Міністерство освіти і науки України

Кафедра обліку і аудиту

Курсова робота

з дисципліни “Фінансовий облік ІІ”

на тему:

“Організація та методика обліку основних засобів, капіталу, доходів та витрат підприємства, на прикладі “ ПКП Євразія ”

Виконала:

Керівник:

Рівне – 2008

Зміст

Вступ

1. Організаційно-правова характеристика підприємства та її вплив на організацію бухгалтерського обліку та фінансової звітності

2. Організація та вимоги до первинного обліку

3. Аналітичний та синтетичний облік господарських операцій підприємстваОблік активів

Облік необоротних активів

Облік оборотних активів

3.1.2.1.Облік касових операцій та операцій з іншими грошовими коштами..

3.1.2.2. Облік поточної дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги та розрахунків з підзвітними особами

3.1.2.3. Облік запасів

Облік витрат майбутніх періодів

Облік зобов’язань

Облік довгострокових зобов’язань

3.2.2. Облік поточних зобов’язань

3.2.2.1. Облік поточних зобов’язань за товари, роботи, послуги…………..

3.2.2.2. Облік розрахунків з оплати праці…………………………………..

3.2.2.3. Облік розрахунків зі страхування…………………………………..

3.2.2.4. Облік розрахунків з бюджетом……………………………………….

3.2.2.5. Облік інших поточних зобов’язань………………………………….

3.3. Облік власного капіталу………………………………………………….

3.4. Облік доходів…………………………………………………………….

3.5. Облік витрат……………………………………………………………..

4. Склад та порядок формування фінансових звітів підприємства…………

5. Індивідуальне завдання……………………………………………………..

Висновки…………………………………………………………………….

Список використаної літератури………………………………………

Додатки

Вступ

Курсова робота з фінансового обліку виконується на прикладі бухгалтерської та іншої документації ТЗоВ “ПКП Євразія”.

Обєктом дослідження курсової роботи є приватне підприємство ТЗоВ “ПКП Євразія” .

Завдання курсової роботи з фінансового обліку полягає в наступному:

- систематизувати, розширти, закріпити теоретичні знання та практичні навички ведення бухгалтерського обіку , набуті під час вивчення курсу “Фінансовий облік I ”, і “Фінансовий облік II ”;

- перевірити вміння застосувати ці знання для оцінки постановки обліку на підприємстві ТЗоВ “ПКП Євразія” і розробки пропозицій щодо її вдосконалення;

- розвинути навички самостійної роботи і використання отриманих знань з організації і методики наукових досліджень у вирішенні завдань, поставлених у курсовій роботі.

У першому розділі потрібно навести організаційно – правова характеристику підприємництва відповідно до статуту і засновницьких документів, дозволів на здійснення діяльності. Визначити вплив структури підприємства на організацію бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Розглянути облікову політику, спосіб обробки інформації, форма організації обліку.

У другому розділі описати порядок відображення господарських операцій з об’єктом обліку у первинних документах. Оцінити дотримання вимог до оформлення первинних документів на підприємстві.

У третьому розділі дослідити економічну характеристику об’єкту обліку. Навести вимоги до визнання, підходи до класифікації та оцінки відповідних статей . Описати організацію аналітичного та синтетичного обліку об’єктів обліку. Оціненити відповідність призначення і порядку ведення рахунків бухгалтерського обліку чинним нормативним документам. Вказати відповідність регістрів аналітичного і синтетичного обліку своєму призначенню

У четвертому розділі вивчити порядок формування відповідних показників фінансової звітності на підставі даних обліку.

1. Організаційно-правова характеристика підприємства та її вплив на організацію бухгалтерського обліку та фінансової звітності

Товариство з обмеженою відповідальністю “ПКП Євразія” створено з метою задоволення суспільних потреб у продукції виробничо – технічного та іншого призначення, товарах народного споживання, роботах і послугах, отримання прибутку та реалізації економічних та соціальних інтересів Учасників та працівників Товариства.

Предметом діяльності Товариства є :

- торговельна, торговельно – закупівельна , торговельно – посередницька і комісійна діяльність, здійснення оптової і роздрібної торгівлі на внутрішньому і зовнішніх ринках ;

- надання дилерських, транспортних, експедиційних, посередницьких, агентських, маркетингових, юридичних, управлінських, брокерських, інноваційних, консигнаційних, побутових, експертних та інших послуг юридичним та фізичним особам, в тому числі іноземним;

- виробництво, переробка різноманітної продукції, в тому числі продукції виробничо – технічного призначення та товарів народного споживання, їх реалізація ;

- будівельна діяльність, в тому числі виконання проектних, проектно – вишукувальних, проектно – кошторисних, монтажних, ремонтних, пусконалагоджувальних, опоряджувальних робіт, зведення несучих та огороджуючи конструкцій, будівництво та монтаж інженерних і транспортних мереж ;

- інвестиційна діяльність;

- купівля, продаж, оренда, лізинг нерухомості, обладнання, транспортних засобів, землі та іншого майна ;

- проектування, будівництво нових і реконструкція існуючих меліоративних систем та окремих об’єктів інженерної інфраструктури;

- розробка, виробництво та впровадження нових видів техніки та перспективних технологічних процесів у всіх галузях народного господарства ;

- надання послуг з перевезення вантажів та пасажирів усіма видами транспорту, транспортно – експедиційне обслуговування ;

- надання послуг у сфері громадського харчування , створення та утримання барів, кафе, ресторанів ;

- виробництво хімічних речовин, в тому числі пестицидів та агрохімікатів ;

- оптова та роздрібна торгівля хімічними речовинами, в тому числі пестицидами та агрохімікатами ;

- виробництво засобів упаковки ;

- ведення товарного сільськогосподарського виробництва, будь – яка інша діяльність у сфері агропромислового комплексу;

- оціночна діяльність ;

- соціологічні дослідження;

- надання послуг телефонного зв’язку ;

- надання послуг радіозв’язку ( з використанням радіочастот);

- проектування, монтаж, технічне обслуговування засобів протипожежного захисту та систем опалення, оцінка протипожежного стану об’єктів ;

- організація та ведення готельного господарства, створення та експлуатація кемпінгів, автостоянок тощо ;

- надання фінансових послуг, отримання кредитів від резидентів та нерезидентів ;

- надання освітніх послуг;

- операції у сфері поводження з небезпечними відходами ;

- організація та проведення тоталізаторів, гральних закладів, випуск та проведення лотерей ;

- проведення дезінфекційних, дератизаційних робіт;

- постачання та зберігання природного газу ;

- розробка, виготовлення та реалізація спеціальних пристроїв ( у тому числі іноземного виробництва ) для зняття інформації з каналів зв’язку, інших технічних засобів негласного отримання інформації;

- розробка, виробництво, впровадження, ввезення , вивезення, реалізація, обслуговування систем і засобів технічного захисту інформації, надання послуг у галузі технічного захисту інформації;

- виготовлення та ввезення бланків цінних паперів, документів суворого обліку і знаків поштової оплати, а також матеріалів та напівфабрикатів для їх виробництва ;

- пошук (розвідка) корисних копалин ;

- виконання і реалізація науково – технічної продукції ;

- надання та отримання позик, факторинг, благодійництво;

- та інше ( див. дод. 1)

Головною метою діяльності Товариства є розширення послуг та збільшення робочих місць у галузі зайнятості населення, задоволення суспільних потреб й його продукції, роботах , послугах та реалізація на базі одержаних прибутків соціальних і економічних інтересів трудового колективу.

Місцезнаходження юридичної особи : 33028, Рівненська область, м. Рівне, вул. Степана Бандери, 18, к. 2.

Засновниками і Учасниками Товариства є громадяни України Процик Сергій Мирославович та Процик Віолетта Василівна.

Майно, засоби і прибуток ТЗоВ “ПКП Євразія”

Товариство з Власником :

- майна та грошових коштів, переданих йому засновником;

- продукції товарів, послуг, вироблених внаслідок господарської діяльності;

- одержаних доходів, а також іншого майна, набутих на підставах, не забороненим законодавством України;

Джерела формування майна ТЗоВ “ПКП Євразія”:

- грошові та матеріальні внески Засновника;

- доходи , одержані від реалізації продукції , послуг, інших видів господарської діяльності;

- кредити банків та інших кредиторів;

- доходи від цінних паперів;

- майно, придбане в інших суб’єктів господарювання, організацій та громадян.Товариство має право будувати, продавати, передавати за плату або безкоштовно іншим юридичним особам та громадянам, обмінювати, здавати в оренду, надавати безкоштовно в тимчасове користування або позичати будинки, автотранспортні засоби, сировину та інші матеріальні цінності, які належать Товариству, якщо це не заборонено законодавством, випускати й реалізувати цінні папери, закуповувати у підприємств та населення або одержувати від них безкоштовно споруди, сировину, матеріали, транспортні засоби та інші матеріальні цінності.

Організаційна структура підприємства зображена схемі 1.

Рис. 1. Організаційна структура ТЗоВ“ПКП Євразія”

2. Організація та вимоги до первинного обліку

Працівники ТЗоВ “ПКП Євразія” дотримуються всіх вимог щодо оформлення і змісту первинної облікової документації.

Об’єкти і періодичність проведення інвентаризації визначається директором цього підприємства. Проведення інвентаризації є обов’язковим : - при переданні майна, - у випадку ліквідації підприємства. Відповідальність за організацію інвентаризації несе директор Процик С. М., він і створює необхідні умови для її проведення, визначає об’єкти, кількість і терміни проведення інвентаризації.

Форма бухгалтерського обліку: це система взаємопов’язаних облікових реєстрів із певною методикою відображення в них господарських операцій з певною послідовністю

ТЗоВ “ПКП Євразія” використовує автоматизовану (комп’ютерну) форму обліку – “1С: Бухгалтерія”.

За такого способу ведення обліку збирання, передавання, систематизація, оброблення облікової інформації здійснюється автоматизовано з використанням спеціально розробленого програмного забезпечення. Дані з паперових носіїв первинної облікової інформації записують на машинні носії. На підставі введених даних автоматично робиться групування дебетових і кредитових оборотів за синтетичними й аналітичними рахунками, визначають сальдо, формують оборотні відомості і звітність. Вихідну інформацію подають у вигляді друкованих реєстрів за окремими рахунками бухгалтерського обліку.

Перевага “1С: Бухгалтерія” в тому, що автоматизація облікового процесу дає можливість підвищити оперативність і точність облікових даних, необхідних для управління підприємством.

Вимоги щодо зберігання на підприємствах бухгалтерських документів викладено у Положенні про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку.

Первинні документи та облікові регістри , що пройшли обробку, бухгалтерські звіти і баланси передаються до архіву.

Первинні документи та облікові регістри , що пройшли обробку, бухгалтерські звіти і баланси до передачі їх до архіву підприємства, установи зберігаються в бухгалтерії у спеціальних шафах під відповідальністю осіб, уповноважених головним бухгалтером.

