Реферат: Люксембург 3

Люксембург

Офіційна назва – Велике Герцогство Люксембург, держава в Західній Європі. Межує з Бельгією, Німеччиною, Францією. Площа : 2586 кв. км. За площею – десь три чи три з половиною м. Києва. Населення 425 тис.чоловік (перепис нас.1998 р.).Самих люксембуржців у країні лише 290 тис., ще 130 тис. постійних мешканців-іноземці. Найбільше португальців, італійців, але чимало інших європейців, є й представники країн третього світу. Середня густота населення близько 164 чоловік на кв. км. Середня тривалість життя ( на 1998 р.) –76 років. Приріст чисельності населення –1,4 відсотка.Рівень народжуваності ( на 1000 чоловік) –11,1, рівень смертності ( на 1000 чоловік) – 9,3.

Столиця країни – Люксембург ( 78.300 чол. ). Найбільші міста – Дикирш (32.000 чол.),Еш (24.000 чол.), Клерво.Серед визначних місць і пам’ятників країни в Люксембурзі- готичний собор Нотр-Дам 18 ст, Герцогський палац та інші.

На території країни переважають височини, на півночі – вітроги Арденн (висотою 565 м), приблизно 1/3 . Клімат помірний, перехідний від морського до континентального. Середня температура січня 0-2 С, липня 18 С.Опадів від 700-1000 мм. на рік. В країні протікають дві головні річки Мозель і Сюр (які формують східний кордон держави). Ці річки відносяться до басейну Мозель. Приблизно 1/3 території герцогства займають дубові і букові ліси.Вони розташовані в Еслінге і в північній частині Гутланда. Широколисті ліси, частина природного національного парку знаходиться на території Німеччини.

Південь країни з його зеленими пасовищами, називають Бон Пез (“добрі землі”). Широколисті ліси, частина природного національного парку знаходиться на території Німеччини.

Національне свято 23 червня ( 1921 р.) святкування дня народження Його Королівської Величності Герцога Гранд –Дюка.

Державні мови-німецька, французька та люксембурзький діалект. Домінуюча релігія : католицизм-95% населення.

Форма державного устрою: унітарна. В адміністраційному відношенні ділиться на 3 округи, столиця виділена в окрему адміністративну одиницю.

Глава держави: Великий герцог Люксембурзький (зараз при владі знаходиться Нассаунська династія 1890-1905 Адольф, 1905-1912 Вільгельм І\/, 1912-1919 Марія Адельгейда, 1919-1964 Шарлота Жан,1964-2000– Жан, з 11.10.2000 року-Анрі Носсауський є главою виконавчої влади, володіє виключним правом законодавчої ініціативи.

Форма правління – конституційна спадкоємна монархія.Прем`єр-міністр-Жан-Клод Юнкер (з 16.01.1995 року). Законодавча влада:парламент–палата депутатів складається з 60 депутатів,що обираються на термін 5 років.Вибори здійснюються за пропорційною системою в чотирьох багатопартійних округах. Діюча конституція прийнята 17 жовтня 1868 р.

Грошова одиниця до ведення ЕВРО був люксембурзьий франк,нарівні з ним в обігу використовувався бельгійський франк.

Курс за 1 ЄВРО (EUR) ~ 1 USD, 1 ЄВРО=5,3810 UAH.

Провідні партії- це Християнська – соціалістична народна партія ( ХСНП ), заснована в 70-роках 19 сторіччя, Демократична ( ліберальна) партія ( ДП ), заснована в 1947 році , Люксембурзька соціалістична робітнича партія ( ЛСРП ) заснована в 90 роках 19 сторіччя . Представники ХСНП і ДП в червні 1947 року ввійшли в склад коаліційного уряду. Соціал-демократична партія Люксембургу, заснована в 1971 році , Комуністична партія Люксембургу, заснована в 1921 році.

Профспілки Єдина незалежна профспілка Люксембургу, заснована 1978 році. Люксембурзька християнська спілка робітників.

Зараз править в країні Християнська – соціалістична партія, їй належить більшість депутатських мандатів в Парламенті.

Графство Люксембурзьке було відомо з 963р., в 1354р. країна стала герцогством . В середині 14 сторіччя частина країни належала Нідерландам. В різні часи перебувала під владою : Франції, Іспанії, Нідерландів. Внаслідок рішення Віденського конгресу 1815 р. на території Люксембурга номінально була проголошена незалежна держава – Велике Герцогство Люксембурзьке, яким до 1890 р. керував король Нідерландів.

