Реферат

на тему:

Польща

Площа - 312 тис. км² . Населення - 38 млн чоловік. Столиця - Варшава.

Польща - одна з країн постсоціалістичної Європи, сучасна територія якої сформувалась після Другої світової війни. Польща - країна з вигідним економіко-географічним положенням, різноманітним господарством, розгалуженою систе­мою зовнішньоекономічних зв'язків. За останні роки економічні та політичні ре­форми дали змогу Польщі у короткий час дістати статус асоційованого члена Євросоюзу. Вигідність положення країни визначається виходом до моря та тран­зитними комунікаціями між Заходом і Сходом Європи.

Польща - республіка з президентом, що обирається строком на 5 років, та Сеймом, який виконує функції парламенту. Впливовою суспільною силою в дер­жаві є профспілки, які ще за радянських часів об'єднували 7-8 млн чоловік. Кількість політичних партій нині досягає трьох десятків.

Природно-ресурсний потенціал в цілому сприяє господарському розвитку Польщі. В країні переважає рівнинний рельєф (Польська низовина займає 80 % площі). Клімат помірно континентальний. З-поміж країн постсоціалістичної Євро­пи Польща найкраще забезпечена корисними копалинами. Головне багатство країни - кам'яне вугілля, за покладами якого вона займає перше місце в Європі. Значними є запаси сірки, міді, цинку, бурого вугілля та кам'яної солі.

З грунтів найпоширеніші дерново-підзолисті, дерново-карбонатні та чорнозе­ми, а також алювіальні у дельтах річок Вісли та Одри. Лісами вкрито до 20 % території, для господарських потреб їх не вистачає. Гідроресурси незначні, але гострого дефіциту їх країна не відчуває.

Населення. Польща вважається однонаціональною країною - поляки станов­лять 98,7 % населення. Під час Другої світової війни країна втратила до 15 % сво­го населення, що становило близько 7 млн чоловік. Завдяки державним заходам щодо стимулювання міграції та народжуваності кількість населення країни зросла на 11 млн чоловік. За віковою структурою на початок 90-х років Польща стала однією з наймолодших країн Центральної Європи. Частка працездатного населення тут становить 60 %. У містах проживає близько 60 % населення, на території країни розміщено 9 міських агломерацій, кожна з яких має близько 2 млн чоловік. Вплив столиці на життя країни дещо нижчий, ніж в інших країнах регіону, що по­яснюється наявністю кількох розвинутих промислових центрів.

Польща була однією з країн, сільське господарство якої мало найкращі переду­мови для реформ після руйнації соціалістичного табору. Тому реформаторські зру­шення у сільському господарстві відбулись раніше, ніж у інших галузях. З 1992 р. почався процес приватизації великих державних підприємств, а до того у 1990 р. в країні була впроваджена «комунальна власність» - від держави відокремились місцеві бюджети, що дістали право розпоряджатися комунальною власністю. В зовнішньоторговельній діяльності фізичні та юридичні особи дістали право на са­мостійну діяльність під наглядовим контролем з боку держави. Головним гаслом ре­форм у країні було створення справжнього власника, виховання людини з несоціалістичним мисленням. Фактично був сформований новий експортний комплекс

країни. Відбулась зовнішньоторговельна переорієнтація на ринки Північної та Західної Європи, Близького Сходу. Систематичні зовнішньоекономічні зв'язки з постсоціалістичними країнами у нових умовах досі не налагоджені.

Господарство Польщі досить розвинуте та багатогалузеве. До Другої світової війни країна мала переважно аграрну спеціалізацію. 65 % населення проживало в сільській місцевості і займалося сільським господарством. У промисловості знач­ним був вплив іноземного капіталу. В роки побудови соціалізму (1945-1990 pp.) Польща зазнала впливу індустріалізації, передусім дістали розвиток галузі важкої промисловості: енергетика, металургія, машинобудування і металообробка, хімія, лісова та лісохімічна промисловість, а також легка.

Промисловість Польщі представлена точним і загальним машинобудуван­ням. Дістали розвиток хімічна промисловість і промисловість будівельних мате­ріалів, паливно-енергетичний комплекс. Нині нафтопереробка Польщі розвивається на сировині з Близького Сходу. Металообробні галузі промисловості орієнтовані на вітчизняну сировину (мідь). Підприємства чорної металургії значною мірою залежа­ли від радянських поставок, тому нині у їхньому розвитку є певні проблеми.

Нині у розміщенні промисловості характерним є зосередження базових галу­зей сировинної орієнтації та машинобудування у великих містах та агломе­раціях. У невеликих містах з населенням до 20 тис. чоловік та селах розміщу­ються переважно підприємства харчової, деревообробної, будівельних матеріалів промисловості, що використовують місцеву сировину.

