенсійного фонду............................................................ 416

2.5. Контроль за формуванням і використанням коштів Пенсійного фонду.......... 418

2.6. Основи функціонування Накопичувального фонду України......................... 420

Ключові терміни і поняття............................................................................. 424

Питання для самоконтролю знань.................................................................. 424

Навчальні завдання..................................................................................... 424

Тестові завдання......................................................................................... 426

ТЕМА 3. СИСТЕМА ФОНДІВ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ......................... 429

3.1. Характеристика фондів соціального страхування в Україні........................... 429

3.2. Загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з 432

тимчасовою втратою працездатності і витратами, що зумовлені народженням і похованням.................................................................................................

3.3. Загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного 436

випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності............................................................................................

3.4. Загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок 440

безробіття....................................................................................................

Ключові терміни і поняття.............................................................................. 443

Питання для самоконтролю знань.................................................................. 443

Навчальні завдання..................................................................................... 444

Тестові завдання.......................................................................................... 445

ТЕМА 4. ФОНД УКРАЇНИ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ІНВАЛІДІВ......................... 448

4.1. Завдання та функції фонду........................................................................ 448

4.2. Джерела формування та напрями використання коштів фонду....................... 450

4.3. Управління фондом.................................................................................. 451

Ключові терміни і поняття................................................................................ 452

Питання для самоконтролю знань..................................................................... 452

Навчальні завдання........................................................................................ 453

Тестові завдання............................................................................................ 454

ТЕМА 5. ФОНД ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА.... 456

5.1. Необхідність та правові засади створення і функціонування фонду охорони

навколишнього природного середовища в Україні............................................... 456

5.2. Джерела формування коштів фонду та напрями їх використання.................... 458

5.3. Порядок нарахування збору за забруднення навколишнього природного середовища. 460

5.4. Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону

467

навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності..

Ключові терміни і поняття................................................................................ 470

Питання для самоконтролю знань..................................................................... 470

Навчальні завдання........................................................................................ 470

Тестові завдання............................................................................................ 471

ТЕМА 6. ДЕРЖАВНІ ЦІЛЬОВІ ФОНДИ СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ............ 473

6.1. Ретроспективний огляд інших цільових фондів фінансових ресурсів, що діяли в

Україні за часів незалежності............................................................................ 473

6.2. Державний фонд охорони праці................................................................. 475

Ключові терміни і поняття................................................................................ 481

Питання для самоконтролю знань..................................................................... 481

Навчальні завдання........................................................................................ 481

Тестові завдання............................................................................................ 481

ТЕМА 7. ПОЗАБЮДЖЕТНІ ФОНДИ МІСЦЕВИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ...................... 483

7.1. Повноваження місцевих органів влади щодо створення та використання

спеціальних фондів фінансових ресурсів........................................................... 483

7.2. Спеціальні фонди фінансових ресурсів місцевих органів влади...................... 485

Ключові терміни і поняття................................................................................ 486

Питання для самоконтролю знань..................................................................... 486

Навчальні завдання........................................................................................ 487

Тестові завдання............................................................................................ 487

487

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ДО ЧАСТИНИ III.......................................... 489

ДОДАТКИ...................................................................................................... 491

Сучасний стан економіки України визначається складними трансформаційними процесами, які спрямовані на створення ринкового середовища та які ставлять конкретні вимоги до розвитку національної податкової системи. Складність здійснення цих процесів обумовлена впливом різних чинників об'єктивно-суб'єктивного характеру, зокрема загостренням основного фіскального протиріччя між необхідністю і можливістю податкових надходжень. Тому для України особливої актуальності набирає вдосконалення національної податкової системи, яка сприятиме стабілізації і конкурентоспроможності її економіки, а отже і збільшенню податкових надходжень до бюджету. Створення ефективного податкового механізму держави визначається вірним вибором стратегічних та поточних цілей, оптимальним розподілом інструментів державного фіскального впливу на досягнення конкретних результатів. На наш погляд, саме такий підхід дозволяє визначити ключові напрями вказаних цілей, задіяти найбільш ефективні ринкові засоби та інструменти для їх реалізації.

Здійснюючи податкове регулювання економіки, держава шляхом зміни обсягу податкових надходжень, ставок податків, форм і методів оподаткування, застосування податкових пільг може суттєво впливати на процеси розподілу і перерозподілу валового внутрішнього продукту між окремими секторами економіки, регіонами, верствами населення. Податки як найбільш вагомий фінансовий регулятор економічних процесів (нагромадження капіталу, інвестицій, ділової активності підприємництва, сукупного споживання тощо) є не тільки головним джерелом доходів бюджету, але й важливим інструментом регулювання доходів юридичних і фізичних осіб, еластичним важелем впливу на їх поведінку. З розвитком ринкового середовища в Україні значимість податкових регуляторів зростатиме, що викликає зміни в податковому законодавстві відповідно до траєкторії податкової політики. Це зумовлює підвищений суспільний інтерес до теорії й практики оподаткування, необхідність постійного оновлення навчальної і методичної літератури з питань оподаткування з урахуванням вітчизняного та світового досвіду.

Навчальний посібник "Оподаткування в Україні" призначений для працівників органів податкової служби та фахівців, які застосовують норми чинного податкового законодавства у практичній роботі, студентів, аспірантів, викладачів навчальних закладів економічного профілю.

При підготовці посібника автори спиралися на основні положення теорії оподаткування, що розроблені як західними вченими різних часів (А. Смітом, Д. Рікардо, Дж. Локком, Дж. Ст. Міллем, Дж. М. Кейнсом, Ф. Нітті, А. Вагнером, А. Лаффером та ін.), так і сучасними українськими вченими-економістами (В. Андрущенком, О. Василиком, В. Вишневським, В. Геєцем, В. Опаріним, С. Осадцем, І. Радіоновою, А. Соколовською, В. Суторміною, В. Федосовим, Л. Шаблистою, С. Юрієм та ін.). У даному посібнику враховано також останні зміни в податковому законодавстві, що дозволить користувачам знайти відповіді на питання в сучасній їх редакції.

Навчальний посібник підготовлено відповідно до програм з навчальних дисциплін: „Основи оподаткування”, „Податкова система України”, „Державні цільові фонди”, які включено до навчального плану підготовки фахівців з оподаткування. Він має допоміжне значення до основної класичної і навчально-методичної літератури рекомендованої з цих дисциплін та нормативно-правових актів.

Видання має форму подання матеріалів, зручну для їх опанування. Посібник сприятиме підвищенню рівня податкової культури, а отже й усвідомлення свого суспільного обов'язку - сплачування податків.

Автори щиро вдячні рецензентам за побажання та зауваження.

Ректор Дніпропетровської

державної фінансової академії Редіна Н. І.

Податкова система є важливою складовою економічної системи держави, вона має будуватися на певних засадах, якими є створення сприятливих умов для розвитку виробництва, забезпечення можливостей для помірного і відносно рівномірного збагачення нації в цілому та кожного суб'єкта зокрема, приведення у відповідність бюджетних видатків і доходів. Це дозволить вирішити ряд актуальних проблем - зниження податкового тиску, забезпечення мобілізації внутрішніх інвестицій, сприяння розвитку малого та середнього бізнесу, підвищення суспільного добробуту населення.

Сучасна податкова система формувалася протягом усього періоду існування України як незалежної держави. Нині в Україні створено національну систему оподаткування, яка в цілому відповідає світовим моделям та загальноприйнятим принципам її побудови і включає правове забезпечення оподаткування, його організаційну та інформаційну системи. Процес оподаткування в Україні характеризується високою динамічністю, що пов'язано зі змінами пріоритетів державної податкової політики, але це призводить до небажано частих змін законодавчих норм. Підвищення останнім часом суспільного інтересу до теорії та практики оподаткування зумовлює необхідність постійного оновлення навчальної й методичної літератури з питань оподаткування з урахуванням вітчизняного та світового досвіду.

Начальний посібник „Оподаткування в Україні” є другим виданням, систематизованим та доповненим відповідно до змін у чинному податковому законодавстві. Це видання відрізняється від попереднього не лише внесенням змін у зв'язку з коригуванням нормативно-правової бази з питань оподаткування, а й структурою та змістом окремих тем.

На відміну від попереднього, начальний посібник доповнено двома частинами: „Основи оподаткування” та „Державні цільові фонди” - що дало змогу авторам більш ґрунтовно розглянути теоретичні аспекти оподаткування та систему цільових фондів держави.

Для поєднання логічного й візуального сприйняття навчальний матеріал з кожної теми доповнюється структурно-логічними схемами.

З метою вироблення необхідної компетенції з податкової справи майбутніх фахівців до начального посібника також включено додатковий матеріал: навчальні завдання практичного характеру, тестові завдання, питання для самоконтролю знань. Крім того, у ньому розглянуто актуальні питання оподаткування на підставі матеріалів ДПА України в Дніпропетровській області та матеріалів, опублікованих в офіційному виданні ДПА України „Вісник податкової служби України”.

Навчальний посібник розраховано на студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів, а також працівників фінансово-податкових органів, платників податків, науковців.

Автори сподіваються, що видання буде корисним не лише для студентів та фахівців, а й для широкого кола читачів.

ЧАСТИНА I

ОСНОВИ ОПОДАТКУВАННЯ

ТЕМА 1. ПЕРЕДУМОВИ ВИНИКНЕННЯ ТА ГЕНЕЗИС ПОДАТКІВ

1.1. Економічні передумови виникнення і розвитку податків.

1.2. Виникнення і розвиток податкової системи у країнах світу.

1.3. Податкова система в Україні, основні етапи її становлення.

Методичні рекомендації до вивчення теми

Ця тема є вступною до нормативної дисципліни „Основи оподаткування”. Отже, центральними питаннями є ті, що стосуються економічних передумов виникнення і розвитку податків, історичного процесу розвитку податкової системи у країнах світу та в Україні.

Під час вивчення питань даної теми важливо насамперед з'ясувати економічні передумови виникнення і розвитку податків, а також ту роль, яку виконували податки в економічній системі різних держав за різних часів.

Особливої уваги потребує з'ясування питання інституціональних і макроекономічних умов становлення податкової системи України та аналіз основних етапів її становлення.

Окрім того, у третьому питанні необхідно дати загальну характеристику податковій системі України, її складу та структурі, законодавчим актам, що її регламентують. При цьому слід чітко визначити основні тенденції в становленні податкової системи України в цілому та у становленні системи прямого та непрямого оподаткування зокрема. Окремої уваги потребують й проблеми реформування податкової системи України, ураховуючи класичні принципи проведення податкових реформ. І на завершення цього питання необхідно, по-перше, дати загальну характеристику процесу реалізації принципів оподаткування в Україні, по-друге, проаналізувати проекти

реформування податкового законодавства України, по-третє,

розглянути напрями вдосконалення податкової системи України та податкової політики України в сучасних умовах.

1.1. Економічні передумови виникнення і розвитку податків

Податки - це обов’язковий елемент економічної системи держави, що існує „для інших”, тобто для задоволення потреб суспільства

Рис. 1.1. Роль податків у суспільстві

Головними передумовами виникнення податків є перехід від натурального господарства до товарно-грошового господарства та виникнення держави

Поява податків у суспільстві обумовлюється гострою потребою держави в коштах, особливо в період нестабільної економічної та політичної ситуації ця потреба різко зростає

Розвиток податків здійснюється під впливом розвитку товарно-грошових відносин та продуктивних сил суспільства

1.2. Еволюція податкової системи у країнах світу

Перші кроки історико-економічного пошуку є свідченням того, що податки як економічне явище з’явилися з виникненням держави. Відповідно до розвитку державності відбувалося постійне

вдосконалення системи оподаткування: починаючи з примітивних податків у натуральній формі до технічно відшліфованих систем оподаткування у ринкових, економічно високорозвинутих країнах. Хронологічно цей процес- відбувається у різних країнах неодночасно. Свідченням цього є історичні документи, які підтверджують, що система оподаткування бере початок зі Стародавніх держав -Єгипту, Греції та Риму

Причини, що привели до виникнення оподаткування у різних країнах здебільшого специфічні для них, проте, є в цьому і багато спільного. Головне - гостра потреба держави в додаткових бюджетних надходженнях та забезпеченні рівноспрямованості оподаткування на основі прямого визначення доходів платника

її - й етап: розвиток промислових податків на виробництво та на всі види діяльності

ї - й етап: розвиток системи прямого оподаткування

їїї - й етап: розвиток системи прямого та непрямого оподаткування

IV - й етап: уніфікація системи оподаткування та її

теоретичне

обґрунтування

Етапи

формування податкової системи у країнах світу

V - й етап: реформування систем

оподаткування

VI - й етап: оптимізація систем

оподаткування

Рис. 1.2. Етапи формування податкової системи у країнах світу

Характерні особливості періоду становлення і розвитку податкової системи у країнах світу

1.3. Податкова система в Україні, основні етапи її становлення

Виникнення податків в Україні спостерігається з часів заснування Київської Русі (IX - XII ст.), під впливом розвитку держави, економічних, соціальних та політичних факторів

II - й етап: податки за часів Великого князівства Литовського (друга пол. XIV -XV ст.)

III - й етап: податки за часів Речі Посполитої (XVI - XVII ст.)

IV - й етап: Військовий скарб Запорізької Січі (XV-XVIII ст.)

у

VI - й етап: система оподаткування XVIII - XIX ст.

VII- й етап: система оподаткування у XX ст.

Рис. 1.3. Етапи формування податкової системи в Україні

Оподаткування в Україні за часів Великого князівства Литовського (друга пол. XIV - XVcm.)

Таблиця 1.4

Податкова система України за часів Речі Посполитої (XVI - XVII ст.)

Таблиця 1.5

Військовий скарб Запорозької Січі (XV-XVIII cm.)

Таблиця 1.6

Податкова система України за часів Петра І (кін. XVII - поч. XVIII ст.)

Таблиця 1.7

Система оподаткування в Україні у XVIII - XIX cm.

Система оподаткування в Україні у XX cm. та на поч. XXI cm.

Доходи державної

Характер і призначення

ri/^nhuMi м “ “ “

Податок на телефонні апарати у розмірі 25 крб. із кожного

Особливим податок

абонента

Етапи формування податкової системи України

_і

1991 - 1995 рр.

1995 - 2000 рр.

і_

2000 - 2007 рр.

Етап становлення і формування національної податкової системи нової самостійної держави

Етап реформування податкової системи з метою створення сприятливого податкового середовища для товаровиробників

Етап оптимізації податкової системи

Рис. 1.3. Основні етапи формування податкової системи незалежної України

Реформування податкової системи, як відомо, може здійснюватися двома шляхами: шляхом революційної (від лат. revolutio - поворот, переворот) податкової реконструкції, яка передбачає радикальну перебудову системи оподаткування та створення власної, якісно нової податкової системи, і шляхом еволюційних (від лат. evolutio - розгортання), тобто поступових, розрахованих на досить тривалий час, перманентних фіскальних перетворень та формування логічно обґрунтованого податкового законодавства, спрямованого на функціонування ринкової економіки

В основу податкової системи України, як і в більшості розвинутих країнах світу (наприклад, США, ФРН, Франція, Великобританія), покладено саме еволюційну концепцію, розроблену на період до 2015 року, яка передбачає реформування шляхом послідовного вдосконалення механізму обчислення, обліку та сплати податків, у тому числі в напрямі:

- зменшення граничних ставок податків при одночасному розширенні бази оподаткування;

- зменшення податкового тягаря на фонд оплати праці;

- підвищення ролі позитивного впливу податків на фактори виробництва (майно, землю, корисні копалини, приріст капіталу) та екологічні податки;

- розширення повноважень органів регіонального та місцевого самоуправління в стимулюванні вітчизняного товаровиробника за допомогою податкового механізму тощо.

Отже, податкова реформа не має на меті збільшити тягар оподаткування суб’єктів господарювання. Її зміст полягає, з одного боку, у створенні оптимальної національної системи оподаткування, яка стимулюватиме ділову активність і виступатиме міцним ресурсним фактором держави та інструментом позитивного впливу на економіку, а з іншого боку, - в її уніфікації, яка буде рівноцінною структурам податкових систем сучасних розвинутих країн.

Етапи реформування податкової системи України продемонстровано на рис. 1.7

Етапи реформування податкової системи України

2007 р.

2008 - 2010 рр.

2011 - 2015 рр.

Етап реалізації невідкладних заходів, спрямованих на подолання недоліків чинної податкової системи

Етап еволюційного розвитку податкової системи у відповідності з вектором сталого економічного зростання України на інвестиційно-інноваційній основі

Етап поглиблення реформування податкової системи України згідно з принципами економічної ефективності й соціальної справедливості

У цілому для реформування податкової системи України вихідною основою повинні стати такі положення:

- прийняття Податкового кодексу України, створення на цій основі іманентної сучасним умовам методології та єдиної методики обчислення податків;

- оптимізація співвідношення між прямими та непрямими податками насамперед у напрямі узгодження та диференціації ставок прибуткового оподаткування юридичних і фізичних осіб;

- підвищення рівня відповідальності платників податків за своєчасну і повну сплату належних до бюджету платежів, включаючи встановлення матеріальної та кримінальної відповідальності;

- удосконалення порядку адміністрування податків;

- упорядкування надання пільг юридичним і фізичним особам; ліквідація необґрунтованих пільг щодо прибуткового оподаткування, які деформують вартісні показники в економіці та знижують конкурентоспроможність виробників

Таким чином, оптимальна податкова система України повинна стимулювати підприємницьку діяльність, створювати відносно рівні умови в різних секторах економіки. Її не слід розглядати лише у фіскальному аспекті, тобто в якості державних доходів, що забезпечують інтереси бюджету. Податки, особливо сьогодні, повинні стати суттєвим важелем державного регулювання, за допомогою якого можна достатньо ефективно впливати на процеси економічного зростання та соціального розвитку, а також на діяльність господарюючих суб’єктів через розмір доходів, що підлягають примусовому вилученню

1. Чим зумовлена поява податків у суспільстві?

2. Розкрийте історичний аспект виникнення і розвитку податків у різних країнах світу.

3. Прокоментуйте, у чому полягає відмінність між процесом виникнення податків у різних країнах світу та в Україні.

4. Здійсніть теоретичну проробку ролі податків у житті суспільства.

5. Поясніть, яке значення відіграють податки для функціонування держави взагалі та становлення української державності зокрема?

6. Назвіть відмінні ознаки процесу еволюції податкової системи у різних країнах світу та в Україні?

7. Під впливом яких чинників відбувається еволюція оподаткування в Україні?

8. Яким документом регламентується перелік податків та інших обов'язкових платежів, що створюють податкову систему України?

9. Укажіть види податків та інших обов'язкових платежів, які встановлені в Україні.

10. Назвіть та охарактеризуйте основні етапи становлення та розвитку податкової системи України.

11. Назвіть інституціональні та макроекономічні умови становлення податкової системи України.

12. Прокоментуйте процес становлення системи прямого та непрямого оподаткування в Україні.

13. Визначте роль прямого та непрямого оподаткування в податковій системі України.

14. Чим обумовлена необхідність податкової реформи в Україні в сучасних умовах?

15. Визначте напрями реформування податкової системи України.

16. Якою мірою формування податкової системи України може здійснюватися шляхом запозичення чужого досвіду?

Навчальні завдання

Завдання 1.

Проаналізуйте і поясніть передумови виникнення податків.

Завдання 2.

Поясніть таке твердження: „Податки - це обов'язковий елемент економічної системи держави, що існує „для інших”, тобто для задоволення потреб суспільства”.

Завдання 3.

Проаналізуйте виникнення і розвиток податкової системи в різних країнах світу. Зробіть відповідні висновки.

Завдання 4.

Проаналізуйте основні етапи становлення і розвитку податкової системи України. Зробіть відповідні висновки.

Тестові завдання

1. Назвіть передумови виникнення і подальшого розвитку податків:

а) існування держави, суспільний поділ праці;

б) виникнення грошей;

в) існування держави, розвиток товарно-грошових відносин;

г) усі пункти правильні.

2. Яка риса найбільш притаманна податковій системі України?

а) системність;

б) висока мобільність;

в) фіскальний характер;

г) неоднозначність тлумачення норм податкового законодавства.

3. Еволюційний процес реформування податкової системи передбачає:

а) зміну форм оподаткування та вирішення питань соціального характеру;

б) радикальну перебудову системи оподаткування швидкими темпами та створення власної, якісно нової податкової системи;

в) поступові, розраховані на досить тривалий час перманентні фіскальні перетворення та формування податкового законодавства, спрямованого на функціонування ринкової економіки;

г) усі пункти правильні.

4. У доходах Державного бюджету України переважають:

а) прямі податки;

б) непрямі податки;

в) питома вага прямих і непрямих податків приблизно однакового рівня.

г) інші доходи та обов'язкові платежі.

5. У структурі доходів Державного бюджету України найбільшу питому вагу займає:

а) податок з доходів фізичних осіб;

б) податок на додану вартість;

в) акцизний збір;

г) податок на прибуток підприємств.

ТЕМА 2. ЕКОНОМІЧНА ПРИРОДА І СУСПІЛЬНЕ ПРИЗНАЧЕННЯ ПОДАТКІВ

2.1. Еволюція поглядів видатних науковців минулих століть на сутність і необхідність податків.

2.2. Призначення і роль податків. Економічна сутність та об’єктивні ознаки податків.

2.3. Функції' податків. Співвідношення функцій податків.

Методичні рекомендації до вивчення теми

У першому питанні необхідно з'ясувати еволюцію поглядів видатних науковців минулих століть на сутність і необхідність податків, а також етимологію поняття „податок”.

Під час вивчення другого питання даної теми важливо насамперед з'ясувати ту роль, яку виконують податки в економічній системі держави, їх взаємозв'язок з іншими елементами економічної системи держави. При цьому необхідно розглянути суспільний та матеріальний зміст податків.

Особливої уваги потребує з'ясування питання економічної сутності податків, їх об'єктивних ознак, значення в системі доходів державного бюджету, а також відмінності податків, обов'язкових зборів і платежів. При цьому слід звернути увагу на ті функції які виконують податки в суспільстві, з'ясувати їх сутність, механізм реалізації та ступінь співвідношення між ними.

2.1. Еволюція поглядів видатних науковців минулих століть на сутність і необхідність податків

Наукова теорія про податки - це система наукових знань про сутність і об’єктивну природу податків, їхню роль і значення в економічній системі держави

Наукові теоріі про сутність податків

Таблиця 2.2

Етимологія поняття „податок” за теорією американського економіста Е. Селігмена

2.2. Призначення і роль податків. Економічна сутність та об’єктивні ознаки податків

Важливим компонентом життєдіяльності суспільства та обов’язковим елементом економічної системи держави є податки. За своєю природою вони пронизують усі сфери суспільного життя. Як економічне явище податки носять відносно самостійний характер і їх розвиток відбувається на основі своїх власних об’єктивних закономірностей. Але сутнісний аналіз цього економічного явища не може бути повним і зрозумілим без виявлення його взаємодії з іншими явищами і процесами економічного простору суспільного життя, тобто з основними інституційними регулюючими механізмами економічної системи держави

Економічна система є набором інституційних регулюючих механізмів, що використовуються для розподілу обмежених ресурсів..., які одночасно з відмінностями у національних економічних політиках та природних умовах впливає на результати економічної діяльності країни

Рис. 2.1. Загальні ознаки фінансових категорій

Характерні ознаки фінансових категорій

Таблиця 2.3

?

Рис. 2.2. Зміст фінансової категорії „податок”

Інструмент перерозподілу ВВП, доходів юридичних і фізичних осіб

База

економічного

розвитку

держави

Головне джерело формування фінансових ресурсів держави, що забезпечує її розвиток

Мірило можливостей держави у світовому економічному просторі

Податок

Інструмент впливу на виробництво, його динаміку і структуру, процеси нагромадження

Критерій

ефективності

інвестиційної

активності,

конкретної

виробничої

діяльності

Найважливіше

джерело

задоволення

соціальних

потреб

Інструмент впливу на розвиток науки, освіти, культури, гарантування економічної безпеки

Рис.2.3. Призначення і роль податків за умов ринкової економіки

Об’єктивні ознаки податків

ПОДАТОК

Система соціально - економічних відносин (проявляється через

призму розподільчих та перерозподільчих відносин)

Рис. 2.4. Економічний зміст податків

Податки - це закономірне об’єктивно-суб’єктивне явище, система соціально-економічних та організаційно-правових відносин, що складаються між державою, юридичними і фізичними особами з приводу мобілізації до бюджету держави і використання частини вартості ВВП, які не мають конкретного цільового призначення і діють законодавчо на будь-якій стадії розвитку суспільства з метою фінансового забезпечення виконання державою своїх функцій, соціально-економічної підтримки населення та суб’єктів господарювання

„Під податком і збором (обов’язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов’язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, який здійснюється платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування” / Закон України „Про систему оподаткування” у редакції від 18 лютого 1997 року № 77/97-ВР (зі змінами та доповненнями) /

Відмінності податків, обов’язкових зборів та платежів

Рис. 2.5. Податки в системі доходів державного бюджету

Співвідношення ВВП, податкових та неподаткових надходжень до Зведеного бюджету України

—¦—Ряді

Роки

Рис. 2.6. Перерозподіл ВВП через Зведений бюджет України*

*2006 р. - прогноз

Таким чином, оподаткування як елемент економічного устрою суспільства притаманне всім державним економічним системам як ринкового, так неринкового типу. Процес справляння податків регламентується державою шляхом створення відповідної правової бази і є його функцією. Податок є платою суспільства за виконання державою таких її функцій, як відрахування частини вартості валового внутрішнього продукту (ВВП) у бюджет держави на загальносуспільні потреби, без задоволення яких сучасне суспільство існувати не може (див. рис. 2.5., рис. 2.6, табл. 2.7)

2.3. Функції податків. Співвідношення функцій податків

Функція - це „зовнішній прояв властивостей будь-якого об’єкта в даній системі відносин”. Щодо економічної категорії податку, „функції означають виявлення її сутності в дії, тобто вираз суспільного призначення даної економічної категорії...” „як інструмента вартісного розподілу і перерозподілу доходів держави”

1

Рис. 2.7. Функції податків

Рис. 2.8. Сутність функцій податків

Ключові терміни і поняття

Фінансові категорії] податок, проста фінансова категорія

„податок”, універсальна фінансова категорія „податок”,

матеріальний аспект податків, суспільний аспект податків, платежі; відрахування (обов’язкові збори), функції податків,

фіскальна функція податків, соціально-економічна функція податків (регулююча)

Питання для самоконтролю знань

1. Яке призначення податків в економічній системі держави?

2. Чим зумовлена поява податків у суспільстві?

3. Розкрийте етимологію поняття „податок”.

4. Прокоментуйте, у чому полягає відмінність між поглядами на сутність і необхідність податків видатних науковців минулих століть?

5. Дайте визначення поняттю „податок” згідно з теорією Е.Селігмена.

6. Дайте визначення поняттю „податок” з точки зору його суспільного змісту.

7. Дайте визначення поняттю „податок” з точки зору його матеріального змісту.

8. Назвіть і охарактеризуйте об’єктивні ознаки податків.

9. Що являють собою податки ? Дайте їх визначення.

10. Які існують форми обов'язкових платежів крім податків? У чому полягає різниця між ними?

11. Які ще, крім податкового, існують методи формування бюджету?

12. Назвіть і охарактеризуйте функції податків.

13. У чому полягає сутність фіскальної функції податків та який механізм її реалізації?

14. У чому полягає сутність регулюючої функції податків та який механізм її' реалізації?

15. З'ясуйте ступінь співвідношення функцій податків.

Навчальні завдання

Завдання 1.

Проаналізуйте еволюцію поглядів видатних науковців минулих століть на сутність і необхідність податків, обґрунтуйте тенденції в їх розвитку.

Завдання 2.

Здійсніть порівняльну характеристику змісту класичних економічних теорій про податки в контексті науки про державне господарство. Поясніть, який існує взаємозв'язок між цими теоріями?

Завдання 3.

Проаналізуйте і поясніть взаємозв'язок податків з іншими елементами економічної системи держави та визначте їх роль у системі фінансових категорій.

Завдання 4.

Складіть схему, яка характеризує перерозподіл вартості створеного ВВП між державою і юридичними та фізичними особами. На підставі складеної схеми охарактеризуйте податки як елемент перерозподілу ВВП.

Завдання 5.

На підставі об'єктивних ознак податків та сутності їх функцій, проаналізуйте, які податки найповніше виконують фіскальну функцію, а які регулюючу.

Тестові завдання

1. Податки являють собою ту частину економічних відносин, які виникають з приводу:

а) розподілу і перерозподілу грошових фондів;

б) розподілу і перерозподілу грошових засобів шляхом формування та використання грошових фондів;

в) розподілу ВВП шляхом формування та використання коштів грошових фондів;

г) перерозподілу частини вартості ВВП шляхом мобілізації та використання її на загальносуспільні потреби.

2. Податки - це:

а) обов'язкові платежі юридичних осіб до місцевих бюджетів

залежно від розміру доходів;

б) обов'язкові платежі фізичних осіб до державного бюджету

залежно від вартості майна;

в) обов'язкові платежі до бюджету відповідного рівня, здійснювані платниками в порядку і на умовах, що визначаються законами про оподаткування;

г) усі відповіді правильні.

3. До характерних ознак податків відносяться:

а) встановлюються за умови певної еквівалентності відносин

платника з державою;

б) встановлюються за умови безеквівалентності відносин платника з державою;

в) встановлюються для утримання окремих верств населення;

г) передбачають цільове призначення.

4. Суспільний зміст податків формується через систему

економічних відносин та відображає ту частину відносин, що виникають на стадії:

а) виробництва суспільного продукту;

б) розподілу (перерозподілу) суспільного продукту;

в) обміну суспільного продукту;

г) споживання суспільного продукту.

5. Матеріальний зміст податків свідчить про те, що вони є:

а) особливою сферою фінансових відносин;

б) частиною вартості ВВП у грошовій формі;

в) засобом стимулювання самоінвестування;

г) засобом контролю за розподілом грошових коштів.

ТЕМА 3. ТЕРМІНОЛОГІЯ ОПОДАТКУВАННЯ ТА ОСНОВНІ ЕЛЕМЕНТИ ПОДАТКУ

3.1. Термінологія оподаткування.

3.2. Елементи податку.

Методичні рекомендації до вивчення теми

Під час розгляду першого та другого питань рекомендуємо звернутися до Закону України „Про систему оподаткування” від 18.02.97р. № 77-97 (зі змінами та доповненнями) та детально проаналізувати як термінологію оподаткування, так і елементи податку: суб'єкт оподаткування (платник) і носій податку, об'єкт оподаткування, джерело сплати, одиниця оподаткування, податкова ставка і квота; методи побудови податкових ставок (тверді й процентні ставки); види процентних ставок: пропорційні, прогресивні та регресивні, їх комбінації (просту й складну прогресію оподаткування).

Між зазначеними елементами податку існує певне підпорядкування, яке можна проілюструвати, поставивши до них запитання: хто сплачує податок? (суб'єкт); що оподатковується? (об'єкт оподаткування); як вимірюється об'єкт оподаткування? (одиниця оподаткування); з чого сплачується податок? (джерело сплати податку); скільки сплачується з одиниці об'єкта оподаткування? (податкова ставка); яка частка доходу утримується? (податкова квота); на яку величину зменшується база оподаткування або податок? (податкові пільги).

