Дипломная работа: Виготовлення демісезонного пальто

Дипломна робота

Тема:Виготовлення демісезонного пальто

Зміст дипломної роботи

1. Вибір та обґрунтування роботи

2. Вибір матеріалів та режимів їх обробки

3. Характеристика технологічного процесу та обладнання

4. Розрахунок та побудова конструкції

5. Розкладка лекал

6. Економічна частина

7. Література

Розділ 1 . Вибір та обґрунтування роботи

Сучасна мода, як і людське життя ,різноманітна. Знайти свій неповторний стиль , форму не просто як і розробити сучасні моделі одягу. А сучасний гарний одяг не можливо спроектувати без урахування принципів Художнього моделювання одягу.

Сучасний одяг – це результат багатовікового досвіду людини, один з її найдавніших винаходів, складова частина матеріальної і духовної культури суспільства. З давніх часів він відігравав важливу роль у житті та побуті людини: захищав від впливу кліматичних умов.

Одяг пройшов довгий і складний шлях розвитку. Перш ніж стати зручним та доцільним за формою, саме форма одягу визначає його естетику, якість та практичні цінності.

Одяг – це виріб або сукупність виробів які призначені для захисту тіла людини від зовнішньої дії та виконують утилітарні та естетичні функції.

Художнє моделювання виробу завжди розпочинається з творчого процесу створення моделі, створення її композиції та готового зразка. У цьому процесі важливими є джерелами художньої ідеї, фантазії, емоційне, сприйняття модельєрами гарної природи, сучасного і культурного життя, матеріальної та духовної скарбниці минулого тощо.

Не випадково французький кутюр’є П’єр Карден, підкреслював, що мода – це спосіб відродження якості окремої особливості в соціальному і моральному аспектах.

Слово “мода” у перекладі з французької означає міра, образ, роль у розвитку і формуванні різних видів одягу.

Мода – це свого роду мікро стиль який розвивається в рамках того або іншого смаку, визнаною більшістю в певному регіоні або суспільного ладу. Має велике значення для розвитку одягу, вона сприяє обновленню одягу вдосконаленням форм і покрою, робить його естетичним і вносить щось нове. Мода відрізняється від стилю тим, що стиль історично обґрунтований і він міняється по історичних етапах, розповсюджується не тільки на одяг а й на архітектуру, живопис, предмети побуту та інші, а мода, тільки на одяг.

Стиль – у перекладі з грецької Stulys, паличка стрижень для письма – структурна єдність образотворчого декоративно-прикладного мистецтва. Отже стиль характеризується, таким самим напрямком, що й інші види мистецтва даної епохи. У стилі епохи, як і в одязі, завжди відбуваються короткочасні зміни, які прийнято називати модою.

Центром моди був і залишається Париж. Чи мало зробила для розвитку мистецтва костюму ХХ ст.

Габріель Шанель – видатний художник-модельєр для працюючих жінок.

Головними принципами творчості Габріеля Шанель стало спрощення форми одягу. Її повсякденні костюми відрізняються не лише професійною майстерністю, точністю професій, зручністю форми, художнім смаком, простотою і чіткістю ліній. Костюмний Шанель підкреслювали елегантність і демократичність. Типовим було оздоблення країв деталей одягу шнуром, тасьмою кантом.

Досить швидко стиль “Шанель” набув небаченої популярності. Він і сьогодні домінує у багатьох видах одягу. Габріель Шанель створила міжнародний стиль який з моменту його створення вже не виходить з моди. Для моделей одягу Шанель характерною особливістю є нормальна довжина.

Вона не визнавала міні і завжди прагнула щоб лінія плеча знаходилася на своєму місці. Габріель Шанель створила новий тип жіночої краси ,який і дійшов до наших днів. Шанель була і є символом французької елегантності.

У 1947 році, відкривши свій будинок моделей, на арену вийшов Крістіан Діор. Його перша колекція моделей називається “Нью-Лук” – новий стиль.

Він створив новий жіночий образ тонку талію, покаті плечі і довгу пишну спідницю, повернувши костюму жіночність, м’якість ліній. До речі, ці елементи притаманні й сучасній моді: Діор у розробці своїх моделей за основу брав статуру людини.

