Курсовая работа: Дидактична розробка теми Домашнє господарство як ланка економіки. Домашнє господарство у су

КУРСОВА РОБОТА

Тема: " Домашнє господарство як ланка економіки. Домашнє господарство у сучасній економіці, його ефективна діяльність »

Вступ

Наше життя у сучасному вирі подій є досить швидкоплинним і кожній людині доводить так чи інакше пристосовуватись до існуючих зовнішніх факторів, вміти не тільки виживати, але й повноцінно жити у соціумі, в існуючому суспільстві. найпершим середовищем у якому виховується кожен індивід є його сім’я. Саме тут закладається фундамент життя кожного з нас, формується наша індивідуальність і погляди на життя. Наступною «інстанцією» формування особистості виступає школа, де кожен індивід має можливість не тільки навчитись співіснувати з іншими, такими ж як і він особистостями, а й здобути багаж необхідних у знань. Школа є важливим етапом в житті кожного з нас, адже саме знання сформовані тут є базою для майбутнього життя. Не є виключенням і економічні знання та економічна освіченість людини.

На мою думку, в сучасному суспільстві економічна освіта є життєво необхідною, адже у вирі сучасних подій, постійних змін, досягнень науки і техніки, переході до ринкової економіки тощо, кожен повинен розуміти що відбувається для того, щоб мати змогу визначити своє місце в світі, вміти зорієнтуватися і не «випасти» з суспільства, а тісно з ним співіснувати.

З переходом України до ринкової економіки гостро постало питання формування сучасної економічної культури населення та поглиблення економічної освіти.

Актуальним на сьогодні є виховання людини, яка буде здатною сприймати ринкові перетворення, зможе легко адаптуватися до змін у житті, вільно оперувати та розуміти основні економічні поняття.

Загальноосвітня школа покликана формувати у молоді компетенції, які забезпечують глибоке розуміння явищ та процесів, відносин в економічній системі, та засобів і способів розв'язання економічних проблем. Економічна освіта формує високоефективну економіку та є умовою для розвитку держави та кожної людини.

В системі загальноосвітньої школи економічна освіта має сприяти вихованню громадянина, здатного здійснювати самостійний вибір і приймати економічно обґрунтовані рішення в різноманітних життєвих ситуаціях. Вона має відповідати основному напряму розвитку загальної середньої освіти, основою якої є розвивальна культуротворча домінантна виховання самодостатньої особистості.

У зв'язку з новими вимогами часу виникає необхідність значно оновити та збагатити сферу економічної освіти в системі шкільної освіти, оскільки на сьогодні постала така проблема, яка характерна і для молоді, і для школярів: недостатнє володіння необхідними компетентностями в галузі грамотної економічної поведінки, яка необхідна їм у повсякденному житті, недостатньо орієнтуються на ринку товарів та послуг, не усвідомлюють як вони можуть впливати на економічну політику та на якість власного життя.

Удосконалення системи економічної освіти в Україні ґрунтується на тому, що в її основі повинен бути розвиток культури мислення як загальної технології та адаптування найбільш придатних методик у контексті економічного мислення зокрема.

На сьогоднішній день, виникає необхідність такої педагогіки, яка сформує в особистості творче мислення. Тобто викладання економіки у школі має базуватись не лише на розгляді теоретичного матеріалу, але й розв'язанні учнями певної нагальної для суспільства проблеми (вигаданої вчителем або реальної), для більш чіткого розуміння необхідності вивчення економіки.

Економічна освіта виступає невід’ємною складовою виховання майбутнього громадянина. Саме виховання свідомих громадян, здатних прийняти раціональні та ефективні рішення як під час реалізації своїх особистих економічних інтересів, так і при реалізації економічних інтересів соціальної спільноти та країни в цілому – врешті решт сприятиме розвитку економічно потужної та політично незалежної Української держави.

1 . Дидактична розробка теми: «Домашнє господарство як ланка економіки. Домашнє господарство у сучасній економіці, його ефективна діяльність» для викладання у загальноосвітньому навчальному закладі

1.1 Освітньо-вікова категорія навчання

Юнацький вік

Рання юність (від 15 до 18 років) – вік безпосередньої підготовки підростаючої особистості до життя як дорослої людини, вибору професії, виконання соціальних функцій.

Загальна характеристика (основні риси та особливості)

Для психічного розвитку характерне те, що провідне значення пізнавальної діяльності займає абстрактне мислення, прагнення пізнати суть і причинно-наслідкові зв’язки явищ об’єктивного світу. Формуються стійкі пізнавальні інтереси, підвищуються вимоги до викладання предмету. Відбувається розвиток почуттів до вольових процесів. Почуття стають більш глибокими, емоційними; характерна чутливість до всього нового.

Особливості виховання : важливим є фізичне, моральне, естетичне виховання, розвиток ініціативи, творчості, самостійності, важливо створити умови для самовиховання. У зв’язку з тим, що біологічні задатки кожної людини різні, розвиток її характеризується індивідуальними відмінностями, які необхідно враховувати в навчанні і вихованні.

