| Тема: Реалізація виховної мети в процесі пізнання природи.
План
1. Освітні завдання курсу “Я і Україна”.
2. Формування наукового світогляду.
3. Патріотичне та економічне виховання молодших школярів.
4. Антиалкогольне та антинікотинне виховання молодих школярів.
5. Естетичне виховання молодих школярів.
1.
Освітні завдання природознавства
Основні завдання вивчення курсу “Я і Україна” такі: розширити елементарні знання учнів про предмети і явища природи, розкрити у доступній формі зв'язки між неживою і живою природою, а також природою і трудовою діяльністю людей, озброїти дітей матеріалістичним підходом до вивчення природи і первинними атеїстичними знаннями, виховувати любов до рідної країни. Мета курсу — комплексне пізнання природи і суспільства.
Специфіка природознавства — його узагальненість, комплексність і разом з тим конкретність.
Озброїти учнів знаннями — значить створити в їхній свідомості чіткі уявлення, навчити узагальнювати свої знання в поняттях, допомогти дітям осмислити закономірні зв'язки між явищами, виробити практичні уміння і навички.
Отже, уже в початкових класах повинно мати місце нагромадження в молодших школярів певних знань про предмети і явища природи, причому знань не розрізнених, а об'єднаних провідною ідеєю — ідеєю взаємозв'язку всіх явищ природи.
2. Формування наукового світогляду.
Формування в учнів світогляду на уроках передбачає: 1) навчання учнів сприймати природу не як окремі предмети і явища, а як єдине ціле, де всі предмети і явища перебувають у взаємозв'язку і взаємообумовлені; 2) навчання учнів розглядати природу не в стані спокою і нерухомості, а в стані безперервного руху і розвитку; 3) систематичне закріплення у свідомості учнів поняття про матеріальність предметів і явищ, які розвиваються за законами природи.
Для формування наукового світогляду учнів необхідні такі умови: 1) добір найважливішого щодо виховання наукового світогляду фактичного матеріалу в межах курсу природознавства; 2) застосування різноманітних методів і прийомів, що спрямовують пізнання учнів на розуміння взаємозв'язку в природі та розкриття причинно-наслідкових зв'язків між предметами та явищами в їхньому розвитку; 3) створення таких ситуацій, коли в дітей виникає інтерес до явищ природи, викликається емоційне ставлення до природи; 4) врахування індивідуальних особливостей учнів, їхнього життєвого досвіду; 5) систематичне залучення учнів до участі в суспільне корисній праці, на основі чого в них розвивається ініціатива, виникає творче ставлення до завдань учителя, формуються переконання в здатності людини пізнавати природу.
Організовуючи спостереження дітей у природі, слід пояснити їм причини утворення опадів та деяких явищ природи. Краще усвідомити матеріал допоможуть досліди. Так, утворення дощу можна продемонструвати за допомогою такого досліду.
При вивченні корисних копалин слід пояснити, як вони утворилися, розповісти дітям, що мох сфагнум, з якого утворився торф, убиває мікроби. Про це знали попи й обдурювали людей, наділяючи торфові болота цілющими властивостями ніби-то внаслідок того, що вони відслужили молебень.
3. Патріотичне та екологічне виховання молодших школярів
У цій справі важливу роль відіграє ознайомлення учнів з бойовими подвигами, працею людей свого села, району, області, республіки і всієї країни, з досягненнями передовиків виробництва. Отже, виховання патріотизму передбачає використання насамперед краєзнавчого матеріалу. Треба завжди пам'ятати, що наша радянська дійсність дає безліч прикладів радянського патріотизму, які слід використовувати у навчальній роботі. В справі виховання патріотизму велика роль позакласної роботи.
Екологічне навчання і виховання — це психолого-педагогічний процес, спрямований на формування у людини знань наукових основ природокористування, необхідних переконань і практичних навичок, певної орієнтації й активної життєвої позиції в галузі охорони природи, раціонального використання і відтворення природних ресурсів. У завдання екологічної освіти входять: 1) засвоєння наукових знань про взаємозв'язок природи і суспільства; 2) розуміння багатогранної цінності природи для суспільства в цілому і кожної людини зокрема; 3) оволодіння нормами правильної поведінки в природному середовищі; 4) розвиток потреби у спілкуванні з природою; 5) активізація діяльності по охороні й поліпшенню навколишнього середовища.
У формуванні екологічної свідомості відповідальна роль належить початковій школі, яка є однією з перших ланок становлення людини-громадянина. Причому основні риси характеру особистості формуються у ранньому дитинстві і спілкування з природою має у вихованні дитини першорядне значення.
