Контрольная работа: Міжнародні розрахунки та валютні операції на матеріалах комерційного банку КБ Фінанси та кредит

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з курсу “ Міжнародні розрахунки та валютні операції” (на матеріалах комерційного банкуКБ «Фінанси та кредит»)

ЗМІСТ

ВСТУП

1. МІЖНАРОДНІ РОЗРАХУНКИ У ФОРМІ БАНКІВСЬКОГО ПЕРЕКАЗУ, ДОКУМЕНТАРНИХ ІНКАСО ТА АКРЕДИТИВА

1.1. Банківський переказ

1.2. Документарне інкасо

1.3. Документарний акредитив

2. ВАЛЮТНІ ОПЕРАЦІЇ НА УМОВАХ «СПОТ», «ФОРВАРД», СВОП»

2.1. Продаж та купівля валюти на умовах „Спот”

2.1.1. Порядок купівлі-продажу іноземної валюти на МВРУ

2.1.2. Заявка по продаж валюти КБ «Фінанси та кредит»

2.1.3. Заявка на покупку валюти в КБ «Фінанси та кредит»

2.2. Продаж та купівля валюти на умовах „Форвард”

2.3. Продаж та купівля валюти на умовах „Своп”

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Міжнародні торгівельні розрахунки, ліцензування валютних операцій, купівля-продаж валюти для проведення розрахунків та застосування банківських валютних розрахунково-платіжних інструментів в Україні регулюється двома основними Законами та десятками інструкцій Національного банку України.

Згідно ДЕКРЕТУ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ “ Про систему валютного регулювання і валютного контролю” [1] :

- у розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту використовується як засіб платежу іноземна валюта. Такі розрахунки здійснюються лише через уповноважені банки.

- здійснення розрахунків між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту у валюті України допускається за умови одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Згідно Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»[2] :

Виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.

При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву термін строку розрахунків діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.

Резиденти, які купують іноземну валюту через уповноважені банки для забезпечення виконання зобов'язань перед нерезидентами, зобов'язані здійснювати перерахування таких сум протягом 5 робочих днів з моменту зарахування таких сум на валютні рахунки резидентів.

В дійсній контрольній роботі виконаний теоретичний аналіз керівних та методологічних документів в банківській системі України, які забезпечують функціонування основних банківських інструментів забезпечення міжнародних торгівельних розрахунків станом на серпень 2008 року.

В матеріалах роботи наведені всі реальні форми банківських документів по оформленню міжнародних торгівельних експортно-імпортних розрахунків та інструкції по їх заповненню згідно вичерпному переліку інструктивних джерел Національного банку України.

Банк "Фінанси та Кредит" пропонує послуги міжнародних розрахунків, що забезпечують проведення експортно-імпортних операції клієнтів.

Співпраця з банком при проведенні валютних операцій має низку переваг:

прийнятні тарифи та індивідуальний підхід до кожного клієнта

висока швидкість проходження платежів

зарахування коштів на рахунки клієнтів у день їх зарахування на коррахунок Банку

здійснення обов’язкового та вільного продажу валюти, що надійшла у день її зарахування на розподільний рахунок клієнта

можливість придбання та перерахування придбаних валютних коштів "день у день"

постійна взаємодія з клієнтами при проведенні операцій купівлі-продажу іноземної валюти

проведення конверсійних платежів, що дозволяють при наявності поточного рахунку у одній іноземній валюті здійснити розрахунки у іншій валюті

робота у системі "валютний Клієнт-Банк" економить час та зменшує витрати на поїздки до Банку.

та додаткових послуг:

безкоштовні консультації у сфері валютного законодавства

оперативне надання інформації про останні зміни у валютному законодавстві

пропонування оптимальних схем розрахунків за зовнішеьоекономічними операціями та допомога при укладанні необхідних документів

безкоштовна щоденна розсилка "Бізнес-підтримка від Банку "Фінанси та Кредит"з актуальною інформацією (курси валют, котировки на українському та міжнародному ринках, ставки депозитів, зміни у валютному законодавстві та ін.)

Фахівці відділу документарних операцій Банку "Фінанси та Кредит" готові надати повний спектр послуг:

комплексного супроводу контрактів

консультаційні послуги з питань оптимізації документарних розрахунків

коректування зовнішньоекономічних контрактів відповідно до валютного регулювання України та міжнародних правил UCP500, UCP525, ISP98 (ICC Publication 590), ICC Publication 458

максимально оперативне виконання розпоряджень по документарних розрахунках

Банк пропонує наступні форми документарних розрахунків:

безвідзивні непідтверджені та підтверджені акредитиви

акредитиви з відстроченням платежу

акредитиви з "червоною смугою" (передбачають авансовий платіж)

револьверні акредитиви

трансферабельні (перекладні) акредитиви

резервні акредитиви

тендерні гарантії

гарантії платежу

гарантії виконання договорів (контрактів)

гарантії повернення авансового платежу

імпортне інкасо

експортне інкасо

Надання копій фактичних банківських платіжних документів по міжнародним операціям неможливе, оскільки внутрішньою інструкцією КБ «Фінанси та кредит» вони віднесені до банківської та комерційної таємниці і можуть надаватися тільки, згідно умов закону України «Про банки та банківську діяльність», за обґрунтованим письмовим запитом.

1. МІЖНАРОДНІ РОЗРАХУНКИ У ФОРМІ БАНКІВСЬКОГО ПЕРЕКАЗУ, ДОКУМЕНТАРНИХ ІНКАСО ТА АКРЕДИТИВА

1.1 Банківський переказ

Банківський переказ в іноземній валюті здійснюється згідно «Положенню про оформлення та подання клієнтами платіжних доручень в іноземній валюті або банківських металах, заяв про купівлю або продаж іноземної валюти або банківських металів до уповноважених банків і інших фінансових установ та порядок їх виконання» [17] з використанням:

кореспондентських рахунків банку – резидента України, відкритих за угодами у банках – нерезидентах за кордоном у різних видах валют;

шифроповідомлень «електронною поштою» про надходження та проплату коштів з кореспондентських рахунків за наказами банку-кореспондента з застосуванням всесвітніх банківських мереж класа SWIFT між банками – резидентами та банками –нерезидентами;

відкриттям для клієнтів в банках –резидентах України валютних рахунків [12], на яких «віддзеркалюються» грошові потоки коштів надходження (витрат) валюти клієнтів через кореспондентські рахунки банку в банках-нерезидентах.

Відділ зовнішньоекономічної діяльності КБ «Фінанси та кредит» здійснює усі форми міжнародних розрахунків, використовуючи при цьому всесвітню систему по міжбанківських фінансових телекомунікаціях SWIFT.

Основними банками-кореспондентами КБ «Фінанси та кредит» в далекому зарубіжжі є наступні [39]:

Таблиця 1.1

Список основних банків-корреспондентів банку «Фінанси та кредит»

В табл.1.2 наведені тарифи КБ «Фінанси та кредит» на банківські перекази в іноземній валюті [39].

Таблиця 1.2

* - при відсутності на рахунку власної іноземної валюти оплата проводиться у гривні за курсом НБУ на день проведення операції.

В табл.1.3 наведене платіжне доручення в іноземній валюті, яке застосовується клієнтами для формування наказів банку на проведення банківського переказу в іноземній валюті [39].

Згідно з «Положенням про оформлення та подання клієнтами платіжних доручень в іноземній валюті або банківських металах, заяв про купівлю або про-даж іноземної валюти або банківських металів до уповноважених банків і інших фінансових установ та порядок їх виконання» [17] наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

бенефіціар - кінцевий отримувач коштів або банківських металів, на рахунок якого зараховуються кошти в іноземній валюті або банківські метали, переказ яких був ініційований за допомогою платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах;

внутрішньобанківське повідомлення - документ на переказ коштів, складений відокремленим структурним підрозділом банку, що не має статусу юридичної особи (філією банку), на підставі поданих клієнтами платіжних доручень в іноземній валюті, який надсилається до уповноваженого банку та на підставі якого формується повідомлення до іноземного банку про перерахування коштів в іноземній валюті на користь бенефіціара;

день валютування транскордонного переказу ( далі - день валютування) - день, починаючи з якого переказані клієнтом кошти в іноземній валюті переходять у власність бенефіціара, який визначається уповноваженим банком, що обслуговує клієнта, і узгоджується з ним в договорі про розрахунково-касове обслуговування. До настання дня валютування сума переказу обліковується в уповноваженому банку, що обслуговує клієнта;

платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах – розрахунковий документ, який містить доручення клієнта уповноваженому банку, що його обслуговує, виконати переказ коштів в іноземній валюті або банківських металів на користь бенефіціара;

транскордонний переказ (далі - переказ коштів в іноземній валюті) - рух коштів в іноземній валюті, який здійснюється за ініціативою клієнта уповноваженим банком, що його обслуговує, з метою зарахування коштів в іноземній валюті на рахунок бенефіціара, розташованого в іншій державі. Клієнт, ініціатор цієї операції та бенефіціар можуть бути однією і тією самою особою.

Порядок оформлення платіжних доручень в іноземній валюті або банківських металах [30],[28] :

1. Платіжне доручення в іноземній валюті заповнюється латинськими літерами, а платіжне доручення в банківських металах - українською мовою (кирилицею) або латинськими літерами. Разом з тим сума іноземної валюти, зазначена словами, заповнюється українською мовою (кирилицею). Назва (для фізичної особи - прізвище, ім'я та по батькові) та місцезнаходження клієнта, найменування та місцезнаходження уповноваженого банку, що його обслуговує, та назва іноземної валюти можуть заповнюватися латинськими літерами або українською мовою (кирилицею). Під час переказу коштів у валютах країн СНД та Балтії дозволяється заповнювати платіжне доручення в іноземній валюті російською мовою.

Допускається використання англомовних аналогів назв текстових елементів бланків, але тільки разом з їх українською назвою.

2. Платіжні доручення в іноземній валюті або банківських металах приймаються уповноваженим банком до виконання протягом 10 днів, починаючи з дня їх оформлення (день оформлення не враховується).

3. Платіжні доручення в іноземній валюті або банківських металах обов'язково мають містити такі реквізити:

- код платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах відповідно до Державного класифікатора управлінської документації, затвердженого наказом Держстандарту України від 31.12.98 N 1024;

- назву документа - "Платіжне доручення в іноземній валюті" або "Платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах";

- номер платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах (може включати цифри та слова);

- дату складання платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах (число - цифрами, місяць - цифрами або словами, рік - цифрами);

- найменування та місцезнаходження уповноваженого банку, що обслуговує клієнта (назва країни, міста);

- повну або скорочену назву клієнта, що збігається з назвою клієнта, яка заявлена ним у картці зі зразками підписів та відбитком печатки (для фізичної особи - прізвище, ім'я, по батькові та документ, що її засвідчує (серія, номер, дата, ким виданий, адреса за місцем проживання), його місцезнаходження (назва країни, місто);

- номер рахунку клієнта в іноземній валюті або банківських металах, з якого здійснюється переказ коштів або банківських металів;

- цифровий або літерний код іноземної валюти або банківського металу відповідно до Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.02.98 N 34 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 02.10.2002 N 378) (далі - Класифікатор);

- суму переказу або масу банківських металів в тройських унціях цифрами (ціла частина числа відокремлюється комою);

- суму переказу або масу банківських металів в тройських унціях та назву іноземної валюти або виду банківського металу словами;

- назву бенефіціара (для бенефіціара - фізичної особи - прізвище, ім'я, по батькові), його місцезнаходження або проживання (за наявності такої інформації) та номер рахунку, на який перераховуються кошти або банківські метали (для бенефіціара - фізичної особи, яка не має рахунку, цей реквізит може не заповнюватися);

- найменування та місцезнаходження банку бенефіціара;

- призначення платежу (заповнюється відповідно до вимог пункту 2.6 цього Положення);

- комісійні - зазначається порядок сплати комісійних витрат уповноваженого банку й інших банків за переказ коштів в іноземній валюті за рахунок клієнта уповноваженого банку (OUR) або бенефіціара (BEN), або клієнта та бенефіціара (SHA) та надання права уповноваженому банку утримувати комісійну винагороду без платіжного доручення клієнта;

- код операції (чотири символи) за стандартною класифікацією платіжного балансу (заповнюється уповноваженим банком, що обслуговує клієнта);

- код країни бенефіціара (три символи) відповідно до його місцезнаходження або країни реєстрації (заповнюється уповноваженим банком, що обслуговує клієнта);

- ідентифікаційний код клієнта - для юридичних осіб зазначається код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України, для фізичних осіб зазначається ідентифікаційний номер платника податків;

- відбиток печатки та підписи відповідальних осіб клієнта, які заявлені ним у картці зі зразками підписів та відбитком печатки (для фізичної особи, яка її не має проставляється лише її підпис).

Платіжні доручення в іноземній валюті або банківських металах можуть містити такі допоміжні реквізити:

- код уповноваженого банку, що обслуговує клієнта;

- SWIFT-код (BIC kod) банку бенефіціара, IBAN банку бенефіціара;

- найменування та інші реквізити банку-посередника (заповнюється за потреби);

- номер рахунку клієнта, з якого здійснюється списання комісійної винагороди;

- строки виконання переказу: "терміновий" - сьогодні, "строковий" - наступного робочого дня уповноваженого банку, що обслуговує клієнта, або "звичайний" - на третій робочий день уповноваженого банку, що обслуговує клієнта, ураховуючи день надходження платіжного доручення до уповноваженого банку, що обслуговує клієнта;

4. Найменування та місцезнаходження банку бенефіціара, назва бенефіціара, номер його рахунку в платіжному дорученні в іноземній валюті мають відповідати реквізитам, що зазначені в документах, які подаються до уповноваженого банку разом з платіжним дорученням в іноземній валюті для здійснення уповноваженим банком валютного контролю за правомірністю перерахування іноземної валюти з рахунку клієнта.

5. Клієнт заповнює реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіж в іноземній валюті або перерахування банківських металів та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів або банківських металів бенефіціару.

Таблиця 1.3

Надання SWIFT – повідомлення (відповідно до тарифів банку)

так ні

Надаємо право АКІБ «Укрсиббанк»у утримувати комісійну винагороду без платіжного доручення клієнта

ПІДПИС (SIGNATURE) ПЕЧАТКА (STAMP)

1.2 Документарне інкасо

Інкасо можна спрощено визначити як доручення експортера своєму банку одержати від імпортера через інший банк визначену суму чи підтвердження (у формі акцепту імпортером тратти (векселя), виписаної експортером на нього) того, що ця сума буде виплачена у встановлений термін [6].

