Реферат: Дослідження зв язку рекламного звернення з його носіями

Реферат на тему:

Дослідження зв'язку рекламного звернення з його носіями

Таке дослідження включає все, крім самого рекламного тексту і художнього оформлення. Найважливіше — це визначити вплив носія на характер реклами. Ідея полягає в тім, що оточення для реклами, яке створює носій, може суттєво впливати на характер отриманого покупцем стимулу.

Телебачення може демонструвати дію, може торкатися таких почуттів, які є неможливими при застосуванні інших засобів масової інформації. Для деяких рекламних звернень цей вид впливу на цільову аудиторію є вирішальним. З іншого боку, телебачення — це пасивний засіб. Радіо більше активізує слухача, даючи йому можливість «домальовувати» в уяві почуті повідомлення. Друковані засоби масової інформації більш придатні для довгих і складних повідомлень. Будучи зв'язаними із щоденною інформацією, вони (особливо газети)можуть породжувати відчуття об'єктивності й таке враження, що все, про що пишуть у газеті, насправді відбувається у житті. Це враження може перейти і на рекламне звернення (якщо, звичайно, є відповідна довіра до цих засобів масової інформації).

Визначення впливу носія як джерела рекламного звернення є похідним від загальних цілей рекламної кампанії. Наприклад, бажання зацікавити покупця буде грунтуватися на зовсім інших засадах, аніж бажання передати повідомлення або створити певний імідж. За кордоном користуються п'ятьма ознаками носіїв, які необхідно враховувати при проведенні досліджень: безсторонність, компетентність, престиж, створення настрою й уміння зацікавити потенційного покупця.

Міра безсторонності для вибору носія як джерела інформації не є найважливішою. Як правило, усі носії бувають в основному нейтральними стосовно звичайного рекламного звернення, яке в них друкується, показується чи передається. Проте коли йдеться про рекла­му, яка має відношення до політичних чи соціальних питань, позиція носія справді може впливати на повідомлення, що рекламується.

Рекламне звернення має відповідати спеціалізації того носія, в якому його вміщено. Так, у спортивних журналах рекомендується друкувати рекламні звернення про нові товари та спортивні ігри, ос­кільки редактори та автори журналу є визнаними спеціалістами в галузі спорту. Ось чому читач шукатиме саме там компетентної ін­формації з цього питання, а це настановлення читача майже автома­тично поширюватиметься і на рекламне звернення. З іншого боку, рекламне звернення, яке не відповідає змісту й стилю свого носія, може породити відчуття дискомфорту, роздратування, а отже, не сприяти ефективності рекламної кампанії.

Позитивний вплив компетентності носія зростатиме, якщо зов­нішній вигляд рекламного звернення нагадуватиме зовнішній виг­ляд оглядових статей чи рубрик носія. Іноді в зарубіжних журналах та газетах вони настільки схожі, що доводиться додавати позначку:

«Це реклама». Такий підхід сприяє привертанню уваги (його чита­ють у першу чергу) читача до рекламного звернення. Вплив збіль­шується також, коли продукція, що рекламується, має пряме відно­шення до спеціалізації носія (наприклад, вміщення в спортивному журналі реклами, спрямованої на створення престижу фірми, що ви­готовляє спортивне взуття).

Вплив престижу носія можна розглядати як вплив на настрій, що його цей носій створює у своїх читачів. Американські спеціалісти вважають, що настрій, породжений самим носієм, впливатиме на ставлення до рекламного звернення, а відтак і цей настрій необхідно перетворити на мету рекламного звернення: людина має бути щас­ливою, а мета реклами — зробити її щасливою.

Коли метою є створення відповідного настрою, необхідно виз­начити, який саме носій створює щось подібне. Отже, носій має гар­монізувати з виробом, що рекламується. Зарубіжні спеціалісти на цій підставі рекомендують рекламувати вироби для чоловіків у при­годницьких фільмах і у рекламних роликах, що побудовані на такій самій фабулі. Натомість для реклами продуктів харчування і товарів для хатнього господарства використовувати емоційний вплив, ко­медійні ситуації, показ родини, дітей тощо.

