Дипломная работа: Морфолічно-біологічні особливості формування урожайності зерна гібридами кукурудзи селекції компанії

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

УМАНЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Факультет агрономії

Кафедра біології

ДО ЗАХИСТУ ДОПУСКАЄТЬСЯ

Зав.кафедри, доктор с.-г.наук, професор

________________ГРИЦАЄНКО З.М.

«___» ______________________2007р.

Ї

Дипломна робота

на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «Спеціаліст»

спеціальність 7.130102 «Агрономія»

кваліфікація – «Агроном»

Науковий керівник – доцент Т.О.Кравець

Консультант з питань:

Економіки______________ Петренко Н.О.

Охорони праці_______________ Березовський А.П.

УМАНЬ – 2007

Зміст.

Вступ

РОЗДІЛ 1. НАРОДНОГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ КУКУРУДЗИ(МІСЦЕ У ЗЕРНОВОМУ ТА КОРМОВОМУ БАЛАНСІ С-Г, АКТУАЛЬНІСТЬ ДОСЛІДЖЕНЬ)

1.Огляд літератури

1.1Історія вирощувань кукурудзи в культурі

1.2 Біологічні особливості кукурудзи

1.3 Роль гібридів у продуктивності кукурудзи

1.4 Технології вирощування кукурудзи

РОЗДІЛ 2. ОБ’ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ.

2.1 Характеристика гібридів які вивчались в досліді

РОЗДІЛ 3. УМОВА, ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ.

3.1 Кліматичні умови у родосліджень

Сума ефективних опадів і температур

3.2 Ґрунтові умови вирощувань кукурудзи

3.3 Схема досліду

3.4 Методики досліджень росту і розвитку гібридів кукурудзи

РОЗДІЛ 4. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

4.1 Висота та кількість листків

Висота

4.1.2 Кількість листків

4.1.3 Густота посіву

4.2 Формування біомаси у пізньостиглих гібридів кукурудзи

4.2.1 Вегетативна маса

4.2.2 Співвідношення між вегетативними органами

4.2.3 Збір сухих речовин

4.3 Фотосинтетична продуктивність

4.3.1 Листкова поверхня

4.3.2 Чиста продуктивність фотосинтезу

4.4 Продуктивність гібридів кукурудзи

4.4.1 Урожайність

4.4.2 Пошкодженість пухирчастою сажкою та стебловим метеликом

РОЗДІЛ5. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ ГІБРИДІВ КУКУРУДЗИ

РОЗДІЛ 6. ОХОРОНА ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

РОЗДІЛ 7. ОХОРОНА ПРАЦІ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ.

В СТУП

Виробництво зерна – головне завдання сільськогосподарського виробництва. У вирішенні цього завдання значне місце належить кукурудзі. Кукурудза – культура необмежених можливостей як у продуктивності, так і у використанні.

В світовому виробництві кукурудза знаходиться на другому місці за площею посіву після пшениці, а за врожайністю значно її перебільшує, тому валові збори зерна кукурудзи близькі до зборів зерна пшениці, а в окремі роки навіть перевищують їх. Світове виробництво зерна кукурудзи щорічно сягає 550-580 млн.т. і є найбільшим за обсягом, порівняно з іншими зерновими, навіть з такими провідними культурами як пшениця і рис. Найбільшим виробником зерна кукурудзи вважається США, що отримує щорічно 230-250 млн.т. з площі 28-29 млн.га, при врожайності не нижче 79-80 ц/га. На другому місці в світі по виробництву зерна кукурудзи знаходиться КНР, яка щорічно збирає 120-130 млн.т. Країни ЄС виробляють 39 млн.т. зерна кукурудзи при середній врожайності 88-90 ц/га.

В Україні посівна площа кукурудзи на зерно становить 1,7 млн. га, а валовий збір зерна – 7.4 млн. т., при врожайності біля 43,0 ц/га, а в найбільш сприятливих для її вирощування районах до 60ц/га.

Широкому розповсюдженню кукурудзи у всіх країнах світу завдячує те, що її широко використовують як продовольчу і кормову культуру. Зерно в одному кілограмі містить 1,34 кормових одиниці. Воно багате жирами і легко засвоюваними вуглеводами, але порівняно бідне на протеїн (80-82 г. на 1 к.од.). Разом з тим у зерні кукурудзи досить високий вміст малоцінного білка – зеїну.

В продовольчому виробництві з зерна кукурудзи виготовляють більше 150 видів харчових і технічних продуктів, таких як: крупу, палочки, пластівці, борошно, комбікорм, крохмаль, патоку, глюкозу, спирт, олію і т.д. З стебел, стрижнів і обгорток початків виготовляють біля 40 видів промислової продукції – целюлозу, папір, фурфурол, лігнин, ксилозу, клей, лінолеум та ін.

Кукурудзу використовують як лікарську рослину при лікуванні циститів, для покращення функцій жовчі, покращення зсідання крові, як мочегінний засіб, при холециститах, холангітах, гіпатитах тощо, використовуючи зародки насінин та приймочки маточок жіночих суцвіть (початків).

На сучасному етапі перед виробниками сільськогосподарської продукції в Україні стоїть завдання значного підвищення продуктивності зернової кукурудзи для потреб народного господарства. Вирішити це питання можливо при застосуванні високоурожайних гібридів, передових енергозберігаючих технологій, насіння високої якості, тощо.

Кліматичні умови та грунти України достатньою мірою відповідають біологічним потребам кукурудзи, тому, за умов застосування сучасних технологій вирощування та високопродуктивних гібридів, урожайність зерна може сягати 80-100 цн. з га, що зробить цю культуру провідною за рентабельністю в Україні.

Зарубіжні фірми пропонують насіння різних за стиглістю та продуктивністю гібридів, які потребують глибокого і детального вивчення в нових умовах вирощування та рекомендації найбільш продуктивних у виробництво. Компанія “Піонер” щорічно проводить в господарствах різних кліматичних зон України 287 ДЕМО по вирощуванню різних за стиглістю, офіційно зареєстрованих, гібридів кукурудзи, а компанія “Дюпон” забезпечує захист цих посівів засобами власного виробництва.

Ціллю проведених досліджень було вивчення середньостиглих та ранньостиглих гібридів кукурудзи селекції компаній „Піонер” в умовах правобережного Лісостепу України. Дослідження проводились в 2004 - 2006 році на ДЕМО компанії „Райз-агросервіс”, що знаходятьсясь в АФ „Базис” с. Кочубіївки.

Розділ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

Вирощування кукурудзи на зерно має в Україні досить давню історію. Сучасні гібриди та технології вирощування дозволяють отримувати стоцентнерні урожаї зерна цієї культури. Проте, як повідомляє І.В. Луканев [22] , в Черкаській області кукурудза дає урожайність 43,3 ц/га. На необхідність розширення площ посіву та підвищення урожайності вказують ряд авторів. [22,34,36]

Результат вирощування кукурудзи залежить від багатьох факторів, серед яких першочергове значення мають високоврожайні гібриди, якісне насіння, прогресивні технології вирощування та вміле використання кліматичних і грунтових умов.

На вдосконалення технології вирощування кукурудзи, як одного із головних факторів підвищення її врожайності, вказують Даниленко Ю.П., Любименко Т.А.[13], Неделькович М., Туз П.[25], Бомба М.Я., Бомба М.І. [7] і вважають, що в ній мають органічно поєднуватись: якісний обробіток, оптимальна кількість добрив, гербіциди, високопродуктивні для зони вирощування сорти та гібриди.

Неделькович М., Туз П. [25] вказують,що кукурудза найкраще росте на грунтах з високим вмістом гумусу. В Україні існуючі грунти придатні для її вирощування, окрім піщаних та грунтів з близьким заляганням грунтових вод. Кукурудза забезпечує високі врожаї на грунтах з рН 5,6-7,5. Кращими попередниками вважаються озимі, зернобобові, картопля, гречка. В зоні недостатнього зволоження не рекомендується сіяти кукурудзу після культур, що висушують грунт на значну глибину.

Хроменко А.С., Чучмій Н.П.[41] вказують що, до Реєстру сортів рослин України на 2002 рік було занесено 237 гібридів і 3 сорти, з них 104 або 43,3% української селекції. Найбільший внесок у розвиток методів селекції і створення високоврожайних гібридів кукурудзи зробили: інститут кукурудзи УААН (в районуванні 42 гібриди), Селекційно-генетичний інститут (17 гібридів), Черкаська державна сільськогосподарська дослідна станція разом з Інститутом фізіології рослин та генетики НАН України, Уманською сільськогосподарською академією та іншими селекційними закладами (21 гібрид). Селекційно-генетичним інститутом та Інститутом кукурудзи, виведені і рекомендовані у виробництво нові високолізинові гібриди.

Питання удобрення кукурудзи вивчали Макаров Р.Ф., Архипова В.В. [23], Слюдєєв Ю.А. [37], Стулін А.Ф.[36], Пестряков А.М. [32], Кузьменко Ю. [20], Антулін Д.А., Саямін Л.Н., Калічкін В.К. [5], Антулін Д.А., Саямін Л.Н., Шушаріна Л.Т. [4], Агафонов Є.В., Батаков А.А. [2,1], Шлапак В.І.[42] і рекомендують агротехніку, що включає: оранку на глибину (30-35 см) залежно від структури грунту та погодних умов. Останніми роками рекомендується технологія мінімального обробітку грунту в якій не передбачено вирівнювання грунту після оранки. Передпосівна підготовка грунту проводиться на глибину посіву для формування ложа для насіння. Добрива вносяться під запланований урожай і розподіляються: основне – під оранку - (50%), - при посіві – 25%, при догляді (підживлення 1 або 2) -25 %.

Компанія «Піонер» рекомендує внесення добрив в нормі N_120-180 P_60-90 K_80-120 діючої речовини з урахуванням наявності поживних речовин у грунті та виносу гібридом.

