Протягом декількох годин після руйнування 4-го енергоблока пожежникам і персоналу ЧАЕС вдалося ліквідувати численні возгоряня на блоці, що попередило загрозу поширення пожежі на інші енергоблоки. Відразу після аварії були зупинені спочатку 3-й енергоблок, що складає з 4-м енергоблоком другу чергу ЧАЕС, а потім 1-й і 2-й енергоблоки. По розпорядженню Ради Міністрів СРСР була створена Урядова комісія з розслідування причин аварії на Чорнобильській АЕС. Основними задачами Урядової комісії були визначення масштабів аварії, розробка і реалізація заходів по її локалізації і ліквідації наслідків, охороні здоров'я і наданню допомоги населенню, а також детальне вивчення причин аварії і розробка на основі проведеного аналізу оперативних і довгострокових заходів по недопущенню подібних аварій в майбутньому. Робота Урядової комісії проходила в екстремальних умовах, викликаних як складністю проблем, що виникли, так і відсутністю досвіду дій в подібних ситуаціях.
На початковому етапі управління запроектною аварією (з 26.04.86 по 6.05.86) найважливішими задачами були: припинення самопідтримуваної ланцюгової реакції; забезпечення охолодження опроміненого палива; зниження викидів радіоактивних продуктів в довкілля; запобігання подальшому розвитку аварії. Надалі були зроблені спроби знизити температуру в шахті реактора за допомогою технологічних систем, що збереглися на АЕС, подачею води в простір активної зони. З метою створення бар'єрів на шляху викидів із зруйнованого енергоблока було прийняте рішення про його ізоляцію від навколишнього середовища різними матеріалами. Скинені з вертольотів матеріали покрили центральний зал шаром товщиною від 1 м біля північної стіни до 15 м біля південної стіни. Вертолітними підрозділами армійської авіації з 27 квітня по 10 травня 1986 р. було скинуто на зруйнований блок біля 5 тис. тон різних матеріалів, в тому числі 40 тон з'єднань бору (ефективного поглинача нейтронів), 600 тон доломіту і 1800 тон глини і піску. Біля 2400 тон свинцю повинні були прийняти на себе тепло, що виділяється, перешкоджаючи тим самим переміщенню розплавленого палива під фундамент реактора.
Одночасно з цим проводилися заходи щодо видалення води з ББ і охолоджування АЗ подачею в неї рідкого азоту. Вода з ББ була видалена 6.05.86 м. До цього часу експерти видали висновок про неможливість СЛР в зруйнованому реакторі, а викид радіоактивних речовин в атмосферу скоротився в декілька тисяч разів.
Одним з перших питань, що встали перед Урядовою комісією, було визначення долі населення м. Прип'ять, розташованого на відстані 4 км від ЧАЕС. До полудня 26 квітня в місті був встановлений постійний контроль за радіаційною обстановкою. До вечора 26 квітня рівні радіації зросли і досягли в окремих місцях сотень міллірентген в годину, в зв'язку з чим Урядовою комісією було прийняте рішення про підготовку до евакуації жителів Прип'яті. У ніч з 26 на 27 квітня з Києва і інших сусідніх міст прибули 1200 автобусів, 3 спеціальних залізничних поїзди. Були визначені райони і населені пункти для розміщення евакуйованих, порядок їх прийому і розселення, сформовані спеціальні групи для розв'язання виникаючих питань. Евакуація почалася в 14 годин 27 квітня 1986 р. і була проведена приблизно за 3 години. У цей день з міста було вивезено біля 45 тис. чоловік. У перші дні після аварії було також евакуйовано населення з ближньої (10-кілометрової) зони ЧАЕС. 2 травня було ухвалено рішення про евакуацію населення з 30-ти км зони Чорнобильської АЕС і ряду населених пунктів за її межами. Надалі, до кінця 1986 р. з 188 населених пунктів (включаючи м. Прип'ять) було відселено біля 116 тис. чоловік.