Бланки суворої звітності зберігаються в сейфахТЗоВ “ПКП Євразія” . Первинні документи поточного місяця, що пройшли обробку ручним способом і відносяться до відповідного облікового регістру, комплектуються у хронологічному порядку , нумеруються, переплітаються і супроводжуються довідкою до архіву.

Термін зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерських звітів та балансів у архіві підприємства, визначається згідно з Переліком типових документів.

Таблиця

Перелік форм первинної документації ТЗоВ “ПКП Євразія”

3.Аналітичний та синтетичний облік господарських операцій підприємства

3.1.Облік активів

Таблиця

Вимоги до оцінки в обліку та звітності

Таблиця

3.1.1.Облік необоротних активів

До основних засобів належать матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів та послуг, надання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально – культурних функцій, очікуваний строк корисного використання яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Однією з функцій обліку основних засобів та інших необоротних матеріальних активів є збереження майна власника в частині матеріальних активів, що забезпечується :

- контролем за збереженням основних засобів та інших необоротних активів підприємства ;

- правильним документальним оформленням і своєчасним відображенням в облікових регістрах надходження необоротних матеріальних активів, їх внутрішнього переміщення та вибуття ;

- правильним обчисленням і відображенням в обліку сум амортизації;

- контролем за витратами на утримання необоротних матеріальних активів та ефективністю їх використання;

- встановленням строку корисного використання основних засобів та інших необоротних матеріальних активів;

- встановленням ліквідаційної вартості основних засобів та інших необоротних матеріальних активів;

- встановленням ліквідаційної вартості основних засобів та інших необоротних матеріальних активів.

Рух основних засобів, пов'язаний зі здійсненням господарських операцій з їх надходження, внутрішнього переміщення та вибуття оформлюють типовими формами первинної облікової документації, затвердженими наказом Мінстату України.

У балансі основні засоби відображаються за первісною вартістю.

Первісна вартість – історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів. Одиницею обліку основних засобів є об’єкт основних засобів.

Для обліку основних засобів та інших необоротних матеріальних активів призначені балансові рахунки 1 – го класу Необоротні активи.

Рахунок 10 Основні засоби призначений для обліку господарських засобів, тобто узагальнення інформації про наявність та рух власних або отриманих майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів.

Рахунок 10 Основні засоби має такі субрахунки :

103 Будинки та споруди

106 Інструменти, прилади та інвентар

109 Інші основні засоби

На субрахунку 103 Будинки та споруди ведеться облік наявності та руху будівель, споруд, їх структурних компонентів і передавальних пристроїв, а також житлових будинків.

На субрахунку 106 Інструменти, прилади та інвентар ведеться облік інструментів, предметів виробничого призначення, котрі використовуються для полегшення виробничих операцій під час роботи, обладнання для охорони праці.

На субрахунку 109 Інші основні засоби ведеться облік всіх інших основних засобів, що не обліковуються на зазначених вище субрахунках.

Облік наявності та руху нематеріальних активів, прийнятих на баланс, ведеться на інвентарному балансовому рахунку 12 Нематеріальні активи, який призначений для узагальнення про наявність та рух нематеріальних активів. За дебетом цього рахунка відображається придбання або отримання в результаті розробки нематеріальних активів, а за кредитом – вибуття внаслідок продажу, безоплатної передачі або неможливості отримання підприємством в подальшому економічних вигод від його використання, а також сума уцінки нематеріальних активів.

Рахунок 12 Нематеріальні активи має такі субрахунки :

123 Права на знаки для товарів і послуг;

127 Інші нематеріальні активи.

Субрахунок 123 Права на знаки для товарів і послуг призначений для обліку наявності прав на знаки для товарів і послуг. На цьому субрахунку ведеться облік товарних знаків, торгових марок, фірмових назв тощо.

Субрахунок 127 Інші нематеріальні активи призначений для обліку інших нематеріальних активів, якими володіє підприємство. На цьому субрахунку ведеться облік прав на здійснення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо.

Придбані або створені нематеріальні активи зараховуються на баланс за первісною вартістю. Первісна вартість нематеріальних активів збільшується на суму витрат, пов’язаних з удосконаленням цих нематеріальних активів і підвищенням їх можливостей та терміну використання, які будуть сприяти збільшенню первісно очікуваних майбутніх економічних вигод.

Для відображення в бухгалтерському обліку сум амортизаційних відрахувань використовують рахунок 13 Знос (амортизація) необоротних активів, який має такі субрахунки :

131 Знос основних засобів

133 Накопичена амортизація нематеріальних активів.

На субрахунку 131 Знос основних засобів узагальнюється інформація про суму зносу тих необоротних активів, облік яких ведеться на рахунку 10 Основні засоби.

На субрахунку 133 Накопичена амортизація нематеріальних активів узагальнюється інформація про суму накопиченої амортизації нематеріальних активів.

Для обліку витрат на придбання або створення матеріальних і нематеріальних необоротних активів призначений рахунок 15 Капітальні інвестиції, який має такий субрахунок 152 Придбання (виготовлення) основних засобів, який призначений для обліку витрат на придбання або виготовлення власними силами матеріальних активів, облік яких ведеться на рахунку 10 Основні засоби.

Аналітичний облік основних засобів ведеться за об’єктами основних засобів. Об’єкт основних засобів – це закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього; конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій ; відокремлений комплекс конструктивно з’єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування на єдиний фундамент, внаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції ; інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого впливу, що контролюється підприємством.

Кожному інвентарному об’єкту присвоєються інвентарний номер, який наноситься на об’єкт і вказується у відповідних первинних документах та реєстрах з обліку об’єктів основних засобів.

Облік ведеться також за видами основних засобів, місцями їх експлуатації, матеріально – відповідальними особами.

Порушення встановлених вимог ведення інвентарного обліку ускладнює процес обробки документів в бухгалтерії і перешкоджає отриманню оперативної, повної, достовірної, неупередженої і точної інформації про наявність і рух основних засобів.

Управління основними засобами – це процес спостереження, фіксації, відтворення та впливу на основні засоби з метою найбільш ефективного їх використання в діяльності підприємства. Основною метою управління основними засобами є забезпечення умов вчасного оновлення, модернізації і підвищення ефективності їх використання. Управління основними засобами передбачає наступне : забезпечення вчасного оновлення та модернізації основних засобів в процесі їх використання ; визначення розміру потреб в прирості основних засобів; забезпечення підвищення ефективності використання основних засобів ; формування оптимальної структури джерел фінансування основних засобів.

Бухгалтерський облік основних засобів повинен забезпечувати отримання наступних основних даних, які необхідні для успішного управління підприємством : загальна балансова вартість всіх основних засобів; балансова вартість окремих видів основних засобів; вартість придбаних, збудованих, ліквідованих, переданих, списаних і переоцінених протягом звітного періоду об’єктів основних засобів; суму зносу основних засобів ; суму витрат на створення основних засобів; вартість повністю зношених основних засобів; непередбачені прибутки або збитки в результаті продажу або ліквідації основних засобів; вартість основних засобів.

Отже, успішне вирішення завдань управління необоротними матеріальними активами та обґрунтування інвестиційної політики в цій частині вимагає достовірного бухгалтерського обліку необоротних матеріальних активів і всебічного використання облікової інформації.

Порядок відображення надходження основних засобів в бухгалтерському обліку та формування їх первісної вартості залежить від того, яким чином і на яких умовах вони придбані. Застосування різних видів вартості при оцінці основних засобів, що надходять на підприємство, зумовлено можливими різноманітними шляхами надходження основних засобів.

Порядок проведення переоцінки основних засобів встановлено П(с)БО 7 Основні засоби. Згідно з П(с)БО 7 переоцінку об’єкта основних засобів можна проводити за умови, що його залишкова вартість (за даними бухгалтерського обліку) суттєво відрізняється від справедливої вартості на дату балансу. Підприємство має право самостійно визначати межу суттєвості і приймати рішення щодо доцільності проведення переоцінки. Частота проведення переоцінки залежить від коливань справедливої вартості основних засобів. Величину суттєвості доцільно встановлювати окремо для кожної групи основних засобів у Наказі про облікову політику підприємства з метою дотримання принципу послідовності. Переоцінка основних засобів проводиться за рішенням керівництва та оформлюється наказом підприємства. У випадку переоцінки об’єкта основних засобів здійснюється переоцінка всіх об’єктів групи основних засобів, до якої належить цей об’єкт. Операції з переоцінки основних засобів включають операції зі збільшення первісної вартості об’єкта основних засобів та їх зносу – до оцінку, та операції зі зменшення первісної вартості об’єкта основних засобів та їх зносу – уцінку. Переоцінена сума первісної вартості та зносу об’єкта основних засобів визначається відповідно як добуток первісної вартості або зносу та індексу переоцінки. Індекс переоцінки визначається діленням справедливої вартості об’єкту, який переоцінюється, на його залишкову вартість. Якщо залишкова вартість об’єкта основних засобів дорівнює нулю, то його переоцінена залишкова вартість визначається додаванням справедливої вартості цього об’єкта до його первісної вартості (переоціненої) вартості без зміни суми зносу об’єкта.

Облік витрат на утримання та експлуатацію основних засобів можуть бути спрямовані на : поліпшення стану об’єкта для продовження строку корисної експлуатації та (або) підвищення продуктивності нормативних показників його функціонування, підтримання об’єкта в робочому стані для збереження або відновлення майбутніх економічних вигод, що очікуються.

Якщо з будь – яких причин основний засіб не відповідає ознакам активу, то приймається рішення про його списання.

Основний засіб списується з балансу при :

- продажу за плату в порядку реалізації майна;

- передачі за договором дарування стороннім юридичним та фізичним особам;

- списання внаслідок морального або фізичного зносу;

- ліквідації при аваріях, стихійних лихах та інших надзвичайних ситуаціях, викликаних екстремальними умовами.

- у зв’язку з реконструкцією та новим будівництвом;

- передачі у вигляді внеску до статутного капіталу інших підприємств;

- з інших причин.

Під впливом часу, сил природи та в процесі експлуатації основні засоби поступово зношуються. Вони втрачають свої первинні фізичні властивості, знижуються їх техніко – експлуатаційні можливості, в результаті зменшується реальна балансова вартість основних засобів. Виділяють моральний і фізичний знос основних засобів, а також знос під дією сил природи.

Згідно з П(С)БО 7, амортизація – це систематичний розподіл вартості, яка амортизується, протягом строку корисного використання активу. Вона відображає процес поступового списання вартості об’єкта протягом часу його корисного функціонування та забезпечує дотримання принципу нарахування та відповідності доходів та витрат. Знос основних засобів – сума амортизації об’єкта основних засобів з початку його корисного використання. Об’єктом амортизації є вартість основних засобів за винятком землі та незавершених капітальних інвестицій.

Журнал господарських операцій

3.1.2.Облік оборотних активів

3.1.2.1. Облік касових операцій та операцій з іншими грошовими коштами

У процесі господарської та іншої діяльності підприємства постійно вступають у взаємовідносини з іншими суб’єктами господарювання при здійсненні угод, що оформлюються і закріплюються договорами .Відносини між підприємствами, які виникають внаслідок кругообігу господарських засобів, називаються розрахунками.