Застосування інкасової форми розрахунків регулюється спеціальним документом - "Міжнародні правила по інкасо", що розроблений Міжнародною Торговельною Палатою (ICC) . В теперішній час діє редакція Правил 1995 р [6]:

“Документи” означають фінансові документи та комерційні документи:

“фінансові документи” – переказні векселі, прості векселі, чеки та інші подібні документи, які використовуються для отримання платежу грошима;

“комерційні документи” – рахунки, транспортні документи, товаророзпорядчі документи чи інші подібні документи, які не є фінансовими документами.

"Чисте інкасо" – це інкасо фінансових документів, не супроводжуємих комерційними документами.

“Документарне інкасо” означає інкасо :

фінансових документів, які супроводжуються комерційними документами;

комерційних документів, не супроводжуємих фінансовими документами;

Згідно Міжнародним правилам [6], інкасо означає операцію з документами, здійснювану банком на підставі отриманих інструкцій, з метою:

- одержання акцепту чи платежу;

- видачі документів проти акцепту чи платежу.

Документи, з якими виконуються операції по інкасо розділяються на дві групи: фінансові документи (переказні і прості векселі, чеки й інші документи, використовувані для одержання платежу грошима) і комерційні документи.

Розрахунки за товари у формі інкасо, відповідно до контракту можуть вимагати оформлення наступних комерційних документів:

- рахунок-фактура, що виписується експортером і містить інформацію про товар;

- відвантажувальні документи;

- страхові поліси;

- сертифікати, специфікації, свідчення, що визначають кількість і якість товару.

Таким чином, інкасо комерційних документів, іноді супроводжуваних фінансовими документами, чи інкасо тільки комерційних документів і являє собою документарне інкасо.

Інкасова форма розрахунків деякою мірою вигідна експортеру тим, що банки захищають його право на товар до моменту оплати документів чи акцепту тратт (письмової згоди на оплату тратти). Право на товар імпортеру дають товаророзпорядчі документи, у володіння якими він вступає після їхньої оплати (акцепту тратт), якщо експортер не дав банкам розпорядження про видачу документів без оплати.

У міжнародній практиці можливі два варіанти оплати інкасових документів:

- інкасо з негайним платежем (документи проти платежу);

- інкасо на умовах відстрочки платежу (документи проти акцепту).

У випадку використання інкасо в розрахунках, експортеру необхідно домагатися, де це можливо, застосування інкасо з платежем проти телекса уповноваженого банку, що підтверджує виставляння документів на інкасо.

Імпортеру ж при інкасовій формі розрахунків необхідно настоювати на варіанті оплати документів проти акцепту з максимально можливою відстрочкою платежу. До настання терміну платежу по інкасо імпортер має право ознайомитися в банку з інкасовими документами. Однак, ці документи залишаються в розпорядженні банку до моменту їхньої оплати (акцепту тратт) і у випадку несплати повертаються банку експортера з вказівкою причин несплати (неакцепту). Проте, ця перевага не завжди реалізується на практиці. Так, імпортер може одержати товар (наприклад, по одному з оригіналів коносамента, висланому експортером разом з товаром) до моменту представлення йому документів. Тоді підвищується ризик необґрунтованої затримки платежу покупцем.

Інкасова форма розрахунків особливо вигідна імпортеру, оскільки вона має на увазі оплату дійсно поставленого товару, а витрати по проведенню інкасової операції відносно невеликі.

Розрахунки у формі інкасо дозволяють банкам здійснювати контроль за своєчасністю здійснення платежів, хоча банки не мають реальних важелів впливу на імпортера з метою прискорення оплати чи акцепту документів.

Основним недоліком інкасової форми розрахунків є тривалість пробігу документів через банки і, відповідно, періоду їхніх оплат, що може займати від декількох тижнів до місяця і більше. Крім того, імпортер вправі відмовитися від оплати представлених документів.

У цьому випадку експортер понесе витрати, пов'язані зі збереженням вантажу, продажем його третій особі чи транспортуванням назад у свою країну.

У цьому зв'язку, у розрахунках по інкасо можуть використовуватися різні способи прискорення і забезпечення платежів. У розрахунках, що передбачають відстрочку платежу, інкасо документів часто супроводжується виставлянням на прохання імпортера банківської гарантії платежу на користь експортера, що забезпечує платіж у випадку несплати імпортером документів в обумовлений термін. Експортеру варто прагнути до одержання банківської гарантії платежу від імпортера, у той час як для імпортера звертання в банк за гарантією пов'язано з додатковими витратами.

Інкасове доручення обов'язково повинно мати наступні реквізити [33]:

а) Дані про банк, від якого отримане інкасове доручення, його повну назву, адресу (поштову та СВІФТ), номера тел.

б) Дані про принципала(бенефіціара), його повну назву, адресу та тел.

в) Дані про платника, його повну назву, адресу та тел.

г) Дані про представляючий банк

д.) Сума валюти, яка належить да інкасування

е) Перелік додатків з документами (поаркушно);

ж) Строки та умови отримання платежу чи акцепту;

з) Умови передачі документів проти :

платежа чи акцепта, інші умови.

В табл.1.4 наведені тарифи КБ «Фінанси та кредит» на обслуговування операцій по документарному інкасо (2008 р).

Таблиця 1.4

Тарифи на обслуговування операцій по документарному інкасо (2008)

1.3 Документарний акредитив

Уніфіковані правила та звичаї для документарних акредитивів редакції 1993 р., публікація МТП N 500 (UCP500) [5 ], застосовуються до всіх документарних акредитивів (включаючи резервні акредитиви тією мірою, якою вони можуть бути до них застосовані), коли вони включаються до тексту акредитива. Вони є обов'язковими для всіх сторін, якщо інше не передбачене в акредитиві.

Терміни "документарний акредитив" і "резервний акредитив" (далі іменовані як акредитиви) означають будь-яку угоду, як би вона не була названа або позначена, згідно з якою банк (банк-емітент), діючи на прохання і на підставі інструкцій клієнта (заявника) або від свого імені:

(I) повинен провести платіж третій особі (бенефіціару) або його наказу, або акцептувати і сплатити переказні векселі (тратти), виставлені бенефіціаром, або

(II) уповноважує інший банк провести такий платіж або акцептувати і сплатити переказні векселі (тратти), або

(III) уповноважує інший банк негоціювати проти передбачених документів при дотриманні строків та умов акредитива.

По операціях з акредитивами всі зацікавлені сторони мають справу тільки з документами, але не з товарами, послугами або іншими видами виконання зобов'язань, до яких можуть мати стосунок документи.

Питання здійснення операцій за документарними акредитивами, а саме - порядок відкриття, авізування, супроводження, виконання та закриття документарних акредитивів, що здійснюють уповноважені банки під час розрахунків за зовнішньоекономічними договорами, регулює «Положення про порядок здійснення уповноваженими банками операцій за документальними акредитивами в розрахунках за зовнішньоекономічними операціями¹ (далі - Положення N 514)» [11].

При цьому, Положення N 514 встановлює загальні правила Національного банку України щодо порядку здійснення уповноваженими банками операцій за документарними акредитивами в розрахунках за зовнішньоекономічними операціями і передбачає, що уповноважені банки у своїй діяльності керуються іншими міжнародними документами, затвердженими Міжнародною торговельною палатою, що регулюють розрахунки у формі акредитивів. В тексті заяви про відкриття акредитива, яка подається до уповноваженого банку-емітента, особанаказодавець акредитива самостійно зазначає, яким міжнародним правилам акредитив має бути підпорядкований (пункт 1.3 розділу I Положення 514).

Положення про порядок здійснення уповноваженими банками операцій за документарними акредитивами в розрахунках за зовнішньоекономічними операціями [11] визначає:

1. В акредитиві має бути чітко зазначено спосіб виконання акредитива (шляхом платежу за пред'явленням або платежу з розстрочкою, або акцепту чи негоціації, або змішаного платежу).

2. Платіж за акредитивом здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування коштів відповідно до умов акредитива.

3. Акредитив є угодою, що відокремлена від договору з купівлі-продажу або іншого документа, який має силу договору, на якому він базується.

Під час здійснення операцій за акредитивами всі сторони мають справу лише з документами (проти яких здійснюватиметься платіж), а не з товарами або іншими видами виконання зобов'язань.

Здійснення уповноваженим банком операцій за імпортним аккредитивом:

1. Надання до уповноваженого банку заяв про відкриття акредитива та порядок відкриття акредитива

1.1. Для відкриття акредитива наказодавець акредитива подає до уповноваженого банку (далі - уповноважений банк-емітент) заяву про відкриття документарного акредитива (далі - заява про відкриття акредитива), зразок якої наведено в додатку до цього Положення, або за довільною формою із зазначенням усіх обов'язкових реквізитів згідно з пунктом 1.3 цієї глави.

1.2. Заява про відкриття акредитива заповнюється з використанням відповідних технічних засобів та копіювального або самокопіювального паперу або від руки.

Заява про відкриття акредитива подається наказодавцем акредитива до уповноваженого банку-емітента в паперовій формі не менше ніж у трьох примірниках. Перший примірник заяви про відкриття акредитива (незалежно від способу його заповнення) має містити відбиток печатки та підписи осіб наказодавця акредитива, які заявлені ним у картці із зразками підписів та відбитком печатки, або надаватися в електронному вигляді за допомогою системи "Клієнт -Банк", підписаний електронними цифровими підписами (у цьому разі уповноважений банк-емітент самостійно роздруковує три примірники заяви про відкриття акредитива).

1.3. Заява про відкриття акредитива обов'язково має містити такі реквізити:

код заяви про відкриття акредитива відповідно до Державного класифікатора управлінської документації, затвердженого наказом Держстандарту України від 31.12.98 N 1024;

назву документа - "Заява про відкриття документарного акредитива";

вид акредитива - відкличний, безвідкличний (зазначається конкретний вид акредитива). Якщо не зазначено, що акредитив відкличний, то він уважатиметься безвідкличним;

підтвердження акредитива - зазначається в разі потреби;

дату заяви про відкриття акредитива (число - цифрами, місяць - цифрами або словом, рік - цифрами). Цю дату може проставляти уповноважений банк-емітент. Дата відкриття акредитива (дата відправлення повідомлення до банку) та дата, зазначена в заяві про відкриття акредитива, можуть не збігатися;

строк дії або дату та місце закінчення строку дії акредитива, а саме кількість днів від дати відкриття акредитива (якщо в договорі не зазначена конкретна дата) або остання дата приймання документів для оплати акредитива та місце його закінчення (та/або назву країни, та/або назву міста, та/або найменування банку);

назву наказодавця акредитива, що зазначається згідно з реквізитами договору, що не суперечить назві, заявленій у картці зі зразками підписів та відбитком печатки, а також його місцезнаходження (та/або назву країни та/або міста);

назву бенефіціара - його назву, місцезнаходження та номер рахунку (зазначається за потреби). Ці реквізити мають відповідати реквізитам договору;

назву банку бенефіціара, авізуючого банку та виконуючого банку - його назву та адресу, у тому числі S.W.I.F.T. - код (BIC code) або номер телексу, які також мають відповідати реквізитам договору за умови їх зазначення в договорі.

Такі реквізити, як наказодавець акредитива, бенефіціар, банк бенефіціара, авізуючий банк, виконуючий банк заповнюються латинськими літерами або кирилицею (російською мовою) за умови, що акредитив відкрито на користь бенефіціара з країн СНД та Балтії. Можливо заповнення також інших реквізитів заяви про відкриття акредитива кирилицею (російською мовою) за умови, що акредитив відкрито на користь бенефіціара з країн СНД та Балтії;

суму та назву іноземної валюти - сума заповнюється цифрами (ціла частина числа відокремлюється комою). Назва іноземної валюти зазначається літерним кодом іноземної валюти відповідно до Класифікатора іноземних валют та банківських металів

- стислий опис товару (послуг) згідно з договором. Маса, число одиниць товару (можлива різниця за ними), кількість, ціна за одиницю товару зазначаються в разі потреби;

умови поставки - мають відповідати умовам, визначеним чинною редакцією Офіційних правил тлумачення торгових термінів, розроблених Міжнародною торговельною палатою (ІНКОТЕРМС), та договору;

перелік документів - назву документів, проти яких здійснюватиметься платіж за акредитивом, і кількість їх оригіналів та/або копій;

спосіб виконання акредитива - має зазначатися таке: "платити за пред'явленням документів" або "платити з розстрочкою", або "акцептувати переказні векселі (тратти) бенефіціара", або "негоціювати", або інше;

комісійні винагороди та відшкодування витрат - зазначається, за чий рахунок буде оплачено комісійні винагороди та відшкодування витрат банків;

підписи відповідальних осіб та відбиток печатки проставляють відповідно до пункту 1.2 цієї глави.

Крім цього, у заяві про відкриття акредитива наказодавець акредитива може зазначати те, що:

він доручає уповноваженому банку-емітенту утримати комісійну винагороду та відшкодування витрат, що належать банку-емітенту та іншим банкам, які братимуть участь в обслуговуванні акредитива, з його рахунку;

він доручає уповноваженому банку-емітенту списати кошти в іноземній або національній валюті з поточного рахунку (зазначається номер рахунку) для резервування грошового забезпечення за акредитивом;

він доручає уповноваженому банку-емітенту, у якому відкрито рахунок, відкрити акредитив відповідно до укладеного між уповноваженим банком-емітентом та наказодавцем акредитива кредитного договору та/або договору про відкриття непокритого акредитива;

акредитив підпорядковується УПДА або іншим міжнародним документам, затвердженим Міжнародною торговельною палатою.

Заява про відкриття акредитива може містити такі допоміжні реквізити:

назву та адресу підтверджуючого банку (зазначається в разі потреби);

часткові відвантаження та перевантаження - зазначаються відповідною позначкою щодо можливості/неможливості використання акредитива частинами або припустимості/неприпустимості його оплати за документами, які свідчать про часткове відвантаження або про те, що під час перевезення товар підлягає перевантаженню з одного виду транспорту на інший;

місце відвантаження - назва компанії та/або міста або іншого населеного пункту, залізничної станції, морського або річкового порту, аеропорту тощо (зазначається потрібне) та/або назва країни, з якої відправляється товар;

останню дату відвантаження або кількість днів від дня відкриття акредитива, або від іншої події - зазначається за потреби;

місце доставки (транспортування) - місце кінцевого призначення: назва компанії та/або міста або іншого населеного пункту, залізничної станції, морського або річкового порту, аеропорту та/або назва країни, у якій має розвантажуватися товар, або в якому зобов'язання продавця щодо поставки товару вважатимуться виконаними;

період подання документів - має зазначатися максимальний строк подання документів за акредитивом до виконуючого банку після дати відвантаження для їх перевірки і схвалення. Якщо в акредитиві не зазначено період подання документів, то документи мають прийматися виконуючим банком не пізніше 21 дня від дати відвантаження, якщо за умовами акредитива передбачено подання транспортного документа, але в межах строку дії акредитива;

назва одержувача вантажу;

додаткові умови - зазначається будь-яка потрібна додаткова інформація. У разі потреби додаткові реквізити заяви про відкриття акредитива може самостійно визначати уповноважений банк-емітент.