В індивідуальному підході до дитини можна виділити два аспекти:

♦ психологічний – встановлення індивідуальності, неповторності, своєрідність учнів, визначення їх ставлення до оточуючих і до самого себе, особливостей сприймання зовнішніх впливів і специфічне реагування на них;

♦ педагогічний – вибір таких засобів і форм впливу на учня, які найбільше відповідають його психологічним особливостям, психічним станом і завдяки цьому забезпечується оптимальний виховний ефект.

Методи та шляхи виховання учнів у цьому віці

В юнацькому віці закріплюються і вдосконалюються психічні особливості особистості. Водночас відбуваються якісні зміни всіх показників психічної діяльності, які є основою становлення особистості.

Одним з важливих аспектів психічного розвитку в юнацькому віці є інтенсивне інтелектуальне дозрівання, провідна роль в якому належить розвитку мислення. Навчальна діяльність створює сприятливі умови для переходу учнів до вищих рівнів абстрактного й узагальнюючого мислення. Старшокласники більш усвідомлено і міцно оволодівають логічними операціями. Наукові поняття стають не тільки предметом вивчення, а й інструментом пізнання, аналізу й синтезу.

Дедалі більшою стає потреба в науковому обґрунтуванні та доведенні положень, думок, висновків, критеріями істинності яких виступають не конкретні факти дійсності, а логічні докази. Здатність логічно мислити стає джерелом критичного ставлення до засвоюваних знань, висловлювань дорослих.

Розвиток мислення характеризується подальшим збагаченням фонду добре засвоєних умінь, навичок мислительної діяльності, способів і прийомів розумової роботи. Формування їх залежить від методів навчання. Мовлення старшокласників ускладнюється за змістом і структурою, збагачується новими науковими і технічними термінами. Удосконалюються мовні засоби передачі думок, відбувається засвоєння і використання норм літературної мови.

Вдосконалюється спостережливість, здатність помічати в об’єктах суттєві зовнішні ознаки, точніше й об’єктивніше їх відображати. Ровивається самоспостереження (за своїми діями, вчинками, поведінкою, думками). Самоспостереження стає невід’ємною складовою самопізнання, прагнення до самовиховання.

Розвивається репродуктивна і творча уява, критичність до ставленні у ставленні до витворів уяви, посилюється самоконтроль, реалістичність у співвіднесенні образів уяви, особливо мрій з дійсністю, своїми можливостями.

Довільне запам’ятовування стає набагато ефективнішим від мимовільного, відбуваються зміни у процесах логічного запам’ятовування, зростає продуктивність пам’яті на думки, на абстрактний матеріал. Основою запам’ятовування матеріалу стають виявлені логічні зв’язки. Намічається спеціалізація пам’яті, пов’язана з основними інтересами старшокласників, їх намірів щодо вибору майбутньої професії. Удосконалюються способи заучування за допомогою застосування раціональних прийомів.

Отже при викладанні економіки в цей період розвитку учнів вчителю варто застосовувати такі активні методи навчання, як ігри, дискусії, мозковий штурм, змагання, метод конкретних ситуацій і т.д. які дають змогу їх вихованцям не тільки краще зрозуміти і засвоїти новий матеріал, а й самовиразитися, що приверне їх увагу і підвищить інтерес (зацікавленість) у вивченні даного предмету.

Психологічні особливості старшокласника

Провідний вид діяльності ― професійно-ділове спілкування. Спілкування з ровесниками відбувається нарівні сповіді. Взаємини діляться на дружні та товариські. Юнацька дружба виконує функцію психотерапії, підтримки, самоповаги. У цей період зростає вибірковість, відповідно зменшується кількість друзів. В основі прагнення до дружби лежить потреба в саморозкритті, розумінні іншого і себе іншим. Змістом такого спілкування є реальне життя: проблеми спільної навчальної діяльності, громадська робота, спільне дозвілля, розваги, спорт. У бажанні дружити з ровесником проявляється прагнення до рівноправного спілкування. Для ранньої юності характерною є ідеалізація друзів і самої дружби. Юнацька дружба не тільки схильна до сповіді, але й дуже емоційна. Часто навіть ті, хто мають друзів, переживають самотність через нездатність виразити у спілкуванні повноту почуттів.

Центральним новоутворенням є професійне і особистісне самовизначення ― потреба юнаків зайняти внутрішню позицію дорослої людини, визначити себе в світі, тобто зрозуміти себе і свої можливості разом з усвідомленням себе як члена суспільства, свого місця і призначення у житті.

Для старшокласника характерний глибокий самоаналіз, самооцінка всіх якостей і здібностей. Якщо у підлітковому віці самооцінка визначалася зовнішніми показниками досягнень, то в 16 років з'являються власні критерії значущості. Школярі оцінюють себе з позиції своєї внутрішньої шкали цінностей. Старшокласники більше розуміють себе, ніж підлітки. Настрій стає більш стійким і усвідомленим. Самооцінка стає вищою, ніж у підлітковому віці. Зростає самоповага, виникає почуття власної гідності, відбувається стабілізація особистості.

