Реферат: Звідки взялись козаки

Хоча питання про походження козаків загалом розв’язане , існує декілька версій тлумачення

«козак». Так деякі автори виводять це слово від слова «коза» : козаки прудкі , мов кози. Інші по -

силаються на сміливого воїна на ім’я Козак , що буцімто колись жив на світі . Ще інші пишуть ,

що ,то поляки так називали мешканців українського степу . Але то все польські версії.

Класичне тлумачення цієї проблеми дав видатний український історик і знавець козацтва

академік Д.І.Яворницький . У 2-му томі своєї «Історії запорозьких козаків» він стверджує , що сло -

во «козак » (казак) є східного походження , тюркського кореня . Так , зокрема , називався один із ро-

дів народу киргизів , до того ж це була самоназва . Осілі мешканці середньої Азії під козаками розу -

ли войовничі , завжди готові до розбою племена кочовиків , від яких пішли сучасні козаки.

Лінгвісти слово «козак » (кай-сак) виводять з «кай» - легко , і «сак»-в’юк ,тобто легков ’ючний .

І.Крип ’якевич вважав ,що слово «козак» турецького походження і означає відважну ,вільну людину

ю нака , войовника . Слід також згадати версію невідомого автора «Історії русів » , який виводить ко-

заків від козарів чи хозарів . Він доводить , що хозари були не кочовики , а слов ’янські воїни , що да-

нина хозарам-то просто військова подать , а хозарські війни-то усобні війни слов ’ян доварязької доби

нашої історії . Але переважна більшість учених не погоджується з цією версією .

На терені України слово «козак» стало відомим з XI ст. у тюркомовних половців і означало варто -

вого , передового , нічного і денного . Безпосередніми попередниками козаків були бродники і берла –

дники . Назва бродників пішла від слова «бродити» в розумінні блукати , мандрувати . Вони відомі вже

з другої половини XXI ст. Про бродників відомо , що 1147 року разом з половцями вони приходили на

допомогу Олегові Святославину , а 1180 року воювали в Болгарії та Угорщині проти Візантії . Бровники

мали українські імена , були християнами і пробували колонізувати південні степи . Назва «берладники »

пішла від міста Берлад на Дунаї . Там 1145 року Іван Ростиславич , один із галицьких князів , після

втрати уділу організував військо. Військо берладників зробило декілька походів півднем України та

на узбережжя чорного моря . 1160 року вони захопили порт Олешню в гирлі Дунаю . Це степове військо

мало чисельність до 6000 вояків та свій невеличкий флот із човнів . Дії берладників не мали певної

політичної мети , були хаотичними і носили скоріше розбишацький характер .

З середини XV ст. стають відомі татарські козаки , так звана кайсацька орда , яка прийшла від

Волги і напала на Поділля 1459 року . Трохи пізніше , наприкінці XV ст. , з’явились ординські козаки в

Криму .

М .Максимович стверджує , що українські козаки стали відомі десь близько 1471 року . 1491 року

козаками називали себе повсталі селяни в Галичині . Перше письмове свідчення про українських коза –

ків з’явилося в уставній грамоті литовського князя Олександра 1499 року .

Перші українські козаки були різного походження , віри , різних народів . Основною метою уходу

в степ , козакування була охота до війни , пригод , легкої здобичі . Козаки організовувались у ватаги

і обирали собі отамана – найдосвідченішого з-поміж себе . Пізніше козацьких отаманів почали називати

гетьманами (від німецького hauptmann – начальник , капітан ). Це слово прийшло в Україну з Польщі .

Спочатку так називали ватажків взагалі , але згодом за гетьманами закріпилась адміністративна та

cудова влада .

Козаки на відміну від решти населення України вважали війну з татарами за своє постійне заня –

тя . У степи йшли найвідчайдушніші , найвправніші , найсильніші люди , і поступово козацька частина

населення зростала кількісно , набуваючи дедалі більшої сили в суспільстві . За даними Яворницького ,

1563 року стали відомі черкаські козаки , які становили нерегулярне військо Литви для захисту кор –

донів .

Багато сприяв становленню козацтва як організованої сили «знаменитий козак » О .Дашкевич ,

родом з Овруча . Спочатку він був литовським воєводою , а згодом став черкасько – канівським старос –

тою . Дашкевич сприяв тому , що до Черкас сходилося безліч козаків , організовував їх . Він зробив

Черкаси та Канів козацькими центрами . Навіть Україну недовго по тому іноземці називали Черкасією ,

а українців – чекасами . Саме Дашкевич запропонував створити козацьке укріплення на одному з

дніпровських островів для захисту від татар . Але тоді цей задум не було виконано .

Яворницький оповідає , що 1556 року князь Дмитро Вишневецький , званий у народі Байдою ,

з 300 козаками після вдалого походу на татар зупинився на дніпровському острові Мала Хортиця ,

де збудував невеличку фортецю . Це була перша Січ Запорозька (від слів «засіка » , «сікти » ) , Січ –мати ,

а Вишневецький – Байда , здійснивши план Дашкевича , увійшов в історію як засновник Січі , Низового війська і перший кошовий отаман на Запоріжжі .

Реформи короля Стефана Баторія 1583 року щодо поділу козаків на реєстрових та нереєстрових

(незаконних) остаточно заклали фундамент майбутньої славної Запорозької християнської козацької республіку . Щодо причин виникнення українського козацтва , то Яворницький зазначає , що зміни

у при6нципах землеволодіння з перетворенням Київського князівства 1471 року на литовське

«1ст»

воєводство примусили українське населення поступово втрачати землю , покидати обжиті місця та

переселятися на околиці , ближче до степу . Литовські землевласники більше цінували лісові угіддя

зі звіром , рибою , бджолами. Чорноземи лісостепу та степу вважалися малоцінними і роздавалися селянам , які були змушені обробляти та захищати їх . Існування кримської , білгородської , буджакцької

та ногайської татарських орд становили постійну загрозу як для українських селян – орачів , так і для

більш заможних верств населення . Постійно стикаючись з татарами , козаки в боротьбі з ними засвоювали деякі татарські звичаї , зброю , тактику .

Існування вільних , майже порожніх степів , постійний виклик з боку степу у вигляді татарських

набігів зумовили відповідний потужній відгук – появу вільних людей – козаків , становлення їх як добре

організованої та вправної військової сили , захисників Вітчизни . Врешті – решт , українському народові

завжди було близьке вільне життя в громаді , де здійснюється самоуправління. У народі ще був живий

спогад про вічовий устрій суспільства у докнязівський , дохристиянський період та при перших князях .

А лад на Запорожжі дуже нагадував той прадавній вічовий устрій .

Ось так з’явилися козаки в Україні , і серед них – запорожці , які залишили після себе славні діла

і яких наш народ пам ’ятає і шанує понині .

(Автор Сергій Граб)

«2ст»