1.
Формалізація – представлення простих для сприйняття або дослідження форми найзначніших індивідуальних рис об'єкту або явища, що вивчається.
В просторових дослідженнях моделювання застосовується переважно в тих випадках, коли метою дослідження є з'ясування загальних закономірностей або детальне вивчення конкретного явища, процесу, що протікає в системі з певними просторовими або часовими властивостями.
Типи моделей:
а) макетний (натуральний);
б) фізичний;
в) математичний;
г) функціональний.
(а) – вивчення маштабно-змінних систем, що відображають процеси чи явища, які протікають в нормальних умовах, також зберігається подібність зовнішнього вигляду об'єкту. (глобус, карта)
(б) – повніше відображає фіз. природу та математичні залежності досліджених просторових систем. (система розселення, розвиток транспортної мережі).
(в) – 1) перехід від задачі до задачі не вимагає побудови нової моделі;
2) зміна параметрів модельованої системи не викликає трудомістких переробок моделей;
3) мат. моделі найпростіші та найдешевші.
Види математичних моделей:
- статистично детерміновані (х-ють структуру та зв'язки системи в будь який момент без урахування динаміки);
- статистично-стохастичні (враховують можливі варіанти стану системи в данний момент (Р підприємства, міграції));
- динамічні-детерміновані (відображаютьь певний напрямок зміни системи. Вони імітують структуру і зв'язки елементів системи, їх динаміку (система Р пром. і с/г підприємств в умовах конкуренції));
- динамічні-стохастичні (відтворюють структуру, зв'язки та процес розвитку системи з урахуванням імовірності коливання факторів, що впливають на розвиток цього процесу. Побудова такої моделі потребує чисельної Е., Г., соціальної інформації і пов'язане з певними труднощами матеріального х-ру (модель росту чисельності населення в розрізі його статево-вікових груп));
(г) – моделі, які використовуються сьогодні. Моделювання використовується для конструювання територіальних відносин і систем або для знаходження еталонів (ідеальна модель, яка не зустрічається в реальних умовах, але до яких певні прцеси об'єктивно прямують).
2.
За особливостями вихідної інформації та за метою застосування методи дослідження можна поділити на:
- ті, які використовуються при зборі та первинній обробці статистичних та Е.-Г. данних;
- методи просторових досліджень, якф застосовуються на етапі дослідження динаміки просторових процесів;
- методи представлення результатів готової наукової роботи
Методи багатомірної статистики (МБМС) – в основі лежить уявлення про те, що Е., просторовий і будь які інші процеси проходять під впливом багатьох чинників. Центральна процедура:
(1) КОРІЛЯЦІЙНИЙ АНАЛІЗ (досліджує співвідношення між різними показниками, що характкризують будь який аспект явища та процесу. Ступінь залежності висловлюється коефіцієнтом коріляції r( | r | <=1 )).
Кореляційний зв'язок може бути лінійним або множинним.
(2) ФАКТОРНИЙ АНАЛІЗ: класифікація н-ної кількості територіальних одиниць (взаємозалежних показників) у так звані фактори.
(3) РЕГРЕСИВНИЙ АНАЛІЗ: проведення прогнозу поведінки залежної і незалежної змінної. у=а*/ х / + в, де
у – залежна змінна, х – незалежна змінна, а – коефіцієнт кореляції, в – коефіцієнт, котрий може бути, або ні.
Головна ознака оптимізаційних моделей – чітко виражений просторовий аспекті.
(4) Картографічний метод – Дозволяє за допомогою спеціальних символів та методів зображення відоюразити у доступній для сприйняття формі будь які явища, процеси та події. Методи зображення:
а) картограма (використовуються відносні показники, які розраховуються або на одиницю площини, або на певну кількість населення.);
б) діаграма (використовуються абсолютні показники. Дає загальне уявлення про розвиток окремої країни або великого регіону (стовпчикова, кругова));
в) комплексна діаграма (поєднання абсолютних і відносних показників);
г) структурна картограма (застосування на обній карті методу картограми і діаграми (метод статистичних поверхнь, геоінформаційна система));
(4) Метод експедиційний або польових досліджень – застосовується для отримання первинної оригінальної інформації, яку не може дати офіційна статистика (карта-анкета).
а) метод ключів (дозволяє за допомогою спец. вибраних крупних одиниць прослідити динаміку розвитку окремих галузей та великих регіонів).
б) метод соціологічних досліджень (масове опитування).
|