Разом з усвідомленням своєї унікальності приходить почуття самотності. Звідси росте потреба у спілкуванні, потреба зіставити себе з образом типового ровесника. Усвідомлення своєї унікальності передує розумінню глибокого зв'язку з іншими людьми.

Старшокласник, пізнаючи навколишній світ, повертається до себе, здійснює пошук відповіді на складні питання життя: «Для чого я живу? У чому сенс життя?». У пошуках сенсу життя виробляється світогляд (система зрозумілих і стійких переконань), розширюється система цінностей, формується моральний стрижень. Юнацька моральна свідомість містить внутрішні протиріччя. Юнацький максималізм, категоричність оцінок вживаються з демонстративним скепсисом. Основна спрямованість особистості ― зосередження в майбутнє.

Складаються основи наукового і громадянського світогляду, формуються потреби в трудовій діяльності. У старшокласника виникають важливі особистісні якості: усвідомленість, самостійність, незалежність. Він ставить і активно вирішує найбільш складні життєві проблеми. Рефлексія власного життєвого шляху, прагнення до самореалізації призводить до появи нових соціальних потреб: знайти своє місце серед інших, виділитися, бути особливим, відігравати певну роль у суспільстві. Виникає відповідальність не просто за себе, а за себе в спільній справі, за спільну справу і за інших людей. Отже, новоутворенням цього віку є самовизначення себе в людському суспільстві, усвідомлення своїх можливостей і прагнень, свого призначення в житті.

Психологічна криза у старшокласників ― прагнення бути дорослим і разом з тим відсутність соціального досвіду; відмінність між фізичною та соціальною зрілістю підлітка.

Отже, з вище зазначеного ми можемо зробити висновок, що навчання у старшокласників передбачає радикальну перебудову змісту і методів навчання, максимальне врахування індивідуальних особливостей та інтересів учнів, що дає простір їх власній розумовій і соціальній ініціативі. Розумовий розвиток старшокласника полягає у формуванні індивідуального стилю розумової діяльності. У навчанні формуються загальні інтелектуальні здібності, понятійне теоретичне мислення, тобто мислення характеризується схильністю до теоретизування, створення абстрактних узагальнень, захоплення філософськими побудовами.

1.2 Тематичний план курсу «Економіка»

Вивчення курсу розраховано тривалістю на один рік – протягом 10 класу

Обсяг курсу 35 академічні години, з них 29 годин – на аудиторне вивчення і 6 години – на самостійне вивчення.

Цілі курсу :

♦ ознайомити учнів з науковими і теоретичними основами економіки загалом та її окремих понять і процесів;

♦ сформувати правильне розуміння суті та змісту економічних термінів, понять, процесів та явищ в економіці;

♦ сформувати у них цілісне уявлення про економіку як окрему науку;

♦ навчити учнів формулювати економічні визначення та робити власні висновки щодо різних економічних понять, процесів та подій;

♦ розвинути в учнів вміння використовувати на практиці здобуті знання.

Виконання поставлених цілей курсу здійснюється на базі навчально програми, основа якої складається з тематичного плану та бази знань до цього плану (тобто переліку основних понять по кожній темі), а також за допомогою інформаційних джерел, перелік яких буде подано в кінці даного підрозділу.

Психологічні особливості старшокласника

Модель засвоєння бази знань(МЗБЗ)

1.3 Актуальність теми: «Домашнє господарство» та цілі її вивчення

Домогосподарства це один із трьох основних суб’єктів економічної діяльності поряд із підприємствами та державою. Поняття «домогосподарство» охоплює господарство сім’ї, це господарство і великих родин, що об’єднують кілька поколінь, які проживають разом, володіють економічними ресурсами, і окремої людини, що має певну власність і здійснює господарську діяльність.

Споконвіків, вважалось, що сім’я – це перший вид людського спілкування, вона є первинною ланкою з якої виникає держава й суспільство.

Родина та сім’я в сучасному світі продовжують бути найважливішими для суспільства та суспільного розвитку країни, в цілому. Сім’я впливає на відносини в суспільстві, на характер усіх соціально-економічних процесів. Домогосподарство – це та ланка де першочергово формується заощадження та споживаються товари та послуги. Тобто, від настроїв, прагнень кожної конкретної людини і всіх домашніх господарств країни залежать такі економічні показники, як сукупний попит і сукупна пропозиція, грошовий обіг й перебіг інвестиційних процесів.

Соціально-економічний статус сім’ї – це інтегральний показник, який відображає в сімейних відносинах особливості соціально-політичного устрою держави, її правові основи, рівень розвитку економіки, культури та суспільної самосвідомості.

В узагальненому вигляді домогосподарство виконує подвійну роль в сучасній економіці. З одного боку, воно є активним суб’єктом ринкових відносин, а з іншого – важливою ланкою в економічному кругообігу ресурсів, товарів (послуг), доходів.

Вивчення цієї теми дасть змогу учням зрозуміти, що таке домогосподарство, яким саме чином воно існує; як саме учень та його сім’я зможуть впливати на розвиток всієї країни. Тому ця тема необхідна для вивчення у школі, щоб учні ще зі школи могли чітко усвідомлювати своє місце у народному господарстві, і що безпосередньо від їхніх вчинків залежить майбутнє їхнє життя. Ця тема також може стати поштовхом до майбутнього вибору подальшої професійної діяльності, розширить горизонт знань.