Для зони нестійкого та недостатнього зволоження правобережного Лісостепу України строки висіву та густота посіву кукурудзи набувають вирішального значення. Агафонов Н.М.[3] вважає, що висів необхідно проводити з таким розрахунком, щоб максимально використати весняно-зимові запаси вологи і при температурі грунту на глибині 4-6 см. + 8-10 ⁰ С.

Ряд авторів Агафонов Н.М.[3] Багринцева В.И., Борщ Т.И., Шарапова И.А.[9]. Слюдеев Ю.А.[37] Толорал Т.Р., Малаканова В.П., Барсуков А.В.[39]Крамарев С.М.,[19], Крамарев С.М., Якунин А.А., Бондарь В.П., Головко А.И., Красненков С.В., Шевченко В.Н. [18] приділяють в своїх дослідженнях значну увагу оптимізації прощі живлення при вирощуванні високих урожаїв кукурудзи, яка мусить диференціюватися в залежності від гібриду, кліматичної зони, особливостей погодних умов, технології.

Гібриди кукурудзи селекції „Піонер” характеризуються тим, що мають значно гостріший кут відходу листка від стебла ніж інші. Така архітектоніка дає можливість вирощувати вищі урожаї при більшій густоті посіву. Окрім цього, спеціалісти компанії „Піонер” вважають, що метою технології вирощування кукурудзи їхньої селекції є формування на кожній рослині лише одного початка. Утворення двох і більше початків вважається помилкою в технології, що пов‘язана з недостатньою густотою посіву або нестриятливими кліматичними умовами. Для групи ранньо ы середньостиглих гібридів норма висіву повина бути 65-70 тис/шт. на га.

Післяпосівне прикочування та до - і після - сходове боронування посіву не рекомендується так як втрати вологи призводить до зниження урожайності[14].

Технологія вирощування кукурудзи повинна бути направлена на максимальне знищення бур‘янів, тому догляд за посівами включає 1-2 рихлення міжрядь, що проводяться з метою покращення аерації грунту, знищення бур‘янів та двохразового підживлення. Питання впливу рівня забур‘яненості посівів кукурудзи на її продуктивність та методи захисту її від впливу бур‘янів вивчали Подгорнов Є.В., Халтурін А.Б. [31], Панфілов А.Е. [29], Зуза В.С. [17], Жеребко В.М. [15]

Боротьба з забур‘яненістю посівів кукурудзи проводиться не лише механічним способом, а й за допомогою гербіцидів, які рекомендується вносити під час догляду за посівами. В досліді гербіциди вносять одночасно з першим міжрядним рихленням: тітус (0,04 кг/га) та естерон (0,6 л/га).

Відсутність забур‘яненості сприяє підвищенню продуктивності до 27 – 30%, про що свідчать результати досліджень Оказова П.І., Оказової З.П. [28], Алтухової Т.В. [6].

Гібриди селекції „Піонер” характеризується досить швидкими темпами формування та значною величиною фотосинтетичної поверхні. Дані особливості закладені генетично і є індивідуальною ознакою гібриду, але їх можна підсилити, застосовуючи стимулятори росту, на що вказують результати досліджень Веселовського І.В. та Каріамо Х.С. [11] Збільшення асимілюючої поверхні рослин, а в результаті і посіву забезпечує синтез більшої кількості органічної речовини та підвищення продуктивності. Питання формування асиміляційної поверхні у рослин кукурудзи та продуктивності фотосинтезу вивчали Кушенов Б.М. [21], Веселовський І.В., Каріамов Х.С.Д [11], Варасова Н.Н., Шустова А.П.[10].

Для забезпечення максимального виробничого результату необхідна порівняльна оцінка гібридів кукурудзи, виявлення найбільш продуктивних для даної зони вирощування та рекомендації їх у виробництво, на що вказують результати досліджень Переверзєв Д.С. [30]

Гібриди кукурудзи селекції „Піонер” при дотриманні технології вирощування в умовах нестійкого зволоження Лісостепу України гарантовано можуть забезпечити урожайність зерна: ранньостиглі – 80 ц/га, середньостиглі – 80-90 ц/га, пізньостиглі– 90-100 ц/га та високу економічну ефективність, про що свідчать результати досліджень Нечаєва В.І., Александрова В.А. [26]

На вирішальне значення технології в успішному вирощуванні кукурудзи вказують Зайцев О., та Ковальов [16] і вважають, що при екстенсивному вирощуванні величена урожаю на 40% визначається природною родючістю, на 20% погодними умовами і лише на 10% використанням добрив, тоді як при інтенсивному відповідно –10, 10 і 30%. Рекомендується під кукурудзу на зерно, що вирощується на чорноземних грунтах вносити добрива в кількості N 60-90 P60 K60 при оптимальному вмісті в грунті рухомих форм фосфору та калію. Вважається, що при наявності значної кількості різних за стиглістю гібридів кукурудзи, що пропонуються у виробництво, потрібно розробити регіональні моделі наборів гібридів з різними ФАО з урахуванням інсоляції та забезпечення вологою регіону вирощування.

Науковці АФ “Сади України” О.Зайцев та В.Ковальов [16] рекомендують розміщення гібридів кукурудзи з різними ФАО в межах одного господарста. На півночі – з меншим ФАО майже 100%, на півдні – 50-70%, тому що із збільшенням ФАО збільшується посухостійкість гібридів, а саме недостача вологи є характерною для зони кукурудзосіяння в Україні. АФ “Сади України” пропонує господарствам широкий спектр гібридів селекції Інституту польовництва та овочівництва м. Нові Сад (Сербія та Чорногорія) з ФАО від 190 до 480 з потенційною врожайністю в межах 90-120 ц/га.

Виробником високоякісного насіння гібридів кукурудзи в Україні є «УкрЕлітцентер», що пропонує для виробництва високопродуктивні гібриди вітчизняної селекції з потенційною врожайністю 110 – 140 ц. з га.

Дослідженя Грушка Я. [12] показали, що міжсортова гібридизація - новий крок на шляху селекційно-генетичного поліпшення кукурудзи і перехідна ступінь від вирощування вільнозапильних сортів до гібридів. Вона являє собою найбільш простий спосіб прямого використання гетерозису в селекційній практиці.Перші досліди з міжсортовими гібридами в 70-х роках XIXст. проводив Біл .

Чучмій І.П., Подолян В.Г. [40] вважають кукурудзу однією з небагатьох культур, селекції якої надають в Україні великої уваги. Це пов'язано з тим, що тут найбільш сприятливі умови для вирощування різних сортів і гібридів цієї культури.

У нашій країні, перші роботи по вивченню міжсортових гібридів відносяться до 1910 року. Вони почались видатним вченим В.В.Палановим на полях дослідних станцій Єкатеринославської губернії. Урожай зерна гібриду кукурудзи Грушевська х Лімінг в першому поколінні підвищився в середньому на 5,4 ц/га, в порівнянні з сортом Грушевська, і на 2 ц/га вище ніж сорту Лімінг.

Ткаліч Ю.І.[38], виходячи із важливості проблеми підвищення врожаю кукурудзи і її потенційних можливостей, повідомляє, що лабораторією селекції і насінництва кукурудзи Уманського державного аграрного університету разом із ТОВ „Расава", проводиться робота по створенню нових високоврожайних скоростиглих гібридів кукурудзи на зерно і силос, які б відповідали сучасним вимогам виробництва.

Хроменко А.С., Чучмій Н.П [41] повідомляють, що кукурудза складає приблизно третину світового виробництва всіх зернових і це – єдина зернова культура яку називають «царицею полів». Кукурудза, у порівняні з іншими зерновими культурами, дає високі врожаї (на рівні 90 – 100ц/га) яких в останні роки досягли в Чилі, Новій Зеландії та США. Найбільші плантації під кукурудзу відводяться в США, Китаї та Бразилії. Обсяги експорту – імпорту, останніми роками становили приблизно 75 млн. тон, з яких близько 60% постачають на ринок США, Аргентина, Китай. Імпортерами кукурудзи є Японія (16,6 млн. тон), та південна Корея (8,6 млн. тон). Однак названі вище країни імпортери не є традиційними ринками збуту української кукурудзи. Тому більшим попитом користується сировина з Північної та Південної Америки.

Хроменко А.С, Чучмій И.П.[41] вказують, що до реєстеру сортів кукурудзи в Україні занесено 193 гібриди: з них 104 гібриди дальнього зарубіжжя (Франція, Німетчина, США).

У статті Грушка Я. [12] повідомляється що за врожайністю та кормовою оцінкою кукурудза перевищує інші зернофуражні культури, дає найдешевший і дуже поживний корм, як у вигляді зерна так і у вигляді зеленої маси. Калорійність 1 кг. зерна кукурудзи складає 13818 Дж тоді як 1 кг вівса – 9072Дж.

Чучмій І.П., Подолян В.Г. [40] вказують, що застосування у східному Лісостепу України пізньостиглих гібридів кукурудзи, дозволяє підвищити валові збори зерна на 20 - 23 % , а за рахунок підживлення на 15 - 20% ,

Пізньостиглі сорти в Лісостепу навіть без удобрення дають не менший врожай ніж у степу разом з поливом. При посіві у другій половині квітні пізньостигла кукурудза досягає повної фази стиглості при любих погодніх умовах, не пізніше кінця вересня.

В умовах енергетичної кризи необхідно раціонально використовувати удобрення , пестициди та всі види матеріально технічних ресурсів. Потрібно щоб була підібрана норма внесення таких добрив, як азоту, фосфору, калію. Також повинна бути достатня кількість органіки, вміст гумусу у грунті повинен бути не менше 4.2% за Тюрином, рухомого фосфору і обмінного калію (за Черікова) відповідно 7.6 – 7.4 мг./100 г .

