Реферат: Порядок обліку руху готівкових грошових коштів

Зміст:

Вступ

Гроші – одне з найдавніших явищ суспільства – відіграють важливу роль у господарській діяльності людини. Вони завжди привертали до себе пильну увагу науковців.

Гроші – це багатофункціональна економічна форма, за допомогою якої здійснюється облік вартості, обмін, платежі, накопичення вартості.Гроші є одним з найбільш важливих розділів економічної науки. Вони є набагато більшим, ніж простий інструмент, що сприяє розвитку економіки. Добре діюча грошова система сприяє як повному використанню потужностей, так і повній зайнятості. Та навпаки, погано функціонуюча грошова система може стати головною причиною різких коливань рівня виробництва, зайнятості та цін в економіці.

На сучасному етапі, коли у більшості підприємств грошових активів не вистачає, здатність підприємствавиживати напряму залежить від уміння управляти грошовими потоками. До останнього часу управлінню грошовими активами у вітчизняній практиці не приділялося достатньої уваги. Але цей вид активів є найобмеженішим в сучасних умовах, і управління ним безпосередньо впливає на розвиток підприємства і формування кінцевих результатів його господарської діяльності. Тому грошові активи потребують посиленої уваги до себе з боку керівних органів підприємства. Управління ними ґрунтується на даних обліку через організацію і контроль за рухом грошових потоків, а також запасів грошових активів із точки зору ефективності платежів і оптимального забезпечення операційної діяльності підприємства фінансовими ресурсами. Цим і пояснюється актуальність даної роботи.

Фінансовий облік підприємств є важливою складовою інформаційної системи підприємства, що забезпечує до 90 % загального обсягу економічної інформації. Тому сучасні спеціалісти з бухгалтерського обліку, економіки, менеджменту повинні знати принципи його організації і ведення відповідно до Закону України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні “ від 16 липня 1999 року, національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку (П(С)БО), володіти методикою та технікою відображення господарської діяльності суб’єктів підприємництва, щоб кваліфіковано організувати ведення бухгалтерського обліку, оцінити фінансовий стан підприємства, перспективи його розвитку та приймати обґрунтовані фінансові, економічні та управлінські рішення.

1. Нормативно-правове забезпечення порядку ведення касових операцій

Основним нормативним документом, що регулює облік касових операцій на підприємстві є постанова Правління НБУ «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 15.12.2004 № 637 (із змінами внесеними Постановою НБУ № 454 від 13.12.2006) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320.

Система грошового обігу в нашій державі має велике народногосподарське значення. В зв'язку з цим в роботі на підставі теоретичних джерел і практичних матеріалів висвітлені питання бухгалтерського обліку та аудиторського контролю грошового обігу. На підставі облікової інформації: первинних касових документів (касових ордерів), касової книги та звітів касира, журналів реєстрації касових ордерів, журналу № 1, актів і довідок поточних перевірок коштів, розпорядження про використання коштів висвітлено облік та методика аудиту касових операцій. Здійснюючи виробничо-господарську діяльність, підприємства вступають у взаємовідносини з іншими підприємствами, організаціями і установами. Ці взаємовідносини засновані на різноманітного роду грошових розрахунках у процесі виробництва, обертання і розподілу виробленої продукції. Здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства передбачає господарські зв'язки і розрахункові відносини з постачальниками матеріальних цінностей та послуг, з покупцями продукції та замовниками послуг, з робітниками підприємствами та з іншими організаціями і особами. Розрахункові операції здійснюються у грошовій формі. Значну частину у розрахункових операціях підприємства займають розрахунки готівкою, які використовуються, в основному, при оплаті праці та при здійсненні господарських операцій. Грошові кошти - це кошти, які має підприємство у своєму розпорядженні. Підприємства можуть відкривати у банках розрахункові, валютні, поточні, депозитні та інші рахунки, за допомогою яких потім проходить розрахунок підприємства з іншими підприємствами а також по розрахунках з бюджетом і т.д. Грошові кошти підприємства створюються за рахунок власних та залучених коштів. Облік грошового обігу має бути таким, щоб забезпечити мінімальний шлях збирання і обробки інформації. Його важливим завданням є постійне вдосконалення та розвиток обліку з урахуванням досягнень науки і практики. Основна сума грошей до підприємства надходить з каси, крім того, це може бути повернення працівниками невикористаних підзвітних сум, позик, раніше виданих авансів, виручка від реалізації готової продукції (робіт, послу). Видаються гроші з каси на заробітну плату, заохочення, допомоги, господарські потреби, на службові відрядження. Готівка в касі зберігається лише в межах ліміту залишку готівки. Всю готівку понад встановлений ліміт підприємство здає в установу банку. Гроші в касу надходять як від фізичних та юридичних осіб, яким реалізується товар або послуги за готівку, так і з розрахункового рахунку банку. Цільове призначення таких надходжень - виплата заробітної плати, витрати по відрядженнях, господарчі, адміністративні й операційні витрати. Крім того, у касу надходять внески батьків на утримання дітей у дитячих установах, та інші. Каса - самостійний структурний підрозділ підприємства, призначений для збереження коштів і проведення розрахунків готівкою. Матеріальна відповідальність за цілістю грошової готівки і ведення касових операцій покладена на касира, із яких полягає договір про матеріальну відповідальність у формі зобов'язання касира. В окремих випадках (при невеликих обсягах робіт) вирішується суміщення цієї роботи з іншою, якщо друга не пов'язана з розрахунками внаслідок яких будуть видані грошові суми (нарахування зарплати й ін..). Основною задачею обліку грошових коштів в касі є облік готівкових коштів і контроль за їх збереженням. Облік касових операцій у бухгалтерії ведеться на активному рахунку 30 "Каса". Підставою для запису є тільки дані касової книги. По Дебету записують надходження грошей у касу, а по Кредиту їх видачу. Усі вільні засоби підприємств повинні зберігатися на їхніх рахунках у банку. Банк є фінансовим посередником і робить ділові послуги своїм клієнтам -підприємствам. Відношення між банками і їхніми клієнтами будуються на договірній основі. Суттєвим недоліком нашого законодавства є відсутність валютного ліміту грошових коштів в касі (особливо це питання актуальне для підприємств які ведуть активну зовнішньоекономічну діяльність). Облік грошових коштів має дуже важливе значення, не залежно від того де він ведеться чи в касі, чи на рахунках в банку, бо у розпорядженні підприємства яке випускає продукцію, виконує роботи або надає послуги є грошові кошти за якими повинен бути встановлений жорсткий контроль. Щоб правильно вести облік розрахункових операцій, треба їх чітко формулювати в первинних документах і докладно розписувати суми платежу.

