Реферат: Анализ прибыли

Звіт про прибутки та збитки АКБ Укрсоцбанк
за станом на 01.01.2000 та на 01.01.2001 (тис.)

Баланс АКБ "Укрсоцбанк"

станом на 01.01.2000 та на 01.01.2001 (тис.)

ВСТУП

Банківська система - одна з найважливіших і невід’ємних структур ринкової економіки. Розвиток банків, товарного виробництва і обороту історично йшов паралельно і тісно переплітався. При цьому банки, проводячи грошові розрахунки і кредитуючи господарство, виступаючи посередниками у перерозподілі капіталів, істотно підвищують загальну ефективність виробництва, сприяють зростанню продуктивності суспільної праці.

Фінансовий стан банку - це комплексне поняття, яке відображає систему показників, які характеризують наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.

В умовах ринкової економіки та жорсткої конкуренції виникла потреба швидко та своєчасно реагувати на зовнішні фактори, які впливають на результат діяльності комерційного банку.

На Україні тепер склались специфічні умови як в економічній сфері в цілому, так і в банківській системі зокрема. Саме тому зберегти добрий фінансовий стан банку і забезпечити його прибуткову діяльність є досить складно. Це вимагає особливих зусиль як з боку керівництва, так і з боку кожного працівника зокрема.

Одна з основних цілей комерційних банків - це одержання прибутку, що є джерелом виплати дивідендів акціонерам (пайовикам), створення фондів банку, базою підвищення добробуту працівників банку і т.д. Прибуток банку представляє собою різницю між його валовим доходом і витратами.

Прибутковість та надійність - основні фактори, які впливають на свідомість клієнта при виборі банку.

Метою курсової роботи є дослідити та проаналізувати доходи, витрати та прибуток комерційного банку. Та в ході аналізу виявити, що можливо вплинуло на їх розмір та зміну. При аналізі структури доходів виявити стабільні доходи, які необхідно зберігати і нестабільні на які потрібно звернуту свою увагу.

При дослідженні цієї теми використано поряд із законодавчими актами Верховної Ради і Уряду нормативні акти Національного Банку України, спеціальні банківські документи, а також періодику і спеціальну літературу, що стосується даної теми.

Курсова робота має об’єм 34 сторінки, з двома додатками. При її написанні було використано 30 літературних джерел. В курсовій роботі представлено 8 діаграм ( 5 кругових, 3 стовпчикових), а також 3 таблиці.

Весь аналізу комерційного банку буде проведений на даних АКБ “Укрсоцбанк”.

1. Теоретичні основи формування доходів, витрат та прибутку комерційного банку

1.1 Формування доходів комерційного банку

Джерелами доходів комерційного банку є різні види бізнесу. До елементів банківського бізнесу можна віднести: позичковий бізнес, дисконт-бізнес, охоронний бізнес, гарантійну діяльність банку, бізнес з цінними паперами, бізнес, заснований на прийомі внесків і здійсненні операцій з доручення вкладників, на кореспондентських відносинах з іншими банками, на наданні нетрадиційних банківських послуг.

Позичковий бізнес включає два складених елементи - надання позичок клієнтам (юридичним і фізичним особам) і передача в тимчасове користування вільних ресурсів іншим комерційним банкам за процентну винагороду. Друга частина позичкового бізнесу може мати форму міжбанківського кредиту або термінового депозиту в іншому банку. Умовою розвитку позичкового бізнесу у виді продажу вільних ресурсів є наявність ліній оперативного зв'язку між кредитними установами , поява надійних посередників, що спеціалізуються на перерозподілі ресурсів на банківському ринку, а також грамотне керування корсчетом. Доход від позичкового бізнесу виступає у формі відсотка.

Дисконт-бізнес заснован на операціях по покупці банком неоплачених векселів, чеків і вимог з визначеною знижкою - дисконтом. Різновидом бізнесу є факторинговые операції банку. Останні можуть бути двох видів: із правом регресу (з оборотом ) і без права регресу (без обороту ). У першому випадку банк має право стягнути непогашене платником зобов'язання з одержувача засобів (постачальника). В другому випадку такого права в банку немає і він тому ризикує більше , вимагаючи і більш солідну винагороду. Винагорода банку за факторинговую операцію зменшує доход постачальника від проданої продукції, представляє знижку з її вартості. Його розмір складається з двох елементів: І) відсотка за використання кредитних ресурсів банку за період від покупки їм неоплаченої вимоги до надходження платежу і 2) комісійні винагороди за послугу, величина якого коливається в залежності від ризику, зв'язаного з видом факторинговой операції. Оскільки комісія при факторинговых операціях сполучена з процентними платежами за вартість ресурсів, і розмір дисконту встановлюється у відсотку від вартості вимоги, доход від факторинговых операцій звичайно відносять до процентних доходів банку.

Охоронний бізнес заснований на трастовых (довірчих) і агентських послугах, яким відповідають і банківські операції. Цей бізнес дає банкові доход у формі комісії за керування майном клієнта (нерухомістю, цінними паперами, засобами на рахунку) або за виконання окремих конкретних операцій з доручення, зв'язаних з цим майном. Наприклад, на основі трастового договору банк бере на себе зобов'язання по розміщенню коштів клієнта, зобов'язуючи забезпечити останньому визначений рівень доходу . При агентських послугах клієнт чітко обмовляє зміст операції по розміщенню його засобів . При трастовых операціях ризик більше в зв'язку з тим, що доход клієнта, обумовлений договором, може бути менше доходу банку. Відповідно і комісія за трастовые послуги вище, ніж по агентських операціях. Ця особливість визначає і структуру комісійної винагороди за трастові послуги. Воно включає звичайно фіксовану винагороду за керування майном і винагорода за результатами роботи, якщо доход від трастової операції вище, ніж договірний доход клієнта і фіксована винагорода банку.

Бізнес з цінними паперами складається з таких складених елементів, як випуск самим банком цінних паперів і реалізація їх на ринку, операції на вторинному ринку з цінними паперами інших емітентів, послуги, зв'язані з приватизацією підприємств. Доход банку від цього виду комерції складається з курсової різниці при продажі своїх цінних паперів і паперів інших емітентів, комісії за послуги по приватизації (доведення до необхідних стандартів звітності приватизованого підприємства, оцінка його вартості, випуск і розміщення акцій, ведення реєстру).

Гарантійна діяльність банку дає доход у прямій грошовій формі або зв'язана з опосередкованою вигодою. За видачу в різних формах гарантій і порук своїм клієнтам для здійснення ними розрахунків і одержання кредиту, банк може одержувати комісійну винагороду в грошовій формі. Можлива і безкоштовна гарантійна діяльність, коли клієнт вигідний для банку з погляду підтримки іміджу, одержання вигідних послуг і т.д. /8/

Бізнес, зв'язаний із залученням внесків і здійсненням операцій з доручення вкладників, дає можливість одержувати доход у наступних формах:

· комісійна винагорода за:

а) відкриття рахунка;

б) ведення рахунка;

· фіксована комісія за період (у грошових одиницях);

· комісія з обороту (% від обороту );

в) надання виписок про операції по рахунку :

г) закриття рахунок;

д) здійснення операцій по видачі готівки або розрахункового характеру.