Ритов М. І. [33] вважає що на продуктивність фотосинтезу впливають загальна кількість тепла за вегетеційний період, та його розподіл не протязі вегетації,тому при розробці агротехніки кукурудзи і вибору гібридів важливо визначати, залежність основних фізіодогічних процесів та їх інтенсивність.

Бойко О.В. [8] вважає, щопісляпосівне прикочування та до- і після- сходове боронування посіву призводять до зменшення густоти, тому не рекомендується.

Розділ 2. ОБ‘ЄКТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

2.1. Характеристика гібридів кукурудзи

Компанія „Піонер Хай Бред Інтернешнл” - всесвітньовідомий виробник високоякісного насіння сільськогосподарських культур, поставляє в Україну насіння гібридів кукурудзи, запатентованих в останні роки.

Гібриди кукурудзи характеризуються високою урожайністю, різною тривалістю вегетаційного періоду, пластичністю, яка забезпечує високий рівень пристосованості до умов середовища, стійкістю до вилягання, посухостійкістю, стійкістю до хвороб і шкідників та високими темпами віддачі вологи при достиганні. Характеристика гібридів досліду приведені в Таб.2.1

Перш ніж рекомендувати гібриди для вирощування в умовах нестійкого зволоження правобережної частини Лісостепу України, вони повинні бути всебічно вивчені в умовах зони вирощування і у виробництво впроваджуватись найбільш продуктивні.

2.2. Агротехніка вирощування

Для вирощування кукурудзи розроблялясь технологія під запланований урожай. Попередником в дослідах був цукровий буряк. Технологічна карта розроблялися під урожай 90 ц/га.( Таблиця 2.2)

Технологія вирощування кукурудзи після цукрового буряка включала: внесення 1,5 ц/га аміачної селітри одночасно з посівом, внесення гербіцидів (тітуса 0,04 кг/га та естерона 0,6 л/га) по сходах, дворазове підживлення. Перше підживлення - 50 кг/га карбаміду та 2 кг/га мікродобрива „Кристалон особливий”, а друге – 50 кг/га карбаміду. Розрахункова собівартість 1 тони зерна склала 74,38 грн.

Кукурудза не належить до культур дуже вимогливих до попередників. Кукурудзу можна вирощувати як монокультуру. У районах недостатнього зволоження не рекомендується висівати кукурудзу після культур, які висушують грунт на значну глибину. Не варто сіяти після проса, щоб запобігти поширенню спільного шкідника – кукурудзяного метелика.

При безгірбіцидній технології вирощування кукурудзи велике значення має основний обробіток грунту. Його проводять з врахуванням попередника, типу грунту, рельєфу, ступеня забур’яненості поля.

В зв’язку з тим , що поле було відносно чистим від бур’янів , тому обмежилися одним лущенням на глибину 6 - 8 см, а на забур’янених кореневищними бур’янами проводять дворазове лущення важкими дисковими боронами БДТ – 3, БДТ – 7 або лущильниками ЛДГ – 10, ЛДГ –13 на глибину 10 – 12 см.

Оранку проводили плугом з передплужником ПЛН – 5–35 на глибину 27 – 30 см.

Ранона весні, як тільки наступила фізична стиглість ґрунту, закривали вологу і вирівнювали поверхню ріллі зубовими боронами БЗСТ – 1,0, спрямовуючи агрегат під кутом 45⁰ до напрямку оранки. Передпосівну культивацію на глибину 5 – 7 см проводили культиватором КПС – 4 .24

Гній, зазвичай, вносять під зяблеву оранку – норма в середньому становить 30 – 40 т /га, а мінеральних орієнтовно використовують N90P90К90. В досліді вносили лише мінеральні добрива у зазначеній нормі.

Висівають кукурудзу, коли ґрунт на глибині 10 см прогріється до 10 – 12⁰ С , використовуючи сівалки СУПН – 8 .Після сівби кукурудзи площу прикочували і боронували легкою бороною ЗБП – 0,6 .

Розпушування міжрядь і захисні зони рядків у виробничих умовах проводять культиватором КРН – 4,2 або КРН – 5,6 А, а для присипання бур’янів у рядках застосовували лапи – відвальники. Глибина розпушення ґрунту 4 – 6 м.

Насіння кукурудзи компанії «Піонер» підготовлено на насіневих заводах. Воно має високу схожість – 95% і енергію проростання 90%, що особливо важливо для одержання дружніх сходів, формування вирівняних посівів. Його висушують до вологості 13 – 14%, калібрують, протруюють припаратами фунгіцидної та інсектицидної дії.

Рекомендована густота посіву для умов України коливається в межах 75 -80 тис. рослин на 1 га перед збиранням.

Щоб забезпечити передзбиральну гастоту рослин, встановлюють надбавку насіння. У Лісостепу надбавка 30 – 40%. Вагова норма висіву насіння становить 15 – 25 кг/га.

На дослідні ділянки вносили Кристалони – високоефективні, збалансовані комплексні добрива з макро – та мікроелементами на халатній основі. Добрива застосовували для позакореневого підживлення рослин в інтенсивних технологіях вирощування сільськогосподарських культур, як доповнення до існуючої системи удобрення.

Розділ 3. УМОВИ ТА МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕНЬ

3.1. Кліматичні умови

В умовах нестійкого зволоження південної частини Лісостепу України лімітуючим фактором при вирощуванні рослин є кількість опадів, які на протязі вегетаційного періоду розподіляються, як правило, нерівномірно. (Таблиця 3.1.)

За даними Уманської метеостанції роки досліджень значно відрізнялися не скільки загальною кількістю опадів за вегетаційний період, а стільки розподілом їх по місяцям. Так, 2004 рік характеризувався пониженою кількістю опадів у весняну декаду. В березні та квітні випало опадів в чотири рази, а в травні – в два рази менше середніх багаторічних. Посушливим був і червень, так як опадів випало втричі менше середніх багаторічних. Липень, серпень та вересень були забезпечені вологою добре – кількість опадів перевищувала середні багаторічні показники, а в серпні в 2,5 рази.

В 2005 році опади розподілялися по місяцях вегетації кукурудзи на рівні середніх багаторічних з деяким пониженням в VІ та VІІ місяцях. Посушливим був лише ІХ місяць.

Забезпеченість вологою вплинула на продуктивність кукурудзи.

Пізньостиглі гібриди в 2005 році у ІХ місяці потерпали від засухи (випало всього 2,6 мм опадів) і врожай сформували на 2-6 ц/га менший порівняно з 2004 роком.

За даними Уманської метеостанції, в роки досліджень сума ефективних температур склалась вищою за середні багаторічні показники в 2004 році на 300⁰ С, в 2005 – на 478⁰ С, а в 2006 – на 538⁰ С, що викликало скорочення вегетаційного періоду у гібридів кукурудзи.

2006 рік характеризувався пониженою кількістю опадів на протязі всього вегетаційного періоду. У червні та липні випало опадів вдвічі менше середніх багаторічних, і лише в березні – в два рази більше.Кількість опадів в інші місяці вегетації приближалась до середніх багаторічних з незначним зменшенням. Достатньо був забезпечений вологою вересень місяць, яку гібриди ранньостиглої групи вже не могли використати на формування урожаю.

Таблиця 3.1

Метеорологічні умови в роки проведення досліджень

2004-2006 р.р.

(дані Уманської метеостанції)

3.2. Грунтові умови

Дослідження продуктивності гібридів кукурудзи ранньо і середньостиглих груп стиглості проводилось на демонстраційному участку Уманської філії компанії „Райз-Агросервіс” в умовах с. Кочубіївка Уманського району. Грунти участка - чорноземи опідзолені, що характеризуються наступними показниками:

Материнська порода – льосовий суглинок;

Механічний склад: пилувато-іловатий (пісок - 5%, пил – 60,5%, іл - 34,5%);

Вміст гумусу: в орному горизонті 4,5 – 4,2 %, в підорному – 2,8 – 3,2 %;

Гідролітична кислотність в мікроеквівалентах на 100 г грунту 2,3 – 3,1;

Вміст легкорозчинних елементів живлення в мг на 100 г грунту:

- фосфор 10,1 – 8,6

- гідролізований азот 4,2-3,5

- калій 12,2 – 10,2.

З приведених показників видно, що опідзолений чорнозем має порівняно високий вміст гумусу, слабокислу реакцію грунтового розчину, порівняно невеликий вміст рухомих форм азоту і калію та дещо вищий вміст доступних форм фосфору.

Порівняно високий потенціал родючості та слабокисла реакція (рН соляної витяжки орного шару грунту – 6,0) опідзоленого чорнозему дослідної ділянки забезпечує отримання досить високих урожаїв всіх сільськогосподарських культур і в тому числі і кукурудзи.

Чорноземи опідзолені в межах Лісостепу України займають площу в 2,2млн. га, в тому числі орних - 1,75 млн. га, і як і в інших регіонах країни не займають суцільної смуги, а розкидані окремими масивами у верхній частині вододілів та на пологих схилах.

У чорноземах опідзолених поєднано ознаки типових чорноземів і темно-сірих лісових грунтів. У них спостерігається диференціація профілю, яка характерна для сірих лісових грунтів – чітко виділяєтся ілювіальний і елювіальні горизонти. Глибина гумусного горизонту зростає від 60 до 110 см із східу на захід із підвищенням вологості клімату, а також дещо вища на рівних вододільних плото та та в нижній третині схтлів. Для чорнозему опідзоленого характерний перерозподіл 5 % мулистих часток з елювіального в ілювіальний горизонт.

3.3. Схема досліду

В досліді вивчались десять гібридів кукурудзи селекції «Піонер» ранньостиглої,та середньостиглої групи.

Ранньостиглі: 1. PR39G12-контроль ФАО 180, 2. PR39H32 ФАО 195,

3. Sandrіna ФАО 220, 4. PR39D81 ФАО 260.

Середньостиглі: 5.Valuta-контроль ФАО 300, 6.Helga ФАО 300, 7.Clarica ФАО 310, 8.Anacta ФАО 330, 9. PR39F10 ФАО 330, 10.PR38R92 ФАО 330.

