Курсова робота

З дисципліни:

„Організація та управління виробництвом ”

На тему:

„Планування та організація виконання комплексу топографо-геодезичних робіт при створенні планів в масштабі 1:2000”

Зміст

Вступ 3

1. Технічна частина. 4

1.1. Пояснювальна записка. 4

1.2. Проектування топографічного знімання. 6

1.2.1. Основні вимоги до топографічного знімання. 6

1.2.2. Розробка технологічної послідовності виконання робіт. 7

1.2.3. Основні вимоги до зйомки забудованої території і підземних комунікацій. 9

1.2.4. Розрахунок основних даних для аерофотознімання. 11

2. Підрахунок обсягів робіт. Складання кошторису. 15

2.1. Підрахунок обсягів робіт. 15

2.2. Складання кошторису на комплекс топографо-геодезичних робіт

3. Планування та організація робіт. 21

3.1. Складання календарного графіка. 21

3.2. Організація робіт. 22

3.2.1. Технологічна схема виконання робіт по створенню планово-висотної основи для інвентаризації робіт на об’єкті. 23

3.2.2. Опис процесів робіт. 24

3.3. Заключний період. 27

Бібліографічна довідка 29

Список використаних джерел 30

Вступ

Актуальним питанням в даному курсовому проекті є планування і організація виконання комплексу топографо-геодезичних робіт при створенні планів в масштабі 1:2000 для ведення кадастру на території міста Болехів Івано-Франківської області. Об’єкт робіт розміщений в м. Болехів Івано-Франківської області. Роботи виконуються на основі технічного завдання виданого Болехівським міським відділом земельних ресурсів і погоджено Болехівською міською радою. Площа яка підлягає зніманню складає 4200 га.

Виходячи із цілей топографічного знімання, умов технічного завдання та вихідних даних курсовий проект розроблено в наступному порядку:

1. Пояснююча записка : в даній частині приведено короткий опис вихідних даних отриманих із курсового проекту з дисципліни “Геодезія”. Розробка технологічної схеми виконання робіт. В даному розділі приведено основні вимоги до топографічного знімання, а також розрахунково-технологічну схему виконання робіт з урахуванням ситуації і рельєфу території, що підлягає зніманню, масштабу і площі об’єкту знімання, а також розроблено технологічну схему виконання робіт з урахуванням ситуації і рельєфу території, що підлягає зніманню, масштабу і площі об'єкту знімання, а також наявного фотограмметричного обладнання. Враховуючи вище наведені вимоги мною вибрано стереотопографічний метод знімання. В розділі виконано розрахунок основних даних для аерофотознімання та запроектовано планово-висотну прив’язку знімків.

2. Підрахунок об’ємів робіт: складання кошторису на комплекс топографо-геодезичних робіт. Розрахунок трудових і грошових затрат виконано по нормативним розцінкам згідно правил і вказівок, які встановлені в діючих нормативних документах. Розрахунки і нормативи трудових затрат розраховані для виконання робіт на Болехівському об’єкті за допомогою поправочних коефіцієнтів проведені до умов робіт і оплати праці, які діють на час складання проекту.

3. Підрахунок обсягів робіт. Складання кошторису : Розрахунок трудових і грошових затрат виконано по нормативних розцінках згідно правил і вказівок, які встановлені в діючих нормативних документах. Розрахунки і нормативи трудових затрат розраховані для виконання робіт на Болехівському об’єкті за допомогою поправочних коефіцієнтів, приведених до умов робіт і оплати праці

4. Планування і організація робіт : В даному розділі приводиться термін виконання робіт відповідного календарного плану, а також розроблення питань з організації проведених польових і камеральних робіт.

Мета даного курсового проекту полягає в тому , щоб закріпити знання і підвищити рівень кваліфікації студентів із предмету “Організації і управління виробництвом”, що в подальшій нашій практичній діяльності матиме позитивний вплив на результати виконуваних нами робіт. Також даний курсовий проект можна використовувати, як елементарний (наглядний) приклад того, що потрібно виконувати, і як, при плануванні і організації виконання комплексу топографо-геодезичних робіт при створенні планів в масштабі 1:2000 для ведення кадастру на необхідних нам територіях.

Розділ I. Технічна частина

1.1 Пояснююча записка

Відповідно до умов технічного завдання мною використані матеріали курсової роботи з дисципліни “Геодезія” для створення планово-висотної основи топографічного знімання на об’єкті Болехів Івано-Франківської області.

При проектуванні планової основи топографічного знімання на об’єкті мною запроектована геодезичні мережі у відповідності до вимог “Інструкції”[1], а саме:

- полігонометричний хід 4 класу, характеристика якого наведена в таблиці 1.1;

- два полігонометричні ходи 1 розряду, характеристики яких наведені в таблиці 1.2;

- три ходи висотної основи технічного нівелювання.

