Реферат: Ознайомлення учнів з окремими положеннями нового Кримінального кодексу України на прикладі уроку

Творче завдання

Ознайомлення учнів з окремими положеннями нового Кримінального кодексу України на прикладі уроку з Основ правознавства на тему Кримінальна відповідальність

Ця тема є однією з тих, що становить підвищений інтерес для учнів. Разом з тим вона належить до числа таких, що вимагають від вчителя максимального синтезу теоретичних знань із змістовими, переконливими правовими ситуаціями. Тому стараюсь такий урок проводити на певному емоційному рівні, апелюючи до свідомості учнів, враховую, що живе сяйво вчителя, його зрілість спрямовувала розумову діяльність своїх вихованців – це ті складові, без урахування яких досягнення значних завдань навчального процесу буде проблематичним.

На мою думку, особливо важливим у процесі уроку є формування в учнів знань, навичок та вмінь, спрямованихна високий рівень їх правомірної поведінки.

Готуючись до уроку, стараюсь не підбирати так звані “жахливі” приклади з практичних кримінальних справ, котрі можуть мати негативний вплив на вразливу психіку підлітків. Разом з тим враховую, що виклад лише абстракційних положень, без конкретних прикладів із життя, не матиме належного ефекту. При підготовці до уроку переглядаю новий Кримінальний кодекс, що прийнятий 5 квітня 2001 року Верховною Радою України. учні мають знати, що кодекс набуде чинності з вересня 2001 року. оскільки учні користуються при вивченні Основ правознавства підручниками за редакцією І.Б. Усенка мушу враховувати, що до параграфу 31 Кримінальної відповідальності треба вносити певні уточнення, які випливають з нового Кримінального кодексу. На уроці ставлю мету: Забезпечити формування чітких уявлень учнів про межі дію Кримінального кодексу і види злочинів; розкрити етапи здійснення збитків, визначити поняття співучасті, що прямо в багатьох випадках стосуються неповнолітніх, і на конкретнихприкладах дати характеристику видів співучасті; ознайомити учнів із зауваженнями і видами кримінальної відповідальності. Планую формувати на уроці такі навички і вміння формувати високий рівень правомірної поведінки учнів, вміння пояснити вивчену термінологію.

Важливим питанням є підбір типу уроку. Тому вважаю, що найдоцільніше вибрати для вивчення цієї теми тип уроку “Урок формування і вдосконалення знань, вмінь і навичок учнів”.

Визначаю структуру уроку. Вона може мати такий втгляд:

1. Поняття і види злочинів. Стадії скоєння злочинів, співучасті у злочині та її види.

2. Завдання і види кримінальних покарань.

3. Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх.

Методико-дидактичне забезпечення уроку є таке:

1. Кримінальний кодекс України.

2. Підручник, параграф 31.

3. Таблиця (додається)

Планую на уроці вивчити з учнями такі основні терміни і поняття: злочин, підгьтовка (готування) до злочину, замах на злочин, добровільна відмова від доведення злочину до кінця, співучасть у злочині, посібник, ???????, виконавець, організатор, неосудність, амністія, ???????, ступінь ??????? небезпеки.

Починаючи урок, спираюсь на текст кодексу і матріал підручника, даю загальну характеристику Кримінального кодексу України та його межі дії. визначаю поняття злочину, звертаю увагу на ???????, що характеризують злочин, звертаю увагу учнів на те, що злочин може бути не лише особливо небезпечною дією, але й бездіяльністю. Вказую, що ??????? ідеєю тут може стати те, що немає злочинів без покарань і в ??????? з цим кожен злочин є караною дією. Поетапно розяснюю учням стадії злочинів, виткористовую таблицю “Стадії вчинення злочину”, коментуючи зміст особисто і за допомогою учнів. Таблиця має такий вигляд.

Викладаючи матеріал стосовно співучасті у злочині, пропоную завдання учням визначити елементи ??????? кожного із чотирьох можливих співучасників: організатора, виконавця, посібника, підмовника, а також як елемент рольової гри визначаю їхній вік. Учні подумавши визначають, що організатори здебільшого є доросла людина, виконавцем – наймолодшим у злочинному угрупуванні, в більшості випадків неповнолітній.

Потім підвожу учнів до висновку про те, що всіх співучасників з часом можна виявити, і тому вони безумовно будуть покарані.

На основі стислого розбору епіграфа до параграфу 30 “У біду попадають як у прірву раптом, але в злочин входять по щаблі” А.А.Безстужев – Мареінський, а також виконання попереднього завдання підвожу учнів до відповіді на запитання “Чому “молодіє” злочинність в Україні”. Учні вважають, що серед причин зростання злочинності серед неповнолітніх є такі:

- незнання криміального законодавства;

- відсутність навичок і вмінь правомірної поведінки;

- незнання вікових меж з досяганням яких настає кримінальна відповідальність неповнолітніх.

