МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ УКРАЇНСЬКА

ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ

ДИДАКТИЧНІ ОСНОВИ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ

Методичні вказівки до виконання курсової роботи для студентів інженерно-педагогічних спеціальностей

Харків – 2010

УДК 371.315.025/026 (075.5)

Дидактичні основи професійної освіти: [методичні вказівки до виконання курсової роботи для студентів інженерно-педагогічних спеціальностей] / О.Е. Коваленко, Н.О. Брюханова, В.В. Кулешова, С.М. Кучеренко, М.П.Васильєва. - Харків: УІПА, 2010. - __ с.

Під редакцією д-ра пед. наук., проф. О.Е. Коваленко

Рецензенти:

д.пед.н., проф. М.І. Лазарєв

к.т.н., доц. О.К. Бєлова

Дисципліна "Дидактичні основи професійної освіти" у якості базового має навчальний матеріал дисциплін "Методологічні засади професійної освіти", "Теорія та методика виховної роботи", "Психологія", "Вікова та педагогічна психологія", "Психологія праці" і спрямована на формування знань основних категорій професійної дидактики, умінь аналізувати та використовувати методи, засоби, форми навчання і контролю у теоретичній та практичній підготовці професійно-технічних й вищих навчальних закладів.

Закріпленню цих знань та умінь сприяє виконання майбутніми інженерами-педагогами вздовж п’ятого семестру курсової роботи з дидактичних основ професійної освіти, яка має пошуково-дослідний характер і передбачає встановлення актуальності та формулювання категоріального апарату дослідження, опрацювання психолого-педагогічних джерел з теми, застосування методів психолого-педагогічного дослідження, обробку результатів та формулювання висновків і рекомендацій інженеру-педагогу щодо удосконалення навчально-виховного процесу з професійної підготовки майбутніх фахівців.

© О.Е. Коваленко, Н.О. Брюханова, В.В. Кулешова,

С.М. Кучеренко, М.П.Васильєва

УІПА, 2010р.

Зміст

Вступ

1. Мета та завдання курсової роботи

2. Тематика курсової роботи

3. Організація роботи

4. Структура курсової роботи та загальні методичні вказівки

5. Зміст основної частини курсової роботи

6. Оформлення курсової роботи

7. Оцінювання курсової роботи

Додатки

Рекомендована література

Вступ

Сучасний педагогічний процес, який у професійній діяльності здійснюватиме майбутній інженер-педагог - явище багатогранне, що відображає складності та протиріччя професійної освіти. Його відмінною ознакою є неповторність, обумовлена передусім, так званим, людським чинником, адже педагогу необхідно задовольнити потреби кожного учня (студента). Це потребує наявності у нього таких якостей, як гнучкість, мобільність, рішучість, відповідальність, працьовитість та ін., які разом із розумінням глибинних педагогічних процесів, знаннями історії походження педагогічних категорій та особливостей їхнього сучасного застосування, уміннями доцільно використовувати методи психолого-педагогічного дослідження, проектувати та здійснювати навчально-виховний процес, а також педагогічною майстерністю утворюють професійну педагогічну компетентність інженерно-педагогічних кадрів.

Ефективна підготовка компетентних педагогів завдячує доцільному поєднанню, з однієї сторони, навчального матеріалу психолого-педагогічних дисциплін, а з іншої, - теоретичного, практичного та наукового компонентів. В цьому процесі основна роль відводиться курсовим роботам.

Курсова робота з дидактичних основ професійної освіти передбачає обґрунтування доцільності педагогічних рішень стосовно реальних умов здійснення конкретного навчально-виховного процесу. Її особливістю є те, що зазначені умови виявляються студентами самостійно під час відвідування вказаного навчального закладу, знайомства з його керівництвом й учнями (студентами), реалізації психо-діагностичних методик, опрацювання отриманих результатів і отримання висновків стосовно переважних у навчальній групі типу мислення, типу темпераменту, типів міжособових відносин. Саме на ці отримані дані слід покладатися на наступних етапах під час подальшого вивчення аспектів навчальної та виховної роботи у навчальному закладі, які задано в темі.

Під час такої роботи студентів відбувається не тільки використання наукових знань, але і, певною мірою, їхнє відтворення. Це корисно тому, що студент чітко розуміє - дослідження вченим і студентом здійснюється за одними й тими ж законами та правилами.

У процесі написання курсової роботи з дисципліни "Дидактичні основи професійної освіти" майбутні інженери-педагоги набувають уміння:

"бачення" педагогічної проблеми та співвідношення з нею теоретичного й практичного матеріалу;

постановки завдань;

аналізу ходу й результату виконання завдань.

Ці уміння формуються в результаті виконання комплексу взаємопов’язаних завдань, що не позбавлено численних питань:

Як обрати тему курсової роботи?

Яка структура курсової роботи?

Як обґрунтувати актуальність теми дослідження?

Як визначити основні характеристики курсової роботи?

Як здійснювати роботу з ключовими поняттями за темою дослідження?

Як оформлювати текст курсової роботи?

Як представляти курсову роботу до захисту?

Яку допомогу надає студенту керівник?

Ці методичні рекомендації допоможуть студентам у пошуку відповідей на вказані питання.

Від якісного здійснення курсової роботи залежить подальший успіх у професійній діяльності.

Бажаємо успіхів!

1. Мета та завдання курсової роботи

Курсова робота з дидактичних основ професійної освіти є першою дослідницькою роботою студентів у циклі психолого-педагогічної підготовки, яка спрямована на:

індивідуальне формування професійно-педагогічної складової методологічної компетенції майбутніх викладачів технічних дисциплін і забезпечує:

професійну спрямованість їхньої діяльності, що виявляється в усвідомленні ролі інженера-педагога в системі вітчизняної професійної освіти, прагненні ознайомитися із всіма аспектами його професійної діяльності, вірними рішеннями складних ситуацій;

уявлення про основні поняття й категорії професійної педагогіки, дослідницьку базу, види законів, закономірностей, принципів, правил, цілей, змісту, методів, форм, засобів професійної підготовки і особливості їхнього врахування під час організації та здійснення навчально-виховного процесу у професійно-технічних та вищих технічних навчальних закладах;

уміння встановлювати часові, просторові, причинно-наслідкові та інші зв’язки між педагогічними об’єктами, здійснювати аналіз педагогічних процесів та ситуацій на предмет відповідності основним вимогам, оптимальності змісту та доцільності використання певних форм, методів та засобів підготовки, розробляти проблемні ситуації та пропонувати шляхи їхнього вирішення;

здатність до науково-дослідної діяльності, творчого пошуку, міжособового спілкування, рефлексії тощо;

якості такі, як відповідальність, винахідливість, порядність, працьовитість, гуманність тощо;

закріплення знань та умінь майбутніх інженерів-педагогів, здобутих під час вивчення навчального матеріалу курсу "Дидактичні основи професійної освіти", зокрема з питань конструювання змісту освіти, врахування принципів, а також різновидів, переваг та особливостей застосування у професійній школі методів, засобів, форм теоретичного та практичного навчання, здійснення заходів з контролю навчальної успішності учнів та студентів;

поглиблення знань та умінь майбутніх інженерів-педагогів, здобутих під час вивчення курсу "Методологічні основи професійної освіти" шляхом додержання цілей та завдань педагогічної науки, принципів її побудови та розвитку, використання методів науково-педагогічних досліджень, застосування системного, діяльнісного та інших підходів до педагогічних об’єктів, врахування характеристик особистості викладача технічних дисциплін та особливостей розвитку особистості учня (студента) професійно-технічних та вищих навчальних закладів;

забезпечення міцної професійно-педагогічної бази для вивчення дисциплін "Методика професійного навчання: дидактичне проектування", "Методика професійного навчання: основні технології навчання", "Креативні технології навчання", що спрямовані на формування проектувальної і креативної компетенцій майбутніх викладачів технічних дисциплін.