Згідно з П(С)БО 4 Звіт про рух грошових коштів під грошовими коштами розуміють готівку, кошти на рахунках в банках і депозити до запитання.

Готівкові кошти – це грошові знаки національної валюти України – банкноти та монети.

Платежі готівкою підприємств, підприємців, фізичних осіб за реалізовану продукцію(товари, виконані роботи, надані послуги) і за операціями , які безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна, називаються готівковими розрахунками.

Розрахунки можуть здійснюватися не тільки в готівковій, але й в безготівковій формі.

Безготівкові розрахунки – це перерахування грошових коштів з рахунку підприємства – платника на рахунок підприємства – отримувача. Фінансовим посередником у цих розрахунках виступає банк, який надає послуги своїм клієнтам – підприємствам.

Порядок безготівкових розрахунків суворо регламентований законодавством. Здійснення розрахункових операцій через банк знижує потребу в готівці, сприяє концентрації в банку вільних грошових коштів для кредитування, забезпечує їх збереження і ефективніше використання, оптимізує й прискорює грошовий обіг держави.

Основними завданнями бухгалтерського обліку грошових коштів і розрахунків є :

- правильна організація, своєчасне і законне проведення безготівкових і готівкових розрахункових операцій;

- своєчасне та правильне документування операцій з руху грошових коштів і розрахунків;

- забезпечення збереження грошових коштів і цінних паперів у касі підприємства;

- контроль за витрачанням грошових коштів;

- своєчасне та точне ведення розрахунків з дебіторами та стягнення заборгованості;

- періодичне проведення інвентаризацій грошових коштів і дебіторської заборгованості.

Каса підприємства – це місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів.

Грошовими документами вважаються документи, які знаходяться в касі підприємства.

Завідує касою касир, який несе відповідальність за збереженість грошових коштів, цінних паперів та інших цінностей, які зберігаються в касі.

Підприємство може зберігати тільки в межах ліміту залишку готівки, тобто граничної суми розміру готівки, яка може залишатися в касі підприємства на кінець робочого дня і встановлюється установою банку або самостійно визначається підприємством.

Гроші, здані до банку або інкасаторам, але не зараховані на поточний рахунок, є грошовими коштами в дорозі.

Понадлімітні залишки готівки в касі підприємства визначаються прямим розрахунком за кожен робочий день шляхом порівняння залишку готівки в касі суб’єкта господарювання на кінець дня з встановленим йому обслуговуючою установою банку (або самостійно визначеним ) лімітом залишку готівки в касі, незалежно від того, здійснювалися в цей день касові операції чи ні.

У випадку, якщо для підприємства ліміт залишку готівки в касі не встановлено, вся наявна в його касі не встановлено, вся наявна в його касі на кінець дня (крім розміру одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян) вважається понадлімітною, і повинна здаватися до банку.

Рахунок 30 Каса призначений для узагальнення інформації про наявність і рух грошових коштів у касі підприємства.

Рахунок 30 Каса має такий субрахунок :

301 Каса в національній валюті.

За дебетом рахунку 30 Каса відображається надходження грошових коштів до каси підприємства, за кредитом – виплата (витрачання) готівки.

З метою реалізації функції управління облік повинен бути організований таким чином, щоб у будь – який момент часу можна було визначити платоспроможність підприємства, від слідкувати залишки готівки, а також рух і напрями її використання. Облікова інформація необхідна управлінцям для:

- аналізу руху та напряму грошових коштів підприємства в попередніх періодах;

- визначення мінімальної необхідної потреби в грошових коштах для здійснення поточної господарської діяльності;

- коригування потоку платежів для зменшення максимальної і середньої потреби в грошових коштах;

- забезпечення ефективного використання тимчасово вільних грошових коштів;

- забезпечення прискорення оборотності грошових коштів;

- побудова ефективних систем контролю за рухом грошових коштів підприємства;

- мінімізація втрат грошових коштів від інфляції .

Рахунок 33 Інші кошти призначений для узагальнення інформації про наявність і рух грошових документів та про кошти в дорозі.

Рахунок 33 має такий субрахунок :

333 Грошові кошти в дорозі в національній валюті

За дебетом рахунка 33 Інші кошти відображається надходження грошових документів до каси підприємства та коштів в дорозі, за кредитом – вибуття грошових документів і списання коштів у дорозі після їх зарахування на відповідні рахунки.

На субрахунку 333 Грошові кошти в дорозі в національній валюті обліковуються грошові кошти, внесені до кас банків, ощадних кас чи кас поштових відділень для зарахування на рахунки в банку, але ще не зараховані за призначенням. За дебетом рахунку відображаються здані до банку суми, за кредитом – суми, зараховані на поточні рахунки.

Облік руху грошових коштів на рахунках в банках

Фінансовим посередником у безготівкових розрахунках виступає банк, який надає послуги своїм клієнтам – підприємствам.

Банк, у якому відкрито рахунки підприємств, організацій, установ, фізичних осіб – СМП, банків та їх установ, фізичних осіб, та який здійснює для них на договірних засадах будь – яку операцію чи послуг, передбачених Законом України «Про банки та банківську діяльність», називається обслуговуючим.

При здійсненні безготівкових розрахунків застосовуються поточні рахунки.

Поточний рахунок – це рахунок, який відкривається в уповноважених установах банків підприємствами всіх видів і форм власності, а також їх відокремленими підрозділами для зберігання грошових коштів та здійснення усіх видів операцій за цими рахунками відповідно до чинного законодавства України як в національній, так і в іноземній валюті.

Для здійснення операцій на поточному рахунку до банку подаються документи, форми яких затверджені НБУ.

Надані до банку документи повинні мати наступні реквізити : назву, номер поточного рахунку, ідентифікаційні коди підприємства – відправника та підприємства – отримувача грошових коштів, число, місяць, рік виписки. Якщо будь – який реквізит не заповнений або заповнений з порушенням вимог, то банк не має права приймати такий документ до виконання.

Платіжне доручення є розпорядженням обслуговуючому банку про перерахування визначеної суми на рахунок іншого підприємства, оформленим на спеціальному бланку.

Виписка банку – це документ, який видається банком підприємству та відображає рух грошових коштів на поточному рахунку.

Рахунок 31 Рахунки в банках призначений для обліку наявності та руху грошових коштів, які знаходяться на рахунках в банку, і які можуть бути використані для поточних операцій. Він активний, балансовий, призначений для обліку господарських засобів – грошових коштів і має такі субрахунки :

311 Поточні рахунки в національній валюті;

312 Поточні рахунки в іноземній валюті.

Аналітичний облік за рахунком може вестися за видами рахунків, відкритих у банківських установах. Він повинен надавати можливість щоденно визначати залишки грошових коштів на рахунках в банках, їх рух за певний період, виявляти накопичення грошових коштів понад мінімальної потреби для розміщення його у високоліквідних активах.

Субрахунок 311 Поточні рахунки в національній валюті призначений для обліку коштів у національній валюті, які знаходяться на поточному рахунку в банку.

Субрахунок 312 Поточні рахунки в іноземній валюті призначений для узагальнення інформації про наявність і рух грошових коштів в іноземній валюті.

Журнал господарських операцій

3.1.2.2. Облік поточної дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги та розрахунків з підзвітними особами

Для обліку дебіторської заборгованості покупців і замовників використовується рахунок 36 Розрахунки з покупцями та замовниками.

Рахунок 36 Розрахунки з покупцями та замовниками призначений для обліку розрахунків з покупцями та замовниками за відвантажену продукцію, товари, виконані роботи та надані послуги, окрім заборгованості, забезпеченої векселем, а також узагальнюється інформація про розрахунки з учасниками промислово – фінансових груп.

За дебетом рахунку 36 Розрахунки з покупцями та замовниками відображається продажна вартість реалізованої продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг, яка включає ПДВ, акцизи, податки, збори (обов’язкові платежі), що підлягають перерахуванню до бюджетів та позабюджетних фондів і включені до вартості реалізації; за кредитом – сума платежів, які надійшли на рахунки в банківських установах, в касу та інші види розрахунків.

До рахунку 36 Розрахунки з покупцями та замовниками відкриваються наступні субрахунки:

361 Розрахунки з вітчизняними покупцями – для обліку розрахунків з покупцями та замовниками, що знаходяться на митній території України;

362 Розрахунки з іноземними покупцями – для обліку розрахунків з іноземними покупцями та замовниками з експортних операцій.

Аналітичний облік розрахунків з покупцями та замовниками ведеться за кожним покупцем і замовником, за кожним пред’явленим до сплати рахунком, за кожною операцією.

На субрахунку 362 Розрахунки з іноземними покупцями, крім того, аналітичний облік ведеться в гривнях та валюті, обумовленій договором. Аналітичний облік повинен бути організований таким чином, щоб своєчасно надавати управлінцям необхідну повну інформацію про стан розрахунків з дебіторами з метою оптимізації її обсягу та забезпечення своєчасного погашення.

Облік розрахунків з підзвітними особами

Більшість розрахунків підприємства здійснюється в безготівковій формі, а значна їх частина – готівкою через підзвітних осіб

Підзвітними особами є працівники підприємства, яким в обмежених розмірах видаються аванси на деякі операційно – господарські витрати, які не можуть бути здійснені безготівковими розрахунками, а також на відрядження.

Підзвітні суми – це суми, видані авансом штатним працівникам підприємства на певні строки на певні цілі, на проведення витрат, які неможливо здійснити через безготівкові розрахунки.

Підзвітні суми на підприємстві видаються на такі цілі :

- на господарські видатки;

- на службові відрядження.

Готівка на відрядження або під звіт видається працівникам підприємства на підставі їх письмової заяви за дозволом керівника в разі відсутності заборгованості працівника за раніш отримані аванси.

Організація обліку розрахунків з підзвітними особами передбачає виконання таких завдань :

- визначення кола штатних посад, які мають право отримувати кошти під звіт;

- встановлення ліміту підзвітних сум до отримання щодо кожного структурного підрозділу підприємства;

- визначення механізму видачі грошей під звіт та порядку звітування за витраченими підзвітними коштами.

Для обліку розрахунків з підзвітними особами призначено рахунок 372 «Розрахунки з підзвітними особами». За дебетом рахунку відображається видача коштів підзвітній особі, за кредитом – списання затверджених сум на відповідні рахунки. Сальдо може бути як дебетовим, так і кредитовим.

Аналітичний облік ведеться за кожною підзвітною особою.

Направлення працівників підприємства у відрядження здійснюється керівником підприємства з оформленням наказу, в якому зазначається : пункт призначення, назва підприємства або організації, куди відряджається працівник, термін й мета відрядження.

Наказ про направлення працівника у відрядження є підставою для видачі йому посвідчення на відрядження.

