міністерство освіти України

Київський державний торгівельно-економічний університет.

Коломийський економіко правовий коледж

Розміщення продуктивних сил

Курсова робота

Тема: .

«Проблеми розміщення продуктивних сил.

Карпатський регіон»

Виконала:студент ІІ курсу

Групи Бз-21

Форемна Н.П.

Керівник: викладач

Мацишин І.Р.

М.Коломия

2000р.

з м і с т

в С Т У П

Карпатський регіон (Закарпатська, Івано-Франківска, Львівска і Чернівецька області) займають площу в 56,6 тис. км² (або 9,4 % території України), де проживають 6,5 млн. чол. (або 12 % її населення). Значну частину території регіону займають Українські Карпати — унікальна гірнича екосистема на Заході нашої держави. В силу ряду об’єктивних і суб’єктивных причин намітились (а в останні роки — поглибились) тенденції до соціально - економічного упадку краю: розбалансовані господарські з’вязки, прогресує безробіття, загострюються диспропорції в життевому рівні населення в його гірній та рівнинній частинах, на0ближаєтся до критичної демографічної ситуації, деградує унікальна природа Карпат, запущені історико-культурні цінності регіону.

Ці та ряд інших негативних явищ і тенденцій (не кажучи вже про чисто виробничі проблеми) являються, безумовно, внаслідок непродуманої, а подеколи — і авантюрної економічної політики радянської влади в попередні роки. Правда, ряд помилок допущений уже в посткомуністичний період, особливо — в здійсненні ринкових реформ на рівні макроекономічного регулювання. Треба також признати, що сьогоднішній соціально-економічний стан карпатських областей в значній степені, являється внаслідок відсутності чіткої державної регіональної політики в Україні.

Карпатський регіон в державному вимірі

Рівень економічного розвитку Карпатського регіону оцінюється як средній. По виробництву національного доходу в розрахунку на душу населення, тільки Львівска область перевищує средньореспубліканський рівень, а Закарпатськая взагалі має самий низький показник в Україні. Промисловий комплекс регіону виробляє майже 12 % всієї промислової продукції нашої держави; при цьому машинобудівництво і металообробка складає 10,9 %, електроенергетики — 7,1 %, хімічної та нафтохімічної промисловості — 13 %, лісної, деревообробної и целюлозно-паперової промисловості — 32,7 %, промисловості будівельних матеріалів — 10,3 %. По випуску окремих видів промислової продукції (таких, как автобуси, телевізори, автопогрузчики, алмазний інструмент, сірка, калійні міндобрива, резинове взуття та ін.) регіон являеться монополістом на українському ринку.

Маючи самий низький в Україні рівень землезабезпеченості в розрахунку на душу населення, всього 6,4 % площі сільськогосподарських угідь і 5,3 % орних земель, Карпатський регіон виробляє близько 10 % валової продукції рослинництва и тваринництва. В розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь тут виробляється в 1,6 раза більше продукції сільського господарства, ніж в средньому по республіці. Але показник її виробництва в розрахунку на душу населення відстає від средньореспубліканского на 20 %. В цілому эефективність сільского господарства в регіоні низька, і тому він не забезпечувє себе продуктами харчування. Низькими залишаються врожайність сільскогосподарськиих культур і продуктивність сільскогосподарських тварин. Якщо брати за орієнтир Венгрію, то в порівнянні з неб средня врожайність зернових і зерно-бобових в регіоні нижча в 1,8 раза, цукрового буряка— відповідно, в 1,6, картплі — в 2,5, а надої молока від 1 корови — в 2 рази.

Потрібно окремоо відмітити особливе місце Карпатського регіону в геополітичному контексті соціально-економічного и внутрішньополітичного развитку України. Його географічне сусідство з розвиненими європейскими державами і тими країнами, котрі прискорено інтегруются в ЕС, завжди буде виступати благосприятливим фактором для вхождення України в міжнародні єкономічні і політичнв структури.

Економічний потенціал Карпатського регіону.