Виходячи із наведених положень, курсова робота має забезпечувати:

самостійну роботу над індивідуальною темою;

опрацювання всього навчального матеріалу з дидактичних основ професійної освіти й теорії та методики виховної роботи у всій його цілісності, наступності, адекватності;

більш поглиблене вивчення певного питання (категорії, поняття) у теоретичному і практичному, минулому і сучасному, загальноосвітньому та професійно освітньому аспектах;

використання навчального матеріалу психології, методологічних основ професійної освіти у якості засобу вирішення сформульованої проблеми;

наукове вивчення педагогічного об’єкту, що забезпечується визначенням актуальності вирішення сформульованої проблеми, розробкою категоріального апарату дослідження та використанням науково-педагогічних методів;

розвиток розумових операцій (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, абстрагування), творчого мислення тощо.

2. Тематика курсової роботи

Курсова робота з дидактичних основ професійної освіти є пошуково-дослідною і передбачає виявлення, обґрунтування та особистісне ставлення до педагогічних проблем, пов’язаних із навчальним та виховним процесом у професійному навчальному закладі.

Звідси й триєдина тематика курсової роботи, що має, відповідно, своїми складовими психологічну, дидактичну й виховну:

визначення психологічної характеристики навчальної групи професійно-технічного (вищого) навчального закладу;

застосування методу (форми, засобу) навчання (контролю) у професійно-технічному (вищому) навчальному закладі;

розробка виховного заходу для навчальної групи професійно-технічного (вищого) навчального закладу.

Назва психологічної складової теми курсової роботи здобуватиме конкретику за рахунок заданого навчального закладу (ПТНЗ, ВНЗ), який не змінюватиметься й для інших дидактичної та виховної складових теми.

При формулюванні дидактичної складової теми курсової роботи можна виділити кілька напрямів.

Напрям перший. Застосування методу навчання (контролю) у професійно-технічному (вищому) навчальному закладі.

Застосування методу шкільної лекції у ПТНЗ.

Застосування методу лекції у ВНЗ.

Застосування методу пояснення при підготовці учнів ПТНЗ.

Застосування методу розповіді у процесі теоретичного навчання у ПТНЗ.

Застосування методу вступної бесіди у ПТНЗ (ВНЗ).

Застосування методу повідомлювальної бесіди у ПТНЗ (ВНЗ).

Застосування методу контрольної бесіди у ПТНЗ (ВНЗ).

Застосування методу ілюстрації у ПТНЗ (ВНЗ).

Застосування методу демонстрації у ПТНЗ (ВНЗ).

Застосування методу вправи у ПТНЗ (ВНЗ).

Застосування лабораторного методу ПТНЗ (ВНЗ).

Застосування інформаційно-репродуктивного методу у ПТНЗ (ВНЗ).

Застосування репродуктивного методу у ПТНЗ (ВНЗ).

Застосування методу проблемного викладу у ПТНЗ (ВНЗ).

Застосування частково-пошукового методу на етапі засвоєння нового матеріалу у ПТНЗ (ВНЗ).

Застосування дослідницького методу у ПТНЗ (ВНЗ).

Застосування методу розповідь-пояснення під час виробничого навчання у ПТНЗ.

Застосування письмового інструктування у процесі навчання у ПТНЗ.

Застосування методу роботи з технічною документацією і літературою у процесі виробничого навчання у ПТНЗ.

Застосування методу демонстрації (показу) трудових прийомів та способів у процесі виробничого навчання у ПТНЗ.

Застосування методу самостійного спостереження учнів у процесі виробничого навчання учнів у ПТНЗ.

Застосування методу проблемної лекції у ВНЗ.

Застосування методу лекції вдвох у ВНЗ.

Застосування методу групової дискусії у ВНЗ.

Застосування методу аналізу конкретних ситуацій у ВНЗ.

Застосування методу рішення ситуаційних проблем у ВНЗ.

Застосування методу розігрування ролей у ВНЗ.

Застосування методу використання проблемних ситуацій у ВНЗ.

Напрям другий. Застосування форми навчання (контролю) у професійно-технічному (вищому) навчальному закладі.

Застосування групових форм навчання у ПТНЗ (ВНЗ).

Застосування мікрогрупових форм навчання у ПТНЗ (ВНЗ).

Застосування індивідуальних форм навчання у ПТНЗ (ВНЗ).

Застосування вступної екскурсії у ПТНЗ (ВНЗ).

Застосування супроводжуючої екскурсії у ПТНЗ (ВНЗ).

Застосування підсумкової екскурсії у ПТНЗ (ВНЗ).

Застосування комбінованого уроку у ПТНЗ.

Застосування уроків вивчення нових знань у ПТНЗ.

Застосування уроків формування нових вмінь у ПТНЗ.

Застосування уроків узагальнення і систематизації у ПТНЗ.

Застосування уроків контролю, корекції знань та умінь у ПТНЗ.

Застосування нестандартних уроків у ПТНЗ.

Застосування вступного уроку у ПТНЗ.

Застосування уроку по вивченню трудових прийомів та операцій у ПТНЗ.

Застосування уроку по виконанню комплексних робіт у ПТНЗ.

Застосування лекції у процесі навчання у ВНЗ.

Застосування уроку по перевірці знань, умінь, навичок у ПТНЗ.

Застосування семінарських занять у ВНЗ.

Індивідуальне опитування, як форма контролю у ПТНЗ, ВНЗ.

Фронтальне опитування, як форма контролю у ПТНЗ, ВНЗ.

Групове опитування, як форма контролю у ПТНЗ, ВНЗ.

Письмовий контроль, як форма контролю у ПТНЗ, ВНЗ.

Тестовий контроль, як форма контролю у ПТНЗ, ВНЗ.

Екзамен, як форма контролю у ПТНЗ, ВНЗ.

Напрям третій. Застосування засобу навчання (контролю) у професійно-технічному (вищому) навчальному закладі.

Педагогічні умови ефективного застосування ТЗН.