7 травня 1986 р. було ухвалено Постанову ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР з питань трудового і побутового облаштування населення, евакуйованого з небезпечних зон. У ній були визначені конкретні заходи по розселенню сімей працівників Чорнобильської АЕС у Києві і інших населених пунктах, будівництву житлових будинків і господарських споруд для переселенців з сільської місцевості, працевлаштуванню і умовам оплати праці евакуйованих людей. Зокрема, у Києві на вказані цілі було передбачено виділити 7500 квартир, в Чернігові - 500 квартир.
НаційстадіїуправлінняаварієюзарішеннямУрядовоїкомісіїбулипочатіроботипоутриманнюпередбачуванихрозплавівактивноїзонинанижнійзахиснійплитіреактора, атакожпоствореннюдодатковогогоризонту (спеціальноготеплообмінника), щоохолоджуєтьсяпідфундаментноюплитоюреакторадлягарантованоговиключенняпопаданнярадіоактивнихпродуктівірозплавленогопаливавгрунтігрунтовіводи. Спорудження плити було розпочато 3 червня і закінчено 28 червня 1986 р. Однак розвиток процесу аварії не привів до передбачуваного проплавлення фундаментної плити і цей спеціальний теплообмінник не був включений в роботу.
Для більш детальної оцінки стану аварійного реактора і забезпечення доступу до нього були розчищені проходи до пошкодженого енергоблока, прибрані викинені вибухом уламки паливних збірок, шматки графітової кладки і елементи конструкцій. Одночасно було розпочате спорудження екрануючої захисної стіни між 3-м і 4-м енергоблоками.
Коли зникла небезпека подальшого розвитку аварійних процесів в пошкодженому реакторі, зусилля Урядової комісії були направлені на організацію аварійно-відновлювальних і дезактиваційних робіт, водоохоронні і протифільтраційні заходи, а також на ізоляцію і поховання реакторної установки разом із зруйнованими конструкціями будівель і споруд ЧАЕС.
У кінці травня 1986 р. за поданням Урядової комісії були прийняті дві постанови ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР, якими передбачалися заходи по дезактивації проммайданчика, будівель і споруд Чорнобильської АЕС, а також по поновленню експлуатації енергоблоків № 1 і 2, в тому числі:
- Дезактивація проммайданчика, житлового селища і доріг
- Облаштування пунктів дезактивації і спеціальної обробки (ПуСО)
- Будівництво тимчасових могильників малоактивних відходів
- Зведення нової будбази
- Зведення житлового селища
- Будівництво водоводу до селища
- Будівництво газопроводу до житлового селища
- Зведення бази відділу робочого постачання
- Облаштування берегового дренажу вздовж ріки Прип'ять
- Облаштування вертикального свердловинного дренажу вздовж ставка - охолоджувача
- Будівництво очисних споруд для очищення дренажних і каналізаційних вод
- Консервація головного корпусу
- Консервація завалу
- Закриття реакторного відділення блоку №4
- Пуск бетонних заводів № 3 і № 4
- Бетонування території і майданчиків
- Бетонування каскадних стін
- Монтаж і бетонування захисної стіни по осі '51'
- Пристрій покрівлі
- Пристрій системи вентиляції і очищення газів внутрішнього об'єму
- Бетонування захисних стін ВСРО
- Бетонування захисних стін блоку 'В'
- Бетонування захисних стін деаераторної етажерки
- Закриття машзалу
- Зведення розділової стінки між 3 і 4 блоками
- Відділення будівель I черги від будівель II черги
- Підготовка енергоблоків до зими 1986-1987 рр.
- Підготовка енергоблоків №1 і №2 до пуску
Аварія на Чорнобильській АЕС спричинила крупномасштабне радіоактивне забруднення місцевості, будівель, споруд, доріг і інших об'єктів зовнішнього середовища не тільки в районі розташування атомної станції, але і далеко за його межами. Радіоактивне забруднення являло серйозну небезпеку для населення, а також для осіб, залучених до ліквідації наслідків аварії, негативно впливало на екологічний стан територій, забруднених забруднених радіонуклідами. Для виключення переопромінення людей і перенесення радіоактивних речовин за межі 30-км зони, вже з перших днів після аварії були організовані дезактиваційні роботи на ЧАЕС і прилеглій території, які включали:
- дезактивацію території, будівель, споруд АЕС, населених пунктів, транспорту і іншої техніки;
- збір, видалення, максимальне знешкодження і поховання радіоактивних відходів;
- санітарну обробку людей, дезактивацію одягу і засобів індивідуального захисту, дезактивацію доріг і пилопоглинання.
