Контрольна робота
На тему: Перегляд справи за нововиявленими та винятковими обставинами
Перегляд справи за нововиявленими та винятковими обставинами
План
1. Суть і значення перегляду справи за нововиявленими та винятковими обставинами.
2. Підстави перегляду справ.
А) підстави перегляду справи за нововиявленими обставинами
Б) підстави перегляду справи за винятковими обставинами
3. Особи, що мають право порушувати перегляд справи за нововиявленими обставинами
4.Процесуальний порядок перегляду справи за нововиявленими та винятковими обставинами.
Задача
1.Згідно з ст. 361 ЦПК законність та обґрунтованість судових постанов, що набрали законної сили, перевіряються не тільки в порядку нагляду а й з нововиявленими обставинами.
Перегляд у зв’язку з нововиявленими і винятковими обставинами – це один з інститутів цивільного процесуального права. Норми права об’єднані в главу 3-4 розділу 5 ЦПК, регулюють суспільні відносини між судом і учасниками справи при перегляді судових постанов у зв’язку з нововиявленими та винятковими обставинами. Такий перегляд є процесуальним засобом, що забезпечує захист прав та охоронюваних законом інтересів громадян, юридичних осіб і держави, а, отже, й виконання завдань і досягнення мети цивільного судочинства. Даний перегляд є самостійним видом перевірки судових рішень.
Цей спосіб вводить в орбіту судового розгляду нововиявлених обставин, які не були його предметом з незалежних від суду та осіб, які брали участь у справі, причин для встановлення можливого впливу на результати розгляду справи і скасування судових рішень, що не відповідають об’єктивній істині, правам і обов’язкам сторін.
Перегляд справи за нововиявленими обставинами полягає у встановленні істотних для справи фактів, невідомих при винесенні судової постанови і заявнику, і суду по незалежних від них причинах. Важливо, що фактами які розглядаються як ново виявлені обставини, повинні бути фактами юридичними та мати істотне значення для справи.
Об’єктом перегляду справи за нововиявленими обставинами можуть бути рішення і ухвали судів першої інстанції, що набрали законної сили, і якими закінчується процес. Отже це касаційні ухвали і постанови судів наглядової інстанції, якими змінено рішення суду першої інстанції або винесено нове рішення, ухвали і постанови про припинення провадження в справі або про залишення заяви без розгляду. Не відносяться до об’єктів перегляду за нововиявленими обставинами ухвали і постанови судів касаційної і наглядової інстанцій, якими залишено без зміни рішення суду першої інстанції.
2. Підстави перегляду у зв’язку з нововиявленими обставинами.
Ст. 361 ЦПК передбачає чотири підстави перегляду рішень, ухвал і постанов у зв’язку з нововиявленими обставинами:
- істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі заявнику. Слід враховувати й те, що це повинні бути:
а) обставини, факти, а не докази(у випадку, якщо це докази то перегляд відбуватиметься у касаційному порядку);
б) істотні обставини, тобто такі, що якби вони були відомі при розгляді справи, то суд ухвалив би принципово інше рішення;
в) нововиявлені, а не нові обставини(при нових обставинах слід подавати новий позов);
г) нововиявлені, а не такі, що змінилися обставини
Слід зауважити, що дані ознаки є загальними для всіх п’яти підстав.
- Встановлені вироком суду, що набрав законної сили за відомо неправдиві показання свідків, за відомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення. Поряд із загальними обставинами для даної підстави характерним є те, щоб ці обставини були підтверджені вироком суду, який вступив в законну силу, по кримінальній справі про засудження свідка, експерта, перекладача та ін.
- Скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;
- Встановлена Конституційним судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
Новий текст ЦПК від березня 2004р. Виділив окрему главу для провадження у зв’язку з винятковими обставинами, коли в попередньому, нововиявлені та виняткові обставини були містились в одній статті (3472
)
Щодо виняткових обставин, то ст. 354 ЦПК передбачає дві підстави для перегляду справи. До таких обставин, передусім належить неоднакове застосування судами загальної юрисдикції того самого положення закону, а також його застосування всупереч нормам Конституції України.