Не аби якого значення надавав він аксесуарам і різним доповненням. Моделі Діора гарні, ручні, функціональні, вишукані.

Всесвітньо відома діяльність українського модельєра Михайла Вороніна, який почав свою кар’єру майстром-закрійником чоловічого одягу. Ним вперше створено “макетно жилетний метод” за яким одяг виготовляли без жодної примірки.

Сьогодні відомий український кутюр’є вдосконалює свій метод, застосовуючи комп’ютерні технології. У своїх моделях важливого значення він надає силуету лініям, кольору: чорному, темно-бордовому, темно зеленому.

Творчість М. Вороніна визнана міжнародною модою. Він – володар найпрестижніших нагород: “Золотий наперсток” (Париж), “Чарівна голка” (Київ) тощо. Новий напрямок його діяльності – моделювання і виготовлення ділового одягу для жінок.

Свій внесок у розвиток моди зробили і російські модельєри – Н. Ломанова, О. Естер, В. Мухіна, В. Зайцев, які формували принцип моделювання костюму.

Опис зовнішнього вигляду

Тканини і аксесуари в залежності від вигляду і форми володіють своїм характером не кожен вид тканин, не кожен узор і не всі прикраси однаково підходять до плаття. Тому потрібно підтримувати в усьому гармонію і стриманість.

Даною моделлю є пальто жіноче демісезонне приталеного силуету, пілочка з рельєфами від лінії пройми і прорізною кишенею з клапаном. Спинка з середнім швом і рельєфами. Комір піджачного типу, застібка центральна на ґудзики. Рукав вишивний, двомовний, прямий.

Розділ 2 . Вибір матеріалів та режимів їх обробки

Ознаки сезону осінь-зима 2005-2006 року сучасні тканини активно використовують золотисто-бежевий, світло-коричневий і шоколадний.

В набивних малюнках, твідах і строкато тканих мазків, переважають класичні структури і обробка. Повертаються цупкі відносно важкі і дуже формо стійкі тканини необхідно для створення об’ємних виробів або складної форми, для оформлення характерні малюнки з двома плечима іноді зовсім не пов’язаними за характером, можливими. Широко представлені двошарові малюнки та вишивка, аплікація, типові мотиви: троянди, абстрактна графіка.

Знання матеріалів, що використовуються в сучасному швейному виробництві, вміння оцінити їхню будову, властивості, асортимент і якість є хорошою основою для розробки матеріалів для виготовлення одягу високої якості.

В умовах та індивідуального швейного виробництва використовують різноманітні матеріали, тканини, трикотажні полотна, натуральні і штучні хутра.

Дубльовані матеріали, натуральні і штучну шкіру, швейні нитки, фурнітуру, клейові та оздоблювальні матеріали.

Для реалізації творчого задуму художнику-модельєру правильно підібрали. Адже тканини є основою форми одягу.

Основні матеріали – це матеріали для виготовлення верхнього одягу. До них відносяться тканини, не ткані матеріали, трикотажні полотна, натуральні і штучні хутра і шкіри.

Перед тим як вибирати тканину треба добре продумати. Не тільки через те що, наш період асортимент тканини дуже різноманітний, а не через те що не кожна тканина підходить за фактурою, кольором, призначенням. Ці поради допоможуть вам зрозуміти загальні закономірності поєднання кольорів малюнка з особливостями фігури, кольором волосся, очей та шкіри.

Коротка характеристика асортименту матеріалів, що рекомендується така тканина як: Джинс

При пошитті пальта крім основної тканини потрібні прокладкові матеріали. В якості прокладкової тканини служить клейова прокладка яка надає щільності виробу, покращує процес носіння.

Таблиця 2.1.

Характеристика матеріалів

Характеристика режимів обробки тканині

Розділ 3. Характеристика технологічного процесу та обладнання

Таблиця 3.1.

Обробка бортів з відрізними підбортом

Обробка кишені

Обробка спинки

Обробка рукавів

З’єднання рукавів з проймами

Обробка підкладки

Таблиця 3.2.

Характеристика обладнання

Таблиця 3.3.

