Назва політичних партій (об’єднань)

Рік утворення

Керівник

Інтереси яких верств населення виражає

Основні програмні положення

Комуністична партія України

1993

Симоненко П. М.

Робітники, селянство

- усунення від влади антинародного, антинаціонального режиму і повернення влади трудовому народові в особі Рад депутатів трудящих та інших повноважних органів;

повернення народу і взяття під контроль держави майна, привласненого всупереч суспільним інтересам;

припинення падіння виробництва і відновлення основних соціально-економічних прав трудящих;

організації контролю трудових колективів через створені на підприємствах ради робітників за виробництвом і розподілом національного багатства

Народний рух України

1993

Тарасюк Б.І.

Робітники, селянство, середній клас

- суть змін в економічній політиці повинна полягати в переході від обмежувальних заходів до стимулювальних, наслідком чого повинне стати пожвавлення виробництва і на цій основі підвищення життєвого рівня населення;

стимулювання об’єднання приватного підприємництва, структурних галузевих перетворень, концентрації капіталів через акціонерні товариства, вільний продаж акцій, захист прав акціонерів, підпорядкування держави як акціонера рішенням корпорації;

забезпечення права на працю і створення умов зайнятості населення, реформа системи оплати праці, пенсійна реформа, реформа системи надання соціальних послуг

Соціалістична партія України

1991

Мороз О. О.

Цушко В.П. - з 2010 р.

Робітники, селянство, середній клас

- подолання відчуження людини від держави, виробництва, суспільства, людини від людини, поділу України на Схід і Захід, а українців - за етнічним походженням, мовою та політичними переконаннями;

соціально орієнтована економіка, різноманітність форм власності, ефективне державне регулювання ринкового господарства;

сильна державна влада під постійним контролем народу;

динамічне суспільство, що розвивається, засноване на політичній стабільності, національній єдності, відкритості, змагальності ідей у політиці

Партія зелених України

1990

Кондратюк Т.В.

Всі верстви населення

- орієнтація на споживання не може дати людині щастя та досягнення мети життя;

необхідність еволюційного ненасильницького розвитку суспільства;

пріоритет екології над економікою, політикою та ідеологією, прав особистості над правами держави

Селянська партія України

1992

Холоднюк З.В.

Аграрії-господарники, робітники АПК

- соціально-економічний розвиток України можливий на основі різних форм господарювання за збереження життєздатності важливих галузей промисловості та сільського господарства шляхом поетапного входження в ринкову економіку та міжнародні економічні зв'язки з метою побудови суспільства соціальної справедливості;

розвиток усіх форм економічної діяльності, що сприяють зростанню матеріального добробуту народу;

розглядає приватизацію як необхідний механізм ефективної економічної діяльності на сучасному етапі в тих галузях народного господарства, що вичерпали свої потенційні можливості в умовах спотвореного соціалістичного способу виробництва

Народно-демократична партія

1996

Супрун Л.П.

Робітники, селянство, середній клас

- реалізація права працездатних громадян на отримання роботи та справедливу оплату, що забезпечить добробут кожної сім'ї, а також права непрацездатних на підтримку і захист з боку суспільства;

орієнтація на підтримку ефективного власника, формування міцного середнього класу як основи соціально-економічної стабільності держави, незворотності ринкових реформ;

за перерозподіл функцій і відповідальності у вирішенні соціальних проблем між державою, працівником і підприємцями, підвищення ролі регіонів у здійсненні соціальної політики;

в основу соціально-трудових відносин повинні бути закладені засади соціального партнерства як засобу досягнення консенсусу, пошуку взаємоприйнятних рішень між власниками, державою, найманими працівниками

Партія регіонів

1997

Азаров М. Я.

Всі верстви населення

- підсилення ролі місцевого самоврядування, розвиток в регіонах України демократії та ініціативи відповідає загальносвітовим тенденціям. Саме в областях, містах, районах, селищах і селах зосереджується людський капітал, створюється національне багатство, стверджується сьогодення і визначається майбутнє країни;

побудова міцної демократичної держави, здатної ефективно відповідати на сучасні глобальні виклики, можлива лише за умов повноцінного представництва регіонів у вищих органах влади та ефективного розподілу повноважень між центральною владою і органами місцевого самоврядування;

фундаментом Партії регіонів, її кадровим ядром, соціальною опорою є люди праці всіх сфер суспільного життя, чиїми зусиллями твориться новітня українська історія, зміцнюється держава та суспільство;

політичний центризм - основа стратегії Партії регіонів.