Згідно Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12 червня 1995 року N 436/95 у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами — громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб’єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу:

· за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день;

· за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки — у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми;

· за витрачання готівки з виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) та інших касових надходжень (крім коштів, отриманих із кас установ банків) на виплати, що пов’язані з оплатою праці (за винятком екстрених (невідкладних) обставин — соціальних виплат громадянам на поховання, допомоги при народженні дитини, одиноким та багатодітним матерям, на лікування в разі хвороби, компенсацій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи), за наявності податкової заборгованості — в розмірі здійснених виплат;

· за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів — у розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум;

· за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, — у розмірі сплачених коштів;

· за використання одержаних в установі банку готівкових коштів не за цільовим призначенням — у розмірі витраченої готівки;

· за невстановлення установами банків лімітів залишку готівки в касах з них стягується штраф у п’ятдесятикратному розмірі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожний випадок такого невстановлення.

2. Порядок обліку руху готівкових грошових коштів

2.1. Облік касових операцій а національній валюті

Підприємства, які здійснюють розрахунки в готівковій формі, мають касу і організують облік наявності та руху грошових коштів. Організація та облік готівкового обороту регламентується «Положенням про ведення касових операцій в національній валюті в Україні», яке затверджене постановою правління Національ­ного банку України від 19 лютого 2001 року за № 72 і набрало чинності з 17 квітня 2001 року.

Каса підприємства — приміщення або місце, призначене для приймання, видачі та зберігання готівкових коштів, інших ціннос­тей і касових документів, де, як правило, ведеться касова книга.

До початку записів касова книга оформляється: сторінки нумеруються, аркуші прошнуровуються і скріплюються печаткою підприємства. На останній сторінці касову книгу підписує керівник й головний бухгалтер.

Касові операціїоформляються прибутковими і видатковими касовими ордерами, типові форми і порядок заповнення яких затверджені наказом Міністерства статистики України від 15 лютого 1996 року № 51 «Про затвердження типових форм обліку касових операцій».

Для заприбуткування готівки в касу оформляється прибутковий касовий ордер. До нього заповнюється квитанція, яка завіряється печаткою підприємства і вручається особі, що внесла готівку. Якщо готівка надійшла з банку, квитанція не заповнюється, або ж заповнюється і без печатки прикріплюється до виписки банку.

Для видачі готівки з каси оформляється видатковий касовий ордер.

Касові документи складаються в одному примірнику. Дійсні лише в день виписки. Виписуються в бухгалтерії, реєструються в спеціальній книзі і передаються касиру для виконання.

Кожний касовий ордер записується касиром у касову книгу під копірку в двох примірниках. Другий примірник касової книги служить звітом касира, який разом із касовими ордерами здається в бухгалтерію.

Для каси кожного підприємства встановлюється банком ліміт. Це граничний розмір готівки, що може залишатися в касі підприємства на кінець робочого дня. Для контролю за дотриманням ліміту залишок готівки визначається в касовій книзі щоденно.

