Реферат на тему:

“Г а н а”

(економіко-географічна характеристика країни)

Республіка Гана - держава у Західній Африці.

Територія 238,537 тис. кв. км.

Країна розташована на північ від екватора.

На півночі межує з Буркіна-Фасо, на заході з Кот д'Івуар, на сході з Того.

З півдня омивається водами Гвінейської затоки Атлантичного океану.

Колишня колонія Великобританії Золотий Берег.

6 березня 1957 року оголошена як незалежна Республіка Гана.

Столиця - Аккра (близько 2 млн. жителів).

Інші великі міста - Тєма (580 тис.), Кумасі (750 тис.), Тамалє (151 тис.), Секонді (103,7 тис.), Кейп-Кост (86,6 тис.).

Адміністративний поділ: 10 областей і столичний округ.

Офіційна мова - англійська.

Грошова одиниця - седі.

Найвища точка - гора Афадьято (884 м).

Довжина залізниці - близько 1,5 тис. км, автодоріг 37,5 тис. км.

Головні морські порти - Тєма, Такораді.

Економіка країни

Основа економіки Гани - сільське господарство, в ньому зайнята більше ніж половина працездатного населення. Гана імпортує більшу частину промислових споживчих товарів і все промислове обладнання. Експорт какао-бобів і золота забезпечує майже всі експортні надходження. Врожай головної експортної культури - какао-бобів - залежить від погодних умов, а прибутки від їх продажу - від коливань цін на світовому ринку.
Валовий внутрішній продукт (ВВП) Гани в 1995 оцінювався в 7,3 млрд. дол., або 430 дол. з розрахунку на душу населення.
З середини 1950-х до середини 1970-х років економіка Гани швидко розвивалася, в період 1955-1974 рр. щорічний приріст ВВП становив в середньому 4%. Після 1974-го стан економіки значно погіршився, і до середини 1980-х років тривав глибокий спад. Відносне оздоровлення економіки почалося з 1984 року, і до 1995-го середньорічні темпи зростання становили 4,7%. Щорічний приріст населення в цей період оцінювався приблизно в 3%, отже, приріст ВВП на душу населення становив близько 1,5 відсотки.
В 1995 році майже половину державних надходжень було отримано від експорту сільськогосподарської продукції і деревини, близько 14% - від промислового виробництва і будівельних робіт, решту - від торгівлі і сфери послуг.

Сільське господарство.

Основою сільського господарства Гани є вирощування какао-бобів. У 1996 майже третинаоброблюваної землі була зайнята під шоколадні дерева, частка какао-бобів у загальній сумі експортних надходжень становила 31%. Ця культура обробляється в основному в лісовій зоні в дрібних господарствах площею 1-2 га. Селяни продають какао-боби індивідуально або найчастіше через кооперативи державної закупівельно-експортної компанії - Управління з торгівлі какао Гани. До недавнього часу це був єдиний шлях збуту продукції, і закупівельні ціни встановлювала ця компанія. З середини 1980-х років ціни на какао-боби були настільки низькими, що щороку майже 1/5 врожаю вивозилася контрабандою в сусідні країни - Буркіна-Фасо, Кот-д'Івуар і Того. З метою збільшення виробництва какао-бобів, зменшення їх контрабандного вивозу і поліпшення фінансового стану селян на зламі 1980-1990-х років приватні компанії з закупівлі какао-бобів отримали більшу свободу. Однак держава зберігає провідні позиції (75%) в експорті какао-бобів і підтримує суворий контроль за якістю продукції.
У 1995 році врожай какао-бобів у Гані становив 309 тис. т, що дозволило їй посісти третє місце у світі з виробництва цієї культури, поступаючись лише Кот-д'Івуару і Бразилії. У 1960-х роках Гана була провідним світовим виробником какао-бобів, і в 1964 було зібрано рекордний врожай - 557 тис. т. У 1970-х роках врожай какао-бобів різко знижувався, опустившись у 1983 до 160 тис. т. З початку 1990-х років намітилося зростання виробництва какао-бобів.
Інші експортні товари - банани, цитрусові, кокосові горіхи, кава, горіхи кілка, ядра олійної пальми. На місцевих підприємствах здійснюється переробка каучуку, бавовни, пальмового масла і кенафа, замінника джуту. Головні продовольчі культури для місцевого споживання - маніок, кукурудза, рис, ямс, таро, а на півночі - просо і сорго. Багато селян тримають кіз, овець, свиней і домашню птицю, у північних районах - велику рогату худобу.
У 1993 році загальний улов риби, переважно в прибережних водах, становив 371 тис. т.