Характеристика полігонометричного ходу 4 класу

Таблиця 1.1

Характеристика полігонометричних ходів 1 розряду

Таблиця 1.2

Середня квадратична похибка полігонометричного ходу 4 класу М=91 мм, його відносна похибка f^оч =1/40000 при допустимій fдоп=1/25000.

Полігонометричні ходи 1 розряду мають середні квадратичні похибки:

- п.п. 1, 4кл.-п.тр.Ворониха, 4кл. М=143 мм, f^оч =1/20000 при f_доп =1/10000;

- п.тр. Федино, 4кл.-п.п. 4, 4кл. М=236 мм, f^оч =1/18000 при f_доп =1/10000;

Для удосконалення запроектованої геодезичної мережі мною запроектована згущення планово-висотної основи з допомогою прямої і зворотної засічок.

На території Болехівського об’єкту запроектовано висотну основу топографічної зйомки методом технічного нівелювання, а саме три нівелірні ходи:

1. Rp Федино, ІІІ кл. - Rp Ворониха, IІІ кл., який проходить по пунктах полігонометрії 4 класу та 1 розряду із заходу на схід, в центральній частині об’єкта, довжина якого 7700 м;

2. Rp №1, IV кл. - Rp Ворониха, IІІ кл., який проходить по пунктах полігонометрії 4 класу та 1 розряду в північно-західній частині об’єкта, довжина якого 5700 м;

3. Rp Федино, ІІІ кл. – Rp № 4, IV кл., який проходить по пунктах полігонометрії 4 класу та 1 розряду в південно-східній частині об’єкта, довжина якого 8650 м.

Характеристика нівелірних ходів

Таблиця 1.3

1.2 Проектування топографічного знімання

1.2.1 Основні вимоги до топографічного знімання

Результатом топографічного знімання є топографічні плани, які створюються в графічному або цифровому вигляді. Вимоги, які представляються при створенні планів приведені в інструкції “З топографічного знімання в масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500”:

1. Топографічні плани в масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 створюються шляхом топографічного знімання або картоскладанням (крім масштабу 1:500) за матеріалами топографічних знімань більшого масштабу. Топографічні знімання виконують такими методами:

- аерофотографічним – стереографічний або комбінований метод;

- наземним – мензульне або тахеометричне.

2. Середні помилки в положенні на плані предметів та контурів місцевості з чіткими абрисами відносно найближчих точок знімальної основи не повинні перевищувати 0.5мм, а в гірських та лісових регіонах 0.7мм. На територіях з капітальною і багатоповерховою забудовою середні помилки у взаємному положенні точок на плані найближчих контурів не повинні перевищувати 0.4мм. Для переходу від середніх помилок (Δ) до СКП (m) застосовується коефіцієнт 1.25.

3. Середні помилки знімання рельєфу відносно найближчих точок геодезичної основи не повинні перевищувати за висотою:

- 1/4 прийнятої висоти перерізу рельєфу при кутах нахилу до 2^˚ ;

- 1/3 при кутах нахилу від 2^˚ до 6^˚ для планів масштабу 1:5000 і 1:2000.У лісовій місцевості ці допуски збільшуються в 1.5 раза.

4. Точність планів оцінюється за розходження положення контурів та висот точок, що обчислені по горизонталях з даними контрольних вимірів. Граничні розходження не повинні перевищувати подвоєних значень допустимих середніх помилок, що наведені в пунктах 2 і 3.

Помилка взаємного положення суміжних точок межі не повинна перевищувати 0.1мм в плані розмежування с/г землеволодінь та землекористувань.

Вище наведені мною дані взяті із “Інструкції”[1].

1.2.2 Розробка технологічної послідовності виконання робіт

Для виконання топографічного знімання повинен бути попередньо складений технічний проект робіт в якому визначений метод, яким буде виконуватись аерофотографічне знімання.

Вибір методу знімання визначається характером ситуації і рельєфу території, що підлягає зніманню масштабом і площею знімання існуючим фотограмметричним обладнанням, а також техніко-економічними розрахунками.

Для даного курсового проекту враховуючи всі умови і особливості вибираємо стереотопографічний метод знімання (2-й варіант).

Варіант 2 технологічної схеми передбачає виконання рисовки рельєфу і знімання контурів з допомогою універсальних приладів. Дешифрування здійснюється за стерео моделлю камеральним способом перенесення елементів польового дешифрування з фотосхеми і фотознімків на графічний план.

До комплексу польових топографічних робіт при стереотопографічному зніманні входять такі процеси :

- маркірування контурних точок та геодезичних пунктів або розпізнавання (ідентифікація) чітких контурів на аерознімках;

- згущення знімальної планової основи;

- згущення знімальної висотної основи;

- дешифрування контурів.