Доходи банку можуть складатися з усіх або частини перерахованих форм винагород.

Джерелом доходу можуть бути кореспондентські відносини, коли банк одержує відсоток від кредитового сальдо на коррахунку в іншому банку або банківському об'єднанні . Доход залежить від рівня процентної ставки, порядку нарахування проспівана, розміру і тривалості кредитового сальдо.

Доход від нетрадиційних послуг банку складається з доходу від лізингових, інформаційних, консультаційних послуг, послуг по обміну валюти, навчанню клієнтів та інших . Доход від лізингових операцій включають лізингові платежі, процентні платежі і комісію за послуги.

Доходи неординарного (непередбаченого ) характеру, зв'язані з разовими угодами по реалізації майна банку. Доход утворюється у випадку перевищення ринкової ціни над балансовою оцінкою. У противному випадку операції зв'язані з витратою, що утворить прямий збиток банку. /4/

Таким чином, усі види доходів комерційного банку за формою можна розділити на три групи:

1) процентний доход ;

2) доход у формі комісій від послуг банку;

3) інші види (доходи від операцій на ринку у виді курсових різниць, різниці між балансовою і ринковою ціною проданого майна, переоцінка номіналу цінних паперів і інших активів, отримані штрафи, пені, неустойки.

Процентний доход може сполучитися з комісією. Наприклад, при кредитних і факторингових операціях банк може одержувати одночасно процентні платежі і комісію. Комісії за різні послуги можуть поєднуватися . Наприклад, комісійні за організацію позики або розміщення облігацій можуть включати плату за консультування. Остання буде отримана банком тільки в тому випадку, якщо угода відбудеться.

Доходи від послуг у всіх перерахованих формах повинні відшкодовувати витрати банку, покривати ризики і створювати прибуток. Іншою загальною рисою усіх форм доходу є їхній ціннісної характер. Ціна на банківському ринку, як і на будь-якому іншому , формується під впливом попиту та пропозиції. У той же час кожна з форм доходу має свою специфіку.

Позичковий відсоток є своєрідною ціною вартості, що позичається в тимчасове користування. Класифікація видів позичкового відсотка ґрунтується на формах кредиту (комерційний відсоток, банківський, споживчий і т.д.), видах кредитних установ (обліковий відсоток Центрального банку, банківський, ломбардний), термінах позичок (по позичках короткостроковим або ставки грошового ринку, по довгострокових позичках або ставки по облігаційних позиках), видах позичок (відсоток по позичках в оборотні кошти по овердрафті , по обліку векселів, по цільових позичках і т.д.). вилах операцій (відсоток по позичках, по міжбанківських кредитах, депозитний), по способі нарахування (прості і складні відсотки, звичайні і точні і т.д.).

Незалежно від виду договірний позичковий відсоток формується на основі ціни кредитних ресурсів і маржі, необхідної для даного комерційного банку. При цьому ціна кредитних ресурсів повинна враховуватися не ринкова (ціна залучення ресурсів), а реальна. Відхилення реальної ціни ресурсів від ринкової відбувається під впливом норми обов'язкових резервів, порядку віднесення процентної витрати банку на собівартість і діючу систему оподатковування. Достатня для банку процентна маржа повинна покривати загальнобанківські витрати і створювати прибуток. Крім того, договірний повинний враховувати темпи інфляції і банківські ризики. /9/

Комісія назва винагороди за банківські операції (послуги), що походить від латинського слова "comіssіo" (доручення). В основі визначення її розміру лежить собівартість послуги і необхідний прибуток. Але в залежності від попиту та пропозиції на ринку даного виду банківських послуг комісія (тариф) може бути вище і нижче собівартості. Необхідний регулярний контроль за фактичною собівартістю послуг і відхиленням цієї собівартості від ринкової ціни. На цій основі вирішується питання про заходи, але зниженню собівартості послуг, по напрямку розвитку послуг і т.д.

По способі обліку всі доходи можна розділити на двох груп:

1. доходи , що враховуються на дохідних рахунках,

2. доходи , які відносяться на рахунок "Прибутки та збитки звітного року".

Джерела доходу поділяються на стабільні і нестабільні. До відносно стабільних джерел доходу відносять процентний доход і безпроцентний доход від банківських послуг, нестабільним - доходи від операцій з цінними паперами на вторинному ринку, від непередбачених (неординарних) операцій. У наших умовах багато банків можуть включати в групу нестабільних джерел доходи від валютних операцій. Бажаним напрямком розвитку банку є зростання доходів за рахунок стабільних джерел, відсутності значного впливу нестабільних джерел доходу на зростання чистого прибутку. /1/

1.2 Формування витрат комерційного банку

Витрати комерційного банку можна класифікувати за формою і способом обліку .

За формою розрізняються процентні витрати, безпроцентні та інші витрати.

Процентні витрати складаються з відсотків, сплачених клієнтам по вкладах до запитання і термінових депозитів, депозитам інших банків, за кредитні ресурси, куплені в інших банків, випущеним цінним паперам.

Безпроцентні витрати включають частина загальбанківських операційних витрат і усі витрати на зміст апарата керування .

Інші витрати зв'язані зі створенням резервів, які відносяться на собівартість банківських операцій, сплатою податків, збитками від спекулятивних операцій на ринку цінних паперів, валютному ринку , від продажу майна банку і т.д.

По способі обліку виділяють три групи витрат:

1) операційні і різні витрати банку;

2) витрати на зміст апарата керування;

3) штрафи, пені і неустойки, сплачені банком.

До операційних і різних витрат банку відноситься частина податків, що сплачуються банком, що сплачуються відсотки за притягнуті ресурси, амортизація основних фондів, знос МБП і нематеріальних активів, витрати по оренді, на рекламу, оплату послуг обчислювальних центрів, поштові і телеграфні витрати, плата за навчання, за бланки, магнітні носії інформації, пакувальні матеріали і деякі інші витрати некапітального характеру. Як видно з цього переліку, операційні витрати поділяються на процентні, безпроцентні та інші.

До операційних витрат банку відноситься тільки частина податків банку: податок на майно, податок на користувачів автомобільних доріг , податок із власників транспортних засобів, податок на придбання автотранспортних засобів, податок на землю, податок на додану вартість, спеціальний податок у фонди фінансової підтримки найважливіших галузей народного господарства. Усе це – податки, які відносяться на собівартість банківських операцій. Податок на прибуток на відміну від перерахованих операцій сплачується з балансового прибутку банку, тобто є одним з напрямків її розподілу.

До другої групи - витрати на зміст апарата керування - відносилася зарплата, премія й інші виплати стимулюючого і характеру, що компенсує, перерахування у фонди соціального призначення, витрати по змісту будинків, устаткування і легкових автомобілів, на охорону, представницькі, командировочні і канцелярські витрати та ін. По характеру ця група витрат відноситься до безпроцентних витрат.

Деякі витрати можуть відноситися на видаткові рахунки банку, тобто на собівартість його операцій, у межах Законодавчих норм. Це - витрати на відрядження, компенсації за службові поїздки на особистих автомобілях, представницькі витрати, витрати на рекламу, процентні витрати на оплату міжбанківського кредиту.

