Реферат на тему:

Герб України

Зміст

• 1Історія використання тризуба як герба України
• 1.1Тризуб в Київській Русі
• 1.2Історичні знаки і герби
• 1.3Тризуб в УНР
• 1.4Незалежна Україна
• 1.4.1Постанова Верховної Ради України Про Державний герб України
• 1.4.2Стаття 20 Конституції України
• 1.5Проект Великого герба
• 2Посилання

Державний Герб України — герб держави Україна, один із чотирьох її офіційних символів поряд з прапором, гімном і Конституцією. Складається з Малого і Великого гербів. Наразі використовується лише Малий, що був затверджений 19 лютого1992 року. Великий герб України існує у вигляді законопроекту.

Центральною геральдичною фігурою обох гербів є тризубВолодимира І Святого, великого князя київського, володаря Русі. Окрім цього, згідно Конституції України, головними елементами Великого герба мусять бути лев, герб Галицько-Волинського князівства і козак із мушкетом, герб Війська Запорозького.

Історія використання тризуба як герба України

Тризуб на монеті Володимира Святославича.

З найдавніших часів тризуб шанується як магічний знак, свого роду оберіг. Це зображення археологи зустрічали у багатьох пам'ятках культури, датованих першими століттями нашої ери. Відомий серед народів Сходу і Середземномор'я з найдавніших часів, на українських землях з II ст. Існує до ЗО теорій походження і значення тризуба (сокіл, якір, символ триєдинства світу тощо).

Тризуб в Київській Русі

За часів Київської Русі тризуб був родовим знаком Рюриковичів. Його зображення археологи знаходять на монетах, печатках, посуді, цеглі, настінних розписах.

Посли київського князяІгоря (912—945 рр.) при укладанні договору з візантійцями мали свої печатки з тризубами. Київський князь Володимир Святославович (980—1015 рр.) карбував тризуб на монетах, де з одного боку зображувався портрет володаря, а з іншого — тризуб. Тризуб символізував поділ Всесвіту на небесне, земне й потойбічне, поєднання Божественного, Батьківського й Материнського - священних начал, трьох природних стихій - повітря, води й землі.

Історичні знаки і герби

Двозуб Святослава І 10 століття	Тризуб Володимира І 10 століття	Тризуб Ярослава І 11 століття
Київський архангел 13 століття	Чернігівський орел 13 століття	Волинський хрест 13 століття	Перемишльський орел 13 століття	Галицька галка 13 століття	Галицько-волинський лев 14 століття
Запорозький мушкетер 16 — 18 століття

Тризуб в УНР

Малий герб УНР зі стилізованим тризубом Володимира

У грудні 1917 Українська Центральна Рада прийняла тризуб в якості герба УНР. Фактично це було схвалено 18 січня 1918, а 1 березня проголошено закон про герб, на виконання якого 22 березня 1918 було викладено опис герба з тризубом як головним його елементом. Законом було встановлено великий та малий державний герб, які мало різнилися композиційно.

Авторитетні знавці геральдики того часу, В.Mодзалевський і Г.Нарбута висловили закид авторові — відомому мистцеві професорові В.Kричевському, що він, малюючи герб, робив це тільки як xудожник, «не звертаючи ніякої уваги на вимоги геральдики і навіть цілком незнайомий з нею». Згодом їx підтримали й інші фаxівці, які вбачали основні xиби гербів у різному відтворенні на кожному з ниx «знака Володимира», не геральдичному його оздобленні у вигляді ромбів, а також у невиразності орнаменту. Не був досконалим і сам березневий закон 1918 р., зокрема в його тексті не дано опису гербів, не зазначено їxніx розмірів тощо. На це вказав у праці «Історичні та правні основи українського державного герба» професор В.Tрембіцький.

З 22 січня1919 року згідно з законом про Злуку тризуб увійшов у крайовий герб Західної області УНР. Залишався він головним елементом герба гетьманської державиП.Скоропадського, а також Директорії.

Уперше конституційно тризуб був оформлений як державний герб у травні 1920 Всеукраїнською Національною Радою, а вдруге — спеціальною «Урядовою Комісією по виготовленню Конституції Української Держави» 1 жовтня того ж року.

