Характеристика берегової смуги Африки
Берегова смуга
– місце перетину суші з океаном.
Берег
– це смуга земної поверхні що приляга до Земної берегової смуги, затоплюється водами світового океану, і постійно завдає впливу хвилювання та прибіглому потоку.
До неї прилягає смуга берега до морського дна – вплив хвильових процесів – називається береговим схилом
.
Берегова
зона
– сукупність берега і підводних. 777 тис. км. – загальна протяжність земної кулі.
Бухтові береги
– Євпаторія; Лимани. Африка – в основному виділяють лиманно-лагунові утворення.
Генезис
(походження) – та стадія еволюції утворенння берегової смуги.
Осушливі – припливні та відпливи характеризують Північну Європу (Голандія) – оголення берега – низинні , піщанні. В Африці також є такі берега. Меангри – низинні, мулисті, піщанні береги вкриті рослинністю що затоплюються (узбережжя Мозамбік).
Дельтові береги: якщо гирло баготорукавне. Якщо гирло має лійкоподібну форму – естуарії (первинна).
Острівні території – злиття, і закривають дельту; річка робить багато інших. Під час проходженння – багаторукавне гирло річки.
Ріасові – це затоплення морем долини гірської країни (гірські долини).
Тектонічні рухи – територія затоплюється, полинає її. Море підтоплює гирло річки. Ріаси характеризують собою довгі, вузьки глибоководні затоки. Виникають в береках тектонічних рухів – опускання території. (вулканічні береги – ендогенні).
Коралові береги: тепмературний режим, прозорість води – незначні глибини(4-5 метрів).
Африка – Червоне море, Східне узбережжя, Серединно-океанічні хребти.
Фітогенні не спостерігаються в Африці. Техногеннні – вплив людини.
– Нерівнісь прибережних районів (сіл./госп. розвиток), як промислові зони. Розвиток портів пов’язан із зміною форми берегів, як будування стін, систем захисту узбережжя.
Портова смуга: порти-столиці найбільші – Атлантика (Лагос – Нігерія), Монровія (Ліберія), Дакарт (Синігал), Луанда (ПАР). Протяжність портів – 14 км. (Пн. Африка).
Розвинені берега чергуються: Джигуті, Бербера (Найкрутіші берега).
Карта берегів:
П-ов до узбережжя виходять кристалічні щити: абразивно-акумулятивні, бухтові.
Гірські системи, прибережні: абразивно-денудаційні (Касабланка), абарзивно-акумулятивно пляжеві.
Західна частина: ріхтові дюни – затоки – лагуни. Виникнення піска; пасати – Сахара (як основний імпортер піска).
Гвінейська затока: чергування абразино-акумулятивних і абразивно-бухтових берегів.
Лагунні: зустрічаються меангрові. Річка Нігер – найбільша за площиною (відкладання, акумуляція); вулканічні береги.
Клімат Південної Америки
| Кліматичні пояси |
Характеристика |
| Екваторіальний |
Включає в себе Амазонську низовину, Гвіанське нагір’я, низ. Оріноко, част. Тихоокеанського узб. сер. t +24…+28˚ С. Амплітуда добових і сезонних коливань t незначна. Опади мають диферен. характер. Амазонська низовинв 1200–2000 мм за рік. Їх приносять пд.-зх. вітри. |
| Субекваторіальний |
Бразильське нагір’я, пд. част. Амазонської низ., нижня частина басейну Амазонки. Для нього характ. рисою є сезонність, і розподіл опадів. Період дощів – з грудня по травень, що пов’язано з екват. мусоном.
Max на переході від вологого сезону до сухого t +28…+30˚ C.
Пд.-сх. частка субекват. поясу дещо вологіша. Кількість опадів 400-1000 мм.
|
| Тропічний |
Обл. вологого пасатного (мус.) клімату
сх. і пд.сх. Бразилбського нагір’я к-ть опадів 2000-3000 мм. t˚ липня +25…+27˚ С зниж. До+24˚ С.
Обл. вологого пасатного клімату.