Посвідчення на відрядження – документ, який видається працівнику підприємства на підставі наказу (розпорядження) керівника для виконання службового доручення поза постійним місцем роботи, тобто у відрядженні.

На підприємстві ведуться спеціальні журнали обліку працівників, які вибувають у відрядження, і працівників, які прибувають з відрядження.

Працівники, які одержали готівку в підзвіт, зобов’язані подати до бухгалтерії підприємства авансовий звіт про витрачені суми.

Авансовий звіт – документ типової форми, що подається підзвітними особами, в якому зазначаються отримані в підзвіт суми, фактично здійснені витрати, залишок підзвітних сум, або їх перевитрачання.

На рахунку 377 Розрахунки з іншими дебіторами відображається заборгованість, яка включає в себе різні за своїм економічним змістом розрахунки з юридичними та фізичними особами.

Аналітичний облік на рахунку 377 Розрахунки з іншими дебіторами ведеться за кожним дебітором, видами заборгованості, термінами її виникнення та погашення

На рахунку 377 Розрахунки з іншими дебіторами також обліковуються розрахунки з працівниками підприємства за товари, продані в кредит, за надані позики.

Журнал господарських операцій

3.1.2.3. Облік запасів

Під виробничими запасами розуміють активи, які використовуються для подальшого продажу, споживання під час виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, а також управління підприємством.

Аналітичний облік виробничих запасів ведеться в розрізі їх найменувань або однорідних груп, за допомогою карток складського обліку.

Для узагальнення інформації про наявність і рух запасів призначено рахунок 20 Виробничі запаси.

До нього відкривається субрахунок 209 Інші матеріали, який призначений для обліку відходів виробництва, невиправного браку, матеріальних цінностей, одержаних від ліквідації основних засобів, які не можуть бути використані як матеріали, палива або запасних частин, зношених шин, бланків суворого обліку (за вартістю придбання) тощо.

Згідно з П(С)БО 9 Запаси МШП визначаються за єдиним критерієм – строком служби менше одного року, або нормального операційного циклу, якщо він перевищує один рік. До них відносяться: інструменти і приладдя, господарський інвентар, спеціальне оснащення, спеціальний одяг, спеціальне взуття тощо.

Для обліку МШП використовується рахунок 22 Малоцінні швидкозношувані предмети.

Для МШП характерна багаторазова участь у виробництві та збереження натуральної (речової) форми.

Аналітичний облік МШП ведеться за видами предметів та однорідними групами, встановленими, виходячи з потреб підприємства, місцями зберігання, матеріально – відповідальними особами.

В бухгалтерському обліку МШП обліковуються за первісною вартістю.

Товаром називається річ, призначена для продажу або обміну на інші цінності.

Для обліку товарів у Плані рахунків призначено рахунок 28 Товари, до якого відкривається субрахунок 281 Товари на складі, на якому ведеться облік наявності та руху товарів, що знаходяться на оптових і розподільчих базах, складах.

Журнал господарських операцій

3.1.3. Облік витрат майбутніх періодів

До витрат майбутніх періодів належать наступні витрати :

- сплачені авансом орендні платежі;

- оплата страхового полісу;

- передплата на газети, журнали, періодичні та довідкові видання;

- витрати на оплату патентів тощо.

Облік витрат ведеться на активному, балансовому, операційному, звітно – розподільчому рахунку 39 Витрати майбутніх періодів, призначеному для узагальнення інформації щодо здійснених витрат у звітному періоді, які підлягають віднесенню на витрати в майбутніх звітних періодах.

Журнал господарських операцій

3.2.Облік зобов’язань

3.2.1. Облік довгострокових зобов’язань

Рахунок 50 Довгострокові позики призначений для обліку розрахунків за довгостроковими позиками банків та іншими залученими позиковими коштами у інших осіб, які не є поточним зобов’язанням.

За кредитом рахунку 50 Довгострокові позики відображаються суми одержаних довгострокових позик, а також переведення короткострокових (відстрочених), за дебетом – погашення заборгованості за ними та переведення до поточної заборгованості за довгостроковими зобов’язаннями.

Рахунок 505 Інші довгострокові позики в національній валюті призначений для обліку сум довгострокової заборгованості щодо зобов’язання із залучення позикових коштів (крім кредитів банків) в національній валюті.

Журнал господарських операцій

3.2.2. Облік поточних зобов’язань

Поточними називаються зобов’язання підприємств юридичним і фізичним особам, які повинні погашатися в ході операційного циклу (дванадцяти місяців з дати балансу).

На рахунках зобов’язань (рахунки класу 6 “Поточні зобов’язання”) ведеться облік :

- короткострокових позик (рахунок 60);

- розрахунків з постачальниками та підрядниками (рахунок 63);

- розрахунків за податками і платежами (рахунок 64);

- розрахунків зі страхування (рахунок 65);

- розрахунків з оплати праці (рахунок 66);

- розрахунків за іншими операціями (рахунок 68);

Ці рахунки об’єднує те, що на них ведуться розрахунки даного підприємства з кредиторами, заборгованість яких настає за фактом виконання договорів поставок матеріальних цінностей, отримання від них необоротних активів, отримання позик у банківських установах, зобов’язання за законом платити заробітну плату персоналу, робити відрахування за рахунок підприємства у пенсійний фонд, на соціальне страхування, за різними видами страхування, нараховувати дивіденди акціонерам тощо.

Варто наголосити, що не всі зобов’язання є залученими коштами, як це трактує теорія бухгалтерського обліку, адже відрахування до бюджету, акціонерам, на соціальні заходи не можна вважати залученими. Навпаки, за законом нарахування таких відрахувань передбачає зобов’язання погасити їх в установлені строки. Ці кошти не залучені, а вилучені з обороту.

Інша справа з кредиторською заборгованістю, коли у договорі поставок можна домовитися про відстрочення платежів на взаємо погоджених умовах. Така заборгованість дійсно є залученням, точніше – затримкою вилучення коштів з обороту, які тимчасово виконують функцію робочого капіталу на даному підприємстві.

3.2.2.1. Облік поточних зобов’язань за товари, роботи, послуги

Розрахунки з постачальниками та підрядниками ведеться на рахунку 63, на якому відкривається два субрахунки : 631- для розрахунків із постачальниками в національній валюті, 632 – в іноземній валюті.

Рахунок 63 відкривається для розрахунків із постачальниками та підрядниками за отримані виробничі запаси, товари, роботи, послуги, які регулярно надаються на підставі укладених договорів.

У кредит рахунка 63 записується заборгованість у сумі, яка вказується у документах постачальника (як оплата за матеріали за договірними цінами, так і різного роду надбавки, збори, ПДВ тощо).

На субрахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками ведеться облік розрахунків за отримані товарно – матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги з вітчизняними постачальниками і підрядниками.

На субрахунку 632 Розрахунки з іноземними постачальниками ведеться облік розрахунків з іноземними постачальниками та підрядниками за отримані товарно – матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги.

При розрахунках з постачальниками підприємства можуть використати такі документи для безготівкових розрахунків :

- платіжні доручення;

- платіжні вимоги – доручення.

У передбачених чинним законодавством випадках кошти з рахунків підприємства можуть зніматися без їх згоди (безакцептно).

Платіжне доручення – це доручення клієнта своєму банку перерахувати кошти з його розрахункового рахунку на рахунок одержувача коштів у визначеній сумі.

Платіжні доручення виписуються підприємством у 2 – х примірниках на визначених НБУ формах. Доручення приймається банком до оплати протягом 10 днів з дня виписки.

Використовуються для розрахунків за матеріали, товари, послуги, при авансових платежах, платежах в бюджет та фонди тощо.

Операції з оплати рахунків постачальників і відображаються в обліку записом :

Дебет 63 Розрахунки з постачальниками та підрядниками ;

Кредит 31 Рахунки в банках.

Платіжна вимога – доручення – це комбінований документ, який складається з двох частин :

- верхня – вимога постачальника (одержувача коштів) до покупця (платника) оплатити вартість поставленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг;

- нижня – доручення платника до свого банку перерахувати вказану суму.

Верхня частина документу заповнюється постачальником і передається небанківським шляхом платникові, який дає свою згоду на оплату, заповнюючи другу частину документа. Заповнений документ покупець подає в банк для оплати.

Журнал господарських операцій

3.2.2.2. Облік розрахунків з оплати праці

Згідно із Законом України «Про оплату праці» заробітна плата – це винагорода, обчислена, переважно, у грошовому вираженні, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно – ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Основним актом у сфері трудових відносин є Кодекс законів про працю. Він регулює трудові відносини працівників усіх підприємств незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої приналежності.

Розрахунки з оплати праці відображають взаємовідносини роботодавця з найманим персоналом. За виконану роботу робітники, спеціалісти, керівники отримують винагороду у вигляді заробітної плати. У діючій практиці склалося так, що заробітна плата нараховується після певного відпрацьованого часу. Така практика обумовлена зручністю нарахування заробітної плати з технічної точки зору, коли бухгалтерам легше обробити відповідну первинну документацію раз на місяць, ніж робити це кожного тижня. Але з економічної точки зору виходить, що не підприємство авансує гроші на заробітну плату, а персонал авансує кожного дня гроші своєму підприємству. Отже, заради справедливості повинно бути так, щоб за це авансування працівники отримували не лише компенсацію, пов’язану з рівнем інфляції, а й проценти за кредитування підприємства у розмірі ставки Національного банку. Такий порядок краще стимулював би своєчасну виплату заробітної плати, ніж грізні укази Президента.

До фонду оплати праці включаються : основна заробітна плата, додаткова заробітна плата й інші заохочувальні й компенсаційні виплати.

Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу згідно з встановленими нормами праці (норм часу, виробітку, обслуговування, посадових обовязків). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок й відрядних розцінок для працівників і посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата – це винагорода за роботу, виконану понад встановлених норм, за трудові успіхи та винахідництво й особливі умови праці. Вона складається з доплат, надбавок, гарантійних і компенсаційних виплат, передбачених чинним законодавством, премій, пов’язаних з виконанням виробничих завдань і функцій.

До інших заохочувальних і компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії.

Для обліку заробітної плати служить рахунок 66, на якому відкривається субрахунок :

661 «Розрахунки за заробітною платою».

На рахунку 66 узагальнюється інформація про розрахунки з персоналом за всіма видами заробітної плати, премій, допомог, компенсацій.

У дебет рахунка 66 записується видача грошей працівникам із каси та різного роду утримання із заробітної плати відповідно до чинного законодавства .

Субрахунок 661 Розрахунки за заробітною платою призначений для обліку розрахунків з персоналом.

Згідно зі статтею 74 КЗпП кожен працівник, який перебуває у трудових відносинах з підприємством , має право на оплачувану відпустку із збереженням за її період місця роботи і заробітної плати.

Державні гарантії права на відпустки, визначення умов, тривалості і порядку надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров’я , а також виховання дітей, задоволення власних потреб та інтересів, всебічного розвитку особи встановлює Закон України «Про відпустки» № 504/96 ВР від 15 листопада 1996 року.

