Реферат: Звіт про навчальну практику на посаді командира відділення

ПРОХОДЖЕННЯ ПРАКТИКИ

КУРСАНТОМ - ПРАКТИКАНТОМ III-ГО КУРСУ

НА ПОСАДІ КОМАНДИРА ВІДДІЛЕННЯ

Веселуном Петром Олександровичем

Розпорядок дня

особового складу чергового караулу

Розведення караулів 8.00 - 8.30

Організація служби, підготовка до занять 8.30 - 9.30

Заняття 9.30 - 12.15

Обід 12.15 - 13.30

Відпрацювання оперативних планів, карток пожежегасіння, нормативів з ПСП, додаткові заняття 13.30 - 15.30

Догляд за технікою, прибирання приміщень,

господарчі роботи 15.30 - 18.00

Вечеря 18.00 - 19.00

Резервний час караулу 19.00 - 20.00

Культурно - масові заходи, особистий час 20.00 - 23.00

Відпочинок 23.00 - 6.00

Підйом, особиста гімнастика 6.00 - 6.15

Сніданок 6.15 - 7.00

Підготовка до здачі чергування, прибирання

приміщень, підведення підсумків за добу 7.00 - 8.00

Затверджую

Начальник _________

___________________

___________________

___________________

ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ПЛАН

проходження практики курсантом 3-го курсу Черкаського інституту пожежної безпеки ім. Героїв Чорнобиля МВС України

______________________________________________

Затверджую

Начальник _______

________________

________________

Методична розробка

Проведення занять з ПСП _____________________________________________

________________________________________________________________________

Тема : Одягання бойового одягу і спорядження.

Навчальна мета : тренування.

Місце проведення : _____________________

Матеріальне забезпечення : бойовий одяг і спорядження .

Література : Настанова з ПСП.

Порядок проведення занять

Склав

курсант - практикант ________________

Тактико - технічні характеристики основних та спеціальних пожежних автомобілів, які є на озброєнні пожежної частини порядок їх експлуатації та утримання

Застосування засобів зв'язку передбачає :

- підготовку до роботи в заданому режимі;

- встановлення зв'язку;

- передачу інформації;

- контроль за станом зв'язку і режиму роботи обладнання;

- оперативне переключення;

- введення технічної документації .

Технічна документація включає :

- введення засобів зв'язку в технічну експлуатацію;

- технічне обслуговування, ремонт, планування експлуатації і облік засобів зв'язку;

- контроль за технічним станом;

- статистичний облік і аналіз відказів;

- матеріально-технічне забезпечення;

- рекламаційну роботу і технічне обслуговування;

- категорування і списання.

З організацію технічної експлуатації засобів зв'язку і забезпечення їх постійної готовності до роботи несе відповідальність начальник служб зв'язку гарнізонів і підрозділів пожежної охорони.

Особи, які винні в використанні засобів зв'язку не прямому призначенню, розкомплектації, виводу із ладу обладнання, будуть нести відповідальність.

Копія запису з журналу випробувань .

Затверджую

Начальник _____________

______________________

______________________

______________________

"___" __________ 200__р.

ЩОДЕННИК

проходження практики курсантом 3-го курсу Черкаського інституту пожежної безпеки ім. Героїв Чорнобиля МВС України

_____________________________________

Затверджую

Начальник частини

___________________

___________________

___________________

ЗВІТ

про навчальну практику курсанта - практиканта 3-го курсу Черкаського інституту пожежної безпеки ім. Героїв Чорнобиля МВС України

склав:

курсант - практикант _________________

« » 200 _р.

начальник караулу __________ __________________

Організація індивідуально-виховної роботи з особовим складом пожежної охорони

Індивідуально-виховна робота - це система виховних заходів, які здійснюються з врахуванням особливостей співробітників і спрямовані на формування у них необхідних знань, вміння і навичок, високих моральних, ділових і особистих якостей, таких як:

здібність твердо і неухильно втілювати вимоги законів;

вміння строго берегти державу та службову таємницю;

наполегливість в здоланні труднощів, зв'язаних зі службою;

повага до вибраної професії;

мужність, винахідливість, вміння чітко і рішуче діяти в екстремальних ситуаціях;

здібність об'єктивно і критично оцінювати свою поведінку і результати службової діяльності.

Індивідуально-виховна робота проводиться керівниками всіх рангів і зі всіма співробітниками. Особливу увагу слід звернути на тих підлеглих, які мають дисциплінарні стягнення, низькі результати в роботі, проявляють елементи грубощів, недисциплінованості, створюють своєю поведінкою конфліктні ситуації, негативно реагують на зауваження і критику.

Необхідно пам'ятати, що повсякденної уваги потребують ті співробітники, які відрізняються замкнутістю, скаржаться на стан здоров я, з найменшого приводу вступають в суперечки з товаришами, проявляють невитриманість, зловживання спиртних напоїв, тощо. Особливого піклування вимагають молоді працівники, воїни-інтернаціоналісти, учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Рекомендується будувати схему індивідуального впливу на співробітників по лінії їх безпосередньої підлеглості.

Здійснювати керівником індивідуально-виховні заходи повинні бути різнобічними, спрямованими на формування моральних якостей підлеглих, підвищення рівня їх професійної майстерності, вирішення побутових потреб і т. ін.

Для реалізації виховних завдань рекомендується використовувати такі форми індивідуальної роботи:

1. Індивідуальна бесіда.

2. Індивідуальна допомога.

3. Індивідуальне завдання.

4. Критика.

5. Контроль і перевірка виконання.

6. Заслуховування звітів.

7. Відвідування за місцем проживання і бесіди з рідними.

Кожен керівник повинен постійно оцінювати діяльність індивідуально виховної роботи, яку він проводить. З цією метою необхідно вести журнал, в якому вести облік здійснюваних заходів, систематично відмічати зміни в особистості підлеглого і його поведінці.

Ефективність індивідуального виховання багато в чому залежить від особистого прикладу керівника, його бездоганної поведінки на службі і в позаслужбовий час.

При проведенні індивідуально-виховної роботи необхідно максимально використовувати думку і авторитет колективу. Зважений індивідуальний підхід слід поєднувати з колективним впливом, вихованням через колектив. Для цього потрібно використовувати збори і службові наради співробітників, громадські формування .

Організація та порядок забезпечення ТБ під час несення служби, проведенню занять та виконанні бойових дій па пожежі.

Під час несення служби у внутрішньому наряді особовий склад повинен знати і виконувати вимоги дійсних правил. Забороняється в приміщеннях пожежної частини:

встановлювати інвентар і обладнання на площадках і маршах сходових клітин, поблизу спускних стовпів і дверних проходів.

застилати коврами, доріжками і. т. д. Підлогу в караульному приміщенні, учбовому класі, гаражі і на шляхах руху особового складу по сигналу тривоги.

При проведенні навчань із числа офіцерського складу призначаються відповідальний за ТБ. При проведенні занять, особливо біля навчальної вежі викладач повинен особисто перевірити стан спортивного майданчика і вежі, а також справність драбин і мотузок, які використовуються. Перед заняттям подушка обов'язково зкопується. Якщо працюють з висувною драбиною, то біг по ній починається тільки після закріплення фіксаторів за щаблі.

При використанні ДШ обов'язково користуватися страховим приладом. При піднятті по висувній драбині з двох сторін внизу по бокам - два страхувальника.

