Все більшої актуальності в Україні набувають питання економічної підготовленості молоді до життя в суспільстві, де налагоджуються нові ринкові відносини. У зв’язку з підвищеними вимогами щодо підготовки підростаючого покоління до життя в нових ринкових умовах, в теорії і практиці педагогіки постає важлива проблема формування початкової економічної та підприємницької культури у дітей молодшого шкільного віку.
Процес формування економічної (підприємницької) культури має суб’єктивно-об’єктивний характер. Кожна людина так чи інакше оцінює себе, і в ході пошуку й оцінки виробляє власне ставлення до економічних реалій, свій погляд на існуючі економічні відносини та перспективи їх розвитку. За змістом виховання підприємницької культури є складним і багатоплановим процесом. До його визначення можна підходити з різних сторін, розглядати в різних аспектах: економічному, філософському, соціально-політичному, психологічному, педагогічному тощо. На наш погляд, надзвичайно важливо з’ясувати специфічні риси, шляхи та особливості виховання початкової підприємницької культури учнів молодших класів у сучасних умовах переходу України до ринкових відносин, визначити зміст і розробити методику такого виховання дітей молодшого шкільного віку, вивчити особливості засвоєння дітьми основ підприємницької культури.
У молодшому шкільному віці діти здатні усвідомлювати значення підприємницької культури на прикладі культури праці щодо засвоєння таких умінь, як: самостійне визначення мети праці, планування і організація трудового процесу, вміння раціонально використовувати матеріали та обладнання, враховувати фактор часу в роботі, об’єктивно оцінювати результати праці, чесно і сумлінно ставитися до своїх обов’язків. Успішне опанування дітьми цими уміннями можливе при організації цілеспрямованої систематичної роботи з боку дорослих – батьків і вчителів, а також встановлення певної послідовності та взаємозв’язку в їх формуванні.
У процесі формування підприємницької культури повинні знайти місце елементи економічної діяльності. Сам процес економічного виховання повинен здійснюватися на основі специфічних, властивих йому принципів (економія грошових коштів, економія часу, економія праці, економія уречевленої праці і природних багатств), які відображали б його мету, визначали б його напрями, систему загалом (зміст, методи, управління). Такі принципи випливають із загальних закономірностей підприємницької діяльності, які тісно пов’язані зі всією системою економічних законів, що діють у нашій економіці.
Важливою ланкою в роботі щодо формування підприємницької культури учнів молодших класів є школа, де економічні знання знаходять місце в змісті освіті. Вже в початковій школі повинні викладатися дисципліни, які б забезпечували розвиток техніко-економічного мислення учнів, знайомство з елементарними економічними основами домашнього господарства, оволодіння знаннями економіки з формування здатностей орієнтуватись у підприємницькому середовищі, а також усвідомлення взаємозв’язку економічних і етичних процесів. Не хотілося б, щоб підприємницька діяльність учня починалася з того, щоб він давав “списувати” домашнє завдання своїм однокласникам за певну грошову суму.
Закономірним є питання: чи не завчасно вчити молодших школярів елементам підприємницької культури – економічній ощадливості, бережливості, плануванню тощо. Доведено, що елементарні економічні знання доступні уже дітям дошкільного віку. Такі проблеми тим більше доступні для розуміння молодшим школярам з їхнім значно більшим обсягом знань. Дитина щодня отримує величезну кількість найрізноманітнішої інформації, в тому числі й економічного змісту, з книжок, газет, журналів, з екрана телевізора, по радіо, спілкуючись з батьками, іншими людьми, навколишнім світом. Потрібно також враховувати й процес акселерації. Згадаємо життєву практику: від маленького школяра часом можна почути відповіді на досить абстрактні економічні запитання. Він може поставити у складне становище вчителя, будь-яку дорослу людину. Учні початкових класів часто вражають своєю точністю, правильністю, логічністю, хоча і формулюють свою думку ще на дитячому рівні.