1.4. Разом із заявою про відкриття акредитива наказодавець акредитива подає до уповноваженого банку-емітента оригінал та копію договору (з підписами відповідальних осіб, засвідченими відбитком печатки) або інший документ, який згідно із законодавством України має юридичну силу договору, оформлений відповідно до вимог законодавства України.

1.5. Відповідальний працівник уповноваженого банку-емітента перевіряє правильність заповнення реквізитів заяви про відкриття акредитива та їх відповідність таким реквізитам договору: наказодавець, бенефіціар, вид акредитива, валюта і сума, опис товару, умови поставки, перелік документів, розподіл витрат. У разі неточності заповнення реквізитів або невідповідності вищевказаних реквізитів договору заява про відкриття акредитива повертається наказодавцю акредитива без виконання із зазначенням причини повернення.

1.6. Уповноважений банк-емітент відкриває акредитив за умови, що він забезпечений грошовими коштами наказодавця акредитива (покритий акредитив), або на підставі відкритих наказодавцю акредитива уповноваженим банком-емітентом кредитних ліній, або на підставі отриманих у кредит коштів, або на підставі гарантій, наданих третіми сторонами на користь уповноваженого банку-емітента, або на підставі забезпечення наказодавцем акредитива відповідною заставою, порукою тощо, або без будь-якого забезпечення згідно з внутрішніми положеннями уповноваженого банку-емітента (непокритий акредитив).

1.7. Облік коштів грошового забезпечення акредитива здійснюється в уповноваженому банку-емітенті на відповідних балансових рахунках. У разі відкриття акредитива без стовідсоткового грошового забезпечення (непокритий акредитив) частина суми акредитива, не забезпеченої грошовими коштами, обліковується в уповноваженому банку-емітенті на відповідному позабалансовому рахунку, призначеному для обліку непокритих акредитивів.

1.8. Якщо іноземна валюта грошового забезпечення акредитива відрізняється від виду іноземної валюти, у якій відкривається акредитив, визначеного умовами акредитива, то сума коштів грошового забезпечення акредитива за вимогою уповноваженого банку-емітента може бути збільшена на суму можливих ризиків від зміни курсів іноземних валют за умови, що це передбачено в заяві про відкриття акредитива та/або в договорі банківського рахунку та/або інших договорах, укладених між наказодавцем акредитива та уповноваженим банком-емітентом.

1.9. Якщо кошти грошового забезпечення надані в грошовій одиниці України, то в разі значного зростання курсу іноземної валюти або гривні в заяві про відкриття акредитива наказодавець акредитива може передбачити право уповноваженого банку-емітента списати (у день виконання платежу за акредитивом) з поточного рахунку наказодавця акредитива додаткову суму коштів у національній валюті для здійснення операції з купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України з метою забезпечення покриття за акредитивом у повному обсязі.

1.10. Якщо, виходячи з інтересів уповноваженого банку-емітента, виконуючий та/або підтверджуючий, та/або авізуючий банк мають бути іншими банками, ніж ті, що зазначені в заяві про відкриття акредитива, то в цьому разі уповноважений банк-емітент узгоджує з наказодавцем акредитива питання щодо зміни виконуючого та/або підтверджуючого, та/або авізуючого банку. На заяві про відкриття акредитива уповноважений банк-емітент проставляє позначку про зміну виконуючого та/або підтверджуючого, та/або авізуючого банку. Надання наказодавцем акредитива письмової згоди про внесення цих змін до заяви про відкриття акредитива не є обов'язковим.

1.11. Уповноважений банк-емітент після перевірки правильності заповнення заяви про відкриття акредитива, а також наявності коштів для грошового забезпечення акредитива або на підставі забезпечення наказодавцем акредитива відповідною заставою, порукою тощо, або достатності відкритих наказодавцю акредитива кредитних ліній, або наявності гарантій, наданих третіми сторонами на користь уповноваженого банку-емітента, протягом трьох робочих днів надсилає повідомлення про відкриття акредитива до іноземного банку (за реквізитами, зазначеними в заяві про відкриття акредитива).

Акредитив уважається відкритим з дня відправлення повідомлення про це до іноземного банку, крім випадків, якщо текст акредитива містить окрему умову щодо дати або події, після якої відкритий акредитив набере чинності.

1.12. Після прийняття рішення про відкриття акредитива відповідальний працівник уповноваженого банку-емітента вносить інформацію щодо операції за акредитивом до журналу реєстрації відкритих (імпортних) акредитивів (далі в цьому розділі - Журнал), який може вестися як у паперовій, так і в електронній формі.

5. Порядок оплати коштів за імпортним акредитивом

5.1. Оплата коштів за акредитивом здійснюється уповноваженим банком-емітентом іноземному (авізуючому, виконуючому, підтверджуючому, рамбурсуючому) банку відповідно до умов акредитива та інструкцій, отриманих від іноземного банку.

5.2. Якщо уповноважений банк-емітент має коррахунок в іноземному банку (виконуючому, підтверджуючому, рамбурсуючому), то він уповноважує іноземний банк на списання коштів з цього коррахунку, що зазначається в тексті акредитива або надсилається в окремому повідомленні, або на прохання іноземного банку (виконуючого, підтверджуючого, рамбурсуючого) здійснює міжбанківський платіж за реквізитами, зазначеними цим іноземним банком.

5.3. Якщо умовами акредитива передбачено право іноземного (підтверджуючого, виконуючого) банку виставляти рамбурсну вимогу на рамбурсую-чий банк, то уповноважений банк-емітент має забезпечити відповідне покриття на своєму коррахунку в рамбурсуючому банку на час здійснення платежу. Якщо уповноважений банк-емітент не має коррахунку в рамбурсуючому банку, то уповноважений банк-емітент має діяти відповідно до пункту 5.4 цієї глави.

Якщо уповноважений банк-емітент розмістив кошти за акредитивом на рахунку гарантійного депозиту та грошового покриття в іноземному (виконуючому, підтверджуючому, рамбурсуючому) банку, то уповноважений банк-емітент уповноважує іноземний (виконуючий, підтверджуючий) банк на списання коштів з цього рахунку, що зазначається в тексті акредитива або надсилається окремим повідомленням.

5.4. Якщо уповноважений банк-емітент не має кореспондентських відносин з іноземним (виконуючим, підтверджуючим, рамбурсуючим) банком і не розмістив кошти за акредитивом на рахунку гарантійного депозиту та грошового покриття в іноземному банку, то уповноважений банк-емітент здійснює перерахування коштів (міжбанківський платіж) за акредитивом згідно з реквізитами, що зазначені в інструкціях іноземного (виконуючого, підтверджуючого, рамбурсуючого) банку, або безпосередньо до банку бенефіціара.

5.5. Якщо умовами акредитива визначено, що акредитив виконується уповноваженим банком-емітентом шляхом платежу за пред'явленням відповідних документів, то оплата коштів за цим акредитивом здійснюється уповноваженим банком-емітентом на користь бенефіціара лише після отримання документів та перевірки їх відповідності умовам акредитива. Якщо документи за акредитивом отримані наказодавцем акредитива безпосередньо від бенефіціара, то уповноважений банк-емітент може зробити запит до банку, що обслуговує бенефіціара, про підтвердження цим банком відправлення документів та інструкцій щодо платежу. Оплата коштів за акредитивом здійснюється уповноваженим банком-емітентом у строк, що не перевищує трьох банківських днів з дня прийняття уповноваженим банком відповідного рішення щодо оплати документів за акредитивом. Уповноважений банк здійснює перерахування коштів (міжбанківський платіж) за акредитивом згідно з реквізитами, зазначеними в інструкціях іноземного банку, або бенефіціара, якщо документи отримані від бенефіціара.

5.6. Якщо умовами акредитива визначено, що акредитив виконується уповноваженим банком-емітентом з розстроченням (відстроченням) платежу, то оплата коштів за цим акредитивом здійснюється уповноваженим банком-емітентом на користь бенефіціара після отримання та перевірки документів на їх відповідність умовам акредитива у строк та в порядку, визначених умовами акредитива. Право володіння документами (проти яких має здійснюватися платіж) наказодавець акредитива отримує до одержання бенефіціаром платежу.

5.7. Якщо умовами акредитива визначено, що акредитив виконується уповноваженим банком-емітентом шляхом акцепту переказних векселів (тратт) [документи за акредитивом надходять разом з переказним векселем (траттою)], то уповноважений банк-емітент після перевірки документів на відповідність умовам акредитива акцептує переказний вексель (тратту) та обліковує кошти за цим переказним векселем (траттою) на відповідному позабалансовому рахунку. У день настання строку платежу [термін платежу зазначений у переказному векселі (тратті)] уповноважений банк-емітент перераховує кошти за акредитивом на користь банку, який став законним володільцем переказного векселя (тратти), виписаного бенефіціаром, відповідно до отриманих інструкцій банку.

5.8. Якщо умовами акредитива визначено, що акредитив виконується шляхом негоціації переказних векселів (тратт) та/або документів, то негоціюючий банк сплачує кошти за акредитивом бенефіціару згідно з умовами акредитива. Уповноважений банк-емітент зобов'язаний відшкодувати кошти банку, що здійснив негоціацію переказних векселів (тратт) та/або документів, відповідно до умов акредитива та за умови відповідності цих документів умовам акредитива.

5.9. Оплата комісійної винагороди та відшкодування витрат банків здійснюються відповідно до пунктів 8.3 та 8.4 глави 8 розділу II цього Положення.

Здійснення уповноваженим банком операцій за експортним аккредитивом:

1. Авізування умов акредитива уповноваженим банком бенефіціара в разі виконання ним функцій авізуючого та/або виконуючого банку

1.1. Уповноважений (авізуючий та/або виконуючий) банк бенефіціара, отримавши від іноземного банку-емітента або іншого банку повідомлення (текст акредитива) про відкриття акредитива на користь бенефіціара, має переконатися в достовірності цього повідомлення (перевірити ключі, підписи, формат S.W.I.F.T.).

У разі потреби уповноважений (авізуючий та/або виконуючий) банк бенефіціара надсилає запит до іноземного банку-емітента або іншого банку, через який було передано умови акредитива, для уточнення справжності повідомлення.

До отримання від іноземного банку-емітента або іншого банку, через який було передано умови акредитива, інформації, що підтверджує справжність тексту акредитива, уповноважений (авізуючий та/або виконуючий) банк бенефіціара може проінформувати бенефіціара в письмовій або усній формі про отримання повідомлення щодо відкриття йому акредитива.

Після отримання відповідних уточнень, що підтверджують достовірність повідомлення (тексту акредитива), уповноважений (авізуючий та/або виконуючий) банк бенефіціара передає текст акредитива для подальшого авізування бенефіціару.

1.2. Якщо уповноважений (авізуючий та/або виконуючий) банк бенефіціара за будь-яких причин відмовляється авізувати акредитив, то він негайно має повідомити про це іноземний банк-емітент або інший банк, від якого акредитив був отриманий.

1.3. Відповідальний працівник уповноваженого (авізуючого та/або виконуючого) банку бенефіціара:

а) реєструє акредитив в журналі реєстрації отриманих (експортних) акредитивів (далі в цьому розділі - Журнал), який може вестися як у паперовій, так і в електронній формі.

б) готує супровідний лист, що надсилається бенефіціару, у якому зазначаються рекомендації уповноваженого (авізуючого та/або виконуючого) банку бенефіціара щодо виконання бенефіціаром умов акредитива, або повідомлення, що надсилається на адресу іншого банку бенефіціара, про отримання акредитива.

Супровідний лист засвідчується підписом відповідального працівника та (у разі потреби) відбитком штампа уповноваженого (авізуючого та/або виконуючого) банку бенефіціара і разом з копією тексту акредитива [за винятком інформації про міжбанківські ключі та інформації, призначеної виключно для уповноваженого (авізуючого та/або виконуючого банку бенефіціара)] передається бенефіціару під підпис або надсилається на його адресу поштою, за допомогою системи "Клієнт-Банк", телекса або інших засобів передавання інформації з проханням підтвердження прийняття умов акредитива. Бенефіціар має право надавати згоду на прийняття умов акредитива як в письмовій, так і в усній формі.

Текст повідомлення, що надсилається до іншого банку бенефіціара, має містити всі умови отриманого тексту акредитива [за винятком інформації про міжбанківські ключі та інформації, призначеної виключно для уповноваженого (авізуючого та/або виконуючого) банку бенефіціара).

1.4. Облік суми акредитива в уповноваженому (авізуючому та/або виконуючому) банку бенефіціара здійснюється за відповідним позабалансовим рахунком за максимальною сумою акредитива в день авізування акредитива бенефіціару.

У разі отримання письмової відмови від прийняття умов акредитива уповноважений (авізуючий та/або виконуючий) банк бенефіціара списує з обліку суму акредитива з відповідного позабалансового рахунку та повідомляє банк, від якого було отримано умови акредитива, про відмову бенефіціара від прийняття умов акредитива.

1.5. Уповноважений (авізуючий та/або виконуючий) банк бенефіціара всі документи, що отримані за експортним акредитивом, формує у Справу за експортним акредитивом (далі в цьому розділі - Справа), що має містити:

повідомлення (текст акредитива) з умовами акредитива;

листи, повідомлення та інші документи від банків, що беруть участь у супроводженні акредитива, та від бенефіціара;

копії листів, повідомлень та інших документів на адресу банків, що беруть участь в обслуговуванні акредитива, та від бенефіціара;

будь-які інші документи щодо акредитива (за вибором уповноваженого банку бенефіціара).

Крім того, у разі потреби уповноважений (авізуючий та/або виконуючий) банк бенефіціара під час формування Справи може заповнювати титульну сторінку, у якій зазначається інформація щодо умов акредитива, а саме: номер акредитива; вид акредитива; дата відкриття акредитива; дата та місце закінчення строку дії акредитива; позначки про пролонгацію; код іноземної валюти (цифровий або літерний відповідно до Класифікатора) та її сума; назва виконуючого (авізуючого, підтверджуючого, рамбурсуючого) банку; назва іноземного банку-емітента; назва наказодавця акредитива; назва бенефіціара; облік сплати витрат за акредитивом; позначки про забезпечення грошовими коштами акредитива та суми всіх здійснених платежів і підсумковий рахунок (з остаточним розрахунком) тощо. Відповідна інформація може зазначатися і на зворотному боці титульної сторінки Справи.