Проект герба Української Держави з тризубом Влодимира і стрільцем Війська Запорозького.

Великий і малий герби 1918 р. стали першим втіленням ідеї дуалізму українського державного герба, яка згодом набула свого розвитку. Tак, наприкінці 30-x рр. XX ст. відомий український геральдист M.Битинський на замовлення Уряду УНР в екзилі розробив проект державниx відзнак України, серед ниx великого, середнього й малого державниx гербів. Лейтмотивом цієї праці — справжнього шедевра українського геральдичного мистецтва — стала соборність українськиx земель, що на час створення проектів перебували в складі різниx державниx утворень: Чеської Республіки, Другої Речі Посполитої, Румунського королівства, СРСР. Проекти M.Битинського здобули суспільне визнання й приxильність. Вони є визначною пам'яткою української геральдичної культури та політичної історії. У радянській Україні тризуб піддавався офіційній дискредитації, попри це залишаючись символом національно-визвольного руху.

Незалежна Україна

У 1992 р. Верховна Рада України затвердила сучасний Державний Герб України, розроблений групою у складі: А. Гречило, О. Кохан та І. Турецький.

Постанова Верховної Ради України Про Державний герб України

Верховна Рада Українипостановляє:

Затвердити тризуб як малий герб України, вважаючи його головним елементом великого герба України (кольорове та схематичне зображення герба додаються).

Зображення Державного герба України поміщується на печатках органів державної влади і державного управління, грошових знаках та знаках поштової оплати, службових посвідченнях, штампах, бланках державних установ з обов'язковим додержанням пропорцій зображення герба, затвердженого пунктом I цієї Постанови.

Голова Верховної Ради України І. ПЛЮЩ

м. Київ 19 лютого 1992 року N 2137-XII

Стаття 20 Конституції України

Головним елементом великого Державного Герба України є Знак Княжої Держави Володимира Великого (малий Державний Герб України).

Великий Державний Герб України встановлюється з урахуванням малого Державного Герба України та герба Війська Запорізького законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України.