Сучасні кордони Люксембурга визначені бельгійсько-нідерландським договором 1839 р. Лондонська конференція 1867 р. оголосила Люксембург “ вічно нейтральною” державою.

Нацисти окупували нейтральний Люксембург 1940 року. Через кілька днів було захоплено Францію, і мрія про світове панування арійської раси здавалася як ніколи близькою. Гітлер не вважав люксембуржців «унтерменшами», як євреїв чи слов’ян. Навпаки, він проголосив, що звільнив цих «німців» від згубного французького впливу, включив їхню країну до Рейху, а всім люксембуржцям надав права рейхс-бюргерів — тобто «запросив» їх разом із німцями бути господарями світу. Переважна більшість австрійців, наприклад, на таку «пропозицію» радісно згодилася. Великий герцог, який утік до Англії, щось там патякав на британському радіо, що люксембуржці зовсім не ощасливлені милістю фюрера. І Гітлер вирішив наочно показати всьому світові, що це не так. На початку 1941 року у колишньому Великому герцогстві було проведено референдум з одним-єдиним питанням: «Чи схвалюєте ви возз’єднання Люксембургу з матір’ю — Німеччиною?» 94 відсотки люксембуржців відповіли «ні».

Гнів фюрера був жахливим. Сотні громадських діячів і священиків були заарештовані й загинули в таборах смерті. А решту люксембуржців Гітлер вирішив переселити на схід.

На Люблінщині та Бялисточчині поляків виганяли з рідних сіл, а до їхніх будинків привозили люксембуржців. І не давали ані зброї, ані охорони. Отож, прибульцям, які розмовляли такою схожою на німецьку говіркою, дуже важко було пояснити місцевим партизанам, що вони не за власною волею приїхали колонізовувати Польщу. Від рук польських патріотів загинули десятки тисяч люксембуржців. Але цей рахунок піддані Великого герцога теж виставляють нацистам

В жодній країні Західної Європи пам’ять про Другу світову не є такою живою, як у Люксембурзі. У центрі столиці побудовано меморіал жертвам війни, неподалік — пам’ятник невідомому воякові, а стіни будинків і церков прикрашені численними меморіальними дошками «тут жив, тут працював, тут служив... герой руху Опору». І якщо ввечері ви побачите натовп молодиків зі смолоскипами, то це виявляється не марш футбольних фанатів, а урочисте вшанування героїв Другої світової війни.

Може, саме тому Люксембург 1945 року урочисто відмовився від проголошеного минулого сторіччя нейтралітету і став одним із засновників НАТО.

Північний союз – воєнно-політичне угрупування був підписаний у Вашингтоні 4 квітня 1949 р.. Цей альянс покликаний забезпечити колективну оборону згідно зі ст.51 ( статуту Організації Об`єднаних Націй ). Нині Велике герцогство має професійну армію, яка налічує 800 військовослужбовців. І хоча 60 з них — це військовий оркестр, а ще три десятки — почесна варта Великого герцога, є дві бойові одиниці — піхотно-розвідувальна і транспортна роти. Яка перебувала у Боснії у складі бельгійсько-люксембурзько-грецько-австрійського батальйону «БЕЛУГА», прикриття якого, до речі, здійснював український десантний батальйон.

Воєнні витрати держави 1% (ВНП).

Бенилюкс-економічний союз Бельгії, Нидерландів, Люксембурга. Початок формування Бенилюкса було покладено валютною угодою 1943 р. і митною конвенцією 1944р., вступив в силу 1948 року.

Член-засновник Європейського економічного співтовариства по Римському договору 1957 року, куди ввійшли ФРН, Франція, Італія,

Бельгія, Голандія, Люксембург. З 3.09. 1993 р. Європейський Союз “ЄС “ .

Люксембург входить до Організації Співтовариств та розвитку з 1960 р. “ОЄСР”. Країни ОЄСР посідають провідне місце у світовому господарстві.

Є членом Європейського об`єднання вугілля і сталі з 1952року.”ЄОВС”

З 1957 р. входить до Європейського співтовариства з атомної енергії, набув чинності з 1958 року.

Західно-Європейський Союз (ЗЄС) заснований в 1954 р.

Ще до закінчення Другої світової війни учасниками анти­гітлерівської коаліції та іншими прогресивними державами була визнана необхідність ліквідації Ліги Націй і створення нової світової організації на цілком нових засадах. Цими за­садами були принципи права, спрямовані на забезпечення миру, безпеки, свободи і загального добробуту людства.