В досліді застосовувалось рендомізоване розміщення варіантів в один ярус з розміром ділянки 160 х 12,6 м за методикою В.О.Эщенка Повторність в досліді чотирьохкратна.

3.4. Методики досліджень

В дослідах проводились наступні обліки та спостереження

- облік густоти стояння рослин;

- визначення висоти рослин;

- визначення величини біомаси та сухих речовин;

- визначення величини листкової поверхні за формулою

S = ⅔АБ ( ≈ 0,67 АБ)× к-сть листків на рослині × к-сть рослин на гектарі, де А – ширина листка, Б – довжина листка

- визначення структури урожаю

- визначення чистої продуктивності фотосинтезу за формулою:

ЧПФ = М₂ -М_1: ½ (Л₂ -Л₁ ) ×n = гр/ м² за добу,

- визначення урожайності зерна

- визначення вологості зерна при збиранні

- визначення пошкодженості стебловим метеликом та пухирчастою сажкою

Дослідження проводились за методикою викладеною в підручнику «Методика дослідної справи» під редакцією В.О. Єщенка.[14], Ничипорович А.А.[27] Фотосинтез і теорія получення високих урожаїв, Варасова Н.Н.[10] «Фізіологія рослин»

Розділ 4. Результати досліджень.

4.1. Біометричні показники гібридів кукурудзи.

Ріст і розвиток рослин залежить від того, наскільки продуктивно вони можуть використовувати умови навколишнього середовища в відповідних умовах вирощування, тобто відображають всю сукупність процесів взаємодії рослинного організму з умовами вирощування. Таким чином, ріст і розвиток рослин обумовлений їх біологічними особливостями, які надають можливість максимально використовувати умови навколишнього середовища.

В досліді вивчались десять гібридів кукурудзи селекції «Піонер». Показники висоти рослин в 2004 – 2006 роках приведені в таблиці 4.1.1.

Таблиця 4.1.1.

Висота гібридів кукурудзи селекції компанії «Піонер» 2004 – 2006 р.р. (фаза цвітіння).

З даних таблиці 4.1.1. видно, що гібриди ранньостиглої групи в середньому за три роки досліджень досягли висоти 239,6 – 246,5 см. Висота рослин збільшувалась із збільшенням ФАО. Гібриди PR39Н32, Sandrina та PR39Д81 мали висоту на 1,5 – 2,9 % більшу за контроль PR39G12.

Найменшу висоту 231 – 241 см. сформували гібриди в 2004 році, в 2005 році висота гібридів склала 237 – 242 см., що на 0,5 – 2,6 % вище в порівнянні з 2004 роком. 2006 рік був більш сприятливим за попередні і гібриди кукурудзи досягли висоти 250,7 – 257,6 см., що вище за 2005 рік на 8,5 – 7,0 %. В 2006 році найбільшої висоти за роки досліджень досяг гібрид Sandrina – 257,6 см.

Гібриди середньостиглої групи за роки досліджень досягли висоти 241,0 – 246,4 см. і практично не відрізнялись від ранньостиглих гібридів. Закономірність збільшення висоти з збільшенням ФАО зберігалась. В порівнянні з контролем гібриди Helga, Clarica, Anasta, PR38F10 та PR38R92 в середньому за три роки були вищими відповідно на 0,8; 1,4; 2,2; 2,0 та 1,2 %.

Найбільшої висоти досягли рослини середньостиглого гібриду Anasta 246,4 см. Найменшим за висотою в роки досліджень був ранньостиглий гібрид PR39G12 – 239,6 см.

Таблиця 4.1.2.

Кількість продуктивних листків у гібридів кукурудзи селекції компанії «Піонер». 2004 – 2006 р.р. (фаза цвітіння)

За даними таблиці 4.1.2. кількість продуктивних листків у гібридів кукурудзи селекції компанії «Піонер» у фазу цвітіння становила від 9,7 до 12 штук, в середньому за три роки досліджень і зротала із збільшенням ФАО.

В 2004 році ранньостиглі гібриди сформували кількість листків на рослину в середньому 9,0 – 10,3 шт.; в 2005 – 9,6 – 9,7 шт., що на 6,2 % менше, а в 2006 – 10,6 – 11,7 штук, що на 11,8 – 12,2 % більше за 2004 рік і на 10,4 – 12,1 % більше за 2005 рік.

Найменшу кількість листків за роки досліджень мав гібрид PR39Н32 – 9,7 шт., а найбільшу PR39Д81 – 10,5 шт., що на 8,2 % більше.

Максимальну кількість листків в середньому за роки досліджень сформував гібрид PR38R92 – 12,0 штук, близькою була кількість листків у гібриду Anasta 11,9 штук. Мінімальну кількість листків в роки досліджень утворив гібрид PR39Н32 – 9,7 штук, що менше за PR38R92 на 2,4 %.

Група ранньостиглих гібридів у фазу цвітіння мала кількість листків на рослину в середньому 9,8 - 10,5 штук, а середньостиглих - 10,8 – 12,0 штук, що на 10,2 – 14,3 % більше.

Середньостиглі гібриди в середньому за роки досліджень до фази цвітіння сформували 10,8 – 12,0 штук листків на одну рослину . В порівнянні з контролем – Helga на 1,8 %, Clarica – на 4,0 %, Anasta – на 10,2 %, PR38F10 – на 4,0 % та PR38R92 – на 11,1 % більше за контроль Valuta. Найменшу кількість листків утворили середньостиглі гібриди у 2004 році – 10,1 - 11 штук залежно від гібриду, в 2005 році 10,4 – 11,2 штуки, або на 2,9 – 1,8 % більше, а в 2006 році – 11,9 – 12 штук, що на 17,8 – 9,1 % більше за 2004 рік та на 14,4 – 7,1 % - за 2005 рік.

Найменшу кількість листків в середньому за роки досліджень сформував гібрид Valuta – 10,8 штук, а найбільшу – гібрид PR38R92 – 12,0 штук.

З групи ранньостиглих гібридів PR39Д81 в фазу цвітіння мав кількість листків на 7,5 % Sandrina на 4,9 % більше за контроль, а PR39Н32 на 1 % менше.

Кількість та величина листків формують асиміляційну поверхню посіву, здійснюють процес фотосинтезу, нагромаджують органічну речовину, від якої залежить продуктивність, тому дані показники мають вирішальне значення при одержанні високих урожаїв

Таблиця 4.1.3

Густота посіву гібридів кукурудзи 2004 – 2006 р.р.

З даних таблиці 4.1.3 видно , що густота посіву гібридів ранньостиглої групи в середньому за три роки досліджень становила 79,8 – 80,9 тис. шт. на га. Гібриди PR39Н32, Sandrina,PR39Д81 мали густоту на 0,3 – 0,7 % меншу за контроль.

Найменшу густоту 74,9 – 75,8 тис., шт., на га , сформували гібриди в 2004 році. В 2005 році густота гібридів склала 86,3 – 87,0 тис. шт. на га, що на 15,2 – 11,5 % вище в порівнянні з 2004 роком. У 2006 році густота посіву склала 77,2 – 78,6 тис. шт. на га що більше за 2004 рік на 3,2 – 3,7 % і менше ніж в 2005 на 10,5 – 9,7 %.

Гібриди середньостиглої групи мали густоту посіву близьку до ранньостиглої групи. В середньому за три роки більшість гібридів мала густоту на 0,5 – 1,8 % меншу за контроль.

Найбільшу густоту посіву за роки досліджень мали ранньостиглі гібриди PR39Д81 та PR39G12 87,0 тис., шт., на га в 2005 році.

Гібриди середньостиглої групи за роки досліджень мали густоти посіву 77,7 – 79,5 тис. шт. на га і практично не відрізнялись від ранньостиглих.

Близькою до контролю була густота посіву гібриду Sandrina 80,1 тис. шт. на га. Найменшою густота посіву за роки досліджень була у гібриду PR38F10 – 77,7 тис. шт. на га, або 98,2 % по відношенню до контролю.

Виходячи з отриманих результатів можна твердити, що густота посіву рослин кукурудзи склалася в роки досліджень оптимальна для отримання високого урожаю.

4.2. Особливості формування біомаси гібридами кукурудзи.

Таблиця 4.2.1 .

Величина вегетативної маси у гібридів кукурудзи селекції «Піонер»

З даних таблиці 4.2.1 видно, що гібриди ранньостиглої групи в середньому за два роки досліджень сформували вегетативну масу 484,8 – 519,0 цн. на га.

Гібриди Sandrina та PR39Д81 утворили вегетативної маси на 0,9 – 7 % більше, а гібрид PR39Н32 на 6,2 % менше в порівнянні з контролем.

Найменшу вегетативну масу сформували гібриди в 2005 році 423,0 – 474,0 цн. на га., в 2006 році - 486,0 – 613,0 цн. на га, що на 15,0 – 29,3 % більше за 2005 рік.

Найбільшу вегетативну масу утворив гібрид Sandrina 613,0 цн. на га. у 2006 році. Гібриди середньостиглої групи за роки досліджень сформували вегетативну масу 459,4 – 492,5 цн., на га, що менше на 5,5 – 4,8 %. В порівнянні з контролем лише гібрид Clarica, утворив вегетативної маси на

1,9 %, а гібриди Helga, Anasta, PR38F10, PR38R92 – менше на 3,3; 1,9; 2,7; 5 % в порівнянні з контролем.

Найбільшу кількість вегетативної маси в середньому за два роки досліджень сформував середньостиглий гібрид Clarica – 492,5 цн., на га. Найменшу кількість вегетативної маси сформував гібрид PR38R92 – 459,4 цн. на га, що на 5,0 % менше в порівнянні з контролем.