Розділ 4. Розрахунок та побудова конструкції

Розрахунок креслення конструкції пальто

Побудова базової сітки

Розрахунок ширини базисної сітки АА₁ = Сг+9 = 42,5+9 = 51,5

Довжина базисної сотки АН = Дв = 100

Положення лінії грудей АГ = ⅓Сг+9 = 14+9 = 23

Положення лінії талії АТ = Дст +2 = 40+2 = 42

Положення лінії бедер ТБ = 18ч9

Визначення ширини спинки АА₂ = Ѕ Шс+2,5 = 18+2,5 = 20,5

Визначення ширини пілочки АА₃ = Шг+(СгІІ-СгІ)+Ппіл. = 14(44,5 – 42,5)+5 =21

Визначення ширини пройми А₂ А₃ =А₁ А-(АА₂ +А₁ А₃ )=51,2 (20,5+21)=9,7

Положення бокового зрізу

Г₂ Г₃ = А₂ А₃

Г₂ Г₄ = Ѕ Г₂ Г₃ = 4,8

Побудова спинки

Визначення ширини роскка АР = ⅓ См+Пш.р. = ⅓·Ар+Пв.р. = ⅓·7,1-0,2 = 4,8.Визначення положення лінії та центра лопаток

АУ = 0,4·Дст = 0,4·40 = 16

УУ₁ = 0,4·Шс = 0,4·18 = 72

Розрахунок плечової виточки

Р₁ в = 4 см – місце розміщення виточки

вв₂ = 1,5ч2 – глубина виточки

вв₁ = 7 см довжина виточки

Пройма

ПП₁ = ┴А₂ Г₂ (баз. сіт.)

Г₂ П₂ = ⅓ Г₂ Г₁ =

×ПГ₂ Г₄ = 2,5

Побудова пілочки

Визначення балансу виробу

А₁ а = Дпт-Дст+Пбал. = Пбал. = 1,5 см = 41-40+1,5 = 2,5

Ширина горловини

аа₁ = АР = 71

3. Глубина пройми

аа₁ = АР+1 = 8,1 см

Частина плечового зрізу до нагрудної виточки

а₁ а₃ = 4 см

а₃ А₄ = 1 см

5. Нагрудна виточка:

а) напрямок Г₁ Г₅ = Ц₂ +0,5 = 21+0,5 = 21,5

б) довжина А₄ Г₆ = Вч = 25

в) глубина виточки

А₄ А₅ = 2·(СгІІ-СгІ)+(1ч2) = 2·(45,5-43,5)+1 = 6

г) управління сторін виточки

А₄ Г₆ = Г₆ А₅ = 27,4 см

6. Друга частина плечового зрізу

Г₃ П₃ = Г₂ П₁ -1 = 17 см

А₅ П₄ = Шп-4 = 14-4 = 10

7. Пройма

Г₃ П₅ = ⅓ Г₃ П₃ = 5,7

×П₅ Г₃ Г₄ = 2ч2,5 см

Розрахунок виточок

Визначення суми виточок по лінії талії

ΣВ = То¹ Т₁ (абоПТ₁ )-(Ст+Пт) = 49,5-(38,5+3) = 49,5-41,5 = 8

Визначення величини однієї виточок

n – кількість виточок

Зазначення ширини борту по лінії борту

Б₂ Б₃ = Б₂ Б₄ (Сб+Пр) =

Визначення ширини виробу по лінії низу

Н₂ Н₃ = Н₂ Н₄ = Б₂ Б₃ +1 = 3,3 см

Н₃ Н₃ ¹ = Н₄ Н₄ ¹ = Н₁ Н₁ ¹ = 1 см.

Розрахунок рукава

ГГ₁ = Оп+Поп = 28+8 см = 36см

ГО₅ = Ѕ ГГ₁ = 18 см

0₅ 0 = Bd-2 = 16-2 = 14 см

Он = Др = 63 см

ОЛ₂ = Ѕ ОН-3 = Ѕ ·58-3 = 26 см

Р₂ Р = ГП₂ (спинки) = 5,1 см

Р₃ Р₁ = Г₃ П₅ (пілочки) = 4,8 см

О₁ О3= Ѕ О₁ О = Ѕ ·9 = 4,5 см

О₂ О₄ = Ѕ О₂ О·2 = Ѕ ·9-2 = 2,5 см.