Застосування візуальних засобів навчання для підвищення ефективності навчального процесу у ПТНЗ (ВНЗ).

Застосування аудіовізуальних засобів навчання для активізації пізнавальної активності учнів у ПТНЗ (ВНЗ).

Застосування ТЗН у ПТНЗ (ВНЗ).

Застосування комп’ютерних технологій як засобів навчання у ПТНЗ (ВНЗ).

Застосування засобів комп’ютерної техніки у навчальному процесі ПТНЗ (ВНЗ).

Застосування підручників як засобів навчання у ПТНЗ (ВНЗ).

Але запропоновані теми ні в якому разі не обмежують інтереси та роботу керівників і студентів. Тематика дидактичної частини курсової роботи може бути збільшена за рахунок уточнення:

групи навчальних дисциплін, які передбачать застосування конкретного методу (форми, засобу), однієї дисципліни, теми або навіть категорії навчального матеріалу, засвоєння якого доцільно здійснювати за допомогою визначеного методу (форми, засобу);

просторових (класи, майстерні, лабораторії, підприємство тощо) або часових (відрізок минулого, перспективи розвитку тощо) характеристик застосування методу (форми, засобу);

умов (організаційних, методичних та ін.) застосування методу (форми, засобу) навчання (контролю);

характеру підготовки (теоретичної чи практичної) у професійно-технічному навчальному закладі;

характеру взаємодії суб’єктів навчального процесу (диференціація, індивідуалізація тощо).

При формулюванні назви виховної складової теми курсової роботи уточнюється який саме виховний захід для відомих навчального закладу й навчальної групи підлягає розробці.

3. Організація роботи

Навчальним планом підготовки бакалаврів інженерно-педагогічних спеціальностей передбачено обов’язкове виконання у п’ятому семестрі курсової роботи з дидактичних основ професійної освіти. Пружній графік організації навчального процесу, відсутність проміжку часу між вивченням дидактичних основ професійної освіти та виконанням курсової роботи з цієї дисципліни, її комплексність та пошуково-дослідний характер вимагають від студента ретельної спланованості всіх дій, високого рівня організації кожного з етапів виконання курсової роботи.

У результаті виконання курсової роботи студент повинен показати готовність до володіння основними уміннями щодо здійснення дослідницької діяльності.

З цією метою майбутнім інженерам-педагогам необхідно:

обрати та узгодити тему курсової роботи (психологічна, дидактична, виховна складові);

визначити психологічні характеристики (тип мислення, тип темпераменту, типи між особових відносин) учнів навчальної групи у ПТНЗ чи ВНЗ згідно з темою за допомогою відомих психодіагностичних методик;

здійснити пошук та вивчити певний мінімум психолого-педагогічних джерел інформації з теми (дидактична й виховна складові), опрацювати її;

зібрати, проаналізувати та узагальнити передовий педагогічний досвід в різних типах навчальних закладів (ПТНЗ, ВНЗ), якщо це передбачено темою;

грамотно викласти стан питань (дидактичне, виховне), що вивчається.

З метою забезпечення керівництва процесом написання студентами курсової роботи з числа досвідчених викладачів кафедр загальної та інженерної психології, педагогіки та методики професійного навчання, філософії та освітніх технологій УІПА призначаються три керівники, які з відповідних розділів:

допомагають студентові визначити коло питань з вивчення теми та методи дослідження, намітити план підготовки та план викладання курсової роботи;

надають консультації студентам у ході здійснення ними курсової роботи, здійснюють систематичний контроль у відповідності з календарним планом виконання студентами курсової роботи;

перевіряють курсову роботу.

Після того як обрані й узгоджені з науковими керівниками складові теми курсової роботи, розробляється календарний план (табл.1), у якому визначається термін виконання курсової роботи. План забезпечує контроль за ходом виконання курсової роботи та допомагає студентові самостійно й свідомо виконувати курсову роботу.

Таблиця 1

Календарний план виконання курсової роботи з дидактичних основ професійної освіти

4. Структура курсової роботи та загальні методичні вказівки

Курсова робота має таку структуру

Титульний лист (див. додаток А).

Зміст. У ньому послідовно викладаються назви розділів та підрозділів плану курсової роботи. При цьому формулювання повинно точно співпадати зі змістом роботи, бути лаконічним, чітким, послідовно і точно відображати логіку. Обов’язково зазначаються сторінки, з яких починається розділ або підрозділ.

Перелік умовних позначень . Якщо у курсовій роботі вжита специфічна термінологія, а також використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення тощо, то їх перелік може бути поданий у вигляді окремого списку, який розміщують перед вступом. Перелік треба друкувати двома колонками, у яких зліва за абеткою наводять скорочення, справа - їх детальну розшифровку. Якщо у курсовій роботі спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення повторюються менше трьох разів, перелік не складають, а їх розшифровку наводять у тексті при першому згадуванні.

Вступ. Ця частина містить обґрунтування актуальності теми дослідження, основні характеристики курсової роботи (проблема, об’єкт, предмет, мета, завдання дослідження та ін.) як загальні для дидактичного та виховного напрямів роботи, так і окремі. Для написання актуальності теми доцільно це здійснювати відповідно до табл.2

Таблиця 2

Обґрунтування актуальності теми курсової роботи

У вступі доцільно відобразити коротко інформацію про задум дослідження. Не потрібно багато цитувань та посилань на літературу.

Для того, щоб перевірити, чи правильно визначені основні характеристики педагогічного дослідження, Вам необхідно відповісти на наступні запитання, які наведено у таблиці 3.

Таблиця 3

Основні характеристики педагогічного дослідження

Оскільки курсова робота є для Вас першим дослідженням, то не існує необхідності формулювати всі характеристики. Кількість обов’язкових характеристик узгоджується з керівниками курсової роботи. Зразок категоріального апарату представлений у додатку Б. Вступ повинен бути до 2-х сторінок.

В Основній частині курсової роботи розкривається історія та теорія досліджуваних питань, дається критичний аналіз літератури, показується позиція студента до обраної проблеми. Далі викладається яким чином здійснювалась організація та результати самостійно проведеного фрагменту дослідження.

Виклад основного тексту курсової роботи здійснюється відповідно із планом, який затверджено керівниками курсової роботи.

Роботу слід починати з огляду літератури по темі курсової роботи, використовуючи спеціальні енциклопедії, словники, підручники та монографії за темою курсової роботи. Уся здобута студентом інформація фіксується у вигляді записів різного роду. Особливо важливо при цьому визначити основні поняття з теми дослідження і забезпечити їхнє однозначне тлумачення на протязі всієї роботи.

Визначення та фактичні дані, що знайдено, фіксуються та підвергаються розумовій обробці за допомогою операцій аналізу, синтезу, порівняння, класифікації, узагальнення та ін. Текст курсової роботи мають супроводжувати численні але доречні пояснення, обґрунтування, приклади тощо, які підтверджують глибинність розуміння студентом педагогічної проблематики, зацікавленість її вирішенням та наявність знань, умінь з базових педагогічних дисциплін.