Крім вище наведеного потрібно виконати польові роботи по створенню:

а) планової геодезичної основи :

- рекогностування пунктів тріангуляції та полігонометрії;

- виготовлення центрів та реперів;

- побудова зовнішнього знаку пунктів тріангуляції;

- закладка центрів та реперів;

- вимірювання напрямків на пунктах тріангуляції;

- кутові та лінійні виміри в полігонометрії;

б) висотної геодезичної основи :

- рекогностування ліній нівелювання;

- виготовлення і закладка реперів;

- нівелювання ліній;

в) знімальні роботи :

- маркування планово-висотних розпізнавальних точок;

- аерофотознімання;

- планово-висотна прив’язка аерознімків;

- дешифрування контурів і елементів рельєфу;

- знімання забудованих територій і підземних комунікацій.

В комплекс камеральних робіт входить :

- обробка матеріалів тріангуляції і полігонометрії;

- обробка матеріалів нівелювання;

- обчислення планової і висотної прив’язки розпізнавальних точок;

- фотограмметричне згущення опорної мережі;

- рисовка рельєфу та викреслення і оформлення оригіналів плану;

- складання планів знімання забудованих територій і підземних комунікацій.

1.2.3 Основні вимоги до зйомки забудованої території і підземних комунікацій

Завданням на технічне проектування передбачається знімання забудованої території і підземних комунікацій в населених пунктах, що попадають в межі даного об’єкту. Знімання контурної частини забудованих територій буде виконуватись аерофотографічним методом знімання на фото планах.

Фотоплани слід виготовляти з використанням аерофотознімків, що одержані за допомогою довго фокусних аерофотоапаратів (з фокусом f_к =200, 250, 300, 350, 500).

При дешифруванні забудованих територій на фотопланах повинні враховуватись спотворення за перспективу, напрям і густоту тіні, особливості зображення різних за конструкцією дахів і ін.

Для правильного визначення напрямку зміщення за перспективу на фотопланах при їх виготовленні слід поміняти головну точку знімання.

Особлива увага звертається на якість фотопланів.

Точність створювання фотопланів і планів на забудовані ділянки населених пунктів має задовольняти такі вимоги :

- середня помилка в положенні контурів з чіткими абрисами відносно точок знімальної основи не повинна перевищувати 0,5мм;

- середня помилка взаємного положення навколишніх контурів не повинна перевищувати 0,4мм;

- розходження контурів на порізах і сторонах рамок фотоплану не може перевищувати 0,4мм при суцільній капітальній забудові і не більше 0,6мм в інших районах населеного пункту;

- не збігання центрів отворів з точками при основі не повинні перевищувати 0,4мм, на незабудованій території-0,5мм.

У камеральних умовах для перевірки точності фотопланів крім визначення координат контрольних точок геодезичної основи і координат контрольних точок, що одержані із фотограмметричного згущення, використовувати проміри між пунктами і контурами з абрисів місцеположення пунктів геодезичних мереж.

За польових умов точність фотопланів на населені пункти слід перевіряти промірами між важливими контурами і геодезичними пунктами.

У формулярах до фотопланів дають :

- їх якісну характеристику;

- кількість зон трансформування знімків;

- висоту зон трансформування;

- записи про перевірку точності фотопланів по контрольних пунктах геодезичної основи і контрольних фотограмметричних точках та перевірку найважливіших чітких контурів за промірами, що вміщені в абрисах геодезичних пунктів.

Після виконання знімання забудованих територій здають :

- оригінали планів на твердій основі або на пластику і формуляри;

- абриси горизонтального і висотного знімання;

- польові журнали або результати вимірювання в накопичувачах інформації;

- схеми прокладання ходів знімальної основи;

- каталог координат і висот точок;

- схему розміщення планшетів знімання;

- список назв вулиць, провулків, майданів тощо затверджений органами місцевої влади;

- викопіювання для виконання зведень по рамках;

- акт польової перевірки приймання робіт;

- технічний звіт.

Знімання підземних комунікацій

Підземні комунікації і споруди, які мають пряме відношення до них є одним із елементів змісту топографічних планів.

На топографічних планах треба відображати точне планове і висотне положення підземних комунікацій установленої класифікації по трьох групах:

- трубопроводи;

- кабельні мережі;

- тунелі (загальні колектори).

Знімання підземних комунікацій треба виконувати на основі існуючої геодезичної мережі або планово-висотної знімальної основи, що створюється.

Точність знімальної основи повинна відповідати вимогам “Інструкції”[1].

Знімання існуючих підземних комунікацій проводять за наявності технічного завдання після рекогностування і обстеження.