Рівнина Гран – Чако. Це клімат посушливий. Влітку опади max 1500-2000 мм. Характерні найбільші амплітуди +15…+20˚ С
Узб. Тихого океану
до 30˚ пд. ш. це обл. берегових пустель і напівпустель. К-ть опадів min . Пустеля Атакама 50 мм і меньше сезонні амплітуди дуже незначні.
|
| Субтропічний |
Від 30˚ пд.ш. на пд. окраїни нагір’я Вроу, басейн нижнього Уругваю, міжрічча Парани і Уругваю, сх. частина Пампи. Для літа характерні пн.-сх. мусони, а зимою циклонічна діяльність. Літо жарке, зима м’яка t˚ =0…10˚ С, к-сть опадів 2000 мм (сх.), 5000 мм (зх.).
Обл. пасивного субтропічного клімату
зх. Пампа t˚ зимою від 0˚ С, пн. част. Пампи t˚ літа +27˚ С, пд. част. +23,+24˚ С. Міжрічча Уругвая maxt˚ літа +45˚ С, t˚ зими +15˚ С, ближче на сх. +7…+10˚ С.
Тихоокеанське узбережжя
(морський клімат) від 30˚ до 37˚ пд. ш. Літо прохолодне відсутні опади. Зима волога t˚ +8…+12˚ С. Сезонні амплітуди незначні. Передкордильєри, літні опади 50-100 мм, сх. Сьєри – 2000 мм.
|
| Помірний |
Від 45˚ пд. ш. Патагонія – єдиний посушливе тут місце к-сть опадів 140 мм. На зх. Тихоокеанського узб. до 300-400 мм. Max опадів зимою, t˚ 0˚…+4˚ С, t˚ літа 18˚…+24˚ С. На крайньому пд. Тихоокеанського узб. (помірний океанічний тип клімату) к-сть опадів 3000-5000 мм. Max припадає на зимній період (циклони) t˚ зими +4˚ С (м’які зими), t˚ літа +8…+12˚ С. |
Берегова лінія Європи
| Орограф. характеристика
|
Генетичний тип берега |
| Узб. Білого моря |
Піщані, абразивно-акумул. (дельтові), льодовиково-тектонічні, акумул. пляжеві, тектоніч. розчлен. (фіорди). |
| Узб. Балтійського моря |
Льодовик.-акумул. розчленовані, аккумул. льодникові, абразивно-акумул. бухтові, піщані (ватові). |
| Узб. Великобританії, Гренландії |
Льодовик.-тектонічні (фіорди), тектонічного розчленування, абразивно-акумулятивні (дельтові), абразивно-акумулятивні (бухтові), акумулятивно-лагунні, лагунно-лиманні, піщані (ватові), акумулятивні (пляжеві), абразивно-акумулятивно (бухтові)-тектонічного розчленування. |
| Узб. Середземного моря |
Абразивно-бухтові, акумулятивні пляжеві, абразійні, тектонічного розчленування, абразивно акумулятивні (дельтові), ерозійного розчленування, лиманні,естуарієві, абразійно акумулятивно бухтові. |
Типи живлення річок Європи
| Тип |
Характеристики |
Назва річок |
| Виключно дощове жив. з > водністю впродовж року |
Характер. для р-нів помірного морского клім. зі значною кількістю опадів і рівномірним цілорічним їх розподілом. Особл. багатоводні взимку коли за низьких +tвитрати води на випаровування малі. Деякі спад води влітку – з > випаров.Більшість річок тече в добре розробленних долинах, має незначні ухили русл, розгалужену сітку приток.
Сприятливі для розвитку судноплавства. У гірських районах режим річок дещо ускладнений за рахунок додаткового надходження навесні талих снігів чи льодов. вод і короткочасних павод. Після літніх злив.
|
Темза, Лаура, низ. Рейна |
| Переважно дощового жив., з maxстану навесні і min – кінець літа – поч. осені |
Характер. для р-нів з помірним перехідним клім. від морського до континентант. Розподіл опадів на такий рівномір. Водність річок має виражену сітку – сезонність.