3.1. Термінологія оподаткування

Кожна наука має свій понятійний апарат (термінологію), особливі, специфічні категорії, що є концентрованим виразом загальних, найбільш суттєвих ознак, якостей, закономірностей і взаємозв’язків діалектичного руху матеріальних та духовних зв’язків тієї сфери дійсності, яку ця наука вивчає

Категорії науки про податки (термінологію оподаткування) слід представити як форму теоретичного мислення, наукову абстракцію, що є відображенням податкових правовідносин, які нормативно врегульовано та закріплено податковим законодавством

Термінологія оподаткування відображає соціально-економічну сутність податку, його родові ознаки. Вона використовується у законодавчих актах та нормативних документах держави, які визначають умови оподаткування, його організацію та адміністрування, порядок обчислення і стягування податків

Термінологія оподаткування функціонує і розвиваються не ізольовано, а в тісному причинно-наслідковому взаємозв’язку, утворюючи єдину цілісну систему; характеризується чіткою ієрархічністю та супідрядністю елементів, що забезпечує її цілісність; її поява, функціонування й еволюція зумовлена розвитком економічної системи держави

У податковій практиці найбільш поширеною та загальновизнаною в більшості країн світу термінологією оподаткування є насамперед елементи податку, до яких відносяться: суб’єкт та об’єкт оподаткування, одиниця оподаткування, джерело сплати податку, податкова ставка, податкова квота, податкові пільги тощо

3.2. Елементи податку

Таблиця 3.1

Ілюстрація елементів податку та їх підпорядкування

Елементи податку

• суб’єкт - хто сплачує податок?

• об’єкт оподаткування - що оподатковується?

• одиниця оподаткування - як вимірюється об'єкт оподаткування?

• джерело сплати податку - з чого сплачується податок?

• податкова ставка - скільки сплачується з одиниці об'єкта оподаткування?

• податкова квота - яка частка доходу утримується?

• податкові пільги - на яку величину зменшується база оподаткування або податок?

Основні елементи податку

Суб’єкт податку (платник податку) - це юридична чи фізична особа, яка безпосередньо перераховує податок до бюджету, а носій податку є реальним платником податку

Об’єкт оподаткування - це фізична чи вартісна величина відносно якої нараховується податок (наприклад, доходи (прибуток), майно тощо)

п

Джерело сплати податку - це доходи юридичних і фізичних осіб, за рахунок яких сплачується податок

п

Податкові пільги - це повне або часткове звільнення платника податку від його сплати

Одиниця оподаткування - це чисельна одиниця виміру (фізичного чи грошового) об’єкта оподаткування відносно якого встановлюються податкові ставки (наприклад, при оподаткуванні доходів фізичних осіб - це грошова одиниця країни, а при оподаткуванні земельних ділянок - це гектар, акр)

Рис.3.1. Зміст елементів податку

ЗАКОН УКРАЇНИ “ПРО СИСТЕМУ ОПОДАТКУВАННЯ” У РЕДАКЦІЇ ВІД 18 ЛЮТОГО 1997 РОКУ № 77/97-ВР (ЗІ ЗМІНАМИ ТА ДОПОВНЕННЯМИ)

Податок і збір

(обов'язковий

платіж)

Система

оподаткуй

вання

Платники податків і зборів

(обов'язкових

платежів)

Об'єкт

оподаткування

обов’язковий внесок до бюджету в ідповідного рівня або державного цільового фонду, що здійснюється платниками у порядку і на умовах, які визначаються законами України про оподаткування сукупність податків і зборів

(обов’язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів, що справляються в

установленому

законами

України

порядку юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов’язок сплачувати податки і збори

(обов’язкові

платежі)

майно юридичних і фізичних осіб та інші об’єкти, визначені законами України про оподаткування

Рис. 3.2. Основні податкові терміни відповідно до Закону Украі'ни “Про систему оподаткування”

Рис. 3.3. Методи встановлення податкових ставок

Рис. 3.4. Класифікація податкових ставок відповідно до виду діяльності

платника податку

Абсолютні

(тверді)

розмір податку встановлюється у твердій фіксованій величині на одиницю виміру об’єкта податку

Рис. 3.5. Класифікація податкових ставок за методом установлення

ПОДАТКОВІ ВІДСОТКОВІ СТАВКИ

±

Рис. 3.6. Класифікація відсоткових ставок

Ключові терміни і поняття

Термінологія оподаткування, суб’єкт оподаткування, об’єкт оподаткування, одиниця оподаткування, джерело сплати податку, податкова ставка, податкова квота, податкові пільги, базова податкова ставка, методи встановлення податкових ставок, знижена податкова ставка, підвищена податкова ставка, тверді податкові ставки, процентні податкові ставки, види процентних податкових ставок (пропорційні, прогресивні, регресивні)

Питання для самоконтролю знань

1. Укажіть вид правового акту, в якому визначено основні елементи податку?

2. Визначте елементи податку.

3. Якими нормативно-правовими актами можуть встановлюватися ставки, механізм справляння податків, пільги?

4. Назвіть існуючі підходи до встановлення податкових ставок. Які методи можуть бути покладені в їх основу?

5. Назвіть елементи оподаткування, що відіграють найбільше значення в реалізації регулюючої функції податків.

Навчальні завдання

Завдання 1.

Опрацюйте Закон України „Про систему оподаткування”, складіть словник термінології оподаткування.

Завдання 2.

Поясніть твердження: „Термінологія оподаткування функціонує і розвивається не ізольовано, а в тісному причинно-наслідковому взаємозв'язку й утворює єдину цілісну систему; характеризується чіткою ієрархічністю та супідрядністю елементів, що забезпечує її цілісність; її поява, функціонування й еволюція зумовлена розвитком економічної системи держави”.

Завдання 3.

Назвіть вид податкової ставки, якщо:

а) вона зменшується в міру зростання об'єкта оподаткування;

б) вона зростає по мірі збільшення об'єкта оподаткування;

в) вона не залежить від розміру об'єкта оподаткування.

Тестові завдання

1. Ставки, механізм справляння податків, пільги встановлюються:

а) відповідно до законів України про оподаткування;

б) відповідно до Указів Президента України;

в) відповідно до Закону України про Державний бюджет на відповідний рік;

г) відповідно до Постанов Кабінету Міністрів України.

2. Назвіть елементи оподаткування, що відіграють найбільше значення в реалізації регулюючої функції податків:

а) ставки податків;

б) суб'єкт оподаткування;

в) одиниця оподаткування;

г) податкова квота.

3. Платником (суб’єктом) податку є:

а) юридичні та фізичні особи, які нараховують податок за відповідний період;

б) юридичні та фізичні особи, на яких законодавством покладено зобов'язання щодо внесення податків і зборів в бюджети різних рівнів;

в) юридичні та фізичні особи, які сплачують податки продавцю (постачальнику) в ціні товарів (послуг).

4. Носій податку - це:

а) юридична чи фізична особа, яка безпосередньо перераховує податок до бюджету;

б) суб'єкт підприємницької діяльності, який сплачує податки;

в) фізична особа, яка є споживачем товарів і послуг та яка сплачуючи їх вартість, сплачує і всі податки;

г) юридична особа, яка сплачує прямі податки за рахунок доходів, отриманих від реалізації товарів і послуг.

5. Об’єкт оподаткування - це:

а) фізична чи вартісна величина, щодо якої нараховується податок;

б) фізична величина, щодо якої нараховується податок;

в) вартісна величина, щодо якої нараховується податок;

г) особа, на яку законом покладено обов'язок сплачувати податок.

6. Джерело сплати податку - це:

а) предмет, який підлягає оподаткуванню;

б) дохід суб'єкта, з якого сплачується податок;

в) майно, з якого сплачується податок;

г) товари, з яких сплачується податок.

7. Одиниця оподаткування - це:

а) чисельна одиниця виміру об'єкта оподаткування;

б) величина податку;

в) частка податку в доході платника;

г) податкова ставка.

8. Податкова ставка - це:

а) одиниця виміру об'єкта оподаткування;

б) розмір податку;

в) величина податку на одиницю оподаткування;

г) частка податку в доході платника.

9. Податкові пільги - це:

а) зменшення розміру податкової ставки;

б) повне або часткове звільнення платника податку від оподаткування;

в) частка, яка зменшує базову ставку;

г) відстрочка сплати податку.

4.1. Поняття та значення класифікації податків.

4.2. Класифікація податків за характерними ознаками.

4.3. Види прямих та непрямих податків.

4.4. Переваги та недоліки прямих і непрямих податків, їх місце в податковій системі.

Методичні рекомендації до вивчення теми

Під час вивчення питань даної теми треба усвідомити, що класифікація податків дає можливість більш повного висвітлення сутності та функцій податків, визначення їх ролі в економічній системі держави, напряму і характеру впливу на соціально-економічний розвиток суспільства. Тому необхідно розглянути податки за такими ознаками:

- залежно від суб'єкта оподаткування (з юридичних осіб, з фізичних осіб);

- за об'єктами оподаткування (на доходи, на майно, на споживання);

- за формою стягнення (грошові та натуральні);

- за методом стягнення чи за формою оподаткування (прямі та непрямі);

- залежно від рівня державних структур, які встановлюють податки (загальнодержавні та місцеві);

- за способом стягнення (окладні та розкладні).

Найбільш вагомого обґрунтування та значення набув поділ податків на прямі та непрямі, оскільки він більшою мірою характеризує їх економічний зміст і відображає рівень розвитку економіки.

Оцінюючи прямі й непрямі податки за ступенем їх відповідності основним принципам оподаткування та те, наскільки і як вони стосуються інтересів різних верств населення, як виконують своє фіскальне призначення, необхідно проаналізувати переваги та недоліки прямих і непрямих податків, враховуючи аргументи як їх прихильників, так і противників. При цьому особливу увагу необхідно приділити з'ясуванню об'єктивних можливостей регулюючого впливу таких окремих видів прямих податків, як податок на прибуток підприємств та податок з доходів фізичних осіб.

Систематизація та групування податкових платежів за однорідними ознаками, із присвоєнням їм певних найменувань, називається податковою класифікацією

Податкова класифікація застосовується як засіб для встановлення зв’язків між податковими платежами і має важливе значення для здійснення податкового контролю та забезпечує дотримання податкової дисципліни

Економічно обґрунтована класифікація податкових платежів сприяє більш повному пізнанню їх економічної природи та ролі в економічній системі держави, більш тісній ув’язці та охопленні об’єктів і суб’єктів оподаткування, визначенню вектора впливу податків на соціально - економічний розвиток держави

Найбільший внесок у розвиток теоретико - методологічних засад класифікації податків внесли як західні, так і вітчизняні науковці різних часів, а саме: Дж. Покк, Дж.Ст. Мілль, А. Вагнер, І. Горлов, В. Пебедєв, П. Тарасов, А. Ісаєв, Д. Пьвов, А. Гурьєв, І. Янжул, Ф. Пассаль, І Озеров, Г. Джордж, А. Соболєв, П.Гензель, М. Мітіліно, М. Тургенєв, Б. Болдирев, В. Федосов, В. Суторміна, Д. Чернік, М. Кучерявенко та інші

„Для того, щоб визнати будь-яку класифікацію задовільною, необхідно, щоб ознака, за якою відбувається розподіл була суттєвою та чітко визначеною, щоб отримані групи охоплювали всі без виключення явища. При цьому відмінність в організації окремих податків повинна випливати з відмінностей у їх природі та у способах дії’ (Соболев М.И. Очерки финансовой науки. - Харьков, 1926. - 216 с.)

за формою стягнення (грошові та натуральні)

за формою оподаткування (прямі та непрямі)

за об'єктами оподаткування (на доходи, на майно, на споживання)

за способом стягнення (окладні та розкладні

залежно від рівня державних структур, що встановлюють податки (загально державні та місцеві)

Рис. 4.1. Класифікація податків

Таким чином, економічно обґрунтована класифікація податкових платежів сприяє більш повному пізнанню їх економічної природи та ролі в економічній системі держави, більш тісній ув’язці та охопленню об’єктів і суб’єктів оподаткування, визначенню вектору впливу податків на соціально-економічний розвиток держави

Вагомого обґрунтування та значення набув поділ податків залежно від суб’єкта оподаткування (з юридичних осіб та з фізичних осіб), оскільки він визначає перелік податків, що сплачуються конкретним платником та характеризує роль кожного платника у процесі перерозподілу ВВП. Отже, податки з юридичних та фізичних осіб - це встановлена законом примусова форма отримання державою частки вартості валового внутрішнього продукту від юридичних та фізичних осіб, фінансовий гарант ефективного виконання державою її функцій та інструмент регулювання економічного розвитку

Рис. 4.2. Класифікація податків за ознакою суб’єкта оподаткування

Рис. 4.3. Класифікація податків за способом стягнення

Рис. 4.4. Класифікація податків за ознакою об’єкта оподаткування

Рис. 4.5. Класифікація податків за ознакою рівня державних структур, що встановлюють податки

Загальнодержавні податки і збори

податок на додану вартість

акцизний збір

податок на прибуток підприємств

податок на доходи фізичних осіб

державне мито

податок на нерухоме майно (нерухомість)

плата (податок) за землю

рентні платежі

податок з власників транспортних інших самохідних машин і механізмів

засобів та

податок на промисел

збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету

збір за спеціальне використання природних ресурсів

збір за забруднення навколишнього природного середовища

збір на обов'язкове соціальне страхування

плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності

збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства

єдинии податок

єдиний збір, що справляється в пунктах пропуску через Державний кордон України

збір за проведення гастрольних заходів

Рис. 4.6. Складові податкової системи України

Рис. 4.7. Класифікація податків за формою оподаткування

4.3. Види прямих та непрямих податків

Таблиця 4.1

Ознаки поділу податків на прямі та непрямі

Прямими податками виступають ті, що стягуються державою безпосередньо з доходів чи майна платників податків, які є власниками цих доходів або майна. Тобто, розмір прямих податків для окремого платника визначається величиною його доходів. Більше їх платять ті члени суспільства, які мають вищі доходи. Порівняно з непрямими податками, прямі податки більш прогресивні, оскільки враховують дохідність платника і стягуються саме на стадії отримання доходу

Рис. 4.8. Види прямих податків

Рис. 4.9. Види непрямих податків

? Основні податкові надходження

? Основні прямі податки

? Основні непрямі податки

? Інші доходи

Рис. 4.10. Динаміка показників Зведеного бюджету України за 1991-2000 рр.

4.4. Переваги і недоліки прямих та непрямих податків, їх місце в податковій системі

Переваги прямих податків та недоліки непрямих податків

Таблиця 4.2

Недоліки прямих податків та переваги непрямих податків

Ключові терміни і поняття

Класифікація податків, суб’єкт оподаткування (юридичні особи, фізичні особи), об’єкт оподаткування (доходи, майно, споживання), форма стягнення податків (грошова, натуральна), прямі податки, особисті прямі податки, реальні прямі податки, податок на прибуток підприємств, податок з доходів фізичних осіб, податок на землю, податок з власників транспортних засобів, непрямі податки, універсальні акцизи, специфічні акцизи, податок на додану вартість, акцизний збір, мито, загальнодержавні податки, місцеві податки і збори, податок з реклами, комунальний податок, окладні податки, розкладні податки, разові податки, систематичні податки

Питання для самоконтролю знань

1. У чому полягає сутність прямих податків? Назвіть їх види.

2. У чому полягає сутність непрямих податків? Назвіть їх види.

3. Відповідно до класифікації податків назвіть їх види, які належать до кожної з груп.

4. Розкрийте особливості загальнодержавних та місцевих податків.

5. У чому полягає сутність розкладних податків?

6. У чому полягає сутність окладних податків?

7. На які підгрупи поділяються прямі податки?

8. У чому полягає сутність особистих прямих податків?

9. У чому полягає сутність реальних прямих податків?

10. Назвіть переваги та недоліки прямого оподаткування.

11. Назвіть переваги та недоліки непрямого оподаткування.

Навчальні завдання

Завдання 1.

Ознайомившись з елементами системи оподаткування та класифікацією податків, спробуйте створити свою класифікацію податків.

Завдання 2.

Проаналізуйте та поясніть переваги й недоліки прямих і непрямих податків.

Завдання 3.

Визначте, який непрямий податок більш вигідний підприємству і державі: податок з продажу (купівлі), податок з обороту чи податок на додану вартість?

Завдання 4.

Визначте, який прямий податок більш вигідний державі: податок на прибуток підприємств, податок з доходів фізичних осіб, податок на майно?

Завдання 5.

Яка ознака класифікації податків, на Ваш погляд, є головною? Відповідь аргументуйте.

Завдання 6.

Які підгрупи прямих податків найбільш поширені в сучасних умовах? Чому?

Завдання 7.

Чому встановлення податку на прибуток потребує певного розвитку ринкових відносин? Відповідь аргументуйте.

Завдання 8.

Чому прямі податки, на відміну від непрямих, відіграють більш важливе значення у фінансовому регулюванні економіки? Відповідь аргументуйте.

Завдання 9.

Поясніть, у чому полягає регулюючий механізм окремих видів прямих податків?

Тестові завдання

1. Значна питома вага непрямих податків у структурі податкової системи свідчить про:

а) фіскальний характер податкової системи;

б) низьку податкову культуру;

в) регулюючий характер податкової системи;

г) усі відповіді правильні.

2. До прямих податків відноситься:

а) мито;

б) плата за землю;

в) податок на додану вартість;

г) акцизний збір.

3. До непрямих податків відноситься:

а) мито;

б) податок на прибуток підприємств;

в) податок з доходів фізичних осіб;

г) плата за землю.

4. До загальнодержавних податків відноситься:

а) комунальний податок;

б) податок з реклами;

в) ринковий збір;

г) плата за землю.

5. До місцевих податків відноситься:

а) податок на промисел;

б) податок з реклами;

в) єдиний податок;

г) плата за землю.

ТЕМА 5. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПОБУДОВИ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ ДЕРЖАВИ

5.1. Наукові основи побудови податкової системи. Поняття податкової системи і вимоги до неї.

5.2. Структурна побудова податкової системи. Чинники, що визначають структуру податкової системи.

5.3. Принципи оподаткування.

Методичні рекомендації до вивчення теми

Під час вивчення цієї теми необхідно опанувати наукові основи побудови податкової системи, детально розглянути значення податків у системі державних доходів, порядок і методи формування державних доходів, а також податковий метод формування державних доходів як елемент правової держави в умовах ринкової економіки. При цьому слід чітко усвідомити, що джерелами формування державних доходів можуть виступати як власні доходи держави, котрі вона отримує від виробничої та інших форм діяльності або у вигляді надходжень платежів за ресурси, які згідно з чинним законодавством належать державі, так і податки, які сплачують юридичні і фізичні особи із власних доходів. Крім того, необхідно усвідомити, що формування доходів бюджету держави за допомогою податків здійснюється тільки у процесі перерозподілу створеного в суспільстві валового внутрішнього продукту, сутність якого полягає передусім в оподаткуванні первинних доходів юридичних і фізичних осіб з боку держави.

Співвідношення між указаними джерелами визначається рівнем розвитку форм власності, а саме: державної і приватної. В умовах домінування державної власності джерелами формування доходів бюджету виступають доходи державного сектору економіки, а коли переважає приватна власність, то доходи бюджету формуються за рахунок податкових платежів.

Окрім того, необхідно дати визначення поняттю „податкова система”, розглянути можливі варіанти структурної побудови податкової системи та проблему оптимізації співвідношення між фіскальною і регулюючою функціями податків, між різними видами податків, а також чинники, що визначають структуру податкової системи. При цьому слід з'ясувати принципи оподаткування, тобто ті вихідні принципи, які мають бути враховані при побудові податкової системи та охарактеризувати ідеали оптимального оподаткування (економічна ефективність, соціальна справедливість тощо).

5.1. Наукові основи побудови податкової системи. Поняття податкової системи і вимоги до неї

Податкова система (система оподаткування) - це

сукупність законодавчо встановлених у державі різних видів податків і зборів, а також принципів, форм, методів оподаткування та організація податкової роботи і контролю за дотриманням податкового законодавства

Податкова система - це сукупність податків і зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів, що справляються в установленому законами України порядку /Закон України „Про систему оподаткування” у редакції' від 18 лютого 1997 року № 77/97-ВР (зі змінами та доповненнями)

Важливими складовими системи оподаткування є:

У процес установлення і впровадження в дію податків;

У види податків;

У права та обов’язки платників податків;

У порядок розподілу податків між бюджетами різних рівнів; У відповідальність учасників податкових відносин

Побудова та функціонування податкової системи повинно здійснюватися відповідно до основоположних, фундаментальних принципів оподаткування

Рис. 5.1 Суб’єкти податкових відносин

Рис. 5.2 Обов’язки платників податків

Методи побудови податкової системи

Екстраполяційний. Цей метод бере за основу розрахунки звітного року щодо результатів діяльності юридичних і фізичних осіб (платників податків) і припускається, що і в майбутньому буде передбачено збереження динаміки темпів і пропорцій, що склалися, з метою визначення проміжних і кінцевих показників обсягу податкових надходжень)

На підставі досвіду зарубіжних країн

Рис. 5.3. Методи побудови податкової системи

Рис. 5.4. Наукові підходи до побудови податкової системи

Рис. 5.5. Формування доходів

Рис. 5.6. Типи систем оподаткування

ОСНОВНІ ЕТАПИ ПОДАТКОВОГО ПЛАНУВАННЯ

Рис. 5.7. Зміст і послідовність процесу податкового планування

5.2. Структурна побудова податкової системи. Чинники, що визначають структуру податкової системи

Рис. 5.8. Структурна побудова податкової системи

Рис. 5.9. Структурна побудова податкової системи

ЧИННИКИ, ЩО ВИЗНАЧАЮТЬ СТРУКТУРУ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ

Рис. 5.10. Чинники, що визначають структуру податкової системи

Рис. 5.11. Класичні принципи оподаткування

(А. Сміт “Дослідження про природу і причини багатства народів” (1776 р.))

Рис. 5.12. Принципи побудови податкової системи України

Ключові терміни і поняття

Доходи бюджету, видатки бюджету, податкова система, структура податкової системи, відносини власності, ідеали оптимального оподаткування, принципи оподаткування

Питання для самоконтролю знань

1. Що таке податкова система держави ? Вкажіть її складові.

2. Назвіть складові елементи наукового підходу до побудови податкової системи та проаналізуйте їх.

3. У чому полягає сутність вимоги системності, яку враховують при побудові податкової системи?

4. Поясніть, чому визначальною базою побудови податкової системи є обсяг бюджетних видатків?

5. Поясніть, чому правову основу системи формування доходів бюджету, а також юридичних і фізичних осіб становлять відносини власності?

Навчальні завдання

Завдання 1.

Проаналізуйте джерела формування та напрями використання доходів бюджету держави. Зробіть відповідні висновки.

Завдання 2.

Проаналізуйте можливі варіанти співвідношення між фіскальною та регулюючою функціями податків, між різними видами податків у податковій системі держави.

Завдання 3.

Проаналізуйте існуючі теоретичні підходи щодо визначення змісту поняття „податкова система”, визначте власну позицією з цього питання та обґрунтуйте її.

Завдання 4.

Прокоментуйте взаємозвязок між відносинами власності та системою формування як доходів бюджету, так і доходів юридичних та фізичних осіб.

Завдання 5.

З'ясуйте і поясніть, яким чином форми власності впливають на вибір видів і об'єктів оподаткування?

Тестові завдання

1. Податкова система - це:

а) сукупність окремих ланок фінансових відносин, за допомогою яких держава формує і розподіляє централізовані фонди грошових ресурсів;

б) сукупність обов'язкових платежів до бюджетів, що справляються в державі;

в) сукупність податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, що справляються у встановленому законами України порядку;

г) немає правильної відповіді.

2. Податкова система відображає:

а) зовнішню і внутрішню політику;

б) рівень розвитку економіки;

в) стан соціальної сфери;

г) географічне положення;

д) рівень розвитку культури.

3. Недоліками податкової системи як макроекономічного важеля регулювання економіки є:

а) обов'язковий характер;

б) ефективність;

в) залежність від політичного тиску, низька мобільність;

г) висока мобільність.

4. Дайте правильну відповідь. До сучасних принципів оподаткування відносяться такі:

а) рівномірність сплати;

б) компетенція;

в) економічна обґрунтованість;

г) усі відповіді правильні.

5. Знайдіть правильну відповідь. Сутність принципу оподаткування „стимулювання підприємницької діяльності та інвестиційної активності” полягає в такому:

а) забезпечення однакового підходу до суб'єктів господарювання при визначенні обов'язків щодо сплати податків і зборів;

б) застосування диференційованого і прогресивного оподаткування;

в) уведення пільг щодо оподаткування прибутку, спрямованого на розвиток виробництва;

г) забезпечення сплати рівних податків і зборів на рівні прибутку і пропорційно більших податків і зборів - на більші доходи.

ТЕМА 6. ПОДАТКОВА ПОЛІТИКА ДЕРЖАВИ

1. Податкова політика: поняття податкової політики та її напрямки.

2. Фактори, що визначають напрями й характер податкової політики. Аксіоми і принципи податкової політики.

3. Суть податкового регулювання ринку.

Методичні рекомендації до вивчення теми

Під час вивчення даної теми важливо зрозуміти ту роль, яку виконує податкова політика в економічній системі держави, її співвідношення з економічною політикою. При цьому насамперед слід з'ясувати сутність та критерії податкової політики, а також звернути увагу на те, що податкова політика держави здійснює суттєвий вплив на діяльність усіх суб'єктів господарювання. Тому необхідно визначити напрями податкової політики, проаналізувати фактори, що їх визначають. Крім того, треба враховувати, що податкова політика проводиться виходячи з певних принципів, які відображають її завдання. Це викликає необхідність виділення цих принципів та детального їх опрацювання.

Також слід звернути увагу на особливості податкової політики в період переходу до ринкових відносин, сутність податкового регулювання ринку, етапи становлення ринкової економіки і характер податкової політики на кожному з них та податкове стимулювання роздержавлення власності й приватизації.

Окремо варто розглянути податковий вплив на ціни в умовах перехідної економіки та податкові важелі прискорення економічного зростання, стимулювання інвестицій, а також характер податкової політики в умовах дефіцитності бюджету та інфляції.

6.1. Поняття податкової політики та її напрями

Податкова політика - це діяльність держави у сфері встановлення і стягнення податків з метою забезпечення економічного зростання та матеріального добробуту громадян

Головною метою податкової політики є забезпечення достатніх бюджетних надходжень для досягнення динамічного розвитку держави

Рис. 6.1. Головні критерії податкової політики

І

Рис. 6.2. Зміст податкової політики

З позицій організації фінансової діяльності в державі податкова політика є невід’ємною складовою фіскальної політики, оскільки система оподаткування дає змогу мобілізувати кошти в її розпорядження і водночас має свої об’єктивні межі, зумовлені системою видатків бюджету

Фіскальна політика - діяльність держави щодо змін в державних видатках і оподаткуванні з метою позитивного впливу на макроекономічний рух доходів та досягнення ринкової рівноваги.

При цьому дві її складові - податкова та видаткова - повинні бути взаємно узгоджені та збалансовані як у кількісному, так і в якісному відношенні, оскільки вони в рівній мірі є суттєвими важелями регулювання економічних процесів (економічного зростання, повної зайнятості, інфляції)

ФІСКАЛЬНА ПОЛІТИКА

Недискреційна

політика

Дискреційна

політика

Збільшення (зменшення) податків („вмонтованих стабілізаторів”), що відбувається зі змінами в обсягах ВВП

Рис. 6.3. Типи фіскальної політики

Недискреційна фіскальна політика базується на теоріі „вмонтованої стабільності,, (built-in stability), що означає здатність автоматичного впливу податків на економіку; зміна податків, що перебувають у прямій залежності від зміни валового внутрішнього продукту, тобто зниження (збільшення) чистих податкових надходжень* у фазі спаду (піднесення) сприяє зниженню безробіття (інфляційного тиску) у період рецесії (інфляції). Ілюстрацію цієї залежності відображено на графіку (рис. 6.4)

*Чисті податкові надходження - це податки мінус трансфертні платежі та субсидії.

Де G - державні витрати;

Т - податкові надходження

Рис. 6.5. Вмонтована стабільність

Якщо податкові надходження прямо пропорційні ВВП, то дефіцити, які автоматично виникають під час спаду, допомагатимуть пом’якшити цей спад. Надлишки, що автоматично з’являються під час піднесення, допомагатимуть нейтралізувати можливу інфляцію

Одним із показників ефективної дії податків як „вмонтованих стабілізаторів” прийнято вважати коефіцієнт еластичності, який характеризує співвідношення темпів зростання величини податкових надходжень до бюджету і валового внутрішнього продукту

Коефіцієнт еластичності обчислюється як співвідношення відсотка зміни величини податкових надходжень до відсотка зміни величини ВВП:

к,

%АПН %АВВП ’

де %апн - відсоткова зміна величини податкових надходжень і-го року;

%аввп - відсоткова зміна ВВП і-го року

%АПН

АПН ПНб ’

де апн - зміна величини податкових надходжень; ПНб - базовий рівень податкових надходжень.

%АВВП

АВВП ВВПб ’

де аввп - зміна величини ВВП; ВВПб - базовий рівень ВВП.

Тоді:

%ДПН = ДПН: [(ПНб + ПН): 2]; %АВВП = АВВП: [(ВВПб + ВВП) : 2].

Якщо значення коефіцієнта еластичності буде більшим або дорівнюватиме 1’ то податок (система оподаткування) еластичний’ а отже’ має значний потенціал автоматичного регулятора’ оскільки при цьому більша відсоткова зміна ВВП приводить до більшої відсоткової зміни податкових надходжень. При значенні коефіцієнта еластичності’ який менше за 1’ податок (система оподаткування) нееластичний і здійснює незначний стабілізуючий вплив. Отже’ коливання цього коефіцієнта навколо одиниці вказує на напрям стимулюючого впливу - споживання’ заощадження’ інвестиції' чи нейтральність

Завдання та напрямки податкової політики в національній економіці формуються залежно від об’єктивно-суб’єктивних факторів та обумовлюються типом економічної системи

Забезпечення потреб держави у фінансових ресурсах

Забезпечення

оптимального

податкового

регулювання

економіки

Запобігання диспропорцій, що виникають в умовах ринкової економіки

Завдання та напрями податкової політики

Забезпечення

оптимального

перерозподілу

ВВП

Нагромадження необхідних ресурсів для фінансування соціальних та економічних програм

Стимулювання інвестиційної, інноваційної та підприємницько ї активності

Позитивний вплив на стан ринкової кон’юнктури

Рис. 6.6. Завдання та напрями податкової політики

6.2. Фактори, що визначають напрями і характер податкової політики. Аксіоми та принципи податкової політики

Ключові фактори податкової політики - це рушійна сила, причини, передумови, що визначають основні напрями її дії та характер впливу на соціально-економічні процеси в національній економіці

Проведення податкової політики зумовлюється такими об’єктивними факторами, як необхідність державного втручання в економічні процеси і соціально-економічні межі оподаткування

Формування податкової політики здійснюється і залежить насамперед від того, яку роль відіграє держава в соціально-економічних процесах, наскільки активно вона втручається в ринковий саморегульований механізм

Рівень

зайнятості

населення

Обсяги

реального ВВП

Рівень інфляції

N

Дефіцит чи надлишок державного бюджету

Рівень

інвестиційної, інноваційної та підприємницької активності

Політична ситуація в державі

Рівень добробуту населення та необхідність фінансування соціальних та економічних програм

Рис. 6.7. Фактори, що визначають напрями і характер податкової політики

Податкова політика відображає тип, ступінь і мету державного втручання в економіку і змінюється залежно від ситуації та об’єктивних умов, що сформувалися в національній економіці.