Стан, структура, проблеми

Природні ресурси Карпатського регіону (мінерально-сировинні, земельні, лісові, водні і рекреаційні в суттєвій мірі впливають на формування галузевої структури його господарського комплексу, тим самим оприділюючи приорітетні напрямки развитку останнього. В цілому їх можна рахувати сприятливими для подальшого розвитку виробничих сил. Правда, сьогодні потрібно рахуватись з тим, що запаси окремих видів ресурсів вичерпуються а це в свою чергу, провокує появу соціальних проблем, і в стратегічному плані ставить питання пошуку і втягнення в господарський оборот альтернативних, конкурентоспособних видів природних ресурсів.

Створений в регіоні виробничий потенціал, його структура і ефективність являются прямим наслідком реалізації економічної політики радянської влади в західних областях України. За рахунок екстенсивного нарощування виробничихх потужностей (і в першу чергу — в природоексплуатуючих галузях) благодатний край був фактично претворений в сировинний придаток імперії. Регіон успадкував від бувшого СРСР економічно невиправдану структуру машинобудування: в большості випадків підприємства галузі получали комплектуючі деталі із-за кордонів України, туди ж поступала і основна маса її готової продукції. Якщо ж врахувати високу меліоризацію машинобудування, то тепер виправити його і без того достатньо інертну структуру при відсталих технологіях нелегко.

Легка промисловість карпатських областей, випускає різні види тканнин, швейні, панчішно-носочні вироби, верхній і більевий трикотаж, взуття і другі товари народного вжитку. Питома вага цієї галузі в загальному об’ємі витобництва промислової продукції в Львівскій області складає 12,6 %, в Закарпатській - 17,6 %, в Івано-Франківскій - 19,3 % і в Чернівецькій - 24,7 %.

Грунтово-кліматичні умови, сприятливі для виробництва сільськогосподарської сирровини, забезпечили розвиток в регіоні майже всіх підгалузей харчової промисловості — м’ясної, молокопереробної, цукрової, спиртової, плодоовочеконсервної, маслоробної мукомельної, крохмало-паточної, виноробства та ін. В загальному об’ємі промислової продукції на цю галузь в Львівскій області приходиться 12,9 %, в Закарпатській - 17,6 %, в Івано-Франківскій - 19,3 % і в Чернівіцькій - 24,7 %.

В Карпатському регіоні є достатня сировинна база для розвитку лісопромислового комплексу: запаси деревини в розрахунку на душу населення в 4 … 6 разів превищує средній показник по Україні. Лісопромисловий комплекс регіону спеціалізується на виготовленні меблів, мебельних заготовок, клеєної і струганої фанери, дерево-стружечних плит, пиломатеріалів, а також продукції лісохімії. Більше всього цей комплекс розвинений в Закарпатській області, де на нього приходиться 18 % промислової продукції. В Івано-Франківскій області продукція лісопромислового комплексу займає 12,9 %., в Чернівецькій - 8 %, а у Львівській - 4,6 % всього об’єму промислового виробництва. В структурі промислової продукції регіону доля цього комплексу поступово зменшується.

Розвиток в регіоні промисловості будівельних матеріалів спирається на влвсну сировинну базу. Тут знаходяться підприємства по виробництву цементу різних марок, залізобетонних конструкцій і деталей, вапна, асбесту, цегли, керамічних блоків, черепиці, кафелю, будівельного скла. В структурі промислової продукції регіону на промисловість будівельних матеріалів приходиться 3 … 4 %.

В областях Карпатського регіону є всі види топливних ресурсів — нафта, горючий газ, кам’яне і буре вугілля, торф, горючі сланці, але їх запаси или незначні, або вичерпуються. Крупнійші об’єкти ТЕК зосереджені в Львівскій і Івано-Франківскій областях. Так, в усій промисловій продукції Львівської області топливно-енергетичний комплекс складає 6,5 %, а Івано-Франківскої — відповідно, 14,5 %.

Хімічне і нафтохімічне виробництво Карпатського регіону включає гірничо-хімічну промисловість (здобуток сірки, калійних солей), основну хіимію, промисловість хімічних волокон, лакокрасочну, хімічних реактивів, пластичних мас і виробів зі них. В загальній промисловій продукції Львівскої області хімічна і нафтохімічна промисловість займає 6,3 %, Івано-Франківскої — відповідно, 12 %, Закарпатській — 1,7 % і Чернівецькій — 6,8 %.