Носій, який сам цікавить читача, може зробити рекламну кампа­нію ефективнішою, ніж носій, який є нецікавим для читачів (гляда­чів), однак носій має бути не настільки захоплюючим, щоб реклама сприймалася як чужорідний елемент, що надаремно відвертає увагу.

Рекламне звернення, яке має на меті створення іміджу, діятиме ліпше в престижних журналах, аніж у журналах для спеціалістів.

За кордоном проводять численні дослідження засобів масової інформації за такими показниками, як динамічність, інформативність, розважальність, інтелігентність, моральність, вплив, формат та масштаб. При цьому використовуються деякі специфічні моделі й поняття, зокрема поняття: «сукупна рекламна аудиторія» і «щільність розподілу».

Охоплення, як відомо, — це кількість людей, яким показали один більше носіїв рекламних звернень у порядку використання засобів масової інформації, якщо аудиторія не повторюється. Сукупна рекламна аудиторія — це обмеженіша кількість людей. Це поняття використовується для означення охоплення певної кількості людей двома чи більше випусками (показами) даного носія, тобто загальної кількості людей, які проглянули ці випуски. Чисте охоплення — це охоплення поєднанням поодиноких випусків двох або більше носіїв. Під частотністю, тобто щільністю розподілу, розуміють середню кількість пред'явлень (показів) носія кожній людині за розробленим графіком використання засобів розповсюдження реклами.

Загальну кількість пред'явлень отримують множенням кількості охоплення на частотність, тобто

JRP = (охоплення / уся рекламна аудиторія) * частотність.

Головним є питання вибору між охопленням і частотністю. Для деяких рекламних кампаній вирішальним вважається питання охоплення (для досягнення поінформованості про новий виріб, наприклад, необхідно охопити значну частину ринку і може не знадобитися багато повторень). Для рекламного звернення, в якому є детальні характеристики виробу, інформація про особливості його використання потребує багатьох повторень. Багато повторень треба передбачати, створюючи престижну рекламу. У цьому випадку частотність буде вирішальним фактором.

Розподіл частотності визначає кількість людей, яким буде пред'явлено рекламне звернення відповідну кількість разів. Розподіл частотності враховує як тих, хто не читає багато (не дивиться телебачення чи дивиться вибірково; не слухає радіопередач чи слухає вибірково), так і тих, хто має звичку багато читати й слухати.

Найбільш простими є розрахунки вартості показу на одну тис. членів рекламної аудиторії.

У практиці рекламного бізнесу США використовуються дві моделі — модель МЕDІАК., яка грунтується на зв'язку між витратами на рекламу і збутом, друга — модель АDМОD, яка базується на визначеннізв'язку між рекламним зверненням і якимось результатом (перша купівля продукту, зміна свого ставлення до торгової марки, фірми тощо).

Модель МЕDІАК. Населення поділяють на ринкові сегменти. У кожного сегмента є власний потенціал (здатність) збуту і звичка до певних засобів і носіїв інформації. Графік використання засобів ма­сової інформації розробляється на підставі замовлених публікацій у носіях реклами. Публікації здійснюються з розрахунком на показ у різних сегментах ринку. Прогнозований збут на певному сегменті ринку збільшується зі зростанням рівня експозицій (з урахуванням забування). У моделі використано такі позначення:

j — індекс вибраних варіантів використання носіїв,j = 1,2...J ;

s — індекс сегментів, s = 1, 2 ... S ;

t — індекс часу, t = 1,2... Т;

d_sjt — ефективність експозиції (прогнозована кількість експози­цій на одну людину в ринковому сегменті за вибраним варіантом у в період t ).

d_sjt — це результат множення трьох величин:

d_sjt = h_j q_sj k_jt ,

де h_j — імовірність експозиції у вибраному варіанті носія реклами j за умови, що людину залучено до читацької аудиторії носія j ; q_sj — частка людей у ринковому сегменті s , які входять у читацьку ауди­торію носія j (носія вибраного варіанта j ) в середньому; k _jt — сезон­ний покажчик розміру читацької аудиторії для носія j в період t .

Член k _jt , регулює q_sj щодо читання друкованих або перегляду телеві­зійних носіїв, зв'язаних з порою року (сезоном). Уведення фактора часу дає можливість уточнити умови експозиції, беручи до уваги, що звичка читати й дивитися телевізор може змінюватися протягом року.