Представлений матеріал має стосуватися як загальних вимог, підходів, положень, які викладено у педагогічній літературі, так і власно отриманих висновків, рекомендацій, передумовами для яких слугують психологічні характеристики навчальної групи. Самі психодіагностичні методики необхідно навести в основній частині курсової роботи (психологічний розділ), а відповіді - у додатку до неї.

Наступним важливим моментом у роботі є обговорення результатів, у ході якого необхідно відповісти на такі запитання: Чому так сталося? У чому причини? Як можна пояснити той чи інший факт? На цьому етапі роботи необхідно залучити теоретичні та практичні дані, пояснити отримані дані. Необхідно з’ясувати підтвердилась чи ні гіпотеза дослідження (якщо вона була).

Текст курсової роботи за обсягом складає 30-45 аркушів комп’ютерного набору. Роботи у рукописному варіанті керівником не приймаються.

Робота повинна бути написана логічно послідовно, літературною українською мовою. Не слід вживати як зайвих, так і складно побудованих речень, а також дуже коротких, лаконічних фраз, які слабо між собою пов’язані та допускають подвійне тлумачення та ін.

Не рекомендовано здійснювати виклад від І особи однини:

"Я спостерігав";

"Я вважаю";

"На мою думку".

Коректніше використовувати займенник "ми", але бажано обійтись і без нього, наприклад:

"спостерігаємо";

"встановлюємо";

"маємо";

"на наш погляд";

"на нашу думку";

"вивчення педагогічного досвіду свідчить про те, що…";

"на основі аналізу, що зроблено можна стверджувати…";

"курсова робота підтвердила….".

Більш докладно зміст основної частини курсової роботи розкрито у п.5.

Висновки. У висновках містяться підсумки роботи; зазначається практична значущість у межах курсової роботи. Найважливіша вимога до висновків - їх короткість та обґрунтованість; у них не слід повторювати зміст вступу та основної частини роботи. У цілому висновки повинні дати відповідь на наступні питання:

Для чого студент здійснював дане дослідження у межах курсової роботи з дисципліни "Дидактичні основи професійної освіти"?

Що зроблено?

Яке практичне значення курсової роботи?

Література. Список використаних джерел складається у алфавітному порядку прізвищ авторів чи назв при відсутності прізвища автора або у послідовності згадування джерела в тексті курсової роботи. Для написання курсової роботи необхідно використовувати не менш 20 джерел.

Додатки. У додатках розміщуються анкети, які складені самостійно, за допомогою яких здійснювався збір емпіричного матеріалу, фрагменти навчальних занять, протоколи спостережень та ін.

5. Зміст основної частини курсової роботи

Психологічний розділ.

Психологічний розділ курсової роботи повинен мати:

опис навчального закладу (назва, місце в структурі навчальних закладів професійної освіти, особливості роботи) і навчальної групи (освітній та освітньо-кваліфікаційний рівні, професія, спеціальність, кількість тих, хто навчається);

назви психодіагностичних методик на встановлення типу мислення, темпераменту, які переважають у навчальній групі, а також соціометричних методик на визначення характеру взаємозв’язків між учнями у групі;

відомості щодо особливостей застосування методик, їхній зміст та умови проведення тестування;

опрацьовані результати та рекомендації конкретного характеру стосовно виконання завдань дидактичного та виховного розділів.

Дидактичний розділ.

Курси методологічних засад професійної освіти та дидактичних основ професійної освіти є тими, що визначають та повністю забезпечують зміст зазначеного розділу курсової роботи (табл.4). Розглянемо першу дисципліну.

Так, якщо досліджується метод (форма чи засіб), то перш за все, стосовно нього має бути реалізованим системний підхід, згідно з яким будуть виділені всі фактори, які впливають на його використання за сучасних вимог. До них можна віднести особливості розвитку та дослідження, тип навчальних закладів, характер навчального матеріалу, мета його засвоєння тощо. Цей системний підхід стосується й окремо кожного з виділених факторів.

Загалом, сутність та застосування системного й діяльнісного підходів викладаються студентам в межах теми "Основи систем та системного аналізу в педагогіці".

Знання й уміння з особливостей розвитку категорій педагогіки (дидактики) студенти отримують самостійно, підготовлюючи доповіді з історії педагогіки і доповідаючи їх на практичному занятті.

Елементи дослідницької діяльності формуються у студентів під час вивчення теми "Методологія і методи науково-педагогічних досліджень". Студенти вже можуть із всього різноманіття обрати необхідні методи з метою дослідження конкретної категорії педагогіки.

Уявлення про систему та структуру освіти в Україні та інших країнах світу, а також про типи навчальних закладів та особливості їхнього функціонування отримуються під час вивчення теми "Система освіти України та різних країн світу".

Про роль методів (форм, засобів) навчання у навчально-виховному процесі закладів різного освітнього рівня йдеться в темі "Педагогічний процес як система".

Питання застосування методу (форми, засобу) неявно присутні й у темі "Суб’єкти педагогічної системи" під час розгляду індивідуалізації й диференціації навчання, педагогічної майстерності, вимог до інженерно-педагогічних працівників.

Аналогічним чином розглянемо другу дисципліну "Дидактичні основи професійної освіти", з якої і передбачається виконання курсової роботи.

Мета й зміст навчання відповідають на питання: на якому якісному й кількісному рівнях і що саме має бути засвоєно учнем? Це фактори, які визначають вибір методу (форми, засобу) навчання. Саме з вивчення їх і починається курс дидактичних основ професійного навчання. Під час розгляду питання "Навчальні предмети і їхня функціональна характеристика" розкривається не тільки їх циклова належність, а і структурні компоненти навчального матеріалу, особливості засвоєння. Саме це дозволить підвести базу під принципи навчання - наступну тему курсу, та методи, форми й засоби, які сприятимуть реалізації цих принципів.

Принципи навчання визначають характер процесу й результату взаємодії викладача та учнів (студентів) і забезпечують їх ефективність. Основні з принципів - науковість, зв'язок теорії з практикою, систематичність, свідомість та активність, наочність, ґрунтовність оволодіння знаннями, уміннями, навичками, доступність, врахування індивідуальних особливостей учнів. Ці принципи є визначними для будь-якого навчального процесу, що реалізується у будь-якому навчальному закладі. Але крім цих принципів, є також й інші, які відбивають властивості саме професійної підготовки. Основним та додатковим принципам навчання присвячена наступна тема курсу "Принципи професійного навчання".

На стику змісту дисциплін "Методологічні засади професійної освіти" і "Дидактичні основи професійної освіти" та з урахуванням мети курсової роботи отримується її структура, яка складовими має два пов’язані між собою розділи: теоретичний і практичний. Теоретичний розділ включає чотири підпункти, які спрямовані на усестороннє вивчення стану досліджуваної проблеми у педагогічних джерелах. Практичний розділ включає два підпункти, спрямованих на вивчення особливостей застосування заданого методу (форми, засобу) в мовах професійно-технічного (вищого) навчального закладу.