В будівельному комплексі регіону працює 6 … 8 % всього зайнятого населення. В структурі капітальних вкладень і введених в дію основних фондів цієї галузі переобладає виробнича сфера. Для подальшого вдосконалення структури господарства Карпатського регіону необхідно суттєво перерозподілити фінансові і матеріально-технічні ресурсі із всіх джерел на користь розвитку соціальної інфраструктури — для того , щоб подолати відставання її матеріальної бази від нормативів і забезпечити нарощування її потенціалу, виходячи з вищевказаних соціальних стандартів.

Характерною особливістю аграрного сектора Карпатського регіону являеться висока питома вага подсобного господарства в загальному об’ємі продукції рослинництва і тваринництва. Агрокліматичні ресурси областей регіону достатньо для вирощування більшості сільскогосподарських культур помірних широт. Рівнинні райони спеціалізуються на м’ясомолочному тваринництві, свиноводстві, птаховодстві, вирощуванні зерна, картоплі, овочів і цукрового буряка, предгірні — на м’ясомолочному тваринництві, льоноводстві, вирощуванні зерна і картоплі, гірничі — на м’ясомолочному тваринництві іи вівчарстві.

Аналіз розвитку сільського господарства областей регіону свідчить, що за останні 5 років низька врожайність деяких сільськогосподарських культур призвела до зниження їх середньорічного виробництва. залишається низькою ефективність виробництва сільськогосподарської продукції в загальному секторі в порівнянні з індивідуальними. Скорочується і виробництво тваринницької продукції.

Проблема підвищення врожайності сільськогосподарських культур і продуктивності скотарства черезвичайно актуальна в контексті забезпечення продуктами харчування не тільки місцевого населення, а й більшого контингенту відпочиваючих.

Природно-ресурсний потенціал Українських Карпат створює всі можливості для еффективного развитку рекреаційного комплексу. Живописні низькогорні ландшафти, рель’єф і клімат, сприятливі для горнолижного спорту і відпочинку, найрізноманітніші (і в тому числі — унікальні) мінеральні води зумовлюють високий рекреаційний попит на регіон. Він оцінюється більш ніж в 4 млн. чол. в рік тільки для потреб відпочинку і туризму (без врахування короткотермінового). Разм з потребами в санаторно-курортному лікуванні на базі мінеральних вод попит на рекреаційні послуги оцінюється, як мінімум, в 6 млн. чол. в рік. Між тим, в 1993 р. в регіоні функціонували 607 рекреаційних об’єктів загальної вмістимості більше 82 тис. місць (або в 8 … 10 разів менше, ніж в аналогічных зарубіжних районах). Не відповідають міжнародним стандартам і умови сервіса, інфраструктурне забезпечене. В цілому рекреаційний потенціал регіону використовується тільки на 10 … 12 %.

В регіоні діють 18 вищих учбових закладів, і в тому числі — шість університетів, 110 науково-дослідницьких, технологічних і проектно-конструкторских інститутів, відділень, бюро, де виконуються науково- дослідницькі, випробовувально-конструкторскі, технологічні і проектні роботи. Тут працюють 730 докторів і 6,4 тис. кандидатів наук, що разом складає 8 % спеціалістів України з вченою степінню. В регіоні насиченість докторами і кандидатами наук значно меньше, ніж в середньому по Україні: на 10 тис. працюючих тут приходиться 24 висококваліфікованих спеціалістів (проти, відповідно, 34).