Звіт касира з доданими касовими документами ретельно перевіряється в бухгалтерії і служить основою для бухгалтерського обліку касових операцій на рахунку 301 «Каса в національній валюті».

За дебетом рахунка 301 відображаються операції з надходження готівки в касу. Найбільш типовими операціями за дебетом рахунка 30 є:

Д-т 30 «Каса» — кредит рахунків

31 «Рахунки в банках» — надходження в касу готівки з поточ­ного рахунка в банку

37 «Розрахунки з різними дебіторами» — повернення в касу невикористаних авансів підзвітних осіб та повернення працівниками оформленої через підприємство безпроцентної позики

42 «Додатковий капітал» — отримання готівкою безповоротної фінансової допомоги та деякі інші.

За кредитом рахунка 30 (301, 302) відображаються операції з виплати готівкою з каси. Найбільш типовими операціями за кредитом рахунка 30 є:

Д-т 31 «Рахунки в банках» — передача готівки з каси на поточ­ний рахунок

Д-т 66 «Розрахунки по оплаті праці» — виплачено заробітну плату та допомогу по тимчасовій непрацездатності працюючим

Д-т 65 «Розрахунки зі страхування» — виплата разової допомоги працюючим за рахунок страхового фонду

Д-т 68 «Розрахунки за іншими операціями» — погашено готівкою заборгованість перед іншими кредиторами та деякі інші.

Типові форми касових документів установлені наказами Державного комітету статистики України від 15.02.96 № 51 “Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій”, від 22.05.96 № 144 “Про затвердження типових форм первинного обліку по розрахунках з робітниками і службовцями по заробітній платі”.

Прибутковий касовий ордер (Типова форма № КО-1) застосовується для оформлення надходження грошей до каси при обробці інформації як з використанням обчислювальної техніки, так і без неї. Виписується в одному примірнику робітником бухгалтерії та підписується головним бухгалтером або особою, яка на те уповноважена. Квитанція видається на руки особі, яка здала гроші, а ордер залишається у касі та реєструється в Журналі реєстрації прибуткових та видаткових касових документів.

Видатковий касовий ордер (Типова форма № КО-2) застосовується для оформлення видачі грошей з каси при обробці інформації як з використанням обчислювальної техніки, так і без неї. Виписується в одному примірнику робітником бухгалтерії, підписується керівником підприємства (організації) та головним бухгалтером чи особою, яка на те уповноважена. Реєструється в Журналі реєстрації прибуткових та видаткових касових документів.

Журнал реєстрації прибуткових та видаткових касових документів (Типова форма № КО-3) застосовується для реєстрації прибуткових та видаткових касових документів.

Журнал відкривається окремо на прибуткові та видаткові касові документи.

Журнал реєстрації прибуткових та видаткових касових документів (Типова форма № КО-3а). Форма № КО-3а ведеться за розсудом керівництва підприємсива замість журналу за формою № КО-3.

Касова книга на 20__ р. (Типова форма № КО-4) застосовується для обліку руху грошей у касі. Кожний аркуш касової книги складається з двох рівних частин: одна з них (з горизонтальним лініюванням) заповнюється касиром як перший примірник та залишається у книзі, друга (без горизонтального лініювання) заповнюється з лицьового та зворотного боку через копіювальний папір і як звіт касира є відривною частиною аркуша. Перші та другі примірники аркушів нумеруються однаковими номерами.

Записи касових операцій починаються на лицьовому боці невідривної частини аркуша (після рядка “Залишок на початок дня"). Спочатку аркуш згинають по лінії відрізу, підкладаючи відривну частину аркуша під частину, яка залишається у книзі. Для ведення записів після “Перенос” відривну частину аркуша накладають на лицьовий бік невідривної частини та продовжують записи по горизонтальному лініюванню зворотного боку невідривної частини аркуша. Бланк звіту до кінця операцій за день не відривається. По рядку “У тому числі на оплату праці” показується сума по платіжних відомостях на оплату праці, не списана на видаток каси. В кінці кожного робочого дня касир подає звіт під розписку до бухгалтерії з додатком прибуткових та видаткових касових документів.

Книга обліку прийнятих та виданих касиром грошей (Типова форма № КО-5) застосовується для обліку грошей, виданих з каси підприємства довіреній особі (роздавачу), яка виплачує заробітну плату, та повернення наявних грошей та сплачених документів. Книгу веде касир. Видача та повернення грошей сплачених документів оформлюється підписами.

Облік операцій з коштами, розрахунками та іншими активами установи здійснюється у грошовій одиниці України. Перерахунок активів, що отримані в іноземній валюті, в грошову одиницю України для відображення в бухгалтерському обліку здійснюється за Порядком відображення в обліку операцій в іноземній валюті, затвердженим наказом Державного казначейства України від 24.07.2001 № 126 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.08.2001 за № 670/5861.