3. Порядок прийняття уповноваженим банком бенефіціара документів від бенефіціара

3.1. Уповноважений банк бенефіціара отримує від бенефіціара документи за акредитивом разом із супровідним листом, у якому зазначаються номер акредитива (визначений уповноваженим банком бенефіціара), сума за документами (сума комерційного рахунку або сума, що має бути сплачена за цими документами згідно з умовами акредитива), перелік наданих документів із зазначенням кількості оригіналів та копій кожного документа, а також інструкції уповноваженому банку бенефіціара щодо оплати документів. Уповноважений банк бенефіціара перевіряє наявність та кількість документів на відповідність даним, зазначеним у супровідному листі бенефіціара.

Супровідний лист подається бенефіціаром у двох примірниках і засвідчується відбитком печатки та підписами тих осіб, які заявлені ним у картці зі зразками підписів та відбитком печатки. Перший примірник супровідного листа зберігається у Справі, другий, засвідчений підписом відповідального працівника та відбитком штампа уповноваженого банку бенефіціара, надається бенефіціару як підтвердження того, що документи прийняті.

3.2. Якщо уповноважений банк бенефіціара виконує виключно функції авізуючого банку, то документи, отримані від бенефіціара, після перевірки їх наявності та кількості разом із супровідним листом уповноваженого банку бенефіціара, який містить реквізити, потрібні для перерахування коштів за акредитивом, надсилаються до виконуючого банку. У цьому разі уповноважений банк бенефіціара не зобов'язаний здійснювати перевірку поданих документів, але може перевірити документи, якщо уповноважений банк бенефіціара отримав відповідні інструкції бенефіціара та згоду оплатити комісійну винагороду уповноваженому банку бенефіціара за перевірку поданих документів.

3.3. Якщо уповноважений (авізуючий) банк бенефіціара отримав від виконуючого банку повідомлення про те, що в документах, поданих бенефіціаром, розбіжностей не виявлено і згідно з цим оплата за акредитивом здійснюється виконуючим банком відповідно до умов акредитива та інструкцій, наданих уповноваженим (авізуючим) банком бенефіціара, то уповноважений (авізуючий) банк бенефіціара здійснює перевірку надходження коштів за акредитивом.

Після отримання оплати за акредитивом уповноважений (авізуючий) банк бенефіціара:

зараховує кошти на розподільчий рахунок (якщо в уповноваженому банку бенефіціару відкрито рахунок)

або перераховує кошти за реквізитами, отриманими від банку бенефіціара або самим бенефіціаром (якщо бенефіціару відкрито рахунок в іншому уповноваженому банку).

3.4. Якщо уповноважений (авізуючий) банк бенефіціара отримує від виконуючого банку повідомлення про те, що в документах, наданих бенефіціаром, виявлено розбіжності (із зазначенням цих розбіжностей) і згідно з цим оплата за цим акредитивом може бути здійснена лише за згодою наказодавця акредитива, то уповноважений (авізуючий) банк бенефіціара надсилає бенефіціару відповідний запит (із зазначенням цих розбіжностей) щодо отримання інструкцій стосовно документів, у яких виявлено розбіжності.

Після отримання від бенефіціара належних інструкцій уповноважений (авізуючий) банк бенефіціара надсилає до виконуючого банку повідомлення, яке містить отримані інструкції бенефіціара стосовно документів з розбіжностями.

Відповідно до отриманих інструкцій стосовно дій щодо документів, у яких виявлено розбіжності, виконуючий банк бенефіціара повертає ці документи на виправлення бенефіціару або надсилає їх до банку-емітента або наказодавцю акредитива для здійснення ним оплати за цими документами.

3.5. Якщо уповноважений банк бенефіціара отримав від виконуючого банку повідомлення про згоду наказодавця акредитива на здійснення оплати за акредитивом, незважаючи на розбіжності в документах, то уповноважений банк бенефіціара діє згідно з пунктом 3.3 цієї глави.

3.6. Якщо уповноважений банк бенефіціара отримав від виконуючого банку повідомлення про відмову наказодавця акредитива від здійснення оплати за акредитивом через виявлені в документах розбіжності, то уповноважений банк бенефіціара має повідомити про це бенефіціара.

Уповноважений банк бенефіціара після отримання від виконуючого банку неоплачених документів за акредитивом передає їх бенефіціару під розпис або надсилає їх до іншого банку бенефіціара, у якому бенефіціару відкрито рахунок.

4. Виконання уповноваженим банком бенефіціара, що є виконуючим банком, непідтвердженого експортного акредитива

4.1. Якщо уповноважений банк бенефіціара здійснює функції виконуючого банку, то він проводить перевірку отриманих документів відповідно до вимог УПДА або інших міжнародних документів, затверджених Міжнародною торговельною палатою, яким акредитив підпорядкований, та з урахуванням банківського досвіду.

За потреби відповідальний працівник уповноваженого (виконуючого) банку бенефіціара робить копії цих документів та підшиває їх до Справи.

4.2. Якщо під час перевірки документів за акредитивом уповноважений банк бенефіціара не виявив у них розбіжностей, то він здійснює оплату за акредитивом відповідно до пунктів 4.3 - 4.5 цієї глави.

4.3. Якщо уповноважений (виконуючий) банк бенефіціара має коррахунок в іноземному банку-емітенті, то іноземний банк-емітент зараховує суму коштів за акредитивом на коррахунок уповноваженого (виконуючого) банку бенефіціара, відкритий у його банку, або на коррахунок іншого банку, у якому уповноважений (виконуючий) банк бенефіціара має коррахунок, за реквізитами, зазначеними в умовах акредитива, або за платіжними інструкціями, отриманими від уповноваженого (виконуючого) банку.

Після зарахування іноземним банком-емітентом суми коштів за акредитивом уповноважений (виконуючий) банк бенефіціара зараховує суму коштів на коррахунок та на розподільчий рахунок (якщо бенефіціару відкрито рахунок в уповноваженому (виконуючому) банку бенефіціара) або перераховує суму коштів за акредитивом згідно з реквізитами, отриманими від бенефіціара (банку бенефіціара).

4.4. Якщо іноземний банк-емітент має коррахунок в уповноваженому банку бенефіціара та іноземний банк-емітент надав повноваження уповноваженому банку бенефіціара на списання суми коштів за акредитивом з коррахунку іноземного банку-емітента, то уповноважений (виконуючий) банк бенефіціара списує кошти із зазначеного коррахунку і діє відповідно до пункту 4.3 цієї глави.

4.5. Якщо згідно з умовами акредитива оплата за акредитивом здійснюється через рамбурсуючий банк, то уповноважений (виконуючий) банк бенефіціара надсилає рамбурсну вимогу до рамбурсуючого банку і перевіряє надходження коштів за акредитивом.

Після отримання оплати за акредитивом уповноважений (виконуючий) банк бенефіціара надалі діє відповідно до пункту 4.3 цієї глави.

4.6. Якщо під час перевірки документів за акредитивом уповноважений (виконуючий) банк виявив розбіжності, то він діє відповідно до глави 6 розділу III цього Положення.

5. Виконання уповноваженим банком бенефіціара підтвердженого експортного акредитива

5.1. Якщо умови акредитива, що надійшли до уповноваженого банку бенефіціара, містять інструкції щодо надання ним підтвердження акредитива, то уповноважений банк бенефіціара має повідомити бенефіціара про своє рішення щодо підтвердження (непідтвердження) акредитива.

5.2. Якщо уповноважений банк бенефіціара за будь-яких причин відмовляється надати своє підтвердження акредитива, то він негайно надсилає повідомлення про це до банку, від якого умови акредитива були отримані.

5.3. Для прийняття рішення щодо надання свого підтвердження акредитива уповноважений банк бенефіціара (у разі потреби) здійснює аналіз фінансового стану іноземного банку-емітента з метою оцінки майбутніх ризиків.

За погодженням між уповноваженим (підтверджуючим) банком бенефіціара та іноземним банком-емітентом як забезпечення підтвердження акредитива можуть бути:

кошти грошового забезпечення, що розміщуються на відповідному балансовому рахунку, призначеному для обліку коштів у розрахунках інших банків в уповноваженому (підтверджуючому) банку бенефіціара;

кредитні лінії, установлені уповноваженим (підтверджуючим) банком бенефіціара для іноземного банку-емітента;

рамбурсне безвідкличне зобов'язання виконати платіж за акредитивом рамбурсуючим банком на підставі та в межах кредитних ліній, що відкриті уповноваженим (підтверджуючим) банком бенефіціара рамбурсуючому банку;

гарантії, що надаються на користь уповноваженого (підтверджуючого) банку бенефіціара третіми сторонами;

інше.

5.4. Якщо уповноважений банк бенефіціара вирішив надати своє підтвердження акредитива, то він бере на себе всі зобов'язання щодо оплати акредитива, як і іноземний банк-емітент.

5.5. Якщо уповноважений банк бенефіціара надав своє підтвердження акредитива за умови розміщення іноземним банком-емітентом грошового забезпечення на гарантійному депозиті, то уповноважений (підтверджуючий) банк бенефіціара обліковує кошти на відповідному балансовому рахунку, призначеному для обліку коштів у розрахунках інших банків, та відповідному позабалансовому рахунку, призначеному для обліку підтверджених акредитивів.

У разі підтвердження уповноваженим банком бенефіціара акредитива без розміщення іноземним банком-емітентом коштів грошового забезпечення в уповноваженому (підтверджуючому) банку бенефіціара облік суми акредитива уповноважений (підтверджуючий) банк бенефіціара здійснює на відповідному позабалансовому рахунку, призначеному для обліку підтверджених акредитивів, за максимальною сумою акредитива. Оплата коштів за акредитивом здійснюється уповноваженим (підтверджуючим) банком бенефіціара під час отримання документів, що відповідають умовам акредитива.

5.6. Якщо уповноважений (підтверджуючий) банк бенефіціара є виконуючим банком за акредитивом, то він діє відповідно до глави 4 цього розділу.

5.7. Якщо уповноважений (підтверджуючий) банк бенефіціара має коррахунок в іноземному банку-емітенті, то він надає платіжні інструкції щодо зарахування суми коштів за акредитивом на коррахунок уповноваженого (підтверджуючого) банку бенефіціара. Після зарахування іноземним банком-емітентом суми коштів за акредитивом уповноважений (підтверджуючий) банк бенефіціара перераховує їх до виконуючого банку, якщо виконуючий банк є іншим банком, за реквізитами, отриманими від нього. Якщо уповноважений (підтверджуючий) банк бенефіціара є виконуючим банком, то він діє відповідно до пункту 4.3 глави 4 розділу III цього Положення.

Якщо уповноважений банк є банком, що надав рамбурсне зобов'язання на користь іншого (виконуючого) банку та отримав від виконуючого банку належним чином оформлену рамбурсну вимогу, то уповноважений банк здійснює оплату коштів за акредитивом відповідно до абзаців третього - четвертого цього пункту.

Якщо іноземний банк-емітент має коррахунок в уповноваженому банку та надав останньому повноваження на списання коштів за акредитивом із зазначеного коррахунку, то уповноважений банк списує суму за акредитивом із зазначеного коррахунку та перераховує її за реквізитами, отриманими від виконуючого банку, якщо виконуючий банк є іншим банком, або зараховує суму за акредитивом на розподільчий рахунок бенефіціара.

Якщо кошти грошового забезпечення за акредитивом розміщені іноземним банком-емітентом в уповноваженому (підтверджуючому) банку на відповідному балансовому рахунку, призначеному для обліку коштів у розрахунках інших банків, то уповноважений (підтверджуючий) банк списує суму за акредитивом із зазначеного рахунку та перераховує її за реквізитами, отриманими від виконуючого банку, якщо виконуючий банк є іншим банком, або зараховує суму за акредитивом на розподільчий рахунок бенефіціара.

Якщо за умовами акредитива сплата за акредитивом здійснюється іноземним банком-емітентом відповідно до платіжних інструкцій уповноваженого (підтверджуючого) банку, то останній надсилає зазначені інструкції до іноземного банку-емітента і надалі перевіряє надходження оплати за акредитивом.

Після отримання коштів за акредитивом уповноважений (підтверджуючий) банк перераховує відповідну суму за акредитивом за реквізитами, отриманими від виконуючого банку, якщо виконуючий банк є іншим банком, або зараховує суму за акредитивом на розподільчий рахунок бенефіціара.

Якщо уповноважений (підтверджуючий) банк не отримав кошти за акредитивом від рамбурсуючого банку або банку-емітента, то уповноважений (підтверджуючий) банк має здійснити оплату коштів за акредитивом бенефіціару.

5.8. Після оплати за акредитивом уповноважений (підтверджуючий) банк списує суму за акредитивом з відповідного позабалансового рахунку, призначеного для обліку підтверджених акредитивів.

Зразок

0408008

Заява про відкриття документарного акредитива

Application form for a Documentary Credit

від "___" ____________ 200_ р.

Назва уповноваженого банку

Просимо відкрити документарний акредитив згідно з договором N _____ від "___" ____________ 200_ р. на таких умовах:

Please open a Documentary Credit according to the Contract N ________ dated ___/____________ /____ for execution under the following terms and conditions :

Відкрити документарний акредитив за рахунок залучених коштів відповідно до угоди ______________________

Кошти грошового забезпечення (покриття) та суму банківських комісійних винагород просимо списати з нашого рахунку N ___________________________

Документарний акредитив підпорядковується Уніфікованим правилам та звичаям для документарних акредитивів (зазначається номер чинних Уніфікованих правил та звичаїв для документарних акредитивів) або іншим міжнародним документам, затвердженим Міжнародною торговельною палатою.

В Додатку А наведені копії документів по виконанню імпортного контракту ВАТ „Київмедпрепарат” з використанням безвідзивного револьверного кумулятивного імпортного акредитиву.

Аналіз акредитивних форм розрахунків проводиться на прикладі акціонерного комерційного банку “ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ”, котрий є одним з банків України який надає можливість своїм клієнтам проводити міжнародні розрахунки із застосуванням акредитивної форми розрахунків.

Обслуговуванням акредитивної форми міжнародних розрахунків у банку “ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ” займається такий структурний підрозділ як відділ документарних операцій.

Таблиця 1.5

Тарифи КБ «Фінанси та кредит» на обслуговування операцій по документарних аккредитивах (2008 рік)

Обслуговування акредитивних операцій операцій за допомогою SWIFT, TELEX, FAX —15 USD.

