|
Реферат на тему:
Педагогічна майстерність і творчість вчителя.
План.
1. Поняття: "педагогічна майстерність", "педагогічна творчість".
2. Структура педагогічної майстерності.
3. Риси творчого вчителя.
4. Методи педагогічного прогнозування та рівні педагогічного передбачення.
5. Педагогічна техніка вчителя.
6. З історії розвитку педагогічної майстерності і творчості вчителя.
7. Шляхи формування педагога-майстра.
1. Основні поняття.
Концепція національного виховання про сутність виховання на Україні, про особистість вчителя і завдання його творчості (розділ п'ятий "Критерії ефективності виховної діяльності педагога"). Педагогічна майстерність
— комплекс властивостей особистості вчителя, що забезпечує самоорганізацію високого рівня професійної діяльності на рефлексивній основі [2,30]
Властивості педагогічної майстерності:
гуманістична спрямованість діяльності вчителя, професійні знання, вміння та навички, педагогічні здібності (забезпечують швидкість самовдосконалення), педагогічна техніка (гармонізує структуру педагогічної діяльності). Педагогічна діяльність — творчий процес.
Творчість
- це процес створення чогось нового на основі перетворення пізнаного : нового результату або оригінальних шляхів і мета дій його одержання .
Характеристики творчості: новизна і перетворення. Педагогічна творчість -
процес створення і перетворення особистості вихованця. Педагогічна творчість виявляється в науковій діяльності педагога і в творчій педагогічній роботі ( оригінальне вирішення педагогічних завдань, розробка нових педагогічних методів, прийомів, застосування педагогічного досвіду в нових умовах, удосконалення системи роботи з учнями, імпровізація в педагогічному процесі). Під час роботи з учнями вчитель передбачає педагогічні ефекти, впливає на уяву, увагу, пізнавальну діяльність учнів, а також звертається до педагогічного перевтілення, що робить його діяльність творчим процесом.
У праці „Розмова з молодим директором школи” В.О.Сухомлинський зазначив: „ Досвід багатьох років переконує, що суттю педагогічної творчості є думка, ідея
, яка пов’язана з тисячами повсякденних явищ. Педагогічна ідея – це, образно говорячи, повітря, на якому пливуть крила педагогічної майстерності”[6.426].
Рівні педагогічної творчості
( за І.П. Раченко ) : рівень професійного становлення, рівень стихійного самовдосконалення, рівень планової раціоналізації, рівень оптимізації процесів та результатів праці.
Форми виявлення творчих сил вчителя:
творче самопочуття, творче натхнення, творчий пошук чи експеримент, творча педагогічна діяльність, науково – дослідна діяльність.
Особливості педагогічної творчості:
обмеженість часу ; необхідність завжди давати позитивні результати; публічність обставин творчості; співтворчість усіх учасників процесу тощо. Приклади творчої діяльності
Ф.Прокоповича, Г.Сковороди, О.Духновича, М.Корфа, С.Русової, А.Макаренка, В.Сухомлинського.
2. Структура педагогічної майстерності.
1) Гуманістична спрямованість
(ідеали, інтереси, ціннісні орієнтації) - спрямованість на іншу людину (дитина - центр уваги педагога), утвердження найвищих духовних цінностей, моральних норм поведінки та взаємовідносин . Це виявлення професійної ідеології вчителя, його ціннісного ставлення до педагогічної діяльності, її змісту, мети, засобів, суб'єктів. Ціннісні орієнтації педагога :
а) на себе -
самоутвердження
("Я" - справжній вчитель ); б) на вихованця
(дитина — найбільша цінність , допомогти їй бути щасливою); в) на засоби впливу
( програма, способи впливу, заходи); г) на мету педагогічної діяльності
(гуманізм - сприяння всебічному розвитку кожної дитини). Відповідальність педагога перед майбутнім, любов до дітей; усвідомлення мети.
2) Професійна компетентність:
знання , вміння , навички , критичні погляди і оцінки, постійне самовдосконалення, високий рівень загальної культури . "Головне в житті - не самі знання, а та гармонія, яка виявляється, коли знання добре вміщені в душі, та філософія, яка визначає людину, її світогляд" (А.С.Макаренко. - Твори в 8 т. -Москва, 1986. -Т. 8. -Письмо Л.Конисевичу).
