Курсовая работа: Проектування швейного цеху що спеціалізується на виготовленні демісезонного пальта із напіввовняної

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКА ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ

Кафедра технології легкої промисловості

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

ДО КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

З ЦИКЛУ ПРОФЕСІЙНОЇ ТА ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ

НА ТЕМУ:

«Проектування швейного цеху, що спеціалізується на виготовленні демісезонного пальта із напіввовняної тканини для дівчаток молодшого шкільного віку»

Виконала: Ющенко О.Ю.

Керівник: Попова Т.І.

ХАРКІВ 2009

ЗМІСТ

Вступ

1. Розробка технологічного процесу

1.1 Обгрунтування вибору моделей

1.2 Обгрунтування вибору матеріалів

1.3 Вибір режимів обробки виробів, обладнання і пристосувань

1.4 Економічна оцінка методів обробки виробу

1.5 Розробка технологічної послідовності виготовлення виробу

2. Технологічні розрахунки і розпланування швейного цеху

2.1 Попередній розрахунок і вибір типу потоку

2.2 Технологічна схема потоку і її аналіз

2.3 Визначення техніко-економічних показників проектованого потоку

2.4 Розрахунок ТЕП

2.5 Вибір внутрішньопроцесних транспортних засобів

2.6 Розрахунок і план швейного цеху

Висновки і рекомендації

Список літератури

Вступ

Легка промисловість є однією з найважливіших серед галузей виробництва непродовольчих товарів. У даний час ефективність підприємств галузі досить низька: товари, які випускають підприємства легкої промисловості України, значно поступаються за якістю і кількістю продукції розвинених країн; порівняно низька продуктивність праці; вищі в галузі, порівняно зі світовим рівнем, затрати на виробництво продукції. Відсутність реальної конкуренції спричиняє завищення цін, спонукає продавати низькоякісну продукцію. Галузь губить свої позиції на вітчизняному ринку, що робить її реформування необхідним.

Український ринок дитячих товарів у даний момент характеризується низькою насиченістю, бурхливою динамікою, пов’язаною з державною політикою, що спрямована на підвищення нарожуваємості, та великою кількістю товарів низької якості. У цей момент необхідно проведення заходів, спрямованих на те, щоб вітчизняний виробник зайняв гідне місце на цьому ринку. Аналіз стану споживчого ринку щодо дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства про захист прав споживачів при реалізації товарів для дітей показав також, що на сьогодні, на жаль, ще існує проблема незахищеності дітей від неякісних і небезпечних товарів.

Для поліпшення якості товарів дитячого асортименту, насичення споживчого ринку України цією продукцією по доступним для широких шарів населення цінам необхідні сприятливі умови для розвитку виробництва даного виду продукції вітчизняними виробниками, пільгове оподатковування і дотації з держбюджету, сприятливі умови для одержання екологічно чистої сировини, зменшення вартості проведення робіт із сертифікації і т.п. І, звичайно ж, грамотна товарна, в тому числі асортимента політика самих підприємств-виробників.

В даній курсовій роботі пропонується розробка пальто для дівчаток молодшого шкільного віку, що максимально має задовольнити всі споживчі і експлуатаційні вимоги.

1. Розробка технологічного процесу

1.1 Обгрунтування вибору моделей

Для даної курсової роботи були обрані дві моделі пальто для дівчаток. Основне призначення даних виробів – пальто повсякденне для дівчаток дошкільного віку. А отже воно повинне бути зручним, невибагливим і в той же час гармонічно компанувати з її володарем. Це виявлено в конструкції даних моделей з урахуванням модних тенденцій. В даних моделях представлене використання тканин з ритмом фактури матеріалу, членування деталей одягу, вільний, прямий силует, що особливо важливо при експлуатаційних властивостях дитячого одягу матеріали для даного одягу – з вмістом натуральних волокон, що дуже важливо для дитячого організму, де процеси теплообміну дещо різняться від дорослого організму. Опис зовнішнього вигляду моделей

Модель №1 . Пальто дитяче демісезонне із напіввовняної тканини, розширеного до низу силуету з рукавом реглан. Довжина виробу до лінії колін. Пальто відрізне по лінії грудей, талії і низу.. лінія розрізу під кутом.

