ЗМІСТ:

Вступ. 3

Розділ 1. Теоретичний аспект застосування ігрових прийомів на уроках хімії6

1.1. Ігрова діяльність. 6

1.2. Методичні принципи організації та проведення ігор на уроках хімії8

1.3. Застосування сучасних освітніх технологій на уроках хімії11

Розділ 2. Експериментально-дослідна частина. 22

Висновок. 36

Список використаної літератури. 38

На цей час практично кожний учитель хімії застосовує в своїй діяльності нетрадиційні форми навчання школярів. На мій погляд це пов’язане зі становленням нового стилю мислення вчителів, що орієнтуються на ефективне рішення освітньо-виховних задач в умовах більш ніж скромної кількості предметних часів та посилення самостійної творчо-пошукової діяльності школярів.

“Давно визнано, що гра займає значну частину життя дитини. Ще у вісімнадцятому столітті Ж. Ж. Руссо писав про те, що для того, щоб пізнати та зрозуміти дитину, необхідно спостерігати за його іграми, а це означає, що, прагнучи учню вираз та дослідження власного емоційного світу, педагог повинен звертатися до цього концептуально-експресивному світу. На відміну від дорослих, для яких природним середовищем є мова, природнім середовищем для дитини є гра та різноманітна діяльність».[1] Про першорядне значення гри, для природного розвитку дитини свідчить той факт, що ООН проголосила гру універсальним та невід’ємним право дитини. Так само, як дитинство має свій внутрішній зміст та не є простою підготовкою до дорослості, так само гра має свою внутрішню цінність та важлива не залежно від того, до яких наслідків вона може привести. На відміну від роботи, яка має певну мету та спрямована на виконання якогось певного завдання шляхом пристосування до вимог безпосереднього оточення, гра внутрішньо складна, не залежить від заохочення з існуючими у дитини уявленнями.

“Гра для дітей – засіб навчитися тому, чому їх ніхто не може навчити. Це засіб дослідження та орієнтації в реальному світі, просторі та часі, речах, тваринах, людях. Включаючись в процес гри, діти навчаються жити в нашому символічному світі – світі змістів та цілей, в той же час досліджуючи, експериментуючи, навчаючись”.[2]

Крім того, гра створює особливі умови, за яких розвивається творчість учнів. Сутність цих умов заключається у спілкуванні на рівних, де зникає боязкість, виникає відчуття – “я теж можу”, тобто у грі відбувається внутрішнє розкріпачення. Для навчання дуже важливо те, що гра є класичним засобом навчання дією. В ній органічно закладена пізнавальна задача та відчувається самостійний пошук знань. “Оволодіння знаннями у грі – нова, унікальна умова з’єднування однолітків, умова набування інтересу та поваги один до одного, а по ходу – і навчання себе”,[3] таким чином, крім всього іншого, у грі відбувається і величезна виховна робота.

Таким чином, актуальність обраної теми, її наукова та практична значимість обумовили вибір теми курсової роботи “Ігрові прийоми навчання на уроках хімії”.

У зв’язку із цим мета дослідження: виявити, як активізувати думки дітей не уроці хімії, як досягти інтересу до предмету та емоційного виховання матеріалу, як формувати соціальну ідентичність підростаючих поколінь в умовах розвитку українського суспільства.

Задачі нашого дослідження наступні:

По-перше, розкрити поняття “ігрові ситуації та опорні конспекти на уроках хімії”, виявити їх психологічну та педагогічну основу.

По-друге, довести, що серед численних шляхів виховання у школярів інтересу до навчання найбільш ефективним є з’єднання ігрової діяльності та використання опорних конспектів.

По-третє, показати методичні прийоми ігрової діяльності та опорних конспектів на уроках хімії.

В якості об’єкту дослідження я виділяю активні форми навчання, суб’єкт дослідження – учні 5-9 класів.

В ході роботи над темою мною були використані наступні методи дослідження: метод вивчання наукової літератури, бесіди, практична апробація теоретичного матеріалу, перегляд та аналіз періодичної печаті.

Практична значимість роботи заключається в тому, що вона допоможе студентам у вивченні цього питання, залучаючи використовуваний мною матеріал. Крім того, робота може бути корисною педагогам практикам, бо містить конкретний матеріал з використання ігор та опорних конспектів на уроках хімії.

Структура курсової роботи відповідає логіці дослідження та включає: вступ, два розділи, висновки та аналіз, список використаної літератури.

Розділ 1. Теоретичний аспект застосування ігрових прийомів на уроках хімії

1.1. Ігрова діяльність

Гра наряду із трудом на навчанням – один з основних видів діяльності людини, дивовижний феномен нашого існування.

За визначенням, гра – це вид діяльності в умовах ситуацій, спрямованих на відновлення та засвоєння суспільного досвіду, в якому складається та удосконалюється самоуправління поведінкою.

В людській практиці ігрова діяльність виконує такі функції:

· Розважальну (це основна функція гри – розважити, доставити задоволення, натхнути, пробудити інтерес);

· Комунікативну: засвоєння діалектики спілкування;

· Самореалізації у грі як полігоні людської практики;

· Ігротерапевтичну: подолання різних труднощів, що виникають у інших видах життєдіяльності;

· Діагностичну: виявлення відхилень від нормативної поведінки, самопізнання в процесі гри;

· Функцію корекції: внесення позитивних змін в структуру особистих показників;

· Міжнаціональної комунікації: засвоєння єдиних для всіх людей соціально-культурних цінностей;

· Соціалізації: включення в систему суспільних відношень, засвоєння норм людського спілкування.

Більшості ігор властиві чотири головні риси (за С.О. Шмаковим):

· Вільна розливальна діяльність, що застосовується лише за бажанням дитини, заради задоволення від самого процесу діяльності, а не лише від результату (процедурне задоволення);

· Творчій, в значній мірі імпровізований, дуже активний характер цієї діяльності (“поле творчості”);

· Емоційне піднесення діяльності, суперництво, змагальність, конкуренція, атракція та ін. (чуттєва природа гри, “емоційна напруга”);

· Наявність прямих або непрямих правил, що відображають зміст гри, логічну та тимчасову послідовність її розвитку.

В структуру гри як діяльності органічно входить цілепокладання, планування, реалізація мети, а також аналіз результатів, в яких особа повністю реалізує себе як суб’єкт. Мотивація ігрової діяльності забезпечує її добровільності, можливостями вибору та елементами змагальності, задоволення потреби в самоствердженні, самореалізації.

В структуру гри як процесу входять: а) ролі, взяті на себе граючими; б) ігрові дії як засіб реалізації цих ролей; в) ігрове застосування предметів, тобто заміщення реальних речей ігровими, умовними; г) реальні відношення між граючими; д) сюжет (зміст) – область дійсності, що умовно відтворюється у грі.

Значення гри неможливо вичерпати та оцінити розважально-рекреативними можливостями. В тому й складається її феномен, що, являючись розвагою, відпочинком, вона здатна перерости в навчання, в творчість, в терапію, в модель типу людських відношень та проявів у праці.

Гру як метод навчання, передачі досвіду старих поколінь молодшим люди використовували з давнини. Широке застосування гри знаходить в народній педагогіці, в дошкільних та позашкільних установ. В сучасній школі, що робить ставку на активізацію та інтенсифікацію учбового процесу, ігрова діяльність використовується в наступних випадках:

· В якості самостійних технологій для засвоєння понять, теми та навіть розділу учбового предмету;

· Як елементи (іноді доволі суттєві) більш різноманітної технології;

· В якості уроку (заняття) або його частини (вступ, пояснення, закріплення, вправи, контролю);

· Як технології позакласної роботи.

Поняття “ігрові педагогічні технології” включає достатньо різноманітну групу методів та прийомів організації педагогічного процесу в формі різних педагогічних ігор.

1.2. Методичні принципи організації та проведення ігор на уроках хімії

Структурна схема, яка запропонована нижче, є умовним алгоритмом розробки, проведення та аналізу навчальних ігор.

Авжеж, не всі пункти приведеної схеми обов’язкові для застосування, однак, я спиралась на досвід вчителів-практиків, які застосовують прийоми навчальної гри. Я намагалась якомога більш повно викласти методичні принципи організації та проведення ігор на уроках хімії. Відзначимо, що найбільш глибоко технологія ігор, як форми організації та удосконалення учбового процесу, розглянуто С.Ф. Занько, Ю.С. Тюнниковим та С.М. Тинниковою, які вважають, що:“до розвитку теорії проблемного навчання, її основних понять, принципів та методів гра не могла отримати та не мала педагогічної логіки своєї побудови ні в аспекті дидактичної інтерпретації структури та змісту проблем ні в аспекті організації та здійснення процесу гри».[4]

Організація гри починається з її задуму. Тут необхідно представити умови та закони існування ігрового світу. Схема опису така: місце дії, час дії, діючі особи та положення, яке вони займають, важливі події, що передували ігровому періоду, ситуація, що склалася до початку гри.

При цьому особливу увагу необхідно прибілити наступним моментам:

По-перше, задумана ситуація повинна бути цілісна та повна, та припускати численні ситуації, в тому числі заздалегідь не задані. Чим повніше та більше задумане, тим краще. Однак тут слід зробити поправку на досвід гравців.

По-друге, визначається форма проведення гри: кабінетна або полігонна.

Наступний етап організації гри, розробка правил гри. При цьому слід враховувати наступні моменти: щоб запобігти суперечок в процесі гри правила повинні бути зафіксовані в письмовому вигляді. Всі учасники гри повинні бути ознайомлені з правилами до початку гри, та кожна команда повинна мати хоча б один екземпляр.

В правилах повинна міститися наступна інформація:

· Загальний опис гри та ситуації на момент початку гри;

· Перелік учасників та основних команд із вказівкою їх іміджу;

· Правила перерахунку реального та ігрового часу;

· Окремі відомості гри.

Авжеж, до цього мінімального списку можна додати й інші розділи. Так, наприклад, бажано включити в правила гри перелік прав та обов’язків гравця та майстра (організатора) гри.

На цей час при складанні правил проведення ігор спостерігається два абсолютно протилежних підходи: “Одні віддають перевагу максимально коротким правилам, що містять лише найнеобхіднішу інформацію. Головний принцип при цьому - дозволено все, що не заборонено. В цьому випадку, ігрові ситуації, що відсутні в правилах, дозволяються майстром гри на свій розсуд, що може викликати нарікання гравців та накладає на майстра додаткову відповідальність. Другий підхід передбачає детальний опис гри та всіх можливих ігрових ситуацій. Це зменшує свавілля майстра, але створює іншу проблему: надто об’ємні правила погано запам’ятовуються гравцями, та й майстру надто важко запам’ятати всі можливі нюанси». На мою думку, при складанні правил проведення ігор краще за все дотримуватися середини та складати правила за принцом: не більше, ніж потрібно.

Всім відомо, що: “динаміка гри збудована на досягненні кожним гравцем якихось своїх інтересів та цілей, це означає – в кожній грі присутні інтрига”.

Динаміка гри в цілому забезпечується наступними факторами:

“Фактор підготовки учасників. Для гри дуже важливо, щоб гравець усвідомив свою мету. Усвідомлення цілі відбувається в результаті особистої роботи майстра гри з гравцем, коли перший розповідає гравцю все, що він повинен знати. Дуже важливо, щоб потенціал гравця відповідав поставленій меті. Крім того, поставлена мета не повинна викликати у гравця явної неприязні”.

Фактор пророблення цілі. Це визначальний фактор для успішного проведення гри. Як вже говорилося вище мета повинна відповідати потенціалу учасника. Це означає, що майстер повинен знати можливості гравця, а також і те, що гравець зробить для досягнення поставленої задачі. Крім того, кожний гравець повинен уявляти, які ходи він буде здійснювати для досягнення своєї цілі. При цьому вірогідно, що він може помилитися. Крім розуміння гравцем своїх ходів, майстер повинен забезпечити постійне нагадування гравцю про ті задачі, які перед ним поставлені. При помітній різниці в потенціалах гравців для більш сильних, рекомендується вводити певні обмеження».[5]

Відзначимо наступні особливості цілей ігор:

Цілі гри повинні бути пов’язані з якимись предметами або особами;

Предметами або послугами осіб гравці можуть скористатися лише одноразово.

Існують два варіанти зав’язування цілей різних гравців один на одного:

а) Намисто – цілі гравців стоять один за одним, задачі одного пов’язані із задачами іншого.

б) Коло – цілі пов’язані один на одного за колом. Можливо, що при простій круговій зацікавленості гравці швидко знайдуть загальну мову, тому потрібно встановити взаємозв’язки ніби всередині кола. Так щоб мета першого та іших гравців були пов’язані не лише з передуючими, але ще й в хаотичному порядку, так, щоб неможливо було знайти кінців інтриг.

Фактор підтримки цілі. “Ціль повинна світити учаснику всю гру так як вона є пружиною, що штовхає учня до дії.

1.3. Застосування сучасних освітніх технологій на уроках хімії

На цей час до випускників середніх шкіл пред’являються великі вимоги при вступі до вищого учбового закладу.

Дітям, що закінчити школу необхідно адаптуватися в складному сучасному світі та скоріше за все їм не стільки потрібна сума отриманих знань, скільки вміння їх знаходити самостійно, вони хочуть відчувати себе компетентними людьми в будь-якій області, які творчо мислять, щоб успішно ствердитися в житті. Я вважаю, що добитися гарних успіхів у навчанні можна лише шляхом підвищення інтересу до свого предмету. Напевно, однією з причин цього інтересу є непридатність деяких традиційних прийомів та методів навчання для сучасних молодих людей. Засвоєння хімії припадає в школі на 13-16 років, коли дитина знаходиться в так званому “кризовому” періоді. В цей період розвинуте почуття самосвідомості та власного достоїнства. В цьому віці відбувається зміна процесів психологічного розвитку, перебудова минулих відношень до світу , до себе, виникає потреба в самовизначенні та самовираженні. У підлітка викликає нудоту та дратування авторитарний натиск, наказ. Я вважаю в сучасній школі дуже важливий особистісний підхід, працювати з кожним в зоні його найближчого розвитку. Перехідний період часто у дітей протікає із загостренням хронічних захворювань, що викликає застосування на уроках технологій, що зберігають здоров’я. Одним з важливих моментів на уроці для дитини є розумінням необхідності особистої зацікавленості в набуванні знань, щоб учні могли відчути свою компетентність не лише в результаті, але і протягом всього процесу навчання. Я вважаю, що в цьому і є умова розвиваючого впливу навчання на особистість учня. Тому сучасний урок, на мою думку, повинен бути збудований у сполученні спеціально організованої діяльності та звичайного міжособистісного спілкування (готовність дитини до контакту, довірливості, зацікавленості), таким чином через особистісний план спілкування на уроці реалізується врахування вікових, психологічних особливостей учнів: їх готовність до розширення кола спілкування, до переживання проблем дорослих, прагнення до самоствердження.

Досягти поставлених цілей вчителю можуть допомогти сучасні освітні технології, такі як технологія організації адаптаційно-розвиваючих діалогів, адаптивна система навчання, моніторинг. Сучасні технології дозволяють формувати та розвивати предметні та навчальні знання та вміння в процесі активної різнорівневої пізнавальної діяльності учнів в умовах емоційно-комфортної атмосфери, розвивати позитивну мотивацію навчання. Наприклад, одним з елементів технології організації адапційно-розвивальних діалогів на уроках хімії є використання хімічного тренажера, який дозволяє застосовувати предметні знання та вміння, розвивати навички використання хімічної номенклатури, класифікації, основних хімічних понять (найбільш ефективно його використання при вивченні основних класів неорганічної та органічної хімії). Використання хімічного тренажера розвиває у дітей вміння приймати участь в загальному діалозі. Здійснювати само- та взаємоконтроль, самоперевірку, формувати адекватну самооцінку. Робота в динамічних парах та малих групах дозволяє співвідносити свою діяльність з діяльністю інших, дитина може провести не лише самооцінку, але і самокорекцію.

Урок. Граничні одноатомні спирти.

Цілі:

Освітні:

· Продовжити формування знань про класи органічних з’єднань, поняттях гомолог, ізомер;

· Ознайомити з граничними одноатомними спиртами: хімічною будовою, гомологією, ізомерією;

· Навчити складати структурні формули та назви гомологів та ізомерів.

Виховні:

· Навчити приймати участь в загальному діалозі;

· Розвивати здатність відстоювати власну точку зору;

· Формувати адекватну самооцінку.

Розвиваючі:

· Формування основних учбових компетенцій: учбової, комунікативної, особистісної.

1. Мотивація.

З метою психологічного настою дітей на співробітництво, проведемо оцінку настрою за допомогою невеличкого тесту “мордашка”.

Дітям пропонується намалювати усмішку на виданому малюнку:

, якщо є бажання співробітничати з вчителем на уроці:

; якщо бажання немає, то намалювати . Урок проводиться з урахуванням отриманих даних від дітей.

Клас ділиться на 6 варіантів та пропонується робота з хімічним тренажером. З кожного варіанту просимо дати відповідь на наступні питання (для цього називаємо координати потрібної нам речовини, всі діти мають можливість контролювати відповіді інших та їх корегувати):

- До якого класу органічних з’єднань відноситься ця речовина?

- Дайте назву речовині.

По закінченні роботи з хімічним тренажером, спеціально просимо дати назву речовині з класу спиртів. Діти розуміють, що для цього їх не вистачає знань.

- Чому ви не можете назвати дану речовину?

- Що хотіли б узнати про цю речовину та класі, до якого вона відноситься?

Діти самі формулюють (мимоволі) мету уроку. Записуємо їх питання на дошці. Повертаємося до хімічного тренажеру. Вказуючи на спирти, питаємо:

· Що спільного в побудові між речовинами відомими вам і речовинами під №6? (Відповідь: вуглеводневий радикал)

· Що особливого в побудові речовин ви бачите? (Відповідь: у всіх речовин є гідроксогрупа)

· Органічні речовини, що складаються з вуглеводневого радикалу, який поєднаний з однією або кількома гідроксогрупами, називають спирти.

ІІ. Орієнтація.

- Всі спирти – отрути. Наприклад, кілька грамів метилового спирту викликають втрату зору та смерть. Сьогодні в Україні масове споживання етилового спирту – це національна проблема. В результаті споживання спирту порушуються функції центральної нервової системи, відбувається деградація особистості. Спирти – це великий клас органічних з’Єднань. Але ми сьогодні почнемо знайомство з однією лише групою, яка зветься граничні одноатомні спирти. Записуємо тему уроку: “Граничні одноатомні спирти”. Чи всі слова в темі уроку вам зрозумілі?

Учні питають:

- Чому називають ці спирти граничними?

- Чому одноатомними спиртами?

Для цього пропоную розглянути таблицю. В таблиці назви закриті, добре видно лише формули, по яким будується бесіда за питаннями.

Таблиц я 1.

- Чим відрізняються спирти 1-ї та 2-ї колонки? (Кількістю гідроксогруп)

- Які спирти називають одноатомними? (Ті, що містять одну гідроксогрупу).

- Правильно, (знімаємо папірець, де написана класифікація спиртів) за числом гідроксогруп спирти діляться на одноатомні та багатоатомні, а також спирти, що складаються з бензольного кільця з’єднаного з гідроксогрупою звуть – феноли. Існує ще одна група спиртів, які називаються – ароматичні, але в середній школі вони не вивчаються. Ці речовини більш складні за будовою. Якщо вам цікаво, то можна прийти на факультатив та я вам розповім більш докладно про них.

Діти, як ви думаєте, з чого ми почнемо вивчати новий клас органічних з’єднань? Учні самі пропонують план вивчення теми:

1. Хімічна будова

2. Номенклатура

3. Гомологи

4. Види ізомерії.

Перевертаємо дошку, де ще до уроку написаний план вивчення теми.

- Подивіться наша мета уроку та план роботи у нас спільні: почати знайомство з граничними одноатомними спиртами, вивчити їх будову, гомологію, види ізомерії, номенклатуру. Розглянемо таблицю 2.

Таблиц я 2.

- подивіться на перших трьох представників групи граничних одноатомних спиртів. Як ви вважаєте, ким вони є по відношенню один до одного? (Гомологами).

- Які речовини називають гомологами? За міжнародною номенклатурою граничним одноатомним спиртами, дають назви (розглядаємо на прикладі з таблиці):

1. Знаходимо в номенклатурі найдовшу вуглеводневий ланцюг, пов’язаний з гідроксильною групою.

2. Пронумеруємо атоми вуглецю в цьому ланцюгу так, щоб атом “С”, пов’язаний з групою – ОН, мав найменший номер.

3. Називаємо алкан, що відповідає найдовшому ланцюгу, вказавши положення всіх заступників.

4. Позначаємо гідроксильну групу суфіксом – ОЛ.

5. Цифрою вказуємо положення групи – ОН.

- Ким є ці речовини по відношенню один до одного? (Ізомерами).

- Які речовини називають ізомерами? В ході бесіди відкриваю поняття “гомолог”, “ізомер”.

- Подивіться на речовини бутанол-1 та бутанол-2, назвіть вид ізомерії.

- Подивіться на речовини бутанол-1 та 2-метилпропанол-1, який вид ізомерії тут?

- Який можна зробити висновок?

Діти відповідають.

- Запишемо до зошитів схему як в таблиці (по якій будувалась бесіда). Для спиртів характерний ще один вид ізомерії – це між класова, з простими ефірами (розглядаємо приклад).

ІІІ. Певний етап.

Діти в динамічний парах. Кожна пара за 4 хвилини, почергово виконує 4 картки. Картки під номерами, вони залишаються на столі, пересуваються лише діти. Номер картки відповідає номеру столу на цьому ряду. За одну хвилину необхідно дати відповідь письмово в зошиті, на зворотному боці картки є правильна відповідь (для самоперевірки), взявши із собою ручку та зошит пересісти учням зі своїх столів за схемою: 1 стіл переходить на 2, 2 на 3, 3 на 4, 4 на 1. Пересаджуються за сигналом вчителя.

Картка №1.

Назвіть спирт за міжнародною номенклатурою:

Картка №2.

Назвіть спирт за міжнародною номенклатурою:

Картка №3.

Назвіть спирт за міжнародною номенклатурою:

Картка №4.

Назвіть спирт за міжнародною номенклатурою:

Картка №5.

Назвіть спирт за міжнародною номенклатурою:

Обговорення результатів протягом 1 хвилини.

IV. Енергетичний етап.

Клас ділиться на групи по четверо. Кожна група обирає консультанта, який буде представляти роботу групи, аналізуючи ї. Кожній групі видається аркуш ватману, на якому написане завдання.

Завдання. Складіть як можна більше можливих ізомерів речовин склад якого С₇ Н₁₆ О. Дайте назву речовинам.

Кожний консультант вішає на дошку творчу роботу своєї групи, аналізує, коментує, всі разом виправляють помилки. За підсумками роботи група оцінує діяльність кожного на спеціальному аркуші та віддає вчителю. Разом діти роблять висновок самостійно (граничними одноатомними спиртами називають ...).

V. Оцінюючий етап.

Оцінюється та коментується діяльність кожного вчителя.

Домашнє завдання.

- Якщо бажаєте отримати оцінку “4” – прочитайте параграф та виконайте №1 в кінці. Якщо бажаєте отримати оцінку “5” – припустіть, який вплив здійснює атом кисню в молекулах спиртів. Припустіть, як це відіб’ється на хімічних властивостях спиртів.

Рефлексія.

- Яку мету ми ставили на уроці? Чи досягли ми поставленої мети? Чому ви навчилися? Чи були моменти нерозуміння? Чи змогли ми їх вирішити в ході розмови? Чи було результативним наше співробітництво?

А зараз покажіть ваш настрій наприкінці уроку. Якщо ваш настрій гарний, урок пройшов для вас вдало, то намалюйте усмішку на виданому аркуші, якщо настрій поганий, то намалюйте вигин донизу, якщо вам все одно намалюйте пряму лінію.

Розділ 2. Експериментально-дослідна частина

Експериментальна робота з використанням ігрової діяльності була проведена в середній школі м. Миколаєва №3 в 10 класі.

Узагальнюючі уроки з органічної хімії в ігровій формі

Якість знань учнів в багатому визначається їх інтересом до хімії інтерес до предмету можна розвивати у позакласній та учбовій діяльності, удосконалюючи методи та форми роботи. Оскільки урок - основна форма навчання, не можна недооцінити його можливості в розвитку пізнавального інтересу учнів[6] . Прагнучи зробити навчання більш цікавим, вчителі все частіше йдуть від традиційного проведення уроків, збільшуючи їх різноманіття (уроки-ігри, уроки диспути, уроки-конкурси та ін.). Уроки-ігри спрямовані на розвиток творчих здібностей, фантазії, уваги та пам’яті учнів, розширення кругозору, набуття нових знань та вмінь. У грі дитина розкріпачується, зникають скованість та невпевненість у своїх силах, а при досягненні певного успіху з’являється бажання грати знову та знову[7] . Тому на цей час актуальні методи, основані на використанні ігрових технологій при навчанні хімії. Основна задача ігор складається з підвищення ефективності навчання за рахунок збільшення інтересу до уроку та придання йому емоційного забарвлення[8] .

В залежності від учбово-виховних задач ігри доречні як при поясненні нової теми, так і при закріпленні, повторенні, узагальненні, контролі знань учнів, а також у позакласній роботі. Безумовно, кожний учитель вправі внести у гру свої зміни, що враховують конкретні умови та ситуацію.

Урок-гра “Рейн-ринг” (Х клас)

Місце уроку в учбовому плані. Цю гру можна провести на завершальному уроці за темою “Спирти” в Х класі, коли учнями засвоєні основні поняття даної теми.

Цілі уроку : повторити пройдений матеріал органічної хімії та систематизувати основні теоретичні положення теми, збільшити інтерес школярів до курсу хімії.

Обладнання:

· Емблеми команд та журі;

· Набір питань;

· Плакати із завданням;

· Секундомір;

· Олівці;

· Папір;

· Іграшки-піщалки;

· Гонг;

· Призи гравцям.

Підготовчий етап. Клас заздалегідь ділиться на три групи; командам дається домашнє завдання:

· Підготувати емблему своєї команди;

· Зробити заготівлю підсумкової таблиці.

Хід гри.

Ведучий зачитує питання гри, та, для того щоб відповісти на нього, у кожної команди є 1 хвилина. Та команда, у якої готова відповідь, подає сигнал, та з дозволу ведучого дає відповідь. Якщо відповідь, даної команди, невірна, а хвилина не закінчилася, у інших двох команд є можливість продовжити обговорення та спробувати відповісти правильно. Якщо вірна відповідь так і не буде дана жодною командою, питання знімається. Кожна відповідь приносить команді 1 бал.

Питання гри.

1. Карболова кислота? (Фенол)

2. Трьохатомний спирт? (Гліцерин)

3. Шестиатомний спирт, продукт відновлення глюкози? (Сорбіт)

4. Чим обумовлена гарна розчинність у воді перших членів гомологічного ряду спиртів? (Утворенням міжмолекулярного водневого зв’язку)

5. Складні ефіри гліцерину та жирних карбонових кислот? (Жири)

6. Спирт, який виходить з гідратації пропілену? (Пропаном-2)

7. тверді речовини, які утворюються при дії на спирти лужних металів та інших активних металів? (Алкоголяти)

8. Речовини, які утворюються при міжмолекулярній дегідратації спиртів при t >140? (Прості ефіри)

9. Цей спирт називають деревинним спиртом? (Метанол)

10. Діол з двома атомами вуглецю? (Етиленгліколь)

11. речовини, які утворюються при окисі вторинних спиртів? (Кетони)

12. Реакція утворення складних ефірів в результаті взаємодії спиртів з кислотами? (Етерифікація)

13. Правло, відповідно до якого відбувається утворення спиртів з алкінів? (Правило Марковнікова)

14. Загальна назва одноатомних спиртів? (Алкоголі, алканоли)

15. Особливий вид зв”язку, що виникає за рахунок атому вуглецю функціональної групи –ОН та електронегативного атома в спиртах? (Вуглецевий зв’язок)

16. Порівняно висока температура кипіння спиртів пояснюється...? (Асоціацією молекул)

17. Яке з’єднання виходить при дегідратації бутанола—2 (Бутен-2)

18. Розташуйте спирти в ряд по збільшенню їх здатності вступати в реакцію етерифікації з оцтової кислотою: тиловий, ізопропіловий, 2-метилбутанол-2?

19. Розташуйте спирти в порядку зменшення їх кислотності: етанол, метанол, бутанол? (Метанол, етанол, бутанол)

20. Розташуйте спирти в порядку збільшення кислотності: метанол, гліцерин, третинний бутиловий? (Третинний бутиловий, метанол, гліцерин)

Підведення підсумків.

В ході проведеної гри діти проявили активну участь. Показали гарні знання з хімії.

Більш сильні учні намагалися допомогти, підказати, пояснити слабким сутність поставленого питання та роз’яснити відповідь.

75% дітей відповідати на відмінно, виказували найбільшу активність в ході уроку. 20% - цілком розуміли поставлені питання та доволі добре відповідали, але трохи невпевнено, та лише 5 % дітей плуталися у відповідях, не зовсім розуміли змісту поставленого питання, але після роз’яснень та допомоги однокласників доволі швидко розбиралися із суттю.

Урок-вікторина “Щасливий випадок”

Місце уроку в учбовому плані. Урок-вікторину можна провести на заключному уроці по розділу “Кисневомісткі органічні з’єднання” в Х класі.

Мета уроку: систематизація та узагальнення знань.

Обладнання: лото з бочонками, плакат “Щасливий випадок”

Підготовчий етап.

Клас ділиться на дві команди (наприклад, команда хлопчиків та команда дівчаток). Кожна команда отримує завдання: вигадати назву команди, обрати капітана, підготувати емблему та питання команді – супротивника.

Вікторина проводиться за аналогією з однойменною телевізійною грою.

Гейм 1. “Далі, далі..”.

Протягом двох хвилин кожній команді ставлять питання. При оцінюванні підраховується кількість правильних відповідей.

Приклади питань гему:

1. Найпростіший альдегід? (Мурашковий)

2. Трьохатомний спирт? (Гліцерин)

3. Тип гібридизації вуглецевого атому карбонільної групи в альдегідах? (sp² )

4. Спирти, які утворюються при відновленні альдегідів? (Первинні)

5. Ця реакція використовується для очищення альдегідів та кетонів та виділення їх із сумішей? (Реакція приєднання гідросульфату натрію)

6. рідина з різким запахом зеленого листя, отримують з ацетилену по реакції Кучерова? (Оцтовий альдегід)

7. Складні ефіри гліцерину та вищих карбонових кислот? (Жири)

8. Окислення альдегідів аміачним розчином оксиду срібла? (Реакція “срібного дзеркала”)

9. кислота, яка утворюється при окисленні масляного альдегіду? (масляна кислота)

10. Функціональна група альдегідів? (карбонільна група)

Гейм 2. “Темна конячка”.

“Темна конячка” задає три питання. На обговорення кожного питання дається 30 секунд, відповідає команда, яка швидше знаходить правильну відповідь. Якщо “темна коняка” вважає відповідь невірною, відповідає друга команда, а у випадку неправильної відповіді другої команди – відповідають глядачі.

Гейм 3. “Домашнє лото”.

Капітани команд по черзі витягають з мішечка бочонки з номерами. В мішечку 10 бочонків, бочонок із “щасливим випадком” – завдання на будування моделей молекул. Команди відповідають на питання за відповідними номерами.

Приклади питань гейму:

1. “Щасливий випадок”: збудуй те модуль молекули оцтового альдегіду.

2. Обрахуйте молекулярну масу етилового спирту.

3. Складіть рівняння реакції окислення пропіонового альдегіду аміачним розчином оксиду срібла.

4. “Щасливий випадок”: збудуйте модель молекули метилового спирту.

5. Як називають солі оцтової кислоти?

6. Які ізомерні спирти складу СНО можна приготувати гідруванням альдегідів?

7. “Щасливий випадок”: збудуйте модель молекули етилового спирту.

8. Яких спиртів неможливо отримати гідруванням альдегідів?

9. Якими органічними речовинами можна скористатися замість альдегідів для проведення реакції срібного дзеркала?

10. “Щасливий випадок”: збудуйте модель молекули ізопропілового спирту.

Гейм 4. “Ти-мені, я - тобі”.

Команди задають по п’ять птань один одному (питання повинні бути підготовлені командами заздалегідь).

Гейм 5. “Гонка за лідером”.

Ведучий ставить питання протягом певного часу. Спочатку відповіді дає команда, що програла. За відведений час команди прагнуть дати якнайбільше правильних відповідей.

Підведення підсумків

Як і попередня гра, ця гра пройшла успішно. Діти приймали активну участь у процесі гри. Показували доволі високі знання в області хімії. Однак ця гра призвела на дітей набагато більше враження, аніж попередня. Можливо тому, що вона асоціюється з телевізійним шоу “Щасливий випадок” та буквально копією його правила. Діти опиняються ніби учасниками відомої телевізійної гри та намагаються якнайбільш проявити себе, свої знання.

Підводячи підсумок проведеної гри можна сказати, що поставлена мета досягнута. Діти із задоволення проводили підготовчий етап гри. Процес підготовки та проведення уроку-гри дуже захопив учнів та вони наперебій поспішали відповісти на поставлені питання. Дуже важливо розділення учнів на команди, в яких виховується командний дух підтримки, взаємодопомоги, взаєморозуміння.

Урок-гра “Своя гра”

Цю гру можна проводити на узагальнюючому уроці в кінці учбового року. В ній приймають участь по три учня з кожної команди. Правила ті ж, що і в телевізійній грі. Заздалегідь потрібно виготовити два стенди (червоний – для червоно раунду та синій 0 для синього раунду) з назвою секторів та числами балів. Гравці отримують таблички, якими вони повідомляють про готовність до відповіді. Рахункова комісія веде облік балів, набраних кожним гравцем.

Цілі уроку: повторити пройдений матеріал органічної хімії та систематизувати основні теоретичні положення предмету; збільшити інтерес школярів до курсу хімії.

Червоний раунд

Сектор “Вуглеводні”

1. При горінні цього вуглеводню в кисні розвивається дуже висока температура (близько 3000⁰ С), тому він широко застосовується для автогенного зварювання та нарізання металів. Вихідною сировиною для його отримання є карбід кальцію та метан? (Ацетилен, 1 бал)

2. Цей вуглеводень входить до складу фероману тривоги у мурашок-деревоточців. При крекінгу цього вуглеводню утворюється пентан та пентан? (Декан, 2 бала)

3. Цей вуглеводень утворюється при дегідратації бетанолу-2? (Бутен-2, 3 бали)

4. Безбарвний газ, майже без запаху, горить більш яскравим полум’ям, ніж метан, бо вміст вуглеводню в ньому більше, ніж в металі. Суміш цього вуглеводню з повітрям вибухонебезпечна. Знаходить застосування як вихідна речовина для синтезу етиленгліколю та ін.? (Етилен, 4 бала)

Сектор “Спирти”

1. Цей спирт в промисловому масштабі отримують гідратацією етилену в кислому середовищі при температурі 300⁰ С та тиском 8 Мпа (Етиловий спирт, 1 бал)

2. Цю речовину використовують бджоли ролу Trigona для розмічування території. При каталітичному дегідруванні цієї речовини утворюється гептанон-2? (гептаном-2, 2 бала)

3. Його отримують сухим перегоном відходів деревини. Тому його іноді називають деревинним спиртом. Токсичний, в малій кількості викликає сліпоту? (Метиловий спирт, 3 бали)

4. Бджола, відшукавши джерело їжі, виділяє цей спирт, який приваблює інших робочих бджіл. При бромуванні цей спирт утворює 2, 3, 6, 7-тетрабром-3, 7-діметилоктанолу-1? (3,7-діметилоктадієн-2, 6-ол-1, 4бали)

Сектор “альдегіди та кетони”

1. Рідина з різким запахом зеленого листя, отримують з ацетилену за реакцією Кучерова? (Оцтовий альдегід, 1 бал)

2. Запах гвоздики обумовлений цією речовиною. Воно не реагує з аміачним розчином оксиду срібла, а при каталітичному гідруванні утворює гептанол 2? (Гептанон-2, 2 бала)

3. Мурашки для подачі сигналу тривоги виділяють цю речовину. Ця речовина взаємодіє з синильною кислотою, при каталітичному гідруванні утворює 4-метилгексаналу-3? (4-метилгексанон-3, 3 бали)

4. Цей альдегід знаходиться в евкаліптовому маслі та володіє запахом лимону. При взаємодії з бромом утворює 2,3,6,7-трибром-3, 7-діметілдіметілоктанолу-1? (3,7-діметілоктадієн-2, 6-аль-1, 4 бали)

Сектор “Карбонові кислоти”

1. Ця кислота міститься у виділеннях мурашок, в соку кропиви. (Мурашкова кислота, 1 бал)

2. Ця кислота входить у вигляді ефіру з гліцерином до складу вершкового масла. В промисловому масштабі отримують окисом бутилового спирту? (Масляна кислота, 2 бали)

3. Ця кислота широко використовується в синтезі різних солей, ангідридів, ефірів, барвників, лікарняних та ароматних речовин, в харчовій промисловості як консервуючи та смакова речовина. В промислових масштабах її отримують з ацетилену шляхом його гідратації за реакцією Кучерова з подальшим окисленням альдегіду киснем повітря? (оцтова кислота, 3 бали)

4. Ця кислота входить до складу облепіхової олії, у цієї кислоти - низька температура плавлення, тому на морозі ягоди облепіхи залишаються м’якими. Ця кислота знебарвлює бромну воду, при етерифікації з гліцерином утворює рідкий жир? (Олеїнова кислота, 4 бали)

Синій раунд

Сектор “Феноли”

1. Карболова кислота? (Фенол, 1 бал)

2. Які речовини утворюються при взаємодії фенолу з лужними металами? (Феноляти, 2 бали)

3. Вибухова речовина, яка утворюється при взаємодії фенолу з азотною кислотою? (Тринітрофенол, 3 бали)

4. Мильний розчин суміші ізомерів, часто застосовується для дезинфекції в медицині та ветеринарії. (лізол – суміш о-, м-, п-крезолів (метилфенолів), 4 бали

Сектор “Складні ефіри”

1. Складні ефіри гліцерину та вищих карбонових кислот? (жири, 1 бал)

2. Харчовий продукт, що отримується з твердого гідрогенізованого жиру? (Маргарин, 2 бали)

3. Знебарвлена прозора рідина з ароматом абрикосів. Отримують реакцію етерифікації етилового спирту з масляною кислотою? (Етиловий спирт масляної кислота – етилбутират, 3 бали)

4. Цей складний ефір володіє запахом слив. При його гідролізі утворюються мурашкова кислота та ізоаміловий спирт? (Ізоамілформіат, 4 бали)

Сектор “Моносахариди”

1. Який з цукрів найсолодший? (Фруктоза, 1 бал)

2. Який спирт утворюється при спиртовому бродінні глюкози? (Етиловий, 2 бали)

3. Яким моносахаридом можна скористатися замість альдегідів для проведення реакції срібного дзеркала? (Глюкозою, в молекулі якої є альдегідна група, 3 бали)

4. Який спирт утворюється при відновленні глюкози? (Сорбіт, 4 бали)

Аналіз та висновки

Застосування ігор на уроках хімії показує затребуваність учнями даної технології. В ході зробленого дослідження мною було опитано 35 учнів з метою виявлення позитивного відношення до використовуваної технології. Результати анкетування виявили наступну картину: уроки-ігри подобаються 24 учням, що складає 70% опитаних. По 5-бальній системі оцінки розподілилися таким чином:

“4” – 11;

"5" — 13.

Дані результати доводять зацікавленість учнів у використанні даної технології.

Висновок

Таким чином, розглянувши в двох розділах комплекс проблем та питань, поставлені у вступі цілі та задачі, можна підвести підсумки та зробити висновки в рамках теми курсової роботи “Ігрові прийоми навчання на уроках хімії”.

Практика показала, що уроки хімії з використанням ігрових прийомів, які роблять захоплюючим учбовий процес, сприяють появі активного пізнавального інтересу школярів. “На таких заняттях складається особлива атмосфера, де є елементи творчості та вільного вибору. Розвивається вміння працювати в групі: її перемога залежить віл особистих зусиль кожного. Достатньо часто це вимагає від учня подолання власної соромливості та нерішучості, невіри в свої сили.[9] Таким чином, реалізується розвиток, який виражається не лише в розвитку інтелекту, але і в збагаченні емоційної сфери та становленні вольових якостей особистості, формуванні адекватної самооцінки.

Авжеж, така задача вимагає від учня мобілізації всіх вмінь, спонукає засвоювати нові та поглиблювати отримані знання, розширяти кругозір, а найголовніше, примушує володіти цілим комплексом важливих, “дорослих” вмінь, в першу чергу – комунікативних. Також ігри розвивають здібності школярів до критичного сприйняття навколишньої дійсності та переживанню.

“Хімічні ігри повнофункціональні. Вони дуже гармонійно поєднують фактичний та теоретичний матеріал, звичайне сприйняття інформації та творчу роботу, емоційний та логічний засіб сприйняття – словом, примушують активно функціонувати різні рівні пізнавальної діяльності учнів”.

“Гра заволікає до активної роботи на уроці кожного учня. Гра – форма роботи, що протистоїть пасивному слуханню. В процесі гри інтелектуально пасивні діти звичайно виконують такий обсяг учбової діяльності, який їм недосяжний в звичайній учбовій ситуації”.

Практика показує, що успішне вивчення хімії в школі практично неможливе без розвитку пізнавального інтересу учнів, а це, в свою чергу, вимагає зволікання фактів та, головне, зволікання активних форм проведення уроків.[10]

Робота вчителя за даною методикою дозволяє вирішити проблему сумісності в одному класі учнів з різними темпераментами. Не секрет, що при швидкому темпі ведення уроку флегматики та меланхоліки розгублюються, не поспішають слідкувати за думкою вчителя та виконувати всі завдання. Сповільнений темп уроку, навпаки, примушує нудьгувати холериків. Вони починають відволікатися, порушувати дисципліну, їм просто нецікаво на уроці. Коливання уваги та темпу уроку, різна ступінь узагальнення матеріалу, неодноразове його пророблення, дозволяє засвоїти практично весь учбовий матеріал на уроці, при мінімумі самостійної роботи у позаурочний час”.

Список використаної літератури

1. Абросимов А., Абросимова М. Проверь себя, юный химик! Тесты для учащихся 8 -11 классов. “Первое сентября”. Химия. : №5 - 38, 1998.

2. Алексинский В.Н. Занимательные опыты по химии. М. “Просвещение”, 1995.

3. Аликберова Л.Ю. Занимательная химия. М. “Аст- Пресс”, 1999.

4. Белинская Т.В. О развитии познавательного интереса на уроках –соревнованиях.//Химия в школе С.43.

5. Вивюрский В. Учись приобретать и применять знания по химии. Пособие для школьников. М.: ВЛАДОС, 1999.

6. Гаврусейко Н.П. Химические викторины, изд. “Народная асвета”, Минск, 1972.

7. Гроссе Э. Химия для любознательных Ленинград “Химия”, 1985.

8. Гройсман Інна Аркадіївна. Г 86 Хімія. Закони, схеми, формули, рівняння. Довідкове видання. – Київ: ТОВ “Логос”, 1997. – 128 с. (Серія “Бібліотека школяра”); Укр..

9. Збірник задач і вправ з хімії: Навчальний посібник для учнів 8-11 кл. середн. шк. / Я.Л. Гольдфарб, Ю.В.Ходаков, Ю.Д.Додонов, - 6-те вид. перероб. – К.: Рад. шк., 1991 – 176 с.

10. Исаев С.Д. Об использовании дидактических игр.// Химия в школе.//Химия в школе №6, 2002, С.50.

11. Малышкина В. Занимательная химия (серия “Нескучный учебник”). Григон, С.- Петербург, 1998.

12. Пичугина Г.А., Штремплер Г.И. Игры-минутки в обучении химии //Химия в школе С.57.

13. Степин Б.Д., Аликберова Л.Ю. Занимательные задания и эффективные опыты по химии.-М.: “Дрофа”.2002 год.

14. танцов В.В. Обыкновенное вещество. М.: Химия, 1981.

15. Степин Б.Д., Аликберова Л.Ю. Книга по химии для домашнего чтения. М.: Химия, 1994.

16. Туринська Н.М., Величко Л.П. Б 91 Хімія, 10 кл.: Підручник для серед. загальноосвітніх шк. – Київ; Ірпінь: ВТФ “Перун”, 2000. – 176 с.

17. Хомченко Г.П. Х 76. Хімія для вступників до вузів: [Навч. посібник] / Пер. з рос. Н.Д.Рогоза. – К.: Вища шк., 1991. – 424 с.: іл.

18. Хомченко Г.П. Пособие по химии для поступающих в ВУЗы. 3-е издание., испр. и доп. М.: Новоя Волна, 1997.

19. Царьова Ніна Ц Неорганічна хімія. Дидактичні матеріали для 8-10 класів. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2000. – 104 с. Гольдфарб Я.Л. та ін.

20. Шульпин Г.Б. Это увлекательная химия. М.: Химия, 1984.

21. Шабаршин В.М. Проектирование и организация химико-педагогических игр на основе принципа интеграции субкультур / Фестиваль педагогических идей «Открытый урок». Cб. тезисов. 2003-2004 учебн. год. М.: ООО «Изд-во «Первое сентября», ООО «Чистые пруды», 2004. - С. 345.

22. Энциклопедический словарь юного химика /Сост. В.А. Крицман, В.В. Станцо/. М.: Педагогика, 1982.

[1] Эльконин Д. Б. Психология игры. М., 1999. С. 8.

[2] Эльконин Д. Б. Психология игры. С. 45.

[3] Букатов В. М. Педагогические таинства дидактических игр // Преподавание истории в школе. 1997. № 3. С. 38.

[4] Занько С. Ф., Тюнников Ю. С., Тюнникова С.М. Игра и учение. Теория, практика и перспективы игрового общения. В 2 т. М., 1992. Т 1. С. 6.

[5] Занько С. Ф., Тюнников Ю. С., Тюнникова С. М. Игра и учение. Теория, практика и перспективы игрового общения. В 2 т. Т 2. С. 130.

[6] Белинская Т.В. О развитии познавательного интереса на уроках –соревнованиях.//Химия в школе С.43.

[7] Пичугина Г.А., Штремплер Г.И. Игры-минутки в обучении химии //Химия в школе С.57.

[8] Исаев С.Д. Об использовании дидактических игр.// Химия в школе.//Химия в школе №6, 2002, С.50.

[9] Беспалько В. П. Слагаемые педагогических технологий. М.: Владос, 1998. С. 47.

[10] Занько С. Ф., Тюников Ю. С., Тюникова С. М. Игра и учение. Теория, практика и перспективы игрового общения. В 2 т. М., 1992. Т 1. С. 49.