З метою забезпечення єдності розуміння і застосування норм матеріального права і відповідальності застосовуваних норм Конституції Пленум Верховного Суду України у своїх постановах по категоріях справ і Конституційний Суд у своїх рішеннях по конкретних справах роз’ясняють судам зміст норм права і відповідність їх Конституції України.
Другою підставою рішень про перегляд справи за винятковими обставинами є те, що в зв’язку з даним рішенням міжнародна судова установа, юрисдикція якої визнана Україною, встановила факт порушення Україною міжнародних зобов’язань.
Зазначені підстави можуть бути виявлені особами, які беруть участь у справі, прокурором або касаційним судом. В останньому разі ці підстави стають підставами не для перегляду в зв’язку з винятковими обставинами, а підставами для скасування – рішення в касаційному порядку.
3. Особи, що мають право порушувати перегляд справи за нововиявленими та винятковими обставинами.
Правом порушення питання про перегляд рішення, ухвали чи постанови суду за нововиявленими обставинами наділені особи, які беруть участь у справі: сторони, треті особи, які заявляють самостійні вимоги, треті особи, які не заявляють самостійних вимог, органи державного управління, заявники і заінтересовані особи в справах, що виникли із адміністративно-правових відносин, і в справах, що розглядаються судом в порядку окремого провадження. Правонаступник сторони, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво, також володіє правом на порушення даного виду провадження, оскільки процесуальне правонаступництво дозволяється у всіх стадіях процесу. Вказані особи звертаються до суду із заявою.
3. Процесуальний порядок перегляду справи за нововиявленими та винятковими обставинами.
Процес розгляду справи за нововиявленими та винятковими обставинами починається з подання заяви, форма якої чітко визначена законом. Ст. 326 ЦПК містить вимоги до змісту заяви про оскарження судового рішення у зв’язку з винятковими обставинами. Отже провадження у зв’язку з винятковими обставинами є різновидом касаційного провадження.(ст. 357). Форму і зміст заяви про перегляд рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв’язку з нововиявленими обставинами містить ст. 364 ЦПК.
Дещо відрізняються строки подання заяв про перегляд у зв’язку з винятковими та нововиявленими обставинами. Скарга у зв’язку з винятковими обставинами може бути подана протягом одного місяця з дня їх відкриття. Натомість на подання заяви про перегляд справи у зв’язку з нововиявленими обставинами закон надає три місяці з дня виявлення обставини(ст.362 ЦПК).
За подання подібних заяв слід сплачувати судовий збір та до заяви докладати копії судових рішень що оскаржуються.
По-різному відбувається допуск заяв у провадженні у зв’язку з винятковими обставинами та нововиявленими обставинами. Питання про допуск скарги до провадження у зв’язку з винятковими обставинами і витребування справи вирішується колегією у складі семи суддів без виклику осіб, що беруть участь у справі, протягом п’ятнадцяти днів з дня надходження скарги. Скарга вважається допущеною, якщо хоча б три судді дійшли до позитивного висновку. Заява про перегляд рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв’язку з нововиявленими обставинами розглядається на судовому засіданні суду, який ухвалив рішення, постановив ухвалу або видав судовий наказ. Заявник повідомляється про місце і час засідання, хоча його неявка не впливає на рішення суду. Ухвалою суду заява або приймається, або скасовується на місці. Оскарженню касаційне рішення суду не підлягає.
Розглядом справи у зв’язку з винятковими обставинами займається колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України за наявності не менш, як дві третини її чисельності. Оскарженню рішення Верховного Суду України не підлягають.
