Ферум (Fe)
Входить в склад дихальних пігментів, бере участь в переносі кисню до тканин в організмі тварин і людини, стимулює функцію кровотворних органів. В якості лікарського засобу приймається при анемічних і деяких інших патологічних станах.
Організм дорослої людини містить в середньому 4-5 г феруму, з них близько 70% знаходиться в складі гемоглобіну. Залізо, існуюче в плазмі крові, є транспортною формою заліза, яке зв‘язане з білком трансферином. Вміст заліза в плазмі крові підпорядкований добовим коливанням – він знижується в другій половині дня, обмін заліза в організмі багато в чому залежить від нормального функціонування печінки. Покази до приймання заліза є залізодефіцитні анемії різної етиології (анемії від крововтрат, хлороз, анемії вагітних), які проходять з пониженим вмістом заліза в крові, а також стан латентного безсимптомного дефіциту заліза зустрічається у 20-30% практично здорових жінок.
Препарати заліза можуть бути рекомендовані при довгому внутрішньо судинному гемолізі, супроводжуючому постійною втратою заліза, яке виводиться з сечею, при захворюваннях системи крові, складних кровотеч, з розвитком вторинної недостатності заліза.
Основними джерелами заліза в харчових продуктах є продукти тваринного походження (м‘ясо, риба, печінка). Серед препаратів заліза найбільше застосування отримали: залізо гліцерофосфат, залізо лактат, ферітал, заліза закисного сульфат, таблетки “Гемостимулін”.
d – елемент VІІІгрупи; порядковий номер 26; атомна маса – 56; ( ), 26е .
Метал середньої активності, відновник. Основні ступені окиснення - +2, +3.
         ЗАЛІЗО
Хімічні властивості:
1. На повітрі легко окисyюється в присутності вологи (ірзавіння)
4Fe+3O +6HO→4Fe(OH)
2. Залізний дріт горить у кисні, утворюючи окалину – оксид феруму (ІІ, ІІІ)
3Fe+2O→FeO
3.При високій температурі (700-900 С) реагує з парою води:
3Fe+4HO→ →FeO+4H↑
4. Реагує з неметалами при нагріванні
2Fe+3Br→→2FeBr
Fe+S→→FeO
5.Легко розчиняється в хлорид ній і розведеній сульфатній кислотах
Fe+2HCl→FeCl+H↑
Fe+HSO(розв.)→FeSO+H↑
У концентрованих кислотах-окисниках залізо розчиняється тільки при нагріванні.
2Fe+6HSO(конц.) →→Fe(SO)+3SO↑+6HO
Fe+6HNO(конц.) →→Fe(NO)+3NO↑+3HO.
(на холоді концентровані нітратна і сульфатна кислоти пасивують залізо).
6. Витісняє метали, що стоять правіше від нього в ряді напруг, із розчинів їх солей:
Fe+CuSO→FeSO+Cu↓
Сполуки двовалентного феруму.
Гідроксид феруму (ІІ)
Одержання
При дії розчинів основ на солі феруму (ІІ) без доступу повітря
FeCl+2KOH→2KCl+Fe(OH)↓.
Хімічні властивості.
Fe(OH) - слабка основа, розчиняється в сильних кислотах
Fe(OH)+HSO→FeSO+2HO
Fe(OH)+2H →Fe +HO
При прожарюванні Fe(OH)без доступу повітря утворюється оксид феруму(ІІ) FeO
Fe(OH)→→FeO+ HO
У присутності кисню повітря білий осад Fe(OH), окислюючись, буріє – утворюється гідроксид феруму (ІІІ) Fe(OH).