Такою організацією стала Організація Об'єднаних Націй, створена 26 червня 1945 р. зі штаб-квартирою у Нью-Йорку. Її Статут і плідна діяльність протягом уже понад 50 років свідчать про величезний внесок 00Н у розвиток сучасного міжнародного права.

Люксембург є членом ООН з 1945 року.

Розподіл країн світу за рівнем економічного розвитку відбувається на основі показника ВВП на душу населення, його галузевої структури, частки обробної промисловості та інших показників. У число розвинутих країн світу входять 24 країни,у яких виробляється ¾ ВВП світового господарства. З них виділяється 6 головних держав США, Япония, ФРН, Франція, Італія, Великобританія, на які припадає 2/3 ВВП, більше 1/2 експорту і закордонних капіталовкладень у рамках світового господарства. Велике Герцогство Люксембург входить в групу високо розвинутих країн Західної Європи, ця країна найбагатіша з “малих” високо розвинутих країн

Валовий національний продукт(ВНП) Люксембурга на душу населення 45.100доларів (2001). Для порівняння в

1998 р. ВНП на душу населення: Україна (2,361 дол.), Росії (4,531 дол.) і Білорусі (4,398 дол.); для порівняння аналогічні показники становлять в Люксембурзі - 31,004 дол., США - 26,977 дол., Японії і Німеччині - по 20,370 дол.

Люксембург високо розвинута індустріальна країна. Промисловість займає більш провідне місце в країні ніж сільське господарство. Головним природним багатством країни є залізна руда. Її поклади являють собою одне ціле з французьким залізно-рудним басейном у Лотарингії. Великі запаси залізних руд стали основою розвитку Люксембурга в першій половині ХХ ст.. Країна уславилася тим ,що зайняла перше місце у світі за розмірами виплавки сталі в розрахунку на одного жителя. Залізорудна і металургійна промисловість Люксембургу тісно пов`язана з аналогічними виробництвами Франції та Німеччини. Територіально вони об`єднують французьку Лотарингію, Люксембург і німецький Саар.

Тепер у Люксембурзі виплавляють 4-5млн. сталі на рік. .Частка галузі у вартості продукції обробної промисловості дорівнює 1/3, а у вартості експорту 2/5. У країні два великих металургійних комбінати — в Еші та Дюделанжі. Вони зіставні за розмірами з маріупольськими «Азовсталлю» та імені Ілліча. І країна зараз дає приблизно стільки чорних металів, скільки наш Маріуполь. Щоправда зараз чорна металургія в Люксембурзі, як і у всій Західній Європі переживає не найліпші часи. Висока заробітна плата і величезні витрати на захист навколишнього природного середовища ( викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення) роблять західноєвропейську сталь чи не золотою. Тому з 1980 року кількість металургів у країні скоротилася з 20 до 8 тисяч чоловік. Поступово вузька (металургійна) спеціалізація країни розширюється.Певного розвитку набула машино-будівна,хімічна(виробництво фосфорних добрив із доменних шлаків) промисловості.Особливо це виготовлення комп`ютерів і використання сучасних технологій в електронній та інших галузях, а також традиційні цементна, фаянсова, деревообробна, швейна, харчова промисловості.Країна виготовляє сталеві труби,пластмаси,фармацевтичну продукцію тощо.

Вироблення електроенергії 1,4 млрд. квт.г (1990) .Люксембург входить в єдину систему енергопостачання західної і східної Європи.

Люксембург має розвинуте сільське господарство.Оброблюється приблизно 135тис.га.землі- 24% площі.Основні сільськогосподарські продукти-м`ясо,молоко,вовна,зерно,овочі,фрукти.Країна забезпечує себе продуктами харчування приблизно на 95%. Важливе місце займає виноградарство і виноробство долини Мозеля.Зайнятість в сільському господарстві –3%, в промисловості-37%, сфері послуг-60%.Люксембург має значні рекреаційні ресурси в Арденнах і долинах басейну Мозеля.

Головними торговими партнерами Люксембурга є Німеччина, Бельгія, Франція.

Люксембург крупний міжнародний фінансовий центр.