Забороняється пересувати висувну драбину, коли на ній знаходяться люди. При гасінні пожеж необхідно суворо дотримуватись вимог бойового статуту. При БР не перешкоджати руху транспорту по дорогах. При прокладанні рукавів через дорогу - встановлювати рукавні містки, а також виставляється в цьому місці пост, якщо не прибули працівники ДАІ. Забороняється подавати воду при БР, якщо незакріплені на висоті рукава. Забороняється одягати лямку ствола при роботі на висотах. Забороняється переносити інструмент при БР колючими кінцівками вперед. Забороняється стояти під вантажем. На висотах користуватися страхувальними засобами (за допомогою карабіна і мотузки).

Документація по тб яка ведеться в пожежній частині

1. Трьохступеневий оперативний контроль в ПО МВС України.

2. Журнал щоденного інструктажу особового складу з техніки безпеки.

3. Правила ТБ в пожежній охороні

4. Журнал інструктажу особового складу

5. Журнал інструктажу водіїв по ПДР.

План інструктажу з ТБ перед заступанням на чергування:

1. ТБ при несенні служби

2. ТБ при зборі, виїзді та слідуванні на пожежу

3. ТБ при гасінні пожеж в умовах низьких температур

4. ТБ при роботі на висотах

5. ТБ при проведенні регламентних робіт при ТО-1

6. ТБ при роботі на спеціальному обладнанні АЗО-8

7. ТБ при проведенні ремонтно-регламентних робіт при ЕО

8. ТБ при під час проведення занять

Надання першої медичної допомоги потерпілому на пожежі

Перша медична допомога - комплекс заходів, які надаються потерпілому на місці отримання травм і при транспортуванні в медичний заклад.

Перша медична допомога ділиться на 3 категорії:

1. Перша лікарняна некваліфікована допомога (надається не медичним працівником).

2. Перша медична кваліфікована допомога (надається фельдшером, медсестрою).

3. Перша лікарняна медична допомога (надається лікарем із спецобладнанням). Заходи першої медичної допомоги:

1. Негайне зупинення впливу зовнішніх шкідливих факторів, винос потерпілого з негативних умов (вода, вогонь, газ).

2. Надання першої долікарняної допомоги.

3. Організація швидкої доставки або транспортування потерпілого в лікувальний заклад.

Ознаки життя:

Наявність серцебиття, наявність пульсу на артеріях, наявність реагування зіниць на світло.

Ознаки смерті:

Охолодження тіла і поява трупних плям, трупне окоченіння, блідість роговиці ока.

Технічні характеристики апаратів та пожежно-технічне озброєння ГДЗС

Резервуарний апарат АСП-2 призначений для захисту органів дихання і зору пожежних від дії негативної дії зовнішнього середовища при гасінні пожежі і виконання інших робіт в повітрі, непридатному для дихання.

ТТД АСП-2М

Маса(кг) 15.5

Об’єм балону (л) 2*4

Час захисної дії (хв) 60

Запас повітря до н.у. (л) 1600

Бойова перевірка АСП-2

1.Перевірка шолом-маски

2. Перевірка тиску по манометру та тиску резерву.

3.Перевірка на розрідження.

4. Перевірка роботи легеневого автомату та клапану видиху.

Перевірка №1 АСП-2

1.Зовнішній огляд апарату.

2.Підгонка ременів

3.Перевірка апарату на розрідження

4.Перевірка легеневого автомату та клапану видиху

5. Перевірка тиску та резерву

6. З’єднання під високим тиском(на протязі 1 хв

Організація підготовки газодимозахисників в пожежній охороні.

Для здійснення підготовки газодимозахисників в гарнізонах пожежної охорони повинні бути створені тренувальні комплекси, їх кількість визначається виходячи з чисельності газодимозахисників пожежної охорони і місцевих особливостей, але в усіх випадках повинно бути не менше одного тренувального комплексу гарнізону.

Тренувальний комплекс включає:

•=> теплодимокамеру;

=> площадку з набором спортивних снарядів і тренажерів для проведення тренувань газодимозахисників на чистому повітрі;

=> учбовий клас.

Теплокамери і димокамери оснащуються:

Теплокамери - тренажером, вантажами різної ваги і ергометрами для створення фізичних навантажень, приборами контролю температури в приміщенні і функціональних медичних показників газодимозахисників. Димокамери - трансформованими перегородками для створення заданої обстановки, пристроями і приборами для імітації факторів пожежі і контролю за місцем знаходженням газодимозахисників. Димокамера обладнується аварійним освітленням з окремим джерелом живлення і вентиляцією. Учбовий клас - розміщується, як правило, в будівлі теплодимокамери.

Він повинен бути обладнаний столами на 20-30 місць, стендами і наглядовими посібниками по правилам роботи в протигазах і їх перевірок.

Пост ГДЗС оснащується перевірочними столами і приборами для перевірки ізолюючих протигазів.

При проведенні занять в теплодимокамері повинні виконуватись такі вимоги:

Теплодимокамера:

- температура повітря - 58 С;

- відносна вологість - 25-30 %;

- концентрація вуглекислого газу - не більше 5%;

- концентрація окису вуглецю - не більше 0,024%;

- освітлення - 150-200 лк.

Димокамера:

=> температура повітря - не більше 30 С;

=> відносна вологість - до 100%.

ОПИС ПОЖЕЖНО-ТЕХНІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ АВТОМОБІЛЯ

АЦ-40(130)63Б

№ Назва обладнання - № Назва обладнання

1. драбина 3-х колінна1 38.СПП-4 1

1. драбина ппурмовка1 39.ТК-600 З

2. драбина палка1 40-рукава напірні 51мм 7

3. колонка пожежна 41.рукава напірні 66мм З

4. водозбірник ВЗ-125 1 42.рукава напірні 77мм 10

5. розгалудження пожежне 2 43.рукава нап-4-х м.77мм 2

6. ВС-1251 44.напірно-всмоктувальні75 2

7. ключ для всм. рукавів2 45.всмоктувальні 125мм 2

8. ключ для напірних рук.2 46.рукав для ПО 32мм 1

9. РСК-50 4 47.ключ для ПГ-ЛО 1

10.РС-70 2 48.ключ для ПГ-МО 1

11. ГПС-600 2 49.інструмент водія (комплект) 1

12. Г-600 2 50. знак аварійної зупинки 1

13. лом легкий 1 51. запасне колесо 1

14. багор1 52.носима радіостанція 2

15. лом важкий 1 53. довідник водо джерел 1

16.77\51 2 54. довідник вулиць 1

17.77\6б 2 55.журнал поста безпеки 1

18. б6\51 2 5б.папка начальника караулу 1

19. зажим рукавний 4 57. трос буксировки АЦ 1

20. затримка рукавна 4 58.трос розривання обришіток 1

21. рятівна мотузка 2 59. домкрат 1

22. сокира 1 бО.автоаптечка 1

23. лопата 1 61.аптечка мед. допомоги 1

24. вила 1 б2.кувалда 1

25. пилка поперечна 1 63.монтажний ремінь 1

26. пилка по дереву 1 64-»рот»-«богдана» 2

27. ел.ліхтар груповий 1 65.УСШ4-50 1

28.діелектричний комплект бб.АСП-2 4

-ножиці 1 67.радіостандія етап. 1

-рукавиці діелектричні1 1

-боти діелектричні 1 -

килим діелектричний 1

29.гак для ПГ 1

30. зчіпка ланки ГДЗС 1

31.ПЛС-П20 1

З 2.чоботи гумові 3

33.насадка ПЛС-20 1

34-відро 1

36.місток рукавний 2

37.РС-70зНРТ-50 1

ОПИС ПОЖЕЖНО-ТЕХНІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ АВТОМОБІЛЯ АЦ-40(131)137