Планомірні роботи по дезактивації території, будівель і споруд АЕС і м. Прип'ять почалися 6 травня 1986 р. силами розгорнених частин і підрозділів хімічних, інженерних військ, цивільної оборони, а також Міненерго СРСР. Першочерговою задачею було очищення території поблизу зруйнованого блоку від високоактивних частин активної зони, викинуутих з реактора, їх збір, транспортування і поховання. Роботи по очищенню території проводилися цілодобово змінними екіпажами загальною чисельністю до 6 тис. чоловік, з яких до вересня 1986 р. біля 2 тис. було замінено в зв'язку з отриманням гранично допустимої дози (25 бер). Вже до 10 травня 1986 р. на території проммайданчику, завдяки видаленню найбільш активних фрагментів, рівні МЕД гамма-випромінювання вдалося знизити в 10-20 разів і підготувати більш широкий фронт робіт.
Верхній шар грунту на території проммайданчика і території промзони насипаний в 1986-1987 рр. в процесі виконання дезактиваційних робіт. При цьому з метою зниження рівня радіоактивного забруднення грунту був здійснений збір фрагментів ядерного палива, на території проммайданчика - зняття шару забрудненого грунту, засипка території щебенем і її бетонування. Засипка щебенем і бетонування були виконані практично по всій території північної частини проммайданчика, що примикає до будівлі 4-го і 3-го енергоблоків, вздовж західної частини і вздовж південної сторони машзалу. Товщина покриття становила 0,5 м, а в окремих місцях - до 8 м. Територія, впритул прилегла до 4 енергоблока, була засипана щебенем, піском, сухою бетонною сумішшю, а також виставлені об'ємні опалубочні блоки.
До 15 червня 1986 р. на основних комунікаціях ЧАЕС величини МЕД були знижені до 10 Р/г, що дозволило забезпечити додатковий фронт робіт і розвернути роботи на 1 і 2 енергоблоках. За станом на 10 серпня 1986 р. було дезактивовано 862 тис. м2 внутрішніх приміщень головного корпусу АЕС, оброблено понад 500 тис. м2 інших будівель на проммайданчику, вивезено 25 тис. м3 грунту, територія площею 187 тис. м2 покрита залізобетонними плитами.
У жовтні 1986 року з метою забезпечення єдиного керівництва роботами, що проводяться в 30-км зоні ЧАЕС, забезпечення виконання завдань державного плану по виробництву електричної енергії, реалізації заходів щодо підвищення надійності і безпеки експлуатації енергоблоків, виконання функцій замовника при спорудженні об'єктів виробничого і невиробничого призначення наказом Мінатоменерго СРСР від 17.10.86 № 6с на основі Постанови ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 02.10.86 було утворено виробниче об'єднання "Комбінат". Структура управління об'єднання забезпечила виконання покладених на нього функцій по I-му етапу ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. На ВО "Комбінат" було покладено виконання наступних функцій:
- виконання завдань державного плану по виробництву електроенергії і координація робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС
- виконання функцій замовника по промисловому і непромисловому будівництву міста Славутича
- експлуатація об'єктів Чорнобиля, Славутича, вахтового селища Зелений Мис
- збереження об'єктів м. Прип'яті і експлуатація об'єктів інженерного забезпечення, дезактивація обладнання, техніки, матеріалів, будівель і споруд
- організація поховання радіоактивних відходів, будівництво ПЗРО і їх експлуатація - контроль за радіаційною обстановкою і виконання заходів по її поліпшенню
- дозиметричний контроль персоналу, вживання заходів по зниженню дозових навантажень при експлуатації об'єкта "Укриття"
- захист від радіоактивного забруднення Дніпровського басейну
- координація НДР, здійснюваних відповідно до державних програм по створенню радіаційного моніторинга і вироблення рекомендацій по народногосподарському використанню цієї зони
- забезпечення діяльності оперативних груп і експедицій, працюючих по науково-дослідних програмах і договорах.