Податкову політику можна поділити на три типи:

- перший тип характеризується високим рівнем оподаткування, що в перспективі може призвести до скорочення бюджетних надходжень унаслідок дестимулювання підприємницької активності;

- другий тип характеризується низьким рівнем податкового навантаження на платників, тобто коли держава максимально враховує як власні фіскальні інтереси, так і інтереси платників податків. Така політика сприяє розвитку реального сектору, оскільки забезпечується сприятливий податковий та інвестиційний клімат;

- третій тип - це податкова політика із суттєвим рівнем оподаткування як корпорацій, так і фізичних осіб, що компенсується високим рівнем соціального захисту громадян, значною кількістю державних соціальних гарантій і програм

На практиці податкова політика здійснюється через податковий механізм, що являє собою сукупність організаційно-правових форм і методів управління оподаткуванням. Держава додає цьому механізму юридичної форми за допомогою податкового законодавства

Принципи податкової політики - це ті концептуальні й фундаментальні положення, які є базовими (загальними або основоположними), а їх реалізація дозволить відновити дієвість фіскальної та регулятивної природи податків і ринкову саморегуляцію на основі реалізації об’єктивних економічних законів

Фіскальна достатність - наповнення державного бюджету потрібними коштами з метою фінансового забезпечення ефективного виконання державою її функцій

Ак

Ак

Р2

Соціальна справедливість - установлення системи оподаткування з урахуванням платоспроможності платників податків з метою збереження їх максимальної зацікавленості в результатах діяльності

Економічна ефективність - забезпечення повноти і своєчасності податкових надходжень, мінімальності витрат на адміністрування податків, виключення можливості від їх ухилення, забезпечення позитивного впливу податків на соціально-економічний розвиток держави та діяльність суб’єктів господарювання

Р4

Стабільність - забезпечення незмінності норм податкового законодавства протягом певного податкового періоду з метою створення визначених орієнтирів і сприятливого економічного середовища для розвитку суб’єктів господарювання

Гнучкість - забезпечення своєчасного реагування системи оподаткування на зміни в економічній ситуації країни з метою сприяння її стабілізації, економічному зростанню та матеріальному добробуту громадян

Рівнонапруженість - створення однакових початкових умов оподаткування для всіх платників податків відповідно до їх можливостей і результатів діяльності з метою оптимального поєднання інтересів держави з інтересами платників податків

Податкове регулювання - найбільш розвинута форма непрямого втручання держави в економічні процеси. Воно являє собою сукупність нормативно-правових заходів, які здійснюються відповідними державними інститутами у сфері оподаткування з метою його впливу на соціально-економічні процеси в державі

Саме правові норми затверджують у суспільстві ту чи іншу податкову систему в якості головного інструмента регулювання економічних відносин між державою та юридичними й фізичними особами (платниками податків) і сприяють їх подальшому розвитку та вдосконаленню. Важливе місце в цьому процесі відводиться формуванню системи оподаткування на основі економічно обґрунтованого податкового законодавства, спрямованого на розвиток ринкової економіки

Забезпечення

повної

зайнятості

населення

Створення системи соціального захисту малозабезпечених верств населення

Система оподаткування, з одного боку, забезпечує наповнення бюджету потрібними коштами, а з іншого - слугує дієвим механізмом економічного впливу на суспільне виробництво, його структуру і динаміку, розміщення, стимулювання інвестицій та прискорення науково-технічного прогресу

Основні напрями впливу податкових важелів

Таблиця 6.1

Податкові важелі прискорення економічного зростання та стимулювання інвестицій

Таблиця 6.2

Ключові терміни і поняття

Податкова політика, фіскальна політика, економічна політика, дискреційна фіскальна політика, рестрикційна (обмежувальна) фіскальна політика, критерії податкової політики, напрями податкової політики, принципи податкової політики, податковий механізм, податкове регулювання ринку, податкове стимулювання, податкові важелі прискорення економічного зростання

Питання для самоконтролю знань

1. У чому полягає сутність податкової політики?

2. Які питання охоплює податкова політика в широкому плані?

3. Які питання охоплює податкова політика у вузькому плані?

4. Перелічить принципи, на основі яких проводиться податкова політика.

5. Назвіть етапи становлення ринкової економіки та охарактеризуйте особливості податкової політики на кожному з них.

6. Назвіть податкові важелі прискорення економічного зростання та стимулювання інвестицій.

7. Охарактеризуйте особливості податкової політики в умовах дефіцитності бюджету та інфляції.

Навчальні завдання

Завдання 1.

Проаналізуйте відповідність сучасної податкової політики України критеріям оптимального оподаткування.

Завдання 2.

З'ясуйте зміст поняття „податкова політика” та траєкторію її впливу на соціально-економічний розвиток країни. Розгляньте структуру та обсяги ВВП України за категоріями доходу та з'ясуйте ступінь впливу змін у структурі та обсягах ВВП на структуру та обсяги податкових надходжень у бюджет за останні 5 років. Складіть відповідні таблиці, зробіть висновки.

Завдання 3.

Дослідіть вплив податкової політики та різних макроекономічних чинників на формування дохідної частини державного бюджету. Сформулюйте висновки.

Завдання 4.

Дослідіть вплив податкової політики на макроекономічну рівновагу та розвиток підприємництва. Сформулюйте висновки.

Завдання 5.

Тестові завдання

1. Податкова політика - це:

а) процес діяльності держави у сфері встановлення, справляння і контролю за надходженнями податків;

б) динамічний процес діяльності держави, який змінюється і коригується у зв'язку з об'єктивною необхідністю розвитку фінансових відносин;

в) сталий процес діяльності держави, який не потребує коригування у зв'язку з уже затвердженими економічною та фінансовою програмами розвитку країни;

г) фіскальний інструмент формування доходів бюджету.

2. Головним інструментом здійснення податкової політики є:

а) Фонд нагромадження підприємств;

б) грошові фонди підприємств;

в) державний бюджет;

г) державні цільові фонди.

3. Знайти неправильну відповідь. Основними принципами податкової політики є:

а) соціальна справедливість;

б) рівнонапруженість;

в) багатоцільовий характер;

г) економічна ефективність;

д) стабільність і гнучкість.

4. Уряд може знизити податки для того, щоб:

а) зменшити інвестиційні видатки;

б) зменшити трансферти;

в) зменшити витрати на споживання;

г) збільшити витрати на споживання.

5. В умовах рестрикційної фіскальної політики уряд може:

а) збільшити державні видатки;

б) зменшити податки;

в) застосувати певну комбінацію перших двох заходів;

г) зменшити державні видатки;

д) немає правильної відповіді.

ТЕМА 7. МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ВИМІРУ ПОДАТКОВОГО НАВАНТАЖЕННЯ ТА ШЛЯХИ ЙОГО ОПТИМІЗАЦІЇ

7.1. Теоретико-методологічні засади визначення рівня податкового навантаження.

7.2. Показники рівня податкового навантаження на економіку та доходи юридичних і фізичних осіб.

7.3. Поняття та процедура оптимізації оподаткування. Принципи оптимального оподаткування.

Методичні рекомендації до вивчення теми

Дослідження рівня податкового навантаження на економіку має важливе значення, оскільки від кількості податків, їх видів і ставок, їх диференційованості, наявності та обґрунтованості податкових пільг багато в чому залежать можливості їх стимулюючого впливу на діяльність суб'єктів господарювання. Тому вивченню даної теми слід приділити особливу увагу та глибоко засвоїти методологічні основи виміру податкового навантаження і шляхи його оптимізації. Окрім того, ця тема є підґрунтям для з'ясування тенденцій у процесі становлення податкової системи України та вивчення таких дисциплін, як податкова система України, податкова статистика.

Насамперед під час вивчення даної теми необхідно з'ясувати теоретико-методологічні засади визначення рівня податкового навантаження з точки зору як відтворювальних позицій, так і з позицій оцінки стимулюючого (анти стимулюючого) впливу оподаткування на виробництво та споживання, соціально-економічний розвиток держави, а також показники рівня податкового навантаження на економіку та доходи юридичних і фізичних осіб. На підставі статистичних даних рекомендуємо більш детально розглянути та проаналізувати динаміку частки податків у ВВП і доходах державного бюджету; співвідношення ВВП, податків та неподаткових платежів у державному бюджеті; співвідношення основних прямих та непрямих податків у ВВП та доходах державного бюджету; питому вагу податку з доходів фізичних осіб у грошових доходах населення України. При цьому рекомендуємо зробити відповідні висновки стосовно рівня податкового навантаження на доходи юридичних та фізичних осіб в Україні.

Крім того, слід з'ясувати сутність терміну „оптимізація

оподаткування”, а потім детально проаналізувати процедуру оптимізації оподаткування. Також варто звернути увагу на принципи оптимального оподаткування та здійснити їх детальний аналіз. У зв'язку з цим необхідно приділити особливу увагу об'єктам оптимізації: ставкам податку, податковим пільгам, техніці оподаткування. На завершення теми доцільно буде розглянути основні напрями оптимізації оподаткування (кількісні параметри зниження податкових ставок та загального рівня податкового тягаря), а також основні напрями оптимізації регулятивного впливу прибуткового оподаткування на доходи юридичних і фізичних осіб.

7.1. Теоретико-методологічні засади визначення рівня податкового навантаження

Рівень податкового навантаження на економіку та доходи юридичних і фізичних осіб є важливою характеристикою податкової політики держави, оскільки, здійснюючи податкове регулювання економіки, держава шляхом зміни обсягу податкових надходжень, кількості податків, їхніх видів і ставок, форм і методів оподаткування, застосування податкових пільг може суттєво впливати на процеси розподілу і перерозподілу ВВП між окремими секторами економіки, регіонами, верствами населення і на цій основі забезпечити їх поступальний розвиток та позитивні зрушення у виробничій і соціальній сфері, у підвищенні життєвого рівня населення

Рис. 7.1. Ієрархія визначення податкового навантаження

Формування

соціальної

політики

Формування бюджетної та податкової політики

Напрями

Стратегії розвитку виробництва, його структури та процесів нагромадження

/

\

Рис. 7.2. Напрями застосування показників податкового навантаження

Найбільший внесок у розвиток теоретико-методологічних засад визначення рівня податкового навантаження, на яких базуються при розробці ідеалів оптимального оподаткування, внесли як західні, так і вітчизняні науковці різних часів: А. Сміт, Д. Рікардо, Дж. Покк, Дж. Ст. Мілль, А. Вагнер, А. Пігу, Дж. М. Кейнс, П. Самуельсон, А.Паффер, В. Пебедєв, Д. Пьвов, Ф. Пассаль, І. Озеров, Г. Джордж, А. Соболєв, М. Тургенєв, Б. Болдирєв, В. Федосов, В. Суторміна, Д. Чернік, М. Кучерявенко, П. Шаблиста та інші

У науковій літературі зміст поняття „податкове навантаження" („податковий тиск", „податковий тягар") тлумачиться з двох позицій, а саме: безпосереднього впливу податкових важелів і сукупності податкових платежів на економіку країни в цілому та з позиції доходів юридичних і фізичних осіб. Це поняття разом з іншими категоріями науки про податки утворює смислове ядро термінології оподаткування, яке увібрало в себе уявлення про граничні межі оподаткування в національній економіці

Обсяг податкових надходжень до бюджету

Рис.7.3. „Крива Лаффера"

На графіку відображено зв’язок між податковими ставками (ta, tb, tc), та бюджетними надходженнями (Ga, Gb). Геометричне розміщення точок демонструє можливий варіант поєднання ставок оподаткування та обсягів податкових надходжень до бюджету.

Точка А відповідає оптимальній ставці податку (ta), при якій бюджет отримує найбільші надходження (Ga).

У точці В при податковій ставці tb, що більша за оптимальну, як і в точці С при податковій ставці tc, що менша за оптимальну, бюджет отримує однаково менші надходження

Графічне зображення яскраво свідчить, що збільшення податкових надходжень до бюджету може бути забезпечене лише до певного рівня податкового навантаження (рівня податкових ставок), а при подальшому його підвищенні обсяги бюджетних надходжень будуть зменшуватися, оскільки високий рівень оподаткування здійснює дестимулюючий вплив на діяльність суб’єктів

господарювання. А перехід до помірного оподаткування (базова ставка менша за максимально можливу) дасть позитивні результати через певний проміжок часу. Насамперед зростуть доходи платників податків, а це, у свою чергу, сприятиме зростанню сукупного попиту та сукупної пропозиції, заощаджень та інвестицій, ділової активності, зайнятості населення, а звідси і збільшенню податкових надходжень. Логіку такого зв’язку можна формалізувати таким чином:

it ^ iD ^ iAD ^ iAS ^ iS ^ ІІ ^iL ^ T,

де t - податкова ставка на доходи;

D - доходи платників податків;

AD - сукупний попит;

AS - сукупна пропозиція;

S - заощадження домогосподарств;

І - реальний обсяг інвестицій;

L - зайнятість населення;

T - податкові надходження

Визначення структури ПН як на

юридичних, так і на фізичних осіб

Об'єктивна оцінка рівня ПН на економіку країни та доходи юр. і фіз. осіб

Відносна універсальність підходу до визначення рівня ПН

Рис. 7.4 Основні вимоги до методики визначення рівня податкового

навантаження

Послідовність визначення ПН:

- аналіз чинного законодавства щодо суб’єктів і об’єктів оподаткування та їх систематизація;

- аналіз та класифікація податків із визначенням їх платників;

- класифікація суми сплачених податків за суб'єктами оподаткування;

- аналіз та визначення загальної суми податкових платежів, що сплачуються різними суб'єктами оподаткування;

- аналіз і визначення рівня податкового навантаження на економіку та доходи юридичних і фізичних осіб

7.2. Показники рівня податкового навантаження на економіку та доходи юридичних і фізичних осіб

До групи показників виміру податкового навантаження застосовуються різні показники.

Для характеристики загального рівня податкового навантаження на економіку, тобто на макрорівні, найбільш поширеним показником є співвідношення між сумарною величиною всіх податкових платежів та ВВП:

ПН = YPn : ВВП х 100% ,

де ПН - податкове навантаження;

ПП - сумарна величина всіх податкових платежів;

ВВП - валовий внутрішній продукт при його первинному та вторинному розподілі, який розраховується за Національними рахунками

В економічно розвинених країнах світу показник рівня податкового навантаження має різні значення і коливається в межах від 30% (наприклад, у США, Німеччині, Великобританії) до 50% ВВП (наприклад, у Швеції). В Україні цей показник становить майже 20% (табл. 2.7; рис. 2.6)

Відповідно до Національних рахунків при первинному розподілі доходів включаються всі податки на виробництво та імпорт, тобто ті податки та мито, які відносяться до виробничої діяльності та які поділяються на дві групи: податки на продукти (стягуються пропорційно кількості або вартості товарів і послуг, вироблених, реалізованих або імпортованих вітчизняним товаровиробником, наприклад, ПДВ, мито, акцизний збір) та інші податки (пов’язані з виробництвом і включають обов’язкові платежі суб’єктів господарювання до державного та місцевих бюджетів, наприклад, плату за землю та воду, лісовий податок, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, державне мито, ринковий збір тощо)

При вторинному розподілі доходів включаються всі податки на доходи, майно, внески на соціальне страхування (тобто як податки на виробництво, так і ті податки, що не пов’язані з виробничою діяльністю, наприклад, податок на прибуток, податок з доходів фізичних осіб та обов’язкові платежі до державних цільових фондів: соціального страхування, пенсійного забезпечення, зайнятості)

Менш достовірну картину про рівень податкового навантаження на макрорівні дає показник, який нерідко застосовується у податковій практиці різних країн, порівняння максимальних ставок основних податків. При цьому джерело їх сплати, суб’єкт та об’єкт оподаткування, механізм нарахування можуть суттєво відрізнятися. До переліку таких податків зазвичай входять: ПДВ, податок на прибуток, податок з доходів фізичних осіб, податок на майно, мито тощо. У таких європейських країнах, як Франція, Німеччина, Данія, Австрія, Швеція, максимальні ставки ПДВ становлять 5 - 25%; податку на прибуток - 13 - 40%; індивідуального прибуткового податку - 5 - 60%. В Україні ставки цих податків встановлені на рівні 20, 25 і 15% відповідно, з чого можна зробити висновок, що Україна належить до країн з помірним податковим навантаженням, тобто з помірним рівнем податкових ставок (табл. 7.1)

Таблиця 7.1

Ставки основних податків у різних країнах світу (у % до бази оподаткування)

До групи показників виміру рівня податкового навантаження на юридичних осіб, тобто на мікрорівні, відноситься показник співвідношення між сумарною величиною всіх податкових надходжень від юридичних осіб та ВВП:

ПН юр. ос. = YПН юр. ос.: ВВП,

де ПН юр. ос. - податкове навантаження;

ПН юр. ос. - сумарна величина всіх податкових надходжень від юридичних осіб;

ВВП - валовий внутрішній продукт.

Визначення рівня податкового навантаження за даною методикою дасть змогу здійснити порівняльний аналіз податкового навантаження на юридичних осіб в Україні з рівнем податкового навантаження в інших державах.

Більш точним показником визначення рівня податкового навантаження на юридичних осіб є співвідношення всіх податкових надходжень від юридичних осіб та доданої вартості (прибутку), яка створюється у провідних сферах економіки:

ПН юр. ос. = YPH юр. ос.: ДВ (Р) ,

де ПН юр. ос. - податкове навантаження;

ПН юр. ос. - сумарна величина всіх податкових надходжень від юридичних осіб;

ДВ (Р) - додана вартість (прибуток).

Розрахунок показника рівня податкового навантаження щодо доданої вартості (прибутку) дає змогу визначити дійсний рівень податкового навантаження на юридичних осіб, тому що валова додана вартість (прибуток) створюється саме в галузях матеріального виробництва. Розрахунки податкового навантаження щодо вказаних показників наведено в табл. 7.2

Таблиця 7.2

Податковий тягар щодо платників - юридичних осіб в Україні

Таблиця 7.3

Загальні критерії оцінки ефективності системи оподаткування та податкової політики підприємства

Система оцінки ефективності податкової політики підприємства (юридичних та фізичних осіб) містить такі дві групи показників:

- оцінка податкового навантаження;

- оцінка ефективності податкового планування

Рис. 7.5. Показники ефективності податкової політики підприємства

Показники оцінки рівня податкового навантаження підприємства

Таблиця 7.4

Таблиця 7.5

Показники оцінки ефективності податкового планування

На відміну від абсолютного зменшення податкових платежів, їх відносне зменшення дозволяє врахувати вплив на зміну податкових платежів підприємства, зміни обсягів реалізації продукції, адже більшість податків змінюється пропорційно до обсягу реалізації' чи інших показників, пов'язаних з ним. Ці два показники, що використовуються як у процесі аналізу, так і під час планування, можуть диференціюватися за видами податків, видами продукції, виробництв чи за окремими структурними підрозділами

Динаміка надходжень податку на прибуток підприємств до Зведеного бюджету України

До групи показників виміру рівня податкового навантаження на домашнє господарство (сім’ю, окрему особу), тобто на мікрорівні, відноситься показник співвідношення між сумарною величиною всіх податкових надходжень від домашніх господарств (сім'ї, особи) та ВВП:

ПН д. г. = YPH д. г.: ВВП,

де ПН д. г. - податкове навантаження;

ПН д. г. - сумарна величина всіх податкових надходжень від домашніх господарств;

ВВП - валовий внутрішній продукт.

Визначення рівня податкового навантаження за даною методикою дасть змогу здійснити порівняльний аналіз податкового навантаження на домашні господарства в Україні з рівнем податкового навантаження в інших державах.

Більш уточненим показником визначення рівня податкового навантаження на домашні господарства є співвідношення всіх податкових надходжень від домашніх господарств та сукупного доходу, отриманого ними за певний проміжок часу:

ПН д. г. = ІПН д. г.: ІД,

де ПН д. г. - податкове навантаження;

ІПН д. г. - сумарна величина всіх податкових надходжень від домашніх господарств;

ІД - сукупний дохід домашніх господарств.

Розрахунок показника рівня податкового навантаження щодо сукупного доходу дає змогу визначити дійсний рівень податкового навантаження на домашні господарства, оскільки саме цей показник відображає частку їх сукупних доходів, що вилучається за допомогою податків, зборів та обов'язкових платежів. Розрахунки податкового навантаження щодо вказаних показників наведено в табл. 7.7

Таблиця 7.7

Податковий тягар щодо платників - домашніх господарств в Україні

7.3. Поняття та процедура оптимізації оподаткування. Принципи оптимального оподаткування

На сучасному етапі розвитку економіки України, з метою досягнення більшої результативності податкового регулювання доцільною є постановка і вирішення завдання оптимізації чинної системи оподаткування та створення на цій основі іманентної сучасним економічним умовам методології та єдиної методики обчислення і сплати податків

На макроекономічному рівні, процедура оптимізації системи оподаткування - це процес вибору найкращих форм і методів її організації на підставі врахування умов і особливостей

функціонування суб’єктів національної економіки з метою

максимізації їх доходів

Рис. 7.6. Завдання процесу оптимізації

Для досягнення поставлених завдань можуть застосовуватись певні регулятори, які одночасно є об’єктами оптимізації. До їх числа належать: ставки податку, податкові пільги, техніка оподаткування

Таким чином, процедура створення оптимальної системи оподаткування передбачає детальну проробку різних її елементів, методів оподаткування, розгляд альтернативних варіантів з оцінкою наслідків їх упровадження для економіки, виробничої,

На мікроекономічному рівні під оптимізацією слід розуміти цілеспрямовану діяльність підприємства, зорієнтовану на максимальне використання можливостей податкового законодавства з метою зменшення податкових платежів. Тобто, тут мова йде про здійснення на підприємстві „податкового планування”, яке передбачає сукупність планових дій, об’єднаних в єдину систему і спрямованих на максимальне врахування можливостей оптимізації та мінімізації податкових платежів у межах загального стратегічного планування діяльності підприємства. При цьому основними завданнями оптимізації оподаткування є: прогнозування обсягів податкових надходжень на середньострокову перспективу на основі прогнозних розрахунків зміни економічних оборотів; вибір найбільш вигідних варіантів оподаткування. Досягають оптимізації податкових зобов’язань за рахунок широкого використання податкових пільг, різних легальних „щілин”, що мають місце в податковому праві

Важливим аспектом оптимізації оподаткування суб'єктів господарювання є моделювання сум податкових платежів на майбутні періоди, яке здійснюється в такій послідовності:

- моделюється сума податків і зборів, які залежать від бази оподаткування фонду оплати праці;

- моделюється сума податків і зборів, які включаються в ціну реалізованої продукції;

- моделюється сума податку на прибуток;

- моделюється загальна сума податків і зборів суб'єкта підприємництва

не

Модель оптимізації оподаткування суб'єктів господарювання на майбутні періоди

Ключові терміни і поняття

Податкове навантаження, податкове навантаження на макро- і на мікрорівні, межа податкового навантаження, „Крива Лаффера”, показники рівня податкового навантаження на економіку та доходи юридичних і фізичних осіб, оцінка податкового навантаження, оцінка ефективності податкового планування, оптимізація оподаткування, принципи оптимального оподаткування

Питання для самоконтролю знань

1. Що таке податкове навантаження і як визначається його рівень?

2. За допомогою яких показників можна визначити рівень

податкового навантаження на економіку?

3. За допомогою яких показників можна визначити рівень

податкового навантаження на доходи юридичних осіб?

4. За допомогою яких показників можна визначити рівень

податкового навантаження на доходи фізичних осіб?

5. Які податки найбільш суттєво впливають на доходи юридичних осіб?

6. Які податки найбільш суттєво впливають на доходи фізичних осіб?

7. Визначте основні напрями оптимізації оподаткування.

8. Визначте основні напрями оптимізації регулятивного впливу прибуткового оподаткування на доходи юридичних і фізичних осіб.

Навчальні завдання

Завдання 1.

На основі статистичних даних за останні 3 - 5 років, визначте рівень податкового навантаження юридичних осіб в Україні та напрями його оптимізації. Зробіть відповідні висновки.

Завдання 2.

На основі статистичних даних за останні 3 - 5 років, визначте рівень податкового навантаження фізичних осіб в Україні та напрями його оптимізації. Зробіть відповідні висновки.

Завдання 3.

Проаналізуйте рівень податкового навантаження та його вплив на підприємницьку діяльність в умовах діючої в Україні податкової системи. Сформулюйте висновки.

Тестові завдання

1. Чи вірним є таке твердження: „прямі податки сприяють розподілу податкового тягаря таким чином, що значні податкові витрати мають ті члени суспільства, в яких більш високі доходи”?

а) так;

б) ні;

в) в окремих випадках.

2. В основу кривої Лаффера покладено таку ідею:

а) зниження рівня податкових ставок завжди збільшує суму податкових надходжень;

б) зниження рівня податкових ставок завжди зменшує суму податкових надходжень;

в) збільшення суми податкових надходжень може бути забезпечене лише до певного рівня податкових ставок, при подальшому їх підвищенні спостерігається протилежний результат;

г) зниження рівня податкових ставок зменшує податкову базу.

3. Загальний показник податкового тиску вираховується таким чином:

а) як співвідношення основних прямих та непрямих податків до ВВП та доходів державного бюджету;

б) як співвідношення частки податку з доходів фізичних осіб до грошових доходів населення;

в) як співвідношення ВВП, податків та неподаткових платежів до доходів державного бюджету;

г) як співвідношення загальної суми податкових платежів і відрахувань до ВВП.

4. Об’єктами оптимізації оподаткування є:

а) ставки податку;

б) податкові пільги;

в) техніка оподаткування;

г) усі попередні відповіді правильні.

5. Який із наведених нижче чинників впливає на посилення податкового тягаря у країні?

а) урядові рішення щодо зменшення видатків на споживання;

б) глибокі диспропорції та структурні викривлення в економіці;

в) зниження реального ВВП;

г) скорочення інвестиційних видатків.

ТЕМА 8. СИСТЕМА ОПОДАТКУВАННЯ У КРАЇНАХ РИНКОВОЇ

ЕКОНОМІКИ

8.1. Загальні риси системи оподаткування у країнах ринкової економіки.

8.2. Структура податків та динаміка їх частки у ВВП в країнах ринкової економіки.

8.3. Основні тенденції' функціонування та розвитку податкових систем у провідних країнах світу.

Методичні рекомендації до вивчення теми

Для формування оптимальної системи оподаткування в Україні слід у більшій мірі зважати на основні тенденції розвитку податкових систем у провідних країнах світу. Тому для більш детального вивчення позитивного зарубіжного досвіду насамперед необхідно здійснити поглиблений аналіз податкових правовідносин саме тих країн, що характеризуються різними формами побудови цих правовідносин у суспільстві: Швецію (досить високий рівень бюджетної централізації ВВП за допомогою податків), США (незначний рівень централізації), Німеччину, Великобританію (помірний рівень). Потім слід з'ясувати особливості функціонування податкової системи Франції та Японії. При цьому треба зважати на те, що структура податкової системи зазначених країн свідчить, що Україна близька до середнього рівня. Крім того, під час вивчення питань теми також необхідно здійснити вибірковий аналіз статистичних даних щодо складових структури податкових систем як у зарубіжних країнах, так і в Україні.

Що стосується можливостей використання та адаптування світового досвіду в процесі становлення податкової системи України, то порівняльний аналіз свідчить, що між системою оподаткування України і розвинених країн світу існують певні відмінності, які є не просто різним арифметичним співвідношенням окремих груп і видів податків. Це відбиток різних пріоритетів і спрямованості податкової політики. А отже, і масштаби податкового втручання в розподіл ВВП, і склад та структура податкової системи, залежать від особливостей національної економіки і населення країни, культурних традицій. В Україні вони наближаються до індустріального європейського типу. Тому система оподаткування України, з одного боку, у багатьох відношеннях має більшу схожість з тими системами, якими володіє багато європейських країн, ніж з тими, які використовують, наприклад, США, чи тим більше слаборозвинуті держави. Але, з іншого боку, оскільки податкова система почала формуватися на міцному фундаменті багатолітніх традицій соціалістичної фінансової системи, вони наклали свої особливості, не дуже придатні до умов ринку та вільного підприємництва, тому і формування податкової системи України здійснюється нетрадиційним шляхом і тим більше не властивим для розвинутих країн світу. Іншими словами, мова йде про те, що протягом перших десяти років незалежності України формування доходів бюджету здійснювалося за рахунок більшої частки від оподаткування юридичних осіб і низької питомої ваги податку з доходів фізичних осіб, що було зумовлено традиційно низьким рівнем заробітної плати і громіздкою системою перерозподілу ВВП.

8.1. Загальні риси системи оподаткування у країнах ринкової економіки

Загальні риси систем оподаткування у країнах ринкової економіки

Таблиця 8.1

Отже, податкова політика більшості розвинутих країн світу (наприклад, США, Німеччина, Франція, Великобританія) не має на меті збільшити податкове навантаження. ЇЇ зміст полягає, з одного боку, у становленні оптимальної системи оподаткування, яка стимулюватиме ділову активність і буде виступати міцним ресурсним фактором держави та інструментом позитивного впливу на економіку, а з іншого боку - в уніфікації системи оподаткування, з урахуванням особливостей соціально-економічної системи країни. При цьому принциповим положенням процесу податкового регулювання є необхідність зміни пропорцій прямого оподаткування у сторону збільшення індивідуального прибуткового податку та скорочення частки податку з прибутку корпорацій. Саме таке співвідношення є характерним для більшості розвинутих країн світу

8.2. Структура податків та динаміка їх частки у ВВП у країнах ринкової економіки

У країнах ринкової економіки, що характеризуються різними формами побудови фінансових відносин у суспільстві (Швеція (досить високий рівень бюджетної централізації ВВП за допомогою податків); США (незначний рівень централізації); Німеччина, Великобританія (помірний рівень), структуру податків та динаміку їх частки у ВВП наведено в табл.8.2 та табл.8.3

Порівняльний аналіз систем оподаткування України і розвинених країн світу свідчить, що перераховані відмінності є не просто різним арифметичним співвідношенням окремих груп і видів податків. Цей відбиток різних пріоритетів і спрямованості податкової політики. А отже, масштаби податкового втручання в розподіл ВВП, склад і структура податкової системи, залежать від особливостей національної економіки і населення країни, культурних традицій

Структура податкових надходжень в Україні та в розвинених країнах, %

Динаміка частки податків у ВВП у розвинених країнах (%)

Рівень розвитку державної та приватної власності

Рівень соціально-економічного розвитку країни та рівень життя населення

Установлення пропорцій між коштами, що спрямовуються до бюджету та на споживання

Рис. 8.1. Фактори, що визначають рівень бюджетної централізації ВВП

8.3. Основні тенденції функціонування та розвитку податкових систем у провідних країнах світу

Тенденції функціонування та розвитку податкових систем у провідних країнах світу

Таблиця 8.4

Ключові терміни і поняття

Податкова політика в зарубіжних країнах, форми побудови податкових відносин, рівні бюджетної централізації ВВП у країнах ринкової економіки, склад і структура податкової системи у країнах ринкової економіки, фактори, що визначають рівень бюджетної централізації ВВП, тенденції функціонування та розвитку податкових систем у провідних країнах світу_

Питання для самоконтролю знань

1. Як відбувалося становлення податкових систем у країнах, які характеризуються різними формами побудови податкових відносин у суспільстві?

2. Чим відрізняється становлення податкових систем у постсоціалістичних країнах взагалі і в Україні зокрема від їх становлення в розвинутих країнах?

3. Визначте загальні риси систем оподаткування у країнах ринкової економіки.