Соціальні проблеми Карпатського регіону

Соціальна ситуація в регіоні має чітку тенденцію до загострення, що являеться наслідком загальнонаціонального економічного кризису і прорахунків в соціальній політиці попередніх років. Але якщо на питання матеріально-технічного розвитку соціальної сфери можна дивитись з деяким оптимізмом, то погіршення демографічної ситуації уже сьогодні викликає тревогу. Стрімко падає природній приріст населення, що на фоні його зростаючої смертності веде до загострення депопуляційних процесів, Наглядні в цьому плані показники по Львівскій області: в 1994 р. природній приріст населення склав тут всього 0,5 чол. в розрахунку на 1000 жителів. За рахунок зростаючих міграціних переміщень вперше за останні десятиріччя численість населення області зменшилось на 9 тис. чол. Продовжується процес його старіння: кожний п’ятий житель Львівскої області — особа пенсійного віку. Цікаво, що за останні роки кількість особ пенсійного віку збільшилось у Львівскій області на 5,7 %, а загальна численість її населення — на 1,1 %. Подібні процеси наблюдаються і в других областях регіону. Якщо в найблищі роки ці процеси не будуть призупинені, то любі економічні програми втратять сутність: їх не буде кому і для кого реалізовувати.

В останні роки значне загострення соціальних проблем в Карпатському регіоні визвано ще і фактором зайнятості його населення. Цей регіон завжди був трудовлаштованим. Тепер же картина доповнилась появою офіціально зареєстрованих безробітних, численість яких в 1993 р. склдала тут 0,6 % всього працездатного населення. Крім того, в регіоні зберігається доволі високий рівень скритого безробіття, котрий, по експертним оцінкам, досяг 30 — 35 %.

На фоні загального падіння життєвого рівня народу України не являеться виключенням і Карпатський регіон. Його жителі мають порівняно низькі доходи, основний компонент котрих — заробітна плата робочих і службовців і оплата праці колгоспників — росте тут більш повільними темпами, ніж в средньом по країні.

Структура споживання характеризується поступовим збільшенням грошових розходів населення на придбання товарів і зменшенням питомої ваги послуг. Із-за цього сьогодні ми маєм деформовану структуру особистого споживання життєвих благ, в якій домінуючими являються розходи на харчування, а в їх складі — на продукти рослинного походження. Області регіону (крім Львівскої) займають ведуче місце в державі по споживанню найменш цінного в біологічному відношенні продуктів — хліба і хлібопродуктів. Для порівняння: в більшості развинених країн світу питома вага розходів на харчування, одежу та взуття складає 15 … 20 % сімейного бюджету. В Карпатському регіоні цей показник в 3,5 … 4 разу вище. В розвинених країнах така картина наблюдалась 70 … 100 років назад.

Не менш важлива для регіону проблема розвитку матеріально-технічної бази соціальної інфраструктури. На сьогодняшній день існує значний розрив між нормативними показниками і фактичним рівнем забезпеченості населення об’єктами соціальної сфери. Так, обеспеченість дитячими дошкільними закладами досягає в Закарпатськой області 41,6 %, в Івано-Франківскій — 58,3 %, Львівскій — 45,6 % і Чернівецкій — 74,4 %, а амбулаторно-поліклінічними закладами — відповідно, 75 %, 57,2, %, 69,5 % и 64,4 %. Звідси, можна констактувати, що населення регіону проживає в умовах соціального дискомфорту.

Екологічна ситуація в Карпатському регіоні

Для більшої частини Карпатського регіону характерні суттєва антропогена трансформованість ландшафтів і значна забрудненість середовища. Хоча, на відміну від інших регіонів Украіни (таких, як Донбас, Придніпров’я), поширення забруднення не носить загального, плоскостного характера. Однако в некоторых местах сформировались стабильные очаги угрожающего экологического состояния (например, в пределах Дрогобычской агломерации — Дрогобыч, Борислав, Стебник, Трускавец, где развитые горно-химическая, нефтеперерабатывающая, лакокрасочная и другие отрасли промышленности ставят под угрозу развитие курортного хозяйства; аналогичная ситуация сложилась и в пределах Львовско-Волынского угольного бассейна, в зонах влияния Яворовского и Раздольского ПО «Сера», Калушского ПО «Ориана»).

В последние годы, вследствие нарушения режима производственных процессов, в Карпатском регионе значительно возросла угроза возникновения экологических аварий и катастроф. Кроме того, нужно считаться и с тем, что почти четвертая часть его населения проживает в зонах с повышенным экологическим риском функционирования промышленных объектов, которых в регионе почти 250.