Проект Великого герба

Історія Вперше великий герб з’явився в Україні у результаті діяльності Другої малоросійської колегії. 1765 року її президент граф Румянцев запропонував замінити стару печатку із козаком (гербом Війська Запорозького) новим знаком і подав два “абриси на апробацію: один із щитотримачами-малоросіянами з бунчуком, а інший – під короною імпереторською з сінню, щити ж під короною княжою”. На щиті розміщувалися герби п’яти князівств, які колись були на території Гетьманщини: Київського – срібний Архангел Михаїл на блакитному тлі, Переяславського – срібна вежа на червоному тлі, Стародубського – срібний дуб на червоному тлі, Сіверського – золотий мур на червоному тлі, Чернігівського – чорний орел із золотим хрестом на срібному тлі, в центрі – герб Російської імперії у вигляді двоголового орла з Юрієм-змієборцем на щитку. На дану пропозицію геральдична контора зауважила, що недоцільно державний герб Росії розміщувати в центральному щитку, адже так може скластися враження, що Росія є часткою чи князівством Малоросії. Саме тому затвержений імператрицею варіант великого герба Малоросії був таким: на золотому щиті імператорський орел, що тримає на грудях щиток з гербами п’яти малоросійських князівств покритий князівською короною, щит розташований під сінню, яку покриває імператорська корона. Герб із щитотримачами імперський уряд відкинув з бажання позбутися згадки про козацтво, хоч якогось натяку на герб Гетьманщини. Таким чином, даний герб став об’єктивно відображати статус Гетьманщини часів Другої малоросійської колегії – статус обмеженої автономії р рамках імперії. З ліквідацією 1781 р. традиційного адміністративного устрою Малоросія втратила свій Великий герб. До 1917 р. символи українських земель виринали тільки на великих гербах Російської (герби Київщини, Волині – срібний лицарський хрест на червоному тлі, Поділля – золоте сонці еід хрестом на блакитному тлі, Чернігівщини, Таврії – чорний двоголовий коронований орел з бактиним щитком та золотим хрестом на грудях) та Австрійської (Австро-Угорської: герб королівства Галіції та Лодомерії, - Чорна галка на червоній балці над трьома золотими коронами; герб Великого герцогства Буковини – на червоно-чорному щиту чорна голова бика в оточенні трьох золотих шестипроменевих зірок) імперій. Революційні події 1917 року відродили українську державність і поставили на порядок денний питання державного герба України. Але лише проголошення незалежності УНР спонукало творців української держави перейти до конкретних заходів герботворення. Саме тоді, улистопаді 1917 р. за ініціативою Генерального секретаря освіти було створено геральдично-прапорну комісію на чолі з Д. Антоновичем. Саме тоді, серед різноманітних проектів державного герба, з’явилася ідея великого герба. Так, М. Грушевський запропонував “як символ творчої мирної праці…” – “золотий плуг на синьому полі…”, а навколо нього державні знаки старої України. Вінчати гербовий щит мав голуб з гілкою оливи, як “вісник національного замирення і спокою” (подібний голуб містився на шляхетському гербі І. Виговського). Видатний історик зазначав, що “хотів би… в атрибутах нешого гербу бачити якнайбільше підчеркнений культурний характер нашої Нової Республіки”. На жаль, робота комісії так і не була завершена. 1 березня 1918 р. Мала Рада УНР затвердила як герб України тризуб Володимира і доручає розробити ескізи великого і малого герба президенту Української Академії мистецтв В. Кричевському. Але талановитий митець і дизайнер “завалив” Великий Герб. Створений ним символ складно взагалі назвати гербом, оскільки відсутній обов’язковий його атрибут – щит, відсутність територіальних гербів знімає з нього титул “Великий”. На жаль, 22 березня саме даний “мутант” було затверджено як Великий герб. Даний факт є яскравим прикладом того, як небезпечно доручати герботворення митцям, а не історикам. В часи Української держави ідея Великого Герба була похована: гетьман був прихильником герба Гетьманщини “козак із самопалом”, який увінчував Тризуб. Директорія поновила герби УНР. Радянська Україна рішуче відкинула ідею Великого герба як феодальний пережиток і, очевидно, за відсутністю фантазії “змавпувала” герб РСФСР. Але ідея Великого Герба все ж жевріла у середовищі української еміграції. 1939 р. у передчутті важливих світових змін, з надією на відродження незалежної України на замовлення уряду УНР в екзилі М. Битинський створює комплекс символів України, серед яких був і Великий Герб. Герб був дуже вишуканим: блакитний щит із золотим тризубом; підтримують Архистратиг Михаїл та Галицький лев, як символи найбільших культурних центрів України; щит оточений срібно-золотий ланцюг ордену Симона Петлюри із золотим медальйоном розп’яття Ісуса Христа; під щитом покладені навхрест клейноди українського козацтва на золотих древках – золота корогва з хрестом та срібний бунчук; дана композиція оточена вінком із дубового та лаврового листя, перевитого у низу жовто-блакитною стрічкою; на вінку розташовані п’ять щитів з геральдичними знаками, що символізують основні українські етнографічні території: Правобережжя, Лівобережжя, Галичину, Закарпаття та Чорномор’я (Кубань). Проект Битинського був популярним в середовищі української діаспори аж до часів проголошення незаледності України.

Сучасність У січні 2001 року до Верховної Ради України надійшов законопроект «Про великий Державний герб України» (реєстр. No5274-1). Документом пропонується затвердити великий Державний герб України який є зображенням на синьому щиті золотого Знаку Княжої Держави Володимира Великого (малого Державного герба України); над щитом — відтворення великокняжого вінця і синьо-золотого шатра. По обидва боки щита від щита зображено щитотримачів: справа — золотого лева, зліва — козака з мушкетом. Під щитом — стрічка, що поєднує національні кольори, — синій та жовтий; під стрічкою — золоті колоски пшениці, скріплені кетягом калини.

ЗАКОН УКРАЇНИ (проект)

Про затвердження великого Державного Герба України

Цей закон згідно з Конституцією України встановлює зображення великого Державного Герба України і регламентує його використання.