У моделі МЕDІАК використовується складова, що називається вартістю експозиції на одну людину в сегменті s у період часу t і по­значається y _st . Її не можна безпосередньо спостерігати, але можна розрахувати математично. У кожний період часу цей показник зрос­тає на суму показів (експозицій) кожного рекламного звернення, пред'явленого в цей час:

S e_j d_sjt x_jt

j

де e_j — вплив вибраного носія у як джерела реклами; x_jt — кількість публікацій у вибраному носіїj в період часу t .

Вважається, що вплив реклами з часом зменшується в геометри­чній прогресії зі швидкістю a

y_st = ay_s (_t-1 )+ S e_j d_sjt x_jt

j

де y_st — вартість експозиції на одну людину у сегменті s у період часу t ; a— частка відy_st яка зберігається від одного періоду часу до наступного.

Згідно з даними американських дослідників, відсоток забування з часом не змінюється. Якщо в перший період часу забуто 30 відсотків , (a=0.7), то 30 відсотків від залишку забуватиметься протягом другого періоду. Якщо рівень y_st знизився з 1,0 до 0,7 після першого періо­ду, то знизиться до 0,7² , або 0,49 після другого. Точне значення a залежатиме від тривалості періоду. Якщо a дорівнюватиме 0,49 за період у чотири тижні, то складова a за двотижневий період дорівнюватиме 0,7. Якщо період часу буде дуже коротким (день або навіть година), темп забування наближатиметься до показової кривої aе^{- bt} .

Припускають, що реакція збуту ринкового сегмента є нелінійною функцією y_st ; т _st — середній на одну людину потенціал збуту ринкового сегмента s у період t (грошова одиниця / людина / період часу); g (y_st ) — середнє відсоткове відношення очікуваної реакції в сегменті ринку s на час t , досягнутий за вартості експозиції на одну людину y_st .

Довільна величина т _st g (y_st ) є нормою збуту, яку буде отримано за даного рівня y_st і n_s т _st g ( y_st ) — збут, що досягається у сегменті s у періодчасуt зay_st , де n_s — кількість людей у ринковому сегменті s .

Економіко-математична модель МЕDІАК. потребує знаходження x_jt та y_st таким чином, щоб

SS n_s т _st g ( y_st ) -max,

s t

якщо y_st = ay_s ( _{t -1} )+ S e_j d_sjt x_jt

j

e_jt £x_jt £u_jt ,

SS c_jt x_jt £ B,

t j

e_jt — мінімальна кількість публікацій у вибраному носіїj у період часу t ; u_jt — максимальна кількість публікацій у вибраному варіанті j і період часу t ; c_jt ,— вартість вибраного варіанта j в період часу t ; B —бюджетне обмеження.

Цільова функція визначає вартість графіка публікацій.

Бюджетне обмеження не дає змогу вибрати графік публікацій, який вийде за рамки певного рівня бюджету.

Модель МЕDІАК базується на реалістичному, але дещо спрощеному уявленні про дію рекламного процесу: при створенні експозиції рекламного звернення досягається певний розумовий стан y_st , оскільки населення забуватиме повідомлення. Якщо його експозиція (показ) не повторюватиметься, то й потрібний рекламодавцю розу­мовий стан буде поступово зникати. Відтак концепція зменшуючих повернень уводить функцію g (y_st ), яка пов'язує названий розумовий стан, який створюється рекламним зверненням, із рішенням про ку­півлю товару. Ця функція характеризує таку істину: після того, якy_st , досягає певного рівня, збільшення його вже не має сенсу.

Отже, модель МЕDІАК базується на опосередкованому зв'язку між витратами на рекламу і безпосереднім збутом. Коли такий зв'язок є насправді, модель може бути ефективною. До переваг мо­делі належить урахування реального часу та пори року. Модифікації моделі використовують імовірнісний розподіл для y_st , що допомагає зменшити викривлення результатів.

Модель А D МОD. Ця модель відрізняється від моделі МЕDIАК двома особливостями: по-перше, вона виходить із іншої операційної концепції рекламного процесу, по-друге, передбачає ймовірність показу (експозицій) рекламних звернень на рівні окремої людини.