Весняний maxповязаний з таненням снігу і весняними дощами. Влітку велика кількість опадів випаровується.
|
Сх. Євр. р-ни – Одра, Вісла, Інн, Сава, Драва. |
| Рычки з добре вираженим високим рывнем у зим.-весн. період із межень в літку |
Живлення за рахунок підземного стоку.Характерні для
р-нів субтроп. середземн. клімату. Витрати води влітку і нижчі взимку. Невеликі річки влітку пересихають або сильно міліють. Меншою мірою зниження рівня властиве великим річкам Середземн., витоки яких почин. в горах. Тут в літку грунтове живлення, доповнене дощовим. Навесні – талі води гір.
|
Ебра, Дуеро, Гвадіана, Тахо, Гвадалквивер, Тібр. |
| Переважно снігове |
Характ. для Пн. (бореальних) р-нів помір. пояс. з тривал. залеган. снігов. покриву. |
Середн. Альп, Феноск, Пірен., Печора, Дніпр, Пн. Двіна. |
Льодовикове
Зх. Європа
|
Осн. Перехід стоку, коли + t . Взимку деколи стік зовсім припин. |
Рейн, Дунай, Рона, Одра, Вісла,. |
ТЕКТОНІКА ЄВРОПИ
Тектонічна
одиниця
|
Орографічна одиниця
|
Корисні
копалини
|
Сх.Європейська
платформа
|
| Байкальський щит |
Цокольні плато і плоскогір`я, високі р-ни ускладнені формами водно-льодовикового рельєфу. Озера тектонічні і льодовиково-тектонічного походження, є моренні гряди: Салногусельнья, Мансельнья |
Fe, Ni, U, слюди |
 Український щит |
Придніпровська височина приурочена до розривної тектоніки (долина Дніпра тектон. Розчленована, Зх. щит
а Сх. (девон))
|
| Синиклізи: Прикаспійська, Печорська, Московська |
| Антиклізи |
Не чітко виражені, бо знівільовані осадковими відкладами, похил. плат. на Пд., Пд. межа нечітко вираж. |
| Складчаті області |
| Каледонська (ниж. Калед.) |
На Пд. Скандінавських гір, Уельс і Шотландське нагір`я, Пн. частина Ісландіі |
| Герцинська (верх. Калед.) |
Вся територія середньої Європи |
Fe |
| ---області епігерцинських платформ |
простяг. у широтному напрямі від Атлантичного ок. до Євр. Гронод. розривна тектоніка нагір`я, низовини (перекрив. морські аккумул. відклади) |
Свинцово-цинкові та поліметалеві руди |
| ---обл. герцинських споруд |
Центр горотворення – Центральний масив, від якого відгалужується дві гілки: 1) східна – субширотна, доходить до Карпат (Тюрінгський і Баварський ліс, Франковський і Швабський вальд); 2) північна – Зх. Бретань, Корнуол, Пд. Піренейського п-ва (контабрійський, Сьєрра-Морена, Сьєрра-Невада, берійський, Центральна Кордільєра). Закін. біля Чешського масиву. |
Уранові руди |
| Зх.Європ. платформа |
| Синиклізи |
Характерна велика к-ть морських відкладів (морські трансгрессії) басейн Лотарінгій |
| Кайнозой |
В Пд. Європі – Альпійська зона (в горотворені задіяні Пд. Герцинські споруди). Альпи – це центральна частина Альпійської обл. і складається з хребтів. Вони генетично пов`язані і переходять у склад. обл. Балканського п-ва (Динара, Пінд, Пн. Албанські Альпи) гірські хребти Пелопонеса, хр. о-вів Кіпр і Кріт. Всі передгірні частини в Альпах обл. знаход. в межах передгірських прогинів. |
Природ. газ, нафта |
Альпійсько-гімалайська складчатість (герцинськ.)
|
“Каблучка” Апенінського п-ва, о-ви Сардінія та Сицилія, Уральські гори (спочатку горотворення відбув. В Сх. част.
Утв. на місці геосинклінального прогину складні гори, на Сх. – більш старі і низькі)
|
Поліметалеві руди, нафта, газ |
Азія
Загальна характеристика
Розташована у пн. Півкулі ,не перетинається нульовим меридіаном .
Омивається водами Тихого ,Індійського і пн. Льодовитого океанів.
Крайні точки :
ПН.- мис Челюскін
Пд..- мис Піай
Зх. – Урал
Сх. – мис Дежньова
Протяжність : з Пн. На Пд. – 8 500 км.
З Зх. На Сх. –
S= 43 мл. Км з островами, без островів 41.5 млн. Км.
Азія є самою високою частиною світу (середня висота – 950м ).
Найвища точка г. Джомолунгма – 8 848 м.
