|  Зміст
Вступ
1. Виробництво , споживання та торгівля кави та кавових напоїв
1.1 Стан ринку кави та кавових напоїв в Україні
1.2 Характеристика асортименту кави та кавових напоїв , що реалізуються на ринку України
1.3 Особливості виробництва кавових напоїв
1.4 Харчова нешкідливість кавових напоїв , що реалізуються на ринку міста
Києва
1.5 Вимоги до упаковки , маркування та зберігання
2. Дослідження якості та харчової нешкідливості кавових напоїв , що реалізуються в ЗАТ “ ТД “ Хрещатик “
2.1 Матеріали та методи дослідження
2.2 Аналіз отриманих результатів
2.3 Конкурентоспроможність кавових напоїв
3. Маркетингові аспекти дослідження ринку кавових напоїв
3.1 Теоретичні аспекти маркетингових дослідженя
3.2 Аналіз маркетингових досліджень на ЗАТ “ ТД “ Хрещатик “
3.3 Основні напрямки підвищення ефективності маркетингових досліджень
Загальні висновки та пропозиції
Список використаної літератури
Додатки
Вступ
Розчинні кавові напої це висушені до порошкоподібного стану екстракти, одержані з обсмаженої рослинної сировини.
Асортимент кавових напоїв дуже різноманітний. Крім традиційних видів кавових напоїв розробляються та впроваджуються у виробництво нові види кавових напоїв із застосуванням нетрадиційної сировини.
На українському ринку кави та кавових напоїв більшу частину сегменту ринку займають кавові напої Львівської кавової фабрики “ Галка “. Напої цієї торгової марки користуються значним попитом як на ринку України, так і на ринках близького та дальнього зарубіжжя .
Кавові напої користуються великим попитом в багатьох країнах світу, таких як Франція, Бельгія, США, Японія тощо. Так, в Німеччині споживання кавових напоїв у двічі перевищує споживання натуральної кави. Широко розповсюджений солодовий напій з ячменю . Ячмінь – сама розповсюджена в Німеччині сировина для виготовлення кавових напоїв . В Україні ж розповсюдженою сировиною для виробництва кавових напоїв є : цикорій, ячмінь, жито та жолуді .
Так , як кавові напої багаті цукрами ( інулін, фруктоза ), білковими речовинами, в тому числі амінокислотами, а також мінеральними та іншими біологічно-цінними речовинами,
вони позитивно впливають на організм людини, сприяють травленню, підвищують апетит та знімають втому. Для дітей та дорослих, що хворіють серцево-судинними захворюваннями, яким заборонено вживати каву із-за вмісту алколоїду кофеїну, ці напої вважаються цінним продуктом. Напої, які містять в рецептурі більше злакової сировини більш багаті амінокислотами.
Забиваем Сайты В ТОП КУВАЛДОЙ - Уникальные возможности от SeoHammer
Каждая ссылка анализируется по трем пакетам оценки: SEO, Трафик и SMM.
SeoHammer делает продвижение сайта прозрачным и простым занятием.
Ссылки, вечные ссылки, статьи, упоминания, пресс-релизы - используйте по максимуму потенциал SeoHammer для продвижения вашего сайта.
Что умеет делать SeoHammer
— Продвижение в один клик, интеллектуальный подбор запросов, покупка самых лучших ссылок с высокой степенью качества у лучших бирж ссылок.
— Регулярная проверка качества ссылок по более чем 100 показателям и ежедневный пересчет показателей качества проекта.
— Все известные форматы ссылок: арендные ссылки, вечные ссылки, публикации (упоминания, мнения, отзывы, статьи, пресс-релизы).
— SeoHammer покажет, где рост или падение, а также запросы, на которые нужно обратить внимание.
SeoHammer еще предоставляет технологию Буст, она ускоряет продвижение в десятки раз,
а первые результаты появляются уже в течение первых 7 дней.
Зарегистрироваться и Начать продвижение
Технологічні режими, які застосовуються при виробництві кавових напоїв, сприяють одержанню біологічно-цінного продукту, про що свідчить вміст макро- та мікроелементів в цих напоях.
Метою дипломної роботи є товарознавчі та маркетингові аспекти дослідження ринку кавових напоїв в Україні . Для досягнення цієї мети необхідно виконати наступні завдання :
· вивчити стан ринку кави та кавових напоїв в Україні ;
· вивчити асортимент кави та кавових напоїв вітчизняного та закордонного виробництва ;
· дати характеристику харчової цінності кавових напоїв ;
· охарактеризувати сировину та особливості виробництва кавових напоїв ;
· провести дослідження якості кавових напоїв, які реалізуються ЗАТ “ ТД “ Хрещатик “ ;
· дослідити конкурентоспроможність кавових напоїв ;
· провести маркетингові дослідження ;
· розробити рекомендації щодо удосконалення асортименту і покращення якості кавових напоїв , які реалізуються в ЗАТ “ ТД “ Хрещатик “ .
1.
Виробництво , споживання і торгівля кави та кавовових напоїв
1.1
Стан ринку кави та кавових напоїв в Україні
На сьогоднішній день вітчизняний споживацький ринок за якісним складом кавових продуктів практично не відрізняється від ринків країн Європи . В Україні в однаковій мірі присутні всі чотири види : “ Кава в зернах і мелена “ або “ Натуральна “ ; “ Кава розчинна 100% “ ; “ Кавові напої “, що включають розчинну каву ; “ Кавові суміші “ на основі розчинної кави ( кава з цукром , кава з вершками та цукром та ін.) . Ще одна різновидність – кава без кофеїну ( може бути як мелена , так і розчинна ) в силу своєї оригінальності та дороговизни на українському ринку поки що не прижилася , хоча , за думкою експертів , це питання часу . Сьогодні її доля в загальному об’ємі споживання в Україні не перевищує десятої долі відсотку .
Згідно особливостей споживання товарів та послуг дослідники ринків поділяють територію України на 6 маркетингових регіонів . Як і більшість споживацьких товарів , кавові продукти населення різних регіонів України споживає по-різному . Якщо прийняти за 100% витрати населення на 8 основних напоїв – газовані безалкогольні напої , кава натуральна , кава розчинна , мінеральні води , молоко , пиво , соки , чай - то , за данними маркетингової компанії GFK-USM , доля кави в різних регіонах виглядає наступним чином : найбільш активними споживачами кави натуральної являються жителі Західного регіону , які в 2001 році витрачали на напій 6% грошей , що були виділені на купівлю напоїв . В півтора раза менша доля витрат на каву натуральну у населення міста Києва – 4% . За киянами слідують жителі Південного регіону – 3% . Населення Центрального , Східного та Північного регіонів витрачають на натуральну каву приблизно однакову частку коштів – по 2% . За часткою витрат на розчинну каву лідирує населення Південного регіону – 11% ; за ним із значним відривом слідують жителі Сходу , Півночі,Заходу та столиці – по 9% . На останньому місці – Центральний регіон – 7% .
Сервис онлайн-записи на собственном Telegram-боте
Попробуйте сервис онлайн-записи VisitTime на основе вашего собственного Telegram-бота:
— Разгрузит мастера, специалиста или компанию;
— Позволит гибко управлять расписанием и загрузкой;
— Разошлет оповещения о новых услугах или акциях;
— Позволит принять оплату на карту/кошелек/счет;
— Позволит записываться на групповые и персональные посещения;
— Поможет получить от клиента отзывы о визите к вам;
— Включает в себя сервис чаевых.
Для новых пользователей первый месяц бесплатно.
Зарегистрироваться в сервисе
За даними дослідницької компанії GFK-USM , споживання натуральної кави на душу населення в Україні в середині 2001 року досягло 160 грамів , що у 8 раз більше ніж в Росії , але менше майже у два рази , ніж в Чехії ( 370 г на душу населення в рік ) , Словенії ( 340 г ) чи Угорщині ( 350 г ) , і майже в три рази менше , ніж у Польщі ( 510 г) . Для порівняння : в Норвегії кожен житель споживає 10,1 кг кави в рік , в Австрії – 8 кг , в Германії – 7,5 кг , у Франції – 5-6кг , в Бразилії – 4,1 кг , в США – 3,9 кг . При цьому середня ціна за 1 кг кави складає 3,87 Євро ; в Росії – 6,82 ; в Словенії – 6,07 ; в Польші – 5,33 ; в Угорщині – 4,96 ; в Чехії – 4,81 Євро за кг .
На споживання всіх видів кавових продуктів в Україні впливає сезонність . Відмічено майже двократний ( в порівнянні з середньомісячним показником ) спад в період з травня по серпень . Зростання попиту спостерігається у вересні місяці і досягає найвищого показника у грудні місяці , перевищуючи середньомісячний ( за рік ) показник приблизно у півтора рази ( табл. 1 , 2 ) .
Нажаль можна відмітити , що Україна залишається все ще більш “чайною “ , ніж “ кавовою країною “ . Одна з причин – відносна дороговизна якісних кавових продуктів . Проте , в порівнянні з середнім росіянином , середній українець більше споживає кави , в тому числі натуральної . За данними компанії GFK-USM , із загальної маси кавових продуктів , що споживаються в Україні , частка меленої 19% плюс 8% в зернах , складає 27% ; розчинної – 30 % ; сумішей та напоїв – 43 % ( рис. 1 ) . В Росії доля натуральної кави складає лише 12% ( 4% плюс 8% ) ; розчинної – 87% ; сумішей та напоїв – 1% .
Споживання розчинної кави , в свою чергу , розподілено наступним чином. Частка самої дорогої кави , виготовленої за технологією freeze-dried ( “сублімації “ чи “ виморожування “ ) , наприклад Nescafe Gold чи Jacobs Kronung в натуральному вираженні складала в минулому році близько 5% . Частка середньої за ціною кави , типу Nescafe Classic чи Jacobs Maxima ,
Таблиця 1
Споживання розчинної кави , напоїв та сумішей на її основі населенням України
| ЛІТО – ОСІНЬ
2001
|
ЗИМА – ВЕСНА
2000 - 2001
|
ЛІТО – ОСІНЬ
2000
|
ЗИМА – ВЕСНА
1999 - 2000
|
| ТИС. ЧОЛ
|
%%
|
ТИС. ЧОЛ
|
%%
|
ТИС. ЧОЛ
|
%%
|
ТИС. ЧОЛ
|
%%
|
| Всього споживачів
|
16 444 , 0
|
100
|
16 661 , 9
|
100
|
18 307 , 3
|
100
|
17 940 , 4
|
100
|
| Nescafe Classic
|
12 754 , 4
|
77 , 6
|
12 635 , 5
|
75 , 8
|
13 793 , 2
|
75 , 3
|
13 738 , 1
|
76 , 6
|
| Галка
|
8 485 , 4
|
51 , 6
|
8 555 , 8
|
51 , 3
|
7 777 , 2
|
42 , 5
|
6 724 , 0
|
37 , 5
|
| Nescafe Gold
|
5 625 , 2
|
34 , 2
|
5 510 , 4
|
33 , 1
|
5 632 , 5
|
30 , 8
|
5 903 , 0
|
32 , 9
|
| Добра кава
|
4 947 , 1
|
30 , 1
|
4 662 , 1
|
28
|
4 930 , 6
|
26 , 9
|
Н. Д.
|
Н. Д.
|
| Cafe Pele
|
4 353 , 8
|
26 , 5
|
4 334 , 8
|
26
|
3 936 , 8
|
21 , 5
|
Н. Д.
|
Н. Д.
|
| Mac Coffee
|
3 668 , 9
|
22 , 3
|
4 233 , 0
|
25 , 4
|
2 723 , 4
|
14 , 9
|
2 362 , 4
|
13 , 2
|
| Monterrey
|
3 123 , 3
|
19
|
3 356 , 3
|
20 , 1
|
3 096 , 1
|
16 , 9
|
3 432 , 0
|
19 , 1
|
| Brasilian Gold
|
2 234 , 5
|
13 , 6
|
2 275 , 6
|
13 , 7
|
2 201 , 6
|
12
|
2 558 , 4
|
14 , 3
|
| Jacobs Cronat Gold
|
2 109 , 4
|
12 , 8
|
2 190 , 6
|
13 , 1
|
1 179 , 4
|
9 , 7
|
1 434 , 4
|
8
|
| Л
ітній
|
1 981 , 8
|
12 , 1
|
1 745 , 0
|
10 , 5
|
2 247 , 7
|
12 , 3
|
2 778 , 7
|
15 , 5
|
| Bon
|
1 932 , 7
|
11 , 8
|
1 670 , 0
|
10
|
1 637 , 6
|
8 , 9
|
2 307 , 1
|
12 , 9
|
| American Gold
|
1 734 , 4
|
10 , 5
|
1 690 , 5
|
10 , 1
|
1 195 , 5
|
6 , 5
|
1 468 , 9
|
8 , 2
|
| Pele Classic
|
1 613 , 9
|
9 , 8
|
1 314 , 9
|
7 , 9
|
1 578 , 0
|
8 , 6
|
3 417 , 3
|
19
|
| Jacobs Golden Cup
|
1 495 , 6
|
9 , 1
|
Н. Д.
|
Н. Д.
|
1 182 , 0
|
6 , 5
|
1 099 , 1
|
6 , 1
|
| Manhattan
|
1 419 , 4
|
8 , 6
|
Н. Д.
|
Н. Д.
|
1 325 , 1
|
7 , 2
|
1 710 , 4
|
9 , 5
|
| Elite Classic
|
1 411 , 2
|
8 , 6
|
1 780 , 0
|
10 , 7
|
1 619 , 6
|
8 , 8
|
1 847 , 0
|
10 , 3
|
| Tchibo Exclusive
|
1 236 , 4
|
7 , 5
|
Н. Д.
|
Н.Д.
|
1 150 , 8
|
6 , 3
|
955, 6
|
5 , 3
|
| Jacky
|
1 186 , 8
|
7 , 2
|
1 185 , 3
|
7 , 1
|
1 427 , 0
|
7 , 8
|
1 318 , 9
|
7 , 4
|
| Nescafe Alta Rica
|
1 108 , 8
|
6 , 7
|
1 038 , 9
|
6 , 2
|
1 021 , 4
|
5 , 6
|
Н.Д.
|
Н.Д.
|
| Cacique
|
942 , 9
|
5 , 7
|
990 , 7
|
5 , 9
|
1 083 , 5
|
5 , 9
|
1 479 , 5
|
8 , 2
|
| Globo
|
872 , 5
|
5 , 3
|
825
|
5
|
1 177 , 5
|
6 , 4
|
1 539 , 0
|
8 , 6
|
| Cafe Imperial Brazil
|
813 , 5
|
4 , 9
|
652 , 7
|
3 , 9
|
800 , 0
|
4 , 4
|
822
|
4 , 6
|
| Jacobs Kronung
|
795 , 2
|
4 , 8
|
746
|
4 , 5
|
Н.Д.
|
Н.Д.
|
Н.Д.
|
Н.Д.
|
| Moccona
|
738 , 6
|
4 , 5
|
648
|
3 , 9
|
Н.Д.
|
Н.Д.
|
Н.Д.
|
Н.Д.
|
| Golden Mocca
|
705
|
4 , 3
|
716 , 3
|
4 , 3
|
746 , 4
|
4 , 1
|
Н.Д.
|
Н.Д.
|
| Jacobs Day & Night
|
606 , 7
|
3 , 7
|
713 , 2
|
4 , 3
|
Н.Д.
|
Н.Д.
|
Н.Д.
|
Н.Д.
|
| Інші закордонні
|
1 452 , 3
|
8 , 8
|
1 728 , 0
|
10 , 4
|
1 554 , 6
|
8 , 5
|
1 915 , 0
|
10 , 7
|
| Інші вітчизняні
|
1 591 , 0
|
9 , 7
|
1 725 , 0
|
10 , 4
|
1 536 , 2
|
8 , 4
|
2 273 , 7
|
12 , 7
|
Таблиця 2
Споживання меленої та кави в зернах населенням України
| ЛІТО – ОСІНЬ
2001
|
ЗИМА – ВЕСНА
2000 - 2001
|
ЛІТО – ОСІНЬ
2000
|
ЗИМА – ВЕСНА
1999 - 2000
|
| ТИС. ЧОЛ
|
%%
|
ТИС. ЧОЛ
|
%%
|
ТИС. ЧОЛ
|
%%
|
ТИС. ЧОЛ
|
%%
|
Всього споживачів
|
9 417, 9
|
100
|
9 402 , 6
|
100
|
8 962 , 1
|
100
|
9 174 , 4
|
100
|
| Jacobs
|
4 879 , 9
|
51 , 8
|
4 910 , 3
|
52 , 2
|
4 317 , 3
|
48 , 2
|
4 514 , 9
|
49 , 2
|
| Галка
|
3 270 , 3
|
34 , 7
|
3 197 , 5
|
34
|
2 556 , 5
|
28 , 5
|
2 200 , 4
|
24
|
| Fort
|
2 789 , 0
|
29 , 6
|
2 430 , 1
|
25 , 8
|
2 054 , 9
|
22 , 9
|
Н.д.
|
Н.д.
|
| Добра кава
|
1 563 , 8
|
16 , 6
|
Н.д.
|
Н.д.
|
Н.д.
|
Н.д.
|
Н.д.
|
Н.д.
|
| Tchibo
|
1 405 , 1
|
14 , 9
|
1 217 , 2
|
12 , 9
|
1 079 , 3
|
12
|
998 , 3
|
10 , 9
|
| Віденська кава
|
778
|
8 , 3
|
909 , 5
|
9 , 7
|
743 , 9
|
8 , 3
|
Н.д.
|
Н.д.
|
| Manhattan
|
Н.д.
|
Н.д.
|
909
|
9 , 7
|
929 , 3
|
10 , 4
|
1 076 , 3
|
11 , 7
|
| Moccona
|
682 , 4
|
7 , 2
|
580
|
6 , 2
|
Н.д.
|
Н.д.
|
Н.д.
|
Н.д.
|
| Colombia
|
642
|
6 , 8
|
751 , 4
|
8
|
Н.д.
|
Н.д.
|
Н.д.
|
Н.д.
|
| Paradise
|
593 , 1
|
6 , 3
|
528
|
5 , 6
|
Н.д.
|
Н.д.
|
Н.д.
|
Н.д.
|
| Інші закордонні
|
1 866 , 3
|
19 , 8
|
2 240 , 6
|
23 , 8
|
2 096 , 0
|
23 , 4
|
3 071 , 6
|
33 , 5
|
| Інші вітчизняні
|
935 , 2
|
9 , 9
|
1 145 , 7
|
12 , 2
|
1 258 , 4
|
14
|
1 504 , 12
|
16 , 4
|

виготовлених за технологією агломерації – близько 30% . Найбільш розповсюджена в Україні кава spray-dried ( технологія “ агломерування “ чи “ розпилення “ ) , наприклад , CafePele , Cassique , “ Галка “ , зайняла найбільшу нишу - близько 66% від загального об’єму споживання розчинної кави ( в грошовому вираженні ) .
Якщо не торкатися до такого делікатного показника , як смакові якості напоїв , то розчинна кава більш популярна , як мінімум , за двома причинами - “ ергономічності “ та “ економічності “ . Тобто , по-перше, розчинну каву легше приготувати , ніж натуральну ; її можна готувати скрізь , хоч на робочому місці , хоч в автомобілі , хоч на ходу . По-друге, з 100 г розчинної кави можна приготувати 50 склянок ( ємкістю 100 – 150 мл ) повноцінного напою ; з 100 г меленої – тільки 12-13 склянок по 100 мл . В перерахунку на вартість , одна склянка розчинної кави цінової категорії “ нижче середньої “ обходиться споживачеві в 11 – 12 ; натурального , тієї ж цінової категорії - в 16 – 18 копійок .
Від колишнього СРСР у спадщину Україні перейшла не слабка в СНД виробнича база – Львівська кавова фабрика , Дніпропетровський та Одеський комбінати харчових концентратів . По мірі стабілізації вітчизняної харчової промисловості в 1999 – 2001 роках на ринок вийшли нові вітчизняні марки натуральнгої кави : “ Віденська Кава “ , Paradise ( ООО Roastmaster ) ; розчинної кави та сумішей : “Вівальді “ ( ООО “ Єкспрім “ ) ; “ Добра кава “ ( ЗАТ “ Ореол Трейдинг “ ) ; “ Ласкава “ ( Балтський молочний комбінат ) ; “ Мономах “ ; Lafesta ( Maspex Ltd ) .