№ Назва обладнання Назва обладнання

1. драбина 3-х колінна 1 38.СПП-4 1

1. драбина штурмовка 1 39.ТК-600 З

2. драбина палка1 40.рукава напірні 51мм 7

3. колонка пожежна1 41.рукава напірні 66 мм З

4. водозбірник ВЗ-12 51 42 .рукава напірні 77мм 10

5. розгалуження пожежне 2 43. рукава нап.4-х м.77мм

6. ВС-125 1 44.напірно-всмокгувальш75 2

7. ключ для всм. рукавів2 45. всмоктувальні 125мм 2

8. ключ для напірних рук. 2 46-рукав для ПО 32мм 1

9. РСК-50 4 47.КЛЮЧ для ПГ-ЛО 1

10.РС-70 48.ключ для ПГ-МО 1

11. ГПС-600 2 49.інструменг водія (комплект) 1

12. Г-бОО 1 50-знак аварійної зупинки 1

13. лом легкий 1 51. запасне колесо 1

14. багор1 52-носима радіостанція 2

15. лом важкий 1 53. довідник вододжерел 1

16.77\51 2 54-довідник вулиць 1

17.77\662 55.журнал поста безпеки 1

18.66\51 2 56-папка начальника караулу 1

19. зажим рукавний 4 57.трос буксировки АЦ 1

20. затримка рукавна 4 58-трос розривання обришіток 1

21. рятівна мотузка 2 59. домкрат 1

22. сокира1 60. автоаптечка 1

23. лопата 1 61.аптечка мед. допомоги І

24. вила 1 б2.кувалда І

25. пилка поперечна 1 63.монтажний ремінь І

26- пилка по дереву 1 б4.»рот»-«богдана» 2

27. ел. ліхтар груповий 1 65.УСГЦ4-50 1

28.діелектричний комплект 66.АСП-2 4

-ножиці 1 б7.радіостанція І

-рукавиці діелектричні

-боти діелектричні

-килим діелектричний

29.гак для ПГ

З 0. зчіпка ланки ГДЗС

31.ПЛС-20

32.чоботи гумові

33.насадка ПЛС-20

34.відро

36.місток рукавний

37.РС-70зНРТ-50

Порядок підготовки до проведення занять з особовим складом

Підбирається необхідна література, вивчаються накази згідно яких і проводяться заняття, настанови згідно яких складаються методичні розробки га план-конспект.

Методична розробка.

1. Скласти тему.

2. Мета і проведення занять.

3. Визначити час на проведення занять.

4. Місце проведення занять.

5. Технічне забезпечення.

6. Матеріально-технічне забезпечення.

7. Підібрана література.

8. Загальний план проведення занять.

9. План проведення занять.

Робота ради наставників

Для підвищення ефективності виховної роботи і вивчення функціональних обов'язків молодшими співробітниками, які призначаються начальником УДПО на посаду, а також для надання допомоги більш швидкого і кваліфікованого оволодіння навиками на даній посаді, при призначенні на посаду молодшого співробітника, наказом начальника УДПО за ним закріплюється наставник терміном на один рік. Наставник назначається: співробітник, який працює в управлінні не менше 5 років і зарекомендував себе як умілий спеціаліст і гідний працівник пожежної охорони. На період наставництва наставник складає щоквартально план заходів професійної та індивідуально-виховної роботи з молодшим працівником. План затверджується начальником _____ після закінчення терміну наставництва складається характеристика.

Робота ради зборів рядового та молодшого начальницького складу

Велику роль в зміцненні службової дисципліни серед особового складу НПЧ-1 відіграє рала зборів. Товариський суд разом з іншими суспільними організаціями і формуваннями надають активну допомогу начальникам, командирам у вихованні особового складу. Товариський суд рядового і молодшого начальницького складу СДПЧ-1 являється виборним суспільним органом і діє на основі положення про товариські суди рядового і молодшого начальницького складу органів внутрішніх справ. Суд призваний охороняти честь і гідність звання рядового і молодшого начальницького складу. Склад товариського суду в кількості 5 чоловік вибраний на загальних зборах атестованих співробітників частини

Товариський суд розглядає такі справи :

1. Про порушення особами рядового і молодшого начальницького складу дисципліни і суспільного порядку.

2. Про допущення особами рядового начальницького складу правопорушень, за які по закону можуть бути передані на розгляд товариського суду.

3. Про недобросовісне відношення осіб рядового і молодшого начальницького складу до службових обов'язків.

4. Про негідну поведінку осіб рядового і молодшого начальницького складу до службових обов'язків по вихованню дітей.

5. Про поступки, які принижують честь і дискредитують звання рядового та молодшого начальницького складу органів внутрішніх справ.

6. Про майнові претензії осіб рядового і молодшого начальницького складу один до одного при згідності їх на розглядання діла в товариських судах. Товариський суд вибирається строком на два роки. Склад суду оголошується в наказі начальника УДПО.

Автоцистерна АЦ-40(130)63Б

База ЗіЛ 130

колісна формула 4х2

екіпаж 7

максимальна швидкість, км/год 90

затрати палива на 100 км, л 28

пожежний насос ПН-40У

ємність цистерни для води 2150

бака для піноутворювача 150

бака для бензину 170

габаритні розміри:

довжина 6730

ширина 2440

висота 2700

маса 9100

розподілення навантаження на вісі:

на передню 2360

на задню 6740

Автоцистерна АЦ-40( 131)137

База ЗіЛ 131

колісна формула 6х6

екіпаж 7

максимальна швидкість, км/год 80

затрати палива на 100 км, л 40

пожежний насос ПН-40У

ємність цистерни для води 2400

бака для піноутворювача 150

бака для бензину 170

габаритні розміри:

довжина 7250

ширина 2440

висота 2855

маса 11050

розподілення навантаження на вісі:

на передню 3085

на задню 7965

Обов'язки командира відділення

Командир відділення пожежної частини підпорядковується начальнику варти і є безпосереднім начальником особового складу відділення.

Він відповідає за навчання, виховання, дисципліну особового складу і боєздатність відділення: за стройову виправку і зовнішній вигляд своїх підлеглих; за збереження і правильне використання пожежного автомобіля, пожежно-технічного озброєння і спорядження відділення. Командир відділення зобов'язаний : знати ділові і особисті якості кожного підлеглого ;навчати і виховувати особовий склад відділення, прищеплювати любов до спеціальності і бережне відношення до пожежно-технічного озброєння; відпрацьовувати у пожежних стройову виправку і фізичну витривалість ;турбуватись про побут підлеглих і вникати в їхні потреби; доповідати начальнику варти про тих, що захворіли, скаргах прохання підлеглих, про їх провини і накладені на них стягнення, про виявлення ними самовідданості і ініціативи під час виконання бойової роботи, несення служби, а також про випадки втрати чи несправності закріплених за ними предметів пожежно-технічного озброєння і спорядження: турбуватись про збереження здоров'я підлеглих і слідкувати за додержанням ними правил техніки безпеки на практичних заняттях і при бойовій роботі: стежити за чистотою і порядком в службових приміщеннях, за охайністю підлеглих і піддержанням ними правил носіння встановленої форми одягу; знати район виїзду частини, розміщені пунктів водопостачання і особливо важливих об'єктів, а також тактично-технічні дані пожежних автомобілів і іншої автотехніки, що є в частині; готувати пожежних, призначених на пости, внутрішній наряд і в бойовий рахунок, перевіряти знання ними обов'язків, підготовку спорядження і бойового одягу перевірити справність і утримання автотехніки пожежно-технічного озброєння та ізолюючих протигазів особового складу відділення: виїжджати по тривозі з відділенням і керувати його роботою під час гасіння пожежі, ліквідації аварії чи наслідків стихійних лих: перевірити по завданню начальника варти несіння служби постовими.