Прогресивна соціалістична партія України

1996

Вітренко Н. М.

Робітники, селянство

- теоретичною основою програми ПСПУ є марксизм;

головною умовою зміни курсу реформ партія визнає розрив відносин з Міжнародним валютним фондом і визнань стратегічними партнерами Росії та Білорусії;

необхідним напрямком економічних перетворень є зміна податкової, банківської, інвестиційної, цінової, зовнішньоекономічної політики з метою створення нових робочих місць, захисту внутрішнього ринку, забезпечення стабільного зростання виробництва;

безумовними вимогами є відновлення контролю й обліку, планування, управління економікою, інвентаризація усіх приватизованих об’єктів при використанні процедури націоналізації для захисту інтересів, неприпустимість перетворення землі на товар;

необхідними напрямками у соціальній політиці є реформа системи заробітної плати, пенсії і соціальних виплат на основі їхньої відповідальності прожитковому мінімуму і повернення трудових заощаджень населенню. забезпечення безкоштовними послугами охорони здоров’я та освіти, доступність житлово-комунальних послуг

Наша Україна

2005

Ющенко В.А.

Робітники, селянство, середній клас

- зміцнення та захист незалежності, державного суверенітету та єдності України;

утвердження в житті держави і суспільства цінностей людської гідності, свободи, справедливості, забезпечення демократії і верховенства права;

формування нових демократичних інститутів, які консолідують активність мільйонів українців для реалізації їхніх прагнень та інтересів

Всеукраїнське об'єднання Батьківщина

1999

Тимошенко Ю.В.

Робітники, селянство, середній клас

- відродження духовності та інтелекту нації повинні стати головним аргументом України в боротьбі за її місце в Об'єднаній Європі та світі;

головним мірилом ефективності державної влади на найближчий п'ятирічний період повинно стати подолання бідності народу, підвищення його життєвого рівня, особливо малозабезпечених громадян, багатодітних сімей, пенсіонерів i інвалідів до рівня сусідніх країн Європи;

подолання суперечностей між інтересами суспільства i приватного капіталу у володінні засобами виробництва, забезпечення справедливого, раціонального розподілу i перерозподілу національного багатства та розумне співвідношення між споживанням i накопиченням;

в основу економічної модернізації України "Батьківщина" покладає стратегію випереджаючого інноваційно-інтелектуального розвитку

Негативні тенденції в соціальній сфері

Як вони проявились

Основні заходи, які використовує уряд для їх ліквідації

Заниження ролі соціальної сфери на противагу економіці та політиці

Відмова від патерналістської моделі (через обмежені фінансові можливості держави) і відсутність чітких орієнтацій у значенні вибору оптимальної моделі (через зміщення соціальних проблем на останнє місце після політичних і економічних), соціальна політика поки орієнтована лише на зниження соціальної напруженості

Створення робочих груп з питань мінімізації негативного впливу на соціально-економічну ситуацію

Старіння нації, значне скорочення працездатного населення, скорочення рівня життя

На даний час в Україні 15 млн. пенсіонерів, 3,5 млн. інвалідів, людей похилого віку при загальній чисельності населення - 46,6 млн.

Прийняття низки законів: "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо погашення заборгованості перед Пенсійним фондом України та посилення відповідальності за порушення законодавства у сфері загальнообов`язкового державного пенсійного страхування", "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення інвалідів автомобілями"

Низький рівень життя більшості населення, безробіття

Робітник не може на заробітну плату забезпечити себе і свою сім'ю, а значить, змушений звертатися за допомогою в органи соціального забезпечення. Так, сьогодні державну допомогу одержують 4,6 млн. українських сімей, тобто кожна четверта. Наявність освіти і високої кваліфікації є причиною бідності вчених, лікарів, викладачів

Затвердження змін до методики обчислення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги. Відтепер при визначенні права на отримання державної соціальної допомоги на дітей одиноким матерям та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку до сукупного доходу сім’ї враховується грошовий еквівалент пільг за спожиті житлово-комунальні послуги.