Відомі вітчизняному споживачу закордонні марки до початку 90-х років представляли собою , в основному , 100% розчинну каву виробництва Індії та Бразилії . Потім з більшою чи меншою активністю на український ринок почали просуватися європейські марки : Celmar ( Польща ) , Gustav Paulig ( Фінляндія ) , Jacobs ( Австрія ) , Lavazza ( Італія ) , Pasqualini , IONIA ( Італія ) , Moccona ( Нідерланди ) , Nescafe ( Швейцарія ) , Tchibo ( Германія) , Fort Elite ( Ізраїль ) та інші , а також велика кількість імітацій і відвертих підробок , в основному , польського виробництва - Neecafe , Nuscafe і тому подібне . Практично всі великі виробники , окрім Lavazza , Nestle S.A. та Celmar , пропонували і розчинну і натуральну каву . В 2000 році в сектор меленої та в зернах кави вступила відома чайна компанія “ Орімі Трейд “ ( Росія ) з марками “ Жокей “ і “ Регал “ , Classno ( Сингапур ) в сектор розчинної кави , кавових напоїв та сумішей , “ Петровская Слобода “ ( Росія ) та інші , менш помітні марки .
Кавові напої з вмістом розчинної кави ( 10 – 20 % ) вітчизняного виробництва відомі з часів опанування радянським Харчпромом технології виробництва розчинної кави . Суміші на основі розчинної кави , наприклад “ Капучіно “ , добре відомі вітчизняному споживачеві з початку 90-х років дякуючи польським , італійським та німецьким маркам . З 1997 року на українському ринку активно існує марка Mac Coffee від виробника Future Enterprises PTE з далекого Сингапуру , що пропонує розчинну каву та суміші на її основі .
Просування кавових продуктів практично не відрізняється від просування інших гарячих напоїв , наприклад , чаю . Проте , можна відмітити деякі моменти . Відомі чайні компанії , які з 2000 року виводять на ринок марки кави , нерідко висувають торговим партнерам більш м’які умови . Наприклад , навіть крупним дилерам можуть знизити об’єм мінімальної партії до 1 ящика ( 2-3 кг , в залежності від фасування ) , а роздрібний партнер може замовити декілька 100 чи 200-грамових одиниць товару на умовах опту . Більш “ давні “ , відомі марки дистриб’ютори і дилери реалізують оптом від 1 стандартного ящика ; імпортери і виробники – зазвичай від 1 піддона ( 20 кг ) . Сезонні знижки не перевищують 5% ; відстрочки платежу ( 5 – 20 банківських днів ) надаються лише постійним партнерам .
Як і в інших країнах , що розвиваються , в Україні більшу частину (до 90%) всіх продуктів харчування , включаючи гарячі напої , споживають вдома . Тому практично всі кавові оператори , в першу чергу , зацікавлені в просуванні марок через роздрібну торгівельну мережу . Проте , виробники , дилери і крупні торгові компанії можуть працювати “напряму “ . Частина компаній , що просувають натуральну каву , сприяють кафе і барам у придбанні сучасних кавових автоматів .
Дослідження показують , що на українському ринку кавових продуктів об’єми споживання марок зростають по мірі зростання рекламної підтримки . Особливо це стосується кави і напоїв середньої і нижче середньої ціни . При цьому , звичайно , в більшому прибутку опиняється виробник ( імпортер ) , який забезпечив постійну присутність своєї марки в точках продажу . Протягом 2001 року на українському телебаченні своєю постійністю відмічалася реклама таких марок , як Jacobs, Nescafe , Tchibo . Періодично на телебаченні проводилися рекламні компанії марок Elite-Fort , “Галка “ , “ Жокей “ , Mac Coffee . Майже всі з перелічених марок використовували рекламу та промоушн в пресі , і деяка частина ( наприклад “Жокей “ та Nescafe) – на радіостанціях FM-діапазона . Російські марки кавових продуктів , що присутні на українському ринку , мають рекламну підтримку на російських телеканалах , які приймаються , в основному , в крупних містах України . “ Малі “ рекламні матеріали ( плакати , наклейки та ін. ) для представлення марок в точках продажу виробники надають як супермаркетам та магазинам , так і в точках громадського харчування – кафе та барам .
В кінці 1999 року правлінням України був відмінений акцизний збір на ввіз кави в зернах . В чималій мірі дякуючи цьому на протязі 2000 – 2001 років на українському ринку більш активними стали імпортери натуральної кави та внутрішні виробники кавових напоїв . Минулий 2001 рік вніс помітні корективи у відношення на українському кавовому ринку , проте , положення найкрупніших операторів залишилось “непохитним “. Новим маркам , що надійшли на ринок в 2001 році , поки що не вдалося помітно потіснити лідерів . В той же час треба відмітити підвищення споживацького попиту на суміші ( кава з цукром , кава з вершками та цукром та ін . ) як за рахунок появи нової групи споживачів , так і більш демократичної ціни . Ще одна цікава деталь – крупні оператори кавового ринку ( “ Галка Лтд ” , Nestle S.A., Kraft Foods ) заповнили ринок розчинною кавою в 2-грамових упаковках ( монодозах ) , скоротив при цьому об’єми пропонування звичайних 100-грамових банок . Враховуючи низьку споживацьку здатність жителів України , з 2001 року практично всі марки розчинної кави середньої та вище середньої ціни на українському ринку пропонуються в 50-грамових банках . [ 19 ]
За данними дослідницьких компаній A.C. Nielsen Ukraine , GFK – USM та Marketing Media Index в 2001 році крупнішим вітчизняним виробником була львівська компанія “ Галка ЛТД. “ ( за всіма видами кавових напоїв ) та Дніпропетровський комбінат харчових концентратів ( розчинна кава та суміші ) . Одеський комбінат є поки місцевим виробником , чиї марки розчинної кави розповсюдженні , в основному , в межах Одеської та сусідніх областей Південного регіону України . Найбільш помітним виробником сумішей є київський Maspex та балтійська “Ласкава “. В секторі натуральної кави успішно просувають свої марки київський Roatmaster та львівська “ Віденська кава “.
За тими ж данними , із закордонних марок пальму першості по розчинним сортам продовжує ( не перший рік ) втримувати Nescafe ( Nestle S.A.) . Kraft Foods в 2001 році розширив свою долю на українському кавовому ринку , дякуючи недорогому сорту розчинної кави Jacobs Maxima ( рис. 2 ) . В секторі натуральної кави за результатами 2001 року лідирують Celmar , Fort Elite , Kraft Foods ( рис. 3 ). Російські “ Жокей “ та “ Регал “ за півроку “завоювали “ нові торгові точки міст України . Італійські сорти Esso і Lavazza в силу своєї дороговизни і менш популярною в Україні 250-грамовою розфасовкою в більшій мірі просунулися в роздріб і точки громадського харчування крупних міст .
З напоїв та сумішей найбільшим успіхом користується сингапурський Mac Coffee , наступний з майже п’ятикратним відривом від компаній-виробників Mokate і Universal Beverige . Дякуючи успіху на українському ринку марці сумішей “ 3 в 1 “ , компанія Future Enterprises PTE з 2000 року пропонує і 100% розчинну Mac Coffee в 50 та 100-грамових банках . “Новички” в секторі сумішей – Nescafe Classic 3*1 , сингапурський Klassno і російська “ Петровская слобода “, вступили на український ринок взимку і вже добилися визнання у місцевих споживачів .
Треба відмітити , що експансія українських марок в цінову категорію розчинної “Преміум “ ( вище середнього ) в найближчий час не очікується , із-за дороговизни виробництва за технологією freez-dried . Організація виробництва розчинної кави за середньою ціною ( технологія агломерації ) для українських виробників економічно також поки що не виправдана . Досвід компанії “ Мономах “ з просуванням кави своєї марки , що виготовлені за агло-технологією на закордонних заводах , спеціалісти також поки що не можуть визнати успішним .
Загальне співвідношення “ кави натуральної/кава розчинна і напої “ залишилось незмінним . За оцінками досліджень , більш широке розмаїття марок і трикратне ( за об’ємами споживання ) відстоювання натуральної кави на українському ринку буде продовжуватися не один рік по причині тієї ж “економічності “та “ергономічності”. [ 38 ]
1.2
Характеристика асортименту кави та кавових напоїв, що
реалізуються на ринку України
На сьогоднішній день ринок кави та кавових напоїв України за асортиментним складом практично не відрізняється від ринків країн Європи . Особлива відмінність його полягає у наявності вітчизняної продукції .
Асортимент та об’єми реалізації кави та кавових напоїв на різних торгових підприємствах України [ 13 ] можна побачити в наступній таблиці :
Таблиця 3
Асортимент та об
’
єми реалізації кави
| Торгове підприємство
|
Вид продукції
|
Асортимент , найменуваннь
|
Об’
єми продаж в день , упаковок
|
| Спеціалізований лоток , магазин на оптово-роздрібному ринку
|
розчинна
|
20-25
|
30-35
|
| в пакетиках
|
3-5
|
150-200
|
| мелена , в зернах
|
10-15
|
10-15
|
| Супермаркет
|
розчинна
|
20-30
|
300-350
|
| в пакетиках
|
5-10
|
150-200
|
| мелена , в зернах
|
10-15
|
40-50
|
| Невеликий гастроном , комерційний кіоск
|
розчинна
|
2-3
|
3-5
|
| в пакетиках
|
1-3
|
50-100
|
| мелена , в зернах
|
2-3
|
1-2
|
Аналізуючи дану інформацію , можна відмітити , що на ринку України присутній широкий асортимент продукції за її видом , який налічує : розчинної кави та кавових напоїв 25-30 і більше найменувань , в пакетиках приблизно 10-15 , а меленої та в зернах 15-20 . Говорячи про об’єми продаж , то вони свідчать про те , що в супермаркетах кава та кавові напої має більший попит : по-перше за рахунок ціни ( вона дешевша від тієї , що пропонується на інших видах торгових підприємств ) , а по-друге асортимент налічує більшу кількість найменувань , що дає змогу задовольнити смаки найвибагливішого споживача.
За данними виробників та торгових компаній : “ Віденська кава “, “ Євромарт “ , “ Итальянский торговый дом “ , “ Каскад – Плюс “, “Л-Плюс “ , “ СТ Крафт “ , “ Продторг “ , “ Роастмастер “ , “ Степ “ та ін . було складено таблицю базових цін основних кавових продуктів ( мілкий опт ) :
Таблиця 4
Базові ціни на основні кавові продукти
| Вид кави
|
Вага одиниці ,
г
|
Ціна за одиницю , грн.
|
| 1
|
2
|
3
|
Вище середньої
|
Кава в зернах
|
250
|
11,9-16,2
|
| Кава в зернах
|
100
|
4,96-7,56
|
| Кава мелена,вакуум.
|
250
|
10,91-18,0
|
Кава мелена
|
100
|
4,96-7,56
|
| Кава розчинна
|
200
|
31,61-35,71
|
| Кава розчинна
|
100
|
15,93-24,75
|
Середня
|
Кава в зернах
|
250
|
8,2-10,11
|
| Кава в зернах
|
100
|
3,30-4,19
|
| Кава мелена,вакуум.
|
250
|
7,14-9,65
|
| Кава мелена
|
100
|
3,63-4,19
|
| 1
|
2
|
3
|
| Кава розчинна
|
200-250
|
21,20-22,75
|
| Кава розчинна
|
100
|
9,55-11,37
|
| Кава розчинна
|
50
|
5,45-5,88
|
| Кава розчинна , 3 в 1
|
15-20
|
0,32-0,38
|
| Кава розчинна , 2 в 1
|
11-15
|
0,35-0,38
|
| Кава розчинна , 3 в 1
|
2
|
0,30-0,38
|
Нижче середньої
|
Кава мелена
|
200-250
|
4,66-6,20
|
Кава мелена
|
100
|
1,88-2,81
|
| Кава розчинна
|
100
|
6,60-7,80
|
| Кава розчинна
|
50
|
3,43-3,50
|
| Кавовий напій
|
100
|
2,70-3,00
|
| Кавовий напій
|
50
|
0,88-1,00
|
Як ми бачимо з таблиці 4 , в Україні присутній товар на будь-який ціновий рівень споживача , також , говорячи про глибину асортименту , можна сказати , що вона достатньо насичена . На ринку існує кавова продукція фасуванням від 2 г до 1,5-2 кг , що полегшує вибір покупця .
Аналіз ринку кави та кавових продуктів на Україні показав , що насиченість ринку даним товаром досить велика . На ньому представлені марки як вітчизняних так і закордонних виробників .
З українських торгових марок кави та кавових напоїв лідирує продукція Львівського спільного підприємства “ ГАЛКА ЛТД “. Це підприємство є вітчизняним лідером з 30-річним досвідом виробництва високоякісної кавової продукції .
На сьогоднішній день “ Галка “ виробляє близько чотирьох десятків видів продукції . Асортимент її розрахований на різні прошарки населення , з врахуванням не тільки матеріального стану , але і їхнього віку . Окремо представлена група кавових напоїв для старших людей та дітей будь-якого віку. В напоях дозується вміст кави , що дуже важливо для покупців , тому практично кожна людина серед розмаїття продукції має можливість вибрати те , що найбільше підходить та корисно для її здоров’я .
Класична лінія добре просліжується у виготовленні багатьох видів натуральної меленої та зернової кави “ Галка “ . Серед новинок – натуральна високоякісна кава “ Класика “.Дійсно екзотичною вважають каву “ По- східному “. Спеціальною рецептурою відрізняється і натуральна кава “ Гердан “ в 250-грамових вакуумних пакетах . Незмінною популярністю споживачів користується натуральна мелена кава “ Еспрессо “ та кава для закоханих “ Фортуна “. Також в асортименті є зернова кава “ Арабика “ , кілограмові пакети натуральної смаженої кави в зернах “ Робуста “ , розчинна кава “ Галка “ , кавовий напій “ Цикорлат “ тощо .[ 23 ]
Також серед вітчизняних виробників відомі такі торгові марки , як :
“ Одеська кава “ ( продукція “ Традиція “ та “ Шик “ ) , “ Віденська кава “ ( кава в зернах – “ Робуста “ 500 г , 1000 г ; “ Арабіка “ 100 г , 500 г ; мелена , в зернах - “ Віденська кава” 100 г ; “ Класична “ 100 г ; “ Оскар “ 70 г , 100 г , 500 г ; “ Прем’єр ” 70г , 100 г ; мелена – “ Вікторія “ 70 г , 100 г ; “ Класична “ 70 г , 100 г ; ) , “ Paradise “ компанії “ Роастмастер “ , Шустов ( кава “ Класик “ та “ Класик Арома “ ) , Босфор ( “ Арабіка “ та “ Exelent “ ) , Добра кава ( “ Ріо де Жанейро “ , “ Кафе де Бразил “ , “ Запашне “ та “ Ароматное “ ) , Срібний ярлик , Вівальді , Ласкава , Мономах , “ Золоте зерно “ . Асортимент кавових напоїв також достатньо широкий : “ Валгумс “ , “ Літній “ , “ Львівський “ , “ Марія “ , “ Новость “ , “ Люкс “ , “ Цикорно – яблучний “ ,“ Чорноморський “ , “ Славутич “ , “ Колосок “ ,“ Бодрость “ , “ Курземе “ , “ Дніпрвський “ ,
“ Хвилинка “ , “ Здоров’я “ , “ Молочний “ , “ Цикорлакт “ , цикорій розчинний та розчинні кавові напої у вигляді паст .
Серед зарубіжних марок перше місце посідає “ Nescafe “ . Кава “ Nescafe “ давно відома на ринку України . В асортименті даної торгової марки представлені різноманітні види кави : Nescafe Classic , престижний асортимент , що включає Nescafe Gold , Nescafe Gold Decaf , Alta Rica , Cap Colombie , Unser Bester , а також новий продукт Nescafe 3*1 ( кава з вершками та цукром ). Вся продкція представлена в зручній та доступній упаковці – від 2 до 250 г . Упакована кава “ Nescafe “ як в полімерні пакети так і в скляні та жерстяні банки .
На українському ринку компанія Дау Егбертс представляє високоякісну натуральну каву в зернах та мелену під торговою маркою “ Douwe Egberts “ та “ Moccona ” , яка вже встигла завоювати своїх прихильників . Кава представлена всім асортиментом і постачається безпосередньо від голандського виробника , що гарантує його високу якість . “ Moccona ” розчинна представлена в наступному асортименті : “ Moccona Continental ”агломерована 100 г ; “ Moccona Exellent ” агломерована 50г , 100г , 200г ; “ Moccona Espresso” агломерована 50 г , 100 г , 200 г ; “ Moccona Continental Gold “ , фріз драйд , 2 г , 50 г , 100 г , 200 г ; “ Moccona Continental Gold “ декофенований , фріз драйд , 100 г . Кава мелена у вакуумній упаковці представлена також в широкому асортименті : “ Moccona for filtres “ , 100 г , 250 г ; “ Moccona for turka “ 100 г , 250 г ; “ Moccona Exellent for filters ” 100 г , 250 г ; “ Moccona Exellent for turka ” 100 г , 250 г . Кава в зернах : “ Moccona beans ” 100 г , 250 г ; Piazza D’Oro beans 1000 г. [ 16 ]
Продукція представлена у всьому спектрі майже на всіх торгових підприємствах , від спеціалізованих лотків до великих супермаркетів , таких як : Білла , Максі , Євромарт , Мега-маркет , Велика Кишеня , Ля Фуршет , Фозі , Тикомаркет , Сільпо .
На українському ринку кави та кавових напоїв можна зустріти слідуючий асортимент кавовової продукції :
- Jacobs : мелена – Jacobs Maxima 75 г , 250 г , 500 г ; Jacobs Espresso 75 г , 250 г, 1000 г ; Jacobs Monarch 75 г , 250 г , 500 г ;
- Monterrey : розчинна – Monterrey Express 2 г , 50 г , 100 г , 250 г ; Monterrey Gold 170 г ;
- Tchibo : в скляній банці Tchibo Mokka FD – 50 г , 100 г , 200 г ; Tchibo Майлд 50 г , 100 г , 200 г ; Tchibo Фемели – 50 г , 100 г ; Tchibo Ексклюзив – 50 г , 100 г , 200 г ; в пакетах Tchibo Мокка , Tchibo Майлд ,Tchibo Фемели 100 г ; у вакуум. упаковці Tchibo Мокка , Tchibo Майлд ,Tchibo Фемели 250 г ;
- Luxor : розчинна кава в скляній банці 50 г , 90 г , 100 г , 180 г та в пакетиках по 2 г ;
- Регал ;
- Жокей : смажена , в зернах вищого та першого сортів , фасуванням 100 , 200 , 250 , 400 та 500 г ; також “ Жокей “ Класичний “ та “ Жокей “ По- турецки “ смажена , мелена , вищий гатунок - 100 г , 250 г ;
- PELE ;
- Mill House ;
- Ambassador ;
- Elit ;
- Lavazza ;
- продукція італійської фірми “ Torrefazioni Fratelli Pasqualini s.n.c. “;
- “ Петровская слобода “ ;
- Bon ;
- Manhattan ;
- Jacky ;
- Cacique ;
- Globo ;
- Cafe Imperial Brazile ;
- American Gold та інші .
1.3 Особливості виробництва кавових напоїв
Кавові напої – порошкоподібні суміші з хлібних злаків ( ячменю , вівса , пшениці , жита ) , цикорію , жолудів , каштанів , букових горіхів , плодів шипшини , ядер кісточкових плодів , какаовелли та ін .
Розчинні кавові напої за зовнішнім виглядом , кольором , смаком і консистенцією близькі до розчинної кави , але в зв’язку з вмістом в них окрім натуральної сировини і інших видів сировини ( хлібних злаків ( ячменю , жита ) , цикорію , жолудів , насіння винограду ) в порошках проявляються характерні особливості , властиві використаній сировині . Одні з них придають напою смак , інші – аромат та міцність . Корені цикорію , кульбаби , клубні земляної груші містять інулін ; винні ягоди , морква багаті на цукор ; жолуді , каштани , ячмінь , овес , солод – крохмалем ; соя – білками ; горіхи , насіння винограду , абрикосові кісточки – жиром . Жито , овес , ячмінь роблять екстракт насиченим ; каштани пом’якшують смак , горіхи надають терпкість .
Деякі компоненти кавових напоїв взаємозамінні , так як вони близькі за хімічним складом та органолептичними показниками .
Дані хімічного складу кавових напоїв приведені в таблиці 5 . Розглянемо один з найбільш поширених компонентів – цикорій .
Цикорій є основним видом сировини для виробництва кавових напоїв – замінник натуральної кави .
Цикорій містить більше 5 % цукру і від 14 до 17 % інуліну , який в процесі термічної обробки розкладається з утворенням редукуючих цукрів , які карамелізуються при обсмажуванні цукру і надають цикорію коричневе забарвлення .
Продукт карамелізації і глюкозид – інтибін , який міститься в цикорії в кількості від 0,32 до 0,186 % зумовлює його гіркий смак . В процесі обсмажування цикорію утворюється ефірна олія – цикореаль ( 0,08-0,1% ) , до складу якої входять оцтова і валеріанова кислоти , акролеїн , фурфурол , фурфуроловий спирт , феноли , ацетон та інші сполуки , який надає смаженому цикорію аромат , близький до натуральної кави .