Відпустки поділяються на :

- Щорічні:

основна – не менш як 24 календарні дні за відпрацьований робочий рік;

додаткова за шкідливі та важкі умови праці – 35 календарних днів;

додаткова відпустка за особливий характер праці – 35 календарних днів;

інші додаткові відпустки – 7 календарних днів;

- Додаткові відпустки в зв’язку з навчанням;

- Творчі відпустки

- Соціальні відпустки

- Відпустки без збереження заробітної плати.

Загальна тривалість основної та додаткових відпусток не може перевищувати 59 календарних днів.

У разі тимчасової непрацездатності працівника йому надається допомога з тимчасової непрацездатності

Розрахунок розміру допомоги з тимчасової непрацездатності :

Керівництво підприємства з метою вирішення соціальних потреб своїх працівників може надавати їм матеріальну допомогу. Матеріальна допомога має пільги щодо оподаткування. Матеріальна допомога, що має систематичний характер, яка надана всім працівникам, відноситься до додаткової заробітної плати. Матеріальна допомога разового характеру, що надається підприємством окремим працівникам, не належить до фонду оплати праці і страхові внески на ці суми не нараховуються.

Матеріальна допомога не оподатковується якщо:

- якщо працівник має право на отримання податкової соціальної пільги;

- сума матеріальної допомоги протягом року не перевищує граничної суми доходу, який має право на отримання податкової соціальної пільги, встановленої на 1 січня відповідного року

Матеріальна допомога, яка оподатковується податком з доходів фізичних осіб, включається до затрат підприємства, а неоподатковувана оплачується за рахунок прибутку, що залишається в розпорядження підприємства.

Із сум нарахованої заробітної плати здійснюються обов’язкові та добровільні утримання :

Обов’язкові утримання включають :

- податок з доходів фізичних осіб;

- внески до Пенсійного фонду;

- внески на соціальне страхування на випадок тимчасової втрати непрацездатності;

- внески на соціальне страхування на випадок безробіття;

- утримання за виконавчими листами.

Оподаткування доходів працівників здійснюється за вимогами ЗУ “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22 травня 2003 р. № 889 – ІV. Об’єктом оподаткування є загальний місячний оподатковуваний дохід працівника, до складу якого відносять доходи у вигляді заробітньої плати, інші виплати і винагороди, нараховані працівникові згідно з умовами трудового або цивільно-правового договору.

Згідно ЗУ “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22 травня 2003 р. № 889 – ІV, платник податку має право на отримання податкової соціальної пільги.

Розмір ставки податку на доходи та розмір податкової соціальної пільги

Обов’язки по обліку робочого часу та нарахуванню зарплати між працівниками бухгалтерії ТЗоВ “ПКП Євразія” не розподілені. Проте документи по нарахуванню заробітної плати заповнюються своєчасно.До бухгалтерії подаються списки прийнятих і звільнених з роботи, а головний бухгалтер ТЗоВ “ПКП Євразія” здійснює перевірку місячних нарахувань по заробітній платі.

На підприємстві затверджений штатний розклад, та укладені з усіма працівниками трудові угоди.На підприємстві ведеться табель обліку робочого часу .

При прийняті на роботу нового працівника підприємство заключає з ним трудовий договір. Заробітна плата робітникам та службовцям, виплачується в строки зазначені в колективному договорі (7 і 23 числа кожного місяця).

Первинним документом для нарахування заробітної плати є Табель обліку робочого часу, розрахунок, лист обліку тимчасової непрацездатності, розрахункова відомістьПроводиться видача заробітної плати за платіжними відомостями. У лівій частині Розрахунково-платіжної відомості записують суми всіх видів нарахованої заробітної плати, а в правій – утримання за її видами і суми до видачі.

На ТЗоВ “ПКП Євразія” штат працівників складає 18 осіб і заробітна плата видається всім вчасно без депонування.

Аналітичний облік для розрахунків з працівниками ведеться в розрахункових та розрахунково-платіжних відомостях за даними яких складається журнал операцій. Всі документи по розрахунках з персоналом ведуться автоматизованим обліком.

Журнал господарських операцій

3.2.2.3. Облік розрахунків зі страхування

Принцип ведення рахунка 65 “Розрахунки за страхуванням” полягає в правильності визначення бази нарахування суми за відповідним видом страхування. Такою базою є фонд оплати праці персоналу підприємства та встановлені диференційовані ставки у процентах до фонду оплати та затверджені правила нарахування на соціальні заходи.

Другим важливим моментом є визначення рахунків обліку, на які відносяться витрати з нарахувань на відповідні види страхування.

Третім моментом є положення, відповідно до якого роблять відрахування у пенсійний фонд, на соціальне страхування, страхування на випадок безробіття та індивідуальне страхування. Утримання певних сум здійснюється не лише за рахунок підприємства, а й із заробітної плати працівників за встановленими державою тарифами.

Утримання до Пенсійного фонду здійснюється у розмірі 2 %.

Згідно із ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-4 внески до Пенсійного фонду утримуються із сум фактичних витрат на оплату праці працівників.

Згідно із Законом України № 2240 ІІІ від 18.01.2001 р. з заробітної плати працівників утримується внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, зумовленими народженням і похованням.

Згідно із Законом України № 1533 ІІІ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000р. і Законом України № 2213 «Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування» від 11.01.2001 р. з заробітної плати працівників утримується збір на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття у розмірі 0,5 % від нарахованої заробітної плати.

Оплата працівникам спричиняє додаткові зобов’язання підприємства перед державними фондами обов’язкового страхування. Підприємство зобов’язане здійснювати відрахування до фондів :

- Пенсійного страхування;

- Соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, зумовленими народженням і похованням;

- Соціального страхування на випадок безробіття;

Види виплат, на які нараховуються внески до Пенсійного фонду визначаються Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058 4 і є тими ж виплатами, з котрих утримуються внески до Пенсійного фонду.

На субрахунку 651 «За пенсійним забезпеченням» здійснюється облік розрахунків за внесками на обов’язкове державне пенсійне страхування з Пенсійним фондом України.

За кредитом субрахунку 651 відображають нарахування внесків на обов’язкове державне пенсійне страхування, а за дебетом – їх перерахування та витрачання.

Нарахування збору на обов’язкове соціальне страхування на випадок тимчасової втрати працездатності здійснюють у розмірі 2,9 % від об’єкта обкладання збором.

Субрахунок 652 «За соціальним страхуванням» призначений для обліку розрахунків за збором на обов’язкове соціальне страхування з Фондом соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.

За кредитом субрахунку 652 відображають нарахування збору на обов’язкове соціальне страхування, а за дебетом – перерахування та витрачання цього збору.

З 1 січня 2006 року ставка внесків на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття становить 1,3 % від об’єкта оподаткування.

Субрахунок 653 «За страхуванням на випадок безробіття» призначений для обліку розрахунків за збором на обов’язкове страхування на випадок безробіття.

За кредитом субрахунку 653 відображають нарахування збору на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття, а за дебетом – перерахування цього збору.

На субрахунку 654 “За індивідуальним страхуванням” ведеться облік розрахунків зі страховими організаціями від індивідуального страхування персоналу підприємства за їх письмовими дорученнями, у випадку добровільного страхування, з нарахованої їм заробітної плати страхових внесків за договорами та із обов’язкового страхування, яке встановлюється законодавством.

Своєчасне перерахування у фонди страхування має важливе значення, оскільки кошти спрямовуються на виплату пенсій, допомог, на підтримку безробітних, постраждалих від нещасних випадків на виробництві тощо.

Єдиним джерелом фінансування заходів соціального спрямування служать перераховані всіма платниками суми заборгованості, тому на бухгалтерів у першу чергу покладається відповідальність за такі платежі в повному обсязі, що є запорукою своєчасних виплат соціально незахищеним верствам населення.

Журнал господарських операцій

3.2.2.4. Облік розрахунків з бюджетом

Для обліку розрахунків з бюджетом використовується кілька рахунків, що викликано складністю податкової системи України та надмірною регламентацією процесу (процедури) стягнення податків.

Для узагальнення інформації про розрахунки за всіма видами платежів до бюджету з юридичних та фізичних осіб, а також із фінансових санкцій, які вносяться у бюджет, використовується рахунок 64 “Розрахунки за податками і платежами”. До цього рахунку відкривається чотири субрахунки :

- 641 “Розрахунки за податками”;

- 643 “Податкові зобов’язання”;

- 644 “Податковий кредит”.

На субрахунку 641 ведеться облік податків , які нараховуються відповідно до чинного законодавства (податок на прибуток, ПДВ, акцизний збір та ін.).

На субрахунку 643 ведеться облік суми ПДВ, на яку збільшується податковий кредит. Сума кредиту визначається з отриманих авансових платежів у порядку попередньої оплати (за готову продукцію, товари, різні матеріальні цінності та нематеріальні активи, роботи і послуги, що підлягають відвантаженню чи виконанню). На субрахунку 644 ведеться облік ПДВ, на яку підприємство має право зменшити податкове зобов’язання.

Найбільш складним є облік ПДВ, що пов’язано з визначенням події платежу покупцем продукції, робіт та послуг. Бухгалтер повинен обов’язково врахувати подію платежу, щоб правильно відобразити суму ПДВ за поточний період.

У практичній діяльності платежі здійснюються таким чином :

1) відбувається надходження продукції, приймання робіт і послуг, виконання постачальниками і підрядниками, а після цього проводиться їх оплата ;

2) здійснюється перерахування грошей у порядку передоплати постачальникам і підрядникам, а після цього – отримання продукції, робіт, послуг.

Облік розрахунків по податках та інших обов’язкових платежах

ТЗоВ “ПКП Євразія”

Журнал господарських операцій

3.2.2.5. Облік інших поточних зобов’язань

Розрахунки за іншими операціями відображаються на рахунку 68 Розрахунки за іншими операціями, до якого відкривається субрахунок :

685 «Розрахунки з іншими кредиторами».

У дебеті субрахунка 685 відображається передача грошових коштів та майнових активів іншим юридичним та фізичним особам, а в кредиті – отримання від них грошей, майна, робіт, послуг.

Отже, сальдо за розрахунками з різними дебіторами може бути дебетовим чи кредитовим, тому в оборотній відомості аналітичного обліку треба виводити сальдо за кожною організацією чи особою окремо, кредитове – в пасиві

Журнал господарських операцій

Облік власного капіталу

Власний капітал – це загальна вартість засобів підприємства, які належать йому на правах власності та використовуються ним для формування його активів.

Для обліку власного капіталу передбачено такі рахунки :

40 Статутний капітал;

44 Нерозподілені прибутки ( непокриті збитки).

Статутний капітал – це зареєстрована вартість простих і привілейованих акцій для акціонерних товариств та офіційно зареєстрований у статутних документах сукупний внесок засновників для інших підприємств.

Джерелами формування статутного капіталу є грошові та матеріальні внески засновників. Вклад, оцінений в гривнях, становить частку засновників у статутному капіталі.