3) Педагогічні здібності:
комунікативність, перцептивність (розуміння інших), динамізм особистості (активність, гнучкість впливу), емоційна стабільність (саморегуляція) , оптимістичне прогнозування ( віра в позитивне в кожній людині, у перспективу її розвитку), креактивність (творчість) тощо.
4) Педагогічна техніка (
форма організації поведінки вчителя) :
а) вміння використовувати свій психофізичний потенціал як інструмент виховного впливу ( володіти своїм фізичним, психічним, емоційним станом;
голосом, мімікою, пантомімікою);
б) вміння впливати на інших (вербальні, невербальні засоби спілкування).
Внутрішня і зовнішня техніка.
3. Критерії майстерності
педагога: доцільність
(за спрямованостю), продуктивність
(за результатами), діалогічність
(характер взаємовідносин з усіма учасниками виховного процесу), оптимальність
(у виборі засобів), творчість
(за змістом діяльності).
Рівні майстерності:
елементарний, базовий, досконалий, творчий.
4. З історії розвитку теорії про педагогічну майстерність
.
Першим ввів поняття " майстерність вихователя” і “педагогічна техніка” А.С.Макаренко у своїй статті " Деякі висновки з мого педагогічного досвіду": " Майстерність вихователя
не є якимось особливим мистецтвом... але це спеціальність, якій треба вчити, як треба вчити лікаря його майстерності, як треба вчити музиканта".
В.О.Сухомлинський продовжив розвиток теорії про педагогічну майстерність. У працях В.О.Сухомлинського "Сто порад вчителю", "Павлиська середня школа", "Як виховати справжню людину", "Розмова з молодим директором школи" та багатьох інших велика увага приділяється творчості вчителя в становленні справжньої людини, громадянина, патріота Батьківщини. "Ми маємо справу з найскладнішим, неоцінним, найдорожчим, що в житті, - з людиною. Від нас, від нашого вміння, майстерності, мистецтва, мудрості залежить її громадянське й інтелектуальне обличчя, її місце і роль у житті, її щастя" (Сухомлинський В.О. Вибрані твори. — Т.2. — С.420).
В 80-ті роки ХХ століття творчі педагоги-новатори об'єдналися у творчий рух "Педагогіка співробітництва" (Див. "Учительская газета"._ 18 октября 1986 года ). Основні ідеї педагогів-новаторів
:
1) співробітництво з усіма учасниками навчально-виховного про- цесу; 2) навчання без примусу, з оптимізмом, без конфліктів;
3) використання опори в навчанні; 4) система випередження у навчанні;
5) гуманістична система оцінювання; 6) демократизація виховання особистості;
7) самоаналіз, саморозвиток, самовдосконалення особистості тощо. Деякі представники педагогів - новаторів: Ш.О.Амоношвілі
("В школу - с 6 лет" , "Здравствуйте, дети!", "Как живёте, дети?", "Единство цели"); С.М.Лисенкова
("Когда легко учиться"); І.Б.Волков
("Учим творчеству", "Цель одна - дорог много"); І.П.Іванов
("Воспитывать коллективистов"); Є.М.Ільїн
("Шаги навстречу", "Искусство общения", "Рождение урока", "Путь к ученику"); О.А.Захарченко
(Чубар "Письмо в будущее"): В.Ф.Шаталов
("Куда и как исчезли тройки", "Педагогическая проза", "Эксперимент продолжается", "Опорные конспекты по физике - 8 класс");
Л. і Б. Нікітіни
("Мы, наши дети и внуки"). Передові вчителі Херсонщині.
5. Шляхи формування педагогічної майстерності:
- самовиховання загальної та педагогічної культури (потреба, самопізнання, планування, реалізація, контроль, корекція);
- засвоєння професійних знань, вмінь, навичок;
- громадська активність;
- педагогічна практика;
- вивчення передового педагогічного досвіду;
Приклади програм самовиховання К.Ушинського, Л.Толстого. План роботи на кожний день В.Сухомлинського. Система самовиховання [2.46.]
Література.
1. Актуальні проблеми підготовки педагогічних кадрів до творчої професійної діяльності: Зб. наук. праць. –К., 1993. – 240 с.