Найнижча точка – Туранська западина – - 154 м
Мертве море -- - 395 м
Характеристика берегів
Азії.
| Орогафія |
Тип Берега |
| Мала Азія |
Абразивно - денудаційні,абразивно-акамулятивні, |
| бухтові |
| Пд.Зхчастина Аравійського |
Абразивно - денудаційні,акамулятивні,пляжеві , |
| півострова гирла річок Тигр |
лагунні, коралові, алювіальні , дельтові. |
| Червоне море. |
| Півострів Індостан |
Сформовані тектонічними процесами, ріаси. |
| Пн. Зх.узбережжя |
алювіальні морські рівнини , дельтові. |
| Підняті ділянкі |
ріаси. |
| рівнинні частини |
лиманні. |
| Ганг і Брахмапутра |
дельтові. |
| Брахмапутра - Іраваді |
скидові. |
| Півострів Індокитай,Малака |
абразивні, алювіальні , морські рівнини , ріаси, |
| абразивно - акмулятивні. |
| Сх. Узб.Японські ост-ви |
чергування акумулятивних |
| узб. Кореї, пд. Зх Китаю. |
| Сх.Росії |
скидові, абразивно - денудаційні . |
| П-в Камчатка |
ріаси, абразавно - акамулятивні. |
| Пн. Азія |
фіорди , дельтові. |
Характеристика кліматичних поясів Пн. Америки.
| Кліматичний пояс |
Область |
Характеристика |
| Арктичний |
Пн. узбережжя Пн.Америки і прилягаючи острови. Арктичні повітряні маси. Сер. темп. січня –36˚..–40˚С. Мінімальна над Гренландією (–44˚..–50˚). Літом температура зберігається від’ємна або близька до 0˚С. Переважає хмарність, тумани, сніжні бурі. |
| Субарктичний |
Майже вся Аляска, більша частина Гудронової затоки і північ Лабрадору. На берегах Тихого і Атлантичного океанів клімат має океанічні риси, а центральна частина характ. континентальністю.
Сер. t січня континентальної обл. –36˚С. Сер t січня в обл.. прилеглих до океану –16..–20˚С. Сер. t липня +15..+10˚С. Кількість опадів до 500 мм. Поширена вічна мерзлота.
|
| Помірний |
1. Морського клімату |
Пд. межа помірного поясу визн. за 40˚ пн.ш. (на заході піднимається в гору до гірла р. Колумбія). Західні циклонні вітри. Сер. t січня 0˚С, літо прохолодне. Велика кількість опадів, до 3000–4000 мм на рік. |
| 2. Континентального к. |
Внутрішня частина материка. Антициклональний стан атмосфери. t липня +20˚С. Природні явища: суховії, бурі, посухи, снігопади. Максимум опадів літом. |
| 3. Мусонного к. |
Сер. t січня –5..–10˚С (пд.), <–20˚С (пн.). Сер. t липня +20˚С.
Кількість опадів 500 мм.
|
| Субтропічний |
Середземноморського клімату |
Широка полоса від п-ва Флорида до Каліфорнійського п-ва. Зх. узб. Тихого океану, а також між гірські западини Кордильєр – волога зима, сухе літо. Взимку – циклонічна діяльність, сильні опади. |
| Континентальний к. |
Значна частина Міссісіпської низовини, Берегова і Центральна рівнини – рівномірне зволоження. Літом – тропічні повітряні маси, t липня +25..+30˚С. Зимою вище 0˚С, на пд.. +16˚С. Циклони літом викликають торнадо. |
| Вологого к. |
Пд.-сх. частина поясу. Літом – морське тропічне повітря, що викликає сильні опади, зимою – відносно холодне континентальне повітря. |
| Тропічний |
Пустельного клімату. |
На південь від 28–30˚С пн.ш. за виключенням самого крайнього півдня Центр. Америки. Кліматичні умови визначаються дією Тихоокеанського і Атлантичного max. На пн.-зх. Мексики, п-ів Каліфорнія клімат сухий. Протягом всього року майже немає опадів. |
| Вологого клімату. |
Східна частина поясу. Зона пасатного фронту літом проходить через Центр. Ам. – сильні опади. Взимку вплив тихоокеанського повітря. |
| Субекваторіальний |
Крайній південь материку, починаючи від Нікарагуа лежить в субекваторіальному поясі. Літом діє екваторіальний мусон, який приносить велику к-ть вологи з Тихого океану. На схили гір, повернуті в сторону Карибського моря значну к-ть вологи приносить зимою пн.-сх. пасат. В цій частині області незначна сезона різниця температур. |
Природні зони Пн.Америки.