Застібка центральна, закрита на 5 обметаних петель і 5 ґудзиків.

Верхня і нижня частини пілочки виконані із тканини-компаньйону. На центральній деталі пілочки виконана прорізна кишеня з листочкою з вшивними кінцями із основної тканини.

Спинка із середнім швом. Верхня і нижня частини спинки виконані з тканини-компаньйону.

Рукав покрою реглан відвісної форми, двухшовний (із внутрішнім і зовнішнім швом). В нижній частини рукава у внутрішньому шві оброблений хлястик.

Виріб з капюшоном. Капюшон з середнім швом, закруглений.

Виріб на пришивній по низу підкладці із шовкової тканини в тон тканині верху.

Пальто рекомендоване дівчаткам молодшого шкільного віку зростів 134 – 158, розмірів 64 – 80, I – III груп.

Базовий розмір типової фігури 134 – 68 – 80.

Модель №3 . Пальто,на відміну від моделі №1напівприлеглого силуету, відрізне по лінії грудей, талії. Лінія розрізу пряма. На нижній частині пілочки в боковому шві пілочки і спинки виконані кишені з фігурною лінією входу в карман.

Низ нижньої частини пілочки оброблений 3 клинами, 2 з яких (бокові) на правій пілочці і 1 (центральний) на лівій пілочці виконані з тканини компаньйону.

Спинка цільновикроєна. По низу нижньої частини спинки – клини (5), з яких 2 бокові і один центральний виконані з тканини-компаньйону.

Рукав вшивний, одношовний (з внутрішнім швом). Від лінії ліктя 4 клини, 2 з яких (1 верхній на передній частині рукава і 1 нижній на задній частині рукава) виконані з тканини-компаньйону.

По лінії кокетки, талії і зклинів з виробом та рукавами, по лінії входу в кишені, по краю борту прокладені оздоблювальні строчки шириною 7 мм.

Модель №4. Пальто, на відміну від моделі №1, прямого силуету, відрізне по лінії грудей, талії, стегон, низу. Лінія розрізу – фігурна.

В розрізі верхньої центральної частини і пілочки виконані кишені. Деталі верхноьї, 2-ї центральної та нижньої виконані з тканини-компаньйону.

По лінії входу в кишені прокладені оздоблювальні строчки шириною 7 мм.

Модель № 4 - базова, специфікація деталей крою на дану модель приведена в таблиці 1.1.

Таблиця №1 – Специфікація деталей крою

Додаткові матеріали і фурнітура:

Стрічка для навісної петлі – 0,08 м;

Товарний ярлик – 1 шт.;

Ярлик із ціною – 1шт.;

Гудзики – 7 шт.

Модель № 1 – Пальто для дівчаток

Модель № 3 – Пальто для дівчаток

Модель № 4 – Пальто для дівчаток

1.2 Обґрунтування вибору матеріалів

У зв'язку з особливостями фізіологічного розвитку дітей, для даної моделі були обрані тканини з вмістом натуральних волокон, що забедпечують тепловіддачу і не накопичують вологу. Також ці тканини теплі і легкі, що важливо, оскільки діти постійно рухаються. У дітей дуже ніжна шкіра, тому дані матеріали м'які і приємні на дотик.

Сучасний демісезонний одяг складається з пакету матеріалів тканини верху, прокладки та підкладки.

Серед сучасних матеріалів для пальто найбільш відповідними для дитячого організму є напіввовняні тканини. Вони відповідають всім вимогам, оскільки забезпечують гігієнічність за рахунок натуральної сировини, а додавання синтетичних тканин посилює зносостійкість і міцність даних тканин. До того ж ці тканини мають найрізноманітніші структуру і переплетення ниток, що забезпечує різноманіття візерунків. Характеристика та прейскурантні дані пальтових тканин для дитячого пальта наведені в таблиці 1.3

Підкладка із штучного волокна – віскози, що має добрі гігієнічні властивості, тому дитині в ній буде зручно і комфортно. До того ж вона легка. Її характеристика та прейскурантні дані наведені в таблиці 1.4

До складу прокладки також входить віскоза і бавовна.