Виділяється також група витрат, що відноситься безпосередньо на рахунок "Прибутки та збитки звітного року": збитки від розкрадань, прорахунки і нестачі по касових операціях, збитки від прийняття неплатоспроможних і фальшивих грошових знаків і монети. Усі ці витрати по змісту представляють прямі збитки банку. /8/

1.3 Процентна маржа

Процентна маржа - різниця між процентним доходом і витратами комерційного банку, між відсотками отриманими і сплаченими. Вона є основним джерелом прибутку банка і покликана покривати податки, збитки від спекулятивних операцій і так називане "тягар" - перевищення безпроцентного доходу над безпроцентними витратами, тобто частина загальнобанківських витрат, банківські ризики. /26/

Розмір маржі може характеризуватися абсолютною величиною в карбованцях, а також поруч фінансових коефіцієнтів.

Абсолютна величина маржі може розраховуватися як ризниця між загальною величиною процентного доходу і витрати банку, а також між процентним доходом по окремих видах активних операцій і процентних витрат, зв'язаним з ресурсами, що використані для цих операцій. Наприклад, між процентними платежами по позичках і процентній витраті по кредитних ресурсах..

Динаміка абсолютної величини процентної маржі визначається декількома факторами:

· обсягом кредитних вкладень і інших активних операцій, що приносять процентний доход ;

· процентною ставкою по активних операціях банку;

· процентною ставкою по пасивних операціях банку;

· різницею між процентними ставками по активних і пасивних операціях (СПРЕД);

· часток безпроцентних позичок у кредитному портфелі банку;

· часток ризикових активних операцій, що приносять процентний доход ;

· співвідношенням між власним капіталом і притягнутими ресурсами;

· структурою притягнутих ресурсів;

· способом нарахування і стягнення відсотка;

· системою формування й обліку доходів і витрат;

· темпами інфляції.

Маються значні розходження між вітчизняними і закордонними стандартами обліку процентних доходів і витрат банку, що впливають на розмір процентної маржі.

Процентні доходи і витрати по нашій системі обліку відбивають у звітності по моменті надходження їхній па рахунок або списання з рахунка банку. За закордонними стандартами в звітності повинні відбивати доходи і витрати, що відносяться винятково до звітного періоду незалежно від часу відображення операцій.

Доходи і витрати, що відносяться до даного звітного періоду, але не отримані або не виплачені до кінця звітного періоду, називаються нарощеними. Розмір нарощених відсотків визначається в такий спосіб:

Процентна ставка * Період нарощування

річна. * Залишок позичкової (1) 360 заборгованості або депозиту

Різниця між процентною маржею при українській і закордонній системі обліку складе: (відсотки нараховані й отримані банком, що відносяться до попереднього періоду, мінус відсотки, фактично сплачені банком, що відносяться до попереднього періоду) - (відсотки нарощені і належний банк за звітний період мінус відсотки нарощені і підлягаюча сплата банком) + (відсотки нараховані , але не сплачені клієнтами в звітному періоді через відсутність засобів ).

Нарощені відсотки не можуть розглядатися як реальний доход або витрата банку. Це тільки право на доход або зобов'язання по сплаті засобів на користь іншої особи . Тому ріст процентної маржі за рахунок нарощених відсотків не може розглядатися як позитивне явище. Потрібно ретельний критичний аналіз форм організації кредитних відносин, що приводять до значного розміру нарощених відсотків. У закордонній практиці при простроченій більш 90 днів заборгованості по процентних платежах нарощування відсотків припиняється. У нашій практиці на розмір нарощених відсотків впливає прострочена заборгованість, пролонгація боргу банкові (основного і процентного платежів), стягнення відсотків наприкінці терміну користування позичкою. /6/

Коефіцієнти процентної маржі можуть показувати її фактичний і достатній рівень у даного банку. Коефіцієнт фактичної процентної маржі характеризує відносну фактичну величину процентного джерела прибутку банку. Він розраховується в такий спосіб:

1 варіант

Відсотки, отримані в періоді (факт)-

К_{факт. процентної маржі} = - Відсотки, сплачені за період (факт) (2)

Сер. залишок у періоді активів, що приносять доход

Активи, що приносять доход , - усі види кредитів юридичним і фізичним особам, банкам, вкладення засобів у цінні папери, у факторингові і лізингові операції, в інші підприємства.

2 варіант

Відсотки, отримані по позичках -

К_{факт. процентної маржі} = - Відсотки, сплачені за кредитні ресурси (3) позічкових операціях Середній залишок позичкової заборгованості в періоді

Аналогічно розраховується коефіцієнт процентної маржі по кредитних операціях на міжбанківському ринку (валютному і карбованцевому ), ринку цінних паперів. Приведений варіант 3 розрахунки припускає вибір принципу розподілу ресурсів між активними операціями банку. У великих і середніх банків це можуть бути: 1) принцип загального "казана" ресурсів і 2) принцип, заснований на реструктуризації балансу з урахуванням ліквідності активів і необхідності пасивів. /29/

Інші доходи - це комісійний доход від послуг банку некредитного характеру, тобто плата за розрахунково-касове обслуговування, інкасацію, інформаційні і консультаційні послуги банку, за інші послуги, відшкодування клієнтам поштових, телеграфних і інших витрат банку, відсоток і комісія, доодержані за минулі періоди, штрафи, пені, неустойки.

Достатня маржа може розраховуватися на основі фактичних даних за минулі періоди і прогнозні величини на планований період.

До останнього часу достатня маржа у великих і середніх банків незначно перевищувала нульову оцінку. Це означало, що багато кредитних установ могли беззбитково функціонувати при дуже низькому процентному доході, не особливо турбуватися про зворотний рух позичок, якості кредитного портфеля. Така ситуація порозумівалася поганою матеріально-технічною базою, низькими витратами на охорону банку, навчання персоналу, високими валютними доходами інфляційного характеру, низькою якістю обслуговування клієнтів. Розвиток ринкових відносин, боротьба за клієнта, криміногенна ситуація, уведення валютного коридору змінили розмір необхідної процентної маржі.

Порівняння достатньої маржі, розрахованої на основі звітних даних, і фактично отриманої маржі за цей період у цілому по банківських операціях або окремих їхніх видах дозволяє оцінити керування доходом і виявити тенденції, що характеризують фінансову стійкість банку. Тенденція падіння фактичної маржі, скорочення різниці між нею і маржею достатньої є тривожним сигналом ("критичним" фактором).

Розрахунок прогнозної достатньої маржі необхідний, насамперед , для формування договірної процентної ставки на майбутній період. Мінімально необхідний банкові відсоток по активних операціях складається з реальної вартості ресурсів, маржі достатньої і виправлення на очікувані темпи інфляції.

Порівняння коефіцієнта фактичної маржі по окремих активних операціях (позичковим , на ринку міжбанківських кредитів (МБК) і цінних паперів) дозволяє оцінити рентабельність напрямків роботи комерційного банку. /8/

1.4 Формування і використання прибутку комерційного банку

Одна з основних цілей комерційних банків - це одержання прибутку, що є джерелом виплати дивідендів акціонерам (пайовикам), створення фондів банку, базою підвищення добробуту працівників банку і т.д. Прибуток банку представляє різниця між його валовим доходом і витратами.