4. Які особливості прибуткового оподаткування населення в розвинених країнах світу?

5. Якою є структура податкової системи Швеції, США, Німеччини, Великобританії, Франції та Японії?

6. Назвіть фактори, що визначають рівень бюджетної централізації ВВП.

7. Назвіть тенденції функціонування та розвитку податкових систем у провідних країнах світу.

8. Яку роль відіграє світовий досвід у процесі становлення податкової системи України?

Навчальні завдання

Завдання 1.

Здійсніть порівняльну характеристику податкової системи України і податкових систем зарубіжних країн світу. Зробіть відповідні висновки.

Завдання 2.

Дослідіть світовий досвід реформування податкових систем і розвитку податкової політики. При цьому здійсніть порівняльний аналіз податкової політики і рівня оподаткування в зарубіжних країнах з ринковою економікою та в Україні. Зробіть висновки.

Завдання 3.

Сформулюйте висновки щодо можливостей застосування позитивного світового досвіду у процесі розвитку податкової системи України.

Тестові завдання

1. У доходах федерального бюджету США переважають:

а) прямі податки;

б) непрямі податки;

в) питома вага прямих та непрямих податків приблизно однакового рівня.

2. У структурі доходів бюджету Великобританії найбільшу питому вагу займає:

а) прибутковий податок з громадян;

б) податок на додану вартість;

в) митний збір;

г) податок на прибуток корпорацій.

3. У структурі доходів бюджету Франції найбільшу питому вагу займає:

а) прибутковий податок з громадян;

б) податок на додану вартість;

в) податок на майно;

г) податок на прибуток корпорацій.

4. У структурі доходів державного бюджету Японії найбільшу питому вагу займають:

а) прямі прибуткові податки з корпорацій і громадян;

б) прямі податки на майно;

в) непрямі податки на споживання.

5. Податок на додану вартість уперше впроваджено в практику оподаткування:

а) у США в 1933 р.;

б) в Італії у 1948 р.;

в) у Франції в 1956 р.

г) у Великобританії в 1960р.

1. Закон України від 18.02.97 р. № 77/97-ВР “Про систему оподаткування”, зі змінами і доповненнями.

2. Закон України від 21.12.2000 р. № 2181-111 “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, зі змінами та доповненнями.

3. Азаров М. Систематизація податкового планування на підприємстві // Юридичний журнал. - 2004. - № 12. - С. 51-53.

4. Андрущенко В.П., Ляшенко Ю.І. Економічні та позаекономічні аспекти оподаткування // Фінанси України. - 2005. - № 1. - С. 36.

5. Батурлин А. Принципьі налогообложения и субьектьі фиска // Закон. - 1998. - № 11/12. - С. 46-52.

6. Білик М.Д., Золотько І.А. Податкова система України: Навчально-методичний посібник. - К.: КНЕУ, 2000.

7. Буковинський С.А., Комаров В.А. Бюджет розвитку та пріоритети бюджетних інвестицій // Фінанси України. - 2004. - № 9. - С. 3-19.

8. Буряк П.Ю., Беркита К.Ф., Ярема Б.П. Податкова система: теорія і практика застосування активних методів навчання: Навч. посібник. - К.: ВД „Професіонал”, 2004. - 224.

9. Буряковский В.В. и др. Налоги: Учебное пособие. -

Днепропетровск: Пороги, 1998. - 642 с.

10. Василик О.Д. Податкова система України: Навч. посібник. -К.:НІОС, 2004. - 448 с.

11. Василик О.Д. Теорія фінансів: Підручник. - К.:НІОС, 2000. -416 с.

12. Василик О.Д. Павлюк К.В. Державні фінанси України: Підручник. - К.: НІОС, 2002. - 608 с.

13. Виконання Зведеного бюджету України за 2004 рік // Фінанси України. - 2005. - № 3. - С.156.

14. Вишневський В.П. Налогообложение предприятий в Украине. -Донецк: ИЗП НАК Украинь, 1998. - 328 с.

15. Волков Д.О. Сплата непрямих податків у країнах із ринковою економікою // Фінанси України. - 2004. - № 2. - С.118.

16. Демиденко П.М. Розвиток теорії оподаткування вченими Заходу // Фінанси України. - 2004. - № 5. - С.111.

17. Держава - податки - бізнес: з світового досвіду фіскального регулювання ринкової економіки): Монографія / В.М. Суторміна, В.М. Федосов, В.Л. Андрущенко. - К.: Либідь, 1992. - 328 с.

18. Дикань П.В. Налогообложение: Учебное пособие. - Харьков: Фактор, 1996. - 192 с.

19. Дулік Т.О. Прямі податки в системі державного регулювання доходів юридичних і фізичних осіб // Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук. - К.: НДФІ, 2001. - 185 с.

20. Дулік Т.О. Система оподаткування України в ретроспективі та напрями оптимізації її регулятивного впливу на соціально-економічний розвиток держави // Вісник ДДФА: Економічні науки. - Дніпропетровськ: ДДФА. - 2006. - № 1(14). - С. 45-57.

21. Есипов С. Взаимосвязь уровня налогообложения с макрозкономическими параметрами // Бизнес-информ. - 1997. - № 2. -С. 30-33.

22. Жарко Р.П. Обґрунтування функцій податків на сучасному етапі розвитку продуктивних сил // Фінанси України. - 2004. - № 6. - С. 96.

23. Жеребних А. Мобілізація доходів до всіх ланок бюджетної системи відбувалася в умовах стабілізації економіки // Вісник податкової служби України. - 2000. - № 4. - С. 11-14.

24. Захарін А.В. Удосконалення механізму податкового регулювання сталого економічного розвитку // Фінанси України. - 2005. - № 2. - C. 92100.

25. Інформаційні повідомлення Міністерства фінансів України // Фінанси України. - 2004. - № 6. - С.17-26.

26. Інформаційно-ілюстративні матеріали до Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про державний бюджет України на 2005 рік” та деяких інших законодавчих актів”. - К., 2005. - 49 с.

27. Ковалюк О.М. Важливий крок до зменшення податкового тягаря в Україні // Фінанси України. - 2004. - № 1. - С. 55.

28. Корнус В.Г. Пільги з податку на додану вартість та нерівномірність податкового навантаження // Фінанси України. - 2004. -№ 11. - С. 20.

29. Крисоватий А.І., Десятник О.М. Податкова система: Навч. посібник. - Тернопіль: Карт-бланш, 2004. - 231 с.

30. Крисоватий А.І. Гармонізація оподаткування у парадигмі загальнодержавних інтересів // Фінанси України. - 2004. - № 2. - С.109.

31. Крисоватий А.І., Кизима А.Я. Податковий менеджмент: Навч. посібник. - Тернопіль: Карт-бланк, 2004. - 304 с.

32. Кучерявенко М.П. Курс податкового права: У 6 т. : Генезис податкового регулювання: У 2 ч.- Харків: Легас, 2002.

33. Кучерявенко Н.П. Основа налогового права. - Харьков.: Изд-во "Константа", 1996. - 320 с.

34. Лащак В.В. Стимулювальна роль прямих податків // Фінанси України. - 2005. - № 2. - С. 84.

35. Макконнелл К. Р., Брю С.П. Зкономикс: Принципе, проблема, политика: В 2 т.: Пер. с англ. 11-го изд. - М.: Республика,1992. - Т.2. -400 с.

36. Маковська І.О. Податкові надходження зведеного бюджету // Фінанси України. - 2004. - № 5. - С. 118-123.

37. Мельник В.М. Генеза теорій податків // Фінанси України. -2004. - № 8. - С. 42.

38. Мельник В.М. Обмежувальна та стимулювальна роль податків // Фінанси України. - 2006. - № 1. - С. 31-37.

39. Місцеві податки, збори і неподаткові платежі / Під ред. М.Я. Азарова. - К.: Експерт - Про, 2000.

40. Милявська Е.П., Сердюк О.М. Податкова система: Навч. посібник для студентів вищих навчальних закладів. - К.: Видавничий дім „Слово”, 2005. - 336 с.

41. Налоги: Учебн. пособие / Под ред. Д.Г. Черника - М.: Финансьі и статистика, 1995. - 400 с.

42. Налогообложение: теории, проблемь, решения /

В.П. Вишневський, А.С. Веткин, Е.Н. Вишневская и др.; Под общ. ред.

B. П. Вишневского. - Донецк: ДонНТУ, ИЗП НАН Украинь, 2006. - 504 с.

43. Налоговье системь зарубежньх стран: Учебник для вузов / Под ред. В. Г. Князева, Д. Г. Черника. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Закон и право, ЮНИТИ, 1997. - 191 с.

44. Налоговая система во Франции. - 2-е изд. // Информационньїе и учебнье материаль (Российско-французская серия). - 1993. - № 2. -

C. 34.

45. Нечай Н.В. Нариси з історії оподаткування. - К.: Вісник податкової служби України, 2002. - 144 с.

46. Онищенко В.А. Податковий контроль (основи організації): - К.: "Вісник податкової служби України”, 2002. - 432 с.

47. Оподаткування в Україні: Навч. посібник для студентів вищих навчальних закладів / М. І.Деркач, Н. І.Редіна, Т. О.Дулік, Т. Ю.Александрюк, Л. Г.Маркова, В. Є. Тараненко - Дніпропетровськ: ДДФА, 2004. - 124 с.

48. Офіційний сайт Державного комітету статистики України. -www.ukrstst.gov. ua.

49. Податкова система України: Підручник / В.М.Федосов,

B. М.Опарін, Г.О.П'ятаченко та ін.; За ред. В. М. Федосова. - К.: Либідь, 1994. - 464 с.

50. Пушкарева В.М. История финансовой мьісли и политики налогов: Учебное пособие. - М.: ИНФРА, 1996. - 192с.

51. Саливон С. Возросший оброк // Бизнес. - 2006, 30 января. - № 5.

C. 40.

52. Саливон С. Опасньїй диагноз // Бизнес. - 2006, 23 января. -№ 3-4. - С. 52-54.

53. Самузльсон П. Зкономика: В 2 Т. - М.: Республика, 1994. - Т.1. -333 с.

54. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов // Антология зкономической классики. - М.: ЗКОНОВ, 1992. - Т.1. -С. 79-396.

55. Соболев М.И. Очерки финансовой науки. - Харьков, 1926. - 216 с.

56. Соколовська А.М. Податкова система України: Теорія та практика становлення. - К.: НДФІ, 2001. - 372 с.

57. Стукало Н.В. Деякі аспекти формування фінансової політики України в умовах глобалізації // Фінанси України. - 2006. - № 1. - С. 24-30.

58. Тарангул Л.Л. Удосконалення податкової політики у контексті соціально-економічного розвитку регіонів // Фінанси України. - 2004. -№ 6. - С. 8.

59. У дзеркалі статистики // Урядовий кур'єр. - 2005, 27 вересня. -№ 182.

60. Фінанси зарубіжних корпорацій: Навч. посібник / В.М. Суторміна, В.М. Федосов, Н.Ф. Рєзанова; За ред. В.М. Федосова. - К.: Либідь, 1993. -247 с.

61. Черник Д.Г. Налоги в рьночной зкономике. - М.: Финансь, ЮНИТИ, 1997. - С. 383.

62. Чугунов І.Я., Ігнатенко А.Б. Податок з доходів фізичних осіб у системі фінансово-економічного регулювання // Фінанси України. -2006. - № 4. - С. 3-14.

63. Шаблиста Л.М. Податки як засіб структурної перебудови економіки. - К.: Інститут економіки НАН України, 2000. - 218 с.

64. Шевченко О. П'ять етапів великого шляху // Вісник податкової служби України. - 2006. - № 6. - С. 61-63.

65. Шевченко О. Від безсистемності до системи // Вісник податкової служби України. - 2006. - № 7. - С. 61-63.

66. Юргелевич С.В. Непрямі податки в Україні як вбудовані стабілізатори // Фінанси України. - 1998. - № 2. - С. 89-93.

ЧАСТИНА II

ПОДАТКОВА СИСТЕМА УКРАЇНИ

ТЕМА 1. ОСНОВИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ ТА ПРІОРИТЕТИ ПОДАТКОВОЇ ПОЛІТИКИ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ РОЗВИТКУ ДЕРЖАВИ

1.1. Основні тенденції становлення податкової системи України.

1.2. Сучасна податкова політика держави та принципи функціонування податкової системи України, їх реалізація.

1.3. Напрями реформування податкової системи України.

Методичні рекомендації до вивчення теми

Опанувавши наукові основи оподаткування та побудови податкової системи, доречно здійснити аналіз передумов становлення та основних тенденцій розвитку чинної системи оподаткування України. Окремо слід з'ясувати діалектику об'єктивного і суб'єктивного в становленні податкової системи України, детально розглянути та проаналізувати структуру доходів Зведеного бюджету України протягом усього періоду її становлення. Крім того, у процесі вивчення даної теми слід розглянути еволюцію податкового законодавства, проблеми встановлення

рівноцінних прав і обов'язків перед бюджетом для суб'єктів господарювання усіх форм власності й можливості застосування оптимальних податкових регуляторів з метою досягнення економічної ефективності та соціальної справедливості. При цьому необхідно звернути увагу на те, що податкова політика держави здійснює суттєвий вплив на діяльність усіх суб'єктів господарювання, отже, варто з'ясувати сутність та критерії податкової політики, визначити напрями її реформування.

1.1. Основні тенденції становлення податкової системи України

Економічну ситуацію кожної країни значною мірою зумовлює податкова політика держави, складовим елементом якої є система оподаткування, що включає досить широке коло податків різної спрямованості. При цьому за допомогою системи оподаткування вирішуються питання формування не лише доходів бюджету, а й впливу держави на економіку, на всі сторони її суспільного життя, тобто на основні макроекономічні процеси та пропорції, водночас вона відображає специфічні соціально-економічні умови розвитку даної країни, її зовнішню і внутрішню політику, географічне положення, кліматичні умови, традиції' народу тощо. Разом із тим через податки відбувається тісний зв’язок між державою та

юридичними і фізичними особами щодо формування, розподілу й використання їхніх доходів. Однак у світі ще не знайдено універсального підходу до побудови такої системи оподаткування, яка б повністю задовольнила потреби і держави, і платників податків

Україна пройшла досить тривалий і складний шлях, перш ніж податки увійшли в її економічне життя і стали стабільним джерелом формування доходів бюджету та вагомим фінансовим регулятором макроекономічних процесів. Проте дієвість регулятивної природи податків і їх ринкова саморегуляція на основі реалізації об’єктивних економічних законів у сучасних умовах соціально-економічного розвитку нашої держави не завжди призводить до бажаних результатів, що, в свою чергу, ускладнює позитивні зрушення у виробничій і соціальній сфері

Основні загальнотеоретичні положення становлення і розвитку системи оподаткування в Україні знайшли відображення в наукових працях таких українських вчених-економістів: В. Андрущенка,

О. Василика, В. Вишневського, М. Кучерявенка, Н. Нечай, В. Опаріна, В. Пушкарьової, А. Соколовської, В. Суторміної, В. Федосова, Л. Шаблистої, С. Юрія та інших.

Водночас на сьогоднішній день в Україні залишається актуальним питання оптимізації регулятивного впливу системи оподаткування на соціально-економічний розвиток держави. Крім того, на кожному наступному етапі становлення і розвитку національної податкової системи виникають нові проблеми, що вимагають інших підходів до процесу формування механізму оподаткування, адекватного умовам економіки, що трансформується, творчого осмислення та впровадження таких податків, які б в більшій мірі реалізовували іх фіскальну та регулюючу функцію, відображали об’єктивний стан економіки України

Протягом декількох десятиліть в Україні недооцінювалась роль такого надійного індикатора стану економіки, як податкові регулятори. Усі макроекономічні пропорції формувались без належного урахування фінансових можливостей суб’єктів господарювання. Відсутність науково обґрунтованих підходів щодо формування і розподілу доходів бюджету, деформоване оподаткування доходів юридичних і фізичних осіб у формі примусового централізованого акумулювання коштів у банківській системі, високий ступінь втручання держави в економічне життя, нерозуміння обмеженості насамперед фінансових ресурсів, нереальна

податкова та інвестиційна політика, усе це призвело до негативних наслідків на межі 1980-1990 рр. як в системі оподаткування зокрема, так в і економіці України загалом (низька ефективність виробництва, галузева і міжгалузева диспропорція, зниження продуктивності праці та відставання в галузі матеріального виробництва НТП, зменшення фінансової віддачі від капітальних вкладень тощо). Така тогочасна система нормативних платежів до бюджету, які у фіксованих розмірах і в певні строки здійснювали зі своїх доходів державні підприємства, кооперативно-колгоспні та інші суспільні організації, що не належали до державної форми власності, а також громадяни, виконувала лише фіскальну функцію і не стимулювала виробництво. Основну фінансову базу бюджету становили податок з обороту та платежі з прибутку підприємств і організацій. Так, у 1990р. питома вага зазначених податкових платежів становила відповідно 28,1% і 26,8% доходів зведеного бюджету, а порівняно з 1980 р. їх частка знизилася на 4,6 та 11,4 відсоткових пункти відповідно [50, с. 8]

Менш важливими були доходи, що надходили до бюджету від населення. Базу цих доходів становив прибутковий податок з громадян, який для абсолютної більшості населення в середньому становив 13% місячної заробітної плати, і лише низькооплачувані верстви населення були звільнені від нього або вносили його за середньою ставкою 8% [84, с.35]. Так, у 1980 р. прибутковий податок з громадян становив 8,4% від доходів зведеного бюджету, а в 1990 р. його питома вага підвищилася всього на 0,6 відсоткових пункти і становила 9,0% [50, с. 8]

Тому в такій ситуації почався пошук нових форм взаємовідносин між державою та платниками податків. При цьому поступово розширювалася фінансова самостійність суб’єктів господарювання, здійснювалося реальне розмежовування фінансових ресурсів на загальнодержавні бюджетні ресурси та ресурси юридичних і фізичних осіб, що було адекватною реакцією на вимоги останніх років існування адміністративно-планової економіки і в майбутньому визначило траєкторію розвитку національної податкової системи. Тобто, починаючи з 1991р., з моменту проголошення незалежності України, почався якісно новий період самостійного формування національної податкової системи, яка поступово стала набувати сучасного обрису. Це означало, що влаштування власної системи державних доходів і витрат здійснювалося самостійно, відповідно до законодавства нової держави. Суб’єктами оподаткування стали всі працездатні юридичні і фізичні особи, які отримують доходи

Таким чином, введення у дію нових заходів у сфері податкової політики, починаючи з 1991 р., означало, що держава змінила характер взаємозв’язків юридичних і фізичних осіб із бюджетом, і замість цілого ряду нормативних платежів почали використовуватися поновлені, більш досконалі та доцільні податкові правовідносини. Такі зміни є закономірним процесом розвитку механізму нормативного розподілу доходів у напрямі забезпечення їх рівнонапруженості, стійкості, єдності, стабільності і обов’язковості [60, с. 41]

Однак перші фінансово-економічні заходи нової держави, як зауважують вітчизняні економісти, „були найбільш невдалими нормативними актами в галузі фінансових відносин” [59, с. 39]. Насамперед це стосується Закону Української СРСР „Про систему оподаткування” від 25.06.91 р. Відповідно до закону на території України було встановлено 16 загальнореспубліканських податків і зборів. Найбільші надходження до бюджету поступали від двох податків: податку на прибуток підприємств і податку з обороту. Разом із тим, механізм функціонування податку на прибуток у багатьох аспектах усе ще сильно нагадував нормативні відрахування, що встановлювалися в залежності від можливостей конкретного суб’єкта господарювання. Це пояснювалося такими причинами:

• розмір оподатковуваного прибутку підприємств, як відомо, залежить від рівня ціни продукції, яка підлягає реалізації, а ціни на товари в Україні багато років не відповідали рівноважним цінам, які формуються на конкурентних ринках під впливом попиту покупців і пропозиції товаровиробників. Фактично ціни відображали особливості становища окремих товаровиробників на внутрішньому ринку, що дісталися їм у спадщину від високоспеціалізованої планової економіки. Тому не дивно, що після галопуючої інфляції' в 1992 р., хоча із запізненням, але все ж таки було вжито заходи щодо державного регулювання цін і тарифів;

• законодавчі та нормативні акти, які визначали механізм розрахунку зобов’язань з податку на прибуток, надавали дієві важелі для приведення розмірів платежів із прибутку у відповідність до індивідуальних потреб окремих підприємств - це численні податкові пільги, диференційовані податкові ставки, внутрішньо-міністерське фінансове регулювання;

• традиційна система бухгалтерського обліку результатів господарської діяльності, що застосовувалася, не відповідала вимогам та умовам перехідної економіки, а нової системи оподаткування ще не було. Тому об’єктом оподаткування був не прибуток з капіталу, який розраховується згідно з правилами комерційного розрахунку, що засновані на принципах альтернативних витрат, а прибуток, який відображав особливості обліку фінансових результатів у механізмі господарювання планової економіки [50, с. 20-21].

Вищевикладені аргументи свідчать про те, що оподаткування прибутку підприємств за такою теоретичною конструкцією - це аномальний стан з точки зору реалізації класичного принципу оптимального оподаткування. (Нагадаємо: центральна ідея

оптимізацїї вимагає, щоб податки були розмірними з доходами і рівномірно обкладали всі їх види). Такий стан пояснюється здебільшого одним: відсутністю ґрунтовно розробленої методики обліку реальних витрат і результатів, тому і суми податку, що сплачували окремі підприємства, були в наведеному вище розумінні величинами неправильними, випадковими

Отже, дослідження трансформації податкової системи України протягом зазначеного періоду свідчать про необхідність радикальних змін не локального, а концептуального характеру. І насамперед - в системі прямого оподаткування юридичних і фізичних осіб з метою забезпечення розширеного відтворення фінансових ресурсів у загальнонаціональному масштабі та самозростання вартості кожного із функціонуючих приватних капіталів.

Для цього, починаючи з 1992 р., урядом України було вжито цілий комплекс стандартних заходів щодо формування соціально-орієнтованої ринкової економіки. Серед них такі: лібералізація цін, відміна державної монополії на зовнішню торгівлю, приватизація об’єктів державної власності. Однак ці заходи відкрили не тільки великі можливості і широке поле для діяльності суб’єктам господарювання, але також створили їм і серйозні проблеми, бо тепер вони повинні брати на себе всю повноту відповідальності за результати своєї діяльності, окрім того, виникали проблеми специфічного характеру, що були пов’язані з перехідним періодом національної економіки, коли структурні елементи планової економіки взаємодіють із новим економіко-правовим середовищем. Тому і першими наслідками проведених заходів було збільшення темпів інфляції та бюджетного дефіциту, скорочення виробництва та зниження реальної заробітної плати

Окремі дослідники підкреслюють, що при сприятливих умовах послідовні дії уряду щодо реформування економіки можуть зумовити успішну її перебудову, справити благодійний вплив на її розвиток та оновлення капіталу, створення нових робочих місць та скорочення безробіття. Так, за даними Світового банку деякі постсоціалістичні країни, що забезпечили найбільший ступінь ринкових перетворень до 1995 р. (серед них Польща, Словаччина, Угорщина, Хорватія, Македонія, Чехія, Словенія), у 1994-1995 рр. добилися істотного зростання ВВП, зниження середньої інфляції' (нижче 25%) [69, с. 5]. Однак навіть у цих країнах у перші роки реформування спостерігався спад виробництва, зниження продуктивності праці, підвищення рівня

Рис. 1.1. Чинники руйнації економіки України

За цих умов уряд змушений був ужити ряд додаткових заходів, спрямованих на інституціональну реконструкцію народного господарства, активізацію ділової активності суб’єктів господарювання, фінансову стабілізацію економіки. Про це свідчить детальний аналіз законодавчих і нормативних актів України того періоду. Що стосується податкової політики, то завдання було сформульовано таким чином, що податки не повинні, по можливості, перешкоджати економічному зростанню, тобто фізичному обсягу вітчизняного виробництва товарів та послуг, розвитку підприємництва

Отже, у 1992 р. у структурі податкової системи України відбулися певні важливі зміни (див. рис. 1.2)

Рис. 1.2 Структурні зміни податкової системи України (1992 р.)

Водночас, із тим, як показали подальші події та досвід розвинутих країн світу, рішення про скасування податку на прибуток та введення податку на доходи було помилковим [43, с. 227-228], оскільки це створювало додатковий контроль за оплатою праці на підприємстві, бо при оподаткуванні доходів об’єктом оподаткування була також і заробітна плата, з якої вже вираховувався особистий прибутковий податок та відрахування на соціальні заходи. У зв’язку з цим рішенням Верховної Ради України в

1995 р. остаточно було введено податок на прибуток підприємств. Окрім зазначених вище змін структура податкової системи України того ж періоду характеризувалася широким використанням податкових пільг (наприклад, в інструкції' Міністерства фінансів України „Про порядок нарахування і сплату підприємствами і організаціями податку на доходи” (квітень 1992 р.) перелік пільг для платників цього податку включав більше ніж 30 найменувань). У результаті поступово виникла загрозлива ситуація: база

оподаткування господарських одиниць руйнується, і ускладнюється дія податкового механізму, що не дає (в умовах високих темпів інфляції) адекватної віддачі від зростання виробництва, його технічного поновлення. Тому початковий перелік пільг почав швидко скорочуватися і в 1997 р. їх стало значно менше ніж у 1992р. Насамперед були скорочені пільгові умови оподаткування для юридичних осіб з податку на прибуток

У цілому 1991-1995 рр. можна визначити як період становлення і формування національної податкової системи нової самостійної держави (див. рис.1.3.; рис. 1.4., 1.5., 1.6. Ч. 1). До початку ринкових реформ в Україні не існувало цілісної податкової системи, яка змогла б гарантувати систематичні надходження необхідних для держави фінансових ресурсів та здійснювати ефективне регулювання економіки. Національна економічна система в цілому і бюджетно-податкова зокрема не були пристосовані до функціонування в умовах нестабільної господарської кон’юнктури. Усі фіскальні інститути повільно здійснювали перехід від централізованих нормативних методів перерозподілу доходів до більш цивілізованих ринкових макроекономічних регуляторів. Протягом цього періоду не вдалося також і сформувати належним чином стабільного податкового законодавства, що можна простежити на багатьох прикладах: часте змінювання об’єкта прибуткового оподаткування юридичних осіб (прибуток - дохід - знову прибуток), ставок податку на додану вартість (28, 20, 28, 20%), методів обліку фінансових результатів (за фактом відвантаження продукції, касовий метод, змішана система, за фактом передачі прав власності на продукцію) тощо. За таких обставин дестабілізується планування фінансово-господарської діяльності підприємств та процес бюджетного планування в цілому. Та незважаючи на це, уже до 1995 р. підґрунтя національної податкової системи, аналогічне тому, яке застосовується у багатьох промислово-розвинутих країнах, було закладено

У 1995-1999 рр. у зв’язку зі спадом виробництва, кризою платежів, бартеризацією економіки, значним бюджетним дефіцитом і проблемами його покриття назріло розуміння того, що систему оподаткування необхідно реформувати таким чином, щоб зробити її сприятливою насамперед для вітчизняних товаровиробників. У цьому ключі система оподаткування почала будуватися на таких засадах: зниження податкового тиску на підприємства, не

допускаючи при цьому неконтрольованого зростання бюджетного дефіциту і темпів інфляції Для цього було вжито ряд заходів для вдосконалення механізму дії окремих податків, розширення податкової бази, скорочення граничних ставок податків, підвищення ступеня податкових надходжень та спрощення механізму оподаткування - тобто виконано дії, які можна вважати звичайними для модернізації податкової системи в умовах структурної перебудови економіки. Це знайшло відображення у нових Законах України: „Про систему оподаткування”, „Про оподаткування прибутку підприємств”, „Про податок на додану вартість” (1997р.), в Указі Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” (1998р.) тощо

Отже, з урахуванням вищезазначеного 1995-1999рр. можна визначити як період реформування податкової системи України з метою створення сприятливого податкового середовища для вітчизняних товаровиробників. А з 2000 р. почався період так званої оптимізації національної системи оподаткування та створення на цій основі іманентної сучасним економічним умовам методології та єдиної методики обчислення і сплати податків. В цілому за останні роки в цьому напрямі була проведена велика робота. Головний її підсумок полягає у тому, що в сучасних умовах, на відміну від ситуації перших років незалежності України, механізм оподаткування юридичних і фізичних осіб майже нормативно відрегульовано, нові фіскальні інститути створено. У сучасній конструкції прибуткового оподаткування доходів юридичних і фізичних осіб закладено потенціал для досягнення декількох цілей одночасно, тобто охоплення простору стимулюючого і регулюючого впливу, що наближає ці податки до фіскального ідеалу. Нині чинну систему оподаткування потрібно упорядкувати, реструктурувати, привести у відповідність до сучасних реалій, забезпечити внутрішню логіку та ліквідувати суперечності. Тобто, для національної економіки необхідно створити оптимальну систему оподаткування юридичних і фізичних осіб

Сучасна фінансова наука перманентно перебуває у пошуку оптимальної межі податкового навантаження як усієї країни в цілому, так і конкретного товаровиробника зокрема. Важливим аспектом у цьому напрямі є дослідження проблеми визначення рівня податкового навантаження основними податками (податку на прибуток підприємств, податку з доходів фізичних осіб, ПДВ, акцизного збору) на економіку країни в цілому та їх частки у ВВП. Розгляд основних податків саме в аспекті аналізу тенденцій розвитку податкової системи з визначенням частки основних податків у ВВП має велике значення, бо у процесі дослідження цього показника протягом певного історичного періоду з урахуванням загальних потреб та пріоритетів соціально-економічного розвитку національної економіки з’являється можливість дати об’єктивну оцінку наявній податковій політиці у країні

Детальний розгляд структури доходів Зведеного бюджету України протягом 1991-2006 рр., свідчить, що загалом у нашій державі створено сучасну податкову систему. Основна маса доходів мобілізувалася у формі прямих і непрямих податків, внесків у централізовані фонди, надходжень від зовнішньоекономічної діяльності та інших джерел. У формі основних податків у середньому впродовж 1991-2000 рр. надійшло 65,4% усіх доходів, у тому числі основних прямих податків - 34,6% (податку на прибуток підприємств і прибуткового податку з громадян) і основних непрямих податків - 30,8% (податку на додану вартість і акцизного збору), а всі інші надходження становили 34,6% [54, с. 6 - 7].