По загрязненности воздуха и вод регион занимает 4-е, а по загрязненности почв минеральными удобрениями и пестицидами — соответственно, 1-е и 2-е места. Относительно высокая загрязненность воздуха обусловлена наличием на его территории отдельных агрессивных производств. К другой группе концентрированных выбросов в атмосферу вредных веществ относятся крупные города региона, где выбросы автотранспорта составляют 60 … 70 % их общего количества. С учетом относительно небольшой площади городов и их густой застройки, традиционно сложившейся в старых городах, здесь влияние этого фактора может быть ощутимее, чем в индустриальных, но значительно более просторных, городах Востока и Юга Украины.

Дефицит надежных источников, водообеспечения обусловил отсутствие в регионе крупных водоемких производств. Это в некоторой степени обусловило относительно низкие показатели загрязненности воды на его территории по сравнению со средним по Украине. Так, потребление свежей воды достигает здесь 1,1 млрд. м³ в год (что составляет только 3,6 % ее общереспубликанского потребления), а объем оборотной и последовательно используемой воды несколько выше, чем в среднем по Украине (91 % против 80 %). Состояние водообеспечения большинства карпатских населенных пунктов с каждым годом ухудшается вследствие преобладания экстенсивных подходов к наращиванию объемов водоснабжения, при неэффективном организационно-экономическом и отсталом техническом обеспечении водохозяйственной деятельности.

Особую тревогу вызывает высокая загрязненность почв региона минеральными удобрениями и пестицидами, которой в значительной мере способствует отраслевая специализация его сельского хозяйства на производстве овощей и технических культур, а особенно — некоторых ранних сортов овощей и фруктов (Закарпатье).

Определенную дестабилизацию в экологическую ситуацию региона и курортных зон вносит, в частности, неограниченная вырубка лесов. Вследствие обезлесения склонов активизируются оползневые процессы, увеличивается количество паводков на горных реках, меняется микроклимат. Облесение вырубок монокультурой ели приводит к частым буреломам.

Таким образом, экологическая ситуация в Карпатском регионе является довольно напряженной. Если учесть курортную ценность этой территории, то проблема ее экологической, безопасности является одной из первоочередных для практического решение.

Общее социально-экономическое развитие

Карпатского региона

Объективный анализ развития производительных сил региона в сочетании с оценкой сегодняшней экономической ситуации дает реальное представление о достигнутых уровне и эффективности социально-экономической структуры. Отдавая должное тому, что сделано в предыдущие годы, нужно откровенно констатировать, что вследствие нерациональной экономической политики, и непродуманных действий в регионе сложилась деформированная экономическая система, которая в целом социально непривлекательна, экологически опасна и экономически неэффективна. За последние годы здесь накопилось много социально-экономических проблем, острота и необходимость решения которых со всей силой про­явились в наши дни. Оценивая ситуацию в регионе по критериям цивилизованных наций, изыскивая наиболее оптимальные пути к его процветанию и прогрессу, нужно считаться с теми отрицательными явления­ми и фактами, которые имеют место в данном случае.

Социально-экономическая структура Карпатского региона характеризуется производственной однобокостью: почти 3/4 работающих заняты в производственной сфере, что говорит о социально неблагоприятном характере его экономики.

Существуют ощутимые территориальные диспропорции в развитии региональных производительных сил, которые проявляются в гипертрофированном развитии равнинной части региона (особенно — некоторых промышленных узлов) и социально-экономической отсталости его горных районов.

Машиностроение как одна из профилирующих отраслей является глубоко милитаризированной и из-за преимущественно сборочного типа производства имеет слабые внутрирегиональные кооперативные связи, что делает ее крайне уязвимой в кризисные периоды.

Промышленность региона является эколого-опасной, а отдельные производства и отрасли с отсталыми технологиями — вообще не совместимыми с природой края. Ориентация некоторых отраслей промышленности (особенно - машиностроения) на привозное сырье (комплектующие) и ускоренные темпы развития природоэксплуатирующих отраслей (лесоводства, добычи серы, калийных солей, нефти, газа, угля) сделали региональную экономическую систему малопригодной к выживанию в критических ситуациях.

В регионе четко прослеживается тенденция к резкому ухудшению демографической ситуации: увеличивается смертность, падает естественный прирост, идет процесс старения населения. С учетом национально-этнографического менталитета жителей Карпатского края существует реальная угроза генофонду нации.