Організація несення служби

Внутрішній наряд варти призначається з числа особового складу караулу для охорони службових приміщень, техніки спорядження і території пожежної частини, дотримання уставного порядку. Особи, які несуть службу і внутрішньому наряді підпорядковуються начальнику чергового караулу. Склад внутрішнього наряду пожежної частини визначається начальником ГПО по узгодженню з УПО і залежить від штатної кількості караулу. Для несення служби в внутрішньому наряді призначаються особи :всього особового складу чергового караулу із розрахунку рівномірного розподілу навантаження на весь особовий склад караулу на протязі чергування, так і в продовж місяця. Втому числі з урахуванням виду наряду і почерговості змін. Як правило передбачається наступний склад внутрішнього наряду; черговий по караулу; днювальний по гаражу пожежної частини; постовий біля фасаду частини. Особи внутрішнього наряду по тривозі виїжджають в складі караулу. Порядок охорони службових приміщень пожежної частини на час виїзду караулу по тривозі встановлюється начальником пожежної частини. Зміна осіб( внутрішнього наряду проводиться в встановлений час начальником караулу або черговим по караулу в порядку встановленим дійсним уставом.

Постовий на фасаді пожежної частини

Постовим біля фасаду призначається особа з усього особового складе чергового караулу. Постовий біля фасаду зобов'язаний:

постійно знаходитись в місті передбаченим керівництвом частини для несення служби;

бути уважним, спостерігати за порядком в зоні видимості поста і при порушеннях які стосуються підрозділу доповідати начальника караулу;

зустрічати осіб, які прибули до підрозділу сторонніх осіб встановлювати ціль їх прибуття;

доповідати особам начальницького складу пожежної охорони які прибули в підрозділ ;

приймати від громадян заяви про пожежі та аварії;

при отриманні сповіщення про пожежу через диспетчера ПЗЧ або чергового по караулу дати загальну тривогу і представити начальнику караулу доповідача;

не допускати на зупинку різних видів транспорту перед виїздом з гаражу і зупинки не службового транспорту на території пожежної частини для відведених для цього місцях;

не допускати прибуття особового складу в пожежній частині біля фасаду будівлі, без службової необхідності.

Інструкція постового біля фасаду

Постовий по фасаду призначається із особового складу чергового караулу. Він зобов'язаний:

1. Приймати від громадян повідомлення про пожежі і аварії.

2. Не допускати зупинки будь-якого транспорту перед воротами гаража.

3. Суворо стежити за установленим порядком, не допускати до частини осіб, які не складають особового складу частини.

4. Не допускати перебування особового складу на фасаді частини без службової необхідності.

5. Стежити за дотриманням мір пожежної безпеки на території частини.

6. При зміні перевіряти стан замків, печаток на складських приміщеннях частини.

7. По прибутті до розташування частини вищестоящого керівництва представлятися: "Постовий по фасаду Петров" та викликати начальника чергового караулу або чергового по караулу.

Забороняється:

1. Залишати пост без дозволу начальника чергового караулу.

2. Допускати в приміщення осіб, не пов’язаних із перевіркою.

3. Приймати їжу, палити, сидіти, читати, писати, спати на посту.

4. Дозволяти виносити із приміщень частини речі без дозволу начальника чергового караулу.

5. Допускати на територію частини сторонні транспортні засоби для зупинки.

Організація роботи ГДЗС в пожежній частині.

Всі пожежні частини мають газодимозахисну службу, а також в черговим службах пожежегасіння створюються контрольні пости газодимозахисної служби. Контрольний пост призначений для збереження ізолюючих протигазів, закріплених за особовим складом вільним від несення служби запасних запчастин, регенеративних патронів, а також для чистки, дезінфекції і перевірки протигазів. Контрольний пост забезпечується інструментом відповідності з табелем покладеності і як правило оснащуються в одному двох приміщеннях, де розміщуються: стелажі (шафи) для зберігання протигазів резервних балонів і регенеративних патронів; робочий стіл, обладнання, приладдя, пристрої і прилади для проведення перевірок № 1 та № 2;

навчальні ізолюючі протигази; стенди та плакати по опису устроїв протигазів, правила роботи в них і міри безпеки;

пункт мийки та сушки протигазів;

набір інструменту;

термометр для вимірювання температури повітря в приміщенні поста.

Ізолюючі протигази повинні зберігатися в спеціальних шафах, або стелажах, обладнаних гніздами. Останнє забезпечується табличками з вказанням на них номерами протигазів та прізвищем осіб за якими закріплені протигази. Протигази повинні бути чисті та в справному стані, підготовлені до роботи.

Наповненні, пусті і несправні кисневі і повітряні балони зберігаються окремо по секціях, котрі позначаються написами: "Наповнені", "Пусті", "В ремонті". Аналогічно зберігаються регенеративні патрони.

Розміщені на контрольних постах компресорного обладнання забороняється.

Відповідність строків випробовування: ДШ, ДП, Д-60, рятівної мотузки, діелектричних засобів, пожежних поясів з карабінами.

Пожежний пояс з карабіном - випробовується 1 раз в 6 місяців:

На круглу металеву конструкцію діаметром - 300мм. Одягається застебнутий ремінь, на кільце пристібається карабін до якого прикладається навантаження - 350 кг. на 5 хв., після чого неповинне бути ніяких поривів і деформацій.

Рятівна мотузка - випробовується 1 раз в 6 місяців, а також перед кожним її застосуванням:

Розмотується на всю довжину, до неї підвішується вантаж 350 кг. на 5 хв., після чого неповинне бути видовження більше 5% її довжини, допускаються незначні пориви тоненьких рядків не більше 15 ниток.

Діелектричні засоби:

Рукавиці - 1 раз в 6 місяців ( 6 кв.)

Боти - 1 раз в рік (15 кв.)

Ножиці - 1 раз в рік (2 кв.)

Килимок - 1 раз в 2 роки.

Ручні пожежні драбини - випробовуються 1 раз рік та після ремонту:

Д-60 - вантаж, масою 100 кг., підвішується посередині кожного коліна, за тятиви під кутом 75° на 2 хв. Ланцюг висувної драбини повинен витримувати навантаження 200 кг.

ДШ - кріпиться за кінець гака, на рівні останніх двох сходинок на тятиви дається навантаження по 80 кг. на 2 хв. Не повинно бути поломок драбини. ДП - в розкритому стані під кутом 75° по середині 120 кг. на 2 хв.

Засоби зв’язку, які є на озброєнні пожежної частини, порядок ведення радіообміну, порядок експлуатації.

Дисципліна зв'язку - це чітке і точне виконання особовим складом пожежної охорони встановленого порядку ведення обміну інформації .

Допуск до роботи на засобах зв'язку отримують особи, які пройшли спеціальну підготовку.

