Реферат: Сутність і значення нормування праці

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЄНАКІЄВСЬКИЙ ТЕХНІКУМ ЕКОНОМІКИ І МЕНЕДЖМЕНТУ

ДОНЕЦЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

Самостійна робота

з предмету «Основи нормування і оплати праці»

за темою:

«Сутність і значення нормування праці»

Виконала: студентка І курсу

денного відділення

групи Б-84-11/10

Сидоренко І.В.

Перевірила: Колеснік

2011 р.

Вивчення теми доцільно розпочати із з’ясування суті та значення нормування праці в сучасних умовах. Пов’язано це, передусім, з необхідністю підвищення ефективності використання трудового потенціалу працівників, оптимізацією їх чисельності і професійного складу та своєчасним корегуванням вимог до персоналу, виходячи з умов ринку. Таким чином, перехід до ринку не знімає, а, навпаки, підвищує роль і значення нормування праці у діяльності підприємства.

Треба усвідомити, що універсальною мірою кількості живої праці є робочий час. Проте за міру (норму) праці можна вважати лише таку кількість робочого часу, яка об’єктивно потрібна для виконання конкретної роботи кваліфікованим виконавцям за сприятливих організаційно-технічних умов.

Нормування праці – це встановлення кількості та якості праці, необхідної для виконання конкретної роботи, виготовлення конкретної продукції у певних організаційно-технічних умовах виробництва.

Розглянемо кожну з функцій:

1. Управління і планування – це розрахунок норм праці на підприємстві.

2. Регулювання – ця функція використовується з метою регулювання і контролю діяльності структурних підрозділів.

3. Організації виробництва – вона включає в себе аналіз організаційно-технічних умов виконання праці, а також методів і прийомів.

4. Стимулювання – стимулювання ефективності праці; ця функція віддзеркалює залежність рівня заробітної праці від установлених норм і результативності праці.

5. Розвиток професіоналізму і творчих здібностей працівника – ця функція в умовах ринкових відносин зростає, тому, чим вище професіоналізм працівника, тим вища ефективність виконання ним норм праці.

Слід відмітити, що кожну з цих функцій не можна розглядати як домінуючу, бо кожна з них спрямована на забезпечення економії робочого часу та підвищення ефективності його використання.

Метою нормування праці є скорочення витрат на виготовлення продукції (послуг), підвищення продуктивності та якості праці, сприяння розширенню виробництва та зростанню доходів працівників на основі впровадження техніко-технологічних нововведень і вдосконалення організації виробничих і трудових процесів.

Вирішення цих завдань дозволить полегшити працю працівників, підвищити продуктивність праці та збільшити обсяг виробництва.

Основним змістом нормування праці є:

-аналіз трудового процесу;

-вибір оптимального варіанта технології та організації праці;

-проектування режимів роботи устаткування, прийомів і методів праці, систем обслуговування робочих місць, режимів праці та відпочинку, розрахунок норм відповідно до особливостей технологічного процесу, їх упровадження з наступним корегуванням у міру змін організаційно-технічних умов.

Нормування праці має відповідати таким принципам:

-забезпечення максимальної відповідності норм суспільно необхідним витратам праці;

-забезпечення прогресивності норм;

-наукової та організаційно-технічної обґрунтованості норм;

-обов’язкового комплексного охоплення нормами всього обсягу робіт на підприємстві;

-чіткої регламентації складу робіт та організаційно-технічних умов виконання норм;

-оптимального вибору об’єкта нормування праці;

-демократичного залучення трудящих до розроблення норм.

Нормуванню праці на підприємстві надається великого значення. Адже саме на трудових нормах базуються найважливіші показники діяльності підприємств:

· тривалість трудових і технологічних процесів;

· трудомісткість продукції;

· чисельність працівників;

· структура персоналу;

· продуктивність праці;

· розцінки для відрядників;

· фонд оплати праці;

· кількість технологічного обладнання;

· собівартість продукції;

· ціна виробу.

Для вивчення та розуміння цієї теми треба чітко усвідомити, що є об’єктом, а що предметом нормування праці.

Предметом курсу є вивчення основ науки про нормування практики установлення трудових норм і оплати праці; тривалість трудових процесів у часі.

Об’єктом нормування праці є цілеспрямована діяльність людини, як фізична, так і розумова, а саме здійснення нею виробничого процесу з метою перетворення сировини, матеріалів, напівфабрикатів у готову продукцію.

Залежно від соціально-економічних передумов, особливостей технологій, організації виробництва до конкретних об’єктів нормування у вузькопрактичному сенсі належать: робочий час, виробнича операція, технологічна структура операції, трудовий мікроелемент, обсяг роботи, зона обслуговування, чисельність персоналу.

Характеристика основних методів нормування праці