Відповідно до діючої методики комерційні банки визначають прибуток або збитки від своєї діяльності щокварталу, в останній операційний день кварталу. Протягом кварталу доходи і витрати враховуються наростаючим підсумком. Розподіл прибутку банку здійснюється за підсумками діяльності за рік відповідно до рішення загальних зборів акціонерів (пайовиків) банку. Протягом року прибуток, як правило, розподіляється у виді авансу на основі встановлених зборами акціонерів (пайовиків) пропорцій. /23/

У залежності від податкового законодавства банки сплачують податки в державний і місцеві бюджети з прибутку або з доходу . Природно, застосовувана методика стягування податків впливає як на розмір, так і на порядок розподілу прибутку.

Після сплати податків і штрафів, що накладаються податковою інспекцією, Національним банком України й інших органів з, прибутку банку виробляються відрахування в його резервний фонд у розмірі не нижче 5 % прибутку , що залишається в розпорядженні банку. Потім виробляються відрахування у фонди економічного стимулювання банку, на благодійні і спонсорські заходи, на виплату винагороди (тантьем) керівництву банку. Із суми, що залишилася , виплачуються дивіденди акціонерам (пайовикам). Якщо і після цього залишається нерозподілений прибуток, він може бути спрямована на індексацію акцій (паїв) або ж на приріст статутного фонду банку.

Збитки банку за підсумками діяльності за рік покриваються за рахунок його резервного фонду, а при його недостатності - за рахунок зменшення статутного фонду. У такому випадку відрахування у фонди банку не виробляються , а фактично зроблені за фати за рахунок авансових відрахуванні від прибутку являють собою іммобілізацію власних засобів банку і підлягають відшкодуванню за рахунок прибутку банку в наступному році. При збитковій діяльності банку акціонерами (пайовиками) або Національним банком України вирішується питання про доцільність його подальшого функціонування - збереженні , реорганізації або ліквідації.

Формування прибутку комерційного банку визначається специфікою цього комерційного підприємства, навкруги операцій, а також діючою системою обліку .

За закордонними стандартами обліку і звітності кінцевим фінансовим результатом діяльності банку є чистий прибуток. Вона являє собою залишок доходу після покриття всіх загальнобанківських витрат, сплати податків, відрахувань у фонди. Відмінності чистого прибутку від балансової зв'язані також з іншою методикою відображення в доході і витраті банку процентних платежів (див. поняття нарощених відсотків у пункті 1.3).

У формі звіту про прибуток за світовими стандартами доходи та витрати, що формують прибуток, групуються не тільки за змістом, але і за принципом стабільності. Виділяються блок процентної маржі, блок безпроцентних доходів і витрат, блоки нестабільних джерел прибутку. Така форма звітності про прибуток дозволяє бачити динаміку кінцевого фінансового результату, виявити основний фактор приросту або падіння прибутку, оцінити джерела збільшення чистого прибутку з якісної сторони. Позитивні висновки можна зробити у випадку приросту чистого прибутку за рахунок стабільних джерел. У противному випадку рейтинг банку не збільшується, незважаючи на кількісний ріст кінцевого фінансового результату.

Відповідно до світових стандартів розроблена і форма звіту про прибутки і збитки (Додаток А).

Прибуток є найважливішим показником оцінки діяльності комерційних банків. Вона використовується аналітиками для визначення рейтингів банків на основі їхніх балансів. Нині ні в нас, ні за рубежем поки немає загальноприйнятої методики вирахування рейтингів комерційних банків. Тому рейтинги, розраховані по різних методиках, можуть істотно розрізнятися , а отже, різними будуть оцінки діяльності банків.

Оскільки кожна методика має свої позитивні і негативні сторони , необхідно відібрати з них такі, котрі найбільше повно характеризують діяльність банків. Дня цього насамперед варто установити загальну для всіх банків форму балансу, які публікуються в ЗМІ . Правильно визначені рейтинги банків дозволять клієнтам обрати ті з них , у які можна буде без ризику поміщати і вкладати свої капітали. /23/

2. Характеристика АКБ “УКРСОЦБАНК”

2.1. Аналіз структури активів та пасивів

Аналіз структури активів та пасивів АКБ "УКРСОЦБАНК" за данними балансу на 01.012000-01.01.2001рр. (Додаток Б) свідчить, що за рахунок проведення цілеспрямованої і більш виваженої кредитно-ресурсної політики Банку структура балансу суттєво поліпшилась.

Рис. 2.1.1 Структура активів АКБ “УКРСОЦБАНК” за 2000-2001рр.

Активи Банку за станом на 01.01.2001 р. склали 1705,9 млн. грн., або в порівнянні з початком року зросли майже на 40%.
Зокрема, в активі балансу кошти на коррахунку в НБУ склали 111,5 млн. грн. та збільшились порівняно з початком року на 17,3 млн. грн., або в 1,2 рази, a гривневий еквівалент коштів на коррахунках в інших (закордонних] банках зріс майже в 4 рази, розмір готівкових коштів збільшився на 12,3 млн. грн., або 23,8%, це дозволило Банку забезпечити безперебійне проведення внутрішньодержавних і міжнародних розрахунків та готівково-касове обслуговування клієнтів. Кошти, розміщені у короткострокові депозити (в тому числі овернайт) і кредити в інших банках, за станом на 1 січня 2001 року, в порівнянні з початком року збільшились в 1,5 рази і становили 137,1 млн. грн. Кредитні вкладення Банку (без міжбанківських кредитів) за станом на 01.01.2001 року склали 1017,1 млн. грн., або 59,6% сукупних активів Банку. Заборгованість за кредитами з урахуванням вексельних операцій зросла на 265,9 млн. грн., або в 1,4 рази. Обсяг цінних паперів в портфелі Банку на продаж та інвестиції на 1 січня 2001 року складав 62,1 млн. грн. та у порівнянні із станом на 1 січня 2000 виріс на 10,0 млн. грн., або 19,2 %.

Рис. 2.1.2 Структура пасивів АКБ “УКРСОЦБАНК” за 2000-2001рр.

Позитивні зрушення відбулися у структурі пасивів - зобов'язань і капіталу Банку. Пасиви Банку зросли у порівнянні з початком року на 37,6% і склали 1705,9 млн. грн., в основному за рахунок приросту коштів клієнтів. Кошти на кореспондентських рахунках банків протягом року збільшилися на 1,5 млн. грн. та складали 1,7 млн. грн. станом на 01.01.2001 року. Одночасно депозити та кредити банків зросли на 238,5% та складали 100,5 млн. грн., що є забезпеченням під міжбанківські кредити іншим банкам та свідчить про зростання активності на грошовому ринку, приріст коштів до запитання клієнтів (без бюджетних) склав 60,9% та дорівнював станом на 1 січня 2001 року 756,1 млн. грн., одночасно з цим строкові депозити клієнтів Банку [без бюджетних] склали 292,5 млн. грн.