Існуючі організаційні структури виробничого об'єднання "Комбінат" дозволили спільно з підрядними організаціями, оперативною групою військ Цивільної оборони СРСР, ВУС-605 і Комплексною експедицією інституту ІАЕ ім. Курчатова Мінсередмашу СРСР виконати комплекс задач по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. У 1986-89 роках:
Будівельно-монтажні роботи (ЛПА):
- по енергоблоку № 4 з об'єктом "Укриття"
- по реконструкції і пуску в 1986 році енергоблоків №№ 1 і 2
- по водоохоронним спорудам
- по реконструкції і пуску енергоблока № 3 в 1987 році
- по будівництву вахтового селища Зелений Мис
- по будівництву і реконструкції об'єктів 30-км зони
За період з 1987 по 1989 рік підрозділами ВО "Комбінат", СП "Комплекс" спільно з підрозділами Цивільної оборони виконані роботи по дезактивації, водоохоронним спорудам, ремонтно-відновним роботам, експлуатації основних об'єктів життєзабезпечення.
У зоні ліквідації наслідків аварії споруджені і експлуатуються стаціонарні пункти поховання радіоактивних відходів (ПЗРО):
- "Буряківка" - проектна потужність 450 тис. м3, 30 траншей по 15 тис. м3 РАВ з МЕД 1 р/г
- "Підлісний" - проектна потужність 50 тис. м3, 8 модулів.
До кінця 1989 р. заповнені частково 2 модулі, поховано 12 тис. м3 РАВ з МЕД 5 р/г. Споруджені, законсервовані і знаходяться під спостереженням могильники:
"Комплексний", "Савичі", "Чистогалівка". На території зони споруджені, враховані, класифіковані стихійні і тимчасові пункти поховання РАВ (ПВЛРО) - 800 шт.; які знаходяться під спостереженням, для чого була побудована мережа спостережних свердловин в кількості 235 штук. Намічені були етапи ліквідації ПВЛРО шляхом перезахоронення з попередньою переробкою для зменшення об'ємів РАВ.
Комплексна експедиція при інституті атомної енергії ім. І.В.Курчатова була утворена наказом Міністерства від 03.12.87 № 740 з метою забезпечення наукового і проектного супроводження об'єкта "Укриття", проведення і координації науково-дослідних робіт, що виконуються підприємствами Міністерства в зоні Чорнобильської АЕС і в зоні відселення. Робота Комплексної експедиції велася в рамках комплексної наукової програми. Комплексна експедиція забезпечувала виконання покладених на неї функцій:
- проведення науково-дослідних робіт по забезпеченню безпечного стану об'єкта "Укриття" і підготовка рекомендацій по вдосконаленню систем контролю
- створення банку даних по об'єкту "Укриття" і радіаційній обстановці в контрольованій зоні
- виконання конструкторських і проектних робіт по забезпеченню програм досліджень
- організація проведення будівельно-монтажних робіт в забезпеченні наукових досліджень, покладених на експедицію
Роботи, що проводяться КЕ при ІАЕ ім. І.В.Курчатова, НІКИЕТом, ВНІПІЕТом і рядом інших організацій в 1987-89 рр., дозволили з'ясувати основний характер внутрішнього стану об'єкта "Укриття": по-перше, геометрію руйнування; по-друге, стан більшості будівельних конструкцій; по-третє, основні області скупчення паливної маси і їх фізико-хімічні параметри.
З переходом Чорнобильської АЕС на безвахтовий метод роботи перший етап ЛНА був завершений. Основними цілями виконання робіт II-го етапу ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС було:
- запобігання поширенню радіонуклідів із зони радіоактивного забруднення
- перезахоронення твердих РАО
- створення в ураженому регіоні умов для безпечної життєдіяльності населення
- підготовка зони відчуження і відселених територій зони жорсткого контролю до повернення в народне господарство
- підготовка до виведення Чорнобильської з експлуатації.
