Березнівська експериментальна ЗОШ І-ІІІ ст. №2
Р Е Ф Е Р А Т
на тему: “Тихий океан”
Виконала: Торгун Олена
учениця 7-Б класу
м. Березне – 2001
Тихий океан
– найбільший океан земної кулі, між Азією і Австралією на заході, Америкою на сході, Антарктидою на півдні. Площа 178,7 млн. км2
. Об¢єм водної маси 724 млн. км3
. Пересічна глибина 3 984 м., максимальна – 11 022 м. – у Маріанському жолобі (найбільша глибина світового океану).
До басейну Тихого океану відносяться такі моря:
1. Амундсена
2. Балі
3. Беллінсгаузена
4. Берінгове
5. Жовте
6. Коралове
7. Молуккське
8. Новогвінейське
9. Охотське
10. Південно-Китайське
11. Росса
12. Саву
13. Серам
14. Соломонове
15. Сомова
16. Сулавесі
17. Сулу
18. Східно-Китайське
19. Тасманове
20. Фіджі
21. Філіппінське
22. Хальмахера
23. Яванське
24. Японське
Берегова лінія на заході дуже розчленована, тут зосередженні всі окраїнні моря. Багато островів (понад 10 тис.) і острівних груп, зокрема Океанія, Курильські острови, Філіппінські острови, Нова Зеландія та інші. Материкова обмілина Тихого океану порівняно вузька (до 800 км.). Для перехідних зон характерні глибоководні жолоби: Маріанський жолоб, Алеутський жолоб, Філіппінський жолоб та інші. Ложе океану, що охоплює близько 65% площі дна, розчленоване підводними хребтами, валами і підняттями, між якими лежать абісальні улоговини (Північно-Східна улоговина, Центральна улоговина, Південна улоговина та інші). Порівняно з іншими океанами, серединноокеанічні хребти Тихого океану (Східно-Тихоокеанське підняття, Південно-Тихоокеанське підняття) розташовані асиметрично відносно материків, мають меншу висоту (до 2500 м.) більшу ширину (до 3000 км.), не чітко визначену рифтову структуру.
Температура поверхневих вод біля екватора +29° і більше, у високих широтах +1, -1°, поширені плавуча крига та айсберги. Солоність понад 36%.
У західній частині океану бувають тайфуни. Циркуляція поверхневих вод Тихого океану визначається антициклонічними кругообігами у тропічних та субтропічних широтах (у північний півкулі – течія Куросіо, Каліфорнійська течія, Північна пасатна течія, у південній – Східно-Австралійська течія, Перуанська течія, Південна Пасатна течія), а також циклонічним кругообігом у високих широтах північної півкулі (Курильська течія, Північно-Тихоокеанська течія, Аляскинська течія) та Антарктичною циркумполярною течією у південній півкулі. Під південною Пасатною течією існує глибинна протитечія – Кромвелла течія.
Тихий океан має значні запаси мінеральних ресурсів: на шельфі – нафта, газ, вугілля, золото, олово, монацит, рутил, циркон, ільменіт; у донних відкладах – залізомарганцеві та фосфоритові конкреції, алюміній (у червоних глинах). Промисел морепродуктів (тріска, хек, минтай, оселедець, камбала, палтус, анчоус, тунець, краби, креветки, мідії, устриці, трепанги); добування перлів та водоростей. Розвивається аквакультура.
Тихий океан має велике значення для морських перевезень. Головні порти: Владивосток, Находка, Петропавловськ-Камчатський (Росія), Шанхай, Гуанчжоу (КНР), Кобе, Осака, Токіо (Японія), Хайфон (В¢єтнам), Сідней, Мельбурн (Австралія), Кальяо (Перу), Уаско (Чілі), Сан-Франциско (США), Ванкувер (Канада).
ФІЗИЧНА КАРТА ЗЕМЛІ
 ЗАХІДНА ПІВКУЛЯ СХІДНА ПІВКУЛЯ
|