2. Державна національна програма “Освіта” (Україна ХХ1 ст.).- К.,1994.-61с.
3. Концепція національного виховання // Рідна школа.-1996.- №5.
4.Концепція безперервної системи національного виховання. – К.: Освіта, 1994.
5. Педагогічна майстерність: Підручник / І.А. Зязюн та інші. - К.: Вища школа, 1997.- Розділи 1-3.
6. Основы педагогического мастерства / И.А.Зязюн и др. - Москва: Просвещение, 1989.- Гл. 1-3.- С.126-134.
7. Макаренко А.С.Сочинения в семи томах. - Москва, 1957.
8. Сухомлинський В.О. Вибр. твори в 5 т.- К., 1976-1977.
9. Сухомлинський В.О. Розмова з молодим директором школи. Бесіда 1. Основні проблеми творчої праці вчителя .// Вибр. твори в 5 т.- К.,1976. – Т.4. – С.414-446.
10. Сухомлинський В.О. Людина неповторна. .// Вибр. твори в 5 т- К.,1976. – Т.5. – С. 85-102.
11. Балл Г.О. Про психологічні засади формування готовності до професійної праці // Психолого – педагогічні проблеми професійної освіти. – К., 1994. – С. 98- 100
12. Барбина Е.С. Формирование педагогического мастерства учителя в системе непрерывного педагогического образования.- К., 1997. – 153 с.
13. Барбина Е.С. Педагогическое мастерство – искусство и наука быть человеком. – К., 1995. – 105 с.
14. Барбіна Є.С. Гуманізація освіти. Навчально-методичний посібник. – Херсон, 2001. – 60 с.
15. Барбина Е.С. Теоретико – методологические основы профессиональной подготовки будущих учителей. Научно-методическое пособие. – Херсон, 2001. – 70 с.
16. Біленко Л.В., Сисоєва С.О. Вивчаємо творчу діяльність педагога // Рідна школа.-1993.- №11-12.
17. Бутенко В.Г. Способи самореалізації особистості // Особистість педагога : Розкриття можливостей. – К.,1995. – С.28.
18. Бутенко В.Г. Естетичні орієнтири педагогічної праці // Етноестетика праці вчителя. – К., 1995. – С.7-12.
19. Бутенко В.Г.Формирование педагогического мастерства учителя. – К., 1991. – 72 с.
20. Волинець А.Г. Сучасні педагогічні новації і школа майбутнього // Рідна школа.-1994.- №8.
21. Гончарова Т.И., Гончаров И.Ф. Когда учитель – властитель дум. Книга для учителя. – Москва: Просвещение, 1991.- 174 с.
22. Загвязинский В.И. Учитель как исследователь. – Москва: Знание, 1980.
23. Загвязинский В.И.Педагогическое творчество учителя. – Москва, 1987.
24. Кан-Калик В.А., Никандров А. С. Педагогическое творчество.- Москва: Педагогика, 1993.
25. Кухарев Н.В. На пути к профессиональному совершенству. – Москва, 1990.- С.63-104.
26. Львова Ю.Л. Творческая лаборатория учителя. – Москва,1992. –С.83-92
27. Майборода В.К. Творча особистість учителя у педагогічній спадщині В.О.Сухомлинського // Рідна школа. – 1993.- №9.- С.33-34.
28. Оконь В. Введение в общую дидактику. – Москва, 1990.
29. Проблема особистості вчителя та його фахової підготовки: Зб. наук. праць / За ред. М.Б. Євтуха. – К., 1994. – 116 с.
30. Руденко Ю. Д. Національне виховання: відродження і перспективи // Педагогіка і психологія.-1994.-№1.
31. Симонов В. Диагностика личности и профессионального мастерства преподавателя. – Москва, 1995.
32. Сисоєва В.М. Пріоритет - науково - педагогічна творчість // Рідна школа. - №5.-1994.
33. Стельмахович М.Г. Педагогіка життя. – К.: Знання, 1980. – 48 с.
34. Федяєва В.Л. Принципи організації неперервної педагогічної освіти// Матеріали міжвузівської науково- прктичної конференції з проблеми удосконалення підготовки вчителя. – Херсон , 1995. – С.141-142.
|