Середні помилки планового положення точок підземних комунікацій, які визначені електронними приладами пошуку відносно найближчих капітальних будівель і точок знімальної основи не повинні перевищувати 0,7мм в масштабі плану.

Після виконання знімання і нівелювання існуючих підземних комунікацій здають :

- журнали вимірювання кутів, довжин ліній та нівелювання підземних комунікацій;

- абриси обстеження і прив’язок підземних комунікацій;

- схеми знімальної основи;

- схеми розміщення підземних комунікацій на планах масштабу 1:2000;

- таблицю характеристик підземних комунікацій;

- технічний звіт.

Наведені мною вище дані відповідають вимогам “Інструкції”[1].

Розрахунок основних даних для аерофотознімання

Таблиця 1.4

1.2.4 Проектування планово-висотної прив’язки знімків

Проектування планово-висотної прив¢язки аерознімків при стереотопографічному методі знімання виконують згідно вимог “Інструкції”[1].

До початку польових робіт розробляють робочий проект згущення знімальної основи, маркірування розпізнавальних знаків. В даному проекті використано топографічну карту масштабу 1:50000 для створення плану масштабу 1:2000.

Проект висотної підготовки аерознімків при розрідженій основі розробляють одночасно з проектом маркірування і планової підготовки аерознімків.

Робочий проект знімальної основи розробляють згідно з технічним проектом відповідно до вимог нормативних документів з фотограмметричних робіт при створенні топографічних карт і планів.

Під час розробки робочого проекту слід враховувати характер місцевості (рельєф і контурність) і її забудови, якість проведеного аерофотознімання, густоту і розташування проектів геодезичної мережі знімальної основи, а також наявність фотограмметричних приладів.

При проектуванні намічають зони розміщення точок планової і висотної основи, місця визначення позначок урізів води в річках та інших водоймах, розробляють схеми і способи геодезичного вивчення координат точок, встановлюють форму і розміри маркірувальних знаків.

За точки планово-висотної основи в першу чергу використовують пункти Державної геодезичної мережі і геодезичних мереж згущення.

Залежно від програми, яку застосовують для обробки результатів вимірювань при згущенні фотограмметричних мереж точки планової і висотної знімальної основи розміщують рядами впоперек аерознімальних маршрутів попарно через 6-8 базисів, або рівномірно по всій площі ділянки знімання без дотримання визначеного положення на стереопарах.

Проектування виконують на кальці суміщеній з картою попередньо наносять:

- чорним кольором границі об¢єкту знімання;

- номенклатурну розграфку планів-синім кольором;

- всі пункти тріангуляції, полігонометрії і репери нівелювання-чорним кольором;

- напрям осей запроектованих маршрутів аерознімання-зеленим кольором;

- перший маршрут суміщають з північною або південною границею об¢єкта або трохи на північ чи на південь від цієї границі;

- наносять центри всіх аерознімків, центри крайніх знімків розміщують за східною і західною границями об¢єкту на віддалі 1-2 базисів фотографування;

- згідно з розрахунковою величиною поперечного перекриття маршрутів і зафарбовують їх жовтим кольором;

Для нанесення на карту зон поперечного перекриття необхідно від верхнього маршруту відкладати відрізок l', який рівний:

l'=l-,

де

m - масштаб фотографування;

M – масштаб карти;

l – розмір знімка (18 см).

Визначення польових розпізнавальних точок проектується в доповненні до тих, які вже є на місцевості (пункти тріангуляції, полігонометрії, репери) з метою забезпечення необхідною плановою основою кожної секції фотограмметричної мережі.

Планові опознаки, що проектуються повинні по можливості суміщатися з реперами нівелювання. На ділянках знімання, які простягаються в напрямку маршрутів менше ніж на 160-200 см в масштабі створюваного плану (що для знімання масштабу 1:2000 відповідає на місцевості 3.2-4 км).

Планові розпізнавальні точки розміщують посередині смуг поперечного перекриття знімків за схемою приведеною на рисунку 1.

Віддаль між плановими розпізнавальними точками зони поперечного перекриття в 1-у розряді через 80...100 см. а в наступному через 160...200 см., при цьому кінець і початок кожного маршруту повинен бути забезпечений розпізнавальними точками за границями ділянки знімання. Проект розміщення планових розпізнавальних точок приведений в Додатку № 2.

Рис.1

Проект висотної прив’язки:

Висота підготовки фотознімків полягає у визначенні висот планових топографічних знаків або чітких контурів місцевості.

Висота підготовки може бути суцільною або розрідженою, в залежності від масштабу знімання, характеру ділянки знімання і технічної характеристики аерофотознімання. Границі знімання повинні бути забезпечені більшою кількістю розпізнавальних точок. Так для граничних маршрутів виконується висотна підготовка аерофотознімків, тобто кожна стереопара повинна бути забезпечена 4 висотними розпізнавальними точками, розміщених по кутах стереопари і 5-ю, контрольною розпізнавальною точкою, розміщеною всередині стереопари.