Клейова прокладка, яку застосовуються для додавання формостійкості деталям пальт, стабільності форми виробу в процесі носіння, мають відповідати насамперед конструкторсько-технологічним вимогам. Вона повинна мати відповідні показники жорсткості, бути пружними і малорозтягненими, мати хорошу здатність до формоутворення і формозакріплення. Прокладки мають також відповідати вимогам ергономічності та надійності — бути паро- та повітропроникними, гігроскопічними, мати відповідні показники теплопровідності й теплового опору. Стабільність зовнішнього вигляду в процесі носіння та легкість догляду за пальтовими виробами забезпечується підбором прокладок з єдиним способом догляду (хімічного чищення), що визначається сировинним складом матеріалів, які комплектують пальта. Характеристика та прейскурантні дані клейових матеріалів наведені в таблиці 1.5.

Таблиця 1.3 - Тканина верху

Таблиця 1.4 - Підкладкова тканина

Таблиця 1.5 - Клейовий прокладковий матеріал

1.3 Вибір режимів обробки виробів, обладнання і пристосувань

З урахуванням основних властивостей вовняних тканин, обрали необхідні режими волого-теплової обробки виробу, які приведено в таблиці.

Таблиця 1.3 – Режими клейових з'єднань

Таблиця 1.4 – Режими волого-теплової обробки

Технологічна характеристика прасувального обладнання

Обладнання, що використовується для обробки пальто дитячого із напіввовняної тканини, приведено в таблиці 1.8.

Таблиця 1.8 –Технологічна характеристика швейних машин

Таблиця 1.9 – Характеристика пресового обладнання

1.4 Економічна оцінка методів обробки виробу

Ефективність обраних методів обробки й обладнання визначається шляхом порівняння оробки по неподільним операціям однойменних вузлів різними методами на рзному обладнанні. Оцінка ефективності обраних методів оброьки представлена в таблиці 1.5

Доказом економічної доцільності є зниження витрат часу на обробку вузла (П_Ч , %) і зростання продуктивності праці (П_П %), що розраховуються по формулах 2.1 і 2.2 відповідно.

П_Ч = (1.4)

П_П = (1.5)

де Т₁ – витрата часу на обробку складальної одиниці за першим методом, с

Т₂ – витрата часу на обробку складальної одиниці за другим методом, с

П_Ч =

П_П =5,1

Відповідно до проектованих методів обробки була складена технологічна послідовність виготовлення пальто для дівчаток із напіввовняної ткани , що пердставлена в підрозділі 1.5 курсової роботи. Визначимо час обробки виробу з використанням діючих методів )за формулою 2.3:

сума витрат часу на обробку вузлів з з використанням діючих методів, с;

– сума витрат часу на обробку вузлів з використанням методів, що проектуються, с 3898618)43

Таблиця 1.5 – Ефективність вибраних методів обробки виробу

Таким чином, ефективність методів обробки була досягнута зарахунок застосування отової навісної петлі у вигляді тасьми, а також використання цільновикроєного підзора з пілочкою. Це зменшило витрату часу на технологічну обробку виробу, а отєе і пришвидшило процес обробки на 43 с.

1.5 Розробка технологічної послідовності виготовлення виробу

Таблиця 1.6 – Технологічна послідовність обробки пальта дитячого із напіввовняної тканини

Технологічна послідовність була розроблена відповідно з методами досягнення економічної ефективності, що включає застосування сучасного обладнання таких відомих виробників як «Пфафф», «Штробель», «Мінерва»

(Німеччина), які володіють необхідними пристосуваннями і механізмами для якісної обробки одягу. Використане сучасне обладнання для ВТО «Kannegiesser»(Німеччина), «SIDI»(Італія), які забезпечують необхідні режими прасування. Для кінцевої обробки одягу був застосований пароповітряний манекен, що дозволяє зафіксувати необхідну форму і зберегти її тривалий час під час носіння. Адже правильна волого-теплова обробка одягу – це одна з головних умов його доброякісності.

2. Технологічні розрахунки і розпланування швейного цеху

2.1 Попередній розрахунок і вибір типу потоку

У даному розділі проектується розробка одномодельного потоку з урахуванням досягнень у науці і швейному виробництві., при продуктивності праці не менше 3%. Вихідними даними являється кількість робочих в швейному потоці – 77 чоловік.