Загальні цілі вивчення теми

Учень має:

♦ Засвоїти сутність домогосподарств;

♦ Зрозуміти, яка роль домогосподарства на споживчому ринку, ким воно виступає та, яка його роль на ринку ресурсів;

♦ Зрозуміти, за рахунок чого формуються доходи домогосподарств;

♦ Визначити взаємодію між підприємцями, державою, та споживачами;

♦ Зрозуміти, які чинники впливають на добробут сім’ї;

♦ Вміти визначати, що формує сімейні доходи і на що спрямовані видатки;

♦ Стимулювання бажання стати активним суб'єктом економічних відносин;

♦ формування базового рівня економічної грамотності, необхідного для орієнтації та соціальної адаптації учнів до змін, що відбуваються в українському суспільстві.

1.4 Місце теми: «Домашнє господарство як ланка економіки. Домашнє господарство у сучасній економіці, його ефективна діяльність» у структурі курсу

Обрана мною тема у курсі «Основи економіки» складається з двох тем: «Домашнє господарство як ланка економіки» та «Домашнє господарство у сучасній економіці, його ефективна діяльність». Дані теми є основою (початковими темами) для Розділу ІІ «Домашні господарства і підприємства у ринковій економіці». Без її вивчення неможливо уявити вивчення економіки і вивчення діяльності підприємства, основною метою якого є отримання прибутку, який неможливо визначити без порівняння доходів і витрат підприємства, без участі споживачів та держави в економічному процесі. Ця тема зосереджена на попередньому засвоєні тем з Розділу І «Основні поняття економіки», зокрема на таких:

Тема 1: «Економічна теорія. Об’єкт і мета економічних досліджень. Місце економічної теорії серед інших наук» (4 год)

Що означає термін «економіка». Економічна наука, її предмет. Економічні моделі. Передумова раціональної поведінки. Мікроекономіка і макроекономіка. Економічна теорія і прикладна економіка. Економічна наука і економічна політика. Економічні дослідження, їх роль у житті суспільства. Місце економічної теорії серед інших наук.

Тема 2: «Господарювання й економіка» (4 год)

Господарська діяльність. Господарська діяльність людини у сучасному світі. Проблеми вибору. Власність. Конкуренція. Альтернативна вартість. Потреби людей. Особисті й колективні потреби. Групи людських потреб. Піраміда Маслоу.

Тема 3: «Потреби та споживчі блага» (5 год)

Потреби. Види потреб. Блага і ресурси. Товари й послуги. Споживчі блага та їх цінність для задоволення потреб. Групування товарів за їх характеристиками. Корисність товарів. Безмежність потреб. Закон спадної граничної корисності. Економічні інтереси. Економічно поведінка. Споживання. Споживча рівновага. Крива байдужості.

Тема 4: «Економічні ресурси» (4 год)

Що таке «економічні ресурси». Види економічних ресурсів. Фактори виробництва. Земля. Праця. Капітал. Здатність до підприємницької діяльності. Закон спадної продуктивності (віддачі) факторів виробництва. Відтворювані та не відтворювані ресурси. Економічні ресурси як особливий товар в ринковій економіці

Тема 5: «Ринок та його основні елементи: попит, пропозиція, ціни» (7 год.)

Що таке споживчий ринок. Попит та його види. Функція попиту. Закон попиту. Пропозиція. Нецінові фактори пропозиції. Функція пропозиції. Еластичність попиту й пропозиції. Коефіцієнт цінової еластичності. Ринкова рівновага. Надлишок дефіцит. Ціна. Товари-комплементи. Товари-субститути. Продукти вищої / нижчої споживчої цінності.

Тема 6: «Конкуренція. Типи, види та методи конкуренції» (5 год.)

Конкуренція та її функції. Типи конкуренції. Методи конкуренції. Чесна / нечесна конкуренція. Досконала / недосконала конкуренція. Монополістична конкуренція. Олігополія. Монополія та її види. Олігопсонія. Монопсонія. Конкурентоспроможність. Цінова / нецінова конкуренція. Картель. Трест. Синдикат. Антимонопольне законодавство.

Тема 7: «Гроші. Форми грошей. Призначення грошей.» (5 год)

Гроші. Сутність грошей та їх походження. Бартер. Функції грошей. Форми грошей. Повноцінні / неповноцінні гроші. Призначення грошей в економіці. Грошовий обіг. Засіб обігу. Засіб накопичення. Міра вартості. Засіб платежу. Світові гроші. Номінальна / реальна вартість. Ліквідність. Електронні гроші. Пластикові картки.

Тема 8: «Економічний процес. Три типи економічних систем: ринкова економіка, контрольована або командна економіка та змішана економіка» (6 год)

Суб’єкти / об’єкти економічного процесу. Економічний кругообіг. Поняття економічної системи. Традиційна, командна і ринкова економічні системи. Змішана економіка. Еволюція економічних систем. Поняття власності. Володіння, користування і розпорядження. Форми власності. Об'єкти власності.