Складністю виконання II-го етапу ЛНА була практична відсутність досить економічних і екологічно чистих технологій і технічних засобів по дезактивації великих територій, обладнання, а також металу, деревини і інших матеріалів. У цих умовах була потрібна зміна підходу до методів дезактивації, створення нових, мобільних технічних засобів для дезактивації лісових масивів, сільськогосподарських угідь, водоймищ, транспортних магістралей і населених пунктів, створення виробництв по переробці радіоактивних відходів з метою їх надійного поховання. У зв'язку з цим, для успішного вирішення задач по II-му етапу була потрібна зміна підходу до організації провадження робіт в зоні відчуження. На нараді в м. Чорнобилі 8-10 серпня 1989 року Заступник Голови Ради Міністрів СССР т.Догужієв В.Х. (протокол № ВД-237) доручив Мінатоменергопрому СРСР розглянути питання про вдосконалення організаційної структури управління роботами в зоні Чорнобильської АЕС.
Мінатоменергопром СРСР після розгляду даного питання ухвалив наступне рішення (наказ від 19.12.89 № 328):
1. Виділити з складу ВО "Комбінат" Чорнобильську АЕС в самостійне підприємство з виконанням функцій замовника по будівництву і експлуатації міста Славутича і підсобного господарства.
2. Ліквідувати з 01.01.90 підприємство ВО ' Комбінат'.
3. По узгодженню з Радою Міністрів УРСР створити в м. Чорнобилі Київської області на базі ВО "Комбінат" науково-виробниче об'єднання (НВО) "Прип'ять".
Основні задачі і форми організації наукових досліджень, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, були сформульовані постановою Ради Міністрів СРСР від 01.11.86. Цією постановою було передбачено розгортання в 1986-1990 рр. досліджень по Комплексній програмі, що включає шість пріоритетних наукових напрямів з визначенням головних відомств і науково-дослідних організацій, відповідальних за виконання і розвиток цих напрямів:
· вплив радіоактивного забруднення на об'єкти флори і фауни (Екологія),- АН СРСР, Інститут еволюційної морфології і екології тварин ім. А.Н.Северцова АН СРСР (науковий керівник-академік В.Е.Соколов);
· контроль за рівнем радіоактивного забруднення об'єктів навколишнього середовища і вивчення процесів перенесення продуктів поділу і трансуранових елементів (Контроль і прогноз радіоактивних забруднень) - Держкомгідромет СРСР, інститут прикладної геофизики ім. Е.К.Федорова Держкомгідромета СРСР (науковий керівник - член-кореспондент АН СРСР Ю.А.Ізраель);
· вивчення біологічних факторів і віддалених наслідків радіаційного впливу на населення і розробка заходів по скороченню негативного впливу цього впливу (Радіаційна медицина) - Мінздоров'я СРСР, Всесоюзний науковий центр радіаційної медицини АМН СРСР (науковий керівник-академік АМН СРСР Л.А.Ільін);
· дослідження впливу радіоактивних забруднень на сільськогосподарську продукцію, розробка заходів по скороченню цього впливу і утилізації забруднених радіонуклідами харчових продуктів (Сільськогосподарська радіологія) - Держагропром СРСР, Всесоюзний НДІ сільськогосподарської радіології Держагропрома СРСР (науковий керівник - проф. Н.А.Корнеєв);
· розробка методик і засобів дезактивації об'єктів навколишнього середовища, господарських і побутових будівель і споруд, обладнання і транспортних засобів (Дезактивація) - Мінсередмаш СРСР, Всесоюзний НДІ неорганічних матеріалів Мінсередмаша СРСР (науковий керівник - член-кореспондент АН СРСР А.С.Нікифоров);
· розробка технологій, систем і обладнання, включаючи дистанційно керовані пристрої і техніку, необхідні для забезпечення безпечних умов проведення робіт по ліквідації аварії (Техніка і технологія) - АН СРСР, Інститут машинознавства ім. А.А.Благонравова АН СРСР (науковий керівник - академік К.В.Фролов).