Тобто, якщо хтось із членів сім’ї має пільги на житлово-комунальні послуги відповідно до чинного законодавства як громадянин, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, то при призначенні вищезазначених допомог з урахуванням доходів до сукупного доходу сім’ї враховується частина плати за житлово-комунальні послуги, яка погашається з державного або місцевого бюджетів.

Крім цього, в даній методиці передбачено, що винагорода жінкам з почесним званням України "Мати-героїня" до сукупного доходу сім’ї не включається.

Ухвалення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зайнятості членів особистих селянських господарств"

ПІБ президента

Основні напрямки зовнішньої політики

Основні завдання

Основні заходи щодо їх організації

Л. Кравчук

- мета української зовнішньої політики - членство у Європейських Співтовариствах, а також інших західноєвропейських або загальноєвропейських структурах;

активна участь у зусиллях світового співтовариства з роззброєння;

вироблення нових взаємовідносин з колишніми союзними республіками

- співпраця з Європейським Союзом;

процес зниження рівня військових потенціалів повинен стати всеосяжним, тобто охоплювати всі види зброї, всі регіони, всі країни світу;

активний розвиток відносин із такими групами держав: прикордонні держави, західні держави - члени ЄС та НАТО, географічно близькі держави, країни Азії, Азійсько-Тихоокеанського регіону Африки, Латинської Америки

- підписання 16 червня 1994 року Угоди про партнерство та співробітництво між Європейським Союзом і Україною (УПС);

Україна виявила бажання стати безпосереднім учасником переговорного процесу про роззброєння. На особливу увагу, безумовно, заслуговує проблема ліквідації ядерної зброї. Взявши на себе 1990 р. зобов'язання дотримуватись трьох неядерних принципів (не приймати, не виготовляти і не набувати ядерної зброї), Україна висловила намір приєднатися до Договору про її нерозповсюдження як неядерна держава;

у 1992 р. було затверджено Положення "Про дипломатичне представництво за кордоном"

відкриття у 1992 р.18 посольств, насамперед, у п'яти державах "Великої сімки", в Польщі та Росії як стратегічно важливих для України державах. Розширювалася мережа консульських установ. У 1993 р. було відкрито 15 закордонних представництв. Наприкінці 1995 р. у системі МЗС України налічувалося вже 46 закордонних дипломатичних установ

Л. Кучма

- повноправне членство в Європейському Союзі;

співпраця у межах Співдружності незалежних держав

- розвиток торгово-економічних зв'язків з ЄС до набуття чинності УПС між Україною та ЄС;

створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС;

підвищення ролі нашої держави у підтриманні безпеки і стабільності не тільки в Європі, але й на всій планеті

- 7 лютого 1995 року Президентом затверджено Указ "Про заходи щодо вдосконалення співробітництва України з Європейським Союзом";

30 листопада 1995 року Л. Кучма своїм Указом Тимчасову Угоду про торгівлю та питання пов'язані з торгівлею між Україною і ЄС, підписану в Брюсселі 1 червня 1995 року;

затвердженя 20 грудня 1996 року в Брюсселі "Плану дій ЄС щодо України" та прийняття Меморандуму про порозуміння між Україною і ЄС були важливими кроками двосторонньої співпраці;

16 жовтня 1998 року у Відні відбувся другий саміт Україна - ЄС, що став ключовою подією двосторонніх відносин. Президент України та керівництво ЄС досягли домовленості щодо вивчення ЄС можливості початку консультацій про створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС;

проведення спільних самітів з ЄС;

обрання України непостійним членом Ради Безпеки ООН на 2000-2001 рр.

В. Ющенко

- інтеграція України в НАТО і ЄС

- надійне міжнародне гарантування національної безпеки України. Пошук усіх можливих форматів, включно з тими можливостями, які містилися у Будапештському меморандумі 1994 року;

у відносинах зі Сполученими Штатами Америки активно наповнювати практичним змістом стратегічне партнерство, відновлення конструктивного партнерства з Російською Федерацією;

захист інтересів українських громадян за кордоном

- на початку 2006 року Україна стане парламентською-президентською республікою, що типово для більшості країн центральної Європи та балтійських країн

В. Янукович

- відновлення стосунків з Росією;

відмова від інтеграції до НАТО;

євроінтеграція - не пріоритетний напрямок

- відновлення технологічних зв’язків та співпраця на світових ринках для максимальних прибутків обох сторін. Потрібно модернізувати ГТС та порти. Це спільні проекти із суднобудування та з авіабудування - йдеться про проект АН-70. До того ж Україна, Росія та Казахстан мають змогу формувати спільні зернове та олійне торговельні об’єднання