Дисципліна зв'язку забезпечується:

=> високими морально-політичними якостями особового складу;

=> незаперечним виконанням вимог, викладених в документах, регламентуючих експлуатацію засобів зв'язку;

-=> знанням і чітким виконанням особовим складом правил встановлення зв'язку, ведення переговорів і реєстрацій;

=> встановлення дійсного контролю за використанням по прямому призначенню засобів зв'язку і веденням переговорів.

Перевірка зв'язку проводиться в цілях підтримання технічних засобів в постійній готовності до дій і контролю несення служби черговим оператором.

До порушень дисципліни ведення зв'язку відносяться :

=> передача інформації, не підлягаючої розголошенню;

=> переговори особистого характеру;

=> передача позивних більше число разів, чим передбачено дійсною Настановою;

=> переговори з абонентами, які не передають свої позивні;

- розголошення позивних і частот робочих каналів.

Правила ведення всіх видів зв'язку:

1. Обмін інформацією передбачає передачу і приймання телефонограм, радіограм, телеграм, графічних і текстових зображень, сигналів команд.

2. По змісту сповіщення розділяються на оперативні і службові.

3. Обмін сповіщеннями повинен бути коротким.

4. Встановлення зв'язку здійснюється по формі:

"Ангара! Я, Сокіл! Відповідайте", "Сокіл, Я, Ангара! На прийомі!"

5. Передача сповіщень повинна вестись чітко і зрозуміло.

Всі радіостанції зобов'язані працювати на відведених їм частотах. Робота на інших частотних каналах, крім випадку проникнення в радіозв'язок взаємодіючих служб, забороняється.

В пожежній частині є такі засоби зв'язку:

"Віола", "Пальма", телефонний апарат

Експлуатація засобів зв'язку гарнізону пожежної охорони - це комплекс організаційно-технічних заходів, які забезпечують функціонування засобів зв'язку у відповідності з вимогами експлуатаційно-технічної документації.

Експлуатація засобів зв'язку включає застосування засобів зв'язку технічну експлуатацію.

Застосування засобів зв'язку передбачає:

=> підготовку до роботи в заданому режимі;

=> встановлення зв'язку;

=> передачу інформації;

=> контроль за станом зв'язку і режиму роботи обладнання;

=> оперативне переключення;

- ведення технічної документації.

Технічна документація включає:

=> введення засобів зв'язку в технічну експлуатацію;

=> технічне обслуговування, ремонт, планування експлуатації і облік засобів зв'язку;

=> контроль за технічним станом;

=> статистичний облік і аналіз відказів;

=> матеріально-технічне забезпечення;

=> рекламаційну роботу і технічне обслуговування;

=> категорування і списання.

За організацію технічної експлуатації засобів зв'язку і забезпечення їх постійної готовності до роботи несе відповідальність начальник служб зв'язку гарнізонів і підрозділів пожежної охорони.

Особи, які винні в використанні засобів зв'язку не прямому призначенню, розкомплектації, виводу із ладу обладнання, повинні нести відповідальність.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Навчальну практику на посаді командира відділення проходив в управлінні державної пожежної охорони УМВС України в ____________ області .

Начальник УДПО УМВС _______________

Навчальна практика проходила в _________ по охороні _______________________начальником якої є вн.сл. ___________

Під час проходження практики мною, курсантом-стажистом ______________ було зроблено всі документи, згідно плану стажування. Згідно плану стажування вивчив:

-посадові обов'язки командира відділення;

-форми і методи виховної та навчальної роботи а особовим складом відділення ;

-роботу ради наставників частини, товариського суду рядового та молодшого начальницького складу;

-порядок і організацію проведення занять з особовим складом відділення;

-порядок підготовки ло проведення занять з особовим складом;

-порядок залучення сил та засобів на гасіння пожеж;

-порядок взаємодії пожежної охорони з іншими службами під час гасіння пожеж. ліквідації аварій та стихійного лиха;

-пожежно-технічну характеристику району виїзду підрозділу;

-тактико-технічні можливості основних та спеціальних пожежних автомобілів ,які

є на озброєні пожежної частини ,порядок їх експлуатації та утримання;

-засоби зв'язку ,які є на озброєнні, частини ,порядок експлуатації, порядок ведення радіообміну;

-організацію підготовки газодимозахисників в пожежній частині;

-технічні характеристики ізолюючих апаратів та пожежно-технічне озброєння ГЛЗС частини;

-порядок експлуатації та утримання пожежно-технічного обладнання.

ОЗНАЙОМИВСЯ:

-з документацією щодо питань техніки безпеки ,яка ведеться в пожежній частині.

Під час проходження практики на посаді командира відділення ознайомився з районом виїзду

Район виїзду Самостійної Державної пожежної частини дуже великий.

Ознайомився також з організацією і порядком проведення службової та бойової підготовки особового складу варти .Службу та бойову підготовку в частині проводить начальник варти. Для цього ним підбирається необхідна література, вивчаються накази, згідно яких проводяться заняття. настанови. складаються методичні розробки та план-конспекти.

Заняття в частині проводяться з пожежної профілактики, пожежної тактики. медичної та пожежно-стройової підготовки.

Під час навчальної практики я чергував разом з __________ вартою яку очолює __________________________________.

Технічна характеристика стволів.

СТВОЛИ РС-70; РС-50.

Ручні пожежні стволи в залежності від виду, форми і розмірів утворених струменів підрозділяються на два типи: 1- для одержання компактних струменів і 2- для одержання розпилених струменів. Пожежні стволи РС-50 і РС-70 для одержання компактних струменів мають однакову конструкцію і відрізняються геометричними розмірами. Вони складаються зі сполучної голівки, корпуса конічної труби, усередині якого встановлений заспокоювач, змінного насоса (сприску) і ременя для переносу ствола. Зовнішня поверхня має сплітку для термоізоляції корпуса і для зручності утримання ствола при роботі. Стволи РС-50 входять комплект пожежної техніки, що надходить у сільське господарство, а також внутрішніх пожежних кранів, стволи РС-70 ставиться до устаткування пожежних автомобілів і прищепних мотопомп, що знаходяться на охороні промислових об'єктів.

СТВОЛ ЛАФЕТНИЙ.

Лафетний ствол застосовують для одержання потужних водяних або пінних струменів при гасінні значних пожеж у випадки недостатньої ефективності ручних пожежних стволів. Лафетні стволи підрозділяються на переносні, вивізні і стаціонарні. Стаціонарні лафетні стволи вивчають у курсі "Пожежні автомобілі".

Переносні лафетні стволи входять у комплект пожежних автонасосів. Переносної лафетний ствол ПЛС-20П складається з напірних патрубків, приймального корпуса що фіксує устрій, ручки керування. У приймальному корпусі є обернений шарнірний клапан, що дозволяє приєднувати і заміняти рукавні лінії до напірного патрубка без припинення роботи ствола. Усередині корпуса труби ствола встановлений чотирьохлопасний заспокоювач. Поворотні з'єднання ущільнені кільцевими гумовими манжетами. Для подачі повітряно-механічної піни водяний насадок на корпусі труби заміняють на повітряно-пінний.

СТВОЛИ ПОВІТРЯННО-ПІННІ.

Повітряно-пінні стволи призначені для одержання повітряно-механічної піни, формування пінного струменя і подачі піни в осередок пожежі. Повітряно-пінні стволи дозволяють одержувати повітряно-механічну піну низкою (до 10) і середньої (до 200) кратності.