Виходячи з отриманих результатів можна твердити, що величина вегетативної маси кукурудзи в значній мірі залежить від біологічних особливостей гібриду, умов вирощування, особливостей технології і в проведених дослідженнях для ранньостиглих гібридів склала в середньому за 2 роки досліджень 457,7 – 519,0 цн.на га, а для середньостиглих – 459,4 – 483,5ц/га.

Таблиця 4.2.2.

Співвідношення між вегетативними органами гібридів кукурудзи.

2006 р. (фаза воскової стиглості)

Результати проведених досліджень дають можливість твердити, що маса однієї рослини у гібридів , що вивчалися склалася в межах 610 – 780 гр.

У ранньостиглих - 630 – 780 гр., а у середньостиглих - 610 – 660 гр. Масою рослини виділяються ранньостиглі гібриди Sandrina та PR39Д81, маса яких була більшою за контроль на 14,7 %.

Середньостиглі гібриди утворили масу однієї рослини, яка відрізнялась в межах 8,2 %. Гібриди Anasta і Valuta утворили однакову масу рослин , PR38F10 - близьку до контролю, меншу – Helga, Clarica та PR38R92.

Маса стебла у ранньостиглих гібридів склала в 2006 році у Sandrina – 41,0%, PR39G12 та PR39Н32 – 39,7 % і дещо менше 38,5 % у PR39Д81. Маса листків відповідно 20,5 %, 17,6 % та 15,5 %, а початків – 38,5; 42,7; 42,8 та 36,0 %.

У середньостиглих гібридів маса стебла найбільшою (41,5 %) була у гібриду PR38F10, меншою на 1,2 % у Clarica (40,3 %), а у Helga, Anasta та PR38R92 відповідно – 39,3 %, 39,4 % та 39,7 % . У гібридів Clarica та PR38F10 маса стебла була більшою ніж на контролі; на 0,6 та 1,8%.

Маса листків склала на контролі 21,2 % і коливалась у інших гібридів в межах 18,5 – 21,3 %. Маса початка склала на контролі 39,4 %, а в інших гібридів – 39,4 – 41,3 %.

Найбільшою масою початка відрізнявся з ранньостиглих гібридів PR39Н32 (42,8 %), а з середньостиглих PR38R92 (41,3 %) та Clarica (40,4%).

Таблиця 4.2.3.

Збір сухих речовин у гібридів кукурудзи селекції «Піонер»

2005 – 2006 р.р. (фаза воскової стиглості)

За даними таблиці 4.2.3 видно, що збір сухих речовин у гібридів кукурудзи селекції «Піонер» за 2005 – 2006 роки становив в середньому 232,8 – 261,6 ц/га і зменшувався із збільшенням ФАО.

В 2005 році гібриди сформували сухих речовин залежно від гібриду 220,0 – 257,3 ц/га, а в 2006 році 231,0 – 274,3 ц/га.

Максимальний збір речовин в середньому за два роки досліджень сформував гібрид PR39G12 – 260,0 ц/га, близьким до нього був гібрид PR39Д81 – 261,6 ц/га.

Мінімальний збір сухих речовин відмічено у гібрида PR38F10 – 232,8 ц/га, що менше на 3,9 % за контроль.

Гібриди середньостиглої групи в роки досліджень нагромадили сухих речовин 232,8 – 244,1 ц/га залежно від гібриду. В порівнянні з контролем гібриди Helga, Clarica, нагромадили більше сухих речовин, а гібриди Anasta, PR38F10 та PR38R92 – менше, різниця склала 0,7 – 4,1%.

Найменший вміст сухих речовин відмічено у гібрида PR38F10 - 232,8 ц/га.

Виходячи з отриманих результатів можна твердити, що вміст сухих речовин у гібридів залежить від групи стиглості та умов вирощування, як кліматичних так і технологічних і може змінюватися в межах 232,8 ц/га до 261,6 ц/га.

4.3. Фотосинтетична продуктивність гібридів.

Таблиця 4.3.1 .

Листкова поверхня у ранньо - та середньостиглих гібридів кукурудзи селекції «Піонер» 2005 – 2006 р.р. (фаза цвітіння).

З даних таблиці 4.3.1. видно, що гібриди ранньостиглої групи в середньому за два роки досліджень утворили листкову поверхню - 44,7 – 49,5 тис. м² / га, в 2005 році 45,6 – 50,4 тис. м² / га, в 2006 році 42,5-53,4 тис. м² / га , що на 5,9 % більше ніж у 2005 році.

Максимальну листкову поверхню в середньому за два роки сформував гібрид PR38F10 - 50,0 тис. м² / га, майже таку листкову поверхню сформував гібрид Clarica- 49,9 тис. м² / га.

Мінімальну листкову поверхню в роки досліджень утворив гібрид PR39Д81 - 44,7 тис. м² / га, що менше за гібрид PR38F10 на 11,2 %.

Група ранньостиглих гібридів у фазу цвітіння мала листкову поверхню в середньому 44,7 – 49,5 тис. м² / га.

З ранньостиглих гібридів лише гібрид PR39Н32 мав листкову поверхню на 1,6 % більшу за контроль, інші – меншу на 0,9 – 8,2 %.

З середньостиглих гібридів найбільшу листкову поверхню утворив гібрид PR38F10 - 50,0 тис. м² / га, що на 10,4 % більше за контроль.

Інші гібриди сформували також більшу листкову поверхню : Clarica на 10,1%, Anasta на 9,5 %, а Helga на 5,3 % за контроль.

Виходячи з отриманих результатів можна твердити, що листкова поверхня в значній мірі залежить від умов вирощування як кліматичних так і технологічних і може коливатись в межах 44,7 - 50,0 тис. м² / га.

Величина асиміляційної поверхні гібридів обох груп стиглості оптимальна для забезпечення високої продуктивності кукурудзи.

Показники чистої продуктивності фотосинтезу відображають результати фізіологічних процесів, що відбуваються на клітинному рівні в організмі рослини і залежать від здатності гібриду максимально використати умови вирощування.

Таблиця 4.3.2.

Чиста продуктивність фотосинтезу у гібридів кукурудзи селекції «Піонер» 2005 – 2006 р.р.

З даних таблиці 4.3.2. видно, що в середньому за два роки чиста продуктивність фотосинтезу у гібридів кукурудзи була в межах 4,56 – 5,87 г/м² за добу.

В 2005 році продуктивність фотосинтезу становила 4,15 – 5,50 г/м² за добу, в 2006 році 4,59 – 6,24 г/м² за добу, що на 9,6 – 12,4 % вище.

Максимальну продуктивність фотосинтезу в середньому за роки досліджень забезпечив гібрид PR39Д81 – 5,87 г/м² за добу, що на 9,5 % вища за контроль.

Мінімальну продуктивність фотосинтезу в роки досліджень мали гібриди PR38F10 4,56 г/м² за добу, Anasta 4,83 г/м² за добу, що менше за контроль на 10,5 – 4,9 % відповідно.

Група ранньостиглих гібридів мала продуктивність фотосинтезу в середньому за роки досліджень 5,04 – 5,87 г/м² за добу; середньостиглі – 4,56 – 5,14, що на 10,5 – 14,2 % менше.

З групи ранньостиглих гібридів PR39Д81 мав продуктивність фотосинтезу на 9,5 %, а PR39Н32 на 5,6 % більшу за контроль.

З групи середньостиглих гібридів найбільшу продуктивність фотосинтезу мав гібрид Helga 5,14 г/м² що на 2,0 % більше за контроль. Меншою продуктивність фотосинтезу була у гібридів PR38F10 4,56 г/м² , Anasta 4,83 г/м² , Clarica 4,96 г/м² за добу, PR38R92 – 5,03 г/м² за добу.

Виходячи з отриманих результатів можна вважати, що гібриди в роки досліджень мали оптимальну для отримання високого урожаю чисту продуктивність фотосинтезу

4.4. Продуктивність гібридів кукурудзи.

Таблиця 4.4.1 .

Урожайність зерна гібридів кукурудзи селекції «Піонер»

2004 – 2006 р.р.

З даних таблиці 4.4.1 видно, що урожайність гібридів обох груп стиглості в середньому за три роки становила 75,9 – 92,1 ц/га і зростала із збільшенням ФАО.

Максимальну урожайність в середньому за три роки досліджень сформував гібрид PR38R92 - 92,1 ц/га, близькою була урожайність у гібриду PR38F10- 91,5 ц/га.

Мінімальну урожайність в роки досліджень сформував гібрид PR39Н32 – 75,9 ц/га.

Більш урожайним необхідно вважати 2006 рік, в якому ранньостиглі гібриди забезпечили 80,2 – 102,0 ц/га, а середньостиглі 84,6 – 92,0 ц/га.

Група ранньостиглих гібридів в середньому за три роки забезпечила урожайність 75,9 – 88,1 ц/га, а середньостиглих – 79,2 – 92,1, що на 4,6 % більше.

З групи ранньостиглих гібридів Sandrina, PR39Д81 забезпечили урожайність на 12,5 і 12,8 % більшу за контроль, а гібрид PR39Н32 – на 2,8 % меншу.

З групи середньостиглих гібридів найбільшу урожайність забеспечив гібрид PR38R92 - 92,1 ц/га, що на 14,1 % більше за контроль, більшою урожайність була у гібридів PR38F10 – на 13,4 %; Anasta – на 4,5 %; Clarica – на 2,6 %.

Виходячи з отриманих результатів можна твердити, що урожайність кукурудзи в значній мірі залежить від умов вирощування , як кліматичних так і технологічних і може коливатись в межах від 75,9 – 92,1 ц/га.

Таблиця 4.4.2

Пошкодження гібридів кукурудзи пухирчастою сашкою та стебловим метеликом 2004 – 2006 р.р.

Гібриди кукурудзи селекції «Піонер» характеризуються високою стійкістю проти хвороб та шкідників. Результати досліджень на пошкодження гібридів пухирчатою сашкою та стебловим метеликом приведені в таблиці 4.4.2.