При прийманні готівки до каси необхідно керуватись Правилами визначення платіжності та обміну банкнот і монет Національного банку України, затвердженими постановою Правління Національного банку України від 17.11.2004 № 547 і зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 06.12.2004 за № 1549/10148.

Під час перевірок касових документів береться до уваги, що у разі наявності у підприємства податкового боргу виплати готівкою здійснюються з урахуванням вимог Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

2.2. Облік касових операцій в іноземній валюті

Для узагальнення інформації про наявність та рух готівкових грошових коштів у іноземній валюті в касі підприємства призначений субрахунок 302 «Каса в іноземній валюті».

За дебетом цього субрахунка відображається надходження іноземної валюти у касу підприємства, за кредитом – її видача (виплата) із каси підприємства.

Якщо підприємство використовує одночасно декілька іноземних валют (наприклад, американський долар, євро, російський рубль), для зручності їх обліку можна вибрати один із варіантів:

· до субрахунку 302 відкрити нові субрахунки (рахунки другого порядку), наприклад: 3021 «Каса в доларах США», 3022 «Каса в євро», 3023 «Каса в російських рублях», тощо;

· якщо облік ведеться у бухгалтерській програмі, то замість субрахунків створити аналітичні ознаки (субконто) до субрахунка 302.

Перший варіант більш зручний у застосуванні, проте на практиці дуже часто використовується і другий варіант.

При виборі будь-якого із запропонованих варіантів обов'язково слід пересвідчитися, що це не суперечить обліковій політиці підприємства. Якщо в наказі про облікову політику про це взагалі нічого не сказано, варто внести відповідні зміни.

Крім цього, головним бухгалтерам підприємств, облік на яких автоматизований, у будь-якому разі варто порадитися із програмістом, який обслуговує бухгалтерську програму. Це необхідно для того, щоб рішення бухгалтера про вибір того чи іншого варіанта не створював суттєвих проблем під час автоматизації, адже відомо, що бухгалтерські програми мають власну специфіку, і те, що просто зробити в одній, є дуже складною задачею в іншій.

Проблема, з якою насамперед стикаються бухгалтери, коли на підприємстві з'являється готівкова іноземна валюта, – це визначення порядку її первинного обліку (а саме: необхідність ведення касової книги, оформлення видаткових та прибуткових касових ордерів тощо), оскільки норми Положення № 637 стосуються лише ведення обліку національної валюти.

У чинному законодавстві немає нормативного документа, аналогічного Положенню № 637, в якому детально був би описаний порядок ведення операцій в іноземній валюті. У зв'язку з цим звернемося до аналізу положень інших нормативних документів.

Вимоги до порядку оформлення первинних документів, крім ст. 9 Закону про бухоблік, містяться також у Положенні № 88.

Згідно з п. 2.7 даного Положення первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України. Документування господарських операцій може здійснюватись з використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні обов'язково містити реквізити типових або спеціалізованих форм.

Типові форми з обліку касових операцій затверджено наказом № 51:

1. КО-1 «Прибутковий касовий ордер»;

2. КО-2 «Видатковий касовий ордер»;

3. КО-3 «Журнал реєстрації прибуткових та видаткових касових документів»;

4. КО-3а «Журнал реєстрації прибуткових та видаткових касових документів»;

5. КО-4 «Касова книга»;

6. КО-5 «Книга обліку прийнятих та виданих касиром грошей».

Згідно з наказом № 51 перелічені касові документи використовуються для обліку руху грошей у касі. Проте, формою усіх цих документів передбачено зазначення суми операції у гривнях. Тобто, незважаючи на те що у наказі йдеться про гроші взагалі, у типових формах за одиницю виміру грошей прийнято лише національну валюту. З іншого боку, жодним іншим наказом Мінстату не затверджено типові форми для обліку касових операцій в іноземній валюті.

Враховуючи норми другого речення п. 2.7 Положення № 88, підприємство може самостійно виготовити бланки, які повинні обов'язково містити реквізити типових форм. Тобто підприємство у типових формах КО-1–КО-5 замість позначення «грн.» може вказувати позначення будь-якої іншої іноземної валюти. Такий підхід цілком відповідає вимогам Положення № 88 та ст. 9 Закону про бухоблік.

Розібравшись із формою первинних документів, необхідно розглянути питання, яке не є складним, проте його найчастіше задають бухгалтери: касову книгу необхідно вести одну на всі іноземні валюти чи по кожній іноземній валюті окремо?

Згідно з п. 5 ст. 8 Закону про бухоблік підприємство самостійно обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них.

Тобто ведення касових документів (не тільки касової книги, а й журналу реєстрації прибуткових та видаткових касових документів, касових ордерів) окремо щодо кожного виду іноземної валюти відповідає вимогам Закону про бухоблік, тому немає будь-яких обмежень для його використання підприємством.

Всі бухгалтери звикли до такого поняття, як ліміт залишку готівки у касі, що застосовується до національної валюти. А чи необхідно встановлювати такий ліміт щодо іноземних валют?