Протягом 2000 року АКБ "УКРСОЦБАНК" вживав додаткові заходи по залученню на обслуговування ресурсоємких клієнтів та мобілізації коштів населення. Проявом цього стало розширення продуктового ряду, створення пільгових умов та переваг в обслуговуванні клієнтів, що призвело до підвищення їх довіри до Банку, задоволенні позитивними зрушеннями та впевненості у перспективності відносин. Станом на 1 січня 2001 року, в порівнянні з початком звітного року, залишки коштів на рахунках підприємств і організацій зросли на 47% і склали 806,6 млн. грн., їх питома вага у загальній структурі ресурсів зросла до 47,3%. Зростає до Банку довіра громадян України, про що свідчить збільшення коштів фізичних осіб за звітний рік на 28,3%, загальна їх сума склала 242 млн.грн.-14,2% у загальній сумі пасивів, з них 88,3% - строкові вклади.

2.2 Характеристика операцій, які здійснює АКБ “УКРСОЦБАНК”

Кредитні операції

Кредитна політика АКБ "УКРСОЦБАНК" у 2000 році була спрямована на формування якісного та збалансованого "кредитного портфеля" шляхом забезпечення оптимального співвідношення рівня ризику та дохідності від проведення всіх типів кредитних операцій. Доступність, ефективність та надійність дозволили суттєво збільшити обсяг кредитного портфеля і підвищити його якість.

Головними принципами кредитної політики у 2000 році були:
• вкладення коштів у високоякісні активи з метою захисту інтересів вкладників та акціонерів Банку;
• надання кредитів на умовах забезпеченості, платності, терміновості, повернення та цільового використання;
• здійснення диверсифікації ризиків шляхом додержання прийнятного рівня концентрації кредитних вкладень на одного позичальника, на різні галузі економіки, регіони, типи кредитних операцій тощо;
• проведення всіх кредитних операцій у відповідності з вимогами діючого законодавства України, нормативних актів Національного банку та внутрішніх положень АКБ "УКРСОЦБАНК".

За цей рік Банком проведена значна робота по розробці та впровадженню в дію ряду окремих кредитних продуктів, спрямованих на найбільш привабливі для потенційних позичальників типи кредитування. Особлива увага при цьому приділялася розвитку кредитування фізичних осіб, яке на даний час є вельми актуальним та перспективним з точки зору потенційного обсягу кредитних вкладень та доходу від них в поєднанні з їх високою якістю.

За цей період Банк направив в економіку держави понад 3,1 млрд. грн. кредитних коштів, які сприяли зміцненню економічного потенціалу країни, збереженню і збільшенню робочих місць та задоволенню соціальних потреб населення. Кредитні вкладення склали 59,6 % у загальній сумі операцій Банку і дали змогу отримати в 2000 році доходи в сумі 201,4 млн. грн., або майже 45,5 % загальної суми доходів Банку.

Рис. 2.2.1 Обсяг кредитних вкладень АКБ “УКРСОЦБАНК” за 2000-2001рр.

Кредитний портфель Банку майже на 87% сформовано за рахунок короткострокових позик. Практично всі кредити забезпечені гарантіями повернення - переважно заставою майна, майнових прав та договорами поруки.
3 метою запобігання ризиків можливих втрат від кредитних операцій та своєчасного і повного виконання зобов'язань перед вкладниками, Банк, за рахунок доходів, формує необхідний рівень резервів на їх відшкодування.

Вексельні операції

У результаті розвитку в 2000 році вексельних операцій в системі АКБ "УКРСОЦБАНК" було досягнуто позитивних результатів. Обсяги вексельних операцій (за номінальною вартістю векселів) у 2000 році склали 619 294,5 тис. грн. Всього по системі АКБ "УКРСОЦБАНК" було отримано доходу від проведення вексельних операцій у сумі 8 613,9 тис. грн., що на 27,6% вище ніж за період 1999 року.

У структурі обсягів проведених у 2000 році вексельних операцій найбільша доля припадала на такі операції:
доміциляція векселів - 47,8%
врахування векселів - 40,8%

У структурі доходів, отриманих від проведення вексельних операцій, превалюють доходи від врахування векселів - 85,7% від усіх отриманих доходів за вексельними операціями.

Рис. 2.2.2 Показники та питома вага вексельних операцій у 2000р.

Депозитні операції

Депозитні кошти юридичних осіб є одним із основних і найбільш стабільних джерел формування ресурсної бази АКБ "УКРСОЦБАНК". Для їх залучення в умовах досить високої конкуренції на українському ринку банківських послуг, Банк протягом звітного року застосував єдину систему тарифних ставок і пільг, здійснював активний пошук нових ефективних інструментів і методів стимулювання депозитних вкладень. Проведення політики, орієнтованої на клієнта, безумовне виконання взятих на себе зобов'язань дозволило Банку збільшити порівняно з 2000 роком обсяги залучених коштів від юридичних осіб майже на 47,4%.
На 1 січня 2001 року загальна сума розміщених в АКБ "УКРСОЦБАНК" коштів підприємств і організацій різних форм власності становила 806,6 млн. грн. Їх питома вага у загальній сумі депозитів юридичних і фізичних осіб - 64,3%.

Приватні клієнти

Згідно з опублікованими рейтинговими оцінками станом на 1 січня 2001 року Банк увійшов у шістку українських банків за обсягами вкладів громадян в національній та іноземній валюті. Банк також є одним із лідерів по загальній чисельності клієнтів - фізичних осіб, кількості банківських продуктів, що їм пропонуються та обсягів іх продажу. У 2000 році кількість рахунків приватних клієнтів збільшилась на 14% і становить майже 1 93 тис. Саме у 2000 році було впроваджено єдину систему роботи з фізичними особами - вкладниками з застосуванням типових договорів та єдиних тарифів по всій мережі АКБ "УКРСОЦБАНК". У липні 2000 року було впроваджено систему грошових переказів "СОФТ", яка дозволяє переказати кошти будь-якій особі, без відкриття банківського рахунку, по всій території України, протягом 10-15 хвилин. Враховуючи попит клієнтів на послуги з термінового переказування грошових коштів, Банк продовжував розвивати мережу пунктів світової системи Western Union.

Кількість трансакцій у 1999р. склала 71 696, а в 2000р. - 120 289. Темпи росту кількості трансакцій по виплатах і відправленню грошових переказів за 2000р. мають позитивну динаміку, і за минулий рік приріст кількості трансакцій склав 48 593 (68%).

Операції з пластиковими картками

У 2000 році банк активно працював над тим, щоб запропонувати своїм клієнтам більше нових послуг на вигідних для них умовах. Була розпочата робота по реалізації програми розвитку операцій з картками міжнародних платіжних систем VISA International та Europay International.
Плани розвитку Банку у цьому напрямку досить амбіційні, але для цього є всі підстави. У 2000 році АКБ "УКРСОЦБАНК" вийшов на п'яте місце за обсягами видачі готівки. Це як перша умова, а інша - це наша розгалужена філіальна мережа. Банк планує емітувати декілька десятків тисяч карток VISA , більшу частину з яких будуть складати VISA
Electron. Це є основною базою для реалізації зарплатних проектів.
Саме 2000 рік став стартовим для розвитку карткового бізнесу в АКБ "УКРСОЦБАНК". Ми все підготували, щоб у 2001 році встановити, щонайменше, 30 банкоматів та 500 POS - терміналів.