Принцип роботи ствола СПП:

Розчин піноутворювача проходить через отвори в корпусі ствола, створює в конусній камері розрідження, завдяки чому повітря підсмоктується через вісім отворів, рівномірно розташований у кожусі ствола. Повітря, що надходить у кожух, інтенсивно перемішується з розчином піноутворювача, і утворить на виході зі ствола струмінь повітряно-механічної піни.

Повітряно-пінний ствол СПП надійний у роботі. Піна низької якості може утворитися через засмічення центрального отвору, влучення у вакуумну камеру сторонніх предметів або застосування піноутворювача зі зниженими властивостями. У цьому випадку ствол варто розібрати, а при необхідності замінити піноутворювач. При експлуатації повітряно-пінний ствол СПП не потребує особливого поводження. Необхідно стежити лише за тим, щоб поверхня кожуха не була зім’ята, прокладка на приєднувальній частині була справна, а ствол після роботи промити чистою водою.

СТВОЛ ГПС-600.

Для одержання з розчину і подачі на пожежу піни середньої кратності (до 200) застосовують генератори ГПС. Промисловість випускає три види піногенераторів, що розрізняють по продуктивності: ГПС-600. Принцип роботи генератора ГПС полягає в наступному. 6%-ний розчин піноутворювача по рукавах подається до розпорошувача піногенератора, у якому потік розбивається на окремі краплі. Конгломерат крапель розчину при прямуванні від розпорошувача до сітки підсмоктується повітря з зовнішнього середовища в дифузор корпуса генератора.

Суміш крапель піноутворювача розчину потрапляє на пакет сіток. На сітках деформування палиці утворить систему розтягнутих плівок, що, замикаються в обмежених обсягах, складає спочатку елементарну (окремі бульбашки), а за тим масову піну. Енергій крапель, що знову надходять, і повітря маса піни відштовхується від піногенератору.

Піногенератори ГПС частіше застосовують як ручні стволи, проте в деяких випадках їх установлюють стаціонарно. Аеродромні пожежні автомобілі комплектують не тільки ручні генератори ГПС, але і стаціонарними, встановленими в підбамперних просторах для створення пінної смуги перед пожежним автомобілем і за ним. Стаціонарно встановлюють піногенератори в пінних камерах резервуарів із пальними рідинами , а також у деяких установках автоматичного пожежегасіння.

Посадова Інструкція радіотелефоніста (диспетчера) пожежної частини

Загальні положення

Радіотелефоніст пожежної частини підлягає начальни­ку частини та його заступнику, безпосередньо — начальнику варти. В оперативному відношенні —заступнику керівника чергової служби пожежегасіння, інженеру і .всьому особовому складу зміни чергової частини. і Основне завдання радіотелефоніста ПЧ — забезпечення своєчасного, безперервного, оперативного управління черговою вартою пожежної частини по висиланню її на пожежі, ліквідацію наслідків аварії та стихійних лих у місті.

Кваліфікаційні вимоги і рівень знань

На посаду радіотелефоніста пожежної частий призна­чаються особи з середньою або середньо-технічною і освітою, які мають нахил до роботи на засобах зв'язку і обчислювальної техніки.

Радіотелефоніст ПЧ повинен знати:

— вимоги наказів, статутів, настанов, розпоряджень, і інструкцій взаємодії та інших документів, що регламентують діяльність диспетчерської служби пожежної частини;

— оперативно-тактичну характеристику району виїзду, безводні ділянки, місцезнаходження ближніх пожежних, частин, розташування проїздів і вододжерел в районі виїзду ПЧ, а також основні технічні дані і можливості пожежної техніки, що є на озброєнні в частині і гарнізоні;

— інструкції по роботі з засобами зв'язку і обчислювальною технікою пункту зв'язку пожежної частини;

— перелік оперативної інформації й порядок її 'ведення до пам'яті ЕОМ через апаратуру телемеханіки;

— перелік об'єктів, на які є оперативні плани (картки) пожежегасіння, а також перелік особливо важливих об'єктів, що знаходяться в районі виїзду, їх місце розташування й найближчі шляхи слідування до них;

— правила роботи на засобах зв'язку і ВТ, встановлених на ПЗЧ, їх можливості, порядок експлуатації і перелік підключених абонентів, які обслуговуються;

— порядок ведення радіообміну, перелік інформації, що дозволена до передачі по радіозв'язку;

— позивні стаціонарних, автомобільних і переносних радіостанцій;

— порядок дії при одержанні сигналів ЦО і введенні в дію оперативних планів УВС (МВС);

— перелік оперативно-службових документів ПЗЧ, порядок їх використання й заповнення.

Радіотелефоніст ПЧ зобов'язаний:

— забезпечити швидкий точний прийом повідомлень про пожежні, аварії і стихійні лиха, що надходять з чергової частини центру АСЗО УПО, з особливо важливих об'єктів прямого зв'язку або спеціальними лініями, а також від громадян особисто по телефону;

— при надходженні повідомлень про пожежу з черго­вої частини після автоматичної обробки сигналу «Тривога» об'явити засобами оповіщення адресу й характер пожежі, вручити начальнику варти наказ на виїзд, оперативний план або картку пожежегасіння (при наявності), проконтролювати своєчасність виїзду надсилаємої техніки;

— при одержанні повідомлення про пожежу з інших каналів або нарочним засобом, не перериваючи розмови, включити сигнал тривоги а у нічну годину — додаткове освітлення приміщень, провести дослідження заявника, встановити місце пожежі (адресу), її характер (що горить, ' поверх об'єкту та ін.), заповнити путівку на виїзд варти і копії її, за кількістю від’їжджаючих відділень, передати І одержані від заявника дані для реєстрації або подальшої обробки до центру АСЗО УПО;

— при. одержанні повідомлення про спрацювання охоронно-пожежної сигналізації на об'єктах, що охороня­ються, у відповідності до інструкції взаємодії з УВС (виїзд відділення у цьому випадку оформлюється так як і при одержанні повідомлення про пожежі іншими телефонами або нарочним засобом);

— про всі виїзди варти ПЧ на ліквідацію пожеж, наслідків аварій або стихійних лих, що тралилися а адміністративному районі або районі виїзду, в будь-який час доби повідомляти керівництво частини (загону), повідомляти в РВВС, направляти до місць викликів інспекторів, на дільниці яких трапилася пожежа;

— постійно підтримувати радіозв'язок з вартою, що виїхала по тривозі, при необхідності давати орієнтир слідування до місць виклику,, вживати всіх необхідних заходів до своєчасного одержання інформації про обстановку з місця виклику, всю одержану інформацію про хід гасіння пожежі, її ліквідації передавати до чергової частини центру АСЗО УПО, безпосередньо вводячи її до ЕОМ або по каналах зв'язку;

— щоденно, шляхом рішення завдань оперативно-диспетчерського управління АСЗО УПО, передавати до чергової частини відомості про наявність сил і засобів в пожежній частині, інформацію про пожежі, 6-номерах та ін;

— слідкувати за технічним станом засобів зв'язку і і телемеханіки, встановлених в ПЧ, про всі виявлені недоліки ^! І в їх роботі негайно доповідати черговому зміни технічної частини центру АСЗО УПО, домагатись безперебійної 'роботи обладнання;

— додержуватись правил експлуатації технічних засобів, правил техніки й пожежної безпеки і внутрішнього