Дальше розкриваю положення, пов'язані з кримінальною відповідальністю неповнолітніх. Для цього використову таблицю “Обсяг юридичної відповідальності неповнолітніх у залежності від їхнього віку”.

В зв'язку з тим, що в цьому питанні в новому Кримінальному кодексі внесено зміни, наголошую, що неповнолітніх, які вперше вчинили злочин невеликої тяжості, може бути звільнено від кримінальної відповідальності і їм не може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі. Обмежено і сторони та розміри покарань, які можуть застосовуватись – штраф (таке покарання може застосовуватись лише до неповнолітніх, які мають самостійний доход, власне майно чи кошти) може становити до 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, громадські роботи призначаються на строк від 30 до 120 годин (не більше 2 годин на день), виправні роботи – від 2 місяців до 1 року, арешт від 15 до 45 діб. Ці три види покарання можуть застосовуватись лише з 16 років. Строк позбавлення волі не може перевищувати 10 років (при цьому встановлено певні обмеження відповідно до ступеня тяжкості злочину), а за особливо тяжкі злочини – до 15 років. Як і раніше передбачається можливість застосування примусових заходів виховного характеру. Не передбачено зобов'язання публічно попросити вибачення у потерпілого (як було раніше), але вводиться новий примусовий захід – обмеження дозвіл і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього.

Провідною ідеєю цього уроку може бути положення про те, що “незнання закону не звільняє від відповідальності перед ним, натомість знати закон може відвернути правопорушення і в тому числі і злочини”.

Знайомлячи учнів з матервіалами про мету і види покарань, звертаю увагу учнів на досить простий принцип, що покладений в основу кримінального законодавства: за менші злочини менш суворі покарання, натомість у разі вчинення особливо небезпечних злочинів (вбивство, бандитизм, розбій, торгівля наркотиками, вимагання тощо) до винних можуть застосовуватись покарання у вигляді довічного позбавлення волі. А у разі помилування Президентом України засудженого на довічне увязнення йому призначається позбавлення волі на строк не менше 25 років. Наголошую, що смертна кара новим Кримінальним кодексом відмінена. Визначаючи обставини, які звільняють від відповідальності кримін??????? Нагадую учням вже відомі положення про те, що алькоголізм, наркоманія, токсикоманія не лише не звільняють від кримінальної відповідальності, але й з часта обтяжують її.

Питання, пов'язані з помилуванням і амністією, учні можуть вивчити за підручником вдома самостійно.

В зв'язку з тим, що до параграфу 31 запропоновано завдання, пропоную їх на закріплення. Питання 1-5, 7 та 9-11 вимагають лише уважного читання підручника. Більш ??????? є завдання 6, 8 та 12.

Так, у 6 питанні запропоновано розв'язати слідуюче:

В. і Я. Озброївшись ножами, влаштували засідку і старались напасти на перехожого з метою пограбування. В цей момент їх затримали працівники міліцї. Спробуйте відповісти, на якій стадії перервані злочинні дії В. і Я.?

Учні приходять до висновку, що дії В. і Я. Буди перервані на стадії готування до злочину, оскільки В. і Я. Вже знайшли знаряддя для вчинення злочину (ножі), створили умови для вчинення злочину (тобто влаштували засідку), але ще не виконали дії, безпосередньо спрямовані на вчинення злочину тобто не розпочали власне напад.

Дещо складнішим є завдання 8. Воно позначено зірочкою, тобто завдання підвищеної трудності. В ньому зокрема сказано: “У відомій пєсі Вільяма Шекспіра Яго, бажаючи ??????? дружині Отелло Дездемоні, увів Отелло в оману, переконавши її в подружній невірності дружини. Розлючений отелло вбив Дездемону, а згодом покінчив життя самогубством. Спорбуйте визначити, чи підлежав би Яго кримінальній відповідальності за законами України. Обгрунтуйте відповідь. Уважно вивчивши умову завдання і тексту підручника, учні приходять до висновку, що дії Яго повинні розцінюватися як підмовництво умисного вбивства. Адже підмовником є і та особа, яка штовхнула іншу людину на вчинення вбивства з допомогою обману. Саме так і вчинив Яго у відомій пєсі Вільяма Шекспіра. Отже, Яго підляш\гав би кримінальній відповідальності.

Дещо важчим для учнів є запитання 12. Зміст його такий:

“Г. вчинив умисне вбивство за обтяжуючих обставин. Чи можна звільнити його від покарання за амністією”.