- прийняття Верховною Радою Закону про проведення міжнародних військових навчань на території України;

ратифікація угоди про демаркацію українсько-російського кордону;

підписання "харківських домовленостей" про дешевший газ в обмін на перебування російського флоту в Україні;

повернення до президентської системи правління

ПІБ президента

Напрямки внутрішньої політики

Основні напрямки зовнішньої політики

Л. Кравчук

- демократичний шлях розвитку;

- мета української зовнішньої політики - членство у Європейських Співтовариствах, а також інших західноєвропейських або загальноєвропейських структурах;

активна участь у зусиллях світового співтовариства з роззброєння;

вироблення нових взаємовідносин з колишніми союзними республіками

Л. Кучма

- ухвалення Конституції;

ринкові перетворення

- повноправне членство в Європейському Союзі;

співпраця у межах Співдружності незалежних держав

В. Ющенко

- активна боротьба з корупцією;

націотворення та еволюційні заходи щодо утвердження української мови;

економічні реформи

- інтеграція України в НАТО і ЄС

В. Янукович

- запровадження Європейську хартії регіональних мов;

політика зворотна політиці В. Ющенка;

затвердження закону у сфері будівництва державності;

розвиток місцевого самоврядування і стимулювання розвитку регіонів;

формування інститутів громадянського суспільства, національної безпеки і оборони, в економічній, соціальній, гуманітарній, екологічній сфері і сфері техногенної безпеки

- відновлення стосунків з Росією;

відмова від інтеграції до НАТО;

євроінтеграція - не пріоритетний напрямок

Основні напрямки культури

Тенденції розвитку

Позитивні

Негативні

Освіта і наука

- завершено формування нормативно-правової бази освіти;

прийнято ряд законів, які регламентують діяльність системи освіти і науки в цілому, її окремих підгалузей, структурних підрозділів тощо;

активізувався процес застосування інформаційних технологій;

створено повний комплект національних підручників;

зміцнення позицій українських університетів на національному, європейському і світовому ринку праці та ринку освітніх послуг;

трансформація освітніх стандартів, розвиток університетських програм навчання відповідно до вимог Болонського процесу;

Україна бере участь у найбільших міжнародних програмах століття, наприклад, космічних програмах "Морський старт", "Глобалстар".

- чіткі тенденції старіння вчителів у загальній середній та позашкільній освіті;

відток педагогічних працівників із шкіл, особливо це стосується сільського вчителя;

залишковий принцип фінансування

Література

- повернено донедавна забуті й заборонені імена;

поява нової генерації літераторів;

державна підтримку видавничої справи, зокрема з питань пільгового оподаткування

- висока політизація суспільства;

мовна політика держави

Живопис

- вільний розвиток всіх стилів і жанрів українського образотворчого мистецтва;

широка популяризація живопису шляхом улаштування всеукраїнських, обласних, групових та персональних виставок

- обмежене фінансування;

значне скорочення кількості придбаних творів

Музика

- молоді виконавці дедалі впевненіше заявляють про себе на фестивалях "Червона рута", "Таврійські ігри", "Доля" (Чернівці), "Мелодія" (Львів), "Оберіг" (Луцьк), "Тарас Бульба" (Дубно) тощо;

відродження пісенної творчості, розвиток сучасної української пісні

- обмежене фінансування

Кіно, театральне мистецтво

- кіно і театр намагається утвердитися в європейському культурному просторі

- виробництво фільмів скоротилося в 20 разів, а чисельність кіноустановок - більш як удвічі, щорічне відвідування кінотеатрів помітно зменшилося;

із свідомості громадян нашої республіки зникає поняття "рідне кіно"

Архітектура і скульптура

- реконструкція звільняє архітектурні здобутки від "плям соціалізму";

споруджено десятки нових пам'ятників, зокрема, Тарасу Шевченку в Луцьку, Львові, Чернігові, Червонограді, Золотоноші; Б. Хмельницькому в Черкасах, Суботові, Кіровограді; художникам і композиторам Д. Бортнянському та М. Березовському, І. Падалці, С. Прокоф'єву; поету А. Малишку; княгині Ользі в Києві та Луцьку, князю Ярославу Мудрому в Києві. У столиці також відкрито пам'ятники жертвам репресій 1930-х-1940-х рр., жертвам голодомору 1930-х рр., художникам - жертвам репресій. Знаменною подією в житті України стало відкриття 1 грудня 1998 р. в Києві пам'ятника М.С. Грушевському. В 2001 р. в Києві було споруджено Монумент Незалежності;