Кількість та черговість підпунктів курсової роботи може бути зміненою, виходячи із специфіки теми та її спрямованості.

Зупинимося на розділах та їхніх підпунктах більш докладно. Перший розділ "Метод (форма, засіб) навчання як категорія дидактики" спрямований на встановлення сутності і вивчення досвіду використання конкретного методу (форми, засобу). Це можна здійснити шляхом порівняльного аналізу його з такими ж або іншими категоріями дидактики у часовому, просторовому та науковому вимірах. Тобто на протязі всього розділу необхідно проводити порівняльний аналіз:

історії й сучасності стосовно розуміння та використання методу (форми, засобу);

класифікаційних ознак методу (форми, засобу);

використання методу (форми, засобу) у різних навчальних закладах під час вивчення різних циклів навчальних дисциплін, окремих дисциплін, тем, елементів уроків тощо.

У п.1.1 "Історія виникнення та використання методу (форми, засобу) у навчальному процесі" слід:

навести та пояснити всі можливі визначення заданого методу (форми, засобу), обрати з них найбільш точне та обґрунтувати вибір;

вказати коли і за яких умов розпочато використання цього методу (форми, засобу), зосередити увагу на навчальних закладах, які за своїм статусом та покликанням подібні навчальним закладам, зазначеним в темі курсової роботи, підкреслити навчальні дисципліни, стосовно яких цей метод (форма, засіб) згадується, показати як змінювалося з роками його значення;

розглядаючи сучасний етап використання методу (форми, засобу), слід навести та проаналізувати різні класифікації методів (форм, засобів) і на цій основі отримати всі ознаки заданого, підкресливши найсуттєвіші.

Таблиця 4

Принципи розробки змісту курсової роботи з дидактичних основ професійної освіти

У п.1.2 "Мета та завдання застосування методу (форми, засобу) у навчальному процесі" необхідно чітко сформулювати мету застосування методу (форми, засобу), обов’язково вказавши його функціональні ознаки та характеристики (наприклад, метою застосування методу "лекція" є монологічне викладення великого обсягу навчального матеріалу із посиланням на наукові положення). Крім цього, на основі наведених ознак та характеристик мети слід сформулювати низку завдань, часткових по відношенню до цієї мети. Кількість завдань має становити від трьох до п’яти (або більше) та вичерпувати собою всі особливості застосування конкретного методу (форми, засобу) у зазначеному навчальному закладі.

У п.1.3 "Принципи професійного навчання, що першочергово реалізуються при застосуванні методу (форми, засобу)" необхідно:

перелічити принципи навчання, які обумовлюють характер навчання у навчальних закладах (загальні, професійно-технічні, вищі), що зазначені в темі курсової роботи;

виділити принципи навчання, які реалізуються першочергово при застосуванні методу (форми, засобу), заданого темою курсової роботи;

вказати способи застосування методу (форми, засобу), за допомогою яких стає можливою реалізація виділених принципів.

У п.1.4 "Вимоги щодо реалізації методу (форми, засобу)" слід вказати перелік дій викладача, виконання яких забезпечуватиме ефективну підготовку та застосування методу (форми, засобу) за встановлених умов організації та здійснення навчального процесу (навчальний заклад, група або цикл навчальних дисциплін, дисципліна, тема, категорія навчального матеріалу). При цьому необхідно надати часову й просторову характеристику цим діям та об’єктам, що використовуються (зразки демонстрації, ілюстрації, явища, процеси тощо).

Другий розділ "Реалізація методу навчання у професійно-технічному (вищому) навчальному закладі" спрямований на перевірку гіпотези щодо умов застосування методу (форми, засобу) у конкретному навчальному закладі та використання отриманих теоретичних положень задля вирішення проблем педагогічної практики, що виявляється у розробці професійно орієнтованих ситуацій із застосуванням конкретного методу (форми, засобу).

У п.2.1 "Дослідження умов ефективного застосування методу (форми, засобу)" необхідно співвіднести сформульовані у п.1.4 вимоги щодо реалізації методу (форми, засобу) із умовами їхньої реалізації, які отримано у межах психологічного розділу, та сформулювати висновки й рекомендації інженеру-педагогу щодо ефективного застосування методу (форми, засобу).

У п.2.2 "Розробка професійно спрямованих завдань (ситуацій), які передбачають ефективне використання інженером-педагогом конкретного методу (форми, засобу) навчання" слід дібрати 2-3 завдання (ситуації, сценарії тощо), які потребують вирішення тих чи інших питань, пов’язаних із застосуванням конкретного методу (форми, засобу), та навести відповідні коментарі.

Виховний розділ.

6. Оформлення курсової роботи

Курсову роботу з дидактичних основ професійної освіти необхідно оформлювати відповідно до вимог, які висуваються до подібних матеріалів.

Курсову роботу друкують за допомогою принтера на одному боці аркуша білого паперу формату А4 (210x297 мм). Мінімальна висота шрифту 1,8 мм. Можна також використати папір форматів у межах від 203x288 до 210x297 мм і подати таблиці та ілюстрації на аркушах формату А3.

Обся г основного тексту курсової роботи має становити 25-30 сторінок друкованого тексту (шрифт текстового редактора Word розміру 14 з полуторним міжрядковим інтервалом ; береги : лівий - 30 мм, правий - 10 мм, верхній і нижній - 20 мм).

Шрифт друку повинен бути чітким з однаковою щільністю тексту, стрічка - чорного кольору середньої жирності.

Вписувати в текст окремі іншомовні слова, формули, умовні знаки можна чорнилом, тушшю, пастою тільки чорного кольору, при цьому щільність вписаного тексту повинна бути наближеною до щільності основного тексту.

Друкарські помилки, описки і графічні неточності , виявлені в процесі написання курсової роботи, можна виправляти підчищенням або зафарбуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого тексту (фрагменту рисунка) машинописним способом. Допускається не більше ніж два виправлення на одній сторінці.

Текст основної частини МКР поділяють на розділи, підрозділи, пункти та підпункти . Заголовки структурних частин курсової роботи "Зміст", "ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ", "Вступ", "РОЗДІЛ", "ВИСНОВКИ", "СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ", "ДОДАТКИ" друкують великими літерами симетрично до набору. Заголовки підрозділів - маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розбивку в підбір до тексту В кінці таким чином надрукованого заголовка ставиться крапка.

Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати 3-4 інтервалам.

Кожну структурну частину курсової роботи починають з нової сторінки.

До обсягу основного тексту курсової роботи не входять список використаних джерел, додатки, а також таблиці та рисунки, які займають площу сторінки. Водночас всі сторінки, що містять перераховані компоненти тексту, підлягають нумерації на загальних засадах.

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.