Знання даної теми стане основою для вивчення в Університетах таких дисциплін: «Політекономія», «Мікроекономіка», «Макроекономіка», «Фінанси».

1.5 База знань теми: «Домашнє господарство як ланка економіки. Домашнє господарство у сучасній економіці, його ефективна діяльність» та модель її засвоєння

База знань:

Сутність поняття «домашнє господарство», його головні риси. Особливості домашнього господарства в ринковій економіці. Роль домогосподарства в ринкових умовах. Економічні функції домогосподарства. Домогосподарство як сфера споживання. Сім’я. Чинники добробуту сім’ї. Основні форми економічних відносин домогосподарства з державою. Сімейний бюджет. Доходи. Видатки. Пенсії. Стипендії. Соціальна допомога. Податки. Виручка від реалізації.

Використання моделі засвоєння бази знань дозволяє вирішити кілька завдань: тобто полегшує роботу учню, оскільки він знає який обсяг матеріалу йому необхідно знати для отримання певної кількості балів.

Модель засвоєння бази знань(МЗБЗ)

Рівень знань можна визначити за такими основними складовими критеріями:

- обсяг знань – (наскільки повно учень володіє матеріалом, усім обсягом, окремими частинами, певними лише фактами);

- глибина засвоєння (показує, наскільки учень виділяє основне, чи може робити висновки, узагальнює матеріал);

- міцність засвоєння (перевірка знань, наскільки учень пам’ятає матеріал);

- рівень засвоєння (репродуктивний; реконструктивний; творчий);

- вміння виражати знання (термінологія, культура мови, оперування поняттями).

1.6 Завдання для вивчення теми: «Домашнє господарство як ланка економіки. Домашнє господарство у сучасній економіці, його ефективна діяльність» для різних видів її засвоєння

Кожний учень є індивідуальною особистістю, коли для одного тема буде зрозумілою та він зможе легка у ній орієнтуватись – це зовсім не означає, що абсолютно всі зрозуміли дану тему. Тому виникає необхідність розробити завдання по рівням засвоєння бази знань і відповідно оцінити ці знання.

Для того, щоб більш мобілізувати та зацікавити учнів до вивчення теми «Домашнє господарство як ланка економіки», і орієнтуючись на засвоєний матеріал, можемо провести гру

ГРА «Витрати родини»

Суть: Припустимо, у класі є кілька малих груп, які представляють різні домогосподарства.

Завдання:

1. складіть кожен особисто перелік речей (витрат), які є необхідними для вашої родини (домашнього господарства) на поточний місяць.

2. зіставте ваші переліки у групі

3. спробуйте їх узгодити і складіть загальну таблицю.

4. поясніть, як ви прийняли рішення. Кому довелося поступитися і з яких причин?

Підбиття підсумків роботи на уроці :

здійснюється учнями у вигляді тез з викладом власних думок, щодо того, чому вони навчилися за цей урок, до яких висновків дійшли, які навички сформували. Вчитель також підводить підсумки у вигляді оцінювання роботи, активності учнів, їх знань тощо у вигляді оцінок за роботу на уроці.

1.7 Дидактичний тест самоконтролю опанування теми: «Домашнє господарство як ланка економіки. Домашнє господарство у сучасній економіці, його ефективна діяльність»

ЗАВДАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЮ

Завдання І рівня

1. Вкажіть на яких ринках домашнє господарство виступає як покупець або як продавець товарів та послуг:

(Мельничук Г.В. Економіка: Підруч. для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл./ В.Г. Мельничук, Г.О. Ковальчук, В.О. Огнев’юк. – 3-тє вид., переробл. і допов. – К.: Навч. книга, 2005. – 351 с.: іл.сторінка 92)

А) ринок праці; Г) ринок грошей;

Б) ринок землі; Д) ринок предметів кінцевого споживання

В) ринок капіталів; Е) ринок урядових контрактів.

2. Що таке бюджет домогосподарства (сім’ї):

(Мельничук Г.В. Економіка: Підруч. для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл./ В.Г. Мельничук, Г.О. Ковальчук, В.О. Огнев’юк. – 3-тє вид., переробл. і допов. – К.: Навч. книга, 2005. – 351 с.: іл.сторінка 97 та Основи економіки: Проб. підруч. для 10–11 класу загальноосвітн. шк. / І.Ф. Радіонова, І.С. Кравченко, І.Л. Петрова, В.В. Радченко; За ред. І.Ф. Радіонової. – К.: Зодіак-ЕКО, 1995. – 224 с стор. 89.)

А) співвідношення доходів і видатків

Б) сукупні ресурси

В) план споживання родини

3. Що таке стипендія?

(Основи економіки: Проб. підруч. для 10–11 класу загальноосвітн. шк. / І.Ф. Радіонова, І.С. Кравченко, І.Л. Петрова, В.В. Радченко; За ред. І.Ф. Радіонової. – К.: Зодіак-ЕКО, 1995. – 224 с стор90)

4. Чи кожен із учнів вашого класу є суб’єктом економічних відносин?