Смажений цикорій містить велику кількість екстрактивних речовин ( 60 – 80 % ) , тому його додають в натуральну каву і кавові напої для покращення смаку і особливо для збільшення міцності напою .
Не менш важливим при виробництві розчинних кавових напоїв є ячмінь . Він входить майже у всі рецептури кавових сумішей , що пов’язано з великим вмістом в ньому вуглеводів та екстрактивних речовин ( 64,3 % ) . Напої , які містять у своєму складі ячмінь , володіють приємною терпкістю , подібною до деяких видів кави .
Виробництво [ 21 ] кавових напоїв включає операції представлені на рис. 4 :
 Сортування сировини
Просіювання сировини 

Очищення від сторонніх домішок
 
Обсмажування сировини при t 180 – 230 град С протягом 35 – 50 хв.
 Охолодження до 35 – 50 град С

Помол сировини

Просіюванння
 Очищенння від металодомішок
 Змішування рецептурних компонентів

Фасування
Рис. 4 Технологічна схема виробництва кавових напоїв
Для виробництва розчинних кавових напоїв характерні наступні операції ( рис. 5 ) :
Рис. 5 Технологічна схема виробництва розчинних кавових напоїв
Проте на сьогоднішній день існують більш сучасні методи виробництва кавових напоїв – freeze-dried ( “ сублімації “ чи “ виморожуання “ ) та spray – dried ( технологія “ агломерування “ чи “ розпилення “ ) . Але продукція виготовлена за технологією freeze-dried надто дорога , тому її використовують , в основному , для виготовлення більш дорогої розчинної кави .[ 48 ]
Залежно від рецептури можна виділити три типи кавових напоїв : які містять натуральну каву ( Наша марка , Галка , Віденська кава ) , містять цикорій , без додавання натуральної кави ( Цикорлакт , Ячмінний) , без натуральної кави і цикорію ( Жолудевий , Золотий колос ) .
Розчинні кавові напої готують із обсмаженої рослинної сировини . Екстракти виділяють з вмістом сухих речовин до 24% . Це пояснюється високим вмістом крохмалю в екстрактах із сумішей , що включають ячмінь , і збільшенням в’язкості розчину . Залежно від складу сировини виробляють розчинні кавові напої Львівський , Літній , Мрія та ін.
1.3 Харчова нешкідливість кавових напоїв , що реалізуються на
ринку міста Києва
В світі виробляється 60 – 70 тис. хімічних сполук , значна частина яких є потенційними канцерогенами . В Україні функціонує понад 1,5 тис. підприємств , що містять , переробляють і зберігають хімічні речовини , 1 тис. підприємств переробляють чи зберігають вибухонебезпечні речовини . В зони можливого зараження хімічними отруйними речовинами потрапляє 11 % території країни , де проживає 35 % населення України .[39 ]
Харчові продукти забруднюються токсичними важкими металами через газоподібні , рідкі , тверді викиди та відходи промислових підприємств , електростанцій , транспорту , комунальні побутові відходи , стічні води , засоби захисту рослин від шкідливих організмів .
До останнього часу вважалось , що , за окремими винятками , грунти не мають надлишків важких металів , а навпаки , потребують внесення їх у грунт в ролі мікроелементів . У зв’язку з інтенсифікацією промисловості і сільського господарства на значних територіях спостерігається нагромадження в грунтах важких металів у високих концентраціях , які токсично діють на рослини , живі організми .
Важкі метали через грунт , повітря , воду потрапляють в рослини , частини яких ми використовуємо як продовольчу сировину і продукти харчування . [15 ]
Ситуація ускладнюється тим , що для важких металів не існує механізмів природного самоочищення , а очисні споруди практично повністю “ пропускають “ мінеральні солі , в тому числі сполуки , утворені токсичними і канцерогенними важкими металами .
З продуктами харчування в організм людини надходить близько 70 важких металів , з яких майже всі належать до мікроелементів . Найтоксичнішими вважаються ртуть , свинець , олово , мідь , нікель , берилій , селен , кадмій , вісмут тощо . Але деякі з цих металів у малих дозах життєво необхідні , бо беруть участь у різних формах метаболізму , переносі , синтезі речовин , входять до складу ферментів , вітамінів , різних тканин організму .
В концентраціях , вищих від гранично допустимих , важкі метали стають шкідливими . Загалом їх налічується близько двадцяти , в тому числі : ртуть , свинець , селен , ванадій , вісмут , хром , марганець , залізо , кобальт , нікель , цинк , мідь , кадмій тощо .
Також організм людини , рослинний і тваринний світ постійно зазнають дії іонізуючого випромінювання , яке складається з природної ( космічне випрмінювання , випромінювання радіоактивних газів з верхніх шарів земної кори ) і штучної ( рентгенівські апарати , телевізійні прилади , радіоізотопи , атомоходи , атомні електростанції , ядерні випробування ) радіоактивності.[ 30 ]
Радіоактивність рослин і тварин , а власне і харчових продуктів , зумовлена всіма ізотопами , які потрапляють у них із зазаначених джерел . Ізотопи поділяють на дві групи . До першої групи відносять радіонукліди , які містять у суміші із стабільними елементами , що беруть участь в обміні речовин і рослин і тварин , до другої – усі інші .
Радіоактивні речовини потрапляють у повітря , грунти , ріки , озера , моря , океани і звідти поглинаються рослинами , рибами , тваринами і молюсками .
Через листя і коріння радіоактивні речовини потрапляють у рослини , а потім в організм тварин і з продуктами рослинного і тваринного походження , з водою – в організм людини . [ 20 ]
Враховуючи екологічний стан України , здоров’я українського народу на ринок харчових продуктів пропонується продукція спеціального профілактичного призначення , зокрема кавові напої . Біологічна дія такої продукції підсилена використанням нетрадиційної сировини чи сировини , виготовленої за нетрадиційною технологією . Внаслідок чого готовий продукт містить більше окремих біологічно активних речовин і має посилений вплив на організм людини в певному напрямку . Продукти спеціального призначення застосовують для лікувально – профілактичного харчування окремих груп населення . [ 46 ]
1.5 Вимоги до упакування , маркування та зберігання
Кава розчинна та кавові напої відносяться до харчових продуктів низької вологості . Відрізняючись від смаженої кави в зернах та меленої , у яких розчинні речовини захищені від навколишнього повітря клітинною оболонкою , частини розчинного напою з усіх сторін відкриті і надзвичайно лабільні по відношенню до кисню , парів води , світла та інших фізичних факторів . Ця їх висока реакційна здатність потребує застосування для упакування продукту тару , що забезпечує герметичність ( мінімальні газо- , паро- та аромопроникність ) та наділеною хорошими захистними властивостями . Якими являються жерстяні та скляні банки , а також трьохшарові термозварні полімерні плівки . Дослідження ( Нахмедов , Худоминська , Князєва , Монахова , 1978 ) показують , що розчинна кава та кавові напої протягом 24 міс. можна зберігати в жерстяній банці з пропаяним швом і трьохшарових пакетах з ламінованої фольги ( целофан – алюмінієва фольга – поліетилен ) без суттєвих змін фізико-хімічних та органолептичних показників . Проте в жерстяних банках з незначним порушенням герметичності , що має місце при пропайці швів , вологість продукту через декілька місяців зберігання зростає , що веде за собою зміну смаку , кольору , аромату , розчинності та сипучості порошку продукту ( табл. 6 ) .
Найбільш дешевими пакувальними матеріалами для фасування розчинної кави та кавових напоїв є поліетилентерефталат-алюмінієва фольга-поліетилен , саран-целофан-алюмінієва фольга-поліетилен , лакована бумага-алюмінієва фольга-поліетилен та целофан-алюмінієва фольга-поліетилен ( ламінована фольга ) . Для дослідження було використано комбіновані полімерні матеріали : папір-полівінілденхлоридне покриття ( ВХВД-65 ) , папір-поліпропілен , целофан-алюмінієва фольга-поліетилен та лавсан-поліетилен . В пакети розміром 100*160 мм вміщували по 50 г рочинного продукту та герметизували . Частину пакетів пакували під вакуумом . Досліди ( Нахмедов , Ломачинський , Додонов , Белькова , Белітова , Дубова , 1981 ) показали ( табл. 7 ) , що кавові напої добре зберігаються в пакетах з лавсан-поліетилен та целофан-алюмінієва фольга-поліетилен . Паро- газо- та ароматопроникність пакетів з ВХВД-65 та папір-поліпропілен з часом знижується . Це приводить до підвищення вологості продукту та зниження його якості . Крім того , полімерні матеріали на основі папір-полівінілхлоридне покриття та паперу з поліпропіленом надають розчину напою сторонні смак та запах . Тому ці матеріали не рекомендуються для фасування розчинних кавових напоїв .
Кращою для напоїв вважається газонепроникла герметична упаковка під вакуумом і в атмосфері інертного газу . Коробки , пакети і банки з кавовими напоями складають у сухі , чисті фанерні або дощаті ящики , застелені обгортковим папером , а також у коробки з гофрованого картону місткістю 25 кг. [ 27 ]
Проте більшість компаній , які мають для цього можливості ( в першу чергу фінансові та технологічні ) , використовують пакувальний матеріал Bonvac , верхній шар якого складається з поліаміду чи нейлону , середній – з алюмінієвої фольги , а внутрішній шар – з побутового поліетилену . Така конструкція дозволяє продукту зберігатися більше , залишаючись якісним . Герметичні пакети наділені спеціальним клапаном , через який назовні виходить двоокис водню ( в іншому випадку надлишок вуглекислоти може привести до розриву пакета ) і який , в той же час , запобігає проникненню в середину упаковки повітря .
Але прогрес не стоїть на місці і з’являються нові технології в упакуванні кави та кавових напоїв . Hot-melt ( “ гарячий клей “ ) – це один з сучасних способів упакування сипучих продуктів , особливо часто використовується для упакування кави та кавових напоїв .
В системі вакуумного формування брикету продукту закривання пломбою “ hot-melt “ є найбільш ефективним способом забезпечення захисту .
Крім естетичного і натурального аспектів , цей вид упаковки кавових напоїв дає гарантію довгочасної збереженості продукту .
В Європі в даний час 25% кави і кавових напоїв упаковується саме таким способом . Найбільш відомі фірми , такі як Jacobs Cafe ,Tchibo , MK Cafe , Prima , Celmar , Elite Cafe використовують пломбу “ hot-melt “.
Пломба “ hot-melt “може бути також носієм інформації рекламного характеру , що дозволяє проводити рекламні акції без зайвих витрат. [ 14 ]
Упакування кавових напоїв повинно мати яскраве оформлення та містити наступну інформацію:
- дату виготовлення ;
- термін зберігання ( 6 міс . ) ;
- назву продукту ;
- назву виробника ;
- юридичну адресу виробника , телефон ;
- товарний знак ;
- спосіб приготування у відповідності з технологічною інструкцією ;
- умови зберігання ;
- харчову та енергетичну цінність ( табл.8 ) :
Таблиця 8
Харчова та енергетична цінність розчинних кавових напоїв
“ В 100 г напою міститься
| Назва продукту
|
Білки , г
|
Вуглеводи , г
|
Жири , г
|
Енергетична цінність , ккал
|
| 1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
| Дніпровський
|
1 , 5
|
90 , 4
|
---
|
372
|
| Хвилинка
|
1 , 5
|
90 , 5
|
---
|
373
|
| Молочний
|
6 , 6
|
80 , 4
|
5 , 0
|
395
|
| Здоров’я
|
1 , 5
|
---
|
---
|
343
|
| Для всіх інших
|
9 - 12
|
40 - 55
|
---
|
378 - 382
|
1 чайна ложка ( 3 г ) порошку – 11 – 12 ккал “ ;
- маса продукту , відхилення від маси нетто , яке допускається , не повинно перевищувати значень , вказаних в таблиці 9 :
Таблиця 9
Допустиме відхилення від маси нетто
| Маса нетто упаковки , кг
|
Відхилення , яке допускається , %
|
| До 0 , 100
|
+/- 4 , 0
|
| Від 0 , 100 до 0 , 150
|
+/- 3 , 0
|
| Від 0 , 150 до 0 , 250
|
+/- 3 , 0
|
- нормативний документ ( стандарт ) .
Всі реквізити повинні бути нанесені українською мовою .
Тара , транспортні засоби та складські приміщення для зберігання розчинної кави та кавових напоїв повинні бути сухими , чистими , не пошкоджені амбарними шкідниками . Склади повинні добре провітрюватися , відносна вологість повітря в них не повинна перевищувати 75 % . Не допускається зберігати розчинну каву та кавові напої з пахучими продуктами і матеріалами , розміщення їх поблизу приладів опалення або каналізаційних труб .
Згідно ТУ 18 України 144 – 93 виробник гарантує відповідність напою вимогам діючих технічних умов при дотриманні умов зберігання та транспортування .
Гарантійний термін зберігання розчинних кавових напоїв :
- напоїв “ Днепр “ , “ Зоря “ , “ Колосок “ , “ Літній “ , “ Марія “ , “ Славутич “ , “ Ранок “ , “ Бодрость “ , “ Люкс “ – 12 місяців ;
- напій “ Молочний “ – 4 місяці ;
- інших напоїв – 6 місяців .
Термін зберігання розчинної кави – два роки з дня виготовлення .[ 10, 44, 45 ]
2. Дослідження якості та харчової нешкідливості кавових напоїв ,
що реалізуються в ЗАТ “ ТД “ Хрещатик “
2.1 Матеріали та методи дослідження
Дипломна робота виконана на матеріалах ЗАТ “ ТД “ Хрещатик “ , в лабораторіях КНТЕУ та СЕС Ватутінського району міста Києва .
Дослідження проводили у два етапи : на першому – оцінювалися лише органолептичні показники як кавових напоїв , так і розчинної кави в готовому вигляді . В якості об’єкту дослідження виступала продукція таких торгових марок , як :
- Tchibo Exclusive , Німеччина ;
- Nescafe Gold , Німеччина ;
- Jacobs Monarch , Німеччина ;
- Elite Classic , Німеччина ;
- Cafe Globo , Бразилія ;
- Cafe Pele , Бразилія ;
- Brooke Bond Bon , Індія ;
- Monterrey Coffee , Чілі ;
- Mysare Gold Coffee , Індія ;
- Jacky , Бразилія ;
- Maxwell , Канада ;
- House Folgers , США ;
- Carte Noire , Німеччина ;
- Галка , Україна ;
- Добра кава , Україна ;
- Mac Coffee , Сингапур ;
- Капучіно “ Оригінал “, Україна ;
- Капучіно “ Вівальді “, Україна ;
- Цикорлакт , Україна .
На другому етапі досліджували як органолептичні показники , так і фізико-хімічні . Об’єктом дослідження виступали тільки кавові напої наступних марок:
- Люкс , Україна ;
- Інка , Польща ;
- Капучіно “ Оригінал “, Україна ;
- Капучіно “ Вівальді “ , Україна ;
- Mac Coffee , Сингапур .
Для цього проводили відбір проб з різних місць кожного відкритого ящика по 2 упаковки продукту , потім вміст перемішували і складали загальну пробу . Із загальної проби квартуванням виділяли середню пробу масою 0 , 3 кг , з якою проводили подальші дослідження . [ 11 ]
Органолептичну оцінку проводили по розробленій нами бальній оцінці якості , як в сухому , так і в готовому вигляді ( табл . 10 , 11 ) .
Органолептичні показники
визначали в наступній послідовності :
· зовнішній вигляд та колір
– продукту виявляли візуально при яскравому розсіяному денному світлі , який поміщений на листок білого паперу рівним шаром ;
· аромат
– визначали в сухому продукті та напої ;
· смак
– тільки в напої ;
· розчинність
– проводили шляхом визначення тривалості розчинення наважки продукту в гарячій воді .
З фізико-хімічних показників
визначали наступні :
· вміст кофеїну
– обробляли кавові напої розчином аміаку з метою вивільнення кофеїну , очищення кофеїну чистим диетилефіром на двох колонках ( перша – з лужним , друга – з кислим середовищем ) , вивільнення кофеїну чистим хлороформом і виявлення його вмісту спектрофотометричним методом ;
· масову частку вологи
– визначали стандартною методикою шляхом висушування наважки досліджуваного продукту ;
· масову частку золи
– визначали повним спалюванням всіх органічних речовин маси наважки в муфельній печі ;
· рН
– вимірювали різницю потенціалів між двома електродами , які занурені в середовище досліджуваного продукту . [ 12 ]
Визначення інтегральної оцінки якості
кавових напоїв здійснювалося методом кваліметричної оцінки , яка дозволяє отримати показник якості продукту у вигляді деякої цифрової величини . Показники якості продовольчого товару переводять у безрозмірний вигляд , застосовуючи наступну формулу :
бр
рі – рі
Рі = ------------
, де ( 1 )
ет бр
рі - рі
Рі
– і-й показник якості в безрозмірному вигляді ( відносний показник ) ;
рі –
і-й показник якості в натуральному вигляді ( абсолютний показни ) ;
бр
рі -
бракувальне ( найгірше допустиме ) значення і-го показника ;
ет
рі -
еталонне ( найкраще можливе ) значення і-го показника .
Інтегральний показник якості розраховується за формулою :
n
Q
=
Σ аі Рі , де
( 2 )
і = 1
аі
– коефіцієнт вагомості і-го показника ;
Рі
– відносний показник якості ;
n
– число оцінюваних показників .
Коефіцієнт вагомості показника визначався аналітичним методом .
Розрахунок інтегрального показника відносної конкурентоспроможності
проводився шляхом порівняння параметрів досліджуваного товару з параметрами товару , який найбільш повно віддзеркалює вимоги споживачів , в наступній послідовності :
1) проводимо розрахунок збірного параметричного індексу для функціональних показників :
Рф = Σ аі
gi
, де ( 3 )
аі –
коефіцієнт вагомості ;
gi
– відносний параметр ( показник ) якості , який розраховується за формулою :
Р досл
gi
= -------------
, де
( 4 )
Р конк
Р досл
– значення параметру досліджуваного товару ;
Р конк
– значення параметру конкуруючого товару .
2) розрахунок збірного параметричного індексу для естетичних показників :
Р ест = Σ аі
gi
( 5 )
3) розрахунок параметричного індексу для економічних показників :
4)
С досл
g
ек = ---------
; де ( 6 )
С конк
С досл
– цінові характеристики досліджуваного товару ;
С конк
– цінові характеристики конкуруючого товару .
5) розрахунок інтегрального показника відносної конкурентоспроможності :
Рф + Р ест
К = --------------
( 7 )
g
ек
Якщо К < 1
, то досліджуваний товар має нижчу конкурентоспроможність порівняно з конкуруючим товаром . Якщо К > 1
, то досліджуваний товар має вищу конкурентоспроможність порівняно з конкуруючим товаром . [ 41 ]
Маркетингові дослідження
здійснювалися на ЗАТ “ ТД “ Хрещатик “ методами спостереження та опитування .
Для дослідження було обрано “ вибіркову сукупність “ споживачів , яку необхідно обстежити , систематичним або псевдовипадковим методом наступним чином : спочатку розрахували інтервал вибірки , який визначали відношенням розміру сукупності до розміру вибірки та округляли результат до цілого числа за формулою :
N
I
= -------
, де ( 8 )
n
I
– інтервал вибірки ;
N
– розмір сукупності ;
n
– розмір вибірки .
Потім відбирали випадкове число між одиницею та вибірковим інтервалом . Воно становить одиницю вибірки , наступні визначали додаванням вибіркового інтервалу до кожного попереднього числа . Таким чином , тільки начальне число відібрали випадковим способом , а наступні – зумовлені вибірковим інтервалом .
Спостереження використовувалося в дослідженні пошукового характеру і представляє собою процес вивчення поведінки об’єкту дослідження в звичайному середовищі . [ 3 , 4 ]
Опитування застосовувалося для описувального дослідження знань , переваг та уподобань споживачів . [ 5 ] Дане дослідження виконувалося у вигляді анкетування за допомогою розробленої нами анкети .