Символом економічної потуги Люксембургу замість домни став банківський офіс. Завдяки пільговим умовам, країна стала всесвітньо відомим банківським і фінансовим центром Західної Європи.В Люксембурзі налічується приблизно 212 банків,48 ощадно-депозитних компаній,20 небанківських фінансових закладів,890організацій (з спільним капіталовкладенням 108 міліардів доларів) і інші установи .І окрім власне люксембурзьких установ, у герцогстві є не лише французькі, німецькі чи бельгійські банки, а й американські та японські. За ці роки кількість працівників банківської сфери зросла з 8 до 27 тисяч. Це, звичайно, не означає, що металурги, які втратили роботу, перекваліфікувалися на банківських клерків. Але люксембурзькому урядові вдається утримати найнижчий в Європі рівень безробіття — близько 2.4% 2000р. Для порівняння у всіх його сусідів— Франції, Німеччині, Бельгії — роботи не мають 11–13%.

Важливими елементами диверсифікації господарства Люксембурга стали міждународні послуги. Місто Люксембург( разом з бельгійським Брюсселем і французьким Страсбургом) є однією зі столиць Європейського Союзу. В ньому знаходиться Європейський парламент, фінансові та судові установи.

У населення Люксембурга високий рівень життя, вони користуються безкоштовним соціальним забезпеченням і медичним обслуговуванням.

Цінною є і його архітектурна спадщина: середньовічні рицарськи замки, монастирі, старовинні фортеці тощо.

Країна одна з центрів міжнародного туризму.

Велике герцогство налаштоване дуже проєвропейськи, однак заперечує введенню банківських законів, що загрожують його статусу "притулку платників податків". Люксембург - одна з найбагатших країн світу, з низьким безробіттям (2,4%) 2000 р., дуже низькою інфляцією і високим економічним ростом в 5,5%

1.

2.

3.

Зовнішньоекономічна діяльність Люксембурга.

4.

5.

Економічним центром в Європі,очевидно,потрібно вважати Германію, Бельгію,Люксембург,Голландію і Францію.При більш загальному підході економічним центром виступає Західна Європа.

Серед найбільш масштабних моделей державного розвитку виділяють американську модель вільного підприємництва, японську та західноєвропейську-узгодженого вільного підприємництва. Західноєвропейська економіка-одна з найстаріших моделей державного розвитку,яка характеризується сталими традиціями. Однією з головних функцій держави в країнах Західної Європи є сприяння економічної діяльності. Країни мають біль вагомий державний сектор, на яку припадає помітна частина зайнятих, інвестицій,бізнесу. Саме західноєвропейський осередок у моделі світового господарства володіє найбільшою економічною потужністю ~28 % валового внутрішнього продукту світу.Найважливішою ознакою його розвитку є активна господарська взаємодія країн регіону,які протягом багатьох років мали різний соціально-економічний рівень і різні напрямки розвитку.

Країни Західної Європи особливо малі промислово розвинуті держави,мають високий (найвищий у світі ) рівень відкритості економіки.На Західно-Європейські держави,за зовнішньоторговельним обігом на душу населення, припадає 6975 долларів-найвищий у світі.

. Після створення ЄС ,особливо на більш

пізніх етапах ії розвитку, посилюється перехід від державного до міждународного регулювання територіально –економічних та суспільно політичних проблем .Люксембургу належить провідне місце в процесах цього регулювання.

Українська республіка визначена Великим Герцогством Люксембурзьким 31.12.1991р. Дата встановлення дипломатичних відносин України з Люксембургом 01.07.1992 р.

Зовнішньоекономічна діяльність між нашими державами поступово розвивається. Товарообіг між Україною і Люксембургом в нинішній час складає 16 млн.доларів. В Україні зараз працює 29 підприємств з люксембурзьким капіталом , а загальна сума інвестицій Герцогства складає 12.7 млн .

Україна постачає рідкісні метали нікель, молібден, марганець. Купує різні промислові товари,текстиль, вироби з дерева тощо. Плідно працює в різних напрямках зовнішньоекономічної діяльності з Люксембургом.

Зовнішня діяльність України з Люксембурга.

6.

Список використаної літератури:

1. Весь світ у цифрах і фактах. Довідник.-К.:Мапа,2002

2. Доклад о мировом развитии 2000/2001;2001/2002

3. Економіка краін світу.Довідник.-К,1998

4. Зовнішня торгівля:право та економіка.Збірник наукових праць.Випуск1(5).-К.:УАЗТ.-2001

5. Юрківський В.М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни.- К.: Либідь,2001

6. Статистичні дані з різних джерел .

7. Українау цифрах 2002р.

8. UNCTAD HANDBOOK of statistics .

Publishing of UNITED NATIONS .