Лісове господарство.

Гана багата на ліси, основна частина яких розташована у південно-західних районах. В країні заготовлюється багато деревини. У 1990 було експортовано близько 400 тис. куб. м лісу, включаючи такі цінні породи, як кайя скучено цвітна і ебенове, або чорне, дерево, що принесло експортерам прибуток в розмірі близько 120 млн. дол. Однак загальний обсяг заготовленої деревини (1100 тис. куб. м у 1990) становив лише 3/4 середньорічних обсягів лісозаготівель середини 1970-х років. Таке зниження виробництва пояснюється моральним зносом обладнання лісопильних підприємств, поганим станом дорожньої мережі і недостачею транспортних засобів. Крім того, в Гані значно виснажені ресурси цінних деревних порід. У 1990-х ліси вкривали 80,7 тис. кв. км, тобто близбко 34% всієї території країни, однак порівняно з 1970-ми їх площа скоротилася на 14 тис. кв. км. Тому, хоча в 1994 доходи від експорту деревини становили 230 млн. дол., було вирішено, що загальний обсяг заготівлі деревини не повинен перевищувати 1 млн. куб. м за рік.

Гірничовидобувна промисловість.

До проголошення незалежності в 1957 році Гана називалася Золотим Берегом, і одного часу вона справді була найбільшим світовим виробником золота. Упродовж більшої частини ХХ ст. золото поступалося провідним місцем в експорті какао-бобам. На початку 1990-х років у золотовидобувну промисловість були спрямовані значні інвестиції, які забезпечили такий приріст видобутку золота, що його частка у вартості експорту стала більшою, ніж какао-бобів. У 1996 ( з досліджень сайту ukrreferat.com) виробництво золота в Гані перевищило 1,6 млн. трійських унцій (36% загальної вартості експорту). Більшу частину ганського золота дають багаті родовища в районі Обоаси, які розробляє компанія "Ашанті голдфілдс корпорейшн", що знаходиться в спільній власності уряду Гани і британської багатонаціональної гірничовидобувної корпорації "Лонро". Крім золота, в Гані у незначних обсягах добувають боксити, марганець і промислові алмази. Основні запаси бокситів і марганцю зосереджені в Західній області.

Обробна промисловість.

Порівняно з іншими країнами Тропічної Африки Гана має в своєму розпорядженні значні виробничі потужності. Однак у 1990-х роках ганським виробникам не вдалося зробити свої підприємства рентабельними, а продукцію конкурентоспроможною. Виробничі потужності були завантажені лише на 30-40%, а витрати на оплату праці робітників і витрати виробництва продовжують швидко зростали. Промисловці звинувачують уряд у зневазі до потреб промислового сектора. Лібералізація торгівлі призвела до напливу дешевих імпортних товарів на ганський ринок, з якими не можуть конкурувати товари місцевого виробництва. Якщо в 1975 р. частка обробної промисловості у ВВП становила 14%, то в 1995 - лише 7,5%. Основні галузі обробної промисловості - харчова, переробка какао-бобів, текстильна і деревообробна. Є підприємства з виробництва напоїв, цементу, сигарет, хімічних продуктів, взуття, скла і мила.