(Мельничук Г.В. Економіка: Підруч. для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл./ В.Г. Мельничук, Г.О. Ковальчук, В.О. Огнев’юк. – 3-тє вид., переробл. і допов. – К.: Навч. книга, 2005. – 351 с.: іл.сторінка 86–87)

Завдання ІІ рівня

5. Вкажіть, у якій формі отримують доходи домогосподарства :

А. Заробітна плата

Б. Доходи від продажу с/г продукції

В. Пенсії, стипендії допомога від держави

Г. Грошова допомога з інших джерел

Д. Вартість спожитої продукції особистого підсобного господарства

Е. Пільги та субсидії.

(Мельничук Г.В. Економіка: Підруч. для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл./ В.Г. Мельничук, Г.О. Ковальчук, В.О. Огнев’юк. – 3-тє вид., переробл. і допов. – К.: Навч. книга, 2005. – 351 с.: іл.сторінка 97 та Основи економіки: Проб. підруч. для 10–11 класу загальноосвітн. шк. / І.Ф. Радіонова, І.С. Кравченко, І.Л. Петрова, В.В. Радченко; За ред. І.Ф. Радіонової. – К.: Зодіак-ЕКО, 1995. – 224 с стор88)

6. Вкажіть у якій формі домогосподарства сплачують податки державі .

(Основи економіки: Проб. підруч. для 10–11 класу загальноосвітн. шк. / І.Ф. Радіонова, І.С. Кравченко, І.Л. Петрова, В.В. Радченко; За ред. І.Ф. Радіонової. – К.: Зодіак-ЕКО, 1995. – 224 с стор94)

7. Дайте визначення поняття «домашнє господарство».

(Мельничук Г.В. Економіка: Підруч. для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл./ В.Г. Мельничук, Г.О. Ковальчук, В.О. Огнев’юк. – 3-тє вид., переробл. і допов. – К.: Навч. книга, 2005. – 351 с.: іл.сторінка 86–87)

8. Зіставте значення з правильними визначеннями:

Завдання ІІІ рівня

9. Охарактеризуйте взаємозв’язок держави і домогосподарства в економічному кругообігу. Складіть відповідну схему.

(Мельничук Г.В. Економіка: Підруч. для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл./ В.Г. Мельничук, Г.О. Ковальчук, В.О. Огнев’юк. – 3-тє вид., переробл. і допов. – К.: Навч. книга, 2005. – 351 с.:.сторінка 96 та Основи економіки: Проб. підруч. для 10–11 класу загальноосвітн. шк. / І.Ф. Радіонова, І.С. Кравченко, І.Л. Петрова, В.В. Радченко; За ред. І.Ф. Радіонової. – К.: Зодіак-ЕКО, 1995. – 224 с стор89)

10. Охарактеризуйте, яка роль заощаджень домогосподарств в економіці країни

(Мельничук Г.В. Економіка: Підруч. для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл./ В.Г. Мельничук, Г.О. Ковальчук, В.О. Огнев’юк. – 3-тє вид., переробл. і допов. – К.: Навч. книга, 2005. – 351 с.: сторінка 92–96 та Основи економіки: Проб. підруч. для 10–11 класу загальноосвітн. шк. / І.Ф. Радіонова, І.С. Кравченко, І.Л. Петрова, В.В. Радченко; За ред. І.Ф. Радіонової. – К.: Зодіак-ЕКО, 1995. – 224 с стор88)

11. Поясніть, чому держава законодавчо сприяє зміцненню домогосподарств і підвищенню їх добробуту

(Мельничук Г.В. Економіка: Підруч. для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл./ В.Г. Мельничук, Г.О. Ковальчук, В.О. Огнев’юк. – 3-тє вид., переробл. і допов. – К.: Навч. книга, 2005. – 351 с.: іл.сторінка 91–92)

12. Куди можуть бути спрямовані кошти, заощаджені внаслідок раціонального використання ресурсів у домогосподарстві.

Завдання І V рівня

13. Охарактеризуйте заходи державної підтримки домогосподарств в Україні та в інших країнах світу.

14. Проаналізуйте роль домогосподарств в аграрному секторі економіки України.

2. Засоби активізації навчально-пізнавальної активності при вивченні теми: «Домашнє господарство як ланка економіки. Домашнє господарство у сучасній економіці, його ефективна діяльність» учнями

дидактичний розробка домашній господарство

Процес навчання, як і все що відбувається в суспільстві – розвивається та вдосконалюється. Можемо зазначити, що за останні роки посилились активізацій ні методи навчання.

Існують такі фактори активізації навчання:

- Взаємодія суб’єктів

- Зміст

- Організаційні форми

- Дидактичні процеси

Кожен із факторів відіграє важливу роль в економічному процесі.

При вивченні теми « Домашнє господарство як ланка економіки. Домашнє господарство у сучасній економіці, його ефективна діяльність», я орієнтувалась на такий тип уроку, як комбінований.