Постепенно обостряется социальная ситуация, связанная с проблемами безработицы и занятости населения региона, которую усиливает еще и тот факт, что здесь уже давно имел место избыток трудовых ресурсов.

Экономический ущерб, нанесенный природе Карпатского региона в предыдущие годы, расточительство и бесхозяйственность повлекли за собой значительное ухудшение состояния окружающей среды, вызвали деградацию уникальной природы Карпат.

Стратегические ориентиры развития Карпатского региона и

региональные приоритеты

Анализ географических, природных, исторических и экономических условий показывает, что на этапе становления государственности Украины и вхождения ее в мировое сообщество Карпатский регион имеет уникальный шанс стать своеобразным полигоном, где разумная экономическая политика может успешно сочетать региональные, государственные и международные интересы страны, обеспечив при этом и прогресс в его социально-экономической жизни. Следовательно, речь идет о выборе правильного стратегического курса в развитии региона. Если руководствоваться тем, что Карпаты являются географическим центром Европы, а в природном отношении — уникальной экосистемой на Западе Украины, то при формировании политики освоения этого края необходимо разумно использовать его геополитические преимущества и сохранить экологический феномен территории. Иначе говоря, будущая социально-экономическая модель Карпат должна быть экономически выгодной для Украины и экологически совместимой с прилегающими территориями соседних стран.

Сегодня можно достаточно уверенно утверждать, что исключительный акцент на развитии в регионе промышленности вряд ли оправдает себя. Технологический «бум» нам пока не «угрожает», а следовательно, производительность труда и конкурентоспособность продукции еще долго будут оставаться низкими. Кроме того, с эскалацией производства будет обостряться экологическая ситуация, что будет забирать и без того ограниченные ресурсы. Таким образом, нужно выработать нестандартные ходы и решения при выборе приоритетов и конкретных сфер, развитие которых бы обеспечило прогрессивные изменения в экономиче­ской жизни региона, ускорило и направило рыночные реформы в необходимое русло, что, в свою очередь, будет инициировать приток капитала (и в том числе — иностранного). При выборе такой стратегия важно предусмотреть и учесть действие тех факторов, которые обусловливают специфику региона и создают преимущества его стартовых условий для прогрессивных социально-экономических преобразований.

С учетом имеющихся в Карпатском регионе природного, экономического, научного и технического потенциалов, его исторических и географических особенностей, стратегическая цель перспективного развития территории заключается в том, чтобы на основе оптимального использования природы, материально-технических, трудовых и интеллектуальных ресурсов создать эффективную экономическую систему рыночного типа, которая обеспечит материальное благосостояние населения и экологическую безопасность Карпатского края.

Достижение поставленной цели усматривается в поэтапной реализации первоочередных задач. На ближайший период основными приоритетами регионального развития Карпатского края должны стать: рекреационный комплекс; АПК; лесопромышленный комплекс; машиностроение; непроизводственная сфера (особенно — в горной части региона); охрана окружающей среды, сохранение и восстановление историко-культурного наследия.

Создание необходимых условий для. развития этих отраслей и сфер Человеческой деятельности обеспечит подъем его общего социально-экономического уровня, который должен определяться не только общегосударственными интересами, но и потребностями и интересами самого региона — субъектов хозяйствования, которые здесь размещены, и населения, которое здесь проживает.

Для развития Карпатского региона приоритетным является освоение его курортного потенциала. Для подтверждения обоснованности этого выбора можно привести следующие основные аргументы.

Наличие природно-ресурсной базы. В регионе насчитывается свыше 800 источников и скважин лечебных минеральных вод всех известных типов (многие из них - уникальны), запасы которых достаточны для ежегодного оздоровления более 7 млн. чел. Но сегодня уровень их использования не превышает 15 %. Разведаны также значительные запасы лечебных грязей и озокерита. Эти ресурсы - в сочетаний с благоприятными климатическими условиями - служат природной базой для развития санаторно-курортного дела в регионе.