Рис.2

В даній курсовій роботі запроектована розріджена висотна основа робіт, а по граничних маршрутах – суцільна підготовка. Всі запроектовані планові та висотні розпізнавальні точки наносять на карту червоним кольором. Планові позначаються кружком, d=3мм., а висотні суцільним кружком d=1,5мм.

В даному проекті планову прив’язку передбачається виконати методом полігонометрії і методом прямих і обернених засічок, а висотну – методом технічного нівелювання. Результати приведені в таблицях №1.1...1.3

Характеристика мережі розпізнавальних точок:

Таблиця 1.5

В проекті передбачено замаркувати 25% від кількості точок.

Прив’язка розпізнавальних точок:

Таблиця 1.6

При розрідженій висотній прив’язці, довжина ходів технічного нівелювання визначається за формулою:

L=*D * k ,

де:

С - ширина об’єкта, вздовж маршруту;

D - довжина об’єкта;

k - коефіцієнт зламу висотних ходів (вибирається в залежності від фізико-географічних умов в межах 1,1...1,5).

При суцільній висотній прив’язці довжина визначається за формулою:

L=С *(N +1) *k – для суцільної.

де:

N- кількість маршрутів аерофотознімання.

Розділ II. Підрахунок обсягів робіт. Складання кошторису на комплекс топографо-геодезичних робіт

2.1 Підрахунок обсягів робіт

Підрахунок обсягів робіт виконують з метою подальшого їх планування : визначення необхідної кількості бригад ,транспорту, приладів, складання сіткових і календарних графіків і ін. Встановлення обсягів робіт є вихідними для складання кошторисів на виконання польових і камеральних робіт. Підрахунок обсягів польових і камеральних робіт виконується у відомості, форма якої приведена в таблиці №2.1. Її складають в натуральних і трудових показниках на основі таблиць №1.1.-.1.6. Згідно з чинниками, нормативними документами: ЕНВ (польові і камеральні роботи) і “Збірника укрупнених кошторисних оцінок на топографо-геодезичні та картографічні роботи”. Таблиця заповнюється в такій послідовності:

- в графі 1 вказується нормативний документ, з якого вибирається робота;

- в графі 2 вказується перелік робіт в технологічній послідовності;

- в графі 3 вказується одиниця виміру згідно нормативних документів;

- в графі 4 вказується категорії складності, встановлені за фізико-географічними умовами району робіт;

- в графі 5 вказується норма часу на виконання одиниці робіт визначених згідно з вказаними нормативними документами;

- в графі 6 вказується обсяг роботи який встановлюється згідно з технічним проектом;

- в графі 7 підраховується обсяг роботи в трудових затратах і визначається за формулою:

О_норм =О*Н

де:

О_норм - об’єм натуральних показників;

Н- норма часу в днях;

- в графі 8 підраховується кількість бригадо-днів з врахуванням запланованого виконання норм виробітку:

o польових – 130%;

o камеральних – 110%.

Відомість

обсягів польових і камеральних робіт в натуральних і трудових показниках на Болехівському об’єкті.

Таблиця 2.1

Складання кошторису на комплекс топографо-геодезичних робіт

Кошторис на виконання топографо-геодезичних робіт

Таблиця 2.2.

Базова вартість робіт = Σпол. +Σком. +Δвн. +Δзовн. +Δоргл. +Δметр. +Δпр .+Δзв.

Кошторисна вартість =Б.варт.робіт*К₁ *К₂

К₁ =1,32; К₂ =2,06.

Податок на додану вартість (ПДВ)=20%.

Загальна вартість робіт =Вкош.+ПДВ.

Кошторис – це документ, в якому представлені всі необхідні витрати на виконання польових і камеральних робіт, організацію і обслуговування виробництва на даному об’єкті.

Обчислення кошторисної вартості робіт на об’єкті виконують в такій послідовності:

- знаходять вартості В_і окремих робіт:

В_і = Ц_і *О_і *К₁ *К₂ *.....*К_n

Розрахунки виконують окремо для польових (в чисельнику) і камеральних (в знаменнику) робіт.