Вкладні операції

Безумовне виконання своїх зобов'язань перед вкладниками-приватними особами дозволило Банку істотно збільшити обсяги залучених коштів. Висока конкурентність на цьому сегменті ринку банківських послуг сприяла розширенню асортименту депозитних продуктів для фізичних осіб. Протягом звітного року було впроваджено 14 нових видів вкладів в національній та іноземній валютах, які надають клієнтам можливості вибору найбільш оптимальних і привабливих умов заощадження та примноження власних коштів. На кінець звітного періоду загальні обсяги зобов'язань Банку за залученими коштами населення склали 242 млн. грн. , тобто зросли за рік на 28,3%. При цьому кошти на рахунках до запитання зросли на 84,5%, кошти на строкових рахунках приватних клієнтів зросли на 23,4%.
Розмір середнього вкладу приватних клієнтів зріс за звітний рік на 20,7% .
За рік вкладення приватних клієнтів у депозити до запитання в національній валюті зросли на 227%, в іноземній - на 1 50 %, строкові депозити в національній та іноземній валюті збільшилися на 123%. Це свідчить, що Банк і надалі підтримує свій імідж фінансово стійкого та надійного Банку серед своїх приватних вкладників.

Розвиток інформаційних систем

Завдяки вкладанню великих коштів у розвиток Банку, впровадженню передових програмних продуктів і технічних заходів наші клієнти мають можливість у будь-якому місці отримати повний спектр банківських послуг.
Головне завдання банківських технологій забезпечити клієнту максимальну оперативність та зручність. Так, в рамках єдиної стратегії розвитку АКБ "УКРСОЦБАНК", одним з ключових моментів визначена програма довгострокового інформаційного переоснащення Банку.
У 2000 році розпочато роботу по уніфікації апаратного та програмного забезпечення. Банк заключив угоду з фірмою IBM на поставку комп'ютерної техніки (що займає друге місце серед контрактів фірми IBM i його контрагентами.) Протягом року запущена у промислову експлуатацію Внутрішня Платіжна Система. Цей інструмент дозволяє прискорити проходження безготівкових розрахунків всередині Банку, одночасно забезпечуючи процедуру безпеки. У 2000 році було також здійснено перехід на систему банківського обслуговування населення "СБОН+", підключено до системи "Клієнт-Банк" Центрального апарату - 98 клієнтів, по філіям - більш ЗООО клієнтів, розроблено програмне забезпечення задачі "Операції банку з векселями".

У Запорізькій обласній філії працює пілотний проект АБС "Профікс-Банк". Проведення даної роботи дозволить скоротити внутрішні недоліки Банку при обслуговуванні клієнтів. Це, перш за все, повинно позитивно відобразитись на тарифній політиці Банку. Для поліпшення матеріально-технічної бази у 2000 році придбано 146 серверів та 3000 робочих станцій фірми IBM. Проводяться роботи по модернізації локальної та телефонної мережі Центрального апарату та філій Банку.
У 2000 році Банк будував лише фундамент інформаційної системи. Але результати проведеної роботи доводять, що, взявши курс на освоєння та впровадження самих сучасних банківських технологій, АКБ "УКРСОЦБАНК" за технічними можливостями та рівнем послуг впевнено йде до рівня світової банківської системи.

2.3. Діяльність АКБ "УКРСОЦБАНК" на ринку цінних паперів

АКБ "УКРСОЦБАНК" є на сьогоднішній день одним із провідних в Україні незалежних реєстраторів цінних паперів. Мережа підрозділів Банку, які здійснюють ведення реєстрів власників цінних паперів, включає головний офіс та 17 філій Банку. Послуги незалежного реєстратора надаються 311 емітентам. Загальна кількість зареєстрованих Банком акціонерів - власників іменних цінних паперів перевищує 130 тисяч.

Зберігач цінних паперів АКБ "УКРСОЦБАНК" на сьогоднішній день обслуговує більше 19 тисяч рахунків клієнтів у цінних паперах. На даних рахунках обліковуються цінні папери 21 емітента. У 2000 році АКБ "УКРСОЦБАНК" розпочав операції з випуску фінансових векселів банку. Станом на 01.01.2001 року випущено векселів на загальну суму 6801,6 тис. грн. Протягом поточного року Банком здійснювалися заходи по випуску ощадних сертифікатів АКБ "УКРСОЦБАНК" на пред'явника, номінованих як у національній, так і в іноземній валюті. Зазначені операції будуть здійснюватися всіма установами банку з початку 2001 року.

Банк, маючи ліцензію Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку на право здійснення діяльності торговця цінними паперами, активно приймає участь у здійсненні угод з цінними паперами за рахунок та за дорученням клієнтів. Так, у 2000 році було укладено та виконано більше 4 000 комісійних угод з цінними паперами на загальну суму більш як 20 млн. гривень.

2.4. Міжнародна діяльність АКБ "УКРСОЦБАНК"

АКБ "УКРСОЦБАНК" вважає співробітництво зі своїми іноземними партнерами однією з умов успішного розвитку. Маючи велику кількість клієнтів - експортерів та імпортерів, Банк намагається всіляко сприяти їхній зовнішньоторговій діяльності, здійснюючи пре-експортне та пост-експортне фінансування, надаючи послуги з проведення розрахунків і пошуку іноземних партнерів, допомогу і консультації щодо укладання зовнішньоторгових контрактів та оформлення відповідних документів. Кваліфіковані спеціалісти відділу документарних операцій допомагають клієнтам структурувати трансакції із використанням акредитивів, інкасо, банківських гарантій таким чином, щоб забезпечити їм найбільшу захищеність та сприятливі фінансові умови. Кількість акредитивів та інкасо, оброблених банком у другій половині 2000 p., зросла порівняно із першою половиною року на 35%. Виходячи із потреб своїх клієнтів, Банк зацікавлений у розвитку співробітництва у сфері фінансування торгівлі із банками-кореспондентами, з якими вже налагоджені добрі стосунки, а також у пошуку нових іноземних партнерів. Беручи до уваги стабільні фінансові показники Банку, а також оптимістичні показники розвитку економіки у 2000 - на початку 2001 pp., він розраховує на встановлення кредитних ліній з боку іноземних банків та інших фінансових інститутів, a також міжнародних організацій. Банком вже розпочато роботу по приєднанню до програми Європейського банку реконструкції і розвитку кредитування малого та середнього бізнесу, на черзі -нова програма ЄБРР сприяння торгівлі для банків у Центральній і Східній Європі та СНД, програми Світового банку, Німецько-українського фонду та іноземних державних та приватних фінансових інститутів. Ще одним перспективним напрямком міжнародної діяльності є співробітництво із іноземними банками та інвестиційними компаніями у галузі проектного фінансування. Банком ведеться активна робота на пошук та аналіз перспективних проектів українських компаній, що бажають залучити фінансування або знайти інвестора, з метою залучення іноземних фінансових установ до участі у цих проектах.

3. Аналіз доходів, витрат та прибутку АКБ “Укрсоцбанк”

3.1. Структурний аналіз доходів комерційного банку

Як основні способи оцінки доходів і витрат комерційного банку виділяються структурний аналіз, аналіз динаміки доходів і витрат, включаючи окремі їхні види, розрахунок фінансових коефіцієнтів, що характеризують відносний рівень доходів і витрат. Сукупність прийомів дозволяє дати кількісну і якісну оцінку доходів і витрат банку.