Згідно з п. 4.10 Правил № 119 «якщо залишки іноземної валюти зостаються в неробочі часи доби у касах тих суб'єктів підприємницької діяльності, яким дозволяється використовувати готівкову іноземну валюту як засіб платежу або як заставу, то уповноважений банк встановлює ліміт зазначених залишків іноземної валюти в касі (до розрахунку ліміту каси не включаються кошти, які направляються на виплату заробітної плати, та кошти на відрядження). Понадлімітні залишки готівкової іноземної валюти підлягають повній інкасації в установах уповноважених банків та зарахуванню на розподільчий рахунок в іноземній валюті юридичної особи – резидента. Якщо суб'єкти підприємницької діяльності працюють цілодобово, то закінченням робочого дня вважається початок операційного дня банку, в якому вони обслуговуються.

Якщо юридичні особи – резиденти працюють у вихідні та святкові дні, то вони можуть перевищувати встановлені ліміти залишку іноземної валюти в касі з обов'язковою інкасацією понадлімітних залишків до установи уповноваженого банку не пізніше наступного робочого дня банку».

Таким чином, ліміт каси в іноземній валюті встановлюється лише для тих суб'єктів підприємницької діяльності, яким дозволяється використовувати готівкову іноземну валюту як засіб платежу або як заставу.

Підтвердження цьому також можна знайти у листі НБУ від 01.12.99 р. № 11-110/1711-9474 «Щодо залишку готівкової іноземної валюти».

Вичерпний перелік випадків використання на території України готівкової іноземної валюти як засобу платежу або як застави наведено у ст. 2 Правил № 119. У всіх інших випадках ліміт каси не встановлюється.

Відповідно до п. 4.12 Правил № 119 готівкова іноземна валюта, отримана юридичними особами – резидентами та/або представництвами юридичних осіб – нерезидентів в уповноваженому банку, використовується виключно на цілі, на які вона отримана. На власників рахунків згідно з чинним законодавством України покладається відповідальність за цільове використання цих коштів.

Щодо іноземної валюти відповідальність за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах, передбачена ст. 1 Указу № 436/95, не застосовується. Про це йдеться також у відповіді на запитання про те, чи можуть податкові органи застосувати штрафні санкції при виявленні факту залишку іноземної валюти понад установлений ліміт готівки в касі підприємства, підготовленій заст. начальника відділу по роботі з платниками податків у Ватутінському районі м. Києва О. Вінцевич («Вестник бухгалтера и аудитора Украины», січень 2000 р., № 1 (69), с. 21).

За нецільове використання іноземної готівки підприємством відповідальність на сьогодні також не передбачена.

3. Порядок оформлення та обліку безготівкових розрахунків

3.1. Порядок відкриття та закриття рахунків у банках, оформлення розрахункових документів

Відповідно до Інструкції № 3 "Про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті", затвердженої постановою правління Національного банку України № 121 від 27.05.96 р. (із змінами і доповненнями, внесеними постановами правління Національного банку України), банки відкривають своїм клієнтам рахунки: розрахункові, поточні, позикові, депозитні, бюджетні й субрахунки.

Банки відкривають рахунки юридичним і фізичним особам за місцем реєстрації підприємства або в іншому банку України за погодженням сторін.
Якщо банк, в якому відкрито рахунки підприємства у національній валюті, не має ліцензії Національного банку на здійснення валютних операцій, то рахунки в іноземній валюті можуть відкриватися в іншому банку, який має таку ліцензію. Відповідно до Закону України, що набрав чинності 15.01.98 р., "Про внесення до деяких законів України змін щодо відкриття банківських рахунків" № 725/97-ВР від 16.12.97 р. до 01.01.99 р. юридичним і фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності дозволено відкривати поточні рахунки не' більше ніж у двох банках. Поточні рахунки в національній валюті відкриваються підприємствам, що здійснюють науково-дослідну, виробничу й іншу комерційну діяльність з метою одержання прибутку, що володіють основними і оборотними засобами і мають самостійний Баланс.
Інші рахунки відкриваються організаціям І установам, Що не мають вищезазначених ознак, установам і організаціям, Що перебувають на державному бюджеті; постійним уповноваженням різних громадських фондів; підприємствам, які прибули на гастролі, та ін.
Субрахунки можуть бути відкриті підприємствам, що мають філії, представництва, відділи та інші відособлені підрозділи, які перебувають на окремому балансі і є самостійними платниками податку, а також структурним підрозділам, які відокремлюються у процесі приватизації за клопотанням власника основного рахунка і за погодженням установи банку, в якому відкривається субрахунок. Субрахунки відкриваються для проведення розрахунків за місцем знаходження цих підрозділів.

Бюджетні рахунки відкриваються підприємствам ('їх відособленим підрозділам), яким виділяються кошти за рахунок державного або місцевого бюджетів з метою цільового їх використання.