Таблиця 10
Шкала бальної оцінки кавових напоїв в сухому вигляді
| Показник
|
Бал
|
Характеристика
|
| Зовнішній вигляд
|
5
|
однорідна порошкоподібна маса
|
| 4
|
однорідна порошкоподібна маса , допускаються нещільні комочки
|
| 3
|
однорідна порошкоподібна маса з великою кількістю комочків
|
| Колір
|
5
|
коричневий , для напоїв з цукром та вершками насичений світло-коричневий
|
| 4
|
коричневий , з незначними темними включеннями , для напоїв з цукром та вершками світло-коричневий
|
| 3
|
коричневий з матовим відтінком
( брунатний )
|
| Смак та запах
|
5
|
властиві даному продукту
|
| 4
|
не чітко виражені
|
| 3
|
слабо виражені
|
| Упаковка
|
5
|
зручна у використанні , стійка до дії зовнішніх факторів , інформативна , яскрава , приваблива
|
| 4
|
стійка до дії зовнішніх факторів , інформативна
|
| 3
|
менш щільна і стійка до дії зовнішніх факторів
|
Таблиця 11
Шкала бальної оцінки кавових напоїв в готовому вигляді
| Показник
|
Бал
|
Характеристика
|
| Зовнішній вигляд
|
5
|
Утворення стійкої піни
|
| 4
|
Утворення нестійкої піни
|
| 3
|
Піна ледь помітна
|
| Колір
|
5
|
Чорно-коричневий , властивий натуральній каві ; насичений колір кави з вершками ( для напою з цукром та вершками )
|
| 4
|
Темно-коричневий ;світло-брунатний
|
| 3
|
Коричневий ; світло-брунатний з відтінком кави з молоком
|
| Смак
|
5
|
Гіркота , властива натуральній каві . Приємна терпкість напою . Гармонійний , виразний з характерними кавово-вершковими тонами ( можлива наявність тонів ароматизаторів )
|
| 4
|
Гіркота слабовиражена , приємна терпкість напою .Виражений кавово-вершковий смак , але дещо пріснуватий
|
| 3
|
Гіркота слабовиражена , незначний присмак ячменю .Слабовиражений кавово-вершковий смак , переважають тони ароматизаторів
|
| Аромат
|
5
|
Властивий натуральній каві . Гармонійний , яскраво виражений властивий даному виду продукту
|
| 4
|
Властивий даному напою . Гармонійний , приємний
|
| 3
|
Немає свіжості в ароматі
|
2.2 Аналіз отриманих результатів
Метою першого етапу
дослідження було оцінка якості та харчової нешкідливості кавових напоїв спеціального призначення та розчинної кави , що реалізується на ринку міста Києва . Оцінювалася розчинна кава таких торгових марок , як : Tchibo Exclusive , Nescafe Gold , Jacobs Monarch , Elite Classic , Cafe Globo , Cafe Pele , Brooke Bond Bon , Monterrey Coffe , Mysare Gold Coffee , Jacky , Maxwell , House Folgers , Carte Noire , Галка та Добра кава ; а також кавові напої Mac Coffee , Капучіно “ Оригінал “ , Капучіно “ Вівальді “ та Цикорлакт .
Органолептичну оцінку якості всіх зразків проводили по розробленій нами п’ятибальній системі з використанням профільного аналізу .
Дослідження харчової нешкідливості кавових напоїв проводили на вміст важких металів та радіонуклідів .
Результати досліджень приведені на малюнках 6- 9 та таблицях 12 та 13 . Зовнішній вигляд ( мал. 6 ) готових напоїв усіх зразків мало різнився . В основному це прозорі , слабо прозорі чи не прозорі розчини ; привабливі , мало привабливі або непривабливі . Найнижчий бал отримала кава : Monterrey , Broke Bon , Mysare Gold та Pele . Зовсім інша картина спостерігалась при оцінці кольору , аромату і смаку ( мал. 7-9 ) . Розбіжності в балах від 2 до 5 . Найвищий бал отримали напої : Nescafe Gold , Carte Noire , Капучіно “ Вівальді “( вершковий ) , Капучіно “ Вівальді “ ( горіховий ) .
Аромат і смак цих напоїв гармонійно поєднаний , виражений з характерними відтінками . Деякі зразки кави ( Mysare Gold , Jacky , Maxwell ) мали нехарактерні кислі чи інші тони з неприємними присмаками пересмажених кавових зерен .
Порівнюючи отримані результати показників безпеки з гранично допустимими концентраціями медико-біологічних вимог показали , що вміст свинцю , кадмію і ртуті в каві “ Галка “ перевищував норми в 1,5 – 2 разів . Вміст міді , цинку , заліза , згідно цих вимог , не нормується і в каві в невеликій кількості .
Суміші розчинні швидкого приготування по вмісту важких металів відповідали вимогам ГДК , але коливались в різних межах .
Вміст важких металів в “ Цикорлакті “ , як продукту лікувально-профілактичного призначення набагато менше ( в сотих і тисячних долях ), ніж у каві .
Сировина , що використовується для виробництва “ Цикорлакту “ екологічно чиста . Так цикорій містить тільки 0,2 мг/кг свинцю , а такі важкі метали , як кадмій , миш’як , ртуть відсутні . Сухе знежирене молоко також по вмісту свинцю , кадмію , миш’яку і ртуті у 2-3 рази нижче гранично допустимих концентрацій .
Дослідження радіоактивного забруднення вище названих продуктів за вмістом цезію-137 та стронцію-90 показали ( табл . 13 ) , що вони відповідають нормам допустимих рівнів ( ДР – 97 ) .
Так досліджувані зразки містили цезію-137 від 5 до 70 Бк /кг ( розчинна кава “ Галка “ ) при нормі 600 Бк/кг , а стронцію-90 – 0,1-100 Бк/кг ( розчинна кава “ Галка “ ) при нормі 200 Бк/кг .
Проведені дослідження і отримані результати дають змогу зробити висновки, що кавова продукція , яка реалізується на ринку міста Києва в нестаціонарних торговельних місцях і “ з рук “ приватними особами є особливо небезпечною для здоров’я людини .
На другому етапі
оцінка якості проводилася наступним чином : спочатку досліджувалися кавові напої , що містили каву та іншу сировину ( “ Люкс “ та “ Інка “ ) , а потім напої , що містять у своєму складі каву , цукор та вершки ( “ Mac Coffee “ , Капучіно “ Вівальді “ та Капучіно “ Оригінал “ ) .
Аналіз органолептичної оцінки якості кавових напоїв Люкс та Інка дав наступні результати :
Таблиця 12
Вміст важких металів в кавових напоях та сировині ( мг/кг )
| Продукт
|
Свинець
|
Кадмій
|
Миш
’
як
|
Ртуть
|
Мідь
|
Цинк
|
Залізо
|
Олово
|
| Кава розчинна “Галка”
|
5,0
|
3,0
|
0,5
|
0,4
|
15,0
|
0,7
|
4,0
|
0,05
|
| “Цикорлакт”
|
0,2
|
0,01
|
0,005
|
0,001
|
11,0
|
5,1
|
8,4
|
сліди
|
| Цукрова пудра “Галка”
|
сліди
|
не виявлено
|
не виявлено
|
не виявлено
|
-
|
-
|
-
|
-
|
| Цикорій
|
0,2
|
-
|
-
|
-
|
10,0
|
0,5
|
5,0
|
-
|
| Сухе знежирене молоко
|
0,05
|
0,02
|
0,01
|
0,002
|
0,8
|
4,5
|
7,5
|
0,4
|
| Кава по-французькі “Вівальді”
|
1,0
|
0,05
|
1,0
|
0,02
|
30
|
40
|
20
|
-
|
| Капучіно “Вівальді”
|
1,0
|
0,05
|
1,0
|
0,02
|
40
|
50
|
30
|
-
|
| Mac Coffee
|
0,31
|
0,01
|
0,07
|
не виявлено
|
45
|
60
|
10
|
-
|
| ГДК
|
1,0
|
0,05
|
1,0
|
0,02
|
50,0
|
70,0
|
Таблиця 13
Радіологічні дослідження кавових напоїв та сировини ( Бк/кг )
| Продукт
|
Цезій-137
|
ДР-97
|
Стронцій-90
|
ДР-97
|
| Кава розчинна “Галка”
|
70
|
600
|
100
|
200
|
| “Цикорлакт”
|
25
|
600
|
0,27
|
200
|
| Цикорій
|
5
|
600
|
0,1
|
200
|
| Сухе знежирене молоко
|
30
|
500
|
0,25
|
100
|
| Цукрова пудра “Галка”
|
5
|
0,1
|
| Кава по-французьки “Вівальді”
|
20
|
600
|
7
|
200
|
| Капучіно “Вівальді”
|
25
|
600
|
7,3
|
200
|
| “Mac Coffee”
|
15,2
|
370
|
5
|
200
|
- в сухому вигляді
: за зовнішнім виглядом напої – однорідна порошкоподібна маса , проте напій Люкс має більш розсипчату структуру ; колір кавового напою “Люкс” – красивий , насичений коричневий , “Інка” , також , мав коричневий колір , але з незначними темними включеннями . Смак і запах зразків властиві даному продукту , проте в напої “Люкс” вони відчувалися більш чітко . Упаковки продуктів відповідали усім нормам стандарту : інформативні , зручні у використанні , стійкі до дії зовнішніх факторів , проте жодна з них не була достатньо яскравою , що й знизило їхні бальні оцінки .
- в готовому вигляді
– кавові напої “Люкс” та “Інка” отримали наступну оцінку : напій “Люкс” при приготуванні утворював нестійку , але чітко виражену піну , на відміну від нього “Інка” також утворював піну , проте вона була ледь помітна і швидко зникала . Колір напоїв в готовому вигляді набував темно-коричневого забарвлення .Смак вітчизняного напою нагадував гіркотою та терпкістю натуральну каву .Тоді як напій польського виробництва мав слабовиражену гіркоту , відчувалися інші тони , властиві використаній сировині .
Враховуючи дані результати досліджувані напої отримали наступні бальні оцінки ( табл. 14 ) :
Таблиця 14
Дегустаційна оцінка якості кавових напоїв
| Показник
|
“ Люкс “
|
“ Інка “
|
| 1
|
2
|
3
|
| · сухий порошок :
зовнішній вигляд
|
4,7
|
4,6
|
| колір
|
5
|
4,6
|
| смак і запах
|
4,8
|
4,7
|
| упаковка
|
4,7
|
4,7
|
| 1
|
2
|
3
|
| · готовий напій :
зовнішній вигляд
|
4
|
3
|
| колір
|
4
|
4
|
| смак
|
5
|
4
|
| аромат
|
4
|
4
|
Фізико-хімічні результати дослідження якості кавових напоїв приведені в таблиці 15 :
Таблиця 15
Фізико-хімічна оцінка якості кавових напоїв
| Показник
|
Вимоги за ГОСТ
|
“ Люкс “
|
“ Інка “
|
| вміст вологи
|
7
|
7,5
|
8
|
| вміст золи
|
3,5
|
3,3
|
3,3
|
| рН
|
4,5
|
4
|
4,1
|
| вміст кофеїну
|
0,6
|
0,6
|
0,6
|
| вміст металодомішок
|
0,00003
|
0,00003
|
0,00003
|
| розчинність
|
3
|
3
|
3,2
|
Отже , з отриманих даних можна зробити висновок , що за якістю вітчизняний кавовий напій “ Люкс “ значно переважає аналогічний продукт
“ Інка “ польського виробництва .
В процесі дослідження якості “ Mac Coffee “, “ Капучіно “Вівальді “та
” Капучіно”Оригінал “ отримані наступні дані . Органолептична оцінка якості кавових напоїв в сухому вигляді показала , що за зовнішнім виглядом всі напої отримали характеристику, як однорідна порошкоподібна маса, але
“ Капучіно”Оригінал “ мав кращу структуру , тому й отримав вищий бал . Колір порошків продукту коливався від насиченого світло-коричневого до менш насиченого відтінку кави з молоком , що відобразилось на балах . Найкращими смак і запах , серед трьох зразків , спостерігалися в “ Капучіно”Оригінал “. А упаковкою вигідно відрізнявся “ Mac Coffee “- зручна у використанні , стійка до дії зовнішніх факторів , інформативна і досить яскрава та приваблива .В двох інших зразків упаковки , в порівнянні з “ Mac Coffee “, не достатньо яскраві , щоб привернути увагу споживачів, найнижчий бал отримав “ Капучіно”Оригінал “.
В готовому вигляді вищий бал отримали “ Mac Coffee “ та
“ Капучіно”Оригінал “. За зовнішнім виглядом напої “ Капучіно”Оригінал “ та “ Mac Coffee “ при приготуванні утворювали стійку піну , “ Капучіно “Вівальді“ утворював гарну , але не достатньо стійку піну . Колір напоїв коливався від насиченого відтінку кави з вершками до світло-брунатного . Найкращим кольором відзначався “ Капучіно”Оригінал “. За смаком вищий бал отримав “ Mac Coffee “, найменший “ Капучіно “Вівальді“- виражений кавовий смак , але дещо пріснуватий .
Найкращим ароматом серед трьох досліджуваних зразків відрізнявся “ Капучіно “Вівальді“- гармонійний, яскраво виражений , насичений . Інші мали менш насичений , приємний смак .
В балах це можна відобразити наступним чином :
Таблиця 16
Дегустаційна оцінка кавових напоїв
| Показник
|
“
Mac Coffee “
|
Капучіно
”Оригінал“
|
Капучіно
“Вівальді“
|
| 1
|
2
|
3
|
4
|
| · сухий прошок
зовнішній вигляд
|
4,7
|
4,8
|
4,7
|
| колір
|
4,7
|
4,7
|
4,5
|
| смак і запах
|
4,8
|
4,9
|
4,8
|
| упаковка
|
5
|
4,5
|
4,8
|
| 1
|
2
|
3
|
4
|
| · готовий напій
зовнішній вигляд
|
5
|
5
|
4,6
|
| колір
|
4,5
|
5
|
4,3
|
| смак
|
4,6
|
4,3
|
4
|
| аромат
|
4,6
|
4,6
|
5
|
Результати фізико-хімічних досліджень кавових напоїв приведені в таблиці 17 :
Таблиця 17
Фізико-хімічна оцінка якості кавових напоїв
| Показник
|
Вимоги за ГОСТ
|
“
Mac Coffee “
|
Капучіно
”Оригінал“
|
Капучіно
“Вівальді“
|
| вміст вологи
|
4
|
3,4
|
4
|
3,8
|
| вміст золи
|
3,5
|
4,2
|
3,6
|
3,7
|
| вміст кофеїну
|
0,6
|
0,65
|
0,6
|
0,6
|
| вміст жиру
|
14
|
16
|
16
|
14
|
| розчинність
|
3
|
3
|
2,9
|
3
|
Підсумовуючи отримані дані , можна сказати , що кавові напої вітчизняного виробництва за органолептичними та фізико-хімічними показниками не поступаються продукції закордонних виробників ( навіть за деякими показниками мають кращі характеристики ) , що характеризує українську продукцію з вигідної сторони .
2.3 Конкурентоспроможність кавових напоїв
Конкурентоспроможність
товару це :
- характеристика продукції , яка вказує на її відміну від товару конкуренту , як по ступеню відповідності конкретній суспільній потребі , так і по витратам на її задоволення ;
- це все те , що забезпечує перевагу товарів на ринку , сприяє його успішному збуту в умовах конкуренції , це поняття відносне і динамічне , яке піддається в порівнянні ;
- сукупність якісних та вартісних характеристик товару , яка забезпечує задоволення конкретної потреби і визначає його привабливість в очах споживача .
Конкурентоспроможність – більш широке поняття і включає в себе : якість , економіку створення , збуту , естетичні характеристики товару тощо . [ 1 ]
Якість
– сукупність властивостей продукту , яка зумовлює їх придатність задовільняти певні потреби у відповідності з її призначенням ;
- функція часу , тому це поняття необхідно співвідносити із змінами в технології виробництва / вимогами споживача ;
- сукупність властивостей об’єктів , що характеризують його здатність задовільняти встановлені і передбачувані потреби .
Показники якості продовольчих товарів , які забезпечують їх конкурентність :
- функціональні показники товару під час виробництва , товароруху і використання за призначенням . Це всі органолептичні , фізико-хімічні показники , показники ціни , харчової цінності , показники наскільки продукт виконує свої функції;
- економічні показники під час виробництва та товароруху ;
- естетичні показники під час виробництва , товароруху та реалізації ;
- показники , що характеризують престижність споживання товару , його імідж ;
- патентно-правові показники дають уявлення про ступінь патентного захисту виробу за кордоном і в межах нашої країни та його патентну чистоту .[ 24 ]
Для показника конкурентоспроможності характерно :
1. Конкурентоспроможність може бути визначена тільки в результаті порівняння з іншим товаром .
2. Конкурентоспроможність по-суті відображає відміну продукції від товару конкурента по ступеню задоволення суспільної потреби .
3. Крім того для оцінки конкурентоспроможності товару необхідно не просто порівняти його з іншим товаром по ступеню відповідності конкретній суспільній потребі , але й врахувати при цьому витрати на маркетинг і витрати споживача на придбання і використання для задоволення своєї потреби .
Отже конкурентоспроможність це інтегральна характеристика , на яку впливає специфіка самого товару , особливості ринку , індивідуальність споживача . Під конкурентоспроможністю товару не можна розуміти єдину характеристику , вона визначається і змінюється в залежності від ринку збуту
і від конкретних споживацьких сегментів на цьому ринку .[ 1 ]
Оцінка конкурентоспроможності кавових напоїв складається з декількох етапів :
- на першому етапі проводиться аналіз ринку і вибір найбільш конкурентоспроможного товару в якості бази порівняння та визначення конкурентоспроможності ,товар – зразок повинен належати до тієї ж групи товарів , що і базовий товар-конкурент ;
- на другому етапі визначається перелік конкретних порівнюваних параметрів конкурентоспроможності ;
- на третьому визначається коефіцієнт вагомості певних показників для споживачів ;
- і на четвертому етапі проводиться розрахунок інтегрального показника відносної конкурентоспроможності , який базується на порівнянні парамеирів досліджуваного товару з параметрами товару – конкуренту , що найбільш точно відзеркалює потреби споживачів .[ 37 ]
Проте перед розрахуванням конкурентоспроможності необхідно виконати наступні дії .По-перше необхідно побудувати “ дерево властивостей “
“ Дерево властивостей “
це графічне зображення багаторівневої / ієрархічної структури , яка відтворює сукупність властивостей продукції .
“ Дерево властивостей “ для харчових продуктів повинно відображати як мінімум функціональність , естетичність , економічність та екологічність об’єкту дослідження ( рис 10 ).
Функціональність – пристосованість об’єкту до використання , проявлення в різних періодах життєвого циклу під час товароруху ( транспортування , зберігання , підготування до реалізації і реалізація ) та під час використання за призначенням .
Екологічність – вплив товару на навколишнє середовище.
Естетичність – дизайн , зовнішній вигляд товару .
Економічність – ціна реалізації , надбавки тощо .
Наступний крок це розрахунок на основі органолептичних та фізико-хімічних даних оцінки якості досліджуваних зразків кавових напоїв . Для визначення інтегрального показника якості використовують метод кваліметричної оцінки . Цей метод дозволяє отримати показник якості продукту у вигляді деякої цифрової величини , провести формалізацію критеріїв якості і представити їх у вигляді масиву цифрових даних ( табл 18 , 19 ) .
Провівши розрахунки інтегральної оцінки якості кавових напоїв , можна зробити наступні висновки : вітчизняні кавові напої за значеннями досліджуваних показників не поступаються закордонним , а в у випадку з кавовим напоєм “ Люкс “ , навіть , переважають ( відповідно “ Люкс “ – 0,75 , “ Інка “ – 0,479 ) .
Проаналізувавши інші напої , можна сказати , що продукція вітчизняних виробників за показниками максимально наближається до значень закордонної продукціі ( це стосується кавового напою “ Капучіно “ Оригінал “ , інтегральна оцінка якого – 0,901 проти оцінки “ Mac Coffee “ – 0,928 ) . Нажаль оцінка “ Капучіно “ Вівальді “ не достатньо висока і має значення 0,805.
Наступним завершальним кроком є розрахунок конкурентоспроможності кавових напоїв . Для цього було обрано наступні зразки :
- “ Люкс ” та “ Інка “ ;
- “ Mac Coffee “ та “ Капучіно “ Оригінал “ .
Розрахунки оформлені у вигляді таблиць 20 і 21 . Як видно з них конкурентоспроможність вітчизняної продукції достатньо висока . Це помітно як у випадку напоїв “ Люкс “ та “ Інка “ , так і “ Mac Coffee “ – “ Капучіно “Оригінал “ ( відповідно 0,86625 та 1 ) .
Результат показує , що українські виробники здатні випускати продукцію високої якості і вона є конкурннтоспроможною на українському ринку кави та кавових напоїв , проте їй бракує хорошої реклами , яка б проінформувала споживачів та зацікавила у покупці саме цього товару , а також вітчизняним виробникам слід приділяти особливу увагу до естетичності упакування продукції .
Функціональність
харчового зовнішній вигляд, колір
продукту аромат,смак,вологість,
під час мас.доля кофеїну,золи
товароруху розчинність, домішки
упаковки газо- та водонепроник
ність,міцність
  під час харчового енергетична цінність
споживання продукту харчова цінність
вміст нітратів,
пестицидів,
важких металів,
радіонуклідів
упакування інертність по від-
ношенню до про-
дукту, інформа-
тивність
Естетичність
харчового продукту упакування
колір,зовнішній вигляд зовнішній вигляд,
однорідність,ступінь дизайн,адекватність
помелу упаковки продукту
Екологічність
 харчового продукту упакування
відсутність шкідливого багатообертовість,
впливу на навколишнє безвідходність виро-
середовище бництво
Економічність
   під час виробництва під час товароруху
   ХП упакування ХП упакування
Собівартість собівартість,роздрібна
ціна
Рис . 10 “ Дерево властивостей “ кавових напоїв .