| Природна зона |
Територія |
Опади, мм |
t˚С |
Ґрунти |
Рослинність |
Тварини |
| Арктичні пустелі |
Бафінова земля, о-ви: Девон, Елсмір, Гренландія |
700-800, зх. 300 |
Суха супіщана легкосуглинкова маса |
Домінують мохи, лишайники |
Білий ведмідь, песець, вівцебик |
| Тундра |
Пд.. частина островів і пн. материка |
300-600 |
-30..-40˚С
0..+5˚С
|
Болотні тундрово-глейові |
Осока, полярні мохи, карликова береза. |
Карибу (пн. олень), песець, лемінг |
| Лісотундра |
Від Лабрадора до гирла Макензі |
-20˚С
> +10˚C
|
Підзолисті глеєві-підзолисті грунти |
Чорна і біла ялини, осика, береза |
Карибу, бурий ведмідь, бобри, норка, куниця. |
| Тайга |
500-600, низька випар. |
Різкі температурні контрасти |
Мерзлотно-тайгові і підзолисті, болотні, напівболотні |
Чорна і біла ялина, бальзамінна піхта, ін. хвойні |
вовк
+ лось
, чорний ведмідь, дикобраз. |
| Зх. Приокеанічні хвойні ліси |
Між 52 і 43˚ пн. ш. на заході. |
до 500 |
Бурі лісові (кислі) |
Сікстинська ялина |
Вовк
, олень, ведмідь грізлі. єнот. |
| Мішані ліси |
Дерново-підзолисті опідзолені |
Осика, бальзаміння тополя |
| Широколистяні ліси |
На сході та пд.. від мішаних л. |
1000-зх.
1500-сх.
|
М’яка зима
–2..–3˚С
|
Бурі лісові, слабопідзолені |
Дуб, каштан, клен, бук, тюльпанове дерево. |
Віргінські олень, ведмідь, дикобраз |
Лісо-
степ
а) Власне лісо-степ
б) Пре-
рії
|
Великі рівнини, внутрішні плато Кордільер.
Великі рівнини, плато Фрезер, Колумбійське.
Центральні рівнини
|
Зменшення зволоження
|
Відносно низькі t.
Велика к-ть тепла.
|
Вилугувані і опідзолені чорноземи, сіроземи лісові
Бруніземи
|
Осика, береза, високо травна злаково-лугова рослинність.
Трави
|
Бізон, кайот, суслик, сурок
Гризуни
|
Степи
а) типові степи
б) сухі степи
|
Більша частина Великих рівнин, пн-зх. Центр. Рівнин.
На сх. від Скелястих гір, більша частина Колумбійського плато
|
Зливи влітку
до 500
до 400
|
Чорноземи звичайні.
Каштанові.
|
Різнотрав’я, дерново-злакова рослинність, ковила.
Злакова трав’яна рослинність
|
Гризуни, змії, бізон
|
| Середземноморські ліси і чагарники |
Зх. узбережжя від 43˚ пн.ш. до пд.. кордонів США |
Мало |
Високі |
Коричневі і сіро-коричневі. |
Секвої вічнозелені і гігантські, сосна, дуб. |
| Мусоні мішані ліси |
ПлатоПідмонт, берегові низовини, сх.. Центр. рівнин |
Значні |
Жовтоземи, червоноземи. |
Довго хвойна сосна, дуб, ліани, кіпариси |
Черепахи, попу гаї, комахи |
| Пустелі |
Зх. узбережжя Мексики, Мексиканське нагір’я |
Практично відсутні, волога потрапляє у вигляді роси |
Примітивні пустельні, червоно-бурі. |
Ксерофітна рослинність. Кактуси, поодинокі акації |
| Вічнозелені тропічні ліси |
Крайній пд.. материка, Сьєра-Мадре |
Сильне зволоження |
Бурі тропічні і фераліти. |
Пальми, фікуси |
Мавпи, змії, комахи. |
|