У моделі АDМОD увага спрямовується на зміни переконань або рішень споживачів, які реклама намагається прискорити і які мають перспективне значення для фірми. Так, рекламодавець може мати на меті переконати споживача: а) купити торгову марку вперше; б) ку­пити торгову марку повторно, запроваджуючи новий спосіб користування торговою маркою; в) змінити ставлення до торгової марки;г) отримати інформацію про торгову марку тощо. Такі результати рекламної кампанії сприятимуть зростанню виробництва в майбут­ньому, тобто зростанню збуту або прибутку в наступних періодах.

У моделі АDМОD робиться спроба створити графік показу рек­ламного звернення в засобах масової інформації, який сприятиме максимізації прибутку в заздалегідь визначений період рекламної кампанії. Основною особливістю використання моделі є визначення показника, який розкриватиме ймовірність того, що пізнання спо­живача змінюється у потрібному для рекламодавця напрямі і він має на меті зробити бажану для рекламодавця дію (тобто купити те, що рекламується). Спеціалісти з рекламного бізнесу у США вважають, що на цю ймовірність впливає показ (експозиція) рекламного звер­нення в засобах масової інформації.

Модель АDМОD передбачає обстеження окремих груп населення, відібраних із різних сегментів, а також дослідження імовірності впли­ву графіка показу на кожну окрему людину з цих груп. Вплив зале­жить від таких факторів: а) складності чи «вартості» рішення про ку­півлю (змін у пізнанні), яке може виникнути в результаті показу рекламного звернення; б) кількості експозицій та їх джерел для окре­мої людини згідно з графіком; в) властивості рекламного звернення реально вплинути на зміни у пізнанні або на рішення про покупку.

Особливістю моделі є також порівняно висока кількість людей у групах кожного сегмента, яка має бути не меншою за 100—200 осіб. Змір групи, що обстежується у сегменті s, позначається п _s а загальний розмір сегмента — N_s . Метою рекламодавця в моделі вважається, як уже було сказано, прискорення змін у пізнанні або рішення про купівлю. Перспективне значення для фірми отримання такого результату від члена сегментаs позначається W_s . Це реальна величина збуту та прибутку, що прогнозується, і яка є результатом змін у пізнанні або в поведінці покупця.

У моделі використовуються такі компоненти, як функція повторів показу рекламного звернення і вплив носія реклами.

Припустімо, що метою рекламного звернення є залучення члена сегмента до пробної купівлі. Перспективне значення для фірми цієї купівлі відбиватиме валовий прибуток від продажу товарної марки. При цьому коефіцієнт переоцінки (знижка у відсотках) відображатиме собівартість капіталу й неврівноваженість ринку, обсяг купівель у даному асортименті товарів, які здійснює член сегмента, і рівень ставлення до торгової марки після того, як її випробують чи використають. Оцінку ставлення до торгової марки можна здобути різними способами: дослідженням чи просто спостереженнями за частотою повторних купівель. Ця ситуація схожа з тією, коли метою є залучення споживача до використання продукту (виробу) по-новому, для іншої мети. У контексті важливим визначальним фактором W_s , є нові способи використання торгової марки після того, як споживача переконали випробувати (використати, купити вперше) дану торгову марку.

Метою може бути зміна іміджу торгової марки. У цьому випадку завданням може бути збереження прихильності наявних споживачів, зменшення їхньої піддатливості на умовляння конкурентів. Імовірно, що більш високий імідж буде зв'язаний із більш стійким рівнем покупок. Різниця цих рівнів позначається W_s .

Для кожного члена обстежуваної групи, окремої людини і , визначається ймовірність того, що їй буде запропонований кожний носій j , який розглядається у моделі. Ця ймовірність позначається b_ij . Носій j зв'язаний з вибраним варіантом показу. Умовна ймовірність того, що вибраний варіантj справді буде запропонований кожній окремій людині, позначається h_j . Тобто ймовірність того, що людина і читає певний номер якогось журналу позначатиметься b_ij ,а ймовірність того, що ця людина побачить відповідне рекламне звернення в ньому —h_j . Результат множення цих двох членів відображає ймовірність того, що окремій людині і буде показаний вибраний варіант носія. Тоді

Р _ij = b_ij h_j

де Р _ij — імовірність того, що окремій людині і буде показаний вибраний носій j .