3. Маркетингові аспекти дослідження ринку кавових напоїв
3.1 Теоретичні аспекти маркетингових досліджень
Під маркетинговим дослідженням розуміється систематичний збір , відображення та аналіз даних за різними аспектами маркетингової діяльності . Маркетингові дослідження
– це функція , яка через інформацію пов’язує маркетологів з ринками , споживачами , конкурентами , з усіма елементами зовнішнього середовища маркетингу . Маркетингові дослідження пов’язані з прийняттям рішень по усіх аспектах маркетингової діяльності . Вони понижують рівень невизначеності і стосуються всіх елементів комплексу маркетинга та його зовнішнього середовища за тими його компонентами , які здійснюють вплив на маркетинг конкретного продукту на конкретному ринку .
Існують наступні направлення маркетингових досліджень :
- дослідження реклами ;
- дослідження економіки бізнесу ;
- дослідження корпоративної відповідальності ;
- дослідження продукту ;
- дослідження збуту та ринку . [ 8 ]
Тут слід відмітити , що , по-перше , не існує єдиної класифікації направлень маркетингових досліджень , в результаті чого в даних різноманітних дослідників використовуються різні класифікації . По-друге , внаслідок використання різних виборок досліджуємих фірм отримуються різні дані відносно частоти використання одних і тих же направлень маркетингових досліджень . По-третє , актуальність окремих направлень маркетингових досліджень може змінюватись за часом . [45 ]
Сфера прийняття маркетингових рішень на підприємстві є дуже широкою : вона охоплює планування продуктової політики, визначення ціни , розподілення і просування товару та ін . Існує багато перемінних , які впливають на активність у сфері маркетингу : це такі елементи зовнішнього середовища , як демографічна структура населення , економічні умови , правові обмеження , активність конкурентів , прихильність споживачів до тієї чи іншої торгової марки товару та інші , які призводять до того , що маркетингові рішення стають все складнішими для прийняття .
Процес прийняття маркетингового рішення має деякий елемент ризику , тому дані маркетингових досліджень використовуються для зменшення та деякою мірою для контролю елементів ризику . [ 29 ]
Результатом маркетингового дослідження мають бути повні та детальні знання про всі аспекти маркетингу товарів та послуг . Можна виділити декілька груп об’єктів , які знаходяться у типовій програмі маркетингового дослідження : товар , споживачі , просування товарів та послуг , реклама , ринок .
З точки зору об’єкта вивчення маркетингові дослідження представляють собою комплексне дослідження . Так , дуже складно відділити один від одного такі направлення дослідженя як ринок , споживач , конкурент . Ринок не існує без конкурентної боротьби , споживачі формують свою поведінку в визначеному ринковому середовищі .
Отже , поняття “ маркетингові дослідження “ набагато ширше поняття “ дослідження ринку “ , хоча останнє в більшості визначає ключові аспекти маркетингової діяльності в цілому . Адже необхідність при організації маркетингової діяльності йти від вимог ринку , споживачів , а не від вже випускаємої продукції , визначає логіку проведення маркетингових досліджень .[34 ]
Дослідження ринку передбачає вивчення його стану та тенденції розвитку , що може допомогти виявити недоліки сьогодняшнього положення на ринку та підскаже можливості та шляхи його покращення , але це , проте , тільки частина проблем , які виявляють зміст маркетингових досліджень в цілому .
Всі маркетингові дослідження здійснюються в двох розрізах : оцінка тих чи інших маркетингових параметрів для даного моменту часу та отримання їх прогнозних значень . Як правило , прогнозні оцінки використовуються при розробці як цілей та стратегій розвитку організацій в цілому , так і її маркетингової діяльності .
Підприємство , яке замовило проведення маркетингового дослідження чи проводить його самостійно , повинно отримати інформацію відносно того , що продавати і кому , а також про те , як продавати і як стимулювати продаж , що має велике значення в умовах конкуренції . Результати досліджень можуть передбачити зміну цілей діяльності компанії .
Збір , обробка інформації представляють собою складову частину загального інформаціонно-аналітичного процесу маркетингу . Отримання інформації підпорядковано задачам управління і має на меті забезпечити оцінку та аналіз ринкових процесів для прийняття правильних маркетингових рішень .
Маркетингова інформація
– це цифри , факти , слухи , оцінки та інші дані , необхідні для аналізу та прогнозування маркетингової діяльності .
Розрізняють наступні типи маркетингової інформації .
За формою планування маркетингу :
- оперативна – швидка інформація , яка використовується в оперативному плануванні для негайного використання ; її різновиом є попереджуюча , або сигнальна , інформація , вид краткострочного прогнозу .
- стратегічна – використовується в стратегічному плануванні( відрізняється від оперативної глибиною та охопленим періодом ; її різновидом є середньостроковий та довгостроковий прогноз ) .
Дослідження товару , мова йде про проектування , розробку та випробування нових товарів , поліпшення існуючих товарів , прогнозування вірогідних тенденцій в перевагах споживачів щодо стильового рішення , виконання товару , якості використаних матеріалів та ін . Необхідно провести порівняльне випробування даного товару з товарами конкурентів з метою визначення реальних цінностей порівнюваних товарів , особливо з точки зору споживачів . Потрібно виявити сильні та слабкі сторони товарів за такими характеристиками як якість , ціна , період “ поличного життя “ , зручність упаковки , престижність та ін .
Асортимент товару повинен бути не тільки привабливим для покупця але й економічним ; занадто широкий асортимент виробів , якщо деякі з них не роблять значного внеску до зведеного показника прибутку та рентабельності , може призвести до непотрібного розпорошування сил та коштів . Успіх продажу деяких товарів - як споживчих , так і промислового призначення – залежить від ефективної організації післяпродажних послуг , таких як встановлення , регулювання , технічне обслуговування , гарантійний срок експлуатації та ін . Тому ця функція вимагає ретельної оцінки .
Останнім часом важливий вплив на прийняття рішення про купівлю багатьох видів товарів справляє дизайн товару . Дослідження є необхідним для оцінки того , на що очікують споживачі з точки зору виконання товару , його зовнішньої привабливості та ін . , тобто вироби повинні не тільки добре функціонувати , але й гарно виглядати .
Велике значення упаковки як фактора , що впливає на процес прийняття споживачем рішення про купівлю , також сприяє необхідність проведення маркетингових досліджень : упаковка захищає товар , а також є важливим інструментом його просування . Ще одна вимога – етикетки повинні мати гарний дизайн , для того щоб можна було відрізнити торгові марки товарів .
Вивчення товару та упаковки може завершитися розробкою товару та сегментацією ринку , яка даватиме прибуток . Наприклад , для ринку кавових напоїв можна провести сегментацію за такими ознаками : стиль упаковки , якість продукту ( високоякісні суміші для гурманів проти відносно дешевих , популярних сумішей ) .
Творча розробка стратегії продукту , як головної частини загальної стратегії маркетингу , повинна мати за мету формування портфелю товарів , що забезпечить успішну діяльність підприємства на ринку .
Дослідження процесу продажу . Важливо провести старанну перевірку рівня активності , яку виявляє досліджувана компанія у сфері продажу . Загалом ця перевірка здійснюється в магазинах і в каналах збуту товарів . Для визначення місця певної компанії на ирнку слід ідентифікувати або дослідити конкурентів та розмістити їх у порядку значущості . Якщо товарообіг компанії знижується , то слід проконтролювати загальний тренд або тенденцію розвитку даного ринку , звертаючи особливу увагу на ті сегменти ринку , на яких можна реалізувати основний обсяг товарообігу компанії . Якщо можна встановити , що загальний ринок є стабільним або розвивається з приростом , слід швидко провести дослідження з метою встановлення причини неузгодженості товарообігу компанії із загальною тенденцією . Дослідження повинне бути направлене на виявлення тих роздрібних підприємств , у яких зростав товарообіг : можливо , це були магазини , для яких план товарообігу був розрахований не належним чином . Вивчають ефективність роботи продавців і торгових агентів , розподілення між ними території збуту , методи роботи , систему оплати праці , контроль на місцях та навчання персоналу – все це вимагає уважного аналізу та оцінки .[ 17 ]
Вивчення споживачів означає дослідження поведінки покупців – вивчення соціальних , економічних та психологічних факторів , які впливають на прийняття рішень покупців . Потрібно розглянути причини споживчих переваг щодо торгових марок , ціни , упаковки , кольору , форми та інших характеристик товарів на конкретних ринках . Важливість вивчення ставлення споживачів до тих чи інших товарів полягає у виявленні привабливості торгових марок підприємств-конкурентів .
Вивчення споживачів надає можливість підприємцям виявити :
- мотиви купівлі , перешкоди здійснення купівлі ;
- процес отримання інформації потенційними споживачами та процес прийняття ними рішення про купівлю ;
- існування лідерів , які визначають суспільну точку зору , рівень їх впливу ;
- умови та час користування товарами та послугами ;
- поведінку споживачів ;
- типологізацію споживачів , побудовану на основі психосоціологічних ознак , що характеризують особистість ;
- зміни звичок та смаків різних груп споживачів ( залежно від моди , зміни стилю життя ) . [ 40 ]
Існує декілька класифікацій маркетингової інформації , яку використовують спеціалісти . За однією з них інформація поділяється на факти , прогнози , узагальнені зв’язки та плітки .
Факт
– це подія або умова , яка спостерігається ( найпростіший вид маркетингової інформації ) . Оцінки
– відрізняються від фактів тим , що базуються на висновках з аналізу минулого та існуючого стану підприємства , споживачів та ін .
Якщо оцінки зв’язані з минулим та сучасним , то прогнози – з майбутнім . Частково в їх основі є екстраполяція тенденцій , частково вони виконані за аналогією або іншим методом прогнозування .
На практиці у розвинутих країнах використовують узагальнені зв’язки як основу для оцінки та прогнозу .
Плітка
відрізняється від факту
тільки тим , що джерело інформації не надійне . Але іноді плітка може бути єдиним доступним джерелом окремих видів інформації , наприклад планів конкурентів .
Найбільш розповсюдженою класифікацією маркетингової інформації є поділ на вторинну та первинну . Вторинна інформація
– це дані , які були зібрані раніше з метою , не пов’язаною з вирішенням маркетингової проблеми . Первинна інформація
– це тільки що зібрані вперше дані для вирішення конкретної проблеми . Для визначення цінності цих видів інформації слід порівняти недоліки та переваги кожного з них ( табл 22 ) :
Таблиця 22
Загальна оцінка вторинної та первинної інформації
| Ознаки
|
Вторинна інформація
|
Первинна інформація
|
| Вартість отримання інформації
|
Низька
|
Висока
|
| Термін збирання інформації
|
Короткий
|
Довгий
|
| Надійність інформації
|
Низька , бо застаріла інформація
|
Висока , бо інформація тільки-но зібрана
|
| Методологія збору даних
|
Не відома
|
Визначена та контролюється
|
| Вирішення проблеми
|
Проблема вирішується частково , наближено
|
Проблема вирішується точно
|
Вторинна інформація має такі переваги :
- більшість її видів коштує недорого , тому що збір нових даних є непотрібним ;
- інформація збирається швидко ( матеріали підприємств , галузеві та урядові видання , монографії , періодичні публікації , які зберігаються у бібліотеках , можуть бути зібрані та проаналізовані практично негайно ) ;
- часто є декілька джерел інформації , що дає можливість порівняти отримані дані ;
- джерела інформації можуть мати дані , які фірма не може сама отримати .
Вторинна інформація має також ряд недоліків :
- зібрана інформація може не підходити для цілей дослідження у зв’язку з неповнотою , загальним характером та ін .;
- вторинні дані можуть бути застарілими , що втратили свою “ цінність “ ;
- методологія збору даних не відома ;
- можуть існувати суперечності даних , що потребує збору первинної інформації .
Первинні дані мають такі принципові переваги :
- збираються для точних цілец дослідження ;
- методологія збору даних контролюється фірмою ;
- усі результати є доступними для фірми , яка може забезпечити їх секретність для конкурентів ;
- відсутні суперечливі дані ;
- надійність інформації визначена .
Недоліками первинної інформації є :
- збір первинних даних потребує дуже багато часу ;
- великими є витрати на збір даних ;
- фірми не завжди опановують методи збору первинних даних , і тому зібрана інформація має обмежений характер .[ 45 ]
3.2 Аналіз маркетингових досліджень на ЗАТ “ ТД “ Хрещатик “
Товариство Торговий дім “ Хрещатик “ спеціалізується на продовольчих товарах , які в свою чергу представлені найрізноманітнішим асортиментом .
Формування асортименту представляє собою процес підбору для реалізації в магазині різних груп товарів , їх видів і різновидів , диференційованих за всіма відрізняючими ознаками .
Важливим принципом формування асортименту в Товаристві є забезпечення сталості товарних груп , особливо це важливо для товарів повсякденного попиту ( хліб , молоко та молочна продукція ) . Для цього менеджери укладають довгострокові договори з фірмами-постачальниками , хлібо- заводами , державними підприємствами , а також в разі необхідності подовжують ці договори на майбутній період . Даний гастроном досить відомий в сфері торгівлі , тому в торговий відділ постійно приходять представники постачальників товарів ( або телефонують ) і пропонують свій товар для продажу в магазині . Це є додатковим джерелом , яке дозволяє підприємству поповнювати асортиментні групи новими різновидами товарів .
Магазин , звичайно , при формуванні свого товарного асортименту додержується умов рентабельності діяльності , а не закуповує товари , щоб було як найбільше . В умовах ринкової економіки цей фактор є необхідною умовою функціонування любого торгівельного підприємства . Тому в Товаристві враховують витратоємкість реалізації окремих груп товарів , можливі розміри торговельних надбавок , обертаємість запасів та інші важливі економічні показники .
На наступних сторінках наведені таблиці , що містять дані про товарообіг окремих груп товарів Товариства Торговий дім “ Хрещатик “та його структуру . Дані було взято та проаналізовано зі Звіту про продаж та запаси товарів у торговій мережі і мережі громадського харчування ( форма №3 – торг )
, а також зі Звітів про рух товарів
по магазину “ Хрещатик “.
Таблиця 23 представляє динаміку товарообігу ЗАТ “ ТД ” Хрещатик ” за 1-4 квартали 2000 року та 1-2 кв. 2001 року . Як можна побачити , у 1 кварталі 2000 року обсяг товарообігу був найменший у порівнянні з наступними періодами і дорівнював 1118,654 тис. грн . В другому кварталі спостерігається збільшення товарообігу на 337,489 тис. грн. ( або на 30,17 % ) . В наступному кварталі відбулося деяке зниження товарообігу на 147,626 тис. грн ( на 10,14 % ) , а в четвертому кварталі 2000 року товарообіг різко зростає до 2303,638 тис. грн ( на 76,05 % ) і на протязі 1 та 2 кварталів 2001 року тримається на рівні 2 млн. 27-29 тис. грн .
Товариство “ ТД “ Хрещатик “ є за своєю спеціалізацією гастрономічним магазином , тому тут представлений асортимент продовольчих товарів значно ширший , ніж непрдовольчих товарів . Питома вага продовольчих товарів складає в основному 97-98 % на протязі 2000 року та 99 % на протязі 1, 2 кварталів 2000 року , а непродовольчі товари мають питому вагу від 0,51 % до 2,03 % в загальному обсязі товарообігу ( табл. 24 ).
Зміна товарообігу продовольчих товарів на протязі досліджуємого періоду аналогічна зміні товарообігу взагалі , а от динаміка товарообігу непродовольчих товарів має нерівномірний стрибкоподібний вигляд – різке збільшення обсягу непрдовольчих товарів у 2 кварталі до 29,623 тис. грн ( ріст склав 160,31 % ) змінюється різким зниженням ( майже в 2 рази ) ; в 3 кварталі 2000 року знову збільшення ( на 12,090 тис. грн або на 73,85 % ) , після чого відбувається поступове зниження до 11,655 тис. грн у 2 кварталі 2001 року ( майже на рівні 1 кварталу 2000 року ) .[ 6 ]
Якщо розглядати динаміку ( рис. 11 ) та структуру товарообігу ЗАТ “ Торговий дім “ Хрещатик “ по окремими товарам та товарним групам ( табл. 23,24 ), то можна виділити кілька з них , що мають найбільшу питому вагу :
- кондитерські вироби ( 14 – 21 % ) ;
- ковбасні вироби ( 16 – 18 % ) ;
- горілка ( 4 – 13 % ) .
Таблиця 23
Динаміка товарообігу ЗАТ “Торговий Дім”Хрещатик ”за
I
-
IV
квартали 2000 року та
I
-
II
квартал 2001 року,грн
| Товари і товарні групи
|
Товарообіг (реалізація)
|
Абсолютне відхилення
|
| 2000
|
2001
|
| 1 кв.
|
2 кв.
|
3 кв.
|
4 кв.
|
1 кв.
|
2 кв.
|
2.00 -1.00
|
3.00 -2.00
|
4.00-3.00
|
1.01 -4.00
|
2.01-1.01
|
| М`ясо та птиця
|
25091
|
30812
|
24963
|
29434
|
33034
|
29424
|
5721
|
-5849
|
4471
|
3600
|
-3610
|
| Ковбасні вироби
|
185675
|
258628
|
227126
|
401465
|
396557
|
415278
|
72953
|
-31502
|
174339
|
-4908
|
18721
|
| Риба
|
55126
|
70232
|
49667
|
81903
|
79441
|
58716
|
15106
|
-20565
|
32236
|
-2462
|
-20725
|
| Оселедці
|
881
|
1001
|
1843
|
1462
|
950
|
202
|
120
|
842
|
-381
|
-512
|
-748
|
| Масло тваринне
|
16446
|
15848
|
13459
|
53477
|
23322
|
24851
|
-598
|
-2389
|
40018
|
-30155
|
1529
|
| Олія
|
5257
|
5768
|
5730
|
4772
|
4148
|
6482
|
511
|
-38
|
-958
|
-624
|
2334
|
| Жири тваринні харчові топлені та інші
|
0
|
258
|
274
|
181
|
157
|
70
|
258
|
16
|
-93
|
-24
|
-87
|
| Маргаринова і майонезна продукція
|
1488
|
3278
|
2021
|
2922
|
3246
|
1034
|
1790
|
-1257
|
901
|
324
|
-2212
|
| Молоко та молочна продукція
|
90198
|
109550
|
78327
|
147764
|
167549
|
170042
|
19352
|
-31223
|
69437
|
19785
|
2493
|
| Сир
|
40822
|
43831
|
44445
|
67218
|
85625
|
53104
|
3009
|
614
|
22773
|
18407
|
-32521
|
| Консерви: м`ясні
|
1072
|
3624
|
1727
|
3451
|
1934
|
2621
|
2552
|
-1897
|
1724
|
-1517
|
687
|
| рибні
|
5673
|
3838
|
7454
|
10209
|
9686
|
3778
|
-1835
|
3616
|
2755
|
-523
|
-5908
|
| овочеві
|
13239
|
12594
|
9187
|
18589
|
19081
|
9518
|
-645
|
-3407
|
9402
|
492
|
-9563
|
| фруктово-ягідні
|
8039
|
16976
|
13412
|
32709
|
41475
|
39805
|
8937
|
-3564
|
19297
|
8766
|
-1670
|
| Яйця і яйцепродукти
|
5367
|
2646
|
3540
|
8541
|
9360
|
4028
|
-2721
|
894
|
5001
|
819
|
-5332
|
| Цукор
|
19865
|
7461
|
7901
|
8899
|
12926
|
105645
|
-12404
|
440
|
998
|
4027
|
92719
|
| Кондиторські вироби
|
212707
|
247101
|
195156
|
486576
|
464251
|
383581
|
34394
|
-51945
|
291420
|
-22325
|
-80670
|
| Варення, джем, павидло, мед
|
862
|
429
|
0
|
50
|
687
|
969
|
-433
|
-429
|
50
|
637
|
282
|
| Чай
|
5356
|
8111
|
8176
|
19612
|
17130
|
8389
|
2755
|
65
|
11436
|
-2482
|
-8741
|
| Сіль
|
650
|
675
|
518
|
969
|
996
|
570
|
25
|
-157
|
451
|
27
|
-426
|
| Борошно
|
3583
|
2951
|
2004
|
4241
|
5967
|
3472
|
-632
|
-947
|
2237
|
1726
|
-2495
|
| Хліб та хлібобулочні вироби
|
94827
|
103969
|
85422
|
143338
|
142261
|
132962
|
9142
|
-18547
|
57916
|
-1077
|
-9299
|
| Крупи та бобові
|
7238
|
2810
|
4262
|
6434
|
12214
|
7802
|
-4428
|
1452
|
2172
|
5780
|
-4412
|
| Макаронні вироби
|
457
|
1014
|
1199
|
3170
|
2998
|
2619
|
557
|
185
|
1971
|
-172
|
-379
|
| Коньяк
|
28893
|
38918
|
17627
|
30855
|
29588
|
21505
|
10025
|
-21291
|
13228
|
-1267
|
-8083
|
| Шампанське
|
30081
|
22439
|
15100
|
34515
|
36280
|
33631
|
-7642
|
-7339
|
19415
|
1765
|
-2649
|
| Горілка
|
97700
|
162712
|
173971
|
155023
|
98560
|
124208
|
65012
|
11259
|
-18948
|
-56463
|
25648
|
| Лікеро-горілчані вироби
|
17638
|
14372
|
5765
|
18025
|
25497
|
17103
|
-3266
|
-8607
|
12260
|
7472
|
-8394
|
| Вино
|
36475
|
61942
|
38861
|
73309
|
88801
|
48885
|
25467
|
-23081
|
34448
|
15492
|
-39916
|
| Пиво
|
14666
|
21722
|
32671
|
48032
|
54769
|
99453
|
7056
|
10949
|
15361
|
6737
|
44684
|
| Безалкогольні напої
|
20343
|
43209
|
106802
|
67131
|
64393
|
113633
|
22866
|
63593
|
-39671
|
-2738
|
49240
|
| Морозиво
|
8860
|
17929
|
14163
|
12034
|
15578
|
58010
|
9069
|
-3766
|
-2129
|
3544
|
42432
|
| Мінеральна вода
|
10631
|
28500
|
11571
|
17673
|
18454
|
33351
|
17869
|
-16929
|
6102
|
781
|
14897
|
| Овочі
|
0
|
0
|
258
|
353
|
2690
|
6992
|
0
|
258
|
95
|
2337
|
4302
|
| Фрукти
|
0
|
0
|
239
|
2675
|
5615
|
682
|
0
|
239
|
2436
|
2940
|
-4933
|
| Інші продовольчі товари
|
40070
|
61372
|
87306
|
278167
|
275772
|
260621
|
21302
|
25934
|
190861
|
-2395
|
-15151
|
| ВСЬОГО прод. Товарів
|
1107274
|
1426520
|
1292147
|
2275178
|
2250992
|
2345606
|
319246
|
-134373
|
983031
|
-24186
|
32044
|
| Тютюнові вироби
|
2224
|
1828
|
5042
|
4211
|
3051
|
6733
|
-396
|
3214
|
-831
|
-1160
|
3682
|
| Сірники
|
143
|
126
|
98
|
96
|
586
|
6
|
-17
|
-28
|
-2
|
490
|
-580
|
| Інші непродовольчі товари
|
9013
|
27669
|
11230
|
24153
|
16175
|
4916
|
18656
|
-16439
|
12923
|
-7978
|
-11259
|
| ВСЬОГО ТОВАРІВ:
|
1118654
|
1456143
|
1308517
|
2303638
|
2270804
|
2286706
|
337489
|
-147626
|
995121
|
-32834
|
23887
|
Структура товарообігу ЗАТ «Торговий дім»Хрещатик» за
I
-
IV
квартали 2001 року та
I
-
II
квартал 2002 року,%
Таблиця 24
| №
|
Товари і товарні групи
|
Питома вага товарної групи в заг. обсязі товарообороту,%
|
Темп приросту
|
| 2001
|
2002
|
| 1 кв.