розпорядку дня;

— заступаючи на чергування, перевіряти наявність і стан документації, оперативних планів (карток) пожежегасіння, справність засобів зв'язку і телемеханіки, пока­зання контрольних приладів, а також двобічний зв'язок з усіма абонементами, включеними до робочого місця, що обслуговується;

— вести обмін інформацією між ПЗЧ і черговою частиною центру АСЗО УПО, використовуючи телетайпний канал;

— при одержанні сигналів ЦО і введенні в дію оперативних планів УВС діяти згідно окремим інструкціям;

— додержуватись режиму таємності, не допускати до приміщень ПЗЧ сторонніх осіб. (Сторонніми є всі особи крім начальника варти та його прямих начальників, а також співробітників, як» прибули з метою інспектування (пе­ревірки) у встановленому порядку і осіб, які відповідають за технічний стан засобів зв'язку і ОТ);

— про необхідність залишити робоче місце повідомив ти начальника варти і чергову частину центру АСЗО УПО з обов'язковою реєстрацією по телетайпу (або іншому терміналу) прізвища підмінного радіотелефон І ста;

— при одержанні інформації про пошкодження (закриття)проїздів, виходу з ладу пожежного водопоста­чання та ін. обставинах, що можуть ускладнювати дії по гасінню пожеж, негайно доповідати начальнику варти і начальнику зміни чергової частини;

— про здачу чергування доповісти начальнику варти.

Радіотелефоніст має право:

— віддавати розпорядження на виїзд черговій варті частини;

— запросити у бойової обслуги ПЧ необхідну інформацію з місця пожежі, аварії або стихійного лиха;

— відпочивати у нічний час (при 3-х змінному чергуванні до 3-х годин) за умов підміни особою, яка допущена до самостійного несення служби на пункті зв'язку пожежної частини.

Радіотелефоністу забороняється:

залишати робоче місце без дозволу начальника варти, в також без замін особою, 'яка допущена до самосійного несення служби на ПЗЧ; аналогічно без реєстрації цієї заміни через АСЗО УПО;

— давати зведення оперативно-службового характеру і по телефону або особисто стороннім особам;

— вести телефонні перемови, що не пов'язані з виконанням функціональних обов'язків;

— допускати до приміщень ПЗЧ, а у випадку відсутності варти і до інших приміщень частини сторонніх і осіб.

Функціональні обов'язки чергового по караулу пожежної частини

Черговий по караулу навчальної пожежної частини призначається начальником караулу з числа курсантів, які заступають на чергування в НПЧ на стажування в посаді командира відділення, та штатні командири відділення, і підпорядковується начальнику караулу. Він відповідає за дотримання протипожежного режиму в гаражі, за пожежну техніку, пожежно – технічне озброєння, бойовий одяг та спорядження, майно, що знаходиться в гаражі пожежного депо.

Черговий по караулу зобов'язаний:

1 Знати обов'язки всіх осіб караулу та обов'язки чергового начальника караулу;

2 При відсутності або під час відпочинку начальника караулу виконувати його обов'язки;

3 Проводити зміну осіб внутрішнього наряду і перевіряти несення ними служби;

4 Відправляти по вказівці начальника караулу зміни на пости, в дозори, і перевіряти несення ними служби;

5 Слідкувати за статутним порядком в караулі, виконанням розпорядку дня особовим складом караулу, за справним дотриманням обладнання, інвентарю та майна, дотримання чистоти, порядку та правил техніки і пожежної безпеки в приміщеннях і на прилеглій території до навчальної пожежної частини, а також за опаленням і освітленням приміщень;

6 Про всі випадки і порушення, які виникли під час несення служби в наряді доповідати начальнику караулу;

7 Знати по прізвищу кожного підлеглого своєї зміни;

8 Підтримувати температурний режим в гаражі та службових приміщеннях;

9 Не допускати сторонніх осіб в гараж та службові приміщення;

10 Вміти користуватись вогнегасником;

11 Контролювати відкривання та закривання воріт в гаражі;

12 Знаходитись в гаражі пожежного депо;

13 Представлятись особам, які перевіряють службу караулів і іншим особам, які прибули в частину з питань, пов'язаних з діяльністю пожежної охорони;

Черговому по караулу забороняється:

14 Залишати місце поста без зміни;

15 Сидіти, читати, курити, займатись сторонніми справами.

Функціональні обов'язки командира відділення під час чергування

Під час служби у внутрішньому наряді, особистий склад зо­бов'язаний знати і виконувати вимоги цих ПРАВИЛ.

Забороняється у приміщеннях пожежної частини:

а) тримати інвентар та устаткування на майданчиках і сходо­вих маршах неподалік спускових стовпів та дверних проходів;

б) застилати ковдрою, килимком і т.ін. підлогу у вартовому приміщенні, навчальному класі, гаражі і на шляху руху особового складу за сигналом тривоги.

Паління у пожежній частині допускається тільки в установле­них місцях.

Під час служби на постах, на чатах під час роботи на об'єктах народного господарства, робітники пожежної охорони зо­бов'язані суворо дотримуватись загально-об'єктових, а також цехо­вих (у лабораторіях, на установках і т.ін.) правил охорони праці та виробничої санітарії.

Особи чергової варти, вперше направлені для служби на об'єкті, проходять інструктаж з безпеки праці і виробничої санітарії на ділянках постів і чатових маршрутах.

Інструктаж проводиться особисто начальником варти, про що робиться запис в журналі заліків (інструктажів).

Особовий склад, що несе караульну, постову, чатову службу повинен бути забезпечений плащ-накидкою, теплим одягом (валянки, кожух, рукавиці та т.ін.) відповідно до погодних умов.

Між особою, яка знаходиться в наряді та караульним приміщен­ням має бути налагоджений постійний зв'язок.

При гасінні пожеж

При гасінні пожежі можливо:

- наявність великої кількості людей, яким потрібна допомога і виникнення серед них паніки;

- складне планування приміщень;

- розповсюдження вогню по порожнечам конструкцій, каналам, системам пневмотранспорту, через вікна, лоджії, балкони, по зай­мистим матеріалам, технологічному обладнанню як вертикальному, так і горизонтальному напрямку;

- швидке зростання температури і переміщення теплових по­токів в напрямку відкритих прорізів;

- створювання газоповітряних і пароповітряних сумішей внаслідок термічної деструкції речовин та матеріалів;

- виділення диму, токсичних продуктів та швидке їх розпов­сюдження;

- наявність обладнання під напругою;

- вибух балонів, посудин, апаратів, що знаходяться під тис­ком;

- деформація і обвалення конструктивних елементів будівель, споруд, технологічного обладнання;

- наявність в будівлях значної кількості матеріальних, нау­кових та інших цінностей.

На пожежі (під час аварії, стихійного лиха) в непридатному для дихання середовищі особовий склад пожежної охорони має вико­нувати роботи в ізолюючих протигазах з дотримуванням вимог безпе­ки, установлених "Настанов по ГДЗС".

При недостатній видимості слід застосовувати додаткове освітлення.

У приміщенні (на ділянках), де застосовуються чи можуть виділятися (при гасінні пожеж чи ліквідації аварій) сильнодіючі отруйні речовини, робота особового складу здійснюється тільки в спеціальних захисних комплектах типу К-1, ізолюючих (фільтруючих, що застосовуються для робітників і службовців даного об'єкта) протигазах і спеціальному гумовому взутті. Для зниження концент­рації пари газів необхідно зрошувати об'єм приміщень (ділянок) розпиленою водою. Груповий захист, що складається з особового складу і техніки, що застосовується на ділянках сильної теплової радіації, забезпечується водяними завісами (екранами), які ство­рюються за допомогою розпилювачів турбінного (НТР) чи віяльного (РВ-12) типів, а індивідуальна - стволами-розпилювачами.