Метою структурного аналізу доходів банку є виявлення основних їхніх видів для оцінки стабільності джерел доходу і збереження їх у майбутньому. Аналіз проводиться на основі фактичних даних за минулі роки. У закордонній практиці береться період тривалістю як мінімум три роки.

За даними Звіту про прибутки та збитки АКБ “Укрсоцбанк” на 01.01.2000. Спочатку розглянемо структуру доходів комерційного банку, у вигляді діаграми (рис 3.1.1.)

Рис. 3.1.1. Структура доходів АКБ “Укрсоцбанк” на 01.01.2000р.

Для оцінки стабільності доходи поділяються на дві групи. До першої групи відносяться операційні доходи - процентний доход і безпроцентний дохід у виді комісій за банківські послуги, що по природі є стабільними. В нашому випадку вони займають найбільшу частку в структурі доходів банку: 45,38% - чистий процентний дохід та 26,69% - комісійний дохід.

До другої групи відносяться доходи від операцій на ринку, тобто доходи спекулятивного характеру, а також доходи від переоцінки активів і неординарні, що носять разовий характер, є нестабільними. За цей період їх питома вага склала: дивідендний дохід 0,0004%; чистий торговельний дохід 22,84%; прибуток/ збиток від інвестиційних цінних паперів 0,35%; інший операційний дохід 1,74%.

Ми бачимо, що їх вага не значна, крім торгівельного доходу. Небажано, щоб ця друга група надходжень засобів визначала розмір і темпи росту загального доходу банку, тому що вони не стабільні.

Тепер розглянемо структуру активів банку на 01.01.2001р. (рис 3.1.2)

Рис. 3.1.2. Структура доходів АКБ “Укрсоцбанк” на 01.01.2001р.

Тепер розрахуємо динаміку зміни доходів по періодам, що дасть нам змогу оцінити структуру доходів та тенденцію її зміни. Данні наведенні в Таблиці 3.1.

Таблиця 3.1.

Динаміка структури доходів за 01.01.2000 – 01.01.2001 ( %)

З таблиці 3.1 ми можемо простежити позитивне збільшення чистого процентного та комісійного доходів, відповідно на 9,92% та 8,29%, і зменшення нестабільних доходів.

Ми виявили що стабільні доходи займають значну вагу в структурі доходів комерційного банку та продовжується тенденція їх росту. Тепер необхідно намагатися зберегти їх подальший зріст, за рахунок введення нових послуг клієнтам та подальшого розгалуження філіальної мережі банку.

3.2. Структурний аналіз витрат комерційного банку

Структурний аналіз витрат банку виробляється для виявлення основних видів витрат, темпів і факторів їхнього росту.

На основі загальних висновків структурного аналізу виробляється більш заглиблене дослідження основних видів доходів і витрат банку.

Наприклад, при аналізі процентного доходу вивчається його структура в розрізі джерел (внутрішні кредити, міжбанківські кредити, цінні папери, лізингові та інші операції), вплив на його розмір обсягу виданих позичок і процентних ставок, відносний рівень процентного доходу по окремих видах операцій, динаміка процентної маржі. Тенденція падіння процентної маржі є одним з показників того, що банк вступив на шлях банкрутства.

Аналіз непроцентного доходу включає такі елементи, як вивчення його структури в розрізі окремих видів некредитних послуг, імовірності збереження і зміцнення позицій банку на ринку цих послуг, співвідношення собівартості і ціни послуг, причин зміни величини елементів непроцентного доходу . /8/

Особлива увага при детальному аналізі витрат приділяється співвідношенню процентних і непроцентних витрат до частки витрат, зв'язаних з витратами по забезпеченню функціонування банку, включаючи адміністративно-господарські витрати, витрати, зв'язані з покриттям ризиків, причинами зміни величини окремих видів витрат.

З початку розглянемо питому вагу всіх витрат у загальній структурі витрат на 01.01.2000р. (Рис 3.2.1.) та на 01.01.2001р. (Рис 3.2.2.). Розрахуємо динаміку та отримані данні зведемо в таблицю 3.2.

Рис. 3.2.1. Структура витрат АКБ “Укрсоцбанк” на 01.01.2000р.

Рис. 3.2.2. Структура витрат АКБ “Укрсоцбанк” на 01.01.2001р.

Таблиця 3.2.

Динаміка структури витрат за 2000-2001рр. (%)

З даної таблиці ми бачимо, що в структурі витрат переважають процентні витрати, які є стабільними, але в 2001 році порівняно з 2000 вони зменшились на 7%. Але збільшились на 7% витрати на безнадійні та сумнівні борги, що свідчить про неповернення кредитів або їх просрочку. Потрібно поліпшити контроль за видачею кредитів. Комісійні витрати не змінились в загалі, в той час як загально адміністративні витрати в структурі зменшились на 2%, а витрати на персонал збільшились на 2%.

Необхідне подальше зменшення загально адміністративних витрат та зменшення витрат на персонал, що буде сприяти збільшенню прибутку та загального поліпшення стану комерційного банку.

3.3 Аналіз динаміки доходів та витрат АКБ “Укрсоцбанк

За даними звіту про прибутки та збитки, розрахуємо динаміку зміни доходів та витрат АКБ “Укрсоцбанк” за 2000-2001рр. Данні зведені в таблиці 3.3.

Таблиця 3.3

Динаміка доходів та витрат (тис.грн)

Як видно з таблиці 3.3. чистий прибуток комерційного банку зменшився на 14475 тис.грн (74,94 %) хоча майже по всіх видах операційних доходів помітне збільшення, про що свідчить загальний підсумок операційних доходів та його динаміка. В 2001 році операційні доходи зросли на 10645тис.грн (4,03%) загалом за рахунок операційних та комісійних доходів.

Зменшення ж чистого прибутку було зумовлено зміною загально адміністративних витрати, які зросли в порівнянні з 2000 роком на 4335 тис.грн (5,71%); витрати на персонал 17656 тис.грн. (23,97%) та витрати на безнадійні та сумнівні борги зросли на 36189 тис.грн. (58,52%). Саме за рахунок цих витрат та податків прибуток зменшився з 19315 тис грн. в 2000 році до 4840 тис.грн в 2001 році.

Виходячи з цього можна зробити висновки, що процентні та комісійні доходи основні й найбільш стабільні джерела формування доходів банку. Які було збільшено завдяки розширенню пропонуємих послуг клієнтам. В свою чергу прибуток від інвестиційних паперів та торгівельний дохід мають нестабільний характер, і на їх розмір потрібно звернути увагу, так як їх питома вага не бажана в структурі доходів комерційного банку.

Прослідивши динаміку витрат можливо зробити висновки, що операційні витрати відносно стабільні, але значно вплинув на прибуток зріст адміністративних витрат комерційного банку, що було зумовлено розширенням кадрового апарату та відкриттям нових філіалів банку.

Загальна динаміка свідчить, що в наступні роки очікується подальший зріст процентних та комісійних доходів.