У процесі роботи більшість учителів акцентує увагу на значенні природи у господарській діяльності людини і майже не розкриває її естетичні цінності. Проте для молодших школярів найдоступнішим є емоційно-естетичне сприйняття природного середовища. Завдання педагога — передбачити способи злиття емоційних почуттів у ставленні до природи з пізнавальними завданнями щодо ЇЇ вивчення і практичними діями з охорони. Важливе значення має безпосереднє спілкування дітей з природою при проведенні спостережень, під час екскурсій, прогулянок, походів. Так, під час сезонних екскурсій у природу з другокласниками вчитель не лише допомагає дітям виділяти характерні ознаки кожної пори року, а й виховує любов до рідної природи, почуття прекрасного, формує навички грамотної поведінки в природі.
Екологічне виховання передбачає також вироблення навичок грамотної поведінки дітей у природі. Діти повинні засвоїти, що під час прогулянок, екскурсій, походів не можна голосно розмовляти, рвати квіти, ламати гілки дерев і кущів, руйнувати пташині гнізда, мурашники, забруднювати навколишнє середовище, підбирати малят звірів і пташенят.
4. Антиалкогольне та антинікотинне виховання молодших школярів
Одним із завдань антиалкогольної виховної роботи в школі є озброєння учнів знаннями про шкідливість алкоголю, про згубні його наслідки, формування у них правильних поглядів на це соціальне зло. Проводячи бесіди з тем «Школа і сім'я», «Що таке добре і що таке погано», «Піклування про здоров'я», потрібно зосередити увагу дітей на морально-етичних поняттях, які торкаються проблеми пияцтва та алкоголізму. У дітей слід формувати негативне ставлення до спиртного; будь-яке його вживання має розглядатись як прояв аморальності, а утримання від нього — як норма поведінки.
Завданням антиалкогольної орієнтації у ранньому шкільному віці (І—II класи) є пропаганда здорового способу життя. Цьому сприяє введення до навчального плану предмета «Ознайомлення з навколишнім світом». Серед завдань нового навчального предмета виділяються і такі: формувати у молодших школярів первинні громадські : і патріотичні почуття, суспільно-політичні поняття, виховувати позитивні моральні якості і норми поведінки.
Знайомлячись з навколишнім світом, дитина засвоює норми поведінки в школі, сім'ї, суспільстві. Паралельно з цим слід проводити роботу по виробленню у дітей негативного ставлення до алкогольних звичаїв і традицій.
На уроках природознавства вчитель знайомить дітей з шкідливим впливом нікотину, як і алкоголю, на організм: кровоносну, нервову, дихальну, травну системи. Він акцентує увагу на тому, що кожен хлопчик повинен прагнути стати сильним, сміливим, спритним, займатися спортом. Проте він цього не досягне, якщо з дитинства буде підривати своє здоров'я. Курець не зможе стати космонавтом, аквалангістом, альпіністом, хорошим спортсменом...
Увагу дівчаток слід зосередити на тому, що куріння не лише шкодить здоров'ю, а й негативно впливає на зовнішність. Внаслідок куріння шкіра робиться нееластичною, набуває сірого відтінку, рано вкривається зморшками; зуби стають жовтими, з рота йде неприємний запах.
У школі необхідно створити обстановку нетерпимості до курців. Із молодших класів учні повинні усвідомити, що куріння — вкрай негативна форма поведінки, яка підлягає всебічному осуду в шкільному колективі.
Отже, антиалкогольне й антинікотинне виховання є необхідною умовою й обов'язковою складовою частиною морального виховання школярів.
5. Естетичне виховання молодших школярів за допомогою засобів природи
Естетичне виховання є органічною складовою частиною виховання, необхідною умовою формування всебічно розвиненої особистості. Естетичне виховання при вивченні природознавства являє собою систему педагогічної діяльності, яка включає сприйняття й осмислення естетичних якостей природи під час спостережень, на уроках, спілкування з її красою у позакласній роботі, у процесі художньої творчості та природоохоронної праці дітей. Засобами естетичного виховання при цьому є сама природа, а також відображення її краси у слові, музиці, художніх полотнах. Залучити дітей до краси природи — важливе завдання вчителя. Як засвідчує практика, емоційно-естетичне сприйняття природи та окремих її компонентів зумовлює значною мірою і ставлення до них молодших школярів. Так, дітям подобаються квіти, метелики, птахи перш за все тому, що вони красиві, а жаб, гадюк діти не люблять, бо вони, на їхній погляд, некрасиві, бридкі.
Велика роль у збагаченні інтелектуального багажу молодших школярів належить сезонним екскурсіям і прогулянкам, під час яких діти сприймають красу природи рідних місць у різні пори року в її динаміці, в розвитку.
Естетичні почуття виникають і при сприйнятті ароматичних властивостей об'єктів природи. Необхідно, щоб діти відчули, і ніжний запах конвалії, і медовий — липи, і солодкуватий — білої акації, і ледь гіркуватий — берези; вдихнули тонкий аромат тополиних бруньок, ялинової хвої, прілого листя. Сприйняття запахів збагачує , естетичні почуття людини.
Важливим є естетичне оформлення результатів праці: проведення свята врожаю, свята квітів, свята весни, Дня птахів, виготовлення виробів з природних матеріалів, складання композицій тощо.
|