відбудови визначних пам'яток історії та культури українського народу. Зокрема, в Києві відбудовано Михайлівський Золотоверхий собор, Успенський собор Києво-Печерської лаври

- обмежене фінансування

Риси індустріального суспільства

Приклади їх наявності в економіці України

Масове виробництво товарів

Завдяки високим темпам розвитку концентрації та машинізації виробництва кількість виробленої продукції, звичайно, збільшувалась, але це переважно стосувалось добувної промисловості. Україна була основним виробником тютюну імперії, але виробництво цигарок здійснювалося в Петербурзі. Велику частину українського цукру відправляли на рафінадні заводи Москви, щоб навіть у цій галузі зробити Україну залежною від Росії. Таких прикладів було дуже багато.

Машинізація і автоматизація виробництва

Повсюдне застосування у виробництві парових двигунів, систем машин, механізмів та верстатів

Висока мобільність і урбанізація

Підвищення концентрації виробництва, насамперед у великих містах, приплив робочої сили із сельської місцевості: загальна кількість цукрових заводів з початку 60-их до середини 90-их рр. зменшилась з 247 до 153, а робітників, навпаки, збільшилось з 38 тис. до 78 тисяч. Виробництво цукру на заводах зросло в 14 разів і становило 84% виробництва всієї Російської імперії.

Розвиток монополізації

Виникають такі синдикати, як "Продамет", "Продвагон", "Продвугілля " та інші. Підприє мці, в основному чужинці, монополізуючи виробництво, встановлювали ціни на готову продукцію, забезпечували високі прибутки шляхом жорстокої експлуатації трудового люду.

Приплив іноземного капіталу

В останні десятиріччя XIX ст. та перші ХХ ст. у Катеринославській та Херсонській губерніях виникли 17 великих металургійних заводів, 9 з них належали іноземним: англійським, бельгійським та французьким підприємцям. Вони були збудовані на їх кошти: завод Джона Юза з робітничим селищем Юзівка (нині Донецьк); Дніпровський завод у селищі Кам'янському (нині Дніпродзержинськ); Гданцівський завод біля Кривого Рогу. Російські промисловці стали власниками заводів: Брянського - біля Катеринослава, Дружківського та Донецько-Юріївського у Донбасі.

Характерні риси

Друга половина ХІХ ст.

Початок ХХ ст.

Урбанізація, посилення значення великих міст в економіці України

Залишки кріпосництва і демографічний бум, аграрне перенаселення

Міграція українських селян до міст, еміграція за Урал, до Сибіру, на Далекий Схід. Поява перших законів щодо соціального та пенсійного забезпечення робітників. Зокрема 2 червня 1903 р. було затверджено закон „Правила про винагороди потерпілим внаслідок нещасних випадків робітникам і службовцям, а також членам їх родин, на підприємствах фабрично-заводської, гірничої та гірничозаводської промисловості". Проте позитивні наслідки соціальних зрушень відзначалися лише у великих промислових містах.

Концентрація виробництва, масове виробництво товарів, машинізація

За рівнем концентрації промислового виробництва Україна вийшла на перше місце в імперії

Формування численних, переважно великих акціонерних товариств, яким належить вся металургійна і гірничо-хімічна промисловість. Але промислове піднесення було перерване економічною кризою 1900-1903 рр. Почалося скорочення виробництва. Припинили плавку чавуну більше половини печей металургійних заводів Донбасу.

Формування монополій

Початок становлення монополій

Найпоширенішою формою монополій стали синдикати. У 1902 р. було створено металургійний синдикат, котрий дістав скорочену назву "Продамет". У 1904 р. було створено синдикат "Продвугілля".