Капітал Банку на 1 січня 2001 року склав 333,3 млн.грн., в т.ч. статутний - 48,6 млн.грн. Загальна сума капіталу збільшилась за рік на 4,5 млн.грн. за рахунок прибутку. У 2000 році Банк проводив стабільну діяльність, зберігаючи при цьому темпи росту прибутку. Прибуток Банку, скоригований на суму сформованих резервів під кредитні операції, зріс порівняно з минулим роком на 24,6 млн. грн., або на 30%, та склав 105,9 млн. грн. При цьому чистий прибуток отримано в розмірі 4,84 млн. грн.
Сума процентних доходів, отриманих у 2000 році, зросла порівняно з минулим роком на 7,6 млн. грн. Намагаючись максимально знизити ризик від проведення активних операцій, Банк дотримується політики збільшення питомої ваги комісійних доходів у їх загальній сумі. У 2000 році комісійні операції забезпечили Банку 25% доходів, проти 18,9% - у минулому році.

ВИСНОВКИ

Розглядаючи таку цікаву і складну тему у банківській діяльності як оцінка фінансового стану комерційного банку, у курсовій роботі ми намагались вивчити і проаналізувати теоретичні аспекти і прослідкувати їх практичне застосування у діяльності одного з відділень Укрсоцбанку.

Керуючись у своїй роботі нормативними та інструктивними матеріалами, ми прагнули якнайповніше виявити різні тенденції і спрогнозувати на майбутнє діяльність банку.

У своїй роботі ми не претендуємо на вичерпність, тому що така тема є дуже багатогранна, зачіпає багато аспектів банківської діяльності, які тут не були розглянуті. Але ми старались висвітлити один бік цієї глибокої теми, аналізуючи фінансовий стан Укрсоцбанку і порівнюючи дані з даними минулих років та загальноукраїнською банківською статистикою.

У першому розділі розглянуто теоретичні аспекти формування доходів, витрат та прибутку комерційного банку. У другому розділі ми охарактеризували діяльність Укрсоцбанку, провели аналіз активів і пасивів. У третьому розділі ми провели аналіз доходів, витрат та прибутку, їх динаміку за 2000 – 2001 роки, а також проаналізували їх структуру.

Оскільки банки України, та і взагалі кредитні установи, працюють у сфері ризику, то тут важко планувати і прогнозувати конкретно на певні періоди. Завдяки проведеному аналізу легше буде передбачити, які фактори можуть вплинути на розмір доходів, витрат і можливо уникнути негативного впливу деяких факторів на кінцевий результат діяльності банку – прибуток.

Також для українських банків зараз актуально забезпечити ринкову дисципліну. Дотримання її має бути обов’язкове всіма суб’єктами ринку. Адже тільки діючи за правилами, які встановлено, можливо стабілізувати банківську діяльність і сприяти економічному зростанню. Адже банки - “кровоносні судини” економічного організму.

Життєздатність і процвітання економіки не може бути без добре налагодженої банківської системи, яка буде обов’язково працювати прибутково та надійно з постійним ростом прибутків, як це ми мали можливість бачити на прикладі роботи АКБ „Укрсоцбанк”.

Список використаної літератури

1. Банки и банковские операции: Учебник/ Под ред. Проф. Е. Ф. Жукова.- М: Банки и биржи, Юнити, 1998.

2. Банковский портфель. М.: изд-во Соминтек, 1994-1995. -.1-2,3

3. Усоскин В.М. Современный коммерческий банк. Управление и операции.- М. Все для Вас, 1993.

4. Банки и банковское дело/ Под ред. Балабанова И.Т. СПб: Питер, 2000.

5. Банковское дело: Учебник/ Под ред. Кроливицкой Л.П., Белоглазовой Е.Н. М.: Финансы и статистика, 2000.

6. Банківська енциклопедія/ За ред. Д-ра екон. наук, проф. А.М. Мороза. –К: Ельтон, 1993.

7. Банковское дело: Справ. пособие/ Под ред. Ю.А. Бабичевой . – М.: Экономика, 1994.

8. Банковское дело. Под редакцией Лаврушина О.И. - М.: Банковский и биржевой научно-консультационный центр, 1992 г.

9. Банковское дело и финансирование инвестиций. Том 1: Теория и концепции. Часть 1. Под ред. Н. Брука. Институт Экономического развития Всемирного банка, 1995 г.

10. Банковское дело и финансирование инвестиций. Том 2: Политика и стратегия. Часть 1. Под ред. Н. Брука. Институт Экономического развития Всемирного банка, 1995 г.

11. Бор М.3., Пятенко В.В. Стратегическое управление банковской деятельностью. - М.: "Приор", 1995 г.

12. Ван Хорн Дж. К. Основы управления финансами. - М.: Финансы и статистика, 1996 г.

13. Винсент Дж. Лав. Пособия Эрнст энд Янг. "Как анализировать финансовую отчетность.” / пер. с англ. с дополнениями. - М.: "Джон Уайли энд Санз", 1996 г.

14. Веселовский А. “Совершенствование надзора за деятельностью коммерческих банков”: Вестник НБУ, февраль 1997 г.

15. Долан Эдвин Дж. Деньги, банковское дело и денежно-кредитная политика. - Санкт-Петербург: "Санкт-Петербург оркестр", 1994 г.

16. Закон Украины “О банках и банковской деятельности“ № 878-12 от 20 марта 1991 г. // Ведомости Верховного Совета Украины, 1991, № 25.

17. Закон Украины “О залоге“ № 2654-XII от 2 октября 1992 г. // Ведомости Верховного Совета Украины 1992, № 48.

18. Закон Украины “О ценных бумагах и фондовой бирже“ № 636-12 от 27 апреля 1991 г. // Ведомости Верховного Совета Украины, 1991, № 26.

19. Закон Украины “Об информации“ № 2657 от 2 октября 1992 г. // Ведомости Верховного Совета Украины 1992, № 48.

20. Закон Украины “О собственности“ № 697-12 от 7 февраля 1991 г. // Ведомости Верховного Совета Украины 1991, № 16.

21. Закон Украины “О предприятиях в Украине“ № 888-12 от 27 марта 1991 г. // Ведомости Верховного Совета Украины 1991, № 24.

22. Закон Украины “Об ограничении монополизма и недопущения недобросовестной конкуренции в предпринимательской деятельности“ № 2132-XII от 18 февраля 1992 г. // Ведомости Верховного Совета Украины 1992, № 15.

23. Основы банковского дела/ Под ред. Мороза А.Н. Либра: К, 1994.

24. Положение Национального банка Украины “О кредитовании“, утверждено постановлением Правления НБУ № 246 от 28 сентября 1995 г.

25. Рекомендации по поводу оценки коммерческими банками кредитоспособности и финансовой стабильности заемщика. Национальный банк Украины. № 23011/79 от 02.06.94 г.

26. Савлук М.І., Мороз А.И., Коряк А.А. Вступ до банківської справи – К.: Либра, 1998.

27. Степаненко А. “Системная перестройка банковских учреждений и работа с проблемными банками”: Банковское дело, январь 1997 г.

28. Фетисов Г.Г. Устойчивость коммерческого банка и рейтинговые системы ее оценки. М.: Финансы и статистика, 2000.

29. Шеремет А.Д. Финансовый анализ в коммерческом банке. М: Финансы и статистика, 2000.

30. Ширинская Е.Б. Операции коммерческого банка, российский и зарубежный опыт. –М: Финансы и статистика, 1993.