Під тактом потоку розуміють певний проміжок часу, через який повторюється основна фаза: запуск або віпуск одиниці продукції із потоку.

Оскіли відома кількість робочих, знайдемо такт потоку за формулою 2.2:

де Т – трудомісткість виготовлення виробу,с

К_р – кількість робочих в потоці, чол.

(с)

Визначення робочих по вузлах зведемо в таблицю 2.1

Таблиця 2.1 – Попередній розрахунок чисельності робочих потоці

Потужність потоку виражається випуском виробів в зміну (за добу)., кількістю робочих або робочих місць, встановлених в потоці умовно. Зппотужністю виділяють такі типи потоків:з малою (до 50 чоловік), середньою (52-100 чоловік), великою (більше 100 чоловік.). Оскільки в відома кількість чоловік в потоці – 77, то даний потік можна віднести до середнього.

Знайдемо потужність потоку за кількістю виробів, що випускаються в зміну за формулою 2.2:

М, (2.3)

де – тривалість робочої зміни, с (28800)

Т – трудомісткість виготовлення виробу, с

М=260 (од. в зміну)

Визначимо довжину потокової лінії за формулою (2.4):

L_П.Л. , м

де – крок робочого місця, м (1,2 – 1,3 для пальто)

К – кількість робочих місць, що приходиться в середньому на 1 одного робочого (1,2 – 1,25 для пальто)

L_П.Л. =77 1,2=110,88 (м)

На основі даних попереднього розрахунку визначається тип запуску і вид потоку

Швейный поток представляет собой сложную производственную систему, объединяющую исполнителей трудового процесса, рабочие места, расположенные в пространстве в соответствии с принятой технологией, организационной формой и оснащенные специальным технологическим оборудованием, и предметы труда (детали кроя, узлы и полуфабрикаты изделия), подвергаемые обработке (и перемещаемые с одного рабочего места на другое) с целью изготовления из деталей кроя готового изделия.

Для любого потока характерны следующие признаки:

. специализация по изготовлению одного или нескольких однородных изделий в определенный промежуток времени;

. закрепление определенной численности рабочих, разделение

производственного процесса на организационные операции, выполняемые одновременно и связанные между собой технологической последовательностью обработки;

. синхронизация всех организационных операций с тактом потока;

. размещение рабочих мест в соответствии с ходом технологического процесса при условии обеспечения минимального пути движения полуфабриката.

Потоки швейного производства можно охарактеризовать такими признаками, как мощность, уровень специализации, форма организации, структура, способом запуска и т. д. Чтобы правильно спроектировать швейный поток применительно к определенным производственным условиям, необходимо знать возможные варианты организации потоков, их сущность, преимущества, недостатки и область применения.

Структура швацького потоку визначається наявністю і кількістю секцій, спеціалізованих ділянок і груп робочих місць і взаємозв’язками між ними. Розрізняють секційні і несекційні потоки. Секційні — це в основному потоки середньої і великої потужності, в яких виділяють спеціалізовані секції або ділянки. Такі потоки в швацькій промисловості знайшли найбільше поширення. У основу спеціалізації покладений принцип ділення технологічного процесу на стадії обробки заготівка деталей і вузлів, збірка (або монтаж) і обробка виробу. Відповідно до цього зазвичай виділяють заготівельну, монтажну і обробну секції. У заготівельній секції розрізняють спеціалізовані ділянки або групи по обробці окремих вузлів виробу. Перевагою секційних потоків є підвищення якості продукції і продуктивності праці на 1,5—2 % за рахунок більшої спеціалізації робочих місць; високий рівень технологічної спеціалізації в секціях і на ділянках дозволяє в значній мірі механізувати процес виробництва шляхом вживання спеціального і напівавтоматичного устаткування; можливість за певний проміжок часу виготовляти в одному потоці більше моделей, а також використовувати різні форми організації потоків, способи запуску і засобу транспортування; наявність міжсекційного запасу створює можливість встановлювати незалежний темп роботи в кожній секції і усувати збої, викликані затримками у зв’язку з освоєнням нових моделей, виходом з буд устаткування і тому подібне

В теперешній час в швейному виробництві використовуються агретатно-групові,, конвеєрні з суворим та вільним ритмом роботи, кругові конвейвеєрні типи потоків, агрегатно-групові.