Не допускаються до роботи безпосередньо у зоні пожежі (на позиціях ствольників) і в задимлених приміщеннях особового складу пожежних частин, члени ДПД і ПСО, які прибули до місця пожежі без бойового одягу та спорядження.

Під час гасіння пожеж (ліквідації аварій і т.ін.) кожен пра­цюючий зобов'язаний слідкувати за змінами обстановки, поведінкою будівельних конструкцій, станом технологічного обладнання і, у випадку виникнення небезпеки, негайно попередити усіх працюючих на небезпечній ділянці та керівника гасіння пожежі.

Забороняється при гасінні пожежі використовувати вантажні та пасажирські ліфти для підіймання особового складу, пожеж­но-технічного озброєння і устаткування.

При визначенні позицій стволів керівник гасіння пожежі (КГП) передбачає зрошування стольників і вказує рубежі, куди відводити особовий склад на випадок створення вихорів нагрітого повітря або вогневих смерчів.

При роботі на висоті слід застосовувати страхувальні засоби, що виключають можливість падіння осіб, які працюють. При цьому:

а) робота на драбині з стволом (ножицями та ін.) дозволяєть­ся тільки після закріплення пожежника карабіном;

б) для роботи зі стволом має бути виділено не менше двох чо­ловік;

в) забороняється залишати ствол без нагляду, навіть після подачі води, а також знаходження особового складу на покрівлі, що покрилася кригою, поряд з покриттями, що провисли, а також на ділянках перекрити з ознаками горіння;

г) забороняється одягати лямку ствола на плече.

У зимовий час, рухаючись по даху, необхідно придержуватись за коньок (верхню частину даху) та інші стійкі предмети.

Зимою КГП і весь керівний та начальницький склад має забезпечити безпечні умови праці працюючих на морозі: організувати своєчасну зміну людей, надання медичної допомоги; на довготрива­лих пожежах організовувати гаряче харчування і зміну спецодягу.

Щоб уникнути створення вибухонебезпечних концентрацій, усе­редині будівлі не допускається гасіння полум'я газів, що горять, або пари горючих і легкозаймистих рідин, що виходять (витікають) під тиском з апаратури і трубопроводів, без узгодження з адміністрацією об'єкта. У необхідних випадках і при безпосереднь­ому контролі зі сторони адміністрації приймаються заходи для при­пинення витікання газів і пари (зачиняються засувки на лініях живлення, випускається газ на факел і т.ін.) та забезпечується охолодження виробничого обладнання і конструкцій будівель, які є в зоні дії полум'я. Особи, які беруть участь у гасінні пожежі, зобов'язані знати види і типи речовин та матеріалів, під час гасіння яких небезпечно застосовувати воду чи інші вогнегасні ре­човини (Додаток №7).

Під час гасіння пожеж на транспорті необхідно враховувати коди екстрених заходів при гасінні пожеж небезпечних вантажів (Додаток №10) і знаки безпеки (Додаток №11).

При зміні положення пожежної драбини необхідно попередити про це тих осіб, які піднялися по ній, для роботи на висоті, по­жежників, показати нове місце її розміщення чи інші шляхи спуску.

Під час роботи з електроінструментом і прожекторами не­обхідно:

а) тримати і переносити інструменти і прилади тільки в гумо­вих і прогумованих рукавичках;

б) перед запуском електроінструмента одягти захисні окуляри;

в) встановити прожектори і прилади на міцну і стійку основу у тих місцях, де немає небезпеки попадання на них води (піни);

г) виключати струмоприймачі у випадку попадання напруги на корпус електроінструмента або приладу, а також при вияв­ленні інших несправностей;

д) виключати електроінструмент в момент перерви подавання струму і при переміщенні на нове місце роботи.

Забороняється передавати електрифікований інструмент особам, які непідготовлені і які не мають допуску.

Особовий склад на пожежі (під час аварії, стихійного лиха) зобов'язаний постійно слідкувати за появою обвислих (обірваних, обгорілих) електричних проводів у місцях роботи стольників, при розборі конструкцій будівель, при встановлюванні драбин і прок­ладанні рукавних ліній і своєчасно доповідати про них керівнику гасіння пожежі, а також негайно застерігати осіб, які працюють у небезпечній зоні. Доки не буде встановлено, що знайдені проводи не знаходяться під напругою, необхідно вважати їх під напругою і дотримуватись відповідних заходів безпеки.

Відключення електропроводів за допомогою різання допускаєть­ся при фазній напрузі у мережі не вище 220 В і тільки тоді, коли іншими способами неможливо знеструмити мережу. Відключення цього електрообладнання може виконуватись особовим складом підрозділів пожежної охорони тільки по вказівці керівника гасіння пожежі, керівника бойової ділянки і під керівництвом командира.

При неможливості застосовувати до цього вимикаючі пристрої (рубильники, запобіжники і т. ін.) електродроти перерізають спеціальними електроножицями, при цьому необхідно виконувати ви­моги безпеки праці.

Ця робота повинна виконуватись тільки особами, які пройшли раніше практичне навчання і споряджені ножицями для розрізання електропроводів, гумовими діелектричними рукавичками і калошами. При цьому необхідно:

а) визначити ділянку мережі, де розрізання проводів найбільш доступне, безпечне і забезпечить знеструмлення на потрібній площі (будівля, секція, поверх і т.ін.);

б) обрізати живильні зовнішні проводи тільки у ізоляторів зі сторони споживання електроенергії з розрахунком, щоб про­води, що падають або обвисають, не залишались під напру­гою. Розрізання проводів треба проводити, починаючи з нижнього ряду і закінчувати верхнім;

в) обрізати кожний провід (жилу) окремо від інших. Забороняється обрізати багатожильні проводи і кабелі, а також одножильні дроти і кабелі, прокладені групами в ізолюючих трубах (оболонках) і металевих рукавах. При наявності на об'єкті прихованої електропроводки, роботи необхідно проводити після знеструмлення всього обладнання об'єкта.

Водіям (мотористам) при роботі на пожежі забороняється без команди керівника гасіння пожежі подавати воду (піну, вогнегасні суміші, електроенергію і т.ін.) чи припинити їх подачу, переміщу­вати автомобіль (мотопомпу), проводити якісь рухи автодрабин і колінчастих підйомників, а також залишати без нагляду автомобілі, мотопомпи та працюючі насоси.

При виході з ладу будь-якого вимірювального приладу під час гасіння пожежі, водій (моторист) повинен негайно доповісти про це безпосередньому начальнику і до заміни автомобіля (мотопомпи) за­безпечити контроль за режимом роботи обладнання за іншими харак­терними ознаками нормальної роботи агрегату. Під час роботи у нічний час насосні відділення автонасосів і автоцистерн, а також вимірювальні прилади (щити керування) іншої пожежної техніки по­винні

ТАБЕЛЬ

обов'язків номерів бойового розрахунку відділення на автоцистерні в складі 6 чоловік

ТАБЕЛЬ

обов'язків бойового розрахунку відділення на

насосно-рукавному автомобілі в складі 9 чоловік