Учасники та засновники товариства з обмеженою відповідальністю відповідають по зобов’язаннях товариства в межах їх вкладу в статутному капіталі, акціонери – у межах належних їм акцій.

Статутний капітал формується за рахунок внесків його засновників у вигляді :

- грошових коштів;

- будинків, споруд, обладнання та інших матеріальних цінностей;

- прав користування землею, водою, іншими природними ресурсами та авторських прав;

- інших матеріальних прав.

Збільшення статутного капіталу може бути здійснене лише після здійснення всіма учасниками своїх внесків повністю.

Статутний капітал може здійснюватись за рахунок :

- додаткових внесків учасників;

- належних учасникам дивідендів;

- нерозподіленого прибутку.

Для прийняття рішення про зменшення статного капіталу товариства необхідна згода всіх його учасників та відсутність заперечень з боку кредиторів цього підприємства. Для цього підприємство має опублікувати відповідне повідомлення в пресі. Зменшення статутного капіталу можливе при виході або виключення учасника з товариства. Ці варіанти потребують також змін у засновницьких документах, розрахунку з учасником. Такому учаснику мають бути повернуті :

- сума його внеску у статутному капіталі;

- вартість частини майна, пропорційна його внеску у статутному капіталі;

- частина прибутку, отримана товариством у поточному році.

Рахунок 40 використовують для формування стартового капіталу підприємства.

За кредитом рахунку 40 відображається збільшення статутного капіталу, за дебетом – його зменшення (вилучення). Сальдо на цьому рахунку має відповідати розмірові статутного капіталу, який зафіксовано в установчих документах підприємства.

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) – це сума доходу, реінвестована у підприємство, або сума непокритого збитку.

Рахунок 44 призначений для обліку власного капіталу, який створюється в процесі господарської діяльності, але не є статутним капіталом. Цей капітал належить власникам і спрямовується на задоволення потреб суб’єкта господарювання, проте він не закріплений за частками за кожним з учасників.

За кредитом рахунку 44 відображається збільшення прибутку від усіх видів діяльності, по дебету – збитки і використання прибутку.

Виправлення помилок за минулий рік, які виявлені в поточному році, відображають кореспонденцію рахунку 44 з відповідними рахунками бухгалтерського обліку.

Рахунок 44 має такі субрахунки :

441 Прибуток нерозподілений

443 Прибуток, використаний у звітному періоді.

Субрахунок 441 Прибуток нерозподілений призначений для відображення наявності та руху нерозподіленого прибутку.

Субрахунок 443 Прибуток, використаний у звітному періоді призначений для відображення розподілу прибутку між власниками, інше використання прибутку в поточному періоді.

Журнал господарських операцій

3.4. Облік доходів

Для визнання доходу необхідним є не тільки надходження активу або зменшення зобов’язання, але й фінансовий наслідок цих подій, тобто збільшення власного капіталу (окрім внесків власників). Отже, дохід визнається у момент збільшення активу або зменшення зобов’язань, які обумовлюють збільшення власного капіталу.

Доходи відображаються в обліку та звітності з принципами нарахування та відповідності доходів і витрат, що передбачає відображення в обліку та фінансовій звітності доходів і витрат у момент їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів. Принцип нарахування повинен застосовуватися одночасно з принципом відповідності, згідно з яким витрати визнаються у Звіті про фінансові результати на основі прямого зв’язку між ними та отриманими доходами.

Дохід визнається за умови, що його оцінка може бути достовірно визначена.

Для узагальнення інформації про доходи від операційної, інвестиційної і фінансової діяльності підприємства призначені рахунки класу 7 Доходи і результати діяльності.

На рахунках цього класу, крім рахунку 76 Страхові платежі, протягом звітного року за кредитом відображається сума загального доходу разом із сумою непрямих податків, зборів (обов’язкових платежів), що включені до ціни продажу, за дебетом – щомісячне відображення належної суми непрямих податків, зборів (обов’язкових платежів), щорічне або щомісячне віднесення суми чистого доходу на рахунок 79 Фінансові результати.

Для обліку доходів на підприємстві передбачено застосування наступних бухгалтерських рахунків :

70 Доходи від реалізації

71 Інший операційний дохід

73 Інші фінансові доходи

Облік доходів від реалізації

Для узагальнення інформації про доходи від реалізації готової продукції, товарів, робіт і послуг призначено рахунок 70 Доходи від реалізації.

Рахунок 70 Доходи від реалізації має такі субрахунки :

702 Дохід від реалізації товарів

703 Дохід від реалізації робіт, послуг

За кредитом цих субрахунків відображається збільшення (одержання) доходу, за дебетом – належна сума непрямих податків; списання у порядку закриття на рахунок 79 Фінансові результати.

На субрахунку 702 Дохід від реалізації товарів узагальнюють інформацію про доходи від реалізації товарів.

На субрахунку 703 Дохід від реалізації робіт, послуг узагальнюють інформацію про доходи від реалізації робіт і послуг.

Облік інших операційних доходів

Узагальнення інформації про інші доходи від операційної діяльності підприємства у звітному періоді, крім доходу (виручки) від реалізації продукції(товарів, робіт, послуг) ведеться на рахунку 71 Інший операційний дохід.

За кредитом рахунку 71 Інший операційний дохід відображається збільшення (одержання) доходу, за дебетом – суми непрямих податків та списання в порядку закриття на рахунок 79 Фінансові результати.

Рахунок 71 Інший операційний дохід на підприємстві має лише один субрахунок :

714 Дохід від операційної курсової різниці.

На субрахунку 714 Дохід від операційної курсової різниці узагальнюється інформація про доходи від курсових різниць за активами й зобов’язаннями підприємства, пов’язаними з операційною діяльністю підприємства.

Облік інших фінансових доходів

Для обліку доходів, які виникають в ході фінансової діяльності підприємства, зокрема дивідендів, відсотків та інших доходів від фінансової діяльності, які не обліковуються на рахунку 72 Дохід від участі в капіталі призначено рахунок 73 Інші фінансові доходи.

Рахунок 73 Інші фінансові доходи має один субрахунок :

732 Відсотки одержані

На субрахунку 732 Відсотки одержані узагальнюється інформація про відсотки за облігаціями чи іншими цінними паперами, за якими не ведеться облік на субрахунку 731 Дивіденди одержані, зокрема винагороди за здані в фінансову оренду необоротні активи тощо.

Журнал господарських операцій

Облік витрат

Облік собівартості реалізації

Будь – які ресурси, які використовуються в операційній діяльності підприємства, в кінцевому підсумку повинні знайти відображення у витратах за елементами, а пізніше – у собівартості продукції чи витратах операційної діяльності.

Витрати – зменшення економічних вигод внаслідок вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками).

У загальній системі показників, що характеризують ефективність господарювання підприємства основне місце належить собівартості, склад якої визначається витратами, що її формують.

У собівартості продукції як синтетичному показнику відображаються всі аспекти діяльності підприємства. Від рівня собівартості продукції при інших незмінних умовах залежить рівень прибутку. Чим економічніше підприємство використовує матеріальні, трудові та фінансові ресурси у процесі виконання робіт і надання послуг, тим ефективніше здійснюється виробничий процес, тим більшим буде прибуток і рівень рентабельності продукції

Узагальнення інформації про собівартість реалізованої готової продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг ведеться на рахунку 90 Собівартість реалізації.

За дебетом рахунку 90 на підставі бухгалтерських довідок, накладних, рахунків відображається собівартість реалізованої готової продукції, товарів, робіт, послуг, фактична собівартість реалізованих товарів (без торгових націнок), за кредитом – списання на рахунок 79 Фінансові результати, яке оформлюється довідкою бухгалтерії. Адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати не включаються до виробничої собівартості готової та реалізованої продукції, а тому інформація про такі витрати узагальнюється на рахунках 92, 93, 94.

Рахунок 90 Собівартість реалізації має субрахунок 902 Собівартість реалізованих товарів, призначений для відображення собівартості реалізованих товарів.

Облік адміністративних витрат

Відповідно до П(с)БО 16 Витрати витрати, пов’язані з операційною діяльністю, які не включаються до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), поділяються на адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати.

Загальногосподарські витрати ,пов’язані з управлінням та обслуговуванням підприємства, відображаються на рахунку 92 Адміністративні витрати.

Адміністративними є витрати, пов’язані з обслуговуванням виробництва й управлінням них у масштабі всього підприємства.

До адміністративних витрат відносяться :

- загальні та корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо);

- витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємством та іншого адміністративного персоналу;

- витрати на утримання основних засобів, оренда, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, охорона;

- винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські);

- витрати на зв'язок;

- амортизація нематеріальних активів;

- витрати на врегулювання спорів у судових органах;

- податки, збори, й інші передбачені законодавством обов’язкові платежі (крім податків, зборів та обов’язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг);

- плата за розрахунково – касове обслуговування та інші послуги банків, інші витрати адміністративного призначення.

За дебетом рахунку відображається сума визнаних адміністративних витрат, за кредитом – їх списання на рахунок 79 Фінансові результати. Аналітичний облік адміністративних витрат ведеться в розрізі статей витрат або за економічними елементами витрат.

Первинними документами при відображенні накопичення адміністративних витрат є накладна, рахунок, авансовий звіт, ВКО, рахунок бухгалтерії тощо. Списання адміністративних витрат на фінансові результати оформлюється довідкою бухгалтерії.

Загальна методика побудови обліку адміністративних витрат полягає в наступному : на першому етапі формуються елементи витрат – матеріальні витрати, витрати на оплату праці тощо, а на другому відбувається їх списання на фінансові результати – у фінансовому обліку. Для потреб управління визначається можливість отримання інформації про витрати за ознаками прямого або непрямого відношення до відповідного виду продукції, центру відповідальності, за функціями, що виконуються адміністративним персоналом або за іншою ознакою.

Облік витрат на збут

Витрати на збут включають наступні витрати, пов’язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг):

- витрати матеріалів для пакування товарів на складах;

- витрати на оплату праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам, які забезпечують збут;

- витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг);

- витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом;

- витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, пов’язаних зі збутом продукції, товарів , робіт, послуг (операційна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона);

- витрати на транспортування, страхування товарів, транспортно – експедиційні послуги та інші послуги, пов’язані з транспортуванням продукції (товарів);

- витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування ;

- інші витрати, пов’язані зі збутом продукції, робіт, послуг.

Первинними документами при відображенні накопичення витрат на збут є накладна, рахунок, ВКО, рахунок бухгалтерії тощо. Списання витрат на збут на фінансові результати оформлюється довідкою (рахунком) бухгалтерії.

Загальна методика обліку витрат на збут за елементами аналогічна методиці обліку адміністративних витрат. Тобто на першому етапі формуються елементи витрат, на другому проводиться списання їх на фінансові результати. Для потреб управління – визначається можливість прямого або непрямого віднесення витрат на відповідний вид продукції, отримання інформації щодо витрат окремих центрів відповідальності тощо. Крім того, доцільно окремо виділяти маркетингові витрати ,пов’язані з вивченням і стимулюванням попиту на продукцію, інші витрати з упакування, складування, транспортування, утримання торгового персоналу тощо.