Найрозповсюдженіші на сьогоднішній день агрегатно-групові потоки, щщщщщо характеризуються спеціалізацією ділянок з виділеними спеціалізованими групами по обробці окремих вузлів виробу. Чисельність виконувачів в групі залежить від трудоємкості вузла. Деталі, що мають невелику трудоємкість, можуть бути об’єднані в одну групу з урахуванням можливості використання одного і того ж обладнання і технічного оснащення. Деталі, що мають найбільшу трудоємкість, виділяються в самостійну групу. Для забезпечення максимальної спеціалізації робочих місць всередені груп допускаються повернення, але не більше 2-х на одну організаційну операції.

АГП – одна з прогресивних форм потоків, які дозволяє:

· досягти мінімальної трудоємкості виготовлення виробів зарахунок:

- скорочення допоміжних прийомів при обробці деталей пачкою;

- спеціалізації робочих місць;

- максимального використання високопродуктивного обладнання;

- раціональної організації праці;

- раціонального розміщення робочих місць груп, забезпечуючи мінімальний шлях руху напівфабрикатів і мінімальні затрати часу на монтажно-перемісні прийоми;

· краще використовувати робочий час і індивідуальну продуктивність праці робочих; оперативно оперувати у випадку невиходів на роботу;

· підвищувати якість обробки зарахунок вузької спеціалізації і раціональної організації робочих місць;

· проводити роботи по автоматизації і механізації окремих ділянок виробництва;

· використання виробничої площі будь-якої конфігурації;

· скорочувати виробничий цикл виготовлення виробів в потоці зарахунок паралельності обробки деталей і вузлів виробів.

Але існують надоліки даного типу потоку, що виражаються в складності організації групи потока в цілому і окремих груп; складності планування робочих місць через велику кратність операцій; значне збільшенні запасів незавершеного виробництва.

Для переміщення пердметів праці між виконувачами всередені труп і між групами використовують різні внутрішньопроцесні транспортні площини (міжстілля, скати), візки різних видів.

В АГП переміщення напівфабрикатів в заготівельних секціях відбувається зарахунок їх переміщення пачками за допомогою стаціонарних і рухомих транспортних безприводних засобів. Існує централізоване, поштучний та пачкове живлення потоків.При пачковій системі роботи сорочуються витрати часу на допоміжні прийоми. Пачкове живлення потоку сприяє більш повному використанню індивідуальної продуктивності праці робочими, полегшує розподілення роботи при відсутності окремих. Тому для даного потоку обираємо цей вид живлення виробництва.

У потоках з вільним ритмом відсутній регулювальник строгого ритму роботи в потоці. Напівфабрикат на робоче місце поступає, як правило, пачкою за допомогою різних безпривідних внутріпроцессних транспортних засобів або конвеєрів різної конструкції, які в цьому випадку виконують лише функцію транспортуючого пристрою. Перевагою цих потоків є те, що вони володіють властивостями маневреності (гнучкості) при випуску виробів різних моделей, оскільки використовуються принципи поузлової і груповій технології, тобто перебудова потоку при зміні моделей або асортименту відбувається не по операціях, а лише по окремих групах.

За кількістю виготовлюваних моделей потоки діляться на багаомодельні, багатоасортиментні та одномодельні. Даний тип потоку – одномодельний.

Вузькоспеціалізований (одномодельний) потік спеціалізований по випуску одного виду виробу однієї моделі протягом тривалого часу, що сприяє придбанню спеціальних навичок. Існують такі запуски моделей в потік – послідовний, послідовно- асортиментний, циклічний, комбінований. Для одномодельного типу потоку оптимальним є послідовний спосіб запуска моделей. За характером наступності змін виділяють зйомні та незйомні потоки. Оптимальним варіантом є незйомні потоки, що відрізняються великою неперервністю, так як оброблюваний виріб, запущений в потік однієї зміни, продовжують обробляти інші зміни і являється більш високою формою організації виробництва.

2.2 Технологічна схема потоку і її аналіз

Одним із необхідних даних для комплектування технологічних операцій в рганізаційні являється визначення умов погодження часу операцій з тактом потоку (формула 2.4):

(0,9)

де – кратність операцій;

– сума часу по неподільним операціям, що входять в одну організаційну, с.