Позикові рахунки відкриваються на договірній основі як юридичним, так і фізичним особам у будь-якій установі банку, що має право видавати позики з додержанням вимог чинного законодавства.

Депозитні рахунки відкриваються на підставі укладеного депозитного договору між власником рахунка і установою банку на визначений у договорі термін. Кошти на депозитні рахунки перераховуються з Розрахункового, поточного рахунків підприємства і після закінчення терміну зберігання повертаються на ці ж Розрахунковий або поточний рахунки.
Проценти по депозитних вкладах перераховуються у такому ж порядку.
Проведення розрахункових операцій і видача коштів готівкою з депозитного рахунка забороняються.

Відкриття рахунка з метою акумуляції коштів для виїзду на лікування за кордон здійснюється згідно з Положенням про порядок направлення громадян на лікування за кордон, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 991 від 8.12.95 р.
Для відкриття поточних та інших рахунків підприємства подають установам банків такі документи:

а) заяву про відкриття рахунка встановленого зразка;

б) копію свідоцтва про державну реєстрацію;

в) копію рішення про створення, реорганізацію підприємства;

г) копію належним чином зареєстрованого Статуту (Положення), засвідчену нотаріально або реєструючим органом;

д) картку із зразками підписів осіб, яким відповідно до чинного законодавства або установчих документів підприємства надано право розпоряджатися рахунком і право підпису розрахункових документів. До картки включається також відтиск печатки підприємства.

Право першого підпису належить керівникові підприємства, якому відкривається рахунок, а також службовим особам, уповноваженим керівником.

Право другого підпису належить головному бухгалтерові й уповноваженим ним особам.

Право першого підпису не може бути надано головному
бухгалтерові та іншим особам, що мають право другого підпису. Право першого підпису по рахунках колгоспів належить голові колгоспу, який може передовірити розпорядження рахунком своєму заступникові.

Колективні сільськогосподарські підприємства, товариства споживчої кооперації, профспілкової організації, релігійні організації (громади, управління і центри, монастирі, братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади) для відкриття рахунка подають, окрім вищезазначених документів, копію протоколу або виписку з протоколу загальних зборів про створення, засвідчені нотаріально.
Орендні підприємства, крім вищезазначених документів, подають копію договору оренди, засвідчену нотаріально.

Статут для відкриття рахунків в установах банків не подається повним товариством, селянськими (фермерськими) господарствами, підприємствами (без створення юридичної особи), установами й організаціями, що перебувають на державному бюджеті.

Для відкриття тимчасових Поточних рахунків господарським товариствам, у т.ч. банкам для зарахування коштів, що вносяться для формування Статутного капіталу, подається заява про відкриття рахунка.
У разі переоформлення рахунка у зв'язку з реорганізацією (злиттям, приєднанням, поділом, перетворенням, виділенням) подаються такі ж документи, що й при створенні підприємства.

Поточні та інші рахунки закриваються в установах банку на підставі:

а) заяви власника рахунка;

б) рішення органу, на який законом покладено функції з ліквідації або реорганізації підприємства;

в) відповідного рішення суду або арбітражного суду про ліквідацію підприємства або визнання його банкрутом;

г) на інших підставах, передбачених чинним законодавством України або договором між установою банку і власником рахунка.

3.2. Облік операцій на рахунках у банках

Рахунок № 31 "Рахунки в банках" призначено дляобліку наявності та руху грошових коштів, що знаходяться на рахунках в банках і можуть бути використані для поточних операцій.

Рахунок № 31 "Рахунки в банках" має такі субра­хунки:

311 "Поточні рахунки в національній валюті";

16 Бух.фінансовий облік

№ 312 "Поточні рахунки в іноземній валюті";

№ 313 "Інші рахунки в банку в національній валюті";

№ 314 "Інші рахунки в банку в іноземній валюті".

На дебеті рахунка № 31 "Рахунки в банках" відобра­жається надходження грошових коштів, на кредиті — їх використання.

Субрахунки № 312 "Поточні рахунки в іноземній валюті", № 314 "Інші рахунки в банку в іноземній валюті" призначені для узагальнення інформації про наявність та рух грошових коштів в іноземній валюті.

Операції по рахунку № 31 "Рахунки в банках" відображають на підставі перевірених виписок банку і грошових документів, доданих до них. Якщо у виписках банку виявляються операції, помилково проведені на рахунку № 31 "Рахунки в банках", то вони відображаються відповідно на дебеті або кредиті рахунка № 31 в кореспонденції з рахунком № 374 "Розрахунки за претензіями . Про помилки письмово сповіщають установу банку і вимагають їх виправлення. Помилки, допущені в операціях рахунка № 31 "Рахунки в банках", необхідно своєчасно виявляти і слідкувати за їх обов'язковим і точним виправленням установою банку. Не виявлені або не виправлені помилки тягнуть за собою збитки грошових коштів і мають бути зрештою списані на збитки підприємства. На рахунку № 31 "Рахунки в банках" залишок на кожний даний момент часу має відповідати залишку грошей, зафіксованому у виписці банку по рахунку № 31 "Рахунки в банках".