У навчальному процесі традиційних навчальних закладів серед інших типів занять чільне місце займає саме цей від уроку. Структура такого заняття дає змогу реалізувати багатопланові завдання вивчення теми, урахувати індивідуальні особливості учнів, створює відчуття стабільності й логічної послідовності в ході пізнавальної діяльності.

Дана тема передбачає детальніше опрацювання деяких економічних ситуацій у малих групах, у яких кожен учень відіграє свою особливу роль і певними своїми якостями, особистими, професійними, доповнює інших.

Робота в малих групах створює можливості для участі кожного учня у розгляді теми. Ефективним способом активізації процесу навчання є проведення економічних ігор. Гра, як метод навчання, дозволяє ніби насправді пережити певну ситуацію. Це один із дійових способів повернути навчання лицем до конкретної людської практики. У грі втілюється основна формула педагогічної творчості: первісне абстрактне знання перетворюється на конкретне переживання. Тут формується співпричетність, співпереживання та самооцінка. Гра – це насамперед дія. А у житті – це запорука успіху, адже мало кого цікавить, як людина знає теорію, мають значення тільки її дії в різних ситуаціях. Тут застосовуються такі засоби навчання, як: підручник, статистичні дані, роздатковий матеріал, макет.

Для активізації навчально-пізнавальної активності при вивченні теми: « Домашнє господарство як ланка економіки. Домашнє господарство у сучасній економіці, його ефективна діяльність», використовують також такий спосіб як дискусія. Метою дискусії є виявити відмінності в розумінні питання і в товариській суперечності встановити істину, прийти до спільної думки. Безумовно, дискусія виникає лише на базі знань з теми.

Найбільш поширеним способом активізації навчання є «кейс-метод» або ситуаційний аналіз. Він заключається в тому, що учасник знайомиться з описом організаційної проблеми, самостійно аналізує ситуацію, діагностує проблему, висуває свої ідеї та рішення в дискусії з іншими учасниками.

Ситуація – це сполучення умов і обставин, які необхідні для вирішення конкретної проблеми. В залежності від характеру подання матеріалу використовуються ситуації-ілюстрації, ситуації-оцінки і ситуації-вправи.

Традиційний аналіз конкретних ситуацій розвиває аналітичне мислення, практичні навички роботи з інформацією. Структурування, ранжування проблеми долає стереотипи мислення, вчить приймати рішення. Тут застосовуються такі засоби навчання, як: наукові публікації, підручник, статистичні дані, роздатковий матеріал, макет.

В економічному процесі важливу роль відіграють як вчитель та і учень, від того чи зможе зацікавити вчитель у вивчені теми учня, та якими мотивами керується учень.

Висновок

Виконання даної курсової роботи було для мене дуже цікавим, адже формуючи власну концепцію, мені довелося ознайомитися з новітніми розробками програми викладання економіки в сучасній економічні освіті.

Темою, яку я обрала, стала тема «Домашнє господарство як ланка економіки. Домашнє господарство у сучасній економіці, його ефективна діяльність» і мій вибір не був випадковим. Всім нам відомо що домогосподарства є однією з важливих ланок економіки і саме в середовищі домогосподарств формується сучасна особистість громадянина, адже одним з найяскравіших прикладів домогосподарства є сім’я з її укладом. Немалу частину при вивченні даної теми займає питання сімейного бюджету, джерел його формування та факторів його розміру, а отже і достатку сім’ї. Дане питання, на мою думку є не лише досить актуальним, а і цікавим.

Для цьому були використані різноманітні прийому для активізації уваги школярів, формування в них зацікавленості у вивченні теми, а також достатнього рівня економічної освіченості з даного питання. На мою думку кожен свідомий громадянин повинен усвідомлювати суть тих економічних процесів, у яких він приймає участь і при цьому виявляти свою компетентність. Маю надію, також і на те, що після вивчення даної теми учні матимуть змогу більш раціонально і доцільно розпоряджатись власними доходами та формувати їх якнайраціональніше.

Крім того, я хочу зазначити, що в наш час дуже важливо володіти економічною культурою. Під економічною культурою, я розумію сукупність тісно пов’язаних між собою елементів, це: теоретичний – який заключається в оволодінні основами системи теоретичних знань з економіки, на базі яких формується сучасне економічне мислення; практичний – який включає динамічно розвиваючу сукупність вмінь та навиків ефективної поведінки індивіда в сучасних соціально – економічних умовах; етичний – який характеризує степінь оволодіння людиною ділової етики в сукупності з загальнолюдськими цінностями (гуманізм, чесність, громадянство і т.д.); саморегуляційний – який припускає сприйняття людиною потреби в постійній активній роботі по вдосконаленню, розвитку названих вище якостей, що особливо важливо в період радикальних соціально – економічних змін в суспільстві.

Процес формування цієї культури охоплює всі соціально – професійні групи суспільства і всі вікові групи його громадян. Особливе місце тут належить молоді, школярам, яким, в кінцевому рахунку, доведеться продовжувати реорганізацію суспільства на ринкових починаннях.