|
2 кв.
|
3 кв.
|
4 кв.
|
1 кв.
|
2 кв.
|
2.01-1.01
|
3.01-2.01
|
4.01-3.01
|
1.02 -4.01
|
2.02-1.02
|
| 1.
|
М`ясо та птиця
|
2,24
|
2,12
|
1,91
|
1,28
|
1,45
|
1,28
|
22,80
|
-18,98
|
17,91
|
12,23
|
-10,93
|
| 2.
|
Ковбасні вироби
|
16,60
|
17,76
|
17,36
|
17,43
|
17,46
|
18,10
|
39,29
|
-12,18
|
76,76
|
-1,22
|
4,72
|
| 3.
|
Риба
|
4,93
|
4,82
|
3,80
|
3,56
|
3,50
|
2,56
|
27,40
|
-29,28
|
64,90
|
-3,01
|
-26,09
|
| 4.
|
Оселедці
|
0,08
|
0,07
|
0,14
|
0,06
|
0,04
|
0,01
|
13,62
|
84,12
|
-20,67
|
-35,02
|
-78,74
|
| 5.
|
Масло тваринне
|
1,47
|
1,09
|
1,03
|
2,32
|
1,03
|
1,08
|
-3,64
|
-15,07
|
297,33
|
-56,39
|
6,56
|
| 6.
|
Олія
|
0,47
|
0,40
|
0,44
|
0,21
|
0,18
|
0,28
|
9,72
|
-0,66
|
-16,72
|
-13,08
|
56,27
|
| 7.
|
Жири тваринні харчові топлені та інші
|
0,00
|
0,02
|
0,02
|
0,01
|
0,01
|
0,00
|
100,00
|
6,20
|
-33,94
|
-13,26
|
-55,41
|
| 8.
|
Маргаринова і майонезна продукція
|
0,13
|
0,23
|
0,15
|
0,13
|
0,14
|
0,05
|
120,30
|
-38,35
|
44,58
|
11,09
|
-68,15
|
| 9.
|
Молоко та молочна продукція
|
8,06
|
7,52
|
5,99
|
6,41
|
7,38
|
7,41
|
21,46
|
-28,50
|
88,65
|
13,39
|
1,49
|
| 10.
|
Сир
|
3,65
|
3,01
|
3,40
|
2,92
|
3,77
|
2,31
|
7,37
|
1,40
|
51,24
|
27,38
|
-37,98
|
| 11.
|
Консерви: м`ясні
|
0,10
|
0,25
|
0,13
|
0,15
|
0,09
|
0,11
|
238,06
|
-52,35
|
99,83
|
-43,96
|
35,52
|
| 12.
|
рибні
|
0,51
|
0,26
|
0,57
|
0,44
|
0,43
|
0,16
|
-32,35
|
94,22
|
36,96
|
-5,12
|
-61,00
|
| 13.
|
овочеві
|
1,18
|
0,86
|
0,70
|
0,81
|
0,84
|
0,41
|
-4,87
|
-27,05
|
102,34
|
2,65
|
-50,12
|
| 14.
|
фруктово-ягідні
|
0,72
|
1,17
|
1,02
|
1,42
|
1,83
|
1,73
|
111,17
|
-20,99
|
143,88
|
26,80
|
-4,03
|
| 15.
|
Яйця і яйцепродукти
|
0,48
|
0,18
|
0,27
|
0,37
|
0,41
|
0,18
|
-50,70
|
33,79
|
141,27
|
9,59
|
-56,97
|
| 16.
|
Цукор
|
1,78
|
0,51
|
0,60
|
0,39
|
0,57
|
4,60
|
-62,44
|
5,90
|
12,63
|
45,25
|
717,31
|
| 17.
|
Кондиторські вироби
|
19,01
|
16,97
|
14,91
|
21,12
|
20,44
|
16,72
|
16,17
|
-21,02
|
149,33
|
-4,59
|
-17,38
|
| 18.
|
Варення, джем, павидло, мед
|
0,08
|
0,03
|
0,00
|
0,00
|
0,03
|
0,04
|
-50,23
|
-100,00
|
100,00
|
1274,00
|
41,05
|
| 19.
|
Чай
|
0,48
|
0,56
|
0,62
|
0,85
|
0,75
|
0,37
|
51,44
|
0,80
|
139,87
|
-12,66
|
-51,03
|
| 20.
|
Сіль
|
0,06
|
0,05
|
0,04
|
0,04
|
0,04
|
0,02
|
3,85
|
-23,26
|
87,07
|
2,79
|
-42,77
|
| 21.
|
Борошно
|
0,32
|
0,20
|
0,15
|
0,18
|
0,26
|
0,15
|
-17,64
|
-32,09
|
111,63
|
40,70
|
-41,81
|
| 22.
|
Хліб та хлібобулочні вироби
|
8,48
|
7,14
|
6,53
|
6,22
|
6,26
|
5,79
|
9,64
|
-17,84
|
67,80
|
-0,75
|
-6,54
|
| 23.
|
Крупи та бобові
|
0,65
|
0,19
|
0,33
|
0,28
|
0,54
|
0,34
|
-61,18
|
51,67
|
50,96
|
89,84
|
-36,12
|
| 24.
|
Макаронні вироби
|
0,04
|
0,07
|
0,09
|
0,14
|
0,13
|
0,11
|
121,88
|
18,24
|
164,39
|
-5,43
|
-12,64
|
| 25.
|
Коньяк
|
2,58
|
2,67
|
1,35
|
1,34
|
1,30
|
0,94
|
34,70
|
-54,71
|
75,04
|
-4,11
|
-27,32
|
| 26.
|
Шампанське
|
2,69
|
1,54
|
1,15
|
1,50
|
1,60
|
1,47
|
-25,40
|
-32,71
|
128,58
|
5,11
|
-7,30
|
| 27.
|
Горілка
|
8,73
|
11,17
|
13,30
|
6,73
|
4,34
|
5,41
|
66,54
|
6,92
|
-10,89
|
-36,42
|
26,02
|
| 28.
|
Лікеро-горілчані вироби
|
1,58
|
0,99
|
0,44
|
0,78
|
1,12
|
0,75
|
-18,52
|
-59,89
|
212,66
|
41,45
|
-32,92
|
| 29.
|
Вино
|
3,26
|
4,25
|
2,97
|
3,18
|
3,91
|
2,13
|
69,82
|
-37,26
|
88,64
|
21,13
|
-44,95
|
| 30.
|
Пиво
|
1,31
|
1,49
|
2,50
|
2,09
|
2,41
|
4,33
|
48,11
|
50,41
|
47,02
|
14,03
|
81,59
|
| 31.
|
Безалкогольні напої
|
1,82
|
2,97
|
8,16
|
2,91
|
2,84
|
4,95
|
112,40
|
147,18
|
-37,14
|
-4,08
|
76,47
|
| 32.
|
Морозиво
|
0,79
|
1,23
|
1,08
|
0,52
|
0,69
|
2,53
|
102,36
|
-21,01
|
-15,03
|
29,45
|
272,38
|
| 33.
|
Мінеральна вода
|
0,95
|
1,96
|
0,88
|
0,77
|
0,81
|
1,45
|
168,08
|
-59,40
|
52,74
|
4,42
|
80,73
|
| 34.
|
Овочі
|
0,00
|
0,00
|
0,02
|
0,02
|
0,12
|
0,30
|
0,00
|
0,00
|
36,82
|
662,04
|
159,93
|
| 35.
|
Фрукти
|
0,00
|
0,00
|
0,02
|
0,12
|
0,25
|
0,03
|
0,00
|
0,00
|
1019,25
|
109,91
|
-87,85
|
| 36.
|
Інші продовольчі товари
|
3,58
|
4,21
|
6,67
|
12,08
|
12,14
|
11,36
|
53,16
|
42,26
|
218,61
|
-0,86
|
-5,49
|
| ВСЬОГО прод. товарів
|
98,98
|
97,97
|
98,75
|
98,76
|
99,13
|
99,49
|
28,83
|
-9,42
|
76,08
|
-1,06
|
1,42
|
| 37.
|
Тютюнові вироби
|
0,20
|
0,13
|
0,39
|
0,18
|
0,13
|
0,29
|
-17,81
|
175,82
|
-16,48
|
-27,55
|
120,68
|
| 38.
|
Сірники
|
0,01
|
0,01
|
0,01
|
0,00
|
0,03
|
0,00
|
-11,89
|
-22,22
|
-2,04
|
510,42
|
-98,98
|
| 39.
|
Інші непродовольчі товари
|
0,81
|
1,90
|
0,86
|
1,05
|
0,71
|
0,21
|
206,99
|
-59,41
|
115,08
|
-33,03
|
-69,61
|
| ВСЬОГО непрод. товарів
|
1,02
|
2,03
|
1,25
|
1,24
|
0,87
|
0,51
|
160,31
|
-44,74
|
73,85
|
-30,39
|
-41,17
|
| ВСЬОГО ТОВАРІВ:
|
100,00
|
100,00
|
100,00
|
100,00
|
100,00
|
100,00
|
30,17
|
-10,14
|
76,05
|
-1,43
|
1,05
|
Динаміка товарних запасів на підприємстві протягом
I
-
IV
кварталів 2000 та
I
кварталу 2001 рр.
Таблиця 25
| №
|
Товари і товарні групи
|
Залишок товарів на:
|
Відхилення товарних запасів у порівнянні з попереднім періодом
|
| 01.04.00
|
01.07.00
|
01.10.00
|
01.01.01
|
01.04.01
|
01.07.01
|
2.00-1.00
|
3.00-2.00
|
4.00-3.00
|
1.01 -4.01
|
2.01-1.01
|
| 1.
|
М`ясо та птиця
|
6213
|
5612
|
5240
|
8798
|
11867
|
8107
|
-601
|
-372
|
3558
|
3069
|
-3760
|
| 2.
|
Ковбасні вироби
|
11419
|
9280
|
6500
|
5237
|
6385
|
4479
|
-2139
|
-2780
|
-1263
|
1148
|
-1906
|
| 3.
|
Риба
|
23214
|
23157
|
22412
|
27234
|
29816
|
25072
|
-57
|
-745
|
4822
|
2582
|
-4744
|
| 4.
|
Оселедці
|
147
|
834
|
197
|
648
|
140
|
237
|
687
|
-637
|
451
|
-508
|
97
|
| 5.
|
Масло тваринне
|
2342
|
1647
|
13100
|
8503
|
3000
|
7750
|
-695
|
11453
|
-4597
|
-5503
|
4750
|
| 6.
|
Олія
|
6847
|
5227
|
1063
|
2337
|
1406
|
5320
|
-1620
|
-4164
|
1274
|
-931
|
3914
|
| 7.
|
Жири тваринні харчові топлені та інші
|
0
|
0
|
0
|
347
|
190
|
120
|
0
|
0
|
347
|
-157
|
-70
|
| 8.
|
Маргаринова і майонезна продукція
|
201
|
425
|
176
|
319
|
950
|
200
|
224
|
-249
|
143
|
631
|
-750
|
| 9.
|
Молоко та молочна продукція
|
1089
|
3053
|
3318
|
2153
|
2736
|
4947
|
1964
|
265
|
-1165
|
583
|
2211
|
| 10.
|
Сир
|
6276
|
11408
|
16389
|
23197
|
17902
|
16770
|
5132
|
4981
|
6808
|
-5295
|
-1132
|
| 11.
|
Консерви: м`ясні
|
370
|
3640
|
638
|
1338
|
140
|
1519
|
3270
|
-3002
|
700
|
-1198
|
1379
|
| 12.
|
рибні
|
4213
|
4663
|
2374
|
3084
|
24124
|
2000
|
450
|
-2289
|
710
|
21040
|
-22124
|
| 13.
|
овочеві
|
11348
|
13040
|
11424
|
14468
|
13340
|
13830
|
1692
|
-1616
|
3044
|
-1128
|
490
|
| 14.
|
фруктово-ягідні
|
5457
|
8689
|
6524
|
5213
|
8490
|
10876
|
3232
|
-2165
|
-1311
|
3277
|
2386
|
| 15.
|
Яйця і яйцепродукти
|
2887
|
1277
|
183
|
500
|
1710
|
200
|
-1610
|
-1094
|
317
|
1210
|
-1510
|
| 16.
|
Цукор
|
6634
|
6401
|
5252
|
4618
|
3810
|
5083
|
-233
|
-1149
|
-634
|
-808
|
1273
|
| 17.
|
Кондиторські вироби
|
51395
|
45709
|
48500
|
51573
|
73087
|
59824
|
-5686
|
2791
|
3073
|
21514
|
-13263
|
| 18.
|
Варення, джем, павидло, мед
|
729
|
0
|
0
|
231
|
1450
|
546
|
-729
|
0
|
231
|
1219
|
-904
|
| 19.
|
Чай
|
5446
|
5617
|
3970
|
4125
|
4175
|
5314
|
171
|
-1647
|
155
|
50
|
1139
|
| 20.
|
Сіль
|
158
|
288
|
100
|
281
|
910
|
510
|
130
|
-188
|
181
|
629
|
-400
|
| 21.
|
Борошно
|
1227
|
1273
|
1899
|
584
|
862
|
1396
|
46
|
626
|
-1315
|
278
|
534
|
| 22.
|
Хліб та хлібобулочні вироби
|
26
|
202
|
875
|
320
|
1870
|
1209
|
176
|
673
|
-555
|
1550
|
-661
|
| 23.
|
Крупи та бобові
|
3232
|
3837
|
1335
|
3827
|
2630
|
6625
|
605
|
-2502
|
2492
|
-1197
|
3995
|
| 24.
|
Макаронні вироби
|
1841
|
1538
|
867
|
2523
|
2080
|
2518
|
-303
|
-671
|
1656
|
-443
|
438
|
| 25.
|
Коньяк
|
8526
|
10364
|
8600
|
9702
|
12815
|
18283
|
1838
|
-1764
|
1102
|
3113
|
5468
|
| 26.
|
Шампанське
|
14061
|
11224
|
10500
|
9158
|
17160
|
14020
|
-2837
|
-724
|
-1342
|
8002
|
-3140
|
| 27.
|
Горілка
|
53868
|
90277
|
70700
|
68168
|
74800
|
63247
|
36409
|
-19577
|
-2532
|
6632
|
-11553
|
| 28.
|
Лікеро-горілчані вироби
|
5072
|
5588
|
3500
|
2563
|
4764
|
3326
|
516
|
-2088
|
-937
|
2201
|
-1438
|
| 29.
|
Вино
|
17349
|
18720
|
17500
|
17802
|
24985
|
34943
|
1371
|
-1220
|
302
|
7183
|
9958
|
| 30.
|
Пиво
|
3375
|
3172
|
3000
|
6292
|
10355
|
13484
|
-203
|
-172
|
3292
|
4063
|
3129
|
| 31.
|
Безалкогольні напої
|
5577
|
10200
|
15500
|
12660
|
13374
|
24194
|
4623
|
5300
|
-2840
|
714
|
10820
|
| 32.
|
Морозиво
|
700
|
1000
|
1000
|
1000
|
2880
|
5851
|
300
|
0
|
0
|
1880
|
2971
|
| 33.
|
Мінеральна вода
|
40655
|
17256
|
15000
|
12653
|
13516
|
14945
|
-23399
|
-2256
|
-2347
|
863
|
1429
|
| 36.
|
Інші продовольчі товари
|
41470
|
52337
|
63948
|
64876
|
76713
|
86552
|
10867
|
11611
|
928
|
11837
|
9839
|
| ВСЬОГО прод. товарів
|
343364
|
376955
|
361676
|
379399
|
466312
|
465416
|
33591
|
-15279
|
17723
|
86913
|
-896
|
| 37.
|
Тютюнові вироби
|
1153
|
4007
|
2000
|
2700
|
2330
|
1512
|
2854
|
-2007
|
700
|
-370
|
-818
|
| 38.
|
Сірники
|
28
|
392
|
294
|
198
|
200
|
194
|
364
|
-98
|
-96
|
2
|
-6
|
| 39.
|
Інші непродовольчі товари
|
39857
|
26204
|
36000
|
32000
|
29057
|
52459
|
-13653
|
9796
|
-4000
|
-2943
|
23402
|
| 40.
|
Посуд
|
10897
|
11940
|
18898
|
29446
|
5382
|
2960
|
1043
|
6958
|
10548
|
-24064
|
-2422
|
| ВСЬОГО непрод. товарів
|
51935
|
42543
|
57192
|
64344
|
36969
|
57125
|
-9392
|
14649
|
7152
|
-27375
|
20156
|
| ВСЬОГО ТОВАРІВ:
|
395299
|
419498
|
418868
|
443743
|
503281
|
522541
|
24199
|
-630
|
24875
|
59538
|
19260
|
Структура товарних запасів на підприємстіві ЗАТ“Торговий Дім”Хрещатик” протягом 2000-2001рр.