- знаходять сумарні вартості польових SВ_пол і камеральних SВ_кам робіт;

- обчислюють додаткові витрати до сумарної вартості:

а) на внутрішній транспорт:

D_вн = SВ_пол * К₁ * К₂

К₁ вибирається з таблиці 4 “збірника цін” за аргументами кошторисної вартості вишукувань;

К₂ = 1,25 - підвищувальний коефіцієнт, встановлений постановою №22 Держбуду від 1.03.1990 року;

б) на зовнішній транспорт:

D_зовн = (SВ_пол = D_вн ) * К₁ * К₂

К₁ вибирається з таблиці 5 “Збірника цін”;

К₂ = 1,4 – підвищувальний коефіцієнт, встановлений постановою №22 Держбуду від 1.03.1990 року;

в) на організаційно-ліквідаційні роботи:

D_{орг лік} = (SВ_пол = D_вн ) * К₁ * К₂

К₁ вибирається з таблиці 6 “збірника цін”;

К₂ - підвищувальний коефіцієнт, який, згідно з постановою №22 Держбуду від 1.03.1990 року, дорівнює: 2,5 при кошторисній вартості до 2 тис. крб.; 2,0 при кошторисній вартості від 2 до 5 тис. крб.; 1,5 при кошторисній вартості більше 5 тис. крб.

г) на метрологічне забезпечення робіт:

D_метр = (SВ_пол = D_вн ) * К

К = 0,05 встановлений постановою №22 Держбуду від 1.03.1990 року;

д) на складання програми робіт D_пр за допомогою таблиці 86 “Збірника цін” по аргументу кошторисної вартості робіт і помножується на поправочний коефіцієнт К = 1,4, згідно з постановою №21 – Д;

е) на складання технічного звіту D_тех ;

- визначається базова вартість робіт:

В_баз = SВ_пло + В_кам + D_вн + D_зовн + D_{орг лік} + D_метр + D_пр + D_тех

- визначається кошторисна вартість робіт з врахуванням чинних поправочних коефіцієнтів відповідних Міністерств:

В_кошт = В_баз * К₁ * К₂

Результат обчислення кошторисної вартості топографо – геодезичних робіт при інвентаризації земель м. Болехів приведено в таблиці 2.2.

Розділ III. Планування та організація робіт

3.1 Складання календарного графіка

Календарний графік – найпростіша і досить універсальна форма організаційної моделі виробничого процесу, прив’язана до конкретного календарного відрізку часу. Його складають з метою майбутнього контролю ходу виробничого процесу в часі.

При складанні календарного графіка початок робіт слід сумістити з початком польового сезону на об’єкті.

В Івано-Франківській області польовий сезон триває 7 місяців, тобто, з квітня по 20 листопада. В нашому випадку комплекс польових робіт триває 113 днів, тобто з 20 квітня по 24 вересня 2005 року.

Приклади календарного графіків на виконання комплексу робіт з інвентаризації земель міста Болехів представлені в таблицях 3.1 та 3.2.

Польові роботи

Таблиця 3.1

Камеральні роботи

Таблиця 3.2

3.2 Організація робіт

Виконанням робіт на Болехівському об’єкті буде займатись геодезичний підрозділ, що складається з двох бригад, які мають виконувати як польові так і камеральні роботи.

Згідно з календарним графіком робіт бригади мають розпочати роботи з 20.04.2005 року. Для цього необхідно вибрати населений пункт для розміщення бригад. Враховуючи те, що місто Болехів не є районним центром Івано-Франківської області для розміщення керівництва підрозділу зручно вибрати районний центр м. Долина, а для бригад за базу розташування доцільно прийняти м. Болехів. Зв’язок між начальником підрозділу і польовими бригадами буде здійснюватися автотранспортом.

При польових роботах полігонометрії, нівелюванні, а також при виконанні дешифрування забудованих територій кожна бригада буде забезпечена окремою машиною.

Працівників польових бригад забезпечують літнім спецодягом, видають одну пару чобіт.

Список приладів і обладнання, що видається для виконання робіт, представлений у таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 – Список приладів і обладнання, необхідних для виконання робіт

Таблиця 3.1

На стадії технічного проектування розробляють заходи безпечного проведення польових робіт, особливе значення має підбір кадрів, які проходять медичне обстеження і здатність проводити роботи в різних умовах.

Організація польового табору починається з вибору місця для нього з врахуванням вигідності під’їзду транспорту, води, палива. Польовим табором буде служити будинок або декілька кімнат орендованих у місцевих мешканців. Продукти харчування зберігають в окремо відведеній кімнаті, а також влаштовують спеціальні кімнати для сушіння спецодягу, складу обладнання. Для стояння механізованого транспорту обладнують спеціальні місця або використовують уже наявні.

3.2.1 Технологічна схема виконання робіт по створенню планово-висотної основи для інвентаризаційних робіт на об’єкті

Технологічна схема на даному об’єкті включає в себе:

- створення планово-висотної геодезичної основи;

- інвентаризацію земель.

Комплекс робіт по створенню планово-висотної основи на території населеного пункту складається з польових і камеральних робіт.

Польові роботи складаються з рекогностування та прокладання полігонометричних ходів за допомогою тахеометра, нівелювання.