Першою сторінкою курсової роботи є титульний аркуш , який включають до загальної нумерації сторінок курсової роботи, не проставляючи його номера. Наступні сторінки нумерують у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Такі структурні частини курсової роботи, як зміст, перелік умовних позначень, вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номера.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад "2.3." (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. У кінці номера повинна стояти крапка, наприклад "1.3.2." (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок пункту. Пункт може не мати заголовка.

Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти.

Ілюстрації ( фотографи, креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці слід подавати в МКР безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, розміщені на окремих сторінках курсової роботи, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю, рисунок або креслення, розміри якого більші від формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або додатках.

Ілюстрації позначають словом "Рис." і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад, Рис.1.2 (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Якщо в курсовій роботі подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) у межах розділу. У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис "Таблиця " із зазначенням її номера. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад "Таблиця 1.2 " (друга таблиця першого розділу). Якщо в курсовій роботі одна таблиця, її нумерують за загальними правилами. При перенесенні частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово "Таблиця " і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова "Продовження табл. " і вказують номер таблиці, наприклад "Продовження табл.1.2 ".

Формули в курсовій роботі (якщо їх більше однієї) нумерують у межах розділу Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери пишуть біля правого берега аркуша в одному рядку з відповідною формулою в круглих дужках, наприклад (3.1) (перша формула третього розділу).

Примітки до тексту і таблиць, в яких вказують довідкові і пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Якщо приміток на одному аркуші декілька, то після слова "Примітки" ставлять двокрапку, наприклад:

Примітки:

1. …

2. …

Якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова "Примітка" ставлять крапку.

Текстовий матеріал наукового твору вельми різноманітний. До нього (крім розглянутих вище елементів) належать складні числівники, літерні позначення, цитати, посилання, перерахування тощо.

Кілька загальноприйнятих умовних скорочень, що використовуються: а) після перерахування (і т. ін. - і таке інше, і т.д. - і так далі, і т.п. - і тому подібне), б) при посиланнях (див. - дивись, пор. - порівняй), в) при позначенні цифрами століть і років (ст. - століття, ст. ст. - століття, р. - рік, рр. - роки). Існують також такі загальноприйняті скорочення т. - том, н. ст. - новий стиль, ст. ст. - старий стиль, н.е. - наша ера, м. - місто, обл. - область, гр. - громадянин, с. - сторінки, акад. - академік, доц. - доцент, проф. - професор).

Слова "та інші", "і таке інше" всередині речення не скорочують. Не допускається скорочення слів "так званий" (т.з.), "наприклад" (напр.), "формула" (ф-ла), "рівняння" (р-ня), "діаметр" (діам).

Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору слід наводити цитати .

Науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором. Загальні вимоги до цитування такі:

а) текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, із збереженням особливостей авторського написання; наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не виділяються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку; у цих випадках використовується вираз "так званий";

б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторської о тексту і без перекручень думок автора; пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками; вони ставляться у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, в кінці); якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається;

в) кожна цитата обов'язково супроводжується посиланням на джерело;

г) при непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути максимально точним у викладі думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів, і робити відповідні посилання на джерело;

д) цитування не повинно бути ні надмірним, ні недостатнім, бо і те і те знижує рівень наукової праці, надмірне цитування створює враження компілятивності праць, а недостатнє - знижує наукову цінність викладеного матеріалу;

е) якщо треба виявити ставлення автора курсової роботи до окремих слів або думок з цитованого тексту, то після них у круглих дужках ставлять знак оклику або знак запитання;

є) якщо автор курсової роботи, наводячи цитату, виділяє в ній деякі слова, робиться спеціальне застереження, тобто після тексту, який пояснює виділення, ставиться крапка, потім дефіс і вказуються ініціали автора курсової роботи, а весь текст застереження вміщується у круглі дужки; варіантами таких застережень є (курсив наш - М. Х.), (підкреслено мною - М. Х.), (розбивка моя - М.X.).

Коли використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел, що мають велику кількість сторінок, тоді в посиланні слід точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул джерела, на яке дано посилання в МКР.

Посилання в тексті курсової роботи на джерела роблять згідно з їх переліком у квадратних дужках, наприклад, "у працях [1-7]". Допускається наводити посилання у виносках, при цьому його оформлення має відповідати бібліографічному опису за переліком посилань із зазначенням номера.

Посилання на ілюстрації та формули курсової роботи вказують порядковим номером ілюстрації чи формули - останній беруть у дужки, наприклад, "рис.1.2", у формулі (2.1)".

На всі таблиці курсової роботи повинні бути посилання в тексті, при цьому слово "таблиця" пишуть скорочено, наприклад "в табл.1.2". У повторних посиланнях вживають скорочено слово "дивись", наприклад "див. табл.1.З".

Список використаних джерел - елемент бібліографічного апарата, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків. Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують із каталогів і бібліографічних покажчиків повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв і т ін. Завдяки цьому можна уникнути повторних перевірок, вставок пропущених відомостей.

Джерела можна розміщувати одним із таких способів у порядку появи посилань у тексті, в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку. Відомості про джерела, включені до списку, треба давати відповідно до вимог державного стандарту з обов'язковим наведенням назв праць. Бібліографічний опис джерел складають відповідно до чинних стандартів із бібліотечної та видавничої справи. Зокрема потрібну інформацію можна одержати із таких стандартів: ГОСТ 7.1-84 "СИБИД. Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления", ДСТУ 3582-97 "Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила", ГОСТ 7.12-93 "Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила", ГОСТ 7.11-78 "СИБИД Сокращения слов и словосочетаний на иностранных европейских языках в библиографическом описании".

Додатки оформлюють як продовження курсової роботи на наступних її сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті курсової роботи. Їм дають заголовки, надруковані угорі малими літерами з першої великої симетрично стосовно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово "Додаток__" і велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т.д. Єдиний додаток позначається як додаток А.

Текст кожного додатка за потреби може бути поділений на розділи й підрозділи, пронумеровані у межах кожного додатка: перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад, А.2 - другий розділ додатка А, В.3.1 - підрозділ 3.1 додатка В.

Ілюстрації, таблиці і формули, розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад рис. Д.1.2 - другий рисунок першого розділу додатка Д; формула (А.1) - перша формула додатка А.

7. Оцінювання курсової роботи

Згідно кредитно-модульної системи підготовки у вищій школі оцінка за курсову роботу з дидактичних основ професійної освіти визначається за кількістю набраних балів студентом за виконання календарного плану упродовж семестру.

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент за якісне та своєчасне виконання курсової роботи дорівнює 100, з яких:

до 60 балів - займає змістовна частина (15 б. - психологічний розділ, 25 б. - дидактичний розділ,20 б. - виховний розділ);

до 10 балів - оформлення роботи;

до 30 балів - захист роботи (по 10 б. за кожний розділ).

Оцінка "відмінно"-А вимагає наявності 90-100 балів.

Оцінка "добре"-ВС вимагає наявності 75-89 балів.

Оцінка "задовільно"-DЕ вимагає наявності 60-74 бали.