Закон України “Про застосування амністії в Україні” не забороняє надавати амністію навіть таким злочинцям, як особи, що вчинили умисне вбивство. Отже, як це не дивно, Г. в принципі може бути звільнений за амністією, якщо буде виданий закон про амністію, який поширюватиметься і на вбивць.

Разом з тим зазначаю і повідомляю учням, що жоден із виданих від початку існування незалежності України законів про амністію, чи указів Президента України, що видавались до прийняття Конституції України 1996 не передбачав амністії для даної категорії злочинців. Отже, звільнення таких злочинців за амністією можливе ??????? , але ніколи не проводиться реально.

На домашнє завдання пропоную учням такі питання:

1. Використовуючи Кримінальний кодекс України, складіть діаграму кримінальної відповідальості неповнолітніх в залежності від їхнього віку, послуговуючись діаграмою, складеною на попередньому уроці.

2. Назвіть види злочинів, які ви вважаєте найбільш небезпечними для держави, суспільства, людини.

3. Опрацюйте запитання і завдання до параграфа 31 підручника.

Література:

1. Конституція України. – К.- 1996.

2. Кримінальний кодекс України. Відомості Верховної Ради України. К.- 2001.

3. Усенко І.В. Конституція України і Основи правознавства в школі: книга для вчіння. – К., 1999. – с.148-151.

4. Михайленко О. Основи правознавства. К. – 1997.

5. Маляр І.В. Основи правознавства. К. – 2001 – с.165-167.

6. Коляда І. Основи правознавства. К. – 1996.

7. Нарівлянський О.Д. Дидактичні матеріали з основ правознавства. К. – 1999.

Висновки про педагогічну та методичну діяльність вчительки Основ правознавства ЗОШ І-ІІІ ст. № 3 м. Коломиї Юринець Ірини Михайлівни.

Юринець Ірина Михайлівна працює вчителем Основ правознавства з 1 вересня 1994 року. за час роботи в школі їй вдалося виробити власний почерк, створити ефективну систему роботи, в основі якої поєднання методів активізації пізнавальної діяльності учнів на уроці, поступовий розвиток самостійної навчально-дослідницької діяльності.

Вчитель розуміє, що основне завдання вчителя Основ правознавства виховати учнів у дусі поваги до права, до прав людини, до утвердження людської гідності та вартості особистості. Вчитель ставить завдання переконати учнів, що життя в демократичному суспільстві залежить від свободи і незалежності його членів, але свобода і незалежність не можуть бути самоціллю й кінцевою метою суспільства, а це лише обєктивно необхідні для демократичного співробітництва умови.

Ірина Михайлівна ставить собі за мету виховати соціально активну особистість, якій притаманні стійкі національно-патріотичні і соціальні приоритети. Виробляє в учнів переконання в необхідності побудови правової держави, дотримання принципів верховенства, демократичного закону, як державними органами, так і окремими особами, виховує у школярів переконання дотримуватись правових обов'язків, що є важливою умовою підвищення ефективності профілактики правопорушень і шкідливих звичок, соціальної пасивності.

На уроках Основ правознавства вона створює сприятливі умови для розвитку особистих здібностей і пізнавально діяльності учнів, поступово розвиває соціально-правовий напрям мислення, формує власну систему вивчення і усвідомлення навчального матеріалу, залучає учнів до самостійної навчально-дослідницької діяльності, формує національну самосвідомість. Вчитель наголошує, що учні повинні засвоїти, що права людини і їх свободи не є суто правові та нормативні установки, що ці правила поведінки людей випливають із моральих, етичних, поітичних, культурних нормативів суспільтсва.

Для активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках Ірина Михайлівна застосовує різноманітні методи, зокрема ??????? систему оцінки знань в процесі заняття і повторення матеріалу, систему опорних логіко-пізнавальних сигналів і схем, дискусійно-еврестичний метод ведення уроків.

Так, вивчаючи найпоширеніші цивільно-правові договори, щоб учні могли добре засвоїти поняття та зміст купівлі-продажу, позики, майнового найму, дарування ??????? складає порівняльну таблицю цих договорів. При вивченні цивільно-правових договорів особливу увагу звертає на засвоєння учнем такого правового поняття, як істотні умови договору. З цією метою пропонує порівняти їх із звичайними та випадковими, а ??????? інакше навіть самим визначити істотні умови того чи іншого договору (наприклад, договору підряду – предмет, ціна, строки). В четвертій чверті, вивчаючи розділ “юридична відповідальність за правопорушення” Ірина Михайлівна домагається, щоб девятикласники могли розмежувати види юридичної відповідальності та усвідомлювати їх спільні та відмінні ознаки. Учні засвоюють ??????? та відмінний між дисциплінарною та матеріальною відповідальність і цивільною і матеріальною відповідальністю.