Ріст іноземних капіталовкладень

На стадії становлення монополій іноземцям належало до 90% акціонерних капіталів

Намічається тенденція до перерозподілу контролю над об’єднаннями на користь українсько-російських підприємців у чорній металургії та вугледобувній галузі

Розвиток транспортної системи, як шлях до підвищення прибутку

Швидке будівництво залізниць

Приріст залізничної мережі відбувався значно повільніше, ніж у попередні роки через кризу

Назва партії

Як передбачала рішення аграрного питання

Якою бачила долю України

Які використовувала методи боротьби

Українська соціал-демократична партія

Націоналізація землі і передача її в користування селянам за плату. Важливе місце відводилося просвіті селян та їх організації у спілки

Втілення ідей соціалізму, незалежна й соборна Україна

- селянські страйки;

широка видавнича робота

Національно-демократична партія

Викуп великих земельних володінь і наділення селян землею

Ідея незалежності розглядалася як дуже віддалена перспектива. Центральне місце у програмі партії займала автономістська ідея як найбільш реальна вимога тогочасної політики

- створення власної інституційної бази на повітовому та громадському рівнях, тісне переплетення партійної організації з мережею культурно-просвітніх та економічних товариств;

зосередження у своїх руках основних засобів інформації;

відкриття закордонних пресових бюро і надання українській справі міжнародного звучання

Українська соціал-демократична робоча партія

Конфіскація усіх земель, включаючи поміщицькі, та передача їх органам місцевого самоврядування (муніципалізація землі)

Широка національно-територіальна автономія України

- агітаційно-пропагандистська робота під час виборів та засідань Державної Думи

Українська народна партія

Передача усієї землі в український земельний фонд шляхом націоналізації

Українське самостійництво на радикалістських засадах, для яких характерними є безкомпромісність, рішучість, глибоке усвідомлення трагічної долі народу, позбавленого свого історичного шляху розвитку, державницьких засад і прагнення поліпшити цю долю нагальними політичними засобами

- страйки та збройні повстання;

революційна пропаганда (видання брошур, листовок)

Революційна українська партія

Два етапи у вирішенні земельного питання - буржуазно-демократичний та соціалістичний. Складовою частиною була концепція політичної організації селянства, що визначала форми його боротьби, серед яких основним вважався страйк. Важлива роль відводилася висвітленню питань власності на землю селян та громади.

Широка національно-територіальна автономія Україні, яка повинна була стати рівноправною складовою частиною реформованої федеративної держави

- активна революційна пропаганда серед селян;

широка видавнича робота

Українська демократично-радикальна партія

Розв’язання аграрного питання шляхом відчуження земель, в тому числі й великих приватновласницьких угідь. Визначення шляху передачі землі селянам як муніципалізація. Реформістське вирішення аграрного питання і пристосування сільського господарства до ринкових умов розвитку країни

Україна мала здобути в рамках конституції Росії широку автономію

- для пропаганди ідеї автономії широко використовували трибуни різних з'їздів, пресу, міські думи і земства, громадські організації;

члени партії брали участь у підготовці численних петицій проти переслідування української мови, в депутаціях до органів влади, в обговоренні українського питання в міських думах і земствах;

видання щотижневиків "Рідний край" та газети "Громадська думка"

Українська партія соціалістів-революціонерів

Націоналізація землі та активний розвиток кооперації та сільськогосподарської освіти як запоруки поліпшення економічного становища селян і, особливо, національне виховання селян

Незалежна Україна з республікансько-демократичною формою правління без президента

- виступаючи за легальні методи боротьби з Гетьманатом, використовувала для цього звернення, меморандуми, входила до міжпартійної організації УНС.;

перебуваючи у підпіллі, застосовувала радикальніші методи: при ЦК створила Бойовий відділ, організовувала революційні комітети та повстанські штаби, визнавала доцільність терору

Цілі

Результати дій

Значення

Український рух

Ліквідація антинародного самодержавства, проголошення в країні загальнолюдських прав і свобод, скасування будь-яких національних привілеїв і встановлення рівноправності всіх народів, вільного розвитку української мови в культури, безперешкодного навчання українською мовою в школах, права вільного користування нею в судах та інших адміністративних установах, заснування культурно-освітніх гуртків і товариств, видання літератури, газет і журналів українською мовою.

Пожвавлення діяльності національних партій, які видавали свої газети, журнали. Перекладено і видано у Львові українською мовою марксистські праці і лідерів міжнародної соціал-демократії: А. Бабеля, П. Лафата; пересилались через кордон також праці К. Маркса і Ф. Енгельса.

Законом від 21 листопада 1905 p. було дозволено видавати літературу національними мовами, випускати газети й журнали, створювати культурно-освітні товариства, відкривати національні театри.