Для здійснення загального керівництва і координації цих досліджень, включаючи підготовку самої Комплексної програми наукових досліджень, контролю за ходом виконання робіт науково-дослідними установами різних міністерств і відомств, узагальнення результатів досліджень, що проводяться і підготовки рекомендацій для їх практичної реалізації при президії АН СРСР була створена міжвідомча Координаційна рада з наукових проблем, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС. У його склад увійшли: Александров А.П. - академік, директор Інституту атомної енергії (ИАЭ) ім. І.В.Курчатова Мінсередмаша СРСР (голова), Легасов В.А. - академік, перший заст. директора ІАЕ ім. І.В.Курчатова (перший заст. голови) і інші видатні діячі науки і техніки. З часом персональний склад Ради мінявся, в кінці 1989 р. його головою став академік С.Т.Беляев. Для інформаційного забезпечення діяльності Координаційної ради було передбачене створення в ІАЕ відповідного банку даних.
ЧЧорнобильська аварія з самого початку вийшла за рамки окремого технологічного інциденту, отримала широкий міжнародний резонанс. З перших днів трагедія викликала активний сплеск занепокоєння світової спільноти, зробивши необхідним вживання Радянським Союзом екстрених заходів до того, щоб через надання доступної інформації сприяти формуванню атмосфери міжнародної довіри, налагодження взаємодії в справі ліквідації наслідків аварії. Виходячи з важливості питань Оперативна група Політбюро ЦК КПРС 1 травня 1986 р. ухвалила рішення про доцільність організації прес-конференції з іноземними журналістами, яка і була проведена 6 травня 1986 р. в Москві. У зв'язку із запитами урядів США, Англії і інших країн про обставини і наслідки аварії, з метою їх інформування була організована зустріч співробітників посольств зацікавлених країн Європи, США і Канади з представниками Урядової комісії і провідними вченими, а також поїздка представників посольств в зону аварії.
Практика відвідування 30-км зони зарубіжними представниками широко використовувалася і в наступні роки. З метою екстреної медичної допомоги потерпілим від аварії вже на початку травня 1986 р. в Радянський Союз прибули іноземні фахівці-медики, в тому числі лікарі Гейл і ТарасакіЗа активною участю і оперативному сприянню МЗС СРСР, багатьох радянських посольств і інших закордонпредставництв вдалося отримати від деяких західних держав ряд технічних засобів. Не поменшуючи значення цієї зовнішньої допомоги, потрібно зазначити, що основний тягар практичних заходів щодо визначення наслідків аварії на ЧАЕС, природно, ліг на Радянський Союз.
На нараді експертів МАГАТЕ в серпні 1986 р. Радянський Союз представив докладну доповідь про технічні аспекти і причини аварії, виступив за створення міжнародного режиму безпечного розвитку ядерної енергетики. Радянською делегацією була передана інформація про характер радіоактивного забруднення атмосфери і місцевості в перші дні після аварії, про склад і кількість радіоактивних опадів, що випали на території СРСР. На основі цієї інформації і обговорення Міжнародною консультативною групою по ядерній безпеці була підготовлена підсумкова доповідь.
На спеціальній сесії Генеральної конференції МАГАТЕ у вересні 1986 р. СРСР вніс на розгляд світової спільноти розгорнену програму, яка передбачала формування науково-технічної бази безпечного розвитку ядерної енергетики, доповненої міжнародно-правовими нормами і угодами. Ця програма розповсюджувалася як офіційний документ ООН А/4/652, містила ряд практичних заходів, включаючи формування в стислі терміни системи оперативного сповіщення про ядерні аварії і неполадки на АЕС, коли це супроводиться викидом радіоактивних речовин із загрозою їх трансграничного перенесення.
У жовтні 1989 р. уряд СРСР звернувся до МАГАТЕ з проханням провести силами міжнародних експертів незалежну оцінку обстановки і умов мешкання населення в забруднених районах України, Білорусі і Росії, а також ефективність прийнятих захисних заходів. Для проведення цієї міжнародної експертизи був утворений Міжнародний консультативний комітет (МКК), під керівництвом якого було виконане широке коло досліджень і підготовлена підсумкова доповідь з цього питання. Міжнародна експертиза носила офіційне найменування - "Міжнародний Чорнобильський проект". У процесі збору необхідної інформації відбулося більш ніж 30 технічних місій в СРСР, в складі яких брало участь більше 100 незалежних експертів з 25 держав - членів МАГАТЕ і 7 міжурядових організацій.