Мощный потенциал для развития различных видов туризма. Живописные ландшафты, рельеф Карпат создают благоприятный фон для кратковременного отдыха. Они не имеют альтернативы в Украине в отношений развития горнолыжного спорта на уровне мировых стандартов. Расчеты показывают, что одноразовая предельная рекреационная вместимость региона составляет 2,2 млн. чел., тогда как годовая — 8 млн. туристов и отдыхающих, а также 12 млн. экскурсантов и туристов выходного дня. Даже при 50-процентном уровне этих показателей значительный диапазон для перспективного роста туризма в регионе сохраняется.

Выгодное географическое положение. Карпатский регион находится в центре Европы. Через него проходят многообразные связи. Его неплохая транспортная доступность является благоприятным фактором для привлечения контингента отдыхающих не только из восточных регионов, но и из европейских стран. Карпаты могут служить своеобразным полигоном для дислокации, центров международного бизнеса, что будет стимулировать рост коммерческого и делового туризма.

Фактор территориального разделения труда. Фактически в Украине есть 2 региона, условия которых позволяют обеспечивать удовлетворение общественных потребностей в рекреационных услугах: Черноморско-Азовский и Карпатский. На фоне перегруженности первого из них и при растущем спросе на оздоровление и отдых Карпаты выступают практически единственной территорией, которая может реализовать неудовлетворенный спрос населения на эти услуги.

Последствия Чернобыльской аварии. Сравнительно высокая экологическая безопасность региона и наличие в нем крупных запасов минеральных вод для лечения радиационных заболеваний обусловливают потребность в создании в Карпатах широкой сети специализированных здравниц для населения, пострадавшего от радиоактивного загрязнения.

Экологический феномен территории. С одной стороны, по сравнению с другими регионами природа Карпат понесла меньшие потери и во многих местах сохранила свое первобытное состояние. А это очень важно для многообразных форм отдыха и туризма. С другой стороны, исключительно важное климато- и водорегулирующее значение Карпат как для Украины, так и для соседних европейских государств обусловливает остроту вопроса сохранения уникальной природы края. Если отбросить чисто Консервативные варианты выполнения этой задачи, то туризм и отдых в экологически обоснованных пределах могут выступать активной формой обеспечения экологической безопасности Карпат.

Социально-экономическая специфика гор. В горных районах четырех карпатских областей проживают около 1,3 млн. чел. (то есть около 20 % всего их населения, из них треть — на высоте в 500 м и выше). Горы создают специфические, чрезвычайно сложные условия для проживания и хозяйствования (особенно — в сельском хозяйстве), поэтому здесь чрезвычайно остро, стоит проблема занятости, и как следствие — низок уровень материального благосостояния жителей гор. Ослаблению этих и других отрицательных процессов за счет расширения сфер занятости и развития инфраструктуры будет способствовать развитие туризма с соответствующей организацией обслуживания, к которым может быть привлечено местное население. В данном контексте разумной альтернативы рекреации просто не существует.

Экономическая конкурентоспособность рекреационной сферы. Мировой опыт показывает, что туризм является высокорентабельной отраслью народного хозяйства. Например, в Испании он дает 17 млрд. долл США., что равно 30 % доходов от ежегодного экспорта этой страны, в Италии туризм обеспечивает 11 %, а в Дании и в Австрии -— 8 % прибылей, поступающих от экспорта товаров за границу. Безусловно, пока показатели экономической результативности отечественного туризма далеки от зарубежных, хотя в Карпатах есть отдельные центры, в хозяйственной структуре которых рекреационная отрасль является ведущей. В целом сегодня Карпатский регион занимает второе место в Украине по объему доходов от рекреационной сферы (22 % от суммарного показателя по Украине) и уступает только Крыму (соответственно, 42 %), опережая Причерноморье (17 %) и Приазовье (13 %).

Можно привести еще ряд убедительных аргументов в пользу рекреационной ориентации перспективного развития Карпатского региона. Но это ни в коей мере не означает, что, форсируя экономические процессы в данном направлении, мы сразу же достигнем желаемых результатов. Здесь необходимы взвешенные решения и продуманные практические действия. Поэтому развитие рекреации в регионе рассматривается в контексте структурной перестройки его хозяйственного комплекса, в перспективной модели которого эта отрасль должна стать одной из профилирующих. Именно такие ориентиры заложены в Государственную программу социально-экономического развития Карпатского региона, которая должна на практике реализовать идею обеспечения социально-экономического прогресса его территории через государственную поддержку приоритетных секторов региональной экономики, и в первую очередь — рекреации.