М.Й. Стефан подає приклад постановлення судом незаконної ухвали. Так, М. Звернулася в суд з заявою про перегляд його рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами, постановленого за її позовом до Ш. Про поділ сумісно нажитого у період шлюбу майна, у тому числі запасного двигуна до автомобіля „Москвич” (у задоволенні позову цим рішенням було відмовлено за відсутністю двигуна). Заявниця зазначала, що оскільки з часом двигун було виявлено у гаражі відповідача, що підтверджується доповідною міліції, вона просить стягнути з відповідача половину вартості двигуна. Районний суд розглянув заяву, і виніс ухвалу, якою скасував своє рішення і визнав за М. Право власності на половину двигуна.
Але районний суд помилково визнав нововиявленими обставинами знайдений у Ш. запасний двигун до автомобіля „Москвич”. Адже з пояснень заявниці в судовому засіданні і показань свідка К. вбачається, що двигун був придбаний Ш. до розірвання шлюбу заявницею і до розгляду спору про поділ майна в суді. Відсутність двигуна не давала суду підстав для виключення його із складу сумісно нажитого майна, а була обставиною, що зумовлювала необхідність перевірки місця знаходження двигуна та його вартості. Це свідчить про неповноту дослідження обставин у справі. Тому виявлення у відповідача двигуна після розгляду справи про поділ майна не може розглядатися, як нововиявлена обставина.
Варіант 7
Задача
Іваненко заявив відвід судді Хвостату у зв’язку з тим, що він є сусідом позивача та представнику позивача адвокату Хилинському, який є племінником секретаря судового засідання. Суд, порадившись на місці вирішив клопотання відхилити, так як сусідські відносини самі по собі не є підставою для відводу судді, а те, що Хилинський є племінником секретаря судового засідання не може вплинути на рішення суду по справі, яка розглядається.
1.Чи може бути заявлений відвід судді, представнику позивача?
2.Чи правильно поставлена ухвала про припинення клопотання про відвід судді без задоволення?
* * *
Розділ 1 Глава 3 Цивільного процесуального кодексу присвячена складу суду та відводам. Ст.20 визначає умови, за яких суддя не може брати участі у розгляді справи. Сусід не зазначений в переліку осіб, які не можуть брати участі у розгляді справи. Однак слід звернути увагу на ст..20 п.1 „4)якщо є інші обставини, які викликають сумнів в об’єктивності та неупередженості судді”. „Інші обставини” повинні бути обґрунтованими, адже сусідство зовсім не говорить про близькість судді з позивачем. Відповідно інтерес судді у вирішенні справи не доведено. Отже при наявності більш докладних обставин можливий відвід судді. Коментар ЦПК тлумачить підстави для відводу суддів в такий спосіб: з чотирьох пунктів ст. 20 ЦПК лише п.1 і 3 визначеними. При посиланні на пункт 3 ступінь спорідненості не має значення. Що стосується підстав відводу, зазначених в п. 2 і 4, то ступінь їх впливу на неупередженість суддів, що відводяться, оцінюється за розсудом суду на підставі конкретних фактів, що повідомляються в заявах про відвід. Отже суд мав повне право прийняти рішення на місці. В даному випадку об’єктивних підстав для відводу судді Хвостату нема.
Щодо адвоката Хилинського, то згідно ЦПК він не підлягає відводу. Адвокат покликаний захищати законні інтереси позивача. Заяву про відвід можна подавати на суддю, секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача.(ст.22)
Відповідь:
1. Відвід судді міг би бути заявленим за наявності більш конкретних підстав для відводу. Заява про відвід представника обвинуваченого є необґрунтованою.
2. Суд прийняв ухвалу про припинення клопотання в межах своїх законних повноважень.
Список використаної літератури
1. М.Й. Стефан
Цивільний процес 2001 с.610-621
2. В.В. Комаров 1999
Цивільне процесуальне право України с. 331-337
3. Науково практичний коментар до ЦПК
Видання від 18.03.2004
|