При п=1
При п=2
При п=3	300,186
При п=4	489,192…511,428
При п=5	…639,285

Технологічна схема поділу праці – основний документ, який визначає зміст організаційної операції. На її основі виконують облік робоит ірозрахунок заробітної плати виконувачів, визначають необхідну кількість обладнання і кількість робочих місць на одного виконувача.

Технологічна схема поділу праці одномодельного секційного потоку з послідовним запуском моделі представлена в таблиці 2.5.

Таблиця 2.5 – Технологічна схема поділу праці

Найменування виробу : пальто дитяче із напіввовняної тканини

Кількість робочих в потоці : 77 чоловік

Випуск в зміну : 260 од.

Трудомісткість втробу : 8618 с

Такт потоку : 111,18 с

Аналіз схеми структури потоку після комплектування організаційних операцій проведений за допомогою синхронного графіку, що зображений у графічній частині курсової роботи на аркуші № 1.

Перевіримо правильність часу виконання організаційних операцій всього потоку, визначивши коефіцієнт узгодження К_с :

К_с =; К_с =, (2.5); (2.6)

К_ф – фактична кількість робочих в потоці.

К_с ==1; К_с ==1

0,98тобто К_с знаходиться в межах допустимих відхилень, що складають 2%, що задовольняє правильність узгодження часу виконання організаційних операцій.

2.4 Розрахунок ТЕП

Таблиця 2.4 – Зведення робочої сили потоку

Виріб: пальто для дівчаток із напіввовняної тканини

Такт потоку: 111,18

Випуск в зміну: 260 од.

Число робочих: 77

Всі види обладнання, передбачені в проектованому потоці, надані в таблиці 2.5.

Таблиця 2.5 – Зведення обладнання

Розрахунки ТЕП приведені в таблиці 2.6

Таблшиця 2.6 – Розрахунок техніко-економічних показників швейного потоку

№ показника		Техніко-економічні показники		Умовна позначка	Розрахункова формула			Для потоку	Зміни		№ формули
1		2		3	4			5	6		7
1.		Випуск виробів в зміну		М	од.			260	1		2.3
2.		Трудомісткість		Т	с			8618	1
3.		Такт потоку			с			111.18	1		2.2
4.		Кількість робітників: розрахункова і фактична		Кр Кф	люд люд			76.96 77	1		2.2
5.		Продуктивність праці		ПП	од/с			ПП===3,38	1
6.		Коефіцієнт механізації Питома вага механізованих робіт		Кмех	%			Кмех ===0,6	1
1	2		3			4	5			6		7
7.	Коефіцієнт узгодження		Кс			Кс =	1			1		2.6
8.	Коефіцієнт використання обладнання. Час виконання механізованих робіт (машинних, спецмашинних, напівавтоматичних, пресових) Кількість машин, спецмашин, напівавтоматів, пресів		Кв.про Тмех п			с шт	Кв.про ===0,6			1
9.	Середній тарифний розряд Сума тарифних розрядів		tср			tср ===3,1			1
10.	Середній тарифний коефіцієнт Сума тарифних коефіцієнтів		Qср			Qср ===1,2			1
11.	Вартість обробки виробу Денна тарифна ставка першого розряду		Авир ДТС1			грн грн	=29,56			1
12.	Довжина потокової ліні, крок робочого місця		Lпл lk			м м	=110,88 1,2			1		2.4
13.	Знімання продукції з 1 метра потоку		Сп			од	Сп ===2,3			1

Незавершене виробництво НВ визначається як сума напівфабрикатів, що знаходяться в потоці:

1 – запас крою: 1/3 змінного випуску (1/3∙260=86,6);

2 – розробка крою – по одній пачці на кожного робочого запуску (1 пачка);

3 – заготовча секція – по одній пачці на кожного робочого в найбільшій групі (22 пачки);

4 – міжсекційний запас – 1/3 запуску;

5 – монтажна секція – по одній пачці (напівпачці) на кожного робочого (10 пачок);

6 – оздоблювання, контроль якості – по 5 одиниць на кожного робочого (60);

7 – комплектування – по 2 партії (пачки) кожної моделі (2).