21-24 травня 1991 р. у Відні відбулася Міжнародна конференція по розгляду результатів проведеної роботи. У доповіді Міжнародного консультативного комітету на цьому форумі були зроблені наступні основні висновки:
- внаслідок безпрецедентної по характеру і масштабу чорнобильської аварії відповідальні компетентні органи були вимушені діяти в ситуації, яка не планувалася і не очікувалася;
- загальна реакція компетентних органів була загалом обгрунтована і відповідала положенням міжнародного керівництва, що діяло під час аварії;
- офіційні процедури оцінки доз були обгрунтовані з наукової точки зору;
- отримані в рамках проекту незалежні оцінки для обстежених забруднених населених пунктів були нижче за офіційно представлені дані за оцінками доз;
- повідомлення про шкідливі для здоров'я наслідки, що пояснюються впливом радіації, не підтвердилися ні належними місцевими дослідженнями, ні дослідженнями в рамках цього проекту;
- аварія спричинила значні негативні психологічні наслідки, які виражалися в підвищеному почутті тривоги і виникненні стресу через постійне відчуття сильної невизначеності і були нерозривно пов'язані з багатьма соціально-економічними і політичними подіями, які відбувалися в СРСР. По об'єму і інтенсивності виконаної роботи, чіткості планування і координаціям різносторонніх досліджень ця незалежна експертиза виявилася унікальним явищем в практиці цільових міжнародних проектів. Внаслідок тривалої спільної роботи радянські вчені і фахівці придбали корисний досвід і ознайомилися з міжнародними методиками і стандартами.
Необов
’
язково
… :
Припинення експлуатації енергоблоків №1 і №2 Чорнобильської АЕС
Енергоблок №1
· 30.11.96 зупинений для дострокового виведення з експлуатації
· 22.12.97 прийнята Постанова Кабінету Міністрів про дострокове зняття з експлуатації
· 15.12.98 отримано дозвіл Державної адміністрації ядерного регулювання на реалізацію етапу припинення експлуатації
Основні роботи:
· звільнення від ядерного палива: в реакторі знаходиться 1210 тепловиділяючих збірок, в басейнах витримки - 1290
· вилучення робочих середовищ з контурів систем, що виводяться з експлуатації
· експлуатація і технічне обслуговування систем, що залишилися в роботі
· реконструкція окремих систем
· класифікація і облік радіоактивних відходів, що утворилися
· завершено комплексне інженерно-радіаційне обстеження приміщень, обладнання і трубопроводів
· будівництво об'єктів для зняття з експлуатації
· розробка документів для отримання дозволу на початок I етапу зняття з експлуатації
· отримання ліцензії на зняття з експлуатації
Енергоблок №2
· 11.10.91 зупинений після пожежі в машзалі
· 15.03.99 прийнята Постанова Кабінету Міністрів про дострокове зняття з експлуатації
Основні роботи:
· реактор повністю звільнений від ядерного палива, в реакторному залі в басейнах витримки знаходиться 1058 тепловиділяючих збірок з відпрацьованим паливом
· основні документи для отримання дозволу Державної адміністрації ядерного регулювання на етап припинення експлуатації підготовлені і знаходяться на стадії узгодження
Основні характеристики енергоблоків Чорнобильської АЕС
ЕНЕРГОБЛОК №1
Тип реактору РБМК-1000.
Рік, місяць початку будівництва - 03.1970.
Фізпуск - 02.08.77.
Енергопуск - 26.09.77.
Досягнення номінальної потужності - 27.05.78.
Зупинка внаслідок аварії на енергоблоці №4 - 26.04.86.
Після аварійно-відновлювального ремонту
Фізпуск - 08 30.09.86.
Енергопуск: ТГ-1 - 01.10.86.; ТГ-2 - 02.10.86.
Зупинка на стоянковий режим - 30.11.96.
ЕНЕРГОБЛОК №2
Тип реактору РБМК-1000.
Місяць, рік початку будівництва - 02.1971.
Фізпуск - 17.11.78.
Енергопуск - 21.12.78.
Досягнення номінальної потужності - 28.05.79.
Зупинка внаслідок аварії на енергоблоці №4 - 26.04.86.