Отже, збільшення надходжень до бюджету здійснювалося переважно за рахунок чотирьох основних податків: податку на прибуток, прибуткового податку з громадян, податку на додану вартість та акцизного збору. Всі інші надходження мали другорядне значення у доходах зведеного бюджету і не є визначальним чинником. Так, питома вага названих податків в доходах Зведеного бюджету України становила в 1991-1992рр. - 62,8-78,9% (у ВВП відповідно 16,119,2%); у 1993-1994рр. - 74,7-62,0% (у ВВП - 25,0-26,9%); у 1995-1996рр. - 55,1-49,6% (у ВВП - 20,9-18,4%); у 1997-1998рр. - 65,4-62,1% (у ВВП - 19,3-17,0%); у 1999-2000рр. - 63,9% - 79,7% (у ВВП - 16,3%-15,2%) (рис. 4.10, 4.1) [54, с. 6-7; 78; 64; 53; 55, с. 93]

Зазначене є свідченням того, що протягом 1993-1996 рр. рівень податкових надходжень в Україні постійно знижувався відповідно динаміці ВВП. Але вже з 1997р. податковий тягар суттєво виріс і за 1998-1999 рр. перевищив зазначені показники. У результаті протягом 1999 р. мобілізовано до Зведеного бюджету України

32,5 млрд. грн. доходів, що на 4,1 млрд. грн., або на 12,4% більше за відповідний показник попереднього року. Найбільш суттєві позитивні зрушення в динаміці основних податкових надходжень відбулися протягом 2000-2004 рр. Так, у 2000 р. до зведеного бюджету було мобілізовано податкових надходжень на суму 49,1 млрд. грн., або на 149,4% більше ніж у 1999 р.; у 2001 р. - 54,9 млрд. грн., або на 111,8% більше ніж у попередньому році (частка податкових надходжень у ВВП становила 26,9%); у 2002 р. - 62,0 млрд. грн., або на 112,8% більше ніж у попередньому році (у ВВП -27,4%); у 2003 р. - 75,3 млрд. грн., або на 121,3% більше попереднього року (у ВВП - 28,2%) [55, с. 93; 56, с. 30-31]. Щодо показників виконання зведеного бюджету за 2004 р., то їх значення ще більші. Так, загальна сума доходів зведеного бюджету за вказаний рік становила 91,5 млрд. грн. (питома вага у ВВП становила 26,5%). Порівняно з 1993 р. дохідна частина зведеного бюджету збільшилась на 16,2 млрд. грн., або на 20,3%. Рівень виконання доходів зведеного бюджету за 2004 р. становив 109,6% від річного розрахункового показника проти 108,8% за 2003 р. Зростання податкових надходжень відбулося переважно за такими джерелами доходів, як податок на прибуток підприємств, податок з доходів фізичних осіб (до 2004 р. - прибуткового податку з громадян), ПДВ, акцизний збір [56, с. 30; 57, с. 17-26; 49, с. 156]

Таким чином, уперше завдяки проведенню виваженої бюджетно-податкової політики планові показники доходів Зведеного бюджету України протягом 2001-2004 рр. виконано повністю, що свідчить про правильність прогнозування та збалансованість показників доходної частини бюджету. Окрім того, такий рівень оподаткування значною мірою зумовлений дією Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-111 „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та вдосконалених Закону України від 24.12.2002 р. №в 349 - IV „Про внесення змін до Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” (зі змінами та доповненнями), Закону України від 24.12.2002 р. №в 346 - IV „Про внесення змін до Закону України „Про податок на додану вартість” (зі змінами та доповненнями) та Закону України від 22.05.2003 р. №в 889 - IV „Про податок з доходів фізичних осіб” (зі змінами та доповненнями) та ін. Проте, як показує світовий досвід, більш повно оцінити наслідки дії законів можна буде не раніше ніж через три, а то й п’ять років з моменту їх введення. А зміни у темпах економічного зростання проявляться ще пізніше, адже будь-які зміни в рівні оподаткування не чинять швидкого впливу ані на податкові надходження до бюджету, ні на темпи економічного зростання через уповільнену реакцію суб’єктів національної економіки

Так, слід зауважити, що мобілізація доходів бюджету в 1998р. здійснювалася на фоні відсутності позитивних зрушень в економіці держави та кризових подій на світових фінансових ринках, що негативно вплинуло на економічну ситуацію і в Україні. Припинення загального спаду виробництва змінилося після серпневої фінансової кризи (1998р.) на протилежну динаміку розвитку. ВВП, який протягом січня-серпня 1998 р. проти 1997 р. складав 100,2%, змінився скороченням і за рік склав 98,1%. А за січень-вересень 1999

р. порівняно з попереднім роком скоротився на 1,7% [53, с. 36-39; 81,

с. 5]. Такі зміни в структурі ВВП призвели до зменшення частки прибуткових податків (з підприємств і населення разом) у доходах зведеного бюджету на 1,5 процентних пункти. Починаючи з другого півріччя 1999р. спостерігалася позитивна динаміка ВВП. Загалом у 1999р. темпи зростання ВВП порівняно з 1998р. становили 99,8%, а абсолютне значення його досягло 130,4 млрд. грн. [53, с. 68; 81, с.5]. А протягом 2000-2004 рр. продовжувалася стала позитивна тенденція зростання ВВП. Цей показник у 2000 р. становив 170,1 млрд. грн., а його темпи зростання до відповідного періоду попереднього року складали 105,9%, у 2001 р. - відповідно 204,2 млрд. грн. і 109,2%, у 2002 р. - 225,8 млрд. грн. і 104,8%, у 2003 р. -267,3 млрд. грн. і 109,6 %, у 2004 р. - 345,9 млрд. грн. і 112,1%. Найбільші значення цього показника було досягнуто у 2003 - 2004рр. За прогнозними даними у 2005 році ВВП реально мав збільшитися на 8,2% і скласти номінально 436,0 млрд. грн. проти раніше прогнозованих 6,5% і, відповідно, 409,5 млрд. грн. А за фактичними даними річний показник ВВП склав 418,5 млрд. грн. Прогнози динаміки ВВП на 2006 р. становили 486,7 млрд. грн., на 2007 р. - 572,3 млрд. грн. Та за попередніми даними абсолютна величина ВВП - 2006 не перевищить 475 млрд. грн. [56, с. 28 - 30; 49, с. 156; 81, с. 5; 74, с.4; 75, с. 52 - 54]

Уточнений прогноз доходів Зведеного бюджету України на

2005 р. зі змінами становив аж 131,2 млрд. грн., або 30,1% до ВВП, що на 21,4 млрд. грн., або 19,5% більше проти суми, затвердженої у першому варіанті бюджету та у два, а то й в три рази більше від фактичних річних показників минулих років. А прогнозні дані на

2006 р. свідчать про збільшення доходів зведеного бюджету, порівняно з попереднім роком, ще на 20%. Що стосується фактичних доходів зведеного бюджету, то за січень-липень 2005 р. вони становили 69,9 млрд. грн. (32,7% до ВВП), що на 20,8 млрд. грн., 15 млрд. грн., 7,9 млрд. грн. більше від річних показників 20002002 рр. відповідно. В основному доходи були сформовані за рахунок податкових надходжень (73,2% від загальної суми доходів) А річний показник за попередніми даними мав становити 131,8 млрд., грн., що

перевищує плановий показник на 0,6 відсоткових пункти [56, с. 30; 75, с. 52; 43, с.7; 40, с. 40]. Стала тенденція виконання бюджетних призначень спостерігалася і в 2006 р. Так, за січень-жовтень 2006 р. до Зведеного бюджету України надійшло понад 73 млрд. грн., що на 14,6 млрд. грн. (на 24,8%) більше, ніж за аналогічний період минулого року. У цілому до державного бюджету надійшло понад 48 млрд. грн., що на 9 млрд. грн. (на 22,8%) перевищує надходження за відповідний період минулого року [42, с. 2-3]

Окрім того, проведені дослідження динаміки ВВП та частки основних податкових надходжень у доходах Зведеного бюджету України і ВВП протягом періоду, що розглядається виявляють постійні зміни у співвідношенні між прямими і непрямими податками. І лише останнім часом спостерігається тенденція до відносної стабілізації'зазначених показників

У цілому можна виділити три періоди: перший -1992-1993 рр., другий-1994-1997рр. і третій - починаючи з 1998 р. Протягом перших двох років було очевидним переважання непрямого оподаткування над прямим: у 1992 р. - 44,5% у доходах зведеного бюджету і 10,9% у ВВП, проти 33,4% і 8,3% відповідно, а в 1993 р. різниця між цими показниками була вже значно меншою. Основні непрямі податки становили 39,7% і 13,3%, а основні прямі податки -35,0% і 11,7% відповідно.

У наступні три роки ситуація змінилася: у 1994р. частка прямих податків досягла 33,8% у податкових надходженнях зведеного бюджету і 14,7% у ВВП (проти 28,1% і 12,2% непрямих), у 1995 р. -відповідно 31,2% і 11,8% (проти 23,9% і 9,1% відповідно) і в 1996 р. відставання непрямих податків від прямих зафіксувалося всього на декілька процентних пункти. З 1997 р. знову спостерігається переважання непрямих податків, але воно не дуже значне: усього 1-2 процентних пункти. І лише з 1998 р. по теперішній час спостерігається переважання частки основних прямих податків -податку на прибуток підприємств, прибуткового податку (податку з доходів фізичних осіб) - над непрямими (податку на додану вартість, акцизного збору) та їх стала позитивна динаміка в податкових надходженнях. Так, у 1998 р. основні прямі податки становили 42,4% від податкових надходжень зведеного бюджету і 32,0% від загальної суми доходів зведеного бюджету, у 1999 р -відповідно 42,9% і 32,8%, у 2000 р. - 44,9% і 28,7%, у 2001 р. - 46,5% і 31,0%, у 2002 р. - 44,6% і 32,6%, у 2003 р. - 46,2% і 34,5%, у 2004 р. -49,1% і 36,8%, у 2005 р. - 31% і 13,7% [49, с. 156; 61, с. 118 - 119; 42, с. 52-54]

Аналогічна тенденція спостерігалася також у динаміці співвідношення частки двох основних видів прямих і непрямих податків як у податкових надходженнях, так і в доходах зведеного бюджету. У системі прибуткового оподаткування податок на прибуток підприємств перевищував податок з доходів фізичних осіб (прибутковий податок із громадян), а з 2003 р. 54навпаки. Серед непрямих податків домінуюча роль належить ПДВ [54, с .6-7; 55, с.93; 49, с. 156; 74, с. 40; 61, с. 118 - 119; 42, с. 52-54]. Проте у 2004 р. в доходах Державного бюджету України найбільшими були надходження від податку на прибуток підприємств, що склали понад 16 млрд. грн., а це на 27,1% більше ніж передбачено законом про бюджет (5,5% ВВП). У 2003 р. надходження від цього податку становили 13 млрд. грн., тобто приріст надходжень за підсумками 2004 р. порівняно з минулорічним показником склав 22,8%. Від податку з доходів фізичних осіб у 2004 р. зібрано 13,2 млрд. грн. (5,1% ВВП), що на 9,9% перевищує заплановані показники та сумарно у півтора рази перевищують ці два показники надходження від податку на додану вартість та акцизного збору [82, с. 7].

У 2005 р. надходження до Державного бюджету України від податку на прибуток становили 23,5 млрд. грн. (план - 22,3 млрд. грн.), податку з доходів фізичних осіб - 17,3 млрд. грн. (план - 16,7 млрд. грн.), ПДВ („чисті” надходження з виготовлених в Україні товарів) - 10,8 млрд. грн. (план - 11,4 млрд. грн.), акцизного збору (з виготовлених в Україні товарів) - 7,3 млрд. грн. (план - 7,5 млрд. грн.) [75, с. 53.].

Отже, урівноваженості структури податкової системи між прямими і непрямими податками, яка буде найбільш оптимальною, тобто ефективно діючою в умовах України, з точки зору створення сприятливих умов для розвитку підприємницької діяльності та досягнення більш справедливого розподілу податкового тягаря, можна досягти лише за рахунок збільшення доходів суб’єктів національної економіки. А для цього потрібно ще не один рік. Так, світова практика показує, що навіть при ефективному реформуванні в реальному житті необхідно передбачити так званий „податковий лаг”. Згідно з оцінками спеціалістів тривалість цього лагу з моменту внесення змін у бюджетно-податкову політику до очікуваних результатів становить для країн з розвинутою ринковою економікою від 1,5 до 2 років. А щодо впливу бюджетно-податкової політики на економічне зростання, то він проявляється у ще більш віддаленій перспективі, звичайно за умови наявності виваженої концепції' такої політики. Як зазначають окремі дослідники, в Україні поки що не сформовано узгодженої концепції бюджетної та податкової політики як вагомих важелів реалізації довгострокової стратегії розвитку [55, с. 100]

Отже, динаміка структури податкової системи, як і багато інших чинників, свідчить про нестабільність податкової політики в Україні. Постійна зміна пріоритетів не може сприяти ані укріпленню національної системи оподаткування, ані ефективному функціонуванню економіки. З огляду на це, першочерговими завданнями як у фінансовій сфері взагалі, так і в податковій зокрема, є визначення пріоритетів як мінімум на п’ять років і стабілізація податкової політики. Також, слід зазначити, що в сучасних умовах розвитку економіки України, що характеризуються не досить високим рівнем доходів суб’єктів господарювання і громадян, недостатньо високою податковою культурою, нестабільним податковим законодавством, подальше зростання податкових надходжень забезпечувати буде поки що складно, адже закономірного підвищення значення податків можна досягти лише в результаті загальних стабільних змін економічної ситуації у країні в напрямі економічного піднесення

1.2. Сучасна податкова політика держави та принципи функціонування податкової системи України, їх реалізація

Соціально-економічний розвиток держави є результатом використання не тільки її ресурсних можливостей, а й тих економічних механізмів, у результаті яких формується і реалізується політика розвитку, важливою складовою якої є податкова політика. Податкова політика сучасної України буде ефективною лише в тому випадку, якщо поряд із загальнодержавними інтересами будуть враховуватися регіональні та приватні інтереси. Прийняття Бюджетного кодексу поклало початок реформуванню міжбюджетних відносин і фіскальної децентралізації'. Важливим концептуальним положенням Бюджетного кодексу є закріплення джерел доходів за власними повноваженнями органів місцевого самоврядування. Саме такий крок спрямований на становлення інституту місцевих фінансів, який створює стимули для підвищення активності територіальних громад щодо наповнення місцевих бюджетів, ефективного їх використання, зниження обсягу непрофінансованих повноважень. Один із кардинальних принципів публічних фінансів полягає в тому, що лише податки, які сплачуються місцевим населенням, повинні використовуватися для фінансування (хоча б і часткового) суспільних послуг, що надаються цим мешканцям. Номенклатура цих податків відповідає міжнародній практиці і засвідчує чіткий взаємозв’язок між величиною та місцем сплати податку, та рівнем послуг, що отримує за ці кошти платник податку, який водночас є і виборцем. Платники податків у більшій мірі схильні цікавитися рішеннями місцевої влади щодо використання бюджетних коштів і відстежувати їх, коли вони знають, що ці рішення

здійснюються, головним чином, за рахунок сплачуваних ними податків.

Бюджетним кодексом запропоновано нову схему формування доходної частини місцевих бюджетів: вона складається з доходів, що враховуються та не враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів (Додаток 1)

За своєю суттю податкова політика держави та регіональна політика мають єдині теоретичні засади формування. Це дозволяє теоретичну базу оподаткування розглядати без акцентування на її регіональному характері. Загалом, сутність сучасної податкової політики полягає у встановленні і зміні структури податкової системи (різновидів податків) та елементів податку (суб'єктів, об'єктів оподаткування, податкових ставок, податкової бази, пільг тощо) для забезпечення стабільних надходжень до бюджету, достатніх для виконання державою покладених на неї функцій і стимулювання економічного зростання

На практиці податкова політика здійснюється через податковий механізм. У широкому розумінні він може бути охарактеризований як система спеціально розроблених і законодавчо закріплених форм і методів оподаткування юридичних і фізичних осіб для забезпечення економічного зростання держави та матеріального добробуту громадян. При цьому податковий механізм включає комплекс правових, організаційних і методичних заходів, які забезпечують перехід частини новоствореного продукту із власності окремих платників у власність усієї держави для досягнення певних завдань і цілей, що стоять перед державою в той чи інший історичний період. Держава додає цьому механізму юридичну форму за допомогою податкового законодавства

Проте слід зазначити, що це специфічна складова, яка значною мірою визначає характер функціонування не тільки податкового механізму зокрема, а й фінансового механізму та економічної системи держави в цілому. Специфічність її полягає в тому, що саме податки становлять фіскальну основу держави і тому є найбільш вагомими фінансовими регуляторами як доходів суб’єктів національної економіки, так і певних економічних процесів: нагромадження капіталу, інвестицій, підприємницької активності, сукупного споживання тощо. Тобто функціонування податкового механізму не тільки забезпечує мобілізацію фінансових ресурсів держави, але й суттєво впливає на різні боки господарської діяльності

Мобілізація фінансових ресурсів здійснюється на основі відповідних законодавчих актів, які є нормативною базою для розробки методичних положень. Ці положення визначають техніку оподаткування, форми, види податків та способи управління ними. Кожен із названих складових елементів податкового механізму має свою особливість практичного застосування і потребує чіткої визначеності та взаємодії. Весь податковий механізм спрацьовує ефективно, якщо функціонують усі його елементи. Тому нехтувати ними чи застосовувати без взаємозв’язку з елементами податків не можна. Разом із тим окремі їх елементи можна вважати основними. Це, зокрема, об’єкти оподаткування, ставки та податкові пільги. Застосовуючи їх, держава може стимулювати розвиток таких виробництв, які в умовах ринкової економіки не можуть самостійно забезпечити свій розвиток або навпаки, локалізувати ті чи інші негативні економічні процеси та явища

Необхідним завданням та пріоритетним напрямком удосконалення податкової системи України має бути передусім стимулювання та стабілізація виробництва на основі модернізованої конструкції принципів оптимального оподаткування, спрямованих на регулювання доходів суб’єктів національної економіки в умовах функціонування ринку. Іншими словами, опорою сучасної податкової політики й податкової системи повинна бути ґрунтовно розроблена теорія та методика обчислення і сплати податків (мається на увазі техніка та форми оподаткування, види, елементи податків та управління ними), яка має включати модель позитивного впливу економічних ефектів оподаткування на результати господарювання суб’єктів національної економіки, обсяг інвестицій, сукупний попит та споживання. Тобто система оподаткування в сучасних умовах повинна стати надійним чинником соціально-економічної стабільності держави

Практика, керована такою теорією повинна забезпечити вирішення двоєдиного завдання: з одного боку, встановлення оптимальних податків, які будуть заохочувати платників до прибуткової діяльності, з іншого - забезпечення надходження до бюджету коштів, достатніх для задоволення державних та соціальних потреб

Фінансова наука накопичила чимало досліджень, в яких обґрунтовувалася теорія і практика принципів оптимального оподаткування що існують і сьогодні [50, с. 254]. Однак останнім часом у зв’язку з нерівномірністю економічного розвитку і

внутрішньою нестійкістю економіки провідних країн, у тому числі і України, та структурними змінами в господарстві посилюються спроби модернізувати й інтегрувати їх у новому теоретичному напрямку, який відповідав би сучасній соціально-економічній організації суспільства. Виходячи з цього принципи оподаткування можна поділити на дві великі групи. До першої групи віднесемо ті положення, які є базовими, загальними або основними і внаслідок своєї універсальності залишаються практично незмінними протягом тривалого періоду часу. На провідне місце серед різних шкіл фіскальна практика висунула англійську класичну школу, яка дала початок дослідженню основних принципів доцільної організації оподаткування, а їх теоретичне обґрунтування вперше було викладено А. Смітом у роботі „Дослідження про природу і причини багатства народів”. До таких принципів увійшли: збільшення податків відповідно до зростання платоспроможності платників; точне визначення розміру та термінів сплати; зручність часу сплати для платників; “дешева”процедура сплати. Іншими словами -справедливість, визначеність податкових зобов’язань, зручність, економія (рис. 5.1, 4.1) [76, с. 79-396]. З плином часу цей перелік було доповнено принципами прогресивності та пропорційності [85, с. 60]; корисності й рівності між вилученою вартістю та її еквівалентом [86, с. 72]; економічної ефективності, адміністративної простоти, гнучкості, політичної відповідальності та справедливості [44, с. 369]; забезпечення достатності, рухомості, передбачення, всеосяжності, платоспроможності тощо [59, с. 43-45; 62, с. 17-19; 71, с. 7-26]

Досить цікавою і вдалою є відома класифікація принципів оподаткування німецького економіста А. Вагнера, згідно з якою правильно побудована податкова система повинна відповідати таким вимогам: “етичні принципи оподаткування: всеосяжність податків, недоторканість особистої свободи при обкладанні та стягуванні податків, розмірюваність обкладання відповідно до платоспроможності; принципи управління податками: визначеність оподаткування, зручність обкладання і стягування для платників, дешевизна стягування і мінімум податкового обтяжування; народногосподарські (фінансово-політичні) принципи: належний вибір джерел податків, тобто забезпечення для якомога меншої обтяжливості народного виробництва і кращого виконання соціально-політичних цілей податку, комбінація сукупності податків у таку систему, яка забезпечувала б, при можливому дотримуванні вище згадуваних етичних принципів і принципів управління, достатність надходження й еластичність на всякий випадок надзвичайних державних потреб” [73, с. 153]

Зазначені основоположні концепції щодо класифікації принципів оподаткування знайшли своє відображення і в розробці вітчизняного теоретичного арсеналу. Зокрема, принципи оптимального оподаткування пропонується класифікувати за такими чотирма групами: фіскально-бюджетні - принципи достатності, здатність податків до збільшення; політико-економічні - націлювання на економічне зростання, нейтральність по відношенню до конкуренції; соціально-етичні принципи - всеосяжність податків, справедливість оподаткування, принцип відносності; принципи, що відображають правові та технічні аспекти стягування податків [58, с. 29-37]

Таким чином, вищевикладені принципи оподаткування є теоретичною базою, певним підґрунтям для створення оптимальної системи оподаткування. Згідно з цими постулатами і необхідно впорядковувати систему оподаткування. Однак на думку західних дослідників, “наукова теорія в її повному обсязі не є єдиною послідовною логічною системою, яку можна прийняти або відхилити в цілому, а скоріше являє собою щось таке, в чому ми можемо здійснювати часткові радикальні зміни” [80, с. 137]. Отже, дана фундаментальна податкова концепція може коригуватися залежно від тих завдань, які стоять перед державою в той чи інший період. Тому друга група принципів повинна включати більш специфічні принципи або спеціальні вимоги до функціонування сучасної системи оподаткування, які ґрунтуються на концептуальній основі загальних принципів та виводяться з аналізу фактичного стану справ реального сектору і характерних особливостей розвитку національної економіки

Вперше в Україні принципи побудови та призначення системи оподаткування, властиві економіці ринкового типу, були запроваджені в 1991 р. внаслідок ухвалення Закону УРСР “Про систему оподаткування” (ст. 3). З розвитком податкових відносин в Україні зазнали зміни і принципи оптимального оподаткування, які визначено та викладено в “Основних положеннях податкової політики України”, затверджених Постановою Верховної Ради України від 04.12.96 р. [37, с. 71-75]. Однак у зв’язку з переходом економіки на вищий рівень господарського життя, зміною структури економічних пріоритетів та стану економіки в цілому, необхідністю зростання виробництва товарів і послуг, виникла потреба в коригуванні параметрів оподаткування з метою відповідності їх поточним завданням економічного розвитку [41, с. 6-9]. У новій редакції Закону України “Про систему оподаткування” від 18.02.97 р. (ст. 3), де поряд із основоположними принципами (обов’язковістю, соціальною справедливістю, стабільністю, економічною

обґрунтованістю, рівністю усіх платників податку і недопущенням податкової дискримінації, доступністю норм податкового законодавства) затверджені й такі, які можна назвати специфічними принципами, що випливають із об’єктивного стану справ та аналізу недоліків функціонування національної податкової системи. Серед них такі: установлення строків сплати податків та інших обов’язкових платежів, які виходять із необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджету для фінансування витрат; забезпечення єдиного підходу до розробки податкових законів, які повинні визначати об’єкт, джерело, податковий період, ставки, строки і порядок сплати, підстави для надання податкових пільг; економічна обґрунтованість -встановлення обов’язкових платежів на основі показників розвитку національної економіки і фінансових можливостей; стимулювання підприємницької виробничої діяльності та інвестиційної активності - введення пільг по оподаткуванню прибутку (доходу), спрямованого на розвиток виробництва [32]. У цілому сукупність продекламованих принципів відображає основні інтереси як держави, так і її громадян, підприємств усіх форм власності та суб’єктів підприємницької діяльності. Однак зазначені принципи реалізувати в повній мірі не вдається. Особливо часто порушуються принципи стабільності, доступності, економічної обґрунтованості

Стабільність податкової політики передбачає незмінність адміністрування податків і зборів протягом певного податкового періоду. Іншими словами, часті зміни об’єктів оподаткування, податкових ставок, основних положень методики нарахування та сплати податків і зборів є недопустимими з точки зору принципів оподаткування. Проте за останні роки в Україні зміст, об’єкт оподаткування, розмір ставок основних податків (податку на прибуток підприємств, податку з доходів фізичних осіб, ПДВ, акцизного збору) неодноразово змінювалися. Зрозуміло, що в умовах перехідної економіки зміни податкової системи необхідні та неминучі. Однак таке коректування податкового законодавства не повинно носити перманентний характер, а має здійснюватися через достатньо великий проміжок часу в межах планової та добре підготовленої податкової реформи [58, с.36].

Порушується також і принцип доступності норм податкового законодавства для платників податків і зборів. Даний принцип наголошує на забезпеченні максимально чіткого та несуперечливого формування та формулювання норм податкового права, що виключає їхнє неоднозначне трактування. Однак більшість норм податкового законодавства є недостатньо узгодженими, суперечливими та містять більше теоретичних

понять ніж практичних рекомендацій, тому багато платників податків вимушені постійно звертатися до консультаційних служб за обґрунтованими поясненнями деяких його положень (зокрема тих, наприклад, які стосуються оподаткування доходів суб’єктів підприємницької діяльності, прибутку підприємств (визначення складу валових доходів, валових витрат, які відносяться на собівартість продукції, визначення розміру прибутку в умовах передоплати тощо)

У практиці оподаткування часто порушується принцип економічної обґрунтованості вилучення податків, оскільки розмір окремих податків визначається не можливостями платника податку, а потребами державного бюджету. Основною причиною такої ситуації є відсутність продуманої економічної політики держави, ринкових правил гри та механізмів їх реалізації. У цій ситуації держава зобов’язана змінити відносини в суспільстві, застосувавши більш обґрунтовані правові й економічні правила гри для кожного суб’єкта щодо оподаткування з метою створення дієвого, більш оптимального механізму оподаткування в Україні

Отже, дотримання вищеназваних принципів - необхідна умова ефективного господарювання, сталого соціально-економічного розвитку, а їх спотворення, порушення робить деформованим процес оподаткування, позбавляє можливості успішно вирішувати фінансові проблеми, призводить до занепаду держави. Тому доцільним на сьогоднішній день є реформування податкової системи України і створення на цій основі більш оптимальної системи оподаткування

1.3. Напрями реформування податкової системи України

Неадекватність чинної системи оподаткування України умовам, вимогам і потребам суспільства, наявність у податковій системі значної частки непрямих податків, які є ціноутворюючим чинником, недостатня розвиненість регулюючої та стимулюючої функцій податків, суттєві порушення у пільговому оподаткуванні; нерівномірний розподіл податкового навантаження між різними секторами економіки, загострення фінансової ситуації протягом останніх років, недостатня розвиненість ринкової інфраструктури економіки, низький рівень доходів суб’єктів національної економіки і відповідно недостатній рівень сплати податків поставили на порядок денний реформування податкової системи України та необхідність посилення податкового регулювання з боку держави

Відповідно до Конституції України, універсалу національної єдності, завдань, передбачених проектом державної програми економічного і соціального розвитку на 2007 р., схваленого постановою Кабінету Міністрів України від 13.09.2006 р. № 1316, а також прогнозу показників Зведеного бюджету України за основними видами доходів, видатків і фінансування на 2008 - 2010 рр., схваленим постановою кабінету Міністрів України від 25.09.2006 р. № 1359, з метою проведення цілісної та системної реформи у сфері оподаткування, виходячи із стратегічної мети - побудови конкурентоспроможної соціально орієнтованої ринкової економіки та інтеграції в європейське співтовариство, розроблено та схвалено Кабінетом Міністрів України Концепцію реформування податкової системи України на період до 2015 р. (розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.02.2007р. №56 - р м. Київ)

Метою реформування податкової системи України є:

- приведення у відповідність податкової системи України до пріоритетів державної політики соціально-економічного розвитку;

- сприяння сталому економічному зростанню на основі зваженої інвестиційно-інноваційної політики;

- забезпечення достатності сукупних податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, виходячи з проведення збалансованої бюджетної політики на середньострокову перспективу

Стратегічними цілями податкової реформи є:

- забезпечення умов для добровільного виконання вимог податкового законодавства платниками податків;

- впровадження інформаційно-аналітичної системи державної податкової служби в національному масштабі;

- автоматизація процесів оподаткування із застосуванням сучасних технологій;

- реформування державної податкової служби

Таблиця 1.1

Основні завдання податкової реформи в Україні

Реалізація мети реформування податкової системи України вимагає зміщення податкового навантаження з виробництва на споживання, а також на ресурсні та екологічні платежі. Передусім це вимагатиме зменшення податкового навантаження на прибуток підприємств та фонд оплати праці, реформування акцизного збору, ресурсних та рентних платежів, плати за забруднення навколишнього природного середовища

Реформування податкової системи України повинно здійснюватись за такими принципами:

- добровільність сплати податків і зборів (обов’язкових платежів);

- рівність, недопущення будь-яких проявів дискримінації -забезпечення однакового підходу до суб’єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб, включаючи нерезидентів) при визначенні прав та обов’язків щодо сплати податків, зборів (обов’язкових платежів);

- стабільність, забезпечення незмінності переліку податків, зборів (обов’язкових платежів) та їх ставок, а також податкових пільг протягом бюджетного року;

- стимулювання підприємницької діяльності та інвестиційно-інноваційної активності;

- справедливість - забезпечення підтримки малозабезпечених верств населення шляхом запровадження економічно обґрунтованих соціальних пільг та привілеїв

Створення умов для

формування

сприятливого

інституційного

середовища

оподаткування

Внесення змін до структури системи оподаткування

Реформування окремих податків і зборів

(обов’язкових

платежів)

Рис. 1.3. Напрями реформування податкової системи України

Створення умов для формування сприятливого інституційного середовища оподаткування шляхом:.^------

- забезпечення детальної законодавчої регламентації всіх аспектів податкових правовідносин з метою запобігання вирішенню спірних питань на розсуд контролюючих органів;

- забезпечення встановлення остаточного переліку прав, обов’язків і відповідальності як платників, так і контролюючих органів з метою запобігання розширенню функцій і прав однієї сторони та обмеженню другої;

- формування податкових правовідносин між суб’єктами господарської діяльності і державою на засадах забезпечення рівних умов господарювання для суб’єктів різних форм власності, організаційно-правових форм і видів економічної діяльності

Внесення змін до структури системи оподаткування:

- скасування неефективних (затратних) податків і зборів;

- запровадження податку на нерухоме майно;

- поширення рентних платежів не лише на видобуток нафти та газу, а й інших корисних копалин;

- зміщення податкового навантаження в бік непрямих податків та ресурсних платежів;

- поступове зменшення частки податку на прибуток підприємств та зростання частки податку з доходів фізичних осіб у структурі податкових надходжень;

- зростання частки місцевих податків і зборів у структурі доходів місцевих бюджетів

Реформування окремих податків і зборів (обов’язкових платежів):

- податку на прибуток підприємств;

- податку з доходів фізичних осіб;

- податку на додану вартість;

- акцизного збору;

- податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів;

- природно-ресурсних платежів;

- плати за землю;

- збору за забруднення навколишнього природного середовища;

- державного мита;

- місцевих податків і зборів;

- податку на нерухоме майно;

- спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва;

- фіксованого сільськогосподарського податку;

- мита

Нижче наведено основні напрями реформування податків і зборів в Україні

Напрями реформування податку на прибуток підприємств:

- усунення економічно необґрунтованих розбіжностей між нормами Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” і положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку щодо визнання та оцінки доходів і витрат з метою створення умов для складання декларації про прибуток за даними бухгалтерського обліку;

- реформування оподаткування прибутку підприємств фінансового сектору економіки (2008 р.);

- розповсюдження загальної системи оподаткування прибутку на всіх суб’єктів господарювання (з 2010 р.);

- звільнення емісійного доходу від оподаткування при здійсненні

емітентом первинного розміщення цінних паперів;

- поетапне зниження ставки податку до 22% у 2010 р. та зменшення її в майбутньому (починаючи з 2012 р.) - до 20%;

- забезпечення стимулюючої ролі податкової амортизації' в оновленні основних фондів шляхом використання принципу „прискореної амортизації'” для виробничих активів при запровадженні новітніх енергозберігаючих та інших інноваційних технологій;

- запровадження з 2007 р. інвестиційного податкового кредиту з податку на прибуток підприємств для суб’єктів господарювання, які реалізують на територіях спеціальних (вільних) економічних зон та територіях пріоритетного розвитку інвестиційні проекти;

- стимулювання інвестиційної діяльності шляхом запровадження інвестиційно-інноваційного податкового кредиту з податку на прибуток підприємств для всіх суб'єктів господарювання, які здійснюють кваліфіковані інвестиції інноваційного спрямування (зменшення податкових зобов'язань з податку на прибуток в обсязі, еквівалентному частці витрат поточного податкового періоду, що були спрямовані на фінансування інноваційних та інвестиційних проектів, 2014 р.)