Таблиця 26
| №
|
Товари і товарні групи
|
Питома вага товарної групи в заг. обсязі товарних запасів, %
|
Темп приросту
|
| 1.04.00
|
1.07.00
|
1.10.00
|
1.01.01
|
1.04.01
|
1.07.01
|
2.98-1.98
|
3.98-2.98
|
4.98-3.98
|
1.99 -4.98
|
2.99-1.99
|
| 1.
|
М`ясо та птиця
|
1,57
|
1,34
|
1,25
|
1,98
|
2,36
|
1,55
|
-9,67
|
-6,63
|
67,90
|
34,88
|
-31,68
|
| 2.
|
Ковбасні вироби
|
2,89
|
2,21
|
1,55
|
1,18
|
1,27
|
0,86
|
-18,73
|
-29,96
|
-19,43
|
21,92
|
-29,85
|
| 3.
|
Риба
|
5,87
|
5,52
|
5,35
|
6,14
|
5,92
|
4,80
|
-0,25
|
-3,22
|
21,52
|
9,48
|
-15,91
|
| 4.
|
Оселедці
|
0,04
|
0,20
|
0,05
|
0,15
|
0,03
|
0,05
|
467,35
|
-76,38
|
228,93
|
-78,40
|
69,29
|
| 5.
|
Масло тваринне
|
0,59
|
0,39
|
3,13
|
1,92
|
0,60
|
1,48
|
-29,68
|
695,39
|
-35,09
|
-64,72
|
158,33
|
| 6.
|
Олія
|
1,73
|
1,25
|
0,25
|
0,53
|
0,28
|
1,02
|
-23,66
|
-79,66
|
119,85
|
-39,84
|
278,38
|
| 7.
|
Жири тваринні харчові топлені та ін
|
0,00
|
0,00
|
0,00
|
0,08
|
0,04
|
0,02
|
0,00
|
0,00
|
0,00
|
-45,24
|
-36,84
|
| 8.
|
Маргаринова і майонезна продукція
|
0,05
|
0,10
|
0,04
|
0,07
|
0,19
|
0,04
|
111,44
|
-58,59
|
81,25
|
197,81
|
-78,95
|
| 9.
|
Молоко та молочна продукція
|
0,28
|
0,73
|
0,79
|
0,49
|
0,54
|
0,95
|
180,35
|
8,68
|
-35,11
|
27,08
|
80,81
|
| 10.
|
Сир
|
1,59
|
2,72
|
3,91
|
5,23
|
3,56
|
3,21
|
81,77
|
43,66
|
41,54
|
-22,83
|
-6,32
|
| 11.
|
Консерви: м`ясні
|
0,09
|
0,87
|
0,15
|
0,30
|
0,03
|
0,29
|
883,78
|
-82,47
|
109,72
|
-89,54
|
985,00
|
| 12.
|
рибні
|
1,07
|
1,11
|
0,57
|
0,69
|
4,79
|
0,38
|
10,68
|
-49,09
|
29,91
|
682,23
|
-91,71
|
| 13.
|
овочеві
|
2,87
|
3,11
|
2,73
|
3,26
|
2,65
|
2,65
|
14,91
|
-12,39
|
26,65
|
-7,80
|
3,67
|
| 14.
|
фруктово-ягідні
|
1,38
|
2,07
|
1,56
|
1,17
|
1,69
|
2,08
|
59,23
|
-24,92
|
-20,10
|
62,86
|
28,10
|
| 15.
|
Яйця і яйцепродукти
|
0,73
|
0,30
|
0,04
|
0,11
|
0,34
|
0,04
|
-55,77
|
-85,67
|
173,22
|
242,00
|
-88,30
|
| 16.
|
Цукор
|
1,68
|
1,53
|
1,25
|
1,04
|
0,76
|
0,97
|
-3,51
|
-17,95
|
-12,07
|
-17,50
|
33,41
|
| 17.
|
Кондиторські вироби
|
13,00
|
10,90
|
11,58
|
11,62
|
14,52
|
11,45
|
-11,06
|
6,11
|
6,34
|
41,72
|
-18,15
|
| 18.
|
Варення, джем, павидло, мед
|
0,18
|
0,00
|
0,00
|
0,05
|
0,29
|
0,10
|
-100,00
|
0,00
|
0,00
|
527,71
|
-62,34
|
| 19.
|
Чай
|
1,38
|
1,34
|
0,95
|
0,93
|
0,83
|
1,02
|
3,14
|
-29,32
|
3,90
|
1,21
|
27,28
|
| 20.
|
Сіль
|
0,04
|
0,07
|
0,02
|
0,06
|
0,18
|
0,10
|
82,28
|
-65,28
|
181,00
|
223,84
|
-43,96
|
| 21.
|
Борошно
|
0,31
|
0,30
|
0,45
|
0,13
|
0,17
|
0,27
|
3,75
|
49,18
|
-69,25
|
47,60
|
61,95
|
| 22.
|
Хліб та хлібобулочні вироби
|
0,01
|
0,05
|
0,21
|
0,07
|
0,37
|
0,23
|
676,92
|
333,17
|
-63,43
|
484,38
|
-35,35
|
| 23.
|
Крупи та бобові
|
0,82
|
0,91
|
0,32
|
0,86
|
0,52
|
1,27
|
18,72
|
-65,21
|
186,67
|
-31,28
|
151,90
|
| 24.
|
Макаронні вироби
|
0,47
|
0,37
|
0,21
|
0,57
|
0,41
|
0,48
|
-16,46
|
-43,63
|
191,00
|
-17,56
|
21,06
|
| 25.
|
Коньяк
|
2,16
|
2,47
|
2,05
|
2,19
|
2,55
|
3,50
|
21,56
|
-17,02
|
12,81
|
32,09
|
42,67
|
| 26.
|
Шампанське
|
3,56
|
2,68
|
2,51
|
2,06
|
3,41
|
2,68
|
-20,18
|
-6,45
|
-12,78
|
87,38
|
-18,30
|
| 27.
|
Горілка
|
13,63
|
21,52
|
16,88
|
15,36
|
14,86
|
12,10
|
67,59
|
-21,69
|
-3,58
|
9,73
|
-15,45
|
| 28.
|
Лікеро-горілчані вироби
|
1,28
|
1,33
|
0,84
|
0,58
|
0,95
|
0,64
|
10,17
|
-37,37
|
-26,77
|
85,88
|
-30,18
|
| 29.
|
Вино
|
4,39
|
4,46
|
4,18
|
4,01
|
4,96
|
6,69
|
7,90
|
-6,52
|
1,73
|
40,35
|
39,86
|
| 30.
|
Пиво
|
0,85
|
0,76
|
0,72
|
1,42
|
2,06
|
2,58
|
-6,01
|
-5,42
|
109,73
|
64,57
|
30,22
|
| 31.
|
Безалкогольні напої
|
1,41
|
2,43
|
3,70
|
2,85
|
2,66
|
4,63
|
82,89
|
51,96
|
-18,32
|
5,64
|
80,90
|
| 32.
|
Морозиво
|
0,18
|
0,24
|
0,24
|
0,23
|
0,57
|
1,12
|
42,86
|
0,00
|
0,00
|
188,00
|
103,16
|
| 33.
|
Мінеральна вода
|
10,28
|
4,11
|
3,58
|
2,85
|
2,69
|
2,86
|
-57,56
|
-13,07
|
-15,65
|
6,82
|
10,57
|
| 36.
|
Інші продовольчі товари
|
10,49
|
12,48
|
15,27
|
14,62
|
15,24
|
16,56
|
26,20
|
22,19
|
1,45
|
18,25
|
12,83
|
| ВСЬОГО прод. товарів
|
86,86
|
89,86
|
86,35
|
85,50
|
92,65
|
89,07
|
9,78
|
-4,05
|
4,90
|
22,91
|
-0,19
|
| 37.
|
Тютюнові вироби
|
0,29
|
0,96
|
0,48
|
0,61
|
0,46
|
0,29
|
247,53
|
-50,09
|
35,00
|
-13,70
|
-35,11
|
| 38.
|
Сірники
|
0,01
|
0,09
|
0,07
|
0,04
|
0,04
|
0,04
|
1300,00
|
-25,00
|
-32,65
|
1,01
|
-3,00
|
| 39.
|
Інші непродовольчі товари
|
10,08
|
6,25
|
8,59
|
7,21
|
5,77
|
10,04
|
-34,25
|
37,38
|
-11,11
|
-9,20
|
80,54
|
| 40.
|
Посуд
|
2,76
|
2,85
|
4,51
|
6,64
|
1,07
|
0,57
|
9,57
|
58,27
|
55,82
|
-81,72
|
-45,00
|
| ВСЬОГО непрод. товарів
|
13,14
|
10,14
|
13,65
|
14,50
|
7,35
|
10,93
|
-18,08
|
34,43
|
12,51
|
-42,54
|
54,52
|
| ВСЬОГО ТОВАРІВ:
|
100,00
|
100,00
|
100,00
|
100,00
|
100,00
|
100,00
|
6,12
|
-0,15
|
5,94
|
13,42
|
3,83
|
На початок 2001 року відбулось деяке зниження товарних запасів по групах м’ясо та птиця , ковбасні вироби , риба , кондитерські вироби , хлібобулочні вироби та по інших групах , але за рахунок різкого збільшення товарних запасів по групах масло тваринне , олія , консерви м’ясні , крупи , морозиво та інших загальний обсяг товарних запасів на кінець 2 кварталу 2001 року зріс ( що є негативним для підприємства ) і склав 522,541 тис. грн ( табл.25 , 26 ).
Проводячи аналіз товарних запасів , необхідно надати їх оцінку не тільки в динаміці та структурі , але й визначити показники товарообіговості , без чого аналіз був би неповним .[ 26]
В таблиці 27 розглядається динаміка товарообіговості в днях та в разах по кварталах :
Таблиця 27
Динаміка товарообіговості
| Показники
|
2000 рік
|
2001 рік
|
| 1 квартал
|
2 квартал
|
3 квартал
|
4 квартал
|
1 квартал
|
2 квартал
|
| Товарообіг , грн
|
1118654
|
1456143
|
1308517
|
2303638
|
2270804
|
2294691
|
| Середні товарні запаси , грн
|
397649
|
407398,5
|
419183
|
431305,5
|
473512
|
512911
|
| Товарообіго-
вість в днях обороту
|
31,99
|
25,18
|
28,83
|
16,85
|
18,77
|
20,12
|
| Товарообіго-
вість в разах
|
2,81
|
3,57
|
3,12
|
5,34
|
4,79
|
4,47
|
Розраховані дані в таблиці свідчать проте , що час обертання товарних запасів в 4 кварталі 2000 року різко скоротився . Ця динаміка була позитивною в господарській діяльності та загальному розвитку Товариства . Товарні запаси оберталися в середньому за 17 днів . Це майже в два рази швидше , ніж у першому кварталі 2000 року . Товарообіговість в разах підвищилася в кінці цього року на два оберти , тобто за той самий період часу ( 90 днів ) товари скоріше реалізовувалися ( оберталися ) .
Така динаміка товарообертання запасів відбулася , в основному, за рахунок підвищення загальної суми товарообігу в 4 кварталі майже в два рази , в порівнянні з попередніми періодами . Причинами цього можуть бути більша частота завозу товарів , підвищення попиту на товари та інші фактори. Але в1 та в 2 кварталах 2001 року спостерігається зворотня ситуація : період обороту середніх запасів зростає ( приблизно на 2-4 дні ) у порівнянні з 4 кварталом попереднього року , а швидкість обертання відповідно сповільнюється , хоча у порівнянні з 1 , 2 кварталами 2000 року залишається вищою .
Обсяги товарообігу та товарних запасів торгівельного підприємства на певний період часу залежать від багатьох факторів , як зовнішнього так і внутрішнього характеру .Під їх впливом змінюються абсолютна величина та відносні показники , що характеризують обсяг та структуру обороту і запасів .
В 1 кварталі 2001 року оборот товарів магазину “ Хрещатик “ трохи зменшився – в цьому періоді зниження фондовіддачі справило значний вплив . За рахунок зменшення фондовіддачі на 194 % товарообіг зменшився на 768626 грн , але за рахунок значного зростання вартості основних фондів ( на 190250 грн ) він збільшився на 735792 грн . Тому загальна сума зниження товарообігу склала лише 32834 грн .
В 2 кварталі 2001 року збільшення основних фондів привело до зростання обороту на 47459 грн , але ця сума коригується на від’ємні 23572 грн , які виникли в результаті зниження фондовіддачі на 4 % . Загальна сума росту товарообігу склала 23887 грн .
Зв’язок товарообороту з трудовими ресурсами має теж прямопропорційний характер і виражається наступним чином :
ТО = Чсс * Пп
, де ( 9 )
ТО – товарообіг підприємства в певному періоді ( квартал ) ;
Чсс – середньоспискова чисельність персоналу в певному періоді ;
Пп – продуктивність праці в певному періоді ( виражена обсягом товарообігу на одного робітника ) .[ 25 ]
В другому кварталі за рахунок збільшення середньоспискової чисельності працюючих на 4 чоловіки та продуктивності праці на 2623 грн/чол товарообіг збільшився відповідно на 51545 та 285944 грн . Загальне зростання склало 337489 грн .
В 3 кварталі 2000 року зменшення товарообігу сталося під впливом зменшення продуктивності праці на 1098 грн/чол ( оборот зменшився на 124049 грн ) , а також зменшення кількості працюючих на 2 чол ( 23577 грн ) . В результаті оборот товарів магазину зменшився на 147626 грн .
В 4 кварталі 2000 року зростання товарообігу було обумовлено зростанням чисельності працівників , а також продуктивності праці . Це ж саме спостерігається в 2 кварталі 2001 року . коли зростання показників цих двох факторів привело до збільшення товарообігу на 23887 грн .
В 1 кварталі 2001 року хоча чисельність працівників і збільшилася на 5 чоловік , продуктивність праці впала на 1076 грн/чол . Тому товарообіг у цьому періоді нижчий за попередній на 32834 грн .
Тривалість обороту товарних запасів може залежати від наступних факторів :
- наявність товарів , які перестають користуватися попитом ( залежалі товари ) - чим менша їх частка в складі товарів підприємства , тим менший період обертання товарних запасів ;
- попит на певні конкретні товари – його зниження веде до зниження швидкості обороту товарів , а отже до підвищення періоду обороту товарів ;
- кількість поставок товару ( при незначній зміні реалізації товарів за певний період збільшення цього показника може привести до переповнення товарами складських приміщень підприємства і до збільшення ризику непродажу ) ;
- умови транспортування товарів , стан розвитку транспорту та технічного прогресу транспортної мережі , наявність власних засобів ;
- час знаходження товарів у дорозі , тобто середня дальність перевезення прямопропорційно впливає на період обороту товарних запасів ;
- зміна асортиментної структури товарних запасів ( чим ширший товарний асортимент , тим нижчий період обороту товарних запасів ) ;
- ступінь насиченості ринку тим чи іншим товаром ;
- рівень та зміна цін , пільгова мережа цін ;
- організація реклами та продажу товарів ;
- стан матеріально-технічного стану підприємства ;
- особливості фасування товарів та інші фактори . [ 28 ]
Рентабельність основних фондів розраховується як відношення балансового прибутку до середньоквартальної вартості основних фондів , виражене у відсотках . Вона характеризує суму прибутку на одиницю основних фондів в певний період . Найвища рентабельність була так як і фондовіддача в 2 кварталі 2000 року і складала 22,57 % . В 3 кварталі цього ж року підприємство несло збитки тому про рентабельність не могло бути й мови . В 4 кварталі 2000 року рентабельність основних фондів складала 16,07 % . В наступному періоді вона трохи впала на 0,32 % , а в 2 кварталі 2001 року знову підвищилась на 1,98 % і дорівнювала 17,73 % . [ 32 ]
Наступний показник – фондоозброєність праці – характеризує основні фонди у вартісному виразі , які припадають на одиницю середньоспискової чисельності працівників Товариства . До проведення оновлення складу основних фондів в магазині в середньому на одного середньоспискового працівника припадало 1,82 тис. грн основних фондів . А після оновлення ця сума підвищилась до 4,36 тис. грн на чоловіка .
В таблиці 28 , що наведена нижче розраховано показники , що характеризують ефективність використання торговельної площі магазину :
Таблиця 28
Ефективність використання торговельної площі магазину
“Торговий Дім ”Хрещатик”
| №
|
Показники
|
1 квартал 2000 р.
|
2 квартал 2000р.
|
3 квартал 2000р.
|
4 квартал 2000р.
|
1 квартал 2001 р.
|
2 квартал 2001 р.
|
| 1
|
Товарообіг,
тис.грн
|
1118,65
|
1465,14
|
1308,52
|
2303,64
|
2270,8
|
2294,69
|
| 2
|
Торговельна площа, м2
|
430
|
430
|
430
|
480
|
480
|
480
|
| 3
|
Балансовий прибуток, тис.грн
|
12,4
|
45,3
|
00,0
|
63,8
|
92,5
|
103,3
|
| 4
|
Товарообіг на 1 м2
торговельної площі
|
2,60
|
3,39
|
3,04
|
4,79
|
4,43
|
4,78
|
| 5
|
Прибутковість 1 м2
торговельної площі
|
0,03
|
0,11
|
00,0
|
0,13
|
0,19
|
0,22
|
Як видно з таблиці , товарообіг на 1 кв. м торговельної площі в 1 кварталі 2000 року складав 2,60 тис. грн . В 2 кварталі він збільшився до 3,39 тис. грн на 1 кв. м , а потім трохи впав до 3,04 тис. грн . В 4 кварталі у зв’язку з проведеним ремонтом та введенням в дію кафе та бару , торгівельна площа магазину збільшилась на 50 кв. м . Тому , відповідно , товарообіг на 1 кв. м збільшився до 4,79 тис. грн . В 1 кварталі ця сума склала трошки менше – 4,73 тис. грн , а в 2 кварталі 2001 року – 4,78 тис. грн .
Прибутковість 1 кв. м торгівельної площі в 1 кварталі 2000 року в Товаристві була найнижчою і складала 0,03 тис. грн . В 2 кварталі цей показник істотно підвищився і дорівнював 0,11 тис. грн , в 3 кварталі за причиною відсутності прибутку прибутковість 1 кв. м торгівельної площі була рівною нулю . Але починаючи з 4 кварталу цей показник почав підвищуватись і в 2 кварталі 2001 року складав 0,22 тис. грн на 1 кв. м торгівельної площі .
При проведенні маркетингових досліджень були застосовані наступні методи збору первинних даних , як : спостереження та опитування .
Метод спостереження проводився згідно раніш встановленого плану , в якому зазначалося :
1) об’єкт спостереження ;
2) час спостереження ;
3) вибірка ;
4) частота спостереження .
В якості об’єкта дослідження виступає поведінка споживачів щодо відділу кавових продуктів ЗАТ “ ТД “ Хрещатик “.Даний відділ має широкий асортимент продукції , яка представлена кавою натуральною , розчинною , кавовими напоями та кавовими сумішами , як вітчизняних виробників , так і закордонних : Галка , Добра кава , Nescafe , Cafe Pele , Mac Coffee , Jacobs , Monterrey та ін . Насиченість асортименту нараховує : розчинної кави та кавових напоїв – 43 найменувань , меленої і в зернах – 16 , в пакетиках – 11 ( рис.12) .
Продукція представлена в багатьох пропозиціях кожного окремого товару в рамках асортиментної групи : в скляних та жерстяних банках , а також полімерних пакетах фасуванням 2 г , 20 г , 100 г , 150 г , 200 г … 2 кг .
Багатократне спостереження поведінки покупців проводилося на протязі всього робочого дня з 8 год ранку до 21 год вечора періодичністю через сім днів .
Вибірка споживачів проводилась за допомогою систематичного або псевдовипадкового відбору . За даним методом розрахунку отримуємо наступні дані : розмір сукупності складає 1550 чоловік .
Необхідна вибірка дорівнює 25 чоловік .Отже інтервал вибірки має значення :
1550
І = ----------- = 62
25
Випадковим шляхом було відібране число 30 ( між 1 та 62 ) . Таким чином до вибірки потрапляють споживачі , які за рахунком будуть ділитися на число 30 , і спостереження буде тривати доти , поки не буде досягнуто вибірку у 25 чоловік . Результати даного спостереження розповсюджуються на усю сукупність споживачів .
Для полегшення отримання даних проводилося структуроване спостереження . Для цього було класифіковано досліджуваний товар на наступні підгрупи :
- кава натуральна мелена та в зернах ;
- кава розчинна ;
- кавові напої ;
- кавові суміші .
Наступним кроком здійснювалася ідентифікація типу поведінки споживача щодо даного товару :
* звертає увагу на товар , але не купує його ;
* вибирає торгову марку після порівняння різних торгових марок товару ;
* негайний вибір конкретної торгової марки товару .
Результати фіксувались на папері за наступною таблицею :
Таблиця 29
Реєстрація поведінки споживачів в “ ТД “ Хрещатик “
| Поведінка
|
Кава натуральна
|
Кава розчинна
|
Кавові напої
|
Кавові суміші
|
| Звертає увагу на товар , але не купує його
|
| Вибирає торгову мврку після порівняння різних торгових марок товару
|
| Негайний вибір конкретної торгової марки товару
|
Час здійснення покупки ______________________________
Куплена кількість товару _____________________________
Час витрачений на придбання товару ___________________
В ході проведеного дослідження отримані наступні результати : в день в середньому реалізовувалося :
- розчинної кави – 40 – 45 одиниць упаковки ;
- в пакетиках – 200-250 од. уп . ;
- меленої та кави в зернах – 23 – 25 од. уп . ;
- кавових напоїв – 7 – 12 од. уп . .