На мою думку, тему можна адаптувати для вивчення у 8–9 класах, а також якщо розбавити теоретичний матеріал більш практичним то і для молодших школярів буде цікавим, як формується сімейний бюджет та яке місце в економіці займаєте саме-ВИ. метод усного опитування, письмовий контроль, тестові методи перевірки знань і державна підсумкова атестація, а також впровадити взаємоконтроль, самоконтроль та самооцінка.

Важливим і необхідним є застосування разом із традиційним методами навчання нетрадиційні – «мозкова атака», дискусії, дидактичні рольові ігри. Розумне їх поєднання сприяє швидшому засвоєнню матеріалу, стимулюванню навчальної діяльності і активності учнів на уроці.

Оцінюванню підлягають теоретичні знання учнів та вміння використовувати ці знання у повсякденні, а саме: під час аналізу конкретних життєвих ситуацій і прийняття оптимального рішення; розв'язання практичних завдань, пов'язаних з економічною діяльністю людини, сім'ї, громади, держави, проведення порівняльного аналізу економічних явищ тощо.

Отже, підсумовуючи вищевикладене, я хочу ще раз зазначити, що вивчення економіки є важливим для кожної людини в суспільстві не залежачи від її професії, віку, матеріального становища чи якихось інших критеріїв. А впровадження економіки з молодших класів надасть нам змогу навчити дітей економічному мисленню і з їх допомогою побудувати дійсно сильну, економічно розвинути, державу з високим прибутком для кожного

Література

1. Кутішенко В.П., «Вікова та педагогічна психологія»: Навч. посібник. ― Київ: Центр навчальної літератури, 2005 р.

2. Ковальчук Г.О., «Активізація навчання в економічній освіті», навч. посібник ― Київ, КНЕУ, 2003 р.

3. Методика викладання економіки: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. / авт.: Балягіна І.А., Богорад М.А., Ковальчук Г.О. – К.: КНЕУ, 2003

4. Волкова Н.П. «Педагогіка»: посібник для студ. Вищих навч. закладів. ― К: видавничий центр «Академія», 2001 р.

5. Мазуха Д.С. Опанасенко Н.І. Педагогіка: Навчальний посібник. – Київ, Центр навчальної літератури, 2005. – 232 с.

6. Лозова В.І Троцко Г.В. Теоретичні основи виховання і навчання: Навчальний посібник / Харк. держ. пед. ун-т ім Г.С. Сковороди 2-ге вид., випр. і доп. – Харків: «ОВС», 2002 – 400 с.

7. Волкова Н.П. Педагогіка: Посібник для студентів. – К.: Видавничий центр «Академія», 2001. – 576 с. (Альма-матер)

8. Подласый И.Г. Педагогика: Новый курс: Учеб. для студ. высш. учеб. заведений: В 2 кн. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2003. – Кн. 1: Общие основы. Процесс обучения. – 576 с.: ИЯ

9. Мельничук Г.В. Економіка: Підруч. для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл./ В.Г. Мельничук, Г.О. Ковальчук, В.О. Огнев’юк. – 3-тє вид., переробл. і допов. – К.: Навч. книга, 2005. – 351 с.: іл.

10. Аксьонова О.В., «Методика викладання економічних дисциплін», Навч. посібник. ― Київ, КНЕУ, 2006 р.

11. Радіонова І.Ф., «Загальна економіка», підручник ― Кам’янець-Подільськ: Абетка-Нова, 2002 р.

12. Основи економіки: Проб. підруч. для 11 класу загальноосвітн. шк. / І.Ф. Радіонова, І.С. Кравченко, І.Л. Петрова, В.В. Радченко; За ред. І.Ф. Радіонової. – К.: Зодіак-ЕКО, 1995. – 224 с.

13. Ковальчук Г.О. Контрольні завдання з економіки: Навчальний посібник. – К.: Вид ТОВ «Кадри». 2002 – 272 с.

14. Гальчинський А.С. та ін. Основи економічних знань: Навч. посіб./ А.С. Гальчинський, П.С. Єщенко, Ю.І. Палкін. – 2-ге вид., перероб. і допов. – К.: Вища шк., 2002. – 543 с.: іл.

15. Масляк П.О, Олійник Я.Б., Степаненко А.В. Словник-довідник учня з економічної і соціальної географії світу. Київ, Лібра, 1996. 328 с.

16. Башнянин Г.І. Шевчук Є.С. Політична економія. Навчальний посібник / За редакцією д.е.н. проф. Г.І. Башняна і к.е.н. Є.С. Шевчука, – 3-тє вид., перероб. і виправ. – Львів. «Магнолія плюс», видавець СПД ФО В.М. Піга, 2005

17. За загальною редакцією Н.В. Ніколенка Політекономія: Підручник. – Київ: ЦУЛ, 2003. – 412

18. Географія та основи економіки в школі: Науково-методичний журнал. – №4 (46) 2005 травень

19. Географія та основи економіки в школі: Науково-методичний журнал. – №2 (44) 2005 березень

20. Географія та основи економіки в школі: Науково-методичний журнал. – №2 (20) 2001 квітень

21. «Географія та основи економіки в школі», журнал, 2007 р., 5–7 випуск.