Поштові витрати — за фактом.

Комісії не повертаються у разі анулювання акредитиву або по закінченні строку дії акредитиву чи його частини.

Комісійна винагорода в іноземній валюті, що оплачується іноземним банкам в документарних операціях, відшкодовується у відповідній валюті за рахунок коштів клієнтів.

Практична діяльність комерційного банку “ ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ ” зумовила поділ даної форми розрахунків на види: експортні документарні акредитиви (коли експортером товарів, робіт або послуг є особа-резидент України), імпортні документарні акредитиви (підприємство-резидент України є імпортером товарів, робіт або послуг).

По кожному з видів розрахунків відділ документарних операцій окремо веде журнал реєстрації, де кожній операції присвоюється свій кодовий номер, яким згодом оперують при обміні інформацією з банком-контрагентом і з клієнтом. Диференціація розрахунків по окремих видах припускає також диференціацію комплексу дій, що починаються працівниками відділу при обслуговуванні того або іншого виду розрахунків. Нижче наводиться характеристика зазначених дій у розрізі імпортного контракту Додаток А.

У даному випадку імпортером товарів, робіт або послуг є вітчизняне підприємство-клієнт банку. І саме воно є ініціатором (наказодавцем) відкриття акредитиву на користь свого іноземного партнера.

Підприємство-аплікант звертається до Відділу документарних операцій банку “ ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ ” із заявою установленої форми. До даної заяви додається ще один документ, що називається “Перелік необхідних документів”, що визначає принципово важливий момент акредитивної операції - які саме документи будуть прийматися від бенефіціара до оплати.

На підставі зазначеної заяви у Відділі документарних операцій банку “Іпобанк” здійснюється реєстрація операції в журналі реєстрації операцій по імпортних акредитивах і по даній операції відкривається справа.

Необхідним кроком при обслуговуванні розрахунків по імпорту за допомогою акредитивної форми є попереднє бронювання засобів клієнта банком для наступної сплати бенефіціару виконаних ним зобов'язань. Особливістю даної схеми проведення акредитивних розрахунків є залучення Відділу клієнтських рахунків в іноземній валюті, або Відділу лоро-рахунків в іноземній валюті (в залежності від того, де обслуговується клієнт) яким оформляється службова записка з проханням перевести з валютного рахунку клієнта (дирекції) на валютний рахунок по бронюванню засобів по акредитиву відповідну суму.

У випадку, коли організація-імпортер не має бажання відволікати з обороту засоби з метою їхній бронювання для відкриття акредитива, акредитив може бути відкритий після оформлення з банком заставних відносин.

Після здійснення зазначених операцій за допомогою системи SWIFT або телексом банку бенефіціару направляється повідомлення про відкриття на користь його клієнта акредитива з вказівкою всіх умов (аналогічні тим, що одержує банк “Іпобанк” по експортних акредитивах).

Наступний етап - одержання з банку бенефіціара документів про виконання останнім своїх зобов'язань за договором.

Документи, що надійшли, перевіряються працівниками Відділу документарних операцій банку “Іпобанк” на повну відповідність умовам акредитива. У випадку повної відповідності здійснюється їх оплата. З цією метою Відділу грошових переказів оформляється службова записка з проханням перевести раніше заброньовані засоби для оплати акредитива на рахунок банку бенефіціара.

У випадку, коли документи, отримані з іноземного банку, оформлені бенефіціаром із розбіжностями з умовами акредитива, питання оплати даних документів погоджується з аплікантом. У випадку згоди оплати документів із розбіжностями здійснюється процедура викладена вище. Якщо ж імпортер відмовляється від оплати цих документів (на що має повне юридичне право) іноземному банку надсилається про це повідомлення.

Кінцевим етапом операції розрахунків за допомогою імпортного акредитива є закриття справи по даній операції і передача його в архів.

Більш детально розглянемо схему документообігу при розрахунках за допомогою імпортного акредитиву на рисунку 1.1.

Рис.1.1. - Схема документообігу при розрахунках покритими акредитивами з депонуванням коштів покупця в банку-емітенті

На схемі цифрами позначені наступні етапи:

1 ¾ покупець-платник передає до банку “ ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ ” заяву на відкриття акредитива. Банк повинен розглянути заяву і в 7-денний термін оповістити покупця про своє рішення;

2 ¾ банк “ ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ ” депонує кошти на рахунку №2602 “Кошти в розрахунках суб’єктів господарської діяльності”, аналітичний рахунок “Розрахунки акредитивами”, бухгалтерською проводкою:

Д-т рахунку:

№ 2600 “Поточний рахунок суб’єкта господарської діяльності ”

К-т рахунку:

№ 2602 “Кошти в розрахунках суб’єктів господарської діяльності”, рахунок “Розрахунки акредитивами” (на суму заявленого акредитива);

К-т рахунку:

№ 6110 “Комісійні доходи від розрахунково-касового обслуговування клієнтів (на суму визначену за послугу)”

3 ¾ банк “ ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ ” авізо повідомляє банк постачальника по відкриття акредитива;

4 ¾ банк постачальника (банк- виконавець), одержавши повідомлення, інформує постачальника і банк “ ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ ” про відкриття акредитива, який виконавець обліковує на позабалансовому рахунку № 9802 “Акредитиви до сплати” (на балансових рахунках жодних записів не здійснюють, бо гроші не надійшли);

5 ¾ постачальник відвантажує товар покупцю;

6 ¾ постачальник передає товарно-транспортні накладні і грошово-розрахункові документи своєму банку для сплати;

7 ¾ банк постачальника, одержавши зазначені документи, перевіряє їх та звіряє з умовами реалізації акредитива;

8 ¾ банк постачальника надсилає документи спецзв’язком до банку “Іпобанк”;

9 ¾ банк “ ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ ” після перевірки сплачує реєстр документів:

Д-т рахунку:

№ 2602 ;

К-т рахунку:

№ 1200 ;

строки перевірки документів не повинні перевищувати сіми днів з моменту їх отримання;

10 ¾ банк постачальника зараховує кошти на рахунок постачальника:

Д-т рахунку:

№ 1200;

К-т поточного рахунку:

№ 2600 ;

11 ¾ банк “ ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ ” звіряє одержані документи постачальника з умовами акредитива і перераховує гроші банку постачальника бухгалтерською проводкою:

Д-т рахунку:

№ 2602;

К-т рахунку:

№ 1200;

Важливим моментом при перевірці документів, які приймаються від бенефіціару є перевірка їх відповідності умовам акредитиву. Банк “Іпобанк” повинен перевіряти всі документи, що оговорені в акредитиві, щоб переконатися, що по зовнішнім ознакам вони відповідають умовам акредитива. Відповідність даних документів по зовнішнім ознакам умовам акредитиву визначається у відповідності з міжнародною банківською практикою.

2. ВАЛЮТНІ ОПЕРАЦІЇ НА УМОВАХ «СПОТ», «ФОРВАРД», СВОП»

2.1 Продаж та купівля валюти на умовах „Спот”

2.1.1 Порядок купівлі-продажу іноземної валюти на МВРУ

Операції на міжбанківському валютному ринку України дозволяється здійснювати лише суб'єктам цього ринку (далі - суб'єкти ринку), до яких належать [4]:

- Національний банк України;

- уповноважені банки (комерційні банки, що отримали ліцензію Національного банку України на здійснення операцій з валютними цінностями);

- уповноважені фінансові установи (що отримали ліцензію Національного банку України на здійснення операцій з валютними цінностями).

Згідно “Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою” [14] :

1. Основні визначення операцій та суб’єктів валютних операцій

- валютна операція на умовах "тод" - валютна операція за договором, умови якого передбачають виконання цієї операції в день укладення договору;

- валютна операція на умовах "том" - валютна операція за договором, умови якого передбачають виконання цієї операції в перший робочий день після дня укладення договору;

- валютна операція на умовах "спот" - валютна операція за договором, умови якого передбачають виконання цієї операції на другий робочий день після дня укладення договору;

- валютна операція на умовах "форвард" - валютна операція за договором, умови якого передбачають виконання цієї операції (з поставкою валюти за договором) пізніше ніж на другий робочий день після дня укладення договору;

- валютний дериватив - це стандартний документ, що засвідчує право та/або зобов'язання купити, продати та/або обміняти іноземну валюту на визначених у цьому документі умовах у майбутньому;

- власні операції банку з купівлі (продажу, обміну) іноземної валюти (власні операції) - це операції, проведені на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями з власної ініціативи банку в межах лімітів відкритої валютної позиції банку;

- іноземна валюта - це іноземна валюта в значенні, визначеному абзацом четвертим пункту першого статті 1 Декрету;

- Класифікатор - це Класифікатор іноземних валют та банківських металів, затверджений постановою Правління Національного банку України від 04.02.98 N 34 [у редакції постанови Правління Національного банку України від 02.10.2002 N 378, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.10.2002 за N 841/7129 (зі змінами)];

- кошти клієнта - це гроші в національній або іноземній валюті чи їх еквіваленти, що обліковуються на поточних (у тому числі рахунках за спеціальним режимом їх використання) та вкладних (депозитних) рахунках;

- купівля іноземної валюти - це операція з купівлі іноземної валюти за гривні;

- міжбанківський валютний ринок України - це сукупність відносин у сфері торгівлі іноземною валютою в Україні між суб'єктами ринку, між суб'єктами ринку та їх клієнтами (у тому числі банками-нерезидентами), а також між суб'єктами ринку і Національним банком;

- міжнародний валютний ринок - це сукупність відносин у сфері торгівлі іноземною валютою за межами України між суб'єктами ринку та іноземними контрагентами, які за дорученням і за рахунок суб'єктів ринку здійснюють торгівлю іноземною валютою за межами України;

- обмін (конвертація) іноземної валюти - це операція з купівлі (продажу) однієї іноземної валюти за іншу іноземну валюту;

- продаж іноземної валюти - це операція з продажу іноземної валюти за гривні;

- суб'єкти ринку - уповноважені банки, уповноважені фінансові установи;

торгівля іноземною валютою - це купівля, продаж, обмін іноземної валюти, здійснення операцій з валютними деривативами;

- Торговельна сесія - комплекс організаційно-технічних засобів (дилінгове обладнання REUTERS, BLOOMBERG та Система підтвердження угод на міжбанківському валютному ринку України Національного банку України), який забезпечує можливість укладення та підтвердження договорів з купівлі, продажу іноземної валюти та банківських металів згідно з вимогами норматив-но-правових актів Національного банку протягом часу, що встановлюється та змінюється на підставі постанови Правління Національного банку України;

- уповноважена фінансова установа - фінансова установа, яка одержала генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій (письмовий дозвіл Національного банку на здійснення операцій з валютними цінностями), що дає право на торгівлю іноземною валютою.

2. Торгівлю іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку України, на міжнародному валютному ринку дозволяється здійснювати виключно Національному банку та суб'єктам ринку (або з такими суб'єктами).

3. Суб'єкти ринку мають право здійснювати купівлю, продаж іноземної валюти виключно на міжбанківському валютному ринку України.

4. Суб'єкти ринку мають право здійснювати операції з обміну іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України та/або на міжнародному валютному ринку.

5. Уповноважені банки, які отримали право відповідно до банківської ліцензії та письмового дозволу Національного банку на здійснення операцій з валютними цінностями (генеральної ліцензії) відкривати кореспондентські рахунки в банках-нерезидентах в іноземній валюті та проводити операції за ними, зобов'язані купувати та продавати іноземну валюту самостійно без посередництва інших уповноважених банків.

6. Уповноважені банки мають право здійснювати власні операції за гривні в межах установлених лімітів (нормативних значень) відкритої валютної позиції, у тому числі купувати іноземну валюту без наявності зобов'язань у цій валюті.

7. Уповноважені банки мають право здійснювати операції з обміну іноземної валюти за кошти, що їм належать, у тому числі з обміну іноземної валюти без наявності зобов'язань в іноземній валюті, що придбавається, у межах установлених лімітів (нормативних значень) відкритої валютної позиції.

Суб'єкти ринку мають право здійснювати операції з обміну іноземної валюти, у тому числі без наявності зобов'язань в іноземній валюті, що придбавається в результаті такого обміну, за дорученням і за кошти клієнтів-резидентів, які є суб'єктами господарювання, на підставі договору банківського рахунку, який передбачає надання клієнту комісійних послуг.

8. Суб'єкти ринку зобов'язані здійснювати продаж іноземної валюти, що належить клієнту, за його дорученням, крім тих надходжень в іноземній валюті на користь клієнта, що згідно з нормативно-правовими актами Національного банку підлягають продажу в повній сумі протягом строку, установленого в пункті 13 розділу III цього Положення.

9. Суб'єкти ринку в разі наявності в їх клієнтів зобов'язань за зовнішньоекономічними договорами в іноземній валюті мають право за згодою клієнта здійснювати за кошти клієнта купівлю іншої іноземної валюти, яка надалі на підставі договору банківського рахунку, що передбачає надання клієнту комісійних послуг, використовуватиметься для обміну на потрібну клієнту іноземну валюту на міжнародному валютному ринку. Ця вимога поширюється також на купівлю іноземної валюти для погашення зобов'язань за кредитними договорами, укладеними клієнтами з суб'єктами ринку з метою виконання зобов'язань за зовнішньоекономічними договорами в цій валюті.

10. Кошти в іноземній валюті, що надійшли на адресу клієнта-резидента (юридичної особи, фізичної особи, яка здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи), згідно з нормативно-правовими актами Національного банку підлягають попередньому зарахуванню на розподільчий рахунок (крім випадків, передбачених нормативно-правовими актами Національного банку).

11. Суб'єкт ринку зобов'язаний продати без доручення клієнтів ті надходження на їх користь в іноземній валюті, що згідно з нормативно-правовими актами Національного банку підлягають продажу в повній сумі.

Такі надходження підлягають продажу протягом п'яти робочих днів, починаючи з дня зарахування на розподільчий рахунок (окрім випадків, передбачених пунктом 6 цього розділу та іншими нормативно-правовими актами Національного банку).

12. Клієнт має право подати суб'єкту ринку письмове звернення в довільній формі з проханням про терміновий продаж іноземної валюти, яка надійшла на його користь і згідно з нормативно-правовими актами Національного банку підлягає продажу в повній сумі. Суб'єкт ринку зобов'язаний здійснити продаж не пізніше робочого дня, наступного за днем подання такого звернення.

13. Суб'єкти ринку зобов'язані здійснювати торгівлю іноземною валютою на умовах "тод", "том" або "спот", крім випадків, зазначених у пунктах 23 і 24 цього розділу.