Сільське господарство Польщі завжди відрізнялося від інших соціалістичних країн значною часткою недержавного сектору. В європейському регіоні Польща посідає помітне місце за виробництвом картоплі, льону, ягід, мо­лока, тютюну, зерна, м'яса, цукрових буряків. Провідне місце в сільському гос­подарстві належить рослинництву. Під зерновими культурами зайнято 56 % площі сільськогосподарських угідь, кормовими - 18 %, картоплею - 16 %, технічними культурами - 5 %, овочевими - 5 %. Найважливіші сільськогоспо­дарські культури - жито та картопля, з-поміж технічних - цукрові буряки. На північному сході поширені посіви льону, з якого виробляють льняні тканини, що експортуються. Частка тваринництва у сільськогосподарському виробництві дося­гає 45 %. Складною проблемою є недостатній розвиток кормової бази для тварин­ництва. Незважаючи на те, що на корми худобі іде 60 % врожаю картоплі, 55 % збору зернових, країна імпортує значну кількість концентрованих кормів. Тва­ринництво спеціалізується на розведенні великої рогатої худоби та свиней. На північному сході та у Карпатах вирощують м'ясо-вовняні породи овець. Найви­щу товарність і високий рівень механізації мають центральні і західні райони, а найменшу - сільське господарство південного сходу.

Транспортна система Польщі склалася як частина єдиної транспортної системи соціалістичних країн, тому переважають напрями транспортних магістралей Захід -Схід. Залізниці перевищують автошляхи за протяжністю та можливостями ванта­жоперевезень. Оскільки велику частку у транзитах у минулому становив реекспорт радянської сировини, частина залізниць нині не завантажена. Найбільш завантажені тепер залізниці Верхньосілезького району, якими перевозиться вітчизняне вугілля. Останнім часом автомобільні вантажоперевезення перевищують залізничні. Особли­во густа мережа автошляхів історично склалася на заході, південному заході та у центрі. Річкові перевезення здійснюються річками Одра, Вісла та каналами. Найосвоєнішим є напрям Верхньосілезький район - Балтика. Морські порти - це Щецин, Гданськ Гдиня, Свиноуйсце. Новим видом транспорту є трубопровідний, що має східно-західний напрям, внаслідок орієнтації на транзит радянської нафти до Західної Європи. Нині будується мережа трубопроводів меридіонального напряму для закупівлі північноєвропейської та близькосхідної нафти.

Мал. Господарська структура господарства Польщі

Зовнішньоекономічні зв'язки завжди відігравали велику роль у розвитку господарства країни. Після Другої світової війни вони були зорієнтовані переважно на країни соціалістичного табору. Але сучасні показники зовнішньої торгівлі з постсоціалістичними країнами невисокі. У зовнішньоторговельному балансі країни на них припадає понад 40 % середньорічного товарообороту, на західноєвропейські країни - близько 50 %, решта - на країни, що розвиваються.

Нині головними статтями експорту є продукція машинобудування (43 %) морські судна, гірничошахтне обладнання, автомобілі, устаткування для цукрової та хімічної промисловості, кокс. На експорт іде вугілля, мідь, срібло. Сировина ста­новить 14 % експорту, близько 10 % припадає на сільськогосподарські та харчові продукти, 8 % - на продукти легкої та целюлозно-паперової промисловості, 5 °/, на будівельні послуги. Вважається, що тільки 30 % польських товарів є конкурент нездатними на світовому, зокрема європейському, ринку.

Імпортує країна паливо, металеву сировину, хімічні продукти. Щорічно імпорт становить 15 млн тонн нафти, 3,5 млн тонн нафтопродуктів, 7,5 млрд м³ газу. Також імпортується алюміній, марганцева та хромова руди, нікель, рідкісні метали, целю лоза, каучук, вовна, пиломатеріали. Металургія споживає щорічно 17 млн тонн імпортної залізної руди, 1,5 тонн імпортного чавуну.

Внутрішні відмінності. На території Польщі виділяють 8 економічних районів: Центральний, Центральнозахідний, Південно-Східний, Південний, Південне Західний, Північний, Північно-Східний і Центральносхідний (мол. 67). Особливі місце посідає Центральний район, у якому проживає 20 % населення країни. Індустріальний профіль району визначають два його центри - Варшава і Лодзь. Центральнозахідний і Південно-Східний райони є індустріально-аграрними. Південний та Південно-Західний - індустріальні, промисловість яких базується на власних корисних копалинах. Північний район - індустріальний з розвинутим морським суднобудуванням. Північно-Східний і Центральносхідний райони - аграрні з комплексом галузей, що переробляють сільськогосподарську сировину.