Напрями реформування податку з доходів фізичних осіб:

- реалізація принципів прибуткового оподаткування, яке властиве соціальним державам;

- розширення бази оподаткування за рахунок стягнення податку з усіх видів доходів, у тому числі пасивних, але крім цільових, що виплачуються з державних цільових фондів, створених відповідно до закону, або отриманих як компенсація, відшкодування певного роду втрат;

- запровадження заявочного принципу реєстрації самозайнятих осіб - платників податку в податкових органах (спрощення процедури реєстрації);

- застосування непрямих методів для визначення об'єкта оподаткування (відповідність витрат доходам).

- вдосконалення системи оподаткування пасивних доходів з метою стимулювання інвестиційної діяльності

- створення необхідних передумов для запровадження податкової звітності в розрізі контрагентів в електронному вигляді;

- застосування „0” ставки податку виключно при здійсненні експортних операцій;

- забезпечення бюджетного відшкодування ПДВ за результатами двох звітних періодів платникам податку, які:

• здійснюють систематичні поставки на експорт;

• мають значні інвестиційні витрати;

• здійснюють діяльність, пов'язану із сезонними закупками товарів. При проведенні інших господарських операцій ПДВ відшкодовується у разі, якщо ці суми не погашені податковими зобов'язаннями протягом шести звітних періодів;

- запровадження спеціального режиму оподаткування сільськогосподарських підприємств;

- поетапне зниження ставки пДв до 18%

Напрями реформування акцизного збору:

- поступове наближення порядку оподаткування акцизним збором до стандартів ЄС, а також приведення його у відповідність до вимог СОТ;

- приведення вартості ліценцій до рівня компенсації наданих державою послуг;

- формування ефективної системи акцизних податків з використанням економічно обґрунтованого рівня і структури ставок;

- поступове підвищення частки акцизу в ціні реалізованих підакцизних товарів шляхом підвищення ставок акцизного збору на лікеро-горілчані, тютюнові вироби та ін.;

- підвищення рівня акцизного збору в дохідній частині бюджету та посилення його регулюючої ролі;

- збільшення адвалорної складової в структурі акцизного збору;

- плавне поширення адвалорної складової при визначенні податкових зобов’язань на окремі групи підакцизних товарів;

- поступове запровадження акцизних складів для окремих видів товарів;

- запровадження єдиної європейської валюти при визначенні розміру ставок акцизного збору (у разі вступу до Європейського Союзу)

Напрями реформування податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів:

- диференціація ставок податку залежно від типу транспортного засобу, строку його експлуатації', встановлення ставок у частинах мінімальної заробітної плати;

- перегляд системи пільгового оподаткування шляхом скасування пільг для юридичних осіб з одночасним наданням преференцій виключно для незахищених верств населення та пенсіонерів

Напрями реформування природно-ресурсних платежів:

- поступовий перехід до нової системи природно-ресурсних платежів, що базуватиметься на принципах рентного доходу, поширення рентних принципів на всі види природних ресурсів;

- створення регуляторного механізму, який дасть можливість формувати доходи держави та стимулювати раціональне використання, охорону та повноцінне відтворення природно-ресурсного потенціалу держави;

- структура рентних платежів повинна складатися з двох складових: абсолютної ренти, розмір якої не залежить від результатів господарської діяльності підприємств - користувачів природних ресурсів, та диференційної ренти, що передбачає встановлення вищої плати за використання кращих, більш продуктивних природних ресурсів;

- поступове підвищення розміру плати за використання природних ресурсів, насамперед водних, а також залізних, марганцевих руд, вуглеводнів, облицювальних матеріалів, сировини для виготовлення цементу, кухонної солі (кам'яної), вапняків, глини

- запровадження ставок плати за землю, виходячи виключно з вартісної оцінки землі;

- вирівнювання податкового навантаження на суб’єктів господарювання різних сфер економічної діяльності шляхом скасування пільгових ставок плати за землю та окремих звільнень від її сплати;

- розширення бази оподаткування за рахунок залучення земель, зайнятих болотами, чагарниками, ярами тощо, а також намивних територій, земель несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, грошова оцінка яких вже проведена

Напрями реформування збору за забруднення навколишнього природного середовища:

- удосконалення системи справляння збору за забруднення навколишнього природного середовища в напрямі забезпечення його регулюючої та стимулювальної функції і встановлення відповідності величини збору витратам на усунення шкідливого впливу на довкілля;

- розширення бази оподаткування збором шляхом включення до неї екологічно небезпечної продукції, виробництво, зберігання, транспортування та споживання якої негативно впливає на навколишнє природне середовище та здоров’я населення;

- забезпечення щорічного перегляду нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища з метою реалізації стимулювальної функції збору для запровадження та вдосконалення суб’єктами господарювання природоохоронних та екологічно безпечних технологій.

- розробка та прийняття проекту Закону України „Про державне мито” на заміну чинного Декрету (з урахування норм Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України, якими запроваджено сплату судового збору при зверненні осіб до суду);

- перегляд об’єктів та бази оподаткування державним митом;

- встановлення ставок державного мита в частинах мінімальної заробітної плати або у відсотках до суми договору. Розмір ставок повинен визначатися виходячи з фіскальної та компенсаційної функцій збору;

- встановлення ставки державного мита у процентному відношенні до суми договору відносно об’єктів, використання яких не передбачає оподаткування іншими податками (фіскальна функція збору);

- надання пільг по сплаті державного мита виключно за соціальним принципом;

- скасування преференцій щодо сплати державного мита для юридичних осіб (у тому числі для державних установ)

Напрями реформування місцевих податків і зборів:

- розробка та прийняття проекту Закону України „Про місцеві податки і збори”;

- оптимізація переліку місцевих податків і зборів (встановлення таких податків і зборів, які можна буде запроваджувати в усіх регіонах);

- встановлення ставок місцевих податків і зборів з урахуванням особливостей кожного податку;

- розширення бази оподаткування;

- скасування неефективних місцевих податків і зборів (збору за видачу ордера на квартиру; збору з власників собак; збору за участь у бігах на іподромі; збору за виграш на бігах; збору з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі; збору за право проведення кіно- і телезйомок; збору за право проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу і лотерей)

Податок на нерухоме майно повинен стати важливим засобом зміцнення бази власних доходів місцевих бюджетів усіх рівнів.

Перший крок у запровадженні податку на нерухоме майно вже зроблено під час здійснення пілотних проектів в Івано-Франківській та Луганській областях, де було змодельовано спрощену форму оподаткування на основі дуже низьких ставок податку з квадратного метра площі будівель (0,1 грн. - з житлових та 2,9 грн. - з комерційних). Навіть за таких умов додаткові доходи від сплати цього податку склали в середньому 25% від доходів бюджетів найнижчого рівня з власних джерел.

Ставки податку доцільно встановлювати на мінімальному рівні (від 0,05% до 0,1%) з поступовим їх підвищенням, починаючи з 2012 року.

Базою оподаткування має бути оціночна вартість

нерухомості. Запровадження податку на основі оціночної вартості майна потребує підготовчого етапу для створення належних баз даних з оцінки кожної одиниці нерухомості.

Крім того, необхідно передбачити зменшення бази оподаткування для громадян, які не мають надлишків житла, а також соціально вразливих верств населення

Напрями реформування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва:

- вдосконалення оподаткування суб’єктів малого

підприємництва при переході їх зі спрощеної системи оподаткування на загальну;

- удосконалення порядку ведення спрощеного бухгалтерського обліку та фінансової звітності;

- підвищення відповідальності суб’єктів підприємництва у разі порушення ними норм, які визначають порядок застосування спрощеної системи оподаткування;

- удосконалення чинної системи фіксованих ставок єдиного податку для фізичних осіб - підприємців та відсоткових ставок -для юридичних осіб;

- виключення зі складу єдиного податку ресурсних платежів і внесків до державних цільових фондів;

- виключення зі спрощеної системи оподаткування тих видів діяльності, які є високорентабельними або доходи від яких є переважно пасивними;

- включення до об’єкта оподаткування єдиним податком для юридичних осіб усіх доходів, що отримуються такими особами, а не лише виручки від реалізації' продукції' (товарів, робіт, послуг);

- оподаткування суми перевищення граничного річного обсягу виручки від продажу товарів (робіт, послуг) за такою шкалою: у разі перевищення граничного річного обсягу не більш ніж на 20% -диференційовано відповідно до відсотків перевищення, але не менш ніж 5% для фізичних осіб та 10% для юридичних осіб; у разі перевищення граничного річного обсягу на більш ніж 20% - за ставкою 15% для фізичних осіб та 25% для юридичних осіб;

- усунення наявних схем мінімізації податкових зобов’язань з використанням платників єдиного податку

Напрями реформування фіксованого сільськогосподарського податку:

- скасування мораторію на грошову оцінку земель сільськогосподарського призначення;

- запровадження окремого обліку доходів платників фіксованого

сільськогосподарського податку, отриманих від продажу

несільськогосподарської продукції, з оподаткуванням таких доходів у загальному порядку;

- усунення дискримінації в оподаткуванні фіксованим сільськогосподарським податком різних напрямів діяльності;

- удосконалення механізму справляння фіксованого сільськогосподарського податку щодо визначення критеріїв для обмеження переходу на фіксований сільськогосподарський податок високорентабельних підприємств;

- ліквідація наявних схем мінімізації податкових зобов’язань з використанням платників фіксованого сільськогосподарського податку;

- обмеження терміну застосування цього податку відповідно до законодавства (31 грудня 2009 року)

Напрями реформування митно-тарифного регулювання:

- уніфікація митного законодавства України шляхом об’єднання в один закон Декрету Кабінету Міністрів України „Про Єдиний митний тариф України” від 11.03.93 № 4-93, Закону України „Про Єдиний митний тариф” від 05.02.92 №в 2097-ХІІ, Закону України „Про Митний тариф України”;

- внесення змін до Закону України „Про Митний тариф України” від 05.04.2001 №в2371-ІІІ з метою запровадження Гармонізованої системи опису та кодування товарів 2002 р. та приведення іншого законодавства у відповідність до Гармонізованої системи опису та кодування товарів. У подальшому продовження роботи в напрямі запровадження Гармонізованої системи опису та кодування товарів 2007 р. та приведення законодавства з питань оподаткування у відповідність до Гармонізованої системи опису та кодування товарів 2007 р.;

- надання Уряду права оперативного впливу на митно-тарифну політику держави;

- скорочення та поступова ліквідація діючої системи тарифних пільг та преференцій за галузевим (суб’єктним) принципом;

- уніфікація термінології в податковому і митному законодавстві;

- приведення системи оподаткування митом та іншими податками у відповідність до митних режимів, які визначені Міжнародною конвенцією про спрощення і гармонізацію митних процедур Всесвітньої митної організації' (м. Кіото);

- поступова відмова від застосування вивізного (експортного) мита

Напрями реформування податкових пільг:

- визначити на законодавчому рівні зміст терміна „податкова пільга”;

- пересвідчитися, що кошти, які залишаються у суб’єктів господарювання у зв’язку із отриманням податкових пільг, є бюджетними коштами, які надаватимуться на певний строк і за

умови використання коштів на визначені державою потреби або надаватимуться на поворотній основі;

- зберегти соціальні пільги, зокрема, незахищеним верствам населення, інвалідам та громадським організаціям інвалідів, їх підприємствам та організаціям;

- запровадити облік податкових пільг у спеціальному фонді державного бюджету (для визначення їх як „податкові видатки”)

Реформування системи адміністраторів податків і зборів (сучасна система адміністраторів складається з декількох незалежних органів державної влади, зокрема, Державної податкової служби України (далі - ДПАУ), Державної митної служби України (далі - ДМСУ), адміністраторів окремих зборів та обов’язкових платежів), передбачає:

- контроль за нарахуванням і сплатою податків та зборів при здійсненні експортно-імпортних операцій через митний кордон України має здійснювати ДМСУ. ДПАУ має контролювати нарахування і сплату податків, зборів (обов’язкових платежів) за операціями, що здійснюються на території України;

- передати ДПАУ функцію контролю за нарахуванням та сплатою всіх податків і зборів (обов’язкових платежів) крім тих, що контролюються ДМСУ, а також внесків на соціальне страхування, у тому числі до державних цільових фондів, а також стягнення заборгованості з таких платежів.

- визначити, що інші адміністратори податків і зборів (обов’язкових платежів) здійснюватимуть адміністрування тих платежів, що вносяться в якості плати за державні послуги, надання дозволів, або як внески до державних цільових фондів

Реформування податкової системи України буде здійснюватися у три етапи:

- перший етап (2007 р.);

- другий етап (2008-2010 рр.);

- третій етап (2011-2015 рр.)

Перший етап (2007 р.) - реалізація невідкладних заходів, спрямованих на подолання головних недоліків чинної податкової системи за рахунок:

- упорядкування територіальних аспектів податкового стимулювання у рамках СЕЗ, ТПР, технопарків;

- зміни податкових правил визнання затрат і результатів та приведення податкових правил розрахунку фінансових результатів у відповідність до принципів бухгалтерського обліку;

- збільшення плати за природні ресурси, збору за забруднення довкілля;

- розробки принципів кодифікації податкового законодавства. Результати - зміни і доповнення до окремих нормативно-

правових актів

Другий етап (2008-2010 рр.) - еволюційний розвиток податкової системи відповідно до вектору сталого економічного зростання України на інвестиційно-інноваційній основі за рахунок:

- реформування основних податків: податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств, з доходів фізичних осіб;

- уведення податку на нерухоме майно;

- кардинальне реформування системи платежів за природні ресурси та збору за забруднення навколишнього довкілля;

- реформування методів адміністрування податків і зборів (обов’язкових платежів).

Результати - розробка та ухвалення Податкового Кодексу України

Третій етап (2011-2015 рр.) - поглиблення реформування податкової системи України відповідно до принципів економічної ефективності та соціальної справедливості:

- реформування системи адміністраторів податків і зборів (обов’язкових платежів);

- запровадження малопрогресивного податку з доходів фізичних осіб;

- зниження ставки податку на прибуток підприємств у напрямі її уніфікації з максимальною ставкою податку з доходів фізичних осіб

Реформуванням податкової системи України передбачено прийняття Податкового Кодексу України. З часу прийняття проекту Податкового Кодексу Верховною Радою України у другому читанні його редакція була доопрацьована ДПА України з урахуванням змін, що відбулися в економіці та правовому полі країни

Необхідність розробки проекту Податкового Кодексу зумовлена наявністю на сьогоднішній день занадто громіздкої системи нормативно-правових актів з питань оподаткування, яка містить прогалини, колізійні норми, що призводить до неоднозначного трактування положень чинного законодавства

Кодекс має стати законодавчим актом, що вміщує в собі узгоджені норми, пов’язані з нарахуванням та сплатою податків, та забезпечує комплексне врегулювання питань, пов’язаних з оподаткуванням. Це пропонується здійснити шляхом включення до Податкового Кодексу практично всіх податків, зборів та інших обов’язкових платежів, які підлягають справлянню на території України

Податковий Кодекс буде встановлювати основні засади визначення суб’єктів правових відносин, їх права і обов’язки, перелік податків, зборів (обов’язкових платежів), що становлять систему оподаткування, об’єктів та бази оподаткування, розміри податкових ставок. Крім того, Податковим Кодексом пропонується врегулювати питання, пов’язані з порядком ведення податкового обліку, забезпеченням виконання податкових зобов’язань та мірою відповідальності за порушення у сфері оподаткування

Податковий Кодекс України має на меті кодифікацію податкових законів, спрощення їх викладення, максимальне наближення принципів податкового та бухгалтерського обліку. Прийняття цього регуляторного акта забезпечить адаптацію фіскального законодавства до принципів та директив Європейського Союзу. Уведення його в дію забезпечить уніфікацію правил оподаткування з міжнародними стандартами обліку і скасування дискримінаційних норм щодо окремих сфер або видів діяльності

Спрощення податкового законодавства та забезпечення його незмінності протягом тривалого часу сприятиме розвитку підприємництва в Україні. Створення прозорих правил ведення господарської діяльності та оподаткування, а також забезпечення єдиних справедливих підходів до всіх суб’єктів податкових правовідносин сприятиме укріпленню партнерських взаємовідносин між громадянами, суб’єктами підприємництва та державою, що, у свою чергу, приведе до збільшення надходжень до бюджетів усіх рівнів, зростання прибутків підприємств та доходів громадян.

Зокрема, теперішнім проектом Податкового Кодексу передбачено:

- диференційоване оподаткування доходів громадян;

- уведення податку на майно із ставкою оподаткування від 0,5 до 1% бази оподаткування;

- спрощення системи оподаткування, обліку та звітності для суб’єктів малого підприємництва, що передбачає заміну сплати встановлених цим Кодексом податків і зборів на сплату єдиного податку за вибором платника та певні обмеження щодо переходу на спрощену систему оподаткування залежно від виду діяльності

Таким чином, процедура реформування податкової системи України передбачає створення оптимальної системи оподаткування, детальну проробку різних її елементів, методів оподаткування, розгляд альтернативних варіантів з оцінкою наслідків їх упровадження для економіки та соціальної сфери. Тобто, при здійсненні виваженої податкової політики у сфері оподаткування, з метою посилення його позитивного впливу на соціально-економічний розвиток держави, забезпечення фінансових потреб держави та матеріального добробуту населення, необхідно подбати про те, щоб податки дійсно стали регулятором, стимулятором прибуткової діяльності, а не тільки примусовими платежами. Саме в такому контексті система оподаткування в Україні матиме сенс і перспективу

Ключові терміни і поняття

Податкова система України, податкова політика держави, принципи функціонування податкової системи України, реформування податкової системи, зміст податкової реформи, напрями реформування податкової системи України.

Питання для самоконтролю знань

1. Назвіть передумови становлення чинної системи оподаткування України.

2. Визначте основні етапи становлення податкової системи України.

3. Визначте основні тенденції розвитку чинної системи оподаткування України.

4. З'ясуйте діалектику об'єктивного і суб'єктивного у становленні податкової системи України.

5. Охарактеризуйте роль та значення податків і зборів у формуванні доходів Зведеного бюджету України.

6. Які види податків і зборів є складовими структури доходів Зведеного бюджету України?

7. Якою є питома вага основних податків і зборів у ВВП України протягом 1991 - 2008 рр.?

8. Якою є питома вага основних податків і зборів у доходах Зведеного бюджету України протягом 1991-2008 рр.?

9. Які податки і збори у структурі податкової системи України більшою мірою виконують фіскальну функцію?

10. Розкрийте значення Бюджетного кодексу України в реформуванні бюджетно-податкових відносин.

11. Які недоліки притаманні чинній податковій системі України?

12. Охарактеризуйте еволюцію податкового законодавства України.

13. Визначте принципи функціонування податкової системи України. Як здійснюється їх реалізація?

14. З'ясуйте сутність та критерії сучасної податкової політики України.

15. Охарактеризуйте взаємозв'язок між стабільністю і гнучкістю податкової політики.

16. Визначте цілі та напрями реформування чинної податкової системи України.

Навчальні завдання

1. Проаналізуйте і поясніть передумови становлення чинної системи оподаткування України.

2. На підставі статистичних даних здійсніть аналіз співвідношення ВВП, податкових та неподаткових надходжень до Зведеного бюджету України за декілька останніх років. Складіть відповідні таблиці їх питомої ваги у ВВП та доходах Зведеного бюджету України. Проаналізуйте зміни у структурі системи оподаткування юридичних та фізичних осіб за останні роки. Зробіть висновки.

3. Опрацюйте законодавчі та нормативні матеріали, які створюють правову основу функціонування податкової системи України. З'ясуйте і проаналізуйте позитивні тенденції, недоліки та перспективи вдосконалення податкового законодавства. Сформулюйте висновки.

4. З'ясуйте зміст поняття „податкова політика” та траєкторію її впливу на соціально-економічний розвиток країни. Розгляньте структуру та обсяги ВВП України за категоріями доходу та з'ясуйте ступінь впливу змін у структурі та обсягах ВВП на структуру та обсяги податкових надходжень до Зведеного бюджету України за останні 5 років. Складіть відповідні таблиці, зробіть висновки.

5. Проаналізуйте ступінь взаємозв'язку між доходами та видатками Зведеного бюджету України, враховуючи при цьому реальний стан економіки. Розробіть багатофакторну економічну модель взаємозв'язку різних чинників, зокрема, обсягу ВВП, ступеня залучення ресурсів, розміру податкових ставок та наповненості бюджету. Зробіть висновки.

6. На підставі статистичних даних проаналізуйте відповідність

наявної податкової системи України визначеним в Законі України „Про систему оподаткування” від 18.02.97 р. № 77-ВР (зі змінами та доповненнями) принципам побудови та призначення системи

оподаткування. Сформулюйте висновки.

7. На підставі статистичної звітності здійсніть аналіз рівня податкового навантаження на економіку та доходи юридичних і фізичних осіб. Складіть відповідні таблиці. Визначте основні напрями вдосконалення оподаткування, передусім кількісні параметри зниження податкових ставок та загального рівня податкового тягаря.

8. Проаналізуйте відповідність сучасної податкової політики України її класичним принципам та критеріям. Зробіть висновки.

9. Узагальніть світовий досвід податкового регулювання структурної перебудови економіки. Зробіть висновки та запропонуйте можливі варіанти застосування позитивних результатів для економіки України.

10. Здійсніть дослідження світового досвіду реформування податкових систем та розвитку податкової політики. При цьому здійсніть порівняльний аналіз податкової політики і рівня оподаткування в розвинутих країнах та в Україні. Зробіть висновки.

11. Здійсніть дослідження впливу податкової політики та різних макроекономічних чинників на формування дохідної частини державного бюджету. Сформулюйте висновки.

12. Дайте оцінку впливу рівня оподаткування на рівень суспільного

виробництва і добробут громадян через зміну стимулів до праці економічних суб'єктів за допомогою математичного моделювання, проаналізуйте можливості державного регулювання поведінки

економічних суб'єктів шляхом зміни рівня оподаткування. Зробіть висновки.

13. Здійсніть дослідження впливу податкової політики на макроекономічну рівновагу та розвиток підприємництва. При цьому проаналізуйте рівень податкового навантаження та його вплив на підприємницьку діяльність в умовах податкової системи України. Сформулюйте висновки.

14. На підставі аналітичних даних визначте найбільш проблемні питання та перспективи розвитку чинної системи оподаткування України.

15. Розробіть загальні принципи подальшого розвитку та вдосконалення податкової політики в Україні з метою стимулювання економічного зростання та підвищення рівня добробуту населення. Зробіть відповідні висновки та пропозиції.

16. Проаналізуйте основні етапи реформування податкової системи України та напрями вдосконалення податкової політики щодо оптимізації структури податкових надходжень і механізму наповнення бюджетів усіх рівнів. Зробіть відповідні висновки.

Тестові завдання

1. Основну фінансову базу Державного бюджету України в 1990 р. становили:

а) податок з обороту та платежі з прибутку підприємств і організацій;

б) прибутковий податок з громадян та податок з обороту;

в) прибутковий податок з громадян та платежі з прибутку підприємств і організацій.

2. В Україні податок на додану вартість і акцизний збір було встановлено:

а) у 1991 р. Законом України „Про систему оподаткування”;

б) у 1992 р. Законом України „Про систему оподаткування”;

в) у 1992 р. Законом України „Про ПДВ”;

г) у 1991 р. Законом України „Про акцизний збір”.

3. В Україні податок з обороту та податок із продажу було скасовано:

а) у 1991 р.;

б) у 1992 р.;

в) у 1993 р.;

г) у 1994 р.

4. У податковій системі України податок на доходи підприємств і організацій було замінено податком на прибуток:

а) в 1993 р. постановою Кабінету Міністрів України;

б) в 1994 р. Декретом Кабінету Міністрів України;

в) в 1995 р. рішенням Верховної Ради України;

г) в 1996 р. Указом Президента України.

5. Принципи побудови та призначення системи оподаткування України визначено:

а) у Законі України „ Про Державну податкову службу в Україні”;

б) у Законі України „Про систему оподаткування”;

в) у Законі України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”;

г) іншими нормативними документами.

6. У сучасній податковій системі України найбільшу питому вагу займає:

а) ПДВ;

б) акцизний збір;

в) податок на прибуток підприємств;

г) податок з доходів фізичних осіб.

7. Урівноваженість структури податкової системи України між прямими і непрямими податками, яка буде найбільш оптимальною, можна досягти за умови:

а) стабільної політичної та економічної ситуації в країні;

б) справедливого розподілу податкового тягаря між платниками податків;

в) збільшення доходів суб'єктів національної економіки;

г) розвитку лише підприємницької діяльності.

8. „Податковий лаг” - це:

а) часовий інтервал між упровадженими змінами податкового законодавства та очікуваними результатами;

б) тривалість адаптації нових норм податкового законодавства до об'єктивної реальності національної економіки;

в) віддалена перспектива реалізації податкової політики;

г) визначений час орієнтирів податкової політики.

9. Реформування податкової системи України здійснюється в напрямі:

а) приведення у відповідність чинної системи оподаткування до пріоритетів державної політики соціально-економічного розвитку;

б) збільшення податкових надходжень;

в) зменшення державних витрат;

г) радикальної перебудови системи оподаткування.

10. Концепція реформування податкової системи України до 2015 року передбачає:

а) еволюційний розвиток податкової системи;

б) збільшення плати за природні ресурси, збору за забруднення навколишнього природного середовища;

в) введення податку на нерухоме майно;

г) усі відповіді правильні.

ТЕМА 2. ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ.

АДМІНІСТРУВАННЯ ПОДАТКІВ

2.1. Податкова служба держави, склад податкової служби України.

2.2. Функції' органів державної податкової служби.

2.3. Основи та організація податкової роботи.

2.4. Облік платників і надходжень податків.

2.5. Відповідальність платників за своєчасність і правильність розрахунків з бюджетом і за подання декларацій.

Методичні рекомендації до вивчення теми

Під час вивчення питань даної теми треба усвідомити, що від рівня організації податкової служби держави і налагодженості податкової роботи залежить життєздатність і надійність податкової системи. При цьому слід з'ясувати загальну структуру органів державної податкової служби України та звернути увагу на те, які функції вони виконують. Однією з основних функцій державних податкових органів є здійснення податкового контролю. Податковий контроль - це єдина система обліку платників податків, а також контроль за правильністю нарахування, повнотою і своєчасністю сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду. Податковий контроль здійснюється органами державної податкової служби разом з іншими контролюючими органами та органами виконавчої влади в межах повноважень зазначених органів та їх посадових осіб, встановлених законодавством. Правовим підґрунтям у діяльності органів державної податкової служби є такі нормативно-правові документи: Конституція України, Закон України

№ 77/97-ВР від 18.02.1997р. „Про систему оподаткування” (зі змінами та доповненнями), Закон України від 21.12.2000р. № 2181-111 „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (зі змінами та доповненнями), Закон України від 04.12.1990р. №509 - XII „Про державну податкову службу в Україні” (зі змінами та доповненнями) тощо.

2.1. Податкова служба держави, склад податкової служби України

Реалізацію єдиної державної податкової політики забезпечує Державна податкова служба України. До системи органів державної податкової служби належать (див. рис.2.1) :

- Державна податкова адміністрація України;

- державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Київ та Севастополь;

- державні податкові інспекції в районах, містах та районах у містах, а також міжрайонні, об’єднані й спеціалізовані ДПІ з функціями безпосереднього обслуговування та контролю за великими платниками податків

Рис. 2.1. Загальна структура органів державної податкової служби

України

2.2. Функції органів державної податкової служби

Основні функції' органів державної податкової служби України:

- здійснення контролю за дотриманням законодавства про податки, інших платежів, валютних операцій, за порядком розрахунків зі споживачами з використанням реєстраторів розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій, патентів, інших спеціальних дозволів на здійснення окремих видів підприємницької діяльності;

- проведення обліку платників податків та платежів;

- розробка та затвердження форм податкових розрахунків;

- роз’яснення через засоби масової інформації' порядку застосування законодавчих та інших нормативних актів про податки;

- внесення пропозицій та розробка проектів міжнародних договорів щодо оподаткування;

- надання фізичним особам - платникам податків та інших обов’язкових платежів - ідентифікаційних номерів, а також ведення Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб;

- прогнозування й аналіз надходження податків та інших платежів;

- забезпечення реалізації державної політики у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів;

- забезпечення застосування та своєчасного стягнення фінансових санкцій;

- проведення перевірок фактів приховування і заниження сум податків та інших платежів;

- вживання заходів для боротьби з приховуванням неоподаткованих доходів, незаконним вивезенням за межі України неоподаткованих капіталів, „відмиванням” доходів, одержаних незаконним шляхом;

- проведення роботи, пов’язаної з виявленням, обліком та реалізацією безгосподарного майна, скарбів, конфіскованого майна;

- видання у випадках, передбачених законом, нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування;

- попередження корупції та інших службових порушень працівників державної податкової служби;

- забезпечення працівників органів державної податкової служби та їх захист від протиправних посягань, пов’язаних з виконанням ними посадових обов’язків;

- розгляд звернень громадян та юридичних осіб з питань оподаткування;

- здійснення заходів щодо добору, розстановки, професійної підготовки, перепідготовки кадрів

2.3. Основи та організація податкової роботи

Податкова робота - це діяльність платників і органів державної податкової служби щодо внесення податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджету і контролю за платежами.