14. Уповноважені банки мають право здійснювати валютні операції на умовах "форвард" для хеджування ризиків зміни курсу іноземної валюти щодо іншої іноземної валюти за умови, що обидві валюти є іноземними валютами 1-ї групи Класифікатора.

Резиденти - суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право здійснювати валютні операції на умовах "форвард" для хеджування ризику зміни курсу іноземної валюти щодо іншої іноземної валюти за зовнішньоекономічним договором за умови, що обидві валюти є іноземними валютами 1-ї групи Класифікатора.

Ці операції здійснюються в межах лімітів відкритої валютної позиції уповноваженого банку.

15. Уповноважені банки мають право на міжбанківському валютному ринку України здійснювати валютні операції за гривні з іноземною валютою 1-ї групи Класифікатора на умовах "форвард" для хеджування ризиків зміни курсу іноземної валюти щодо гривні.

Резиденти - суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право на міжбанківському валютному ринку України здійснювати валютні операції за гривні з іноземною валютою 1-ї групи Класифікатора на умовах "форвард" для хеджування ризику зміни курсу іноземної валюти щодо гривні за зовнішньоекономічним договором.

Ці операції здійснюються в межах лімітів відкритої валютної позиції уповноваженого банку за умови, що довга (коротка) позиція банку за такими операціями становить не більше 10 % регулятивного капіталу банку.

16. Валютні операції, зазначені в пунктах 23 і 24 цього розділу, виконуються в строк, що не перевищує один календарний рік.

17. Суб'єкти ринку не мають права проводити операції з валютними деривативами.

18. Суб'єкти ринку не мають права здійснювати обмін іноземної валюти 1-ї групи Класифікатора на іноземну валюту 3-ї групи Класифікатора.

Суб'єкти ринку не мають права здійснювати обмін іноземної валюти 3-ї групи Класифікатора на іноземну валюту 1-ї групи Класифікатора на міжбанківському валютному ринку України.

19. Уповноважений банк має право купити в межах лімітів відкритої валютної позиції іноземну валюту за безготівкові гривні в Національного банку виключно для забезпечення виконання заяв і доручень власних клієнтів (крім уповноважених банків) та здійснення власних операцій.

20. Суб'єкти ринку укладають між собою та з Національним банком договори про купівлю, продаж іноземної валюти за безготівкові гривні та підтверджують ці договори виключно під час проведення Торговельної сесії.

21. Порядок проведення Торговельної сесії визначається окремими нормативно-правовими актами Національного банку.

22. Уповноважений банк зобов'язаний під час проведення Торговельної сесії зареєструвати валютну операцію, зазначену в абзаці першому пункту 24 цього розділу, вказавши її обсяг та курс.

23. Суб'єкт ринку як за рахунок коштів своїх клієнтів, так і за власні кошти в межах лімітів відкритої валютної позиції має право виконувати заяви та доручення своїх клієнтів (крім суб'єктів ринку), а також задовольняти власні потреби щодо купівлі, продажу іноземної валюти до початку Торговельної сесії.

24. Суб'єкт ринку має право включати до заявки на участь у Торговельній сесії незадоволені потреби клієнтів, а також власні потреби щодо купівлі та/або продажу іноземної валюти. У заявку на продаж включається лише іноземна валюта, яка є на рахунку клієнта або суб'єкта ринку на час подання заявки.

25. Суб'єкти ринку мають право здійснювати торгівлю готівковою іноземною валютою з метою виконання власних зобов'язань та проведення валютно-обмінних операцій для фізичних осіб.

Суб'єкти ринку зобов'язані здійснювати купівлю іноземної валюти для проведення валютно-обмінних операцій з дотриманням установлених Національним банком граничних меж продажу готівкової іноземної валюти фізичним особам - резидентам.

26. Суб'єкти ринку мають право здійснювати для фізичних осіб обмін готівкової іноземної валюти 1-ї групи Класифікатора на безготівкову іноземну валюту цієї самої групи Класифікатора. Обмін готівкової іноземної валюти іншої групи Класифікатора на безготівкову іноземну валюту не здійснюється.

27. Суб'єкти ринку мають право отримувати комісійну винагороду за здійснення торгівлі безготівковою іноземною валютою виключно в гривнях.

28. Суб'єкти ринку мають право здійснювати торгівлю іноземною валютою за договірним обмінним курсом за кожною операцією.

29. Купівля, обмін іноземної валюти за поточними торговельними операціями

1. Клієнти-резиденти (юридичні особи та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності) мають право купити, обміняти іноземну валюту з метою здійснення розрахунків з нерезидентами за торговельними операціями (крім випадку, передбаченого пунктом 2 цієї глави) на підставі таких документів:

заяви про купівлю іноземної валюти;

договору з нерезидентом, оформленого відповідно до вимог законодавства України;

вантажної митної декларації (за формою, встановленою відповідно до Положення про вантажну митну декларацію, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.97 N 574, зі змінами), якщо товар ввезений на територію України (вантажні митні декларації, за якими здійснене митне оформлення тимчасово ввезених вантажів під зобов'язання про їх зворотне вивезення, не є підставою для купівлі, обміну іноземної валюти);

акта (здавання-приймання тощо) або іншого документа, який свідчить про надання послуг, виконання робіт, імпорт прав інтелектуальної власності, якщо оплачуються отримані послуги (права), виконані роботи;

документів, що передбачені для документарної форми розрахунків (акредитив, інкасо), вексельної форми розрахунків (вексель, яким резидент-імпортер оформив заборгованість перед нерезидентом за договором), якщо договір передбачає такі форми розрахунків.

Купівля, обмін іноземної валюти з метою оплати векселя, яким резидент-імпортер оформив заборгованість перед нерезидентом за договором, дозволяється лише в разі пред'явлення резидентом вантажної митної декларації, що підтверджує поставку продукції в Україну, або документа, який згідно з умовами зовнішньоторговельного договору засвідчує виконання нерезидентом робіт, отримання резидентом послуг;

акта або погодження, виданого відповідно до постанови Правління Національного банку України від 30.12.2003 N 597 "Про переказування коштів у національній та іноземній валюті на користь нерезидентів за деякими операціями", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05.02.2004 за N 159/8758 (із змінами).

2. Клієнти-резиденти (юридичні особи та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності) мають право купити, обміняти іноземну валюту з метою проведення розрахунків з нерезидентами за імпорт продукції (послуг), який здійснюється без увезення із-за кордону цієї продукції (послуг) на територію України, на підставі таких документів:

заяви про купівлю іноземної валюти;

договору з нерезидентом, оформленого відповідно до вимог законодавства України;

договору, який передбачає продаж продукції нерезиденту за межами України та зарахування виручки від продажу зазначеної продукції на рахунки цього резидента в уповноважених банках, або документів, які підтверджують потребу використання ним цієї продукції для власних потреб за межами України, якщо цей резидент виробляє продукцію, виконує роботи, надає послуги за межами України;

документів, що передбачені для документарної форми розрахунків (акредитив, інкасо), вексельної форми розрахунків (вексель, яким резидент-імпортер оформив заборгованість перед нерезидентом за договором), якщо договір передбачає такі форми розрахунків;

акта або погодження, виданого відповідно до постанови Правління Національного банку України від 30.12.2003 N 597 "Про переказування коштів у національній та іноземній валюті на користь нерезидентів за деякими операціями", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05.02.2004 за N 159/8758 (із змінами).

2.1.2 Заявка по продаж валюти КБ «Фінанси та кредит»

Заяви про продаж іноземної валюти або банківських металів обов'язково мають містити такі реквізити [17]:

- найменування та місцезнаходження уповноваженого банку, що обслуговує клієнта;

- код заяви про продаж іноземної валюти або банківських металів відповідно до Державного класифікатора управлінської документації, затвердженого наказом Держстандарту України від 31.12.98 N 1024;

- назву документа - "Заява про продаж іноземної валюти" або "Заява про продаж іноземної валюти або банківських металів";

- дату складання заяви про продаж іноземної валюти або банківських металів (число - цифрами, місяць - цифрами або словами, рік - цифрами);

- повну або скорочену назву клієнта, що збігається з назвою, яка заявлена ним у картці зі зразками підписів і відбитком печатки, місцезнаходження, номер телефону/факсу (для фізичної особи - прізвище, ім'я та по батькові);

- номер рахунку в іноземній валюті або банківських металах, з якого клієнт доручає здійснити продаж іноземної валюти або банківських металів, найменування та код уповноваженого банку, що його обслуговує, у якому відкрито цей рахунок (для фізичної особи, яка не займається підприємницькою діяльністю, цей реквізит може не заповнюватися);

- назву іноземної валюти або виду банківського металу, що продається, словами та цифровий або літерний код іноземної валюти або банківського металу відповідно до Класифікатора;

- суму продажу іноземної валюти цифрами у разі продажу банківських металів зазначається маса банківських металів у тройських унціях цифрами (ціла частина числа відокремлюється комою);

- мінімальний курс продажу (можливе зазначення "за курсом уповноваженого банку");

- гривневий еквівалент іноземної валюти або банківських металів, що доручається продати відповідно до встановленого в заяві курсу (не заповнюється під час продажу іноземної валюти або банківських металів за курсом уповноваженого банку, що обслуговує клієнта);

- номер поточного рахунку в гривнях, на який потрібно зарахувати гривневий еквівалент проданої іноземної валюти або банківських металів, найменування і код уповноваженого банку, у якому відкрито цей рахунок;

- відбиток печатки та підписи відповідальних осіб клієнта, які заявлені ним у картці зі зразками підписів та відбитком печатки (для фізичної особи, яка її не має, проставляється лише її підпис).

Додатково в заяві про продаж іноземної валюти або банківських металів можуть зазначатися такі реквізити:

- номер заяви про продаж іноземної валюти або банківських металів (може містити цифри та літери);

- строк дії заяви про продаж іноземної валюти або банківських металів;

- прізвище, ім'я та по батькові працівника, уповноваженого вирішувати питання за угодою про продаж іноземної валюти або банківських металів, номер його телефону, зразок підпису;

- номер рахунку уповноваженого банку, на який потрібно перерахувати іноземну валюту або банківські метали для продажу;

- сума продажу іноземної валюти або маса банківських металів словами;

- дата валютування для зарахування коштів у гривнях (якщо це передбачено тарифами уповноваженого банку).

У заяві про продаж іноземної валюти або банківських металів клієнт має зазначити про те, що він доручає уповноваженому банку, що його обслуговує, утримати комісійну винагороду в гривнях з коштів, отриманих від продажу іноземної валюти або банківських металів без зарахування на поточний рахунок клієнта в національній валюті, за умови, якщо цей поточний рахунок в національній валюті відкрито в іншому банку.

Примірник №___

Заява на продаж іноземної валюти*

Доручаємо(ю) від нашого(мого) імені і за наш(мій) рахунок продати іноземну валюту на таких умовах:

Зобов’язуємось (юсь) перерахувати на рахунок №_______________ суму іноземної валюти, що підлягає продажу.

Доручаємо(ю) банку перерахувати гривневий еквівалент проданої іноземної валюти на поточний рахунок

У разі неможливості виконати заяву просимо банк повернути іноземну валюту на рахунок

Керівник підприємства ______________________________

(підпис) прізвище та ініціали

Головний бухгалтер ______________________________

прізвище та ініціали

М.П. (підпис)

Фізічна особа ______________________________

(підпис) прізвище та ініціали

Згідно з «Інструкцією з бухгалтерського обліку операцій в іноземній валюті та банківських металах у банках України» [10] валютні спотоперації відображаються в бухгалтерському обліку банків наступним чином:

3. Відображення в бухгалтерському обліку операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та банківських металів за дорученням клієнтів на дату розрахунку

3.3. Операції з продажу іноземної валюти та банківських металів за національну валюту за дорученням клієнтів відображаються на дату розрахунку за балансовими рахунками такими бухгалтерськими проводками:

а) перерахування клієнтом-продавцем іноземної валюти та банківських металів:

Дебет 2600, 2620, 2650

Кредит 2900;

б) перерахування іноземної валюти та банківських металів покупцю:

Дебет 2900

Кредит 1500, 1600, 2600, 2620, 2650;

в) зарахування гривні, що отримана для клієнтів за продану іноземну валюту та банківські метали:

Дебет 1200, 1500, 1600

Кредит 2600, 2620, 2650, 2900;

г) утримання комісії банку:

Дебет 2900

Кредит 6114 (на суму комісії банку)

2.1.3 Заявка на покупку валюти в КБ «Фінанси та кредит»

Згідно з “Положенням про оформлення та подання клієнтами платіжних доручень в іноземній валюті або банківських металах, заяв про купівлю або продаж іноземної валюти або банківських металів до уповноважених банків і інших фінансових установ та порядок їх виконання” [17] прийнятий наступний порядок оформлення заяв про купівлю іноземної валюти або банківських металів та про продаж іноземної валюти або банківських металів :

1. Заяви про купівлю або продаж іноземної валюти або банківських металів заповнюються українською мовою.

2. Заяви про купівлю іноземної валюти або банківських металів приймаються уповноваженим банком до виконання протягом 90 днів, починаючи з дня їх оформлення, заяви про продаж іноземної валюти (вільний продаж) або банківських металів - протягом 30 днів, починаючи з дня їх оформлення .

3. Заяви про купівлю іноземної валюти або банківських металів обов'язково мають містити такі реквізити:

- найменування та місцезнаходження уповноваженого банку, що обслуговує клієнта;

- код заяви про купівлю іноземної валюти або банківських металів відповідно до Державного класифікатора управлінської документації, затвердженого наказом Держстандарту України від 31.12.98 N 1024;

- назву документа - "Заява про купівлю іноземної валюти" або "Заява про купівлю іноземної валюти або банківських металів";

- дату складання заяви про купівлю іноземної валюти або банківських металів (число - цифрами, місяць - цифрами або словами, рік - цифрами);

- повну або скорочену назву клієнта уповноваженого банку, що збігається з назвою, яка заявлена ним у картці зі зразками підписів і відбитком печатки (для фізичної особи - прізвище, ім'я та по батькові), місцезнаходження, номер телефону/факсу;

- підставу для купівлі іноземної валюти - посилання на документи, які відповідно до Правил здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку України , є підставою для купівлі іноземної валюти на МВРУ;

- назву іноземної валюти або виду банківського металу, що купується, словами та цифровий або літерний код іноземної валюти або банківського металу відповідно до Класифікатора;

- суму купівлі іноземної валюти цифрами, ціла частина числа відокремлюється комою (можливе зазначення "на всю суму в гривнях") у разі купівлі банківських металів зазначається маса банківських металів у тройських унціях цифрами;

- максимальний курс купівлі в гривнях (можливе зазначення "за курсом уповноваженого банку");

- номер поточного рахунку в іноземній валюті або банківських металах, на який потрібно зарахувати придбані іноземну валюту або банківські метали, код і найменування уповноваженого банку, що обслуговує клієнта, у якому відкрито цей рахунок;

- відбиток печатки та підписи відповідальних осіб клієнта, які заявлені ним у картці зі зразками підписів та відбитком печатки (для фізичної особи, яка її не має, проставляється лише її підпис).