Государственная программа социально-экономического развития

Карпатского региона как инструмент региональной политики

Государственная программа социально-экономического развития Карпатского региона разработана Институтом региональных исследований НАН Украины, совместно с Министерством экономики Украины, Закарпатским, Ивано-Франковским, Львовским и Черновицким облисполкомами. Ее цель заключается в создании необходимых правовых экономических и организационных условий для обеспечения практических результатов в деле стабилизации и улучшения социально-экономической ситуации в регионе, для формирования — на основе рационального, использования ресурсного потенциала территории — эффективной эконо­мической системы рыночного типа, которая гарантировала бы приближенный к мировым социальным стандартам уровень материального благосостояния и проживания людей, а также экологическую безопасность края.

Статус программы как государственной обусловливает ее ориентацию на первоочередную реализацию именно государственных интересов в Карпатском регионе. Иначе говоря, она должна стать практическим инструментом воплощения государственной, региональной политики на этой территории. Поэтому в программу включены меры и проекты, которым государство гарантирует свою поддержку, которая может выступать в двух формах: режим полного государственного содействия (финансовое, и ресурсное обеспечение, финансово-кредитные и налоговые льготы исполнителям); режим частичного государственного содействия (финансово-кредитные и налоговые льготы исполнителям). Проблемы же местного значения решаются на локальном уровне силами региона.

Для Карпатского региона особенно острой является проблема горных районов. Комплекс вопросов, нуждающихся в первоочередном решении, получил отражение во всех подпрограммах. Между тем, очевиден факт, что горные районы должны иметь специальный статус, которым бы законодательно закреплялись необходимые льготы и социальные гарантии их жителям. В этой связи очень важное значение имеет принятый Верховным Советом Закон Украины «О статусе горных населенных пунктов Украины».

В программу вошли наиболее значимые меры и проекты, которые в силу определенных причин (и в первую очередь — из-за отсутствия материально-финансового обеспечения) не реализовались в рамках уже существующих программ. Источниками финансирования программы служат государственный бюджет; местные бюджета; внебюджетные фонды; средства предприятий, учреждений и организаций; зарубежные инвестиции. В общем объеме ее финансирования государственный бюджет занимает 33,6 %, средства предприятии — 25,2 % и местные бюджета — 22,8 %. Наибольший удельный вес государственный бюджет занимает в общей стоимости подпрограмм «Развитие агропромышленного комплекса» (43,2 %), «Экологическая безопасность» (53,8 %); «Культурное развитие» (74,4 %), «Развитие науки» (79,8 %). В то же время на развитие рекреационной индустрии из государственного бюджета предусматривается 27,1 %, социальной сферы — соответственно, 26,2 % и нефтегазового комплекса — 26,8 %. Развитие лесопромышленного комплекса будет финансироваться исключительно за счет средств предприятий. Из общей суммы финансирования на Закарпатскую область выделено 40,1 %, на Ивано-Франковскую — 29,9 %, на Львовскую — 16,7 % и на Черновицкую — 11,8 %.

Достижение программной цели ориентировано на 2010 г. Реально прогнозируемым является ближайший 5 … 6-летний период, в течение которого поставленные цели поддаются декомпозиций с более или менее точным обоснованием путей и средств их достижения, а также с предвидением результатов. На более отдаленную перспективу возможна лишь постановка достаточно обобщенных целевых ориентиров, с прогнозным сценарием действий по их реализации.

Опыт разработки Государственной программы социально-экономического развития Карпатского региона показывает, что при новаторских подходах к управлению их реализацией, такие программы могут стать эффективным инструментом государственной региональной экономической политики в Украине.

Список использованной литературы:

1. Большая советская энциклопедия, М., Советская энциклопедия, 1978.

2. Журналы «Капитал» за 1996 … 1998 г.г.

3. Газета «Экономика Украины» за 1995 … 1998 г.г.