У зв’язку з тим, що витрати на збут впливають на фінансовий результат, доцільно для потреб управління проводити розподіл цих витрат між окремими видами реалізованої продукції. У такому випадку витрати можуть розподілятися наступним чином :

А) витрати загального характеру – між видами реалізованої продукції

Б) транспортні витрати (якщо їх питома вага є значною) – за видами реалізованої продукції.

Для розподілу витрат на збут у бухгалтерії складають довідку – розрахунок або відомість розподілу, де вказують види реалізованої продукції, її виробничу собівартість

Облік витрат, пов’язаних зі збутом (реалізацією, продажем) продукції, товарів, робіт і послуг, ведеться на рахунку 93 Витрати на збут

За дебетом рахунку відображається сума визнаних витрат на збут, за кредитом – їх списання на рахунок 79 Фінансові результати.

Аналітичний облік витрат на збут ведеться у відомостях в розрізі статей витрат за економічними елементами.

Облік інших витрат операційної діяльності

До інших операційних витрат включаються :

- витрати на дослідження та розробки ;

- втрати від операційної курсової різниці (тобто від зміни курсу валюти за операціями, активами і зобов’язаннями, що пов’язані з операційною діяльність підприємства);

- втрати від знецінення запасів, недостачі та втрати від псування цінностей, штрафи, пені, неустойка;

- витрати на виплату матеріальної допомоги, утримання об’єктів соціально – культурного призначення;

- інші витрати операційної діяльності.

Первинними документами при відображенні накопичення інших витрат операційної діяльності є накладна, акт про уцінку, інвентаризаційний опис, розрахунок (довідка) бухгалтерії тощо. Списання інших витрат операційної діяльності оформлюється довідкою бухгалтерії.

Загальна методика побудови обліку інших операційних витрат за елементами аналогічна методиці побудови витрат виробничої діяльності, адміністративних витрат або витрат на збут.

Для обліку інших витрат операційної діяльності використовують рахунок 94 Інші витрати операційної діяльності . На рахунку 94 ведеться облік витрат операційної діяльності підприємства, окрім витрат ,які відображаються на рахунках 90, 92, 93.

За дебетом рахунку відображається сума визнаних витрат, за кредитом – їх списання на рахунок 79 Фінансові результати.

Рахунок 94 Інші витрати операційної діяльності має субрахунок 949 Інші операційні витрати.

Облік фінансових витрат

Під фінансовою діяльністю розуміють діяльність, яка призводить до змін розміру і складу власного капітулу підприємства. У результаті такої діяльності виникають фінансові витрати.

До фінансових витрат відносяться витрати на відсотки (за користування кредитами отриманими, за фінансовою орендою тощо) та інші витрати підприємства.

Первинними документами при відображенні накопичення фінансових витрат є ВКО, виписка банку, довідка бухгалтерії тощо. Списання витрат на фінансові результати оформлюється випискою (довідкою) бухгалтерії.

Рахунок 95 Фінансові витрати, призначений для обліку витрат, пов’язаних з нарахуванням та сплатою відсотків за користування кредитами банків, випуском, утриманням і обігом цінних паперів, нарахуванням відсотків за договорами кредитування, фінансового лізингу й інших витрат підприємства, пов’язаних із залученням позикового капіталу.

За дебетом рахунку відображається сума визнаних витрат, за кредитом – списання на рахунок 79 Фінансові результати.

Рахунок 95 має такий субрахунок 951 Відсотки за кредит, на якому ведеться облік витрат, пов’язаних з нарахуванням та сплатою відсотків тощо за користування кредитами банків тощо.

Аналітичний облік ведеться за ознаками, визначеними підприємством для забезпечення потреб управління необхідною інформацією.

Облік інших витрат

Під інвестиційною діяльністю розуміють таку діяльність, яка пов’язана з придбанням і реалізацією тих необоротних активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів.

До складу інших витрат включаються витрати, які виникають під час звичайної діяльності (крім фінансових витрат) , але не пов’язані безпосередньо з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг). До таких витрат належать 6 собівартість реалізованих фінансових інвестицій, собівартість реалізованих необоротних активів, суми уцінки необоротних активів і фінансових інвестицій, витрати на ліквідацію необоротних активів, інші витрати звичайної діяльності.

Первинними документами при відображенні накопичення інших витрат є рахунок, ВКО, виписка банку, акт на списання основних засобів, акт про уцінку, довідка бухгалтерії тощо. Списання інших витрат оформлюється довідкою (розрахунком) бухгалтерії.

Облік витрат, що виникають в процесі звичайної діяльності (крім фінансових витрат), але не пов’язані з виробництвом або реалізацією основної продукції (товарів) та послуг ведеться на рахунку 97 Інші витрати.

Рахунок 97 Інші витрати має один субрахунок, 977 Інші витрати звичайної діяльності, на якому відображаються витрати звичайної діяльності, які не знайшли відображення на інших субрахунках рахунку 97 Інші витрати.

За дебетом рахунку 97 відображається сума визнаних витрат, за кредитом – списання на рахунок 79 Фінансові результати

Облік податку на прибуток

Облік належної за даними бухгалтерського обліку суми податку на прибуток від звичайної діяльності та надзвичайних подій ведеться на рахунку 98 Податок на прибуток.

За дебетом рахунку відображається нарахована сума податку на прибуток, за кредитом – включення до фінансових результатів на рахунок 79 Фінансові результати.

Рахунок 98 Податок на прибуток має такий субрахунок :

981 Податок на прибуток від звичайної діяльності, на якому ведеться облік нарахованої суми податку на прибуток від звичайної діяльності, що визначається від прибутку, відображеного в бухгалтерському обліку (незалежно від суми для цілей оподаткування).

Первинними документами при відображенні сум податку на прибуток та при списанні витрат з нарахуванням податку на прибуток на фінансові результати є довідка (розрахунок) бухгалтерії.

Журнал господарських операцій

4. Склад та порядок формування фінансових звітів підприємства

Фінансова звітність підприємства формується з дотриманням таких принципів:

- автономності підприємства, за яким кожне підприємство розглядається як юридична особа, що відокремлена від власників;

- безперервності діяльності, що передбачає оцінку активів і зобов’язань підприємства виходячи з припущення, що його діяльність триватиме далі;

- періодичності, що припускає розподіл діяльності підприємства на певні періоди часу;

- історичної (фактичної) собівартості, що визначає пріоритет оцінки активів виходячи з витрат на їх виробництво та придбання;

- нарахування та відповідності доходів і витрат, за якими для визначення фінансового результату звітного періоду слід зіставити доходи звітного періоду з витратами, які були здійснені для отримання цих доходів;

- повного висвітлення, згідно з яким фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки операцій та подій, яка може вплинути на рішення, що приймаються на її основі;

- послідовності, який передбачає постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики повинна бути обґрунтована і розкрита у фінансовій звітності;

- обачності, згідно з яким методи оцінки, що застосовуються в бухгалтерському обліку, повинні запобігати заниженню оцінки зобов’язань та витрат завищенню оцінки активів і доходів підприємства;

- превалювання змісту над формою, за яким операції повинні обліковуватись відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;

- єдиного грошового вимірника, який передбачає вимірювання та узагальнення всіх операцій підприємства у його фінансовій звітності в єдиній грошовій одиниці.

1. Узгодження показників форми №1 “Баланс” з рахунками

бухгалтерського облі ку

2. Коментарі до макета складання балансу

Коментар №1. У пункті 15 ПБО 2 сказано: “У статті “Незакінчене будівництво” відображається вартість незавершених капітальних інвестицій у будівництво, створення, виготовлення, реконструкцію, модернізацію, придбання необоротних активів (включаючи необоротні матеріальні активи, призначені для заміни діючих, й обладнання для монтажу), що здійснюється підприємством, а також авансові платежі для фінансування капітального будівництва.

Коментар №2 . Рядок 031 балансу містить не тільки дебетове сальдо рахунка 10 “Основні кошти”, але й дебетове сальдо рахунка 11 “Інші необоротні активи”.

Коментар №3. У Плані рахунків одним з критеріїв розподілу рахунка 14 “Довгострокові фінансові інвестиції” на субрахунки є пов’язаність сторін, іншим – метод обліку. В статті “Довгострокові фінансові інвестиції”, окремо відображаються довгострокові фінансові інвестиції:

- які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств;

- інші фінансові інвестиції.

Коментар №4. Дебетове сальдо рахунка 642 “Розрахунки за обов’язковими платежами” не може бути в повному обсязі віднесене в рядок балансу 170, що відображає дебіторську заборгованість за рахунками з бюджетом, оскільки деякі обов’язкові платежі можуть сплачуватися не до бюджету.

Коментар 5. Рядок балансу 210 “Інша поточна дебіторська заборгованість” містить дебетове сальдо рахунків переважно 3-го класу, які не можуть бути включені в інші рядки балансу, крім них, у цей рядок балансу включається дебетове сальдо субрахунку за обов’язковими платежами, які сплачуються не до бюджету (див. Коментар №4).

Коментар №6. У пункті 41 ПБО сказано: “У статті “Резервний капітал” наводиться сума резервів, створених, відповідно до чинного законодавства або засновницьких документів, за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства”.

Коментар №7. Підприємства, що є відповідно до законодавства страхувальниками, у випускному рядку 415 наводять суму страхових резервів.

Коментар №8. У статті “Довгострокові кредити банків” відображається сума заборгованості підприємства банкам за отриманими від них позиками, яка не є поточним зобов¢язанням.

Таким чином, в рядок балансу 440 “Довгострокові кредити банків” можна включити лише кредитове сальдо за рахунками 501, 502, 503, 504.

Коментар №9 . У пункті 47 ПБО 2 сказано: “У статті “Інші довгострокові фінансові зобов’язання” наводиться сума довгострокової заборгованості підприємства щодо зобов’язань із залучення позикових коштів (крім кредитів банків), на які нараховуються відсотки.

Коментар №10. У рядок балансу 500 “Короткострокові кредити банків” можна включити лише кредитове сальдо за рахунками 601,602, 603, 604.

Коментар №11 . Кредитове сальдо за рахунками 605 і 606 включено в рядок балансу 610 “Інші поточні зобов’язання”, оскільки воно не може бути включене до складу інших рядків балансу, що належать до розділу IV “Поточні зобов’язання”, у тому числі і до складу рядка балансу 500 “Короткострокові кредити банків”.

Методика підготовки Звіту про фінансові результати

У рядку 010 Звіту відображається загальний доход (виручка від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг, тобто без вирахування наданих знижок, повернення проданих товарів і непрямих податків (ПДВ, акцизного збору тощо). В рядку 010 Звіту відображають загальну суму доходу як свого, так і суму, що належить комітенту, субпідряднику тощо.

У рядку 015 відображається сума ПДВ, що включена до складу доходу. Її зазначають у дужках.