За результатами досліджень можна твердити, що гібриди селекції «Піонер» в 2004-2006 роках практично не пошкоджувалисьпрактично пухирчатою сашкою.

Відмічено лише пошкодження ранньостиглої групи гібридів в 2005 році в межах 1-3%. Найбільше пошкоджень відмічено в 2005 у гібриду Sandrina-3%.

Стебловим метеликом пошкоджувались гібриди обох груп стиглості у всі роки досліджень. Найбільше пошкоджень відмічено у ранньостиглих гібридів Sandrina, PR39Д81 – 12 % у 2006 році , у 2004 році 1-2% ,у 2005 році 5-7 %. З групи середньостиглих гібридів найбільша кількість пошкоджень відмічена у гібриду Clarica у 2004 році - 2 %, у 2005 році - 4 %, у 2006 році – 12%. Пухирчастою сашкою гібриди селекції компанії «Піонер» за три роки досліджень практично не пошкоджувались. Найбільше пошкоджень пухирчастою сашкою зазнав гібрид Sandrina у 2005 році – 3%.

5. Економічна ефективність ранньостиглих і середньостиглих гібридів селекції компанії «Піонер»

Одним із найважливіших завдань агропромислового комплексу України в сучасних соціально-економічних умовах є значне збільшення і стабілізація виробництва продовольчого та кормового зерна, передусім, зерна провідних зернових культур. Причини низької ефективності зернової галузі впродовж останніх років, крім суто економічних факторів, полягають у недосконалості структури виробництва зерна, використання товарних ресурсів і споживання останнього, великих його втратах у процесі виробництва, досить високій собівартості та низькій якості.

Нині в Україні виникає потреба у переорієнтації розвитку зернового господарства, в тому числі вдосконалення структури посівних площ зернових культур із метою збільшення частки фуражних культур, яка у валовому зборі становить близько 45% замість необхідних 65-70%, як у розвинутих країнах світу. Доцільним є розширення посівних площ під кукурудзою, що має важливе значення, не тільки у виробництві високобілкової рослинницької продукції але й в агротехніці: добрий попередник під усі культури, позитивний вплив на родючість ґрунту та ін. Нераціональність структури посівних площ полягає також і в тому, що відповідно до "закону толерантності" лімітуючим фактором розвитку організму може бути як нестача, так і надлишок факторів. Стосовно різних екологічних факторів у кожного виду й сорту рослин існують так звані межі витривалості, чи пристосувальні градієнти.

Розвиток зернового господарства відбувається на основі підвищення економічної ефективності виробництва зерна. За цих умов забезпечується збільшення валової і товарної продукції зернових культур, зміцнюється матеріально-технічна база галузі. Економічна ефективність виробництва зерна характеризується системою таких показників: урожайність, продуктивність праці, собівартість продукції, ціна реалізації 1 ц зерна, прибуток на 1 ц зерна і на 1 га посівної площі, рівень рентабельності виробництва зерна!

Отже в ринкових умовах, коли головною метою кожного підприємства є максимізація прибутку необхідною умовою діяльності кожного підприємства є підвищення ефективності виробництва. Безпосередньо для виробництва кукурудзи на зерно, як однієї з провідних зернових культур можна запропонувати використання високопродуктивних гібридів, як зарубіжної так і вітчизняної селекції, що дають високі врожаї при низьких матеріальних затратах та не значних затратах праці.

Суть даного досліду розглянути та проаналізувати ефективність вирощування кукурудзи на зерно, при застосуванні різних гібридів. В досліді використовувались такі гібриди : PR28G12 (контроль), PR28Н32, Sandrina, P39Д81, Vfluta конроль, Неlga, Clarika, Anasta, PR39G10, PR38R92.

В якості короля використаємо результати отримані при економічному аналізі результатів вирощування таких гібридів : PR28G12 та Vfluta.

Підчас проведення досліду використовувалась подібна технологія вирощування, наведена в таблиці 5.1 «Технологічна карта вирощування кукурудзи на зерно».

Таблиця 5.1

Технологічна карта по виробництву кукурудзи на зерно .

Однаковість технологій дасть можливість більш точно порівняти економічну ефективність. Аналіз показників економічної ефективності поведемо по такім критеріям :

1. трудомісткість 1 ц. зерна кукурудзи (витрати праці на 1 ц. продукції)

2. затрати пального на 1 ц. продукції.

3. виробничі затрати на 1 га посіву.

4. виробничі затрати на 1 ц. продукції.

5. повні затрати на 1 га. посіву.

6. повні затрати на 1 ц. продукції.

7. прибуток на 1 га. посіву.

8. прибуток на 1 ц. продукції.

9. прибуток на весь обсяг виробленої продукції.

Отримані результати досліду сформуємо в таблицю 5.2

В наслідок однаковості технологій багато показників економічної ефективності однакові : витрати пального, витрати добрив та засобів захисту, оренда техніки.

Далі використовуючи отримані данні проведемо розрахунок економічної ефективності (табл. 5.3) кожного гібриду. Та дамо економічну оцінку ефективності вирощування певних гібридів кукурудзи на зерно.

Як свідчать данні наведені в таблиці 5.3 найбільшу суму витрат підприємство понесло при посіві такого гібриду, як PR38R92 – порядку 361860,3 грн. ( або 361860,3 грн. на 1 га посіву). Урожайність кожного гібриду виявилась різною, спостерігається коливання в межах від 75,9 ц/га (PR28G12 контроль ) до 92,1 ц/га(гібрид PR38R92). Відповідно різною виявилась собівартість виробленої продукції : найменша собівартість виявилась в гібриду PR38R92 – 41,05 грн.1 ц. зерна, найбільша повна собівартість в гібриду PR28Н32 - 49,2 грн.

Таблиця 5.2

Результати досліду по вирощування різних гібридів кукурудзи на зерно.

Таблиця 5.3

Економічна ефективність вирощування різних гібридів кукурудзи на зерно.

З точки зору ефективності виробництва найефективнішим виявився гібрид PR38R92. При його дослідженні отримали найбільші показники ефективності :

1. рентабельність виробництва 46%,

2. прибуток на 1 ц. насіння (при ціні реалізації 60 грн. за 1 ц.) – 18,94 грн.

3. прибуток на 1 га. посіву (при ціні реалізації 60 грн. за 1 ц.) – 1744,5 грн.

Всього даний гібрид приніс 174,4 тис. грн. чистого прибутку на 100 га посіву.

Отже можна зробити висновок, що найбільш ефективним при сталих витратах на 1 га посіву виявився гібрид PR38R92, переважно за рахунок урожайності.

Для кращого порівняння ефективності вирощування гібридів кукурудзи зобразимо графічно рівні рентабельності кожного гібриду.

Рис. 5.1 Порівняння рівня рентабельності виробництва кукурудзи на зерно

РОЗДІЛ 6

ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ПРИ МЕХАНІЧНОМУ ДОГЛЯДІ ТА УДОБРЕННІ КУКУРУДЗИ

Сучасне рослинництво як основа агробіоценозу повинно бути гармонійною системою, в якій би оп­тимально взаємодіяли всі ланки. Створюване людиною штучне біо­логічне середовище має функціонувати так само ефективно, як і природне. Треба прагнути, щоб обсяг біологічного кругообігу ре­човин у ньому був більшим, ніж у природі. Це забезпечить одер­жання більшої кількості, ніж у природі, продуктів харчування і сировини для промисловості. Слід передбачати повернення орга­нічної речовини в ґрунт, бо агрофітоценози не можуть забезпечити повне відтворення органічної маси.

Штучно створена екосистема (поля, сівозміни, агро ландшафти) добре функціонує лише за умови відповідної взаємодії проду­центів, консументів усіх порядків і людини включно та редуцентів-деструкторів. Це означає, що середовище – ґрунт, повітря, по­ливна вода повинно бути сприятливим, не містити шкідливих компонентів, які б погіршували роботу, зокрема, останньої ланки трофічного ланцюга — редуцентів-мікроорганізмів: бактерій, дріж­джових грибів, грибів сапрофітів та ін., які мінералізують орга­нічну речовину рослинних решток, а також організмів, які міне­ралізують екскременти та різні органічні рештки.

Великої шкоди трофічним зв'язкам завдає неправильне використання мінеральних добрив, інсектицидів, гер­біцидів. Надмірне внесення їх знищує корисних ентомофагів. Від забруднення середовища пестицидами терплять і продуцен­ти — рослини та хемотрофні не зелені бактерії, здатні синтезувати органічну речовину, первинні і вторинні консументи, оскільки їжа, яку вони використовують, містить шкідливі хімічні сполуки. Тому рослинництво, як частина біосфери і основа агробіоценозу, повинно бути екологічно чистим, забезпечувати біологічно і екологічно якіс­ні зв'язки людини з екосистемами. Крім того, людина як споживач повинна підтримувати трофічний ланцюг у біосфері і не відшкодо­вувати з трофічного ланцюга поживних речовин більше, ніж їх надходить у нього. Саме це і забезпечує цілісність екосистеми.

Отже, забезпечуючи екологічну чистоту трофічного ланцюга агробіоценозу, треба дбати і про високоефективний кругообіг по­живних речовин у ньому. Це означає, що екологічно чисте рослин­ництво обов'язково повинно бути і високопродуктивним. Основноюознакою інтенсивних технологій вирощування сільськогосподарсь­ких культур є одержання високого екологічно чистого врожаю з мінімальними затратами на одиницю продукції. Як свідчать до­слідні дані і практика, цього треба добиватися за рахунок застосу­вання переважно біологічних та агротехнічних прийомів вирощу­вання культур. У сучасних умовах для вирощування такої продукції рослин­ництва, а звідси і тваринництва мало лише технології без засто­сування пестицидів. Велике значення для одержання еко­логічно чистої продукції має система природоохоронної організа­ції території, яка передбачає запобігання ерозії, очищення про­мислових стоків від біологічних і мінеральних забруднювачів та важких металів.