Розділ 5 . Розкладка лекал

Розкладка лекал – це складний процес який вимагає знань, навиків і дотримання технічних умов, тобто правил які закладають умову високоякості в готовому одязі і економічні витрати матеріалів.

При розкроюванні напрямок нитки основи, ворсу а також норми розходу тканини на моделі.

При розкроюванні тканини які не мають форсу, відтінку, гладко фарбованих, в смужку або клітинку, лекала можна розкладати в різних напрямках, але при цьому враховують симетрію малюнка.

У ворсових тканинах з яскраво виділяючим ворсом (драп, сукно, замш) ворс направляють у деталях зверху в низ.

При розкроюванні тканин необхідно враховувати напрямок нитки основи на деталях і слідкувати за тим щоб відхиленням не перевищувати норми.

При розкладці на тканині в смужку ніякі відхилення не допускають. Якщо на тканині тематичний малюнок то слід не забувати щоб малюнок співпадав на левах чи рельєфах.

Лекала підкладки викроюють по лекалах верху після першої примірки.

При розкроюванні тканини з дефектами необхідно слідкувати, щоб дефекти попадали у випади або в закриті частини деталей крою.

Таблиця 5.1.

Отже, користуючись даними рекомендаціями по розкладці лекал:

Я використала спосіб згин, при якому тканину складають у двоє, а деталі викроюють по дві. Деталь нижня аналогічна верхній.

Розділ 6 . Економічна частина

Поняття “власник” відносно нове для нашого ділового життя. Більше того, останнім часом це поняття стало набувати нового значення.

Найбільш характерним способом ведення справ у швейній сфері є малий і середній бізнес.

Початок 90-х років минулого сторіччя відзначався появою більшої кількості приватних підприємств. У більшості з них власник і керівник був одним і тим же лицем. Тенденція останнього часу полягає в тому, що функція власника стала поступово відокремлюватись від функції керівництва.

Це відбувається з декількох причин. Одна з основних причин полягає в тому що власник (він же керівник) починає розуміти, що він не має можливості серйозно займатися підприємством своєї кваліфікації через відсутність вільного часу, що йде на ведення бізнесу.

Тому перед власником завжди постає дилема: або навчатись і продовжувати навчатись і керувати, або шукати професійного управління і передавати йому оперативне управління.

Доволі часто другий варіант стає більш підходящим щей тому, що власнику не потрібно займатися оперативним управлінням, то у нього з’являється можливість реалізувати інші проекти, до яких часто не доходили руки.

Яку інформацію потрібно зробити і аналізувати для розуміння стану справ у бізнесі? Можна виділити кілька напрямків, по яких обов’язково потрібно передбачати показники ефективності діяльності.

Фінансові результати говорять про гроші, що приносяться бізнесом в теперішній час.

Маркетингові результати говорять про положення компанії на її перспективах на майбутнє.

Показники виробничої діяльності говорить про ефективність організації виробничого процесу.

Показники внутрішньої інфраструктури компанії говорить про ефективність забезпечення основного виробництва всім необхідним.

Останнім часом почастішали випадки претензій зі сторони клієнтів до термінів виконання замовлень і якості. Також ательє стало відчувати нестачу кваліфікованих робочих кадрів.

Отже для підвищення ефективності пошиття виробів необхідне виконання наступних пунктів:

Підвищити об’єм продажу;

Вийти на рівень рентабельності;

Зменшити термін виконання замовлень.

Зменшити регулярність виплачування заробітної плати.

Таблиця 6.1.Затрати матеріалів

Таблиця 6.2.Собівартість

Розділ 7. Література

1. І.Н. Литвинова “Технічний вигляд жіночого верхнього одягу” 1992р.

2. О.В. Радкевич “Моделювання одягу” Київ “Вікторія” 2000 рік.

3. К.Р. Лазур “Швейне матеріалознавство” Львів “Світ” 2004 рік.

4. М.Г. Головніва, В.М. Михайлець “Технологія крою та шиття” Київ “Техніка” 1985 рік.

5. Журнал Наталі “Сучасна мода” Київ 2005 рік.