Оцінка "незадовільно з можливістю повторного складання"-FX виставляється при наявності 35-59 балів.

Оцінка "незадовільно з обов’язковим повторним курсом"-F - виставляється при наявності 1-34 бали. Бали за курсову роботу сумуються з балів за її змістовну частину, оформлення та захист (табл.5).

Таблиця 5

Критерії оцінювання курсової роботи

Додатки

Додаток А

Титульний аркуш курсової роботи з дидактичних основ професійної освіти

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКА ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ

Кафедра педагогіки та методики професійного навчання

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни

"Дидактичні основи професійної освіти"

Теми:

Виконав (ла) студент

гр. Левітіна О. О.

Наукові керівники: доц. Іванов І. С.

доц. Петров Т. К.

доц. Сидоров Ю.П.

Оцінка

Дата

Харків 20__

Додаток Б

Приклади розробки категоріального апарату дослідження дидактичного питання

Приклад перший.

Об’єкт дослідження - процес теоретичного навчання у ПТНЗ.

Предмет дослідження - умови застосування лекції, як словесного методу теоретичного навчання у ПТНЗ.

Мета дослідження - виявити та теоретично обґрунтувати умови ефективного застосування методу лекції у процесі теоретичного навчання у ПТНЗ.

Гіпотеза дослідження - застосування методу лекції у процесі теоретичного навчання у ПТНЗ буде ефективним якщо:

здійснюється проблемність та емоційність викладу;

налагоджено контакт з аудиторією;

відбувається гнучке управління діяльністю мислення учнів.

Відповідно до мети дослідження та висунутої гіпотези були сформульовані наступні завдання:

Проаналізувати основні класифікації методів навчання у сучасній педагогічній науці.

Визначити роль методу лекції у практиці процесу навчання у ПТНЗ.

Надати рекомендації інженеру-педагогу щодо використання методу лекції у процесі теоретичного навчання.

Розробити педагогічні ситуації та провести їхній аналіз.

Приклад другий.

Об’єкт дослідження - процес навчання у ВНЗ.

Предмет дослідження - проблемні ситуації у процесі навчання у ВНЗ.

Мета дослідження - виявити та теоретично обґрунтувати сутність й особливості застосування проблемних ситуацій у процесі навчання у ВНЗ.

Гіпотеза дослідження - використання проблемних ситуацій у навчальному процесі ВНЗ буде ефективним якщо: проблемна ситуація буде пов’язана з майбутньою професійною діяльністю студентів; відчуття студентом труднощів, що породжують нові думки на основі наявних знань та умінь. Відповідно до мети дослідження та висунутої гіпотези були сформульовані наступні завдання:

Проаналізувати та визначити сутність проблемного навчання у сучасній педагогічній науці.

Визначити роль проблемних ситуацій у практиці процесу навчання у ВНЗ.

Надати рекомендації інженеру-педагогу щодо доцільності використання проблемних ситуацій у процесі навчання в умовах ВНЗ.

Розробити педагогічні ситуації та провести їхній аналіз.

Навчальне видання:

Олена Едуардівна Коваленко

Наталія Олександрівна Брюханова

Вікторія Володимирівна Кулешова

Кучеренко Сергій Михайлович

Васильєва Марина Петрівна

ДИДАКТИЧНІ ОСНОВИ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ

Методичні вказівки до виконання курсової роботи для студентів інженерно-педагогічних спеціальностей

Підписано до друку ____. 2010 р.Формат 60*84 1/16

Папір офсетний. Ум. друк. арк. __.

Зам. №. Наклад 450 прим.

© О.Е. Коваленко, Н.О. Брюханова, В.В. Кулешова,

С.М. Кучеренко, М.П. Васильєва

УІПА, 2010р.

Рекомендована література

1. Бабанский Ю.К. Избранные педагогические труды / Сост.М.Ю. Бабанский. - М.: Педагогика, 1989. - 560 с.

2. Бабанский Ю.К. Проблемы повышения эффективности педагогических исследований. - М.: Педагогика, 1982. - 192 с.

3. Бабанский Ю.К., Поташник М.М. Оптимизация педагогического процесса. - К.: Рад. школа, 1983. - 287 с.

4. Басова Н.С. Педагогика и практическая психология. - Ростов н/Д: Феникс, 1999. - 416с.

5. Безрукова В.С. Педагогика. Проективная педагогика: Учебное пособие для инженерно-педагогических институтов и индустриально-педагогических техникумов. - Екатеринбург: Издательство "Деловая книга", 1996. - 344с.

6. Бейлинсон В.Г. Арсенал образования. - М.: Книга, 1986. - 288с.

7. Вербицкий А.А. Активное обучение в высшей школе: контекстный подход/ А.А. Вербицкий. - М.: Высшая школа, 1991. -206 с.

8. Волкова Н.П. Педагогіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. - К.: Видавничий центр "Академія", 2001. - 576 с.

9. Воронов В.В. Педагогика школы в двух словах: Конспект-пособие для педагогов и учителей.: М., 1997. - 146 с.

10. Гершунский Б.С. Прогнозирование содержания обучения в техникумах: Учеб. -метод.пособие для фак. повышения квалификации, преподавателей средних спец. учеб. заведений. - М.: Высш.шк., 1980. - 144 с.

11. Готовность инженерно-педагогических кадров к работе в новых социальных условиях/ Под. ред. Зборовского Г. М.: СИПИ. - Екатеринбург, 1992. - 80с.

12. Гуревич Р.С., Михайлова О.Ю. Наступність як принцип реалізації сучасних педагогічних технологій у середній і вищій школах: Наук. метод.зб. - Вінниця, К., 1995. - 37с.

13. Дидактические основы подготовки инженеров-педагогов: Учеб. пособие / Под ред. П.Ф. Кубрушко, В.П. Косырева. - Екатеринбург: Изд-во Урал. гос. проф. пед. ун-та, 1997. - 200 с.

14. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології: Навчальний посібник. - К.: Академвидав, 2004. - 352 с.

15. Загвязинский В.И. Педагогическое предвидение. - М.: Знание, 1987. - 77с.

16. Загвязинский В.И. Теория обучения: Современная интерпритация: Учеб. пособие для студ.высш.пед.учеб.заведений. - М.: Издательский центр "Академия", 2001. - 192с.

17. Зборовский Г.Е. Профессиональная и внепроизводственная деятельность инженера-педагога.: Учеб. пособие. - С.: СИПИ, 1987. - 48с.

18. Зеер Э.Ф. Профессиональное становление личности инженера-педагога. - Свердловск: Изд-во Урал. ун-та, 1988. - 120 с.

19. Зимняя И.А. Педагогическая психология: Ученик для вузов. Узд. Второе, доп., испр. и перераб. - М.: Логос, 2005. - 384 с.

20. Коваленко О.Е. Методика професійного навчання: Підручник для студентів вищ. навч. закл. - Харків: Вид-во НУА, 2005. - 360 с.