Аналітичний облік на рахунку № 31 "Рахунки в банках" здійснюється за, виписками банку, і лише за наявності на підприємстві розрахункових субрахунків відкривають окремі аналітичні рахунки для обліку відповідних. У разі необхідності деталізація кожного аналітичного рахунка здійснюється за виписками банку.

Виписки банку. Основою для запису операцій на рахунку № 31 "Рахунки в банках" є виписки з цього рахунка. Періодично (частіше кожного дня) банк видає власникам рахунків виписки з відповідного рахунка з копіями розрахун­кових операцій.

Виписка обов'язково подається на 1-ше число кожного місяця. Вона перевіряється підприємством з точки зору відповідності її доданим документам; при цьому встановлюються, чи всі записи належать до підприємства-власника рахунка. Виписка є основою для записів у реєстрах (журналу-ордера № 2 і допоміжної відомості № 2) операцій на рахунку № 31 "Рахунки в банках".

Записи банку і підприємства мають бути ідентичними, але потрібно врахува­ти, що рахунок № 31 "Рахунки в банках" підприємства е активними, а для банку ці рахунки підприємств є пасив­ними рахунками. Тому на дебеті у Виписці банку буде

показана сума коштів, списана з рахунка підприємства, а на кредиті — зарахована на нього сума, відповідно сальдо у Виписці буде на кредиті рахунка.

Сальдо на рахунку № 31 "Рахунки в банках" завжди має бути однаковим як в обліку банку, так і підприємства.

Виписка банку замінює регістр аналітичного обліку по рахунку, а тому обов'язково має містити дату, номер документа, короткий зміст операцій і суми записів на дебеті і кредиті, а також залишки коштів на початок і кінець періоду.

При журнально-ордерній формі обліку операції накредиті рахунка № 311 відображаються у журналі-ордері № 2, а на дебеті - у відомості №2. При використанні електронно-обчислювальних машин всі первинні документи разом з виписками банку передають на машинолічильну установу (МЛУ), яка на основі їх обробки складає відповідні машино­грами синтетичного й аналітичного обліків.

На основі відомості на обчислювальних машинах розробля­ють машинограму — оборотну відомість (із залишками та оборотами) на рахунку № 31 "Рахунки в банках", підсумки якої потім у згрупованому вигляді автоматично переносяться за синтетичними рахунками до Головної книги.

У разі переоформлення рахунка на ім'я ліквідаційного комітету подаються рішення про ліквідацію юридичної особи із зазначенням у ньому терміну дії ліквідаційного комітету і засвідчена картка із зразками підписів і відтиском печатки ліквідаційного комітету, а у разі відсутності такої печатки -з відтиском печатки організації, що створила ліквідаційний комітет.

При передачі рахунка до іншої установи банку одночасно передаються за списком всі документи з оформленням рахунка, крім карток із зразком підписів та відтиском печатки. Передача здійснюється у 3-денний строк.

Бухгалтерський облік іноземної валюти, що знахо­диться в установах банків, ведеться за новим Планом рахунків - на субрахунку № 312 "Поточні рахунки в іноземній валюті" і на субрахунку № 314 "Інші рахунки в банку в іноземній валюті".

Субрахунки 312 "Поточні рахунки в іноземній валюті" та №314 "Інші рахунки в банку в іноземній валюті" призначені для узагальнення інформації про наявність та рух грошових коштів в іноземній валюті.

Бухгалтерський облік готівки в іноземній валюті ведеться за новим Планом рахунків - на субрахунку № 302 "Каса в іноземній валюті". На підприємствах, де працюють операційні каси (продаж квитків, оплата послуг зв'язку, обмін валюти тощо), відкриваються субрахунки "Операційна каса в націо­нальній валюті" та "Операційна каса в іноземній валюті".

Практичнезавдання

Варіант 1

1. Складемо журнал реєстрації господарських операцій:

Таблиця 1

Журнал реєстрації господарських операцій

2. Розрахуємо відсутні суми, заповнивши таблиці довільної форми:

Розрахуємо суму амортизації необоротних активів підприємства.

Таблиця 2

Відомість нарахування амортизації необоротних активів

Розрахуємо суму заробітної плати та платежів до бюджету та фондів соціального страхування:

Таблиця 3

Відомість нарахування заробітної плати

Розрахуємо суму розподілених та нерозподілених загально виробничих витрат:

Таблиця 4

Відомість розподілу загально виробничих витрат

3. Складемо оборотно-сальдову відомість:

Таблиця 5

Оборотно–сальдова відомість

4. Складемо баланс та звіт про фінансові результати:

Таблиця 6

Баланс

Таблиця 7

Звіт про фінансові результати

Висновки

Грошовий обіг здійснюється в готівковій і безготівковій формах.

