САМОСТІЙНА РОБОТА

З психології

На тему: Інтелектуальні властивості особистості.

Чи не найяскравішим доказом особистісної зумовленості мислення та інтелекту є поняття інтелектуальної активності особистості.

Інтелектуальна активність - це не стимульоване ззовні продовження мислення. Подібно до того, як метод проблемних ситуацій відділяє мислення від інших психічних процесів, не стимульована ззовні діяльність однозначно виявляє інтелектуальну активність. Інтелектуальна активність є особистісною властивістю, властивістю цілісної особистості, яка не зводиться ні до загальних розумових здібностей, ні до мотиваційних факторів розумової діяльності. Такий підхід дає можливість досить переконливо розрізнити творчість та інтелект і визначити творчість. Як дериват інтелекту інтелекту, заломлений через мотиваційну структуру, яка або гальмує, або стимулює їхній вияв.

Методом “креативно поля” Д.В. Богоявленська визначила три рівні інтелектуальної активності – стимульно-продуктивний, евристичний, креативний.

Стимульно-продуктивний, або пасивний, рівень маж місце тоді, коли людина, досить странно працюючи, залишається в межах заданого або знайдено способу дії.

Євристичний, тут люди вже виявляють певною мірою інтелектуальну активність, не стимульовану зовнішніми факторами, шукають нові засоби. Однак еврист схильний виявити тільки емпіричні закономірносоті, які дають змогу вирішувати поставлені ззовні задачі на відміну від креатинів, для яких імперична закономірність стає не формальним засобом, а самостійною проблемою. Якісна особливість креатинів – самостійна, не стимульована ззовні постановка проблеми.

Стимульно-продуктивний рівень відповідає прийняттю і продуктивному вирішенню задач, однак у межах уже поставлених проблем. Евристичний рівень відповідає відкриттю нових закономірностей емпіричним шляхом.

Креактивний рівень відповідає теоретичним відкриттям, коли вчений будує теорію, яка пояснює факти, ставить нову наукову проблему (Д.Б. Богоявленська).

Мисленнєва діяльність зумовлена не тільки особистісно, а й індивідуально, суб’єктивно. В процесі мислення, у постановці та розв’язуванні задач, ставленні до них, продуктивності, мислення не можуть не виявлятися характер людини, її темперамент, типу акцентуації, психофізіологічні особливості. Так, кожна класифікація індивідуальних типів у психології супроводжується яскравим описом особливостей мислення. К.Г. Юнг, зокрема, характеризує особливості мислення екстравертів та інтровертів. За екстравертованої установки мислення спрямоване на категорії об’єктивних даних (факти, іде). Екстраверт намагається “ставити всі прояви життя в залежність від інтелектуальних висновків, які завжди орієнтуються на об’єктивно задане, або на об’єктивні факти, або на загальноприйняті ідеї? Мислення ж за інтровертаваної установки орієнтується передусім на суб’єктивний чинник. Інтроверт прагне поглиблення, а не розширення. Його судження менше стосуються об’єкта, ніж суб’єкта.

Специфічне поєднання різних властивостей розуму, їх стійкий вияв у процесі розв’язування різних задач характеризують стиль інтелектуальної діяльності, той самий єдиний інтелект, особистості, за допомогою якого людина не тільки пізнає, а й перетворює навколишній світ, активно впливає на нього, будує стратегію свого життя і реалізує її упродовж багатьох років. Найвищим рівнем розвитку інтелекту є така його структура, яка забезпечує творче перетворення дійсності, творчість у її різноманітних видах і виявах.

Сучасним варіантом, комп’ютерної метафори є поняття “штучного інтелекту”. Сфера досліджень штучного інтелекту характеризується спробами визначити, як система сприймає аналізу, передає та узагальнює інформацію, і за допомогою цих даних досліджувати конкретні ситуації й знаходити розв’язування задач.

Сфери, які стосуються штучного інтелекту, характеризуються двома основними ознаками.

По перше, в них використовується інформація в символьній формі – букви, слова, знаки, малюнки. По-друге, для штучного інтелекту необхідна наявність вибору.

Сучасний стан розвитку ідей штучного інтелекту, пов’язаний зі створенням комп’ютерів п’ятого покоління, характеризується новими якісними рисами. Академік Г.С. Поспєлов об’єднує ці риси одним поняттям – інтелектуальний інтерфейс.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА:

Психологія Ю.Л.Трофімов.