Отже, 86,6+1+22+0,3+10+60+2=181,9

Виробничий цикл визначається за формулою:

(2.7)

де НВ – величина незавершеного виробництва;

М_год – випуск виробів в 1 годині

ВЦ==5,6

2.5 Вибір внутрішньопроцесних транспортних засобів

В заготовчій секції для транспортування та зберігання деталей крою і передачі пачок доцільно обрати візки-контейнери та візки-стілажі. Оскільки деталі пальто грузомісткі, то для їх транспортування і зберігання оберемо візки, що мають велику вмісткість, а також декілька ярусів, наприклад на верхньому знаходяться мілки деталі крою, а на нижньому – великі. В монтажній і оздоблювальній секції доцільно використати, як транспотний засіб для напівфабрикаиів і готових виробів, візки-кронштейни. У таблицуі 2.6 вказано вигляд і марку транспотрного засобу, його умовне зображення.

Таблиця 2.6 – Характеристика транспортних засобів

2.6 Розрахунок і план швейного цеху

План швейного цеху – схема розміщення взаємопов'язаних між собою транспортинх засобів, робочих місць потоку на площі цеху. Для АГП, що виготовляє пальто для дівчаток молодшого шкільного віку, норма площі складає 7,9 м² на одного робочого. Розрахуємо площу потоку за формклою:

S_пот =К_{ф ,} (2.8)

де - норма площі на одного робочог, м² ;

К_ф – кількість робочих

S_пот = 77 7,9=608,3 (м² )

Ширина і довжина цеху повинні бути кратними 6 (сітка колон 6) Обирається ширина цеху Ш_{шв.цеху} =18 м. згідно з з нормативами на площі швейних цехів площа даного швейного цеху складає 648 м² . Отже, ширина швейного цеху 648/18=36 м.

При розміщенні потоку в швейному цеху передбачені слідуючі розміри проходів по довжині і ширині приміщення:

· від торцевих стін цеху до початку і кінця агрегата 34,5 м;

· від бокових стін до агрегата 11,2 м;

· між агрегатами по ширині 1,52,0 м;

· між агрегатами по ширині цеху з урахуванням колон (головний прохід) 2,53,5 м.

план швейного цеху зображений на аркуші №1 графічної частини пояснювальної записки.

План цеху зображений у графічній частині пояснювальної записки на аркуші № 2 у масштабі 1:100. План цеху складається з одного швейного потоку. На плані даного швеного цеху можна виділити ділянки дублювання, заготівельну, монтажну секцію, ділянку ВТО. Робочі місця розміщен урахування послідовності переміщення напівфабрикатів і можливих повернень. на поераціях, що об'єднані, наприклад швейні і прасувальні, на одного робочого приходиться по одній швейній машині і електропаровій прасці. В цеху передбачено запасне обладнання. Для кожної робітниці передбачена наявність транспортних засобів для переміщення напівфабрикатів та готової продукції. Відстані між агрегатами достаньо великі, щоб ніщо не заважало як переміщенню робітників, так і засобів праці. Головний прохід знаходиться по центру цеху, напроти входу і виходу, що дуже зручно при знятті продукції на інший поверх.

Малюнок 1 - Обробка кишені у шві частин пілочки

Малюнок 2- Обробка капюшона

Малюнок 3 - Обробка підборту

Малюнок 4 – Обробка низу

Висновки

В даному курсовій роботі був розроблений проект виготовлення пальта дитячого із напіввовняної тканини для дівчаток молодшого шкільного віку. В ході розробки була розроблена технологічна послідовність на базі обраних моделей. У відповідності з вибраними матеріалами для пальто було підібране швейне і прасувальне обладнання. Технологічна послідовність враховує економічну ефективність обраного методу обробки зарахунок витрати часу.

Також доцільним при обробці пальта для дівчаток є використання спеціальної машини потаємного стібка «Штробель» (Німеччина), за допомогою якої підшивається низ виробу. Для розпрасування і закріплення бокових швів зшивання частин пілочок і спинки використано прес АТ-770/UL«SIDI»(Італія), що полегшує обробку виробу.

Для зменшення часу витрати на обробку виробу використали тасьму для начіпної петлі і підзор цільновикроєний з пілочкою.