Після аварійно-відновлювального ремонту
Фізпуск - 11 31.10.86.
Енергопуск: ТГ-3 - 05.11.86.;ТГ-4 - 06.11.86.
Виведений з експлуатації внаслідок пожежі - 11.10.91
ЕНЕРГОБЛОК №3
Тип реактору РБМК-1000.
Місяць, рік початку будівництва - 03.1976.
Фізпуск - 02.06.81.
Енергопуск - 03.12.81.
Досягнення номінальної потужності - 08.06.82.
Зупинка внаслідок аварії на енергоблоці №4 - 26.04.86.
Після аварійно-відновлювального ремонту
Фізпуск - 03.10.87.
Енергопуск - 03.12.87.
ЕНЕРГОБЛОК №4
Тип реактору РБМК-1000.
Місяць, рік початку будівництва - 12.1982.
Фізпуск - 16.11.83.
Енергопуск - 21.12.83.
Досягнення номінальної потужності - 27.03.84.
Зупинка внаслідок аварії - 26.04.86.
Завдання, що стоять після зупинки енергоблоку №3
Відповідно до встановленого порядку на Чорнобильській АЕС розроблено і направлено на розгляд план робіт на 2001 рік і визначено витрати на його виконання за рахунок коштів Державного бюджету України.
Роботи будуть вестися в наступних напрямках:
· підтримка в безпечному стані зупинених енергоблоків №№ 1, 2, 3;
· припинення експлуатації енергоблоків №№ 1, 2, 3;
· будівництво об'єктів для безпечного виведення з експлуатації;
· пом'якшення соціальних наслідків від дострокового виведення з експлуатації.
Роботи по підтримці в безпечному стані зупинених енергоблоків потребують 148,139 млн. грн, в тому числі:
· виконання ремонтних робіт - 20,652 млн. грн.;
· забезпечення паливом і енергією - 58,564 млн. грн.;
· поточна експлуатація і придбання обладнання - 18,727 млн. грн.;
· військова і пожежна охорона, зв'язок, транспорт, охорона праці, підготовка кадрів і інш. - 48,760 млн. грн.
Зараз витрати на ці цілі на зупинених енергоблоках № 1 і № 2 покриваються за рахунок продукції працюючого третього енергоблоку. На оплату праці персоналу ЧАЕС (з відрахуваннями) буде потрібно 89 млн. грн. У 2000 році на оплату праці персоналу, що обслуговує блоки № 1 і № 2, передбачено в Державному бюджеті України 35 млн. грн.
На будівництво об'єктів, призначених для безпечного виведення з експлуатації (сховище відпрацьованого ядерного палива, завод з переробки рідких радіоактивних відходів, промисловий комплекс з поводження з твердими радіоактивними відходами) планується внесок України в рамках міжнародних проектів - 41,875 млн. грн.
Планується здійснити комплекс заходів щодо пом'якшення соціальних наслідків в зв'язку з достроковим виведенням з експлуатації. На ці цілі буде потрібно 90,780 млн. грн., в тому числі:
· виплата компенсацій персоналу, що вивільняється згідно з чинним законодавством - 25,797 млн. грн.;
· утримання інфраструктури міста Славутича - 19,963 млн. грн.;
· будівництво об'єктів в місті Славутичі - 40,457 млн. грн.
Персоналом ЧАЕС в 2001 році будуть проводитися роботи по виконанню затверджених на державному рівні програм припинення експлуатації енергоблоків №№ 1, 2, 3 - завершальний етап експлуатації перед початком зняття з експлуатації енергоблоків:
· звільнення від ядерного палива;
· вилучення робочих середовищ з контурів систем, що виводяться з експлуатації;
· дезактивація систем і приміщень;
· проведення класифікації і обліку радіоактивних відходів, що утворилися в процесі експлуатації;
· проведення обстеження приміщень, обладнання і трубопроводів та інш.
На ці цілі буде потрібно 45,888 млн. грн.
Таким чином, для виконання програми робіт, пов'язаних з достроковим виведенням з експлуатації Чорнобильської АЕС, в 2001 році Україні буде потрібно 415,694 млн. грн.
|