21. Кузьмина Н.В. Методы исследования педагогической деятельности. - Л.: Изд. Ленингр. ун-та, 1970. - 114 с.

22. Кузьмина Н.В. Профессионализм личности преподавателя и мастера производственного обучения / ВНИИ проф.техн.образования. - М.: Выща школа, 1990. - 117 с.

23. Куписевич Ч. Основы общей дидактики: Пер. с польского - М.: Высш. шк., 1986. - 368 с.

24. Кыверялг А.А. Методы исследования в профессиональной педагогике - Таллин: Валгус, 1980. - 334 с.

25. Лихачев Б.Т. Педагогика. Курс лекций. Учебное пособие для студентов пед. уч. завед. и слушателей ИПК и ФПК. - М.: Промитей, 1992. - 528 с.

26. Лихачев Б.Т. Педагогика: Курс лекций / Учеб. пособие для студентов педагог. учеб. заведений ИПК и ФПК. - 4-е изд., перераб. и доп. - М.: Юрайт, 2000. - 523с.

27. Лозниця В.С. Психологія і педагогіка: основні положення. Навчальний посібник для самостійного вивчення дисципліни. - К.: Ексо б, 2001. - 304 с.

28. Лозовая В.И., Комышанченко Е.Н., Москаленко П.Г., Троцко А.В. Педагогика: Учебное пособие для студентов педагогических вузов. - Белгород.: Издательство Белгородского госуниверситета, 1997. - 284 с.

29. Мелецінек А. Інженерна педагогіка. Практика передачі технічних знань: Пер. з нім. - Харків, 2001. - 240 с.

30. Методы педагогических исследований / Под ред А. И.Пискунова М., 1979.

31. Митина Л.М. Учитель как личность и профессионал.М., 1994.

32. Мойсеюк Н.С. Педагогіка. Навчальний посібник.3-є видання, доповнене, 2001. - 608 с.

33. Монахов В.М. Технологические основы проектирования и конструирования учебного процесса. - Волгоград: Перемена, 1995. - 152с.

34. Никитина Н.Н., Железнякова О.М., Петухов М.А. Основы профессионально-педагогической деятельности: Учеб. Пособие для студ. Учреждений сред. Проф. Образования. - М.: Мастерство, 2002. - 288 с.

35. Ничкало Н.Г. Професійна освіта: Словник: Навч.посіб./ Уклад. С.У. Гончаренко та ін.; За ред.Н.Г. Ничкало. - К.: Вища школа, 2000. - 380с.

36. Педагогiка / За ред. М.Д. Ярмаченка. - К.: Вища школа, 1986. - 544 с.

37. Педагогiчна майстернiсть: пiдручник / І.А.Зязюн, Л.В. Крамущенко, I.Ф. Кривонос та iн.: За ред. I.А. Зязюна. - К.: Вища шк., 1997. - 349 с.

38. Педагогика / Под общей ред. А.П. Кондратюка. - К.: Вища шк., 1982. - 382 с.

39. Педагогика высшей школы. Учебное пособие / Отв. Ред. Н.Д. Никандров. - Л.: ЛГПИ, 1974. - 116с.

40. Педагогика высшей школы: Учебно-методическое пособие / Науч. ред.Н.М. Пейсахов. - Изд-во Казанского ун-та, 1985. - 192 с.

41. Педагогика: Учеб. пособие для ст-тов пед. ин-тов по спец N2121/C.П. Баранов, Л.Р. Болотина, В.А. Сластёнин и др. / Под ред. С.П. Баранова, В.А. Сластёнина. - М.: Просвещение, 1986. - 336 с.

42. Педагогика: Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов / Под ред. Ю.К. Бабанского. - М.: Просвещение, 1983. - 608 с.

43. Педагогика: Учебное пособие для педагогических учебных заведений / В.А. Сластенин, И.Ф. Исаев, А.И. Мищенко, Е.Н. Шиянов. - М.: Школа-Пресс, 1998. - 512с.

44. Педагогика: Учебное пособие для ст-в пед. ин-ов - М.: Просвещение, 1968. - 526 с.

45. Педагогика: Учебное пособие для студентов педагогических вузов и педагогических колледжей / Под ред.П.И. Пидкасистого. - М., Российское педагогическое агентство, 1996. - 604 с.

46. Педагогика: Учебное пособие для студентов педагогических вузов и педагогических колледжей / Под ред.П. И.Пидкасистого. - М.: Педагогическое общество России, 1998. - 640с.

47. Педагогика: Учебное пособие для студентов педагогических учебных заведений / В.А. Сластенин, И.Ф. Исаев, А.И. Мищенко, Е.Н. Шиянов. - М.: Школа-Пресс, 1998. - 512с.

48. Педагогика и психология высшей школы: учеб. пособие. - Ростов н/Д: Феникс, 2002. - 544 с.

49. Пидкасистый П.И., Портнов М.Л. Искусство преподавания. Первая книга учителя. - М.: Изд-во "Российское педагогическое агентство", 1998. - 184с.

50. Професійна освіта: Словник: Навч. посіб. / Уклад. С.У. Гончаренко та ін.; За ред.Н.Г. Ничкало. - Вища шк., 2000. - 380с.

51. Профессиография инженера-педагога: Разработка / Э.Ф.Зеер, Н.С. Глуханюк, Свердловск - СИПИ, 1989. - 43 с.

52. Психология и педагогика. Учеб. пособие для вузов./ Отв. ред. Радугин А.А. - М., 1997. - 256 с.

53. Психолого-педагогический словарь для учителей и руководителей общеобразовательных учреждений. - Ростов н/Д.: изд-во "Феникс", 1998. - 544 с.

54. Реан А.А., Бордовская Н.В., Розум С.И. Психология и педагогика. - СПб.: Питер, 203. - 432 с.

55. Скакун В.А. Организация и методика профессионального обучения: Учебное пособие. - М.: ФОРУМ: ИНФРА-М, 2007 - 336с.

56. Современный словарь по педагогике / Сост. Рапацевич Е.С. Мн.: "Современное слово", 2001. - 928 с.

57. Теория и практика педагогического эксперимента. / Под ред.А. И.Пискунова, Г.В.Воробъева, - М.: Педагогика, 1979. - 208 с.

58. Черепанов В.С. Экспертные оценки в педагогических исследованиях. - М.: Педагогика, 1989. - 152 с.

59. Энциклопедия профессионального образования: В 3-х т. / Под ред. С.Я. Батышева. - М., АПО. 1998. - 568 с, ил. Т.1 - А-Л - 1998.

60. Якиманская И.С. Развивающее обучение. - М.: Педагогика, 1979. - 144с.

61. Якунин В.А. Обучение как процесс управления: Психологические аспекты. - Л.: Издательство Ленингр-го ун-та, 1988. - 160с.

62. Якунин В.А. Педагогическая психология: Учеб. пособие / Европ. ин-т экспертов. - СПб.: Изд-во Михайлова В.А.: Изд-во "Полиус", 1998. - 639с.