У рядку 020 “Акцизний збір” платники акцизного збору відображають суму акцизного збору (в дужках), яка врахована у складі доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

У рядку 025 (вільний рядок) відображаються суми інших податків і зборів (у дужках), які включаються до складу доходів. Підприємства-страховики в цьому рядку зазначають виплати страхових сум і страхових відшкодувань.

До податків і зборів, які відображаються в цьому рядку, відносяться:

- готельний збір;

- податок з реклами (при наданні рекламних послуг);

- збір на обов’язкове державне пенсійне страхування (при продажу валюти, тютюнових виробів виробниками, ювелірних виробів із золота, платини, дорогоцінного каміння, наданні послуг стільникового мобільного зв¢язку) тощо.

У рядку 030 “Інші вирахування з доходу” відображаються надані знижки, повернення товарів та інші суми, що підлягають вирахуванню з доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). Ці суми також зазначають у дужках.

У рядку 040 Звіту відображається собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), яка визначається з урахуванням застосовуваних підприємством методів оцінки вибуття запасів, установлених ПБО 9.

У рядку 060 “Інші операційні доходи” відображається дохід, який обліковується по Кт 71.

У рядку 070 “Адміністративні витрати” відображаються загальногосподарські витрати, пов’язані з управлінням та обслуговуванням підприємства, які обліковуються по Дт 92.

У рядку 080 “Витрати на збут” відображаються витрати підприємства, пов’язані з реалізацією продукції (товарів), витрати на утримання підрозділів, що займаються збутом продукції, на рекламу, доставку продукції споживачам тощо (Дт 93).

У рядку 090 “Інші операційні витрат” відображаються інші витрати операційної діяльності, які обліковуються по Дт 94.

У рядку 110 “Доход від участі в капіталі” відображаються доходи, одержані від інвестицій в асоційовані, дочірні або спільні підприємства (облік яких ведеться за методом участі в капіталі), пов¢язані з часткою інвестора у чистих активах об’єкта інвестування (Кт 72).

У рядку 120 “Інші фінансові доходи” показуються доходи, що виникають у ході фінансової діяльності підприємства, а саме дивіденди, що належить одержати, відсотки з облігаціями, інші доходи від фінансової діяльності, що відображаються по кредиту субрахунка 733.

У рядку 130 “Інші доходи” показуються доходи, що виникають у процесі звичайної діяльності, пов’язані з операціями по списанню з балансу необоротних активів та реалізацією фінансових інвестицій (Кт 74).

У рядку 140 “Фінансові витрати” відображаються витрати фінансової діяльності підприємства, а саме, витрати, пов’язані з нарахуванням і сплатою відсотків за банківський кредит, витрати, пов’язані із залученням позикового капіталу, нарахуванням відсотків за договорами кредитування тощо (Дт 95).

У рядку 150 “Втрати від участі в капіталі” відображаються втрати від зменшення вартості інвестицій, що виникають у процесі інвестиційної діяльності підприємства (Дт 96).

У рядку 160 “Інші витрати” відображаються витрати, що виникають у процесі звичайної діяльності підприємства, не пов’язані з операційною діяльністю, а також витрати страхової діяльності, до яких включаються балансова вартість реалізованих фінансових інвестицій та необоротних активів, суми знецінення (уцінки) необоротних активів і фінансових інвестицій, залишкова вартість списаних необоротних активів і витрати, пов’язані з їх ліквідацією (Дт 97).

В рядку 180 “Податок на прибуток від звичайної діяльності” відображається суми нарахованого податку на прибуток. Причому в 2001 році ця сума дорівнює сумі, відображеній у Декларації з податку на прибуток.

У бухгалтерському обліку нарахований податок на прибуток відображається записом Дт 981 “Податки на прибуток від звичайної діяльності” – Кт 6413 “Розрахунки за податком” у кінці звітного періоду субрахунок 981 закривається в дебет субрахунку 793.

У рядках 200, 205 “Надзвичайні: доходи, витрати” відображаються доходи і витрати, пов’язані з подіями або операціями, які відрізняються від звичайної діяльності підприємства, і не очікується, що вони будуть повторюватися періодично або в кожному звітному періоді.

До складу доходів від надзвичайних подій включаються визнані суми відшкодування, зокрема відшкодування втрат страховими організаціями та ін. сума доходу відображається в бухгалтерському обліку по кредиту рахунка 75 “Надзвичайні доходи”.

До витрат від надзвичайних подій відносяться як прямі втрати за результатами цих подій, так і витрати на здійснення заходів, пов¢язаних з попередженням, ліквідацією наслідків таких подій.

У розділі ІІ Звіту наводяться відповідні елементи операційних витрат (на виробництво і збут, управління й інші операційні витрати), зазнані підприємством. Операційні витрати у цьому розділі відображаються за вирахуванням внутрішнього обороту, тобто тих витрат, які складають собівартість продукції (робіт, послуг), виготовленої та спожитої самим підприємством. Показники розділу ІІ базуються на підставі даних, відображених в обліку на рахунках класу 8. Якщо ж ви застосовували лише рахунки класу 9, то для заповнення цього розділу необхідно провести аналіз витрат по дебету рахунків 23, 91-94.

У рядку 230 “Матеріальні витрати” відображується вартість витрачених у виробництві (крім продукту власного виробництва): сировини й основних матеріалів, купівельних напівфабрикатів і комплектуючих виробів, палива та енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів (Дт 80 “Матеріальні витрати” Кт 20, 22, 25 “Напівфабрикати” тощо).

Собівартість реалізованих товарів підприємствами торгівлі в рядку 230 не відображається.

У рядку 240 “Витрати на оплату праці” відображаються суми: заробітної плати за окладом і тарифами, премій та заохочень, матеріальної допомоги, компенсаційних виплат, оплати відпусток й іншого невідпрацьованого часу, інших витрат на оплату праці (Дт 81 “Витрати на оплату праці” Кт 65 “Розрахунки за страхуванням”).

У рядку 260 “Амортизація” відображається сума нарахованої амортизації основних засобів, нематеріальних активів й інших необоротних матеріальних активів (Дт 83 “Амортизація” Кт 13 “Знос необоротних активів”).

У рядку 270 “Інші операційні витрати” відображаються витрати операційної діяльності, що не знайшли відображення у складі матеріальних витрат, витрат на оплату праці, відрахувань на соціальні заходи й амортизації (зокрема, витрати: на відрядження і послуги зв’язку, плата за розрахунково-касове обслуговування, втрати від операційних курсових різниць, суми податків, зборів, послуги сторонніх підприємств, втрати від псування цінностей і знецінювання запасів, суми фінансових санкцій тощо). Податок на прибуток у рядку 270 не відображається. (Дт 84 “Інші операційні витрати” Кт 64, 68 “Розрахунки за іншими операціями”, 20 та інші).

У рядку 280 “Разом” відображається арифметична сума рядків 230, 240, 250, 260 і 270.

Сум витрат операційної діяльності, відображена у розділі І Звіту, не обов¢язково повинна дорівнювати сумі операційних витрат (скоріше за все, вона не буде дорівнювати), відображеній у розділі ІІ Звіту.

2. Балансове узагальнення показників звіту Ф№2

5. Індивідуальне завдання

Журнал господарських операцій за березень 2008р.

Висновок

У першому розділі наведена організаційно – правова характеристика підприємництва відповідно до статуту і засновницьких документів, дозволів на здійснення діяльності. Визначено вплив структури підприємства на організацію бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Розглянуто облікову політику, спосіб обробки інформації, форма організації обліку.

У другому розділі описано порядок відображення господарських операцій з об’єктом обліку у первинних документах. Оцінено дотримання вимог до оформлення первинних документів на підприємстві.

У третьому розділі досліджено економічну характеристику об’єкту обліку. Наводяться вимоги до визнання, підходи до класифікації та оцінки відповідних статей . Описано організацію аналітичного та синтетичного обліку об’єктів обліку. Оцінено відповідність призначення і порядку ведення рахунків бухгалтерського обліку чинним нормативним документам. Вказано відповідність регістрів аналітичного і синтетичного обліку своєму призначенню

У четвертому розділі вивчено порядок формування відповідних показників фінансової звітності на підставі даних обліку.

Список використаної літератури

1. Закон України про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.99 № 996–XIV

2. Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003р. № 889-4

3. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»

4. Закон України «Про податок на додану вартість»

5. Закон України «Про комунальний податок»

6. Закон України « Про відпустки» № 504/96 – ВР від 15.11.1996р.

7. Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003. № 1058 -4

8. Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» № 1533-ІІІ від 02.03.2000р.

9. Закон України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування» від 11.01.2001р. №2213.

10. Закон України

11. П(С)БО 1 Загальні вимоги до фінансової звітності

12. П(С)БО 2 Баланс

13. П(С)БО 3 Звіт про фінансові результати

14. П(С)БО 4 Звіт про рух грошових коштів

15. П(С)БО 5 Звіт про власний капітал

16. П(С)БО 7 Основні засоби

17. П(С)БО 8 Нематеріальні активи

18. П(С)БО 9 Запаси

19. П(С)БО 11 Зобовязання

20. П(С)БО 16 Витрати

21. П(С)БО 17 Податок на прибуток

22. П(С)БО 26 Виплати працівникам

23. Бабіч В. В. , Сагова С. В. Фінансовий облік (облік активів): Навчальний посібник. – 2-ге видання, без змін. – К.: КНЕУ, 2007. – 288с.

24. Бухгалтерський облік в Україні. Навчальний посібник . За ред. П. Л. Хом’яка, В. І. Лемішовського. – 6 –те видання, доп. І перероб. – Львів : НУ «Львівська політехніка» ( Інформаційно – видавничий центр «ІНТЕЛЕКТ – Інститут післядипломної освіти»), «Інтелект - Захід», 2007. – 1200 с.

25 Бухгалтерський фінансовий облік : Підручник для студентів спец. Облік і аудит ВНЗ. / За ред.. проф.. Ф.Ф. Бутинця. – 5 –те вид., доп. І перероб. – Житомир : ПП «Рута», 2003. – 726 с.

26. Лишиленко О. В. Бухгалтерський облік : Підручник. – 2-ге видання, перероб. і доп. – К.: Видавництво «Центр навчальної літератури», 2006. – 659 с.

27. Нашкерська Г. В. Фінансовий облік : Навчальний посібник. – К.: Кондор, 2005. – 659 с.

28. Пушкар М. С. Фінансовий облік : Підручник: - Тернопіль : Карт - бланк, 2002. – 628 с.

29. Чабанова Н. В., Василенко Ю. А. Бухгалтерський фінансовий облік. Посібник, К.: Видавничий центр «Академія», 2002. – 672 с.

Додатки

1. Статут

2. Баланс за 2007р, 1 квартал 2008 р.

3. Звіт про фінансові результати за 2007р, 1 квартал 2008 р.

4. Оборотно -сальдова відомість за 2007р, 1 квартал 2008 р.

5. Журнали – ордери і відомості по рахунках за березень 2008 р.