ЗВІТ
про педагогічну практику з 10.02.92 по 22.03.92 студентки філологічного факультету Деценко
І. П.
Педагогічну практику проходила у 115-
й школі м. Києва.
У школі було створено всі умови для проходження. практики. Всі вчителі української мови й літератури мають великий стаж роботи, високу фахову й методичну підготовку. Шкільні кабінети української мови і літератури достатньо обладнані технічними засобами навчання, забезпечені наочними посібниками, науковою, навчальною та методичною літературою. Протягом усього перебування в школі я мала змогу отримувати консультації як від учителів-предметників
і класних керівників, так і від адміністрації школи.
Під час практики провела 12 контрольних уроків і 5 уроків, які спеціально не оцінювались. Усі уроки були обговорені з учителем і методистом. Практика у школі допомогла виробити багато практичних умінь і навичок. Я навчилася:
1) проводити уроки різних типів з української мови і літератури;
2) перевіряти різні види письмових робіт, оцінювати та аналізувати їх;
3) планувати роботу з розвитку мови;
4) працювати над наочністю у класі, виготовляти дидактичний матеріал для уроків:
5) організовувати позакласну роботу з української мови та літератури;
6) проводити класні години.
При проведенні уроків як із мови, так і з літератури у подачі нового матеріалу, в його закріпленні особливих труднощів не було. Складніше проводити уроки аналізу контрольних робіт чи диктанту, а також уроки з розвитку мовлення.
За час педагогічної практики проводила позаклас-ну
роботу із спеціальності: лінгвістичну вікторину, тиждень української мови. До шевченківських свят "В сім'ї вільній, новій..." випустила з учнями стіннівку.
Які ж труднощі були під час практики?
1. Не завжди могла підвести учнів до сприйняття наочності та організувати роботу з нею. Найчастіше наочність виконувала лише ілюстративну функцію, а не була важливим органічним елементом уроку.
2. Важко встановлювати зв'язок уже вивченого учнями матеріалу з тим, що вивчається, а також показувати перспективу практичного його використання.
3. Не завжди вдало могла визначити виховну мету уроку, хоча протягом уроку її забезпечувала.
4. Не завжди враховувала психічний і фізичний стан дітей на уроці й намагалася утримувати увагу зауваженнями до класу.
Висновки:
1. Педагогічна практика поглибила, закріпила знання з фахових і психолого-педагогічних дисциплін, здобуті в інституті, та дала змогу застосувати їх на практиці.
2. Виробила вміння проводити різні типи ур
оків, застосовувати різні методи й форми роботи, які активізують пізнавальну діяльність учнів.
3. Закріпила впевненість у правильності вибору професії й фаху, викликала прагнення вивчати спеціальні та психолого-педагогічні
дисципліни у вуз
і, вдосконалювати свої педагогічні здібності, розширювати свою ерудицію.
4. Дала змогу відповідно до знань з педагогіки, психології й фізіології проводити навчально-виховну роботу з дітьми середнього шкільного віку.
5. Показала функції класного керівника й дала змогу випробувати себе в них.
6. Дала змогу протягом шести тижнів спостерігати за навчально-виховною роботою в школі, аналізувати її й робити висновки.
22.03.96 (підпис)
|