Камеральні роботи включають дешифрування забудованих територій, фотограмметричне визначення координат точок повороту меж, обробку теодолітних ходів та складання плану меж населеного пункту.

Створення планово-висотної геодезичної основи починається з проектування топографо-геодезичних робіт. Підставою для виконання топографо-геодезичних робіт є технічне завдання і технічний проект, є документом, що визначає зміст, обсяги, трудові витрати, кошторисну вартість, основні технічні умови, строки і організацію виконання робіт, що проектуються, або програма робіт в якій коротко вказується призначення робіт, їх зміст, відомості про вихідні дані та використання існуючих матеріалів, схеми розміщення робіт, що проектуються, їх обсяги і кошторисні розрахунки.

Після затвердження проекту виконуються польові роботи, які включають в себе такий комплекс робіт:

- рекогностування пунктів геодезичної основи яке складається з уточнення проекту мережі і напрямку теодолітних ходів, пошук пунктів полігонометрії для подальшого згущення мережі.

- прокладання теодолітних ходів складається з кутових і лінійних вимірів які виконувались електронним тахеометром “Leica”.

- визначення висот точок планової мережі.

До комплексу камеральних робіт входять роботи по:

- дешифруванні забудованих територій на фотограмметричній стації „Дельта”;

- обробка теодолітних ходів за допомогою автоматизованої програми ”Топоград”;

- фотограмметричне визначення координат точок повороту меж;

- складання плану меж населеного пункту;

3.2.2 Опис процесів робіт

3.2.2.1 . Підготовчі роботи

У процесі підготовчих робіт визначається завдання на виконання робіт, проводиться збір вихідних даних :

- книга реєстрації землеволодінь;

- форма Державної статистичної звітності №6;

- схеми і дані геодезичної основи, виписки з каталогів координат пунктів геодезичної основи.

На робочу карту населеного пункту наносять:

- межу населеного пункту;

- функціонально-планувальні фактори;

- існуючу геодезичну основу;

- інженерно-інфраструктурні фактори;

- інженерно-екологічні та санітарно-гігієнічні фактори;

- ґрунтовий покрив території.

Роботи виконувались у відповідності з технічним проектом із дотриманням вимог нормативних документів.

3.2.2.2 Польові роботи.

Обстеження пунктів полігонометрії

Роботи по обстеженню пунктів полігонометрії виконують у відповідності з вимогами діючих інструкцій. Місцезнаходження пунктів розшукують на місцевості за допомогою топографічних карт. При відсутності зовнішніх ознак пункту, його місцезнаходження встановлюють шляхом інструментальних промірів.

Зміст роботи: отримання завдання, матеріалів. Виписка технічних даних на обстежуваний пункт. Розшукування пункту на місцевості. Виявлення стану зовнішнього знаку і верхньої марки центру, внутрішнього оформлення, збереження орієнтирних пунктів. Визначення об’єму робіт по відновленню пункту, складання карточки обстеження. Переїзди на ділянці робіт. Здача робіт.

Рекогностування пунктів полігонометрії

Рекогностування пунктів полігонометрії виконують на основі складеного проекту. Видимість встановлюють за допомогою бінокля.

Проміри при прив’язці пунктів полігонометрії до місцевих предметів виконують рулеткою.

Зміст роботи:

- отримання завдання , матеріалів;

- визначення на місцевості напрямку ходів;

- вибір місця для закладки пунктів ходу;

- закріплення пунктів тимчасовими знаками;

- вибір напрямку для передачі дирекцій них кутів до вузлових точок;

- зарисовка прив’язок пунктів до місцевих предметів;

- складання схеми ходів;

- погодження місць закладки пунктів;

- переїзди та переходи на ділянці робіт;

- здача робіт.

Прокладання теодолітних ходів з допомогою електронного тахеометра

WILD TC 1010 “ Leica ”

Візирними цілями є марки, встановлені на штативах. Вимірювання виконують по трьохштативній системі.

Зміст роботи:

- отримання завдання, підбір матеріалів;

- підготовка приладів до роботи;

- пошук центрів;

- встановлення приладу і візирних цілей;

- вимірювання кутів та ліній на пунктах полігонометрії та вузлових точках;

- вивід середніх значень кутів або напрямків та ліній;

- обчислення кутових та лінійних нев’язок;

- відновлення зовнішнього оформлення центру;

- переходи на ділянці робіт.

До складу бригади входять інженер-геодезист першої категорії, технік.

Технічне нівелювання

Зміст роботи:

- підбір матеріалів;

- виписка висот реперів до яких проектується прив'язка;

- складання проекту прокладання ходів;

- підбір і перевірка інструментів;

- організація польових робіт;

- рекогносцировка ліній прокладання ходу;

- пошук на місцевості реперів, від яких будуть розпочинатися і на яких будуть закінчуватися ходи; нівелювання;

- ведення польових журналів;

- контрольні вирахування;

- складання відомості перевищень і схеми ходів;

- оформлення журналів.