Піднесення національної самосвідомості українського народу, послаблення самодержавства

Селянський рух

Перерозподіл землі

Столипінська аграрна реформа у сільському господарстві України

Значно збільшилася кількість так званих куркульських, а фактично фермерських господарств. Селяни масово виходили з общини, утворюючи власні відруби, тобто середні або великі господарства.

Виступи в армії

Радикальне поліпшення свого становища

Армія перестала бути надійною опорою самодержавства

Розвиток національно-визвольного руху на Україні

Мета реформи

Основний зміст реформи

Результати

Аграрна реформа 1861 р.

Зміцнення монархічної влади за збереження панування на селі її опори - поміщиків

- було запроваджено загальноросійську систему селянського управління: сільські громади об'єднувались у волості;

кругова порука;

загальна відповідальність за сплату податків;

способи проведення реформи подекуди наражалися на значний спротив. Селяни відмовлялися вносити викупні платежі, вимагали наділення їх "дарчими ділянками". Всього у 1861 році в Україні відбулося близько 3,1 тисяч селянських виступів, в яких брали участь понад 2 мільйона мешканців 4160 сіл. Найзначнішими були Безуглівське, Бездненське повстання та Кам'янсько-Слобідське заворушення.

- соціальна диференціація селян;

збереження поміщицького землеволодіння;

тимчасово зобов'язаний стан;

викупна операція;

зниження купівельної спроможності селян;

обмеження самоврядування і правового статусу селян;

прискорення майнової диференціації населення. Так, близько 220 тисяч українських селян були обезземелені, 100 тисяч отримали до одної десятини, понад 1,6 мільйонів - від 1 до З десятин на душу.

Реформа П.А. Столипіна

Перерозподіл сільської земельної площі в імперії та на підвищення продуктивності сільського господарства.

Допомагаючи заможному селянству, мала на меті - створити з нього нову соціальну підпору для режиму

- скасувалися обов'язкові форми земельної общини і кожному селянинові надавалося право вийти з неї й виділити свою землю у повну власність;

селянин мав також право вимагати виділення землі в одному масиві - "відрубі", до якого міг приєднати свою садибну землю і перенести сюди будівлі, утворюючи т. ч. "хутір";

селяни користувалися з допомоги Селянського поземельного банку, який кредитував їм купівлю землі і допомагав творити хутірні і відрубні (польовий наділ без садиби) господарства;

останнім актом Столипінської реформи був закон 29.5 (11.6.) 1911 про землеустрій, який встановлював порядок праці землевпорядних комісій (губернських, повітових і волосних, створених ще указом від 4 (17) березня 1906 року);

щоб зменшити аграрне перенаселення, Столипін підтримував еміграцію селян за Урал

- спричинила ще більшу соціальну диференціацію селянства;

збільшення найдрібніших і великих сільських господарств і зменшення середніх, власники яких продавали землю заможнішим і самі виїздили за Урал або до міст;

невирішена аграрна проблема була однією з причин революції 1917 року.

Які плани мали воюючі сторони відносно України

Як українські партії ставилися до війни?

Як розгорталися воєнні дії в Україні?

- німецькі юнкери і буржуазія розглядали Україну як плацдарм для просування на схід і як майбутню колонію. Населення України мало стати рабами німецьких панів;

Австро-Угорщина намагалася зберегти своє панування на західноукраїнських землях (Східна Галичина, Північна Буковина і Закарпаття), а також завоювати Волинь і Поділля;

участь у війні відповідала інтересам панівних класів Росії, їх політичним партіям. Імперіалісти Росії мріяли про Галичину, Буковину, Закарпаття, прагнули підкорити країни Близького Сходу, захопити протоки з Чорного моря в Середземне;

поділена між двома головними противниками, Україна з самого початку війни зазнала великих руйнувань. Майже 4,5 млн. українців воювали у складі російської армії, 250 тисяч - у складі австрійської.