Державна податкова служба України у своїй діяльності керується Конституцією України, Законом України „Про державну податкову службу в Україні”, Законом України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”(№ 2181), іншими законами України, Указами Президента України, Декретами та Постановами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами ДПА України з питань оподаткування (див. рис. 2.2)

Рис. 2.2. Правова база органів державної податкової служби та системи оподаткування в Україні

Податківець є представником держави. Він має бути гідним звання державного службовця. Його професійний рівень, вчинки, інтелект та зовнішній вигляд формують уявлення громадян про Державну податкову службу, тому в повсякденній роботі, поряд із Законом України „Про державну податкову службу в Україні”, податківці повинні дотримуватися Кодексу честі та Кодексу професійної етики

Кодекс честі визначає морально-етичні принципи працівника органу Державної податкової служби України:

- патріотизм - любов до України, захист її суверенності та економічних інтересів, самовіддана праця на благо українського народу. Неухильне дотримання Конституції України, чинного законодавства. Шанування державних символів - Державного Прапора України, Державного Герба України і Державного Гімну України. Недопущення дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам держави чи негативно вплинути на репутацію державної служби;

- духовність - наслідування духовних та моральних цінностей: мудрості, мужності, шляхетності, порядності, сформованих багатовіковою історією українського народу. Постійне вдосконалення свого інтелектуального та культурного рівня;

- чесність - правдивість, сумлінне виконання своїх обов’язків з визнанням верховенства Закону. З професією податківця несумісні корумпованість та хабарництво;

- культура спілкування - вільне володіння державною мовою. Пріоритет прав людини. Відкритість, толерантність, повага та довіра до громадян і колег, неупереджене ставлення до платників податків;

- корпоративність - збереження честі та примноження кращих традицій свого колективу. Уміння працювати з людьми, прислухатися до їхньої думки, бути принциповим і вимогливим до себе, ініціативним і відданим справі. При цьому заздрість і зневага, приниження гідності колег по роботі - неприпустимі. Кожен, хто досягає успіху, гідний поваги та пошани; хто відчуває труднощі в роботі, має право на підтримку та допомогу колег.

Дотримання принципів Кодексу честі у службовій та позаслужбовій діяльності є обов’язком податківця та основою довіри громадськості до податкової служби

Кодекс професійної етики працівника органу Державної податкової служби України визначає правила (норми) етичної поведінки. Вимоги Кодексу спрямовані на забезпечення справляння законодавчо встановлених податків за умови сприяння громадянам у добровільному дотриманні ними податкового законодавства, посилення справедливості та ефективності діяльності органів Державної податкової служби

Дотримання Кодексу професійної етики є основою для зростання довіри українського суспільства до державної податкової служби, формування у громадян впевненості у рівності кожного перед законом, що сприяє підвищенню рівня добровільного виконання ними вимог податкового законодавства. Працівник податкової служби повинен вживати необхідних заходів щодо відповідності його діяльності етичним вимогам, визначених цим Кодексом (табл. 2.1)

Таблиця 2.1

Морально-етичні принципи професійної діяльності відповідно до Кодексу професійної етики працівника органу Державної податкової

служби України

Працівник, якого призначили вперше на посаду державного податкового службовця згідно зі ст. 17 Закону України „Про державну службу в Україні” складає Присягу державних службовців.

Працівник податкової служби не має права займатися підприємницькою діяльністю безпосередньо, через посередників або підставних осіб, бути повіреним третіх осіб під час вирішення справ в органах державної податкової служби, а також виконувати роботу на умовах сумісництва (крім наукової, викладацької та творчої діяльності). Державний службовець зобов'язаний дотримуватися комерційної та службової таємниці

Кодексом професійної етики відповідно до чинного

законодавства передбачені гарантії захисту прав працівника податкової служби:

- належні, безпечні і здорові умови праці;

- своєчасне одержання винагороди за працю;

- захист від незаконного звільнення;

- соціальний захист;

- захист від необ’єктивного оцінювання результатів роботи працівника;

- захист від незаконного тиску з метою прийняття рішень, які суперечать нормам чинного законодавства України

Запобігання проявам неетичної поведінки працівників податкової служби України здійснюється шляхом громадського контролю (подання та розгляд звернень громадян, громадських організацій про порушення норм Кодексу) та внутрішнього контролю за дотриманням вимог цього Кодексу (керівники зобов’язані запобігати проявам неетичної поведінки підлеглих шляхом організації' системної роботи з розвитку професійної етики персоналу, а саме: навчання, інформаційно-просвітницької підтримки та контролю за дотриманням працівниками норм Кодексу та ін.

2.4. Облік платників і надходжень податків

Відповідно до функцій, які покладені на податкову службу держави, податкова робота (адміністрування податків) здійснюється за такими основними напрямами: - облік платників податків та створення єдиного банку даних; - облік надходжень податків та інших податкових платежів; - контроль за повнотою і своєчасністю сплати податків та дотриманням податкового законодавства; - примусове стягнення податкового боргу; - аналіз ефективності податкової роботи

Облік платників є однією з основних функцій органів державної податкової служби. Він створює передумови для здійснення контролю за правильністю обчислення, повнотою та своєчасністю перерахування податків і зборів до бюджетів різних рівнів.

Робота з обліку платників податків в органах державної податкової служби здійснюється працівниками підрозділів обліку платників податків відповідно до структури, яка затверджується Державною податковою адміністрацією України

Взяття на облік платників податків органами державної податкової служби здійснюється за принципом організаційної єдності реєстраційних процедур, що провадяться державними реєстраторами, а також процедур узяття на облік платників податків, що забезпечуються органами державної податкової служби.

Взяття на облік платників податків - юридичних осіб та відокремлених підрозділів юридичних осіб здійснюється за їх місцезнаходженням відповідними органами державної податкової служби після внесення відомостей про них до Єдиного державного реєстру або, у випадках, передбачених законодавством, після присвоєння ідентифікаційних кодів за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (далі - ЄДРПОУ).

Підставою для взяття юридичної особи на облік в органі державної податкової служби є надходження до цього органу відомостей з відповідної реєстраційної картки про проведення державної реєстрації юридичної особи.

Підставою для взяття на облік відокремленого підрозділу юридичної особи є надходження повідомлення про створення відокремленого підрозділу юридичної особи від державного реєстратора до органу державної податкової служби за місцезнаходженням відокремленого підрозділу.

Про отримання повідомлення від державного реєстратора підрозділом з обліку платників податків органу державної податкової служби щодо кожної юридичної особи (відокремленого підрозділу) робиться запис у журналі обліку платників податків - юридичних осіб за ф. N 2-ОПП. Отримані від державного реєстратора відомості обробляються засобами відповідного програмного забезпечення та вносяться до районного рівня Єдиного банку даних юридичних осіб.

За бажанням платника податків - юридичної особи (у тому числі тієї, стосовно якої не надійшли відомості від державного реєстратора) узяття його на облік може бути здійснене органом державної податкової служби на підставі поданих таким платником документів (рис 2.3).

У цьому випадку за даними Єдиного державного реєстру та/або через відповідного державного реєстратора підрозділ з обліку

платників податків органу державної податкової служби зобов'язаний установити, що така юридична особа включена до Єдиного державного реєстру та не припинена.

Узяття на облік фізичної особи - підприємця здійснюється за місцем проживання такої особи відповідним органом державної податкової служби на підставі відомостей з реєстраційної картки про проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця.

Про отримання повідомлення від державного реєстратора підрозділом з обліку платників податків органу державної податкової служби стосовно кожної фізичної особи - підприємця робиться запис у журналі обліку платників податків і зборів фізичних осіб за ф. N 7-ОПП. Отримані від державного реєстратора відомості засобами відповідного програмного забезпечення вносяться до Реєстру фізичних осіб.

На бажання фізичної особи - підприємця, стосовно якої до органу державної податкової служби за її місцем проживання не надійшли відомості від державного реєстратора, узяття такої особи на облік може бути здійснене органом державної податкової служби на підставі відповідних документів (рис. 2.3)

Рис. 2.3. Документи для взяття на облік платників податків в органах державної податкової служби України

Взяття на облік платника податків органом державної податкової служби провадиться не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відомостей від державного реєстратора чи заяви від платника податків та здійснюється датою внесення даних до Єдиного банку даних юридичних осіб (Реєстру фізичних осіб) за номером, який відповідає порядковому номеру реєстрації' відповідного повідомлення державного реєстратора чи заяви платника податків у журналі обліку платників податків - юридичних осіб за ф. № 2-ОПП (за ф. №в 7-ОПП - для платників податків - фізичних осіб)

Після взяття платника податків на облік орган державної податкової служби формує довідку про взяття на облік платника податків за формою №в 4-ОПП. Така довідка надсилається платнику податків наступного робочого дня з дня взяття на облік.

Про видачу довідки за ф. № 4-ОПП робиться запис у журналі реєстрації довідок за ф. №в 14-ОПП. Довідка про взяття на облік платника податків за ф. № 4-ОПП є єдиним документом, який підтверджує взяття платника податків на облік в органі державної податкової служби

Підрозділи обліку платників податків після взяття на облік платника податків формують його облікову справу (реєстраційну частину), яка зберігається до ліквідації платника податків або зняття його з обліку в одному органі державної податкової служби і взяття на облік в іншому підрозділі обліку юридичних осіб.

Підрозділ, який веде облік платників податків, не пізніше наступного дня після взяття платника податків на облік друкує та передає списки платників податків, узятих на облік, до підрозділів з питань оподаткування юридичних осіб (фізичних осіб) для подальшого контролю за поданням ними податкової звітності. Підрозділи з питань оподаткування формують облікову справу (звітну частину) на кожного платника.

Наступного робочого дня після взяття на облік платників податків підрозділ з обліку платників податків передає список платників податків, узятих на облік за попередній день, до підрозділу податкової міліції для підтвердження місцезнаходження платників податків та реалізації покладених законом повноважень.

Для забезпечення повноти обліку платників податків органи державної податкової служби станом на 1-ше число кожного місяця проводять звірку районного рівня Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб, а також Реєстру фізичних осіб з даними інформаційної бази Єдиного державного реєстру

Структурно-логічну схему постановки платників на облік наведено на рис. 2.4

Юридичні, = фізичні особи

Li Г Г1І Г

Ті і -щ# Г8 І

Електронні повідомлення про державну реєстрацію, зміни в реєстраційних даних

І

Ті, які не підлягають державній реєстрації

(Порядок обліку платників податків, затверджений наказом ДПА України від 19.02.98 Ns 80 зі змінами та доповненнями)

Пакет документів, визначений пп.4.9 - 4.12, 5.9 Порядку обліку платників податків

Рис.2.4. Узяття на облік платників податків в органах державної податкової служби України

З метою контролю за рухом грошових коштів платників податків останні повинні надавати податковим органам інформацію про відкриття (закриття) рахунків в установах банків протягом 3-х робочих днів, наступних за днем відкриття (закриття).

Відповідно до Закону України „Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов’язкових платежів” фізичні особи заносяться в єдиний банк даних з присвоєнням їм ідентифікаційного номера. Цей номер використовується при виплаті доходів, з яких утримуються податки; при укладенні громадянсько-правових угод, предметом яких є об’єкти оподаткування; при відкритті рахунків в установах банків тощо

Платники податків зобов’язані самостійно визначати свої податкові зобов’язання та надавати податковим органам податкову звітність за встановленими формами. Законом України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 р. № 2181-111 (зі змінами та доповненнями) визначені терміни подання звітності залежно від звітного періоду за окремими видами податків (рис. 2.5)

У передбачених законодавством випадках податкові органи можуть безпосередньо здійснювати нарахування податків у випадку, коли: платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію; дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях; контролюючий орган виявляє арифметичні або методологічні помилки в поданій платником податків податковій декларації, що призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання; відповідно до законів з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган

Рис. 2.5. Строки подання податкової звітності та сплати податків (інших обов’язкових платежів)

Повне і своєчасне надходження податків, зборів та інших обов’язкових платежів до бюджету забезпечується досить складною системою їх обліку органами державної податкової служби (рис. 2.6). Цей облік забезпечує податкові органи, органи державного управління та платників податків інформацією про нараховані, відстрочені, розстрочені та сплачені податкові зобов’язання, податковий борг та його погашення, переплати, відшкодування з бюджету в розрізі платників податків та платежів

Найефективнішим способом обліку платників і надходжень податків (інших платежів) є комп’ютеризація облікових операцій за допомогою спеціальних АРМів (рис. 2.7)

і

ОСОБИСТИЙ ОБЛІК |-»| ЗВЕДЕНИЙ ОБЛІК |

1Г

Рис. 2.6. Порядок обліку надходжень і платежів у ДПІ

Рис. 2.7. Основні види АРМів, які застосовуються в ДПІ, та взаємозв’язок між ними

2.5. Відповідальність платників за своєчасність і правильність розрахунків з бюджетом і за подання декларацій

Виконання конституційного обов’язку - платити законно встановлені податки і збори - забезпечується примусовими заходами.

Відповідальність за порушення податкового законодавства - це сукупність різних видів юридичної відповідальності.

За порушення податкового законодавства залежно від виду і тяжкості діяння можуть застосовуватися заходи адміністративної чи кримінальної відповідальності. Крім того, чинним законодавством передбачені певні фінансові санкції (рис. 2.8), які можуть застосовуватися поряд з адміністративною та кримінальною відповідальністю ( табл. 2.2-2.6)

У разі здійснення операцій без відповідного нарахування та сплати податків

У разі

донарахувань за результатами документальних перевірок

У разі виявлення арифметичної або методологічної помилки в поданій декларації

За умови самостійного виявлення помилок платником

У разі несвоєчасної сплати платником узгодженої суми

податкового

зобов’я

зання

За кожний випадок

неподання

(несвоє

часного

подання)^

деклараціГ

У разі самостійного нарахування ДПІ по-аткового зобов’язання

Рис. 2.8. Штрафні санкції згідно з Законами України від 21.12.2000 р. № 2181-111 та

від 20.02.2003 р. № 550-IV

10 не-оподат-кову-ваних мінімумів

доходів

грома

дян

Розмір санкції

Додатково 10% від суми податкового зобов’язання за кожний місяць затримки, але не більше 50% податкового зобов’язання та не менше 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 грн.)

10% від суми недоплати (заниження податку) за кожний податковий період, але не більше 50% суми недоплати та не менше 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 грн.) сукупно за весь строк недоплати

5% від суми донарахованого податкового зобов’язання, але не менше 1 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (17 грн.) сукупно за весь строк недоплати

У подвійному розмірі (200%) від суми податкового зобов’язання відповідного податку (збору)

5% від суми

донарахованого податку

Ставки та розміри штрафних санкцій за порушення порядку здійснення розрахункових операцій під час продажу товарів (послуг)

Додатково до зазначених штрафних санкцій посадові особи суб'єктів господарювання можуть бути притягнені також до адміністративної відповідальності відповідно до ст. 155 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП). Порушення встановленого Законом про РРО порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг тягне за собою накладення штрафу:

- на осіб, які здійснюють розрахункові операції' - від 2 до 5 НМДГ (від 34 до 85 грн.);

на посадових осіб - від 5 до 10 НМДГ (від 85 грн. до 170 грн.)

Повторне (протягом року) аналогічне порушення тягне за собою накладення штрафів:

- на осіб, які здійснюють розрахункові операції - від 5 до 10 НМДГ (від 85 до 170 грн.);

- на посадових осіб - від 10 до 20 НМДГ (від 170 до 340 грн.)

Ставки та розміри штрафних санкцій за порушення порядку виконання операцій з купівлі - продажу іноземної валюти

Таблиця 2.3

Додатково до вищезазначених штрафних санкцій посадові особи суб’єкти господарювання можуть бути притягнені й до адміністративної відповідальності відповідно до ст. 155і КпАП. Порушення встановленого Законом про РРО порядку розрахунків під час здійснення операцій з купівлі-продажу інвалюти тягне за собою накладення штрафу:

- на осіб, які здійснюють операції' з купівлі-продажу інвалюти - від 3 до 6 НМДГ (від 51 до 102 грн.);

- на посадових осіб уповноважених банків або суб’єктів господарювання, які здійснюють свою діяльність на підставі агентських угод з уповноваженими банками - від 5 до 10 НМДГ (від 85 до 170 грн.)

Повторне (протягом року) аналогічне порушення тягне за собою накладання штрафів:

- на осіб, які здійснюють операції' з купівлі-продажу іноземної валюти - від 6 до 15 НМДГ (від 102 до 255 грн.);

- на посадових осіб уповноважених банків або суб'єктів господарювання, які здійснюють свою діяльність на підставі агентських угод з уповноваженими банками - від 10 до 20 НМДГ (від 170 до 340 грн.)

Ставки та розміри штрафних санкцій за інші порушення правил використання РРО

Таблиця 2.4

Ставки та розміри штрафних санкцій за порушення правил обігу

готівки

Додатково до вказаних штрафних санкцій посадові особи суб'єктів господарювання можуть бути притягнені й до адміністративної відповідальності відповідно до ст. 164² КпАП. Порушення правил обігу готівки тягне за собою накладення штрафу:

- на посадових осіб суб'єктів господарювання - від 8 до 15 НМДГ (від 136 до 255 грн.)

Повторне (протягом року) аналогічне порушення тягне за собою накладання штрафу:

- на посадових осіб суб'єктів господарювання - від 10 до 20 НМДГ (від 170 до 340 грн.)

Адміністративна відповідальність за порушення податкового законодавства

Ключові терміни і поняття

Податкова служба держави, організаційна структура податкової служби України, функції' державної податкової служби, податкова робота (адміністрування податків), облік платників податків і зборів (обов’язкових платежів), облік надходжень податків і зборів (обов’язкових платежів), облікові документи, облікові реєстри, звітний період, звітний (податковий) місяць, звітний (податковий) квартал (півріччя), звітний (податковий) рік, податкова декларація

Питання для самоконтролю знань

1. Назвіть нормативно-правові акти, якими регламентується діяльність Державної податкової служби України.

2. Які функції виконують структурні ланки різних рівнів органів Державної податкової служби України?

3. Назвіть права і обов'язки органів державних податкової служби України?

4. Що таке податкова робота?

5. Який порядок взяття на облік платників податків - юридичних

осіб?

6. Який порядок взяття на облік платників податків - фізичних осіб?

7. У якому випадку здійснюється зняття платника з обліку:

а) у разі ліквідації платника податків;

б) у разі зміни місця знаходження.

8. Назвіть строки подання податкової звітності та сплати податків (інших обов'язкових платежів).

9. Назвіть форми і методи контролю за дотриманням податкового законодавства.

10. Перерахуйте основні види штрафних санкцій за порушення податкового законодавства та умови їх застосування.

Навчальні завдання

Завдання 1.

Ознайомитися з роботою районної податкової інспекції, її структурою, функціями підрозділів. Зробити порівняльний аналіз структурних підрозділів Державної податкової адміністрації України і районної державної податкової інспекції згідно зі специфікою їх роботи.

Проаналізувати зміни, що відбулися у структурі державної податкової служби згідно з Концепцією модернізації податкової служби в Україні.

Скласти структурно-логічну схему організаційної структури державної податкової інспекції.

Завдання 2.

Ознайомитися з посадовими інструкціями окремих працівників районної державної податкової інспекції.

Проаналізувати взаємозв'язок службових обов'язків працівників державної податкової інспекції з функціональним призначенням управління (відділу), в якому вони працюють.

Завдання 3.

Розглянути проблемні виробничі ситуації, що виникають у процесі роботи працівників державної податкової інспекції, ознайомитися з актами документальних перевірок. Зробити висновки.

Завдання 4.

Ознайомитися зі структурним складом підрозділу державної податкової інспекції, який веде облік платників податків.

Розглянути заходи, які проводяться для забезпечення повноти обліку платників податків. Зробити висновки.

Завдання 5.

На підставі практичних матеріалів районної державної податкової інспекції ознайомитися з порядком:

- взяття на облік:

> платників податків - юридичних осіб та їх філій;

> фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності;

> фізичних осіб, які не є суб'єктами підприємницької діяльності;

- внесення змін до облікових даних платників податків;

- зняття з обліку платників податків;

- передачі реєстраційних відомостей до Єдиного банку даних юридичних осіб;

- підготовки матеріалів для передачі їх підрозділам податкової міліції для розшуку платників, які ухиляються від сплати податків.

Ознайомитися з порядком складання реєстру юридичних та фізичних осіб за допомогою АРМу "Облік платників”.

Завдання 6.

Заповнити копії документів, необхідних для обліку платників податків - юридичних та фізичних осіб.

Визначити особливості обліку платників податків у розрізі окремих видів податків.

Проаналізувати склад зареєстрованих платників за формами власності, підпорядкованості, видами діяльності та іншими показниками.

Здійснити аналіз складу та структури податків і зборів (обов'язкових платежів), які сплачують підприємства району, суб'єкти підприємницької діяльності без створення юридичної особи. Зробити висновки.

Тестові завдання

1. У структурі органів державної податкової служби до вищої ланки відноситься:

а) Державна податкова адміністрація області;

б) Державна податкова адміністрація України;

в) Державна податкова адміністрація АР Крим.

2. Податкова робота - це:

а) діяльність платників і органів державної податкової служби, спрямована на внесення податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджету і контролю за платежами;

б) діяльність платників щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджету;

г) діяльність органів державної податкової служби, спрямована на виконання податкових зобов'язань платниками податків;

в) діяльність фінансових органів, спрямована на наповнення державного бюджету потрібними коштами.

3. Державна податкова адміністрація України:

а) затверджує форми податкових розрахунків, звітів, декларацій;

б) подає відповідним фінансовим органам звіт про надходження до бюджетів податків, інших платежів, а також внесків до державних цільових фондів;

в) контролює своєчасність подання платниками бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій та інших документів.

4. Які функції виконують державні податкові інспекції в районах?

а) розробляють пропозиції щодо міжурядових угод про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попереджень податкових ухилень;

б) організовують роботу щодо створення інформаційної системи АРМів;

в) забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій за порушення законодавства про оподаткування.

5. Державні податкові службовці мають право:

а) вимагати від керівників та інших службових осіб підприємств усунення виявлених порушень податкового законодавства;

б) дотримуватися комерційної та службової таємниці;

в) працювати за сумісництвом на підприємствах.

6. Записи про нарахування платежів в особових рахунках платників проводяться на підставі:

а) податкових декларацій, звітів, розрахунків;

б) копій платіжних доручень відділень Ощадбанку України;

в) заяв платників податків і неподаткових платежів.

7. Згідно з чинним законодавством по податку на додану вартість звітний (податковий) період - місяць, податкову декларацію до ДПІ необхідно подати:

а) протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду;

б) протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду;

в) протягом 60 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду;

8. Сплата податків (інших обов’язкових платежів) здійснюється:

а) протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання податкової декларації;

б) протягом 20 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання податкової декларації;

в) протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання податкової декларації;

9. У разі затримки сплати платником суми податкового зобов’язання від 31 до 90 календарних днів штрафну санкцію встановлено у розмірі:

а) 10% погашеної суми податкового боргу;

б) 20% погашеної суми податкового боргу;

в) 50% погашеної суми податкового боргу;

г) у подвійному розмірі від суми податкового зобов'язання відповідного податку (збору).

3.1. Сутність податку на додану вартість.

3.2. Елементи податку на додану вартість: платники, об’єкт оподаткування, ставки.

3.3. Пільги з податку на додану вартість.

3.4. Порядок обчислення податку на додану вартість. Облік податку Строки сплати податку на додану вартість і подання декларацій.

Методичні рекомендації до вивчення теми

При вивченні теми слід насамперед з'ясувати сутність ПДВ як непрямого податку, що сплачується до бюджету на кожному етапі просування товару від виробника до споживача. У цьому контексті доцільно розглянути відмінності податку на додану вартість від інших видів універсальних акцизів, які використовувались чи використовуються у світовій практиці оподаткування. Далі доречно з'ясувати, що являє собою додана вартість та як вона визначається.

При визначенні категорій платників податку, операцій, що є об'єктом оподаткування, ставок податку та інших його елементів, слід керуватися нормами Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями).

Далі слід з'ясувати зміст та спрямованість пільг із податку на додану вартість, звернувши увагу на таке:

- перелік операцій, звільнених від оподаткування, наведено у ст. 5 зазначеного вище закону, але в більш широкому розумінні до пільг можна віднести і застосування нульової ставки до окремих видів операцій, і виключення деяких операцій з об'єкта оподаткування ПДВ;

- пільги можуть мати стимулювальну чи соціальну спрямованість.

Необхідно усвідомити методику обчислення податку на додану

вартість, яка використовується у вітчизняній практиці справляння цього податку. Суттєве значення для правильного нарахування податку має визначення дати виникнення податкових зобов'язань платника та його права на податковий кредит, що відбувається за певними правилами. Необхідно також звернути увагу на особливості застосування касового методу визначення податкових зобов'язань та податкового кредиту. При вивченні цього питання важливо усвідомити алгоритм розрахунку суми податку, що підлягає сплаті до бюджету та наявний порядок відшкодування податку з бюджету.

При вивченні матеріалу потрібно розглянути строки сплати податку на додану вартість та подання декларацій, які визначаються відповідно до положень Закону „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 р. ” 2181-111 і залежать від установленого для платника податкового періоду.

3.1. Сутність податку на додану вартість

Суттєве значення у формуванні доходів бюджету відіграють непрямі податки.

Непрямі податки включаються до ціни товарів та послуг як надбавка до них і сплачуються за рахунок такої надбавки, а їхній розмір для окремого платника прямо не залежить від його доходів. Вони поділяються на два види: акцизи та мито. У свою чергу, акцизи можуть носити універсальний та специфічний характер. До універсальних акцизів відносяться податок на додану вартість, податок з обороту та податок з продажу; до специфічних акцизів -акцизний збір. Нині в Україні застосовується така форма універсального акцизу, як податок на додану вартість, а також акцизний збір та мито.

Об’єкти оподаткування непрямими податками, як правило, співпадають, що сприяє зростанню цін на споживчі товари за рахунок певного кумулятивного ефекту

Податок на додану вартість (ПДВ) - це податок, що нараховується і сплачується на кожному етапі просування товару від виробника до кінцевого споживача і впливає на процеси ціноутворення та на обсяги споживання.

Він був запропонований французьким економістом М. Поре у 1954 році і застосовується у Франції з 1958 року. При цьому показник доданої вартості, який є визначальним при нарахуванні ПДВ, почав застосовуватися у статистиці значно раніше. Так, у США він використовувався з 70^х років XIX сторіччя для характеристики обсягів промислового виробництва, у Росії - під час НЕПу в аналітичних цілях. Необхідність застосування показника доданої вартості як об’єкта оподаткування в європейських країнах була обумовлена побудовою спільного ринку. Зокрема, Римський договір 1957 р. передбачав розробку та застосування заходів щодо гармонізації систем непрямого оподаткування країн - членів, а наявність ПДВ у податковій системі стала обов’язковою умовою вступу до ЄЕС. Основи європейської системи ПДВ визначено директивою Ради ЄЕС від 17 травня 1997р., яка була прийнята з метою уніфікації бази ПДВ у всіх країнах - членах європейської спільноти, оскільки певний відсоток відрахувань з податку спрямовується на формування загального бюджету ЄЕС. Поряд із цим, у багатьох країнах світу застосовуються власні системи справляння ПДВ

Податок на додану вартість має певні переваги порівняно зі своїми попередниками - іншими формами універсальних акцизів -податку з обороту в однорівневій та багаторівневій формах. На відміну від першого, коли податок сплачується на певному етапі руху товарів (наприклад, під час оптового продажу), ПДВ має за мету рівномірний розподіл податкового навантаження між усіма суб’єктами підприємницької діяльності та забезпечує більшу стабільність

бюджетних надходжень. На відміну від другого, при справлянні ПДВ відсутній кумулятивний ефект, притаманний податку з обороту у багаторівневий формі, коли оподатковується валовий оборот та в об’єкт оподаткування на конкретному етапі включається й нарахований на попередніх етапах руху товарів податок. У цьому випадку перевагу отримують фірми, що використовують сировину та послуги власного виробництва. Механізм нарахування ПДВ забезпечує менше, порівняно з податком з обороту у багаторівневій формі, зростання загального рівня цін унаслідок непрямого оподаткування

Для порівняння механізмів справляння окремих видів універсальних акцизів у таблиці 4.1. подано схеми їх нарахування, при чому ставки податку з обороту є умовними.

Наведені дані підтверджують згадані вище положення:

- податок з обороту в багаторівневій формі, навіть за умовою застосування ставки, удвічі меншої ніж із ПДВ, призводить до більш значного зростання ціни;

- податок з обороту в однорівневій формі нерівномірно розподіляє податкове навантаження між окремими суб’єктами - учасниками суспільного виробництва і не гарантує регулярних надходжень до бюджету

Додана вартість як об’єкт оподаткування ПДВ - це вартість, створена в окремій господарській одиниці. Вона може бути визначена двома способами:

- як сума окремих елементів: заробітної плати, прибутку, відсотків тощо;

- як різниця між вартістю реалізованої продукції та вартістю сировини, матеріалів, послуг виробничого характеру тощо, придбаних в інших суб’єктів.

У вітчизняних бухгалтерських регістрах не передбачений порядок відображення розміру доданої вартості, що ускладнює методику обчислення податку і потребує відповідної інформаційної бази з ПДВ, спеціальної системи обліку та контролю_

3.2. Елементи податку на додану вартість: платники,

об’єкт оподаткування, ставки

Основним законодавчим актом, що визначає механізм справляння та сплати ПДВ в Україні, є Закон України “Про податок на додану вартість” від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями). Відповідними статтями цього закону встановлені основні елементи податку на додану вартість, до яких відносяться: платники податку, об’єкт оподаткування, ставки, пільги.

Що стосується платників ПДВ, то вони диференційовані за певними групами (рис. 3.1)_

Форми універсальних акцизів та схеми їх нарахування

207

Примітка:

* - сума ПДВ, на яку зменшуються податкові зобов'язання покупця (податковий кредит).

* Окрім фізичних осіб, які ввозять (пересилають) товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню згідно з чинним законодавством

Рис. 3.1. Платники податку на додану вартість

Незважаючи на те, що податок на додану вартість можна віднести до глобального виду податків, тобто до такого, який охоплює більшість господарських операцій, є деякі виключення. Розподіл операцій на ті що є, та на ті що не є об’єктами оподаткування, подано на рис. 3.2

209

Рис. 3.2. Визначення об’єкта оподаткування з податку на додану вартість

В Україні застосовуються дві ставки ПДВ: 20% та 0% (рис. 3.3.).

Рис. 3.3. Ставки податку на додану вартість та порядок їх застосування

База оподаткування визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), визначеної за вільними цінами з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів, якщо договірна ціна нижча за звичайну в межах до 20% (включно). Якщо договірна ціна нижче за звичайну більше ніж на 20%, то база оподаткування визначається за звичайною ціною

Податок на додану вартість уключається до ціни товарів (послуг) і є ціноутворювальним фактором

Приклад:

Договірна ціна виробу (оптова ціна виробника) складає 10 грн. Відпускна ціна з урахуванням податку на додану вартість буде визначатися за схемою:

пдв

Тобто, відпускна ціна складає: 10 + (10 х 0,2) = 12 (грн.)

База оподаткування за товарами, що імпортуються, визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості, але не менше митної вартості з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, брокерських, агентських та інших видів винагород, пов’язаних з імпортом товарів, акцизного збору, увізного мита, а також інших податків (обов’язкових платежів), що включаються в ціну згідно з законами України з питань оподаткування

Визначена вартість перераховується в українські гривні за обмінним курсом НБУ, що діяв на кінець операційного дня, що передує дню, в якому товар уперше підпадає під режим митного контролю

Приклад:

Підприємство, що зареєстроване як платник ПДВ, придбало товар у фірми - нерезидента для використання його в господарській діяльності. Вартість товарів, зазначена у митній декларації, 3000 дол. США. Сума мита, що сплачена під час митного оформлення товарів, 300 дол. США. Обмінний курс НБУ на дату перерахунку - 5 грн. за 1 дол. США.

1. Визначаємо базу оподаткування ПДВ у національній валюті:

(3000 + 300) х 5 = 16500 (грн.)

2. Визначаємо суму ПДВ, що підлягає сплаті у зв’язку з імпортом

товарів: 16500 х 0,2 = 3300 (грн.)