3.2.2.3 Виконання камеральних робіт

Складання технічного проекту

Складання технічного проекту виконується у відповідності до нормативних документів.

Обчислення теодолітних ходів

Зміст роботи:

- перевірка журналів кутових і лінійних вимірів;

- виписка у відповідності значення кутів і довжин ліній;

- вираховування дирекцій них кутів і приростків координат;

- ув’язка та обчислення координат.

Урівнювання теодолітних ходів і вузлових точок

Зміст роботи:

- обчислення відомостей строгого вимірювання ходу (обчислення попередніх і остаточних дирекційних кутів і координат ходу з випискою всіх даних);

- врівноваження координат вузлових точок системи ходів способом наближень.

Обчислення нівелірних ходів

Зміст роботи:

- перевірка польових журналів;

- проведення обчислень ходів і врівноваження систем ходів;

- складання каталогу висот тимчасових і постійних реперів;

- посвідчення матеріалів та виправлення виявлених недоліків;

- оформлення та формування матеріалів.

Складання плану (коректура)

Зміст роботи:

- отримання завдання;

- підготовка робочого місця;

- нанесення на основу пунктів полігонометрії;

- складання викопіровки

- виправлення контурних зауважень;

- здача робіт і матеріалів.

Креслярсько-оформлюючі роботи

Зміст роботи:

- викреслення схеми планової основи;

- нанесення точок та їх з’єднання відповідно робочій схемі;

- перевірка нанесення точок зйомочної основи по координатах.

Складання технічного звіту

Зміст роботи:

- отримання завдання;

- збір матеріалів по виконаних роботах;

- оформлення документації у відповідності з нормативними документами та інструкціями по оформленню і здачі звіту.

3.3 Заключний період

Після завершення польових та камеральних робіт по створенню планової основи для інвентаризації земель складають технічний звіт, який формується в такій послідовності:

- титульний лист;

- технічне завдання на виконання робіт;

- зміст звіту;

- копія або виписка із рішення Ради народних депутатів про виконання робіт, або копія заяви на виконання робіт;

- пояснювальна записка;

- акт перевірки на приймання польових та камеральних робіт.

Перераховані вище документи передаються в обумовленому порядку замовнику.

Матеріали геодезичних робіт систематизуються і зберігаються в організації, що виконувала роботи.

ВИСНОВКИ

Кінцевим результатом даної курсової роботи є підсумки за результатами проектування планової, висотної мережі, зйомочних робіт, підрахунку обсягів робіт, їх кошторису, а також розробки організації питань.

В даному курсовому проекті звертається увага на вибраній технологічній схемі робіт, технічних характеристиках запроектованих мереж (кількість пунктів, довжини ходів, очікувані середні квадратичні помилки в координатах і висотах найбільш слабких пунктів, та ін.).

Тут особливу увагу приділяється на складання технологічної схеми обсягів робіт в трудових показниках, складання кошторису на виконання робіт та за планування строків виконання робіт на Болехівському об’єкті.

Дана робота, проведена мною в курсовому проекті, спрямована на те, щоб покращити мої знання в напрямку планування і управління геодезичним виробництвом, а також закріпити вже вивчені мною матеріали.

Бібліографічна довідка

Тема курсового проекту:

Планування та організація виконання комплексу топографо-геодезичних робіт при створенні планів в масштабі 1:2000

Пояснювальна записка : 30 сторінок.

Графічна частина (Додатки):

1. Проект планово-висотної основи на карті;

2. Проект розміщення та прив’язки планово-висотної основи на Болехівському об’єкті.

Кількість таблиць у курсовій роботі: 11 шт.

Кількість рисунків у курсовій роботі : 2 шт.

Технологічна схема аерофотознімання : 1 шт.

2005 рік ________________ (Т.Л. Харабарук)

Список використаної літератури

1. Інструкція з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500. К., ГУГКіК, 1999р.;

2. Брикин П.А. Экономика, организация и планирование топографо-геодезического производства , М.Недра, 1979

3. Иванов В.А. и др. Организация, планирование и управление геодезическим производством, М.Недра

4. Измайлов Л.И., Нормандская О.Б. Практикум по аерофототопографии – М.Недра, 1969

5. Збірник укрупнених кошторисних розцінок на топографо-геодезичні та картографічні роботи, затверджених наказом Міністерства екології та природних ресурсів №29/м від 19.02.2003 р.

6. Петрович Й.М., Захарчин Г.М. Організація виробництва.- Львів “Магнолія плюс”, 2004 р.