1. Великим Державним Гербом України вважати Герб, виконаний авторською групою у складі:

• ІВАХНЕНКА О. А. , Заслуженого діяча мистецтв України, професора Української академії мистецтв.
• МІТЧЕНКА В. С. — члена спілки художників України, старшого викладача Української академії мистецтв.
• ДМИТРІЄНКО М. Ф. — доктора історичних наук, завідуючого відділом спеціальних історичних дисциплін Інституту історії України Національної академії наук України.
• САВЧУКА Ю. К. — кандидата історичних наук, наукового співробітника відділу спеціальних історичних дисциплін Інституту історії України Національної академії наук України.

(Кольорове та чорно-біле зображення додаються.)

2. Зображення великого Державного Герба України розміщується на печатках органів державної влади і місцевого самоврядування, грошових знаках та знаках поштової оплати, печатках, штампах, бланках державних установ, посольств України за кордоном.

3. Закон набирає чинності з дня його опублікування.

Критика проекту Запропонований варіант має ряд помилок і неточностей. Наголосимо на основних з них. 1. Використання корони в гербі не відповідає ні історичній традиції, ні теперішньому державному устрою України. Справа в тому, що корони використовуються або на гербах монархій, або як данина історичній традиції – так, корона Св. Стефана на гербі Угорщини є історичною короною Угорського королівства, символом угорської державності протягом кількох століть. Запитання авторам: невже Україна є чи прагне бути монархією (або диктатурою)? 2. Між гербовим щитом і короною в проекті О. Івахненка розміщено намет. В геральдиці намет використовується переважно як прикраса для лицарського шолома і не несе практично ніякого символічного навантаження. Крім того, в українській територіальній традиції намет не властивий. Присутність намету в Державному Гербі можна трактувати хіба як непотрібну декоративну прикрасу (чиновницький аппарат?) між короною (влада) і щитом з Тризубом (народ). 3. Козак, поданий в проекті як герб Війська Запорозького, не відповідає йому ні іконографією, ні кольорами і, фактично, є новим гербом. Так, на запорозькому гербі козак повернутий корпусом в протилежний від проектного бік (через це фігура козака в проекті є неприродньою), в оригіналі козак має демократичний червоний, а не золотий, багато розшитий жупан. Таким чином, не виконується стаття 20 Конституції України, де чітко зазначається, що “Великий Державний Герб України встановлюється з урахуванням … герба Війська Запорізького…”. Крім того, варто зауважити, що жупан з візерунками фігурував на гербі при тих гетьманах, які прагнули встановити своє одноосібне правління, обмежити козацьку демократію. Запитання авторам: хто в Україні хоче встановити одноосібне правління? Невже не можна провести історичне дослідження іконографії та кольористики герба Війська Запорізького? 4. В іконографії лева відчувається невпевненість (невеликий крок) і ущемленість (деякі анатомічні вади на деяких проектах). Крім того, лев, поданий в деяких проектах як герб Галицько-Волинської держави, не може так трактуватися, оскільки не має золотої корони галицького лева. Запитання авторам: що символізує невідомий лев-каліка? 5. Щитотримачі, які повинні символізувати соборність України, не виконують даної ролі, оскільки не покривають всіх українських земель: поза соборністю, зокрема, опинилася Слобожанщина і Крим. Запитання авторам: що це за напівсоборність? 6. У геральдиці фігури, зображені неприродньо перевернутими, символізують смерть, занепад, зворотнє трактування символу. У проекті Великого герба під щитом лежать перевернуті колоски пшениці, що геральдисти трактують як занепад сільського господарства, голод, злидні. Запитання авторам: хто ж це бажає Україні злидні?

Посилання

• Коротка бібліографія по державній символіці України^(укр.)
• Українське геральдичне товариство^(укр.)
• Урядовий портал: Державна символіка України^(укр.)
• Герв.бел.ру. Історія герба України^(рос.)
• Дмитрієнко М., Савчук Ю. Великий герб Нащої держави^(укр.)
• Проект (11.01.2001) Закон України. Про великий Державний Герб України^(укр.)
• Українська геральдика: Великий герб України^(укр.)
• Конкурс ескізу великого Державного Герба України^(укр.)