У подальшому сплачена сума ПДВ підлягає віднесенню до податкового кредиту звітного періоду

Для послуг, які поставляються нерезидентами на митній території України, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких робіт (послуг) з урахуванням податків і зборів, окрім податку на додану вартість, що включається в ціну поставки робіт (послуг) згідно з законами з питань оподаткування. Вартість таких послуг перераховується в національну валюту за курсом НБУ, що діяв на кінець операційного дня, який передує дню складання акта про отримання послуг

При поставці на митній території України готової продукції, виготовленої з давальницької сировини нерезидента, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість такої продукції з урахуванням акцизного збору, увізного мита, а також інших податків і зборів, за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну такої продукції відповідно до законодавства з питань оподаткування. Визначена вартість перераховується в українські гривні за обмінним курсом НБУ на день виникнення податкових зобов'язань. При цьому податок сплачується до бюджету покупцем у порядку, передбаченому для оподаткування товарів, що імпортуються, а відповідальність за сплату несе вітчизняний переробник сировини

Вартість тари, що визначена умовами договору як зворотна (заставна), до бази оподаткування не включається. Коли протягом строків, установлених КМУ, але не більше 12 календарних місяців з моменту отримання зворотної тари, вона не повертається відправнику, її вартість уключається до бази оподаткування отримувача

У випадках коли платник податку здійснює підприємницьку діяльність, поставляючи найбільш уживані товари (комісійну торгівлю), що придбані у осіб, які не зареєстровані платниками податку, базою оподаткування є комісійне винагородження такого платника

Законом визначено також перелік операцій, при оподаткуванні яких база оподаткування визначається за цінами, не нижчими за звичайні.

До них відносяться:

- поставка товарів (послуг) у межах бартерних операцій;

- безоплатна передача товарів (надання послуг);

- натуральні виплати в рахунок оплати праці;

- передача товарів (послуг) у межах балансу платника для невиробничого використання, витрати, що не відносяться до валових витрат і не підлягають амортизації;

- передача товарів (послуг) особі, яка пов’язана з продавцем, або суб’єкту підприємницької діяльності, що не зареєстрований як платник податку.

Структуру пов’язаних осіб наведено нижче

Рис. 3.4. Структура пов’язаних осіб

Приклад:

Шість учасників (юридичні особи) володіють однаковими частками у статутному фонді платника податку - по 14%, а сьомий - 16%. Жодний із них не є пов’язаною особою стосовно іншого.

Учасник, який володіє 16%, буде пов’язаною особою з платником податку за першим критерієм, оскільки має найбільшу частку у статутному фонді. У свою чергу, платник податку буде пов’язаною особою щодо цього учасника, тому, що перебуває під його контролем.

3.3. Пільги за податком на додану вартість

Пільги з ПДВ можна трактувати таким чином:

- виключення з об’єктів оподаткування ПДВ окремих видів операцій та застосування нульової ставки можна розглядати як пільгу для стимулювання окремих видів діяльності й підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції';

- звільнення від оподаткування окремих видів товарів (робіт, послуг) можна розглядати як пільгу для споживачів, оскільки в кінцевому рахунку відбувається зниження вартості цієї продукції.

Механізм впливу зазначених пільг на формування податкових зобов’язань платника буде розглянуто нижче

Від оподаткування звільняються такі операції, при цьому «вхідний» ПДВ не входить до податкового кредиту, а включається до валових витрат:

1) поставка вітчизняних продуктів дитячого харчування молочними кухнями та спеціалізованими магазинами і пунктами (за переліком КМУ);

2) поставка (передплата) і доставка періодичних видань друкованих засобів масової інформації вітчизняного виробництва, поставка книжок вітчизняного виробництва, поставка учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників вітчизняного виробництва;

3) поставка послуг з вищої, середньої, професійно-технічної та початкової освіти (за переліком КМУ); виховання й освіта дітей будинками культури, дитячими музичними та художніми школами, школами мистецтв; поставка послуг з розміщення учнів або студентів в інтернатах або гуртожитках;

4) поставка товарів спеціального призначення для інвалідів (за переліком КМУ), уповноваженому органу державної виконавчої влади, у тому числі легкових автомобілів, з їх оплатою за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів;

5) послуги з доставки пенсій та грошової допомоги населенню;

6) поставка послуг з реєстрації актів громадського стану державними органами;

7) поставка лікарських засобів та виробів медичного призначення (за переліком КМУ), який визначається щорічно до 1 вересня попереднього звітному року;

8) поставка послуг з охорони здоров’я (за переліком КМУ) закладами, що мають ліцензію на поставку таких послуг;

9) поставка путівок на санаторно-курортне лікування та відпочинок на території України фізичним особам віком до 18 років;

10) поставка (у межах норм КМУ) послуг з:

- утримання дітей у дошкільних закладах, школах-

інтернатах; осіб у будинках для престарілих та інвалідів;

- харчування дітей у школах, ПТУ та громадян у закладах охорони здоров’я;

11) харчування та облаштування на нічліг осіб, які не мають житла, у спеціально відведених місцях;

12) поставка послуг з перевезення пасажирів міським

транспортом за регульованими тарифами;

13) поставка культових послуг та предметів культового призначення, окрім підакцизних, (за переліком КМУ);

14) поставка послуг з поховання (за переліком КМУ) будь-яким платником податку;

15) передача конфіскованого майна, нічийних знахідок, скарбів

або майна, визнаних нічийними, у власність держави;

16) поставка (продаж, передача) земельних ділянок, земельних паїв, окрім тих, що знаходяться під об’єктами нерухомого майна та включаються до їх вартості;

17) безоплатна приватизація житлового фонду, присадибних земельних ділянок та паїв, а також послуги з приватизації';

18) поставка житла (об’єктів житлового фонду), крім їх першої поставки;

19) поставка товарів (робіт, послуг), для власних потреб дипломатичних представництв, консульських установ, представництв міжнародних організацій (за переліком КМУ);

20) надання благодійної допомоги у порядку, встановленому законодавством;

21) оплата вартості фундаментальних досліджень, науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт за рахунок держбюджету;

22) поставка послуг бібліотеками комунальної та державної власності;

23) поставка платником податку на додану вартість культурних цінностей (відповідно до норм статті 8 Закону „Про податок на додану вартість”);

24) поставка товарів (робіт, послуг), за винятком підакцизних, грального бізнесу та покупних товарів підприємствами й організаціями громадських організацій інвалідів (за дозволом міжвідомчої Комісії);

25) безкоштовна передача продукції' (робіт, послуг) власного виробництва (окрім підакцизної) сільськими господарствами та лікувально-виробничими трудовими майстернями будинків-інтернатів та територіальних центрів з обслуговування самотніх громадян похилого віку для власних потреб зазначених закладів;

26) поставка в сільській місцевості сільгосптоваровиробниками послуг з ремонту шкіл, дошкільних закладів, інтернатів, закладів охорони здоров’я та надання матеріальної допомоги (у межах одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у місяць на одну особу) продуктами харчування власного виробництва й послуг з обробки землі багатодітним сім’ям, ветеранам праці та війни, реабілітованим громадянам, інвалідам праці та дитинства, одиноким особам похилого віку, особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, школам, дошкільним закладам, інтернатам, закладам охорони здоров’я;

27) до 01.01.2008 р. пДв, нарахований переробними

підприємствами за реалізовані молоко та молочну продукцію, м’ясо та м’ясопродукти спрямовується ними сільгосптоваровиробникам за поставлені молоко і м’ясо, а ПДВ, нарахований

сільгосппідприємствами за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, молочну продукцію та м’ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, залишається в них для підтримки власного виробництва тваринницької продукції' та продукції птахівництва;

29) до 01.01.08 р. ПДВ, нарахований при поставці власних товарів, (робіт, послуг) залишається у сільгосптоваровиробника в разі додержання підприємством 50% питомої ваги сільськогосподарської продукції' власного виробництва у валовому доході підприємства;

30) на період виконання робіт щодо підготовки та зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації, які виконуються за кошти міжнародної допомоги - операції' з імпорту товарів (матеріалів, устаткування), окрім підакцизних;

31) безкоштовна передача приладів обладнання, матеріалів, окрім підакцизних, науковим установам та науковим організаціям, вищим навчальним закладам III - IV рівнів акредитації, унесеним до Державного реєстру наукових організацій, яким надається підтримка держави;

32) імпорт товарів морського промислу суднами, зареєстрованими в Державному судновому реєстрі або Судновій книзі України;

33) операції в рамках наукового та технологічного співробітництва відповідно до Угоди між Україною та Європейським Співтовариством про наукове і технічне співробітництво;

34) імпорт культурних цінностей (за певними кодами УКТЗЕД), виготовлених п’ятдесят і більше років тому, які ввозяться для подальшої передачі музеям, галереям, виставковим центрам, установам культури або освіти, що знаходяться у державній або комунальній власності;

35) надання послуг з перевезення (переміщення) пасажирів та вантажів транзитом через територію і порти України;

36) забезпечення послуг, що надаються іноземним суднам та оплачуються ними портовими зборами;

37) до 01.01.2009 р. - виконання робіт та поставок послуг у видавничій діяльності, діяльності з виготовлення та розповсюдження видавництвами, підприємствами поліграфії, розповсюджувачами книжкової продукції, виробленої в Україні, виробництво та поставка паперу і картону, вироблених в Україні для виготовлення книжкової продукції;

38) до 01.01.2008 р. - поставка відходів і брухту чорних металів (за переліком КМУ)

3.4. Порядок обчислення податку на додану вартість. Облік податку у платників

Законом „Про податок на додану вартість" введено таке поняття, як “податкове зобов’язання" і “податковий кредит", які в контексті цього нормативного документа мають специфічний зміст.

Податкове зобов’язання - це загальна сума податку, отримана (нарахована) платником податку у звітному (податковому) періоді.

Датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, а в разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівкові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, яка обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) -дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку

У разі поставки товарів (валютних цінностей) або послуг із використанням торговельних автоматів, або іншого подібного устаткування, що не передбачає наявності касового апарата, який контролюється уповноваженою на це фізичною особою, датою виникнення податкових зобов'язань вважається дата вилучення з таких торговельних апаратів або подібного устаткування грошової виручки.

У разі, коли поставка товарів (робіт, послуг) через торговельні автомати здійснюється з використанням жетонів, карток або інших замінників гривні, датою збільшення валового доходу вважається дата продажу таких жетонів, карток або інших замінників гривні.

У разі, коли поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється з використанням кредитних або дебетових карток, дорожніх, комерційних, персональних або інших чеків, датою збільшення податкових зобов'язань вважається або дата оформлення податкової накладної, що засвідчує факт надання платником податку товарів (робіт, послуг) покупцю, або дата виписування відповідного рахунка (товарного чека), залежно від того, яка подія відбулася раніше.

Датою виникнення податкових зобов’язань у разі поставки товарів (робіт, послуг) з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата надходження таких коштів на поточний рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації в будь-якому іншому вигляді, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов’язаннями перед таким бюджетом

Датою виникнення податкових зобов’язань при ввезенні (імпортуванні) товарів є дата оформлення ввізної митної декларації' із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті. Датою виникнення податкових зобов’язань при імпортуванні робіт (послуг) є дата списання коштів з розрахункового рахунку платника податку в оплату робіт (послуг) або дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) нерезидентом залежно від того, яка з подій відбулася першою.

Попередня оплата (авансування) товарів, що згідно з договорами підлягають вивезенню (експортуванню) за межі митної території України або ввезенню (пересиланню) на митну територію України, не змінює значення податкових зобов’язань або податкового кредиту платника податку

Податковий кредит - це сума податку, яка сплачена (нарахована) платником податку в звітному періоді у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності та придбанням (спорудженням) основних фондів (необоротних активів) із метою подальшого використання у виробництві та поставці товарів (послуг) для операцій, що оподатковуються в межах господарської діяльності.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунка (товарного чека) - у разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Для операцій із ввезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) -це дата сплати податку за податковими зобов’язаннями

Слід також мати на увазі, що особа, яка протягом останніх дванадцяти календарних місяців мала поставки, що оподатковуються, вартість яких не перевищує 300 тис. грн. (без урахування ПДВ), може використовувати касовий метод податкового обліку

Касовий метод - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов’язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) або отримання інших видів компенсацій вартості поставлених ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) або надання інших видів компенсації вартості поставлених йому товарів (послуг)

Протягом строку застосування касового методу платник зазначає про це в податкових накладних.

Платник податку не може застосувати касовий метод обліку до імпортних та експортних операцій; операцій з поставки підакцизних товарів.

Застосування касового методу зупиняється за самостійним рішенням платника або при досягненні обсягу операцій, що оподатковуються, 300 тис. грн. (без ПДВ)

Суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням (спорудженням) основних фондів, які підлягають амортизації, включаються до складу податкового кредиту такого звітного періоду незалежно від того, чи такі основні фонди почали використовуватися в операціях, що оподатковуються, в межах господарської діяльності протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи мав платник податку обороти, що оподатковуються, протягом такого звітного періоду.

У разі, коли платник податку здійснює операції' з поставки товарів (послуг), що звільнені від оподаткування або не є об’єктом оподаткування, суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів (послуг) та основних фондів, призначених для використання в таких операціях, до податкового кредиту не включаються.

Не включається до складу податкового кредиту та відноситься до складу валових витрат сума податку, сплачена при придбанні легкового автомобіля (окрім таксомоторів), що включається до складу основних фондів.

У разі, коли товари (роботи, послуги), що виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

У разі, коли платник придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності, сума податку, що сплачена у зв’язку з таким придбанням (виготовленням) відшкодовується за рахунок відповідних джерелі до складу податкового кредиту не включається.

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат зі сплати податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) -актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Порядок врахування сум ПДВ при визначенні зобов’язань платника перед бюджетом наведено на рис. 3.5

- при поставці товарів (послуг) для здійснення операцій, що звільнені від оподаткування (не є об’єктом оподаткування);

- суб’єктами підприємницької

діяльності, що не зареєстровані як платники ПДВ

Податкові зобов’язання

- при відвантаженні товарів, без отримання коштів за них;

Віднесення сум ПДВ на:

Сума ПДВ для сплати в бюджет

- при одержанні готівкових коштів за товари;

- при зарахуванні коштів від покупців в оплату товарів, що підлягають відвантаженню

Податковий кредит

- при придбанні (виготовленні) ТМЦ, основних фондів з метою їх подальшого використання для оподатковуваних операцій в межах господарської діяльності;

- при попередній оплаті;

- при імпорті товарів (послуг)

Прибутки (збитки)

- при придбанні товарів, що не призначені для їх використання для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності;

- витрати зі сплати податку, що не підтверджені податковими накладними, митними деклараціями та іншими документами.

Рис. 3.5. Порядок врахування сум податку на додану вартість при визначенні зобов’язань платника перед бюджетом

Рис. 3.6. Порядок коригування суми податкових зобов’язань (податкового кредиту) з податку на додану вартість

Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання та податкового кредиту звітного періоду

І пдв

до сплати в бюджет

пз

пк ’

де ПЗ - податкові зобов’язання звітного періоду; ПК - податковий кредит звітного періоду.

Якщо різниця між сумою податкового зобов’язання та податкового кредиту за звітній період має від’ємне значення, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку за попередні звітні періоди, а при його відсутності -зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума податку до сплати в бюджет також має від’ємне значення, частина такого від’ємного значення, що дорівнює сумі податку, фактично сплаченій платником у попередньому податковому періоді постачальникам товарів (послуг), підлягає бюджетному відшкодуванню.

Схематично це наведено на рис. 3.7

І податковий період

¦ПЗ < ПК

І

¦Від’ємне значення ПДВ

ураховується в зменшення податкового боргу попередніх періодів

зараховується до складу податкового кредиту , наступного податкового періоду (за -відрахуванням суми, що спрямована на погашення боргу попередніх періодів)

II податковйиперіод

ПДВ до сплати в бюджет

від ємне значення

-1

податкового періоду

зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду

—підлягає відшкодуванню в частині -сплаченого постачальникам ПДВ у складі вартості товарів (послуг)

Рис. 3.7. Порядок урахування від’ємного значення ПДВ

Платник податку зобов’язаний надати покупцю податкову накладну, яка має містити певну інформацію:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену в статутних документах юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об’єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без урахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку в цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

У разі звільнення від оподаткування у випадках, передбачених статтею 5 Закону, у податковій накладній робиться запис «Без ПДВ» з посиланням на відповідний підпункт статті 5.

Податкова накладна складається на момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі, коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної в порядку, установленому центральним органом державної податкової служби України, і враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань зі сплати податків.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість

Нарахування податкового кредиту може здійснюватися на підставі інших документів у випадках, передбачених законодавством (табл. 3.2)

Таблиця 3.2

Документи, що дають право на податковий кредит без податкової

накладної

Платники податку зобов’язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), що підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об’єктом оподаткування та звільнені від оподаткування

3.5. Строки сплати податку на додану вартість і подання декларацій

Суттєве значення при визначенні податкових зобов’язань платника ПДВ перед бюджетом має податковий період.

Для платників податку, в яких обсяг оподатковуваних

операцій з поставки товарів (робіт, послуг) за минулі дванадцять місячних періодів перевищує 300 тис. гривень, податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю.

У разі, якщо особа зареєстрована платником податку з дня іншого, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, що розпочинається від дня такої реєстрації' та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця.

У разі, якщо податкова реєстрація особи анулюється у день інший, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, що розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Платник податку, обсяг оподатковуваних операцій якого за минулі дванадцять місячних звітних (податкових) періодів не перевищував 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість), може вибрати квартальний звітний (податковий) період.

При виборі квартального звітного (податкового) періоду платник податку, разом із декларацією за останній звітний (податковий) період календарного року подає до податкової інспекції (адміністрації) заяву про вибір квартального звітного (податкового) періоду. Форму заяви наведено в додатку 1 до цього Порядку.

При цьому квартальний звітний (податковий) період починає застосовуватися з першого звітного (податкового) періоду наступного календарного року.

Якщо протягом будь-якого періоду з початку застосування квартального звітного (податкового) періоду обсяг оподатковуваних операцій платника податку перевищує 300 000 гривень, такий платник податку зобов'язаний самостійно перейти на місячний звітний (податковий) період.

Про перехід із квартального на місячний звітний (податковий) період платник податку зобов'язаний зазначити у відповідній податковій декларації за наслідками місяця, в якому здійснено такий перехід.

Платники податку, які мають обсяг оподатковуваних операцій з поставки менший, ніж зазначений вище, можуть застосовувати за своїм вибором податковий період, що дорівнює календарному місяцю або кварталу.

Загальні терміни подання податкової звітності та сплати податків до бюджету згідно з Законом 2181 було розглянуто вище. Виходячи з цього, якщо податковий період з ПДВ дорівнює місяцю, строк подання податкової звітності - 20 календарних днів, наступних за звітним місяцем, якщо кварталу - 40 календарних днів. Строки сплати - 10 календарних днів, наступних за граничним терміном подання податкової звітності

Ключові терміни і поняття

Податковий кредит, податкові зобов’язання, податковий період, касовий метод, податкова накладна

Питання для самоконтролю знань

1. У чому полягає сутність податку на додану вартість?

2. Чим відрізняється податок на додану вартість від інших форм податку з обороту?

3. Хто є платниками податку на додану вартість?

4. Що є об’єктом оподаткування податком на додану вартість?

5. Нагадайте найбільш поширені пільги з податку на додану вартість.

6. За якими ставками нараховується податок на додану вартість в Україні, їхня диференціація в інших країнах?

7. Дайте визначення поняттям „податкове зобов’язання” та „податковий кредит”.

8. Яким чином визначається податковий період з податку на додану вартість?

9. Яким чином визначається сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету?

10. У чому полягає сутність касового методу визначення податкових зобов’язань і податкового кредиту з податку на додану вартість, та які умови його застосування?

11. Від чого залежать строки сплати податку на додану вартість до бюджету?

12. Визначте умови та порядок відшкодування платнику податку на додану вартість.

Актуальні питання

1. Підприємство є платником єдиного податку за ставкою 10%, але бажає перейти на загальну систему оподаткування. Як у цьому випадку обчислюється податок на додану вартість?

У даному випадку можливі два варіанти:

1. Оплата від покупця коштами отримана в періоді, коли підприємство працювало на спрощеній системі оподаткування за ставкою 10%, а відвантаження товарів відбулося після переходу на звичайну систему оподаткування.

У цьому випадку податкове зобов'язання з ПДВ платником не нараховується.

2. Відвантаження товарів покупцю відбулося в періоді, коли воно працювало на спрощеній системі оподаткування за ставкою оподаткування 10%, оплата коштами отримана після переходу на звичайну систему оподаткування.

У цьому випадку податкове зобов'язання з податку на додану вартість за такою операцією не нараховується, якщо такий платник ПДВ не обрав касовий метод визначення податкових зобов'язань. На випадок, коли платником ПДВ застосовується касовий метод визначення податкових зобов'язань, він зобов'язаний задекларувати за такими операціями податкові зобов'язання та погасити їх по мірі проведення розрахунків.

2. Підприємство - платник податку на додану вартість отримало в поточному податковому періоді податкову накладну, яку було виписано в минулому податковому періоді. Яким чином суми податку, що вказуються в цій накладній повинні бути враховані у податковому обліку та звітності?

Відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

• або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - у разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

• або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів.

При цьому не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, (іншими подібними документами згідно з зазначеним у Законі).

Таким чином, якщо податкова накладна виписана в минулому періоді, а фактично отримана покупцем (підприємством) у поточному податковому періоді, то за умови виконання вимог Закону про ПДВ підприємство має право включити ПДВ, вказаний у податковій накладній, до податкового кредиту в даному поточному податковому періоді. Така податкова накладна у звичайному порядку враховується в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних.

У декларації по ПДВ за поточний звітний період сума ПДВ за цією накладною буде відображено в рядку податкової декларації, де зазначаються основні суми ПДВ, що включаються до податкового кредиту. Додаток про коригування сум ПДВ до декларації у такому випадку не заповнюється, оскільки коригування раніше відображеного податкового кредиту не виконується (до моменту отримання податкової накладної право на податковий кредит не виникало).

3. Які документи є підставою для податкового кредиту у разі надання нерезидентом послуг резиденту на митній території України?

Згідно з п. 4.3 ст. 4 Закону України „Про податок на додану вартість” для послуг, що поставляються нерезидентами з місцем їх надання на митній території України, базою оподаткування ПДВ є договірна (контрактна) вартість таких робіт (послуг) з урахуванням акцизного збору, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком ПДВ, що включаються в ціну поставки робіт (послуг) згідно з законами України з питань оподаткування. Визначена вартість перераховується в українські гривні за валютним (обмінним) курсом Нацбанку України, що діяв на кінець операційного дня, що передує дню, в якому було складено акт, який засвідчує факт отримання послуг.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит для операцій з поставки послуг нерезидентом на митній території України вважається дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пп. 7.3.6 п. 7.3 ст. 7 Закону № 168/97-ВР (пп. 7.5.2 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР).

Підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, що видається на вимогу отримувача товарів (послуг) платником податку, який поставляє такі товари (послуги) (пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР).

Отже, у разі надання послуги нерезидентом представництво такого нерезидента чи резидент, який виконує агентські (представницькі) дії від імені такого нерезидента або покупець (отримувач) таких послуг (за умови, що вони є платниками ПДВ) мають виписати податкову накладну, яка й буде підставою для відрахування покупцем зазначеної в ній суми ПДВ до податкового кредиту.

4. Чи необхідно виписувати розрахунок коригування до податкової накладної, виписаної в момент здійснення першої події (оплати чи відвантаження), якщо повернення (товарів або коштів) здійснено у тому самому звітному періоді?

Згідно з пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця. При цьому пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону № 168/97-ВР визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань щодо поставки товарів (послуг) вважається дата, що припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

• або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (послуг) за готівкові грошові кошти — дата їх оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої — дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

• або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) — дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Ураховуючи наведене вище, продавець повинен виписати податкову накладну в момент виникнення податкових зобов'язань, тобто в день оплати або відвантаження товарів, оформлення документа, що засвідчує факт виконання послуг (залежно від того, яка з подій сталася раніше).

Отже, у разі зміни податкових зобов'язань продавця у зв'язку з поверненням йому покупцем коштів за товари (послуги) або повернення товарів розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної виписується в день повернення незалежно від того, чи здійснювалася така операція в тому самому звітному періоді, в якому було виписано податкову накладну, чи в іншому періоді.

5. Як філії чи інший структурний підрозділ, якому платник податку делегував право виписування податкових накладних, мають заповнювати реквізити податкової накладної, у тому числі «Особа (платник податку) - продавець» та «Місцезнаходження продавця»?

Відповідно до пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону.

При цьому, якщо не зареєстровані як платники ПДВ філії та інші структурні підрозділи платника податку самостійно здійснюють поставку товарів (послуг) і проводять розрахунки з постачальниками (споживачами), зареєстрований платник податку, до складу якого входять такі філії, може делегувати філії або структурному підрозділу право виписування податкових накладних.

Для цього платник податку повинен кожній філії та структурному підрозділу присвоїти окремий код (номер, шифр), про що письмово повідомити державний податковий орган за місцем його реєстрації як платника ПДВ.

При складанні податкової накладної філією чи структурним підрозділом платника податку порядковий номер податкової накладної встановлюється з урахуванням присвоєного коду (номера, шифру) і визначається числовим значенням через дріб. У чисельнику номера податкової накладної проставляється порядковий номер, а в знаменнику -код (номер, шифр).

При складанні податкових накладних філією чи іншим структурним підрозділом платника податку:

при заповненні реквізиту «Особа (платник податку) — продавець» разом із назвою головного підприємства, зареєстрованого як платник ПДВ, необхідно зазначити назву філії або

структурного підрозділу, які відповідно до наданого їм права виписують податкову накладну;

при заповненні реквізиту «Місцезнаходження продавця» зазначається місцезнаходження юридичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ, а також може зазначатися адреса філії або структурного підрозділу, якому делеговано право виписування податкових накладних.

6. Чи зазначається сума дотації в податковій накладній при продажу худоби за нульовою ставкою ПДВ м'ясопереробному підприємству?

Відповідно до пп. 6.2.6 п. 6.2 ст. 6 Закону України „Про податок на додану вартість” за нульовою ставкою ПДВ обкладаються операції з поставки переробним підприємствам молока та м'яса в живій вазі сільськогосподарськими товаровиробниками всіх форм власності й господарювання.

А сума ПДВ, яка має сплачуватися до бюджету переробними підприємствами всіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно на виплату дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі (п. 11.21 ст. 11 Закону № 168/97-ВР).

Згідно з п. 2 постанови № 805 сільськогосподарські товаровиробники реалізують переробним підприємствам усіх форм власності молоко і м'ясо в живій вазі відповідно до укладених договорів, нараховуючи ПДВ за нульовою ставкою та виписують податкову накладну, в якій у розділі VI та графах 8 і 9 робиться помітка «О».

Отже, сума дотації окремо в податковій накладній не зазначається.

7. Підприємство - юридична особа є платником ПДВ. Чи має право таке підприємство застосовувати квартальний спосіб подання податкової декларації з ПДВ, якщо обсяг оподатковуваних операцій перевищив 300 тис. грн.?

На суб'єктів малого підприємництва, зареєстрованих як платники ПДВ, поширюються всі норми Закону № 168/97-ВР, у тому числі щодо порядку ведення податкового обліку, реєстрів отриманих і виданих податкових накладних, виписки та заповнення податкових накладних, подання декларації з ПДВ.

Відповідно до п. 4 Указу № 727/98 за результатами господарської діяльності за звітний (податковий) період (квартал) суб'єкти малого підприємництва - юридичні особи подають до органу державної податкової служби у відповідні строки розрахунки про сплату єдиного податку, акцизного збору і, у разі обрання ними єдиного податку за ставкою 6% - розрахунок про сплату ПДВ, а також платіжні доручення на сплату єдиного податку за звітний період з позначкою банку про зарахування коштів.

Тобто Указом № 727/98 усі платники єдиного податку, у тому числі й ті, які одночасно є платниками ПДВ, мають змогу застосовувати квартальний податковий період подання звітності, у тому числі з ПДВ. Отже, навіть у разі, якщо обсяг оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) за попередній календарний рік перевищує 300 тис. грн., платник ПДВ, який сплачує єдиний податок, має право подавати декларації з ПДВ не щомісячно, а щоквартально. Про своє рішення платник повинен повідомити орган державної податкової служби при оформленні документів для переходу на спрощену систему оподаткування (лист № 11563/7/16-1117).

Таким чином, платники єдиного податку можуть за своїм вибором застосовувати податковий період, що дорівнює календарному місяцю або кварталу.

Навчальні завдання

Завдання 1.

1. Шахтою відвантажено 10 т вугілля заводу.

2. Магазином реалізовано книги вітчизняного виробництва, дитячі журнали та учнівські зошити.

3. Страховою організацією надано послуги зі страхування.

4. Реалізовано путівки на санаторно-курортне лікування та відпочинок дітей.

5. Підприємством безкоштовно передано товари дитячому інтернату.

6. Передано основні фонди в якості внеску до статутного фонду юридичної особи, в обмін на корпоративні права.

7. Відвантажено продукцію на експорт.

8. Загсом здійснено реєстрацію шлюбу.

9. Одержано виручку від реалізації товарів.

10. Сплачено заробітну плату готовою продукцією власного виробництва.

Необхідно:

1. Виділити з перерахованих операцій:

- операції, які є об'єктом оподаткування ПДВ;

- операції, що звільнені від оподаткування;

- пільгові операції;

2. До кожної операції, яка є об'єктом оподаткування, визначити ставки податку.

Товариством з обмеженою відповідальністю “Такт” у квітні поточного року було здійснено такі господарські операції:

Необхідно:

1. Заповнити податкові накладні.

2. Відобразити операції в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних.

Завдання 3.

Виробниче об'єднання “Ланцет” займається виробництвом медичного обладнання, у тому числі обладнання спеціального призначення, що занесено до переліку Кабінету Міністрів України.

У вересні і жовтні підприємством було виконано такі операції:

Відповідно до наказу, підписаного керівником підприємства, з урахуванням обсягів виробництва, які плануються в поточному році, 70% придбаної сировини використовується для виробництва звичайної продукції, 30 % - для виробництва продукції спеціального призначення.

Необхідно:

1. Визначити суми податку на додану вартість, що підлягають сплаті в бюджет за звітні періоди.

2. Указати строки сплати податку в бюджет та строки подання звітності в ДПІ.

Примітка:

1. Обсяг оподатковуваних податком на додану вартість операцій за останні 12 місяців склав 310 тис. грн. (без ПДВ).

Завдання 4.

Виробниче об'єднання "Смарагд” займається виготовленням та реалізацією ювелірних виробів.

У січні поточного року об'єднанням було виготовлено 1250 золотих обручок.

Для формування ціни одиниці продукції є такі дані (грн.):

- матеріальні та прирівняні до них витрати 71,0

- заробітна плата 15,0

- відрахування на соціальні заходи визначити

- інші витрати 5,3

- амортизаційні відрахування 18,5

- норма рентабельності 45 %

Відповідно до облікових даних у січні поточного було реалізовано:

1. Спеціалізованому магазину "Перлина” - 72 одиниці.

2. Ювелірному магазину "Яшма” - 41 одиницю.

3. На експорт за іноземну валюту - 130 одиниць.

Необхідно:

1. Сформувати відпускну ціну одиниці виготовленої продукції.

2. Вирахувати суму ПДВ, яка підлягає сплаті в бюджет.

3. Указати строки сплати ПДВ.

Завдання 5.

Підприємство здійснює торгівельну діяльність. Операції даного підприємства з реалізації кави за звітний період характеризуються такими даними: