Реферат: Облік грошових засобів і розрахункових операцій на матеріалах Коломийської щетинно-щіткової фа

Міністерство освіти України

Тернопільська Академія народного господарства

Інститут обліку і аудиту

КУРСОВА РОБОТА

на тему:

“Облік грошових засобів і розрахункових операцій” (на матеріалах "Коломийської щетинно-щіткової фабрики")

Виконала

Туровцева О.В.

Перевірив:

Пушкар М.С.

Тернопіль

1999

Зміст.

стор.

Вступ.

1.Теоретичні основи обліку касових і розрахункових операцій.

1.1 .Загальні положення по веденню каси.

1.2.Порядок відкриття і призначення розрахункового рахунку.

1.3 .Види і форми безготівкових розрахунків.

2.Стан, організація обліку касових і розрахункових операцій на підприємстві.

2.1.Облік операцій по касі.

2.2.0блік грошових засобів на розрахунковому рахунку.

2.3.Облік розрахунків з підзвітними особами.

2.4.0блік безготівкових розрахунків.

2.5.0блік розрахунків з бюджетом і інших позабюджетних коштах.

3.Шляхи вдосконалення обліку касових і розрахункових операцій.

3.1 .Організація обліку в умовах функціонування автоматизованої системи обліку.

Висновки.

Список використаної літератури.

Додатки.

Вступ.

Підприємства різних форм власності в процесі господарської діяльності в процесі господарської діяльності постійно здійснюють розрахунки:

• з постачальниками;

• з покупцями;

• державним бюджетом;

• іншими організаціями і підприємствами по господарським операціям

різного характеру.

З допомогою грошей завершується перетворення грошової форми виділених засобів в виробничі запаси, отримання грошової виручки і вміщеного в неї чистого доходу.

Грошовий розрахунок - головний фактор забезпечення кругообігу засобів, а їх своєчасне завершення служить необхідною умовою безперервного процесу виробництва.

В даний час розрахунок проводиться в двох формах:

• безготівковим перерахуванням через систему банку (безготівковий розрахунок);

• у виглядів платежів готівковими грішми (готівковий розрахунок).

Єдиним кредитним, розрахунковим і касовим центром країни є Національний банк України. Всі грошові засоби підприємств і організацій повинні зберігатися на розрахункових або поточних рахунках банку. Одержання грошей з цих рахунків проводиться під безпосереднім контролем банку, що забезпечує використання цих засобів по цільовому призначенню.

Розрахунки між підприємствами здійснюються через банк переважно безготівковим шляхом. За допомогою безготівкового розрахунку ведеться розрахунок не тільки з постачальниками і покупцями, а й розрахунок з бюджетом по податках, з дебіторами і кредиторами, зі своїм галузевим управлінням (вищестоящою організацією), з профспілковими організаціями по відчисленню на соціальне страхування, з робітниками (там, де заробітна плата виплачується через ощадні банки) і цілий ряд іншших розрахунків.

Грошовою готівкою із своїх кас підприємства виплачують заробітну плату, дрібні господарські витрати і проводять розрахунок з індивідуальними здатчиками.

Перед бухгалтерським обліком в області обліку грошових засобів, розрахунків і кредитів стоять такі основні завдання:

1. Своєчасне і правильне проведення необхідних розрахунків, як шляхом безготівкових перерахувань так і готівкою.

2. Повне і оперативне відображення в облікових регістрах наявності і руху грошових засобів і озрахункових операцій.

3. Додержання правил використання грошових засобів по призначенню у відповідності з виділеними лімітами, фондами.

4. Проведення у встановлений термін інвентаризації грошових засобів і стану розрахунків, недопущення простроченої дебіторської і кредиторської заборгованості.

5. Контроль наявності і зберігання грошей в касі, на розрахунковому і інших рахунках в банку.

6. Контроль дотримання розрахунково-платіжної дисципліни, своєчасності перерахування сум за матеріальні цінності і послуги, а також засобів, одержаних в порядку кредитування.

1.Теоретичні основи обліку касових і розрахункових операцій.

1.1. Загальні положення по веденню каси.

До касових відносяться операції, що пов'язані з надходженням і витрачанням готівкових грошових знаків безпосередньо через касу підприємства.

Для зберігання грошових засобів і проведення розрахунків готівкою на підприємствах, організаціях і закладах створюється каса. Каса — це спеціальне ізольоване приміщення, обладнане сигналізацією, сейфами, незгораючими шафами для зберігання грошей та цінних паперів.

Двері каси на час здійснення операцій повинні бути закриті з внутрішньої сторони на ключ. Доступ до приміщення каси особам, які не мають відношення до її роботи, заборонено.

Всі наявні гроші і цінні папери зберігаються в сейфах, які після закінчення роботи опечатуються сургучною печаткою касира. Ключі і печатки зберігаються у касира і передавати іншим особам заборонено. Дублікати ключів зберігаються у керівника підприємства в опечатаних пакетах і раз у квартал перевіряються комісією. На початку дня касир зобов'язаний оглянути замки, двері, решітки, сигналізацію, печатки, переконатись у їх справності.

У випадку пошкодження касир повідомляє керівника підприємства і органи внутрішніх справ. Касові операції (надходження готівки до каси і видача з неї) здійснюється на підставі “Порядку зійснення касових операцій у національній валюті в Україні”, затвердженого постановою правління Національного банку України № 21 від 2.02.95 р. у редакції постанови правління НБУ від 13 жовтня 997 року № 334 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 4 листопада 1997 року за № 530/2334.

Касові операції здійснює касир, який несе повну матеріальну відповідальність за прийняті на зберігання гроші і цінні папери і за збитки, скоєні організації, підприємству, як в результаті навмисних дій так і недбалого або недобросовісного відношення до своїх обов'язків. Тому при прийнятгі касира на роботу з ним заключається договір про повну матеріальну відповідальність. Касиру забороняється передовіряти доручену йому роботу іншим особам. Головні бухгалтера та інші працівники, які користуються правом підпису касових документів, не можуть виконувати обов'язки касира.

Для видачі заробітної плати, премії і при других масових виплатах, наказом керівника можуть зазначатися спеціальні особи (громадські касири); під розписку вони одержують в відповідності з потребою грошей в касі, а потім звітуються перед касиром.

Гроші, які зберігаються в касі, відносяться до ненормованих оборотних засобів.

Підприємства і організації можуть мати в своїй касі гроші готівкою в межах встановленого ліміту. Банк визначає ліміт залишку готівки у касі в розмірі, необхідному для виплати невідкладних витрат. Готівку можна витрачати лише на ті потреби, на які вони видані банком.

Готівкова виручка, одержана від реалізації товарів (робіт, послуг), може використовуватися ними в необхідних розмірах для забезпечення своєї статутної та господарської діяльності (крім здійснення виплат, пов'язаних з оплатою праці та виплатою дивідендів (доходу).

Кошти на виплати, пов'язані з оплатою праці та виплатою дивідендів (доходу), всі підприємства незалежно від форм власності мають одержувати виключно з кас банків.

Готівка, видана під звіт на відрядження, але не витрачена, має бути повернена до каси підприємства не пізніше 3 робочих днів після закінчення відрядження, а видана на всі інші цілі - 10 робочих днів з дня видачі її під звіт і здана до каси банку не пізніше наступного дня.

Готівка, що видана під звіт, але не витрачена і не повернена до каси підприємства протягом 10 робочих днів з дня видачі її під звіт (за відрядження - протягом 3 робочих днів після закінчення йідрядження), починаючи з наступного дня після закінчення зазначених строків, включається до суми фактичного залишку готівки в касі на кінець дня. Одержана в результаті сума порівнюється зі встановленим лімітом залишків готівки в касі.

У разі витрачання підприємством готівки з виручки на виплати, пов'язані з оплатою праці і виплатою дивідендів (доходу), ці кошти включаються до фактичних залишків готівки в касі того дня, коли були здійснені такі виплати, з подальшим порівнянням одержаної суми із затвердженим лімітом каси.

Всю грошову наявність зверх встановленого ліміту залишку готівки в касі, підприємства повинні здавати для зарахування на рахунок в банку.

Зверх встановлених лімітів підприємства мають право зберігати в своїх касах гроші тільки для зиплати заробітної плати, допомоги по тимчасовій непрацездатності, стипендії, пенсії і премії на протязі трьох днів, з дня отримання цих грошей в банку, включаючи день отримання. Своєчасно не виплачена заробітна плата повинна бути здана касиром у банк. При необхідності розрахуватись з робітником банк видає необхідну суму по першій вимозі підприємства.

Гроші, отримані підприємствами із банку, повинні використовуватись ними суворо по цільовому призначенню.

Найважливішими вимогами правильного оформлення і обліку касових операцій є:

¨ ¨ негайний запис кожної здійсненої касової операції у касову книгу (додаток № 12), щоденне визначення підсумків у цій книзі і здача касиром під розписку бухгалтерові касових документів;

¨ ¨ виписка бухгалтерією на кожну касову операцію прибуткових і видаткових ордерів (додатки № 13,14), додержання послідовності в нумерації і реєстрації цих коштів у реєстрі і передачі Їх для виконання касирові;

¨ ¨ погашення касиром спеціальним штампом касових документів з метою неприпущення зловживання цими документами шляхом повторного їх використання;

¨ ¨ встановлення наказом керівника підприємства осіб, що мають право підписувати касові документи, наявність у касира зразків підписів цих осіб і неприпустимість виконання касових операцій по непідписаних документах.[1] [1]

Касові операції оформлюються документами, типові міжвідомчі форми яких затверджено Міністерством статистики України за угодою з НБУ і Міністерством фінансів України, і які мають використовуватися без змін на всіх підприємствах незалежно від їх відомчої підзвітності і форм власності.[2] [2]

1.2. Порядок відкриття і призначення розрахункового рахунку.

Для зберігання тимчасово вільних грошей та здійснення розрахункових операцій кожному підприємству відкривають у відділеннях банку по місцю їх знаходження розрахунковий рахунок.

Розрахункові рахунки в національній валюті відкриваються підприємствам, що здійснюють науково-дослідну, виробничу й іншу комерційну діяльність з метою одержання прибутку, що володіють основними і оборотними засобами і мають самостійний баланс. Через них і здійснюються розрахунки шляхом відповідних записів (переносу сум) з розрахункового рахунку одного підприємства або зарахування на розрахунковий рахунок іншого.

Підприємство, якому відкрили розрахунковий рахунок, являється його власником. Воно розпоряджається, в межах пред'явлених йому прав, усіма засобами, що зберігаються на цьому рахунку.[3] [3]

Розрахунковий рахунок відкривається в момент введення в дію підприємства. Для оформлення відкриття розрахункового рахунку в банк надаються такі документи:

1) заявку про відкриття рахунку встановленого зразка, підписану керівником і головним бухгалтером підприємства. Якщо у штаті немає посади головного бухгалтера або іншої посадової особи, виконуючої обов'язки головного бухгалтера, заява підписується тільки керівником;

2) копію свідоцтва про державну реєстрацію у органі державної виконавчої влади, іншому органі, уповноваженому здійснювати державну реєстрацію, завірену нотаріально або органом, по видав свідоцтво про державну реєстрацію. Бюджетні установи і організації замість свідоцтва про державну реєстрацію, подають довідку про внесення до державного реєстру звітних статистичних одиниць України;

3) копію рішення про створення, реорганізацію підприємства того органу, якому надано таке право чинним законодавством, завірену нотаріально або органом, що видав таке рішення;

4) копію належним чином зареєстрованого Статуту (Положення), завірену нотаріально, або реєструючим органом. Установа банку, в якій відкривається рахунок, ставить відмітку про відкриття такого рахунку на тому примірнику Статуту, на якому стоїть відмітка податкових органів про реєстрацію підприємства у податкових органах, після чого цей примірник повертається власникові рахунку;

5) картку із зразком підписів осіб, яким відповідно до чинного законодавства або установчих документів підприємства надано право розпоряджатися рахунком і право підпису розрахункових документів. До картки включаються також відтиск печатки підприємства.

Право першого підпису належить керівникові підприємства, якому відкривається рахунок, а також службовим особам, уповноваженим керівником.

Право другого підпису належить головному бухгалтеру й уповноваженим ним особам.

Якщо посада головного бухгалтера не передбачена, старші бухгалтери користуються правами головних бухгалтерів, а якщо замість посади головного бухгалтера передбачена посада з іншими найменуваннями (начальник фінансового відділу, фінансово-бухгалтерського управління та ін.), власник рахунку робить відмітку про це в картці із зразками підписів та відтиску печатки.

Особи, що мають право першого та другого підписів, зазначаються в картці із зразками підписів і відтиску печатки при її складанні. Зразок підпису керівника включається до картки обов'язково.

Право першого підпису не може бути надано головному бухгалтеру та іншим особам, що мають право другого підпису.

По розрахунковому рахунку ведуться безготівкові розрахунки по основній діяльності. До основних операцій по витратам грошових засобів з розрахункового рахунку відносяться: одержання засобів на заробітну плату, перерахування коштів у державний бюджет, органам соціального страхування, різним кредиторам за послуги не товарного характеру (освітлення, отоплення і т.д.).

Видачу грошей, а також безготівкові перерахування, банк здійснює по банківським документам ; спеціальної форми, скріпленими підписами керівника, головного бухгалтера і печаткою, взірці яких є в банку.

Розрахункові і поточні рахунки закриваються на підставі:

А) заяви власника рахунку;

Б) рішення органу, на який законом покладено функції з ліквідації або реорганізації лдприємства;

В) відповідного рішення суду або арбітражного суду про ліквідацію підприємства або зизначення його банкрутом;

Г) на інших підставах передбачених чинним законодавством України або договором між становою банку і власником рахунку.[4] [4]

Операції на рахунках в установах банків можуть бути тимчасово зупинені за рішенням державних податкових інспекцій, судовими, правоохоронними та іншими органами у випадках, передбачених законодавчими актами.[5] [5]

Операції на розрахункових рахунках виконають за розрахунково-грошовими документами. Найбільш поширеними банківськими документами для видачі грошей або безготівкових перерахувань є такі:

• банківські чеки (готівкові і розрахункові);

• об'ява на внесок грошей готівкою (додаток № 10);

• платіжні вимоги-доручення;

• платіжні доручення (додаток № 11), акредитиви, векселі.

1.3. Види і форми безготівкових рахунків.

Взаємовідносини між підприємствами, організаціями і установами, а також між ними і населенням, що зумовлені дією Закону вартості, носять характер грошових розрахунків. Правильна організація і побудова обліку грошових розрахунків між підприємствами мають велике народногосподарське значення, тому що забезпечують швидке завершення у постачальників ругообороту оборотних засобів, фондів обігу і перехід їх з товарної форми в грошову, створюють необхідні умови покупцям для безперебійної оплати придбаних товарно-матеріальних цінностей. Грошові розрахунки здійснюються або у формі безготівкових платежів або готівкою, тобто існують дві форми розрахунків - готівковий і безготівковий.

Всі безготівкові розрахунки здійснюються через банк, а готівкові через касу.За економічним змістом розрахунки розподіляються на дві основні групи:

1. За товарними операціями, тобто всі розрахунки між підприємствами і господарськими організаціями за реалізовану продукцію, виконані роботи, послуги і придбані матеріальні цінності.

2. За нетоварними операціями, до яких відносяться: платежі до бюджету, одержання і повернення банківських позик, сплата страхових платежів, розрахунки за претензіями, недостачами і крадіжками та інші розрахунки.

Залежно від територіального розміщення сторін, що беруть участь у розрахунках, розрізняють одногородні таіногородні розрахунки. Розрахунки між підприємствами, що обслуговуються одним і им же банком, або різними установами банку, розташованому в одному місці, називаються одногородніми, а ті, що обслуговуються різними банками, які знаходяться в різних населених пунктах іногородніми.

Організація безготівкових розрахунків базується на такихпринципах:

• платежі здійснюються після відвантаження продукції, виконання робіт, послуг або одночасно з ними;

• платежі здійснюються за згодою платника;

• покупець може відмовитись від оплати розрахункових документів;

• платежі здійснюються за рахунок коштів платника або в установленому порядку за рахунок кредиту банку;

• зарахування коштів на рахунок одержувача повинно виконуватися лише після списання цих сум з рахунку платника.

Під формою розрахунків треба розуміти зумовлені характером економічних зв'язків, способи здійснення платежів, порядок документообороту і обігу коштів, як між учасниками розрахунків, так і між ними і банком. При цьому об'єднання і підприємства можуть застосовувати лише ті форми розрахунків, які встановлені законами і постановами Уряду і є обов'язковими для всіх учасників платіжного обігу. Залежно від умов господарської діяльності підприємств, місця знаходження платників, джерел коштів, за рахунок яких виконуються платежі застосовуються ті чи інші форми розрахунків. При розрахунках за товарно-матеріальні цінності. Надані послуги і виконані роботи, а також по інших операціях, використовують такіосновні форми безготівкових розрахунків:

• платіжними дорученнями;

• платіжними вимогами-дорученнями;

• чеками;

• акредитивами;

• векселями;

• платіжними вимогами;

• інкасовими дорученнями (додаток № 15).

Ці форми розрахунків були впроваджені Інструкцією №7 “Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України” і затверджені Постановою НБУ № 204 від 2.08.1996.

Розрахункові документи, які здаються в банк мають відповідати вимогам встановлених стандартів та вміщувати, залежно від їх форми,такі реквізити:

• назва документа;

• номер документа, число, місяць, рік його виписки. (Число та рік вказуються цифрами, місяць - літерами. На розрахункових документах, які заповнюються технічними засобами, допускаються зазначення місяця цифрами (01-12));

• назви платника та одержувача коштів (їх офіційне скорочення), які відповідають зареєстрованим у статуті, їх ідентифікаційні коди за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України (далі за текстом та у додатках - код), у фізичних осіб - ідентифікаційні номери, що проставляються на підставі відповідних документів податкових органів, номери рахунків в установах банку;

• назва банків платника та одержувача, їх місцезнаходження та умовні номери за МФО (код банку);

• суму платежу цифрами та літерами;

• призначення платежу: назва товару (виконаних робіт, наданих послуг), посилання на документ, на підставі якого здійснюється операція (договір, рахунок, товарно-транспортний документ, та інше), із зазначенням його номера і дати, зазначення законодавчого акта, яким передбачене право безспірного стягнення та безакцентного списання коштів (його дата, номер і відповідний пункт). Замість назви товару може зазначитись його кодове (умовне) значення;

• на першому примірнику (незалежно від способу виготовлення розрахункового документа) - відбиток печатки (за винятком випадків, передбачених інструкцією) та підписи відповідальних осіб платника або (та) одержувача коштів;

• підрозділи бюджетної класифікації та строк настання платежу (у разі перерахування коштів до бюджету);

• суму податку на додану вартість або напис “без податку на додану вартість”.[6] [6]

В бухгалтерському обліку всі розрахунки з бюджетом відображають на рахунку № 68 "Розрахунки з бюджетом”. По кредиту цього рахунку нараховують суми платежів до бюджету, а по дебету - фактичне перерахування грошей у дохід бюджету. Кредитове сальдо показує заборгованість підприємства перед бюджетом, тобто суму, яку підприємство має перерахувати до бюджету. Дебетове сальдо по рахунку 68 означає переплату бюджету, тобто надлишкову перераховану суму до бюджету, яку необхідно зарахувати в рахунок чергових платежів або повернути підприємству.

2.Стан, організація обліку касових і розрахункових операцій на підприємстві.

2.1. Облік операцій по касі.

На основі опрацьованого звіту касира у бухгалтерії ведеться облік касових операцій в журналі-ордері №1 (додаток № 1) по кредиту рахунку 50 "Каса" і в відомості №1 (додаток № 2) по дебету рахунку 50.

Поточні записи в журналі-ордері №1 і відомості №1 тягнуть за собою заповнення листків-розшифровок, для переносу дебетових і кредитових оборотів по окремих рахунках в ті журнали-ордери або відомості, де ведеться облік по цих рахунках.

Якщо в звіті касира є велике число операцій і їх рознесення безпосередньо в журнал-ордер №1 і відомість №1 без помилок затруднено, то на основі звіту касира складається зведення операцій в розрізі кореспондуючих рахунків і в відповідності з нею заповнюється журнал-ордер №1 і відомість №1.

При опрацюванні документів на ЕОМ на основі звітів касира складають щомісячно відомість обліку по рахунку каси, яка використовується для узагальнення операцій руху грошових засобів по даному рахунку і формування бухгалтерських записів в розрізі кореспондуючих рахунків і субрахунків. Відомість, таким чином, є регістром синтетичного і аналітичного обліку по рахунку 50 "Каса". В основі машинної обробки відомості лежить порядок відображення касових операцій на синтетичному рахунку 50, по дебету якого групується сума прибуткових, а по кредиту - видаткових операцій. Потім складається оборотна відомість по рахунку 50 "Каса".

В кінці місяця дані журналу-ордеру №1 і відомості №1 підраховують, сальдо на початок і кінець місяця звіряють з залишком касової книги. Дані журналу-ордеру №1 переносять в головну книгу, а відомість №1- є підставою для перевірки обороту по дебету рахунку 50.

Кореспонденція рахунків з обліку готівки:

________________________ ___________

2.2. Облік грошових засобів.

Операції, що проводяться на розрахунковому рахунку, в банку обліковуються на рахунку №51 "Розрахунковий рахунок". Основою для запису операцій на ньому є виписки з розрахункового рахунку (додаток № 3). Періодично (частіше кожного дня) банк видає власникам розрахункових рахунків виписки з рахунку з копіями розрахункових документів. Виписка обов'язково подається на перше число кожного місяця. У ній по кожній операції вказують дату, номер документа, код операції, суму оборотів по дебету і кредиту.[7] [7]

При цьому сума, яка зарахована на розрахунковий рахунок, у виписці відображається в оборотах по кредиту, а сума, списана з розрахункового рахунку, - в оборотах по дебету . Після кожної операції виводиться новий залишок грошових засобів. До виписки додаються документи, на основі яких проведено списання або зарахування грошей (платіжні доручення, талони об'яви на внесок грошей готівкою і інші). По операціям, проведених по дорученню власника рахунку і по грошовим чекам, банк до виписки документи не додає (вони складаються самим підприємством).

Виписка з розрахункового рахунку перевіряється підприємством з точки зору відповідності її даним документам; при цьому встановлюються, чи всі записи відносяться до підприємства - власника

У виписці проставляється номер кореспондуючого рахунку. Виписка є основною для записів до реєстрів (журналу-ордеру №2 і відомості №2) операцій на розрахунковому рахунку. Записи банку і підприємства повинні бути ідентичними.

Щоб зберегти постійну ідентичність записів банку і підприємства на розрахунковому рахунку, підприємство-власник його зобов'язано дебетувати розрахунковий рахунок, тоді як банк його- кредитує, і навпаки. При цьому для банку розрахунковий рахунок підприємства є пасивним рахунком.

Сальдо розрахункового рахунку завжди повинен бути однаковим як в обліку банку, так і підприємства. Якщо при перевірці виписки банку підприємство встановило, що якась сума в банку не вірно записана (зарахована або списана), то воно повторює цю помилку банку і повідомляє банк у письмовій формі. Усі помилки банку відображаються у кореспонденції з рахунком № 63 " Розрахунки по претензіях".

Регістрами для обліку грошових засобів по розрахунковому рахунку є журнал-ордер №2 (додаток № 4) і відомість №2 (додаток №5) . У журналі ордері №2 відображають операції по кредиту, а у відомості №2 - операції по дебету 51 рахунку. Складаються журнал-ордер і відомість по даних виписок банку. При цьому треба мати на увазі, що одній виписці відводять один рядок в регістрі.

2.3. Облік розрахунків з підзвітними особами.

Підзвітними вважаються робітники і службовці підприємства, які одержали гроші, аванси під звіт для проведення деяких дрібних операційно - господарських витрат, а також на відрядження. Список таких осіб затверджує керівник підприємства, кошти на відрядження видають у міру необхідності в межах сум, передбачених кошторисом. Гроші, видані під звіт, повинні зикористовуватись лише на ті потреби, на які вони видані. Видача грошей під звіт дозволяється тільки робітникам свого підприємства із своєї каси. Грошові чеки для одержання підзвітних сум безпосередньо з розрахункового рахунку в банку, як правило, не видають.

Підзвітній особі видають гроші на основі її письмової заяви з дозволу керівника підприємства при наявності довідки бухгалтерії про те, що за даною особою немає заборгованості по раніше виданих авансах.

Для Обліку підзвітних сум застосовується синтетичний активно- пасивний рахунок № 71 " Розрахунки з підзвітними особами". По дебету цього рахунку групують суми, що видаються під звіт, і відображають заборгованість осіб. По кредиту рахунку обліковують суми, витрачені з підзвіту або його повернення.

На витрачені суми, згідно авансових звітів (додаток № 6), складаються наступні проведення:

Дт 26 " Загальногосподарські витрати"

Кт 71 " Розрахунки з підзвітними особами" на суми витрат на відрядження і інші загальногосподарські витрати.

Дт 05, 06, 08, 12 " Матеріали", " Паливо", " Запасні частини", " МШП"

КТ 71 " Розрахунки з підзвітними особами" на суму, виплачену за придбання, доставку, і відвантаження і зберігання матеріальних цінностей.

Дт 24 або 25 " ВУЕУ", " Загальновиробничі витрати".

Кт 71 " Розрахунки з підзвітними особами"

Дт 31 " Витрати майбутніх періодів"

Кт 71 " Розрахунки з підзвітними особами" на суму витрат, проведених в звітному періоді, але тих, що підлягають включенню в витрати виробництва в майбутній період.

Дт 43 " Позавиробничі витрати"

Кт 71 " Розрахунки з підзвітними особами" на витрати по відвантаженню продукції.

Гроші для видачі авансів під звіт надходять з розрахункового рахунку

Дт 50 " Каса"

Кт 51 " Розрахунковий рахунок"

Регістри для обліку розрахунків з підзвітними особами.

Облік розрахунків з підзвітними особами ведеться лінійно - позиційним способом в журналі — ордері № 7 (додаток № 7), в якому зосереджений синтетичний облік і аналітичний; повна назва цього журналу така: журнал - ордер № 7 за_________ 199_р. по кредиту рахунку № 71 " Облік розрахунків з підзвітними особами" і аналітичні дані по цьому рахунку.

Заповнюється цей журнал по кожній підзвітній особі окремо і окремо кожному виводиться залишок заборгованості.

В журналі - ордері № 7 на одній сторінці записується сума виданого авансу і сума витрат по затвердженому звіту в кореспонденції з дебетуючими рахунками.

Суми залишків, що рахуються за підзвітною особою беруться з журналу - ордеру № 7 за минулий місяць, суми виданих авансів записуються по документах, які відображені в журналі № 1.

Суми здані в касу залишків не використаних авансів записуються на основі прибуткових ласових ордерів, відображених у відомості № 1 по дебету рахунку

50 " Каса", а записи по кредиту рахунку 71 "Розрахунки з підзвітними особами" - на основі авансових звітів.

2.4. Облік безготівкових розрахунків.

Бухгалтерський облік з постачальниками і покупцями, підрядчиками і замовниками ведеться на З рахунках : № 60 " Розрахунки з постачальниками і підрядчиками" , № 61 " Розрахунки по авансах", №62 " Розрахунки з покупцями і замовниками ".

На дебеті цього рахунку відображаються суми оплачених рахунків, на кредиті обліковується сума акцептованих рахунків на матеріальні цінності, що надійшли, виконані роботи та послуги.

Аналітичний облік ведуть за окремими рахунками постачальників і підрядчиків, фактами надходження невідфактурованих поставок або оплати матеріальних цінностей, що не надійшли, в розрізі постачальників і підрядчиків.

Рахунок № 61 " Розрахунки по авансах" використовують у випадках, коли при надходженні матеріальних цінностей відсутні платіжні документи на оплату. На дебеті цього рахунку відображаються суми виданих авансів під поставку матеріальних цінностей, виконання робіт.

На рахунку № 62 "Розрахунки з покупцями та замовниками" відображають розрахунки за відвантажену продукцію, виконані роботи і послуги лише на тих підприємствах, у яких реалізація продукції планується в міру її відвантаження, здавання замовникам робіт та надання послуг. Тут обліковують також і заборгованість покупцям за одержану від них часткову оплату продукції, що знаходиться у відвантажених товарах або в платежах, що надійшли в оплату ще не відвантаженої продукції.

На дебеті рахунку № 62 "Розрахунки з покупцями та замовниками" відображають суми, що належать з покупців або замовників, на кредиті — надходження коштів в оплату відвантажених товарів або використаних робіт і послуг. Сальдо на рахунку № 62 означає суму неоплачених платниками рахунків за товари відвантажені, виконані роботи і надані послуги. Як правило на рахунку № 62 сальдо має бути дебетовим, а якщо випадково виникає кредитове ­­- це означає переплату покупцями і замовниками по окремих рахунках.[8] [8]

Розрахунки по претензіях.

На кожному підприємстві в процесі його фінансово-господарської діяльності можуть виникати і їх необхідно облічувати розрахунки претензійного порядку, борги за нестачі, розтрати, крадіжки.

Розрахунки претензійного характеру облічуються на рахунку № 63 “Розрахунки за претензіями”. На цьому рахунку інформація про претензії, які висувають постачальникам, підрядчикам, транспортним та іншим організаціям, а також про пред'явлені й визнані (судовим порядком) штрафи, пені, неустойки.

По дебеті рахунку № 63 відображаються такі суми претензій:

• за виявлену при перевірці розрахунків постачальників і підрядчиків, транспортних організацій невідповідність цін і тарифів, передбачених договорами, арифметичні помилки;

• за виявлену невідповідність якості матеріалів, товарів постачальників технічним умовам, зумовлені договором;

• за нестачу вантажів постачальників, транспортних та інших організацій;

• за брак та простій, що виникли з вини постачальників;

• за суми, помилково списані установами банків з розрахункового рахунку підприємства;

• за штрафи, пені та неустойки, що утримуються з постачальників, підрядчиків, покупців, замовників за невиконання договірних зобов'язань, у розмірах, визнаних платником або присуджених арбітражем.

У разі, якщо висунені претензії судовими органами відхиляються й утриманню не підлягають, їх суми відносять на ті рахунки обліку, я яких вони були списані.

Підставою для записів операцій на рахунку № 63 “Розрахунки по претензіях” є: акти прийомки вантажів, рішення арбітражних органів, письмові погодження постачальників на задоволення претензій, а також виписки банку на суми, що надійшли в порядку задоволення претензій.

Синтетичний і аналітичний обліки руху коштів на рахунку № 63 “Розрахунки за претензіями” ведуться по кредиту в журналі-ордері №8, по дебету - у відомості №7 (додаток № 8) по кожному дебітору, а при спрощеній формі обліку - у журналі-ордері № 03 і відомості № 02.

На рахунку №69 “Розрахунки по страхуванню” діють такі субрахунки:

№ 69-1 “Розрахунки по соціальному страхуванню”

№ 69-2 “Розрахунки по страхуванню майна”

№ 69-3 “Розрахунки по індивідуальному страхуванню”

№ 69-4 “Розрахунки з Пенсійним фондом”

№ 69-5 “Розрахунки по медичному страхуванню”

Облік розрахункових операцій по соціальному страхуванню та з Пенсійним фондом.

Рахунок № 70 "Розрахунки з оплати праці" призначений для обліку розрахунків за всіма видами оплати праці: заробітної плати, премій, виконання громадських обов'язків та ін.

Для обліку розрахунків по оплаті праці використовують два субрахунки:

№ 70-1 "Нарахована заробітна плата" № 70-2 "Депонована заробітна плата". На кредиті субрахунку № 70-1 "Нарахована заробітна плата" -відображаються:

— нарахована заробітна плата робітникам основного виробництва, виробництва напівфабрикатів, допоміжних виробництв;

— нарахована заробітна плата робітникам за обслуговування і ремонт обладнання цехів основного виробництва;

— нарахована заробітна плата службовцям та обслуговуючому персоналу;

— нарахована заробітна плата спеціалістам; — нарахована плата працівникам житлово-комунального господарства;

— нарахована заробітна плата за впровадження нової техніки, технології, за виконаний ремонт основних засобів;

— суми нарахованої допомоги з тимчасової непрацездатності;

— суми премій, нараховані за рахунок коштів Фонду економічного стимулювання або Фонду спеціального призначення;

— оплата праці за рахунок коштів Резерву наступних витрат і платежів та інші.

На кредиті субрахунку № 70-2 "Депонована заробітна плата" відображаються суми своєчасно не виданої заробітної плати, премій, допомоги тощо працівникам підприємства.

На дебеті субрахунку № 70-1 "Нарахована заробітна плата" відображається виплачена заробітна плата, депонована заробітна плата, відрахований прибутковий податок із заробітної плати працівників та службовців на користь державного бюджету, відраховані аліменти та інші відрахування згідно з виконавчими листами, відрахування у розмірі 1% з нарахованої плати кожного працюючого до Пенсійного фонду, у розмірі 1 % профспілкових внесків від нарахованої заробітної плати, сплачені дивіденди за акціями, відрахування сум за лікарняними листками, 0,5% — збір на випадок безробіття та ін.

На дебеті субрахунку № 70-2 "Депонована заробітна плата" відображаються видачі депонованих сум.

Для обліку розрахунків по відшкодуванню матеріального збитку і крадіжок грошових коштів і товарно-матеріальних цінностей використовують рахунок № 72 "Розрахунки по відшкодуванню матеріальних збитків" з такими субрахунками:

№ 72-1 "Розрахунки по нестачах і крадіжках"

№ 72-2 "Розрахунки з інших видів завданого збитку".

На субрахунку № 72-2 "Розрахунки з інших видів завданого збитку" облічуються розрахунки з аинними особами по відшкодуванню заподіяного збитку підприємству у випадках і розмірах, передбачених законодавством про матеріальну відповідальність. На цьому субрахунку обліковують зіднесені у встановленому порядку втрати і збитки за брак, бій, лом, псування товарів, продуктів, матеріалів та інших цінностей, а також втрати через неправильні витрати грошових сум, виданих під звіт.

Аналітичний облік розрахунків по відшкодуванню матеріальних втрат ведуть окремо за кожною винною особою.

Для обліку розрахунків з робітниками та службовцями по інших операціях використовують такі субрахунки до рахунку № 73 "Розрахунки з робітниками та службовцями по інших операціях":

№ 73-1 "Розрахунки за товари, продані в кредит"

№ 73-2 "Розрахунки по позиках на індивідуальне житлове будівництво"

№ 73-3 "Розрахунки по позиках на будівництво садових будиночків"

№ 73-4 "Розрахунки по позиках молодим родинам"

№ 73-5 "Розрахунки за формений одяг"

№ 73-6 "Розрахунки по доходах, одержаних на пайовий Фонд членів організації орендарів"

№ 73-8 "Заборгованість учасників по підписці на акції".

Аналітичний облік розрахунків з працівниками за товари, придбані в кредит, ведеться за допомогою особових рахунків дебіторів і кредиторів у спеціальних книгах, де вказані суми кредиту і терміни його погашення. Синтетичний облік на субрахунку № 73-1 "Розрахунки за товари, продані в хредит" здійснюється на кредиті в журналі-ордері №8, а на дебеті — у відомості № 8.

Аналітичний облік розрахунків з робітниками і службовцями по інших операціях, за відповідними субрахунками, ведеться за їх особовими рахунками.

На рахунку № 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами" здійснюються розрахунки з організаціями і особами за виконавчими документами, з кооперативними і колективними організаціями за придбані або продані основні засоби, з іншими дебіторами і кредиторами, розрахунки з орендодавцем за придбані оборотні засоби з розстрочкою платежу.

На дебет рахунку № 76 записуються суми належних підприємству платежів, а на кредит -надходження, використання і повернення сум.

Для обліку розрахунків з різними дебіторами і кредиторами використовують такі субрахунки:

№ 76-1 "Розрахунки з організаціями та особами за виконавчими документами". На цьому субрахунку облічуються розрахунки за сумами, відрахованими з заробітної плати працівників підприємства на користь різних організацій і окремих осіб згідно з виконавчими документами або постановами судових органів. Синтетичний облік цих сум ведеться в журналі-ордері №8 і у відомості №7. Аналітичний облік відрахувань за виконавчими листами здійснюється у спеціальній книзі відрахувань за виконавчими листами;

№ 76-2 "Розрахунки з кооперативними та громадськими організаціями за придбані або продані основні засоби" - відображають розрахунки між державними підприємствами, кооперативними та іншими колективними організаціями при продажу основних засобів. Державні підприємства на цьому субрахунку облічують основні засоби, придбані у кооперативних та колективних організаціях;

№ 76-3 "Розрахунки з іншими дебіторами та кредиторами всередині країни" - облічують розрахунки з рештою дебіторів та кредиторів, тобто:

з орендарями нежитлових приміщень;

з транспортними організаціями за послуги, оплачувані лімітованими чеками;

з наймачами квартир і мешканцями гуртожитків за квартирну плату та інші комунально-побутові послуги;

з трудящими, за одержані від них суми в оплату вартості реалізованих матеріалів та транспортних послуг;

за операції комерційного характеру тощо.[9] [9]

Синтетичний облік здійснюється у журналі-ордері №8 і відомостях №8 і №9, а при спрощеній формі - у відомості №В-7. Аналітичний облік розрахунків з різними дебіторами і кредиторами ведуть ка особових рахунках кожного дебітора і кредитора.

Дебіторська заборгованість з простроченими термінами позовної давності списується з балансу за рішенням керівника підприємства з віднесенням на рахунок №80 "Прибутки і збитки" таким записом:

Дт №80 Кт №76 і відповідними субрахунками:

№ 76-4 "Розрахунки по акціях підприємства"

№ 76-5 "Розрахунки з орендодавцем за придбані оборотні засоби з рострочкою платежу"

№ 76-6 "Розрахунки з різними іноземними дебіторами і кредиторами"

№ 76-7 "Розрахунки по облігаціях державної позики"

№ 76-8 "Розрахунки по операціях, пов'язаних із здійсненням сумісної діяльності"

2.5.Облік розрахунків з бюджетом і інших позабюджетних коштах.

Рахунок № 68 “Розрахунок з бюджетом” має субрахунки за видами платежів до бюджету.

На підприємствах застосовують такі субрахунки:

№ 68-1 “Розрахунки по податку на додану вартість” .

№ 68-2 “Розрахунки з податку на додану вартість, розрахунковий період якого не настав”

№ 68-3 “Розрахунки з податку на прибуток”

№ 68-4 “ Розрахунки з акцизного збору”

№ 68-5 “Розрахунки з прибуткового податку”

№ 68-6 “Розрахунки з фінансування заходів з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС”

№ 68-7 “Розрахунки з відстрочених та розстрочених податків і внесків до бюджету”

№ 68-8 “Розрахунки з курсових різниць”

№ 68-9 “Розрахунки з комунального податку”

№ 68-10 “ Розрахунки з інших платежів”.[10] [10]

Аналітичний облік на рахунку 68 здійснюють за видами платежів до бюджету. Це дозволяє перевірити правильність розрахунків за кожним видом платежу.

Кореспонденція рахунків.

Суми податкових зобов'язань по сплаті ПДВ відображають по кредиту 68 “Розрахунки з бюджетом”, субрахунок “З податку на добавлену вартість” в кореспонденції з:

Дт 46 - у випадку відвантаження продукції та ін матеріальних цінностей в оплату за які кошти ьід покупця на дату відвантаження підприємство не одержало. А також при оплаті продукції готівкою;

Дт 67 “Податкові розрахунки” субрахунок 1 “З податкових зобов'язань” - у випадку нарахування на рахунки підприємства з банку коштів в оплату продукції, що відвантажена. Після відвантаження попередньо оплаченої продукції роблять запис Дт46 Кт 67 на суму ПДВ.

В регістрах бухгалтерського обліку сума ПДВ повинна виділятися в окрему графу на підставі належно оформлених документів (податкових накладних (додаток № 9), митних декларацій, товарних чеків, інших розрахункових або платіжних документів).

Облік розрахунків з бюджетом по акцизному збору ведеться на рахунку 68 “Розрахунки з бюджетом” по субрахунку “Акцизний збір”. Нарахування акцизного збору проводять по кредиту рахунку 68 в кореспонденції з Кт 46; сплата (перерахунок) в бюджет: Дтб8 Кт51.

З. Шляхи вдосконалення обліку касових і розрахункових операцій.

З.І. Організація обліку в умовах функціонування

автоматизованої системи обліку.

Сучасний рівень розвитку характеризується комп'ютеризацією всіх сфер народного господарства країни. Реальний обліковий процес розподіляє по робочих місцях, по території підприємства і здійснює в конкретних організаційно-технічних умовах. Ці місця повинні розглядатися якості потенціальних для організації обліку автоматизовані робочі місця (АРМ) бухгалтера.

Автоматизоване рішення обліку фінансово-розрахункового обліку операцій включає наступні задачі:

• облік грошових засобів в касі підприємства;

• облік грошових засобів на рахунках в банку;

• облік розрахунків з підзвітними особами , інші розрахунки;

• аналітичний облік по відповідним рахункам грошових засобів і розрахунків;

• аудит фінансово-розрахункових операцій.

Функціонування АРМ бухгалтера по обліку фінансово-розрахункових операцій повинно їабезпечити в діалоговому режимі облік за фінансовими операціями, які відображають щоденний стан підприємства, виконання необхідних розрахунків по аналізу фінансового стану з ціллю визначення резервів прискорення оборотності грошових засобів. Користувач повинен мати можливість в режимі активного діалогу проаналізувати стан розрахунків, засобів і інші.

На підприємствах України функціонують різні види АРМ бухгалтерів.

Серед малих підприємств найбільше розповсюджені реєстрації інформації в журналі господарської діяльності і формування головної книги, балансу і звітності. Іншим напрямком є рішення комплексу задач без зв'язку з іншими АРМ бухгалтера і системи АСУП.

З появою нового класу ЕОМ, а також з переходом до ринкових відносин, з'являється необхідність оперативного управління на місцях виникнення інформації, яка потребує впровадження розподіленої системи обробки даних обліку з використанням АРМ бухгалтера по рівнях управління комплексів задач.

Тому в подальшому буде розглядатися ново інформаційна система обліку, яка є прогресивною і відповідає сучасним вимогам.

Укрупнена інформаційна схема взаємозв'язку АРМ бухгалтера по обліку фінансово-розрахункових операцій з іншими системами приведена на малюнку:[11] [11]

АРМБ АРМБ АРМБ

по обліку по обліку по обліку

матеріальних праці гот. продукції,

цінностей і зарплати іі відгрузки і реалізаці

АРМБ по обліку фінансове - розрахункових операцій

АРМБ з ввідного АРМБ по обліку Підсистеми

обліку і складання затрат на АСУП

звітності виробництво

АРМ бухгалтера по обліку фінансово-розрахункових операцій може вестися в двох рівневих АРМ бухгалтера, коли перший рівень АРМ бухгалтера буде встановлений в бухгалтерії, де здійснюється облік фінансово-розрахункових операцій, і рівень 2 категорії керівників підприємства, головного бухгалтера.

Вихідною інформацією для рішення задач “Облік грошових засобів в касі підприємства” є інформація прихідних і розхідних касових ордерів, платіжних відомостей на різні виплати з каси.

Формування інформації прихідних і розхідних касових ордерів здійснюється одночасно з автоматичною випискою документів по зразках типових форм первинних документів.

По даним робочої бази видається по запиту машинограма. Щоденна відомість руху грошових засобів по рахунку № 50 “Каса”

Вхідний залишок

Разом по кореспондуючому рахунку

Разом по основному рахунку

Вихідний залишок

Разом по видах оплат

На основі даної відомості бухгалтер має можливість на любу минулу дату одержати необхідну інформацію по запиту.

На основі введеної первинної інформації щоденно формується відомість “Касова книга”, яка дозволяє проаналізувати прихід і розхід грошових засобів в касі. Дана відомість обов'язкова для всіх підприємств.

Фінансовий облік по рахункам бухгалтерського обліку на підприємстві здійснюється за допомогою формування інформації по кореспондуючим рахункам.

При формуванні первинних даних (платіжні доручення, виписка банку, зведене платіжне доручення) по банківським операціям застосовується технологія аналогічна касовим операціям. Для цього використовується нормативно-довідкова інформація (довідник рахунків бухгалтерського обліку, довідник зовнішніх організацій, довідник структурних підрозділів, довідник статей обліку, довідник курсу валют), яка дозволяє автоматично формувати постійні дані банківських первинних документів.

На основі виписок банку здійснюється ввід інформації по розрахунковому або валютному рахунку.

Задача “Облік розрахунків з підзвітними особами” відображає формування оборотів за звітний період, а також вихідне сальдо по табельним номерам підзвітних осіб і по призначенню розрахунків. Підзвітні особи подають в бухгалтерію авансові звіти про використання підзвітних сум з додаванням до них виправдних документів.

Бухгалтер провіряє авансовий звіт, встановлює законність розходів, вказує суму розходів, яка підлягає затвердженню, і здійснює ввід і фіксує її на машинному носії, формує базу даних.

На основі раніше введених даних по касових і банківських операціях, а також введених даних авансових звітів до них формується з відображенням на екрані або друкуючому пристрої особовий рахунок підзвітної особи.

Для аналітичного обліку розрахунків з підзвітними особами в цілому до підприємства формується відомість розрахунків з підзвітними особами. Відомість дозволяє проконтролювати рух грошових засобів по кожному табельному номеру. Згідно з даною відомістю бухгалтерія визначає стан розрахунків на певну дату по кожному об'єкту і в розрізі аналітичного обліку.

Особливе місце в системі займає функція про одержання додаткової інформації.

Розташування даних в інформаційній базі дозволяє в зручній формі бухгалтеру здійснювати облікових і контрольних функцій.

Для здійснення аналізу по приходу і розходу грошових засобів по банківських операціях здійснюється відображення інформації на дисплеї або друкуючому пристрої.

В АРМ бухгалтера по обліку фінансових операцій передбачений режим запиту по нагромаджувальним даним. Даний режим призначений для одержання довідкового матеріалу по запиту на будь-яке число місяця, по нагромадженню інформації, по взаємозв'язку наступних умов логічних зв'язків:

• по типу документів або по всім типам;

• по номеру документів або діапазону номерів;

• по даті складення документа або діапазону дат;

• по рахунку основного документа або діапазону рахунків;

• по субрахунку основного документа або діапазоні субрахунків;

• по рахунку валютному основному або діапазону валютних рахунків;

• по рахунку кореспондуючого документа або діапазону рахунків;

• по субрахунку кореспондуючого документа або діапазону субрахунків;

• по сумі в грв. або діапазону сум в грв;

• по сумі в валюті або діапазону сум в валюті;

• по найменуванню або коду найменування.

Для управління грошовими засобами підприємству необхідно мати по мірі необхідності наочну інформацію, яка дає можливість проаналізувати надходження або динаміку грошових засобів.

Висновок.

На основі даної курсової роботи я відмітила, що у процесі господарської діяльності ідприємство вступає в розрахункові взаємовідносини з іншими господарськими органами, іридичними чи фізичними особами - за товарно - матеріальні цінності, виконані роботи, надані ослуги та інше. Розрахунки являють собою систему грошових відносин, яка грунтується на господарському розрахунку, суворому виконанні договорів та додержанні фінансової дисципліни. озрахунки здійснюються готівкою і в безготівкових формах. Розрахунки готівкою здійснюються при супівлі дрібних господарських речей, виплаті заробітної плати, оплаті витрат на відрядження тощо.

Отже, майже весь платіжний оборот, як по товарних, так і по всіх інших операціях, хоплюється безготівковими розрахунками. Установи банку здійснюють безготівкові розрахунки у :,ормах, встановлених Національним банком України, а також прийнятих у міжнародній банківській практиці.

Необхідно наголосити на тому, що система безготівкових розрахунків сприяє зміцненню договірної дисципліни, прискоренню оборотності оборотних засобів, ефективному використанню оштів і посиленню контролю за фінансовою діяльністю підприємства.

Підприємство для здійснення розрахунків готівкою має касу, яку можна було б застрахувати страховою організацією.

Важливим моментом є те, що всі готівкові розрахунки підприємства та індивідуальних підприємців між собою, а також з громадянами проводяться як за рахунок коштів, одержаних у касі їанку, так і за рахунок виручки, отриманої від реалізації товарів (робіт, послуг).

Розрахунки готівкою підприємства з громадянами та юридичними особами мають проводитися з оформленням податкових накладних, прибуткових і видаткових касових ордерів, касового чи зварного чека, квитанції, договору купівлі-продажу, актів закупівлі, виконання робіт (надання послуг) або інших документів, що засвідчують факт купівлі товару, виконання роботи, надання послуги.

Готівкова виручка одержана від реалізації товарів (робіт, послуг) може використовуватися ідприємством в необхідних розмірах для забезпечення своєї статутної та господарської діяльності .крім здійснення виплат, пов'язаних з оплатою праці та виплатою дивідендів (доходу).

Кошти на виплати, пов'язані з оплатою праці та виплатою дивідендів (доходу), підприємство держує виключно з кас банків.