Комплектування технологічної послідовності в організаційні операції дає змогу якнайефективніше організувати технологічний процес з урахуванням індивідуальних особливостей робітниць. Наприклад, операції, що недовантажені можна доручити малодосвіченим швеям, а операції, що достатньо завантажені або перевантажені підійдуть для висококваліфікованих швей.Адже такт, що розраховується в середньому не може врахувати індивідуальну швидкість кожної швеї. Тому комплектування є важливим етапом при проектуванні раціональної роботи швейного потоку.

Не менш важливим є синхронниф графі, що виражає і показує наглядно завантаженість технологічних операцій. По графіку можна розподіляти роботу між робітницями з урахуванням їх вмінь і навичок.

Звісно, розцінка труємкості виробу не цілком відповідає дійсності, бо була розрахована за показниками, що застаріли, тому одною з головних завдань є перегляд ісіснуючих тарифних показників.

План цеху був розроблений у відповідності з комплектуванням організаційних операцій. Робочі місця розміщені таким чином, щоб предбачити послідовність обробки виробу, а також можливі повернення операцій.

Щоб не було затримок при роботі, важливим є кількість обладнання в швейному цеху. Кожна швея повинна мати вільний доступ як до швейного, прасувального, так і іншого обладнання. Тому на кожну робітницю передбачено одне швейне обладнання і, якщо потрібно, електропарова праска. Обов'язковим є наяність запасного обладнання, аби в разі поломки швея змогла б безвідкладно продовжити роботу. В швейному цеху важливим є наявність транспортних засобів для переміщення напівфабрикатів і готової продукції. Для цього передбачені візки для переміщення напівфабрикатів по цеху і кронштейни для вішання на них готових виробів.

Швейний цех розділений на три ділянки 6 заготівельну, монтажну і оздоблювальну. Враховані всі відстані, а таокж головний прохід для вільного транспортуванння робочих і засобів праці.

Головним завдання швейної промисловості являється вдосконалення і використання таких методів обробки, що дозволили б скоротити витрати на виготовлення виробів і збільшили б виробництво. А це можливо при використання сучасного обладнання, що володіє такими пристосуваннями і механізмами, що замінюють ручні операції і прискорюють процес виробництва. Але поряд з цим неможливе використання неякісних матеріалів для обягу, що в деякій мірі «економить» затрати. А з такою «економією» виробник може втратити свого покупця.

На сьогоднішній день головним завданням випускників нашої спеціальності є розробка і внедрення сучасних технологій в легкій промисловості, що дозволить виготовити високоякісний одяг і дати можливість конкурувати із світовими виробниками одягу.

Список використаних джерел

1. ЦНИИШП. Типовая техническая документация по конструированию, технологии изготовления, организации труда, основним и прикладным материалам, применяемым при изготовлении детских пальто – М,: ЦНИИТЭНИлегпром, 1982 – 252 с.

2. Коаеткин П.П. Одежда: технология-техника, процессы, качество – М,: Изд. МГУДТ, 2001 – 560 с.

3. Технология швейных изделий: методически рекомендации по выполнению курсовых и дипломных проектов. Выбор технологического оборудования, реконструкции и реоганизации предприятий / Матюхова А.Л., Рябчиков Н.Л., Волошина О.И. – Харьков: УИПА. 2002

4. Справочник. Промышленные швейные машины / В.Е. Кузьмичев, Н.Г. Панина. – М.: ООО «Взеркале», 2001 – 246 с.

5. Савостицкий Н.А., Армирова Э.К. Материаловедение швейного производства – М.: Изд. Центр «Академия»: Мастерство6 Высшая школа, 2000 – 240 с.

6. Прейскурант 032 Розничные цены на шерстяные и штучные изделия. М.: Прейскурантиздат, 1985.

7. http://www.marketsvit.com/

8. http://www.ua.all-biz.info/buy/goods/?group=1056472

9. http://sew-good.com.ua/

10. http://www.pfaff.homesewingcenter.ru/

11. http://www.lapka.com.ua/brand-pfaff.aspx

12. Основы проективрования швейных предприятий: Учебник/ С.М. Константиеов, Г.Е. Литвиненко, О.Ю. Комиссаров и др.4 под редакцией С.М. Константинова. – К.: Вища школа, 1992 – 375 с.