Велике значення має оптимальна система живлення рослин, забезпечення мінімального вмісту у ній нітратів, які у процесі кру­гообігу можуть потрапляти в корми і зерно, коренеплоди і техніч­ну сировину. Слід зазначити, що органічні добрива, внесені в надмірних кількостях (понад 16—17 т/га), також сприяють нагро­мадженню нітратів та інших шкідливих сполук у продукції рослинництва. Крім того, надмірна кількість гною може бути джерелом забруднення землі важкими металами. Внесенню органічних доб­рив повинно передувати визначення їх хімічного складу і старанне знезараження.

Забороняється вносити у ґрунт надмірні дози калійних і особ­ливо фосфорних добрив. Таке внесення може призвести до збіль­шення радіоактивного фону на полях. Так, суперфосфат іноді міс­тить багато важких металів, зокрема урану.

Гній треба знезаражувати термічно, мул і сапропель — трива­лим витримуванням у штабелях, компостуванням з негашеним вап­ном, аміаком, аміачною водою тощо.

Норми внесення різних відходів і компостів треба оптимізувати залежно від допустимих концентрацій важких металів у ґрунті. У сівозмінах треба до мінімуму обмежити внесення свіжого без попереднього знезараження соломистого і рідкого гною. Гній треба виготовляти також у полі, звозячи до спеціально побудова­них гноєсховищ рідкий гній, сечовину та солому. Так само слід готувати інші органічні добрива, у тому числі й фекальні.

До заходів, які поліпшують екологію середовища на полях, на­лежить раціональна система удобрення. Така система запобігає потраплянню мінеральних добрив у навколишнє середовище, зо­крема в ґрунтові води, зводить до мінімуму застосування пести­цидів.

Негативно впливає на ґрунт надмірне зрошення, яке проводять поливними нормами понад 300—400 м³ /га. Несприятливий еколо­гічний вплив мають і води, які містять багато хімічних сполук. По­рушення режиму зрошення призводить до збіднення верхнього ша­ру ґрунту на кальцій, що, в свою чергу, зменшує водотривкість ґрун­тових агрегатів. При цьому змінюється і співвідношення різних катіонів у вбирному комплексі ґрунту, що погіршує його вбирну здатність.

Протиерозійна охорона території — основна мета ґрунтозахис­ної, контурно-меліоративної систем землеробства. Це — реаль­на альтернатива негативному впливу техногенного процесу на ґрунт, який насамперед виявляється у розвитку водної ерозії і де­фляції. Суть ґрунтозахисної системи землеробства полягає в тому, що її розробляють відповідно доґрунтово-екологічних факторів. З цією метою локалізують інтенсивне землеробство на рівнинній частині території, застосовують принципи екологічно чистого рос­линництва і землеробства на схилах, а на землях вододілів, які прилягають до гідрографічного фонду, проводять залуження.

Ґрунтозахисну систему землеробства, як комплекс природо­охоронних заходів, треба розробляти в кожному регіоні і госпо­дарстві.

Основними ланками контурно-меліоративної системи землероб­ства є диференційоване використання ресурсів, збільшення площпід поліпшеними природніми угіддями і залуження, контурна організація території, яка передбачає поділ земель на три категорії з крутиз­ною схилів до 3°, 3-5° і понад 5°. На площі із схилами крутизною до 3° застосовують звичайні технології вирощування сільськогос­подарських культур, де площа під багаторічними травами міні­мальна або їх не вирощують. На схилах крутизною понад 3° збіль­шують площі посівів трав, застосовують певну систему протиеро­зійних заходів, яка включає щілювання; тут зменшують площі під просапними і збільшують під посівами культур рядкового способу сівби. На схилах понад 5° застосовують ґрунтозахисні сівозміни або постійне залуження. Всі ці заходи доповнюються виположуванням схилів, створенням валів і канав і спрямуванням води в добре задерновані лісисті і вкриті чагарниками лощини. У разі потреби: створюють капітальні споруди — водоскидні лотки, підпірні стіни, напівзагати. Велике значення для поле має і ґрунтозахисне лісонаса­дження, яке зменшує водну і вітрову ерозію, запобігає повеням.

Для того щоб забезпечити чистоту середовища і агроландшафту, в кожному господарстві треба розробляти систему природоохо­ронних і екологічних заходів при обов'язковій протиерозійній ор­ганізації території.

Другою системою заходів щодо забезпечення екологічної чис­тоти польових площ та одержання екологічно чистої продукції і технічної сировини є застосування таких технологій вирощування польових культур, де б до мінімуму зводилося використання на полях хімічних засобів боротьби з бур'янами, шкідниками і хворо­бами. При вирощуванні кормових культур треба повністю виклю­чати пестициди. На черзі альтернативні — агротехнічні і біологіч­ні засоби боротьби з бур'янами, хворобами і шкідниками у польо­вих сівозмінах. Велике значення при цьому має виведення сортів і гібридів, стійких проти шкідників і хвороб.

7. РОЗДІЛ

ОРГАНІЗАЦІЯ УМОВ І ЗАХОДІВ ОХОРОНИ ПРАЦІ ПРИ ВИКОНАННІ РОБІТ НА ПОСІВІ І ЗБИРАННІ КУКУРУДЗИ.

Сучасна технологія вирощування кукурудзи пов’язана з застосуванням високопродуктивної техніки, великої кількості і форм мінеральних добрив, та засобів захисту рослин. Все це сприяє одержанню високих врожаїв кукурудзи, але поруч з цим виставляються певні вимоги щодо створення умов для працівників і відповідного захисту їх від потенційних виробничих небезпек і шкідливих хвороб.

На Кочубіївській агрофірмі для закладання дослідів з сортовипробування кукурудзи посівів проводиться агрегатом який складається із трактора МТЗ 82 і сівалкою СУПН - 8

Працівникам під час обслуговування посівних агрегатів приходиться адаптуватися з коливаннями атмосферних факторів:температури та швидкості повітря, вологості, які можуть значно коливатися протягом доби. При посіві кукурудзи небезпечними чинниками дії на організм людини є виділення від пестициду і мінеральних добрив, а також грунтовий пил в вітряну погоду. В більшості випадків восини при сівбі кукурудзи грунт пересушений тракторист і заправники знаходяться в умовах підвищеної запиленості повітря.

Механізатор працює в умовах підвищеного рівня шуму. Так під час роботи двигуна на повну потужність, фактичний рівень шуму досягає 105 – 115Дб ,а повинен відповідати нормі 85 Дб. Підчас виконання посіву змінюється вологість повітря на 15 – 20%.

Небезпечним травмуючим фактором являється відсутність на обертових частинах і передачах заходів захисту - кожухів.

Ситуація травмування робітників виникає в наслідок не достатньої трудової дисципліни, або порушення правел безпеки.

При виконанні робіт на посіві і збиранні кукурудзи необхідно провести ряд організаційних заходів з охорони праці.

Всі працівники перед початком робіт направляються на медогляд. Проходять спеціальне навчання. Перед початком роботи проводиться повторний і первиний інструктажі згідно вимогам ДНАОП 0.00-4.12.-99 «Типового положення про навчання з питань охорони праці»

Наказом агрофірми «Базис» призначається комісія для перевірки технічного стану всієї сільськогосподарської техніки. До комісії входять інженер з охорони праці, бригадир тракторної бригади і присутній сам тракторист. Перевіряють справність системи керування пускових засобів ,наявність аптечки і необхідних інструкцій по проведенню техогляду. Трактори і сільськогосподарські машини допускаються до роботи, якщо є засоби для гасіння пожеж, основним є вогнегасник вуглекислотний, а технічний стан відповідає вимогам ГОСТ 12.2.019-88 ССБТ та заводськй інструкції.

Агроном зобов’язаний оглянути поле, вказати напрямок руху агрегату і посіву, виділети віхами місце, де є круті схили чи обриви.

Всі працівники забезпечуються спецодягом. Для захисту органів дихання видаються распіратори марки РУ-60М з патроном «А», для захисту очей - окуляри ПО-1,ПО – 2. На відстані 100м обладнується пересувний вагончик який забезпечується питною водою, милом, рушником, медичною аптечкою.[48]

Збирають урожай кукурудзи з дослідних ділянок сортовипробування спеціальним комбайном «ДжонДір». Основними функціями комбайнера є водіння комбайна та контроля за його технічним станом і технологічними процесами. Під час роботи на комбайнера діють такі шкідливі чинники: високий рівень шуму, вібрація та запиленість, фізична і розумова перенапруженність.

Організовується постійне чергування спеціалістів. Всі перевезення проводяться по заздалегідь продуманому маршруту, що визначає агроном. Для відпочинку влаштовуються польові табори, або обладнуються пересувні будиночки на відстані 100м від проведення робіт. На такій же відстані влаштовується місце тимчасової стоянки комбайнів, та іншої техніки.

В цілому, такі організаційні заходи сприяють проведенню робіт і застереженню травмування механізаторів, та осіб які обслуговують посівні і збиральні агрегати. Але поряд з цим слід відмітити що на держсортостанції допускаються і деякі недоліки в організації безпеки і охорони праці. Не завжди проводиться перевірка знань після проведення інструктажів. Засоби захисту органів дихання використовуються більше терміну іх придатності.
З метою усунення недоліків і покращення рівня роботи з охорони праці необхідно:

- ввести талон безпеки для механізаторів;

- організовувати безкоштовне харчування, при посіві і збиранні кукурудзи;

- розглянути фактор доплати до зарплати механізаторам,які не допускають порушень з охорони проці;

- скласти раціональний режим часу роботи і відпочинку для всіх працівників, які приймають участь в посіві і збиранні врожаю.