З 100 % досліджуваних споживачів 4, 8 % звертали увагу на продукцію , проте не купували її . 31 , 5 % покупців обирали конкретну торгову марку лише після порівняння декількох різних марок товару і 63 , 7 % негайно обирали конкретну торгову марку кавової продукції ( рис.13 ).
Таким чином , на основі проведеного спостереження встановлено , що 50 % здійснених покупок припадає на період з 12 до 15 год дня , що пояснюється наявністю в цей час обідньої перерви у працівників разноманітних підприємств, закладів , офісів тощо , що знаходяться навколо даного торгового підприємства ( тобто більшу частину потенційних покупців складають зайняті люди ) . Найбільшим попитом користується кавова продукція в пакетиках . Більшість респондентів швидко і чітко обирають продукцію , проте існує частка , для яких необхідно здійснити вибір тієї чи іншої марки товару , шляхом їх порівняння , що значно збільшує час на здійснення покупки , який в середньому складає 5 – 7 хвилин . Найменша придбана кількість товару склала 1 одиницю , найбільшу -16 .
Наступний застосований метод – опитування , що здійснювався шляхом анкетування .
При складанні анкети використовувалися закриті питання . Вибірка респондентів також склала 25 чоловік .
Для отримання необхідної інформації споживачам пропонувалося заповнити анкету , яка представлена на наступних сторінках .
В ході анкетування отримана наступна інформація : 45 % респондентів відвідують “ ТД “ Хрещатик “ кожен день ; 23,7 % - часто ; 13 % - від випадку до випадку і 18,3 % рідко . Найбільшим попитом серед споживачів користуються кавові суміші ( 36 % ) , кава розчинна займає 34 % , кава нерозчинна 25 % та кавові напої 5 % ( рис. 14 ).
Найбільшою популярністю на даному підприємстві користується наступні торгові марки кавової продукції , як : Nescafe –14 %, Elite – 21 %, Галка – 14 %, Celmar – 8 % , KJS – 5 % , Mac Coffee – 5 % , інші торгові марки займають 33 % ( рис.15 ).
Переваги продукції , в основному , зводилися до легкості та швидкості приготування – 47 , 6 % ; 13 % віддали голоси за ціну ; 8 % - обрали смак та аромат ; 9,4 % - якість ; 6,8 % - престижність і 7,2 % - зручність фасування .
На питання “ Чи задовільняє Вас ця марка ? “ :
- 63 , 7 % відповіло “ так “
- 5 , 2 % - “ ні “
- 31 , 1 % - “ так , але не в повній мірі “ .
Відповідно 63 , 7 % респондентів в своїй улюбленій марці нічого не хоче змінювати ; 24 , 5 % змінили б ціну ; 10 , 8 % за те , щоб змінити якість і 1 % проголосували за збільшення реклами даної торгової марки .
Отже , роблячи загальний висновок , щодо проведеного анкетування , можна сказати , що 68 , 7 % потенційних покупців це жінки віком від 20 до 40 років , все інше ( 31 , 3 % ) займають чоловіки віком від 30 і вище . Найбільшим попитом серед кавової продукції користуються кавові суміші та розчинна кава , таких торгових марок , як : Nescafe , Elite , Галка , Celmar , KJS та Mac Coffee ( в сумі вони складають 67 % структури реалізації кавової продукції в ЗАТ “ ТД “ Хрещатик “ ) .
Порівнюючи попит 2001 року з попитом на ці марки 2000 року , можна сказати , що попит на Nescafe впав з 22 % до 14 % на Elite зріс з 18 % до 21 % . Попит на марки Галка і KJS також впав ( відповідно з 17 % до 14 % на Галку і на KJS з 6 % до 5 % ) , а на Celmar зріс з 7 % до 8 % . Попит на торгову марку Mac Coffee залишається незмінним – 5 % , а от на інші марки попит помітно зріс з 25 % до 33 % ( рис. 16 ).
Анкета
Шановний споживач ! Звертаємося до Вас з проханням відповісти на питання анкети . Сподіваємося , що Ваші відповіді допоможуть створити таку структуру асортименту кавової продукції , яка б задовільнила Ваші найвибагливіші уподобання .
Вибір віріанту здійснюється наступним чином
{ }
.
1.
Як часто Ви відвідуєте “ ЗАТ “ ТД “ Хрещатик “ :
{ } кожен день
{ } часто
{ } від випадку до випадку
{ } рідко
2.
Якому виду кавових продуктів Ви віддаєте перевагу :
{ } кава натуральна мелена чи в зернах
{ } розчинна кава
{ } кавові напої
{ } кавові суміші
3.
Яку марку Ви найчастіше споживаєте :
{ } Галка
{ } Tchibo
{ } Jacobs
{ } Добра кава
{ } Петровская слобода
{ } Nescafe
{ } Mac Coffee
{ } Elite
{ } ( свій варіант відповіді ) ___________________________________
4.
Що приваблює Вас в цій марці :
{ } смак
{ } аромат
{ } престижність
{ } ціна
{ } якість
{ } зручність фасування
{ } ( свій варіант відповіді ) ____________________________________
5.
Чи задовільняє Вас ця марка :
{ } так
{ } ні
{ } так , але не в повній мірі
6.
Що Ви б хотіли змінити :
{ } ціну
{ } якість
{ } фасуваня
{ } дизайн
{ } ( свій варіант ) ____________________________________________
7.
Чи задовільняє Вас асортимент кавової продукції в “ ЗАТ “ ТД “ Хрещатик “ :
{ } так
{ } ні
8.
Ваша стать :
{ } чол.
{ } жін.
9.
Ваш вік :
{ } до 20
{ } 20-30
{ } 30-40
{ } 40-50
3.1
Основні напрямки підвищення ефективності маркетингових
досліджень
Маркетингові дослідження , як специфічна функція маркетингу , є невід’ємною складовою частиною маркетингової діяльності підприємства , незалежно від виробничого спрямування .
Процес дослідження починається з визначення проблеми та формулювання цілі дослідження і завершується розробкою конкретних рекомендацій щодо вдосконалення маркетингової діяльності : товари , послуги , ринки , споживачі , користувачі , мотивація , конкуренти , цінова політика , система просування ( стимулювання збуту , пропаганда , персональний продаж , реклама ) .
Основними принципами маркетингового дослідження є : системність , регулярність , комплексність , об’єктивність , точність , ретельність , оперативність , економічність .
З метою постійного стеження за змінами в зовнішньому середовищі проведення моніторингу діяльності підприємства доцільно впроваджувати маркетингові інформаційні системи .
Маркетингові інформаційні системи містять системи внутрішньої звітності , систему збору зовнішньої маркетингової інформації , систему маркетингових досліджень .
Система аналізу маркетингової інформації – це низка методів аналізу ( регресійного , кореляційного , факторного , дискримінального , гніздового ) та різноманітних моделей , що сприяють прийняттю найоптимальніших маркетингових рішень .
Впровадження МІС дозволить поряд з вирішенням інших задач надавати інформацію як для визначення напрямків , об’єктів , так і для проведення сучасних ефективних маркетингових досліджень , що в свою чергу дозволить досконаліше досліджувати попит та задовільняти його .
Проте , для підвищення ефективності маркетингових досліджень , не достатньо лише впроваджувати МІС . Також необхідно , щоб кожний вид товару в окремій товарній групі надходив до реалізації в магазин лише після аналізу попиту та пропозиції на споживчому ринку міста . А отже , необхідною умовою для цього є залучення не тільки спеціалістів , а персоналу торгового відділу .
Для підвищення точності проведених досліджень необхідно правильно і коректно провести вибірку респондентів , наприклад , розшарувальним випадковим методом . Розшарувальний випадковий відбір зумовлює поділ досліджуваної сукупності на групи зі схожими характеристиками . У кожній такій групі населення є більш однорідним , ніж у сукупності , і це значно підвищує точність вибірки й дає можливість виявити та оцінити думки кожної групи .
Дослідження поведінки споживачів є головним напрямком проведення маркетингових досліджень , адже це передбачає орієнтацію на задоволення потреб споживачів цільових ринків і розглядає її як важливий фактор успіху . Для цього необхідно знати , що процес купівлі для більшості покупців складається з наступних етапів : виникнення потреби та пошук інформації про товар чи послугу , оцінка інформації , прийняття рішення щодо купівлі , безпосередня купівля товару чи послуги , оцінка результатів купівлі з урахуванням ступеня задоволеності потреб . Тому фахівцям ЗАТ “ТД”Хрещатик” важливо приділяти особливу увагу особливостям поведінки споживача на кожному етапі , адже це допомагає визначити , які саме заходи з боку підприємства є найбільш ефективними для впливу на формування та прийняття відповідних рішень споживачами . Наприклад , вдало організована рекламна діяльність дозволить швидко та ефективно охопити цільову аудиторію , подати необхіднк інформацію про споживчі якості та переваги товару і таким чином сприятиме конкретизації та актуалізації потенційних потреб споживачів .
Також важливе місце займає і організація торговельного обслуговування та методи стимулювання збуту ( сприяють формуванню порівняльної оцінки та визначенню переваг ) , це , в свою чергу , впливає на прийняття рішення щодо необхідності придбання товару саме в даному підприємстві .В досліджуваному підприємстві необхідно сворити зручне та приємне сервісне обслуговування, яке б сприяло закріпленню позитивного враження від зробленої покупки , зміцнювало б довіру до підприємства та створювало передумови для повторних покупок .
Для підвищення ефективності маркетингових досліджень , також , необхідно укріпити матеріально-технічну базу маркетингової служби , по суті людським фактором: кваліфікованими працівниками та технічним обладнанням ( ступінь комп’ютеризації ) .
Загальні висновки та пропозиції
На основі вивчених літературних джерел , практичної діяльності ЗАТ “ТД ”Хрещатик”, ринку кави та кавових напоїв України та досліджень їх якості, можна зробити слідуючі висновки :
- сьогодні на ринку України зростає попит на кавові напої , які замінюють натуральну та розчинну каву . Так , як до їхнього складу , крім кави , входять цикорій та хлібні злаки , то такі напої є важливим джерелом надходження вуглеводів , які легко засвоюються , амінокислот , макро- та мікроелементів . Розчинні кавові напої позитивно впливають на організм людини , сприяють травленню , підвищують апетит , знімають втому ;
- український споживацький ринок за якісним складом кавових продуктів практично не відрізняється від ринків країн Європи . В Україні в однаковій мірі присутні всі чотири види : кава в зернах і мелена , кава розчинна , кавові напої та кавові суміші . На споживання всіх видів кавових продуктів впливає сезонність : відмічається спад в період з травня по серпень та зростання з вересня по квітень ;
- серед різноманітного асортименту кавових продуктів найбільшу питому вагу споживання займають кавові суміші ( 34 % ) , нажаль серед них мало напоїв лікувально-профілактичного призначення . Найбільшим попитом користується продукція таких торгівельних марок , як : Nestle – 40 % , Jacobs – 20 % , Галка – 10 % , Mac Coffee – 8 % та Tchibo – 5 % ;
- дослідження якості кави та кавових напоїв показали :
· напій “ Цикорлакт “ спеціального призначення отримав найкращі результати по показниках безпеки важких металів та радіонуклідів , але дещо поступався за органолептичними показниками ( смак та аромат притаманні використаній сировині – цикорію ) ;
· розчинна кава “ Галка “ отримала найнижчі показники по вмісту важких металів та радіонуклідів , очевидно це пов’язано з тим , що на ринку присутня фальсифікація цього товару ;
· по вмісту важких металів кавових сумішей відповідали ГДК , але їхні результати коливалися ;
· дослідження радіоактивного забруднення продуктів показали , що вони відповідають нормам ДР ;
· оцінку якості розчинних кавових напоїв оцінювались органолептичні , фізико-хімічні показники та стан упаковки . Для органолептичної оцінки напоїв “Люкс“,“Інка“,“Mac Coffee”, Капучіно”Оригінал” та Капучіно ” Вівальді ” була розроблена шкала бальної оцінки кавових напоїв в сухому і готовому вигляді ;
· дослідження якості показали , що вітчизняна продукція нічим не поступається аналогічній закордонній ( за деякими показниками навіть переважає ) , а отже може створити гідну конкуренцію на ринку кавової продукції ;
- маркетингові дослідження – це функція , яка через інформацію пов’язує маркетологів з ринками , конкурентами , з усіма елементами зовнішнього середовища маркетингу . Маркетингові дослідження пов’язані з прийняттям рішень по всім аспектам маркетингової діяльності . Вони знижують рівень невизначеності і стосуються всіх елементів комплексу маркетингу і його зовнішнього середовища по тим його компонентам , які здійснюють вплив на маркетинг конкретного продукту на конкретному ринку ;
- результати проведеного маркетингового дослідження показали , що більшість покупок здійснюється жінками , найбільшим попитом користуються кавова продукція в пакетиках за рахунок швидкості приготування та ціни ;
- найбільшою популярністю серед імпортної продукції користується продукція таких торгівельних марок , як Nescafe , Elite Celmar , KJS і Mac Coffee , серед вітчизняної Галка , Paradise та Мономах ;
- без реклами неможливе формування широких ринків товару , перетворення потенційно існуючих потреб на попит . Добре поставлена реклама не тільки створює сприятливу для товару кон’юктуру , але й формує смаки та потреби людей , пропонує конкретні шляхи для їх задоволення ;
пропозиції :
- для підвищення конкурентоспроможності та удосконалення асортименту кавових напоїв необхідно приділяти велику увагу до методів упакування та якості сировини , з якої виготовляють дані напої , готової продукції , а також оновлення рецептури , збагачення її мінеральними речовинами , білковою сировиною , які необхідні організму людини ;
- для розширення асортименту кавових напоїв необхідно ЗАТ “ТД”Хрещатик” більше приділяти увагу продуктам спеціального призначення ;
- для просування кавових напоїв необхідно створити рекламну компанію по стимулюванню збуту напоїв вітчизняного виробництва ;
- з метою постійного спостереження за змінами в зовнішньому середовищі проведення моніторингу діяльності підприємства доцільно впроваджувати маркетингові інформаційні системи ;
- для підвищення ефективності маркетингових досліджень необхідно укріпити матеріально-технічну базу маркетингової служби : кваліфікованими працівниками та технічним обладнанням ( ступінь комп’ютеризації ) , а також застосовувати найсучасніші методології збору інформації для отримання більш точних результатів .
Список використаної літератури
1. Базилевич В.Д., Головко Л.С., Гражевська Н.І. Конкурентоспроможність вітчизняних товаровиробників – важлива складова економічної безпеки держави / Товарознавство – наука , практика та перспективи розвитку в умовах ринку : Матеріали м/н науково-практичної конференції 24-25.11.99.-К.: 1999.-156с.
2. Беляевский И.К. Маркетинговые исследования : информация , анализ , прогноз : Учебное пособие.-М.:Финансы и статистика, 2001.-320с.
3. Березин И.С. Маркетинг и исследование рынков.-М.: Русская деловая литература , 1990.-279с.
4. Березин И.С.Проведение массовых опросов / Маркетинг и маркетинговые исследования .- 1996. - № 5 – с.32
5. Букерель Ф. Изучение рынков / Академия рынка : Маркетинг .-М.: Экономика , 1993. – 345с.
6. Валевич Р.П., Давыдова Г.А. Экономика торгового предприятия : Учебн. пособие.- Мн.: Высшая школа, 1996 .- 432с.
7. Голик С.С., Ортинська В.В., Мельникович О.М. Основи маркетингових досліджень ринку : Навч. посібник .- К.: КДТЕУ , 1995.-68с.
8. Голубков Е.П. Маркетинговые исследования : теория , методология и практика .- М.:Финпресс, 2000.-464с.
9. Гончаров П.Г. и др. Организация торговли продовольственными товарами.-М.: Экономика , 1989.-335с.
10. ГОСТ 6805 – 88 “ Кофе натуральный жареный “
11. ГОСТ 15113.0 “ Методы отбора проб “
12. ГОСТ 29148 – 91 “ Кофе натуральный растворимый “
13. Дикаленко М.О. Країна до кави / Бизнес.- 2001.- №50 – с.66
14. Елагин А.С. Новые технологии в упаковке кофе и чая / Продукты питания. – 2001. - №4 – с.17
15. Злобін Ю.А. Основи екології .-К.: Лібра , 1998 – 187с.
16. Жаркевич И.В.Какой кофе нам пить / Продукты питания . – 2001. - №4 – с.36
17. Исследования рынка / McKinsey & Company , Nc / -М.: Дело, 1996. – 157с.
18. Квятковская Я.К., Павленко С.Р. Мой кофе – праздник вкуса / Продукты питания .- 2000. - №4 – с.20
19. Квятковская Я.К., Павленко С.Р. Мой кофе – праздник вкуса / Продукты питания .- 2000. - №5-6 – с.4
20. Ковальская Л.П., Гольфанд С.Ю. Радиационная обработка пищевых продуктов . Итоги науки и техники.-М.: ВИНИТИ , 1989. – 155с.
21. Коробкина З.В. Товароведение вкусовых товаров.-М.: Экономика , 1986. – 208с.
22. Корчева К.В. Не верь глазам своим / Спрос. – 2001. - №11 – с.8
23. Костянтынив Т.П. “ Галка “ – твой любимый кофейный аромат / Продукты питания . – 2001. - №4 – с.35
24. Котлер Ф. Основы маркетинга . – М.: Прогрес , 1990. – 574с.
25. Кравченко Н.И. Экономический анализ деятельности предприятий торговли и общественного питания .- Мн.: Высшая школа, 1995. – 250с.
26. Краткий курс экономики предприятия . Пер. с нем./ Под редакцией Ушаковой Н.Н.-К.: Генеза , 1998. – 345с.
27. Кучеров Н.Н.Все о кофе.-К.: Наукова думка , 1988. – 104с.
28. Мазаракі А.А., Ушакова Н.М., Лігоненко Л.О. Єкономіка торговельного підприємства. – К.: Хрещатик , 1999. – 800с.
29. Маркетинговые исследования / McKinsey & Company , Nc.-М.: Дело , 1996. – 87с.
30. Метлицкий Л.В., Рогачев В.И., Хрущев В.Г. Радиационная обработка пищевых продуктов.-М.: Экономика, 1967. – 159с.
31. Мицик В.Е., Коробкина З.В., Рудавська А.Б. и др. Товароведение продовольственных товаров / лабораторный практикум. – К.: Вища школа , 1988. – 416с.
32. Нестеренко А.Г. Прибыль и рентабельность на торговом предприятии .-М.: Эхо , 1995. – 325с.
33. Осипова Л.В., Синяева И.М. Основы коммерческой деятельности : Учебник.-М.: Юнити-Дана, 2000. – 623с.
34. Организация маркетинга / McKinsey & Company , Nc.-М.: Дело, 1996.- 157с.
35. Панкратов Ф.Г., Серегина Т.К. Коммерческая деятельность: Учебник.-М.: ИВЦ “ Маркетинг “,1998. – 328с.
36. Панкратов Ф.Г., Серегина Т.К. Коммерческая деятельность: Учебник.-М.: ИВЦ “ Маркетинг “, 2000. – 580с.
37. Парсяк В.Н., Рогов Г.К. Маркетинговые исследования .- К.: Наукова думка , 2000. – 174с.
38. Петрович О.С. Кофе натуральный и другой : украинский рынок кофейных продуктов / Продукты питания. – 2001. - №4 – с.5
39. Понамарьов П.Х., Сирохман І.В. Безпека харчових продуктів та продовольчої сировини.-К.: Лібра, 1999. – 272с.
40. Поведение потребителей / Энджелл Дж.Ф., Блэкуэл Р.Д. – СПб.: Питер Ком , 1999. – 248с.
41. Сидоренко О.В. Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт.-К.: КДТЕУ , 1998. – 22с.
42. Сирохман П.Г., Задорожний І.М., Пономарьов П.Х. Товарознавство продовольчих товарів.-К.: Лібра , 1997. – 632с.
43. СТ СЭВ 6657 – 89 “ Чай и кофе : методы анализа “
44. ТУУ 22331884\002 – 97 “ Суміші розчинні для швидкого приготування кавових напоїв “
45. ТУУ 30441106.001 – 99 “ Суміші розчинні для швидкого приготування кавових та какао-напоїв “
46. Шкарупа В.Ф., Голуб Б.О. Харчова безпечність кави та нових видів кавових напоїв / Товарознавство – наука , практика та перспективи розвитку в умовах ринку : Матеріали м/н науково-практичної конференції 24-25.11.99.-К.: 1999.-156с.
47. Щелкунов Л.Ф., Дудкин М.С., Корзун В.Н. Пища и экология. – Одесса: Оптиум , 2000. – 517с.
|