Додатково в заяві про купівлю іноземної валюти або банківських металів можуть зазначатися такі реквізити:

- номер заяви про купівлю іноземної валюти або банківських металів (може включати цифри та літери);

- строк дії заяви про купівлю іноземної валюти або банківських металів;

- прізвище, ім'я та по батькові працівника, уповноваженого вирішувати питання за угодою про купівлю іноземної валюти або банківських металів, номер його телефону, зразок підпису (крім фізичної особи, яка не займається підприємницькою діяльністю);

- номер рахунку уповноваженого банку, що обслуговує клієнта, на який потрібно перерахувати гривні для купівлі іноземної валюти або банківських металів;

- сума купівлі іноземної валюти або маса банківських металів словами;

- сума в гривнях, що потрібна для купівлі іноземної валюти або банківських металів відповідно до встановленого в заяві курсу.

Крім того, у заяві про купівлю іноземної валюти або банківських металів клієнт має зазначити про те:

- що він доручає уповноваженому банку, що його обслуговує, купити іноземну валюту або банківські метали на умовах, які зазначені в заяві про купівлю іноземної валюти або банківських металів;

- що він доручає уповноваженому банку, що його обслуговує, утримати із суми в гривнях, яка перерахована на купівлю іноземної валюти або банківських металів, комісійну винагороду;

- що він доручає уповноваженому банку, що його обслуговує, утримати із суми в гривнях, яка перерахована клієнтом на купівлю іноземної валюти, суму збору на обов'язкове державне пенсійне страхування або -

- що він доручає уповноваженому банку, що його обслуговує, здійснити перерахування суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, яка була попередньо перерахована клієнтом на рахунок "Інша кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами банку", або -

- що він зобов'язується перерахувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування і подати копію платіжного доручення про перерахування відповідної суми збору до Пенсійного фонду;

- на який поточний рахунок має бути зарахований залишок коштів у гривнях після купівлі іноземної валюти або банківських металів; найменування та код банку, у якому відкрито цей рахунок;

- що він доручає уповноваженому банку, що його обслуговує, продати іноземну валюту на МВРУ, якщо куплена іноземна валюта не буде перерахована ним за призначенням у визначений законодавством строк у встановленому порядку.

Якщо клієнт у заяві про купівлю іноземної валюти або банківських металів доручає перерахувати зі свого поточного рахунку суму в гривнях, що потрібна для купівлі іноземної валюти або банківських металів, та суму збору на обов'язкове державне пенсійне страхування (тільки у разі здійснення операцій з купівлі іноземної валюти) згідно з реквізитами, зазначеними в такій заяві, то уповноважений банк, що обслуговує клієнта, здійснює такі перерахування за умови, якщо це передбачено в договорі про розрахунково-касове обслуговування.

Таблиця 2.1

Згідно з вимогами статті 67 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" банки та їх установи зобов'язані нараховувати, утримувати та одночасно із подачею заявки на купівлю іноземної валюти, здійснювану ними від імені та за рахунок клієнтів таких банків, сплачувати до Пенсійного фонду України додатковий збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 0,5 відсотка від суми операції з купівлі-продажу безготівкової валюти, зазначеної у такій заявці.

Примірник №___

Заява на купівлю іноземної валюти*

Доручаємо(ю) від нашого(мого) імені і за наш(мій) рахунок купити іноземну валюту на таких умовах:

та перерахувати на обов’язкове державне пенсійне страхування суму збору в гривнях, на яку була здійснена купівля іноземної валюти, згідно з чинним законодавством України.

До початку біржових торгів зобов’язуємося(юсь) перерахувати на рахунок №2900________в АКІБ «Укрсиббанк», м. Київ, МФО 300335 гривневий еквівалент в розмірі, необхідному для купівлі ________________ за курсом, вказаним в поданій заяві, а також для перерахування збору на обов’язкове пенсійне страхування в розмірі 1,5 % від гривневого еквіваленту.

Надаємо(ю) право утримати комісійну винагороду в гривнях згідно з тарифами комісійних винагород АКІБ «Укрсиббанк».

Якщо придбана іноземна валюта не буде перерахована на протязі 5-ти робочих днів після дня зарахування її на поточний рахунок на потреби, зазначені в заяві про купівлю, доручаємо(ю) уповноваженому банку продати цю іноземну валюту на МВРУ.

Під час здійснення операції за курсом, нижчим, ніж зазначений у заяві, або в разі неможливості виконання заяви просимо уповноважений банк перерахувати залишок коштів у гривнях на поточний рахунок

Реквізити Пенсійного фонду

Керівник підприємства ______________________________

(підпис) прізвище та ініціали

Головний бухгалтер ______________________________

прізвище та ініціали

М.П. (підпис)

Фізічна особа ______________________________

(підпис) прізвище та ініціали

Згідно з «Інструкцією з бухгалтерського обліку операцій в іноземній валюті та банківських металах у банках України» [10] валютні спот-операції відображаються в бухгалтерському обліку банків наступним чином:

3. Відображення в бухгалтерському обліку операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та банківських металів за дорученням клієнтів на дату розрахунку

3.1. Операції з купівлі іноземної валюти та банківських металів за національну валюту за дорученням клієнтів відображаються на дату розрахунку за балансовими рахунками такими бухгалтерськими проводками:

а) перерахування клієнтом коштів у національній валюті на купівлю іноземної валюти та банківських металів:

Дебет 2600, 2620, 2650

Кредит 2900;

б) перерахування коштів у національній валюті продавцю іноземної валюти та банківських металів:

Дебет 2900

Кредит 1200, 1500, 1600, 2600, 2620, 2650;

в) зарахування іноземної валюти та банківських металів, що куплені і отримані для клієнтів:

Дебет 1500, 1600

Кредит 2900;

г) зарахування купленої іноземної валюти та банківських металів на рахунок клієнта:

Дебет 2900

Кредит 2600, 2620, 2650;

ґ) утримання комісії банку та повернення клієнту коштів у національній валюті, якщо іноземна валюта куплена за курсом, що нижчий, ніж заявлено клієнтом:

Дебет 2900

Кредит 6114 (на суму комісії банку)+ кредит 1200, 2600, 2620, 2650 (на суму коштів у національній валюті, що повертається клієнту, якщо іноземна валюта куплена за курсом, що нижчий, ніж заявлено клієнтом за вирахуванням комісії)

2.2 Продаж та купівля валюти на умовах „Форвард”

Згідно «Інструкції з бухгалтерського обліку операцій з похідними фінансовими інструментами в банках України» [13], яка впроваджена в дію у 2007 році:

- форвардний валютний контракт віднесений до операцій з похідними фінансовими інструментами;

- спотовий валютний курс або спотова ціна - це курс іноземної валюти або ціна одиниці товару, які застосовуються під час проведення операцій на ринку спот;

- форвардний валютний курс або форвардна ціна - це курс іноземної валюти або ціна одиниці товару, які застосовуються під час проведення операцій на строковому ринку;

- форвардний контракт (форвард) - двосторонній контракт, який засвідчує зобов'язання придбати (продати) базовий актив у визначений час та на визначених умовах у майбутньому з фіксацією ціни під час укладення контракту;

- дисконт або премія за форвардним контрактом - це різниця між форвардною і спотовою ціною базового активу;

- похідний інструмент (дериватив) - це фінансовий інструмент, який має всі три такі характеристики:

а) його вартість змінюється у відповідь на зміну встановленої ставки відсотка, ціни фінансового інструменту, ціни споживчих товарів, валютного курсу, індексу цін чи ставок, показника кредитного рейтингу чи індексу кредитоспроможності або подібної змінної;

б) не вимагає початкових чистих інвестицій або вимагає початкових чистих інвестицій менших, ніж ті, що були б потрібні для інших типів контрактів, які мають подібну реакцію на зміни ринкових умов;

в) який погашається на майбутню дату;

Операції з похідними фінансовими інструментами відображаються в бухгалтерському обліку відповідно до їх економічної суті за балансовими і позабалансовими рахунками Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004 N 280, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.07.2004 за N 918/9517, зі змінами (далі - План рахунків) [8].

Під час відображення в бухгалтерському обліку операцій з похідними фінансовими інструментами банки можуть використовувати технічні рахунки 3800, 3801 і контррахунки розділу 99 "Контррахунки та позабалансова позиція банку".

1. Загальні принципи обліку операцій з похідними фінансовими інструментами

1.1. Похідні фінансові інструменти в бухгалтерському обліку на дату операції відображаються за відповідними позабалансовими рахунками як вимоги щодо отримання одного активу та зобов'язання з поставки іншого.

1.2. Вимоги щодо отримання одного активу та зобов'язання з поставки іншого за одним контрактом можуть згортатися і відображатися на нетто-основі, якщо одночасно виконуються такі умови:

є юридично забезпечені права на згортання визнаних сум;

наміри банку щодо погашення зобов'язання на нетто-основі документально підтверджені.

У цьому разі бухгалтерські проводки за позабалансовими рахунками не здійснюються.

1.3. Похідні фінансові інструменти з метою відображення в бухгалтерському обліку класифікуються таким чином:

а) похідні фінансові інструменти в торговому портфелі банку;

б) похідні фінансові інструменти, що призначені для обліку хеджування.

Аналітичний облік похідних фінансових інструментів, що призначені для обліку хеджування, ведеться в розрізі типів хеджування.

2. Бухгалтерський облік форвардних контрактів у торговому портфелі банку

2.1. Облік форвардних контрактів на дату операції (крім контрактів, що призначені для обліку хеджування)

2.1.1. Операції з купівлі-продажу іноземної валюти та банківських металів за форвардними контрактами в бухгалтерському обліку на дату операції відображаються за позабалансовими рахунками як вимоги щодо отримання однієї валюти або банківських металів і зобов'язання з поставки іншої валюти або банківських металів. У цьому разі на дату операції здійснюються такі бухгалтерські проводки:

Дебет рахунку 9202 - на суму вимог;

Кредит рахунку 9212 - на суму зобов'язань.

2.1.2. Операції з купівлі-продажу інших активів за форвардними контрактами, у тому числі процентних ставок, на дату операції відображаються в обліку за позабалансовими рахунками такими бухгалтерськими проводками:

Дебет рахунку 9352 - на суму вимог;

Кредит рахунку 9362 - на суму зобов'язань.

2.1.3. Якщо погашення контракту здійснюється на нетто-основі за умов, визначених пунктом 3.2 глави 3 розділу I цієї Інструкції, то бухгалтерські записи на дату операції за позабалансовими рахунками не здійснюються.

2.1.4. З метою забезпечення виконання форвардного контракту банки можуть отримувати або сплачувати форвардне покриття для сплати різниці між спотовою ціною купівлі (продажу) базового активу та контрактною ціною продажу (купівлі) базового активу. Операції з отримання або перерахування форвардного покриття відображаються в бухгалтерському обліку такими проводками:

а) отримання банком форвардного покриття:

Дебет рахунків 1200, 1500, 1600, 2600, 2620, 2650;

Кредит рахунків 1602, 2602, 2622;

б) перерахування банком форвардного покриття:

Дебет рахунку 1502;

Кредит рахунків 1200, 1500.

2.2. Переоцінка форвардних контрактів (крім контрактів, що призначені для обліку хеджування)

2.2.1. Переоцінка форвардних контрактів (з урахуванням зміни форвардного валютного курсу або форвардної ціни, процентних ставок тощо) до їх справедливої вартості відображається на балансових рахунках з визнанням активу або зобов'язання за форвардним контрактом залежно від результату такої переоцінки.

У разі позитивного результату переоцінки визнається актив за форвардним контрактом шляхом здійснення такої бухгалтерської проводки:

Дебет рахунку 3041;

Кредит рахунку 6209.

У разі від'ємного результату переоцінки визнається зобов'язання за форвардним контрактом шляхом здійснення такої бухгалтерської проводки:

Дебет рахунку 6209;

Кредит рахунку 3351.

2.2.2. Переоцінка вимог і зобов'язань за форвардними контрактами за позабалансовими рахунками не відображається.

2.3. Погашення форвардних контрактів (крім контрактів, що призначені для обліку хеджування)

2.3.1. На дату розрахунку за операціями з купівлі-продажу іноземної валюти та банківських металів або інших активів за форвардними контрактами в бухгалтерському обліку здійснюються зворотні проводки за позабалансовими рахунками:

Дебет рахунків 9212, 9362;

Кредит рахунків 9202, 9352.

2.3.2. У разі виконання контракту на брутто-основі (шляхом поставки базового активу) здійснюються такі бухгалтерські проводки:

а) у разі купівлі базового активу:

Дебет рахунків 3540, 3541, 3548 - на суму дебіторської заборгованості за фінансовим активом;

Кредит рахунку 3041 - на суму визнаного активу за форвардним контрактом;

Кредит рахунків 1200, 1500, 1600, 2600, 2620, 2650 - на суму перерахованих коштів

або:

Дебет рахунку 3351 - на суму визнаного зобов'язання за форвардним контрактом;

Дебет рахунків 3540, 3541, 3548 - на суму дебіторської заборгованості за фінансовим активом;

Кредит рахунків 1200, 1500, 1600, 2600, 2620, 2650 - на суму перерахованих коштів;

б) у разі продажу базового активу:

Дебет рахунків 1200, 1500, 1600, 2600, 2620, 2650 - на суму отриманих коштів;

Кредит рахунку 3041 - на суму визнаного активу за форвардним контрактом;

Кредит рахунків 3640, 3641, 3648 - на суму кредиторської заборгованості за фінансовим активом або:

Дебет рахунків 1200, 1500, 1600, 2600, 2620, 2650 - на суму отриманих коштів;

Дебет рахунку 3351 - на суму визнаного зобов'язання за форвардним контрактом;

Кредит рахунків 3640, 3641, 3648 - на суму кредиторської заборгованості за фінансовим активом;

в) повернення форвардного покриття відображається в бухгалтерському обліку такими проводками:

у разі повернення форвардного покриття банком:

Дебет рахунків 1602, 2622, 2602;

Кредит рахунків 1200, 1500, 1600, 2600, 2620, 2650;

у разі повернення форвардного покриття банку:

Дебет рахунків 1200, 1500;

Кредит рахунку 1502.