- Державна Дума, міські думи та земські збори ухвалили резолюції на підтримку російського уряду, висловлювали рішучість вести війну до повної перемоги;

шовіністична хвиля охопила різні політичні партії та різні верстви населення України;

київське духовенство відслужило літургію та організувало багатотисячну маніфестацію на підтримку царського уряду, а також збір коштів на користь жертв війни;

війну підтримали студентство, молодь, інтелігенція; а серед партій - ТУП, частина УСДРП (на чолі з С.Петлюрою) та ін.;

місцеві газети, в тому числі й українська буржуазно-ліберальна "Рада", підтримували уряд у війні. Українська буржуазія, чиновники, буржуазно-ліберальні організації асигнували на війну сотні тисяч карбованців;

лише деякі українські соціал-демократичні організації (зокрема, Катеринославська, за участю В. Винниченка) виступали з гаслами: "Геть війну! Хай живе автономія України!" і проводили антивоєнну пропаганду серед робітників.

У роки війни український національний рух зазнав жорстоких переслідувань реакційних сил. Царизм планував, завоювавши Галичину, остаточно знищити український національний рух. Однак більша частина галицького громадянства підтримала Австро-Угорщину проти царської Росії. Отже, на початку військових дій український національний рух розколовся. У Львові в серпні 1914 р. засновано Головну Українську Раду на чолі з К. Левицьким, яка закликала українців захищати конституційний лад Австрійської держави. Український січовий союз (створений у 1912 р.) формував військові підрозділи для допомоги австрійській армії.

Коли в серпні-вересні 1914 р. російські війська зайняли частину Західної Галичини і майже всю Буковину, українські селяни і робітники радісно зустрічали російські війська. Відступаючи, австрійські та угорські війська жорстоко розправилися з тими, хто підозрювався у проросійських симпатіях. Сотні українців було страчено, 30 тис. інтерновано і відправлено до концтаборів. У так званій Галицькій битві австрійці втратили сотні тисяч убитими, пораненими, полоненими. Значну частку їх становили українці. Там саме, в Карпатах, 1914 р. бойове хрещення одержав загін Січових стрільців (у складі австро-угорської армії).

Водночас природне прагнення населення Галичини, Буковини до возз'єднання з Наддніпрянською Україною зіштовхнулося з реакційною поведінкою російських властей.

У Галичині та Буковині були створені генерал-губернаторства на чолі з чорносотенним графом Ю. Бобринським, генералом Треповим, відомими своїми антиукраїнськими настроями. Російська окупаційна влада жорстоко придушувала українське громадсько-політичне життя, зокрема, "Просвіту", Наукове товариство ім. Шевченка, бібліотеки, музеї, редакції українських газет і журналів, натомість відкривала польські школи. Тисячі українців виселили на Схід, лише через київські тюрми пройшло понад 12 тис. осіб. Перемога і панівне становище Росії в Галичині тривали недовго, військове відомство не підготувалося до нових битв. Німецькі та австрійські війська повернули втрачені території. -До осені 1915 р. російські війська залишили землі Литви, Польщі, частину Латвії та Білорусії. Східна Галичина, Північна Буковина, частина Волині знов опинились під німецько-австрійською окупацією. Галичанам залишились надії на створення територіально-національної автономії в межах Австро-Угорщини. На це була спрямована діяльність Головної Української Ради, а також Загальної Української Ради, заснованої у Відні під час російської окупації Галичини.

Хід війни поступово охолодив урочистий настрій панівних класів Росії. Війна затягувалась, патріотичне піднесення розвіялося. Все очевиднішою ставала безглуздість війни. В1916 р. наслідком наступу російських військ (відомий брусилівський прорив) стало визволення від австрійських військ Буковини і Південної Галичини.23 жовтня, коли була проголошена самостійність Польщі, Галичина отримала широку автономію без поділу земель на польські й українські. Фактично це означало повну владу поляків над галицькими українцями.

В Україні протягом першого року війни відбулося понад 100 страйків, в яких брало участь до 13 тис. осіб. Страйки охопили Катеринослав, Харків, Миколаїв. Керівництво ними на крупних заводах здійснювали підпільні соціалістичні організації. Мали місце повстання в армії. В листопаді 1916 р. в Кременчуці на розподільному пункті спалахнуло повстання. Під впливом агітаційно-пропагандистської роботи соціалістів селяни відмовлялися йти в армію. Отже, армія революціонізувалася і переставала бути опорою царського уряду. Із захисника царизму вона перетворилася на революційну силу.

Посилився революційний рух селянства, часто ним керували солдати та матроси, що повернулися з фронту. Вже на січень 1917 р. склалася революційна ситуація, яка відразу переросла в Лютневу революцію.