Безготівковий обіг - рух вартості без участі готівки. Частка безготівкових розрахунків у Україні раніш складала біля 80 %, сьогодні трохи збільшилась . Високий рівень безготівкових розрахунків у будь-якій країні говорить про правильну, грамотну організаціїю всього грошового обігу.

Готівково- грошовий обіг - прямування готівки в сфері обігу і виконання ними 2-х функцій: засобу платежу і засобу обігу. Готівка використовуються: для оплати товарів, робіт, послуг; для розрахунків за товари і послуги, для розрахунків, не пов'язаних із рухом товарів і послуг( розрахунків по виплаті заробітної плати, премій, посібників, стипендій, пенсій, по виплаті страхових відшкодувань по договорах страхування, при оплаті цінних паперів і виплаті прибутку по ним, по платежах населення, на господарські потреби, на оплату відряджень, на представительські витрати, на закупівлю сільгосппродукції і т.д). Готівково-грошовий рух здійснюється за допомогою різноманітних видів грошей: банкнот, металевих монет, інших кредитних інструментів.

У Україні починаються спроби обмежити готівково-грошовий обіг, тому що воно дозволяє йти від контролю держави за діяльністю юридичних і фізичних осіб. Цим пояснюється і ппідвищений інтерес до стану готівкових розрахунків з боку контролюючих органів. Незважаючи на це, готівкові розрахунки в практиці вітчизняних суб’єктів господарювання досить розповсюджені. І хоча останнім часом спостерігається значне скорочення обсягів готівкових розрахунків в порівняння з безготівковими, всілякі законодавчі обмеження та інші фактори роблять актуальною проблеми організації обліку, операцій з готівкою

Список використаної літератури:

1. Бухгалтерський облік : навчальний посібник / В. В. Сопко [и др.]. - Тернопiль : Астон, 2005. - 496 с.

2. Бухгалтерський облік в Україні : навчальний посібник / Мін-во освіти і науки України, Нац. ун-т "Львівська політехніка" ; ред. Р. Л. Хом`як. - 7-е вид., доп. і перероб. - Львів : Інтелект-Захід, 2008. - 1224 с.

3. Гарасим, П.М. Курс фінансового обліку : навчальний посібник / П. М. Гарасим, Г. П. Журавель, П. Я. Хомин. - К. : Знання, 2007. - 566 с.

4. Гольцова, С.М. Бухгалтерський облік : навчальний посібник / С. М. Гольцова, І. Й. Плікус. - Суми : Університетська книга, 2006. - 255 с.

5. Гольцова, С.М. Бухгалтерський облік : навчальний посібник / С. М. Гольцова, І. Й. Плікус. - Вид. 2-ге, перероб. і доп. - Суми : ВТД "Університетська книга", 2007. - 254 с.

6. Керимов, В. Э. Бухгалтерский финансовый учет : учебник / В. Э. Керимов. - 2-е изд., изм. и доп. - М. : Дашков и К, 2008. - 704 с.

7. Коблянська, Олена Іванівна. Фінансовий облік : навчальний посібник / О. І. Коблянська. - 2-ге вид. виправ. і доп. - К. : Знання, 2007. - 471 с.

8. Лишиленко, О.В. Бухгалтерський облік : підручник / О. В. Лишиленко. - К. : ЦНЛ, 2005. - 632 с.

9. Ловінська, Людмила Геннадіївна. Оцінка в бухгалтерському обліку : монографія / Л. Г. Ловінська ; Мін-во освіти і науки України, Київський нац. економічний ун-т ім.Вадима Гетьмана. - К. : КНЕУ, 2006. - 256 с.

10. Михайлов, М.Г. Організація бухгалтерського обліку на підприємствах малого бізнесу : навчальний посібник / М. Г. Михайлов, Л. І. Полятикіна, О. П. Славкова. - К. : ЦУЛ, 2008. - 320 с.

11. Палий, В.Ф. Международные стандарты учёта и финансовой отчётности : учебник / В. Ф. Палий. - 2-е изд., испр. и доп. - М. : Инфра-М, 2007. - 473 с.

12. Первинний та аналітичний облік на підприємстві : навчальний посібник / П. М. Гарасим [и др.]. - Тернопiль : Астон, 2005. - 464 с.

13. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні : закон України / Україна. Закон. - [Б. м. : б. и.], 1999. - Б. ц.

14. Про затвердження Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів : наказ / Україна. Міністерство фінансів. - [Б. м. : б. и.], 2007.

15. Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку : наказ / Україна. Міністерство фінансів. - [Б. м. : б. и.], 1995. - Б. ц.

16. Про затвердження спрощеного Плану рахунків бухгалтерського обліку : наказ / Україна. Міністерство фінансів. - [Б. м. : б. и.], 2001. - Б. ц.