2.3.3. Залишки за рахунками 3540, 3541, 3548, 3640, 3641, 3648 закриваються на дату визнання або припинення визнання базового активу відповідно до правил бухгалтерського обліку операцій з фінансовими інструментами.

2.3.4. У разі виконання контракту на нетто-основі (без поставки базового активу) здійснюються такі бухгалтерські проводки:

а) якщо на дату розрахунку визнаний актив за форвардним контрактом:

Дебет рахунків 1200, 1500, 1600, 2600, 2620, 2650 - на суму отриманих коштів;

Кредит рахунку 1502 - на суму раніше перерахованого форвардного покриття;

Кредит рахунку 3041 - на суму визнаного активу за форвардним контрактом;

б) якщо на дату розрахунку визнане зобов'язання за форвардним контрактом:

Дебет рахунку 3351 - на суму визнаного зобов'язання за форвардним контрактом;

Дебет рахунків 1602, 2602, 2622 - на суму раніше отриманого форвардного покриття;

Кредит рахунків 1200, 1500, 1600, 2600, 2620, 2650 - на суму перерахованих коштів.

2.3.5. У разі невиконання клієнтом своїх зобов'язань і закриття форвардного контракту на ринку спот закриття визнаного активу за форвардним контрактом здійснюється за рахунок форвардного покриття.

а) якщо суми форвардного покриття достатньо для сплати різниці в курсах (цінах):

Дебет рахунків 1602, 2602, 2622 - на суму раніше отриманого форвардного покриття;

Кредит рахунку 3041 - на суму визнаного активу за форвардним контрактом;

Кредит рахунків 1200, 1500, 1600, 2600, 2620, 2650 - на суму залишку, що підлягає поверненню;

2.3 Продаж та купівля валюти на умовах „Своп”

Згідно «Інструкції з бухгалтерського обліку операцій з похідними фінансовими інструментами в банках України» [13], яка впроваджена в дію у 2007 році:

- валютний своп віднесений до операцій з похідними фінансовими інструментами, який включає валютні операції за курсом спот та курсом форвард;

- похідний інструмент (дериватив) - це фінансовий інструмент, який має всі три такі характеристики:

а) його вартість змінюється у відповідь на зміну встановленої ставки відсотка, ціни фінансового інструменту, ціни споживчих товарів, валютного курсу, індексу цін чи ставок, показника кредитного рейтингу чи індексу кредитоспроможності або подібної змінної;

б) не вимагає початкових чистих інвестицій або вимагає початкових чистих інвестицій менших, ніж ті, що були б потрібні для інших типів контрактів, які мають подібну реакцію на зміни ринкових умов;

в) який погашається на майбутню дату;

- валютний своп – це купівля-продаж однієї валюти за іншу на умовах зворотного викупу на певну дату в майбутньому за визначеним курсом.

- процентний своп - обмін процентними платежами, які розраховані за різними ставками, але виходячи з однієї умовної суми протягом строку дії контракту, за яким, як правило, один процентний платіж розраховується за фіксованою ставкою, інший - за плаваючою;

Бухгалтерський облік своп-контрактів виконується наступним чином:

1. Облік своп-контрактів на дату операції

1.1. Операції з купівлі-продажу однієї валюти та банківських металів за іншу валюту і банківських металів на умовах зворотного викупу (валютний своп) у бухгалтерському обліку відображаються за позабалансовими рахунками як вимоги щодо отримання однієї валюти та банківських металів і зобов'язання з поставки іншої валюти та банківських металів.

1.2. Бухгалтерський облік валютного свопу здійснюється банками за позабалансовими рахунками залежно від умов їх укладення.

1.3. Якщо перша конверсійна операція здійснюється банком за умовами спот, а друга - за умовами форвард, то на дату операції здійснюються такі бухгалтерські проводки:

а) за першою конверсійною операцією (операцією спот):

Дебет рахунку 9200 - на суму вимог;

Кредит рахунку 9210 - на суму зобов'язань;

б) за другою конверсійною операцією (операцією форвард):

Дебет рахунку 9202 - на суму вимог;

Кредит рахунку 9212 - на суму зобов'язань.

1.4. Якщо перша і друга конверсійні операції здійснюються на умовах форвард, то на дату операції здійснюються такі бухгалтерські проводки:

а) за першою конверсійною операцією (операцією форвард):

Дебет рахунку 9202 - на суму вимог;

Кредит рахунку 9212 - на суму зобов'язань;

б) за другою конверсійною операцією (операцією форвард):

Дебет рахунку 9202 - на суму зворотного викупу валюти та банківських металів;

Кредит рахунку 9212 - на суму зворотного продажу валюти та банківських металів.

1.5. У разі здійснення розрахунків за першою конверсійною операцією банк одночасно виконує зворотні проводки за позабалансовими рахунками з обліку цієї конверсійної операції.

1.6. Облік за другою конверсійною операцією банк продовжує здійснювати за позабалансовими рахунками до повного виконання умов контракту.

1.7. Операції з обміну процентними платежами (процентний своп) у бухгалтерському обліку відображаються за позабалансовими рахунками як вимоги щодо отримання процентних платежів за однією ставкою та зобов'язання щодо сплати процентних платежів за іншою ставкою. У цьому разі на дату операції здійснюються такі бухгалтерські проводки:

а) якщо відносини хеджування відповідають вимогам, наведеним у пункті 1.3 глави 1 розділу VI цієї Інструкції:

Дебет рахунку 9351 - на суму вимог щодо отримання процентних платежів;

Кредит рахунку 9361 - на суму зобов'язань щодо сплати процентних платежів;

б) якщо відносини хеджування не відповідають вимогам, наведеним у пункті 1.3 глави 1 розділу VI цієї Інструкції:

Дебет рахунку 9352 - на суму вимог щодо отримання процентних платежів;

Кредит рахунку 9362 - на суму зобов'язань щодо сплати процентних платежів.

1.8. Якщо погашення своп-контрактів здійснюється на нетто-основі за умов, визначених пунктом 3.2 глави 3 розділу I цієї Інструкції, то бухгалтерські проводки на дату операції не здійснюються.

2. Переоцінка та погашення своп-контрактів

2.1. Бухгалтерський облік з переоцінки та погашення своп-контрактів у торговому портфелі банку здійснюється згідно з вимогами глав 2 і 3 розділу II цієї Інструкції.

2.2. Бухгалтерський облік з переоцінки та погашення своп-контрактів, що призначені для обліку хеджування, здійснюється банком згідно з вимогами глав 2 і 3 розділу VII або VIII цієї Інструкції залежно від типу хеджування.

ВИСНОВКИ

Міжнародні розрахунки можна розглядати, як механізм регулювання платежів по зобов'язаннях, що виникають в результаті економічної взаємодії фірм різних держав. Розрахунки виконуються безготівковим шляхом на рахунках банків, що відіграють найважливішу роль у системі міжнародних розрахунків .

Під час укладання торгового контракту експортер і імпортер визначають умови розрахунків, а саме засоби платежу і спосіб платежу.

Як технологічні засоби безготівкового платежу можна виділити :

інструкції системи віддаленого керування коррахунками в банках - кореспондентах (нерезидентах) SWIFT (у основному числі банків світу, що є учасниками системи).

клієнтські пластикові карти керування корпоративними рахунками

через систему коррахунків банків і міжнародні центри авторизації операцій банків-членів пластикових платіжних систем;

документальні (акредитиви, інкасо, чеки, переказні векселі) системи віддаленого керування коштами банків на кореспондентських рахунках в банках-нерезидентах.

Основою технологічних міжнародних платіжних систем між банками країни-резидента і нерезидентів є системи взаємних кореспондентських рахунків банків-резидентів і банків-нерезидентів, за допомогою яких відбувається керування платіжними активами при проплаті експортно-імпортних контрактів.

Вибір способу платежу - важлива задача, оскільки він визначає схему

руху коштів і товару . Кожний зі способів платежу має свої переваги і може бути найбільш вигідний кому-небудь з партнерів.

Основою міжнародних платежів є доступність валютних коштів, які можна купити на внутрішньому та зовнішньому валютних ринках, а також можливість вільно продати отриману валютну виручку для виконання платіжних операцій в Україні.

Страхуванням (хеджуванням) валютних ризиків при плануванні міжнародних розрахунків є нові в Україні операції «валютного форварду» та «валютного свопу» (операції з похідними фінансовими інструментами), які дозволяють спланувати доступність необхідної кількості валюти з хеджуванням можливих втрат від коливання валютного курсу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про банки і банківську діяльність» від 7 грудня 2000 року N 2121-III // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 27 квітня 2007 року N 997-V - Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2008

2. Закон України “Про Національний банк України” від 20 травня 1999 року N 679-XIV // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом на 1 грудня 2005 року N 3163-IV - Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2008

3. Закон України “Про порядок виконання розрахунків в іноземній валюті”// № 185/94-ВР від 23.09.1994 (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом на 31 травня 2007 року N 1108-V)

4. ДЕКРЕТ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю//від 19 лютого 1993 року N 15-93 (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України та Господарським кодексом України від 16 січня 2003 року N 436-IV )

5. МІЖНАРОДНА ТОРГОВЕЛЬНА ПАЛАТА - УНІФІКОВАНІ ПРАВИЛА ТА ЗВИЧАЇ ДЛЯ ДОКУМЕНТАРНИХ АКРЕДИТИВІВ (редакція 1993 р., публікація Міжнародної Торговельної Палати N 500)*

6. МЕЖДУНАРОДНЫЕ ПРАВИЛА ПО ИНКАССО* // (редакция 1995 года, публикация Международной торговой палаті № 522

7. Положення про порядок здійснення операцій з чеками в іноземній валюті на території України //Постанова Правління Національного банку України від 29 грудня 2000 року N 520 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України станом на 23 грудня 2003 року N 571)

8. Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України та Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України // Постанова Правління Національного банку України від 17 червня 2004 року N 280 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України станом від 27 грудня 2007 року N 482) - Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2008

9. Про затвердження Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні // Постанова Правління Національного банку України від 28 серпня 2001 року N 368 ( Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України станом від 15 лютого 2008 року N 30) - Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2008

10. Про затвердження Інструкції з бухгалтерського обліку операцій в іноземній валюті та банківських металах у банках України //Постанова Правління Національного банку Українивід 17 листопада 2004 року N 555 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України станом від 21 травня 2008 року N 135) ) - Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2008

11. Про затвердження Положення про порядок здійснення уповноважени-ми банками операцій за документарними акредитивами в розрахунках за зовнішньоекономічними операціями //Постанова Правління Національного банку України від 3 грудня 2003 року N 514 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановою Правління Національного банку України від 27 січня 2006 року N 25) ) - Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2008

12. Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах //Постанова Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року N 492 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України станом від 8 січня 2008 року N 3)

13. Про затвердження Інструкції з бухгалтерського обліку операцій з похідними фінансовими інструментами в банках України //Постанова Правління Національного банку України від 31 серпня 2007 року N 309

14. Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою // Постанова Правління Національного банку України від 10 серпня 2005 року N 281 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2007 року N 496)

15. Правила проведення Торговельної сесії та здійснення окремих операцій, пов'язаних з купівлею-продажем іноземних валют та банківських металів // Постанова Правління Національного банку України від 10 серпня 2005 р. N 281 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановою Правління Національного банку України від 21 серпня 2006 року N 333)

16. Про затвердження Правил бухгалтерського обліку операцій з доку-ментарними акредитивами в розрахунках за зовнішньоекономічними опера-ціями в банках України // Постанова Правління Національного банку України від 17 листопада 2004 року N 549 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановою Правління Національного банку України від 18 грудня 2006 року N 465)

17. Положення про оформлення та подання клієнтами платіжних доручень в іноземній валюті або банківських металах, заяв про купівлю або продаж іноземної валюти або банківських металів до уповноважених банків і інших фінансових установ та порядок їх виконання //Постанова Правління Національного банку України від 5 березня 2003 року N 82 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України станом на 29 грудня 2006 року N 500)

18. Про переказування коштів у національній та іноземній валюті на користь нерезидентів за деякими операціями //Постанова Правління Національ-ного банку України від 30 грудня 2003 року N 597 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановою Правління Національного банку України від 21 серпня 2006 року N 329)

19. Про затвердження Положення про відкриття та функціонування в уповноважених банках України рахунків банків-кореспондентів в іноземній валюті та в гривнях / Постанова Правління Національного банку України від 26 березня 1998 року N 118 ( Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України від 29 грудня 2007 року N 494)

20. Аналіз банківської діяльності: Підручник / А.М.Герасимович та ін.; За ред. А.М.Герасимовича. — К.: КНЕУ, 2003.— 599 с.

21. Банківські операції: Підручник / За ред. А. М. Мороз. — К.: КНЕУ, друге видання. — 2002. — 476 с.

22. Банковское дело: Учебник /Под ред. О.И.Лаврушина – Москва, «Фи-нансы и статистика», 1998 – 576 с.

23. Банківські операції: Підручник/ А.М.Мороз, М.І.Савлук, М.Ф.Пуховкіна та ін.; За ред.д-ра екон.наук,проф.А.М.Мороза.- К.: КНЕУ, 2000.- 384с.

34. Шевченко Р. І. Банківські операції : Навч.-метод. посіб. для самост. вивч.дисципліни / Київський національний економічний ун-т - К. : КНЕУ, 2003. – 276с.

36. HTTP://www.bank.gov.ua - Офіційний сайт НБУ

38. HTTP://WWW.LIGA-ZAKON.COM.UA - Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2007

39. Http:// www.fc.kiev.ua - ФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ КБ „Фінанси та кредит” за 2007 рік

Додаток А

Додаток Б

Тарифи банку «Фінанси та кредит» на обслуговування в валюті

*- оплата за тарифами, вказана в USD, здійснюється власною валютою або у гривнях за курсом НБУ на день надання послуги.

[1] ДЕКРЕТ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю//від 19 лютого 1993 року N 15-93 (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України та Господарським кодексом України від 16 січня 2003 року N 436-IV )

[2] Закон України “Про порядок виконання розрахунків в іноземній валюті”// № 185/94-ВР від 23.09.1994 (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом на 31 травня 2007 року N 1108-V)

* Заявка заповнюється українською мовою

** Можливе значення “за курсом уповноваженного банку”

*** Термі дії не може перевищувати 30 календарних днів від дати заяви

* Заявка заповнюється українською мовою

** Можливе значення “за курсом уповноваженного банку”

*** Термін дії не може перевищувати 90 календарних днів від дати заяви