На даному підприємстві для перевірки збереження грошових коштів в касі не рідше одного разу на квартал проводиться раптова ревізія каси з покупюрним перерахуванням усіх грошей і перевіркою інших цінностей, що знаходяться в касі. Залишок готівки в касі звіряється з даними обліку по касовій низі.

Потрібно відмітити, що в умовах автоматизованого ведення касової книги слід проводити зревірку правильності роботи програмних засобів оброблення касових документів.

Спираючись на свою курсову роботу я можу відмітити, що на підприємстві проводиться робота по вдосконаленню обліку касових і розрахункових операцій шляхом автоматизації розрахунків з використанням ЕОМ. Дане вдосконалення дозволяє суттєво полегшити роботу ухгалтера та прискорити внутрішній документооборот на підприємстві, а також зробити можливим швидке оперативне надання інформації, потрібної для швидкої реакції керівництвом підприємства на яіни, які відбуваються в умовах ринкової економіки. Функціонування АРМ бухгалтера по обліку

Фінансово-розрахункових операцій повинно забезпечити в діалоговому режимі облік за фінансовими операціями, які відображають щоденний стан підприємства, виконання необхідних розрахунків по налізу фінансового стану з ціллю визначення резервів прискорення оборотності грошових засобів. Користувач повинен мати можливість в режимі активного діалогу проаналізувати стан розрахунків, засобів і інші.

З появою нового класу ЕОМ, а також з переходом до ринкових відносин, з'являється необхідність оперативного управління на місцях виникнення інформації, яка потребує впровадження "озподіленої системи обробки даних обліку з використанням АРМ бухгалтера по рівнях управління омплексів задач.

В час переходу до ринкових відносин стара система бухгалтерського обліку доказала свою спроможність до ефективного відтворення реальних подій на підприємстві (установі). Бюрократія і десятки підтвержуючих документів сильно заплутують та ускладнюють облік операцій. Рішення приймаються невчасно або за даних умов вони стали уже збиткові для підприємства.

Потрібно відмовитися від теперішньої системи обліку, а перейти на ту, яка дозволяє набагато простіше обліковувати операції, широко використовувати комп'ютерну техніку. В розвинутих країнах компанії стараються перейти на так званий безпаперовий офіс, адже в умовах ринкових відносин інформація - це гроші, а своєчасна інформація - великі гроші.

Література:

1. Завгородний В.П., Савченко В.Я. Бухгалтерский учет, контроль и аудит в условиях рынка:Учебник - К.: ДИ-КСИ, 1997.

2. Яремко І.Й. Бухгалтерський облік в умовах різних форм власності та господарювання: Навчальний посібник.-Львів: Левпрес, 1993 - 440 с.

3. Дудко В.П., Ковальчук Т.М. Бухгалтерський облік в умовах різних форм власності та господарювання: навчальний посібник.-Чернівці: Рута, 1996.-197 с.

4. Софілканич 1.0. Лекції з бухгалтерського обліку: Навчальний посібник.-Коломия: КДМТК, 1998.

5. Павлюк І.М. Рекомендації з організації і ведення бухгалтерського обліку на підприємствах і організаціях України: Практичний посібник.- Коломия: ВІК, 1995.-229 с.

6. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський облік на підприємствах з різними формами власності: Навчальний посібник. -К.:А.С.К, 1997.-511 с.

7. Сопко В.В. і інші. Бухгалтерський облік в промисловості та інших галузях народного господарства: Навчальний посібник. -К.: Вища шк., 1992.-463 с.

8. Кузьмінський і інші. Організація бухгалтерського обліку, контролю і аналізу: Підручник. -К.: Вища шк., 1993.-223 с.

9. Маргулис А.Ш. Бугалтерский учетв отраслях народного хозяйства: Учебник.-М.:Финансьі,

1979.-414с. Ю.Кужельньїй Н.В. Бугалтерский учет й его контрольньїе функции: Практ.руководство.-

М.:Финансьі й статистика, 1985.-143с.

11. Власов А.В. й другие. Курс бугалтерского учета: Учебник.-М.:Финансьі, 1974.-312с.

12. Кораблін С. Банківське регулювання і грошова пропозиція // Економіка України, 1998 №4 с.50

13. Осадленко О. Підсумки першого кварталу // Урядовий кур'єр, 1998 №71 с.5

14.Киреєв О. Про повернення помилково зарахованих (списаних) коштів // Урядовий кур'єр, 1998 №18-19 с.8

15. Стельмах В. Банк можна змінити // Урядовий кур'єр, 1998 № 61 с.8 Іб.Пархоменко В.П. Бухгалтерський облік в Україні. Нормативи. Коментарі. - К.: Поліграф. книга, 1994.-352с.

17. Інструкція про порядок ведення касових операцій у народному господарстві України (Затверджено постановою правління Національного банку України № 21 від 2.02.1995 року. Зареєстровано за № 228 від 2.02.1995 року) // Галицькі Контракти, 1997 №23-24 с.118

18. Порядок ведення касових операцій у національній валюті в Україні (Затверджено постановою правління Національного банку України № 21 від 2.02.1995 року у редакції постанови правління НБУ від 13 жовтня 1997 року

№ 334 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 4 листопада 1997 року за

№ 530/2334) // Галицькі Контракти, 1997 № 51 с. 133

19. Інструкція № 7 “Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України”(Затверджено постановою правління НБУ від 2 серпня 1996 № 204) // Галицькі Контракти,1997 №23-24 с.173 20-Голов С. Бухгалтерський облік в Україні: проблеми та рішення //Бухгалтерський облік і аудит, 1997 №10 с.12

[2] [2] Яремко І.Й. Бухгалтерський облік (частина ІІ) : Навчальний посібник.-Львів: Леопрес, 1993.-440 с.

[3] [3] Завгородний В.П., Савченко В.Я. Бухгалтерский учет, контроль и аудит в условиях рынка: Учебник.-К.: ДИ-КСИ, 1997.

[4] [4]Яремко І.Й. Бухгалтерський облік (частина II): Навчальний посібник. - Львів: Леопрес, 1993. - 440с.

[5][5] Софілканич І.О. Лекції з бухгалтерського облвку: Навчальний посібник.-Коломия: КДМТК, 1998 р.

[6] [6] Інструкція №7 "Про безготівкові розрахунки в народному обороті України" // Галицькі Контракти, 1997 №23-24.

[7] [7] Сопко В.В. і інші Бухгалтерський облік в промисловості та інших галузях народного господарства: Навчальний посібник.-К.:-Вища шк., 1992 - 463 с.

[8] [8] Ткаченко Н.М. Бухгалтерський облік на підприємствах з різними формами власності: Навчальний посібник. - К.: А.С.К, 1997.-511с.

[9] [9]Кузьмінський і інші Організація бухгалтерського обліку, контролю і аналізу: Підручник. - К.: Вища шк, 1993.-223с.

[10] [10]Завгородний В.П., Савченко В.Я. Бугалтерский учет, контроль й аудит в условиях рынка: Учебник. - К.: ДИ-КСИ, 1997.

[11] [11]Завгородний В.П., Савченко В.Я. Бухгалтерский учет, контроль и аудит в условиях рынка: Учебник.-К.: ДИ-КСИ, 1997.