Модель допускає також уведення показника Z_i , — довільної ве­личини, що відображає кількість показів (експозицій), отриманих людиною i за графіком показу рекламного звернення, який є цільо­вою функцією. Значення Z_i не може бути встановлено точно, але, знаючи ймовірність показу, можна розрахувати ¦(Z_i ), тобто розподі­лення ймовірності для Z_i для графіка публікацій (показу). Так, коли розглядаються тільки дві публікації, імовірність експозиції, що до­рівнює 0, для окремої людини і буде (1–P_{i 5} )(1–P_{i 7} ), імовірність од­нієї експозиції дорівнює P_{i 5} (1-P_{i 7} )+P_{i 7} (1–P_{i 5} ), а ймовірність двох експозицій дорівнюватиме P_{i 5} -P_{i 7} . Для спрощення розрахунків¦(Z_i ) можна застосувати формулу бінома. При цьому середнє від¦(Z_i ), яке отримує окрема людина i , дорівнюватиме:

S Р _ij X_j

j

де X_j — кількість публікацій у вибраному носіїj .

Також рекомендується вирахувати розподіл за формулою

S Р _ij (1- Р _ij ) X_j

j

Таким чином, метод АDМОD допускає, що рекламна кампанія певної тривалості намагається змінити поінформованість людини або прискорити її дію (купівлю). Результатом рекламної кампанії має бути ймовірність того, що вона мала успіх у члена сегмента. Цяймовірність позначається через a(1/s). Вона буде однаковою для кожного сегмента, а цифра «1» означає, що вплив джерела інформації (носія) буде максимальним. Імовірність буде залежати від кількості експозицій, які можна провести згідно із графіком публікацій для члена будь-якого даного сегмента Z , тобто в моделі враховується також функція повторень a_s ¹ (Z_i ).

У моделі АDМОD відсутні розрахунки величини фактора забу­вання, як це має місце в моделі МЕDІАК. Однак і модель АDМOD виходить із припущення, що рекламне звернення наприкінці рекла­мної кампанії повністю забувається, тобто визнається обмежений час дії рекламного звернення. Справді, ті люди, які не прореагували на рекламну кампанію, коли вона була в розпалі, навряд чи реагуватимуть на ту саму рекламу, якщо кампанію буде продовжено. Ось чому в моделі не використовується показник забувань. Функція повторів експозицій зв'язується з оптимальними умовами: журнал чи телевізійна програма, які є носіями рекламного звернення, збільшують вплив рекламного звернення до максимального рівня завдяки таким факторам, як інтерес глядацької аудиторії, престиж носія тощо. Допускається, що вплив джерела (носія) може сягати 1,0 за шкалою 0.....1,0.

У моделі АDМОD кількість експозицій, які отримує кожна окрема людина за розробленим графіком публікацій (показу), є відомою лише з більшою або меншою ймовірністю. Точно невідомо також, які саме публікації були найбільш ефективними у показі. Функція повторів для фіксування впливу вибраного варіанта як джерела реклами позначається через a_s (Z_i ).

Призначення цільової функції — надати ефективність графіку публікацій реклами в засобах масової інформації. Для рекламодавця вартість рекламної кампанії, спрямованої на окрему людину і в сегменті s , — це вартість бажаного результату W_s , помножена на ймовірність того, що рекламне звернення буде стимулювати результат a_s (Z_i ). Якби кількість експозицій була відома точно, вартість, що визначається стосовно кожного члена і сегмента s , дорівнювала б W_s a_s (Z_i )

Проблема в тім, що точна кількість експозицій, яку отримує окрема людина згідно з даним графіком публікацій, не відома. Відомий тільки ймовірний розподіл кількості експозицій ¦(Z_i ). Тобто необхідно знайти очікуване Z_i від W_s a_s (Z_i ), що є передумовою виз-Вня очікуваної вартості для окремої людини i за формулою

Загальна очікувана вартість, яку отримують від групи з ринкового сегмента s , розраховується як підсумок для всіх окремих членів групи, що обстежується і належить до ринкового сегмента s :і Îs . Використання фактора N_s /n_s , точно встановлює результат за величиною сегмента. Фактично член 1/п, дає середню очікувану вартість для кожного члена групи, що обстежується, із сегмента s і за множення на N_s дає величину очікуваної вартості для всього сегмента. Усі сегменти сумуються, щоб отримати загальну очікувану вартість згідно з графіком публікацій, тобто вартість цільової функції моделі.