Висновки

Результати досліджень гібридів кукурудзи селекції компанії „Піонер” дають можливість зробити наступні висновки:

1. Гібриди кукурудзи селекції компанії „Піонер” відрізняються високим генетичним потенціалом і забезпечують урожай зерна ранньостиглі –75,9-88,1ц/га, середньостиглі – 79,2-92,1ц/га.

2. Найбільш продуктивними були: з ранньостиглих гібридів PR39D81 – 88,1 ц/га, Sandrina -87,8 ц/га , з середньостиглих PR39R92 – 92,1 ц/га,PR38F10-91,5 ц/га.

3. Гібриди обох груп стиглості не пошкоджувались пухирчастою сажкою, але пошкоджувались стебловим метеликом у 2004 році на 1-2%, у 2005 році на 1-7% і 2006 році на 4-12% залежро від гібриду.

4. В роки досліджень ранньостиглі гібридидосягли висоти -239,6-244,2 см, середньостиглі -241-246,4 см. Найбільшої висоти в роки досліджень досягли: з ранньостиглих гібридів- Sandrina-246,5 см, з середньостиглих-Anasta-246,4см.

5. В роки досліджень в середньому гібриди сформували вегетативну масу: ранньостиглі – 484,8-519ц/га, середньостиглі – 459,4-492,5 ц/га.

6. Листкову поверхню в середньому за два роки досліджень гібриди утворили розміром: ранньостиглі -44,7-49,5 тис. м² /га, середньостиглі – 45,3-50 тис. м² /га.

7. Збір сухих речовин за два роки досліджень у гібридів склав від 232,8 до 261,6 ц/га. Максимальну кількість сухих речовин утворили: з ранньостиглих гібридів PR 39 D81- 261 ц/га, з середньостиглих гібридів Helga та Clarica244,1 та 242,8 ц/га.

8. Чиста продуктивність фотосинтезу за вегетацію склалав середньому за два роки досліджень 4,56-5,87 г/м² за добу і була вищою і середньостиглих гібридівPR39R92 , Clarica , Helga на 1-2%.

9.Всі гібриди досліду були рентабельні,рівень рентабельності склав 21-46%. Кращими за рівнем рентабельності були середньостиглі гібриди PR38R92 та

PR39G10 (45-46%) та ранньостиглі PR38D81 та Sandrina (40%)

10.Для висіву в умовах південного Лісостепу України можна рекомендувати всі гібриди як високопродуктивні, виділивши: ранньостиглі PR39D81 та Sandrina і середньостиглі Clarica, Anasta,PR38F10 та PR38R92 .

Список використаних джерел

1. Агафонов Е.В., Батаков А.А. Применение удобрений под гибриды кукурузы разного срока созревания // Кукуруза и сорго. – 2000. - №3. – С.6-8

2. Агафонов Е.В., Батаков А.А. Система удобрений гибридов кукурузы при выращивании на зерно // Кормопроизводство. - 2002. - №5. – С.18-20

3. Агафонов Н.М. Сроки посева, густота растений и продуктивность кукурузы // Кукуруза и сорго. – 1996. - №2. – С.7-8

4. Антурин Д.А., Салмин Л.И., Шушарина Л.Т. Влияние удобрений на урожай и качество зеленой массы кукурузы в степной зоне Западной Сибири // Кукуруза и сорго. – 2001. - №5. – С.4-6

5. Антулин Д.А., Салмин Л.И., Каличкин В.К. Влияние удобрений на урожай кукурузы и проса в условиях южной лисостепи Западной Сибири, // Кукуруза и сорго. – 2003. - №4. – С. 9-10

6. Алтухова Т.В. Эффективность применения различных гербицидов в посевах кукурузы на зерно, // Кукуруза и сорго. – 2005. - №2. – С.20-22

7. Бомба М.Я., Бомба М.И. Комплексное действие обработки, удобрений, гербицидов на продуктивность кукурузы, // Кукуруза и сорго. – 2000. - №4. – С.7-8

8. Бойко О. В. Механізований догляд за посівами // Механізація вирощування сільськогосподарських культур – 2004. - №5.-С.14-17

9. Багринцева В.И., Борщ Т.И., Шарапова И.А. Урожайность гибридов кукурузы при разной густоте стояния растений, // Кукуруза и сорго. – 2001. - №5. – С.2-4

10. Варасова Н.Н.,Шустова А.П.,Физиология растений.– Л.,«Колос».– 1969.– 225с.

11. Веселовский И.В., Кариамо Х.С.Д. Влияние рамрода на фотосинтетическую деятельность и урожайность кукурузы // Физиология растений, 1981, т.28, вып.1, С. 218-222.

12. Грушка Я. Монография о кукурузе. Перевод с чешского. - М.: Колос, 1965.-747с.

13. Даниленко Ю.П., Любименко Т.А. Совершенствование технологии возделывания кукурузы – основной путь повышения урожайности // Кукуруза и сорго. – 2003. - №6. –С.2-3

14. Єщенко В.О., Копитко П.Г., Опришко В.П., Костогриз П.В. Основи наукових досліджень з агрономії.: Дія. – 2005. – 288 с.

15. Жеребко В.М. Бур‘яни в посівах кукурудзи // Карантин і захист рослин. – 2005. - №4. – С.17-20

16. Зайцев О., Ковальов В. Використання сучасних гібридів кукурудзи від агрофірми „Сади України” – реальний шлях отримання високих урожаїв// Пропозиція. – 2003. - №1. – С.14-15

17. Зуза В.С. Вплив забур‘яненості посівів на врожай кукурудзи // Вісник аграрної науки. – 2004. - №6. – С.15-17

18. Крамарев С.М., Якунин А.А., Бондарь В.П., Головко А.И., Красненков С.В., Шевченко В.Н. Оптимизация прощади питания кукурузы // Кукуруза и сорго. – 1997. - №2. – С.5-8

19. Крамарев С.М. Мировое производство зерна кукурузы и его дальнейшее развитие // Кукуруза и сорго. – 1999. - №2. – С.4-5

20. Кузьменко Ю. Питание и удобрение кукурузы // Настоящий хозяин. – 2004. - №7. – С.19-23

21. Кушенов Б.М. Продуктивность фотосинтеза и урожайность кукурузы // Кукуруза и сорго. – 1998. - №4. – С. 3-5

22. Луканев И.В. Увеличение производства кукурузы на зерно и повышение ее эффективности в хазяйствах Украины // Кукуруза и сорго. – 1999. - №5. – С.7-11

23. Макаров Р.Ф., Архипова В.В. Удобрение и продуктивность кукурузы // Кукуруза и сорго. – 1999. - №5. – С.12-13

24. Мойсейченко В.Ф., Єщенко В.О. Основи наукових досліджень в агрономії - К.: Вищ. шк., 1994.- 334с.

25. Неделькович М., Туз П. Руководство по возделыванию кукурузы на зерно. – Львов: НВФ «Українські технології», 2003. – 60с.

26. Нечаев В.И., Александров В.А. Экономическая эффективность производства кукурузы на зерно // Кукуруза и сорго. – 1999. - №3. – С.2-3

27. Ничипорович А.А. Фотосинтез и теория получения высоких урожаев // ХV Тимирязевские чтения, Изд. АН СССР, М. – 1956. – С.12-15

28. Оказов П.И., Оказова З.П. Защита посевов кукурузы от сорняков // Кукуруза и сорго. - 2002. - №2. – С.18-21

29. Панфилов А.Э. Контроль засоренности посевов кукурузы // Земледелие. – 2004. - №6. – С.36-38

30. Переверзев Д.С. Сравнительная оценка сортов кукурузы Средиземноморья на устойчивость к стеблевому мотыльку// Аграрна наука. – 1997. - №3. – С.37-39

31. Подгорнов Е.В., Халтурин А.Б. Зависимость урожайности кукурузы от засоренности посевов // Кукуруза и сорго. – 2001. - №2. – С.8-9

32. Пестряков А.М. Урожайность кукурузы в зависимости от удобрений и агрофозиологического состояния почвы // Кукуруза и сорго. – 2002. - №1. – С.7-8

33. Ритов М.І. Продуктивність фотосинтезу та вплив його на врожай //Фізіологія рослин

– 2003.-№2.-С.29-31

34. Сотченко В.С. Перспективы производства зерна кукурузы в России // Кукуруза и сорго. – 2002. - № 6. – С.2-5

35. Сотченко В.С. Состояние и перспективы производства зерна кукурузы в Российской Федерации // Кукуруза и сорго. – 2005. - №1. – С.2-8

36. Стулин А.Ф.Удобрения и продуктивность // Кукуруза и сорго. – 1996. - №5.–С.12-13

37. Слюдеев Ю.А. Продуктивность гибридов кукурузы при различной густоте стояния растений и дозах удобрений на выщелоченных черноземах Рязанской области //Кукуруза и сорго. - 2003. - №4. – С.6-8

38. Ткаліч Ю.І. Оптимізація площі живлення – основа високих урожаїв кукурудзи // Хранение и переработка зерна. – 2002. - №3. – С.27-29

39. Толорал Т.Р., Малаканова В.П., Барсуков А.В. Биоэнергетическая оценка перспективных технологий возделывания кукурузы на зерно // Кукуруза и сорго. – 2000. - №1. – С.4-6

40.Чучмій І.П., Подолян В.Г. Методика станційного випробування гібридів кукурудзи /Тез. доповідей міжнародної конференції «Сучасні методидосліджень в агрономії» (8-10 червня 1993р.), - Умань, 1993-С. 84 - 86

41. Хроменко А.С, Чучмій И.П. К вопросу создания скороспелых гибридов кукурузы: Докл. науч. - метод, совещ. по пробл. НИИ кукурузы и сорго. -Молдова. - Кишинев, 1991. - С. 129-133.

42. Шлапак В.І. Підживлення кукурудзи ранньостиглих гібридів Біохімія рослин.

2005 – С.30-33