НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ
Реферат
на
тему
Право як різновид соціальних норм
Київ 1999
Соціальні норми
– це правила поведінки загального характеру, що певним чином встановлюються та гарантуються з метою упорядкування суспільних відносин.
Різновиди соціальних норм
Різноманітність суспільних відносин визначає різноманітність соціальних норм, які можуть бути класифіковані за різноманітними критеріями.
І. За способом виникнення:
- Стихійні
, що виникають в процесі функціонування суспільства без впливу свідомої діяльності людини;
- Свідомі
, поява яких в суспільстві є усвідомленою, які спеціально створюються і мають більш високий організаційний вплив.
ІІ. За способом існування:
- Усні
норми, що існують у свідомості суб’єктів і передаються з покоління в покоління;
- Письмові
, що існують у формі чітко визначеного документу.
ІІІ. За способом забезпечення:
- Норми, що забезпечуються внутрішніми переконаннями суб
’
єктів
( мораль, традиції, звичаї);
- Норми, що забезпечуються недержавними утвореннями
( корпоративні норми);
- Норми, що забезпечуються засобами громадського впливу
(норми культури, етики, естетики);
- Норми, що забезпечуються примусовими засобами
(політичні та проавові).
І
V
.
За особливістю сфери відносин, що регулюються:
- Норми моралі
, тобто правила поведінки, що засновані на уявленнях суспільства про добро та зло, справедливість та несправедливість;
- Норми культури
– правила поведінки, що відображають рівень духовного розвитку суспільства;
- Організаційні норми
– правила поведінки, що регламентують порядок утворення та функціонування державних і недержавних структур;
- Традиції
– правила поведінки, що виникають в результаті багаторазового їх застосування та існування у свідомості суб’єктів;
- Звичаї
– правила поведінки, що передаються з покоління в покоління та мають тривале історичне функціонування;
- Політичні норми
– правила поведінки, що регламентують взаємодію держави з політичними партіями, націями та громадянами в процесі здійснення політичної влади;
- Корпоративні
норми – правила поведінки, що утворюються громадськими об’єднаннями та регламентують порядок їх функціонування;
- Релігійні норми
– правила поведінки, що визначають порядок здійснення релігійних культів та засновуються на вірі в бога;
- Норми етики
– засновуються на уявленнях про красу людських вчинків;
- Норми права
– правила поведінки, що встановлюються чи санкціонуються державою з метою державно-владного впливу на суспільство.
Право та інші соціальні норми: спільні риси.
1. Право, як і інші соціальні норми, має об’єктивний характер – визначається об’єктивними умовами життєдіяльності суспільства;
2. Вони існують в реальній поведінці суб’єктів;
3. Регламентують поведінку людини шляхом надання прав та покладення обов’язків;
4. Мають загальний характер;
5. Певним чином встановлюються та гарантуються;
6. Протирічать свавіллю та беззаконню;
7. Виробляють повагу до прав людини.
Відмінності права та інших соціальних норм.
| Правові норми
|
Інші соціальні норми
|
| 1 |
Встановлюються чи санкціонуються державою. |
Існують в додержавному суспільстві і не залежать від держави. |
| 2 |
Мають формально визначений характер. |
Існують в усній формі, а письмове закріплення не має документального характеру |
| 3 |
Розробляються в чітко визначеному порядку в процесі правотворчості чи законотворчості. |
Розробляються у довільному порядку. |
| 4 |
Є загальнообов’язковими і виконуються незалежно від відношення до них з боку суб’єктів. |
Виконуються лише у випадку авторитетності норми для конкретного суб’єкта. |
| 5 |
Мають системний характер. |
Є просто сукупністю норм. |
| 6 |
Чітко визначають права та обов’язки суб’єктів. |
Права та обов’язки не визначені. |
| 7 |
Права та обов’язки мають взаємний характер, тобто виконання обов’язку є гарантією реалізації права. |
Виконання обов’язку не пов’язується з реалізацією прав. |
| 8 |
Мають чітко визначену структуру (гіпотеза, диспозиція, санкція). |
Не мають структурних елементів. |
| 9 |
Реалізуються в чітко визначеному порядку (дотримання, виконання, використання та застосування). |
Реалізуються в довільному порядку. |
| 10 |
Гарантуються державою шляхом діяльності спеціально створених органів. |
Гарантуються суспільством в процесі його життєдіяльності. |
| 11 |
Охороняються державою шляхом застосування, у випадку їх порушення, одного з видів юридичної відповідальності. |
Охороняються суспільством шляхом застосування засобів громадського впливу. |
Право як різновид соціальних норм.
Право є різновидом соціальних норм. Воно характеризується певними особливостями, що надають можливість визначити право як найважливіший засіб забезпечення життєдіяльності суспільства.
САМЕ ПРАВО:
- Встановлюється чи санкціонується державою в процесі функціонування утворених нею органів;
- Існує як письмовий документ, тобто має формально визначений характер;
- Основу права складають норми, тобто правила поведінки, що мають чітко визначений зміст;
- Право має системний характер, тобто не є простою сукупністю норм, а характеризується їх ієрархічною підпорядкованістю;
- Право має загальнообов’язковий характер – є обов’язковим для всіх суб’єктів і не надає можливості щодо невиконання правових приписів будь-ким з цих суб’єктів;
- Право має імперативний характер – встановлює чіткі межі можливої (право) та необхідної (обов’язки) поведінки суб’єктів;
- Право має загальний характер – поширюється на невизначене коло суб’єктів та кількість життєвих випадків;
- Право охороняється державою за допомогою організаційних засобів – створення умов щодо реалізації правових приписів та примусового характеру застосування чітко визначених засобів впливу, у випадку невиконання суб’єктами покладених
обов’язків чи порушення, наданих
інщим суб’єктам, прав.
Отже, право
– це система загальнообов’язкових, формально визначених, встановлених чи санкціонованих державою норм, що регламентують суспільні відносини шляхом надання суб’єктивних прав та покладення юридичних обов’язків учасникам цих відносин, і які гарантуються та охороняються державою.
|