Економіко-математична модель при використанні моделі АDМОD потребує знаходження групи членів x_j , щоб привести V до максимуму:

V = S ( N_s /n_s )S S W_s a_s (Z_i )¦(Z_i ) -

s і Îs Z_i

S c_j x_j £B,

j

l_j £x_j £u_j

де V — сумарна віддача (вартість); с _j , — вартість публікацій у носіїj ;x_j — кількість публікацій у вибраному варіанті j ; В — розмір бюд­жету; l_j — мінімальна кількість публікацій у вибраному варіанті j ;u_j — максимальна кількість публікацій у вибраному каналі (носії)j .

Ми бачимо, що обмеження ті самі, що і в моделі МЕDІАК. До­датково введено можливість встановлювати більш низький і більш високий рівні кількості публікацій у будь-якому каналі (носії, засобі масової інформації). Пошук відбувається систематично за всіма мо­жливими варіантами.

Модель може одночасно використовуватися з метою визначення бюджету і прийняття рішення про розміщення рекламного звернення.

Шукаючи кращого варіанта, використовують засіб, коли продо­вжують додавати публікації (покази) доти, доки зростаюча ефекти­вність від публікацій не перевищить вартості самих публікацій. Рі­вень бюджету, вартість якого з останньою публікацією стає виводом (цільовою функцією) моделі, а не вводом, є оптимальним, тому що відтоді зростання чи зменшення бюджету зменшує ефективність ре­кламної кампанії фірми.

Ці дві моделі використовуються, коли рекламна кампанія вже поча­лася, рішення щодо рекламного тексту прийнято, рекламні звернення підготовлено. Проблема тільки в тім, щоб своєчасно розмістити рекла­мне звернення в засобах масової інформації, що діють на терені країни.

Однак можна розширити модель, додавши до неї показник спрямованості рекламного тексту.

Припустімо, що с — показник варіантів рекламних текстів і що їх два: с= 1 — у рекламній кампанії для створення поінформовано­сті; с=2 —у рекламній кампанії для зміни ставлення до нового ви­робу. В обох випадках виділяють один із атрибутів цього виробу. Потім у рамках моделі МЕDІАК вибирають x _cjt , який входить у ці­льову функцію. Член h_cj буде значно відрізнятися в кожному з варі­антів рекламного тексту. Таким же чином визначається вплив на функцію повторення. У рекламній кампанії для створення поінфор­мованості краще використовувати рекламне звернення, що привер­тає увагу якнайбільшої кількості членів сегментів, а в рекламній ка­мпанії для зміни ставлення такий підхід менш вдалий. Тобто будуть мати місце такі функції: g_c (y_st ) або a_cs (Z_i ).

Функція забування також залежить від рекламного тексту і від мети рекламного звернення. Текст, що має тільки інформацію про новий продукт, може легко забутися. А якщо зміни в ставленні до продукту будуть пов'язані з більш глибоким пізнанням даного продукту, то таке рекламне звернення забуватиметься не так швидко.

За використання кількох текстів забування в моделі МЕDІАК можна визначити як aс . Вплив вибраного засобу розповсюдження (джерела інформації) буде також різним залежно від мети рекламного тексту. Рекламна кампанія для створення іміджу може мати успіх завдяки престижному джерелу, в той час як рекламна кампанія для створення поінформованості про торгову марку буде успішнішою, коли джерелом стане спеціаліст високого рівня. Це визначається як l_cj .

Підсумовуючи, слід зауважити, що в основу рекламного менеджменту покладено три економічні та технічні рішення: рішення щодо рекламного тексту, рішення щодо бюджету та рішення щодо розповсюдження рекламного звернення в засобах масової інформації. Дослідження в цих напрямах тривалий час велись нарізно. Сьогодні вже створено технічні засоби і моделі комунікативних процесів, що дають змогу охопити всі складові рекламного процесу.