4 Fe(OH)+O+2HO→4 Fe(OH).
Сполуки феруму (ІІ) мають відновні властивості, вони легко перетворюються на сполуки феруму (ІІІ) під дією окисників
10FeSO+2KMnSO+8HSO→5Fe(SO)+KSO+2MnSO+8HO
6FeSO+2HNO+3HSO→3Fe(SO)+2NO↑+4HO
Сполуки феруму схильні до комплексоутворення (кординаційне число=6)
FeCl+6NH→[Fe(NH) ]Cl
Fe(CN)+4KCN→K[Fe(CN)] (жовта кров‘яна сіль).
Якісна реакція на Fe
При дії гексаціоноферату (ІІІ) калію K[Fe(CN)] (червоної кров‘яної солі) на розчин солей двовалентного феруму утворюється синій осад (турнублева синь)
3FeSO+2 K[Fe(CN)]→
Fe K[Fe(CN)]↓+3KSO
3Fe+3SO +6K2 K[Fe(CN)] →Fe [Fe(CN)]↓+6K+3SO
3Fe+2 [Fe(CN)]→ Fe [Fe(CN)] ↓.
Гідроксид феруму (ІІІ)
Одержання
Утворюється при дії розчинів основ на солі тривалентного феруму – випадає у вигляді червоно-бурого осаду
Fe(NO)+3KOH→Fe(OH)+3KNO
Fe +3OH→Fe(OH)↓
Хімічні властивості
Fe(OH) - більш слабка основа, ніж гідроксид феруму (ІІ).
Це зумовлено тим, що у Feменший заряд іона і більший його радіус, ніж у Fe, а тому Fe слабше утримує гідроксид-іони, тобто Fe(OH) легше дисоціює.
Це зумовлено тим, що у Fe2+
менший заряд іона iбільший його радіус, ніж у Fe3+
, а тому Fe2+
слабше утримує гідроксид-іони, тобто Fe(OH)2
легше дисоціює.
У зв'язку з цим солі феруму (ІІ) гідролізуються незначно, а солі феруму (III) — дуже сильно. Гідролізом зумовлюється iколір розчинів солей Fe(III): незважаючи на те, що іон Fe3+
майже безбарвний, розчини, які його містять, забарвленя в жовто-бурий колір, що пов'язано з присутністю гідроксоіонів феруму або молекул Fe(OH)3
, що утворюються завдяки гідролізу:
Fe3+
+HO↔[Fe(OH)]+H
[Fe(OH)]+ HO↔[Fe(OH)]+H
[Fe(OH)]+ HO↔Fe(OH)+H
Принагріваннізабарвленнятемнішае, апридодаваннікислотсвітлішаєвнасладокпригніченнягідролізу. Fe(OH)3
характеризується слабко вираженою амфотерністю — він розчиняється в розведених кислотах i в концентрованих розчинах основ:
Fe(OH)+3HCl→FeCl+3HO
Fe(OH)+3H→Fe+3HO
Fe(OH)+NaOH→Na[Fe(OH)]
Fe(OH)+OH→[Fe(OH)]
Сполуки феруму (ІІІ) – слабкі окисники, реагують із сильними відновниками
2Fe Cl+HS →S+2Fe Cl+2HCl.
Якісні реакції на Fe
При дії гексаціоноферату (ІІ) калію K[Fe(CN)] (жовтої кров‘яної солі) на розчин солей тривалентного феруму утворюється синій осад (берлінська лазур)
4FeCl+3K[Fe(CN)]→Fe[Fe(CN)]↓+12KCl
4Fe+12Cl+12K+3[Fe(CN)] →Fe[Fe(CN)]↓+12K+12Cl
4Fe+3[Fe(CN)]→Fe[Fe(CN)] ↓
При додаванні до розчину, що містить іони Fe, роданистого калію або амонію, з‘являється інтенсивне криваво-червоне забарвлення роданіду феруму (ІІІ).
FeCl+3NHCNS↔3NHCl+Fe(CNS)
(при взаємодії ж із родінідами іонів Fe розчин залишається практично безбарвним).
Список використаної літератури
1. Розділ «ХІМІЯ» А.Загайко
|