Одним із засобів формування початків підприємницької культури молодших школярів є підготовка і проведення комплексних навчально-економічних екскурсій на підприємства, у приватні фірми, кооперативні спілки, комерційні банки тощо. Такі екскурсії готують вчителі. Мета їх – виробити в учнів вміння розглядати й оцінювати різноманітні економічні факти і явища у взаємозв’язку, ознайомитися із практичними діями дорослих в умовах підприємницького середовища.
У змісті навчального матеріалу, який спрямований на підготовку учнів молодших класів до підприємницької діяльності, повинні бути обов’язково виділені такі компоненти: “самопізнання” – знання власного особистісного потенціалу активності, творчості, інноваційної діловитості; “ділове спілкування” – розкриття правил, змісту та форм економічної поведінки в умовах ринкових відносин; “партнерство” – розуміння змісту, процесу і результату спільної діяльності, ролі партнерів у розв’язанні практичних підприємницьких завдань; “економіка” – усвідомлення системи знань, які необхідні учням для повсякденного життя та діяльності. У першому-другому класах уроки з економіки можуть носити назву “Буквар економіки”, в третьому класі “Родинна економіка”.
Економічна поведінка підприємця характеризується певними типовими рисами, а саме: раціональністю, енергійністю та ініціативністю; компетентністю і розумом; вмінням бути лідером, підбирати собі “команду” і керувати нею; високою діловитістю і динамізмом; вмінням ризикувати, самостійно приймаючи рішення; прагненням до конкуренції; спрямованістю на інновації тощо. Ці риси характеру людини починають формуватися вже в перші роки її життя. У початковій школі повинен бути забезпечений організований, цілеспрямований і керований процес формування початків підприємницької поведінки учнів.
У ході педагогічного експерименту ставилася мета – визначити рівень знань та практичних умінь підприємницької культури у дітей молодшого шкільного віку. За результатами психолого-педагогічних досліджень та аналізу програмових вимог були визначені такі завдання експерименту: виявити особливості уявлень молодших школярів про значення підприємницької культури в процесі трудової та навчальної діяльності; визначити прояв умінь з підприємницької культури в самостійній діяльності дітей; виявити, як ставляться до виховання підприємницької культури батьки та вчителі, який зміст вкладають вони в поняття “підприємницька культура” в цілому та стосовно дітей молодшого шкільного віку зокрема, яким методам та прийомам виховання підприємницьких якостей віддають перевагу.
Дослідно-експериментальна робота поділена на певні етапи: діагностико-концептуальний етап (розробка концепції, методики і критеріїв експерименту); організаційно-прогностичний етап (формування наукового прогнозу перспектив у реалізації програми експерименту); формуючий, творчий етап (психолого-педагогічна корекція інтелектуального, соціального і духовного розвитку учнів); заключний етап (оцінка результатів експерименту); пріоритет надавався організації підприємницького виховання як системи творчої життєдіяльності учнів, педагогів і батьків, наповненості його змісту реальними проблемами дитячого життя.
Головне завдання, яке необхідно вирішити в процесі аналізу результатів експерименту, – це розробка конкретного варіанту педагогічної технології щодо формування початків підприємницької культури учнів молодших класів у навчальному процесі, позанавчальній роботі, в процесі спілкування дітей між собою та з дорослими. Ми виходили з настанови про те, що виховання підприємницької культури здійснюється на шляху від об’єктивного (наявність у суспільстві реальних ринкових відносин) до особистого (внутрішнє усвідомлення дитиною елементів культури підприємництва) за допомогою творчого самостійного мислення і активних дій учнів.
Отже, учень молодших класів є особистістю, яка знаходиться в постійному розвитку і саморозвитку, включеною в соціально значущу діяльність у навчальній і позанавчальній площинах. Ці обставини і передумови розкривають широкі психолого-педагогічні можливості для формування нового підприємницько-активного способу мислення дітей і раціональних мотивів їх діяльності в сучасному громадянському суспільстві і ринковій економіці України.
|
